Екологічне обгрунтування захисту чорної смородини від лускокрилих шкідників в центральному лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ РОСЛИН

03. 00. 16 - Екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Екологічне обгрунтування захисту чорної смородини від лускокрилих шкідників в центральному лісостепу України

Вергелес Павло Миколайович

КИЇВ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті захисту рослин Української академії аграрних наук в лабораторії застосування ентомофагів

Науковий керівник

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Дрозда Валентин Федорович

завідувач відділом біометоду Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного університету біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Офіційні опоненти

доктор сільськогосподарських наук, професор

Чайка Володимир Миколайович,

Інститут захисту рослин УААН, старший науковий співробітник лабораторії прогнозів

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Тимощук Тетяна Миколаївна,

Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, доцент кафедри захисту рослин

Захист відбудеться “11” червня 2010 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.376.01 в Інституті захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ - 22, вул. Васильківська, 33, корпус № 1, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту захисту рослин УААН за адресою: 03022, м. Київ - 22, вул. Васильківська, 33, корпус № 1, кім. № 65.

Автореферат розісланий “07” травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Г.М. Ткаленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В еколого-економічних умовах України особливо гострою є проблема зниження антропогенного тиску на довкілля в процесі сільськогосподарського виробництва та забезпечення високої продуктивності агроекосистем. Надійним засобом запобігання порушенню їх функціонування є екологізація сільськогосподарського виробництва, яка може стримати процес деградації та знизити залежність агроекосистем від техногенних чинників (Лісовий М.П., 2003).

Видовий склад фітофагів чорної смородини налічує більше 200 видів (Гадзало Я.М., 1999). В агроекологічних умовах Центрального Лісостепу в останні роки значної шкоди агроценозу смородини чорної завдає комплекс лускокрилих фітофагів, зокрема смородинова склівка, листовійки, аґрусова вогнівка та смородинова брунькова міль. У зв'язку з переходом аграрного сектору від колективної до приватної форми власності та зміною погодних умов, що спостерігається протягом останнього десятиріччя, назріла потреба в уточненні біологічних та екологічних особливостей домінуючих лускокрилих шкідників.

Використання ягід чорної смородини у лікувально-дієтичному та дитячому харчуванні ставить особливі вимоги до таких показників, як вміст залишків пестицидів у ягідній продукції. Тому, з огляду на нову екологічну та економічну ситуацію, що склалася в Україні, актуальним є екологічне обґрунтування захисту насаджень чорної смородини від лускокрилих шкідників.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота входила в план наукових досліджень лабораторії застосування ентомофагів Інституту захисту рослин УААН за завданнями: „Науково обґрунтовувати і розробити безпестицидну технологію захисту рослин в зонах особливої екологічної небезпеки, виробництва продукції дитячого та дієтичного харчування, санітарно-курортних та водоохоронних зонах з переважним використанням ентомофагів, біопрепаратів, БАР та ін. нехімічних засобів” (2004-2005 рр. - № 0101U003858); „Вдосконалити технологію застосування перспективних видів ентомофагів та екологічно безпечних засобів захисту рослин в агроценозах відкритого та закритого ґрунту для регулювання економічних важливих видів шкідників” (2006 р. - № 0106U002716).

Мета і завдання дослідження. Розробка оригінальної екологічно безпечної системи захисту чорної смородини від комплексу лускокрилих шкідників з переважним використанням біологічних та інших нехімічних прийомів для отримання високого і стабільного врожаю ягід, придатного до використання для будь-яких потреб.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

- дослідити еколого-біологічні особливості домінуючих видів лускокрилих фітофагів в агроценозі смородини чорної;

- вивчити видовий склад природних популяцій паразитів і хижаків та їх роль в регулюванні чисельності лускокрилих шкідників смородини чорної;

- обґрунтувати агротехнічні, біологічні та механічні заходи і прийоми контролю шкідливості фітофагів - складової частини оригінальної системи захисту смородини; шкідник смородина фітофаг

- екологічно обґрунтувати технологічні параметри розселення трихограми в агроценозі смородини чорної;

- дослідити можливість використання мульчі з торфу для попередження розвитку шкідливих комах, розвиток яких пов'язаний з ґрунтом;

- розробити оригінальну, екологічно безпечну систему захисту чорної смородини від комплексу лускокрилих фітофагів;

- дати екологічну та економічну оцінку запропонованої оригінальної системи захисту.

Об'єкт дослідження. Шкідлива діяльність комплексу домінуючих лускокрилих фітофагів в насадженнях чорної смородини та розробка екологічно безпечної системи захисту.

Предмет дослідження. Приватні та колективні насадження чорної смородини, екологічно безпечна система захисту культури від лускокрилих шкідників.

Методи досліджень. Загальноприйняті в ентомології та захисту рослин і спеціальні.

Загальноприйняті: гіпотеза - при виборі напряму досліджень і складанні схем дослідів; експеримент - дослідження та процесів, що відбуваються в ньому; індукція - виділення кращих варіантів дослідів, які забезпечують екологічно безпечний захист агроценозу смородини чорної; синтез - узагальнення досліджень, формування результатів.

Спеціальні: маршрутне обстеження - виявлення видового складу домінуючих фітофагів смородини чорної; польовий - вивчення ефективності оригінальної екологічно безпечної системи захисту культури; лабораторний - визначення основний показників життєздатності лускокрилих фітофагів; статистичний - обчислення отриманих даних, визначення їх точності.

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено видовий склад лускокрилих фітофагів в агроценозах чорної смородини Центрального Лісостепу України. Досліджено еколого-економічні характеристики лускокрилих шкідників смородини, онтогенез яких пов'язаний з ґрунтом. Встановлено, що в агроекологічних умовах Центрального Лісостепу спостерігається одно та дворічний цикл розвитку смородинової склівки. Переважна більшість популяції шкідника завершує онтогенез впродовж одного року. За ступеня пошкодження пагонів 12% втрати врожаю смородини сягають 42,5%.

Розроблено біологічний метод захисту смородини чорної від аґрусової вогнівки за допомогою мульчування ґрунту шаром торфу, біологічна ефективність - 93,2%. Вперше екологічно обґрунтовано оптимальні норми, строки та кратності розселення трихограми для контролю чисельності лускокрилих шкідників. Біологічна ефективність трихограми, за двократного розселення у нормі 100 самиць на кущ на початку та в період масової яйцекладки, у регуляції чисельності заморозкової листовійки становить 46,2%, розанної - 52,3%, а смородинової - 54,8%.

Практичне значення одержаних результатів. Екологічно обґрунтовано систему захисту агроценозу чорної смородини від домінуючих видів лускокрилих фітофагів, що ґрунтується на моніторингу динаміки їх чисельності, прогнозування ступеня загрози, оптимальному використанні агротехнічних, механічних та біологічних прийомів. Основні результати досліджень пройшли виробничу перевірку у 2006 році в СВАТ „Сад Поділля” Шаргородського району Вінницької області на площі 1,5 га насаджень смородини чорної. За результатами досліджень отримано патент України на метод біологічного захисту ягідників від ґрунтоживучих шкідників. Матеріали досліджень використовуються у викладанні дисципліни „Біологічний захист рослин” для студентів спеціальності 6.070800 „Екологія та охорона навколишнього середовища” Вінницького національного аграрного університету.

Особистий внесок здобувача. Планування лабораторних та польових досліджень, складання схем дослідів, організація та проведення польових експериментів. Лабораторно-польові обліки, спостереження та збір матеріалу здійснено особисто здобувачем. Аналіз отриманих результатів досліджень, їх статистична обробка, формування висновків, підготовка матеріалів для публікації статей, апробація та впровадження результатів у виробництво виконувались за власної участі та за консультативною допомогою наукового керівника.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертацій-ної роботи і результати досліджень доповідалися: на конференції молодих учених „Сучасні проблеми захисту рослин” (Київ, 2004 р.); на конференції молодих учених „Екологічно обґрунтований захист рослин” (Київ, 2005 р.); II Всеросійському з'їзді по захисту рослин „Фитосанитарное оздоровление экосистем” (Санкт-Петербург, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи” (Київ, 2006 р.).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковано у 8 наукових працях, в тому числі - 4 статті у фахових виданнях, 4 тези доповідей та 1 патент на винахід.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 175 сторінках комп'ютерного тексту і складається з вступу, 8-ми розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, додатків, містить 30 таблиць і 15 рисунків. Список літератури містить 300 джерел, в тому числі 45 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

На основі опрацьованих і узагальнених даних наукової літератури проаналізовано поширення, шкодочинність, біологічні особливості домінуючих лускокрилих фітофагів чорної смородини. Аналіз існуючих технологій захисту чорної смородини від шкідників дозволяє дійти висновку, що як в колективних так і в приватних господарствах переважає використання хімічних інсектицидів та механічних прийомів захисту насаджень чорної смородини. З врахуванням специфіки використання урожаю смородини, очевидно, надзвичайно актуальним є розробка технології яка ґрунтується на безпестицидній та екологічній основі.

МІСЦЕ, УМОВИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Видовий склад та розповсюдженість комплексу фітофагів агроценозу смородини вивчали методом маршрутних обстежень насаджень колективної та приватної форм власності у Вінницькій та Хмельницькій областях.

Польові дослідження проводили протягом 2004-2006 рр. в коротко-тривалих дослідах в сільськогосподарському відкритому акціонерному товаристві „Сад Поділля” Шаргородського району, Вінницької області. Лабораторні дослідження - в лабораторії застосування ентомофагів Інсти-туту захисту рослин УААН.

Ґрунти, де проводились дослідження, сірі опідзолені. Вміст гумусу в орному шарі 2,5%, легкогідролізованого азоту (за Корнфільдом) 60-70 мг/кг, рухомого фосфору і обмінного калію (за Кірсановим) відповідно 70-80 і 50-60 мг/кг, рН сольової витяжки 5,6-5,8. Підземні води залягають на глибині 8-10 м. Клімат Центрального Лісостепу помірно континентальний зі спекотним літом та м'якою зимою. Багаторічна середня температура повітря за рік складає +7,20С. Середня річна кількість опадів 610-640 мм. Середня річна вологість повітря - 73% (коливається в межах 38-88%).

Ефективність систем захисту смородини чорної сорту Минай Шмирьов від лускокрилих шкідників вивчали за схемами:

а) контроль, у якому насадження не обробляли;

б) за традиційної системи захисту згідно рекомендацій передбачалося проведення обприскувань насаджень проти лускокрилих шкідників: проти зимуючих стадій фітофагів (ДНОК - 8,0 кг/га); до цвітіння - проти листовійок, смородинової склівки, смородинової брунькової молі та аґрусової вогнівки (Актеллік 500 ЕС, к.е. - 1,5 л/га); після збору урожаю - проти фітофагів, що не діапаузували (Актеллік 500 ЕС, к.е. - 1,5 л/га).

в) оригінальна I система захисту ґрунтувалась на основі проведення агроекологічного моніторингу лускокрилих фітофагів і включала в себе: восени - проти заморозкової листовійки (дворазове розселення трихограми у нормі 100 самиць/кущ); до розпускання бруньок - проти аґрусової вогнівки, смородинової брунькової молі (вирізання сухих гілок на рівні або нижче рівня ґрунту; мульчування ґрунту шаром торфу, товщиною не менше 9 см; висівання в міжряддях нектароносних рослин); цвітіння-формування ягід - проти розанної та смородинової листовійок, смородинової склівки (дворазове розселення трихограми у нормі 100 самиць/кущ). Розселення проводити шляхом експонування в середину кущів смородини на висоті 15 см від поверхні ґрунту паперових карток з наклеєними на них паразитованих трихограмою яєць зернової молі.

г) оригінальна II система захисту окрім всіх заходів, перерахованих в оригінальній I системі, включала в себе у фазу цвітіння-формування ягід - проти лускокрилих фітофагів обробку насаджень препаратом Фітоверм, 0,2% к.е. (1,2 л/га), витрата робочої рідини 400 л/га.

Основні досліди проводили за загальноприйнятими методиками (Трибель С.О., 2001; Гадзало Я.М., 1999; Омелюта В.П., 1987). Економічну ефективність технологій та прийомів захисту чорної смородини розраховували відповідно до загальноприйнятих методик на основі чинних нормативів. Отримані експериментальні дані обробляли методом дисперсійного аналізу (Доспехов Б.А., 1985; програма Excel 5).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ НА РОЗВИТОК ТА ШКІДЛИВІСТЬ ЛИСТОВІЙОК

Серед факторів, що сприяли шкідливості Archips rozanna L. слід відмітити присутність поряд зі смородиною таких культур, як яблуня, груша, вишня, черешня. За даних агроекологічних умов в насадженнях чорної смородини в колективних та приватних господарствах фітофагом було пошкоджено в середньому за три роки 26,3-30,2% листя, 19,8-21,4% цвіту та 34,7-37,5% ягід. В результаті маршрутних обстежень ягідників господарств різної форм власності Вінницької та Хмельницької областей встановлено, що в окремих агроценозах, особливо з загущеними кущами, при наявності зерняткових садів та декоративних рослин, гусінню листовійки було пошкоджено 48,2-56,3% листя, 19,2-24,6% цвіту та 45,2-46,8% ягід, що стало причиною майже повної втрати урожаю.

За результатами проведених досліджень обґрунтовано можливі та оптимальні критерії використання трихограми для контролю чисельності розанної листовійки. У промислових насадженнях чорної смородини в період початку та масового відкладання яєць самицями фітофага, за чисельності яєць шкідника від 25,7 до 30,5 шт./кущ, проводили 2 розселення трихограми, виду T. pintoi. Норма розселення складала 50 та 100 самиць/кущ (табл. 1).

Таблиця 1

Рівень паразитування яєць розанної листовійки в залежності від чисельності шкідника, норм та кратності розселення трихограми (СВАТ „Сад Поділля” Шаргородського району Вінницької області, середнє за 2004-2006 рр.)

Варіанти	Норма витрати, самиць/кущ, л/га	Кратність розселення, обробок	Початкова чисельність листовійки, яєць/кущ	Паразитовано яєць листовійки, %	Ефектив-ність, %
Трихограма	0	0+0	27,8	4,8	10,3
	50	2+0	25,7	27,9	32,8
	100	2+0	29,1	52,3	58,2
Трихограма + Фітоверм, 0,2% к.е.	0+1,2	0+1	24,5	3,4	63,2
	50+1,2	2+1	30,5	31,4	70,2
	100+1,2	2+1	28,1	49,1	88,6
НІР05	-	-	-	2,0	3,6

Встановлено, що рівень зараження яєць листовійки трихограмою коливався в межах 27,9-52,6%. При цьому, спостерігалася залежність, яка свідчить про те, що рівень зараження яєць шкідника залежав від норм розселення паразита.

Очевидно, що ефективно обмежити чисельність та шкідливість листовійки можливо за умов сумісного впливу заходів захисту рослин не тільки на яйця, але й на гусінь шкідника. В цьому зв'язку в дослідженнях випробовували біологічний препарат Фітоверм 0,2% к.е. (аверсектин). Результати проведених досліджень показали можливість використання трихограми як самостійно, так і сумісно з препаратом Фітоверм 0,2% к.е. для контролю чисельності розанної листовійки. Так, за умов сумісного використання біологічних агентів ефективність заходу захисту становила 88,6%. Встановлено оптимальні норми та кратність розселення трихограми. Наведені результати дають підставу розглядати ці прийоми в технології захисту чорної смородини, як елементи біологічного контролю чисельності листовійки.

Дослідження особливостей біології та екології заморозкової листовійки (Exapate congelatella Cl.) показали доцільність використання трихограми, як складової частини оригінальної системи захисту смородини від шкідливих лускокрилих видів. Враховувались такі характеристики трихограми, як сезонна активність імаго до переміщення, що не перевищує 1,5-2,5 м, що особливо суттєво при використанні її на ягідниках, з компактним кущем та густою листковою поверхнею, поодинокий характер відкладання яєць самицями фітофага. Таким чином, оптимізувалась можливість контакту імаго з яйцями шкідника, враховуючи досить стабільну чисельність заморозкової листовійки впродовж усього періоду досліджень. Також, до уваги брались не тільки показники ефективності трихограми, але до уваги брались і економічні критерії. Перш за все вартість трихограми, у тому числі в зв'язку з її якісними показниками (табл. 2).

Таблиця 2

Біологічна ефективність захисту смородини чорної від заморозкової листовійки (СВАТ „Сад Поділля” Шаргородського району Вінницької області, середнє за 2004-2006 рр.)

Варіант досліду	Норма витрати, самиць/кущ, л/га	Початкова чисельність, яєць/кущ	Паразито- вано яєць листовійки восени, %	Підсумкова ефективність, %
Контроль	-	21,7	5,2	-
Актеллік 500 ЕС, к.е. (еталон)	1,5	26,8	4,9	77,1
Трихограма - 2 розселення восени Фітоверм, 0,2% к.е.	100+100 1,2	22,4	44,8	91,6
Трихограма - 2 розселення восени Актеллік 500 ЕС, к.е.	100+100 1,5	24,6	32,4	94,3
Трихограма - 2 розселення восени	100+100	25,2	46,2	67,5
Фітоверм, 0,2% к.е.	1,2	23,5	4,3	74,6
НІР05	-	-	2,7	5,2

Встановлено, що існує чітко виражена пряма залежність між показниками рівня зараження яєць листовійки та нормою розселення самиць. Підвищення ефективності трихограми спостерігається при розселенні 100-самиць на окремий кущ. Розселені на передімагінальній стадії самиці трихограми рівномірно заселяли кущ, що забезпечило паразитування яєць фітофага на рівні 46,2%.

Що стосується строків розселення, то цей показник визначається за допомогою прямих спостережень за чисельністю листовійок у вересні місяці. За появи перших, відкладених самицями фітофага, яєць необхідно провести перше розселення трихограми у нормі 100 самиць/кущ. В період масового відкладання яєць необхідно проводити друге розселення.

При визначенні ефективності використання препарату Фітоверм, 0,2% к.е. та трихограми для обмеження поширення та шкідливості смородинової листовійки (Pandemis ribeana Hb.) в період весняної реактивації гусені 3-го віку проводили одноразове обприскування рослин препаратом Фітоверм, 0,2 к.е. у нормі 1,2 л/га та дворазове, на початку та в період масового відкладання яєць, розселення трихограми з розрахунку 100 самиць/кущ (табл. 3).

Таблиця 3

Біологічна ефективність захисту чорної смородини від смородинової листовійки (Хмельницька область середнє за 2004-2006 рр.)

Варіанти	Норма витрати самиць/кущ, л/га	Початкова чисельність	Ефектив-ність, %	Пошкод-жено кущів, %
		гусені, що перезимували, екз./кущ	яєць, шт./кущ
Контроль	-	10,6	13,0	-	15,8
Актеллік 500 ЕС, к.е. (еталон)	1,5	10,8	12,9	86,4	3,1
Фітоверм, 0,2% к.е.	1,2	11,6	13,1	70,1	5,3
Фітоверм, 0,2% к.е. Трихограма	1,2 100+100	10,2	11,8	90,2	2,7
Трихограма	100+100	11,8	14,1	54,8	8,8

Встановлено, що сумісне використання біопрепарату та трихограми забезпечує надійний захист агроценозу смородини чорної від пошкоджень гусінню листовійки на рівні 90,2%. Використання окремо інсектициду та трихограми не дозволяє захистити смородину від шкідливої діяльності фітофага. Важливо також і те, що поєднання біологічних засобів дозволило зберегти природні популяції ентомофагів.

Спостереження показали наявність досить високої чисельності та різноманітного видового складу паразитів та хижаків листовійок на смородині. Зокрема, із хижих комах спостерігались клопи, зокрема Anthuocoris nemorum Z., золотоочка Chrysopa carnea L. та клоп Himacorus apterus F. Високий рівень рухової активності, компактна яйцекладка, фактори котрі сприяли досить значному рівню хижацтва (табл. 4).

Таблиця 4

Регуляторна роль природних популяцій ентомофагів в регуляції чисельності розанної листовійки (СВАТ „Сад Поділля” Шаргородського району Вінницької області, середнє за 2004-2006 рр.)

Різно-видності смородини	Без використання інсектицидів	Актеллік 500ЕС, к.е., 1,5 л/га, 2 обробки (до та після цвітіння)
	Зібрано яйцекладок, шт.	Яєць у кладках, шт.	Зібрано яйцекладок, шт.	Яєць у кладках, шт.
		Всього	Паразито-ваних, %	Життє-здатних, %		Всього	Паразито-ваних, %	Життє-здатних, %
Чорна	14,4	912	16,4	56,8	7,6	311	2,7	69,7
Червона	11,6	873	12,3	47,6	6,2	283	3,2	58,3
Біла	9,3	429	13,2	54,5	5,4	226	2,3	62,4
НІР05	2,3	-	-	-	1,8	-	-	-

Встановлено, що функцію регуляції чисельності популяції розанної листовійки виконують, в основному, комахи-паразити. Біологічна ефектив-ність склала: на чорній смородині - 16,4, червоній - 12,3 та білій смородині - 13,2% популяції фітофага.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, ШКІДЛИВОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ СМОРОДИНОВОЇ СКЛІВКИ

Встановлено, що за оптимальних гідротермічних умов: відсутності дощів, різкого перепаду температур, рівень ефективності розселення трихограми в регулюванні чисельності Synanthedon tipuliformis Cl. становив 58,6-64,9% (табл. 5).

Таблиця 5

Ефективність захисту смородини в контролі чисельності смородинової склівки в агроценозі чорної смородини (СВАТ „Сад Поділля” Шаргородського району Вінницької області, середнє за 2004-2006 рр.)

Варіанти	Чисельність імаго, екз./коритце	Паразито-вано яєць, %	Ефектив-ність, %	Пошкоджено пагонів, %
Контроль	14,2±2,2	5,3	-	16,8
Актеллік 500 ЕС, к.е. (1,5 л/га до цвітіння)	15,3±2,2	2,1	20,5	13,3
Трихограма (100+100 самиць/кущ)	21,4±3,6	64,9	66,3	2,2
НІР05	-	1,5	-	1,1

Встановлено, що за досить високого рівня чисельності шкідника ефективність використання паразиту становила 66,3%, і значно перевищувала показники еталонного варіанту. Трихограма дозволяла стримувати чисельність шкідника впродовж вегетаційного періоду на допороговому рівні. Незначна ефективність (20,5%) використання інсектициду Актеллік 500 EC, к.е. пояснюється тим, що згідно регламенту препарат використовують до цвітіння та після збору урожаю, в той час, як розвиток фітофага відбувається в період цвітіння та формування урожаю. Наші дослідження показали, що використання трихограми є фактично єдиним засобом ефективного контролю чисельності та шкідливості смородинової склівки.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, ШКІДЛИВІСТЬ ТА КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ АҐРУСОВОЇ ВОГНІВКИ

Дослідженнями встановили, що ефективність профілактичних та винищувальних заходів проти Zophodia grossulariella Zink.та супутніх шкідників, що зимують у ґрунті незначна і тому актуальною є розробка нових методів обмеження чисельності шкідника. Враховуючи те, що шкідник концентрується на поверхні ґрунту та на глибині до 5 см було досліджено екологічно безпечний захід обмеження чисельності фітофагів - нанесення всередину кущів шару торфу (табл. 6).

Таблиця 6

Ефективність використання торфо-мульчі для контролю чисельності аґрусової вогнівки (СВАТ „Сад Поділля” Шаргородського району Вінницької області, середнє за 2004-2006 рр.)

Варіанти	Чисельність лялечок вогнівки, екз./10 кущів	Вилетіло метеликів вогнівки, %	Відкладено яєць в квітки, шт./пробу	Пошкод- жено ягід, %	Ефектив-ність, %
Контроль (без обробки)	121,4	88,7	208,2	56,3	11,3
Шар мульчі із торфу на поверхні ґрунту - 3 см	102,7	62,4	127,4	38,7	37,6
Шар мульчі із торфу на поверхні ґрунту - 6 см	114,8	28,6	72,1	20,4	71,4
Шар мульчі із торфу на поверхні ґрунту - 9 см	109,6	6,8	13,8	6,3	93,2
НІР05	17,4	-	7,9	-	-

Встановлено, що щільне розташування шару торфу всередині куща блокує виліт імаго шкідників з ґрунту, де вони зимували, внаслідок чого вони гинули, не відкладаючи яєць. Оптимальна товщина шару мульчі над поверхнею ґрунту становить 9 см. Зменшення товщини мульчі призводить до суттєвого підвищення кількості метеликів вогнівки, котрі проникають крізь мульчу, відкладають яйця в квіти смородини, завдають їм суттєвої шкоди і формують значний зимуючий запас шкідника. Ефективність використання шару торфо-мульчі товщиною 9 см для контролю чисельності аґрусової вогнівки на 21,8% перевищує ефективність шару торфо-мульчі у 6 см, а контрольний варіант - на 81,9%.

Таким чином, детальне дослідження особливостей біології та екології аґрусової вогнівки дозволило експериментально обґрунтувати, апробувати та запропонувати для практики захисту смородини для господарств різної форми власності ефективний та екологічно-безпечний прийом захисту від аґрусової вогнівки та супутніх шкідників, онтогенез яких пов'язаний з ґрунтом - використання торфу для мульчування ґрунту всередині кущів.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, ШКІДЛИВІСТЬ ТА КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ СМОРОДИНОВОЇ БРУНЬКОВОЇ МОЛІ

З врахуванням особливостей культури смородини, споживання урожаю, актуальним є пошук ефективних рішень проблеми чисельності і шкідливості Lampronia capitella Cl., з обмеженим використанням інсектицидів. Досліджували можливість та перспективу використання Фітоверму, 0,2% к.е., синтетичного піретроїду Карате 050 ЕС, к.е., а також оригінальну I систему захисту смородини, насичену елементами агротехніки, попереджувальних та інших заходів (табл. 7).

Таблиця 7

Ефективність захисту насаджень смородини від смородинової брунькової молі (СВАТ „Сад Поділля” Шаргородського району Вінницької області, середнє за 2004-2006 рр.)

Варіанти	Норма витрати, кг, л/га	Початкова чисель-ність гусені, екз./100 розеток	Пошкоджено бруньок до обробки, %	Ефективність, % на день	Пошкоджено ягід, %	Урожайність, кг/кущ
				7	10
Контроль	-	33,1	2,0	-	-	18,7	1,8
Актеллік 500 ЕС. к.е. (еталон)	1,5	32,8	2,4	88,4	91,2	1,4	3,3
Фітоверм, 0,2 к.е.	1,2	40,3	1,9	68,6	72,8	5,7	2,6
Фітоверм, 0,2 к.е.	1,5	30,9	2,6	76,9	81,1	4,2	2,9
Карате 050 ЕС, к.е.	0,4	35,8	2,2	91,3	93,8	0,9	3,5
Оригінальна I система	-	34,6	2,5	87,3	89,6	1,6	3,0
НІР05	-	-	0,2	-	-	0,6	0,7

Встановлено, що за початкової чисельності гусені брунькової молі 32,8-40,3 екз./100 розеток, що у 2,5-3 рази перевищує пороговий рівень, інсектициди, а також оригінальна I система контролю чисельності шкідника забезпечували надійний захист, відповідно ефективність препарату Актеллік 500 ЕС. к.е. становила 91,3%, а оригінальної системи захисту 89,6%. Нижчу ефективність (72,8-81,1%) препарату Фітоверм, 0,2 к.е. можна пояснити тим, що його максимальна інсектицидна дія проявляється за температури понад +180С, а оптимум для розвитку і переміщення гусені молі знаходиться в межах +13-150С. Високу ефективність (93,8%) на маточниках смородини показав препарат Карате 050 ЕС, к.е., обприскування яким проводили у фазі набрякання бруньок. Відповідними були і показники господарської ефективності - пошкодженість ягід становила всього 0,9%.

ЕКОЛОГІЧНО ОБҐРУНТОВАНИЙ ЗАХИСТ ЧОРНОЇ СМОРОДИНИ ВІД ЛУСКОКРИЛИХ ФІТОФАГІВ

Ґрунтуючись на результатах трирічних досліджень, а також на основі літературних джерел, аналізі вітчизняних та зарубіжних аналогів, пропону-ються оригінальні системи захисту насаджень ягідників від комплексу домінуючих та супутніх шкідливих організмів, основою яких є фіто-санітарний моніторинг ягідників. І на основі цієї інформації приймаються рішення стосовно використання попереджувальних та регуляторних заходів (табл. 8).

Таблиця 8

Ефективність різних систем захисту смородини від лускокрилих шкідників (СВАТ „Сад Поділля” Шаргородського району Вінницької області, середнє за 2004-2006 рр.)

Системи, що порівнюються	Пошкоджено, %	Урожайність, кг/кущ
	листя	суцвіття	ягоди
Контроль	32,2	23,5	16,6	1,26
Традиційна	12,7	9,5	4,7	2,08
Оригінальна I	11,6	8,4	4,2	2,52
Оригінальна II	10,4	7,6	3,8	2,63
НІР05	2,1	1,3	1,4	0,4

Встановлено, що урожайність смородини чорної при використанні оригінальних систем захисту агроценозу від шкідливої дії домінуючих лускокрилих фітофагів, становить 2,52-2,63 кг/кущ, що на 0,44-0,55 кг/кущ перевищує урожайність варіанту, на якому застосовували традиційну систему захисту.

Екологічні аспекти оригінальної системи захисту насаджень смородини чорної:

1. Ретельний фітосанітарний моніторинг шкідливої ентомофауни включає прямі візуальні спостереження за рослинами та інструментальні з використанням феромонних пасток, прикопані садки із зібраними діапаузу-ючими фазами шкідників, коритця з бродячою патокою в насадженнях смородини.

2. Визначення видового складу домінуючих фітофагів насаджень смородини, встановлення порогових рівнів шкідливості.

3. Система попереджувальних та профілактичних агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту та розвитку ягідників і стресових ситуацій для шкідливих видів:

3.1. Формування оптимальних розмірів та кількості провідних стебел у кущах смородини, не допускаючи загущених посадок;

3.2. Огляд та вирізання з одночасним спалюванням сухих, пошкод-жених пагонів, при цьому вирізати потрібно до живої деревини; згрібання та спалювання восени опалого листя;

3.3. Рихлення міжрядь (за використання системи чорного пару в міжряддях);

3.4. Створення сприятливих умов для природних та штучно розселених ентомофагів, що складається з підбору та висівання нектароносних рослин та характеризуються різними термінами цвітіння: дерев'янисті, чагарникові та трав'янисті. Останні можна висівати у міжряддях.

4. Регуляторні заходи з обмеження чисельності фітофагів насаджень смородини:

4.1. При досягненні чисельності фітофагів, що у 2-3 рази перевищує порогові рівні шкідливості гусені аґрусової вогнівки, комплексу листовійок, аґрусового п'ядуна, а також личинок пильщиків, попелиць проводити об-прискування до цвітіння кущів смородини препаратом Актеллік 500 ЕС, к.е., у нормі 1,5 л/га;

4.2. В період початку льоту та відкладання яєць самицями лускокрилих шкідників (комплекс листовійок, смородинової склівки, аґрусової вогнівки, смородинової молі та інші) розселення трихограми. Строки випусків визначаються на основі візуальних спостережень початку льоту і відкладання яєць, відлову самців на феромонні пастки та відлову імаго на коритця з бродячою патокою, норми випусків визначаються за показниками якості лабораторної популяції трихограми, розмірів кущів. Схема розселення: 2 розселення паразита на початку та в період масової яйцекладки з нормою розселення 100 самиць/кущ.

ВИРОБНИЧА ОЦІНКА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ СМОРОДИНИ ВІД ЛУСКОКРИЛИХ ФІТОФАГІВ

Економічну ефективність технологій та прийомів захисту чорної смо-родини розраховували відповідно до загальноприйнятих методик (табл. 9).

Таблиця 9

Економічна ефективність захисту чорної смородини від лускокрилих шкідників (СВАТ „Сад Поділля” Шаргородського району Вінницької області, середнє за 2004-2006 рр.)

Показник	Варіанти
	Контроль	Тради- ційна	Оригінальна технологія I	Оригінальна технологія II
Урожайність, т/га	4,21	6,95	8,40	8,78
Збережений урожай, т/га	-	2,74	4,19	4,57
Вартість продукції, грн./га	14728	24335,5	29400	30712,5
Всього затрат, грн./га в т.ч.: - на захист урожаю, грн./га - на збирання і транспортування, грн./га	9100	12988	15011	16176
	-	560	1540	2370
	4250,00	7022,40	8483,8	8862,6
Собівартість реалізованої продукції, грн./т	2162,55	1867,97	1787	1843
Одержаний прибуток, грн./га	5628,0	11347,5	14389	14536
Рентабельність, %	61,8	87,4	95,9	89,9

Результати досліджень свідчать, що за використання у захисті таких прийомів, як мульчування та розселення трихограми, загальні витрати на одержання продукції з 1 га збільшуються. Це відбувається через витрати, що враховують вартість торфу, його транспортування, вартість трихограми та заробітну плату працівникам, задіяних на розкладанні торфу та розселенні трихограми.

Проте собівартість продукції знижувалася, порівняно з еталоном, на 3,7% у варіанті із використання мульчі та трихограми та на 4,3% у варіанті із використанням препарату Фітоверм 0,2% к.е. та трихограми через збіль-шення вартості вирощеної продукції з 1 га. З метою захисту чорної сморо-дини від лускокрилих шкідників застосування мульчування та розселення трихограми дало змогу одержати 14389 грн./га прибутку, а сумісного використання препарату Фітоверм 0,2% к.е. та трихограми - 14536 грн./га.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень встановлено, що в Центральному Лісостепу України в агроценозі смородини чорної домінували лускокрилі фітофаги: розанна (Archips rozanna L.), смородинова (Pandemis ribeana Hb.) та заморозкова (Exapate congelatella Cl.) листовійки, смородинова склівка (Synanthedon tipuliformis Cl.), аґрусова вогнівка (Zophodia grossulariella Zink.), смородинова брунькова міль (Lampronia capitella Cl.), шкідлива діяльність яких призводила до зниження продуктивності культури на 40% і більше.

Встановлено, що у Центральному Лісостепу спостерігається одно та дворічний цикл розвитку смородинової склівки. Переважна більшість популяції шкідника завершує онтогенез впродовж одного року. За ступеня пошкодження пагонів 12% втрати врожаю смородини сягають 42,5%.

Виявлено, що в останні роки значного поширення та шкідливості в агроценозі смородини, набула заморозкова листовійка. Шкідник розвивається в одному поколінні, зимують яйця, які самиці відкладають в кінці вересня - на початку жовтня. Масове відродження гусені співпадає з періодом формування суцвіть та відособленням бутонів чорної смородини. За чисельності 32,9 гусениць на 100 розеток, втрати врожаю сягають 45,2%.

Досліджено, що 82,3% лялечок аґрусової вогнівки діапаузують в рослинних рештках, на поверхні ґрунту та в ґрунті глибиною 1-3 см, що забезпечує перезимівлю 57,5-81,2% популяції фітофага.

Встановлено, що за зимівлі аґрусової вогнівки на поверхні ґрунту, 17,7% популяції лялечок гине від паразитів, 16,2% від хижаків. За умов зимівлі лялечок в ґрунті на глибині 1-3 см ці показники складають, відповідно, 11,3 та 2,4%.

Досліджено, що серед природних популяцій лускокрилих фітофагів, онтогенез яких пов'язаний з ґрунтом, помітну регуляторну роль виконує група хижих грунтоживучих консументів - турунів та стафілінід. Виявлено 8 видів турунів та 5 видів стафілінід, чисельність яких становила 32,4 та 17,1 екз./ 5 кущів. Імаго хижаків знищували 14,7-18,0% фітофагів.

Виявлено, що функцію регуляції чисельності популяції розанної листовійки виконують, в основному, комахи-паразити. Біологічна ефективність склала: на чорній смородині - 16,4, червоній - 12,3 та білій смородині - 13,2% популяції фітофага.

Встановлено, що мульчування ґрунту всередині кущів смородини шаром торфу висотою 9 см блокує виліт імаго аґрусової вогнівки і забезпечує загибель 93,2% популяції шкідника.

Досліджено, що біологічна ефективність трихограми, за двократного розселення у нормі 100 самиць/кущ на початку та в період масової яйцекладки, у регуляції чисельності заморозкової листовійки становить 46,2%, розанної - 52,3%, а смородинової - 54,8%.

Використання екологічних методів захисту смородини забезпечувало 14,38 тис. грн. прибутку з 1 га, що на 3,015 тис. грн. більше, ніж у еталонному варіанті. Рівень рентабельності становить 89,9%, що на 38,1% перевищує контроль та на 8,8% еталон.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою зменшення пестицидного навантаження та захисту агроценозів смородини чорної від шкідливої діяльності лускокрилих фітофагів сільськогосподарським підприємствам різних форм власності Центрального Лісостепу України пропонуються застосовувати оригінальну екологічно безпечну систему захисту, що передбачає наступні заходи:

- вирізання сухих гілок на рівні або нижче рівня ґрунту з обов'язковим їх спалюванням за межами агроценозу;

- висівання в міжряддях нектароносних рослин;

- мульчування ґрунту всередині кущів смородини шаром торфу, товщиною не менше 9 см;

- дворазове розселення трихограми у нормі 100 самиць/кущ восени та в період цвітіння-формування ягід культури;

- у фазу цвітіння-формування ягід проводити обробку насаджень препаратом Фітоверм, 0,2% к.е. з нормою витрати 1,2 л/га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дрозда В.Ф. Екологічно безпечний захист насаджень чорної смородини від шкідників у Центральному Лісостепу / В.Ф. Дрозда, П.М. Вергелес // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, Т. 8, №4 (31), Ч. 1, Львів 2006. - С. 66-70. (Особистий внесок здобувача 75%. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю)

2. Дрозда В.Ф. Смородинова брунькова міль / В.Ф. Дрозда, П.М. Вергелес // Карантин і захист рослин. - 2006. - №10. - С. 13-15. (Особистий внесок здобувача 75%. Проведено дослідження, узагальнено дані, написано статтю)

3. Патент №14334 Патент України UA МПК (2006) U A01G 13/00. Спосіб контролю чисельності та шкідливості фітофагів насаджень ягідників / Дрозда В.Ф., Вергелес П.М. // Національний аграрний університет. - заявлено 07.11.2005. - опубліковано 15.05.2006. - Бюл. №5. - 2006.

4. Вергелес П.М. Біологія, шкідливість аґрусової вогнівки та супутніх шкідників, зимуючих в ґрунті, обмеження їх чисельності в ягідних насадженнях Центрального Лісостепу України / П.М. Вергелес // Захист і карантин рослин: Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Київ, 2007. - № 53. - С. 40-46.

5. Вергелес П.М. Заморозкова листовійка / П.М. Вергелес // Карантин і захист рослин. - 2009. - №12. - С. 22-23.

6. Вергелес П.М. Особливості розвитку та шкодочинності смороди-нової склівки Synanthedon tipuliformis Cl. в умовах Центрального Лісостепу України: Сучасні проблеми захисту рослин [Тези доповідей конференції молодих вчених] (14 вересня 2004 р.). Київ, 2005. - С. 8-10.

7. Вергелес П.М. Розвиток та шкодочинність розанної листокрутки (Archips rozana L.) в насадженнях смородини у Центральному Лісостепу України: Екологічно обґрунтований захист рослин [Тези доповідей конференції молодих вчених] (4-7 жовтня 2005 р.). - К.: Колобіг, 2005. - С. 104-107.

8. Вергелес П.Н. Биологические особенности онтогенеза смородинной стеклянницы (Synanthedon tipuliformis Cl.) в Центральной Лесостепи Украины: Фитосанитарное оздоровление экосистем [Второй Всероссийский съезд по защите растений] (5-10 декабря 2005 г.). - Санкт-Петербург. - 2005. - Т. 1. - С. 261-262.

9. Вергелес П.М. Біологія, шкідливість аґрусової вогнівки, обмеження її чисельності в ягідних насадженнях Центрального Лісостепу України: Інтегрований захист рослин. Проблеми та перспективи [Матеріали міжнародної науково-практичної конференції] (13-16 листопада 2006 р.). Київ, 2006. - С. 9-11.

АНОТАЦІЯ

Вергелес П.М. Екологічне обґрунтування захисту чорної смородини від лускокрилих шкідників в Центральному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальності 03.00.16 - екологія. Інститут захисту рослин УААН, Київ, 2010 р.

Уточнено видовий склад домінуючих лускокрилих фітофагів промислових та приватних насаджень чорної смородини в Центральному Лісостепу України. Встановлено, що серед них домінували: листовійки: розанна, смородинова, заморозкова, а також смородинова склівка, аґрусова вогнівка та смородинова брунькова міль. Досліджено вплив природних регуляторних чинників на динаміку чисельності лускокрилих фітофагів чорної смородини, онтогенез яких пов'язаний з ґрунтом.

Науково обґрунтовано, розроблено та апробовано оригінальну, екологічно безпечну систему захисту чорної смородини від цієї групи шкідників. Показано, що розселення трихограми сумісно з мульчуванням ґрунту, стабільно контролює чисельність та шкідливість лускокрилих фітофагів. Запропоновані методи показали високий рівень економічної та екологічної ефективності, що дозволило отримати високий урожай зі збереженням його якості.

Ключові слова: чорна смородина, агроценоз, розанна листовійка, смородинова листовійка, заморозкові листовійка, смородинова склівка, аґрусова вогнівка, смородинова брунькова міль, ентомофаги, трихограма, біопрепарат, мульчування, торф, системи захисту, біологічний захист.

АННОТАЦИЯ

Вергелес П.Н. Экологическое обоснование защиты чёрной смородины от чешуекрылых вредителей в Центральной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельско-хозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. - Институт защиты растений УААН, Киев, 2010.

Уточнен видовой состав наиболее вредоносных чешуекрылых фитофагов промышленных и частных насаждений черной смородины в Центральной Лесостепи Украины. Установлено, что среди них доминиро-вали такие виды, как: розанная, смородиновая и заморозковая листовертки, а также смородиновая стеклянница, крыжовниковая огневка и смородиновая почковая моль. Определены экологические параметры, которые характеризуют места яйцекладки, уровень вредоносности.

Природные популяции паразитов и хищников играют несущественную роль в динамике численности фитофагов. Уровень заражения яиц чешуекрылых фитофагов составлял 4,8-11,2%. Определена роль и видовой состав хищников фитофагов, чей онтогенез связан с почвой. Выявлено 8 видов жужелиц и 5 видов стафилинид, численность которых оставила 32,4 и 17,1 екз./5 кустов. Имаго хищников уничтожали 14,7-18,0% фитофагов. Определен видовой состав и уровень заражения яиц гусениц и куколок смородинной стеклянницы. Показано, что уровень заражения различных стадий стеклянницы в промышленных насаждениях колебался в пределах 1,8-3,5%, в то время как в хозяйствах частного сектора при наличии и постоянном присутствии нектароносов, уровень заражения достигал 34,8-50,2%.

Экологическая оценка роли природных популяций энтомофагов показало перспективность расселения лабораторных культур трихограммы в период массовой яйцекладки фитофагов. Уровень заражения яиц составлял 46,2-54,8%.

Оценена эффективность приёма мульчирования почвы с использованием торфа для препятствия развитию чешуекрылых фитофагов, онтогенез которых связан с почвой. Гибель фитофагов становила 93,2% популяции.

Научно обоснованны, разработаны и апробированы методы биологи-ческой защиты черной смородины от этой группы вредителей. Показано, что расселение трихограммы совместимо с мульчированием почвы, стабильно контролирует численность и вредность чешуекрылых фитофагов. Уровень повреждения ягод составил 3,8% при урожайности 2,63 кг/куста. Аналоги-ческие показатели на базовом варианте составили 4,7% и 2,08 кг/куст соответственно.

Экономическая оценка изучаемых агроприёмов подтвердила целесооб-разность применения в агроценозе черной смородины биологической защиты от чешуекрылых вредителей по сравнению с региональными технологиями, и которая способствовала увеличению условно чистой прибыли на 3042 грн./га и что в свою очередь позволило получить высокий урожай с сохранением его качества.

Ключевые слова: чёрная смородина, агроценоз, розанная листовёртка, смородинная листовёртка, заморозковая листовёртка, смородинная стеклянница, крыжовниковая огнёвка, смородинная почковая моль, энтомофаги, трихограмма, мульчирование, торф, системы защиты, биологическая защита.

THE SUMMARY

Vergeles P.M. Ecological substantiation of the protection of blackberry from the scale-winged pests in the Central Forest-steppe of Ukraine. Manuscript.

A thesis for obtaining a scientific degree of candidate of agricultural sciences, specialty 03.00.16 - ecology. Institute of Plant Protection UAAS, Kyiv, 2010.

Specific composition of dominant scale-winged pests of the industrial and private planting of blackberry is specified in the Central Forest-steppe of Ukraine. It is set that such kinds prevail among them, as Tortricidae: Archips rozanna L., Pandemis ribeana Hb., Exapate congelatella Cl., and also Synanthedon tipuliformis Cl., Zophodia grossulariella Zink. and Lampronia capitella Cl.. Probed influence of natural regulator factors (entomofagiv, exciters of illnesses) on the seasonal and long-term dynamics of quantity of scale-winged wreckers of blackberry, ontogenesis of which is related to soil.

Scientifically grounded, the methods of biological defence of blackberry are developed and approved from this group of wreckers. It is shown that settling apart of Trichogramma consonant with mulching of soil, stably controls a quantity and harmfulness of scale-winged pests. Showed the offered methods high level of economic and ecological efficiency, that allowed to get a necessary gross harvest with saving of his quality.

Keywords: blackberry, agrocenosis, Archips rozanna L., Pandemis ribeana Hb., Exapate congelatella Cl., Synanthedon tipuliformis Cl., Zophodia grossulariella Zink., Lampronia capitella Cl., entomofagus, trichogramma. mulching of soil by peat, biopreparation, protection systems, biological protection.

Размещено на Allbest.ru

...