Главная
Коллекция "Revolution"
Экология и охрана природы
Основні проблеми збереження біологічних ресурсів
Основні проблеми збереження біологічних ресурсів
Ресурсний потенціал міста Івано-Франківськ та області, характеристика їх стану. Екологічно-проблемні території області. Проблеми збереження біологічних ресурсів. Заходи з охорони та раціонального користування. Вплив антропогенних факторів на ліси.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.04.2015 |
| Размер файла | 1,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
- Вступ
- 1. Загальна характеристика природних ресурсів Івано-Франковська
- 1.1 Ресурсний потенціал: лісистість, структура лісового фонду, господарські функції лісових насаджень
- 1.2 Сучасний стан: види та напрямки використання, напрямки змін
- 1.3 Екологічно-проблемні території області
- 2. Основні проблеми збереження біологічних ресурсів
- 2.1 Причини змін кількісних і якісних показників біологічних ресурсів
- 2.2 Заходи з охорони та раціонального користування; існуючи та можливо необхідні
- 2.3 Вплив стану лісових ресурсів на інші природні ресурси області
- Висновки
- Список літератури
- Додатки
- 1. Атмосферне повітря
- 2. Лісові ресурси
- 3. Природно-заповідний фонд
Вступ
Загальний огляд фізико-географічних умов області.
Фізико-географічна характеристика.
Івано-Франківська область розміщена на заході України, недалеко від географічного центру Європи. ЇЇ територія лежить у середніх широтах, помірному кліматичному поясі.
Межі Івано-Франківської області проходять дуже звивистою лінією, тому загальна довжина їх - близько 760 км. За конфігурацією територія Івано-Франківщини нагадує ромб, кожна із сторін якого межує з однією із сусідніх областей (Львівською, Тернопільською, Чернівецькою, Закарпатською областями та Республікою Румунія)
Площа Івано-Франківської області становить 13,9 тис. км2, або 2,3% території всієї України. Серед областей країни вона займає 21 місце. Менші за площею тільки Чернівецька, Закарпатська та Тернопільська області.
Економічно-географічне положення Івано-Франківщини дуже вигідне. Вона має густу сітку шляхів сполучення з багатьма важливими економічними районами країн і з сусідніми країнами.
Коломийщина розташована в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах: Придністров'я, Передкарпаття, Українські Карпати.
Значення біологічних ресурсів.
Лісовий комплекс відіграє важливу роль в житті кожної людини. Лісові ресурси мають важливе значення, а саме, це - "легені світу", ґрунтозахисне, промислове, рекреаційне. З усіх рослинних ресурсів Землі найважливіше значення в природі та житті людини мають ліси. Вони найбільше постраждали від господарської діяльності і раніше за інших стали об'єктом охорони.
Ліси - відновлюваних природні ресурси. Їх раціональне використання ґрунтується на екологічних законах збереження, відновлення і зміни рослинних угруповань. Деревні насадження очищають повітря міст і селищ від пилу, шкідливих газів, кіптяви, захищають жителів від шуму. Багато хвойні дерева виділяють особливі речовини - фітонциди, які вбивають хвороботворні мікроорганізми. Вміст пилу на зеленій вулиці в 3 рази менше, ніж на вулиці без дерев.
Лісові ресурси посідають одне з чільних місць в ресурсній базі економіки України. Серед міжгалузевих комплексів вага лісовиробничого комплексу по обсягам виробництва складає-2,8%, по чисельності працюючих-4,6%, по вартості основних виробничих фондів-близько-2%. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс зв'язаний більш ніж з 100 галузями. Україна не має значних запасів лісових ресурсів, які є базою для розвитку лісопромислового комплексу. До лісових ресурсів відносять деревину, технічні, харчові, кормові та інші ресурси, а також корисні натуральні якості лісу водоохоронні, захисні, кліматично регулюючі, санаторно-гігієнічні, оздоровчі.
1. Загальна характеристика природних ресурсів Івано-Франковська
Івано-Франківська область - регіон, багатий на корисні копалини та рекреаційні ресурси. На території Івано-Франківщини зосереджена десята частина всіх лісових ресурсів України. Ресурсної специфікою ґрунтового покриву області є те, що тут зустрічаються майже всі агровиробничі групи ґрунтів. На південному сході області зосереджені великі масиви чорноземів, сприятливих для розвитку сільського господарства. В області відкрито 160 родовищ 24-х видів корисних копалин, які можна віднести до таких груп:
паливно-енергетичні (нафта, газ, буре вугілля, торф);
хімічні (кам'яна і калійна солі, сірка, фосфати);
будівельні матеріали (гіпс, мергель, мармур, пісковики, піски, глини);
бальнеологічні (озокерит, мінеральні води).
Надра
В області розвідано 160 родовищ 24-х видів корисних копалин (в Україні - 8000 родовищ 90 видів). В даний час розробляється 50-55% від розвіданих родовищ, що свідчить про значний потенціал подальшого їх використання та тут сконцентровані значні запаси: 77% соляних розсолі, 29,6% - магнієвих сирих солей, 28,9% - ангідриду і гіпсу, 22,5% - калійних добрив, 21,4% - нафти України.
На Івано-Франківщині залягають основні запаси нафти і газу Карпатської нафтогазової провінції. Найбільшими за запасами серед нафтових родових є Долинське, нафтогазових - Битків-Бабчинське, а газових - Богородчанське.
Нерудні мінеральні ресурси представлені запасами державного значення - калійних солей, що знаходяться в Калусько-Голинського родовища. Крім того тут є поклади магнієвих солей.
Міжрегіональна значення мають родовища кухонної солі в Болеховi і Долині. Івано-Франкiвщіна має великі запаси сировини для виробництва будівельних матеріалів. Це стосується вапняків, мергелiв, гончарних глин. Карпатські гори також багаті пісковики, гравій, галечники і т.п. В Українських Карпатах є також невеликі поклади залізних я марганцевих руд, міді, цинку, срібла і золота.
Природно-ресурсний потенціал області.
Центральне місце займають лісові ресурси. При середній лiсистостi України в 14% цей показник для області становить 43,5%. Лісами покрита площа 606,5 тис. га. Через територію області протікають 8160 річок загальною довжиною 1554 км. 35% річок є гірськими, придатними для розвитку водних видів спорту. Тут формуються основні стоки рік Дністра я Прута. Найбільша річка - Дністер, довжина якої в межах області дорівнює 190 км. Другий за величиною рікою, що протікає по території області, є Прут - ліва притока Дунаю. Річки області мають значні запаси гiдроенергетичних ресурсів. Українські Карпати - найбільш багатий мінеральні води регіон держави. Тут налічується більше 800 джерел мінеральних вод усіх типів.
Рослинний світ.
Тут росте близько двох тисяч видів вищих рослин. Флора складається в основному з видів середньоєвропейських широколистих лісів, які становлять близько 35% усієї флори. Це бук лісовий, або звичайний, граб звичайний, дуб звичайний і скельний, липа серцелиста, клен, ясен, з трав'яних: переліска багаторічна, арум плямистий, астранція велика, білоцвіт весняний та ін.
Значну роль у флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, яловець сибірський та ін. Помітний вплив елементів аркто-альпійської високогірної флори (18%) - верба трав'яниста і туполиста, дріада восьмипелюсткова, гірчак живонароджуючий, осока волосовидний. На недоступних скелястих обривах розпускаються сріблясті зірочки едельвейса альпійського.
Є цілий ряд рідкісних реліктів, що збереглися від древніх епох (тис ягідний, кедр європейський, сосна звичайна, модрина польська. та інші) Є в Українських Карпатах адвентивні (занесені) рослини - вихідці з Північної та Південної Америки. Спільне існування і взаємодія представників різних флор зумовили формування різних типів рослинності. Домінуючим типом є лісовий. Дуже поширені також луки. Менше розвинені чагарники, болота і степу. Просторове розміщення їх має строго закономірний характер.
Ліси.
Івано-Франківська область є однією з найбільших лісових областей України. Середня лісистість області становить 42%. Ліси на території області розміщені не рівномірно і знаходяться в основному в гірській частині. При цьому лісистість коливається від 5,5% до 68,2.
Основними лісокористувачами, які займаються веденням лісового господарства в області є Івано-Франківське обласне управління лісового господарства у складі 16 держлісгоспів загальною площею 475,7 тис. га. У зв'язку з особливим захисним і функціями більше половини лісів області віднесенні до першої групи, де обмежений режим користування. На території земель лісового фонду області виділено понад 300 об'єктів природно-заповідного фонду на площі 186,5 тис. га.
1.1 Ресурсний потенціал: лісистість, структура лісового фонду, господарські функції лісових насаджень
Лісистість території республіки становить 15,6%. Запаси деревини становлять 1,74 млрд. куб. м. Основна частина лісів перебуває у віданні державних органів лісового господарства, решту передано у безстрокове користування сільськогосподарським підприємствам або закріплено за іншими міністерствами і відомствами.
Лісовий фонд України характеризується переважанням листяних і хвойних порід і нерівномірним розміщенням ресурсів деревини по території. Найбільша концентрація їх в Українських Карпатах (40,5% площі цього регіону), Кримських горах (32%) і на Поліссі (25,1%); у лісостеповій зоні цей показник становить 13,2%, у степовій - 3,8%. До найбільш лісистих областей належать Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Житомирська, Волинська і Чернівецька.
За народногосподарським значенням, місцеположенням і функціями, які вони виконують, усі ліси України поділяють на дві групи:
до першої групи відносять водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі ліси, а також ліси спеціального цільового призначення (ліси заповідників, природних, національних парків та ін.). Ліси цієї групи становлять 51% загальної площі лісового фонду України. Деревину в лісах першої групи застосовують головним чином при проведенні лісогосподарських заходів - рубок, догляду за лісом, санітарних та лісовідновних рубок стиглого лісу.
до другої групи належать ліси, що мають захисне і обмежене експлуатаційне значення. Вони є основним джерелом заготівлі деревини в Україні.
Лісопильне виробництво є важливим процесом первинної механічної обробки ділової деревини. Його розміщення залежить від положення районів лісозаготівель по відношенню до споживача пиломатеріалів, наявності і характеру транспортних шляхів, по яких проходять масові потоки лісу або пиломатеріалів. Лісопиляння є трудомістким процесом у порівнянні із заготівлею деревини, потребує підготовки пиломатеріалів перед відправкою їх споживача (сортування, сушка, ув'язування в пакети тощо), спеціального устаткування для цього, складських приміщень. Транспортування пиломатеріалів потребує спеціальних видів транспорту (лісовози, залізниці з відповідним рухомим складом) і розвинутих шляхів сполучення.
Целюлозно-паперова промисловість характеризується високою матеріаломісткістю (на 1 т целюлози витрачається близько 5м3 деревини) і водомісткістю (350 м3 на 1 т продукції), тому тяжіє до сировинних баз. Розширення територіальних меж виробництва відбувається також в результаті освоєння нових видів сировини, рослинних відходів сільського господарства та ін.
1.2 Сучасний стан: види та напрямки використання, напрямки змін
Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області, як і в цілому в Україні, не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів. Понад 4 % території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено більше 2000 свердловин для видобування нафти і газу, існує 134 очисні споруди, 30 великих полігонів складування твердих побутових відходів, хвостосховища і полігони промислових відходів ДП "Калійний завод" ВАТ "Оріана", золошлаковідвали Бурштинської ТЕС та ін. До територій із найскладнішою екологічною ситуацією належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Надвір-нянського (ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", ТОВ СП "Інтер-плит"), Тисменицького (ВАТ "Івано-Франківськ цемент", ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця"), Долинського (ТзОВ "Уніплит", ВАТ "Шкіряник"), Калуського (ВАТ "Оріана", ТОВ "Карпатнаф-тохім") районів.
Окрім цього в Івано-Франківській області існує ряд інших екологічних проблем, які відображають негативні наслідки нерегульованого антропогенно-техногенного впливу на навколишнє середовище, внаслідок нераціонального освоєння території та наднормативного використання природних ресурсів. Це забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів.
Значною екологічною проблемою є відсутність в області системи роздільного збору та утилізації твердих побутових відходів та існуючі тенденції їх захоронення, а не переробки, що призводить до вивезення вторинних матеріальних ресурсів (поліетилен, ПЕТ пляшки, складська тара, папір) на сміттєзвалища. Не зважаючи на те, що впродовж останніх років було здійснено низку заходів, спрямованих на впровадження роздільного збирання твердих побутових відходів і розвиток ринку вторинних ресурсів, докорінно змінити ситуацію не вдалося. Такого ж вирішення з утилізації вимагають відходи більш як 500 лісопильно-деревообробних виробництв області, 40 тис. м. / куб. яких щорічно складується на територіях і в руслах гірських річок. Значною проблемою області є розвиток ерозійних процесів і зниження родючості ґрунтів. Ці процеси є наслідком розорювання земель на схилах, крутизною більше 50°, відсутності системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях, переважання тракторного трелювання деревини на лісових землях, а також зменшення внесення добрив (у 5 і більше разів) та припинення вапнування ґрунтів.
Важливою перешкодою на шляху до забезпечення охорони навколишнього середовища регіону та екологізації господарювання є відсутність екологічної грамотності та рівня культури, як у керівників підприємств, так і у населення, адже саме суспільство своєю діяльністю наносить величезну шкоду. Слід відмітити, що темпи погіршення екологічної ситуації як в окремому регіоні, так і в Україні зокрема, значно перевищують темпи усвідомлення населенням цього надзвичайно небезпечного процесу.
Вагому роль у поліпшенні екологічного стану регіону відіграє державне управління в екологічній сфері. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування за законодавством України управляють процесами природокористування на всіх рівнях від державного до місцевого. Структура інституцій державного управління в сфері охорони навколишнього середовища в Івано-Франківській області представлена, облдержадміністрацією, органами місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями, які спрямовують свою діяльність на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля та екологічної безпеки, а також спеціально уповноваженими державою галузевими органами. Пріоритетами екологічної політики в Івано-Франківській області є покращення екологічного стану навколишнього природного середовища та локалізація і недопущення особливо небезпечних ситуацій, що виникають на території області, забезпечення екологічної безпеки. Хоча згідно регіональних доповідей та екологічних паспортів ситуація із зазначеними проблемами набуває позитивного характеру в бік зменшення забруднення навколишнього середовища, однак нечисленні розгалужені інспекційні підрозділи з низьким матеріально-технічним забезпеченням неспроможні повною мірою задовольняти потреби і вимоги суспільства щодо належного контролю за станом навколишнього середовища й покращенням його стану. Також важливо зробити наголос на наступних проблемах ефективності реалізації державного управління на регіональному рівні:
1. Найбільшу шкоду природі завдають великі підприємства, завдяки відрахуванням котрих формуються бюджети всіх рівнів. Тому, незважаючи на порушення природоохоронного законодавства, контролюючі органи не застосовують такий засіб, як припинення їх роботи.
2. Штрафи за забруднення навколишнього природного середовища не можна порівняти з витратами на усунення цих забруднень. Так, до 2011 року, коли набув чинності Податковий кодекс України, діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 303, де було визначено порядок встановлення нормативного збору за забруднення навколишнього природного середовища та стягнення цього збору.
Фактично, за ці 12 років, підприємства за тонну твердих джерел забруднення навколишнього середовища сплачували 2 грн штрафу, за викид тонни метану - 3 грн, за тонну окису вуглецю - 2 грн!!!
Оскільки державне управління здійснюється від імені та задля українського народу, не останнє місце має займати участь громадськості в підготовці нормативних актів виконавчої влади. Однією з форм участі громадськості в підготовці місцевих нормативних актів, у т. ч. пов'язаних з природокористуванням, відповідно до ст.13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є громадські слухання. На жаль, пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування, а не обов'язковому врахуванню.
1.3 Екологічно-проблемні території області
Основним із джерел забруднення атмосферного повітря є стаціонарні джерела (теплові електростанції, комбінати чорної металургії, кольорова металургія, машинобудування і металообробка, нафтопереробна і нафтохімічна промисловість, підприємства органічної і неорганічної хімії, підприємства з виробництва будівельних матеріалів і т.д.). Атмосферне повітря Івано-Франківської області також зазнає негативного впливу від стаціонарних джерел забруднення.
Нафтопереробна і нафтохімічна промисловість є джерелом таких забруднювачів атмосфери: сірководню, сірчистого ангідриду, оксиду вуглецю, аміаку, вуглеводнів, у тому числі бенз (а) пірену, а ця промисловість залишається однією з провідних у паливно-енергетичному комплексі області. Основну кількість нафти видобувають у Долинському та Битківському родовищах. Переробку нафти здійснюють на Надвірнянському ВАТ " Нафтохімік Прикарпаття", який випускає більше двадцяти видів нафтопродуктів: бензин, бітум, парафін, кокс, мазут і т.д.
Газ видобувають у газових родовищах: Кадобнянському, Гринівському, Богородчанському та ін., а також у газоконденсатних: Битків-Бабчинському, Космацькому. Основними забруднювачами є також нафтогазовидобувні управління "Надвірнанафтогаз" та "Долинанафтогаз".
Теплові електростанції забруднюють атмосферу викидами,що містять сірчистий ангідрид, двоокис сірки, окисли азоту, сажу, яка є носієм смолистих речовин, пил і золу, що містить солі важких металів. Основою сучасної електроенергетики в області є Бурштинська ТЕС. До великих електростанцій можна віднести і Калуську ТЕС, яка крім електроенергії дає і тепло для заводів та цехів концерну "Оріана", а також житлових будинків міста.
Підприємства неорганічної і органічної хімії викидають в атмосферу велику кількість неорганічних і органічних речовин, що мають складний хімічний склад, окисли сірки і азоту, сірководень, аміак, сполуки фосфору, вільний хлор, оксид вуглецю, сполуки важких металів, сажі й пилу. На Івано-Франківську область припадає 45,6% загально-українського обсягу випуску калійних добрив, 17,6 - каустичної соди, 14,5 - пластмас і синтетичних смол, понад 20% різних хімічних засобів випуску калійних добрив, 17,6 - каустичної соди, 14,5 - пластмас і синтетик-них смол, понад 20% різних хімічних засобів.
Найбільшим підприємством хіміко-індустріального комплексу області є Калуський концерн "Оріана". Найважливішими видами продукції є висококонцентровані без хлорні добрива, каустична сода, карбомідна смола, аеросил, гранульований магній, хлорвініл, а також побутові синтетичні матеріали, шпалери, килимові покриття та інше. Другим за величиною підприємством хімічної промисловості Івано-Франківщини є ТзОВ " Барва", що розміщена в с. Ямниця біля обласного центру. Основною продукцією тут є синтетичні барвники, а також різноманітні вироби побутової хімії, в тому числі шампуні.
Хімічну продукцію для задоволення повсякденних потреб населення (чорнила, лаки, фарби, пластилін, ялинкові прикраси, клей і т.д.) виробляють на Івано-Франківському ВАТ "Полімер", оліфу, миючі засоби тощо, на Джурівському заводі " Ватра". Так, на ТзОВ "Барва ' викидається в атмосферу цілий букет речовин, вплив яких на екологічну ситуацію ще не визначений.
Машинобудування і металообробка. Викиди в атмосферу підприємств цього профілю містять аерозолі сполук кольорових і важких металів, зокрема пари органічних розчинників. До машинобудівного комплексу області входять 40 підприємств, що спеціалізуються на верстатобудуванні приладобудуванні, виробництві устаткування для нафтогазового комплексу сільськогосподарської техніки, радіоелектроніки та електротехнічного обладнання. Найбільшими центрами машинобудування є міста Івано-Франківськ, Коломия, Калуш.
Значна частина продукції машинобудівних підприємств області мала військове призначення. У перспективі на машинобудівних підприємствах області планується випускати запасні частини до автомобілів, морозильні камери, газові та електроплити тощо.
Підприємства з виробництва будівельних матеріалів забруднюють атмосферне повітря пилом, що містить сполуки важких металів, фтору, двоокису кремнію, азбесту, гіпсу, і тонкодисперсним скляним пилом. Ця складова будівельно-індустріального комплексу має в області широку сировинну базу. До найбільших підприємств даного профілю відносять ВАТ "Івано-Франківськцемент", який використовує як сировину мергелі Міжгірсько-Дубовецького і вапняки Дубовецького родовищ.
Лісовиробничий комплекс має двосторонній вплив на атмосферне повітря. З одного боку лісові ресурси покращують стан атмосферного повітря, вбираючи шкідливі речовини, а з іншого - вирубка лісів, "переробка" (розпиловка, виготовлення меблів і т. д) деревини значно забруднюють атмосферу пилом і різноманітними хімічними речовинами, які входять до складу палива. Лісовиробничий комплекс в області включає весь набір галузей, від лісового господарства до глибокої хіміко-механічної переробки деревини.
Центром лісохімії в області є Вигода - ВАТ "Живиця". Продукція її різноманітна: клей, карбомідні смоли, розчинники тощо (значні забрудники атмосфери). На Івано-Франківщині виробляють тріску для виготовлення целюлози, деревних плит.
Решта території області є умовно екологічно безпечними, забруднення атмосфери повітря яких відбувається за рахунок викидів автотранспорту, нафтогазовидобувної та деревообробної галузі, сільськогосподарського виробництва. Забруднення атмосфери цих територій, в основному, пов'язане з виникненням аварійних ситуацій, які зумовлюють наднормативні викиди і незначні перевищення гранично-допустимих концентрацій від стаціонарних джерел.
2. Основні проблеми збереження біологічних ресурсів
2.1 Причини змін кількісних і якісних показників біологічних ресурсів
Проблема формування регіональної екологічної мережі та оптимізації ландшафтів для Івано-Франківської області особливо актуальна, оскільки внаслідок антропогенного впливу значно порушена генетична цілісність, структурно-функціональна організація природних ландшафтів, які функціонували раніше як саморегульовані системи з високим порогом стійкості. Найпоширенішими процесами цілеспрямованих перетворень природних ландшафтів було вирубування лісів з метою формування необхідного для людини життєвого простору, створення пасовищ, сіножатей і орних земель.
У результаті денатуралізації природного середовища утворилось різноманіття сучасних природно-антропогенних ландшафтів, які є побічним продуктом економічної діяльності людини. Заміна природних біоценозів агроценозами й урбанізованими екосистемами призвела до зменшення біогеоценотичної товщі, спрощення структури природних ландшафтів, погіршення водного балансу території, зниження енергетичної ефективності продукційного процесу.
Ландшафти будуть змінюватися і надалі внаслідок економічного і культурного розвитку та інших чинників, однак ці зміни потрібно спрямувати так, щоб у кінцевому підсумку досягти сучасного якісного (оптимального) ландшафту. Ландшафти повинні бути результатом екологічно обґрунтованого проектування, а не безсистемного розвитку.
Головним завданням формування регіональної екомережі є створення нових заповідних об'єктів у тих районах, де їхня площа не достатня. З цією метою передбачено створити ще два національні природні парки - "Галицький' і "Верховина' загальною площею близько 30 тис. га та низку нових заповідних об'єктів місцевого значення площею понад 5,5 тис. га.
2.2 Заходи з охорони та раціонального користування; існуючи та можливо необхідні
Ландшафтознавче вивчення Івано-Франківщини, яке триває майже півстоліття, завжди було пов'язано з практикою господарювання. Застосування в останнє десятиліття ландшафтознавчого підходу до вирішення екологічних проблем регіону спричинило розгортання еколого-ландшафтознавчих досліджень. Вони стосуються переважно аналізу окремих аспектів екологічної ситуації в тих чи інших частинах області, що звичайно недостатньо для всебічної оцінки екологічних умов у регіоні в цілому. Це зумовлює необхідність комплексного аналізу усієї сукупності екологічних чинників і проведення синтетичного інтегративного оцінювання екологічної ситуації на основі ландшафтознавчого підходу. Метою цього дослідження є розробка заходів щодо охорони унікальної природи Івано-Франківщини із врахуванням її специфічних особливостей.
Аналіз природних компонентів досліджуваної території свідчить про велику своєрідність їх природних умов. Наявність гірської системи різко порушує широтно-зональні процеси формування і розміщення ландшафтів.
Постійно існуюча складна взаємодія окремих компонентів на протязі тривалої історії призвела до утворення різноманітних географічних комплексів - основних "клітин" природного середовища. Розміри і складність структури комплексів неоднакові. Основними таксономічними одиницями в низхідному порядку є країна, провінція, зона, область, район і ландшафт.
Ландшафт розпадається на дрібніші морфологічні одиниці: місцевості, урочища і фації. Процес виявлення природних комплексів, їх вивчення і картування називається фізико-географічним районуванням. Значення його надзвичайно велике. Головною метою є глибоке пізнання специфіки місцевих природних особливостей. Без районування неможливе розроблення науково обґрунтованих систем землеробства і тваринництва, проведення агротехнічних, лісівницьких і меліоративних заходів, планування міст, будівництво ГЕС, робота в справі охорони і перетворення природи. Використання стандартних методів оптимізації природокористування області може знищити її природу. Кожен з виділених ландшафтів досліджуваної території є унікальним, а тому для кожного з них необхідно розробляти індивідуальні заходи з охорони природи. При такому підході буде можливість зберегти їх. Польові дослідження показують, що тут слід відмовитися від меліоративних заходів, це дасть можливість зберегти необхідний рівень підземних вод.
Сучасні ландшафти розглядаються як кінцевий результат еволюції, а не як об'єкти, які знаходяться в процесі розвитку. Відомо, що порушення рівноваги в екосистемі в еволюційному розумінні може бути не тільки руйнівною, а й утворюючою силою. Такий висновок дає можливість сформулювати новий підхід до проблеми природокористування і охорони навколишнього середовища. Суть цього підходу полягає в тому, що в порушеному ландшафті шляхом його регульованої реконструкції та впровадження таких систем ведення господарства, що враховують екологічну ємність ландшафту, допустимі рівні використання природних ресурсів при одночасному їх збереженні та охороні, необхідно досягти нової рівноваги, яка була б сприятливою для людини і забезпечувала сталий розвиток регіону.
Для забезпечення повної раціональності використання ландшафтів області необхідна:
регульована реконструкція антропогенних ландшафтів;
відновлення природного потенціалу і динамічної рівноваги в ландшафтах;
збільшення лісистості;
пріоритетне використання екологічних функцій лісів;
створення екологічної мережі.
2.3 Вплив стану лісових ресурсів на інші природні ресурси області
Вплив антропогенних факторів на ліси виявляється як прямо (знищення під час вирубки, будівництва, створення водосховищ, відкритих розробок корисних копалин, пожеж тощо), так і опосередковано, тобто внаслідок зміни екологічних умов (у процесі зрошення, осушення, засолення ґрунтів, забруднення середовища шкідливими хімічними речовинами тощо). У господарсько-освоєних лісах порушуються природні лісорослинні умови, відбувається зміна всіх компонентів та зв'язків ландшафтів. Змінюється температурний режим, зменшується на 5-10 % відносна вологість, збільшується швидкість вітру.
У процесі вирубки з лісових ґрунтів виноситься величезна кількість азоту, фосфору, кальцію та ін., формуються одновікові, одновидові деревостої, розвиваються лісові монокультури. Під час створення завалів з сухих дерев підвищується пожежна небезпека. Загалом сучасні тенденції в зміні екологічного становища характеризуються погіршенням ґрунтово-кліматичних умов, що стають найнесприятливішими для розвитку високостовбурних порід дерев.
Висновки
Для області характерне екстенсивне природокористування, безвідповідальне ставлення до навколишнього середовища, руйнування довкілля. Забрудненість довкілля, дія забруднюючих джерел, що погіршують здоров'я населення, показники смертності та дитячої захворюваності безпосередньо залежать від фінансування природоохоронних заходів на підприємствах-забруднювачах, вживання більш рішучих заходів щодо припинення їх діяльності.
Викиди електроенергетичної, хімічної, гірничорудної промисловості, автомобільного транспорту, харчових підприємств формують основну частину забруднення в області. Великої шкоди завдають залпові аварійні забруднення та викиди в атмосферне повітря Бурштинською ТЕС - близько 85% в області. Зовнішні чинники також мають негативний вплив, оскільки через область переносяться повітряні маси із заходу з досить високим ступенем забруднення, винищуючи карпатські ліси, погіршуючи таким чином рекреаційний потенціал області.
Лісовідновлення і роботи по догляду за лісовими ресурсами є важливим природоохоронним заходом в області. До того ж варто відзначити, що викиди негативно позначаються також і на історико-культурних пам'ятках поступово руйнуючи їх. Все вищезазначене потребує вживання заходів спрямованих на покращення ситуації.
біологічний ресурс охорона антропогенний
Список літератури
1. Голубець М.А. Екосистемологія.
2. Гродзинський М.Д. Основи ландшафтної екології: Підручник. - К. Либідь.
3. Ковальчук І., Петровська М. Геоекологія Розточчя. Монографія. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка.
4. Мельник А. Українські Карпати. Еколого-ландшафтне дослідження.
5. М. Приходько. Регіональна екологічна мережа як чинники оптимізації ландшафтів Івано-Франківської області // Вісник Львівського університету/ Серія географічна. 2004. Вип.30. - с.266-273.
Додатки
1. Атмосферне повітря
2. Лісові ресурси
3. Природно-заповідний фонд
1. Атмосферне повітря
Динаміка викидів в атмосферне повітря. (табл. 1)
Найбільші середні і максимальні концентрації забруднюючих речовин (в кратності ГДК) в атмосферному повітрі міст. (табл.2)
2. Лісові ресурси
Землі лісогосподарського призначення регіону (станом 01.01.2014 року) (табл. 3)
Непридатні для використання в сільському господарстві, деградовані і малопродуктивні землі, можливі для лісорозведення. (табл. 4)
Динаміка спеціального використання лісових ресурсів державного значення. (табл. 5)
Динаміка лісовідновлення, лісорозведення та створення захисних насаджень з 2009 по 2012 і за 2013 (звітний) рік (розмірі міністерств та відомств) (табл. 6)
3. Природно-заповідний фонд
Розподіл територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за їх значенням, категоріям та типами (станом на 01.01.2041 року) (табл. 7)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вплив антропогенних факторів на ліси, їх сучасний екологічний стан. Функція лісу за господарським значенням. Проблеми використання та збереження ресурсів недеревної рослинності в Україні, законодавчо-нормативне обґрунтування їх захисту на сьогодні.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 13.06.2011Стан природних ресурсів та екологічна ситуація в Закарпатської області. Раціональне використання земельних ресурсів. Джерела забруднення ґрунтів та проблема відходів. Стан лісових насаджень та місць рекреації у регіоні. Заповідні території регіону.
курсовая работа [98,6 K], добавлен 11.02.2016Поводження з комунальними відходами на території Львівської області. Моніторинг біогазу полігонів твердих побутових відходів Львівської області, їх вплив на навколишнє середовище. Кіотський протокол: механізми та заходи щодо зменшення парникових газів.
контрольная работа [64,7 K], добавлен 21.03.2011Характеристика природних умов Карпатської гірсько-складчастої області: геологічна будова, клімат, ґрунти. Техногенне навантаження на території Івано-Франківська та Ужгорода, антропогенний вплив на річки. Заходи щодо охорони довкілля Карпатського регіону.
курсовая работа [73,3 K], добавлен 02.01.2014Рівень негативних екологічних наслідків виробничої діяльності в Україні. Проблеми охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. Забрудння повітря та ґрунту, промислові підприємства як основні забруднювачі довкілля.
презентация [4,0 M], добавлен 05.05.2010Заходи охорони і раціонального використання водних ресурсів, характеристика різних типів їх забруднення (хімічне, теплове). Причини кризової ситуації Дніпра, Чорного й Азовського морів. Вплив забруднень на життєдіяльність організмів і здоров`я людей.
реферат [32,6 K], добавлен 10.11.2010Водозабезпеченість України ресурсами місцевого стоку. Проблеми водних ресурсів, екологічна ситуація і стан питних вод в Одеській області. Шляхи вирішення проблем водних ресурсів в Україні. Роль водного фактора у формуванні неінфекційної захворюваності.
доклад [18,9 K], добавлен 06.11.2012Характеристика Кіровоградської області, її природно-кліматичні умови, демографічна ситуація, економічно-соціальний розвиток. Розвиток галузей народного господарства, їх вплив на навколишнє середовище. Екологічна політика в Кіровоградській області.
курсовая работа [70,2 K], добавлен 16.11.2015Стан тваринного світу Харківської області. Проблема збереження і оновлення цінних природних ресурсів, перелік об'єктів різних категорій охорони. Краснокутський дендропарк як найстаріший дендропарк України, пам'ятник садово-паркового мистецтва XVIII ст.
статья [8,6 K], добавлен 16.02.2010Втрата родючих земель в Україні внаслідок їх виснаження, ерозії, вилучення для промислових потреб та інших факторів. Методи охорони ґрунтів. Екологія лісів та повітря. Необхідні заходи для збереження екології. Зниження темпів забруднення атмосфери.
презентация [7,8 M], добавлен 10.04.2014Оцінка еколого-геологічних умов Долинського району Івано-Франківської області, які, в основному, визначаються впливом нафтогазовидобутку. Основні джерела забруднення і забруднюючі речовини, їх вплив на поверхневі, підземні води і геологічне середовище.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 18.02.2012Радіоактивне забруднення території України, основних видів сільськогосподарської продукції. Сучасна радіоекологічна ситуація у лісах Житомирської області. Геоморфологічна характеристика, геологічна будова території та характеристика земельних ресурсів.
дипломная работа [121,5 K], добавлен 17.06.2014Теоретико-методологічні основи раціонального використання водних ресурсів. Аналіз стану водовикористання і водоспоживання в Рівненській області. Еколого-економічне обгрунтування заходів з ресурсозбереження у галузі водовикористання і водоспоживання.
диссертация [1,7 M], добавлен 21.12.2010Сутність концепції стійкого розвитку. Поняття, економічна оцінка та аналіз основних причин втрати біорізноманіття. Показники стану біорізноманіття в Україні. Головні типи державної політики щодо проблеми збереження біологічного різноманіття екосистем.
курсовая работа [97,5 K], добавлен 09.11.2010Проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів в Україні. Історичні та екологічні фактори розвитку економіки держави. Негативний вплив діяльності людини на навколишнє середовище у високоурбанізованих районах.
презентация [3,3 M], добавлен 27.01.2011Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території. Екологічні дослідження геологічної структури та рельєфу як складових стану довкілля. Екологія та охорона природно–територіальних та природно–антропогенних комплексів.
дипломная работа [132,4 K], добавлен 12.12.2011Важливість економічної оцінки водних ресурсів. Державний облік водокористування для забезпечення раціонального використання водних ресурсів. структура та формування ресурсів прісної води в Україні. Необхідність проведення водоохоронних заходів.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 29.09.2010Оцінка санітарно-гігієнічного стану зелених насаджень міста Харкова. Аналіз планування території. Планування діяльності щодо збереження насаджень заказника УкрДНІЛГА ім. Г.М. Висоцького. Агротехнічні роботи з поліпшення їх санітарного і естетичного стану.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 10.09.2011Сучасний стан Сумської області: рівень забруднення атмосферного повітря, використання водних ресурсів, охорона біоресурсів. Основні етапи проведення екологічної експертизи, підготовка висновку. Характеристика фізико-кліматичних умов Сумської області.
реферат [31,7 K], добавлен 16.09.2010Суть і основні характеристики водних ресурсів, їх забруднювачі та загальне екологічне становище. Характеристика методів очищення стічних вод. Забруднення і охорона водних ресурсів Житомирської області та Коростишівського району, покращення питної води.
дипломная работа [379,2 K], добавлен 01.11.2010
