Визначення економічні збитки від забруднення довкілля Колосняковськой ЦЗФ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Темою курсової роботи є тема: «Визначити економічні збитки від забруднення довкілля Колосняковськой ЦЗФ».

В ході виконання курсової роботи вирішувалося завдання зменшення негативного впливу підприємства на навколишнє середовище, а також грамотного розрахунку сум платежів за забруднення навколишнього середовища й розрахунку розмірів відшкодування збитків, нанесених державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин. Одночасно відбувалося ознайомлення із довідковою, нормативною й розрахунковою документацією, а також формами звітності при розрахунках сум платежів в умовах підприємства, що здійснює свою діяльність і при цьому забруднює навколишнє середовище.

Вихідні дані для курсової роботи використовуються з додаванням даних хімічного складу реальних стічних вод, про їх обсяги та якість перед скиданням у навколишнє природне середовище, про склад викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами і обсяги використовуваного палива та його вид, що використовується пересувними джерелами, а також про умови складування відходів у навколишньому природному середовищі.

Для вирішення поставленого завдання було встановлено електрофільтри, поглинач, мембраний фільтр, швидкий фільтр, маловідходні технології, які дозволяють зменшити негативний вплив підприємства на навколишнє середовище.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ ПІДПРИЄМСТВА НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Колосняковська центральна збагачувальна фабрика розташована на території Донецької області в м. Макіївка. Збагачувальна фабрика має санітарно-захисну зону 700 метрів. На території санітарно-захисної зони знаходиться пруд - відстійник та залізна дорога. З метою покращення санітарно-гігієнічних умов на території фабрики передбачена посадка деревно-чагарникових насаджень у вигляді захисних полос двох типів конструкцій фільтрувальної та ізолюючої. Деревно-чагарникові насадження в санітарно-захисної зоні займають приблизно 50% площі всієї території.

Колосняковська збагачувальна фабрика спеціалізується на збагаченні вугілля, в наслідок цього відбувається забруднення атмосфери викидами забруднюючих речовин:

- Стаціонарними джерелами (таблиця 1.1)

- Пересувними джерелами (таблиця 1.2)

- Скиди забруднюючих речовин у водній об'єкт (таблиця 1.3)

- Розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (таблиця 1.4)

Під викидами забруднюючих речовин мають на увазі викиди, які здійснюються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (сушильні установи, гуркіт, дробарка, котельня) і пересувними джерелами (залізо-дорожній і автотранспорт), дані про забруднення представлені в таблицях 1.1 та 1.2. економічний екологічний забруднення атмосферний

Таблиця 1.1 - Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

№ п/п	Назва забруднюючої речовини	Фактичні обсяги річних викидів, т/рік
1	2	3
1	Марганцю двоокис	5,00
2	Мідь и її окисли	25,50
3	Ртуть	0,0001
4	Свинець	0,025
5	Сірка	2,36
6	Сірководень	0,008
7	Ангідрид сірчистий	15,00
8	Вуглецю окиси	58,36
9	Азоту окис	45,36
10	Ацетон	35

Таблиця 1.2 - Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря пересувними джерелами

№ п/п	Назва забруднюючої речовини	Фактичні обсяги річних викидів, т/рік
1	Бензин	85,47
2	Дизельне паливо	47,69
3	Зріджений природний газ	25,49

Основними джерелами забруднення поверхневих водних об'єктів є адміністративно-побутовий комбінат, стічні води скидають в річку Кальміус після очищення. Джерела забруднення представлені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Скиди забруднюючих разом із стічними водами

№ п/п	Назва забруднюючої речовини	Ліміти скидів, т/рік	Фактичні обсяги річних викидів, т/рік
1	Вуглецю окиси	60,5	61,0
2	Азоту окис	63,8	62,95
3	Зважені речовини	255.78	393,89
4	Мінералізація	15346,5	23183,45
5	Хлориди	3478,54	72,30
6	Сульфати	5115,5	9003,2
7	БСК5	46,03	40,92
8	Нафтопродукти	7,07	2,05
9	Залізо	2,05	2,05
10	Азот амонійний	10,23	9,51
11	Нітрати	204,62	50,13
12	Нітрити	10,23	0,51
13	ХСК	306,93	358,09
14	Фосфати	35,8	214,85
15	Феноли	0,01	0,01
16	Свинець	1,02	0,20

Забруднення геологічного середовища здійснюється шляхом складування твердих відходів (порода, зола), породний відвал сформовано на межі промислової ділянки. Розміщення відходів по класам небезпеки вказані в таблиці 1.4.

Таблиця 1 - Складування відходів по класах

№ пп	Класс опасности	Фактическое т/год	Лимит т/год
1.	I	2,35	0,55
2.	II	8,75	9,091
3.	III	48,91	52,306
4.	IV	25876	29214

2. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Порядок розрахунку платежів за забруднення навколишнього середовища

Основним джерелом забруднення атмосфери стаціонарними джерелами є викиди в атмосферу пари підприємства, ЦЗФ та інших об'єктів

Суми податку, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (П_вс), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів і визначаються за наступною формулою:

Пвс = У (М_і ? Н_пі) , грн. (2.1)

де М_лі - фактичний обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Н_пі - ставки податку в поточному році за тонну ї-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками.

Розрахунок платежів за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами:

П_вс = (5,00?9664) + (25,50•4351) + (0,0001•51757) + (0,025•51757)+ + (2,36•1221) + (0,008?3924) + (15,00•1221) + (58,36•46) +(45,36• 1221)+ + (35•458) = 255896,673 грн.

Основним джерелом забруднення атмосфери пересувними джерелами є викиди в атмосферу з автотранспорту та залізниці. Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (П_вп), обчислюються пл. атниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди і коригуючих коефіцієнтів і визначаються за наступною формулою

П_вп = У (М_і ? Н_пі), грн. (2.2)

де М_і - кількість фактично реалізованого палива і-того виду в тоннах (т);

Н_пі - ставки податку в поточному році за тонну ї-того виду палива у гривнях з копійками.

Розрахунок платежів за викиди забруднюючих речовин пересувними джерелами:

П_ВП = (85,47•68) + (47,69•68) + (25,49•46) = 10227,42 грн

Основним джерелом забруднення водних об'єктів є стічні води, води ЦЗФ.

Суми податку, який справляється за скиди забруднення водних об'ьєктів (П_С), обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів і визначаються за формулою

П_с = У (М_лі ? Н_пі ? К_ос) , грн. (2.3)

де М_лі - обсяг скиду і-ої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Н_пі - ставки податку в поточному році за тонну і-того виду забруднюючої речовини у гривнях з копійками;

К_п - коефіцієнт, що дорівнює 1,5 і застосовується у разі скидання забруднюючих речовин у ставки і озера (в іншому випадку коефіцієнт дорівнює 1).

Розрахунок платежів за скидів в водні об'єкти забруднюючих речовин:

П_с= [(60,5•1,5•10504)+((61,0-60,5) • 10504•1,5•10) +(62,95•10504•1,5)+ +(255,78•23•1,5)+ ((393,89-255,78) •23•1,5•10) +(15346,5•1,5•214) +((23183,45--15346,5) •214•1,5•10)+(72,3•1,5•23)+(5115,5•23•1,5 ) +((9003,2-5115,5) •15•23•10)+ +(40,92•1,5•321)+(2,05•1,5•4718)+(2,05•1,5•10504)+(9,51•1,5•802) +(50,13•1,5•69)+ +(0,51•1,5•3939)+(306,93•1,5•321)+((358,09-306,93) •1,5•312•10)+ (35,8•1,5•641)+ +((214,85-35,8)•1,5•641•10)+(0,01•1,5•84033)+(0,2•1,5•60928) ] = 35939203,4 грн.

Щоб зменшити забруднення атмосфери пов'язане з розміщенням відходів необхідно складувати відходи у дозволених місцях и вводити маловідходні та безвідходні технології.

Суми податку, який справляється за розміщення відходів (П_РВ), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригуючих коефіцієнтів і визначаються за формулою:

П_рв = У(Н_пі ? М_лі ? К_т ? К_о) , грн. (2.4)

де Н_пі - ставки податку в поточному році за тонну ї-того виду відходів у гривнях з копійками;

М_лі - обсяг відходів і-ого виду в тоннах (т);

К_т - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця

розміщення відходів і який наведено у пункті 246 статті 246 кодексу;

К_о - коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів.

Розрахунок платежів за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі:

П_рв = (0,55•700•3•1)+((2,35-0,55)700•3•1•10)+(8,75•25,5•3•1)+(48,91•6,4•3•1)+ +(25876•2,5•3•1) = 234633,447 грн.

2.2 Заходи, впроваджувальні на підприємстві, для зменшення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами

Для того, щоб зменшити негативний вплив на атмосферне повітря на підприємстві необхідно встановити наступне обладнання:

- Електрофільтри, ефективність очищення складає 99%. За допомогою електрофільтрів ми знижуємо вміст марганцю двоокису та міді з її окислами у викиді, також ртуті, свінцю;

- Поглинач, ефективність очищення складає 99%. Поглинач допоможе знизити вміст сірководню, сірчаного ангідриду, окисів вуглецю та ацетону у викиді.

2.3 Заходи, впроваджувальні на підприємстві, для зменшення скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти

Для того, щоб знизити негативний вплив на водні об'єкти на підприємстві потрібно встановити мембранний фільтр, ефективність очищення якого складає 99%. Встановлення цього виду обладнання допоможе нам знизити вміст сульфатів, хлоридів, фосфатів у воді та знизити рівень мінералізації.

Також для зменшення у воді вмісту завислих речовин необхідно встановити швидкий фільтр, ефективність якого складає близько 99%.

Для зниження ХПК потрібно встановити мембрані фільтри, коефіцієнт корисної дії яких складе 96,8 %.

Для зниження вмісту окису вуглецю необхідно провести обробку води вапняковим молоком, ефективність якого складе 80 %.

2.4 Заходи, впроваджувальні на підприємстві, для зменшення впливу твердих відходів

Для зниження впливу твердих відходів на довкілля необхідно впровадити наступні заходи:

· пило захисні;

· дренування талих та дощових вод.

2.5 Розрахунок еколого-економічного ефекту

Після впровадження комплексів екологічних заходів спостерігається зниження розмірів екологічного податку, екологічний податок складе:

1 Податок за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами:

П_вс = (0,05?9664) + (0,255•4351) + (0,000001•51757) + +(0,00025•51757)+ (2,36•1221) + (0,00008?3924) + (0,15•1221) + +(0,5836•46) +(45,36• 1221)+ (0,35•458) = 60242,426 грн.

2 Податок за розміщення відходів у навколишньому середовищі:

П_рв = (0,55•700•1) + ((2,35-0,55)700•1•10) + (8,75•25,5•1) + (48,91•6,4•1)+ +(25876•2,5•1) = 78211,149 грн.

3 Податок за скидів в водні об'єкти забруднюючих речовин:

П_с= [(12,2•10504•1,5) +(62,95•10504•1,5)+ +(3,9389•23•1,5)+(231,8345•214•1,5) + +(0,723•23•1,5)+ (90,032•23•1,5)+( (40,92•1,5•321) +(2,05•1,5•4718) +(2,05•1,5•10504)+ +(9,51•1,5•802) +(50,13•1,5•69)+ (0,51•1,5•3939)+(11,459•321•1,5)+ (11,459•1,5•321)+ +(0,01•1,5•84033)+(0,2•1,5•60928) ] = 1375024,35грн.

3. РОЗРАХУНОК РОЗМІРІВ ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКУ ЗА НАДНОРМАТИВНІ ВИКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

3.1 Порядок розрахунків розміру відшкодування екологічних податків від забруднення навколишнього середовища

В наслідок аварії в атмосферне повітря відбулися скиди наднормативних речовин. Від цього виникає порушення навколишнього природного середовища та виникає необхідність розрахунку розмірів відшкодування збитків.

Розрахунок маси наднормативного викиду, здійснюється за формулою:

М_i = 0,0036·(V_i · С_i - М_ij) ·Т, т (3.1)

де V_і - об'ємна витрата газопилового потоку на виході із джерела, м³/с;

С_і - середня концентрація і-тої забруднюючої речовини, г/м³;

М_ij - потужність дозволеного викиду і-тої забруднюючої речовини, г/с;

Т - час роботи джерела у режимі наднормативного викиду, г.

Час роботи джерела в режимі понад нормативний викид визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки, з обліком фактично відпрацьованого часу.

Якщо за даними вимірів, зафіксованих у журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення встановленого нормативу по даному джерелу й речовині, то час роботи джерела в режимі наднормативного викиду приймається за часом - введення нормативу в дію по даному джерелу й речовині до дня контрольної перевірки, але не більш як за один астрономічний рік.

У випадках, коли останнім виміром, зафіксованим у журналах первинної облікової документації підприємства, не виявлене перевищення встановленого нормативу по даному джерелу й речовині, а при інспекційній перевірці перевищення встановлене, відлік часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду ведеться з моменту виявлення порушення. У цьому випадку приписанням до акту перевірки встановлюється строк усунення порушення, після закінчення якого, за заявкою підприємства, проводиться контрольна перевірка його фактичного усунення й, відповідно, розраховується час роботи джерела в режимі наднормативного викиду.

Всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел у режимі наднормативного викиду проводяться за рахунок підприємств.

У випадку відсутності па підприємстві зафіксованих у первинній обліковій документації результатів вимірів потужності викидів забруднюючих речовин або результати вимірів анульовані, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлюється за три попередні місяці до дня даної перевірки.

При невиконанні у встановлений термін заходів щодо досягнення нормативів гранично припустимих викидів розрахунки наднормативних викидів здійснюються як різниця між фактичною потужністю викиду, підтвердженої результатами інструментальних вимірів, і величиною нормативу викиду після впровадження заходу, з урахуванням строку, що пройшов після планового його закінчення.

Розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинам, які не мають дозволу на викид, ведуться на підставі потужності фактичного викиду, певного інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

Необхідна кількість проб для визначення потужності викиду регламентовано Інструкцією з відбору проб з газопилових потоків, затвердженої Мінекобезпеки України.

Середня арифметична з певних разових концентрацій серії проб при номінальному навантаженні технологічного встаткування є базовою для розрахунку наднормативних викидів по формулі 3.1.

Розрахунки потужності наднормативних викидів у результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюються розрахунковим методом на підставі матеріальних балансів, даних технологічних регламентів і ін. перед розрахунком розмірів відшкодування збитку необхідно запропонувати природоохоронні заходи для зниження негативного впливу підприємства на навколишнє середовище.

Розрахунок розмірів відшкодування збитку за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря проводиться на підставі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних величин викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитку в одиницях національної валюти визначається по формулі

З = М_ij1,1ПА_іК_ф К_насК_з, (3.2)

де З - розмір компенсації збитку, одиниць національної валюти, грн.;

М_ij - маса і-ої забруднюючої речовини, що викинуте в атмосферне повітря наднормативно, тонн;

1,1П - базова ставка компенсації збитку в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовного забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/тонну;

А_і - безрозмірний показник відносної небезпеки і-ої забруднюючої речовини. Визначається по формулі

А_і= , (3.3)

де ГДК_і - середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБУВ) і-ої забруднюючої речовини, мг/м³;

К_нас - коефіцієнт, що залежить від кількості населення;

К_нас - коефіцієнт, що залежить від народногосподарського значення;

К_з - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною. Визначається по формулі

К_з =, (3.4)

де q - середньорічна концентрація і-ої забруднюючої речовини по даним прямих вимірів на стаціонарних інструментальних постах за попередній рік, мг/м³;

ГДК_17ор - середньодобова гранично припустима концентрація і-ої забруднюючої речовини, мг/м³.

У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даного забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-ою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта К_з приймається рівним одиниці.

Вихідні дані для розрахунку збитків наведені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Вихідні дані для розрахунку екологічних збитків

	Залізо (Fe)	Азотна кислота (HNO3)	Бромистий водень (HBr)
Тимчасово узгоджений викид, г/с	5,5	0,1	0,0001
Об'ємна витрата викидів, м3/с	200,36
Середня концентрація речовини, г/м3	52,6	0,98	0,0109
Контроль викидів	Інструментальний контроль відсутній
ГДК, г/м3	0,04	0,15	0,1

Розрахунок збитку від наднормативного викиду заліза:

1 Визначаємо масу наднормативного викиду за формулою 3.1

М_і = 0,0036·(200,36·52,6-5,5) ·168 = 6370,622 т.

2 Визначаємо величину безрозмірного показника відносної небезпеки за формулою 3.3

А_і = 1/0,04 = 25.

3 В зв'язку з відсутністю інструментального контролю К_з=1.

4 Розраховуємо розмір компенсації за формулою 3.2

З = 6370,622·1,1·916·25·1,25·1,8•1 = 361070928,4 грн.

Розрахунок збитку від наднормативного викиду азотної кислоти:

1 Визначаємо масу наднормативного викиду за формулою 3.1

М_і = 0,0036·(200,36·0,98-0,1) ·168 = 118,694 т.

2 Визначаємо величину безрозмірного показника відносної небезпеки за формулою 3.3

А_і = 1/0,15 = 6,667.

3 В зв'язку з відсутністю інструментального контролю К_з=1.

4 Розраховуємо розмір компенсації за формулою 3.2

З = 118,694·1,1·916·6,667·1,25·1,8•1 = 1794030,813 грн.

Розрахунок збитку від наднормативного викиду хлориду кальцію

1 Визначаємо масу наднормативного викиду за формулою 3.1

М_і = 0,0036·(200,36·0,0109-0,0001) ·168 = 1,321 т.

2 Визначаємо величину безрозмірного показника відносної небезпеки за формулою 3.3

А_і = 1/0,1 = 10.

3 В зв'язку з відсутністю інструментального контролю К_з=1.

4 Розраховуємо розмір компенсації за формулою 3.2

З = 1,321·1,1·916·10·1,25·1,8•1 = 29948,391 грн.

Загальна сума збитків становить

З_заг = 361070928,4 + 1794030,813 + 29948,391= 362894907,6 грн.

Висновок

В результаті курсової роботи розрахували платежі за забруднення навколишнього середовища і разів заходів відшкодування збитків заподіяних державі у разі наднормативних викидів забруднюючих речовин, а також розробили заходи щодо поліпшення стану навколишнього середовища.

Розрахунок забруднень навколишнього середовища на збагачувальній фабриці складає: 36439961,21 грн., щоб зменшити фактичні об'єми викидів деяких забруднюючих речовин. Для вирішення поставленого завдання було встановлено електрофільтри, поглинач, мембраний фільтр, швидкий фільтр, маловідходні технології, які дозволяють зменшити негативний вплив підприємства на навколишнє середовище.

Размещено на Allbest.ru

...