Геоекологічна оцінка компонентів довкілля Подільського Придністров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата екологічних наук

ГЕОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА КОМПОНЕНТІВ ДОВКІЛЛЯ ПОДІЛЬСЬКОГО ПРИДНІСТРОВ'Я

Спеціальність: Екологія, географія і раціональне використання природних ресурсів

ВІТКО ЛЮДМИЛА ЯРОСЛАВІВНА

Львів, 2010 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зонах інтенсивного промислового та сільськогосподарського виробництва необхідно проводити контроль, комплексну оцінку та прогнозування впливу техногенного забруднення на довкілля (навколишнє середовище) та стан здоров'я населення. Техногенний тиск на сучасні геоекосистеми зростає з кожним роком та приводить до їх змін, деградації, а іноді навіть руйнування.

Кожний компонент довкілля є результатом багатофакторної взаємодії, як природних, так і техногенних чинників - літогенної основи (геологічного середовища), геоморфологічних особливостей рельєфу і небезпечних екзо- та ендогеодинамічних процесів (експозиція та крутизна схилів, генезис, морфологія та літологія долинних і вододільних елементів, площинна та лінійна ерозія, селі, обвали, суфозія, зсуви, карст), мікроклімату та атмосферного повітря, ґрунтового і рослинного покривів, тваринного світу, захворюваності населення у залежності від екологічних та інших чинників, впливу природних і техногенних геофізичних полів, техногенного навантаження від транскордонних, регіональних, локальних і пересувних джерел забруднення радіонуклідами, пестицидами, мінеральними добривами, важкими металами, нафтопродуктами та ін.

Дослідивши динаміку розвитку компонентів довкілля та їх забруднення, можна на основі їх змін прогнозувати різні варіанти і сценарії подальшого функціонування їх в межах заданих екологічних та економічних параметрів, які забезпечують гармонізацію між виробництвом, навколишнім середовищем та людиною.

А виконати це можна лише методами екологічного аудиту, що і передбачено Законом України ”Про екологічний аудит” від 24 червня 2004 року, та багатьма іншими нормативними документами.

Тому, наші дослідження з геоекологічного стану компонентів довкілля сприятимуть впровадженню державної системи екологічного аудиту територій на регіональному рівні, тобто вони є актуальними як з науково-теоретичних, методичних, так і з практичних позицій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація пов'язана з дослідженнями кафедри туризму Галицького інституту імені В'ячеслава Чорновола наукових тем 48.87 “Економіко-географічний аналіз просторово-часових закономірностей розвитку природно-ресурсного потенціалу України з метою раціоналізації природокористування” (номер державної реєстрації 0100U005498), ”Розробка теоретико-методологічних основ менеджменту туристичної індустрії (номер державної реєстрації 0102U006609).

Певні розділи виконувались в рамках регіональної програми моніторингу довкілля Тернопільської області на 2006-2010 роки (затвердженої рішенням 23 сесії Тернопільської обласної ради від 23 березня 2006 р., №556).

Мета дослідження - геоекологічна оцінка територій на рівні компонентів довкілля для отримання оперативної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- провести аналіз попередніх природничих та геоекологічних досліджень на обраній модельній території та визначити невирішені питання;

- оцінити існуючі методичні підходи до оцінки екологічного стану та визначення сучасної екологічної ситуації;

- провести екологічний аудит стану компонентів довкілля;

- розробити схему геоекологічного районування та прогноз розвитку сучасної екологічної ситуації у залежності від антропогенної трансформованості компонентів довкілля;

- запропонувати постійно діючу геоінформаційну регіональну систему екологічної безпеки для управління станом довкілля.

Об'єктом дослідження є компоненти довкілля Подільського Придністров'я.

Предметом дослідження є екостани і екоситуації, що формуються в процесі природного функціонування компонентів довкілля та їх трансформації під впливом техногенної діяльності людини.

Методи дослідження.

Методологічну основу дисертаційної роботи складають концепції екологічного аудиту, геоекології, геохімії ландшафтів, екологічної геохімії, геохімії навколишнього середовища, екологічної безпеки, моніторингу довкілля.

Методи: еколого-техногеохімічне картування, ландшафтно-геохімічні дослідження, визначення хімічного складу основних компонентів навколишнього середовища за стандартними методиками геохімії, складання еколого-техногеохімічних карт стану довкілля та геоекологічне районування.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Вперше для Подільського Придністров'я на рівні адміністративних районів, з врахуванням попередніх досліджень та аналізу різних методичних підходів до екологічної оцінки компонентів довкілля, складена екологічна карта, що характеризує сучасний стан природних середовищ та екологічну ситуацію. До наших досліджень вона визначалась лише у загальному вигляді для Тернопільської області в цілому;

2. Дістала подальшого розвитку методика екологічної оцінки як природних так і антропогенно-змінених територій у розрізі компонентів довкілля;

3. Дістала подальшого розвитку методика побудови еколого-техногеохімічних карт як традиційними, так і новими - автоматизованими, комп'ютерними методами з використанням новітніх геоінформаційних технологій, дистанційного зондування Землі, програм Map Info, Corel Drew, TNT mips та ін.;

4. Вперше для Подільського Придністров'я виконане геоекологічне районування території з ранжуванням геоекологічних зон і смуг на сприятливий, нормальний, задовільний і напружений геоекологічні стани;

5. Вперше створена геоінформаційна регіональна система оцінки стану довкілля на рівні адміністративних районів відповідно до сучасних вимог.

Практичне значення одержаних результатів. Геоекологічна оцінка компонентів довкілля використана для наукового обґрунтування районних планувань територій Чортківського і Борщівського районів, а також для еколого-туристичного районування та екологічно безпечного використання рекреаційних ресурсів (акти впровадження від Чортківської та Борщівської районних державних адміністрацій).

Наукові розробки дисертації реалізовано в навчальному процесі на факультеті туризму при викладанні дисциплін для спеціальності «міжнародний туризм»: «Основи екології», «Ландшафтна екологія» та «Моделювання і прогнозування стану довкілля» (довідка від 28.01.2009 р., №49/01 Галицького інституту імені В'ячеслава Чорновола).

Особистий внесок здобувача.

Дисертант протягом 2003-2008 рр. особисто вивчала територію басейну Верхнього Дністра в межах Чортківського та Борщівського районів Тернопільщини, виконала еколого-геоморфологічні та техногеохімічні дослідження масштабів від 1:50000 до 1: 200000 на площі більше 2000 км. кв., відібрала 188 проб ґрунтів, 55 проб поверхневих вод, 55 проб донних відкладів, 117 проб ґрунтових вод, 87 проб атмосферного повітря, 87 проб опадів снігу, 100 проб рослинності, побудувала 5 комп'ютерних баз даних екологічної інформації, склала 35 електронних поелементних і покомпонентних еколого-техногеохімічних карт та загальну екологічну карту досліджуваної території.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались дисертанткою на міжнародній конференції з екологічного аудиту у м. Києві, 17-18 червня 2005 р., на міжнародній науковій конференції «Ландшафтні та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону» у м. Чернівці, 15-18 грудня 2005 р., на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Нетрадиційні та поновлювані джерела енергії як альтернативні первинним джерелам енергії в регіоні» у м. Львові, 14-15 квітня 2005 р., на ІV міжнародній науково-практичній конференції «Ресурси природних вод Карпатського регіону», м. Львів, 26-27 травня 2005 р., на міжнародній конференції з геоінформатики у м. Києві, 30 березня 2006 р., на науково-практичній конференції «Екологічні проблеми нафтогазового комплексу» у с. Синяк Закарпатської області, 26 лютого - 2 березня 2007 р., на міжнародній науково-практичній конференції «Ресурсозберігаючі технології в нафтогазовій енергетиці» у м. Івано-Франківську, 16-20 квітня 2007 р., на міжнародній науково-практичній конференції «Еколого-економічні проблеми Карпатського Єврорегіону» у м. Івано-Франківську, 22-25 травня 2007 р., на науково-практичній конференції «Екологічна безпека техногенно-перевантажених регіонів та раціональне використання надр» у м. Коктебель, АР Крим, 4-8 червня 2007 р., на ІІІ міжнародній науково-практичній конференції «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення» у м. Алушта, 10-14 вересня 2007 р., на І міжнародній науково-практичній конференції «Шацький національний природний парк та інші природоохоронні території» у м. Луцьку, 3-6 жовтня 2007 р., на Х з'їзді Українського географічного товариства у м. Києві, 28-30 березня 2008 р., на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Географія та екологія: наука і освіта» в м. Умані, 17-18 квітня 2008 р., на міжнародній науково-практичній конференції з охорони заповідних територій у смт. Гримайлів, 21-23 травня 2008 р. та ін.

Публікації. Основні наукові положення та розробки автора викладені у 19 статтях, в тому числі в 9 одноосібних, 4 - у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 - в інших виданнях, 7 - в матеріалах конференцій та 5 - у тезах доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій 3,2 друк. арк.

Структура та обсяг роботи.

Дисертація включає 5 розділів, вступ і висновки обсягом 121 сторінку, 37 рисунків на 34 сторінках, 14 таблиць на 8 сторінках, додатки - 42 рисунки на 42 сторінках, 32 таблиці на 50 сторінках і список використаних джерел на 25 сторінках, що включає 247 найменувань, в тому числі 34 іншомовних.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Огляд попередніх природничих та геоекологічних досліджень. Подільське Придністров'я було заселено нашими предками досить давно. Тут розвивались культури від палеоліту до епохи трипілля. Наукові дослідження розпочались з XVII ст.

З 1772 р. і до 1918 р. досліджувана територія, як і вся Західна Україна (до р. Збруча на сході), знаходилась у складі Австро-Угорщини. Цей етап досліджень характеризувався лише окремими геологічними зйомками (В. Тейсейре, В. Ласкарєв).

Після розпаду Австро-Угорської імперії у 1918 р., і до приєднання Західної України до СРСР у 1939 р. продовжилось стратиграфічне розчленування силуру, девону, крейди, юри, неогену і антропогену на фоні геологозйомочних робіт, які виконувались час від часу в окремих районах (Р. Виржиківський, І. Гофштейн та ін.). Новий етап вивчення Придністров'я (1939-1991 рр.) співпадав з відбудовою зруйнованого війною господарства та початком активних пошуків корисних копалин. З 1945 р. у західних областях України активно вивчають геологію, тектоніку і корисні копалини (Г. Дікенштейн, Р. Палій та ін.).

Сучасний етап (1991 р. - дотепер) природничих та геоекологічних досліджень Подільського Придністров'я характеризується екологізацією усіх видів досліджень. Велику роль відіграють вчені, аспіранти і студенти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Б.І. Заставецький, О.В. Заставецька, Й.М. Свинко, М.Я. Сивий, Л.П. Царик, І.Ю. Чеболда, Л.В. Янковська, Г.В. Чернюк, Я.О. Мариняк, П.Л. Царик та ін. Львівські вчені К.І. Геренчук, П.М. Цись, М.А. Голубець, І.П. Ковальчук, В.М. Петлін, А.Б. Богуцький, А.М. Яцишин, Я.С. Кравчук, Ю.В. Зінько, І.М. Волошин, А.В. Мельник та багато інших внесли істотний внесок у вивчення природи та геоекологічної ситуації Західного Поділля. Але, не дивлячись на велику кількість виконаних наукових робіт цілісної геоекологічної характеристики Подільського Придністров'я не має. Тому наша робота в якійсь мірі повинна заповнити цей пробіл, дати геоекологічну оцінку екологічного стану цієї території для впровадження Державної системи моніторингу довкілля на регіональному рівні.

Розділ 2. Методика геоекологічних оцінок компонентів довкілля. Для України і Подільського регіону зокрема, проблеми екологічної оцінки як «ембріону» майбутнього екологічного аудиту розглядались в роботах В.М. Гуцуляка, О.М. Маринича, В.М. Пащенка, Л.Л. Малишевої, В.М. Петліна, А.В. Мельника, Л.Г. Руденка з співавторами, П.Г. Шищенка, Г.І. Рудька, Л.В. Міщенко, О.М. Адаменка, І.Ю. Чеболди, Л.П. Царика та ін. Більшість робіт стосується проблем і методів екологічного моніторингу, еколого-ландшафтних досліджень, екологічного картографування та ін.

Конкретно на досліджуваній нами території ландшафтно-геохімічне вивчення компонентів навколишнього середовища з відбором та аналізом проб для виявлення забруднення до наших робіт не проводилось. Ми досліджували район з 2003 р. В них брали участь разом з автором - науковий керівник роботи доктор геолого-мінералогічних наук, професор О.М. Адаменко, а також кандидат географічних наук, доцент Л.В. Міщенко, старший викладач Н.О. Зоріна, кандидат геологічних наук, доцент Д.О. Зорін та студенти-екологи мм. Івано-Франківська, Копичинців, Тернополя.

Основна мета польових екологічних маршрутів - картування деградаційних явищ ландшафтів на основі візуальних спостережень для складання карт забруднення ґрунтів та порушень геологічного середовища, а також відбору проб ґрунтів, поверхневих і ґрунтових вод, донних відкладів, атмосферного повітря та рослинності.

Аналіз проб виконувався атомноадсорбційним та рентгенофлюоресцентним методами в Івано-Франківській обласній санітарно-епідеміологічній станції, Одеському бюро мінеральних ресурсів. Хроматографічне визначення інгредієнтів у атмосферному повітрі здійснювалось на хроматографах ЛХМ-80 та ЛХМ-8ОМД.

Розділ 3. Екологічний стан геологічного середовища та геоморфосфери. Досліджувана територія відноситься до древньої Східно-Європейської платформи, південно-західна околиця якої відома під назвою Подільської (або Волино-Подільської) плити. Кристалічний фундамент поступово занурюється від Українського кристалічного щита, що виходить на поверхню у Вінницькій області, через територію Хмельницької і Тернопільської областей. На сході останньої він залягає на глибинах 1000-1500 м., а на заході, тобто в межах досліджуваного нами району, глибини до фундамента 2000-3000 м.

Архей-середній протерозой. Кристалічні породи фундаменту представлені гранітами і гранодіоритами, на розмитій поверхні яких у північній частині області залягають (за даними свердловин Кременець та ін.) рифейські, кембрійські та ордовікські відклади.

Силурійська система. Її відклади трансгресивно, з розмивом, залягають на породах вендської, кембрійської та ордовікської систем і виходять на поверхню в долинах Дністра та Збруча. Вони формувались в умовах трансгресії моря, яке було населено брахіоподами, коралами, трилобітами, строматопорами, наутілоідеями, водоростями. В кінці силурійського періоду відбулась важлива подія - початок освоєння суші рослинами.

Такі рослини, першопоселенці прибережних заболочених рівнин, знаходять у породах рукшинської серії біля с. Трубчин Борщівського району. Вони представлені ранніми псилофітами (куксоніями), які можна вважати амфібіями, бо вони жили і у воді, і на суші, були перехідними формами між водоростями і трав'янистими. Девонська система представлена розрізами від с. Дністрового до с. Устечко, а також по рр. Нічлава, Серет, Збруч та ін.

Вона складена знизу темно-сірими до чорних аргілітами з прошарками вапняків. Вище залягають сіро-зелені та коричневі аргіліти та вапняки з окремими чорно-бурими та строкато-колірними пачками і прошарками аргілітів та червоно-бурих пісковиків. Крейдова система представлена ярусами від альбу до сантону включно. Це мілководні конгломерати, піски і пісковики з фосфатизованими стулками молюсків, губками, зубами акул, голками морських їжаків, уламками дерева, жовновими фосфоритами.

Неогенова система. В середині міоцену починається нова морська трансгресія. Утворюються різнозернисті глауконіто-кварцеві піски, пісковики з опалово-халцедоновим цементом, пісчано-глинисті вапняки, мергелі та гіпси і ангідрити. В товщі останніх у антропогені відбулись природні зміни - утворились карстові печери.

Четвертинна система. Відклади антропогену серед інших систем найбільш впливають на техногеохімію навколишнього середовища.

У межах акумулятивних терасових межиріч і долин Поділля четвертинний покрив збудований алювіальними, еоловими, елювіально-делювіальними, пролювіальними відкладами, які формують покривну лесову товщу з похованими ґрунтами.

Під впливом численних епох тектонічної активності блоки фундаменту і плити розкололись на мезоблоки і мікроблоки, що дешифруються за даними космічних зйомок.Система діагональних розломів різного порядку чітко проявлялась на протязі палеозою, мезозою і кайнозою, впливаючи на формування як структур чохла, так і неотектонічних структур і морфоструктур сучасного рельєфу. Усе це чітко видно в системі гідромережі і навіть в орієнтації карстово-печерних систем.

Майже на усій досліджуваній території можна побачити карстові лійки, гроти, провали, карри та інші характерні форми рельєфу.

В надрах Землі, на глибинах 5-50 м., утворились гігантські підземні порожнини - лабіринти печерних систем, які є найбільшими у світі печерами сульфатного карсту. Подільське Придністров'я уражене зсувами та іншими небезпечними екзогеодинамічними процесами. За останні 25 років, за даними дешифрування космічних знімків М.В. Арістова і О.В. Тимченко, зсувонебезпечна територія збільшилась у 6 разів. Зсуви мають різну будову, морфологію, генезис і розміри. Відрізняються і умови їх виникнення і активізації, хоча першопричина, в першу чергу, природна: різко розчленований рельєф, обумовлений активними неотектонічними рухами, чергування водопроникних і водотривких порід у глибоких річкових долинах, періодичні епохи надмірного зволоження і т. ін.

Розділ 4. Екологічний стан ґрунтів, вод, повітря і рослинності. Ґрунти досліджуваної території утворились протягом голоцену, внаслідок взаємодії речовинних компонентів, які складають ландшафтну оболонку.

Забруднення ґрунтів важкими металами та іншими небезпечними речовинами визначено аналізами відібраних нами проб. Ці дані дозволили побудувати бази даних забруднення ґрунтів, виконати з врахуванням кларків розрахунки фонового та аномальних вмістів хімічних речовин розрахунковим методом, а на основі цього побудувати по-елементні еколого-техногеохімічні карти вмісту того чи іншого елементу в ґрунтах. Такі карти будуються або «вручну», шляхом інтерполяції даних від одного геоекологічного полігону до сусіднього, або в автоматизованому режимі на ПЕОМ, користуючись програмами SURFER, MAP INFO, ARCGIS та іншими. Після накладання одна на одну усіх електронних поелементних карт визначені аномальні зони забруднення. Отримана таким чином електронна карта забруднення ґрунтів показує розподіл по досліджуваній території зон, де перевищено фон і де перевищено ГДК. Іншим методом побудови еколого-техногеохімічних карт є використання сумарного показника забруднення Zc або СПЗ, який відображає долю кожного із хімічних елементів-токсикантів у сумарному забрудненні ґрунтів. Для його визначення вміст кожного елементу (Сі) ділять на фоновий вміст (Сф) і сумують ці частки:

Отримані величини вносять до бази даних, на основі якої будуються карти розподілу Zc (СПЗ) на досліджуваній території. Порівняння карт, побудованих двома методами, показує їх добру кореляцію, тобто високу достовірність обох методів. Перший з них більш простий, якщо є необхідна кількість даних, а другий потребує додаткових розрахунків.

Аналіз отриманих результатів показав, що досліджувана територія Подільського Придністров'я в цілому забруднена слабо, або майже не забруднена, за винятком окремих аномальних точок. Так, по розповсюдженню арсену в ґрунтах виявлено дві аномальні зони, де фон перевищено в 3 рази, але це значно нижче кларка і в сотні разів нижче ГДК. Тобто розподіл арсену у ґрунтах не має небезпеки: виявлений розподіл лише попереджає, що забруднення накопичуються у двох зонах.

Теж саме можна сказати і про розподіл Сd: фон і аномалії значно нижче від кларку і ГДК. Підвищені вмісти Сd (в 3 і більше разів вище фону) прослідковується в ґрунтах Подільської височини, а перевищення ГДК визначено лише в одній точці - північніше Чорткова.

Оцінка якості поверхневих вод дозволила віднести їх до ІІ, ІІІ і ІV класів якості і відповідно до 2 (дуже добрі, чисті), 3 (добрі, досить чисті), 4 (задовільні, слабко забруднені), 5 (посередні, помірно забруднені) і 6 (брудні, погані) категорій. Води ріки Дністер відносяться до 4 категорії якості. Вверх за течією сольовий склад забруднювачів змінюється в бік покращення якості, що підтверджується зменшенням вмісту хлоридів і сульфатів. По кожній річці - допливу Дністра -Джурину, Серету та його допливі - рч. Тупа, Нічлаві та її допливі - рч. Циганська, Збручу спостерігається одна і та ж закономірність: знизу уверх по течії якість води змінюється від 5-6 категорії до 3-4. Лише річка Циганська, є найбільш чистою (2 категорія і лише частково 3 і 4). Спостерігається також погіршення якості води нижче населених пунктів - м. Чортків та смт. Борщів і Товсте.

Донні відклади цих же річок опробувались на вміст в них Cu, Zn, Pb, нафтопродуктів і фенолів. Алевритова та глиниста фракції донних відкладів адсорбують забруднювачі, особливо важкі метали, нафтопродукти і феноли. Гранично допустимі концентрації для донних відкладів не встановлені, тому оцінити вміст в них вказаних забруднювачів важко.

Але якщо порівняти їх з ґрунтами, то виявляється, що вміст Cu, Zn, Pb значно перевищує фоновий вміст цих елементів у ґрунтах і досягає іноді 1,5-3 ГДК. Це свідчить про те, що донні відклади є індикатором для визначення якості поверхневих вод.

Для екологічної оцінки якості ґрунтових вод були проаналізовані їх проби на вміст Аs, Рb, Сu, нітратів, сульфатів, фенолів, нафтопродуктів і пестицидів. Результати показали, що на більшій території Подільської височини ґрунтові води знаходяться у доброму (3 категория) стані.

Окремі ділянки (Чортків, Сапогів) виявляються слабо забрудненими. По розповсюдженню окремих інгредієнтів теж спостерігається аналогічна картина: Дністровський каньйон - чистий (As, Pb, Zn), окремі аномалії є у Чорткові, сульфатів - вище гирла р. Збруч.

З метою оцінки екологічного стану атмосферного повітря були проведені вимірювання вмісту у повітрі кисню, СО, пилу, а також відбір проб снігу з наступним визначенням вмісту в ньому Рb і Сu. На основі цього було побудовано 10 еколого-техногеохімічних карт, які показали підвищений вміст СО, SОХ, пилу в деяких точках Чортківського і Борщівського районів. Але ці вмісти перевищують лише фон і досягають ГДК тільки в районних центрах. Дещо по-іншому поводиться Рb у опадах снігу. Можливо це вплив автотранспорту. Забруднені Рb ландшафти є вздовж автомобільних трас Монастириськ-Бучач-Тернопіль, Чортків-Заліщики.

Щоб визначити, чи накопичує флора досліджуваного району ті чи інші хімічні речовини-забруднювачі навколишнього середовища, ми провели опробування різнотравно-лучної трав'янистої рослинності. Зола цих проб була проаналізована атомноадсорбаційним методом. Визначався вміст Сd, Рb, Сu, і V. На основі цих даних було побудовано 5 еколого-техногеохімічних карт та карта сумарних показників забруднення.

Просторове розповсюдження хімічних елементів у золі лучного різнотрав'я майже аналогічне такому у ґрунтовому покриві. В цьому нічого дивного немає, адже рослинність засвоює ті ж самі елементи, що попадають у ґрунт. В районі м. Чорткова, біля Скали-Подільської прослідковується ланцюжок аномалій, де екологічний стан рослинності задовільний, напружений і складний.

Розділ 5. Комплексна геоекологічна оцінка території для покращення екологічної ситуації з використанням геоінформаційних систем. Екологічний стан геоекосистем Подільського Придністров'я ми визначали ранжуванням сумарних показників забрудненя (СПЗ) ґрунтового і рослинного покривів, атмосферного повітря і ґрунтових вод. Кожному екологічному стану відповідає той чи інший колір на карті сучасної екологічної ситуації, на яку винесені порушення геологічного середовища, як природні (сучасні активні геодинамічні зони стискання і розтягнення земної кори, локальні здвиги, брахіантиклиналі в платформовому чохлі, які були активізовані в неоген-четвертинний час і які можуть провокувати землетруси, а також розвиток карстових процесів), так і техногенні (кар'єри з видобутку корисних копалин), а також порушення геоморфосфери (рельєфу) зсувами, обвалами, селями, осипищами, ерозією, суфозією та ін. При цьому порушення рельєфу в основному є природними, але часто вони підсилені нерозумною господарською діяльністю людини.

Сукупність усіх виявлених контурів екологічних станів основних геокомпонентів довкілля Подільського Придністров'я дозволило провести геоекологічне районування на ландшафтній основі.

Згідно ландшафтного та фізико-географічного районування О.М. Маринича та П.Г. Шищенка, територія відноситься до Європейської рівнинної ландшафтної країни, зони широколистяних лісів, Західноукраїнського ландшафтного краю та Західно-Подільської ландшафтної області. В межах цієї області розвинуті Заліщицькі ландшафти з рядом ландшафтних місцевостей. При геоекологічному районуванні Л.В. Міщенко запропонувала виділяти геоеокологічні зони, які відповідають ландшафтам, і геоекологічні смуги, що є аналогами ландшафтних місцевостей. Тому в межах Заліщицької геоекологічної зони (А) ми виділили наступні геоекологічні смуги: Дорогичівську (І), Джуринську (ІІ), Нирківську (ІІІ), Тупівську (ІV), Касперівецьку (V), Серетську (VІ), Глибочокську (VІІ), Нічлавську (VІІІ), Гермаківську (ІХ), Циганську (Х), Скало-Подільську (ХІ), Збручанську (ХІІ) та Дністровську (ХІІІ). Це дозволяє розробити для геоекологічних структур індивідуальні заходи з оптимізації та покращення стану довкілля. В межах Дністровського каньйону екологічний стан нормальний і сприятливий, а на суміжних територіях він задовільний і лише в окремих аномальних контурах - напружений.

ВИСНОВКИ

1. Геологічне середовище та обмежуюча його зверху геоморфосфера (рельєф) зазнали певних екологічних змін під впливом як природних, так і антропогенних (техногенних) процесів. Виходячи з аналізу четвертинних відкладів та геоморфологічних умов, а також співвідношення терас з горизонтами покривних лесів та викопних ґрунтів, досліджувана територія поділена на три зони: вододільні межиріччя, високі надканьйонні тераси р. Дністер, середні і низькі внутріканьйонні тераси;

2. Не зважаючи на велику кількість попередніх наукових робіт, цілісної геоекологічної характеристики Подільського Придністров'я немає. Тому наша робота заповнює цей пробіл, дає геоекологічну оцінку компонентів довкілля досліджуваного району;

3. Розвиток концепції загальної оцінки впливу техногенних об'єктів на довкілля та конкретна методика польових експедиційних досліджень, аналітичних робіт і комп'ютерної обробки отриманих результатів, дозволили деталізувати структури баз даних екологічної інформації та геоінформаційних систем і їх використання для еколого-аудиторської діяльності;

4. На основі дешифрування космічних знімків виділено кілька паралельних давніх річкових долин, які існували до формування долини Дністра, були орієнтовані з північного заходу на південний схід, тобто майже під прямим кутом по відношенню до сучасних долин. З алювієм древніх долин можуть бути пов'язані розсипні корисні копалини (титаномагнетит, рутил, золото та інші), які є на сусідній території Українського кристалічного щита. В цілому ж геологічне середовище і геоморфосфера в досліджуваному районі ще мають «запас міцності» щодо небезпечних екзогеодинамічних процесів, але їх постійне зростання вимагає занепокоєння. Якщо для запобігання і попередження цих явищ поки що не має у держави коштів, то необхідно організувати їх інвентаризацію та моніторинг;

5. Суміжні з геологічним середовищем та геоморфосферою компоненти довкілля - ґрунтовий і рослинний покриви, поверхнева і підземна гідросфера та атмосферне повітря - екологічно оцінені більш-менш рівномірно по всій території. На відміну від існуючих методів площинної оцінки викидів у атмосферне повітря, скидів у водні системи та накопичення відходів, поділених (віднесених) на площу відповідної території, ми визначали цей параметр шляхом складання еколого-техногеохімічних карт. Еколого-техногеохімічні карти ґрунтів, ґрунтових вод, атмосферного повітря і рослинності показують, що досліджувана територія забруднена слабо, або майже не забруднена, за винятком окремих аномальних зон точкового характеру, де вміст Аs, Сd, РЬ, Сu, Zn, V, нафтопродуктів, ДДТ перевищують фон у 3-5 разів, а іноді і ГДК у 2-3 рази. Більшість (90%) аналізів показує, що вміст нижче фонових значень. Тобто нічого небезпечного немає: виявлений розподіл хімічних елементів лише попереджає, що забруднення накопичуються у зонах впливу локальних (місцевих) джерел, що приурочені до районних центрів. Вони спостерігаються у нижніх течіях рр. Бариш, Тупа, Серет, Нічлава і Збруч. Ці зони необхідно контролювати для забезпечення екологічної стабільності. Дослідження якості поверхневих вод та донних відкладів показало, що води р. Дністер та його допливів відносяться, в основному, до 4 категорії (задовільні, слабко забруднені) III класу якості. Вверх за течією якість покращується, але безпосередньо біля гирла річок Тупої, Серета і Нічлави вміст солей зростає і лише нижче за течією зменшується внаслідок розбавлення;

6. Складена карта сучасної екологічної ситуації Подільського Придністров'я з виділенням 4 геоекологічних станів на основі екологічного аудиту геологічного середовища та геоморфосфери, гідросфери, атмосферного повітря, ґрунтового та рослинного покривів, дозволила виконати геоекологічне районування досліджуваної території на основі геоекологічного аналізу та виявлених аномальних зон забруднення. Всього обґрунтована 1 геоекологічна зона, яка поділяється на 13 геоекологічних смуг. Переважна більшість із них відповідає ландшафтним місцевостям, тому що рівень забруднення незначний. Там, де екологічний стан зростає до напруженого, контури геоекологічних смуг можуть частково не співпадати з ландшафтними місцевостями; забруднення екологія техногенний

7. Оцінка екологічного стану геоекологічних смуг дозволила поділити їх на три категорії за необхідністю стабілізаційних заходів:

1) не має потреб втручатись в природно-антропогенні процеси;

2) необхідно застосовувати оптимізаційні природоохоронні заходи згідно довгострокової екологічної програми;

3) потрібні термінові оперативні заходи.

Комплекс виконаних геоекологічних досліджень є необхідним для наукового обґрунтування збалансованого природокористування промислово-аграрних районів, а також розвитку туристично-рекреаційної індустрії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Адаменко О.М. Оцінка впливів об'єктів нафтогазового комплексу на антропогенні ландшафти Прикарпаття / О.М. Адаменко, Л.Я. Вітко // ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення»: збірка наук. статей у 2 т.: 10-14 вересня 2007 р. - Алушта, Харків, 2007. - Том І. - С. 10-14. (Автором зібрані дані для оцінки впливів нафтогазових об'єктів на ландшафти).

2. Відновлювальні екологічно безпечні енергоресурси у Карпатському регіоні. Нетрадиційні і поновлювальні джерела енергії як альтернативні первинним джерелам енергії в регіоні / А. Стефанів, Л. Плаксій, Л. Вітко, Д. Зорін, В. Скрипник // Третя міжнар. наук. прак. конф. 14-15 квітня 2005 р. - Львів, 2005. - С. 48-52. (Автором проаналізована література з альтернативної енергетики).

3. Вітко Л.Я. Екологічний стан поверхневих вод Подільського Придністров'я / Л.Я. Вітко // Вісник Дніпропетровського університету. Географія. Геологія. - 2005. - Вип. 9. - С. 69-73.

4. Вітко Л.Я. Екологічний стан поверхневих вод Подільського Придністров'я / Л.Я. Вітко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія. - Вінниця, 2007. Вип. 13. - С. 157-161.

5. Вітко Л.Я. Вплив екологічних чинників на стан демосфери та захворюваності населення на Прикарпатті / Л.Я. Вітко // Вісник Дніпропетровського університету. - 2007. - №11. - С. 47-53.

6. Вітко Л.Я. Геоінформаційна технологія оцінки геосистем при екологічному аудиті територій нафтогазовидобутку / Л.Я. Вітко // Екологічні проблеми нафтогазового комплексу: матеріали наук. прак. конф., 26 лютого - 2 березня 2007 р. - К.: НПЦ «Екологія. Наука. Техніка», 2007. - С. 132-133.

7. Вітко Л.Я. Стратегія регіональної екологічної безпеки районів нафтогазовидобутку в Івано-Франківській області / Л.Я. Вітко // Ресурсозберігаючі технології у нафтогазовій енергетиці: матеріали міжнар. наук. - техн. конф. 16-20 квітня 2007 р.: тези доповідей. - Івано-Франківськ: Факел, 2007. - С. 295.

8. Вітко Л.Я. Основні екологічні проблеми та шляхи їх подолання в Західному регіоні України / Л.Я. Вітко // Сучасні інформаційні технології управління екологічною безпекою, природокористуванням, заходами в надзвичайних ситуаціях: матеріали VI наук. практич. конф. - Київ, Харків, Крим, 2007. - С. 100-106.

9. Вітко Л.Я. Екологічна оцінка стану атмосферного повітря Подільського Придністров'я / Л.Я. Вітко // Географія та екологія: наука і освіта: матеріали ІІ Всеукраїнська наук. практич. конф., 17-18 квітня 2008 р. - Умань, 2008. - С. 31-33.

10. Вітко Л.Я. Геоінформаційна оцінка стану атмосферного повітря Подільського Придністров'я / Л.Я. Вітко // Теоретичні та прикладні аспекти геоінформатики. - К., 2006. - С. 185-189.

11. Вітко Л.Я. Стратегія регіональної екологічної безпеки районів нафтогазовидобутку в Івано-Франківській області / Л.Я. Вітко // Наукові вісті Ін-ту менеджменту та економіки «Галицька академія». - Івано-Франківськ: Полум'я, 2007. - С. 59-61.

12. Вітко Л.Я. Екологічний стан довкілля Гусятинщини / Л.Я. Вітко, Л.В. Міщенко // Географія в інформаційному суспільстві. - К.: Обрії, 2008. - Том ІІІ. - С. 195-197. (Автором визначені сумарні показники забруднення ґрунтів та рослинності для території Гусятинщини).

13. Геоінформаційна система екологічної безпеки та екологічного аудиту територій. Система экологического менеджмента ІSО 14001 / О.М. Адаменко, Я.О. Адаменко, Л.В. Міщенко, Д.О. Зорін, Л.Я. Вітко та ін. - К.: Экологический аудит, 2005. - С. 393 (Автором опрацьована література).

14. Екологічна оцінка ґрунтів в зоні впливу небезпечних техногенних об'єктів / О.М. Адаменко, Д.О. Зорін, Л.Я. Вітко, О.В. Пендерецький, А.Д. Стефанів, В.С. Скрипник // Науковий вісник Чернівецького нац. ун-ту. Серія: Географія. - 2005. - Вип. 257. - С. 3-11. (Автором виконана екологічна оцінка ґрунтів Чортківського району).

15. Екологічний стан природного заповідника «Медобори» та суміжних територій / В.М. Триснюк, І.В. Триснюк, В.Я. Жовтюк, Л.Я. Вітко // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Л. Українки. - Луцьк, 2007. - №11, ч. ІІ. - С. 292-297. (Автором опрацьована література та оцінений екологічний стан суміжних з заповідником «Медобори» територій).

16. Зорін Д.О. Екологічна оцінка стану атмосферного повітря Подільського Придністров'я / Д.О. Зорін, Л.Я. Вітко // Екологічна безпека техногенно-перевантажених регіонів та раціональне використання надр: матеріали наук. практич. конф. 4-8 червня 2007 р. - Коктебель, АР Крим: НПЦ «Екологія Наука Техніка», 2007. - С. 84-85. (Автором узагальнені результати аналізу проб атмосферного повітря для оцінки його екологічного стану).

17. Міщенко Л.В. Геоінформаційні технології екологічного аудиту антропогенних ландшафтів / Л.В. Міщенко, Л.Я. Вітко // Охорона і менеджмент об'єктів неживої природи на заповідних територіях: матеріали міжнарод. наук. практич. конф., 21-23 травня 2008 р., смт. Гримайлів. - Тернопіль: Джура. - 2008. - С. 188-189. (Автором розроблена геоінформаційна система для оцінки антропогенних ландшафтів).

18. Оцінка якості води р. Дністер та його допливів у Галицькому районі / А.Д. Стефанів, В.С. Скрипник, Л.Я. Вітко, Д.О. Зорін та ін. // Ресурси природних вод Карпатського регіону: Матеріали 4-ої міжнар. наук. практ. конф. 26-27 травня 2005 р. - Львів, 2005. - С. 107-111. (Автором опрацьована література з природних вод).

19. Пропозиції по створенню геоінформаційної системи екологічної безпеки ієрархічних рівнів Східної Європи, України, Карпатського регіону, області, районів і населених пунктів / О.М. Адаменко, Я.О. Адаменко, О.В. Пендерецький, Л.В. Міщенко, Л.Я. Вітко та ін.: Матеріали міжнародної наукової конференції «Ландшафти та геоекологічні проблеми Дністровсько-Прутського регіону», присвяченої 130-річчю заснування Чернівецького ун-ту ім. Ю.Федьковича та 60-річчю створення кафедри фізичної географії, Чернівці, 15-18 грудня 2005 р. - Чернівці: Чернівецький національний університет, 2005. - С. 4-5. (Автором розроблена ГІС адміністративного району).

Размещено на Allbest.ru