Антропогенна трансформація геосистем Шацького національного природного парку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК: 502.72(20)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

АНТРОПОГЕННА ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЕОСИСТЕМ ШАЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

11.00.11 - Конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів

ЦВИД НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі географії Волинського національного університету імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Тарасюк Ніна Адамівна, кандидат географічних наук, доцент, Волинський національний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри географії.

Офіційні опоненти:

Фесюк Василь Олександрович, доктор географічних наук, доцент, Луцький національний технічний університет, професор кафедри екології;

Кіт Мирон Григорович, кандидат географічних наук, професор, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів.

Захист відбудеться "30" квітня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 19, ауд. 205.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розіслано "29" березня 2010 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат географічних наук, доцент Телегуз О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах прояву глобальних проблем концепція сталого розвитку України передбачає поліпшення екологічного стану довкілля шляхом нормування антропогенного навантаження на ландшафтні системи та оптимізації природокористування. У сучасних умовах важливого значення набуває питання ґрунтовного аналізу стану природоохоронних територій і використання ресурсів національних парків, переосмислення існуючих поглядів та положень щодо оптимізації природоохоронної мережі, ефективності ведення господарської діяльності на території національних парків, визначення його ролі, функцій і завдань у формуванні національної економіки. Для цього необхідно визначити параметри антропогенного впливу на довкілля, які відображають зрівноважений стан ландшафтної системи. Тому нині актуальним є дослідження антропогенної трансформації ландшафтних систем, вивчення шляхом виявлення їх сучасного екологічного стану, установлення залежності змін від інтенсивності антропогенних навантажень індивідуально для кожного природного регіону. Оцінка масштабів прояву антропогенної трансформації можлива за функціонування регіонального моніторингу. Особливу роль у формуванні екологічної рівноваги відіграє мережа природоохоронних територій. У структурі природоохоронних територій найвищий рівень антропогенних навантажень спостерігається в межах національних парків.

Шацький національний природний парк (ШНПП) належить до унікальних за своїми природними характеристиками регіонів України. Його територія безпосередньо межує з країнами ЄС та входить до Міжнародного біорезервату (МБР) "Західне Полісся". Перспективи зростаючого господарського використання території очевидні, тому умови вимагають організації й функціонування надійних систем моніторингу та оцінки екологічного стану геосистем ШНПП для розробки прогнозів розвитку й прояву негативних явищ, оптимізації існуючих програм моніторингу, господарської та рекреаційної діяльності. Існуючі наукові підходи під час проведення досліджень геосистем ШНПП - вибірковий моніторинг і відсутність комплексності в процесі аналізу - не забезпечують отримання науково обґрунтованих рекомендацій щодо сталого розвитку природного парку, тому необхідним є проведення наукового дослідження для цілей районного планування шляхом оцінки стану компонентів природи ШНПП та прогнозування поведінки в умовах зростаючого антропогенного навантаження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота пов'язана з "Програмою добросусідства "Польща- Білорусь-Україна"" INTERREG IIIA/ТACIS CBC, проектом UNESCO-JFIT "Створення Транскордонного біосферного резервату та регіональної екологічної мережі в Поліссі" (2006-2008 рр.) і проектами "Три Полісся - спільна стратегія охорони і екологічного використання природної спадщини теренів польсько-білорусько-українського прикордоння" (2007-2013 рр.), "Розробка інформаційних технологій моніторингу та управління екосистемами Поліської екомережі" (2006-2009 рр.), виконанням держбюджетної теми "Стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду Західного Полісся та формування його національно-екологічної мережі" (2009-2010 рр.) (державний реєстраційний номер 0109U000576).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - вияв антропогенних впливів на природні компоненти, їх інтегральної дії на модифікацію просторово-часового функціонування ландшафтних систем ШНПП.

Досягнення зазначеної мети передбачало реалізацію таких завдань:

1) аналіз архівних, фондових, літературних, картографічних матеріалів і результатів польових досліджень, виявлення інтенсивності та динаміки різних видів антропогенних навантажень на геосистеми ШНПП;

2) удосконалення методики визначення антропогенної трансформації;

3) оцінка процесів антропізації геосистем ШНПП;

4) визначення інтегральних показників антропогенних навантажень;

5) оцінка ступеня антропогенної трансформації геосистем ШНПП;

6) класифікація геосистем ШНПП щодо гостроти екологічної ситуації залежно від інтенсивності антропогенної трансформації;

7) формування банку даних та побудова на його основі моделі функціонування геосистем ШНПП;

8) обґрунтування рекомендацій для зменшення антропогенного навантаження в межах території з різною гостротою екологічної ситуації для розробки й упровадження регіональної екологічної політики.

Об'єктом дослідження є ландшафтні системи Шацького національного природного парку.

Предмет дослідження - модифікації просторово-часового функціонування ландшафтних систем ШНПП.

Методи дослідження. Використано геохімічні, геофізичні методи, метод структурно-інформаційних явищ, анкетного опитування та метод ключових ділянок, математичні, статистичні, загальногеографічні методи дослідження. Застосовувалися також методи картографування, естетичної оцінки території й ГІС-технології.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

1) визначено точні географічні координати ключових ділянок та основних природних об'єктів ШНПП із прив'язкою до глобальної системи координат;

2) уточнено ландшафтну структуру території парку;

3) уперше проведено інтегральну оцінку антропогенної модифікації природних властивостей території ШНПП;

4) проведено оцінку естетичної цінності всіх видів ландшафтних систем парку;

5) розраховано показник ландшафтно-геофізичного сполучення в межах досліджуваної території з метою вивчення трансформаційних процесів;

6) на основі аналізу стійкості ландшафтних систем та ступеня їх трансформованості визначено ступінь антропогенної модифікації ландшафтних систем;

7) виявлено закономірності антропогенної трансформації ландшафтних систем на основі аналізу гідрохімічного потоку речовини за даними мінералізації підземних і поверхневих вод, атмосферних опадів у межах досліджуваної території;

8) у результаті проведеної математичної обробки даних виведено емпіричну формулу, яка моделює динаміку аквальних систем, що проявляється в рівневому режимі води озера Світязь та його басейну.

Практичне значення одержаних результатів.

1. Отримані в роботі результати є складовою частиною оцінки ступеня порушення екологічної рівноваги в межах Шацького поозер'я, що сприяє формуванню моніторингу та плануванню природоохоронних заходів.

2. Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані під час створення оптимальної схеми розвитку функціональних зон парку, усунення дисбалансу в розвитку рекреаційного й екологічного стану ландшафтних систем, раціональної експлуатації природно-господарських об'єктів, територіального планування поселення, будівництва об'єктів туризму й комунального господарства.

3. Отримані дані, крім того, можуть використовуватися для розвитку екомережі, а також у навчальному процесі.

Особистий внесок здобувача. Під час роботи над дисертацією автором визначено точні географічні координати ключових ділянок із прив'язкою до глобальної системи координат; проведено камеральні, польові та лабораторні роботи з метою дослідження геосистем ШНПП; закладено ключові ділянки для відбору зразків атмосферних опадів, поверхневих і ґрунтових вод; проведено хімічний аналіз зібраних зразків у лабораторії фізико-хімічних аналізів ґрунтів Львівського національного університету ім. Івана Франка; виявлено особливості гідрохімічного потоку речовини в межах досліджуваної території та закономірності антропогенної трансформації ландшафтних систем із розробкою низки картосхем; у результаті проведеної математичної обробки гідро- й метеоданих виведено емпіричну формулу, яка моделює динаміку аквальних систем, що проявляється в рівневому режимі води озера Світязь і його басейну.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на науково-практичній конференції "Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес" (м. Харків, 2003 р.), науково-практичній конференції студентів та аспірантів: "Природа західного Полісся та прилеглих територій" (м. Луцьк, 22-24 вересня 2005 р.), відкритій науково-технічній конференції молодих науковців і спеціалістів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України (Львів, 2005 р.), III Міжнародній науковій конференції (м. Брест, 7-9 червня 2006 р.), науково-краєзнавчій конференції "Туризм і краєзнавство на Житомирщині - Волині"(м. Житомир, 2007 р.), Х з'їзді Українського географічного товариства (м. Київ, 26-29 березня 2008 р.), І, ІІ, ІІІ Міжнародних науково- практичних конференціях студентів і аспірантів "Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє" (м. Луцьк, 2007, 2008, 2009 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Географія та екологія: наука і освіта" (м. Умань, 17-18 квітня 2008 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців "Європейська і євроатлантична інтеграція та транскордонне співробітництво" (м. Луцьк, 15-16 травня 2008 р.), І Міжнародній науково- практичній конференції "Озера й штучні водойми України: сучасний стан й антропогенні зміни" (м. Луцьк, 22-24 травня 2008 р.), VIII Гамовській літній астрономічній школі-конференції "Астрономия на стыке наук: астрофизика, космология, радиоастрономия, астробиология" (м. Одеса, 18-23 серпня 2008 р.), науково-практичній конференції "Наукові засади збалансованого розвитку регіону" (м. Житомир, 2008 р.), V Великому географічному фестивалі (Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і викладачів "Актуальные проблемы географов Новой России", (м. Санкт-Петербург, 4-6 квітня 2008 р.), звітних наукових конференціях Волинського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк, 2006-2009 рр.).

Публікації. Результати досліджень опубліковано в 19 наукових працях (у т. ч. 4 - у співавторстві), із них 4 - у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Повний обсяг дисертації становить 244 сторінки, у тому числі основна частина (вступ, п'ять розділів, висновки) - 126 сторінок. Робота містить 14 таблиць, 36 рисунків, 6 додатків. У списку використаних джерел - 325 найменувань.

Автор висловлює щиру подяку науковому керівнику, канд. геогр. наук, доц. Н.А. Тарасюк, д-ру геогр. наук, проф. С.П. Позняку, д-ру геогр. наук, проф. В.М. Петліну за всебічну підтримку під час виконання дисертаційної роботи; працівникам лабораторії фізико-хімічних аналізів ґрунтів Львівського національного університету ім. Івана Франка за допомогу під час проведення хімічних аналізів відібраних зразків; співробітникам Шацької міжвідомчої науково-дослідної екологічної лабораторії ФМІ НАНУ за співпрацю; адміністрації Шацького національного природного парку, Волинському центру гідрології та метеорології, Українському науково-дослідному інституту водогосподарсько-екологічних проблем, галузевому державному архіву ЦГО за доступ до фондових матеріалів та надану інформацію; працівникам ТзОВ "О'КАРТ" за технічну підтримку; завідувачу кафедри географії, проф. Ф.В. Зузуку й колективу цієї кафедри, д-ру геогр. наук, завідувачу кафедри туризму Л.В. Ільїну, декану географічного факультету ВНУ ім. Лесі Українки, канд. геогр. наук, доц. М.М. Мельнійчуку за слушні пропозиції і побажання у процесі обговорення результатів дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - "Теоретичні засади й методика дослідження антропогенної трансформації геосистем" - проаналізовано праці науковців, у яких розглядається питання антропогенної трансформації геосистем (Ф.М. Мільков, 1973; Г.І. Денисик, 1973; В.М. Петлін, 2003; С.І. Кукурудза, 1998; І.Б. Койнова, 1997).

Теоретико-методологічні засади дослідження базуються на проведенні аналізу щодо налагодження надійних систем моніторингу й оцінки поточного стану геосистем ШНПП для прогнозу можливих кризових ситуацій, прояву негативних явищ, оптимізації існуючих програм моніторингу, господарської та рекреаційної діяльності.

Із метою з'ясування специфіки формування сучасного стану геосистем парку застосовано історичний підхід, що дало змогу розкрити основні етапи їх становлення та дослідження.

Саме виникнення антропогенних систем відбувається внаслідок відповідних антропогенних змін природних систем. Це зміни в структурі, функціонуванні, динаміці й еволюції природних систем, зумовлені безпосередньо чи опосередковано впливом антропогенного чинника. Можуть бути позитивними та негативними, зворотними й незворотними. Щодо антропогенних змін ландшафтів - це: 1) зміни властивостей природно-територіальних комплексів та їх компонентів під впливом різних видів природокористування. Унаслідок антропогенних змін рельєфу, мікроклімату й клімату, гідрологічного режиму відбувається антропогенізація ландшафтів (Руденко, 2008); 2) зворотні в більшості випадків зміни, які є нічим іншим, як модифікаціями їх корінної структури за зміни "слабких" біогенних компонентів природи. Лише докорінна зміна "сильних" геоматичних компонентів природи призводить до змін незворотного характеру (Гуцуляк, 2008). Сукупність антропогенних змін у певних територіальних єдностях спричиняє до виникнення відповідного антропогенного навантаження на них.

Антропогенні, або антропогенно модифіковані, ландшафтні системи, які виникли внаслідок дії антропогенного чинника, характеризуються відповідним функціонуванням, динамікою й розвитком.

Антропогенно обумовлене функціонування представлене функціональними процесами (які відзначаються зворотністю) в геосистемах, викликаними впливом на неї антропогенного фактору. До антропогенної динаміки геосистем відносять не всі зміни геосистем, які відбуваються під прямим впливом людини або як опосередкований наслідок її діяльності (Сочава, 1978), а лише такі, які спричиняють поступальний (незворотний) процес накопичення в ландшафтних системах різноманітності, що є основою їх поступової трансформації. Такі трансформаційні процеси призводять до якісної зміни системи, тобто розвиток територіальних систем (утрата нею інваріанта) викликаний впливом антропогенного фактору процесів руйнування системи й виникненням на її місці іншої або інших.

Теоретичною базою дисертаційного дослідження є сучасна концепція природно-технічних та інтегральних систем, тому вважаємо за доцільне вживати в роботі термін "ландшафтна система" як найбільш сприйнятливий і зрозумілий.

Ландшафтна система ШНПП, власне, розглядається нами як регіональна одиниця ландшафтної сфери із чітким рисунком ландшафту, добре вираженими межами, чіткою вертикальною та горизонтальною структурою. Поняття "ландшафтна система ШНПП" підкреслює природні особливості й унікальність території, що, безперечно, визначає і напрям розвитку видів природокористування як традиційних, так і сучасних, адаптованих до умов зростаючого антропогенного впливу.

У другому розділі - "Природні й антропогенні фактори функціонування геосистем Шацького національного природного парку" - висвітлено природні чинники формування геосистем ШНПП. Насамперед проаналізовано компонентні чинники формування геосистем, до яких належать тектоніка, геологія, рельєф і пов'язані з ними геоморфологічні процеси, кліматичні особливості, гідрологічний режим, ґрунтовий та рослинний покрив.

Взаємодія між компонентами природи призводить до формування відповідних геосистем із певним рівнем гомогенності характеристик. У якості геосистемної ми використали ландшафтну структуру території.

У межах парку С.І. Кукурудза виділяє дві ландшафтні місцевості - системи межиріч і річкових долин. Проте в результаті аналізу зібраного польового матеріалу відзначаємо більш строкату ландшафтну будову. На території парку виділяються приозерні зниження з особливими умовами взаємодії компонентів середовища, а також високим показником антропогенного навантаження. Тому вважаємо за доцільне виділити місцевість, яка в просторово-часовому функціонуванні, геологічному та історичному плані тісно пов'язана з озерними системами, що відіграють у межах Шацького національного природного парку провідну роль. Місцевість приозерних знижень генетично відрізняється від ландшафтних систем межиріч із характерними особливими змінами рослинного й ґрунтового покриву (Рис. 1).

На функціонування ландшафтних систем ШНПП впливають як природні, так і антропогенні фактори. Головною проблемою аналізу впливу антропогенних факторів є їх оцінювання залежно від типу, інтенсивності, поширення тощо. Тим самим кожен із розглянутих факторів потребує відповідного оцінювання, а не традиційної статистичної характеристики. Водночас самі статистичні характеристики виконують роль підґрунтя для здійснення оцінного аналізу.

Серед значної кількості антропогенних факторів, що проявляються на території ШНПП, ми для аналізу обрали найбільш поширені: селітебні навантаження, традиційні види природокористування, транспорт та інженерну інфраструктуру, меліорацію, сільськогосподарське використання земель і рекреаційне навантаження.

Ландшафтна місцевість межиріч. Урочища: 1) долиноподібні рівнини, ускладнені западинами, із трав'янистими і трав'янисто-моховими болотами на лучно- та торфово-болотних ґрунтах, переважно осушені; 2) горби й гряди еолового походження із сосняками ялівцево-лишайниковими на дерново-прихованопідзолистих ґрунтах; 3) відносно випуклі слабохвилясті рівнини із сосняками лишайниковими і зеленомоховими (у пониженнях) на дерново-слабопідзолистих ґрунтах; переважно розорані; 4) відносно випуклі рівнини із сосняками вересовими на дерново-, слабо- і середньопідзолистих ґрунтах; переважно розорані; 5) плоско-слабохвилясті рівнини із сосняками чорницево-орляковими на дерново-слабопідзолистих, місцями оглеєних ґрунтах; значно розораних; 6) плоско-слабохвилясті рівнини із сосняками журавлино-сфагновими на дерново-, слабо- і середньопідзолистих, місцями оглеєних ґрунтах; 7) плоскі рівнини із сосняками багново-сфагновими на дерново-слабопідзолистих і торфово-болотних оглеєних ґрунтах, переважно осушені; 8) плоскі рівнини із сосняками трав'янисто-сфагновими на дерново-слабопідзолистих оглеєних і торфово-болотних ґрунтах, переважно осушені; 9) плоскі рівнини із сосняками крушиново-чорницевими на дерново-карбонатних ґрунтах; 10) слабопонижені рівнини з вільшняками кропивно-осоковими на дернових і лучно-болотних ґрунтах; 11) слабопонижені рівнини, ускладнені западинами, із вільшняками болотнопапортниково-гравілатовими на дернових і лучно-болотних ґрунтах; 12) слабопроточні пониження з гіпново-осоковими й сфагновими болотами на торфово-болотних ґрунтах і торфовищах неглибоких, переважно осушені. Б. Ландшафтна місцевість приозерних знижень. Урочища: 13) приозерні заболочені рівнини із трав'янисто-болотними луками на лучно-болотних ґрунтах, переважно осушені; 14) приозерні вали та гряди із сосняками лишайниковими на дернових слаборозвинутих ґрунтах; 15) слабопонижені рівнини із крупнозлаковими справжніми (сіяними) луками на дернових і лучних неглибоких ґрунтах. В. Ландшафтна місцевість річкових долин. Урочища: 16) друга тераса р. Зх. Буг, ускладнена піщаними горбами, сосняками вересовими й лишайниковими на дерново-слабопідзолистих ґрунтах; 17) фрагменти першої тераси р. Зх. Буг із сосняками чорницево-орляковими на дерново-слабопідзолистих оглеєних ґрунтах; 18) заплави малих річок, потоків і меліоративних каналів із чагарниково-пушицево-сфагновими луками й болотами на лучно- та торфово-болотних ґрунтах.

У ролі лімітуючого чинника антропогенних модифікацій ми обрали відсоток модифікованої площі до всієї площі ландшафтної системи й відносну інтенсивність самої антропогенної модифікації. Величина ландшафтно-геофізичного сполучення (ЛГС) є усередненою характеристикою балансу твердої речовини на одиницю сполученої межі (як правило, 1 метр) за одиницю часу (1 рік). Для її розрахунку ми використали усереднену шкалу взаємодій сполучених природних територіальних комплексів (у балах), розроблену в праці (Петлін, 1993). Таким чином одержано дані за всіма наявними ландшафтними системами ШНПП.

Було виявлено, що ландшафтні системи парку за показником ландшафтно-геофізичного сполучення належать до шести типів: середньо- ерозійні, слабоерозійні, транзитні, трансакумулятивні, слабоакумулятивні, середньоакумулятивні (Рис. 2).

Унаслідок діяльності селітебного чинника ландшафтні системи зазнають певних антропогенних модифікацій. Безпосередні дослідження території ШНПП дали змогу виявити модифікації систем, що знайшло відображення в змінах їх стійкості.

Проведені дослідження свідчать, що внаслідок селітебних навантажень ландшафтні системи, які характеризувалися дуже стійкими показниками, трансформувалися в стійкі. Водночас з'явилися системи, які належать до нестійких градацій (Рис. 3).

Естетичне оцінювання ландшафтних систем Шацького НПП здійснювалося нами на основі залучення експертних оцінок, які були спрямовані на з'ясування їх привабливості, естетичності з боку рекреанта. З цією метою використано метод анкетного опитування рекреантів за анкетою відповідної форми. Загалом опитано 1126 респондентів в усіх видах ландшафтних систем.

Кінцева мета геоекологічних досліджень, виконуваних на рекреаційній території, полягала у визначенні допустимого антропогенного навантаження й тимчасових обмежень для кожної ділянки. За критерій приймався показник геоекологічної стабільності території, який визначався співвідношенням оцінок рекреаційних ресурсів і наслідків антропогенного навантаження.

У третьому розділі - "Інтегральна оцінка антропогенної трансформації геосистем Шацького національного природного парку та їх екологічний стан" - розглянуто оцінку трансформованості геосистем парку під дією різноваріантних антропогенних факторів. Інтегральна оцінка антропогенної трансформації геосистем ШНПП здійснювалася нами за допомогою врахування ступеня змінюваності ландшафтно-геофізичного сполучення (основа розрахункової стійкості) наявних геосистем різними видами антропогенного навантаження. Як наслідок, одержувалися реальні (на час проведення досліджень) показники.

Проведені розрахунки засвідчили, що потенційно системи з наявністю взаємопов'язаних антропогенних навантажень здатні у два-три рази погіршити функціональні показники ландшафтних систем парку. При цьому особливо небезпечними виявилися кумулятивні антропогенні явища в територіальних системах. Кумулятивний вплив на території дослідження найчастіше спостерігається не тільки як пряма антропогенна дія, але і як вплив однієї природної системи, у межах якої відбулося нагромадження різних речовин (як правило, різноманітних хімічних сполук) унаслідок тривалого їх накопичення на іншу, у результаті чого в останній відбуваються негативні явища. Природні територіальні системи, що характеризуються наявністю кумулятивного ефекту, одержують відповідні кумулятивні властивості - здатність хімічних речовин нагромаджуватися в них, підсилюючи свій негативний вплив. Такі системи в межах ШНПП можна поділити на чотири групи: з інтенсивним проявом кумулятивного антропогенно спровокованого ефекту, із посереднім проявом, зі слабким проявом, із практичною відсутністю проявленого кумулятивного ефекту (Рис. 4). антропогенна модифікація геосистема гідрохімічний

У четвертому розділі - "Екологічний стан природних вод Шацького національного природного парку та режими рівня води в оз. Світязь" - проаналізовано сучасний рівень забрудненості поверхневих вод, що визначається комплексом антропогенних факторів-впливів, які певним чином змінюють якість води, склад донних відкладів і перебіг біологічних процесів у водному середовищі. Передусім, це наслідки впливу хімічних речовин антропогенного походження.

У межах парку основними джерелами забруднення поверхневих і підземних вод є комунальні відходи, стічні води із сільгоспугідь (пестициди, добрива).

До забруднюючих речовин, що надходять у поверхневі води з вищевказаних джерел, відносимо, насамперед, хлор- і сульфат-іони, азотовміщуючі компоненти (NH₄⁺, NO₂^-, NO₃^-), які є індикаторами забруднення, а також СПАР та фосфор.

Хімічний склад підземних вод формується в особливих умовах. За тісного контакту води з різноманітними породами й мінералами протягом тривалого часу відбувається насичення води мінеральними компонентами та мікроелементами. Також велику роль у формуванні підземних вод відіграють хімічний склад атмосферних опадів і, правда вже в негативному плані, стічні води побутової та виробничої діяльності людини. Тому дослідження підземних вод на території ШНПП проводилися нами за допомогою взяття проб із десяти колодязів і шести свердловин, а також усіх випадаючих атмосферних опадів (дощу, снігу) упродовж 2006-2009 років.

Проведені дослідження засвідчили, що води колодязів та свердловин за вмістом хімічних елементів за весь досліджуваний період перебували в межах норми, за винятком колодязя глибиною 3 м 20 см, що розміщений біля оз. Линовець. У ньому помічено підвищену мінералізацію - 1755 мг/л за рахунок високого вмісту хлору водорозчинного, що становить 957 мг/л.

Перевищення ГДК для водорозчинного Cl^- відзначено на ключовій ділянці, що відповідає улоговині стоку. Вміст Cl^- становить 1136 мг/кг (при ГДК 350 мг/кг), а в сапропелях озера Линовець - 1846 мг/кг, що ілюструє міграцію досліджуваного хімічного елемента до озера Линовець.

Такий високий уміст водорозчинного Cl^- пояснюється тим, що на території ШНПП у межах водозбору оз. Світязь поблизу оз. Линовець у 1960 р. був розміщений склад отрутохімікатів. На сучасному етапі цей склад не функціонує, проте там і донині містяться не утилізовані отруйні речовини (пестициди).

Необхідно відзначити, що вияв Cl^- у колодязі глибиною 3 м 20 см на хуторі поблизу озера є особливо негативним з огляду на використання її для вживання. Тому тут необхідно періодично проводити чистку, тобто відбір осадової маси з метою зменшення забруднення.

Згідно з аналізом проведених нами досліджень (2006-2009 рр.) та Українським НДІ гідротехніки і меліорації (1960-2004 рр.), вода в оз. Світязь за середньобагаторічними значеннями мінералізації й умістом основних забруднюючих речовин переважно належить до 1-го класу (дуже чисті), відповідно до методики (Руководство…, 1995). Однак за максимальними значеннями мінералізації води, зокрема за вмістом у ній хлор-іону та сульфат-іону, клас її на певний обмежений період може змінюватися на другий (чисті). Зростання мінералізації води відбувається переважно за рахунок збільшення гідрокарбонат-іонів, хлоридів і сульфатів, що свідчить про підвищення антропогенного навантаження або про активний розпад органіки, нагромадженої в озерах. Варто відзначити також, що характерними джерелами живлення для оз. Світязь є підземні води й атмосферні опади.

За отриманими результатами аналізів, проведених нами в лабораторії фізико-хімічних аналізів ґрунтів та природних вод Львівського національного університету імені Івана Франка протягом 2006-2009 рр., вода в оз. Світязь практично чиста, прозора, без кольору та запаху. Реакція води (рН) перебуває в межах 7,1-8,0. У цілому в озері протягом різних сезонів відзначається лужна реакція середовища (рН більше 7,2). Мінералізація коливається від 44,7 до 212,8 мг/л, у середньому складаючи 127,5 мг/л, тобто вода в озері прісна. Домінуючими іонами є гідрокарбонати і кальцій, які визначають тип озерної води - гідро-карбонатний кальцієвий. Уміст кальцію сягає до 30,0 мг/л, магнію - до 15,0 мг/л, натрію - до 13,0 мг/л, калію - до 6,0 мг/л, гідрокарбонатів - до 144,0 мг/л. Твердість води дорівнює 2,5 мг-екв/л. Уміст хлоридів та сульфатів у воді озера Світязь складає, відповідно, до 28,0 і до 40,0 мг/л. В озері присутні азотисті сполуки (нітрити - до 0,05 мг/л, нітрати - до 0,50 мг/л), проте за весь аналізований період їх концентрації не перевищують допустимих меж. Однак наявність у воді нітратів указує на існування потенційних джерел забруднення (пестициди, мінеральні добрива, випас худоби, звалища сміття і т. д.), тобто діє антропогенний фактор.

Отже, необхідне регулювання антропогенного навантаження, особливо в теплий період року.

Із метою вивчення таких узаємозв'язків у ландшафтних системах парку нами проаналізовано багаторічний ряд щоденних спостережень за рівнем води в оз. Світязь як найбільшого з групи Шацьких озер: 1928-1934, 1946-1955, 1970-2009 рр.

Наступним етапом було проведення спектрально-регресійних досліджень зв'язку між рівнем води озера Світязь, числами Вольфа, кількістю опадів і температурою повітря. Установлено, що зв'язок рівня води озера Світязь з рівнем сонячної активності носить опосередкований характер, оскільки рівень озера є функцією багатьох параметрів.

У результаті досліджень установлено, що за багаторічний період у зміні рівня води озера Світязь виділяються сім основних періодів 6,3; 8,5; 9,7; 11,5; 17; 25 і 83 роки (Рис. 5, Рис. 6). Періоди з тривалістю у 8,5; 9,7; 11 і 11,5 років пов'язані зі зміною рівня сонячної активності. Визначено, що найбільша кореляція між рівнем води озера Світязь і числами Вольфа спостерігається для суми коливань рівня води озера Світязь із періодами 8,5+9,7+11,5 років і для 11-річного коливання. Для цих коливань коефіцієнт кореляції склав приблизно r0,51 та r0,50, відповідно. Також показано, що спостерігається висока кореляція 11-річних коливань рівня води озера Світязь і чисел Вольфа із 11-річним коливанням опадів r0,94 і r0,76, відповідно. Цей факт є вагомим аргументом на користь того, що саме 11-річне коливання рівня води озера Світязь має сонячне походження, оскільки рівень води озера залежить від кількості опадів. Сумарне коливання з періодом 8,5+9,7+11,5 років, можливо, теж має сонячне походження. Проте це коливання може бути викликане іншими процесами, не пов'язаними зі зміною рівня сонячної активності. Зміна рівня води озера Світязь із періодами 6,3; 17; 25 і 83 роки, імовірно, не пов'язані зі зміною рівня сонячної активності, а викликані зовсім іншими факторами.

Отримані результати по озеру Світязь досить добре узгоджуються з результатами наукових досліджень інших авторів (Авакян С. В., 2006, 2008; Либин И.Я., 1989, 1996; Распопов О.М., 2001), де розглядається вплив рівня сонячної активності на кліматичні, геофізичні, гідрологічні й біофізичні процеси на Землі, зокрема з результатами авторегресійного спектрального аналізу середньорічних значень опадів у районі Пекіна (Zhao Juan, et al. 2006).

Проведені спектрально-регресійні дослідження дали змогу оцінити вплив сонячної активності на зміну рівня води озера Світязь. Виділені коливання рівня з періодами 11 і 8,5+9,7+11,5 років, імовірно, мають сонячне походження. Амплітуда сумарного коливання з періодами 8,5+9,7+11,5 складає 28 см (20 %) від середнього значення рівня води озера Світязь (141 см). Амплітуда коливання з періодом 11 років складає 6 см (4 %) від середнього значення 141 см. Висока кореляція 11-річних коливань чисел Вольфа й рівня води озера з 11-річними коливаннями опадів свідчить про те, що саме 11-річне коливання, присутнє в зміні рівня води озера Світязь, має сонячне походження.

Отже, просумуємо вищезгадані періоди для отримання розрахункового значення рівня води на задану дату. Отримуємо емпіричну формулу (1):

F(t)=A1cos(2(t-1)/(365T1) + A2cos(2(t-2)/(365T2) +

+ A3cos(2(t-3)/(365T3) + A4cos(2(t-4)/(365T4) +

+ A5cos(2(t- 5)/(365T5) + A6cos(2(t-6)/(365T6) +

+ A7cos(2(t-7)/(365T7) + A8cos(2(t-8)/(365T8), (1)

де =3.14;

F(t) - розрахункове значення рівня на дану дату;

t - кількість днів, що пройшли від епохи 1 січня 1928 року;

A1, A2, A3, A4, A5, A6, A7, A8 - амплітуда коливання рівня в сантиметрах відносно середнього значення рівня 141 см;

T1, T2, T3, T4, T5, T6, T7, T8 - період коливання, у роках;

1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 - фаза коливання, у днях.

Вивчення зв'язку рівневого режиму озер Шацької групи із сонячною активністю є важливим складником комплексного фізико-географічного дослідження території Шацького національного природного парку. Проведення досліджень у плані аналізу залежності цих параметрів від рівня сонячної активності є дуже доцільним із погляду вивчення динаміки гідрофізичних процесів.

У п'ятому розділі - "Оптимізація стану геосистем Шацького національного природного парку" - розроблено заходи щодо оптимізації геосистем парку в різних аспектах їх антропогенного використання.

Дослідження свідчать, що тут необхідно враховувати своєрідне відцентрово-радіальне зонування територіальних систем із наявністю рекреаційного використання.

Центральна їх частина несе основне функціональне призначення й належить до найбільш модифікованих (тут розміщені основні забудови відпочинкового призначення, транспортні шляхи тощо).

Необхідно зауважити, що саме на цю зону припадає спрямована увага наявних у парку головних природоохоронних заходів у вигляді заборонних знаків, підпірних стінок, регульованого стоку, висаджування захисних рослин тощо.

Периферійна частина зазнає, головним чином, лише посиленого витоптувального ефекту (3-10 осіб/добу), оскільки призначена для прогулянкового використання. У той час експлуатація центральної зони рекреаційних систем різко зростає (11-20 осіб/добу).

Проведені нами дослідження свідчать, що внаслідок інтегративних процесів у ландшафтних системах (тобто в процесі розвитку ландшафтних систем), під впливом опосередковано-природних, а в основному - антропогенних факторів, зникають певні відмінності в їхній морфологічній структурі та характері функціонування. Відбувається згладження відмінностей між сусідніми ландшафтними системами, що водночас свідчить про значну нівелюючу роль антропогенного фактору.

Специфіка рекреаційного використання геосистем ШНПП свідчить, що найбільш інтенсивне використання групується в окремі локалізовані центри (насамперед приурочені до озерних систем). Тобто структура антропогенного рекреаційного навантаження має плямистий характер із відповідною локалізацією оптимізаційних заходів.

ВИСНОВКИ

Комплексне дослідження ландшафтних систем Шацького національного природного парку дає підстави констатувати:

1. Доцільність виділення місцевості приозерних знижень, яка в просторово-часовому функціонуванні, геологічному та історичному плані тісно пов'язана з озерними системами, що відіграють у межах Шацького національного природного парку провідну роль, і яка генетично відрізняється від ландшафтних систем межирічь та річкових долин, із характерними особливими змінами рослинного й ґрунтового покриву.

2. Ландшафтні системи парку за показником ландшафтно-геофізичного сполучення належать до шести типів: середньоерозійних, слабоерозійних, транзитних, трансакумулятивних, слабоакумулятивних, середньоакумулятивних; за ступенем меліоративної трансформації - до трьох груп: слабозмінених, середньозмінених і суттєво змінених; за наявністю кумулятивного ефекту - до чотирьох груп: з інтенсивним проявом кумулятивного антропогенно спровокованого ефекту, із посереднім проявом, зі слабким та із практичною відсутністю проявленого кумулятивного ефекту.

3. Унаслідок селітебних навантажень ландшафтні системи, які характеризувалися дуже стійкими показниками, трансформувалися в стійкі. Водночас з'явилися ситеми, що належать до нестійких градацій.

4. У межах басейну оз. Світязь виділено джерело забруднення хлорорганічними пестицидами. Найвища концентрація 4,4'-дихлордифенилтрихлоретан (ДДТ) становить 1,172 мг/кг (при ГДК 0,1 мг/кг) і розміщена на місці складування отрутохімікатів поблизу оз. Линовець. Найвищий уміст водорозчинного Cl- у сапропелях цього ж озера - 1846 мг/кг (при ГДК 350 мг/кг), а в улоговині його водозбору - 1136 мг/кг (при ГДК 350 мг/кг).

5. Вода в оз. Світязь практично чиста, прозора без кольору й запаху. Реакція води (рН) перебуває в межах 7,1-8,0. Мінералізація коливається від 44,7 до 212,8 мг/л, у середньому складаючи 127,5 мг/л, тобто вода в озері прісна. Домінуючими іонами є гідрокарбонати та кальцій, які визначають тип озерної води - гідро-карбонатний кальцієвий. Уміст кальцію сягає до 30,0 мг/л, магнію - до 15,0 мг/л, натрію - до 13,0 мг/л, калію - до 6,0 мг/л, гідрокарбонатів - до 144,0 мг/л. Твердість води дорівнює 2,5 мг-екв/л. Уміст хлоридів і сульфатів у воді озера Світязь складає, відповідно, до 28,0 мг/л та до 40,0 мг/л. В озері присутні азотисті сполуки (нітрити - до 0,05 мг/л, нітрати - до 0,50 мг/л), проте за весь аналізований період їх концентрації не перевищують допустимих меж.

6. У режимі рівня води оз. Світязь відстежено сім основних періодів 6,3; 8,5; 9,7; 11,5; 17; 25 і 83 роки. Періоди з протяжністю у 8,5; 9,7; 11 і 11,5 років пов'язані зі зміною рівня сонячної активності. Найбільша кореляція між рівнем води оз. Світязь і числами Вольфа спостерігається для суми коливань озера з періодами 8,5+9,7+11,5 років і для 11-річного коливання. Виведено емпіричну формулу, яка моделює динаміку ландшафтних систем, що проявляється в рівневому режимі води озера Світязь та його басейну.

7. Проведені дослідження щодо естетичного оцінювання ландшафтних систем Шацького НПП засвідчили, що найбільш цінні в естетичному плані ландшафтні системи, приурочені до озерних знижень і найбільш піднятих, просторово локалізованих систем.

Одержані оцінки просторово-часового функціонування антропогенно модифікованих територіальних систем ШНПП й розроблені заходи щодо оптимізації сприятимуть розвитку рекреаційного напряму використання ландшафтних систем парку та є основою для формування моніторингу парку й ГІС Західного Полісся.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Цвид Н.В. Зелений туризм як найбільш екологічно-безпечний вид розвитку приватного підприємництва на Волині / Н.В. Цвид // Вісн. ХІСП. Сер.: "Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес": наук. зб. - Вип. 1-2 (3-4). - Х., 2003. - С. 216-221.

2. Цвид Н.В. Екологічний моніторинг Шацького національного природного парку / Н.В. Цвид, Р.Ф. Федорів // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: тези наук.-практ. конф., 22-24 вересня 2005. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. - 40-42 с.

3. Цвид Н.В. Стан забруднення озера Світязь / Н.В. Цвид // Проблеми корозійно-механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи: відкрита наук.-техн. конф. молодих науковців і спеціалістів Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України. - Л., 2005. - С. 482-485.

4. Цвид Н.В. Основні забруднювачі довкілля / Н.В. Цвид // Проблеми корозійно-механічного руйнування, інженерія поверхні, діагностичні системи: відкрита наук.-техн. конф. молодих науковців і спеціалістів Фізико-механічного ін-ту ім. Г.В. Карпенка НАН України. - Л., 2005. - С. 478-481.

5. Цвид Н.В. Модельне представлення екологічної ситуації екосистеми Світязь / Н.В. Цвид // Вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Сер. Географічні науки. - Луцьк, 2006. - С. 18-23.

6. Цвид Н.В. Аналіз хіміко-токсикологічних досліджень озера Линовець та території прилеглої до складу отрутохімікатів / Н.В. Цвид // Прыроднае асяроддзе Палесся: асаблівасці і перспектывы развіцця: тэзісы дакладау III Міжнароднай навуковай конференцыі, Брэст, 7-9 червня 2006. - Брест: "Академія", 2006. - С. 208.

7. Цвид Н.В. До питання антропогенної трансформації геосистем Шацького національного природного парку / Н.В. Цвид // Вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Сер. Географічні науки. - Луцьк, 2007. - С. 52-57.

8. Цвид Н.В. Особливості геосистем Шацького національного природного парку для розвитку рекреаційної діяльності на Волині / Н.В. Цвид // Проблеми українського державотворення: історія і сучасність. - Т 2. - Житомир: М. Косенко, 2007. - С. 325-329.

9. Фотоілюстрації / Н.В. Цвид, Ф.В. Зузук, Л.В. Ільїн, І.І. Кузьмінішина // Шацький національний природний парк: Буклет фотографій. - Луцьк: РВВ "Вежа" ВДУ ім. Лесі Українки, 2007. - С. 4-7, 12, 28-30, 35, 38, 39.

10. Цвид Н.В. Дослідження залежності рівня озера Світязь від рівня сонячної активності / Н.В. Цвид // Географія в інформаційному суспільстві: зб. наук. пр.: у 4-х т. - К.: ВГЛ Обрії, 2008. - Т. ІІІ. - С. 201-202.

11. Цвид Н.В. З історії досліджень території Шацького національного природного парку / Н.В. Цвид // Вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Сер. Географічні науки. - Луцьк, 2008. - С. 307-311.

12. Цвид Н.В. К вопросу об истории исследования территории Шацких озер / / Н.В. Цвид, О.Ф. Тарасюк // Актуальные проблемы географии Новой России: сб. ст.: материалы науч. -практ. конф. студ., асп. и преподавателей в рамках V Большого геогр. фестиваля 4 апреля 2008 г, Санкт-Петербургский государственный университет. - СПб., 2008. - С. 233-239.

13. Цвид Н.В. Вплив сонячної активності на режим рівня озера Світязь / Н.В. Цвид // Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студ. і асп. "Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє" (16-17 квітня 2008 р., м. Луцьк ВНУ ім. Лесі Українки). - Луцьк: РВВ "Вежа" ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. - С. 264-265.

14. Цвид Н.В. Сторінками історії досліджень Шацького національного природного парку / Н.В. Цвид // Матеріали 2 Всеукр. наук. -практ. конф. "Географія та екологія: наука і освіта" (17-18 квітня 2008 р., м. Умань). - Умань: Візаві, 2008. - С. 228-230.

15. Цвид Н.В. Екологічні аспекти прикордонної території на прикладі озера Світязь / Н.В. Цвид // Тези доповідей V Міжнар. наук.-практ. конф. студ., асп. і молодих науковців "Європейська і євроатлантична інтеграція та транскордонне співробітництво" (15-16 травня 2008 р., м. Луцьк ВНУ ім. Лесі Українки). - Луцьк: РВВ "Вежа" ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. - Т. 2. - С. 191-193.

16. Цвид Н.В. До питання модельного представлення екологічної ситуації озера Світязь / Н.В. Цвид // Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. "Озера й штучні водойми України: сучасний стан й антропогенні зміни" (22-24 травня 2008 р., м. Луцьк ВНУ ім. Лесі Українки). - Луцьк: РВВ "Вежа" ВНУ ім. Лесі Українки, 2008. - С. 265-267.

17. Цвид Н.В. Воздействие солнечной активности на гидрометеорологические процессы / Н.В. Цвид, Е.А. Исаева // Тезисы докладов VIII Гамовской летней астрономической шк. -конф. "Астрономия на стыке наук: астрофизика, космология, радиоастрономия, астробиология" (18-23 августа, Одесса). - Одесса, 2008. - С. 16.

18. Цвид Н.В. Сільський зелений туризм на Волині: здобутки і проблеми його розвитку / Н.В. Цвид // Наукові засади збалансованого розвитку регіону / Гол. ред. М.Ю. Костриця. - Житомир: В. Котвицький, 2008. - С. 219-223. - (Наук. зб. "Велика Волинь". Пр. Житомир. т-ва дослідників Волині. - Вип. 40).

19. Цвид Н.В. Рекреаційні зони Шацького національного природного парку / Н.В. Цвид, Н.А. Тарасюк // Наук. вісн. ВНУ ім. Лесі Українки). - Луцьк: РВВ "Вежа" ВНУ ім. Лесі Українки, 2009. - С. 206-212.

АНОТАЦІЯ

Цвид Н.В. Антропогенна трансформація геосистем Шацького національного природного парку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 - конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. - Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, 2010.

Дисертація присвячена вивченню трансформаційних процесів у геосистемах Шацького національного природного парку. Здійснено інтегральну оцінку антропогенної модифікації природних компонентів ландшафтів Шацького національного природного парку; уточнено ландшафтну структуру території парку (запропоновано виділення ще однієї місцевості); здійснено оцінку естетичної цінності всіх видів ландшафтних систем парку; розраховано показники ландшафтно-геофізичного сполучення в межах досліджуваної території з метою виявлення трансформаційних процесів; на основі аналізу стійкості ландшафтних систем та ступеня їх трансформованості визначено їх антропогенну модифікацію; досліджено закономірності прояву трансформації ландшафтних систем на основі аналізу гідрохімічного потоку речовини за даними мінералізації підземних і поверхневих вод, атмосферних опадів у межах досліджуваної території; у результаті проведеної математичної обробки даних виведено емпіричну формулу, яка моделює динаміку аквальних систем, що проявляється в рівневому режимі води озера Світязь та його басейну. Отримані результати дали можливість обґрунтувати систему заходів з оптимізації просторово-часового функціонування геосистем Шацького національного природного парку.

Ключові слова: Шацький національний природний парк, антропогенна модифікація, трансформаційні процеси, ландшафтні системи, геосистеми, інтегральне оцінювання, емпірична формула.

АННОТАЦИЯ

Цвид Н.В. Антропогенная трансформация геосистем Шацкого национального природного парка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.11 - конструктивная география и рациональное использование природных ресурсов. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2010.

Диссертация посвящена изучению трансформационных процессов в геосистемах Шацкого национального природного парка. В работе комплексно исследуются современные ландшафтные системы на территории парка с учетом особенностей геохимического потока веществ. Особенное внимание уделяется изучению взаимосвязи антропогенных факторов и естественных процессов.

Анализ отличий функциональных характеристик ландшафтных систем ШНПП за имеющимся зонированием засвидетельствовал, что в целом в результате пространственной дифференциации интенсивности антропогенной нагрузки за зонами наблюдается соответствующая пространственная коррекция функциональных параметров имеющихся территориальных систем. Установлено, что вследствие селитебных нагрузок исчезли ландшафтные системы, которые характеризировались высоким показателем устойчивости. По-видимому, целесообразно выделить третью группу - местность приозерных понижений, которая сформировалась за длительный геологический и исторический период функционирования озерных геосистем, является наиболее ценной в эстетическом плане и в практике рекреационного использования.

С целью изучения взаимосвязей в ландшафтных системах парка нами проанализирован многолетний ряд ежедневных наблюдений за уровнем воды в оз. Свитязь, как наибольшего из группы Шацких озер: 1928-1934, 1946-1955, 1970-2009. Проведенные спектрально-регрессионные исследования связи между уровнем воды озера Свитязь, числами Вольфа, количеством осадков и температурой воздуха показали, что связь уровня воды озера Свитязь с уровнем солнечной активности имеет опосредствованный характер, поскольку уровень воды озера является функцией многих параметров. Установлено, что за многолетний период в изменении уровня воды озера Свитязь выделяются 7 основных периодов 6,3; 8,5; 9,7; 11,5; 17; 25 і 83 года. Также показано, что существует высокая корелляция 11-летних колебаний уровня воды озера Свитязь и чисел Вольфа с 11-летним колебанием осадков r0,94 і r0,76, соответственно. Вследствии выведена эмпирическая формула, которая моделирует динамику аквальных систем, что проявляется в уровневом режиме воды озера Свитязь и его бассейна.

В целом это дало возможность оценить пространственно-временное функционирование антропогенно-модифицированных территориальных систем ШНПП и разработать мероприятия по оптимизации природопользования, которые позволяют рационально эксплуатировать ландшафтные системы парка и являются основой для планирования будущих антропогенных нагрузок.

Ключевые слова: Шацкий национальный природный парк, антропогенная модификация, трансформационные процессы, ландшафтные системы, геосистемы, геохимический поток веществ, эмпирическая формула.

ANNOTATION

Tsvyd N. Anthropogenic transformation of Shackij National Natural Park Geosystems. Manuscript.

Dissertation for obtaining of the scientific degree of candidate of geographical sciences after specialty 11.00.11 - Structural geography and rational use of natural resources. - Lviv Ivan Franco National University. - Lviv, 2010.

Dissertation is devoted the study of transformation processes in the geosystems of Shackij National Natural Park. The integral estimation of anthropogenic modification of natural components of landscapes of Shackij National Natural Park is carried out; the landscape structure of territory of park is specified (the selection of another locality is offered); the estimation of aesthetically beautiful value of all types of the landscape systems of park is carried out; indexes of landscape geophysical connection within the limits of the probed territory with the purpose of exposure of transformation processes are expected; on the basis of analysis of firmness of the landscape systems and degree of their transformation was certain their anthropogenic modification; conformities to law of display of transformation of the landscape systems are investigatigated on the basis of analysis of hidrochemical stream of matter from data of mineralization of underground and superficial waters, atmospheric fallouts, within the limits of the probed territory; as a result of the conducted mathematical processing of data an empiric formula, which designs the dynamics of the akval systems, which shows up in the level mode of water of lake Svityaz and to its pool, is shown out. The results enabled to ground the system of measures on optimization of the spatio-temporal functioning of geosystems of Shackij National Natural Park.

...