Агроекологічний стан осушених торфових ґрунтів та розробка заходів їх збереження і забезпечення високої продуктивності

Оцінка еколого-меліоративного стану осушених торфових ґрунтів Рівненської області. Вплив різних варіантів удобрення при вирощуванні багаторічних трав на спрацювання органічної речовини торфу. Оцінка заходів використання осушених торфових ґрунтів.

Рубрика Экология и охрана природы
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2014
Размер файла 51,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 504.53: 631.445.1

АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ОСУШУВАНИХ ТОРФОВИХ ҐРУНТІВ ТА РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЇХ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИСОКОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ

03.00.16 - екологія автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КОВАЛЬ СВІТЛАНА ІВАНІВНА

Житомир 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Веремеєнко Сергій Іванович, Національний університет водного господарства та природокористування, декан факультету екології та природокористування

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Слюсар Іван Тимофійович, завідувач лабораторії землеробства на осушених землях ННЦ “Інститут землеробства УААН”, м.Київ;

кандидат сільськогосподарських наук, Фещенко Володимир Петрович, доцент кафедри загальної екології ДАУ, м.Житомир

Захист дисертації відбудеться “11” липня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.01 в Державному агроекологічному університеті Мінагрополітики України за адресою: 10008, м.Житомир, вул. Старий бульвар, 7, аудиторія № 55

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологічного університету за адресою: 10008, м.Житомир, вул. Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий “05” червня 2007р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Побірський М.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В Україні площа торфових ґрунтів становить близько 1 млн. га, в зоні Західного Полісся України - 360 тис.га, в Рівненській області осушуваних торфових ґрунтів 119 тис.га. Через відсутність належного догляду за осушувальною мережею, деградацію ґрунтів, раціонально використовується їх по Рівненській області близько 25 %, а решту займають низькопродуктивні угіддя та чагарники. Такий стан використання осушених земель зумовлений виходом із ладу осушувальних систем та вторинним заболочуванням ґрунтів. Спостерігається розбалансованість цих систем. Торфові ґрунти стали переосушеними, особливо в літній період, а в передпосівний період збільшились площі перезволожених земель. Значна частина цих ґрунтів забруднена радіонуклідами.

Спрацювання органічної речовини торфовищ була і залишається однією з найбільш актуальних проблем землеробського використання осушуваних земель. Їх відносять до найбільш небезпечних в екологічному відношенні ґрунтів. Це примушує шукати нові методи і застосовувати нові шляхи для збереження та підтримки на достатньому рівні потенційної родючості цих ґрунтів. Вивченням даного питання займалися такі вчені як М.М.Бамбалов (1984), С.Т.Вознюк (1959, 1974), В.Р.Гімбаржевський (1993, 1994), М.О. Клименко (1990), Д.В.Лико (1975, 1990), М.Н.Мостовий (1965, 1966), С.Г.Скоропанов (1969), І.Т.Слюсар (2002, 2006), Х.М.Старіков (1977), Р.С.Трускавецький (1980), М.О.Тюленєв (1936, 1958), М.Н.Шевченко (1948, 1964, 1974, 1992) та ін.

При осушенні та сільськогосподарському використанні торфового масиву відбувається зміна складових його природних елементів. Процес торфонакопичення змінюється процесом розкладу, вивітрювання і вимивання, що приводить до формування від'ємного балансу органічної речовини торфу, його незворотніх втрат. Величина спрацювання меліорованих торфовищ Українського Полісся досягає 1-2 см, або 2-5 т/га на рік. Відносна стабілізація екологічної рівноваги можлива лише при впровадженні на меліорованих органогенних ґрунтах обґрунтованих агрофітоценозів, які задовольняють потреби сучасного землеробства, охорони ґрунтів, екологічно стабільної системи в цілому. Цим вимогам відповідають багаторічні трави. У зв'язку з цим актуальним є вивчення впливу різних видів багаторічних трав та їх сумішок за різних систем удобрення на баланс органічної речовини торфу.

Вирішення цієї задачі дасть змогу зменшити руйнацію торфових ресурсів в умовах сільськогосподарського використання та гарантуватиме покращення агроекологічного стану і раціонального використання осушених торфових ґрунтів Західного Полісся України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась за галузевою науковою програмою та пошуковою науковою тематикою на Сарненській дослідній станції ІГіМ УААН: “Виробництво продукції на меліорованих землях”, завдання - розробити агротехнічні та агроекологічні основи збереження та відтворення родючості меліорованих земель (2001-2005 рр.) № держреєстрації 0101U004863, „Розробити програмно-інформаційний комплекс системи точного землеробства для меліорованих земель” (Підпрограма 3, завдання 01) 2001-2005. д.р №0101V004621; 01-П.”Вплив хімічної меліорації та засобів біологізації на продуктивність і якість лучних травостоїв в умовах радіоактивного забруднення” (2000-2003 рр.), 05-П.”Вивчення водоспоживання сумішок багаторічних трав шляхом розробки заходів збереження органічної речовини торфу” (2003-2004 рр.), де автор був відповідальним виконавцем.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягала в оцінці агроекологічного стану осушених торфових ґрунтів сільськогосподарського фонду Західного Полісся України та розробці заходів щодо їх раціонального використання, підвищення стійкості та біопродуктивності.

Досягнення мети передбачало вирішення наступних завдань: оцінити еколого-меліоративний стан осушених торфових ґрунтів Рівненської області; вивчити вплив різних варіантів удобрення при вирощуванні багаторічних трав на спрацювання органічної речовини торфу; визначити водоспоживання сумішок багаторічних трав; встановити вплив удобрення та видового складу посівів на накопичення цезію-137 у сіні багаторічних трав; дати еколого-господарську та енергетичну оцінку заходів використання осушених торфових ґрунтів. ґрунт екологічний меліоративний удобрення

Об'єкт досліджень - процес формування ґрунтових режимів, трансформації органічної речовини, міграції радіонуклідів та розробка заходів по їх збереженню під дією антропогенних факторів.

Предмет дослідження - агроекологічний стан осушених торфових ґрунтів Західного Полісся України та заходи по його стабілізації.

Методи досліджень - при виконанні дисертаційної роботи проводились довготривалі польові, мілкоділяночні та вегетаційні досліди, виробничі випробування, використовувались модельні, лабораторні та розрахункові методи.

Наукова новизна полягає у виявленні закономірності у формуванні стійкого екологічно збалансованого стану осушуваних органогенних грунтів, удосконаленні технологій вирощування багаторічних травосумішок і їх поліпшення шляхом оптимізації способів використання меліорованих земель, системи удобрення та створення високопродуктивних травосумішок. Вперше встановлено найбільш адаптований видовий склад травостою, який забезпечує отримання екологічно чистої продукції на забруднених радіонуклідами ґрунтах, позитивний баланс та максимальне збереження органічної речовини торфу і максимальну продуктивність травостою.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано шляхи використання осушених торфових ґрунтів, які забезпечать збереження органічної речовини торфу та підвищать їх продуктивність. Землеробству на осушених торфових ґрунтах рекомендується при залуженні використовувати травосумішку з багаторічних злакових трав (грястиця збірна + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна) при внесенні 5 т/га вапна + обробіток насіння при посіві стимулятором росту та розвитку рослин, що дозволяє отримання до 9,75 т/га сіна.

Особистий внесок здобувача. Узагальнення вітчизняної та світової літератури з даної проблеми, розробка програми, методики досліджень, впровадження наукових розробок у виробництво зроблено самостійно автором; проведення польових і лабораторних досліджень, оцінку експериментальних даних і написання публікацій виконано самостійно та в співавторстві.

Апробація роботи. Матеріали досліджень, викладені в дисертації, доповідалися і обговорювалися на щорічних конференціях НУВГП (2000-2006 рр.), Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів (4-7 жовтня 2005 р., ХНАУ), першій регіональній науково-практичній агроекологічній конференції (1-2 грудня 2005 р. Миколаївський ДАУ), науково-практичній конференції (21-22 грудня 2005 р. Держводгосп України, УААН, м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції (17-18 травня 2006р., ННЦ ІГА, м. Харків), Міжнародній науково-практичній конференції (18-20 травня 2006 року), міжнародній конференції (29 травня -2 червня 2006р., м. Мінськ, Білорусь), VII з`їзді УТГА (27-28 липня 2006 р., м. Київ).

Реалізація результатів досліджень. Виробничу перевірку отриманих результатів досліджень і розроблених заходів з ефективного вирощування багаторічних травосумішок проводили в умовах ПСП “Мрія“ Сарненського району Рівненської області на площі 15 га, СГПП “Мрія” Рокитнівського району Рівненської області на площі 35 га, СТзОВ “Україна” Олевського району Житомирської області на площі 23 га.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені та опубліковані в 10 наукових працях, в тому числі в 5 фахових.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація включає вступ, п'ять розділів, висновки, рекомендації виробництву, список використаної літератури і додатки. Робота викладена на 199 сторінках машинописного тексту, який включає 42 таблиці, 7 додатків. Список літературних джерел включає 257 найменувань авторів, з них - 27 латиницею.

Основний зміст роботи

Розділ 1 “Оцінка агромеліоративного стану осушених торфових ґрунтів”.

Подано огляд літературних джерел стосовно вивчення характеристики основних показників торфових ґрунтів Рівненської області, їх сільськогосподарського використання і трансформації. Розглянуто питання розробки заходів по дальшому оптимальному використанню осушених торфових ґрунтів та впровадженню заходів по зменшенню руйнації торфових ресурсів Західного Полісся України.

Розділ 2 “Об'єкти, умови і методика проведення досліджень”.

Польові дослідження проводились в 2000-2004 рр. в стаціонарному польовому досліді на низинних осушених торфових ґрунтах Сарненської дослідної станції Інституту гідротехніки і меліорації УААН. Стаціонарні польові, лізиметричні та вегетативні досліди проводились на добре розкладеному, кислому (рН 4,0), середньозольному (18,0 %) торфовищі, що має низьку забезпеченість Р2О5 (2,9 мг на 100 г грунту) та рухомого калію (14,4 мг на 100 г грунту) в орному шарі ґрунту.

За середньомісячною температурою повітря 2000-2004 рр. перевищували середньорічні дані температур на 0,6? - 1,9? С. В вегетаційні періоди лише 2004 рік відповідав середньобагаторічним даним температур, решта - були вищими норми на 0,8? - 1,5? С.

В 2000 - 2004 рр. суми річних опадів були нижчі за середньобагаторічні дані опадів. В 2000 році опадів випало 76 % від суми середньобагаторічних опадів, в 2001 - 58 %, в 2002 - 54%, в 2003 - 73 %, в 2004 - 56 %. Отже, 2000 рік був посушливим, 2001, 2002, 2003, 2004 роки - гостропосушливими.

Для проведення досліджень нами були закладені такі польові досліди.

Дослід 1 був закладений в серпні 2000 року. Вивчали вплив хімічної меліорації та засобів біологізації на продуктивність і якість лучних травостоїв в умовах радіоактивного забруднення. Крім того вивчались темпи спрацювання органічної речовини торфового ґрунту.

Схемою досліду передбачалося вивчення наступного удобрення: 1.контроль (без добрив), 2.сапропель 50т/га, 3.вапно 5 т/га, 4.гній 50 т/га, 5.біогумус 5 т/га, 6. обробіток насіння біостимулятором росту та розвику рослин, 7. обробіток насіння біостимулятором росту та розвику рослин + 1 обробіток посіву біостимулятором росту та розвику рослин, 8. обробіток насіння біостимулятором росту та розвику рослин + 2 обробітки посіву біостимулятором росту та розвику рослин, 9.вапно 5 т/га + біогумус 5 т/га, 10.вапно 5 т/га + обробіток насіння біостимулятором росту та розвику рослин, 11.гній 50 т/га + обробіток насіння біостимулятором росту та розвику рослин, 12.біогумус 5 т/га + обробіток насіння біостимулятором росту та розвику рослин, 13.біогумус 5 т/га + вапно 5 т/га + обробіток насіння біостимулятором росту та розвику рослин.

Випробовувались такі види трав: грястиця збірна (Dactylis glomerata L.), костриця східна (Festuca arundinacea subsp. Orientalis (Hack.) Tzvel.), тимофіївка лучна (Phleum pratense L.), пажитниця багаторічна (Lolium perenne L.), сумішка 1: грястиця збірна + костриця східна, сумішка 2: тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна, сумішка 3: грястиця збірна + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна.

Досліди заклали в 3-разовому повторенні, розміщення варіантів на досліді систематичне. Розмір посівних ділянок - 100 м2 (10м*10м).

Дослід 2. Був закладений мілкоділянковий дослід на тому ж полі в 2003 році. Дослідження велись до 2004 року по створенню високопродуктивних сінокосів із збереженням високої продуктивності осушених торфових ґрунтів.

Досліди проводились з використанням таких варіантів удобрення: 1. контроль (без добрив), 2. біогумус 5 т/га, 3. біогумус 5 т/га + вапно 5 т/га, 4. N60P60K90, 5. N60P60K90 + вапно 5 т/га.

Випробовувались такі сумішки багаторічних трав: 1.злакова: грястиця збірна + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна; 2. злаково-бобова: грястиця збірна + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна + конюшина повзуча (Trifolium repens L.) + конюшина лучна (Trifolium pratense L.).

Дослід проводили в шестиразовому повторенні. Розміщення варіантів на досліді систематичне. Розмір ділянок - 4 м2 (2м*2м).

Дослід 3 - лізиметричний. Було закладено в 2003 році поряд з дослідами 1 та 2. Проводились спостереження за багаторічними травами для оптимізації водоспоживання шляхом підтримання рівнів води та використання екологічно обґрунтованої системи удобрення.

Лізиметри насипні поліетиленові висотою 1,10 м з площею поперечного перерізу 5026,5 см2. В лізиметрах містився взятий з поля №7 насипний ущільнений торфовий ґрунт. Було встановлено 9 лізиметрів, в яких підтримувались наступні рівні ґрунтової води : 40, 60 і 80 см.

Випробовувалась сумішка (грястиця збірна + костриця східна + тимофіївка лучна+пажитниця багаторічна) на фоні біогумус 5 т/га +вапно 5т/га.

Розрахунки водоспоживання проводили за отриманими нами дослідними даними. Дослід закладали в трьохразовому повторенні.

Дослід 4 - вегетаційний. Проводився з 2001 по 2003 рр. з метою оцінки продуктивності різних видів трав та визначення співвідношення ваги коренів рослин до ваги врожаю сіна багаторічних трав.

Дослідження проводилося за схемою: 1.контроль, 2.сапропель 50 т/га, 3.вапно 5 т/га, 4.біогумус 5 т/га, 5.обробіток насіння стимулятором + 1 обробіток посіву стимулятором.

В досліді висівались: сумішка (тимофіївка лучна, Сарненська 35 + пажитниця багаторічна, Вея), конюшина лучна, Атлас, люцерна посівна, Вінничанка, еспарцет, Український звичайний.

Дослід закладали в шестиразовому повторенні, з вагою ґрунту в посудині 3 кг.

Всі польові роботи по обробітку ґрунту, посіву багаторічних трав та догляду за посівами виконувались в оптимальні терміни у відповідності з агротехнічними вимогами для умов Західного Полісся України.

Спостереження за РГВ в наглядових колодязях проводили по “Указаниям по производству наблюдений за водным режимом на осушенных землях” (1964), що розроблені в УкрНДІГМ. Вологість грунту визначали термостатно-ваговим методом (ГОСТ 28268-89), грунт відбирали буром М.О.Качинського.

Величину випаровування визначали методом водного балансу, температуру ґрунту виміряли на глибинах 5, 10, 15, 20 см за допомогою колінчатих термометрів Саввінова.

Радіологічні аналізи проводили на приладі СЕГ-05 в радіоспектрометричній лабораторії Рівненського радіоекологічного центру.

Кислотність ґрунту (рН) визначали потенціометричним методом (ГОСТ 26483-85); гідролітична кислотність - за Г. Каппеном (ГОСТ 26212-91); сума увібраних основ - за Каппеном-Гільковицем (ГОСТ 27821-88); рухомий фосфор - за методом А.Т.Кірсанова (ГОСТ 26204-91); обмінний калій - на полуменевому фотометрі (ГОСТ 26423-85); нітратний азот - із водної витяжки колориметрично за методом Грандваля-Ляжу; амонійний азот - за методом ЦИНАО (ГОСТ 27753-88); зольність - методом спалювання (ГОСТ 27784-88).

Визначення сальдо балансу органічної речовини торфу - розрахунковим методом. Облік коренів здійснювали методом ґрунтових монолітів в 0-30 см шарі. Загальну біологічну активність ґрунту визначали аплікаційним методом за кількістю зруйнованої льняної тканини в ґрунті.

Фенологічні спостереження за характером росту і розвитку багаторічних трав та їх сумішок проводили у відповідності до Методики держсортовипробовування (1981). Під час збирання урожаю визначали ботанічний склад згідно ГОСТу 4808-75 ваговим методом шляхом розбору пробного снопа вагою 1 кг повітряно-сухої маси на види трав з кожного варіанту і в усі роки використування травостою, облік врожаю визначали зважуванням з усієї ділянки.

Екологічну та енергетичну оцінку вирощування багаторічних трав та їх сумішок на осушених торфових ґрунтах здійснювали за методиками “Методичні рекомендації по затратах праці і засобів виробництва на осушених землях…” П.С.Гордіюк, С.Д.Соколова (1976р.) та “Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві” О.К.Медведовський, П.І.Іваненко (1998р.), математичний обробіток експериментальних даних - методом дисперсійного аналізу за Б.О.Доспеховим (1973р.).

Розділ 3 “Агроекологічний стан осушених торфових ґрунтів Рівненської області”.

Площа земель меліоративного фонду Рівненської області становить 534,8 тис. га або 26,7 % від загальної площі земель. Якщо розглядати сільськогосподарські угіддя, то доля земель меліоративного фонду в їх загальній кількості становить майже половину - 40,7 %. Меліоровані торфові ґрунти займають 32% меліорованих земель області. В Рівненській області налічується біля 230 осушувальних систем на торфових ґрунтах. Нами проводився аналіз стану цих систем з 1998 по 2004 рр. (рис.1).

Дослідженнями встановлено, що в 1998 році площі з незадовільним водним режимом зменшуються на 1,3 %; в 1999 - на 4,6 %; в 2000 - на 3,2 %; в 2002 - на 4 %; в 2003 - 6,4 %; в 2004 - 7,9 %.

Площі з задовільним меліоративним станом змінювалися наступним чином: в 1998 році площі зменшились на 12,6 %; в 1999, 2000 і 2002 - на 16 %; в 2003 - на 16,4 %; в 2004 - на 13 %. Отже, зменшуються ці площі в післяпосівний період у середньому на 15 %.

При порівнянні площ з сприятливим меліоративним станом в передпосівний період та на середину вегетаційного періоду спостерігаємо наступне: в 1998 році ці площі збільшились на 10,1 %; в 1999 зменшились на 21,3 %; в 2000 зменшились на 14,2 %; в 2002 зменшились на 14,9 %; в 2003 зменшились на 11,5 %; в 2004 зменшились на 7,3 %. Тобто різниця між площами в передпосівний період та на середину вегетаційного періоду, починаючи з 1999 року, зменшується.

При порівнянні площ з несприятливим меліоративним станом в передпосівний період та на середину вегетаційного періоду видно, що в 1998 році ці площі збільшились на 3,8 %; в 1999 - на 41,9 %; в 2000 - на 33,4 %; в 2002 - на 35,9 %; в 2003 - на 34,3 %; в 2004 - на 28,2 %. Тобто різниця між площами в передпосівний період та на середину вегетаційного періоду, починаючи з 1999 року, поступово зменшується.

Ми бачимо, що на більшості осушених систем області на торфових ґрунтах відсутнє регулювання водного режиму, рівні ґрунтових вод формуються цілком під впливом метеорологічних факторів. Динаміка змін рівнів ґрунтових вод з передпосівного періоду до середини вегетаційного характеризується поступовим їх зниженням на 0,1-0,6 м. В цілому на досліджуваних системах області спостерігається незначне підняття рівнів ґрунтових вод, хоча значних відхилень опадів і температур в останні шість років не було. Пояснюється це подальшим заболочування земель. Йде загальне старіння меліоративних систем і погіршення умов їх експлуатації. Більша частина осушувальних систем побудована в 60-80-х рр. За роки експлуатації колектори і дрени частково замулювались, а відкрита мережа каналів заросла трав'яною рослинністю і чагарником. В даний час ми спостерігаємо лише розбалансованість систем. Вони працюють практично лише в промивному режимі.

Розділ 4. “Екологічні аспекти раціонального використання осушених торфових ґрунтів”.

За досліджувані роки в вегетаційні періоди рівнів ґрунтових вод коливались в межах від 52 до 108 см. З червня по серпень зменшується вологість верхнього (0-30 см) шару до 40-50 % ПВ. Навесні протягом досліджуваних років йде поступове зменшення вологості 0-30 см шару за рахунок росту температури повітря та незначної кількості опадів. Відзначалося майже постійне переосушення верхніх шарів ґрунту в роки спостережень, тому що меліоративна система, на землях якої закладені наші досліди, як і інші в області, не регулює водний режим.

З допомогою лізиметрів ми визначали вплив рівнів ґрунтових вод, на водоспоживання багаторічних трав. Були проведені дослідження з застосуванням сумішки багаторічних трав на фоні вапно 5 т/га + біогумус 5 т/га. З пониженням рівня води на кожні 20 см на удобреному варіанті під сумішкою багаторічних трав сумарне водоспоживання зменшується від 5-13 до 25 %, на контролі - від 10 до 26 %. На варіанті з добривами кількість води, яка йде на створення 1 кг сіна в період вегетації за добу, менша, ніж на контролі: при глибині ґрунтових вод 0,4 м ця величина в середньму менша на 40 %, при 0,6 м - на 75 %, а при 0,8 м - на 93 %. Отже, на варіанті вапно 5 т/га + біогумус 5 т/га кількість води, яка йде на створення 1 кг сіна в період вегетації за добу, менша, ніж на контролі в середньому більше 50 %, а при РГВ=60 см витрати води на сумарне водоспоживання найменші.

Активне прогрівання торфового ґрунту починається в квітні. Перехід через + 15 оС в орному шарі спостерігається в другій половині квітня, а через + 10 оС - на початку травня. На протязі літа температури ґрунту не перевищують в шарі 0-50 см + 16-18 оС. Глибина проникнення ізоплети 16 оС становить 80 см, а 18 оС не перевищує 50 см. Період з ефективними температурами ґрунту + 15 оС і вище за вегетаційний період не перевищує 2-2,5 місяці. Максимальні температури ґрунту утримуються в липні - серпні.

Кількість накопичених багаторічними травами кореневих залишків залежить від складу травосумішок та їх віку. В шарі ґрунту 0-30 см на варіанті без удобрення під злаковою сумішкою з грястиці збірної + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна першого року використання накопичення складало 2,61 т/га органічної речовини, другого року - накопичувалось 2,82 т/га, третього року - 3,50 т/га; на варіанті з внесенням 5 т/га біогумусу під цією ж сумішкою при першому році використання накопичення складало 2,79 т/га органічної речовини, другого року - 5,19 т/га, третього року - 5,8 т/га. Найбільше накопичення органічної речовини цією сумішкою складало на третій рік використання травостою при внесенні 5 т/га біогумусу, 5 т/га вапна і обробітку при посіві насіння стимулятором (7,1 т/га) та внесенні 50 т/га гною і обробітку при посіві насіння стимулятором (7,9 т/га).

На основі цих даних ми розраховували баланс органічної речовини в 0-30 см шарі, при дії всіх досліджуваних факторів (в т.ч. фонів добрив та сумішок) (табл. 1,2).

Таблиця 1

Баланс органічної речовини в торфовому ґрунті під злаковими сумішками (3-й рік використання), 2003 р

Сумішки

Варіант удобрення

контроль

вапно 5

т/га

гній 50 т/га

біогумус 5 т/га

2 обр.

посіву + обр. насін-ня стим.

гній 50 т/га+ обр. насін-ня стим

біогумус

5 т/га + вапно 5 т/га + обр.

насіння стим.

Грястиця збірна + костриця східна

6,42*

--

0,21**

7,19

--

0,60

15,00

--

4,50

12,2

--

3,10

17,50

--

5,75

15,70

--

4,85

14,90

--

4,45

Тимофіївка лучна +пажитниця багаторічна

3,90

--

-1,05

5,40

--

-0,30

4,90

--

-0,55

5,80

--

-0,10

6,90

--

0,45

6,70

--

0,35

6,50

--

0,25

Грястиця збірна + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна

3,50

--

-1,25

4,00

--

-1,00

7,00

--

0,50

5,80

--

-0,10

6,80

--

0,40

7,90

--

0,95

7,10

--

0,55

* - щорічне надходження рослинних решток кореневої системи в ґрунт

** - річний баланс органічної речовини в ґрунті

Із злакових сумішок найбільш ефективними виявились такі варіанти: біогумус 5 т/га + вапно 5 т/га + обробіток насіння біостимулятором при посіві, де на 3-й рік використання травостою накопичення сумішкою з грястиці збірної + костриця східна органічної речовини було 4,45 т/га, сумішкою з тимофіївки лучної + пажитниця багаторічна і сумішкою з грястиці збірної + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна відповідно 0,25 і 0,55 т/га; гній 50 т/га + обробіток насіння біостимулятором при посіві, де накопичення органічної речовини під сумішкою з грястиці збірної + костриця східна - 4,85, з тимофіївки лучної + пажитниця багаторічна - 0,35, з грястиці збірної + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна - 0,95 т/га; гній 50 т/га, де накопичення органічної речовини під сумішками з грястиці збірної + костриця східна і з грястиці збірної + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна відповідно 4,50 і 0,50 т/га, біогумус 5 т/га, де на 3-й рік під сумішкою з грястиці збірної + костриця східна було накопичення органічної речовини 3,10 т/га та обробіток насіння та 2 р. в рік посіву біостимулятором, де на 3-й рік використання травостою накопичення органічної речовини під сумішкою з грястиці збірної + костриця східна було 5,75 т/га, під сумішкою з тимофіївки лучної + пажитниця багаторічна - 0,45 т/га та №3 - 0,40 т/га. В випадку з злаково-бобовою сумішкою найбільш ефективними виявились такі варіанти: N60P60K90 та N60P60K90 + вапно 5 т/га, де на 2-й рік використання травостою надходження органічної речовини складає 0,42 т/га.

Таблиця 2

Баланс органічної речовини в торфовому ґрунті під злаково-бобовою сумішкою при різних варіантах удобрення, 2002-2003 рр

Статті балансу

Контроль (без добрив)

Біогумус

5 т/га

Біогумус

5 т/га +вапно

5 т/га

N60P60K90

N60P60K90+ вапно 5т/га

Щорічне надходження органічної речовини в ґрунт, т/га

3,03

____

4,45

3,81

____

4,89

4,32

_____

6,97

5,92

_____

6,83

6,13

____

6,83

Компенсація втрат органічної речовини, т/га

1,52

____

2,22

1,90

____

2,44

2,16

_____

3,48

2,96

_____

3,42

3,07

____

3,41

Річний баланс органічної речовини в ґрунті, т/га

-1,48

_____

-0,78

-1,10

_____

0,56

-0,84

_____

-0,49

-0,04

_____

0,42

0,07

_____

0,42

* - 1-й рік використання травостою

** - 2-й рік використання травостою

Таким чином, найбільше органічних залишків лишається в ґрунті при вирощуванні злакової сумішки з грястиці збірної + костриця східна за внесення гною 50 т/га + обробіток насіння стимулятором, при обробітку насіння при посіві + 2 обробітки посіву стимулятором. На контролі злакова сумішка з грястиці збірної + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна залишає в ґрунті мінімальну кількість кореневих рештків. При визначенні балансу органічної речовини торфового ґрунту під складною злаковою та злаково-бобовою сумішками, найбільш ефективними є такі варіанти: біогумус 5 т/га+вапно 5т/га, N60P60K90, N60P60K90+вапно 5 т/га. Найбільше органічної речовини залишає сумішка до складу якої входить грястиця та костриця. Збільшення кількості кореневих залишків можна досягнути лише за рахунок підвищення врожайності сумішок багаторічних трав. За період спостережень при використанні багаторічних трав значення позитивного балансу поступово збільшується. Завдяки біологічним особливостям сумішок багаторічних трав і удобренню ми отримуємо можливість регулювати процеси мінералізації органічної речовини, як фактора екологізації землеробства на осушуваних землях Західного Полісся України.

Ступінь розкладу целюлози в 0-30 см шарі в травні був в середньому 20 %, в липні - 13 %, за місяць холодної пори року майже 7 %, в шарі 30-50 см 21, 18, 7 %, відповідно. Найбільший розклад целюлози відбувається в травні, коли багаторічні трави інтенсивно відростали. В липні є тенденція зменшення процесу розкладу, так як саме в цьому місяці в роки наших досліджень випало в 2,5 (2002 р.) - 3,5 (2001 р.) рази менше опадів від норми.

Аналіз врожайності багаторічних трав показав, що найбільша врожайність була в перший та другий роки користування травостоєм. В досліді 1 при впровадженні комплексних варіантів, таких як вапно 5 т/га + обробіток насіння при посіві стимулятором, гній 50 т/га + обробіток насіння при посіві стимулятором, вапно 5 т/га + біогумус 5 т/га, вапно 5 т/га + біогумус 5 т/га + обробіток насіння при посіві стимулятором, врожай сіна багаторічних злакових трав в порівнянні з контролем збільшувався в 1,8 - 2,2 рази.

За внесення гною 50 т/га, вапно 5 т/га + біогумус 5 т/га, вапно 5 т/га + обробіток насіння при посіві стимулятором, гною 50 т/га + обробіток насіння при посіві стимулятором врожаї сіна всіх одновидових посівів трав та їх сумішок були найбільшими.

При дослідженні злакової суміші 3 в 2003-2004 рр. середня врожайність за два роки на контролі становив 44,3 ц/га. За внесення 5 т/га біогумусу, вапна 5 т/га + біогумусу 5 т/га, N60P60K90 істотної різниці у врожаях не було (63,7 - 64,2 ц/га), на варіанті з N60P60K90 + вапно 5 т/га врожай сіна злакової сумішки 3 був 81,0 ц/га, що на 36,7 ц/га перевищує врожай цієї сумішки на контролі.

Злаково-бобова сумішка без добрив в середньому за два роки мала врожайність сіна 46,0 ц/га. За внесення 5 т/га біогумусу її середня врожайність становила 48,8 ц/га, біогумусу 5 т/га + вапно 5 т/га - 54,3 ц/га, N60P60K90 - 66,0 ц/га, N60P60K90 + вапно 5 т/га - 75,3 ц/га.

В досліді 2 за внесення 5 т/га біогумусу, біогумусу 5 т/га + вапно 5 т/га, N60P60K90, N60P60K90 + вапно 5 т/га під злакову та злаково-бобову сумішки збільшили їх продуктивність в середньому за два роки в 1,2 - 1,7 рази. Приблизно на третину збільшується врожайність сумішок на варіанті з внесенням N60P60K90 + вапно 5 т/га в порівнянні з врожаєм на варіанті біогумус 5 т/га + вапно 5 т/га. При порівнянні середньої врожайності злакової та злаково-бобової сумішок видно, що більш продуктивною є злакова сумішка.

При спостереженнях за сумішкою злакових трав у лізиметрах врожайність в середньому за два роки істотно залежала від глибини залягання води. Найменша врожайність була при рівнях води 0,8 м - 34,4 т/га, найбільша - при 0,6 м - 48,5 т/га. В порівнянні з врожайністю при рівнях води 0,8 м - врожайність сумішки при рівнях води 0,6 та 0,4 м відповідно в 1,4 та 1,3 рази збільшувався. Отже, при рівнях води 0,6 м врожайність сумішки злакових трав була найбільшою.

При застосуванні складних (комплексних) варіантів - при поєднанні 5 т/га вапна, обробітоку насіння при посіві стимулятором, 50 т/га гною, 5 т/га біогумусу, N60P60K90 - забезпечується приріст врожайності злаково-бобової сумішки до 60 %, а злакової - до 126 % в порівнянні з варіантом без добрив. Найбільші врожаї сумішки з злакових трав отримують при оптимальних рівнях ґрунтових вод 0,6 м.

Вирощування багаторічних лучних трав на торфових ґрунтах (як основного фактора екологічної стабілізації) має позитивну агротехнічну дію, вони пригнічують ріст різнотрав'я, до того ж вегетують з ранньої весни і до пізньої осені. Найбільший вміст сіяних трав у травостої був при підтриманні ґрунтових вод на глибині 0,6 м, а найменшим - при 0,8 м. Найбільш стійкою була злакова сумішка з грястиці збірної + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна.

Застосування агрозаходів істотно впливало на накопичення цезію-137 у травостої. Якщо розмістити злакові трави в порядку зростання їх здатності накопичувати радіонукліди цезію, то цей ряд має такий вигляд: пажитниця багаторічна, костриця східна, тимофіївка лучна, грястиця збірна. Різниця по накопиченню цезію-137 в досліджуваних травах сягає до 57 разів.

Найменші коефіцієнти переходу були на варіантах вапно 5 т/га + 5 т/га біогумусу, вапно 5 т/га + обробіток насіння стимулятором при посві, 5 т/га біогумусу + обробіток насіння стимулятором при посіві, вапно 5 т/га + 5 т/га біогумусу + обробіток насіння стимулятором при посіві за вирощування багаторічних злакових трав (табл.3).

Для отримання “умовно чистого” сіна багаторічних злакових трав на торфових ґрунтах Західного Полісся найбільш ефективними заходами є поєднання застосування засобів біологізації та вапнування, а в злакові сумішки краще включати більше видів трав. Застосування ж стимулятору росту та розвитку рослин без внесення меліорантів чи органічних добрив сприяє накопиченню радіонуклідів в травостої та максимальному витягненню цезію-137 з ґрунту. Посів злакової сумішки №3 для створення сінокосів забезпечує отримання нормативно чистих кормів, що дозволить зменшити об'єми молока і м'яса з перевищенням ТДР-99 по вмісту цезію-137.

Таблиця 3

Коефіцієнт переходу цезію-137 із торфового ґрунту в травостій

Роки

Варіанти досліду

Грястиця збірна + костриця східна

Тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна

Грястиця збірна + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна

І укіс

ІІ укіс

І укіс

ІІ укіс

І укіс

ІІ укіс

2001/ 2002

контроль (без добрив)

25,90/ 27,05

48,60/ 50,18

15,90/ 24,65

18,40/ 10,60

13,80/ 17,83

15,40/ 18,61

сапропель 50т/га

16,10/ 20,38

15,80/ 22,11

5,10/ 11,40

10,30/ 22,40

5,90/ 13,45

13,90/ 18,37

вапно 5 т/га

10,90/ 12,70

15,00/ 8,82

7,70/ 9,35

9,60/ 12,89

5,30/ 10,57

9,50/ 10,65

гній 50 т/га

15,80/ 4,43

18,70/ 7,15

5,60/ 10,57

8,90/ 14,70

4,40/ 7,51

6,70/ 10,33

біогумус 5 т/га

15,50/ 22,66

9,70/ 10,56

6,90/ 18,54

12,50/ 34,32

6,40/ 13,19

10,10/ 10,27

обробіток насіння біостим.

27,00/ 16,01

21,30/ 12,80

19,60/ 25,91

12,30/ 24,00

5,90/ 16,81

19,80/ 14,73

обр. насіння біостим. + 1 обр. посіву біостим.

12,20/ 8,34

17,80/ 13,89

14,40/ 17,13

21,00/ 23,68

13,10/ 13,72

20,40/ 21,19

обр.насіння біостим. + 2 обр. посіву біостим.

16,70/ 21,04

33,80/ 17,64

11,50/ 16,24

20,70/ 26,70

17,40/ 20,72

18,37/ 21,81

вапно 5 т/га + біогумус 5 т/га

1,90/

9,77

4,00/

11,00

7,50/ 9,10

9,20/ 21,47

6,40/ 10,14

15,7/ 14,22

вапно 5 т/га + обр. насіння біостим.

6,90/

4,31

7,80/

6,03

4,40/ 11,14

9,40/ 17,26

6,10/ 10,47

6,30/ 4,56

гній 50 т/га + обр.насіння біостим.

11,30/ 3,68

12,10/ 6,20

3,70/ 4,86

3,60/ 5,00

2,10/ 3,37

3,30/ 6,11

біогумус 5 т/га + обр. насіння біостим.

13,40/ 7,99

18,70/ 6,28

8,50/ 11,08

9,40/ 12,66

7,30/ 5,40

9,70/ 7,68

біогумус 5 т/га + вапно 5 т/га + обр. насіння біостим.

11,90/ 3,17

16,70/ 9,76

7,60/ 9,94

9,70/ 11,50

7,50/ 5,01

6,10/ 14,69

НІР05

9,90

10,36

4,63

10,52

5,44

5,17

Розділ 5 “Енергетична та економічна ефективність вирощування багаторічних злакових трав на осушених торфових ґрунтах”.

Проведені розрахунки показали, що найбільші енерговитрати були на варіанті з внесенням 50 т/га сапропелю (більше 120 ГДж/га), а найменші - без удобрення (більше 28 ГДж/га). Якщо порівнювати досліджувані сумішки, то в більшості варіантів коефіцієнти енергетичної ефективності вищі при вирощуванні сумішки 3 з грястиці збірної, костриці східної, тимофіївки лучної та пажитниці багаторічної, далі йде сумішка з тимофіївки лучної та пажитниці багаторічної і сумішка з грястиці збірної та костриці східної.

Найменша собівартість сіна відмічена в сумішки з пажитниці багаторічної + тимофіївки лучна - 7,2 грн/ц, а найбільша при вирощуванні сумішки з грястиці збірної + костриця східна - 15,3 грн/ц. Умовно чистий прибуток на варіанті вапно 5 т/га + обробіток насіння стимулятором при посіві є найбільшим - 753 грн/га.

Аналіз рівня рентабельності у всіх травостоях свідчить, що найвищий його показник за три роки використання при обробітку насіння стимулятором при посіві + вапно 5 т/га (56,1 - 240,0 %).

Таким чином, проведена нами економічна оцінка вирощування злакових трав залежно від різних агрозаходів показує, що на варіантах вапно 5 т/га + обробіток насіння стимулятором при посіві та обробіток насіння стимулятором при посіві + обробітки посіву стимулятором коефіцієнти економічної ефективності одні з найвищих. Собівартість одиниці продукції на цих же варіантах - найнижча (4,1 - 10,6 грн/ц), а рівні рентабельності - найвищі (до 240,0 %).

Висновки

У дисертації представлено узагальнені результати експериментальних досліджень і дано нове наукове вирішення проблеми високоефективного, екологічно збалансованого використання меліорованих торфових грунтів Західного Полісся України. Вивчено вплив антропогенних факторів на агроекологічний стан та продуктивність осушуваних торфовищ; запропоновано заходи їх раціонального використання, підвищення екологічної стійкості, біопродуктивності в удосконаленні технологій вирощування багаторічних травосумішок, поліпшення їх шляхом удобрення, агромеліоративних заходів, ресурсозбереження, на основі яких зроблено такі основні висновки:

1. Формування водного режиму осушеного торфового ґрунту проходить під дією метеорологічних факторів та залягання рівнів підгрунтових вод. Встановлено, що з 1998 по 2004 роки спостерігали навесні від 2,3 до 10,4 % затоплених полів на торфових ґрунтах, а на середину вегетаційного періоду - 0,4 - 2,5 %, переосушених - 10,4 - 24,1 та 14,2 - 58 % відповідно, що в цілому негативно позначається на продуктивності сільськогосподарських культур. Посилена мінералізація цих ґрунтів вимагає використовувати їх деякий час під культурні сіножаті та пасовища. У сухі періоди вегетації, коли рівні ґрунтових вод були найнижчими, вологість 0-10 см шару ґрунту в серпні 2001 була 37,23 % ПВ, в липні, вересні 2002 рр. в середньому відповідно - 27,21 та 22,49 % ПВ.

2. Установлено, що за внесення 5 т/га вапна + 5 т/га біогумусу кількість води, яка йде на створення 1 кг сіна в період вегетації за добу, менша, ніж на контролі в середньому більше 50 %. При підтримуванні рівнів ґрунтових вод 0,6 м витрати води на сумарне водоспоживання найменші.

3. Торфовий ґрунт весною прогрівався до оптимальної температури для росту і розвитку рослин. В липні - серпні температура часто перевищує +22 ?С на глибині до 2 см, а на поверхні ґрунту буває в ці ж місяці досить часто в межах +30 - +50 ?С.

4. При визначенні балансу органічної речовини торфу під складною злаковою та злаково-бобовою сумішками, найбільш ефективними є такі варіанти: біогумус 5 т/га + вапно 5т/га, N60P60K90, N60P60K90+вапно 5 т/га. Найбільше органічної речовини залишають злакові сумішки, до складу яких входять грястиця і костриця. За рахунок кореневих решток найбільше поповнила запаси органіки торфу злакова сумішка з цих трав під варіантом гній 50 т/га + обробіток насіння стимулятором, при обробітку насіння при посіві + 2 р. обробітки посіву стимулятором. Збільшення кількості кореневих залишків можна досягнути лише за рахунок підвищення врожайності сумішок багаторічних трав. З роками при використанні багаторічних трав значення позитивного балансу поступово збільшується.

5. Біологічна активність під багаторічними травами невисока (в залежності від пори року в середньому складає 7-20 % в орному шарі та 7-21 % - в підорному); між варіантами в кожний період досліджень суттєвої різниці не спостерігається, але розклад целюлози при внесенні біогумусу 5 т/га, біогумусу 5 т/га + вапно 5 т/га та обробітоку насіння стимулятором був дещо нижчий порівняно з іншими видами удобрення.

6. За внесення 5 т/га вапна, обробітку насіння при посіві стимулятором, 50 т/га гною, 5 т/га біогумусу, N60P60K90 - забезпечується збільшення врожаю злаково-бобової та злакової сумішок відповідно до 60 % та до 126 % в порівнянні з варіантом без добрив. Найбільші врожаї сумішки з злакових трав отримують за рівнів ґрунтових вод 0,6 м від поверхні грунту.

7. У сумішках з двох, чотирьох та шести видів трав частка того чи іншого виду в середньому за три роки коливалась від 8 до 59 %: грястиця збірна - 34 %, костриця східна - 11 %, тимофіївка лучна - 39 %, пажитниця багаторічна - 59, конюшина лучна - 8, конюшина повзуча - 18 %. Водний режим ґрунту має важливе значення як для збільшення врожайності травосумішок, так і для збереження сіяних трав.

8. Для отримання з незначним за вмістом Cs-137 сіна багаторічних злакових трав на торфових ґрунтах Західного Полісся найбільш ефективними заходами є поєднання застосування засобів біологізації та вапнування, а в злакові сумішки краще включати грястицю, кострицю, тимофіївку, пажитницю. Застосування ж стимулятору росту і розвитку рослин без внесення меліорантів чи органічних добрив сприяє накопиченню радіонуклідів в травостої.

9. Застосування стимулятору росту і розвитку рослин є енергозберігаючим на осушуваних торфових ґрунтах в зоні осушуваних меліорацій. При порівнянні сумішок більшості варіантів коефіцієнти енергетичної ефективності вищі при вирощуванні сумішки з грястиці збірної, костриці східної, тимофіївки лучної та пажитниці багаторічної, далі йде сумішка з тимофіївки лучної та пажитниці багаторічної і сумішка з грястиці збірної та костриці східної.

10. На варіантах вапно 5 т/га + обробіток насіння стимулятором при посіві та обробіток насіння стимулятором при посіві + обробітки посіву стимулятором коефіцієнти економічної ефективності при вирощуванні травостоїв одні з найвищих. Собівартість одиниці продукції на цих же варіантах - найнижча (4,1 - 10,6 грн/ц), а рівні рентабельності - найвищі (до 240,0 %).

Рекомендації виробництву

Сільськогосподарським виробникам рекомендується для раціонального використання і збереження продуктивності осушуваних торфових ґрунтів найбільш енергозберігаюче і економічно ефективне внесення Р60К90 та застосування 5 т/га вапна + обробіток насіння стимулятором при посіві шляхом залуження сумішкою з грястиці збірної, костриці східної, тимофіївки лучної та пажитниці багаторічної, що забезпечує отримання нормативно чистих кормів і їх високу продуктивність - 9,75 т/га сіна.

Список опублікованих праць

1. Коваль С.І., Веремеенко С.І. Вплив хімічної меліорації, мінеральних добрив і засобів біологізації на продуктивність і якість багаторічних злакових трав та їх сумішок// Матеріали Першої регіональної науково-практичної агроекономічної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених “Перлини степового краю”.Миколаїв: МДАУ, 2005. с. 95-99 (Дисертант виконувала експериментальну частину досліджень та узагальнювала результати - 70 %).

2. Коваль С.І. Збереження та забезпечення високої продуктивності осушених торфових ґрунтів// Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель”Харків, 4-7 жовтня 2005 р. с. 78-80.

3. Коваль С.І. До питання використання торфових ґрунтів забруднених радіонуклідами// Вісник Рівненського державного технічного університету. Зб. наук. праць. Вип. 5(7). Рівне. 2000.с. 17-22.

4. Коваль С.І. Вплив хімічної меліорації і засобів біологізації на врожай багаторічних злакових трав першого року використання// Вісник Рівненського державного технічного університету. Зб. наук. праць. Вип. 1(14). Рівне. 2002. с. 44-53.

5. Коваль С.І. Вплив агротехнічних та агромеліоративних заходів на продуктивність лучного травостою// Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Ч. 1. Вип. 5(18).Рівне-2002. с. 56-63.

6. Веремеєнко С.І., Коваль С.І. Стан осушуваних торфових ґрунтів Рівненської обл.//Сучасний стан ґрунтового покриву України та шляхи забезпечення його сталого розвитку на початку 21-го століття (Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю з дня створення Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського). Харків. 2006.с. 164-165 (Дисертант узагальнювала результати, формулювала висновки -75%).

7. Веремеєнко С.І., Коваль С.І. Заходи зі збереження осушуваних торфових ґрунтів Західного Полісся України// Агрохімія і ґрунтознавство (міжвідомчий тематичний збірник) Кн. 2. Харків. 2006. с. 212-214 (Дисертант проводила дослідження, розробляла методичні рекомендації - 70 %).

8. Веремеєнко С.І., Коваль С.І. Енергетична та економічна ефективність агрозаходів при вирощуванні багаторічних злакових трав на осушуваних торфових ґрунтах// Вісник Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва. Серія “Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство”. № 1. Харків. 2005. с. 156-161. (Дисертант проводила обрахунки даних, формулювала висновки - 75 %).

9. Веремеєнко С.І., Коваль С.І. Вплив добрив та меліорантів на перехід 137Сs з торфового ґрунту в багаторічні злакові трави// Досвід подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в сільському та лісовому господарстві - 20 років після аварії на ЧАЕС (Доповіді учасників п'ятої Міжнародної науково-практичної конференції) 18-20 травня 2006 року. Житомир. 2006. с. 120-123. (Дисертант проводила експериментальні дослідження, методичні розробки -70 %).

10. Веремеенко С.И., Коваль С.И. Экологические аспекты рационального использования осушенных торфяных почв// Материалы международной конференции.29 мая - 2 июня 2006г., Минск, Республика Беларусь. с. 94-96, 285-287. (Дисертант проводила експериментальні дослідження, обробляла результати досліджень, формулювала висновки - 65 %).

Анотація

Коваль С.І. Агроекологічний стан осушених торфових грунтів та розробка заходів їх збереження і забезпечення високої продуктивності.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Державний агроекологічний університет України, Житомир, 2007.

У дисертації викладені дані оцінки агромеліоративного стану осушених торфових ґрунтів Рівненської області.

Визначено, що значення балансу органічної речовини торфу під складною злаковою та злаково-бобовою сумішками найбільш ефективним є на таких варіантах добрив: біогумус 5 т/га+вапно 5т/га, N60P60K90, N60P60K90+вапно 5 т/га.

Проведені дослідження дозволили запропонувати шляхи використання осушених торфових ґрунтів, які забезпечать збереження органічної речовини торфу та підвищать їх продуктивність. Землеробству на осушених торфових ґрунтах рекомендується при залуженні використовувати травосумішку з багаторічних злакових трав (грястиця збірна + костриця східна + тимофіївка лучна + пажитниця багаторічна) при внесенні 5 т/га вапна + обробіток насіння при посіві стимулятором росту та розвитку рослин, що гарантує отримання до 97,5 ц/га сіна.

Ключові слова: осушені торфові грунти, багаторічні трави, баланс органічної речовини, ступінь розкладу целюлози, продуктивність багаторічних трав, коефіцієнт переходу цезію-137.

Аннотация

Коваль С.И. Агроэкогическое состояние осушенных торфовых почв и разработка приемов по их сохранению и обеспечению высокой продуктивности.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология - Государственный агроэкологический университет Украины, Житомир, 2007.

В диссертации изложены данные оценки агромелиоративного состояния осушенных торфяных почв Ровенской области. Определено, что динамика УГВ с предпосевного периода к средине вегетационного характеризуется постепенным их снижениям на 0,1-0,6 м.

Определено, что баланс органического вещества торфа под сложной злаковой и злаково-бобовой смесью наиболее эфективным есть на таких вариантах удобрения: биогумус 5 т/га+известь 5т/га, N60P60K90, N60P60K90+известь 5 т/га. Увеличение колличества корневых остатков можно достичь только за счет повышения урожайности смесей многолетних трав.

При применении сложных (комплексных) вариантов удобрения - при соединении 5 т/га извести, обработке семян при посеве стимулятором, 50 т/га навоза, 5 т/га биогумуса, N60P60K90 - обеспечивается увеличение урожая злаково-бобовой смеси до 60 %, а злаковой - до 126 % в сравнении с вариантом без удобрений. Наиболее высокие урожаи смеси из злаковых трав получают при оптимальных уровнях грунтовых вод - при УГВ = 0,6 м.

Для получения “условно чистого” сена многолетних злаковых трав на торфяных почвах Западного Полесья наиболее эффективными методами есть соединение применения методов биологизации и известкования, а в злаковые смеси лучше включать больше видов трав. Применение только стимуляторов роста и развития растений без внесения мелиорантов или органических удобрений способствует максимальному накоплению радионуклидов в травостое.

На вариантах известь 5 т/га + оброботка семян стимулятором при посеве и обработка семян стимулятором при посеве + обработка посева стимулятором коэффициенты экономической эффективности одни из наиболее высоких, себестоимость единицы продукции - наиболее низкая, а уровни рентабельности - наиболее высокие.

Проведенные опыты разрешили предложить пути использования осушенных торфяных почв, которые обезпечат сохранение органического вещества торфа и повысят их продуктивность. Земледелию на осушенных торфяных почвах рекомендуется при залужении использовать травосмесь с многолетних злаковых трав (ежа сборная + овсяница восточная + тимофеевка луговая + райграс многолетний) при внесении 5 т/га извести + обработка семян при посеве стимулятором роста и развития растений, что гарантирует получение до 97,5 ц/га сена.

Ключевые слова: осушенные торфяные почвы, многолетние травы, баланс органического вещества, степень розложения целюлозы, продуктивность многолетних трав, коэффициент перехода цезия-137.

Annotation

Koval S.I. Agroecological Condition of Drained Peat Lands and Development of Measures of its Conservation and Ensuring of High Productivity. Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Agricultural Science in the speciality 03.00.16 - Ecology. State Agroecological University of Ukraine, Zhytomyr, 2007.

...

Подобные документы

  • Джерела забруднення ґрунтів сільськогосподарських угідь. Методика відбору проб. Загальна оцінка забруднення ґрунтів України. Заходи щодо охорони ґрунтів сільськогосподарського призначення. Попередження виснаження ґрунтів і підвищення врожайності культур.

    курсовая работа [164,7 K], добавлен 31.01.2014

  • Оцінка стану навколишнього середовища. Аналіз існуючих методів оцінки стану водних ресурсів, ґрунтів, атмосферного повітря та рослинного світу. Вплив підприємства на ґрунтові води. Розробка можливих заходів щодо зменшення його негативного впливу.

    дипломная работа [987,9 K], добавлен 17.12.2011

  • Основні види антропогенного впливу на ґрунти, принцип контролю їх забруднення. Санітарні та біологічні показники оцінки стану ґрунтів, їх класифікація за впливом хімічних забруднюючих речовин. Схема оцінки епідемічної небезпеки ґрунтів населених пунктів.

    контрольная работа [39,1 K], добавлен 30.11.2011

  • Фізико-географічні умови Миколаївської області, оцінка структури земельного фонду та ґрунтового покриву. Гідрогеологічні параметри підземних вод, показники забруднення. Проект заходів відтворення родючості ґрунтів фермерського господарства "Радість".

    курсовая работа [1,0 M], добавлен 03.01.2014

  • Моніторингове дослідження територій. Проведення моніторингу забруднення ґрунтів Рівненської та Житомирської областей. Заходи з охорони земель. Оцінка ліхеноіндикаційною зйомкою забруднення чадним газом автомобільним транспортом квадрату № В1 міста Херсон.

    курсовая работа [127,5 K], добавлен 20.11.2013

  • Склад органічної частини ґрунту. Утворення гумусу, його екологічна роль. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин. Поняття та види родючості ґрунту, її оцінка та шляхи її поліпшення. Земельні ресурси та принципи їх раціонального використання.

    реферат [27,8 K], добавлен 03.03.2011

  • Кліматичні особливості і рельєф Київської області. Стан атмосферного повітря, його якість в населених пунктах. Використання водних ресурсів, оцінка якості вод. Лісові ресурси. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення. Накопичення відходів.

    реферат [83,2 K], добавлен 12.02.2012

  • Загальна характеристика екологічної ситуації в Рівненській області. Оцінка стану земель і ґрунтів, їх використання. Структура утворення і накопичення відходів, техніка поводження з ними. Економічні механізми природоохоронної діяльності та її фінансування.

    реферат [56,4 K], добавлен 29.09.2009

  • Фізико-географічна характеристика та особливості дернових глинисто-піщаних ґрунтів на древньоалювіальних пісках. Рекультивація та сільськогосподарське використання ґрунтів. Джерела антропогенного забруднення земельних ресурсів, розрахунок розмірів шкоди.

    дипломная работа [853,3 K], добавлен 28.11.2010

  • Розробка методу оцінки екологічного стану ґрунту на основі fuzzy-теорії за виміряними значеннями концентрацій важких металів, що дає змогу вибору місця видобування екологічно чистої води. Забруднення ґрунтів важкими металами. Шкала оцінки стану ґрунтів.

    статья [1,3 M], добавлен 05.08.2013

  • Аналіз моніторингу навколишнього середовища (ґрунтів та рослинної продукції), який проводив Хмельницький обласний державний проектно-технологічний центр охорони родючості ґрунтів і якості продукції. Фактори накопичення та міграції радіонуклідів в ґрунті.

    курсовая работа [1,4 M], добавлен 22.12.2010

  • Ландшафтно-геохімічні критерії оцінки забруднення ґрунтового покриву важкими металами. Екологічна характеристика ґрунтів міста Біла Церква, оцінка їх сучасного забруднення свинцем та хлоридами. Вегетаційний дослід і аналіз отриманих результатів.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 28.12.2012

  • Сучасний стан ґрунтового покриву Коростенського району Житомирської області та види його використання. Типи антропогенного впливу, що діють на ґрунти району. Особливості впливу антропогенної діяльності на стан родючості ґрунтового покриву регіону.

    статья [100,2 K], добавлен 05.10.2017

  • Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території Зміївського району. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу, клімату, водних об'єктів, ґрунтів, флори та фауни, як складових формування стану довкілля.

    дипломная работа [2,7 M], добавлен 12.12.2011

  • Взаємодія людини із землею. Негативний вплив людини на родючий шар землі. Порушення ґрунтового покриву в результаті неправильної експлуатації. Застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин. Забруднення ґрунтів в Україні.

    презентация [1,5 M], добавлен 11.12.2011

  • Стан природних ресурсів та екологічна ситуація в Закарпатської області. Раціональне використання земельних ресурсів. Джерела забруднення ґрунтів та проблема відходів. Стан лісових насаджень та місць рекреації у регіоні. Заповідні території регіону.

    курсовая работа [98,6 K], добавлен 11.02.2016

  • Особливості природних умов Луганської області, її місце в загальному адміністративно-територіальному районуванні. Стан промисловості та сільського господарства, лісові ресурси. Загальна оцінка стану охорони рослинного світу та шляхи для його покращення.

    дипломная работа [230,3 K], добавлен 26.10.2010

  • Поняття екологічного моніторингу як засобу спостереження за станом навколишнього середовища. Його класифікація та особливості розвитку в регіонах Україні. Український досвід впровадження наукового моніторингу у системі спостережень за станом ґрунтів.

    курсовая работа [40,9 K], добавлен 27.04.2014

  • Характеристика земельних ресурсів як вичерпних, обмежених і частково відновлюваних. Антропогенне забруднення і виснаження ґрунтів. Особливості геологічної діяльності вітру та атмосферних опадів. Деградація вічномерзлих ґрунтів, причини та наслідки.

    реферат [19,7 K], добавлен 28.10.2010

  • Забруднення ґрунту природними та антропогенними чинниками. Шляхи покращення екологічного стану землі. Загальна характеристика і природні умови Вінницької області. Організація моніторингу ґрунтового середовища та аналіз його екологічного стану у районі.

    курсовая работа [3,0 M], добавлен 04.09.2019

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.