Размещено на http://allbest.ru

Очистка стічних вод

З промисловим водокористуванням пов'язане надходження у водотоки і водойми величезної кількості забруднених стічних вод, що призводить до якісного виснаження водних ресурсів. Інтенсивне використання вод тепловими й атомними електростанціями супроводжується скиданням у водні об'єкти значної кількості підігрітих на 8...12 °С відпрацьованих вод, що порушує їх природний термічний режим і призводить до теплового забруднення.

Водні об'єкти є колекторами для скидання стічних вод, що особливо позначається на їх якісному складі. Адже зворотні води можуть змінювати такі основні показники якості природних вод як ХCК (хімічне споживання кисню) та БCК (біологічне споживання кисню); температуру води, що відразу ж позначається на самопочутті живих організмів, яві заселяють водні об'єкти; змінюється кислотність. В водоймища разом зі стічними водами можуть потрапляти завислі речовини, не говорячи про нафту, нафтопродукти, жири рослинного та тваринного походження, кислоти, горючі суміші, токсичні та розчинені газоподібні речовини, присутність яких взагалі не припустима.

Серед джерел забруднення водних ресурсів на першому місці за кількістю та масштабами впливу знаходяться стічні води. Водокористування та подальше очищення використаних вод і їх скидання у водні об'єкти, може призвести до їх забруднення, засмічення та виснаження.

Під забрудненням розуміють насичення вод водотоків та водойм іншими речовинами і в таких кількостях або сполученнях, які погіршують якість води і спричинюють різні несприятливі наслідки. З погляду господарського використання водні об'єкти вважаються забрудненими , якщо стан або склад води в них змінились під впливом господарської діяльності, в результаті чого вода стала непридатною або менш придатною для якогось одного чи всіх видів використання.

Під засміченням розуміють потрапляння у водотоки та водойми сторонніх нерозчинних предметів (будівельне, промислове, господарсько-10 тис. підприємств, 2,2 тис. сільських і понад 1 тис. комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомні електростанції (з урахуванням Чорнобильської). До початку економічного спаду в Україні з Дніпра щорічно забиралось понад 20 км³ води, скидалось близько 10 км³, а необоротне водокористування досягало майже 11 км³. В останнє десятиліття забір води з Дніпра значно зменшився. Так, у 2001 р. її було забрано 9,6 км³, використано 7,6, скинуто 5,7 і необоротно спожито 2,2 км³ . При цьому з використаної води 60 % (або 4,5 млрд. м³) пішло на виробничі потреби, 13 % (близько 1 млрд. м³) -- на зрошення, 21 % (1,6 млрд. м³) -- на комунально-побутові потреби і 2 % (або 0,15 млрд. м³) - на водогосподарське водопостачання. Проте не зважаючи на зменшення водозаборів, якість дніпровської води майже не покращилась, оскільки очистка стічних вод погіршилась.

Кризова водогосподарська ситуація в басейні Дніпра склалася, безумовно, перш за все через скидання у водні об'єкти басейну значної кількості стічних вод. При цьому найбільшими забруднювачами є комунальне господарство, а вже потім чорна, кольорова металургія тощо.

Негативно позначається на якості води Дніпра низька ефективність роботи очисних споруд. Особливо незадовільно працюють централізовані споруди біологічної очистки, в які надходить значна кількість промислових стічних вод без попередньої очистки на локальних очисних спорудах підприємств.

Інколи рівень забруднення води досягає таких величин, очищення яких за наявних технологій неможливе. Крім того, при очистці води для побутових потреб у нашій країні ще й досі використовують хлор. Останній, взаємодіючи з органічними речовинами, утворює токсичні канцерогенні хлорорганічні сполуки, які можуть спричиняти різні захворювання.

Притік прісної води, що несуть з собою річки, які впадають в моря також негативно позначається на якості вод Чорного та Азовського морів. Чорне й Азовське моря є акумуляторами забруднень майже з усієї території

1. Аналіз основних джерел забруднення побутових та технологічних вод

Використання води різними галузями народного господарства зумовило забруднення водних ресурсів землі величезним різноманіттям шкідливих речовин. Адже головними користувачами води являються:

- промисловість;

- комунальне господарство;

- сільське господарство;

- гідроенергетика;

- теплоенергетика;

- водний транспорт і лісосплав;

- оздоровлення і водний спорт;

- рибне господарство.

Використання води характеризується значною сезонною, місячною і внутрішньодобовою нерівномірністю. Якщо цілодобово працюючі промислові підприємства, населені пункти, теплові й атомні електростанції використовують воду рівномірно, то зрошувальне землеробство, водний транспорт, лісосплав, гідроенергетика і рибне господарство -- нерівномірно. Так, при зрошенні необхідно подавати воду у вегетаційний період; водний транспорт і лісосплав потребують необхідних глибин водних об'єктів протягом навігації; рибне господарство повинне мати певну кількість води в період нересту риби тощо. Тобто навантаження на водні об'єкти різне в різні періоди року. Але так чи інакше всі ці водокористувачі є одночасно і джерелами забруднення побутових та технологічних вод.

Забруднювачами побутових та технологічних вод являються речовини мінерального, органічного, бактеріального та біологічного походження. До мінеральних забруднень відносять пісок, глинисті частинки, частки руди,

Сільське господарство теж є значимим водокористувачем. У деяких регіонах воно визначає перспективи використання водних ресурсів і спрямованість водогосподарських заходів. За об'ємом необоротного водокористування сільське господарство перевершує всіх водокористувачів.

Вода в сільському господарстві використовується на зрошення, обводнення і сільськогосподарське водопостачання. На відміну від промисловості, в якій внаслідок технічного прогресу вода в технологічних процесах може бути замінена, в сільському господарстві заміни їй немає.

Сільське господарство як водокористувач, впливає не стільки на формування стічних вод, скільки на на водні ресурси землі. Під час зрошення сільськогосподарських земель відбувається змив органічних та мінеральних добрив, а також препаратів хімічної природи, які застосовуються в боротьбі з шкідниками сільськогосподарських культур. Ці речовини потрапляють до підземних вод, що спричиняє збільшенню кількості в них калію, натрію, фосфору та інших хімічних речовин, надлишок яких призводить до негативних наслідків.

2. Оцінка екологічної ефективності сучасних технічних засобів водоочистки

Кожен із засобів водо очистки використовується для певного методу очистки стоків. Взагалі існує декілька методів очистки стічних вод, які виконуються послідовно або окремо один від одного. Це механічний, біологічний і фізико-хімічний методи очистки. Для ліквідації бактеріального забруднення застосовують знезараження стічних вод. Для переробки та утилізації осаду, що утворюється внаслідок очищення води від шкідливих речовин, застосовують спеціальні споруди.

Механічне очищення Механічне очищення застосовують для стічних вод, що містять переважно завислі, дисперсні та грубоемульговані тверді і

Деякі очисні спорудження, пропоновані сьогодні на ринку, мають змішану систему очищення стоків. Найчастіше в таких системах багатоступінчастого комплексного очищення анаеробний процес у септику або метантенку випереджає стадію заключного біологічного очищення в аеротенку або біофільтрі. Ці системи каналізації мають переваги й недоліки всіх комплектуючих частин. Основним недоліком є їхня громіздкість. Прикладом таких комплексних систем можуть служити ЕКОСЕПТ, ТВЕРЬ, ОСИКА, КОТЕДЖ-БІО. Також прикладом може послужити комбіновані установки й спорудження по видаленню сполук азоту і фосфору 1000 - 100000 м³/добу.

Для глибокого очищення комунальних стічних вод розроблена нова технологія біохімічного очищення з одночасним видаленням вуглеводне азотних сполук (рис.1.1).

Рис. 1.1. Установка змішаної системи очистки

1 - камера змішування; 2 - змішувач; 3 - денитрифікатор; 4 - органічний субстрат; 5 - біореактор; ГНЛ - гелеві неонові лазери.

Вихідні стічні води після механічної обробки надходять у камеру змішання комбінованих споруджень (КЗ) 1. Окислювання забруднень

Можливість зараження людей при контакті зі стоками й повітрям на очисних спорудженнях каналізації визначає необхідність повної автоматизації технологічних процесів очищення. Мінімальна кількість механічного устаткування в установках і спорудженнях РНІІ КХ, надійність і простота керування, дозволяють вирішити це завдання. Разом з тим до нового обладнання для керування й контролю технологічними процесами очищення висуваються наступні додаткові вимоги:

- датчики й прилади керування процесами денітрифікації повинні бути включені в програмне забезпечення комп'ютера;

- у приміщенні КЗ повинні бути встановлені газоаналізатори й устаткування для регулювання повітрообміну;

- циркуляційні насоси КЗ повинні мати устаткування для зміни числа оборотів при коливаннях у припливі й складі стічних вод. Це дозволить оптимізувати процес керування, знизити теплові втрати в холодний період пори року й зменшити енергетичні витрати при тимчасових скороченнях кількості й концентрації стічних вод.

3. Екологічне нормування хімічного складу стічних вод

У другій половині XX ст. у зв'язку з інтенсифікацією промислового й сільськогосподарського виробництв, різким збільшенням міського населення та благоустроєм населених пунктів, значно збільшилось використання води, що зумовило значні кількісні й якісні перетворення водних ресурсів.

Можливість використання води залежить від її природної якості.

Якість води -- це показники її складу та властивостей, які визначають рівень придатності води для конкретних видів водокористування (питного, промислового, сільськогосподарського, побутового тощо).

- гранично допустимі концентрації речовин у водних об'єктах, вода яких використовується для потреб рибного господарства;

- допустимі концентрації радіоактивних речовин у водних об'єктах, вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення.

У разі необхідності для вод водних об'єктів, які використовуються для лікувальних, курортних, оздоровчих, рекреаційних та інших цілей, можуть встановлюватись більш суворі нормативи екологічної безпеки водокористування.

Нормативи екологічної безпеки водокористування розробляються і затверджуються:

- спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я та Національною комісією з радіаційного захисту населення України - для водних об'єктів, вода яких використовується для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення;

- спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства - для водних об'єктів, вода яких використовується для потреб рибного господарства.

Нормативи екологічної безпеки водокористування вводяться в дію за погодженням з спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів».

При використанні водних ресурсів керуютьсяться такими термінами, які зазначені в статті 1 Водного кодексу України:

Гранично допустима концентрація (ГДК) речовини у воді - встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається непридатною для конкретних цілей водокористування.

Гранично допустимий скид (ГДС) речовини - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю часу.

Волинський річка рибогосподарський водний об'єкт першої категорі. Фауна річки представлена наступними видами риб: щука, лин, лящ, краснопірка та інші. Місць масового нересту риб немає. Середній нахил водної поверхні 0,40 %. Швидкість течії 0,15-0,30 м/с, глибина 0,30-0,40 м, середня швидкість течії, яка відповідає мінімальній середньомісячній витраті 95 % забезпеченосі - 0,15 м/с, середня глибина 0,3 м, розрахункова витрата в створі контрольному 1,54 м³/с, з врахуванням ріності водоскидних площ, вміст завислих речовин в фоновому створі 6,0-26,0 мг/л, БПК_повне (біологічна потреба кисню) - 1,4-3,0 мг/л, вміст розчиненого кисню 8 мг/л.

Актуальною для району є проблема охорони водних ресурсів від забруднення. Щорічно відбувається зменшення обсягів скиду зворотних вод у поверхневі води внаслідок скорочення промислового виробництва, але при цьому частка забруднених стічних вод залишається високою: в 1999 р. - 57,3 % в 2000р. - 56,6 %, 2001р. - 65 %. Частка стічних вод підприємств житлово-комунального господарства в загальному об'ємі відведених забруднених стічних вод складала: в 1999 р. - 87,4 %, в 2000 р. - 84,2 %, в 2001 р. - 92,0 %, в 2002 р. - 87,4 %.

Причинами незадовільного стану водних об'єктів є перевантаження комплексів очисних споруд Новоград-Волинського ВУВКГ, аварійний стан значної частини каналізаційних мереж, спрацьованість і необхідність заміни переважної кількості технологічного обладнання.

Протягом останніх років збереглись позитивні тенденції в розвитку промисловості. Найбільший приріст виробництва спостерігається в харчовій, хімічній промисловості. У структурі промислового виробництва району найбільшу питому вагу мають харчова промисловість та легка промисловість.

Основна продукція машинобудування й металообробки - машини й устаткування для тваринництва і кормовиробництва та технологічне устаткування для переробних галузей агропромислового комплексу.

Харчова галузь представлена підприємствами хлібопекарної, кондитерської, пиво-безалкогольної, м'ясо-молочної, борошномельної.

міста, був збудований у 1937 році, а потім реконструйований у 1964-1975 роках. Водозабір №2 збудований у 1981 році, а водозабір №3 - у 1994 році. Обидва водозабори (№2 і №3) розташовані на одній площадці на віддалі 1,5 км від міста. Загальна продуктивність всіх водозаборів становить 18 тис. м³/добу. Загальний обсяг піднятої води (за звітними даними) складає 10,7 тис. м³/добу.

Система водопостачання складається з 3-х станцій водо підготовки (ВОС), 5-й водопровідних насосних станцій (ВНС) І-го і ІІ-го підйомів, 11-и резервуарів чистої води із монолітного та збірного залізобетону загальним об'ємом 16,6 тис. м³. Два резервуари загальною ємкістю 4 тис. м³ - законсервовані. Об'єм робочих резервуарів складає 12,6 тис. м³, що становить 118% від добової кількість видобутої води. Загальна довжина трубопроводів у системі водопостачання складає орієнтовно 199,6 км.

Подача води споживачам забезпечується згідно графіка (протягом 7-11 годин на добу). За останні 2 роки на потреби водопостачання було спожито електроенергії відповідно 4,1 та 3,9 млн. кВт-год/рік.

Дані про видобуток, реалізацію та втрати води наведені у таблиці 2.1.

Таблиця 2. Водоприбуток, реалізація та втрати води м. Новоград-Волинського

Показники	2005 рік	2006 рік
	Тис. мі/рік
Загальна кількість води
В т. ч.: кількість видобутої води
кількість покупної води
Подано в мережу
Загальна кількість реалізованої води
Власні потреби
Втрати
Втрати (%)

Примітки: Дані базуються на виставлених водоканалом рахунках.

Таблиця 2.2 Термін експлуатації труб системи водо постачання м. Новоград-Волинського

Трубопроводи	Термін експлуатації
Матеріал	Довжина	>50 років	25-50 років	<25 років
	км	%	км	%	км	%	км	%
Чавун
Сталь
Азбоцемент
Разом

Наведені дані показують, що 23% водопровідних мереж використали свій термін експлуатації (особливо сталеві труби, які експлуатуються більше 50 років), що - зумовлює аварії, великі втрати води, перебої у водопостачанні, зниження тиску та вторинне забруднення води. Спостерігається така аварійність - 135 аварій в рік на 100 км.

Перший комплекс насосних станцій І-го і ІІ-го підйомів (НС-І) по вул. Водопровідній, був збудований у 1937 році, а реконструйований - у 1964-1975 роках.

Другий комплекс насосних станцій І-го і ІІ-го підйомів (НС-2 і ВОС з НС-ІІ-го підйому - стара) по вул. Зарічній та Житомирське шосе, був збудований у 1981 році і більше двадцяти років працює без реконструкції.

Третій комплекс насосних станцій І-го і ІІ-го підйомів (НС-3 і ВОС з НС-ІІ-го підйому - нова) по вул. Зарічній та Житомирське шосе, був збудований у 1992 р.

Стан будівельної, механічної та електричної частин всіх насосних станцій - задовільний.

Для всіх насосних станцій (за винятком насосних станцій І-го і ІІ-го підйомів водозабору №2) характерним є:

- продуктивність встановленого обладнання значно перевищує фактичні

Таблиця 2.4Дані якості стоків за 2007 рік

Інгредієнт	Концентрація, мг/л	Українські норми №
	КОС, вхід	КОС, вихід	Водойма
ЗР	239	12,8	10,3	*
ХСК	231	77,7	26,3	15,0
БСК5	125	14,6	4,6	-
БСК20	166	19,5	6,1	3,0

Примітки: КОС - каналізаційні очисні споруди;

ЗР - забруднюючі речовини;

ХСК - хічне споживання кисню;

БСК - біологічне споживання кисню;

№ - нормативи граничнодопустимих концентрацій, які відносяться до стоків з КОС;

* - ЗР можуть на 0,25 мг/л перевищувати рівень ЗР у водоймі, що приймає стоки.

Таблиця 2.5 характеризує каналізаційні напірні трубопроводи та самопливні колектори за матеріалом, віком, станом та аварійністю, а таблиця 2.6 подає огляд каналізаційних насосних станцій за їх продуктивністю, часом роботи, потужністю встановленого насосного обладнання.

Таблиця 2.5 Експлуатаційний термін компонентів системи водовідведення

Колектори	Термін експлуатації
Матеріал	Довжина	>50 років	25-50 років	<50 років
	км	%	км	%	км	%	км	%
Керам
Азцем
Чавун
Сталь
Залізобетон
Разом

4. Аналіз джерел формування промислових та побутових стічних вод міста Новоград-Волинського

В місті Новоград-Волинський розвинута промисловість. До великих підприємств харчової галузі промисловості відносяться: м'ясокомбінат, сир завод, пивзавод, хлібозавод. Також є завод сільгоспмашин, завод кормових антибіотиків, кам'яно дробильний завод, завод будматеріалів, меблева фабрика, консервний завод, льонозавод, станція переливання крові, наливна станція. Всі ці підприємства формують промислові стічні води міста Новоград-Волинського.

Існують правила приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста Новоград-Волинського. Ці правила розроблено відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Водного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 року № 303 «Про затвердження порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» із змінами і доповненнями, Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465, згідно з Будівельними нормами і правилами «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди» (БНІП 2.04.03-85, окрім пункту 6.2).

Правила спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод підприємств.

Терміни, що вживаються у цих правилах, мають таке значення:

- абонент водоканалу - юридична особа, яка уклала договір з водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації;

- стічні води підприємств, взаємодія яких може призвести до утворення емульсій, токсичних або вибухонебезпечних газів, а також великої кількості нерозчинних у воді речовин.

Такі стічні води перед випуском у каналізацію населеного пункту повинні бути знешкоджені та знезаражені на локальних очисних спорудах з обов'язковою утилізацією або похованням утворених осадів.

Відповідно до цих правил існують загальні вимоги до складу та властивостей стічних вод підприємств міста, для безпечного їх відведення каналізаційною мережею (таблиця 2.7).

Таблиця 2.7 Допустимі величини показників якості стічних вод

№ п/п	Показники якості стічних вод	Допустимі величини	Одиниці виміру
1	Температура	Не вище 40	0С
2	рН	6,5 - 9,0	-
3	БСК	Не більше 350	г/м3
4	Завислі речовини	Не більше 500	г/м3
5	Нерозчинні масла, смоли, мазут	Не допускається	-
6	Нафта, нафтопродукти	Не більше 20	г/м3
7	Жири рослинні та тваринні	Не більше 50	г/м3
8	Хлориди	Не більше 350	г/м3
9	Сульфати	Не більше 400	г/м3
10	Сульфіди	Не більше 1,5	г/м3
11	Кислоти, горючі суміші, токсичні та розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати в мережах та спорудах токсичні гази	Не допускається	-
12	Концентровані маточні та кубові розчини	не допускається	-
13	Будівельне, промислове, господарсько-побутове сміття, грунт, абразивні речовини	не допускається	-
14	Радіоактивні речовини, епідеміологічно небезпечні бактеріальні та вірусні забруднення	не допускається	-

40 хвилин. Випадаючий активний мул видаляється із конусів відстійника ермефтами і подається в аеротенки (циркуляційний активний мул).

Для обробки осаду первинних відстійників і надлишкового активного мулу слугують аеробні стабілізатори. Час стабілізації сирого осаду та надлишкового активного мулу із вторинних відстійників становить 8 діб.

Після заповнення стабілізатора зупиняється подача повітря, дається двохгодинна витримка для відстоювання мулу. Освітлена вода збирається гофрованими шлангами и перекачується в голову спорудження, мул потрапляє на мулові площадки для сушки.

Біологічно очищені стічні води після блоків ємностей потрапляють на біоставки. Існує дві лінії біоставків, по три біоставка в кожній. В даний момент працює лише одна лінія (в роботі другої нема потреби). Біоставки призначені для доочищення стічних вод. Вони являють собою інженерні спорудження, в яких природні процеси самоочищення проводяться бактеріями, мікро водоростями. Для інтенсифікації процесу біоставки оснащені пневматичною системою штучної аерації.

В лінії робота двох перших біоставків побудована на штучній аерації, третій біоставок з природною аерацією. На біоставках відбувається освітлення біологічно очищених стічних вод від завислих речовин і починаються процеси біологічної очистки від органічних з'єднань.

В стічній воді після біологічної очистки забруднення бувають у вигляді виносів активного мулу (за нормами СНІП ІІ-32-74 - 12 мг/л) і розчинні органічні з'єднання, які не повністю окислились в аеротенках.

В першій секції лінії біоставків випадають відмерлі частинки активного мулу та мінералізована органіка. В першій секції формується мікрофлора, яка складається із часточок активного мулу і мікроорганізмів. Перша секція працює в умовах низьких навантажень на мікрофлору і підготовлює стічну воду до основної очистки.

В зоні до глибини 1-1,5 м проходять додатково ефективні фотосинтетичні реакції, які сприяють прискоренню біологічних процесів.

Таблиця 3.1Показники БСК стічної води протягом 2007 року

Показники складу стічних вод	Місяці	Значення до очистки, мг/дмі	Значення після очистки, мг/дмі	Степінь очистки, %
БСК 5 (біологічне споживання кисню)	січень	106,9	14,2	86,7
	лютий	112,0	14,4	87,1
	березень	106,9	14,2	86,7
	квітень	105,0	14,1	86,6
	травень	108,9	14,2	87,0
	червень	120,2	14,4	88,0
	липень	104,3	14,0	86,6
	серпень	103,2	14,1	86,3
	вересень	110,0	14,2	87,1
	жовтень	109,9	14,2	87,1
	листопад	111,2	14,3	87,1
	грудень	120,0	14,6	87,8

Рис 3.1. Степінь очистки стічних вод на КОС

Таблиця 3.4Показники ХСК стічної води протягом 2007 року

Показники складу стічних вод	Місяці	Значення до очистки, мг/дмі	Значення після очистки, мг/дмі	Степінь очистки, %
ХСК 5 (хімічне споживання кисню)	січень
	лютий
	березень
	квітень
	травень
	червень
	липень
	серпень
	вересень
	жовтень
	листопад
	грудень



Рис 3.4. Степінь очистки стічних вод на КОС

Таблиця 3.7Кількість завислих речовин в стічній воді протягом 2007 року

Показники складу стічних вод	Місяці	Значення до очистки, мг/дмі	Значення після очистки, мг/дмі	Степінь очистки, %
Завислі речовини	січень
	лютий
	березень
	квітень
	травень
	червень
	липень
	серпень
	вересень
	жовтень
	листопад
	грудень



Рис 3.7. Степінь очистки стічних вод на КОС

Таблиця 3.8 Кількість нітритів в стічній воді протягом 2007 року

Показники складу стічних вод	Місяці	Значення до очистки, мг/дмі	Значення після очистки, мг/дмі	Степінь очистки, %
Нітрити	січень
	лютий
	березень
	квітень
	травень
	червень
	липень
	серпень
	вересень
	жовтень
	листопад
	грудень

Рис 3.8. Степінь очистки стічних вод на КОС

3.2 Розробка заходів по підвищенню ефективності очистки стічних вод

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щоpiчно у світі внаслідок низької якості питної води вмирають майже 5 млн. людей. Інфекційна захворюваність населення, пов'язана з водопостачанням, становить 500 млн. випадків за один piк.

Це дає підстави вважати проблему гігієни водопостачання, тобто эабезпечення населення доброякісною питною водою, найактуальнішою проблемою сучасності, яка вимагає комплексного вирішення. Отримання доброякісної питної води визначається санітарним станом джерел водопостачання, зокрема, поверхневих водойм.

Екологічний стан водойм пов'язаний з дотриманням умов скидання стічних вод, ефективністю ix очищения та знезаражування перед введенням. При цьому важливе значения має застосування не тільки рентабельних, а й екологічно чистих технологій, що відповідають гігієнічним вимогам. Насамперед. це стосується пошуку способів, альтернативних хлоруванню. В сучасних умовах зростаючого дефіциту прісної води i несприятливого екологічного стану водних об'ектів, зокрема, джерел централізованого й децентралізованого питного водопостачання, актуальним є вибір оптимальних i ефективних рішень в галузі водовідведення стічних вод та санітарної охорони водних джерел. забезпечення їx епідемічної безпеки.

Сьогoднi практично єдиним способом знезаражування cтічниx вод є їх хлорування. Хлоруванню стічних вод присвячені численні дослідження. Зокрема. А.В. Куліков встановив, що під час хлорування стічної рідини з колі-індексом 4 * 10⁶ - 15 * 10⁶ та 15 * 10⁶ - 36 * 10⁶ колі-індекс стічної рідини після знезаражування дозою хлору 1,5 мг/дм³ становив відповідно 9040 i 32900.

Така ж закономірність була відзначена i щодо збудників черевного тифу. Підвищення температури стічних вод з 8...12 до 18...22 ⁰С зумовлює зменшення

Крім того, досліди показали доцільність застосування для знезаражування стічних вод хлорування і озонування за такою схемою: міські стічні води, що пройшли доочищення на фільтрах, спочатку обробляють хлором (вміст залишкового хлору 0,6 мг/дм³, експозиііїя 30 хв.), а потім озоном (у дозі 7 мг/дм³, експозиції 2,5 хв.). Озон має овоцидні властивості щодо яєць аскарид і власоглавв. Повне знищення яєць цих видів гельмінтів досягається при дозі озону від 209,4 до 357,6 мг/дм³, експозиції 60-180 хв. Яйця лентеця широкого і огісторхісів менш резистентні до озону ніж яйця аскарид. Так. при дозі озону 25 мг/дм³ і експозиції 40 хв. повністю знищуються яйця лентеця широкого і огісторхісів в стічних водах, в той час як навіть при дозі озону 30 мг/дм³ і експозиції 90 хв. гинуть лише 36,3 % яєць аскарид.

Метод електрохімічного знезаражування води все ширше використовується у вітчизняній та зарубіжній практиці. Для невеликих установок найбільш перспективним є прямий електроліз, коли воду без реагентів пропускають через проточний електролізор, і вона знезаражується продуктами електролізу природної або стічної води. Можливість використання цього методу знезаражування при наявності у воді іонів хлору у концентрації понад 20 мг/дм³ покозана багатьма дослідниками.

При дослідженні ефективності знезаражування води прямим електролізом з магнетитотитановими електродами встановлене знищення санітарно-показових мікроорганізмів. Щільність струму від 10 до 100А/м³ не впливала на бактерицидну активність хлору. При силі струхлу 2,4 А, експозиції 5 хв. за однакових умов проведення електрофлотокоагуляції з однаковим вмістом санітарно-показових мікроорганізмів і сальмонел в стічній рідині ефективність знезаражування від санітарно-показових мікроорганізмів -99 %, ентерокока - 99,6 %, сальмонел - 97,6 %. Із збільшенням експозиції до 5 хв. ефективність знезаражування від санітарно-показових мікроорганізмів та ентерококів - 99,99 %, сальмонел - 99,9 %. Знезаражування, що настає після малої експозиції (секунди), практично не залежить від концентрації

Таблиця 5.1 Структура персоналу станом на 1.01.2007 року

Категорія персоналу	Кількість працівників
	Осіб	У % до підсумку
Виробничий персонал	251	85
Загальновиробничий персонал	17	6
Адміністративний персонал	13	4
Персонал служби збуту	16	5
Інші операційні працівники	-	-
Всього працюючих	297	100

Середній вік персоналу підприємства складає 44 роки, а частка осіб пенсійного та передпенсійного віку сягає 23 особи або 8% до загальної чисельності працюючих Питома чисельність виробничого та загальновиробничого персоналу за даними 2006 року становила: у розрахунку на 1 км водопровідних мереж - 1,1 особа;

Загальна чисельність працюючих в розрахунку на 1000 абонентських підключень становить 14,6 осіб.

Нинішня чисельність персоналу не є завищеною, практично відповідає об'єктивним потребам і питання щодо її скорочення на сьогодні не є актуальним.

Оскільки на підприємстві працюючих більше 50 осіб (а саме 297) відповідно до Закону України «Про охорону праці» ст. 15. «Служба охорони праці на підприємстві» роботодавець Кудін В.М. створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.

На підприємстві функції служби охорони праці виконують в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю.

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

- видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;

- вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

- надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Висновки

забруднення водоочистка стічний води

Проблема води належить до найголовніших соціальних і науково-технічних проблем сучасності. Інтенсивний розвиток промисловості та сільського господарства, збільшення населення, освоєння нових територій і пов'язане з цими процесами різке збільшення водокористування на всіх континетах, суттево впливають на стан водних ресурсів.

Значна кількість води використовується промисловістю. Використання води промисловістю є однією з основних причин виникнення проблеми забезпечення людства чистою прісною водою.

Серед джерел забруднення водних ресурсів на першому місці за кількістю та масштабами впливу знаходяться стічні води. Водокористування та подальше очищення використаних вод і їх скидання у водні об'єкти, може призвести до їх забруднення, засмічення та виснаження.

Під забрудненням розуміють насичення вод водотоків та водойм іншими речовинами і в таких кількостях або сполученнях, які погіршують якість води і спричинюють різні несприятливі наслідки.

В Україні, за даними Держкомстату, кожний другий житель змушений пити воду, яка не відповідає гігієнічним вимогам.

Існує декілька методів очистки стічних вод, які виконуються послідовно або окремо один від одного. Це механічний, біологічний і фізико-хімічний методи очистки.

Размещено на Allbest.ru

...