Оцінювання стану селітебних територій за показниками сталого розвитку (на прикладі м. Дубно Рівненської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 504:502.33(477.81)(043.3)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ СЕЛІТЕБНИХ ТЕРИТОРІЙ ЗА ПОКАЗНИКАМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ (НА ПРИКЛАДІ МІСТА ДУБНО РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

03.00.16 - екологія

Брежицька Олена Анатоліївна

Житомир-2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі екології Національного університету водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент Прищепа Алла Миколаївна, Національний університет водного господарства та природокористування, доцент кафедри екології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Писаренко Павло Вікторович, Полтавська державна аграрна академія Міністерства аграрної політики, декан агрономічного факультету, завідувач кафедри землеробства і агрохімії

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Дідух Микола Ілліч, Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики, доцент кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування, директор Науково-дослідного інституту регіональних екологічних проблем

Захист відбудеться « 8 » грудня 2010 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.01 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, бульвар Старий, 7.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету за адресою: бульвар Старий, 7, м. Житомир, 10008.

Автореферат розісланий « 2 » листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Романчук Л.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Як відомо, зростання заселених територій призводить до формування антропогенного навантаження на довкілля та виникнення гострих екологічних проблем, а відтак знаходиться у центрі уваги науковців усього світу.

Прийнявши за основу майбутнього розвитку України засади та принципи сталого розвитку, постала необхідність в оцінці соціо-економіко-екологічного стану адміністративних одиниць різного рівня (Ріо-де-Жанейро, 1992 р; Йоганнесбург, 2002; Київ, 2003), яка є основою для розробки місцевих планів дій з охорони довкілля (МПДОД). Найменш вивченими залишаються селітебні території (СТ) міських поселень, котрі можна назвати ,,малими столицями” для тяжіючих до них сільських населених пунктів і стійкість яких зумовить подальшу підтримку їх розвитку.

Згідно з дослідженнями провідних науковців Л.Г. Мельника, Г.О. Білявського, С.М. Ілляшенка, М.І. Долішнього, М.А. Хвесика, М.О. Клименка, В.П. Писаренка, Б.М. Данилишина, В.М. Боголюбова, В.І. Данилов-Данильяна, К.С. Лосева та ін. таку оцінку необхідно проводити на основі аналізу динаміки змін показників-індикаторів, які найбільш широко характеризують усі складові розвитку населених пунктів: екологічну, економічну та соціальну сфери. Разом з тим, залишаються мало вивченими теоретично-методологічні засади обґрунтування показників соціо-економічного і екологічного розвитку СТ міських населених пунктів.

У зв'язку з цим, надзвичайно важливою та актуальною є необхідність вирішення ряду теоретичних та практичних завдань щодо вивчення розвитку екологічної та соціо-економічної підсистем селітебних територій, оцінки їх змін та впровадження МПДОД даних територій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась у відповідності до програми наукових досліджень кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування (державна реєстрація за № 0107U004183), програми бюджетної теми „Розробити теоретичні засади оцінки соціо-економіко-екологічного розвитку регіонів, територій України в контексті сталого розвитку” (державна реєстрація за № 0109U001944), обласної програми „Охорони довкілля, збалансованого природокористування та забезпечення екологічної безпеки до 2012 року” (за № 1025Б).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є оцінка соціо-економічного та екологічного стану селітебних територій міських населених пунктів за показниками сталого розвитку для обґрунтування пріоритетних завдань місцевого плану дій з охорони довкілля.

Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:

- провести аналіз та оцінку стану навколишнього природного середовища СТ міського населеного пункту;

- дослідити зміни соціо-економічного розвитку підсистем СТ міського населеного пункту;

- вибрати та обґрунтувати систему показників для оцінки соціо-економіко-екологічного стану території;

- розрахувати індекс соціо-економіко-екологічного (СЕЕ) розвитку СТ (ІСЕЕРСТ) населеного пункту та проаналізувати динаміку його змін;

- визначити пріоритетні напрямки вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем СТ;

- запропонувати основні напрямки та завдання місцевого плану дій з охорони довкілля.

Об'єкт дослідження - соціо-економіко-екологічні процеси, що відбуваються на селітебній території м. Дубно.

Предмет дослідження - якісні та кількісні показники (індикатори), що відображають стан розвитку селітебної території.

Методи дослідження - теоретичні (ретроспективний аналіз особливостей розвитку природних систем, методи абстракції, аналогії, порівнянь, індуктивно-дедуктивні, теоретичного моделювання та ін.); експериментальні (польові, збір та аналіз статистичних даних, які характеризують стан природних систем); статистичні (описові і математичні, регресійний аналіз).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше запропоновано систему показників сталого розвитку для проведення оцінки соціо-економіко-екологічного стану СТ міських поселень; досліджено стан соціо-економічного та екологічного розвитку СТ міста Дубно; проведено кількісну та якісну оцінку показників, що характеризують рівень розвитку СТ міських населених пунктів.

Удосконалено набір якісних та кількісних індикаторів оцінки стану СТ міських населених пунктів.

Подальшого розвитку зазнали дослідження щодо підходів оцінки екологічного стану міських населених пунктів.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано набір показників сталого розвитку для оцінки соціального, економічного та екологічного станів СТ малих міст. Розроблено картосхеми екологічного стану території за результатами біоіндикаційних досліджень та рівнем забруднення важкими металами ґрунтового покриву. Запропоновано рекомендації для розробки місцевого плану дій з охорони довкілля м. Дубно, які можуть використовуватись органами місцевого самоврядування.

Результати досліджень використовуються у навчальному процесі на кафедрах екології Національного університету водного господарства та природокористування - при вивченні предметів „Стратегія сталого розвитку”, „Місцевий план дій з охорони довкілля населених пунктів”, „Моніторинг індикаторів сталого розвитку”, під час виконання магістерських робіт; Рівненського державного гуманітарного університету - при вивченні предмету „Основи стійкого розвитку” та під час виконання магістерських робіт.

Особистий внесок здобувача. Протягом 2004-2009 років зібрано і проаналізовано статистичні дані індикаторів соціо-економічного та екологічного станів міста Дубно, проведено оцінку розвитку основних підсистем селітебної території. Обґрунтовано методи та напрямки дослідження показників сталого розвитку СТ, сформовано мету та завдання досліджень, у відповідності з чим підібрано методи та типові методики до проведення аналізу та оцінки стану. Здійснено аналіз науково-теоретичних джерел та статистичних даних; оцінку якості довкілля та соціо-економічного розвитку проведено за матеріалами Держкомстату України, Державного управління екології та природних ресурсів у Рівненській області. За отриманими результатами побудовано картосхеми забруднення ґрунтового покриву досліджуваної СТ важкими металами. Сформульовано висновки і розроблено рекомендації до МПДОД.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались і обговорювалися на Міжнародних науково-практичних конференціях, з'їздах, симпозіумах та семінарах (м. Рівне, м. Житомир, м. Вінниця, м. Херсон): „Охорона і раціональне використання природних ресурсів Полісся України”. (м. Рівне, НУВГП 2005, 2006, 2007, 2008 рр.), IV, V, VI Міжнародні конференції студентів, магістрів та аспірантів „Сучасні проблеми екології” (2007, 2008, 2009 рр., ЖДТУ, м. Житомир); Міжнародна науково-практична конференція присвячена 80-річчю професора, д.с.-г.н. Вознюка С.Т. „Сучасний стан і тенденції розвитку меліоративного ґрунтознавства і землеробства” (2007 р., НУВГП, м. Рівне); ІІ, III Міжнародні науково-технічні конференції “Актуальні проблеми водного господарства та природокористування” (2007, 2009 рр., НУВГП, м. Рівне); IV, V Міжнародні науково-практичні конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, (2008, 2009 рр., ЖНАУ, м. Житомир); ІІ Всеукраїнський з'їзд екологів (вересень, 2009 р., ВНТУ, м. Вінниця); Міжнародна науково-практична конференція „Сбалансированное природопользование: современный взгляд, тенденции и перспективы” (2010 р., м. Херсон). Публікації. Основні результати досліджень і матеріали за темою дисертації викладено у 15 наукових працях: з них 11 статей (8 - у фахових виданнях, у тому числі 2 - одноосібні), 4 - тези доповідей. Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено друкованим текстом на 214 сторінках. Вона включає вступ, шість розділів, висновки, рекомендації, перелік використаної літератури (228 найменувань), три додатки. Роботу ілюстровано 38 рисунками і 39 таблицями.

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету і завдання, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі „Вивчення історичних передумов розвитку селітебних територій населених пунктів та оцінки їх впливу на довкілля” проведено аналіз літературних джерел, присвячених вивченню селітебних територій міських населених пунктів. Проаналізовано наукові праці Г.О. Білявського, Л.Г. Мельника, В.О. Кучерявого, А.Г. Шапара, М.А. Ємця, Б.М. Данилишина, М.О. Клименка, О.М. Адаменка, Ф.З. Стольберга, А.І. Горової, Л.М. Зайцевої, О.Н. Тетіора, В.І. Данилов-Данильяна та ін., за результатами яких було встановлено основні проблеми типових селітебних територій, методологічні підходи до оцінки їх СЕЕ стану в контексті сталого розвитку, важливість та актуальність впровадження місцевих планів дій з охорони довкілля. Установлено, що селітебна територія - це система, яка є поєднанням взаємозалежних і взаємодоповнюючих економічної, соціальної та екологічної підсистем. А відтак, методологічною основою проведення оцінки СЕЕ розвитку території є системний підхід, який враховує взаємозв'язки між показниками, що характеризують стан розвитку кожної підсистеми. Одночасно варто відзначити, що серед великої кількості досліджень адміністративних одиниць різних рівнів, найменш обґрунтованими і розробленими є методики оцінки СЕЕ розвитку типових селітебних територій малих міст, розрахунку показника стійкості системи для визначення її рівня розвитку та виявлення основних факторів впливу. У другому розділі „Природні умови селітебної території м. Дубно. Об'єкт, методи та методики досліджень” охарактеризовано фізико-географічне положення, геологічну будову, гідрологічний режим, ґрунтовий покрив досліджуваної СТ. Зазначено об'єкт, методи та методики досліджень.

Об'єктом досліджень обрано селітебну територію типового для Західного регіону малого міста Дубно, яке є містом обласного підпорядкування, районним центром Рівненської області, площею 27 км², з чисельністю населення 37,7 тис. чол. Розташоване в південно-західній частині Рівненської області за 45 км від обласного центру - міста Рівне. Перетинається залізничною колією та автомагістралями міждержавного значення.

Для досліджень СТ міського поселення поділено на 8 тест-полігонів, які охоплюють житлові, антропогенно-навантажені та рекреаційні райони (табл.1).

Методики досліджень включали використання аналітичних, натурних та лабораторних досліджень, розрахункову частину, математичну та графічну обробку отриманих результатів.

Аналіз та оцінку екологічного стану досліджуваної СТ проведено згідно із загальноприйнятими методиками.

екологічний селітебний місто довкілля

Таблиця 1 Характеристика досліджуваних тест-полігонів

№ тест-полігону	Характеристика тест-полігону / основні промислові підприємства
І	Одноповерхова житлова забудова / ВАТ „Завод гумово-технічних виробів”, РЕМБУД, ШЕД-874
ІІ	Багатоповерхова забудова, управлінські приміщення, автовокзал, перехрестя автомагістралей міждержавного значення
ІІІ	Частина приватного сектору, заплава річки / МПП „Зевс”
ІV	Одно- та багатоповерхова забудова / ВАТ „Дубенський м'ясокомбінат”, ТзОВ „Дубенський хлібозавод”, міське відділення управління „Дубногаз”
V	Проходження автомагістралі, одне з основних перехресть міста / ВАТ „Дубнорайагрохімія”, МПП „Теремок”, КП „Будінвестсервіс”, ТзОВ „Дубно-ЛМЗ „Ісполін”, ВАТ „Меблева фабрика”, ВУКГ „Дубноводоканал”, ДП „Комуненергія”, ВАТ „Дубнохмільбуд”, ВАТ Дубенське „АТП-15606”, ДП „Консервний завод” та ін.
VІ	Промислові підприємства, залізничні колії, житловий сектор, одноповерхова забудова / ВАТ „Дубенський м'ясокомбінат”, ВАТ „Дубнонафтопродукт”, Асфальтний завод, Деревопросочувальний завод, Дубнорайагробуд, ВАТ „Дубномолоко”, ВАТ ПМК-1 „Віра” та ін.
VІІ
VІІІ	Житловий сектор, одноповерхова забудова / ЗАТ „Дубноцукорагро” ТзОВ „Нива”

Оцінку стану соціо-економіко-екологічної системи СТ міського поселення здійснено з використанням системи базових індикаторів, поєднаних у однорідні групи (соціальну, економічну, екологічну). Індекс соціо-економіко-екологічного розвитку селітебної території міста визначено як середнє геометричне серед інтегрованих показників: індексу соціального, економічного та екологічного розвитків.

Для кількісної та якісної оцінки стану розвитку території застосовано уніфіковану вимірювальну шкалу, розроблену Інститутом проблем природокористування та екології НАН України: 1,0-0,8 - еталонний стан; 0,8-0,6 - сприятливий; 0,6-0,4 - задовільний; 0,4-0,2 - загрозливий; 0,2-0 - критичний.

Для побудови трендових моделей, які характеризують СЕЕ розвиток селітебної території міста Дубно, використовували програму Microsoft Excel-2000, картосхем забруднення населеного пункту - MapInfo 6.0.

У третьому розділі „Аналіз та оцінка екологічного стану селітебної території м. Дубно” проведено аналіз та оцінку екологічного стану основних складових довкілля; встановлено основні джерела забруднення та виділено території, які піддаються найбільшому антропогенному впливу на навколишнє природне середовище.

Дослідження стану атмосферного повітря показали присутність стаціонарних та пересувних джерел забруднення. Викиди від стаціонарних джерел змінювалися наступним чином: з 1990 до 2000 року кількість викидів зменшилась у 6,4 разів (від 4500 т/рік до 700 т/рік), до 2005 року спостерігалися коливання в межах від 462 т/рік до 780 т/рік, а з 2006 (669 т) до 2008 року спостерігається збільшення у 1,7 раз і у 2008 році - 1114 т/рік. Таке різке зниження обсягів викидів протягом перших 10 років зумовлено скороченням об'ємів виробництва або повним припиненням їх діяльності. Звичайно, стаціонарні джерела забруднення атмосферного повітря присутні на всій селітебній території Дубна, однак найбільша їх кількість зосереджена на V, VІ та VІІ тест-полігонах.

Протилежні тенденції змін виявлено при дослідженні динаміки викидів від автотранспорту. До 2003 року відбувалося зростання кількості викидів до 2300 т/рік , а з 2004 року - їх поступове зменшення. У 2008 році кількість викидів від автотранспорту значно скоротилась і становила 1420 т/рік. За таких умов кількість викидів від стаціонарних джерел на тепер наближається до обсягів викидів від пересувних.

Проведені експериментальні дослідження щодо розрахунку концентрації оксиду карбону (СО) від автотранспорту показали перевищення ГДК даної речовини у 3-6 разів на ділянках автодоріг (ІІ та V тест-полігони) з високою інтенсивністю руху.

Серед проаналізованих показників найбільш інформативними для оцінки забруднення типової селітебної території є щільність викидів на 1 км² (у 2008 р. - 93 851 кг), а для оцінки впливу забруднення на здоров'я людини - кількість викидів у розрахунку на 1 особу (у 2008 р. - 66,5 кг).

Для оцінки екологічного стану селітебної території Дубна нами використано методику розрахунку умовних показників ушкодження стану навколишнього середовища за токсико-мутагенним фоном, а саме проведено тест „Стерильність пилку рослин-біоіндикаторів” щодо рослин, які ростуть на досліджуваній території. Дослідивши рослинний покрив селітебної території виявили присутність рослин 4-х груп стійкості. Найбільш рівномірно розповсюдженою є кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis Webb.), яка відноситься до 2 групи стійкості і є загальноприйнятою рослиною-біоіндикатором (А.І. Горова, М.О. Клименко, Н.Р. Хомич, 2009).

Нами було відібрано понад 400 зразків рослин, вивчено їх пилок на наявність фертильних та стерильних клітин: найменший відсоток стерильних пилкових зерен спостерігається на тест-полігонах І, ІІІ, VІІІ (до 2 %), а найбільший ІІ, V, VІІ (до 15 %). На основі розрахунку умовного показника ушкодженості та інтегрованого умовного показника ушкодженості пилку рослин-біоіндикаторів установлено категорії екологічної безпеки досліджуваної СТ даного міського поселення (табл. 2).

Таблиця 2 Оцінка екологічного стану території за ушкодженістю пилку рослин-біоіндикаторів

№ тест-полігону	Рівень ушкодженості біоіндикаторів	Стан біоіндикаторів	Категорія екологічної безпеки території
I	Низький і нижчий за середній	Еталонний і сприятливий	Безпечна
II	Середній	Конфліктний і загрозливий	Помірно небезпечна
III	Низький і нижчий за середній	Еталонний і сприятливий	Безпечна
IV	Низький і нижчий за середній	Еталонний і сприятливий	Безпечна
V	Середній	Конфліктний і загрозливий	Помірно небезпечна
VI	Середній	Конфліктний і загрозливий	Помірно небезпечна
VII	Середній	Конфліктний і загрозливий	Помірно небезпечна
VIII	Низький і нижчий за середній	Еталонний і сприятливий	Безпечна

Аналіз розрахунків умовного показника ушкодженості та інтегрованого умовного показника ушкодженості пилку рослин-біоіндикаторів свідчить про близький та нижчий за середній рівень ушкодженості біоіндикаторів і безпечний екологічний стан НПС на полігонах І, ІІІ, ІV, VІІІ, а території тест-полігонів ІІ, V, VІ, VІІ - середній рівень ушкодженості біоіндикаторів та помірно небезпечний екологічний стан території. Постійна присутність у атмосферному повітрі забруднюючих шкідливих речовин зумовлює забруднення ґрунтового покриву селітебної території.

У природному стані в межах міста ґрунти трапляються дуже рідко, оскільки більшість території знаходиться під щільною забудовою та асфальтним покриттям.

Разом з тим, установлено, що початковими ґрунтами міста й околиць, які зберегли свої ознаки, є: чорноземи слабо гумусні, лісові сірі ґрунти, дерново-підзолисті, торфоболотні, лучно-болотні.

Рис.1 Картосхеми екологічної безпеки та рівнів забруднення селітебної території Дубна

а) - оцінка екологічної безпеки селітебної території м. Дубно за показниками ушкодженості пилку рослин-біоіндикаторів; б) - вміст рухомих форм важкого металу Pb у ґрунтах селітебної території Дубно у відношенні до фонових значень; в) - вміст рухомих форм важкого металу Zn у ґрунтах селітебної території Дубно у відношенні до фонових значень; г) - забруднення ґрунтів м. Дубно важкими металами, за показником Zс.

Аналіз розподілу земельних ресурсів СТ Дубна показав наявність земель сільськогосподарського призначення, які становлять 36 % усієї території і використовуються підприємствами для ведення підсобного господарства, товарного сільськогосподарського виробництва. Значну частину земель (1014 га) надано громадянам для городництва, сінокосіння, присадибних земельних ділянок тощо.

Враховуючи те, що жителями вирощується «городина» для власного споживання, нами досліджено ґрунтовий покрив на вміст рухомих форм важких металів: Pb, Cu, Zn, Mn, Cd. Найбільші перевищення спостерігаються за вмістом свинцю (Pb) та цинку (Zn) біля автомагістралей, автовокзалу та залізничних колій (рис.1-б,в). Результати лабораторних досліджень показали середній вміст свинцю (Pb) 29 мг/кг ґрунту, при фоновому 3 мг/кг ґрунту; цинку (Zn) 41,06 мг/кг ґрунту, при фоновому 10 мг/кг ґрунту. За вмістом кадмію (Cd) селітебна територія оцінюється помірним та середнім ступенем забруднення по відношенню до фонового вмісту, що у першу чергу пов'язано із викидами від пересувних джерел забруднення. Разом з тим, варто відзначити, що перевищення ГДК спостерігається лише за вмістом свинцю (Pb) та цинку (Zn).

Результат розрахунку сумарного забруднення ґрунту за показником Z_c показав наявність помірно небезпечних територій на тест-полігонах №№ І, ІІ, V, VI та VII, що має плямистий характер. Решта території оцінюється допустимим рівнем забруднення (рис.1-г). Виділені нами території забруднення ґрунтів охоплюють значну частину житлового сектору із присадибними ділянками місцевого населення, а відтак існує ризик забруднення важкими металами вирощеної продукції. Дослідження поверхневих вод показали, що річка Іква є одночасно і джерелом водопостачання і приймачем господарсько-побутових та промислових стоків. Забруднення річки відбувається за рахунок промисловості, поверхневого стоку з СТ та скиду стічних вод. Основним водокористувачем-забруднювачем є КВП ВКГ „Дубноводоканал”, скиди недоочищених стічних вод якого у 2008 році становили 1343,2 тис. м³, що пояснюється перевантаженням очисних споруд у 1,5 рази. Кількість загального обсягу скидів підприємства, починаючи з 2005 року, поступово знижується, оскільки і забір води теж зменшився. Однак, все ще залишається велика кількість забруднюючих речовин у скидах після очисних споруд: органічні речовини (БСК _повне) - 29,7 т/рік, завислі речовини - 22,3 т/рік, сульфати - 66,8 т/рік, хлориди - 140,3 т/рік, азот амонійний - 5,1 т/рік, залізо - 0,31 т/рік, фосфати - 3,6 т/рік. З метою виявлення впливу селітебної території на стан водних екосистем, за даними Державного управління екології та природних ресурсів у Рівненській області, було досліджено якість поверхневих вод річки у трьох контрольних створах (І - при вході річки в місто, ІІ - при виході з міста, ІІІ - після скидів міських очисних споруд) за методикою «Комплексної експертної оцінки екосистем басейнів річок І_Е».

Результат розрахунку інтегрального екологічного індексу показав, що після скиду з очисних споруд якість води погіршується з ІІІ (І_{Е (І створ)} = 4,49, І_{Е (ІІ створ)} = 5) до ІV (І_{Е (ІІІ створ)} = 9,4) класу, який оцінюється як перехідний стан водного середовища, а рівень антропогенного навантаження характеризується порушенням трофічних зв'язків у системі. Лімітуючими є показники трофо-сапробіологічного блоку. На даний час річку не використовують для потреб рекреації у межах міста, що пов'язано із невідповідністю поверхневих вод річки рекреаційним нормам: занедбаним станом берегових територій, відсутністю облаштування зон відпочинку.

Для питних потреб населення використовуються підземні води (забір води у 2008 р. становив 1,6 млн.м³). Установлено, що для централізованого водопостачання селітебної території використовують води третього ярусу, оскільки вони за хімічним складом належать до гідрокарбонатно-кальцієвих з мінералізацією близько 1 г/дм³. Забір води здійснюють з 13 свердловин трьох водозаборів. В цілому промисловість та населення міста Дубно в повній мірі забезпечене питною водою.

Установлено наявність на селітебній території комунального та відомчого водопроводів. За даними санітарно-епідеміологічної станції м. Дубно, встановлено невідповідність проб у джерелах централізованого водопостачання нормативам за санітарно-хімічними показниками - 11,7 %, за мікробіологічними - 1,5 %. Найбільшу невідповідність проб зафіксовано у відомчих водопроводах: за санітарно-хімічними показниками - 23,1 %, за мікробіологічними - 21,3 %.

Актуальною проблемою СТ міських населених пунктів є утворення промислових та побутових відходів. Установлено, що в середньому у розрахунку на 1 жителя досліджуваної селітебної території припадає від 0,9 до 1,08 м³ утворених побутових відходів. Аналіз їх морфологічного складу показав, що 50 % з них можна було б використовувати як вторинну сировину. Усі відходи (30 тис.м³/рік) складуються на міському сміттєзвалищі площею 5 га, яке не відповідає санітарно-екологічним нормам, що формує ризик забруднення ґрунтового покриву, ґрунтових вод та надходження токсичних речовин до р. Ікви (оскільки воно розташоване в її заплаві).

Таким чином, нами досліджено екологічну підсистему селітебної території міського населеного пункту. Установлено, що рівень антропогенного навантаження на досліджуваних тест-полігонах змінюється залежно від розташування промислових об'єктів та транспортних шляхів.

У четвертому розділі „Дослідження розвитку соціо-економічної підсистеми селітебної території м. Дубно” проаналізовано показники економічного та соціального розвитку СТ міського поселення. Досліджено основні тенденції їх змін у часі та проведено порівняння основних показників із середніми обласними значеннями Рівненщини. У результаті чого встановлено, що вигідне фізико-географічне та економічне положення СТ Дубна сприяло формуванню та розвитку промислового сектору спрямованого на забезпечення потреб агропромислового комплексу: переробка сільськогосподарської продукції, обслуговування агропромислової техніки.

Аналіз динаміки змін економічних показників, які характеризують виробничо-господарський комплекс, доходи населення та рівень безробіття, показав наступні тенденції розвитку: для таких економічних показників міста як введення в експлуатацію загальної площі житлових будинків (у 2008 р. становило 4,2 тис.м²), роздрібний товарооборот підприємств (1565 грн. на 1 особу), фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (18646,5 тис. грн.), обсяг вироблених та реалізованих послуг (6850,5 і 9177,6 тис. грн. відповідно) характерне поступове зростання. У динаміці решти показників немає чіткої тенденції до спадання чи зростання, однак їх коливання все ж таки тяжіють до останнього. В цілому дослідження економічної сфери показали у двічі нижчий показник інвестицій на одну особу (4055,8 грн.) від середнього обласного показника, імпорт товарів (18456,6 тис. дол. США) значно переважає над експортом (1189,4 тис. дол. США), а складний фінансовий стан підприємств додатково ускладнюється високим ступенем зносу основних виробничих фондів та низьким рівнем використання нових технологій.

Соціальну підсистему було проаналізовано за допомогою демографічних показників та показників здоров'я населення.

Демографічна ситуація супроводжується перебігом процесу природного скорочення населення. Чисельність постійного населення у 2008 р. становила 37,7 тис. чол. (у 1996 р. - 42 тис. чол.). Така ситуація відобразилася на зміні вікової структури населення міста через зменшення чисельності дітей у загальній кількості населення (11 %) поряд з підвищенням чисельності осіб пенсійного віку (17-20 %). Це значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в місті і зумовлює наростаюче старіння населення.

Нами також проаналізовано коефіцієнти смертності, народжуваності та природного приросту населення в місті Дубно. На підставі отриманих результатів установлено два етапи: перший - з 1996 р. до 2002 р. - наявне збільшення природного скорочення населення (від 0,1 до -5,6); другий - з 2003 р. до 2008 р. - поступове зростання показника природного приросту населення (від -4,3 до -2,1).

Погіршує демографічну ситуацію і захворюваність населення, яку проаналізовано на 18 терапевтичних дільницях. Установлено, що серед дорослого населення переважаючими хворобами є хвороби системи кровообігу, органів дихання, органів травлення, а серед дитячого - хвороби органів дихання, ендокринної системи і обміну речовин, органів травлення.

Дослідження показали, що найбільшу кількість хворих зареєстровано у районах, які розташовані навколо найбільш завантажених транспортом доріг міста та біля промислових зон, тобто на досліджуваних ІІ, VI та VII тест-полігонах. Таким чином, можна говорити про те, що стан захворюваності відображає екологічну ситуацію СТ.

У п'ятому розділі „Оцінка соціо-економіко-екологічного стану селітебної території за показниками сталого розвитку” вибрано й обґрунтовано базові показники для оцінки соціального, економічного та екологічного станів СТ типових міських поселень. Запропоновано методику оцінки загального стану міста за індексом СЕЕ розвитку СТ.

Інтегрований показник екологічного розвитку (І₁) включає в себе дослідження 5 агрегованих показників (АП): показник стану атмосферного повітря, показник стану ґрунтового покриву, показник використання водних ресурсів, показник якості питної води та показник поводження з відходами; їх описують 17 базових показників (Х_і), які приведені до нормованого виду за відповідними формулами (Л.М. Зайцева, 2004) (табл.3).

Таблиця 3 Оцінювання екологічного стану селітебної території м. Дубно

Агреговані показники	Базові показники	Хі	АП	І1
Показник стану атмосферного повітря	Кількість сумарних викидів, т	0,68	0,42	0,38
	Кількість викидів від стаціонарних джерел, т	0,33
	Кількість викидів від пересувних джерел, т	0,41
	Кількість викидів на душу населення, кг	0,48
	Щільність викидів на 1 км2, кг	0,37
Показник стану ґрунтового покриву	Структура розподілу земель	Територія під забудовою та твердим покриттям, %	0,73	0,62
		Територія зайнята природними стійкими ландшафтами, %	0,27
		Землі с/г призначення	0,80
	Санітарно-гігієнічний стан	Вміст Pb, відносно значень ГДК	0,43
		Вміст Zn, відносно значень ГДК	0,48
Показник використання водних ресурсів	Забір води з підземних водоносних горизонтів, млн. м3	0,50	0,42
	Забір води з поверхневих джерел, млн. м3	0,38
	Скиди НДО стічних вод, тис.м3	0,38
Показник якісного стану питної води	Невідповідність проб води за хімічними показниками, %	0,29	0,25
	Невідповідність проб води за бактеріологічними показниками, %	0,22
Показник поводження з відходами	Утворення ТПВ на душу населення, м3	0,31	0,43
	Утворення відходів І-ІІІ класу небезпеки, т	0,60

Інтегрований показник соціального розвитку (І₂) включає 4 агрегованих показники: захищеність життєвого рівня, демографічні показники, забезпеченість людськими та інтелектуальними ресурсами, забезпеченість житлом, які описують 10 базових показників.

Інтегрований показник економічного розвитку (І₃) включає 3 агрегованих показники: виробничо-господарський розвиток, доходи населення та безробіття, які описують 6 базових показників. У результаті відповідних розрахунків установлено, що за екологічним показником стан розвитку селітебної території міста Дубно оцінюється як загрозливий (0,38), за економічним - задовільний (0,42), за соціальним - задовільний (0,49).

В цілому стан міста, за розрахунком ІСЕЕР селітебної території, оцінюється як задовільний (0,43) розвиток СТ Дубно.

За результатами розрахунків, серед базових екологічних показників у найгіршому стані знаходяться такі індикатори: відсоток території зайнятої природними стійкими ландшафтами (0,27), утворення ТПВ на душу населення (0,31), щільність викидів на 1 км² (0,37), скиди недоочищених стічних вод (0,38), кількість викидів від пересувних джерел (0,41), вміст важких металів відносно фонових значень (0,43) (табл. 3).

У відповідності до вимог „Порядку денного на ХХІ століття” (Ріо-де-Жанейро, 2002), Концепції сталого розвитку населених пунктів важливим є встановлення змін, які відбуваються в СЕЕ системі протягом останніх років, з метою їх подальшої гармонізації (рис. 2-3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Динаміка зміни інтегрованого показника екологічного розвитку СТ м. Дубно



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3. Динаміка зміни індексу СЕЕ розвитку СТ м. Дубно

Аналіз динаміки змін інтегрованих показників засвідчив погіршення стану екологічної підсистеми, що потребує розробки місцевого плану дій з охорони довкілля. В цілому значення ІСЕЕР селітебної території м. Дубно коливається на межі загрозливого та задовільного стану (від 0,39 до 0,43) за рахунок поступового зростання соціо-економічних показників розвитку СТ.

У шостому розділі „Розробка місцевого плану дій з охорони довкілля” встановлені слабкі та сильні сторони СЕЕ системи СТ Дубна, її основні проблеми і запропоновано пріоритетні напрямки місцевого плану дій з охорони довкілля для досягнення сталого гармонійного розвитку Дубна.

Головною метою розробки МПДОД є сприяння зростанню темпів сталого екологічного розвитку СТ і на основі забезпечення належного соціо-економічного розвитку підвищення життєвого рівня населення.

Першочерговими завданнями МПДОД м. Дубно є: інвентаризація стаціонарних джерел забруднення та виявлення порушень екологічної безпеки території; модернізація технологічних процесів на виробництві; реконструкція та модернізація газоочисного обладнання; збільшення площ зелених насаджень у місті (нові сучасні форми озеленення: створення клумб і доріжок); ремонт автодоріг; завершення будівництва та введення в дію об'їзних доріг; оптимізація графіків та маршрутів руху транспортних засобів містом; запровадження більш жорсткого контролю відповідності автотранспорту екологічним вимогам; ознайомлення населення міста, яке має сільськогосподарські ділянки, із першочерговими заходами щодо отримання екологічно чистої продукції; створення охоронних зон водних об'єктів, запобігання та контроль скиду неочищених вод у річку; реконструкція міських очисних споруд; запровадження сортування відходів; запровадження контейнерного методу вивозу відходів, збільшення кількості урн і сміттєзбірників у місті; ліквідація стихійних сміттєзвалищ.

Впровадження МПДОД разом із підвищенням екологічної свідомості громадян дозволить спрямувати величини основних показників СЕЕ розвитку до оптимальних значень та досягти сприятливого СЕЕ стану селітебної території Дубна.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на підставі системного аналізу доведено, що стан селітебних територій міських населених пунктів, зокрема м. Дубно Рівненської області, необхідно оцінювати комплексно з використанням базових соціальних, економічних та екологічних показників, які агрегуються у показники вищого ієрархічного рівня.

1. Установлено, що основними забруднювачами атмосферного повітря є пересувні джерела, представлені автотранспортом, викиди яких складають 1420 т/рік, що становлять 56% від загального обсягів викидів. Поблизу найбільш завантажених ділянок автодоріг спостерігається перевищення ГДК оксиду карбону у 3-5 разів. Установлено найбільше навантаження на I, II, V, VI, VII, VIII тест-полігонах.

2. Результати біоіндикаційних досліджень показали на території тест-полігонів I, II, V, VII- середній рівень ушкодженості біоіндикаторів та помірно небезпечний екологічний стан території. На решті території - нижчий за середній рівень ушкодженості біоіндикаторів і безпечний екологічний стан довкілля.

3. У ґрунтовому покриві СТ Дубна встановлено, що середній вміст свинцю (Pb) складає 29 мг/кг ґрунту, цинку (Zn) - 41,06 мг/кг ґрунту, вміст інших ВМ (Cu, Mn, Cd) становить на рівні фонового. За розрахунком сумарного показника Z_с стан СТ тест-полігонів №№ I, II, V, VI, VII оцінюється як помірно небезпечний. Найбільше забруднення на СТ спостерігається ВМ свинцем (Pb) та цинком (Zn). У зону забруднення потрапляє значна частина житлового сектору та присадибні ділянки жителів міста. Решта території оцінюється допустимим рівнем забруднення.

4. Якість поверхневих вод річки оцінено за трьома основними блоками показників: сольовим складом води, трофо-сапробіологічними (еколого-санітарними) показниками і специфічними речовинами токсичної дії. Розрахунок інтегрального екологічного індексу, який проведений у трьох контрольних створах, показав погіршення якості води після скиду з очисних споруд із ІІІ до ІV класу якості, який оцінюється як перехідний стан водного середовища, а рівень антропогенного навантаження характеризується порушенням трофічних зв'язків у системі.

5. Установлено зростання показників виробничо-господарського комплексу з 2002 року. Незважаючи на поступове зростання показників природного приросту, з 2003 року все ще спостерігаються процеси природного скорочення населення та зміни вікової структури. У структурі хвороб населення переважаючими серед дорослого населення є хвороби системи кровообігу, органів дихання, органів травлення, а серед дитячого - хвороби органів дихання, ендокринної системи і обміну речовин, органів травлення. Установлено найбільшу кількість хворих, які проживають у районах, що розташовані на досліджуваних II, VII та VIІI тест-полігонах.

6. Розвиток СТ міст необхідно оцінювати за допомогою трьох інтегрованих показників, які інтегруються в індекс СЕЕ розвитку СТ. Інтегрований показник екологічного розвитку включає в себе дослідження 5 агрегованих показників, які описуються 17 базовими; інтегрований показник економічного розвитку включає 3 агрегованих показника (6 базових показників); інтегрований показник соціального розвитку - 4 агрегованих (10 базових показників). За результатами розрахунків установлено, що за інтегрованим соціальним показником стан розвитку СТ міста Дубно оцінюється як задовільний (0,49), за економічним - задовільний (0,42), а за екологічним - загрозливий (0,38). В цілому стан розвитку міста Дубно, за розрахунком індексу СЕЕ розвитку СТ оцінюється як задовільний (0,43).

7. Розроблена методика оцінки розвитку дозволяє проаналізувати у динаміці показники СЕЕ розвитку СТ. У результаті розрахунків виявлено тенденцію до покращення у показниках економічного (від 0,38 до 0,42), а також соціального (від 0,35 до 0,49) розвитку від загрозливого до задовільного. У динаміці зміни екологічного розвитку спостерігається погіршення від 0,45 до 0,38 - від задовільного до загрозливого стану. В цілому значення інтегрального територіального індексу коливається на межі загрозливого та задовільного стану (від 0,39 до 0,43), що свідчить про необхідність покращення екологічного стану СТ та розробки МПДОД, оскільки саме екологічна підсистема знаходиться у найгіршому стані.

8. Установлено поступове погіршення екологічної підсистеми. Найбільшого рівня антропогенного навантаження на довкілля зазнають тест- полігони №№ II, V, VI, VII, де розташовані промислові об'єкти та основні транспортні шляхи селітебної території. Все це формує навантаження на оточуючу агросферу, що обумовлює необхідність розробки місцевого плану дій з охорони довкілля.

9. Запропоновано пріоритетні напрямки місцевого плану дій, зокрема, зменшення техногенного навантаження на стан атмосферного повітря, поліпшення екологічного стану водних об'єктів, реконструкція міських очисних споруд, збереження та примноження природно-ландшафтних ресурсів, вирішення проблеми утилізації твердих побутових відходів, підвищення рівня екологічної свідомості громадян.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Розроблена методика оцінки розвитку соціо-економіко-екологічної системи селітебних територій міських населених пунктів може бути рекомендована для впровадження у навчальний процес вищих навчальних закладів і використана державними органами територіального управління для виявлення критичних та загрозливих станів соціальної, економічної та екологічної підсистем міста. Установлені пріоритети та запропонований місцевий план дій з охорони довкілля можуть бути основою для розробки стратегії сталого розвитку м. Дубно.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

СТАТТІ У ФАХОВИХ ВИДАННЯХ

1. Брежицька О.А. Оцінка антропогенного навантаження на атмосферне повітря в контексті сталого розвитку / А.М. Прищепа, О.А. Брежицька, Л.В. Клименко // Вісник КДПУ: збірник наукових праць. Випуск № 1 (42). - Кременчук, 2007. - С. 140-144 (Особистий внесок - проведення досліджень, аналіз статистичних даних, побудова графіків, написання статті)

2. Брежицька О.А. Стійкий розвиток та основні засади його досягнення / А.М. Прищепа, О.А. Брежицька, Л.В. Клименко // Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 2 (38). - Рівне, 2007. - С. 72-78 (Особистий внесок -аналіз літературних джерел, написання статті).

3. Брежицька О.А. Екологічні проблеми та стратегія поводження з твердими побутовими відходами (на прикладі міста Дубно) / А.М. Прищепа, О.А. Брежицька // Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 3 (39). - Рівне, 2007. - С. 145-150 (Особистий внесок - проведення досліджень, аналіз експериментальних даних, написання статті)

4. Брежицька О.А. Оцінка стану та динаміки забруднення атмосферного повітря урбоекосистеми (на прикладі міста Дубно) / О.А. Брежицька // Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 4 (40). Ч. 1.- Рівне, 2007. - С. 26-31.

5. Брежицька О.А. Аналіз економіко-соціального стану міста Дубно / О.А. Брежицька // Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 3 (43). - Рівне, 2008. - С. 3-10.

6. Брежицька О.А. Виявлення еколого-економічних факторів ризику здоров'я населення міста Дубно/ А.М. Прищепа, О.А. Брежицька // Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 4 (44). - Рівне, 2008. - с. 10-16. (Особистий внесок - проведення досліджень, аналіз експериментальних даних та їх узагальнення)

7. Брежицька О.А. Вибір індикаторів стійкого розвитку для оцінки екологічного стану урбанізованих екосистем / М.О. Клименко, А.М. Прищепа, О.А. Брежицька // ІІ Всеукраїнський з'їзд екологів з міжнародною участю: збірник наукових статей. - Вінниця, 2009. - С. 221-224. (Особистий внесок - здійснено вибір та обґрунтування показників екологічної підсистеми, написання статті)

8. Брежицька О.А. Оцінка стану поверхневих вод в межах урбоекосистеми / А.М. Прищепа, О.А. Брежицька // Вісник НУВГП: збірник наукових праць. Випуск 2 (46). - Рівне, 2009. - С. 10-16. (Особистий внесок - обробка та аналіз статистичних даних, написання статті)

НАУКОВІ ВИДАННЯ ТА ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ

1. Брежицька О.А. Забруднення атмосферного повітря міста Дубно / А.М. Прищепа, О.А. Брежицька // Житомирський державний технологічний університет: тези IV Міжнародної конференції студентів, магістрів та аспірантів „Сучасні проблеми екології”. - Житомир, 2007. - с. 230-232 (Особистий внесок -аналіз статистичних даних та їх узагальнення)

2. Брежицька О.А. Оцінка впливу антропогенного навантаження на водні ресурси населеного пункту в контексті стійкого розвитку / А.М. Прищепа, О.А. Брежицька // Житомирський державний технологічний університет: тези V Міжнародної конференції студентів, магістрів та аспірантів „Сучасні проблеми екології та геотехнологій”. - Житомир, 2008. - С. 325-327 (Особистий внесок - проведення досліджень, написання тез).

3. Брежицька О.А. Формування екологічної складової при розробці місцевих планів дій з охорони довкілля / О.А. Брежицька // Житомирський національний агроекологічний університет: збірник матеріалів IV міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Наука. Молодь. Екологія - 2008». Том 1. - Житомир, 2008. - С. 167-170.

4. Брежицька О.А. Оцінка екологічного стану міських систем та встановлення його впливу на здоров'я населення / А.М. Прищепа, О.А. Брежицька // Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна: матеріали конференції „Людина і довкілля. Проблеми неоекології”. № 1-2. - Харків, 2008. - С. 112-117. (Особистий внесок - проведення досліджень, проведення та аналіз експериментальних досліджень та їх узагальнення)

5. Брежицька О.А. Виявлення впливу антропогенних факторів на стан ґрунтового покриву міста в контексті стійкого розвитку / М.О. Клименко, А.М. Прищепа, О.А. Брежицька // Житомирський національний агроекологічний університет: збірник матеріалів IV міжнародної науково-практичної конференції. Житомир: 2009. - С. (Особистий внесок - проведення досліджень, проведення розрахунків, узагальнення експериментальних даних, написання статті).

6. Брежицька О.А. Оцінка забруднення ґрунтового покриву населеного пункту в контексті стійкого розвитку / А.М. Прищепа, О.А. Брежицька // Житомирський державний технологічний університет: тези VI Міжнародної конференції студентів, магістрів та аспірантів „Сучасні проблеми екології та геотехнологій” - Житомир, 2009. - С. 65-67. (Особистий внесок - проведення досліджень, написання тез).

7. Брежицька О.А. Оцінка стану атмосферного повітря селітебної території на основі біоіндикаційних досліджень / А.М. Прищепа, О.А. Брежицька // Херсонський державний аграрний університет: матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Збалансоване природокористування: сучасний погляд, тенденції та перспективи”. - Херсон, 2010. - С. 155-157 (Особистий внесок - проведення досліджень, аналіз та обробка експериментальних даних, написання тез).

Анотації

Брежицька О.А. Оцінювання стану селітебних територій за показниками сталого розвитку (на прикладі м. Дубно Рівненської області). - Рукопис. Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Житомирський національний агроекологічний університет, 2010.

Дисертація присвячена оцінці соціо-економічного й екологічного розвитку селітебних територій типових міських населених пунктів, обґрунтуванню методики кількісної та якісної оцінки показників сталого розвитку основних підсистем міста, встановленню пріоритетних завдань місцевого плану дій з охорони довкілля.

Згідно розробленої методики оцінки розвитку соціо-економіко-екологічної системи селітебних територій міських населених пунктів визначено стан розвитку (від критичного до еталонного) основних сфер. На підставі розрахунку інтегрованих показників встановлено, що за екологічним показником стан розвитку селітебної території міста Дубно оцінюється як загрозливий (0,38), за економічним - задовільний (0,42), за соціальним - задовільний (0,49). В цілому стан СЕЕ розвитку міста Дубно оцінюється як задовільний (0,43). Установлено пріоритетні екологічні проблеми м. Дубно та запропоновано місцевий план дій з охорони довкілля для забезпечення сталого розвитку населеного пункту.

Ключові слова: селітебна територія; базові, агреговані, інтегровані показники; екологічна, соціальна, економічна підсистеми; стан розвитку, місцевий план дій з охорони довкілля.

Брежицкая Е.А. Оценивание состояния селитебных территорий за показателями устойчивого развития (на примере г. Дубно Ровенской области). - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. - Житомирский национальный агроэкологический университет, 2010.

Невзирая на научные разработки ученых, остаются мало изученными вопросы процесса изменений, которые происходят в городских экосистемах. Особенного внимания заслуживают малые города, численность населения которых составляет до 50 тысяч человек и выполняют важные функции в социально-экономическом развитии государства.

Диссертация посвящена оценке социо-экономического и экологического развития селитебных территорий типичных городских населенных пунктов, обоснованию методики количественной и качественной оценки показателей устойчивого развития основных подсистем города, установлению приоритетных заданий местного плана действий по охране окружающей среды. Селитебную территорию населенного пункта рассматриваем как систему, где присутствуют взаимозависимые экологические, экономические и социальные подсистемы, что в контексте устойчивого развития является актуальным при проведении оценки общего состояния города. Поэтому, в диссертации проанализировано большое количество социальных, экономических и экологических показателей, которые характеризируют состояние основных сфер деятельности города. Предложено систему индикаторов для расчета интегрального территориального индекса социо-экономико-экологического состояния селитебных территорий типичных городских экосистем.

Согласно разработанной методике оценки развития социо-экономико-экологической системы селитебных территорий городских населенных пунктов можно определить состояние развития (от критического к эталонному) основных сфер. Так, на основании расчета интегрированных показателей, установлено, что за экологическим показателем состояние развития селитебной территории г. Дубно оценивается как угрожающее (0,38), за экономическим - удовлетворительное (0,42), за социальным - удовлетворительное (0,49). В целом состояние СЭЭ развития г. Дубно оценивается как удовлетворительное (0,43). Установлены приоритетные экологические проблемы г. Дубно и предложен местный план действий по охране окружающей среды для обеспечения устойчивого развития населенного пункта.

Ключевые слова: селитебная территория; базовые, агрегированные, интегрированные показатели; экологическая, социальная, экономическая подсистемы; состояние развития, местный план действий по охране окружающей среды

Brezhytska O.A. Evaluation of the Populated Areas Conditions According to Indexes of Stable Sustainable Development System (town of Dubno, Rivne region) - Manuscript.

The thesis to obtain Candidate's degree of agricultural sciences specialty 03.00.16 - ecology. - Zhytomir State Agroecological University, 2010.

The dissertation is devoted to evaluation of social, economic and environmental development of regular town settlement populated areas on the basis of qualitative/quantitative evaluation methods of sustainable development system indexes of major town subsystems and finding out major tasks as to environmental protection.

In accordance with the elaborated evaluation of development of social, economic, ecological systems of town settlement populated territories has been found the position of major spheres development (from critical to standard). On the calculation basis of integrated results it is established ecological indexes of the town of Dubno are: ecological 0.38 (threatening), economic 0.42 (satisfactory), social 0.49 (satisfactory). In general the condition of social, economic, ecological development of Dubno is satisfactory (0.43).

Some major ecological problems had been established and local plan of environmental protection activity has been suggested.

Key-words: populated areas; principal, aggregative, integrative indices; ecological, social, economic subsystems; state of development; local environmental protection activity plan.

...