Екологізація промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ



Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи управління екологізацією промисловості

1.1 Сучасний стан промислових впливів на довкілля в межах території України

1.2 Наукові підходи до управління екологізацією промисловості

1.3 Методичні підходи до вирішення проблеми дослідження

2. Аналіз та оцінка умов природоохоронної діяльності промисловості

2.1 Аналіз сучасної законодавчої бази в галузі чорної металургії

2.2 Характеристика ВАТ « Інтерпайп НТЗ» та його природоохоронної діяльності

2.3 Аналіз та оцінка викидів, скидів та розміщення відходів у навколишньому середовищі

3. Шляхи підвищення ефективності екологізації промислового виробництва

3.1 Заходи зі зменшення техногенного навантаження трубопрокатного виробництва ВАТ « Інтерпайп НТЗ» на довкілля та обґрунтування послідовності їх реалізації

3.2 Оцінка ефективності результатів дослідження

Висновки

Список літератури



Вступ

Сучасний стан економіки України обумовлює факт нестачі у підприємств необхідних фінансових ресурсів для здійснення повноцінної природоохоронної діяльності. Але і за умови виходу з кризового становища промислове виробництво не можливе без негативного впливу на якісний стан довкілля. Тому природоохоронна діяльність є невід'ємною складовою частиною промислового виробництва і життєдіяльності людини взагалі. Крім того, незаперечним є той факт, що людина разом із навколишнім природним середовищем становить єдине ціле і більшість екологічних проблем зумовлені прямим або ж опосередкованим антропогенним впливом на довкілля. До того ж, зрозуміло, що проекти, які не відповідають законам природи, порушують безпеку суспільного розвитку. Враховуючи те, що помилки у прийнятті рішень коштують суспільству дорого, особливо у випадку, коли йдеться про аналіз ризику, адекватна економіко-екологічна оцінка господарських рішень, проектів освоєння природних ресурсів, за якої вони всебічно аналізуються з точки зору їх впливу на довкілля, є необхідною.

В період виходу з економічної кризи, який супроводжується нарощуванням обсягів виробництва, необхідно здійснювати аналіз та оцінку впливу виробничо-господарської діяльності підприємства на навколишнє природне середовище, а також розробляти і теоретично обґрунтувати шляхи зменшення негативного впливу виробництва на довкілля.



1. Теоретичні основи управління екологізацією промисловості

1.1 Сучасний стан промислових впливів на довкілля в межах території України

Промисловість або індустрія - одна з основних галузей матеріального виробництва, без якого не можливе існування сучасної цивілізації. В промисловості більшості країн світу зайнята основна кількість працездатного населення. Промислові підприємства постачають сировину і виробляють основні види продукції. Від їх розвитку значною мірою залежать рівень економіки країни, задоволення потреб населення, обороноздатність.

Найбільш небезпечні для природного середовища гірничо-металургійні підприємства. Великої шкоди ці підприємства завдають повітряному басейну, спричинюючи появу кислотних дощів, земельним ресурсам, утворюючи кар'єри, а також зумовлюють значне теплове забруднення середовища. екологізація промисловість природоохоронний виробництво

Разом з доменним газом ці об'єкти промисловості викидають в атмосферу сполуки миш'яку, фосфору, сурми, свинцю, пари ртуті, смолисті речовини.

Підприємства кольорової металургії забруднюють повітря пилом, сірчаним ангідридом, оксидом вуглецю, оксидами азоту. Найбільш небезпечні забруднення високотоксичним поліметалевим пилом. Підприємства кольорової металургії - основні джерела забруднення атмосферного повітря свинцем. Вихідні гази цинкового виробництва містять 25-50 % свинцю. Вихід цинку з цинкового виробництва становить 62,5-77,5 кг на тону, а в технологічному пилу його 40-45 %. Підвищений вміст цих високотоксичних інгредієнтів фіксується на декілька десятків кілометрів від території підприємства.

Заводи з виробництва ртуті інтенсивно забруднюють повітря її парами, які конденсуються в атмосфері і згодом вбираються ґрунтом, травою, листям, віконним склом.

Дуже важливою екологічною проблемою, пов'язаною з розвитком промисловості, є проблема звалищ. Звалища навколо великих міст щорічно поглинають в середньому 1500 га землі, яка стає небезпечним джерелом отруєння довкілля. Із звалищ у повітря та ґрунтові води потрапляє багато токсичних речовин - важких металів, лаків, фарб, гуми, пластмас. Вони є розсадником хвороботворних бактерій. Тут утворюються токсичні гази, виникають небезпечні для довкілля пожежі.

1.2 Наукові підходи до управління екологізацією промисловості

Під екологізацією розуміється проникнення екологічних аспектів у всі системи життєдіяльності і управління.

Таке проникнення може здійснюватися за умови біотичної регуляції методами екологічного управління. Так, екологізація системи загального управління здійснюється за допомогою створення підсистем екологічного управління, які функціонують на основі екологічного імперативу, тобто обов'язкової вимоги збереження, відновлення до рівня природної продуктивності деградованих екосистем, а також формування нової етичної системи існування людини як частини земної біоти. Наприклад, екологізація сільського господарства -- це перш за все відновлення біопотенціалу і родючості сільськогосподарських угідь, перехід на системи екологічного або органічного землеробства, створення "екологічних фірм" (звичайно, з відповідним державним стимулюванням).

На сучасному етапі розвитку актуальною стає загальна екологізація природокористування. Основним лімітуючим ресурсом розвитку стала несуча здатність планети та окремих її частин екосистем. Виникли навіть нові галузі практики -- екологічне планування, або планування екологічної політики, екологічна модернізація виробництва, екологічна освіта, екологічне право, екологічні стандарти. Усе це стало наслідком системної екологізації, паростки якої є і в Україні, і сповнює оптимізмом під час вирішення національних екологічних проблем.

Наукові основи системної організації екологічного управління.

Екологізація життєдіяльності в усіх її сферах і рівнях ієрархії нині стає провідною функцією системного екологічного управління. Однак із великими труднощами і надто повільно досягається усвідомлення переваг екологічної переорієнтації суспільних і виробничих процесів. Подолання таких труднощів є одним із завдань організації системного екологічного управління.

Науковий підхід до системного екологічного управління демонструє переваги екологічної переорієнтації. Саме його в управлінській сфері можна вважати інструментом, за допомогою якого фахівці отримують систематизовані знання про те чи інше організаційне явище, користуючись при цьому спостереженнями й теоретичними узагальненнями.

В організації, згідно із загальною теорією і методологією систем ("системи систем"), власні цілі не обов'язково мають збігатися з цілями організаційних підрозділів і персоналу. Яскравий тому приклад -- підсистема екологічного управління, екологічні цілі якої можуть не збігатися з комерційними цілями загальної системи управління. Це є серйозною проблемою внутрішньо системної гармонізації цілей. Відомі американські спеціалісти в галузі психології, організації управління Д. Кац і Р. Кан запропонували розглядати організацію як відкриту систему, що перебуває в динамічній рівновазі із середовищем існування. Ця рівновага підтримується завдяки існуванню входів та виходів, через які організація обмінюється із середовищем ресурсами і результатами своєї діяльності -- продукцією, послугами, відходами тощо.

Використовуючи теоретичні розробки, Берталанфі, Кап і Кан визначили дев'ять характеристик організацій як відкритих систем, які можна інтерпретувати і для структур екологічного управління:

Загальносистемна характеристика:

1. Вхід системи, через який надходять речовина, енергія, інформація із зовнішнього середовища;

2. Перетворення ресурсів, що надходять через вхід у систему;

3. Вихід, що забезпечує надходження виробленого продукту (послуги) у навколишнє середовище;

4. Система (виробнича) як цикл подій: продукт на виході забезпечує надходження нових ресурсів на вхід, і починається новий цикл;

5. Організація (виробнича система) як відкрита система споживає із середовища більше енергії та інших ресурсів, ніж перетворює на виході;

6. Наявність інформаційного входу: система періодично збирає інформацію про навколишнє середовище, а також про результати своєї діяльності (для її подальшого коригування);

7. Стабільність: система (виробнича чи інша) може тривалий час не змінюватись за умов незмінності параметрів її входу та виходу;

8. Диференціація: відкрита система рухається в напрямку розвитку диференціації її структури;

9. Еквіфінальність: різноманіття шляхів досягнення організаційних цілей.

Характеристика системної організації екологічного управління:

1. Вхід системи, через який надходять параметри діяльності і технологічні схеми виробництва, зовнішні екологічні характеристики;

2. Екологічний моніторинг виробничих процесів, системний екологічний аналіз, оцінка відповідності, ідентифікація з використанням стандартних методологій;

3. Вихід, що забезпечує відповідність виробленого виробничою системою продукту (послуги) екологічним вимогам, політиці;

4. Система екологічного управління як функціональний процес поліпшення характеристик екологічності і гармонізації взаємодії з навколишнім середовищем;

5. Система екологічного управління як механізм гармонізації збалансовує енергоспоживання за рахунок енергозбереження й дотримання екологічних вимог;

6. Наявність інформаційного входу: система екологічного управління постійно збирає інформацію про вплив на навколишнє середовище і вплив середовища на виробничу систему, а також про результати своєї екологічної діяльності (для її подальшого коригування);

7. Стабільність: система екологічного управління може утримувати стабільний стан виробничої системи за незмінності параметрів її входу та виходу або може підвищувати рівень сталості життєдіяльності за рахунок екологічних аспектів;

8. Диференціація: система екологічного управління рухається в напрямку розвитку її структури й постійного вдосконалення екологічних характеристик життєдіяльності;

9. Еквіфінальність: різноманіття шляхів досягнення організаційних цілей за одночасної екологізаціі загальних функцій управління.

Системи екологічного управління самі по собі є елементом наукової організації загальної системи і посилюють її здатність реагувати на зміни в навколишньому природному й правовому середовищах, на зниження рівня невизначеності або підвищення рівня адаптованості своїх структур відповідно до змін екологічних вимог життєдіяльності. Вони є прикладом наукового підходу, оскільки засновані на системних екологічних дослідженнях і аналітичних оцінках діяльності загальних систем у навколишньому середовищі.

1.3 Методичні підходи до вирішення проблеми дослідження

Для вирішення вище зазначених проблем застосовуємо наступні методи:

1. Метод узагальнення і систематизації для визначення шляхів зменшення негативного впливу виробничих підприємств на навколишнє природне середовище. Узагальнення - це логічний процес переходу від одиничного до загального чи від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей об'єктивних явищ. Найпростіші узагальнення полягають в об'єднанні, групуванні об'єктів на основі окремої ознаки (синкретичні об'єднання). Складнішим є комплексне узагальнення, при якому група об'єктів з різними основами об'єднуються в єдине ціле. Здійснюється узагальнення шляхом абстрагування від специфічних і виявлення загальних ознак (властивостей, відношень тощо), притаманних певним предметом.

Систематизацією є специфічний метод дослідження, пізнавальний процес упорядкування деякої множини розрізнених об'єктів і знання про них. Упорядкування здійснюється шляхом встановлення єдності і відмінності елементів, що підлягають систематизації, визначення місця кожного елемента відносно один одного. При цьому використовуються логічні операції порівняння, абстрагування, класифікації, аналізу і синтезу, опису та пояснення. Результатом систематизації є відповідна наукова система об'єктів і знань про них. Вирізняють окремі різновиди систематизації та її результатів, зокрема класифікаційні системи і таблиці, що розподіляють і описують предмети і знання про них за типами, класами, розрядами, родами, сімействами, видами тощо; інтегральні системи, що синтезують розрізнені об'єкти і поняття в цілісну систему вищого порядку за допомогою інтегруючої ідеї, при цьому відбувається приріст пізнавального смислу системи, не характерного для кожного елемента зокрема.

2. Аналітичний метод - це метод, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність підприємства уявно розкладається на окремі, більш прості складові елементи, а потім вивчаються їхні кількісні та якісні сторони, зв'язки й взаємодії. Аналіз діяльності підприємства дає змогу пізнати його окремі сторони, процеси, елементи, існуючи зв'язки і факторні взаємодії, дати проміжні оцінки виробничим подіям та роботі окремих підрозділів. Зазначений метод застосований для розрахунку обсягу платежів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за лімітні та понадлімітні викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів у навколишньому середовищі.

3. Динамічне програмування - розділ математики, який присвячено теорії і методам розв'язання багатокрокових задач оптимального управління. У динамічному програмуванні для керованого процесу серед множини усіх допустимих управлінь шукають оптимальне у сенсі деякого критерію, тобто таке яке призводить до екстремального (найбільшого або найменшого) значення цільової функції - деякої числової характеристики процесу. Під багатоступеневістю розуміють або багатоступеневу структуру процесу, або розподілення управління на ряд послідовних етапів (ступенів, кроків), що відповідають, як правило, різним моментам часу. Метод динамічного програмування використаний для обґрунтування послідовності реалізації природоохоронних заходів.

4. Метод математичної статистики застосований для оцінки впливу трубопрокатного виробництва на довкілля та аналізу виробництва продукції й використання виробничих потужностей. Математична статистика - це розділ математики, що присвячений математичним методам систематизації, обробки та використання статистичних даних для наукових та практичних висновків. При цьому статистичними даними називають відомості про кількість об'єктів в будь якій сукупності, що володіють тими чи іншими ознаками.



2. Аналіз та оцінка умов природоохоронної діяльності промисловості

2.1 Аналіз сучасної законодавчої бази в галузі чорної металургії

Збір за спеціальне використання природних ресурсів.

Специфіка збору за спеціальне використання природних ресурсів полягає в тім, що його назва відображає смислове навантаження платежу, але не дає його точного визначення. До збору за використання природних ресурсів належать:

1) плата за спеціальне використання лісових ресурсів;

2) плата за спеціальне використання водних ресурсів;

3) плата за спеціальне використання надр при видобутку корисних копалин.

В даному випадку розглянемо законодавчу базу галузі чорної металургії.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів

Відповідно до Водного кодексу України, плата за спеціальне водовикористання справляється з метою забезпечення раціонального використання й охорони вод, відновлення водних ресурсів і включає плату за забір води з водних об'єктів і за скидання в них забруднюючих речовин. До спеціального використання водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення водою виробничих і сільськогосподарських потреб, а також потреб населення. Воно здійснюється за допомогою спеціальних пристроїв і установок або без їх застосування, що впливає на якісні і кількісні показники стану водних ресурсів.

Плата встановлена за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного і місцевого значення. До водних ресурсів загальнодержавного значення належать:

а) поверхневі води, віднесені до басейнів рік, що розташовані чи використовуються на території кількох областей, включаючи всі припливи;

б) підземні прісні води.

До водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, що не є ресурсами загальнодержавного значення. Перелік водних ресурсів місцевого значення визначає Державний комітет з водного господарства за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Спеціальне використання водних ресурсів можливо тільки за наявності відповідного дозволу, порядок видачі якого затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. “Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення”. Крім того, Порядок справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів і збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту визначений постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 р.

Платниками платежів за спеціальне використання водних ресурсів є суб'єкти підприємницької діяльності -- водокористувачі незалежно від форм власності, які є юридичними особами, включаючи підприємства гідроенергетики і водного транспорту, підприємства з іноземними інвестиціями, їх філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які не є юридичними особами, але мають окремий баланс, розрахункові рахунки у банку. Плату за спеціальне використання водних ресурсів вносять також господарські виробничі підрозділи, що не мають юридичного статусу і підвідомчі негоспрозрахунковим організаціям. У деяких випадках фізичні особи також зобов'язані платити за спеціальне використання води.

Об'єктом обчислення плати за спеціальне використання водних ресурсів є обсяг води, що водокористувачі беруть для власних потреб, незалежно від того, надходить ця вода безпосередньо з водогосподарчих систем (поверхневих чи підземних джерел) чи від інших водокористувачів або від підприємств комунального господарства. Підприємства, що використовують на потреби охолодження устаткування оборотну систему водопостачання, плату в бюджети вносять тільки за воду, що відбирають з водогосподарчих систем і використовують для поповнення оборотної системи. Розмір плати за забір води з водних об'єктів визначається на основі нормативів оплати фактичного забору води і встановлених лімітів на забір води.

Розмір плати за скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти визначається на основі нормативів оплати фактичного скидання забруднюючих речовин і встановлених лімітів скидання. Нормативи платежів і порядок їх справляння регулюються Інструкцією про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів від 1 жовтня 1999 р. і Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р. Нормативи плати за спеціальне використання водних ресурсів затверджує Кабінет Міністрів України.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів не справляється:

а) за воду, що відпускається платниками збору за спеціальне використання прісних водних ресурсів іншим водокористувачам;

б) за використання підземних вод, що є сировиною в технологічному процесі, для витягу компонентів, що містяться в них;

в) за використання підземних вод, що витягаються з надр разом з видобутком корисних копалин, а також забір яких допомагає усувати небезпечну дію вод у господарській діяльності (забруднення, підтоплення, засоленість, заболоченість, зрушення тощо);

г) за воду, що використовують для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення;

д) за воду, що використовують для протипожежних потреб тощо.

Суму платежу за спеціальне використання водних ресурсів обчислюють платники самостійно з урахуванням пільгових коефіцієнтів. Платежі обчислюються квартальним розрахунком виходячи з фактичного обсягу використаної води, встановленого ліміту і нормативів плати з урахуванням пільг. За спеціальне використання водних ресурсів платники сплачують протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору за місцем податкової реєстрації.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення в розмірі 100% перераховується до державного бюджету, а плата за використання водних ресурсів місцевого значення -- до місцевих бюджетів.

2.2 Характеристика ВАТ « Інтерпайп НТЗ» та його природоохоронної діяльності

Завод заснований в 1891 році як франко-російське акціонерне товариство з виробництва вагонів. Сьогодні ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (м. Дніпропетровськ) - є провідним підприємством України по виробництву сталевих труб та суцільнокатаних залізничних коліс. Основним видом діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» є виробництво та реалізація сталі, металевих труб, суцільнокатаних коліс, кільцевих виробів та бандажів. Основними видами продукції є:

труби сталеві безшовні гаряче деформовані;

труби обсадні та муфти до них;

труби сталеві безшовні холоднодеформовані загального призначення, а також високої та особливо високої точності;

труби підшипникові;

труби сталеві електрозваренні прямо шовні, водогазопровідні та профільні;

суцільнокатані залізничні колеса;

залізничні бандажі;

прямокутні та складно профільні кільцеві вироби з вуглецевих та легованих марок сталі;

труби насосно-компресорні та муфти до них.

Сталь, що виплавляється мартенівським цехом, використовується в основному для внутрішніх потреб. Сучасні технології й устаткування, система контролю якості й іспитів продукції забезпечують постачання труб по технічних вимогах споживачів, цілком відповідають вимогам національних і міжнародних стандартів (APІ 5L, APІ 5CT, DІN, EN, ASTM, NFA).

ВАТ «Інтерпайп НТЗ» є провідним підприємством України за обсягом експорту сталевих труб та коліс у країни дальнього зарубіжжя. Найбільшим попитом користуються суцільнокатані залізничні колеса та труби нафтового сортаменту.

20 вересня 1989 року було створене на добровільних засадах орендне підприємство «Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені Карла Лібкнехта». Згідно із законодавством України договір оренди у січні 1993 року був переоформлений з Фондом державного майна України. 28 грудня 1994 року шляхом реорганізації орендного підприємства «Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені Карла Лібкнехта» було створене відкрите акціонерне товариство «Нижньодніпровський трубопрокатний завод». У 1995 році запроваджений в експлуатацію комплекс позапічної обробки сталі.

Приватизація заводу завершена (наказ Фонду державного майна України № 1397 від 8 грудня 1997 року «Про завершення процесу приватизації ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод»). ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» за рішенням позачергових загальних зборів акціонерів підприємства, що відбулися 9 лютого 2007 року, перейменований у відкрите акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» (без зміни організаційно-правової форми). ВАТ «Інтерпайп НТЗ» є повним правонаступником ВАТ «НТЗ».

Таблиця 2.1 Основні реєстраційні дані ВАТ “Інтерпайп НТЗ”

Назва	Основні данні
Код ЄДРПОУ:	05393116
Назва українською мовою:	ВАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ"
Повна назва українською мовою:	ВІДКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД"
Місце основної реєстрації в органах податкової служби:	402СДПІ ПО РОБОТІ З ВПП У М.ДНІПРОПЕТРОВСЬК (М.ДНІПРОПЕТРОВСЬК)
Адреса юридична:	49081 Дніпропетровськ, індустріальний, вулиця Столєтова д.21
Адреса фактична:	49081 Дніпропетровськ, індустріальний, вулиця Столєтова д.21
Дата основної реєстрації в ДПА:	20.01.1995
Статутний фонд (в грн.):	13471250,00
Кількість співробітників:	8538
Види діяльності:
Код виду діяльності	Назва виду діяльності
12130	виробництво чорних металів
12140	виробництво труб
21210	м'ясне та молочне скотарство
61124	монтажні роботи
71130	оптова торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації
71212	аптечні заклади
95130	конструкторські організації, віднесені до числа наукових установ
Засновники:
Засновник	Код засновника-юридичної особи	Код засновника-фізичної особи	Сума внеску в статутний фонд	Країна
Рамелтон холдінгс лімітед	1	3 641 029,00	КІПР
Салекс інвестментс лімітед	2	8 082 750,00	КІПР
Фонд державного майна України	32945	0,00	УКРАЇНА
Організація орендарів Нижньодніпровського трубопрокатного заводу	20240060	0,00	УКРАЇНА

Найважливішим напрямком розвитку підприємства є менеджмент якості. Система управління якістю на заводі сертифікована відповідно до вимог міжнародного стандарту ІSO 9001:2000, упроваджений і активно діючий технічний аудит з цих питань. Постійне підвищення конкурентоспроможності продукції стало пріоритетною задачею, незмінним додатком успіху в роботі на престижних зарубіжних ринках.

Для підвищення конкурентоспроможності заводської трубної продукції, перш за все, нафтового сортаменту в ТПЦ-4 введений в експлуатацію найсучасніший ультразвуковий дефектоскоп "Трускоп", виготовлений фірмою "Tuboscope" (США), який дозволяє контролювати можливі подовжні, поперечні і похилі дефекти, відстежувати геометричні параметри 100% труб. Проведені заходи щодо поліпшення товарного виду труб, також введена в практику упаковка готових до відвантаження труб в зручні для споживача ложементи. У найближчій перспективі здійснюватимемо інструментальний контроль на всіх стадіях виробництва продукції, не обмежуючись тільки здавальним контролем, що значно підвищить ступінь гарантії якості. Розроблені заходи направлені на істотне підвищення стабільності гарячого прокату. У технологічних потоках встановлені нові, а також добре реконструйовані засоби неруйнівного контролю. Ведуться роботи по упровадженню технології шведської компанії "OVAKO Steel & SKF Group Company", яка дозволяє застосовувати замаслену окалину як наповнювача до асфальтобетону. Значні засоби направлені на озеленення заводських виробничих територій.

Застосування нових методів управління заводом, розширення сортаменту продукції із застосуванням нових технологій та модернізації устаткування, кваліфіковані кадри дозволяють заводу займати лідируючі позиції у виробництві сталевих безшовних труб і залізничних коліс.

ВАТ "Інтерпайп НТЗ" має у своєму складі шість товаровиробничих цехів, до складу яких входять трубопрокатні цехи № 1, 2, 3, 4, 5, трубоелектрозварювальний цех, колесопрокатний цех, мартенівський цех, сталефасоноливарний цех, автотранспортний та залізничний цехи; добре оснащену дослідну базу у вигляді семи лабораторій; вісім управлінь, сервісний центр, центр соціального розвитку, інститут розвитку, потужній інтелектуальний кадровий потенціал у вигляді заводоуправління, базу відпочинку, палац культури, дитячий оздоровчий табір імені Олега Кошевого, обладнану за останнім словом медичної техніки поліклініку та інших підрозділів.

Функції основних цехів ВАТ “Інтерпайп НТЗ” :

- трубопрокатний цех № 1 (ТПЦ № 1) - виробляє труби нафтового сортаменту: стальні безшовні для трубопроводів;

- трубоелектрозварювальний цех (ТПЦ № 2) - виробляє електрозварювальні труби загального призначення, водогазопровідні, профільні труби;

- трубопрокатний цех № 3 (ТПЦ № 3) - виробляє гарячекатані труби із вуглецевих марок сталі, гарячекатані ШХ, холоднокатані з вуглецевих марок сталі, холоднокатані ШХ, холодно тягнуті для ПЕН і ПЕД;

- трубопрокатний цех № 4 (ТПЦ № 4) - виробляє обсадні труби з муфтами, труби нафтового сортаменту;

- трубопрокатний цех № 5 (ТПЦ № 5) - виробляє труби гарячекатані та обсадні;

- колесопрокатний цех (КПЦ) - виготовляє суцільнокатані колеса та бандажі: локомотивні, трамвайні, для вузької колії, а також кільцеві вироби.

ВАТ “Інтерпайп НТЗ” має власні потужності по виплавці сталі - мартенівський цех. Виплавка сталі на підприємстві дає можливість безпосередньо контролювати її якість та бути більш гнучкими у виборі марок сталі, які потрібні для виконання термінових замовлень по різним видам продукції. Мартенівським цехом виплавляється сталь для виробництва труб у трубопрокатних цехах № 1 та № 4, коліс, кілець та бандажів у колесопрокатному цеху.

Для забезпечення діяльності основних цехів та інших структурних підрозділів функціонують допоміжні цехи у тому числі: сталефасоноливарний, автотранспортний цех, залізничний цех.



2.3 Аналіз та оцінка викидів, скидів та розміщення відходів у навколишньому середовищі

Трубопрокатні підприємства є одними з підприємств, що спричиняють суттєвий вплив на природне навколишнє середовище шляхом викидів в атмосферу та скидів забруднюючих речовин зі стічними водами, а також розміщення відходів у навколишньому середовищі. З метою контролю впливу підприємств на довкілля встановлені можливі ліміти викидів, скидів та розміщення відходів, нормативи плати за них та за понадлімітні викиди (скиди, розміщення відходів), коефіцієнти, що враховують територіальні соціально-екологічні особливості регіонів (п. 1.2). Проаналізуємо викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами протягом 2007 - 2009 рр.

Втабл. 2.2 наведені данні щодо викидів в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» протягом 2007 р.В 2007 р. викиди в атмосферу здійснювалися в межах встановленого ліміту. Загальна сума плати склала 1892048,28 грн. Найбільшу долю викидів (78 %) в загальному обсязі складали викиди оксиду азоту - 3457,396 т, сума платежу за які дорівнює 1476792,13 грн.; ангідриду сірчистого (14,3 %) - 632,089 т, сума платежу - 26990,5 грн.; викиди оксиду вуглецю 5,7 % чи 6679,545 т, сума платежу - 106991,28 грн. Доля інших викидів забруднюючих речовин в загальному обсязі не перевищує 1 %. Загальний обсяг викидів в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» протягом 2007 р. склав 11776,3278 т.



Таблиця 2.2 Викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в 2007 р.

Назва показника чи забруднюючої речовини	Факт річного викиду, скиду забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Норматив плати за викиди, скиди, розміщення відходів, грн/т	Коефіцієнт, що враховує територ. соц-екол. особливості та індексац.	Сума плати, грн.	%
Оксид азоту	3457,396	189,84	1,8;1,25	1476792,13	78,05256
Ангідрид сірчистий	632,089	189,84	1,8;1,25	269990,50	14,26975
Ацетон	0,671	71,19	1,8;1,25	107,48	0,00568
Водень хлористий	8,243	7,119	1,8;1,25	132,03	0,00698
Газоподібні фтористі сполуки	0,157	469,85	1,8;1,25	165,97	0,00877
Марганець та його сполуки	4,494	1052,109	1,8;1,25	10638,40	0,56227
Свинець та його сполуки	0,00036	8044,47	1,8;1,25	6,52	0,00034
Сірчана к-та	15,828	310,863	1,8;1,25	11070,76	0,58512
Тверді речовини	930,473	7,119	1,8;1,25	14904,08	0,78772
Оксид вуглецю	6679,545	7,119	1,8;1,25	106991,28	5,65479
Вуглеводороди	47,165	10,678	1,8;1,25	1133,16	0,05989
Хром та його сполуки	0,00001	5158,9	1,8;1,25	0,12	0,00001
Ртуть метал.	0,000123	8044,47	1,8;1,25	2,23	0,00012
Фосфорна к-та	0,266	189,84	1,8;1,25	113,62	0,00601
Бенз(о)пирен	0,00031	241588.01	1,8;1,25	0,00	0
Всього	11776,3278	1892048,28	100

Протягом 2008 р. загальний обсяг викидів в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» збільшився більше ніж на 697 т., а загальна сума платежів - на 143340 грн. (табл. 2.4). Доцільно зазначити, що в 2008 р. перелік забруднюючих речовин збільшився. В загальному обсязі скидів, як і в 2007 р., найбільшу долю складають викиди оксиду азоту - 78 %, їх фактичний обсяг зменшився на 115,2 т, а сума платежу зросла на 116 363,54 грн. в результаті збільшення нормативу плати до 221,8614 грн/т.

Таблиця 2.3. Викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в 2008 р.

Назва показника чи забруднюючої речовини	Факт річного викиду, скиду забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Норматив плати за викиди, скиди, розміщення відходів, грн/т	Коефіцієнт, що враховує територ. соц-екол. особливості та індекасц.	Сума плати, грн.	%
Оксид азоту	3342,134	211,8614	1,8;1,25	1 593 155,67	78,27280
Ангідрид сірчистий	548,879	211,8614	1,8;1,25	261 644,12	12,85475
Ацетон	0,697	79,448	1,8;1,25	124,59	0,00612
Бутилів спирт	0,006	211,8614	1,8;1,25	2,86	0,00014
Бутилацетат	0,005	47,6688	1,8;1,25	0,54	0,00003
Водень хлористий	0,038	7,9448	1,8;1,25	0,68	0,00003
Оксид ванадію	0,0003	794,4804	1,8;1,25	0,54	0,00003
Газоподібні фтористі сполуки	0,163	524,3571	1,8;1,25	192,31	0,00945
Кадмію окись	0,013	1676,3536	1,8;1,25	49,03	0,00241
Кислота сірчана	9,488	346,92	1,8;1,25	7 406,05	0,36386
Кислота азотна	0,0008	346,92	1,8;1,25	0,62	0,00003
Кислота ортофосфорна	0,15	211,86	1,8;1,25	71,50	0,00351
Марганець та його сполуки	1,124	1676,3536	1,8;1,25	4 239,50	0,20829
Нікель	0,01	8540,664	1,8;1,25	192,16	0,00944
Свинець та його сполуки	0,000036	8977,6285	1,8;1,25	0,73	0,00004
Стирол	0,00057	1546,5885	1,8;1,25	1,98	0,00010
Ртуть метал.	0,558	8977,6285	1,8;1,25	11 271,41	0,55377
Тверді речовини	1395,459	7,9448	1,8;1,25	24 944,95	1,22556
Оксид вуглецю	7063,779	7,9448	1,8;1,25	126 270,70	6,20376
Вуглеводороди	110,81	11,9172	1,8;1,25	2 971,23	0,14598
Хром та його сполуки	0,221	5685,8314	1,8;1,25	2 827,28	0,13891
Формальдегід	0,006	524,3571	1,8;1,25	7,08	0,00035
Фенол	0,006	961,3213	1,8;1,25	12,98	0,00064
Всього	12473,54771	2 035	100

В загальному обсязі викидів 12,85 % складають викиди ангідриду сірчистого. В 2008 р. вони зменшились на 83,21 т, що спричинило зменшення суми платежу на 8346,38 грн. Протягом періоду, що аналізується, в загальному обсязі викидів збільшився відсоток твердих речовин та оксиду вуглецю, зросли також і фактичні річні викиди забруднюючих речовин відповідно на 464,986 т і 384,284 т, що вплинуло на збільшення суми платежів на 10040,87 грн. та 19279,42 грн.

Таблиця 2.4. Викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в 2009 р.

Назва показника чи забруднюючої речовини	Факт річного викиду, скиду забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Норматив плати за викиди, скиди, розміщення відходів, грн/т	Коефіцієнт, що враховує територ. соц-екол. особливості та індекасц.	Сума плати, грн.	%
Оксид азоту	2672,979	247,03	1,8;1,25	1485688,505	77,55717
Ангідрид сірчистий	430,39	247,03	1,8;1,25	239218,2938	12,48788
Ацетон	0,506	92,64	1,8;1,25	105,47064	0,00551
Бутилів спирт	0,005	247,03	1,8;1,25	2,7790875	0,00015
Бутилацетат	0,004	55,58	1,8;1,25	0,50022	0,00003
Водень хлористий	0,038	9,26	1,8;1,25	0,79173	0,00004
Ванадію оксид	0,00011	926,36	1,8;1,25	0,2292741	0,00001
Газоподібні фтористі сполуки	0,303	611,4	1,8;1,25	416,82195	0,02176
Кадмію окись	0,01	1954,63	1,8;1,25	43,979175	0,00230
Кислота сірчана	8,847	404,51	1,8;1,25	8052,074933	0,42034
Кислота азотна	0	404,51	1,8;1,25	0	0
Кислота ортофосфорна	0,15	247,03	1,8;1,25	83,372625	0,00435
Марганець та його сполуки	0,74	1954,63	1,8;1,25	3254,45895	0,16989
Нікель	0,0063	9958,41	1,8;1,25	141,1604618	0,00737
Свинець та його сполуки	0,001	10467,91	1,8;1,25	23,5527975	0,00123
Стирол	0,00124	1803,32	1,8;1,25	5,0312628	0,00026
Ртуть метал.	0,446	10467,91	1,8;1,25	10504,54769	0,54837
Тверді речовини	1234,662	9,26	1,8;1,25	25724,18277	1,34288
Оксид вуглецю	6672,982	9,26	1,8;1,25	139031,58	7,25784
Вуглеводороди	66,167	13,9	1,8;1,25	2069,372925	0,10803
Хром та його сполуки	0,081	6629,68	1,8;1,25	1208,25918	0,06307
Формальдегід	0,003	611,4	1,8;1,25	4,12695	0,00022
Фенол	0,01	1120,9	1,8;1,25	25,22025	0,00132
Всього	11088,33165	1915604,312	100

Протягом 2009 р. загальний обсяг викидів стаціонарними джерелами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» зменшився на 1385,216 т, а загальна сума платежу - на 119 784,20 грн. (табл. 2.14). У порівнянні з 2008 р. зменшилась доля викидів оксиду азоту до 77,5 % і склала 2672,979 т., що на 669,16 т. менше. Зазначена зміна вплинула на скорочення загальної суми платежів на 107467,17 грн.

Практично незмінною залишилась доля викидів ангідриду сірчистого (12,5%) та твердих речовин (1,3%). Проте, фактичний обсяг зазначених забруднюючих речовин зменшився на 118,49 т. і 160,8 т. відповідно. Сума платежів за викиди ангідриду сірчистого протягом 2009 р. зменшилась на 22425,83 грн., а за тверді речовини - збільшилась на 779,23 грн. Викиди оксиду вуглецю в 2009 р., у порівнянні з 2008 р., скоротилися на 390,8 т., однак, сума платежу зросла на 12760,88 грн., що обумовлено збільшенням встановленого нормативу платежу за викиди до 9,26 грн./т. Доля платежів за викиди інших забруднюючих речовин стаціонарними джерелами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» протягом трьох років, що аналізуються на перевищують одного відсотка.

Протягом 2007 - 2009 рр. загальний фактичний обсяг викидів в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» склав 25330,207 т., а сума платежу - 5843104,10 грн.

В результаті аналізу скидів забруднюючих речовин зі стічним водами протягом 2007 р. встановлено, що загальний фактичний обсяг скидів склав 1438,36 т., сума плати за понадлімітні скиди - 593137,5 грн., загальна сума платежу - 610328,8 грн. Фактичний обсяг скидів не перевищив встановлений ліміт лише щодо азоту амонійного, нітратів та фосфатів. Найбільше встановлений ліміт перевищили скиди хлоридів (на 381,72 т.), сульфатів (на 177,23 т.) та зважених речовин (на 174,24 т.). В загальному обсязі скидів найбільшу долю складають скиди нафтопродуктів (55,19 %) та заліза (37,41 %).

Таблиця 2.5. Скиди забруднюючих речовин зі стічними водами за 2008 р.

Найменування показників або забруднюючих речовин	Ліміт скидання, викиду забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Факт річного викиду скидання забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Норматив плати за викиди, скиди, розміщення відходів грн / т	Коеф-ти, що враховують тер. соц - еколог. особливості та індекс.	Загальна сума плати, грн.	%
Азот амонійний	2,23	1,3	139,0341	2,2	397,64	0,15
БПК5	3,4634	13,2	55,6136	2,2	6380,11	2,42
Зважені речовини	37,359	91,5	3,9724	2,2	2692,26	1,02
Залізо	1,6596	7,115	1366,5063	2,2	86992,50	32,94
Нафтопроду-кти	0,6494	18,301	818,3148	2,2	160059,33	60,61
Нітрати	11,112	3,9	11,9172	2,2	102,25	0,04
Нітрити	0,63496	0,6	683,2531	2,2	901,89	0,34
Сульфати	428,095	394,4	3,9724	2,2	3446,77	1,31
Фосфати	0	0,135	111,2273	2,2	165,17	0,06
Хлориди	430,982	336,8	3,9724	2,2	2943,39	1,11
Всього	867,251	264081,31	100

В 2008 р. фактичний обсяг скидів забруднюючих речовин зі стічними водами склав 867,251 т., що на 571,1 т. менше ніж в 2007 р. (табл. 2.16). Слід відмітити, що протягом 2008 р. не перевищили встановлені ліміти скиди азоту амонійного, нітратів, нітритів та сульфатів. Найбільше встановлені ліміти перевищили скиди зважених речовин (на 54,141 т.) та нафтопродуктів (на 17,652 т.). Однак, протягом 2008 р. ВАТ «Інтерпайп НТЗ» зменшило скиди всіх видів забруднюючих речовин, а більш за все скидів хлоридів на 319,52 т., зважених речовин - на 11,27 т. і сульфатів на 85,884 т. Це вплинуло на зменшення суми платежів за понадлімітні скиди нафтопродуктів на 17440,6 грн., заліза - на 140484,2 грн., хлоридів - на 14948,08 грн. При цьому загальна сума плати зменшилась на 346247 грн., а сума плати за понадлімітні скиди - на 343756,8 грн. Найбільшу долю в загальній суміплатежів складають платежі за скиди нафтопродуктів (60,6 %) та заліза (32,9 %).

Таблиця 2.6. Скиди забруднюючих речовин зі стічними водами за 2009 р.

Найм. показників або забруд. речовин	Ліміт скидання, викиду забруднюючих речовин, розміщення відходів, т	Факт річного викиду скидання забруд. речовин, розміщення відходів, т	Норматив плати за викиди, скиди, розміщення відходів грн / т	Коеф-ти, що враховують тер. соц - еколог. особливості та індексацію.	Загальна сума плати, грн.	%
Азот амонійний	2,149	2	162,11	2,2	713,28	0,24
БПК 5	29,184	21,1	64,85	2,2	3010,34	1,02
Зважені речовини	56,53	97,2	4,63	2,2	2647,14	0,90
Залізо	1,954	7,3	1593,35	2,2	100548,03	34,14
Нафтопр.	1,95	18,5	954,16	2,2	177798,17	60,37
Нітрати	11,53	6,9	13,9	2,2	211,00	0,07
Нітрити	0,782	0,7	796,67	2,2	1226,87	0,42
Сульфати	512,73	390,5	4,63	2,2	3977,63	1,35
Фосфати	0,065	0,2	129,69	2,2	211,14	0,07
Хлориди	439,057	408,4	4,63	2,2	4159,96	1,41
Всього	952,8	294503,57	100

В 2009 р. фактичний обсяг скидів зі стічними водами збільшився на 85,549 т і склав 952,8 т. (табл. 2.17). При цьому встановлений ліміт не перевищили скиди азоту амонійного, БПК 5, нітратів, нітритів та сульфатів. Проте, у порівнянні з 2007 р. загальний обсяг скидів зменшився на 485,6 т. Протягом 2009 р. більш за все встановлений ліміт перевищили викиди зважених речовин - на 40,68 т. У порівнянні з минулим роком збільшились фактичні скиди БКГ 5 та зважених речовин відповідно на 7,9 т. та 5,7 т., однак, у порівнянні з 2007 р. зменшились фактичні обсяги скидів практично за всіма показниками, більш за все скиди хлоридів - на 247,9 т., зважених речовин - на 195,6 т., сульфатів - на 89,8 т.

Протягом 2009 р. загальна сума платежу за скиди забруднюючих речовин зі стічними водами склала 294503,57 грн., що на 30422,26 грн. більше ніж в минулому році. Однак, у порівнянні з 2007 р. загальна сума платежів зменшилась на 315825,23 грн., не дивлячись на збільшення нормативу плати за скиди. Протягом 2009 р. збільшилась також сума плати за понадлімітні скиди на 20286,54 грн., у тому числі за скиди нафтопродуктів на 173704,83 грн. та заліза - на 93698,54 грн.. У порівнянні з 2007 р. плата за понадлімітні скиди зменшилась на 323470,22 грн., у тому числі за нафтопродукти - на 159625,96 грн., залізо - на 11695,32 грн., хлориди - на 14948, 08 грн.

Протягом періоду, що аналізується, загальний фактичний обсяг скидів забруднюючих речовин зі стічними водами ВАТ «Інтерпайп НТЗ» склав 3258,407 т., сума плати - 1168913,68 грн., у тому числі сума плати за понадлімітні скиди - 1112185,52 грн.

Слід відмітити, що з 2007 по 2009 рр. в загальній сумі платежів більший відсоток складають платежі за понадлімітне розміщення відходів; в 2007 р. - 60 %, в 2008 р. - 83 %, в 2009 р. - 56 %. В 2007 р. загальна сума плати за розміщення відходів становила 454372,37 грн., протягом 2008 вона зменшилась на 106855,93 грн. та склала 424149,73 грн., в 2009 р. - зменшилась на 10057,63 грн. і досягла 143305,1 грн. В 2007 р. сума плати за понадлімітне розміщення становила 273728,25 грн., в наступному році вона збільшилась на 76633,38 грн. та склала 350361,53 грн., а в 2009 - 79574,54 грн., що на 270786,99 грн. менше за понадлімітну плату в 2008 р.

Не дивлячись на зменшення протягом періоду, що аналізується, платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, скидів зі стічними водами та розміщення відходів у природному середовищі, загальна сума плати склала 8033781,98 грн., у тому числі за понадлімітні викиди, скиди та розміщення відходів - 1815849,85 грн. Це обумовлює необхідність розробки та впровадження заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу трубопрокатного виробництва на навколишнє природне середовище, що зменшить суму зазначених вище платежів та поліпшить стан довкілля.



3. Шляхи підвищення ефективності екологізації промислового виробництва

3.1 Заходи зі зменшення техногенного наван...