Антропогенне та природне забруднення довкілля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сучасна екологічна ситуація

Розділ 2. Основні види та джерела забруднення довкілля

2.1 Класифікації видів забруднення навколишнього середовища

2.2 Види забруднення та територія їх розповсюдження

2.3 Забруднення екосистеми

Розділ 3. Шляхи усунення небезпечних видів забруднення довкілля

Висновки

Використані джерела та література

Вступ

З появою людини на планеті Земля велику роль у глобальній екосистемі стали відігравати взаємовідносини суспільства і природи. Людство поступово перетворюється у потужну геологічну силу, яка значною мірою впливає на природні процеси [21].

На сучасному етапі розвитку суспільства як ніколи гостро перед людством постала величезна кількість екологічних проблем, що існують на всіх континентах. Вони потребують негайного вирішення і спільних зусиль усіх держав і народів світу [24].

Тож враховуючи наукову і практичну значимість обраної теми та її актуальність, авторка, з позиції сьогодення, зробила спробу проаналізувати та дослідити таку різнопланову і суспільно значущу проблему, як сучасне екологічне становище, основні види та джерела забруднення навколишнього середовища.

Виходячи з цього, була визначена мета роботи: здійснити комплексний аналіз основних видів забрудненя навколишнього середовища, виявити джерела антропогенного та природного забруднення довкілля.

Для досягнення поставленої мети в роботі передбачалося виконати такі дослідницькі завдання:

- Здійснити загальний моніторинг сучасної екологічної ситуації.

- Показати основні види, типи та класифікації забруднення навколишнього середовища та територію їх розповсюдження.

- Виявити характер та причини забруднення довкілля.

- Зазначити про можливі шляхи викоринення такого суспільно шкідливого явища, як забруднення довкілля.

Об'єктом дослідження є екологічні проблеми сучасності.

Предмет дослідження - основні види забруднення навколишнього середовища.

При написанні роботи авторка використовувала статті, монографії, навчальні посібники присвячені екологічним проблемам, екологічній ситуації сьогодення зокрема та екології загалом.

Розділ 1. Сучасна екологічна ситуація

Сучасна екологічна ситуація в світі є дуже складною, з нею пов'язані проблеми охорони та відтворення біологічних ресурсів [29]. Стан сучасної екологічної ситуації склалася як результат дії наступних факторів: ускладнення і кількісного зростання антропосистеми; досягнутого рівня розвитку промисловості і сільського господарства; недостатньої уваги з боку державної влади до екологічних проблем; слабкого контролю за станом природних ресурсів; екологічної необізнаності більшості населення [3].

За дослідженнями міжнародних природоохоронних організацій, внаслідок антропотехногенної та природної діяльності вже деградовано понад 15 % світового суходолу. В межах цієї площі близько 6 % земель зруйновано водною ерозією, 28 % -- вітровою, понад 12 % -- засолено через неправильне зрошення, 5 % -- виведено з обороту внаслідок надмірного забруднення хімічними речовинами та деструкції (знищення лісів, будівництво тощо) [22].

Серйозну тривогу майже в усіх країнах світу викликає надмірне забруднення шкідливими викидами в атмосферне повітря. Динамічна рівновага, стосовно виділення і поглинання кисню, вуглекислоти й азоту, невпинно порушується разом із розвитком автомобілізації, урбанізації, електрифікації та індустріальної діяльності людства. Підраховано, що за останні 50 років було використано кисню приблизно стільки ж, скільки за попередній мільйон років, або 0,02 % від його запасу в атмосфері. Спостерігається зменшення захисної дії атмосфери на планеті: до 60 % озонового шару над Антарктидою вже знищено, а над північною частиною Земної кулі -- від 9 до 20 %. Це явище спричиняє зменшення захисної дії озону від сонячного ультрафіолетового опромінення і поширення захворювань шкіри, зору тощо. Із збільшенням кількості шкідливих викидів в атмосферу науковці пов'язують зростання стихійних лих. Так, згідно зінформацією Міжнародного Червоного Хреста за три десятиліття, що минули, кількість природних катастроф зросла втричі [15].

Площі лісів із 76,5 млн кв. км скоротилися більше ніж у два рази. У світі нараховується майже один млн видів тварин, 500 тис. рослин, 40 тис. видів грибів, їстівними є 80 тис. рослин, із яких три тис. культивуються, але тільки 12 видів дають 90% врожаю, їх кількість, видовий склад постійно скорочується. Поступово відбувається заміна дикоростучих рослин сільськогосподарськими. Явні зміни спостерігаються і у тваринному світі. Чисельність диких тварин набагато менша ніж свійських [25].

Отже, сучасна екологічна ситуація у світі досить несприятлива, природа не може витримати постійного втручання людини в свої процеси. Екологічні проблеми мають соціально-економічне підгрунтя, себто деградація довкілля спричиняється взаємопов'язаними суспільними (антропотехногенними) і природними (екологічними) чинниками. Постійно зростаюче населення вимагає все більше і більше їжі, житла та товарів народного споживання, це призводить до зростання міст, збільшення промисловості, вирубки лісів, осушення водойм, забруднення природного середовища, руйнування поверхневого шару грунту тощо. Наслідком усього перерахованого вище є порушення природної рівноваги [12]. Якщо найближчим часом не відбудеться яких-небудь змін у ставленні людства до довкілля, то рано чи пізно людство знищить само себе.

Розділ 2. Основні види та джерела забруднення довкілля

2.1 Класифікації видів забруднення навколишнього середовища

антропогенний природний забруднення довкілля

Забруднення - це зміна якості навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків. Розрізняють природні й антропогенні забруднення. Природне виникає в результаті природних причин - виверження вулканів, землетрусів, катастрофічних повеней, пожеж. Антропогенне забруднення - результат людської діяльності [4].

В даний час загальна потужність джерел антропогенного забруднення в багатьох випадках перевершує потужність природних. Природні джерела окису азоту викидають 30 млн т на рік, а антропогенні - 35-50 млн т; двоокису сірки відповідно 30 і більше 150 млн т. У результаті діяльності людини свинцю потрапляє в біосферу в 10 разів більше, ніж у процесі природних забруднень [2].

Дедалі суттєвішим стає поділ всіх забруднюючих агентів на стійкі (незруйновні біосферою за короткий час без негативних наслідків для неї) і нестійкі (ті, що зникають або модифікуються до безпечного стану під впливом біосфери чи фізичних умов на поверхні Землі).

З практичного боку, забруднюючі агенти найчастіше поділяють за їх походженням на промислові і непромислові (сільськогосподарські). Залежно від природи забруднення поділяють на енергетичні і матеріальні [19].

Забруднення поділяють за масштабами на:

- глобальні (планетарні): озонові дірки, кислотні дощі, парниковий ефект, підвищення рівня радіації і забруднення Світового океану;

- регіональні: забруднення окремих частин країни, басейну окремої річки, моря;

- локальні: невеликих масштабів від локальних джерел забруднення [5];

За видами забруднення поділяються на:

- Механічні - це забруднення навколишнього середовища механічними відходами без хіміко-фізичних наслідків, а саме: різні тверді частки та предмети, викинуті, спрацьовані, вилучені з вжитку;

- Хімічні - це зміна хімічних властивостей середовища, що спричиняє негативний вплив на екосистеми і техногенні системи, а саме: гази, рідкі сполуки і штучні речовини, які надходять у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин та енергії;

- Фізичні - це зміна фізичних параметрів навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків, а саме: зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною;

- Біологічні - це проникнення в екосистеми чи техногенні системи живих істот, ворожих даним співтовариствам, а саме: найпростіші, рослини, тварини - бактеріологічна зброя, СНІД, катастрофічне розмноження рослин чи тварин, що людина зумисне або випадкова перенесла у чуже їй середовище [20].

2.2 Види забруднення та територія їх розповсюдження

Радіоактивні забруднення. Опромінення підрозділяються на зовнішні і внутрішні. Зовнішнє опромінення пов'язано в основному з випромінюванням, що має високу проникаючу здатність. Якщо радіоактивні речовини з їжею чи з повітрям потрапляють усередину організму, з'являється джерело внутрішнього опромінення. Радіоактивне опромінення пов'язане із впливом джерел як природного походження, так і створених людиною. Дози опромінення населення від природних джерел радіації залежать від висоти над рівнем моря, геологічної будови і планувально-архітектурних особливостей території. Підвищення дози опромінення може бути викликано використанням при будівництві будинків, доріг тощо. При опроміненні людей від джерел радіоактивних випромінювань у дозах до 1 Гр підвищується імовірність розвитку онкологічних захворювань і прояву генетичних дефектів [6].

Електромагнітне забруднення навколишнього середовища входить до числа найбільш актуальних проблем людства. Кожен день люди користуються мікрохвильовою піччу, користуються мобільним телефоном, їздять у метро, працюють за комп'ютером, не замислюючись про те, що кожне з цих технічних винаходів чинить на нас свій негативний вплив. Учені припускають, що низькочастотні поля у метрополітені провокують загострення серцево-судинних захворювань. Низькочастотні електромагнітні поля можуть також сприяти розвитку жіночого безпліддя [14].

Негативний вплив електромагнітних полів на людину та на ті чи інші компоненти екосистем прямо пропорційні потужності полів і часу опромінення. Несприятливий вплив електромагнітного поля, створюваного ЛЕП, виявляється вже при напруженості полів, що дорівнює 1000 в/м. У людини порушуються ендокринна система, обмінні процеси, функції головного і спинного мозку тощо [7].

Шум -- одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їхню сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати. Він виникає внаслідок стиснення і розрідження повітряних мас, тобто коливних змін тиску повітря. Розрізняють шум постійний, непостійний, коливний, переривчастий, імпульсний. Шуми шкідливо впливають на здоровґя людей, знижують їхню працездатність, викликають захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонія). Фізіолого-біологічна адаптація людини до шуму практично неможлива, тому регулювання і обмеження шумового забруднення довкілля -- важливий і обовґязковий захід [9].

Світлове забруднення - це вид фізичного забруднення, пов'язаний з порушенням природної освітленості в результаті дії штучних джерел світла (яскравий спалах світла, спалах при ядерному вибуху, включені на близькій відстані вогні далекого світла у зустрічного автомобіля). Ультрафіолетове випромінювання шкодить в основному рогівці і шкірі людини [26].

Температурно-енергетичне (теплове) забруднення - це вид фізичного забруднення, пов'язаний з підвищенням температури середовища під впливом антропогенних факторів. Стосовно міського середовища теплове забруднення поки що носить локальний характер. «Острови тепла» з підвищеною температурою на кілька градусів - це великі міста, виробничі комплекси тощо [9].

2.3 Забруднення екосистеми

Забруднення атмосфери. Восновному існують три основні джерела забруднення атмосфери: промисловість, побутові котельні, транспорт. На сьогодні загальновизнано, що найбільш сильно забруднює повітря промислове виробництво.Теплоелектростанції, які разом з димом викидають в повітря сірчистий і вуглекислий газ; металургійні підприємства, особливо кольорової металургії, які викидають у повітря оксиди азоту, сірководень, хлор фтор, аміак, з'єднання фосфору, частинки і з'єднання ртуті і миш'яку; хімічні і цементні затони. Шкідливі гази проникають в повітря в результаті спалювання палива для потреб промисловості, опалювання жител, роботи транспорту, спалювання і переробки побутових і промислових відходів. Атмосферні забруднення поділяють на первинні, що приходять безпосередньо в атмосферу, і вторинні, які є результатом перетворення останніх [18].

В останні десятиріччя у зв'язку з швидким розвитком автотранспорту і авіації істотно збільшилася частка викидів, що поступають в атмосферу від рухомих джерел: вантажних і легкових автомобілів, тракторів, тепловозів і літаків. Згідно оцінкам, в містах на частку автотранспорту доводитися (в залежності розвитку в даному місті промисловості і числа автомобілів) від 30 до 70 % загальної маси викидів [10].

Аерозольні забруднення в атмосфері сприймаються у вигляді диму, туману. Тверді компоненти аерозолів у ряді випадків особливо небезпечні для організмів, а у людей визивають специфічні захворювання. Значна частина аерозолів утворюється в атмосфері при взаємодії твердих і рідких частинок між собою або з водяним паром [8].

Кислотні дощі - одна із найтяжчих форм забруднення навколишнього середовища, страшна хвороба біосфери. Вони утворюються внаслідок горіння палива. Через це в атмосфері утворюються слабкі розчини сірчаної і азотної кислот. Кислотні дощі підвищують кислотність водного середовища, призводячи його до кристалічного стану [11].

Підвищення проникності озонового шару, збільшення інтенсивності космічного випромінювання можуть призвести до незворотних негативних наслідків у вигляді мутації і переродження живих організмів, до канцерогенних захворювань людей, що піддаються підвищеній дозі космічного опромінення, зниження народжуваності населення та погіршення врожайності сільськогосподарських культур [16].

Забруднення ґрунтів. Поверхневі шари ґрунтів легко забруднюються. Великі концентрації в ґрунті різних хімічних сполук -- токсикантів згубно впливають на життєдіяльність ґрунтових організмів. При цьому втрачається здатність ґрунту до самоочищення від хвороботворних та інших небажаних мікроорганізмів, що здатні викликати важкі наслідки для людини, рослинного і тваринного світу. Наприклад, у надто забруднених ґрунтах збудники тифу і паратифу можуть зберігатися півтора року, тоді як у незабруднених -- лише на протязі двох-трьох діб. Забруднення ґрунтів відбувається також в результаті розвитку господарської діяльності людини: зміни складу ґрунту і навіть його знищення [1].

Основні забруднювачі ґрунту: пестициди (отрутохімікати) викликають глибокі зміни всієї екосистеми, впливаючи на усі живі організми, у той час як людина використовує їх для знищення дуже обмеженої кількості видів організмів; мінеральні добрива (велика кількість нітратів знижує вміст кисню в грунті, а це призводить до підвищеного виділення в атмосферу двох «парникових» газів -- окису азоту і метану); відходи виробництва; газодимові викиди забруднюючих речовин в атмосферу; нафта і нафтопродукти (аварії на нафтопроводах, недосконалість технології нафтовидобутку, аварійні і технологічні викиди) [13].

Особливо небезпечні стійкі органічні сполуки, застосовувані в якості отрутохімікатів. Вони накопичуються в ґрунті, у воді, донних відкладеннях водойм. Але найголовніше - вони включаються в екологічні харчові ланцюги, переходять із ґрунту і води в рослини, потім у тварини, а в остаточному підсумку потрапляють із їжею в організм людини [1].

Забруднення гідросфери. Усяка водойма чи водне джерело пов'язане з навколишнім зовнішнім середовищем. На нього впливають умови формування поверхневого чи підземного водного стоку, різні природні явища, індустрія, промислове і комунальне будівництво, транспорт, господарська і побутова діяльність людини [27].

Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-які зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймах у зв'язку зі скиданням у них рідких, твердих і газоподібних речовин, що заподіюють чи можуть створити незручності, роблячи воду даних водойм небезпечною для використання, наносячи збиток народному господарству, здоров'ю і безпеці населення.

Забруднення, що надходять у водне середовище, класифікують по-різному, у залежності від підходів, критеріїв і завдань. Так, звичайно виділяють: хімічне (важкі метали, кислоти, луги, мінеральні солі, нафта і нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР), мийні засоби, канцерогени, мінеральні добрива, пестициди); біологічне (різні мікроорганізми (бактерії, віруси), яйця гельмінтів, спори грибів); радіоактивне (радіонукліди (цезій-137, стронцій-90, калій-40 та ін.); теплове (підігріті води ТЕС та АЕС).

Джерел забруднення води багато, основними з них є: стічні води промислових підприємств, побутових стоків комунального господарства;стічні води сільського господарства; води шахт, нафтопромислів, рудників; відходи виробництв при видобутку різних корисних копалин; відходи деревини в деревообробній промисловості; відходи водного і залізничного транспорту тощо [28].

Найважливішим наслідком забруднення води є те, що, потрапляючи у водойми, забруднювальні речовини спричинюють зниження її якості. Кінцевим результатом збільшення антропогенного тиску на екологічну систему океану є поступова деградація морських біоценозів з наступними несприятливими наслідками для здоров'я людини [9].

Отже, аналіз екологічної ситуації засвідчує, що головну загрозу являє не науково-технічний прогрес, а відсутність механізму регулювання відносин суспільства з природним середовищем і виробництвом, що призводить до небажаних змін природного середовища і нераціонального використання природних ресурсів. Найбільший вплив на забруднення навколишнього середовища здійснюють підприємства металургійного комплексу, енергетики, паливної, хімічної, нафтохімічної та вугільної промисловості.

Розділ 3. Шляхи усунення небезпечних видів забруднення довкілля

Людство нарешті почало вбачати серйозні та шкідливі наслідки забруднення навколишнього середовища, бо це значною мірою позначилося на якості та тривалості його життя. Процес пошуку шляхів, методів та засобів усунення найбільш небезпечних видів забруднення довкілля набув надзвичайної актуальності.

Так, одним з методів зниження темпів забруднення атмосфери - це очистка палива, а зокрема бензину від шкідливих домішок, таких як свинець, який ушкоджує головний мозок дітей. Доречним також є поступовий перехід автомобілів з бензину на більш екологічно чисте паливо [10].

Щоб зменшити викиди в атмосферу у розвинених країнах повсякчасно встановлюються системи контролю викидів продуктів згорання, недивлячись на велику вартість таких систем. Дає результати установка очисних споруд на електростанціях та інших промислових підприємствах. Введення технології десульфуризації димового газу на ТЕС, які працюють на вугіллі, дозволяють значно скоротити вміст двоокису сірки у димі. Установка каталітичних нейтралізаторів на бензинових автомобільних двигунах дозволить зменшити об'єми викидів у атмосферу оксидів азоту, угарного газу та вуглеводнів більш ніж на 75 % [27].

Надзвичайно важлими є також очищення гідросфери. Тож для попередження засмічення поверхневих вод вживають заходів, що виключають потрапляння в поверхневі водойми та річки будівельного сміття, твердих відходів, залишків лісосплаву та інших предметів, що негативно впливають на якість вод, умови проживання риб тощо. Найважливішою і найбільш складною проблемою є захист поверхневих вод від забруднення. З цією метою передбачається розвиток безвідходних та безводних технологій, впровадження систем оборотного водопостачання; очищення стічних вод (промислових, комунально-побутових та ін); закачування стічних вод у глибокі водоносні горизонти; очищення та знезараження поверхневих вод, використовуваних для водопостачання та інших цілей [8].

При механічному очищенні із виробничих стічних вод шляхом проціджування, відстоювання і фільтрування видаляються до 90% нерозчинних механічних домішок різного ступеня дисперсності (пісок, глинисті частки, окалину та ін), а з побутових стічних вод - до 60%. Для цих цілей застосовують решітки, пісколовки, піщані фільтри, відстійники різних типів. Речовини, плаваючі на поверхні стічних вод (нафта, смоли, масла, жири, полімери та ін), затримують маслоловушкамі та іншого виду вловлювачами або випалюють. Для очищення комунально-побутових промстоків целюлозно-паперових, нафтопереробних, харчових підприємств широко використовують біологічний (біохімічний), природний та штучний методи [3].

Одним із шляхів вирішення проблеми забруднення ґрунту пестицидами є удосконалення їх асортименту. Найбільш перспективними пестицидами в цьому відношенні можуть бути органічні сполуки фосфору, похідні аліфатичних карбонових кислот, похідні карбамінової та тіокарбамінової кислот. У процесі вирішення питання ефективного і безпечного для навколишнього середовища застосування пестицидів реалізуються різні підходи. Постійно удосконалюють асортимент пестицидів за рахунок включення до них менш токсичних і перистентних препаратів [1].

Важливу роль у зниженні і запобіганні негативних наслідків інтенсивного застосування пестицидів у землеробстві відіграє контроль за вмістом їх залишків в об'єктах навколишнього середовища, рослинницькій продукції, кормах і продуктах харчування рослинного походження [23].

Отже, на сьогоднішній день спостерігається тенденція активного пошуку шляхів усунення джерел забруднення довкілля зокрема та екологічних проблем загалом. Необхідність впровадження у виробництво та інщі сфери промисловості більш ефективних і екологічно безпечних технологій визнають зараз у всьому світі.

Висновки

Отже, проаналізувавши сучасну екологічну ситуацію, виявивши основні види та джерела антропогенного та природного забруднення довкілля, можна зробити наступні висновки.

Сучасна екологічна ситуація у світі є досить несприятливою, природа не може витримати постійного антропогенного навантаження. Екологічні проблеми мають соціально-економічне підгрунтя, що пояснюється тісним взаємозв'язком суспільних та екологічних чинників, які в у свою чергу спричиняють деградацію довкілля.

Головною загрозою для довкілля виступає не науково-технічний прогрес, а відсутність механізму регулювання відносин суспільства з природним середовищем і виробництвом, що призводить до небажаних змін природного середовища і нераціонального використання природних ресурсів. Найбільш вагомий вплив на забруднення навколишнього середовища здійснюють підприємства металургійного комплексу, енергетики, паливної, хімічної, нафтохімічної та вугільної промисловості.

Класифікаціїї видів забруднення мають значну різноманітність. Так, розрізняють природні та антропогенні забруднення, які в свою чергу поділяються за масштабами на глобальні, регіональні та локальні. За видовими особливостями забруднення поділяють на механічні, хімічні, фізичні та біологічні.

Останнім часом спостерігається активізація уваги людства щодо викорінення та запобігання екологічних проблем. Науковцями розробляються альтернативні методи та засоби боротьби з основними джерелами та чинниками забруднення довкілля.

Таким чином, дослідження такого суспільно значущого явища як екологічні проблеми сьогодення дозволяє значно розширити наукові уявлення про сучасну екологічну ситуацію, небезпеку антропогенного впливу на довкілля та по-новому поглянути на основні чинники та джерела забруднення навколишнього середовища.

Список використаних джерел та літератури

1. Антропогенний вплив на грунти. - [http://eco.com.ua] / Режим доступа [http://eco.com.ua/content/golovni-ekologichni-problemi-ta-shlyakhi-ikh-virishennya].

2. Бойчук Ю. Д., Шульга М. В. // Навчальний посібник: - 2-ге вид., випр. і доп. Суми: ВТД «Унінерситетська книга»; К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. - 368 с.

3. Васюкова Г. Т. / Социально-экономические проблемы экологии. - [електронний ресурс] / Режим доступа [http://uchebnikionline.com/ekologia/].

4. Виды загрязнений окружающей природной среды. - [http://biofile.ru/] / Режим доступа [http://biofile.ru/bio/22599.html].

5. Види забруднення навколишнього природного середовища та напрямки його охорони. - [електронний ресурс] / Режим доступа [http://eduknigi.com/].

6. Виды и масштабы загрязнения окружающей среды. - [http://uchebnikionline.com/] / Режим доступа [http://uchebnikionline.com/ekologia/ekologichniy_menedzhment_semenov_vf/].

7. Види і масштаби забруднення навколишнього середовища. - [електронний ресурс] / Режим доступа [http://pidruchniki.com/ekologiya/].

8. Владимиров А. М., Ляхин Ю. Й., Матвеев Л. Т. Охрана окружающей среды / А. М. Владимиров, Ю. Й. Ляхин, Л. Т. Матвеев // - Л.: 1991, 423 с.

9. Джигирей В. С. / Екологія та охорона навколишнього природного середовища / В. С. Джигирей // Навчальний посібник. - К.: Знання, 2006. - 319 c.

10. Джигерей В. С, Сторожук В. М., Яцюк Р. А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища / В. С. Джигерей, В. М. Сторожук. -- Львів, Афіша, 2000.

11. Джерела і фактори забруднення навколишнього середовища. - [http://manyava.ucoz.ua/] / Режим доступа [http://manyava.ucoz.ua/publ/].

12. Добровольський В. В. / Екологічні знання / В. В. Добровольський // Навчальний посібник. - К.: Професіонал, 2005. - 304 с.

13. Екологічні наслідки впливу людини на рослинний світ. - [http://subject.com.ua/] / Режим доступа [http://subject.com.ua/geographic/].

14. Електромагнітне забруднення. - [http://www.rav.com.ua/] / Режим доступа [http://www.rav.com.ua/ua/useful_know/clauses/eco_city/electromagn_ua/].

15. Экология и мировая продовольственная проблема // Экономика и управление в зарубежных странах: Ежемесячный информ. бюллетень. Москва, 2005. № 1.

16. Электроэнергетика и охрана окружающей среды. - [електронний ресурс]/ Режим доступа [http://energetika.in.ua/ru].

17. Забруднення повітря. - [http://manyava.ucoz.ua/] / Режим доступа [http://manyava.ucoz.ua/publ/dzherela_i_faktori_zabrudnennja_navkolishnogo_seredovishha/14-1-0-238].

18. Загрязнение окружающей среды и его формы. - [електронний ресурс] / Режим доступа [http://alex-bot-26.narod.ru/ZAGRYAZNENIEOOKR.DOC].

19. Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології - Забруднення та їх класифікація / К. В. Корсак, О. В. Плахотнік // Навч. посіб. - 4-те вид., перероб. і допоп. - К.: МАУП, 2004. - 340с.

20. Кучерявий В. П. Екологія / В. П. Кучерявий. - Львів: Світ, 2001 - 500 с.

21. Основні джерела антропогенного забруднення довкілля. - [електронний ресурс] / Режим доступа [http://pidruchniki.com/10810806/ekologiya/].

22. Оцінка сучасної екологічної ситуації у світі. - [електронний ресурс] / Режим доступа [http://ua-referat.com/ Оцінка_сучасної_екологічної_ситуації_у_світі].

23. Панас P. M. Ґрунтознавство / P. M. Панас // Навчальний посібник. - Львів: "Новий Світ - 2000", 2006. - 372 с.

24. Пестушко В. Ю., Уварова Г. Ш. / Географія материків і океанів. - [електронний ресурс]/ Режим доступа [http://school.xvatit.com/index.php?title].

25. Прикладні аспекти екологи. Стан соціально-екологічних проблем у світі, в Україні, її регіонах. - [http://pidruchniki.com] / Режим доступа [http://pidruchniki.com/12461220/ekologiya/prikladni_aspekti_ekologi_stan_sotsialno-ekologichnih_problem_sviti_ukrayini_regionah#29].

26. Світлове забруднення. - [електронний ресурс] / Режим доступа [http://uk.swewe.net/word_show.htm/?317668_1&Світлове_забруднення].

27. Шимова О. С., Соколовский Н. К. Экономика природопользования / О. С. Шимова, Н. К. Соколовский // - БГЭУ, 2005 г., 356 с.

28. Прежко В. В. Екологічний словник / В. В. Прежко // Навч. Посібник. - Харків: ХДАМГ, 1999. - 416 с.

29. Ярошева О.И. / Социально-экономические проблемы экологии - Донецк: Дон ДУЭТ, 2003.

Размещено на Allbest.ru