Мілітаристична екологія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Мукачівський державний університет

Реферат

з дисципліни : «Основи екології»

на тему: «Мілітаристична екологія»

Виконала:

студентка групи ШВ-41

Вайда Олександра

Перевірив:

Махлинець С.С.

Мукачево 2014

Зміст

Вступ

1. Фактори впливу війн на природу

2. Надзвичайні ситуації воєнного часу та джерела їх виникнення

3. Ядерна загроза

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Найбільшою ганьбою людської цивілізації є війни. Вчені підрахували, що за 6 тис. років люди жили в мирі лише 292 роки. Вони звикли до воєн і досі ще не дуже глибоко усвідомили, що в сучасній світовій війні, якщо її розпалять, переможців не буде.

Результатом військової діяльності є не лише бюджетні витрати і загроза глобальної ядерної війни, а й величезний негативний вплив на природне середовище. Нині війни стали екологічним лихом всесвітнього масштабу. Військовими об'єктами вилучаються з користування і забруднюються великі площі продуктивних земель, лісових масивів, а також води Світового океану (для проведення військових навчань, під військові полігони, склади зброї тощо). Крім того, мілітаристична економіка і військова техніка споживають величезну кількість мінерально-сировинних ресурсів, енергії, палива, металів.

На військові потреби у світі щорічно витрачається 2-3% енергетичних ресурсів, 3-4% запасів нафти. До 3% території розвинених країн відводиться під військові бази, склади полігони, причому це переважно родючі землі або лісові масиви. На планеті військові займають близько 42млн га суші. Витрати на військові потреби у світів 2,5 раза перевищує витрати на охорону здоров'я і в 1,5 раза - на освіту.

За оцінками вчених, війни забрали життя більш як 3,6 млрд чоловік. У цих війнах знищено матеріальні цінності на фантастичну суму 115,3 квінтильйонів доларів. Але ніякими сумами неможливо оцінити витрати культурних цінностей, знищення під час воєн: бібліотек із накопиченими впродовж віків знаннями, шедеврів архітектури, творів мистецтва.

Мілітаристична екологія є актуальною темою на сьогодні, так як в даний час наша країна знаходиться на грані війни. Якщо ця війна розпочнеться, то буде знищено багато компонентів біосфери.

1. Фактори впливу війн на природу

Опанувавши знаряддя праці, людина виділилась з усіх інших тварин. На жаль, у знаряддя праці із самого початку зарахували не тільки палку-копалку і швейну голку, але і сокиру - перший приклад подвійних технологій, і спис, що є тільки зброєю, тобто знаряддям не праці, а знищення. Ледь виділившись як особливий вид тварин, люди стали негайно конкурувати один з одним за кращу територію з чисто людським звірством, убиваючи усіх собі подібних. Утім, перші сотні тисяч років вони не були оригінальні, лише удосконаливши методи своїх чотириногих сусідів. При цьому міжплемінні, чи точніше міжстадні, війни були дуже екологічними - у цьому відношенні первісні люди були розумніші сучасних і не рубали гілку, на яку збиралися сісти.

Але поступово засоби виробництва удосконалювалися, і люди, переставши бути цілком залежними від багатств дикої природи, стали воювати не за кормові ресурси, а за території. У цей час природа й стала сильно страждати від людської діяльності.

По-перше, люди стали зміцнювати свої поселення, а найпростішими фортифікаційними спорудженнями є рови, ловчі ями і засідки. Рови руйнували структуру ґрунту, порушували територіальні ділянки її мешканців; крім того, порушення цілості дерну викликало підвищену ерозію ґрунту. Нарешті, рови великої довжини могли порушити шляхи міграції деяких видів тварин. У ловчих ямах, заготовлених гинули тварини, особливо коли ці пастки знаходилися на лісових тропах. На територіях у сотні і тисячі квадратних кілометрів повністю знищувалася вся лісова екосистема.

По-друге, люди стали використовувати природні об'єкти - у першу чергу ліси - як зброю. Найпростіший спосіб - це перетворити певну територію в пастку. Незважаючи на примітивність цього методу, його застосовували і пізніше. Зараз дерева використовують не для поразки живої сили супротивника - є способи надійніші й ефективніші - а для затримки його в зоні поразки.

Інший спосіб - використання природних об'єктів у військових цілях - це використання їх для поразки супротивника. Найпростіші і розповсюджені способи - це отруєння джерел води і пожежі. Перший спосіб найбільш розповсюджений у силу своєї простоти й ефективності.

Ще один спосіб - пожежі - також нерідко застосовувався на війні. Особлива пристрасть до цього методу мали жителі степів: воно і зрозуміло - у степу вогонь швидко поширюється на величезні території, і навіть якщо ворог не загине у вогні, його погубить відсутність води, їжі і корму для худоби. Палили, звичайно, і ліси, але це менш ефективно з погляду поразки ворога, і звичайно застосовувалося в інших цілях.

Ще одна причина - величезні поховання, що залишаються на місцях великих битв (наприклад, під час битви на Куликовому полі загинули 120 000 чоловік). При розкладанні величезного числа трупів утворюються отрути, що з дощами чи ґрунтовими водами попадають у водойми, отруюючи їх. Ці ж отрути гублять тварин і на місці поховання. Вони тим більше небезпечні, що їхня дія може початися як відразу, так і через багато років.

Але все перераховане вище - це знищення природних об'єктів як засіб поразки чи наслідок битв (древніх епох). На війні природу й у першу чергу ліси цілеспрямовано знищують. Робиться це з тривіальною метою: позбавити супротивника укриттів і засобів до існування. Найбільш проста і зрозуміла перша мета - адже ліси за всіх часів служили надійним притулком для військ, у першу чергу для нечисленних загонів, що ведуть партизанську війну.

Наступний фактор впливу воєн на природу - переміщення значних мас людей, спорядження й озброєння. Особливо це стало виявлятися лише в XX столітті, коли ноги мільйонів солдат, колеса й особливо гусениці десятків тисяч машин стали стирати в пил землю, а їхні шуми і відходи забруднювати місцевість на багато кілометрів навколо (причому ще і на широкому фронті, тобто фактично суцільною смугою). Але й у стародавності проходження особливо великої армії, не залишалося для природи непомітним.

2. Надзвичайні ситуації воєнного часу та джерела їх виникнення

Війна завжди була для людей одним із найбільших лих на протязі всієї історії. Вона знищувала значні людські і матеріальні ресурси, приводила за собою інші лиха, гальмувала розвиток людства. З кожним роком сила зброї ставала все сильнішою і сильнішою, а наслідки її використання все жахливішими. Зараз, на рубежі тисячоліть, людство має ядерну зброю, яка може знищити все живе на планеті.

Звісно першим і самим небезпечним джерелом є зброя. На даний час ми можемо виділити такі види зброї:

- зброя масового ураження, яка в свою чергу розділяється на: ядерну, хімічну, біологічну. Вся ця зброя веде до масового ураження населення на великих територіях, а при ядерному ударі і до значних руйнацій;

- звичайна зброя, яка застосовується при локальних і широкомасштабних бойових діях. Розрізняють багато видів звичайної зброї, але вся вона застосовується для знищення людей та матеріальних об'єктів. Наприклад, при застосуванні системи залпового вогню на площі близько 13га будуть знищені всі споруди і майже 82% живої сили ворога;

- засоби радіоелектронної боротьби, які не ведуть до знищення споруд, але надзвичайно шкідливі для людини.

Іншим джерелом небезпеки є надзвичайна антисанітарна обстановка під час ведення бойових дій. Перш за все це велика кількість трупів, які не завжди можна поховати (наприклад у містах ведення інтенсивних бойових дій), по-друге порушується нормальна робота комунальних служб міст, що призводить до погіршення якості води, перебоїв каналізаційної системи і т.п. Також завжди спостерігається зріст популяції гризунів і інших тварин, які завжди є переносниками хвороб. Також відчувається недостатнє медичне обслуговування, нестача медичних препаратів (більшість іде на фронт). Отже створюється сприятлива ситуація для виникнення епідемій, особливо в теплі місяці. Також багато людей можуть потерпати від звичайних хвороб які не зможуть ефективно лікуватися в умовах воєнного часу. Третьою складовою є складна екологічна та техногенна обстановка. Треба враховувати, що сучасна війна не обходиться без значних руйнувань, які самі по собі являють загрозу життю людини і зазвичай супроводжуються пожежами.

Але ще більшу небезпеку несуть в собі підприємства, які й за мирних умов були джерелом небезпеки і шкідливих викидів. Хімічні підприємства, АЕС, нафтопереробні заводи у разі їх часткового або повного руйнування викличуть техногенну катастрофу і будуть становити значну небезпеку для життєдіяльності людей у районі розташування.

В сучасних умовах при виникненні широкомасштабної війни не викликає сумнівів використання зброї масового ураження і перш за все ядерної зброї.

Ядерна зброя має декілька факторів ураження: світловий удар, тепловий удар, ударна хвиля та променеве ураження. Кожен з них становить велику небезпеку для життя і здоров'я людини. Світловий удар приводить до сліпоти, загорання одежі і предметів навколишньої обстановки, тепловий доповнює цей ефект. Ударна хвиля руйнує будівлі і споруди, а послідуюче радіоактивне ураження робить перебування на зараженій території небезпечним для здоров'я та життя. Ядерний удар характеризується великим радіусом дії (120 км для бомби середньої потужності), великими втратами серед людей (90% в радіусі 100 км) і ще більшою кількістю опромінених. Після нього територія непридатна для проживання, а виникаючі пожежі розносять за вітром радіоактивні елементи. Звісно, при ураженні проводяться евакуаційні заходи. Проводяться роботи по розбору завалів і локалізації та тушіння ядерних пожеж. Район ураження локалізується і очеплюється для запобігання розповсюдження радіоактивного забруднення.

Також можливе широке використання хімічної зброї, в основному газів і отруйних речовин для зараження водних ресурсів. Хімічні бойові речовини уражають слизові оболонки людей, очі та відкриті ділянки шкіри і маючи в основному нервово-паралітичну дію приводять до їх смерті. При невиконанні заходів індивідуального захисту можливий великий процент втрат людей. Також слід зауважити, що строк дії цих речовин досить довгий і вони уражають тварин та рослини. Так при застосуванні бойового газу SD-12 залишається тільки випалена земля і пусті споруди. Окремо стоять отруйні речовини, якими забруднюють джерела води, як важливі стратегічні об'єкти. При такому диверсійному акті великі міста можуть залишитися без достатньої кількості водних ресурсів.

Потрібно швидко ліквідувати загрозу для життя людей, локалізувати і очистити зони забруднення води, не допустити розповсюдження отруєння на великі території.

Ще складніше ліквідувати наслідки дії біологічної зброї. Звичайно, біологічна зброя застосовується в вигляді штамів різних хвороботворних бактерій, за часту генетично змінених, які прищеплюються гризунам, комахам, рослинам для викликання епідемій і ураження живої сили противника і підриву його тилів. Ознаки біологічної атаки виявити зразу складно. Тому важливо проводити попереджуючий контроль, а при перших ознаках біологічної атаки оголошується карантин і всі сили кидаються на виявлення збудників хвороби та їх переносників. Проводиться дезинфекція місць зараження, дератизація, відлов бродячих тварин, похоронення трупів. Можливе отруєння водних ресурсів бактеріями. В такому разі повинне бути забезпечене постачання незараженою водою з зовнішнього периметру. Складність заключається в тому, що наслідки біоатак можуть накластися на епідемії воєнного часу.

При використанні звичайних видів зброї відбуваються значні руйнування оточуючого середовища та загибель великої кількості людей. При бомбардуванні і веденні бойових дій сучасною зброєю виникають пожежі, які представляють значну загрозу життю та здоров'ю людей, особливо при застосуванні спеціальних запальних боєприпасів з напалмом та іншими горючими речовинами. Необхідно зразу ж після нанесення удару виявити, локалізувати та погасити пожежі до того, як ті завдали шкоди майну, людям і оточуючому середовищу.

Особливу увагу слід приділяти техногенним катастрофам які можуть виникнути від руйнування у ході бойових дій екологічно небезпечних об'єктів. Наприклад: бойові дії йдуть поблизу міста. Для послаблення обороноздатності міста противних знищує ГЕС. Наслідки катастрофічні - затоплені багато районів, перервані комунікації, знищені або в непрацездатному стані багато підприємств, відсутня електрична енергія і звісно, значні людські жертви. Іншим прикладом може стати знищення під час бомбардування великого хімічного підприємства з виробництва небезпечних для людей хімічних речовин (тієї ж хімічної зброї). Можна тільки уявити до яких жертв це приведе. Ще більш не передбачуваними будуть наслідки удару по АЕС. Треба взяти до уваги, що противник завжди намагатиметься знищити або захопити важливі стратегічні об'єкти, як то електростанції, великі промислові підприємства і т.п. Варто сказати, що першочерговим завданням для військ є недопущення цього, але війна є війна. і тому необхідно мінімізувати наслідки будь-яких таких ситуацій.

Особливо слід виділити загрозу виникнення епідемій у зв'язку з антисанітарними умовами. Як було сказано вище. не завжди є можливість поховати останки загиблих під час воєнних дій, що приводить до значного зростання ризику спалаху інфекційних захворювань. До того ж бродячі тварини, гризуни та комахи які мають контакт з тілами можуть стати переносниками інфекцій. В умовах війни та неможливості дотримуватися правил гігієни спостерігається розквіт вошів, блох та інших паразитів, які є переносниками такої небезпечної інфекції як тиф, чесотка і т.п. Також вода та продукти можуть бути заражені різними бактеріями у зв'язку з попаданям у них тіл та продуктів життєдіяльності зі збудниками інфекцій. Особливо небезпечною ситуація стає в теплі пори року, коли всі мікроорганізми розмножуються надзвичайно швидко.

З вищенаведеного випливають такі висновки: в період війни небезпека для життя і здоров'я людини значно підвищується, незалежно чи в тилу чи на фронті; сучасне тилове забезпечення включає в себе цілу низку заходів, які необхідно виконувати в повному об'ємі для досягнення максимальної безпеки для людини, оточуючого середовища; мінімізація наслідків екстремальних ситуацій, описаних вище, залежить від злагоджених дій військ та цивільного населення.

3. Ядерна загроза

війна епідемія екологічний забруднення

Воєнні блоки імітують на своїх маневрах ядерну війну, хоча після скидання атомних бомб на Хіросіму та Нарасакі та у відповідних сценаріях стали відомі і були детально підраховані спустошливі руйнування та екологічні наслідки ядерного забруднення.

Після ядерного вибуху протягом 24 год йдуть радіоактивні опади на території не менше як 100 км2. Смертельна доза опромінювання перевищує 4,5 Гр/48год. Глобальні радіоактивні опади з тропосфери тривали б 30 діб, зі стратосфери - значно довше. Довгостроковими наслідками були б високі частки захворювання раком (передусім лейкемією) та генетичні мутації.

Близько 50% енергії бомби, що вибухнула на низькій висоті, вивільнюється у вигляді ударної хвилі. Від надзвичайно високого тиску тріскаються тканини, лопаються мембрани і руйнуються матеріали, передусім трубопроводи життєзабезпечення (газ, струм), через що виникають вторинні пожежі, які в багато разів посилюють первинні, спричинені бомбою.

Термічний удар бомби активує реакцію азоту повітря з озоном із утворенням чадних газів. Наслідки були б:

- через застосування мегатонних бомб - руйнування стратосферного озонового шару, шкідливе для шкіри ультрафіолетове проміння досягає землі;

- через застосування менших бомб - накопичення чадних газів у тропопаузі, зменшення сонячного випромінювання на 6% та охолодження Землі з ослабленням потужності фотосинтезу на 25%.

Глобальні зміни стануть внаслідок відомих воєнних намірів концентрації нападів на міста, промислові центри та військові цілі у лісистих місцевостях. Горіння будівель, пластмас, енергоносіїв, лісів, асфальту, створить хмари диму та сажі, найгірші наслідки яких, що тільки можна вигадати були названі «ядерною зимою». Вони охоплюють:

- зменшення денного світла до менше ніж 1% від нормального значення;

- припинення фотосинтезу;

- запалення та отруєння димовими газами;

- зміна вертикального розподілу температур через охолодження поверхні Землі під час війни влітку за кілька днів - на 20-40 ? С, за 1-6 місяців - на 5-30 ? С і за 1 рік - на 10 ? С; відповідно значення взимку були б менші

- висхідна конвекція нагрітого повітря у верхні шари атмосфери до краю стратосфери, зменшення різниці температур від поверхні Землі вгору зі зменшенням опадів не менше ніж на 25%, частково понад 50%;

- холодні берегові вітри в напрямку моря спричинюють туман та опади на узбережжі;

- повернення вологого морського повітря на сушу, тривалий туман з диму, димових газів та водяної пари, снігопад;

- повна відсутність урожаю під час війни влітку;

- скорочення вегетаційного періоду, від ступання меж вирощування у Північній півкулі (рис. Б), зниження врожаїв унаслідок частого вирощування на кліматично ризикованих межах.

Були б пошкоджені екологічні системи:

- водні екосистеми: внаслідок зниження енергії випромінювання знищення фітопланктону, який стоїть на початку численних ланцюгів живлення;

- біоми холоду: незначне погіршення, оскільки організми пристосовані до екстремальних значень температури;

- лісові екосистеми помірних широт: найтяжчі стресові впливи через холод, посухи, випромінювання, дію токсичних газів;

- ліси тропіків та субтропіків: загроза всім живим організмам (посуха, пожежі, зменшення опадів);

- лучні ландшафти: знищення рослинності вже за незначних змін, оскільки біоми перебувають на межі екстремального клімату, травоїдні, рептилії вимерли б, м'ясоїдні жили б протягом тривалішого часу.

Висновки

З найдавніших часів війни негативно впливали на навколишній світ і на нас самих. В міру розвитку людського суспільства і технічного прогресу війни ставали усе більш запеклими, і все більше впливали на природу. Спочатку втрати природи в силу малих можливостей людини були невеликі, але поступово вони стали спочатку помітними, а потім і катастрофічними.

В міру розвитку суспільства армії росли - від декількох озброєних кийками первісних мисливців до багатомільйонних армій XX століття, і найбільш здорові чоловіки гинули чи ставали каліками, а потомство давали чоловіки хворі, що не годились для війни. Супутниками війни є епідемії, що не є корисними для здоров'я кожної людини окремо і всього людства в цілому.

З усього вищесказаного можна виділити кілька поколінь воєн. Війни першого покоління, не дивлячись на примітивність використовуваних озброєнь, способів їхньої підготовки і ведення, уже були засобом здійснення політики панівних класів. Знищення людини людиною носило характер природної необхідності.

Форми і способи ведення воєн другого покоління були обумовлені результатом розвитку матеріального виробництва, появою пороху і гладкоствольної зброї.

Нарізна стрілецька зброя і нарізна артилерія, що володіють великою дальністю, скорострільністю і точністю привели до появи воєн третього покоління (до 1 світової війни включно).

Прийняття на озброєння автоматичної зброї, танків, бойових літаків, поява нових могутніх транспортних засобів і технічних засобів зв'язку вплинули на становлення і подальший розвиток воєн четвертого покоління, що не припиняються і зараз. Концепція воєн цього покоління, основою якої є дії сухопутних військ, вже існує майже 80 років.

Продовженням науково-технічної революції останніх 40-50 років у військовій справі стала ракетно-ядерна зброя, що є базою воєн п'ятого покоління, які за винятком атомного бомбардування двох міст Японії наприкінці Другої Світової війни в 1945 році, на щастя, ще не виникали.

Сучасний світ складний, багатогранний та суперечливий. В той же час він об'єктивно стає все більш взаємозалежним, все більш цілісним: інтенсивно проходить інтернаціоналізація діяльності, росте потяг до різностороннього співробітництва, розширюється інтерес до наукових і культурних цінностей різних країн і народів. Тепер зрозуміло, що безпека кожного народу невід'ємна від безпеки всього людства. Все це вимагає нового політичного мислення, конструктивних підходів до вирішення проблем міжнародного миру і безпеки, активного будівництва нових міжнародних відносин.

Збереження миру, зміцнення принципів рівноправного міжнародного співробітництва - основа успішного вирішення екологічної проблеми, яка тісно пов'язана з багатьма глобальними проблемами у розвитку людської цивілізації, і в першу чергу з проблемою війни і миру.

Я вважаю, що вплив війн є дуже згубним для навколишнього середовища і для нас особливо. Ми повинні добре подумати над тим що тепер коїться на Землі, взявши до прикладу відносини нашої держави з Росією. Якщо суперечка між цими країнами переросте в війну, то живими з неї не вийде ніхто, тому що в ній буде використовуватися ядерна зброя, яка є такою руйнуючою і згубною.

Список використаної літератури

1. Екологія:dtv-Atlas: Пер. з 4-го нім. вид. / Художн. Рудольф і Розмарі Фанерт; Наук. ред.пер. В.В. Серебрякова. - 2001.-287 с.

2. Основи екології: Підручник / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю. Костіков. - 2004. - 408 с.

3. Г.О. Білявський, Л.І. Бутченко, В.М. Навроцький. Основи екології: теорія та практикум. Навчальний посібник. К.: Лібра, 2002. - 352 с.

Размещено на Allbest.ru