Главная Коллекция "Revolution" Экология и охрана природы Гігієнічна оцінка комплексного (аерогенного і перорального) навантаження хімічних канцерогенів на населення великого міста за критерієм ризику

Гігієнічна оцінка комплексного (аерогенного і перорального) навантаження хімічних канцерогенів на населення великого міста за критерієм ризику

Гігієнічна оцінка екологічного впливу хімічних канцерогенів на населення міста. Територіальні особливості забруднення атмосферного повітря та харчових продуктів. Методологія оцінки канцерогенного ризику в роботі санітарно-епідеміологічної служби.

Рубрика	Экология и охрана природы
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	14.07.2015
Размер файла	106,5 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Гігієнічна оцінка комплексного (аерогенного і перорального) навантаження хімічних канцерогенів на населення великого міста за критерієм ризику

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

гігієнічний екологічний санітарний канцероген

Актуальність теми. Здоров'я нації - важливий інтегральний показник рівня зрілості суспільства та його соціально-економічного розвитку. Зменшення негативних наслідків впливу на людину шкідливих чинників є фундаментальною задачею медико-біологічних досліджень. Важливою проблемою є ідентифікація факторів ризику порушення стану здоров'я як окремої людини, так і населення в цілому. Провідним шляхом реалізації питань з екологічної безпеки умов проживання є оцінка ризиків і розробка управлінських рішень щодо їх зменшення (Національний план дій з гігієни довкілля на 2000-2005 роки; Сердюк А.М., 2001).

За даними ВООЗ, приділяючи достатню увагу заходам профілактики й зміцнення здоров'я людей, можна знизити глобальний тягар хвороб на 70 %. При цьому експерти Міжнародного агентства з вивчення раку визнають, що фактори навколишнього середовища, побуту та виробництва обумовлюють розвиток майже 80 % усіх злоякісних новоутворень, а до 70 % з них мають хімічну природу (Зарідзе Д.Т., 1987).

При вирішенні питання щодо визначення небезпеки для населення забруднення навколишнього середовища слід враховувати, що поряд з інгаляційним надходженням шкідливих факторів ті ж самі чинники можуть одночасно впливати і перорально - з питною водою та харчовими продуктами. Це важливо для речовин, які є широко розповсюдженими і стійкими в навколишньому середовищі та легко включаються у біологічні ланцюги „повітря-грунт-рослини-тварини-людина”. До них відносяться переважно важкі метали, стійкі органічні азотовмісні сполуки, поліциклічні ароматичні вуглеводні та інші (Шабад Л.М., 1973; Янишева Н.Я., 1985; Черниченко І.О., 1985, 1998; Ильницкий А.П., 1985; Гільденскіольд Р.С., 1992; Трахтенберг І.М., 1994; Гапон В.А., 2000).

При оцінці антропогенного впливу на здоров'я населення більш актуальним є визначення загального навантаження шкідливих сполук на організм і аналіз його небезпеки.

В Україні критерієм безпечного стану довкілля є гігієнічні нормативи допустимого вмісту шкідливих речовин у повітрі, питній воді, ґрунті та допустимі рівні в харчових продуктах.

В той же час порівняння реальних концентрацій забруднюючих речовин з нормативними рівнями не відображає справжньої картини щодо стану об'єктів навколишнього середовища та не визначає їх вплив на здоров'я населення. Підґрунтям для такого є наступне:

- чутливість населення до впливу тої чи іншої сполуки характеризується широким діапазоном коливань, що пов'язано із віком, статтю, рівнем імунітету тощо;

- для ряду речовин, лімітуючою ознакою яких є канцерогенний, мутагенний, імунотоксичний, ембріотоксичний ефект, згідно із сучасними поглядами характерною є безпороговість дії.

До того ж реальна надійність вітчизняних нормативів для людини, більшість з яких випробувана на тваринах (щурах, мишах), переважно не оцінювалася в клініко-гігієнічних чи епідеміологічних дослідженнях. Відомі лише поодинокі спостереження такого напрямку, і стосувалися вони лише канцерогенних сполук, ГДК яких було обґрунтовано за специфічною біологічною дією (Кирєєва І.С., 1983; Янишева Н.Я., Черниченко І.О., Баленко Н.В. та ін., 1995, 1998; Бабій В.Ф., 2004 ).

В останні 15-20 років, після широкої дискусії за кордоном, і перш за все в США, пріоритет віддається такому критерію безпеки як ризик для здоров'я людини. Основними параметрами, що використовуються для оцінки ризику канцерогенних сполук, є фактори канцерогенного потенціалу, а для загальнопошкоджуючих речовин - індекси небезпеки, а також так звані референтні дози та концентрації, які визначаються лише на основі вивчення ефектів дії безпосередньо на здоров'я людини.

Метод оцінки ризиків факторів довкілля набуває все більшого поширення в роботах санітарних лікарів та науковців у Російській Федерації і в Україні (Крутько В.М., 1994; Кисельов О.В., 1997; Новиков С.М., 1998; Сидоренко Г.І., 1999; Янишева Н.Я., Черниченко І.О., Литвиченко О.М., 2000, 2001; Онищенко Г.Г., 2002; Аваліані С.Л., 2002; Малоног К.П., 2006; Турос О.І., 2008). При цьому усі спостереження стосуються визначення ризиків, обумовлених лише станом забруднення атмосферного повітря. Питання небезпеки надходження таких сполук перорально, з питною водою та харчовими продуктами, як і можливість комплексної дії, взагалі до цього часу залишаються відкритими.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в ДУ «ІГМЕ ім. О.М. Марзєєва АМНУ» в рамках науково-дослідної роботи: «Визначити канцерогенний ризик для населення сучасного міста від комплексного впливу пріоритетних сполук і обґрунтувати заходи профілактики» (шифр теми АМН.Ф.06.05, № державної реєстрації 0105U002726), яка виконувалась у лабораторії гігієни канцерогенних факторів у 2005-2007 роках.

Мета роботи - визначення величини канцерогенного ризику для населення сучасного міста за умов комплексного навантаження хімічних канцерогенів на організм з атмосферним повітрям та харчовими продуктами (на прикладі м. Києва).

У відповідності з поставленою метою дослідження були спрямовані на вирішення наступних завдань:

1. Вивчити стан забруднення атмосферного повітря м. Києва хімічними канцерогенами антропогенного походження.

2. Визначити рівень забруднення атмосферного повітря канцерогенними речовинами та дальність його розповсюдження в районі автомагістралей.

3. Вивчити стан забруднення хімічними канцерогенами харчових продуктів, що складають добовий раціон населення м. Києва.

4. Визначити характер експозиції та провести розрахунок доз впливу канцерогенних хімічних речовин на населення міста з повітрям та харчовими продуктами.

5. Розрахувати індивідуальні та популяційні ризики канцерогенної небезпеки, обумовленої забрудненням атмосферного повітря і харчових продуктів за умов ізольованої та комплексної дії.

6. Дати порівняльну оцінку популяційного канцерогенного ризику за умов комплексного впливу хімічних канцерогенів, що надходять з атмосферним повітрям та харчовими продуктами.

Об'єкт дослідження - вплив хімічних канцерогенних речовин довкілля на формування індивідуального та популяційного канцерогенного ризиків для населення.

Предмет дослідження:

- канцерогенні хімічні речовини в атмосферному повітрі та харчових продуктах;

- канцерогенний ризик для здоров'я людей.

Методи дослідження: гігієнічні - для оцінки канцерогенного ризику для здоров'я людей від забруднювачів довкілля; фізико-хімічні (газохроматографічний, спектрально-люмінесцентний) - для визначення концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та харчових продуктах; санітарно-статистичні - для обчислення результатів фізико-хімічних досліджень (середньоарифметична величина М_сер, її стандартна похибка m); розрахунковий - для розрахунку канцерогенного ризику, середніх добових доз впливу канцерогенних речовин (з атмосферним повітрям та харчовим раціоном).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в результаті проведених досліджень вперше в Україні дано оцінку комплексного канцерогенного навантаження факторів середовища на конкретну групу людей, вивчено територіальні особливості канцерогенних ризиків для здоров'я населення від реального комплексного забруднення атмосферного повітря та харчових продуктів; встановлено вклад аерогенних і пероральних чинників у формування популяційних канцерогенних ризиків.

Практичне значення роботи полягає у модифікації методології визначення канцерогенних ризиків для забезпечення контролю за станом комплексного забруднення мегаполіса.

За результатами досліджень розроблено та впроваджено:

- Методичні рекомендації «Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря» МР 2.2.12-142-2007;

- Оцінка небезпеки для здоров'я населення хімічного забруднення атмосферного повітря міста / Інформаційний лист № 210-2008 / МОЗ України. - Київ, 2008;

- Патент 28734 України, МПК G01N 31/00. Спосіб прискореного визначення вмісту канцерогенних N-нітрозамінів у повітрі / заявл. 26.06.2007; опубл. 25.12.2007, Бюл. № 21;

- Патент 44924 України, МПК G01N 31/00, А61В 10/00. Спосіб прогнозування рівня онкозахворюваності органів дихання залежно від забруднення атмосфери бенз(а)піреном / заявл. 27.03.2009; опубл. 26.10.2009, Бюл. № 20.

Особистий внесок здобувача: Автором особисто визначено мету, завдання та розроблено програму досліджень, обґрунтовано методологічні принципи та методичні підходи до вирішення поставлених задач, здійснено аналіз, систематизацію та математичну обробку одержаних результатів; оформлено усі розділи дисертаційної роботи, сформульовано висновки. Матеріали досліджень, проведених разом із співробітниками лабораторії гігієни канцерогенних факторів ДУ «ІГМЕ ім. О.М. Марзєєва АМНУ», становлять не більше 20 % обсягу роботи.

Апробація результатів дисертації. Наукові положення, представлені в дисертації, доповідалися і обговорювалися на науково-практичних конференціях різного рівня, включаючи міжнародні, а саме: на XІV міжнародній науково-практичній конференції «Экология и здоровье человека. Охрана воздушного и водного бассейнов. Утилизация отходов» (Щелкіно, АР Крим, 2006); на науково-практичних конференціях «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Київ, 2007, 2008, 2009), на XV міжнародній науково-практичній конференції «Экология и здоровье человека. Охрана воздушного и водного бассейнов. Утилизация отходов» (Щелкіно, АР Крим, 2007); на Третій міжнародній конференції «Чистота довкілля в нашому місті» (Севастополь, 2007); на XII Міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2008).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових робіт, з яких 7 - у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 - у матеріалах і тезах науково-практичних конференцій. Матеріали дисертації відображено у методичних рекомендаціях, 2 деклараційних патентах та одному інформаційному листі.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація складається із вступу, 5 розділів (огляд літератури, обґрунтування об'єму та методів досліджень, результати власних досліджень), висновків, списку використаних джерел.

Робота викладена на 173 сторінках тексту, ілюстрована 31 рисунком, містить 30 таблиць. Бібліографія включає 221 літературне джерело (з яких 130 вітчизняних джерел, 73 роботи з країн СНД та 18 - англомовні).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ присвячено аналізу літератури, в якому висвітлено питання впливу на здоров'я людини забруднюючих хімічних канцерогенних речовин, що надходять з атмосферним повітрям та харчовими продуктами. Показано ефективність використання методології оцінки ризику за кордоном, її переваги та недоліки. Наведено необхідність застосування у вітчизняній гігієнічній практиці поряд з гігієнічними нормативами (ГДК, ГДР) показників канцерогенного ризику.

Огляд літератури завершується узагальненням матеріалу, висвітленням невирішених аспектів проблеми та обґрунтуванням методичних підходів та напрямків дисертаційної роботи, які обумовили мету та завдання досліджень.

Програма, матеріали та методи дослідження. Програма дослідження включала наступне:

1) проведення санітарно-гігієнічної характеристики якості атмосферного повітря і основних харчових продуктів добового раціону мешканців дослідного міста та виявлення пріоритетних забруднюючих хімічних речовин;

2)вибір точок відбору проб, визначення середньодобових доз і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста, основних харчових продуктах, що складають раціон людини; аналіз результатів;

3)розрахунок комплексного навантаження пріоритетних забруднюючих хімічних речовин, які надходять в організм людини інгаляційно та перорально;

4)розрахунок величин канцерогенного ризику (індивідуального та популяційного), обумовленого забрудненням атмосферного повітря і харчових продуктів.

Для розв'язання поставлених задач застосували комплекс фізико-хімічних, санітарно-гігієнічних та розрахункових досліджень.

Місцем санітарно-гігієнічного спостереження було обрано м. Київ, який є адміністративним та промисловим центром України з кількістю населення на час дослідження, за офіційними даними, 2693,2 тис. чоловік. Місто поділене на 10 адміністративних районів, які характеризуються багатогалузевим виробництвом. Більша частина підприємств міста Києва зосереджена у правобережній зоні.

Об'єктом натурного експерименту було атмосферне повітря та харчовий раціон, для чого спостереження велось на 25 пунктах, які охоплюють автомагістралі та внутрішньоквартальні території, та досліджувалося більше 20 видів харчових продуктів, які складають добовий раціон киянина.

В атмосферному повітрі досліджували 11 хімічних речовин (формальдегід, кадмій, нікель, свинець, хром VI, бенз(а)пірен, дибенз(a,h)антрацен, бенз(а)антрацен, бенз(в)флуорантен, N-нітрозодиметиламін, N-нітрозодіетиламін);

в харчовому раціоні - 5 речовин (бенз(а)пірен, N-нітрозодіетиламін, N-нітрозодиметиламін, кадмій, хром VI).

В кожній точці проби атмосферного повітря відбирали 1 - 2 години через рівні проміжки часу протягом доби, переважно це складало 4 рази, на їх основі розраховували середньодобові концентрації. Загалом було проведено близько 3000 фізико-хімічних аналізів.

Відбір проб повітря для визначення канцерогенних речовин здійснювали у відповідності з методичними підходами, що склалися у гігієні атмосферного повітря.

Вимірюванню підлягали: ПАВ (бенз(а)пірен, дибенз(a,h)антрацен, бенз(а)антрацен, бенз(в)флуорантен), нітрозаміни (N-нітрозодиметиламін, N-нітрозодіетиламін), важкі метали (кадмій, нікель, свинець, хром). Окрім власних досліджень було проаналізовано ретроспективні дані моніторування стану забруднення атмосферного повітря на стаціонарних постах Центральної геофізичної обсерваторії Міністерства з надзвичайних ситуацій України.

Дослідження канцерогенних сполук в харчових продуктах проводили відповідно до харчового раціону киянина, зразки продуктів було придбано в торгівельній мережі м. Києва.

Використано методи дослідження: фізико-хімічні (газохроматографічний, спектрально-люмінесцентний), ретроспективного аналізу. Загальна кількість досліджень об'єктів середовища - 12920, характеристика яких наведена в табл. 1.

Оцінку ризику для здоров'я населення проводили за міжнародною методологією оцінки ризику, розробленою Агентством США з охорони навколишнього середовища, класична схема якої складається з чотирьох етапів:

1) етап ідентифікації небезпеки, що включає виявлення потенційно небезпечних для здоров'я хімічних речовин в об'єктах навколишнього середовища та оцінку їх впливу на здоров'я населення, складання переліку пріоритетних хімічних речовин, аналіз даних про концентрації хімічних речовин в атмосферному повітрі, харчовому раціоні;

Таблиця 1. Методи досліджень проб різних об'єктів навколишнього середовища

Об'єкт	Середовище	Хімічні речовини	Метод	Кількість досліджень
Атмосферне повітря	25 пунктів спостереження, з яких 21-автомагістраль, 4-внутрішньо-квартальні	11	Газохроматографічний	208
			Спектрально-люмінісцентний	2024
			Ретроспективно - аналітичний	8048
Харчовий раціон	Харчові продукти - 22	4	Газохроматографічний	528
			Спектрально-люмінісцентний	264
			Ретроспективно - аналітичний	1848
Всього	12920

2) етап оцінки залежності «доза-відповідь», що включає вивчення кількісних зв'язків між рівнями експозиції пріоритетних речовин і показниками стану здоров'я людини;

3) етап оцінки експозиції (впливу хімічних речовин на людину), який включає характеристику джерел забруднення, шляхів та точок впливу, розрахунок середніх добових доз впливу пріоритетних речовин на населення міста;

4) етап характеристики ризику, що включає аналіз всіх отриманих даних, розрахунок канцерогенних ризиків для населення окремих районів, величин індивідуального, популяційного та сумарного ризиків для здоров'я населення.

Всі отримані дані обробляли за загальноприйнятими методами варіаційної статистики з розрахунком середньоарифметичної величини М_сер, її стандартної похибки m.

Гігієнічна оцінка забруднення атмосферного повітря м. Києва. На підставі проведених натурних досліджень загального забруднення атмосферного повітря м. Києва хімічними канцерогенами антропогенного походження в адміністративних районах і на основних автошляхах міста визначено середньодобові концентрації пріоритетних речовин - 11 канцерогенних забруднювачів повітря (бенз(а)пірен, бенз(а)антрацен, бензо(в)флуорантен, дібенз(a, h)антрацен, нітрозодиметиламін, нітрозодіетиламін, кадмій, хром (VI), нікель, свинець, формальдегід). Вивчено характер експозиції та дози впливу ідентифікованих канцерогенних хімічних речовин на населення міста з атмосферним повітрям. Розраховано індивідуальний та популяційний ризик канцерогенної небезпеки, дано оцінку залежності «доза-відповідь» для канцерогенних речовин та характеристику канцерогенного ризику для здоров'я населення.

Встановлено, що за загальноприйнятим критерієм, яким є ГДК, тільки для окремих канцерогенних речовин спостерігалося перевищення гігієнічного нормативу.

Насамперед це стосувалося бенз(а)пірену та формальдегіду, концентрації яких у 100 % проб, відібраних на території міста сягали 2 - 6 ГДК, а рівні нітрозодиметиламіну та свинцю перевищували допустимий рівень в 1,5 - 2,0 рази лише в окремих пунктах спостережень. Рівень інших речовин, які було нами ідентифіковано переважно знаходився в межах ГДК або нижче. При цьому було показано, що за сумарним показником забруднення небезпеку викликає якість атмосферного повітря лише в 4-х районах міста: Шевченківський район > Дарницький район > Подільський район > Печерський район. На території інших районів сумарний показник забруднення реєструвався в межах допустимого рівня.

В той же час в районі автомагістралей показники забруднення атмосферного повітря знаходилися на суттєво вищому рівні. Найбільший рівень забруднення атмосферного повітря міста спостерігався в районі автомагістралей: місця розв'язки автошляхів та великі площі міста (пл. Бессарабська, пл. Московська тощо).

Загальний рівень канцерогенного ризику для всіх районів оцінюється як високий і складає 4,1 х 10^-3. Серед районів із високим сумарним ризиком відзначаються території, що характеризуються особливо значними показниками: Шевченківський район - 1,2 х 10^-2, Подільський та Дарницький райони з ризиком 4,3 х 10^-3, Печерський - 4,5 х 10^-3, Голосіївський - 4,6 х 10^-3. Канцерогенний ризик для населення поблизу усіх вулиць і магістралей перевищує рівень 1 х 10^-3 і розцінюється як високий. Характер примагістральної забудови міста суттєво впливає на ступінь забруднення атмосферного повітря. На території із закритою житловою забудовою реєструється перевищення ГДК у 100 % проб для бенз(а)пірену, нітрозодиметиламіну та формальдегіду, а розповсюдження цих речовин у глибину кварталу сягає 100 м і більше. Популяційний канцерогенний ризик для населення, яке проживає в адміністративних районах м. Києва, в цілому по місту за рахунок інгаляційного надходження суми канцерогенів складає 11151 випадків онкологічної захворюваності протягом 70 років (на момент дослідження у місті проживало 2693224 чоловік), що обумовлює щорічний приріст (надфоновий розвиток новоутворень) на рівні 159 випадків.

Гігієнічна оцінка забруднення харчових продуктів. Вивчено рівень забруднення харчових продуктів (тваринного та рослинного походження), які було придбано в торгівельній мережі м. Києва. В якості індикаторних речовин було вибрано канцерогени трьох класів: поліциклічні ароматичні вуглеводні, нітрозаміни та важкі метали.

Вибір зазначених сполук обумовлено наступним. По-перше, ці сполуки є речовинами, які надходять до організму також з атмосферним повітрям, що свідчить про можливість сумації їх дії в організмі людини. По-друге, вони є стійкими в довкіллі і циркулюють в ньому, легко включаючись у біологічні ланцюги „повітря-ґрунт-вода-рослини-тварини-людина”. Це вказує на пріоритетність таких речовин при визначенні канцерогенного навантаження на організм людини в сучасних умовах.

Проведено гігієнічну оцінку стану забруднення хімічними канцерогенами харчових продуктів, що складають добовий раціон населення м. Києва - 5 канцерогенних забруднювачів (нітрозаміни (сума НДМА+НДЕА), бенз(а)пірен, хром (VI) та кадмій). Добовий раціон киянина складався з м'яса та м'ясопродуктів (у перерахунку на м'ясо); риби та рибопродуктів; олії та інших рослинних жирів; молока, молокопродуктів та масла (у перерахунку на молоко); хліба та хлібних продуктів; овочів; фруктів.

Серед м'ясних та рибних продуктів найбільш суттєві концентрації канцерогенів визначалися в разі їх копчення та термічної обробки. Причому це стосувалося як бенз(а)пірену, так і канцерогенних нітрозамінів. Зокрема, у свіжому м'ясі бенз(а)пірен відсутній, проте при подальшій обробці кількість канцерогену різко зростає і складає 0,00088 - 0,98 мг/кг у ковбасах та 0,00124 мг/кг у корейці. Така ж ситуація спостерігається при дослідженні рибної продукції. В той же час при аналізі важких металів встановлено, що обробка продовольчої сировини практично не відбивається на вмісті сполук цього класу. Зазначене є певним підтвердженням технологічного забруднення продуктів поліциклічними ароматичними вуглеводнями (бенз(а)піреном) та нітрозамінами, утворення яких пов'язано або з високою температурою обробки, або в результаті додавання спецій з високим рівнем цих сполук, або з їх екзогенним синтезом із попередників.

Що стосується продуктової сировини рослинного походження, то тут також має місце наявність тих речовин, на вміст яких впливають фізіологічні особливості рослин. Найбільш високі концентрації бенз(а)пірену вимірюються у коренеплодах (буряках, картоплі, моркві), тоді як відносно вмісту нітрозамінів зазначені особливості не проявлялись. Ймовірно, це пов'язано з особливостями вирощування сільськогосподарських культур та використання при цьому органічних добрив, які є попередниками у синтезі нітрозамінів.

Важливим компонентом харчового раціону людини є молочні продукти. Для таких продуктів, як масло вершкове, кисломолочні продукти, тверді сири переважне значення має техногенне забруднення, зокрема, перехід канцерогенів з пакувальних матеріалів у разі обробки їх парафіном та відсутність в цих продуктах нітрозамінів і незначний рівень вмісту важких металів.

Вивчено характер експозиції та дози впливу хімічних канцерогенних речовин на населення міста з харчовими продуктами. Розраховано індивідуальний та популяційний ризик канцерогенної небезпеки, обумовленої забрудненням харчових продуктів.

Встановлено, що з 5-ти ідентифікованих у продуктах харчування канцерогенів вміст лише одного з них бенз(а)пірену за міжнародною критеріальною шкалою відповідає прийнятному індивідуальному канцерогенному ризику для населення. Вміст нітрозамінів (сума НДМА+НДЕА), хрому (VI) та кадмію у продуктах харчування зумовлює індивідуальний ризик на рівнях 8,50 х 10^-3, 1,90 х 10^-3, 4,49 х 10^-4 відповідно, що розглядається як неприйнятний для населення міста. Сумарний канцерогенний ризик за рахунок 5-ти ідентифікованих канцерогенів у продуктах харчування складає 1,09 х 10^-2 і оцінюється як високий (De manifestis Risk). Популяційний канцерогенний ризик населення в цілому по місту за рахунок перорального надходження суми канцерогенів складає 29297 випадків онкологічної захворюваності протягом 70 років, що обумовлює прояв додаткових 419 щорічних випадків.

В ряду вивчених речовин найбільш небезпечними є нітрозаміни та важкі метали - хром (VI) і кадмій. Якщо врахувати, що ці речовини потрапляють в продукти харчування в результаті транслокації з ґрунту в харчові рослини або утворюються (нітрозаміни) з їх попередників (нітрати та інші азотовмісні сполуки), то важливою мірою попередження ризику для населення є дотримання гігієнічних норм і технологічних умов вирощування рослинної продукції та приготування продуктів харчування.

Гігієнічне нормування бенз(а)пірену з урахуванням канцерогенного ризику, який не перевищує 1х10^-6, показало, що дотримання його нормативу гарантує безпечність харчових продуктів за вмістом цієї канцерогеноактивної речовини.

Вивчення канцерогенного ризику за умов комплексного впливу хімічних канцерогенів. Шляхом узагальнення даних щодо ізольованої дії хімічних канцерогенів на організм було визначено рівень їх комплексного навантаження та встановлено особливості формування канцерогенних ризиків на території міста. При цьому визначено пріоритетні хімічні канцерогени комплексного (аерогенного і перорального) навантаження на населення великого міста за критерієм індивідуального та популяційного канцерогенного ризику.

Показано, що пероральний індивідуальний канцерогенний ризик населення, яке проживає поблизу автомагістралей та в адміністративних районах м. Києва, є однаковим і не залежить від місця проживання людини. В той же час аерогенне навантаження для населення, яке проживає поблизу автомагістралей м. Києва, в процентному відношенні у 2,8 рази більше в порівнянні з населенням, яке проживає на внутрішньоквартальних територіях. Відповідно аерогенний індивідуальний канцерогенний ризик 5-х канцерогенів (бенз(а)пірен, нітрозодиметиламін, нітрозодіетиламін, хром (VI) та кадмій) для населення м. Києва, є різним і залежить від місця проживання людини (табл. 2).

Оцінка комплексного (аерогенного та перорального) канцерогенного навантаження на населення, що проживає в адміністративних районах м. Києва, показала досить високий рівень сумарного індивідуального ризику - 1,5 х 10^-2, де інгаляційне надходження канцерогенів зумовлює індивідуальний канцерогенний ризик на рівні 0,4 х 10^-2, а пероральне - 1,1 х 10^-2. Відповідно, провідним фактором, що зумовлює розвиток канцерогенних ефектів за рахунок визначених сполук, є харчові продукти, які на 73 % визначають величину сумарного індивідуального канцерогенного ризику, тоді як атмосферне повітря - 27 % (рис. 1).

В той же час для населення, що проживає в районі автомагістралей зростає питома вага ризику за рахунок інгаляційного надходження канцерогенів, рівень яких сягає 51 % тоді як внесок забруднення харчових продуктів зменшується до 49 %.

Що стосується популяційного канцерогенного ризику, то він залежить не тільки від рівня забруднення та індивідуального ризику, а ще й від чисельності популяції, на яку розповсюджується вплив екологічного чинника.

Таблиця 2. Індивідуальні канцерогенні ризики для населення, яке проживає в адміністративних районах м. Києва, при комплексній дії бенз(а)пірену, нітрозамінів (сума НДМА+НДЕА), хрому та кадмію

Шлях надходження	Бенз(а)пірен	Нітрозаміни (сума НДМА+НДЕА)	Хром (VI)	Кадмій	Сума
Голосіївський район
Інгаляційний	2,1 х 10^-6	1,3 х 10^-3	3,1 х 10^-3	1,5 х 10^-4	4,5 х 10^-3
Пероральний	2,8 х 10^-5	8,5 х 10^-3	1,9 х 10^-3	4,5 х 10^-4	1,1 х 10^-2
сума	3,0 х 10^-5	9,8 х 10^-3	5,0 х 10^-3	6,0 х 10^-4	1,5 х 10^-2
Дарницький район
Інгаляційний	4,6 х 10^-6	1,1 х 10^-3	2,4 х 10^-3	5,5 х 10^-4	4,1 х 10^-3
Пероральний	2,8 х 10^-5	8,5 х 10^-3	1,9 х 10^-3	4,5 х 10^-4	1,1 х 10^-2
сума	3,2 х 10^-5	9,6 х 10^-3	4,4 х 10^-3	1,0 х 10^-3	1,5 х 10^-2
Деснянський район
Інгаляційний	2,7 х 10^-6	1,3 х 10^-3	1,2 х 10^-3	1,5 х 10^-4	2,7 х 10^-3
Пероральний	2,8 х 10^-5	8,5 х 10^-3	1,9 х 10^-3	4,5 х 10^-4	1,1 х 10^-2
сума	3,0 х 10^-5	9,8 х 10^-3	3,1 х 10^-3	6,0 х 10^-4	1,4 х 10^-2
Дніпровський район
Інгаляційний	3,1 х 10^-6	1,1 х 10^-3	6,1 х 10^-4	3,7 х 10^-4	2,1 х 10^-3
Пероральний	2,8 х 10^-5	8,5 х 10^-3	1,9 х 10^-3	4,5 х 10^-4	1,1 х 10^-2
сума	3,1 х 10^-5	9,6 х 10^-3	2,5 х 10^-3	8,2 х 10^-4	1,3 х 10^-2
Оболонський район
Інгаляційний	2,0 х 10^-6	1,3 х 10^-3	7,3 х 10^-4	1,8 х 10^-4	2,2 х 10^-3
Пероральний	2,8 х 10^-5	8,5 х 10^-3	1,9 х 10^-3	4,5 х 10^-4	1,1 х 10^-2
сума	3,0 х 10^-5	9,8 х 10^-3	2,6 х 10^-3	6,3 х 10^-4	1,3 х 10^-2
Печерський район
Інгаляційний	3,6 х 10^-6	1,9 х 10^-3	2,2 х 10^-3	2,9 х 10^-4	4,4 х 10^-3
Пероральний	2,8 х 10^-5	8,5 х 10^-3	1,9 х 10^-3	4,5 х 10^-4	1,1 х 10^-2
сума	3,1 х 10^-5	1,0 х 10^-2	4,1 х 10^-3	7,4 х 10^-4	1,5 х 10^-2
Подільський район
Інгаляційний	4,1 х 10^-6	1,2 х 10^-3	2,4 х 10^-3	5,1 х 10^-4	4,2 х 10^-3
Пероральний	2,8 х 10^-5	8,5 х 10^-3	1,9 х 10^-3	4,5 х 10^-4	1,1 х 10^-2
сума	3,2 х 10^-5	9,7 х 10^-3	4,4 х 10^-3	9,6 х 10^-4	1,5 х 10^-2
Святошинський район
Інгаляційний	2,0 х 10^-6	1,6 х 10^-3	7,3 х 10^-4	1,8 х 10^-4	2,5 х 10^-3
Пероральний	2,8 х 10^-5	8,5 х 10^-3	1,9 х 10^-3	4,5 х 10^-4	1,1 х 10^-2
сума	3,0 х 10^-5	1,0 х 10^-2	2,6 х 10^-3	6,3 х 10^-4	1,3 х 10^-2
Солом'янський район
Інгаляційний	2,4 х 10^-6	6,0 х 10^-4	1,2 х 10^-3	1,8 х 10^-4	2,0 х 10^-3
Пероральний	2,8 х 10^-5	8,5 х 10^-3	1,9 х 10^-3	4,5 х 10^-4	1,1 х 10^-2
сума	3,0 х 10^-5	9,1 х 10^-3	3,1 х 10^-3	6,3 х 10^-4	1,3 х 10^-2
Шевченківський район
Інгаляційний	5,8 х 10^-6	1,2 х 10^-3	9,8 х 10^-3	4,6 х 10^-4	1,1 х 10^-2
Пероральний	2,8 х 10^-5	8,5 х 10^-3	1,9 х 10^-3	4,5 х 10^-4	1,1 х 10^-2
сума	3,3 х 10^-5	9,7 х 10^-3	1,2 х 10^-2	9,1 х 10^-4	2,2 х 10^-2
Усереднений сумарний показник інгаляційного канцерогенного ризику	3,2 х 10^-6	1,3 х 10^-3	2,4 х 10^-3	3,0 х 10^-4	4,0 х 10^-3
Сумарний показник перорального канцерогенного ризику	2,8 х 10^-5	8,5 х 10^-3	1,9 х 10^-3	4,5 х 10^-4	1,1 х 10^-2
Сумарний канцерогенний ризик по місту	3,1 х 10^-5	9,8 х 10^-3	4,4 х 10^-3	7,5 х 10^-4	1,5 х 10^-2

Рис. 1. Структура комплексного індивідуального канцерогенного ризику

Одночасно слід врахувати, що в загальному канцерогенному навантаженні на населення пероральна доза є сталою складовою, тоді як аерогенна - змінною. Відповідно до цього, коливання аерогенної дози визначає як територіальні особливості формування загального навантаження та обумовленого цим індивідуального і популяційного ризиків, так і особливості внеску окремих шляхів надходження канцерогенів до організму.

Більш високий рівень популяційного ризику визначається на деяких автомагістралях за рахунок канцерогенних речовин атмосферного повітря. При цьому в районах з підвищеним забрудненням атмосферного повітря (пл. Бесарабська, територія Шевченківського району) показники перорального ризику нижчі за інгаляційні у 1,05 - 2,26 рази і складають 1160 та 2488 випадків раку відповідно.

В той же час в районах з меншим рівнем концентрацій канцерогенних речовин в атмосферному повітрі зростає питома вага внеску у формування комплексного популяційного ризику харчових продуктів.

Зокрема, наприклад, для населення, що проживає на проспекті Маяковського, показник ризику за рахунок перорального надходження канцерогенів у 3,9 разів більший у порівнянні з інгаляційним впливом, це ж стосується і адміністративних районів міста в цілому. Виняток складає Шевченківський район.

Для визначення небезпеки зареєстрованих речовин і соціального навантаження їх дії для суспільства було розраховано комплексний популяційний канцерогенний ризик для населення м. Києва (рисунок 2), загальний рівень якого складає 40105 випадків онкологічної захворюваності протягом 70 років, що обумовлює щорічний приріст на рівні 573 випадків (надфоновий розвиток новоутворень).

Рис. 2. Популяційний ризик для населення, яке проживає в адміністративних районах м. Києва при комплексній дії бенз(а)пірену, нітрозамінів (сума НДМА+НДЕА), хрому (VI) та кадмію

Загалом це становить 21,3 випадків на 100 тис. населення на рік або 5,7 % від загальної захворюваності населення м. Києва на час дослідження (372,9 випадків на 100 тис.), а в окремих районах визначається кількістю населення, що знаходиться під впливом хімічних канцерогенів та ілюструється даними табл. 3.

Таблиця 3Популяційні канцерогенні ризики для населення, яке проживає в адміністративних районах м. Києва при комплексній дії бенз(а)пірену, нітрозамінів (сума НДМА+НДЕА), хрому та кадмію

Райони	Сумарні індивідуальні ризики (CR)	Кількість населення, яке проживає в зоні спостереження	Популяційний ризик (PCR) і кількість очікуваних випадків раку	Щорічний внесок у загальну онкозахворюваність, чол.
Голосіївський	1,5 х 10^-2	217365	3352	48
Дарницький	1,5 х 10^-2	297340	4465	64
Деснянський	1,4 х 10^-2	345481	4686	67
Дніпровський	1,3 х 10^-2	336712	4368	62
Оболонський	1,3 х 10^-2	309487	4061	58
Печерський	1,5 х 10^-2	133108	2028	29
Подільський	1,5 х 10^-2	183757	2762	39
Святошинський	1,3 х 10^-2	323421	4322	62
Солом'янський	1,3 х 10^-2	312862	4034	58
Шевченківський	2,2 х 10^-2	233691	5209	74
по місту усереднено	1,5 х 10^-2	2693224	40105	573

При цьому, аерогенний індивідуальний канцерогенний ризик для населення, яке проживає поблизу автомагістралей, є в 2,8 рази більший, ніж для населення, яке проживає в адміністративних районах м. Києва. Разом з тим, пероральний індивідуальний канцерогенний ризик є однаковим на всій території м. Києва і не залежить від місця проживання людини.

Наведенні дані підтверджують роль забруднення навколишнього середовища хімічними канцерогенами у формуванні онкологічної захворюваності і разом з тим підкреслюють необхідність впровадження заходів із первинної профілактики раку загалом та оздоровлення довкілля і умов проживання людей - зокрема.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення досвіду і нове практичне розв'язання наукових завдань щодо канцерогенного ризику для здоров'я населення сучасного міста в результаті комплексного (аерогенного і перорального) надходження канцерогенів до організму.

1. Встановлено територіальні особливості та стабільний характер забруднення атмосферного повітря м. Києва комплексом канцерогенних хімічних сполук антропогенного походження (бенз(а)пірен, бенз(а)антрацен, бензо(в)флуорантен, дибенз(a, h)антрацен, нітрозодиметиламін, нітрозодіетиламін, кадмій, хром (VI), нікель, свинець, формальдегід). При ранжуванні адміністративних районів міста за зазначеними критеріями визначено райони з найбільш несприятливим станом повітряного басейну: Шевченківський, Печерський, Дарницький і Подільський, де сумарний показник забруднення перевищує допустимий у 1,2 - 1,6 разів. Кількісна характеристика зазначених речовин засвідчила найбільш високий рівень концентрацій, що перевищує середньодобові ГДК у 2 - 6 рази в 100 % проб, для бенз(а)пірену, формальдегіду та нітрозодиметиламіну. Інші сполуки перевищують рівень середньодобових ГДК у 1,1 - 2,0 рази лише у 30 - 40 % проб.

2. Більш високий рівень забруднення атмосферного повітря на території міста спостерігається в районі автомагістралей, і перш за все в місцях розв'язки автошляхів та великих площ міста (пл. Бессарабська, пл. Московська тощо). Пріоритетними забруднюючими речовинами автомагістралей є кадмій, нікель, хром (VI), бенз(а)пірен, формальдегід.

3. Встановлено рівень забруднення канцерогенами харчових продуктів, які складають харчовий раціон. Важливо, що провідними канцерогенами є бенз(а)пірен, нітрозаміни, хром (VI) та кадмій, які одночасно надходять також з атмосферним повітрям, обумовлюючи комплексний вплив на організм людини. Найбільш суттєві концентрації бенз(а)пірену, нітрозамінів та кадмію визначалися у м'ясних та рибних продуктах у разі їх копчення, термічної обробки та консервування. Рослинна продукція характеризувалася наявністю в ній бенз(а)пірену та нітрозамінів з перевищенням фонового рівня у 30 - 40 % проб.

4. Визначено середньодобове інгаляційне та пероральне навантаження хімічних канцерогенів на населення міста з урахуванням територіальних особливостей проживання. Виявлено, що середньодобові інгаляційні дози в районі автомагістралей у 1,2 - 2,4 рази вищі у порівнянні з дозами, що розраховані для міста в цілому. Коливання інгаляційних середньодобових доз по адміністративних районах міста знаходиться в межах від 2,1 до 16,0, тоді як пероральні дози є однорідними по місту в цілому.

5. Відповідно до канцерогенного навантаження на організм людини територія міста характеризується різним рівнем ризику надфонового розвитку новоутворень за рахунок екологічного чинника. За рахунок інгаляційного надходження канцерогенів індивідуальний канцерогенний ризик складає: по адміністративних районах - 4,0 х 10^-3, в районі автомагістралей - 1,1 х 10^-2, за рахунок перорального впливу - 1,1 х 10^-2 незалежно від місця проживання.

6. В цілому по місту комплексний (аерогенний та пероральний) канцерогенний ризик для населення, яке проживає в адміністративних районах, становить - 1,5 х 10^-2; а для населення, яке проживає поблизу автомагістралей - 2,2 х 10^-2. При цьому канцерогенний ризик на 73 % пов'язаний з харчовими продуктами і на 27 % - з впливом забрудненого атмосферного повітря. Для населення, що проживає в районі автомагістралей, комплексний канцерогенний ризик за рахунок дії харчових продуктів визначається на рівні 49 %, а забруднення атмосферного повітря - 51 %.

7. За питомою вагою у формуванні канцерогенного ризику для населення міста в цілому та для районів автомагістралей провідну роль відіграють нітрозаміни (сума НДМА+НДЕА) - 65,42 % та 50,38 %, хром (VI) - 29,37 % та 44,43 %, кадмій - 5,0 % та 5,04 %, бенз(а)пірен - 0,21 % та 0,15 % відповідно.

8. Популяційний канцерогенний ризик для населення м. Києва при комплексній дії бенз(а)пірену, нітрозамінів (сума НДМА+НДЕА), хрому (VI) та кадмію становить 40105 випадків онкологічної захворюваності протягом 70 років на 2 693 224 жителів або 21,3 щорічних випадки на 100 тисяч населення, що складає 5,7 % від реальної онкозахворюваності по місту.

9. Показано, що санітарно-гігієнічну оцінку впливу стану забруднення довкілля на здоров'я людини при запобіжному санітарно-епідеміологічному нагляді та вирішення питань щодо прогнозу рівня соціальних втрат доцільно орієнтувати на показники індивідуального та популяційного канцерогенного ризиків. При оцінці стану забруднення окремих елементів навколишнього середовища потрібно орієнтуватися на гігієнічні нормативи допустимого вмісту шкідливих речовин у повітрі (ГДК) та допустимі рівні в харчових продуктах (ГДР).

10. Передано пропозиції для міської санітарно-епідеміологічної станції щодо моніторингових спостережень за вмістом пріоритетних канцерогенних сполук і проведення заходів із зменшення їх концентрацій в атмосферному повітрі міста та харчових продуктах як основи зниження онкологічної захворюваності населення, обумовленої екологічними чинниками.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях, затверджених ВАК України

1. Черниченко І.О. Забруднення атмосферного повітря міста, ризик для населення / І.О. Черниченко, О.М. Литвиченко, Я.В. Першегуба, Г.І. Смирнова // Гігієна населених місць : зб. наук. праць - Київ, 2008. - вип. 51. С. 151-159. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка статті до друку).

2. Черниченко І.О. Забруднення атмосферного повітря м. Києва: канцерогенний ризик для населення / І.О. Черниченко, Я.В. Першегуба, О.М. Литвиченко // Гігієна населених місць : зб. наук. праць - Київ, 2009. - вип. 54. С. 137-143. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка статті до друку).

3. Черниченко І.О. Канцерогенний та неканцерогенний ризик від продуктів харчування, які складають харчовий раціон / І.О. Черниченко, В.Ф. Бабій, Я.В. Першегуба, Л.С. Соверткова, О.Є. Кондратенко // Гігієна населених місць : зб. наук. праць - Київ, 2008. - вип. 51. С. 160-169. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка статті до друку).

4. Черниченко І.О. До питання оцінки стану забруднення атмосферного повітря і його безпеки для населення / І.О. Черниченко, Я.В. Першегуба, О.М. Литвиченко // Довкілля та здоров'я. - 2009. - № 3. - С. 19-22. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка статті до друку).

5. Першегуба Я.В. До питання оцінки забруднення деякими канцерогенними та неканцерогенними речовинами харчових продуктів та їх безпеки для здоров'я населення / Я.В. Першегуба // Гігієна населених місць : зб. наук. праць - Київ, 2009. - вип. 53. С. 144-150.

6. Першегуба Я.В. Оцінка забруднення атмосферного повітря основних автомагістралей м. Києва за критерієм неканцерогенного ризику / Я.В. Першегуба // Экология и промышленность. - 2009. - № 4. - С. 99-103.

7. Черниченко І.О. Гігієнічна оцінка канцерогенного ризику при комплексному надходженні хімічних речовин до організму / І.О. Черниченко, Я.В. Першегуба, О.М. Литвиченко // Довкілля та здоров'я. - 2010. - № 2. - С. 70-74. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка статті до друку).

Публікації в інших наукових виданнях

8. Методичні рекомендації «Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення атмосферного повітря: методичні рекомендації» МР 2.2.12-142-2007 / О.П. Яворовський, М.В. Вертеленко, В.В. Збанацький, А.М. Сердюк, І.О. Черниченко, О.М. Литвиченко, О.І. Турос, Я.В. Першегуба, А. М. Пономаренко, В.В. Самотуга, Ю.Г. Бондаренко, К.П. Малоног, Л.І. Білик, В.П. Вітер. - [Діючі від 13.04.2007]. - Київ : МОЗ України, 2007. - 39 с. - (Методичні рекомендації).

9. Оцінка небезпеки для здоров'я населення хімічного забруднення атмосферного повітря міста: Інформаційний лист № 210-2008 / Черниченко І.О., Литвиченко О.М., Баленко Н.В., Осташ О.М., Першегуба Я.В. - К.: Укрмедпатентінформ, 2008 р. - 4 с. (Збір та обробка матеріалу, підготовка до друку).

10. Патент на корисну модель 44924 U UA, МПК: G01N 31/00, А61В 10/00. Спосіб прогнозування рівня онкозахворюваності органів дихання залежно від забруднення атмосфери бенз(а)піреном / Черниченко І.О., Литвиченко О.М., Баленко Н.В., Першегуба Я.В. (Україна). - заявлено 27.03.2009; опубл. 26.10.2009, Бюл. № 20. - 8 с. (Збір та обробка матеріалу, підготовка до друку).

11. Патент на корисну модель 28734 U UA, МПК: G01N 31/00. Спосіб прискореного визначення вмісту канцерогенних N-нітрозамінів у повітрі / Черниченко І.О., Соверткова Л.С., Антамонов М.Ю., Першегуба Я.В. (Україна). - заявлено 26.06.2007; опубл. 25.12.2007, Бюл. № 21. - 8 с. (Збір та обробка матеріалу, підготовка до друку).

12. Бабій В.Ф. Стан забруднення об'єктів довкілля в районах автомагістралей / В.Ф. Бабій, О.М. Литвиченко, Я.В. Першегуба // Экология и здоровье человека. Охрана воздушного и водного бассейнов. Утилизация отходов : сб. наук. статей в 2 томах - Харьков : Министерство промышленной политики Украины, Украинский государственный научно-технический центр «Энергосталь», 2006. - 2 т. С. 51-54. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка роботи до друку).

13. Бабій В.Ф. Канцерогенний ризик для населення сучасного міста від пріоритетних сполук, що надходять з атмосферним повітрям / В.Ф. Бабій, О.М. Литвиченко, Я.В. Першегуба // Экология и здоровье человека. Охрана воздушного и водного бассейнов. Утилизация отходов : сб. наук. статей в 2 томах - Харьков : Министерство промышленной политики Украины, Украинский государственный научно-технический центр «Энергосталь», 2007. - 1 т. С. 12-14. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка роботи до друку).

14. Бабій В.Ф. Канцерогенні речовини в районі автомагістралей / В.Ф. Бабій, О.М. Литвиченко, Н.В. Баленко, Я.В. Першегуба // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України : тез. доп. конф. - Київ, 2007. - С. 46-47. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка роботи до друку).

15. Бабій В.Ф. Канцерогенний та неканцерогенний ризик для населення сучасного міста від пріоритетних сполук, що надходять з атмосферним повітрям / В.Ф. Бабій, О.М. Литвиченко, Я.В. Першегуба, О.П. Осипчук // Чистота довкілля в нашому місті : праці та повідомлення - Севастополь : Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, 2007. - С. 72. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка роботи до друку).

16. Бабій В.Ф. Техногенний вплив на забруднення харчових продуктів тваринного походження бенз(а)піреном / В.Ф. Бабій, О.М. Литвиченко, Л.С. Соверткова, Я.В. Першегуба, О.П. Осипчук // Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення : зб. наук. статей у 2 томах - Харків : Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Національна академія наук України, 2007. - 2 т. С. 83-86. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка роботи до друку).

17. Першегуба Я. Пріоритетні речовини в районі автомагістралей / Я. Першегуба, О. Осташ // XII Міжнародний конгрес студентів та молодих вчених : матеріали конгресу Тернопіль : Міністерство охорони здоров'я України, 2008. - С. 250.

18. Черниченко І.О. Канцерогенний ризик забруднення атмосферного повітря м. Києва для населення / І.О. Черниченко, В.Ф. Бабій, Я.В. Першегуба, О.Є. Кондратенко, С.Г. Пастушенко, С.М. Тимошенко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України : тез. доп. конф. - Київ, 2008. - С. 97-98. (Збір та обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовка роботи до друку).

19. Першегуба Я.В. Забруднення атмосферного повітря основних автомагістралей м. Києва: неканцерогенний ризик / Я.В. Першегуба // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України : тез. доп. конф. - Київ, 2009. - С. 10-13.

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Гігієнічна оцінка комплексного (аерогенного і перорального) навантаження хімічних канцерогенів на населення великого міста за критерієм ризику" скачать

Подобные документы

Оцінка екологічної безпеки території Добропільського району Донецької області
Характеристика господарсько-виробничого комплексу Добропільського району Донецької області. Потенційні екологічні небезпеки території та визначення факторів екологічного ризику. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря.

курсовая работа [6,1 M], добавлен 18.03.2015
Оцінка забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту
Оцінка наслідків забруднень атмосферного повітря автомобільними викидами, склад, масштаби забруднень. Завантаження вулиць міста автотранспортом, оцінка ступеню забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів, шляхи їх зменшення.

лабораторная работа [14,4 K], добавлен 11.05.2010
Санітарно-гігієнічна безпека товарів
Основні положення Закону України "Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини". Санітарно-гігієнічна безпека м'ясної сировини, м'ясопродуктiв, кулiнарних виробiв з м'яса. Санітарно-гігієнічна безпека овочів, фруктів та ягід.

реферат [25,4 K], добавлен 06.05.2019
Управління і контроль у галузі охорони атмосферного повітря
Функції управління та моніторинг в галузі охорони атмосферного повітря. Нормативи, передбачені атмосфероохоронним законодавством. Державна екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза, запобігання негативному впливу на стан атмосферного повітря.

реферат [13,8 K], добавлен 24.01.2009
Причини деградації природних компонентів. Нормативні показники якості природного середовища. Гранично допустима концентрація
Визначення сумарного канцерогенного рівня ризику для окремих міст України, побудування графіків зміни ризику. Забруднення повітря міст, погіршення прозорості атмосфери, зміна теплового балансу. Ліквідація наслідків тривалого впливу людства на природу.

практическая работа [61,9 K], добавлен 17.03.2014
Оцінка ступеню забруднення ґрунтів
Основні види антропогенного впливу на ґрунти, принцип контролю їх забруднення. Санітарні та біологічні показники оцінки стану ґрунтів, їх класифікація за впливом хімічних забруднюючих речовин. Схема оцінки епідемічної небезпеки ґрунтів населених пунктів.

контрольная работа [39,1 K], добавлен 30.11.2011
Оцінка стану міської системи м. Рівного
Місто як система територій. Основні компоненти міської системи: територія, населення, щільність забудови, озеленення. Інженерна інфраструктура міста. Динаміка простору системи міста. Оцінка впливу антропогенних чинників. Процеси формування якості води.

курсовая работа [226,4 K], добавлен 07.06.2010
Екологія міських систем
Просторово-морфологічні характеристики міста. Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації. Оцінка впливу антропогенних чинників на місто. Кількість автотранспорту, районування території міста за ступенем забруднення, шумове забруднення.

методичка [204,3 K], добавлен 07.06.2010
Аналіз канцерогенних ризиків мешканців промислових міст Донецької області
Дослідження ступеню забруднення атмосферного повітря Донецької області канцерогенними речовинами. Джерела викидів та визначення індексу забруднення атмосфери токсинами. Соціально-гігієнічний моніторинг ризику онкологічної захворюваності населення.

дипломная работа [2,2 M], добавлен 03.07.2011
Правове регулювання охорони атмосферного повітря
Законодавство у сфері забезпечення охорони атмосферного повітря. Порядок видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин, їх гранично допустимі норми. Регулювання шкідливого впливу на атмосферу та організаційно-економічні заходи захисту населення.

реферат [16,2 K], добавлен 24.01.2009
Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста
Вплив різних джерел забруднення на екологічний стан природних компонентів території, що досліджується. Характеристика джерел забруднення Ленінського району м. Харкова. Дослідження щодо накопичення хімічних елементів в ґрунтах, ягодах та фруктах.

дипломная работа [3,0 M], добавлен 03.03.2011
Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Створення та структура Донецького Гідрометцентру. Стан виконання заходів охорони атмосферного повітря підприємствами металургійної і коксохімічної промисловості. Аналіз стану забруднення атмосферного повітря міст Донецька та Макіївки за 2010 рік.

отчет по практике [710,1 K], добавлен 05.12.2013
Оцінка стану міської системи м. Хмельницький
Структура земельного фонду міста Хмельницький. Чисельність наявного населення та його прогноз. Інженерна інфраструктура. Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації. Загальна оцінка людського потенціалу. Оцінка кількості автотранспорту.

курсовая работа [999,5 K], добавлен 09.01.2014
Розрахунок, аналіз та прогноз забруднення території при викидах забруднення точковим джерелом
Моніторинг стану повітряного басейну. Вплив наслідків забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я населення. Розрахунок максимального значення приземної концентрації шкідливих речовин. Механічні, фізичні, хімічні методи очистки газопилового потоку.

курсовая работа [135,0 K], добавлен 26.06.2014
Оцінка стану міської системи м. Києва
Морфологічно-просторова характеристика міста, його територія, населення, щільність забудови, озеленення, інженерна інфраструктура. Динаміка простору системи міста, побудова моделі розвитку. Вплив антропогенних чинників, комфортність міського середовища.

курсовая работа [72,8 K], добавлен 03.06.2010
Нормування антропогенного навантаження на природне середовище
Нормативи в галузі охорони атмосферного повітря. Регулювання та оцінка впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосфери. Обґрунтування обсягів викидів для отримання дозволу на викиди стаціонарними джерелами. Державний облік у галузі охорони повітря.

курс лекций [478,4 K], добавлен 23.01.2011
Фітотоксичність та хімічне забруднення ґрунтів м. Біла Церква
Ландшафтно-геохімічні критерії оцінки забруднення ґрунтового покриву важкими металами. Екологічна характеристика ґрунтів міста Біла Церква, оцінка їх сучасного забруднення свинцем та хлоридами. Вегетаційний дослід і аналіз отриманих результатів.

дипломная работа [1,1 M], добавлен 28.12.2012
Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Географічні, метеокліматичні, геологічні та інші характеристики, що впливають на розповсюдження в атмосфері забруднюючих речовин. Характеристика техногенних викидів та їх впливу на реципієнтів. Розрахунок дальності розповсюдження домішок зони забруднення.

курсовая работа [122,5 K], добавлен 24.12.2012
Біоіндикація стану навколишнього природного середовища в зонах розташування тваринницьких господарств
Дослідження стану забруднення атмосферного повітря за відсотком зрілого насіння робінії звичайної. Методика оцінки токсичності атмосферного повітря. Методика інтегральної оцінки якості навколишнього природного середовища за токсико-мутагенним фоном.

методичка [119,8 K], добавлен 28.12.2012
Навколишнє середовище та здоров’я людини
Вивчення залежності здоров’я населення від навколишніх чинників. Розгляд стану антропогенного забруднення природи, впливу енергетичних забруднювачів. Електромагнітна екологія та її види. Дія хімічних речовин на навколишнє середовище та організм людини.

презентация [4,0 M], добавлен 02.11.2014

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка комплексного (аерогенного і перорального) навантаження хімічних канцерогенів на населення великого міста за критерієм ризику"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.