Еколого-економічні механізми забезпечення сталого розвитку на рівні регіонів

Размещено на http://www.allbest.ru/

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

КАНДИДАТА ЕКОЛОГІЧНИХ НАУК

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НА РІВНІ РЕГІОНІВ

Спеціальність: Екологія, природокористування та охорони навколишнього середовища

КУБАТКО ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

Суми, 2010 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На Всесвітньому саміті в Ріо-де-Жанейро (1992) було прийнято програму «Порядок денний 21», в якій дві третіх дій та рекомендацій спрямовані саме на місцевий та регіональний рівні. Екологічно сталий розвиток регіонів країни неможливий без ефективних забезпечуючих механізмів та інструментів впливу. Існуючі економічні, адміністративні та ринкові механізми господарювання не завжди сприяють сталому розвитку, а окремі їх інструменти, навпаки, стимулюють природодеструктивну господарську діяльність. Таким чином, виникає необхідність удосконалення еколого-економічних механізмів забезпечення сталого розвитку та його окремих інструментів зокрема. Питанням розробки механізмів раціонального природокористування та сталого розвитку присвячені праці багатьох відомих вітчизняних та зарубіжних вчених: І.О. Александрова, О.Ф. Балацького, І.К. Бистрякова, В.М. Буркова, О.О. Веклич, Т.П. Галушкіної, Д. Вінсента, А.Е. Воробйова, Дж. Гроссмана, Б.М. Данилишина, З.В. Герасимчук, А.Ю. Жулавського, В.С. Кравців, Л.Г. Мельника, Є.В. Мішеніна, Р. Пермана, В.Г. Поплавського, І.М. Потравного, І.М. Синякевича, О.М. Теліженка, С.К. Харічкова, М.А. Хвесика та ін.

Разом із тим наукові дослідження формування механізмів забезпечення сталого розвитку повинні поглиблюватися виходячи із сучасних тенденцій зрівноваженості розвитку економічних систем, а також об'єктивної необхідності узгодження економічного зростання регіонів з покращенням стану довкілля.

Актуальність зазначених питань зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його структуру, цілі та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до пріоритетних напрямів державних та регіональних програм, зокрема: «Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009-2013 роки» (Постанова Президії НАН України від 25.02.2009 №55), а саме відповідно до таких напрямів, як проблеми раціонального природокористування, регіональний розвиток, прогнозування та моделювання розвитку економічних та соціально-економічних процесів.

Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідних робіт Сумського державного університету Міністерства освіти і науки України, зокрема: «Фундаментальні основи забезпечення стійкого розвитку при переході до інформаційного суспільства» (номер державної реєстрації 0108U000670), де автором визначено ефективність організаційно-економічного та ринкових механізмів забезпечення сталого розвитку регіонів України та запропоновано заходи до їх удосконалення, «Розроблення методологічних та методичних основ оцінки екологічних втрат для формування еколого-економічної політики в інтересах сталого розвитку» (№д/р 0109U004805), де дисертантом запропоновані та науково обґрунтовані рекомендації щодо зменшення екологічного навантаження на основі економічного зростання, «Розробка теорії інтегральної оцінки пореципієнтних питомих показників еколого-економічного збитку від забруднення атмосферного повітря» (№д/р 0108U000671), де автором обґрунтовано науково-методичні підходи до зменшення еколого-економічного збитку на основі реформування інструментів платності природокористування.

Наукові результати також були використані в навчальному процесі при підготовці курсів лекцій «Екологія і економіка природокористування» та «Організаційно-економічний механізм екологізації виробництва».

Мета та завдання дослідження.

Мета дисертаційної роботи полягає в удосконаленні теоретичних та науково-методичних підходів до формування еколого-економічних механізмів забезпечення сталого розвитку регіонів. Для досягнення цієї мети в дисертації були поставлені такі завдання:

- проаналізувати ефективність існуючих економічних механізмів забезпечення екологічно сталого розвитку;

- виявити зв'язки між економічним зростанням та станом якості навколишнього природного середовища регіонів України;

- удосконалити теоретико-методичні підходи до формування та оцінки еколого-економічних механізмів забезпечення сталого розвитку регіонів;

- дослідити економічні чинники впливу на процеси забезпечення зрівноваженого еколого-економічного розвитку регіонів України за допомогою конвергетивних моделей;

- обґрунтувати та визначити напрями вдосконалення окремих інструментів еколого-економічного механізму з метою стимулювання сталого розвитку;

- обґрунтувати систему прийняття управлінських рішень з метою забезпечення екологічно сталого розвитку регіонів.

Об'єктом дослідження є процеси та об'єкти, пов'язані з формуванням еколого-економічних механізмів забезпечення сталого розвитку регіонів.

Предметом дослідження є еколого-економічні відносини, що виникають між суб'єктами господарювання у системі забезпечення сталого розвитку регіонів.

Методи дослідження. Теоретичним та методичним підґрунтям дисертаційної роботи є методи наукового пізнання, зокрема системного підходу, аналізу, поєднання теоретичного і емпіричного підходів, фундаментальні положення економіки природокористування, положення сучасних економічних теорій.

Для досягнення мети і вирішення поставлених завдань дисертаційного дослідження були використані: економіко-статистичні методи (зведення, групування, динаміки) - при зборі та аналізі панельних даних для визначення ефективності забезпечуючи механізмів сталого розвитку, методи формально-логічного аналізу - при визначенні факторів та складових моделі «економічне зростання - якість довкілля», економіко-математичні методи -при дослідженні питань еколого-економічної конвергенції, методи економічного моделювання та прогнозування - при вдосконаленні економічних інструментів стимулювання екологічно сталого розвитку. Для проведення емпіричних досліджень використовувалися економетричні методи аналізу панельних даних за допомогою пакетів прикладних програм STATA. Аналіз панельних даних проводився за допомогою методів найменших квадратів із використанням фіксованих та випадкових ефектів, при виявленні автокореляції та гетероскедастичності використовувався узагальнений метод найменших квадратів (general least squares, GLS). Для перевірки адекватності моделей та виявлення статистичних помилок моделювання проводилися економетричні тести: специфікаційний тест Хаусмена, тест Бреуша-Пагана на гетероскедастичність панельних даних, тест Діккі-Фуллера на виявлення серійної автокореляції. Вихідними джерелами дослідження стали правові і нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, публікації провідних вітчизняних та зарубіжних науковців із питань сталого розвитку та економіки природокористування, а також статистичні дані, зібрані автором.

Публікації.

За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць, у тому числі 9 статей (із них 4 у співавторстві) у наукових фахових виданнях, 2 - у зарубіжних наукових журналах.

Загальний обсяг публікацій з теми дисертації становить 8.14 друк. арк., з них особисто автору належить 5.70 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації.

Дисертація складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаних джерел із 205 найменувань.

Загальний обсяг дисертації становить 199 сторінок (у т. ч.: обсяг основного тексту 170 сторінок), зокрема, 22 таблиці та 23 рисунки займають 24 сторінки, 3 додатки на 5 сторінках, список використаних джерел на 24 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, об'єкт та предмет дисертаційного дослідження, а також відображено наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів.

У першому розділі «Аналіз теоретичних і методологічних передумов забезпечення сталого розвитку на рівні регіонів» досліджено економічні аспекти реалізації концепції сталого розвитку України. Значна увага приділена розгляду та аналізу механізмів забезпечення сталого розвитку. Зокрема, за результатами дослідження виявлено, що найбільш поширеними елементами механізму забезпечення сталого розвитку є: платність природокористування, плата за забруднення довкілля, система економічного стимулювання природоохоронної діяльності (пільгове кредитування, оподаткування, субсидування, екологічне страхування), екологічне нормування та стандартизація. Виявлено, що однією з важливих складових механізму забезпечення екологічно сталого розвитку є саме система платності природокористування та плати за забруднення довкілля, які використовуються з метою трансформування зовнішніх негативних екологічних ефектів у внутрішні. Проте в механізмах забезпечення сталого розвитку незначна увага приділяється факторам економічного зростання та зрівноваженості розвитку окремих територій у межах країни.

На основі змістовного аналізу теорій економічного розвитку обґрунтовано необхідність дослідження питань впливу економічного зростання на стан навколишнього природного середовища, що обумовлено існуючими протиріччями між техногенним навантаженням та асиміляційними спроможностями природних систем. У ході дисертаційного дослідження виявлено, що економічне зростання з урахуванням екологічних вимог є фактором збереження та покращання стану навколишнього середовища при відповідних забезпечуючи механізмах та програмах, і в той же час неконтрольоване економічне зростання призводить до інтенсивного вичерпування природоресурсного потенціалу та погіршення стану довкілля. Ґрунтовний аналіз праць дозволив авторові стверджувати, що оцінці ефективності окремих механізмів та інструментів забезпечення сталого розвитку з урахуванням конвергентності розвитку територій приділялося мало уваги. Еколого-економічна конвергенція регіонів передбачає зрівноваження відповідних потенціалів окремих територій у межах однієї країни на основі перерозподілу фінансових ресурсів з метою недопущення гіпертрофованих економічних та екологічних проявів. Виходячи з названих аргументів, обґрунтовано необхідність дослідження науково-методичних підходів до забезпечення сталого розвитку з урахуванням еколого-економічної конвергенції територій. Доведено, що у системі еколого-економічних механізмів потребують дослідження саме організаційно-економічні інструменти забезпечення зрівноваженого (конвергетивного) еколого-економічного розвитку. В роботі обґрунтовано необхідність вдосконалення науково-методологічної та практичної бази дослідження ефективності еколого-економічних механізмів сталого розвитку регіонів на основі врахування фактору довгострокового економічного зростання та еколого-економічної зрівноваженості розвитку.

У другому розділі «Науково-методичні підходи до формування еколого-економічних механізмів забезпечення сталого розвитку» запропоновано та обґрунтовано підходи до формування та оцінки ефективності еколого-економічних механізмів забезпечення сталого розвитку. Зокрема, при аналізі механізмів забезпечення сталого розвитку запропоновано: описати середовище, в якому функціонують суб'єкти господарювання, сформоване застосуванням інструментів механізму, проаналізувати ефективність існуючих механізмів та запровадити відповідні корегуючі заходи. В роботі обґрунтовано, що на основі середовища, яке формують механізми забезпечення сталого розвитку, аналізується ефективність самих механізмів, у даному випадку важливо правильно підібрати критерії дослідження. Дисертантом у процесі дослідження вибрано два головні критерії, що характеризують середовище функціонування механізмів сталого розвитку та раніше не аналізувалися на регіональному рівні в Україні. Перший критерій формулюється як «економічне зростання - якість довкілля». Другий критерій - це критерій відповідності «еколого-економічної конвергенції розвитку регіонів» України. Схема підвищення ефективності механізмів забезпечення сталого розвитку наведена на рис. 1.

Рис. 1. - Схема підвищення ефективності механізмів забезпечення сталого розвитку:

Відповідно до першого критерію передбачається, що економічне зростання повинне посприяти покращенню стану навколишнього природного середовища за рахунок упровадження ресурсо- та енергозберігаючих технологій, зміни структури споживання населення, вдосконалення технології виробництва та ін.

Відповідно до другого критерію передбачається, що сталий розвиток регіонів України враховує не лише спосіб та форми господарювання, при яких досягається задоволення потреб сучасних та майбутніх поколінь, але повинна забезпечуватися рівність (зрівноваження) економічного, екологічного, соціального потенціалів в усіх регіонах країни.

В механізмах забезпечення сталого розвитку, на нашу думку, варто більше уваги приділяти саме зрівноважуючим заходам з метою недопущення гіпертрофованих проявів у окремих регіонах як в економічних здобутках, так і у природодеструктивних діях. Виходячи з цього, запропоновано розгляд моделей, які враховують зрівноваженість розвитку регіонів у загальній економічній системі країни, а саме - модель «економічне зростання-якість довкілля» та конвергетивні моделі оцінки ефективності існуючих механізмів забезпечення зрівноваженого розвитку.

Модель «економічне зростання-якість довкілля» передбачає, що на початкових етапах розвитку країни концентрація шкідливих речовин у повітрі зростає внаслідок індустріалізаційних процесів і використання технологій низької якості, але потім за рахунок економічного зростання країни забруднення починає зменшуватися. Кращий добробут людей стимулює використовувати екологічно чисті технології, у тому числі і зростає попит на чисте довкілля. Зазначена специфікація зв'язків між забрудненням і доходами передбачає обернену U- подібну форму зв'язків і в науковій літературі отримала назву екологічної кривої Кузнеця (ЕКК).

Нижче на рис. 2 наводимо власне бачення механізму формування взаємозв'язків «економічне зростання-якість довкілля».

Рис. 2. - Механізм формування взаємозв'язків між економічним зростанням та якістю навколишнього природного середовища:

Вдосконалену модель екологічної кривої Кузнеця з урахуванням вектора метеокліматичних змінних та фіктивних річних змінних автором запропоновано аналізувати за таким рівнянням залежностей (1):

Де:

Рit - концентрації забруднюючих речовин (SO2, NO2, CO2, пил) в і-му місті, в t-му році;

Yit - дохід на душу населення в кожному окремому місті;

Yit2 - квадратична змінна доходу на душу населення в кожному окремому місті (необхідна для виявлення оберненого U- подібного зв'язку);

Tit,Wit, Rit, Sit - вектор кліматичних змінних;

еit - збурення регресії.

Відповідно до моделі (1) гіпотеза ЕКК підтверджується, - якщо в1 > 0, в2 < 0, - маємо обернену квадратичну залежність між доходами на душу населення та забрудненням. Для кожного забруднювача (SO2, NO2, CO2, пил) дисертантом оцінено окрему залежність «економічне зростання - якість довкілля». База статистичних даних, зібраних дисертантом, складається з щорічних показників рівня концентрацій шкідливих речовин у 50 містах України, котрі базуються на спостереженнях 162 метеорологічних станцій Центральної геофізичної обсерваторії з даними за 1998-2006 рр., а також економічних даних державних комітетів статистики, що повною мірою відбивають ситуацію як міст, так і регіонів України.

Дослідження взаємозв'язків «економічне зростання - якість довкілля» проводилося на основі врахування індикаторів забруднення атмосфери в регіонах України.

Реалізація положень моделі «економічне зростання - якість довкілля» можлива лише за умови забезпечення зрівноваженого (конвергетивного) еколого-економічного розвитку регіонів країни.

Моделі еколого-економічної конвергенції можуть бути спрямовані на визначення ефективності механізмів забезпечення збалансованого еколого-економічного розвитку регіонів країни. У результаті проведеного дослідження підходів до визначення економічної конвергенції на міжкраїнному рівні дисертант адаптував зазначений алгоритм для аналізу конвергенції на рівні регіонів однієї країни:

Де:

уі,Т та уі,0 - доходи на душу населення в регіонах України в кінцевому періоді (Т) та початковому періоді (0);

ui - збурення регресії.

З рівняння (2) знаходимо, що за умови b1 < 0 маємо економічну конвергенцію (початкове багаті регіони розвиваються повільніше і навпаки). В іншому випадку конвергенція відсутня і регіони, які в початковому періоді мали більший економічний потенціал, розвиваються набагато швидшими темпами, а депресивні регіони відстають від лідерів як у абсолютних, так і відносних величинах. У дисертаційній роботі показано, що перевагою використання темпів зростання над логарифмічними залежностями (2) є значно більша кількість спостережень, і відповідно можливість охопити більшу кількість пояснюючих факторів. У результаті аналізу підходів до моделювання економічної конвергенції на основі темпів зростання дисертантом запропоновано лінійно-параметричну модель залежностей еколого-економічної конвергенції (3) з урахуванням кількісних обсягів забруднення по регіонах України:

Де:

rit - реальні темпи зростання доходів на душу населення по регіонах України за період 1999-2006 рр.;

yit-1 - доходи на душу населення в році, що передує тому в якому бралися темпи зростання;

Kit - капіталізація в регіонах по роках;

Lti - зайнятість населення в регіонах по роках;

ві - значення коефіцієнтів впливу незалежних змінних на темпи зміни доходів.

Враховуючи значну кількість статистичних ступенів вільностей моделі, дисертантом запропоновано включити в модель забруднення в регіонах (Pti) та річні фіктивні змінні (Xti) для контролю факторів, що мали однаковий вплив на всі регіони України відповідно по роках з 1999 по 2006 р.

Параметр yit-1 включений в модель для визначення ступеня складності подолання більш високих початкових значень доходів на душу населення провідними регіонами. Очікується, що чим вищі початкові значення доходів на душу населення за інших рівних умов, тим меншими будуть темпи зростання, тобто коефіцієнт в1 повинен бути від'ємним. Решта залежних змінних включено в регресійну модель з метою визначення значущих факторів впливу на темпи економічного зростання в Україні.

З метою визначення впливу базових значень забруднення і подушних доходів на темпи зростання доходів у регіонах України автором змінено модель (3) за рахунок врахування екологічних факторів попередніх років.

У третьому розділі «Удосконалення механізмів забезпечення сталого розвитку на рівні регіонів» проведено оцінку ефективності механізмів зрівноваження еколого-економічного розвитку регіонів України, змодельовано та проаналізовано використання екологічної кривої Кузнеця у структурі механізмів забезпечення сталого розвитку, а також розраховано практичну задачу переміщення податкового навантаження у сферу природодеструктивної діяльності. Вважаємо, що збереження стабільних позитивних темпів економічного зростання є одним із можливих інструментів досягнення кращих показників якості довкілля. Дане твердження отримано автором на основі моделювання зв'язків «економічне зростання-якість довкілля» у вигляді екологічної кривої Кузнеця для регіонів України. В дисертаційній роботі показники економічного зростання регіонів України взято у вигляді доходів на душу населення, оскільки даний індикатор повною мірою відображає як економічний розвиток, так і ефект доходу для реалізації гіпотези екологічної кривої Кузнеця. Нижче наводяться результати дослідження рівнянь залежностей, отриманих автором на основі проведеного кореляційно-регресійного аналізу взаємозв'язків між економічним зростанням та якістю повітряних басейнів у регіонах України. Використовуючи запропонований дисертантом науково-методичний підхід переміщення податкового навантаження в природоохоронну сферу, визначається, яким повинен бути порядок зниження податкових ставок для оптимізації проведення податкового реформування в напрямку забезпечення еколого-збалансованого економічного розвитку регіонів України.

ВИСНОВКИ

Отримані результати дисертаційного дослідження полягають в обґрунтуванні науково-методичних підходів до вдосконалення еколого-економічних механізмів забезпечення сталого розвитку економічних систем на рівні регіонів та дозволяють зробити такі висновки та рекомендації:

1. В роботі обґрунтовано необхідність використання критеріїв відповідності «якості довкілля темпам економічного зростання» та критерію відповідності «еколого-економічної конвергенції територіального розвитку» при формуванні та аналізу ефективності механізмів сталого розвитку;

2. На основі аналізу взаємозв'язків «економічне зростання-якість довкілля» виявлено, що збереження стабільних темпів економічного зростання є важливим інструментом досягнення кращих показників якості атмосфери. Обґрунтовано зону граничного переходу економічних показників при досягненні яких настає новий виток еколого-економічного розвитку;

3. В роботі доведено, що сталий розвиток країни не можливий без конвергенції регіонів в економічному, соціальному та екологічному напрямах. Запропоновано поняття «еколого-економічної конвергенції регіонів», під яким розуміється вирівнювання економічного та екологічного потенціалів територій на основі перерозподілу фінансових ресурсів з метою стимулювання екологічно сталого розвитку;

4. У результаті дослідження ефективності механізмів забезпечення зрівноваженого розвитку обґрунтовано, що виявлена в результаті дослідження економічна конвергенція свідчить про ефективність економічних та організаційних механізмів підтримання збалансованості економічного розвитку регіонів;

5. Отримані результати проведеного економіко-математичного моделювання дозволили зробити висновок про відсутність тенденцій вирівнювання якостей стану довкілля по регіонах України. Автором обґрунтовано, що при аналізі сталого розвитку варто звернути увагу саме на екологічну складову внаслідок відсутності сходження регіонів України до єдиного критеріального рівня якості довкілля;

6. Запропоновано заходи щодо стимулювання раціонального природокористування з урахуванням узгодження економічних інтересів. Для практичного застосування розроблено науково-методичний підхід із зменшення податкового навантаження юридичних осіб у вигляді податку на прибуток і збільшення зборів за екодеструктивну діяльність;

7. Розроблено науково-практичні рекомендації по зниженню податкового навантаження підприємств з 25% рівня до 22%, разом із цим обґрунтовано підвищити плату за забруднення в 6 разів, оскільки сучасна низька плата за забруднення, а разом з нею і штрафи не виконують свого ресурсозберігаючого і природоохоронного призначення.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кубатко О.В. Вплив зовнішнього сектора і роль держави в стимулюванні економічного зростання в Україні / Л.Г. Мельник, О.В. Кубатко // Вісник Сумського державного університету. Серія: економіка. - 2005. - №2 (74). - С. 71-75. Особистий внесок: проаналізовано фактори економічного зростанна в Україні.

2. Kubatko O.V. Approaches to decision-making process in Environmental Economics (the results got during ISCS'2006) / O.V. Kubatko, N. Kostuchenko // Механізм регулювання економіки. - 2006. - №3. - С. 191-200. Особистий внесок:обґрунтовано використання мотиваційних економічних механізмів з метою стимулювання екологічно сталого розвитку.

3. Kubatko O.V. Environmental Kuznets Curve: evidence from Ukrainian data on pollution concentrations / O.V. Kubatko, O.V. Nilova // Механізм регулювання економіки. - 2008. - №2 (34). - С. 53-67. Особистий внесок: обґрунтовано методологічну базу гіпотези екологічної кривої Кузнеця.

4. Кубатко О.В. Стимулювання розвитку вітчизняної економіки в умовах кризи з урахуванням екологічної компоненти / О.В. Кубатко // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2009. - Випуск 252: в 6т. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. - Т. 3. - С. 727-739.

5. Кубатко О.В. Еколого-економічні механізми стримування природодесруктивної економічної діяльності / О.В. Кубатко // Ефективна економіка. - 2009. - №2.

6. Кубатко О.В. Еколого-економічна конвергенція регіонів як напрямок забезпечення сталого розвитку / О.В. Кубатко // Економіка та держава. - 2009. - №9. - С. 45-48. довкілля екологія природний

7. Кубатко О.В. Удосконалення економічного механізму забезпечення стійкого розвитку / О.В. Кубатко // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2009. - Випуск 254: у 6 т. - Дніпропетровськ:ДНУ, 2009. - Т. 1. С. 43-51.

Размещено на Allbest.ru