Екологічне маркування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Уманський національний університет садівництва

Факультет Плодоовочівництва екології та захисту рослин

РЕФЕРАТ

На тему: «Екологічне маркування»

Виконав:

Руденко Владислав

Умань - 2014

1. Загальна характеристика природного заповідника та його організаційної структури

Природний заповідник „Горгани” створено згідно з Указом Президента України від 12.09.1996 р. № 831/96 на території Бистрицької та Зеленської сільських Рад Надвірнянського району Івано-Франківської області з включенням земель Надвірнянського держлісгоспу на загальній площі 5344,2 га.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються заповіднику у постійне користування в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Заповідник є неприбутковою, науково-дослідною, природоохоронною установою загальнодержавного значення, входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Межі заповідника виносяться в натуру з встановленням необхідних державних інформаційно-охоронних знаків затвердженого зразка, наносяться на планово-картографічні матеріали органів Держкомзему України та землекористувача, обов'язково враховуються при реконструкції та розвитку прилеглих територій.

Право користування землею оформлюється відповідними документами.

Організаційно-правові засади функціонування заповідника визначаються Конституцією України, законами України „Про охорону навколишнього природного середовища”, „Про природно-заповідний фонд України”, іншими законами України, підзаконними актами та нормативно-правовими актами, його проектом організації території та положенням про природний заповідник „Горгани”.

Заповідник є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Держказначейства, печатку з зображенням Державного герба України і свого найменування, штампи, бланки та офіційну емблему, що реєструється в установленому порядку.

Заповідник підпорядковується Міністерству екології та природних ресурсів України. Оперативне управління діяльністю заповідника здійснює Державна служба заповідної справи.

Адміністрація заповідника розташована в Івано-Франківській області, м. Надвірна, вул. Визволення 22.

Мета створення та завдання.

Заповідник створений з метою збереження в природному стані гірських ландшафтів Карпат з типовими та унікальними природними ресурсами, що мають важливе природоохоронне та естетичне значення.

Основними завданнями заповідника з:

збереження природних комплексів та об'єктів на його території;

проведення наукових досліджень та спостережень, спрямованих на вивчення та розробку наукових основ охорони, збереження і відновлення біогеоценозів Карпат;

охорона умов відтворення, відновлення чисельності, збереження генофонду рідкісних та типових рослин і тварин;

забезпечення охорони території заповідника з усіма його природними об'єктами, додержання режиму території;

організація протипожежної охорони природних комплексів;

підтримання загального екологічного балансу в регіоні;

Проведення екологічної освітньо-виховної роботи тощо.

2. Характеристика наукової діяльності заповідника

заповідник природний охорона біогеоценоз

Науково-дослідна робота на території заповідника проводиться з метою вивчення природних процесів, забезпечення постійних спостережень за їх змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ збереження, охорони, відтворення і використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів.

Науково-дослідна діяльність включає:

проведення наукових досліджень;

участь в екологічних, регіональних, державних, загальнодежавних, міжнародних програмах тощо;

формування фондів наукових матеріалів (поповнення гербарних і колекційних матеріалів, фонотек тощо);

видання наукових публікацій, монографій, посібників, збірників, підручників тощо;

проведення наукових конференцій, симпозіумів, конгресів тощо, та участь у них тощо.

Історія природного заповідника „Горгани”. Наукова діяльність заповідника.

Природний заповідник „Горгани” на Прикарпатті було створено, згідно Указу Президента України, 12 вересня 1996 р. Основні напрямки наукових досліджень на території заповідника визначаються «Положенням про природний заповідник «Горгани», а також у програмах та планах науково-дослідних робіт, які затверджуються Національною Академією наук та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Перед заповідником стоїть завдання збереження в природному стані ділянок типових лісових ландшафтів та унікальних природних об'єктів, охорони рідкісних видів рослин і тварин, ведення регулярного обліку чисельності фауни та обстеження флори, проведення фенологічних спостережень. Важливим є поєднання завдань розвитку заповідної справи з системою освіти, екологічного і патріотичного виховання населення. Основним є також поглиблення співпраці, спілкування та обмін досвідом в сфері заповідної справи із заповідниками та національними парками, інститутами та університетами, зарубіжними колегами.

Першими дослідженнями на території заповідника стали інвентаризація флори та фауни, які проводили співробітники наукового відділу Годованець Б.Й., Клімук Ю.В. та Лахва С.І., під керівництвом Шпільчака М.Б. Саме тоді було проведено перші екскурсії з учнями шкіл міста; закладено наукові фонди заповідника: перші гербарні зразки рослин та знімки фототеки. В цей час Годованцем Б.Й. було проведено облік лісових звірів і птахів, складено кадастр орнітофауни заповідника.

З перших місяців роботи заповідника Лахвою С.І. та інспекторами природоохоронних науково-дослідних відділень проводяться фенологічні спостереження за явищами природи, тваринним та рослинним світом і ведеться календар природи заповідника.

З приходом в 1998 р. Олексіва Т.М., одного з ініціаторів створення заповідника, розпочато дослідження лісівничого напрямку: вивчення сосни кедрової європейської та методів її розмноження, облік дерев, закладено лісо-насінну плантацію. По всій території закладаються постійні пробні площі і прокладаються стаціонарні наукові профілі. У виконанні цих робіт протягом 1999-2006 рр. брали участь працівники наукового відділу заповідника Богуславець Я.Л., Клімук Ю.В., Лахва С.І., Романюк В.І., ШпиткоТ.В., Корчук А.В., Косюк Р.Д. та Глистюк Ю.С, а також працівники Горганського та Черниківського ПОНДВ.

Керуючись основними завданнями, які поставлені перед заповідником, одним з яких є проведення інвентаризаційних робіт та вивчення раритетної компоненти флори, з 2003 р. Клімук Ю.В. розпочато інвентаризацію ценотичної різноманітності заповідника, а з 2004 р. Міскевич У.Д. - вивчення стану популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України.

Еколого-виховна робота в заповіднику з 1997 р. проводилась Свиридою Р.В. і Клідом В.В., а з 2000 р. по теперішній час - Кравчук Л.П. Особливий ефект мають такі заходи, як проведення екскурсій, конкурсів та вікторин, виставок екологічних малюнків, новорічних композицій, літніх таборів з учнями шкіл, консультацій членів Малої Академії Наук України, організація «круглих столів», випуск буклетів та листівок. Всі роки заповідник плідно співпрацює з Надвірнянським районним еколого-натуралістичним центром, директором якого є Андрусяк Л.В.

Щороку, починаючи з 1999 р., на засіданнях науково-технічної

Ради заповідника, підбиваються підсумки роботи за минулий рік і намічаються завдання на наступний. В 1998 р. працівниками наукового відділу (Олексів Т.М., Клімук Ю.В., Лахва СІ., Синяк Л.В., Клід В.В.) розроблено проект розширення природного заповідника «Горгани», який в 2004 р. було ухвалено на засіданні науково-технічної Ради заповідника і передано в Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Науковці інших заповідників та національних природних парків, інститутів та університетів, які колись побували в заповіднику, співпрацюють з нами і до сьогоднішнього дня.

Так в 1997 р. флору заповідника вивчали Буняк В.І. - доцент Прикарпатського національної університету ім. В.Стефаника та Кащишин О.К.- співробітниця Природознавчого музею (м. Івано-Франківськ).

В цьому ж році відбулась експедиція наукових співробітників Інституту охорони природи (Польща) на чолі Ботанічні дослідження проводились у вересні 1997 р. науковою експедицією співробітників Міжвідомчої лабораторії заповідної справи України доктора біологічних наук Андрієнко ТЛ. та кандидата біологічних наук Прядко О.І., Карпатського біосферного заповідника Антосяка В.М.

Інвентаризацію мохоподібних рослин проведено в 1998 р. співробітницею Інституту ботаніки НАН України Нипорко СО.

В зоологічних експедиціях приймали участь співробітники наукових відділів Карпатського національного природного парку та Карпатського біосферного заповідника Киселкж О.І. і Чумак В.О.

Флористичні дослідження проводили академік Дідух ЯП, Устименко П.М. (Інститут ботаніки НАНУ), Сичак Н.М. (Інститут екології Карпат).

Флору і фауну заповідника вивчали наукові працівники Польщі, Німеччини, Іспанії і Сполучених Штатів Америки, Словаччини. З 2000 по 2005 р. тут працювали доктор Петер Шмідт (Німеччина, Дрезденський університет), доктор Анджело Ромо (Іспанія, Інститут ботаніки), доктор Петро Кашинський (Польща, Інститут дендрології), доктор ДалеБергдал та асистент професор Вільям Кетон (США, Вермондський університет), доктори РЛетц і МЛерни (Словаччина, Інститут ботаніки).

Під керівництвом доцента Національного лісотехнічного університету України Чернявського М.В. проводяться моніторингові дослідження природних деревостанів заповідника. Щороку в заповіднику проводяться практики студентів різних спеціальностей Національного лісотехнічного університету України, Чернівецького національного університету та Івано-Франківського національного університету нафти і газу.

В 2005 р. відбулась ботанічна експедиція науковців Соломахи ТД, Якушенка Д. (Інститут ботаніки НАНУ), Соломахи І.В. (Центральний ботанічний сад), Чорнея І.І., Буджака В.В., Токарюк ЛІ. (Чернівецький національний університет їм. Ю. Федьковича), Крамарця О.В. (Український національний лісотехнічний університет) під керівництвом професора Соломахи ВА (Київський національний університет їм. Т. Шевченка).

Отже, завдання заповідника - зберегти унікальну природу Горган, вивчити біологію і екологію рідкісних рослин та тварин і видати рекомендації по їх розведенню. Адже, природний заповідник “Горгани” являє собою велику цінність щодо збереження, відтворення і вивчення не лише корінних природних комплексів Горган, але й усього біологічного розмаїття Карпат.

Мета освітньої-виховної роботи природного заповідника “Горгани” - формування нових етичних стосунків людини з природою, екологічної свідомості та екологічної культури всіх верств населення; виховання розуміння сучасних екологічних і природоохоронних проблем та сприяння вирішенню їх на регіональному та державному рівнях.

Тільки об'єднавши зусилля всіх державних і недержавних, як природоохоронних так і навчальних організацій, можна досягнути головної мети еколого-освітнього процесу - виховати екологічно-свідому людину майбутнього.

3. Характеристика управління природним заповідником

Управління заповідником здійснюється його спеціальною адміністрацією. До її складу входять відповідні наукові підрозділи, служба охорони, господарського та іншого обслуговування.

Очолює адміністрацію директор, який призначається на посаду і звільняється відповідним наказом Мінекоресурсів України, за поданням Органу Управління відповіно до чинного законодавства.

Майно, матеріально-технічне забезпечення, фінансування.

Майно заповідника становлять основні фонди, обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі заповідника.

Майно заповідника є державною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління. Заповідник володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном у межах, визначених законодавством України.

Джерелами формування майна заповідника є бюджетні асигнування, спеціальні кошти, фінансова допомога та благодійні внески, пожертвування організацій, установ, громадян та інші надходження, не заборонені чинним законодавством України.

Кошти, одержані заповідником від дозволених видів діяльності, є його власними коштами і не підлягають вилученню, а використовуються для здійснення заходів щодо охорони його території.

Звітність і контроль за діяльністю.

Заповідник звітує про свою діяльність перед Мінекоресурсів України, Органом Управління та відповідними органами державної виконавчої влади.

Заповідник здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності.

4. Характеристика зовнішньоекономічної діяльності

Заповідник може брати участь у:

- міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього природного середовища;

- розробці та реалізації міжнародних наукових і науково-технічних програм прийнятих на себе Україною при укладанні міжнародних договорів і зобов'язань;

- організації та проведенні міжнародних наукових та науково-технічних семінарів, конференцій, симпозіумів тощо;

- забезпеченні обміну науковою інформацією;

- спільній підготовці відповідних науковців і фахівців;

- проведенні еколого-виховної та видавничої діяльності тощо.

Зовнішньоекономічна діяльність заповідника спрямовується на встановлення взаємовигідних зв'язків з міжнародними науковими і науково-дослідними установами з метою зміцнення матеріально-технічної бази заповідника.

Размещено на Allbest.ru