Ріка Дніпро

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Факультет економіки та менеджменту

Кафедра: Маркетинг

Реферат з екології

Тема: Ріка Дніпро

Студентки Бугай Тетяни Володимирівни

2-го курсу, ЗМК-71 групи

Спеціальності: маркетинг

Київ

2008

Зміст

Вступ

1. Питна вода

2. Забруднення талим снігом

3. Коментар

Література

Вступ

6 липня - українці відзначають День Дніпра. Це - більше, ніж просто ріка, Дніпро для України - це саме життя. Це наше минуле (Трипільська культура, Київська Русь, козацтво) й, безумовно, майбутнє, адже з кожним роком вода набирає все більшої життєвої цінності на планеті. Це і питна вода, яка живить 75% українців, і зрошування в посушливий час, і риболовля, і оздоровлення дітей та дорослих, і спорт, і транспортні перевезення, зрештою, це й естетичне задоволення від природних краєвидів. Це добре, що, усвідомлюючи значення Дніпра, ми влаштовуємо на його честь свято. Та чи достатньо феєрверків та масових гулянь? Може, краще задуматися, чим ми можемо допомогти сьогодні річці. Екологи б'ють на сполох: в Дніпрі цвіте вода, зменшується кількість риби, збіднюється рослинний світ. Основна причина - забруднення промисловими відходами. Так, за даними Міністерства охорони природи та навколишнього середовища України, стан 44% річок, що впадають у Дніпро, визнаний катастрофічним, а вода - дуже забруднена (погані хімічні та бактеріальні показники). Тож щороку в басейн Дніпра потрапляють мільйони тонн шкідливих речовин. На жаль, нині в Україні не діє Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, яку прийняли у 1997 році. Кажуть - через відсутність державного фінансування.

Також учені стурбовані, що, за прогнозами ЮНЕСКО, до 2020 року проблема водопостачання прісною водою стане основною для усіх жителів планети. Причина - не бережливе ставлення до водних ресурсів. Оскільки Україна - не виняток, фахівці наполягають на тому, що вже сьогодні потрібно робити конкретні дієві кроки, аби зберегти найбільшу водну артерію країни. Як варіант, вони пропонують розробити так звані екологічні паспорти для усіх річок - у першу чергу тих, що входять до дніпровського басейну, провести ґрунтовне дослідження якості води, а також запровадити нову національну програму. Проте скільки б не існувало державних програм, ніякий закон не навчить, що не треба кидати у Дніпро побутове сміття, вирубувати ліси, виловлювати рибу величезними партіями. Може, починати екологічні реформи треба з себе ?

1. Питна вода

Однієї з найбільш гострих екологічних проблем для України, на думку учених, є стан водних ресурсів. На сьогодні 61% з них не відповідає нормам і стандартам. При цьому наша країна - одна з найбідніших країн Європи відносно водопостачання, адже у нас на одну людину в рік доводиться лише 1 тис. літрів води, тоді як середньоєвропейський показник - 4,6 тис. літрів.

Наскільки в України загострене питання питної води, можна прослідкувати для прикладі головної артерії країни Дніпра. За даними Мінекобезпеки України і Фонду відродження Дніпра, вже в 1994 р. в ньому знаходилося 2,8 тис. т нафтопродуктів, 13,4 тис. т амонієвого азоту 1,7 тис. т фосфору, 6,9 тис. т фенолів, і це, не враховуючи інших шкідливих речовин і домішок. водний ресурс екологічний дніпро

Що ж до недавніх досліджень, то, за наслідками дослідження Всеукраїнської екологічної ліги, вода в Дніпрі класифікована за якістю як «дуже брудна». Посилюють ситуацію і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Вода з річки Прип'ять, яка є однією з основних водопоповнюючих приток Дніпра, обусловлює ще і радіоактивне забруднення, яке в 4-5 разів перевищує допустиму норму.

У комунальному підприємстві ВАТИ «Київводоканал», яке забезпечує населення столиці питною водою, стверджують, що її якість відповідає існуючим стандартам. Проте кияни продовжують скаржитися на постійний накип в чайниках і навіть проблеми із здоров'ям, викликані поганою якістю води. І дійсно, вона має безпосередній вплив на організм людини.

За даними екологів, в Україні через брудної води з кожним роком росте кількість спалахів інфекцій. За останнє десятиліття значно почастішали випадки масових захворювань холерою, тифом, гепатитом, дизентерією - тих хвороб і епідемій, які передаються через воду. Сьогодні можна констатувати, що здоров'я нації під загрозою, адже вода - це основа життя.

Ще минулого року головний санітарний лікар міста Ірина Козлова заявила, що в питних ресурсах столиці вив'ялювали сліди нафтопродуктів. За її словами, якість води з кожним роком погіршується. Фахівці пояснюють це забрудненням Дніпра і Десни. Крім того, за наслідками останніх аналізів, у воді зріс рівень антропогенних забруднювачів і важких металів, що, за словами лікарів, може спричинити появу нових хвороб у людей.

Ще однією прихованою небезпекою водопровідної води фахівці називають її хлорування. Згідно з результатами дослідження Центру екологічного моніторингу при КНУ ім. Шевченка, концентрація хлорорганічних з'єднань в деяких місцях Дніпра досягала 138-160 мкг/л. Для порівняння у воді р. Рейн концентрація 20-40 мкг/л. При взаємодії з вільним хлором, який застосовують при підготовці питної води, утворюються сильно токсичні з'єднання, наприклад діоксини. Більшість речовин цього ряду важко детектувати за допомогою використовуваних в Україні методів, і їх зміст залишається невідомим. Спостережувані концентрації можуть мати цілий ряд негативних наслідків, зокрема токсичні і мутагенні ефекти. А виникаючі при цьому ризики для здоров'я населення важко піддаються кількісній оцінці.

На думку американського еколога Херста Рен?дольфа, якщо темпи забруднення Дніпра ростимуть такими ж темпами, а комплексна програма його оздоровлення не проводитиметься, то вже через десятиліття річка перетвориться на смердючу стічну канаву.

Масла у вогонь підливає і ситуація, що склалася на бортнічеськой станції аерації, яка очищає каналізацію всього міста. Застарілі технології призводять до того, що до Дніпра зливаються нечистоти, що не доочищають. Об'єми таких зливів колосальні. Щодня на поля, мула, поступає 1 млн. кубометрів каналізаційних відходів (близько 100 тис. бензовозів).

2. Забруднення талим снігом

Екологи заявили, що одним з наслідків зими може стати значне забруднення Дніпра снігом, зокрема тією гряззю, яка в ньому накопичується, коли він лежить на київських дорогах, повідомляє «Газета 24».

Зокрема еколог Олексій Василюк заявив, що головна загроза Дніпру не сіль і пісок, а вихлопні гази, паливно-мастильні матеріали і просто сміття, яке вбирає в себе сніг.

Еколог стверджує, що комунальні служби не звозять сніг на спеціальні звалища, а кидають його прямо в річку. «Звичайно, їм вигідніше непомітно скинути сніг в річку», - говорить еколог.

За словами Василюка, «автомобільні вихлопи осідають, інші хімічні речовини проникають на рівень 20-30 сантиметрів від кірки снігу».

Річ у тому, що одна з основних «снеготалок» знаходиться біля підніжжя Лисої гори. Якраз туди звозять сніг з центральних районів столиці. Проте, по запевненню еколога, і тут він може заподіяти шкоду навколишньому середовищу. Забруднений сніг, що розтанув, стікають в річку Либідь, а потім прямо до Дніпра.

У свою чергу головний інженер КК «Київавтодор» Василь Мельніченко заявляє, що всі ці побоювання не мають під собою підстав. За його словами, всі зібрані з київських доріг опади звозять на спеціально відведені звалища. І це в свою чергу ніякої шкоди екології заподіяти не може.

«Згадаємо, яким було Дніпро 20 років тому - чистим, в якому приємно було купатися, і подивіться на нього зараз... А що з ним буде ще через 20 років? Перетвориться на болото, на струмок, закотиться в асфальт?».

3. Коментар

Тетяна Тимочко, перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги:

Говорячи про стан водних ресурсів України, зокрема, про басейн Дніпра, можна виділити такі проблеми, як забруднення Дніпра з усіма його притоками та зникнення малих річок. Першочергова проблема усіх річок - це їхне забруднення промисловими і комунальними стоками. В Україні існує серйозна проблема недостатньої очистки води існуючими очисними спорудами, а ці недостатньо очищені води з десятків і сотень підприємств потрапляють у Дніпро. Наприклад, у місті Київ існує 41 випуск дощової каналізації, з них тільки п'ять мають очисні споруди, інші спускають дощову каналізацію у річку, а це бактеріологічне, хімічне та механічне забруднення води.

Слід врахувати, що, окрім офіційних викидів у річкові води, існує величезний обсяг неврахованих забруднених вод, що потрапляють у Дніпро через дощову каналізацію та прибережну забудову. В Україні немає даних про те, у скільки разів реальний рівень забруднення річки перевищує офіційні дані. Це стосується і промислових підприємств, які мають застаріле обладнання і не можуть повністю очищати води, що утворюються у процесі виробництва. Дуже серйозною проблемою є теплове забруднення Дніпра: металургійні заводи, забираючи воду з ріки для виробництва, повертають її назад, але вже з іншою температурою - на кілька градусів вищою від звичайної. Це викликає забруднення, цвітіння вод, а також загрожує флорі та фауні річкової системи.

Величезна кількість річок, що відносяться до басейну Дніпра, замулені внаслідок врегулювання стоку. Створення несанкціонованих ставків, відведення води для поливу, греблі - усе це призводить не тільки до замулювання, а й до заболочення та знищення річок. Ще одна проблема дніпрових вод - забудова прибережних смуг, що призводить до стиснення Дніпра, зменшення заплав, знищення водозбірної території, якою живиться Дніпро та річки, що впадають у нього.

Є кілька реальних пропозицій, які треба терміново реалізувати, аби врятувати Дніпро. Найперше - провести обстеження усіх водних об'єктів України, бо нині ми користуємося статистикою, яка вже не відповідає дійсності. Приміром, дані про те, що в Україні 62 тисячі річок та водойм - неправдиві, оскільки річки зникають як водотоки і перетворюються на фрагментовані ставки.

По-друге, треба створити для кожного водного об'єкта екологічний паспорт, у якому зазначити усі реальні параметри станом на даний рік: його гідрологічні, геологічні умови, екологічний стан, біорізноманіття тощо. На основі точних реальних даних необхідно розробити заходи щодо створення карт прибережних вод, адже кожна річка повинна мати власні захисні прибережні смуги, які ніхто не може порушувати. Мають бути знесені усі незаконні будівництва. Якою б дивною і наївною не здавалася ця пропозиція, але якщо цього не зробити, то від річок України скоро нічого не лишиться.

Інструментом для оздоровлення Дніпра може бути басейновий принцип управління водними ресурсами. Нині він відомчий - за всі водні ресурси нібито відповідає Державне водне господарство, але така модель управління давно себе віджила. У Європі цим займається басейнова рада, яка управляє однією річкою. У такому випадку місцева громада та місцева влада разом приймають рішення щодо використання водних ресурсів та оздоровлення річок, а кошти з місцевого бюджету витрачаються на усі необхідні для цього заходи.

Володимир Білокінь, керівник програми ПРОООН-ГЕФ «Екологічне оздоровлення басейну Дніпра»:

-- Нещодавно на одному з телевізійних каналів я почув, що рівень забрудненості Дніпра - задовільний. Я повністю з цим погоджуюсь, оскільки за основними гідрологічними та гідрохімічними показниками екосистема річки має достатньо непоганий стан. Проте проблеми все-таки існують, хоча поки що не набирають глобальних масштабів. В цілому ситуація з водами Дніпра нічим не відрізняється від тієї, що склалася з річками в інших країнах світу, тобто першочергова проблема усіх водних ресурсів - високий рівень забруднення. Промислові фабрики та заводи, муніципальні очисні споруди - це достатньо активні та потужні забруднювачі, які викидають у водні басейни азот, фосфор, вуглець та інші хімічні сполуки. Нині абсолютно не вивчені проблеми дифузного забруднення річок, оскільки його важко оцінювати у конкретній водній екосистемі, треба вивчати взаємодію інших природних факторів. Проте забруднення річок - це типова проблема усіх країн світу. Так, за оцінками стану річок, загроза зникнення для живих організмів та біоти досить невелика, тобто екосистемі Дніпра нічого не загрожує. Але це поки що. Безумовно, ми не повинні сидіти склавши руки й чекати чогось неймовірного. Нині починає відроджуватися промисловість, але більшість підприємств все ще працює за старими технологіями, тому саме вони - основне джерело забруднення річкових вод. Якщо підприємці не почнуть впроваджувати новітні технології виробництва, вторинну переробку продукції або так звані зелені технології, ми прийдемо до краху екосистем.

У 1997 році в Україні була прийнята Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Нині фінансування програми з державного бюджету припинено, оскільки Рахункова палата визнала її недієвою. Натомість, її фінансування переведено до Державного фонду охорони навколишнього середовища, і нині програма виконується тільки на регіональному рівні. Оскільки Дніпро - це річка національного значення, то обласних коштів на вирішення усіх її проблем недостатньо.

Аби зберегти екосистему Дніпра, треба переглянути політику водного управління України. Наразі за вирішення проблем водних ресурсів відповідає понад 10 відомств. Але потрібна всього одна структура, яка займатиметься басейновим регулюванням і впроваджуватиме європейські підходи до вирішення водних проблем. В першу чергу йдеться про інтегроване басейнове управління: приміром, якщо говоримо про очищення дніпрових вод, треба вирішувати проблему укріплення берегової лінії, насадження лісів, збереження тваринного та рослинного світу даної екосистеми тощо. Якщо і надалі проблеми Дніпровського басейну вирішуватимуться тільки регіонами, як це триває нині, то і пріоритети збереження водних ресурсів матимуть містечкові масштаби. Новації та один господар водних ресурсів, інтегроване басейнове управління та упровадження чистих технологій на виробництвах - ось що потрібно Україні, аби зберегти води Дніпра хоча б у такому стані, в якому вони нині.

Анатолій Яцик, доктор технічних наук, професор, директор Українського науково - дослідницького інституту водогосподарсько-екологічних проблем:

-- Для того, щоб дати точну оцінку якості води у Дніпрі, треба провести ґрунтовне комплексне дослідження, і не лише в межах України, а й на кордоні з Білоруссю, де бере початок ріка. Наш інститут неодноразово пропонував Міністерству охорони природи та навколишнього середовища провести такий моніторинг, але справа так і не рушила з місця. Проте, враховуючи, що водами Дніпра разом з його притоками користуються майже всі жителі України - понад 35 мільйонів громадян, - то якість води повинна бути набагато кращою. Якщо поглянути на географічну карту України, то північні регіони вздовж Дніпра водопостачаються річковими та підземними водами, а на півдні України, зокрема, на Донбасі, запаси підземних вод дуже обмежені.

Щоб покращити ситуацію в басейні Дніпра, перш за все треба поновити Національну програму екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Адже це основний закон для Дніпра як національної річки, її басейн - це 70% території України, тобто охоплює майже всі області країни, крім західних. Також треба запровадити екологічні паспорти для підприємств, адже досі невідомо, які саме хімічні сполуки і в яких обсягах вони викидають у довкілля. По-друге, треба провести паспортизацію річок України, а для цього потрібно підготувати необхідні документи та закони. Якщо зробити це швидко, то вирішити проблему забруднення Дніпра можна за 5-7 років.

Для такої великої ріки, як Дніпро, необхідно розробити правила користування, як це зроблено в інших європейських державах: щоб уникнути приватизації прибережної зони, вирубування лісів на берегах Дніпра та його островах, нерегульованого виловлювання риби тощо. Ці правила повинні стати основним регламентуючим документом, яким мусять користуватися і водники, і комунальники, і енергетики, й економісти. До речі, у межах Дніпровського водосховища ми запровадили такі правила для 8 областей, аби урівноважити економічні та екологічні відносини між ними.

Ще один важливий аспект - держава мусить лобіювати питання відновлення екологічної рівноваги у межах Дніпра. Щоб отримати позитивний екологічний ефект, треба знати, куди саме треба вкласти кошти. По-друге, це поліпшить якість питної води, оскільки 75% питної води в Україні забезпечує Дніпро. А яка вода - таке й здоров'я громадян.

Нині основним забруднювачем верхів'я Канівського водосховища, водами якого користуються і кияни, є Бортницька станція аерації, яка потребувала реконструкції ще 15-20 років тому й наразі не очищає воду належним чином. Але зробити будь-що для покращення стану Дніпра ми не можемо, оскільки не існує необхідної законодавчої бази.

Нині у більшості країн світу вкладаються великі кошти у відновлення екологічної рівноваги у басейнах внутрішніх річок. В Україні ж усе навпаки - залучення водних ресурсів до господарювання, їх забруднення та нерегульоване використання призвели до порушення екологічної рівноваги та погіршення якості питної води. Слід врахувати і наслідки чорнобильської катастрофи, адже у межах Канівського водосховища знаходиться 90 мільйонів метрів радіаційного мулу - понад 300 тисяч залізничних вагонів.

Література

1. Газета «День» №116, субота, 5 липня 2008 г

2. Джигирей B.C. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: Т-во «Знання». КОО, 2002. - 203 с.

3. Экономика и экология: Учебник / Под ред. Н.Н. Агапова. - М.: Изд-во Рос. экон. акад., 2000. - 411 с.

4. Газета «24» от 15 ноября 2007 г

Размещено на Allbest.ru