Напрямки використання природно-антропогенних ресурсів техногенно-навантажених регіонів в рекреаційній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальна частина. Теоретичні основи дослідження рекреаційної діяльності

1.1 Сутність рекреаційної діяльності

1.2 Оцінка та створення рекреаційних зон на техногенно-навантажених територіях

2. Дослідницька частина. Стратегії поєднання техногенного та рекреаційного використання територій

2.1 Використання кар'єрів у рекреаційній діяльності

2.2 Екологічна проблема териконів або своєрідне архітектурно-ландшафтне середовище

2.3 Полігони твердих побутових відходів в якості територій рекреаційної діяльності

Висновки

Перелік посилань

Вступ

Дедалі інтенсивніше зростає роль організації відпочинку для регенерації життєвих сил людини, витрачених у процесі праці. Завдяки вдалому сполученню умов для рекреації в окремих країнах склалися потужні комплекси відпочинку та оздоровлення.

Рекреація - це відтворення фізичних і духовних сил людини, затрачених у процесі праці. Сутність рекреації полягає у задоволенні всебічних потреб людини, пов'язаних із оздоровленням, відпочинком та змістовним проведенням часу в період дозвілля.

Велика частина населення земної кулі вже в даний час живе в оточенні техногенних ландшафтів вони ж енергійно використовуються для потреб рекреації та масового короткочасного туризму - так звані приміські зони. Властиві їм змінені біотичні системи та складні інженерно-технічні структури створюють постійне середовище відпочинку людей.

Одна з характерних рис сучасного світового паркобудівництва пов'язана з великим розмахом робіт по перетворенню відпрацьованих територій. Йдеться про ландшафтну рекультивацію. Широкий інтерес до цього виду паркового будівництва пов'язаний з дефіцитом вільних від забудови і не зайнятих під сільське господарство природних ландшафтів поблизу великих міст, великим поширенням порушених територій (колишні шахтні розробки, звалища, покинуті кар'єри, пустирі і т.д.), а також тими новими творчими можливостями, які відкриває ландшафтному архітекторові сучасна техніка. За підрахунками, близько половини парків, закладених в останні 10 років, створені на «незручних» землях.

1. Загальна частина. Теоретичні основи дослідження рекреаційної діяльності

1.1 Сутність рекреаційної діяльності

В умовах глобального антропогенного впливу на навколишнє природне середовище екологічний фактор чинить все більш значний вплив на розвиток рекреаційної діяльності.

Рекреаційна діяльність - це один із комплексних видів життєдіяльності людини, спрямований на оздоровлення і задоволення духовних потреб у вільний від роботи час.

Штучні декоративні угруповання вважаються структурними елементами кожного населеного пункту. Вони виконують багато функцій. Особливо велика роль зелених територій у містах як засобу очищення атмосфери від промислових забруднень і підтримання в оптимумі її газового стану.

Створення садів і парків на техногенних ландшафтах (ландшафти, змінені під дією прямо або побічно діючих факторів: гірничих розробок, промислових, енергетичних, сільськогосподарських підприємств, гідротехнічних споруд, господарського використання лісів тощо) - новий напрям досліджень, який вимагає участі не тільки біологів, але й архітекторів та землевпорядників.

Під час створення садів і парків у містах на територіях, порушених промисловістю, необхідно враховувати не тільки кількісний показник, тобто число квадратних метрів зеленої площі на людину, але й найбільш доцільний спосіб її розміщення.

Створенню садів і парків на територіях, порушених промисловістю, повинно передувати детальне вивчення екологічних умов особливостей техногенного рельєфу, водного і повітряного режимів, агрохімічних показників субстратів, що складають відвали, та інтерпретацію цих даних для конкретних типів рослинності, які передбачено використовувати на певному об'єкті [1].

Характерним в планувальній організації зон відпочинку, створюваних на порушених землях, є трасування алей, розміщення майданчиків і споруд, а також формування рельєфу відповідно до містобудівної ситуації. При озелененні порушених територій слід прагнути до створення насаджень у вигляді великих паркових масивів, здатних поліпшити навколишнє середовище. Однак інженерно-геологічні та ґрунтові умови порушених земель не завжди дозволяють проводити роботи по крупно масштабному озелененню. Тоді можуть створюватися окремі масиви насаджень, місце розташування яких визначається планувальними і ґрунтовими умовами. Повністю озеленені породні відвали можуть бути використані для створення зон туризму або зон рекреації.

Але питання розвитку промислово і техногенно-порушених регіонів зі збалансованим природокористуванням і можливостей навколишнього людини середовища проживання з урахуванням критеріїв рекреаційної інфраструктури недостатньо обґрунтовані.

Відомо, що рекреаційні системи взаємодіють з територіально виробничими комплексами. Істотною відмінною особливістю рекреаційних систем від інших геосистем є те, що центральне положення займає в них людина. На формування цих систем впливає ряд факторів:

ѕ структура рекреаційних потреб населення;

ѕ соціальна та економічна політика держави;

ѕ зростання або зменшення вільного часу і доходів населення;

ѕ просторове розміщення природних і культурно-історичних ресурсів.

ѕ наявність геологічних об'єктів (гори, природні відслонення, підприємства гірничодобувного комплексу та ін.)

Основними видами рекреаційної діяльності є:

1) навчально-пізнавальний;

2) лікувально-оздоровчий;

3) спортивно-розважальний;

4) туристичний.

Основними рекреаційними об'єктами є:

ѕ система об'єктів відпочинку та туризму (регіональний рівень - територія країни, держави, району);

ѕ зони короткочасного відпочинку;

ѕ зони тривалого відпочинку;

ѕ санаторно-курортні зони;

ѕ туристичні траси [2].

1.2 Оцінка та створення рекреаційних зон на техногенно-навантажених територіях

В процесі освоєння порушених територій застосовуються різні способи трансформації і формування ландшафтів. Але в кожному разі архітектурно-планувальну організацію парків слід здійснювати на основі результатів комплексної оцінки території. Ця оцінка - необхідний етап робіт, основа майбутніх рішень. Головною метою комплексної оцінки порушених земель для рекреаційної рекультивації є визначення шляхів їх функціонального використання, з урахуванням прогнозованих навантажень на створюваний штучний ландшафт.

До основних чинників, що впливають на рекреаційну оцінку території, відносять: тривалість сприятливих температурних умов, наявність морського узбережжя, характер рельєфу, наявність лісів, річок, озер і водосховищ, забезпеченість транспортними магістралями. До додаткових чинників відносять: наявність виходів підземних вод, характеристика пляжів, екскурсійні об'єкти природного і антропогенного характеру.

Рекреаційна придатність природно-антропогенних ландшафтів проявляється лише стосовно окремих видів рекреації. Характер поєднання ресурсів і параметри компонентів природного середовища визначають можливу спеціалізацію або профіль рекреаційного використання території. У той час одна й та сама територія може розглядатися як система потенційних ресурсів для різних видів рекреації, які здійснюються окремо, послідовно або в комбінації один з одним. Питання про надання переваги окремим видам рекреації або їх сполученням вирішується, виходячи з технологічної сумісності окремих видів рекреації та цінності ресурсів для кожного з них.

Характеристика рекреаційних ресурсів та їх оцінка здійснюється за багатьма параметрами: якість, площа, на яку поширюється ця якість, період, протягом якого певні якості проявляють свою дію. Основними підходами до оцінки є медико-біологічний, пізнавально-естетичний, екологічний. Рекреаційній оцінці підлягають території, які за властивостями природного середовища, призначенням і станом ландшафтів можна розглядати як потенційні ресурси рекреації та лікування (оздоровлення). Рекреаційна придатність природно-антропогенних ландшафтів виявляється стосовно окремих видів рекреації.

Характер поєднання ресурсів і параметри компонентів природного середовища визначають можливу спеціалізацію або профіль рекреаційного використання території.

Бальна оцінка дається тим ресурсам, факторам, властивостям, народногосподарський ефект використання яких важко оцінити кількісно. Шляхом бальної оцінки оцінюються кліматичні території, естетичні і рекреаційні властивості ландшафтів, комфортність клімату, придатність рік і озер для купання і водних видів туризму та ін. [3].

Оцінка рекреаційних ресурсів (об'єкти, явища і процеси, що використовуються або можуть бути використані для розвитку рекреації і туризму) відбувається в два етапи.

На першому етапі необхідно виділити рекреаційний ресурс як єдине ціле і визначити його територіальні межі. В план такого дослідження вводять тільки ті компоненти природи і культурно-історичні об'єкти, які використовують або можуть використати в рекреаційних цілях. Виділення рекреаційного ресурсу інколи ускладнене тим, що визначену територію використовують не тільки для рекреації, вона є складовою лісопромислових, агропромислових та інших комплексів. У таких випадках можна говорити про взаємне формування різних типів комплексів, які поєднані між собою певними зв'язками та пов'язані з іншими видами природно-ресурсного потенціалу. За критерій визначення територіальних меж потенційної рекреаційної території, беруть інтенсивність рекреаційної діяльності території.

На другому етапі аналізують компонентну структуру території, з погляду розвитку різних видів рекреації та їхньої ролі в структурі господарства регіону. Перша ланка такого дослідження - вивчення концентрації певних видів рекреаційних ресурсів у районі, міру їхньої освоєння, доцільність подальшого освоєння і можливість розвивати нові види рекреації. Друга ланка компонентного дослідження полягає в розробці шляхів подальшого розвитку тих видів рекреації, яким відповідають найсприятливіші рекреаційні ресурси.

Процес рекреаційного районотворення (це вид функціонального, галузевого районування, що відображає тільки один аспект (рекреацію)) в загальному вигляді можна описати таким чином:

1 етап - існує техногенно-навантажена, але стратегічно важлива для соціокультурної системи (СКС) територія з потенційними рекреаційними ресурсами;

2 етап - починається швидке зростання нового рекреаційного району. Відбуваються рекультиваційні роботи, спрямовані на створення рекреаційного проекту. У регіон інвестуються могутні засоби, створюється спеціалізована рекреаційна інфраструктура, орієнтована на обслуговування всієї СКС;.

3 етап - після досягнення високого рівня соціокультурного освоєння, наступає період зниження рекреаційної популярності району;

4 етап - стабілізація і переорієнтація рекреаційного району. Рекреаційні райони дуже рідко повністю втрачають свої первинні функції, і те, що розвивається з часом поліфункціональність, ніколи остаточно не витісняє рекреацію.

Особливе місце займають системи населених місць з недостатніми рекреаційними ресурсами в степових індустріальних районах. Як правило, в таких районах переважають місця видобутку корисних копалин, які виявляються непридатними для господарського використання, але після рекультивації на них можливий розвиток різних видів рекреаційної діяльності На відвалах здійснюються лісопосадки, кар'єри облаштовуються для будь-яких видів відпочинку на воді. Перетворений ландшафт привабливий, а також здійснює оздоровчий вплив на середовище. Рекреаційне використання територій порушених гірничою промисловістю, визнаний найбільш ефективним з економічної та екологічної точки зору. Крім того, таке використання доцільне, оскільки ці землі, як правило, розташовані в урбанізованих та індустріальних областях, де проблема вільних земель особливо гостра.

При створенні рекреаційних зон на території техногенних ландшафтів, утворених при веденні, наприклад, гірських робіт існує ряд критеріїв, які забезпечують безпечне та економічно вигідне функціонування рекреаційного комплексу.

На підставі цього способами рекультивації, наприклад кар'єрів, в рекреаційному напрямі є:

1) створення природних заповідників і заказників;

1) створення туристично-оздоровчих зон;

2) створення спортивно-розважальних зон;

3) створення комбінованих зон відпочинку.

З урахуванням цього, пропонується наступна систематизація видів об'єктів при рекультивації кар'єрів в рекреаційному напрямі, представлену в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 - Систематизація видів об'єктів при рекультивації кар'єрів в рекреаційному напрямку

Основний тип кар'єра	Рекомендації по використанню
1	2
Неглибокі кар'єри при пологому заляганні пластів	1) Створення паркових зон відпочинку з штучними водоймами з розвиненою інфраструктурою (мережа кафе, спортивні майданчики, атракціони, мото- і велотреки). 2) Зоопарки, заповідники і заказники. 3) Навчальні авто- і мототраси, іподроми. 4) Створення агропарку, що включають в себе житлові будинки садибного типу, лісопарки та зелені захисні насадження різного призначення.
Середні по глибині кар'єри	1) Формування пляжних зон з розвиненою інфраструктурою (аквапарки, спортивні, танцювальні майданчики, мережа кафе і магазинів). 2) Створення територій для занять водними видами спорту (яхт клуби, секції для занять водним веслуванням і ін.) 3) Відновлення біоценозу водойм та створення «акваріумів» з метою проведення навчальних екскурсій та наукових досліджень. 4) Формування водойм (ставків) для розведення риб з метою проведення змагань зі спортивного рибальства.
Глибокі кар'єри при крутопадаючими заляганнями пластів	1) Часткова засипка виробленого простору і подальше формування заповідників і заказників. 2) Спорудження будівель і підготовка ділянок для проведення геологічних і виробничих практик для студентів геологічних і гірничих спеціальностей. 3) Створення музею геологічних зразків гірських порід різного віку на території з допустимим фоном радіації. 4) Формування на верхніх уступах кар'єра навчальних і науково-дослідних пунктів, що включають ділянки для виконання пошукових робіт зразків гірських порід
Кар'єри по видобутку будівельних матеріалів: 1) неглибокі, середні по площі; 2) глибокі, великі за площею	1) Створення туристичних зон відпочинку, що включають в себе велотреки, авто- і мототреки, ділянки для занять альпінізмом, парк атракціонів, навчальні та екскурсійні маршрути та ін. 2) Створення комбінованих зон включаючи в себе об'єкти, як туристично-оздоровчого характеру (зони відпочинку з розвиненою інфраструктурою), так і промислового характеру (сонячні колектори з геліопанелямі, вітрові установки та ін.) Для незалежного функціонування від основних комунікацій міста.

Удосконалювання рекреаційного обслуговування жителів даних систем повинне здійснюватися шляхом прискореного розвитку елементів інфраструктури, заповнення дефіциту рекреаційних ресурсів шляхом проведення природо-відновлювальних заходів і залучення в рекреаційну сферу надлишкових ресурсів сусідніх систем. Даний підхід забезпечує виділення комплексу взаємозалежних у рекреаційному аспекті населених місць, поєднуваних регіональною рекреаційною системою, що може виступати, як об'єкт планування і прогнозування на територіальному рівні [2].

2. Дослідницька частина. Стратегії поєднання техногенного та рекреаційного використання територій

2.1 Використання кар'єрів у рекреаційній діяльності

На території України і світу є численні кар'єри, історично вимушено створені людиною для видобутку будівельних матеріалів (вапняки, доломіти, мергелі, глини, піску, гравію), мінеральних добрив (фосфоритів і торфу) і керамзитових глин.

Виникає проблема: що робити з відпрацьованими кар'єрами? В даний час існує один спосіб, спосіб рекультивації, тобто їх засипати, зрівняти з землею і повернути в первісний стан. На перший погляд з екологічної та економічної точки зору це виглядає логічно неправильним рішенням. І ось тут виникає інша проблема: а де взяти ці унікальні обсяги видобутих матеріалів. Цілком природно відпрацьовані кар'єри засипають побутовими відходами та будівельним сміттям. Тобто фактично відпрацьовані кар'єри перетворюються на звалища і в найближчі роки перетворюються в екологічно небезпечні зони з непередбачуваними наслідками.

Але пропонується альтернативне вирішення всіх проблем, пов'язаних з відпрацьованими кар'єрами - рекультивація їх для рекреації населення.

Першим таким прикладом є Щелківський кар'єр, Підмосков'я (Росія), який був багатий на доломіти. Справа в тому, що кар'єрами розкриваються гірські породи і мінерали, які утворилися від 1 до 320 млн років тому, коли людини не було, а екологічна ситуація була сприятливою для всього живого. В даний час відкриті гірські породи і мінерали виділяють особливі енергетичні вібраційні поля, які в обсязі розкритого кар'єра створюють оздоровчий мікроклімат протягом цілого року. Фактично це доведено на прикладі відвідування Щелківського кар'єру школярами і студентами під час практичних занять з геології. Після денного перебування в кар'єрі школярі і студенти після середовища мегаполісу чітко відчували емоційний підйом, різке поліпшення психофізіологічного стану, яке тривалий час простежувалося і у мегаполісі. Слід зазначити, що разом зі школярами кар'єри відвідували їхні батьки в якості супроводжуючих. Всі вони одностайно визнають, що у них різко покращився психофізіологічний стан. Навіть рибалки стверджують, що їх цікавлять не риба, а щось незрозуміле для них явище оздоровлення організму після перебування в кар'єрі [4].

Другим прикладом є парк, створений на місці Олександрівського марганцевого кар'єра, який розташований поблизу м. Орджонікідзе Нікопольського району Дніпропетровської області. Після рекультиваційних робіт на кар'єрі, був створений штучний парк із штучним озером витягнутої форми, який на одному березі має просторий піщаний пляж, на другому - акацієвий ліс. За пляжем розташована набережна зі штучними насадженнями, різноманітними розважальними закладами та атракціонами. Парк з водоймищем є найулюбленішим місцем відпочинку городян, особливо в літній період [5].

Третім прикладом є один з рекультивованих крейдяних кар'єрів у смт Красносельський, Білоруської області. Крейдяний кар'єр досить глибокий і на дні після припинення розробки залишилося ще досить крейди. З часом кар'єр заповнився ґрунтовими водами, і після проведення рекультиваційних робіт, з'явилось крейдяне озеро, яке називають блакитним. Людей приваблюють лазуровий колір і чистота води. В теплу погоду на крейдяних кар'єрах багатолюдно. Відпочиваючі залишаються на кілька днів і ночують в наметах, іноді розбивають цілі табори. Навіть після закінчення купального сезону ці місця не пустують. Майже завжди тут можна зустріти місцевих рибалок. В озері водяться: карась, щука, окунь, короп, сом, раки [6].

Четвертим прикладом є центр водного спорту «Айду» (Естонія), який є наочним прикладом того, як можна з користю для людей переробляти колишні промислові об'єкти. Сланцевий кар'єр «Айду» працював протягом 38 років. За цей час кар'єр дав понад 92 млн т сланцю. В ході робіт по закриттю кар'єра «Айду», влітку 2013 року було створено русло гребного каналу довжиною 2,3 кілометри, шириною 162 метра і глибиною 3,5 метра, яке відповідає міжнародним вимогам. Місцеві жителі, рибалки та мисливці, професійні спортсмени та аматори водного спорту, туристи, а також всі жителі Естонії стали справжніми господарями веслувального каналу та прилеглої до нього території. Вже в майбутньому в Айду очікуються спортсмени і любителі водних походів з різних країн світу. А зараз територію відвідують туристи, спортсмени, мисливці та рибалки, а також любителі природи з Естонії. Але перші змагання, згідно з планами, пройдуть в 2015 році [7].

П'ятим прикладом є спортивний комплекс «Білий колодязь», який знаходиться у Воронежській області (Росія). У кар'єрі добувалися вогнетривкі глини, попутно також добувались будівельні піски та крейда. У 1985 році всі розробки кар'єру були припинені. А в 2003 році постав вибір: або облаштувати територію кар'єра для проведення спортивних заходів, що передбачало великі вкладення, або просто рекультивувати його. Знайшлися ініціативні люди, які вклали кошти і створили спортивний комплекс автомобільних видів спорту «Білий колодязь». Територія сучасного спорткомплексу налічує:

- загальну площу кар'єра - 123,8 га;

- спортивні траси, які мають сертифікати і ліцензії;

- два природних озера;

- упорядкований пляж;

- 4 сучасні майданчики для пляжного волейболу;

- кафе [8].

Шостим прикладом вирішення проблеми є «Гірський парк Рускеала» у Республіці Карелія (Росія), який був створений на засоби туристичної фірми «Колмас Карелія» і відкритий для масового відвідування 19 травня 2005 р. Зараз «Гірський парк Рускеала» вже відомий і завоював заслужену популярність. Його відвідують десятки тисяч туристів на рік. Вздовж лівого берега р. Тохмайоки в процесі видобутку мармуру утворилися три кар'єра, сполучені штольнями. Видобуток каменю припинився і старовинні занедбані рускеальскі каменоломні перетворилися в мальовничі гірські озера - біломармурові чаші, наповнені чистою блакитно-зеленою водою. Давно непрацюючі шахти і штольні стали схожі на таємничі печери і гроти. Основою пам'яткою Гірського парку є Мармуровий каньйон - пам'ятник індустріальної культури (гірничої справи) кінця XVIII - початку XX ст., офіційно включений в список культурної спадщини Росії в 1998 р. Подібного пам'ятника, що представляє собою рукотворну «чашу» в суцільному масиві мармурів, прорізаного системою шахт, штолень і штреків, у Європі більше немає. Звідси були отримані блоки для облицювання багатьох архітектурних творінь Санкт-Петербурга [9]. Довжина Мармурового каньйону 450 м, ширина 60-100 м, глибина 30-50 м. Він затоплений до рівня верхнього підземного горизонту. Затопили кар'єр фіни. Тут, на каньйоні, є причал і можна взяти напрокат човен, щоб споглядати каньйон з води. Навколо основного, самого відомого і відвідуваного кар'єра знаходяться ще кілька, покинутих кар'єрів. Вони відрізняються один від одного не тільки видом берегів, але і кольором води - в одному кар'єрі вона сіра, в іншому - блакитна, а в «основному» - блакитно - зелена. Зима у гірському парку не менш приваблива. Мармурове озеро вкривається кригою, по якій легко можна дістатися до таємничих штолень і гротів, один з яких називають «Музичним» завдяки його незвичайним акустичними властивостями. «Рускеальский провал» перетворюється на крижаний замок з колонами найхимерніших форм. У Рускеала дуже люблять тренуватися дайвери - вони запливають у віддалені куточки кар'єра, щоб не заважати основній масі відвідувачів. Вода там прозора, майже без муті і без водної рослинності, тільки листочки восени з навколишніх беріз можуть налетіти. Чистота води підтримується і персоналом гірського парку. Втім, треба віддати належне відвідувачам: вони так переймаються величною красою затопленого кар'єру, цілком гідного називатися гірським озером, що практично не смітять [10].

Сьомим прикладом став Смарагдовий кар'єр (Челябінська обл., Росія). Він є одним з водойм Челябінського міського бору, 200 метрів від відомого Шершневського водосховища. Це штучний пляжний ставок у межах міста, де люблять відпочивати мешканці міста. Смарагдовий кар'єр був виритий для того, щоб видобувати граніт. Коли попит на граніт знизився, вода заповнила занедбані місця видобутку, і після проведення відповідних рекультиваційних робіт, територія перетворилась на мальовничі природні пам'ятки і улюблені місця відпочинку городян, які і дали назву цьому кар'єру «Смарагдовий». Але, у 2013 році почалися знову рекультиваційні роботи на кар'єрі, і утворився Ice-парк «Смарагдовий» - це зимовий парк під відкритим небом з комплексом унікальних розваг для всієї родини, розташований в екологічно чистій зоні. Півтора кілометра чистій водній гладі тепер перетворилися на величезний каток на відкритому повітрі. Іce-park «Смарагдовий» займає практично всю площу Смарагдового кар'єра: на льоду обладнані відкриті катки, гірки для катання, прокладена лижна траса, діє прокат усього зимового обладнання (ковзани, лижі та багато іншого). Любителям гострих відчуттів, пропонують прокат унікальних зимових велосипедів. Сніговий велосипед Ktrak - це гібрид маунтинбайку та снігоката. Замість переднього колеса у нього лижа, а ззаду - колесо-гусениця. Але влітку 2015 року, Іce-park почне видозмінюватися в екопарк Green Garden, призначений для комфортного сімейного відпочинку. Це екологічно чисте місце, де добре облаштують пляж, літню терасу, дитячий майданчик, спортивний майданчик з пунктами оренди спортінвентаря, майданчик релаксу, шатер, оглядові майданчики, понтон для прогулянок. Вхід у парк залишиться безкоштовним, але на ньому будуть діяти чіткі правила поведінки і перебування. Наприклад, буде встановлено фейс-контроль, що забороняє вхід на територію добряче напідпитку і гучним відвідувачам. Адже місце перш за все призначене для сімейного відпочинку [12]. рекреація екологічний відходи

Восьмий приклад це «Новий ландшафт Роннебург» (Німеччина) - місце, де зустрілися промисловість і відроджена природа. Видобуток уранової руди для радянських атомних бомб призвів до хижацького використання навколишнього середовища. Маленька міська ідилія колишніх курортних вод стала центром уранових розробок радянсько-німецького концерну "Wismut". З об'єднанням Німеччини розробки рудників припинилися і почався процес відновлення життя природи. Тепер "Wismut GmbH" займається відновленням екологічного рівноваги: підземні штольні були заповнені і законсервовані. Після рекультиваційних робіт, з метою відновлення природи та створення рекреаційної зони для місцевих, зробили квітучу долину, що розкинулася між двох зелених пагорбів. На одному з них - «Роннебургському балконі» - розбитий розарій, в якому цвітуть 10 тисяч троянд 261 сорту від історичних до сучасних, серед яких представлено близько 70 новинок. Недалеко від розарію знаходиться 20-метрова оглядова вежа, яка залишилася в спадок від колишнього підприємства, яка тепер використовується у тому числі і для скелелазіння. З вежі відкривається чудовий вид на 240-метровий натяжний міст, за свою хвилясто-тремтячу конструкцію вже прозваний в народі «Хвостом дракона». Найдовший у Європі міст з дерева розкинувся на висоті 25 метрів над долиною. Недалеко від «вишневої гори» - дикого саду, відкрився ландшафтний театр, де можна зайняти місце на «газонній» лаві з прекрасним видом на долину [13].

Звичайно ж, говорячи про використання виробленого простору не можна не сказати про одного зі світових лідерів будівництва різних об'єктів у відпрацьованих кар'єрах - це Китай. У китайському районі Сунцзян, в 50 кілометрах від Шанхаю, почалося будівництво 19-поверхового п'ятизіркового спортивно-розважального готелю прямо в покинутій каменоломні [14]. Готель Songjiang Beauty Spot буде побудований на місці старої каменоломні, яка сьогодні представляє з себе величезний кратер, заповнений водою. Роботу над нелегким проектом ведуть архітектори з британського бюро Atkins Architecture Group. Від води будівельники не мають наміру повністю позбавлятися - в готелі буде два підводних поверхи, на одному з яких оформлять просторий ресторан, відділений від води скляним акваріумом. У підземному готелі заплановано 400 номерів, кафе, ресторани, зали для банкетів і конференцій. В готелі, під водою, на самому дні кратера, буде облаштовано спортивно-розважальний комплекс. А на даху готелю розміститися центр екстремального відпочинку, в якому постояльці зможуть випробувати свою сміливість, наприклад, стрибками на канатах [15]. Виглядати підземний готель Songjiang Beauty Spot буде більш ніж незвично, і справа не тільки в розміщенні в кратері. Так, на даху будівлі буде розбитий просторий сад, який займе близько 3,5 тис. м². Тут же, на даху, буде обладнаний штучний водоспад, води якого будуть стікати по стінах готелю, в тому числі і по фасаду. Передбачається, що до 2015 року готель буде побудований, а реалізація проекту оцінюється в $555 млн [16].

2.2 Екологічна проблема териконів або своєрідне архітектурно-ландшафтне середовище

Проблему териконів можна вирішувати двома шляхами. Перший - утилізація: розрівняти під забудову, використати для дорожнього будівництва і виробництва будматеріалів. Другий - рекультивація, можна використовувати один з найпоширеніших прийомів - озеленення поверхні відвалу і, тим самим, скоротити санітарну зону навколо.

Таким чином, благоустрій відвалів раціональніше здійснювати створенням композиційного та функціонального ядра на місці колишнього містоутворюючого підприємства. Вже озеленені терикони при цьому наділяються суспільно-культурними функціями, перетворившись в туристичні центри, парки, спортивні зони шляхом створення терас.

Варіанти використання териконів підказує аналіз спортивного життя Донецька. Активно діючою організацією є обласний велоклуб «МТБ Донецьк». Все більшу популярність серед молоді набуває даунхіл - швидкісний спуск з гори. Терикони за умови невеликих фінансових вкладень в обладнання велосипедних трас, стають практично невичерпним джерелом варіантів спусків на гірських велосипедах. Так одного разу терикон, який знаходиться практично в центрі Донецька, використали для підготовки до Кубку України з техніки гірського туризму. І з 2009 року Донецьк перетворився на столицю екстремального мотоспорту України [17].

2.3 Полігони твердих побутових відходів в якості територій рекреаційної діяльності

З чим у нас асоціюються сміттєві полігони твердих побутових відходів і старі промислові звалища? Напевно, з убитим на довгі десятиліття пекельним ландшафтом, отруйними випарами, отруєними підземними водами. І, тим не менш, за наявності бажання, сил і технологій, все можна змінити.

Продовжуючи тему перетворення техногенно-навантаженних територій в рекреаційній діяльності, пропоную розглянути парк квітів «Холм птахів» (Parc Floral de la Colline aux Oiseaux de Caen) у Франції, в нормандському місті Кан. Парк розташований на північному заході Кана і займає площу 17 га. Парк розбитий на кілька зон і садів, а головною його прикрасою є величезний розарій.

З 1923 по 1973 рік на території парку розташовувався муніципальний сміттєвий полігон, який отримав назву «Холм птахів» (La Colline aux Oiseaux) через велике скупчення пернатих, які люблять подібні місця. Сюди скидалися відходи металургійного виробництва (у Кані розташовувався металургійний комбінат, який давав роботу значної частини жителів міста) і тверді побутові відходи На початку 1990-х років металургійне виробництво було переведено в Південно-Східну Азію, а Кан стали розвивати як туристичний центр. Природно, що сміттєвий полігон потрібно було ліквідувати. І що може бути краще, ніж перетворити старий смітник в квітучий сад! В червні 1994 року парк відкрили.

Щорічно парк відвідує близько 380 тисяч людей. Головною визначною пам'яткою є гігантський розарій. Крім нього відвідувачі можуть познайомиться з рослинністю і сільськогосподарськими культурами, прогулятися по лабіринту. На найвищій частині пагорба, недалеко від Бельведера (le Belvedere) знаходиться зоосад (la ferme normande).

Те, що парк був створений на місці колишнього звалища, визначило його спрямованість на повагу до навколишнього середовища і турботу про неї. Тут проводяться експерименти з охорони природи і природному садівництву без застосування отрутохімікатів, наприклад, використанню сонечок для боротьби з попелицями. У парку ведеться велика наукова і просвітницька робота: програми з садівництва і екологічній освіті, створений «тест-сад» для експериментів з озеленення міста [18].

Продовжуючи тему про полігони ТПВ, хочу навести також приклад про звалище в селі Салар'єво, розташованого на території Москви (Росія). Полігон побутових відходів був організований в 60-х роках минулого сторіччя на місці колишнього піщаного кар'єру. Це було одне з найбільших звалищ у Європі. Звалище було відкрите для ввезення сміття до 2007 року, після чого було закрите. В 2014 році полігон був знову рекультивований, його перетворять в придатну для використання міську територію. Складний рельєф, сформований на великій площі колишнього полігону, створює передумови для розвитку всесезонного рекреаційного комплексу зі спортивним ухилом [19]. Запропоноване проектне рішення експертами, дозволяє мінімізувати витрати на вивезення ґрунту при проведенні рекультиваційних робіт, а перспектива появи парку, облаштованого для занять популярними у молоді екстремальними видами спорту неподалік районів-новобудов, викликала схвалення населення.

Таким чином, створення рекреаційних зон на базі відпрацьованих територій дозволить здійснити наступне:

1) сформувати екологічно чисте міське середовище і комплексно використати міські території;

2) об'єднати різні комерційні, комунально-житлові організації, спортивні та культурно-освітні установи в спортивно-розважальні комплекси;

3) створити нові споруди з широким функціональним значенням;

4) забезпечити трудове населення області новими робочими місцями, сприяти розвитку малого і середнього бізнесу, поліпшити муніципальний стан бюджету;

5) підвищити рівень фізичної культури та здоров'я населення, приволокти молоде покоління до здорового життя і спорту.

Висновки

Отже, під час досліджень в рамках роботи було встановлено, що відновлення порушених земель є важливою задачею, вирішення якої покращить екологічну ситуацію, забезпечить створення умов для розвитку на них різних видів господарської діяльності, у тому числі і рекреаційної.

У рішенні питання дефіциту землі як створення рекреаційної зони, будівництва нових соціально важливих об'єктів повинна бути зацікавлена як держава, так і приватний власник.

На приведених прикладах було встановлено, що для ефективного використання техногенно-навантажених територій розташованих в межах міста, де потреба у сталому розвитку систем рекреації відчувається особливо гостро, рекомендується використовувати їх в рекреаційному напрямі, тобто створення туристично-оздоровчих зон, спортивно-розважальних комплексів або комбінованих зон відпочинку Також на конкретних прикладах техногенно-навантажених територій (на прикладі кар'єрів, териконів, полігонах твердих побутових відходів) було показано напрямки створення на них рекреаційних зон.

Перелік посилань

1. Електронний ресурс: http://cityland.com.ua/useful-and-interesting/74-landshaftno-rekreacionnie-kompleksi.html

2. Ворон Е.А. Рекреационное направление рекультивации карьеров, расположенных в промышленных зонах - Д., 2012. - 9 с.

3. Кусков А.С., Голубева В.Л., Одинцова Т.Н. Рекреационная география: Учебно-методический комплекс - М.: Флинта, 2005. - 503 с.

4. Електронний ресурс: http://xn----7sbhhdd7apencbh6a5g9c.xn--p1ai/projects/7653/

5. Каталог унікальних природних об'єктів Дніпропетровщини // За загальною ред. А.Г. Шапара: - Д., 2008.

6. Електронний ресурс: http://ru-travel.livejournal.com/25890043.html

7. Електронний ресурс: http://rus.delfi.ee/daily/virumaa/foto-byvshij-slancevyj-razrez-ajdu-prevratilsya-v-sovremennyj-centr-vodnogo-sporta?id=68761609

8. Електронний ресурс: http://sportkompleksbk.ru/history.html

9. Електронний ресурс: http://ruskeala.info/park

10. Електронний ресурс: http://blogokamne.ru/puteshestviya-2/puteshestvie-na-mramornyj-karer-karelii-ruskeala.html

11. Електронний ресурс: http://eco-turizm.net/izumrudnyiy-karer-v-chelyabinske-ekologicheski-chistoe-mesto-otdyiha-gorozhan.php

12. Електронний ресурс: http://chel.ru/text/from_74/664666.html

13. Електронний ресурс: http://www.rfc-online.ru/?page=62&art=134

14. Пташник Ю. П. Перспективы использования выработанного пространства горных предприятий расположенных вблизи крупных городов -- Красноярск: Сибирский федеральный ун-т, 2011. - 4 с.

15. Електронний ресурс: http://luxlux.net/v-shanhae-stroyat-ogromnyiy-podzemnyiy-otel-47919/

16. Електронний ресурс: http://www.sk-pb.ru/fotoreportazh/136-v-kitae-nachalos-stroitelstvo-otelya-v-zabroshennoy-kamenolomne.html

17. Електронний ресурс: http://visitdonetsk.info/chto-posetit/donetskie-terrikony.html

18. Електронний ресурс: http://anashina.com/park-cvetov-v-kane/

19. Електронний ресурс: http://izvestia.ru/news/562041

20. Неглядюк О.Ф. Технологии реабилитации загрязненных территорий - Москва: Территория и планирование, 2012. - 7 с.

Размещено на Allbest.ru

...