Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 330.15 : 628.1

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА

СИСТЕМ ВОДОПІДГОТОВКИ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування

та охорони навколишнього середовища

Чередніченко Юлія Григорівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України Хвесик Михайло Артемович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, виконуючий обов'язки голови Ради, завідувач відділу економічних проблем водокористування та рекреації.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бистряков Ігор Костянтинович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу просторового розвитку та земельних відносин;

кандидат економічних наук, доцент Горбач Людмила Миколаївна, Волинський інститут ім. В.Липинського МАУП, завідувач кафедри економіки і підприємництва.

Захист відбудеться “ 30 ” березня 2010 р. о 14 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий “26” лютого 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиЛ.В. Левковська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішне вирішення завдань розвитку і впровадження заходів щодо раціонального використання та охорони водних ресурсів повинне ґрунтуватися на детальному аналізі тенденцій розвитку господарства і науки про водні ресурси та їх використання. Від наукового обґрунтування цих рішень і можливостей їх технічного втілення залежатиме забезпеченість виробництва і населення водою нормативної якості в достатній кількості, збереження і відтворення навколишнього природного середовища.

Існуючі водопровідні очисні споруди, які проектувались та будувались відповідно до раніше чинних нормативів, сьогодні вже не спроможні без удосконалення технології і застосування нових високоефективних реагентів перешкодити доступу в питну воду шкідливих речовин. Рівень очищення води надзвичайно низький. Більшість поверхневих джерел водопостачання забруднено пестицидами, легкоокислюючими органічними речовинами, фенолами, нафтопродуктами. Порушення норм якості води досягло рівнів, які призведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм.

Така ситуація потребує поглиблення наукових досліджень щодо еколого-економічних показників збереження навколишнього природного середовища. Проблеми раціонального використання природних ресурсів та збереження навколишнього середовища досліджували багато науковців, зокрема: Балацький О.Ф., Бистряков І.К., Буркинський Б.В., Вернадський В.І., Горбач Л.М., Горєв Л.М., Гофман Г.К., Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Куценко В.І., Коваль Я.В., Левківський С.С., Лемешев М.Я., Мельник Л.Г., Міщенко В.С., Нестеров П.М., Олійник Я.Б., Реймерс М.Ф., Степаненко А.В., Степанов В.М., Харичков С.К., Хачатуров Т.С., Хвесик М.А., Хлобистов Є.В., Чернюк Л.Г., Яцик А.В.

Загальні питання еколого-економічної оцінки та оптимізації водокористування у водогосподарських комплексах висвітлено у працях Воропаєва Г.В., Плужнікова В.М., Пряжинської В.Г., Ушакова Е.П., галузеві аспекти водопідготовки та водовідведення досліджувались Агаджановим Г.К., Дмитрієвою О.О., Поповим О.Ю., Стольбергом Ф.В., Хільчевським В.К., Яковлєвим С.В. та багатьма іншими ученими.

Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров'ю нації. Сьогодні системи водозабезпечення населених пунктів функціонують у таких умовах, що не дають можливості забезпечити споживачів водою в достатній кількості та необхідної якості. Практично ігнорується необхідність та важливість раціонального використання, збереження і відтворення водних ресурсів. Вирішення цих проблем вимагає розробки нових теоретичних і методичних підходів до здійснення економіко-екологічної оцінки систем водопідготовки і водовідведення, запровадження нових напрямів підвищення ефективності використання та охорони водних ресурсів у водогосподарських комплексах України.

Все це потребує зміни науково-методологічних підходів до еколого-економічної оцінки систем водопідготовки та водовідведення і подальшого вдосконалення еколого-економічних показників їх діяльності та функціонування.

Актуальність обраної теми дослідження не викликає сумніву через її масштабність, складність і першочерговість вирішення на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження має безпосередній зв'язок з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з темами: 3.1.5.63 "Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу" (номер держреєстрації 0100U000657), де автором виконано оцінку водовідведення за різними категоріями стічних вод; 3.1.5.59 "Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз)" (номер держреєстрації 0199U003691), в межах якої автором обґрунтовано показники раціонального використання і відтворення водних ресурсів; 3.1.5.64 "Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України" (номер держреєстрації 0101U007882), відповідно до якої дисертантом проаналізовано проблеми забезпечення сталого розвитку у водогосподарському комплексі; 3.1.5.76 "Методологічні основи регіональної оцінки господарської освоєності водоресурсного потенціалу" (номер держреєстрації 0101U007870), де здобувачем визначено пріоритетні напрями вдосконалення раціонального використання, відтворення й охорони водних ресурсів; ІІІ-7-06(90) "Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України" (номер держреєстрації 0106U005191(39), 0106U005264(48)), у межах якої автором обгрутновано теоретико-методологічні засади підвищення ефективності систем водовідведення та водопідготовки; ІІІ-3-05(87) "Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку" (номер держреєстрації 0106U005193(39), 0106U005261(48)) де дисертантом виконано еколого-економічну оцінку ефективності систем водопідготовки та водовідведення.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці науково-методологічних засад економіко-екологічної оцінки систем водопідготовки та водовідведення.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішувались такі завдання:

– удосконалити науково-методологічні підходи до економіко-екологічної оцінки систем водопідготовки;

– поглибити сутність поняття водогосподарський комплекс, дослідити його структурно-функціональний склад, орієнтований на здійснення водоохоронної діяльності;

– виявити та систематизувати фактори, які визначають економіко-екологічну ефективність систем водопідготовки та водовідведення;

– здійснити комплексну оцінку регіональних тенденцій, закономірностей та особливостей водопідготовки і водовідведення в розрізі адміністративно-територіальних утворень і галузей;

– визначити критерії оцінки еколого-економічної ефективності систем водовідведення і водопідготовки;

– обґрунтувати стратегічні напрями підвищення економіко-екологічної ефективності систем водопідготовки та водовідведення.

Об'єктом дослідження є процеси підвищення еколого-економічної ефективності водогосподарських систем шляхом оптимізації функціонування систем водопідготовки та водовідведення.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні й прикладні проблеми еколого-економічної оцінки систем водопідготовки та водовідведення.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, регіональної економіки, законодавчі та нормативні акти, які регулюють правові відносини з приводу використання та охорони водних ресурсів.

У процесі дисертаційного дослідження використовувались методи та прийоми емпіричних і теоретичних способів пізнання: абстрактно-логічний - для обґрунтування необхідності оптимізації систем водопідготовки та водовідведення; причинно-наслідкових зв'язків - для дослідження еколого-економічних проблем водокористування; діалектичного та системного аналізу з використанням монографічного та історичного методів - для узагальнення теоретико-методологічних основ формування систем забезпечення водою населення та галузей економіки; спостережень і порівнянь - з метою узагальнення зарубіжного досвіду; економіко-статистичний та економіко-математичний - для виявлення основних тенденцій і закономірностей функціонування систем водопідготовки і водовідведення; моделювання при виборі найкращого, оптимального варіанту функціонування систем водопідготовки і водовідведення в складних економічних умовах; метод стратегічного аналізу - для визначення перспектив здійснення господарської діяльності в галузі виробництва, розподілу та очищення води.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативно-правові акти України, еколого-статистичні матеріали міністерств і відомств, управлінь статистики та економіки, спеціальні наукові видання, матеріали симпозіумів, конференцій, семінарів.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі сформульовані та обґрунтовані теоретико-методологічні, методичні засади і практичні напрями вирішення проблем раціонального використання та охорони водних ресурсів від забруднення на основі реалізації циклічної схеми функціонування систем забезпечення водою населення та галузі економіки, яка реалізується за допомогою таких структурних утворень водогосподарського комплексу, що гарантують водопідготовку і водовідведення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

вперше:

– розроблено теоретико-методологічні та методичні підходи до визначення бальної оцінки рівня очищення стічних вод, що включає втрати води, витрати електроенергії в системах, ступінь зношення обладнання, мережі водопідготовки та водовідведення;

удосконалено :

– методичні підходи до оцінки еколого-економічної ефективності систем водопідготовки і водовідведення, критеріальними ознаками яких, на відміну від наявних, є рівень зношеності обладнання, втрати води та витрати електроенергії;

– алгоритм оптимізації водовідведення, що порівняно з існуючим базується на нормативних параметрах стану водоресурсного потенціалу й техніко-економічних показниках (поточні та капітальні витрати, технологічні показники систем водопідготовки та водовідведення);

– сутність поняття водогосподарський комплекс, яке інтерпретується нами як системно-структурне утворення, що об'єднує водогосподарські системи (водозабору, водопідготовки, водорозподілу, водовідведення та водоохорони), суб'єкти водокористування, органи управління і контролю та характеризується певною функціональною, галузевою і територіальною структурою, що в цілому забезпечує цілісне, ефективно спрямоване використання водоресурсного потенціалу країни;

набули подальшого розвитку :

– комплексна оцінка сучасного рівня водовідведення в регіонах України, в основу якої покладено галузеві та регіональні особливості систем водопідготовки і водовідведення, що мають важливе значення для обґрунтування розвитку та розміщення галузей економіки й соціальної сфери;

– критерії оцінки ефективності функціонування систем водопідготовки та водовідведення, які враховують загрози, пов'язані із посиленням негативних тенденцій водоресурсного забезпечення внаслідок погіршення стану водних об'єктів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертаційній роботі результати мають практичне значення і можуть бути використані органами виконавчої влади і місцевого самоврядування при розробці загальнодержавних, регіональних та місцевих програм реформування та вдосконалення систем забезпечення водою населення й галузі економіки.

Обґрунтовані в дисертації напрями підвищення економіко-екологічної ефективності функціонування систем водопідготовки та водовідведення дають змогу вдосконалити наукові засади оцінки функціонування систем відтворення водоресурсного потенціалу на місцевому рівні з метою реалізації концепції переходу до сталого розвитку.

Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у комплексних розробках Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України відповідно до планів науково-дослідних робіт (довідка № 01-11/451 від 06.07.2009 р.).

Викладені в роботі окремі наукові результати щодо комплексної оцінки сучасного рівня водовідведення в регіонах України використано Міністерством охорони навколишнього природного середовища України при розробці "Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2006 році" (довідка № 9389/02/10-09 від 06.07.2009 р.).

Окремі положення дисертаційного дослідження щодо оцінки сучасного стану систем водовідведення застосовувались Державним комітетом України по водному господарству при розробці наукових засад удосконалення структури водоресурсного забезпечення Південного регіону України (довідка № 3183/7/11-09 від 14.07.2009 р.).

Результати дослідження критеріїв оцінки ефективності функціонування систем водопідготовки та водовідведення, які враховують загрози, пов'язані із загостренням негативних тенденцій водоресурсного забезпечення внаслідок погіршення стану водних об'єктів, використані Міністерством з питань житлово-комунального господарства України при розробці проекту Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2008-2012 роки (довідка № 8/10-7338 від 10.07.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв'язано важливе наукове завдання - розроблено наукові засади економіко-екологічної оцінки систем водопідготовки та водовідведення з метою забезпечення раціонального використання, відтворення та охорони водних ресурсів.

Сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто автору. Наукові результати дисертаційного дослідження є певним внеском у розвиток економіки природокористування та охорони навколишнього середовища.

Апробація результатів дослідження. Результати проведених досліджень та основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на конференціях, форумах та семінарах, зокрема третій науково-практичній конференції " Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) об'єктів будівництва. Регіональні, галузеві проблеми; практика проведення ОВНС", (м.Коктебель, 27-31 травня 2002 р.); Міжнародних форумах "Аква Україна - 2004" (м.Київ, 21-23 вересня 2004 р.), "Аква Україна - 2005" (м.Київ, 4-6 листопада 2005 р.) "Аква Україна - 2006" (м.Київ, 19-21 вересня 2006 р.); науковій конференції молодих учених "Актуальні проблеми економічного розвитку України ", (м.Київ, 1 листопада 2005 р.); науково-практичній конференції "Наукові засади сталого розвитку водного господарства і меліорації земель у сучасних умовах" (м.Київ, 21-22 грудня 2005 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях: "Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції" (м.Рівне, 8-9 жовтня 2004 р.), "Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку держави" (м. Луцьк, 6-7 жовтня 2006 р.) "Актуальні проблеми водного господарства та природокористування" (м.Рівне, 21-22 листопада 2007 р.), "Регіональні аспекти розвитку в умовах європейского вибору" (м.Сімферополь, 13-16 вересня 2007 р.), "Актуальні проблеми формування рентної політики в сучасних умовах" (м.Київ, 17 травня 2007 р.), "Стратегія забезпечення сталого розвитку України" (м.Київ, 20 травня 2008 р.), "Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення " (м.Київ, 20 березня 2009 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження викладені у 18 - наукових працях, загальним обсягом 56,3 друк. арк., у тому числі 12,8 належать особисто автору, з них 3 - у розділах колективних наукових видань, 8 - у наукових фахових виданнях, 7 - у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Загальний обсяг дисертації становить 178 стор. комп'ютерного тексту, у тому числі 22 таблиці і 10 рисунків; список використаних джерел із 177 найменувань викладено на 17 сторінках, 1 додаток на 2 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету і завдання, визначено предмет і об'єкт досліджень, практичне значення і наукову новизну одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні підходи до економіко-екологічної оцінки систем водозабезпечення та відтворення водоресурсного потенціалу" викладено основні теоретико-методологічні підходи до визначення місця систем водопідготовки і водовідведення у водогосподарському комплексі (ВГК), визначено основні підходи і принципи розвитку та функціонування систем водопідготовки та водовідведення.

Акцентується увага, що забезпечення раціонального використання, охорони і відтворення водоресурсного потенціалу є однією з найактуальніших проблем соціально-економічного розвитку нашої держави, а тому підвищення ефективності системи водопідготовки та водовідведення, які мають пом'якшувати вплив забруднень антропогенного характеру на навколишнє середовище, є пріоритетним завданням.

Основою для визначення місця систем водопідготовки та водовідведення є узагальнена схема водогосподарського комплексу, яка показує, що функціонально його елементи поділяються на три внутрішні системи - водозабезпечуючу, водоспоживчу і водоохоронну та зовнішні - водозабору, водопідготовки, водоподачі, водорозподілу, водоочищення та водовідведення (рис.1). Системи водозабору і водовідвдення безпосередньо пов'язані із джерелом водопостачання, а всі інші - опосередковано. Проте такі системи не мають повної самостійності і тому не можуть функціонувати окремо, а входять до цілого комплексу водогосподарських споруд. До того ж недоцільно розглядати окремо, як це здійснюється в прикладних дослідженнях, проблему підвищення ефективності систем водопідготовки та водовідведення в межах одного джерела забезпечення водою, де водогосподарський комплекс не розглядається як системно-структурне утворення з усіма його складовими.

Запропонований нами підхід розгляду в загальній структурі ВГК систем водопідготовки й водовідведення (СВВ) у складі внутрішньої системи водооохорони дає змогу реалізувати при структурній організації комплексу замкнений цикл підготовки і відведення води.

Рис.1. Узагальнена схема водогосподарського комплексу

У теоретичному аспекті системи водопідготовки та водовідведення - це структурні частини водогосподарського комплексу, які входять до складу зовнішніх систем водозабезпечення і водоохорони, їх діяльність забезпечує відновлення бар'єрних функцій природоохоронних потужностей та подолання негативних наслідків затратної господарської діяльності, які проявляються у погіршенні джерел водозабезпечення галузей економіки і населення.

За своїм прикладним значенням системи водозабору, водоподачі, водовідведення є сукупністю трубопроводів та насосів, а водопідготовка і водоочищення - це технологічні процеси, які здійснюють виробництво води нормативної якості, її розподілення, очищення і скидання у природні об'єкти. Без водного джерела (частини екосистеми) та енергетичних ресурсів (електроенергії) такі технічні системи вважаємо недієздатними.

У роботі обґрунтовано необхідність розгляду всіх цих систем у складі єдиного водогосподарського комплексу, тобто складного системно-структурного утворення, що об'єднує водогосподарські системи (водозабору, водопідготовки, водорозподілу, водовідведення і водоохорони), суб'єкти водокористування, органи управління і контролю та характеризується певною функціональною, галузевою і територіальною структурою, що в цілому забезпечує цілісне, ефективно спрямоване використання водоресурсного потенціалу країни.

Розвиток та функціонування системи водопідготовки і водовідведення базується на загальних методологічних підходах до розміщення продуктивних сил. При цьому пропонується здійснювати оптимізацію систем водовідведення з урахуванням двох підходів - ресурсного та нормативного (рис.2).



Рис. 2. Принципова схема оптимізації водовідведення за ресурсним та нормативним підходами

водовідведення стічний екологічний

Перший керується принципом економічної доцільності, а тому його слід застосовувати у випадку достатньо високого рівня ресурсного забезпечення території, а другий - в обмеженому доступі до будь-якого одного або декількох видів ресурсів, які необхідні для надійного і безперебійного функціонування систем.

У другому розділі "Економіко-екологічна оцінка ефективності забезпечення водогосподарських систем" наведена аналітична оцінка сучасного стану водовідведення в адміністративно-територіальному та галузевому розрізі, визначені особливості функціонування водогосподарських систем, здійснена еколого-економічна оцінка ефективності використання систем водопідготовки і водовідведення.

У роботі зазначається, що динаміка обсягів скиду забруднених зворотніх вод в адміністративно-територіальному розрізі в останні роки характеризується поступовим загальним збільшенням водовідведення без очищення, що можна пояснити значним пожвавленням промислово-виробничого сектору економіки України.

Проте збільшення об'ємів скиду саме по собі нічого не значить головним, в цьому випадку, є об'єм забруднень, який надходить до водних об'єктів. Однак, зміна співвідношень очищеної і неочищеної води може свідчити про вибір переваг водокористувачів щодо здійснення водовідведення зворотніх вод при будь-якій зміні тарифів, штрафів або загалом всієї природоохоронної політики держави.

Основу сучасних тенденцій щодо регіональних особливостей розвитку систем водовідведення становить функціонування трьох регіонів-лідерів, в яких зафіксовано найбільші об'єми водовідведення, - Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей. При цьому найбільші об'єми забруднених стічних вод у джерелах забезпечення водою за станом на 01.01.2009 вносять Донецька і Дніпропетровська (22,5% від загального водовідведення) та Запорізька області (17%), а в останні роки - місто Київ. Відведення забруднених зворотніх вод у столиці становить 13 % від загального скиду в поверхневі водні об'єкти України. Найменші показники відведення забруднених зворотних вод зафіксовано у Вінницький області - 2 млн. м³, або 0,07 % від загального скиду.

У галузевому розрізі найбільші об'єми водовідведення без очищення здійснює електроенергетика - 248 млн.м³, що становить 40% від загального водовідведення без очищення в Україні; металургійна промисловість - відповідно 156 млн.м³ і 25%; житлово-комунальне господарство - 107 млн.м³ і 17%, на які разом припадає 82% скиду забруднених стічних вод. Найменші скиди здійснює транспортна галузь - 2 млн.м³ і 0,3% відповідно.

Така ситуація ще більш загострює проблеми забруднення та деградації екосистем регіонів України, поглиблює нерівномірність розподілу антропогенного навантаження на водні ресурси держави. Необхідно також зважати на те, що незадовільний стан джерел забезпечення водою населення та галузі економіки збільшує витрати і посилює проблеми, пов'язані з очищенням води від сторонніх домішок. Відтак сукупність тих чи інших технологічних процесів підготовки води з визначеним складом водоочисних споруд вимагає збільшення витрат електроенергії, матеріалів, палива.

Розвиток систем водопідготовки і водовідведення є стратегічно важливим для господарської діяльності більшості галузей економіки і населення. З одного боку, вони мають задовольняти потреби у воді суб'єктів господарювання, з іншого - постійно контролювати якісний і кількісний стан водного ресурсу і, крім цього, турбуватися про зовнішні та внутрішні впливи, які виникають у процесі господарської діяльності (табл. 1).

Таблиця 1

SWOT-аналіз систем водопідготовки та водовідведення*

Сильні сторони	Слабкі сторони	Можливості	Загрози
Державна підтримка на місцевому рівні	Зношеність основних фондів	Підвищення тарифу	Аварії природного характеру
Функціонуюча система підготовки кадрів	Занижений тариф за послугу	Посилення контролю за дотриманням норм водовідведення забруднюючих речовин	Збільшення кількості аварій на мережах
	Значна частка несплати за послуги	Збільшення інвестиційного портфелю
	Низька заробітна плата	Стимулювання наукових розробок у напрямі зниження енерго-, ресурсо- і капіталоємності послуг
	Енергетична залежність	Монополізація ринку послуг

*Джерело: [розробка автора].

Більшість діючих систем водопідготовки і водовідведення недієздатні без системної підтримки з боку держави. Крім іншого, це зумовлено: високою зношеністю основних фондів, низькою заробітною платою обслуговуючого персоналу, значною енергозалежністю та неможливістю згідно з чинними нормативними документами монополізації галузі, у зв'язку з чим така діяльність сьогодні є збитковою. Певною мірою штучно пом'якшують ситуацію наявність налагодженої системи підготовки кадрів і потужна база науково-дослідних установ.

У третьому розділі "Пріоритетні напрями підвищення ефективності функціонування водогосподарських систем" викладено основні положення щодо підвищення еколого-економічної ефективності систем водопідготовки і водовідведення в умовах недостатності фінансових ресурсів.

У роботі підкреслюється, що забезпечення населення питною водою має загальнодержавне стратегічне значення та є найважливішим елементом збереження здоров'я людей. Основним екологічним імперативом сьогодні є стратегічна пріоритетність парадигми сталого розвитку, особливо в екологічній і економічній сфері. Водні ресурси, які залучають в обіг СВВ, є частиною загального природно-ресурсного потенціалу території.

Повний цикл виробництва води повинен включати як підготовку, так і відтворення водного ресурсу. Спираючись на ідеї широкого впровадження безводних і маловодних технологій, обґрунтовано, що еколого-економічна ефективність СВВ залежить від рівня циклічності або рівня наближеності до нормативних показників вихідних параметрів місцевих водних ресурсів.

Основними напрямами підвищення ефективності водогосподарських систем водопідготовки та водовідведення повинні стати: технічні, технологічні, природні, соціально-економічні та політико-правові (табл. 2).

Оскільки загальновизнаним критерієм економічної оцінки будь-якої господарської діяльності є мінімізація витрат, то для водогосподарських систем критерій еколого-економічної оцінки ефективності їхньої роботи повинен узгоджувати інтереси суб'єктів господарювання, населення і бути безпечним для водних екосистем. При цьому її основу може становити бальна оцінка СВВ.

Таблиця 2

Напрями підвищення еколого-економічної ефективності СВВ*

Напрям	Першочергові заходи
Технічний	Подолання негативних наслідків, пов'язаних із структурними недоліками, розподільчою здатністю мереж водопідготовки та водовідведення
Технологічний	Відмова від використання застарілих технологій та матеріалів для проходження процесів підготовки та очищення води
Природний	Створення системи захисних лісових насаджень на водозаборах, очисних споруд з використанням вищих водних рослин
Соціально-економічний	Стабілізуюча дія на платіжну дисципліну серед водокористувачів та мінімізація негативного впливу, пов'язаного з низьким рівнем оплати і фінансовими проблемами, які знижують рентабельність. Необхідність збільшення державного фінансування на рівні місцевих бюджетів
Політико-правовий	Подолання негативних явищ, пов'язаних з не чітким розподілом повноважень у сфері забезпечення водою і розпорошеністю відповідальності між різними гілками влади в державі, постійним недофінансування загальнодержавним і місцевими бюджетами водоохоронних програм

*Джерело: [розробка автора].

Запропонована бальна оцінка систем водопідготовки та водовідведення розраховується за формулою:

,

де VР - рівень очищення води, %; VВ - втрати води в системі, м³; VЕ - витрати електроенергії в системі, кВт; Z - ступінь зношеності обладнання та мережі, %; В - відхилення відповідного показника, зазначеного в чисельнику, від нормативного значення.

Залежно від суми балів можна зробити висновок про економіко-екологічну ефективність функціонування системи водопідготовки та водовідведення як в області, так і в басейні річки, шляхом вибору нормативних значень показників і, користуючись алгоритмом, здійснювати постійне коригування відповідних рішень щодо раціонального використання, охорони та відтворення водоресурсного потенціалу. Як перевагу бальної оцінки особливо слід виділити простоту, доступність, легкість у користуванні, відсутність складного математичного апарату програмування, а як недолік - невелику точність, узагальненість оцінки, значну похибку при обчисленні. У роботі на основі вибраних еколого-економічних показників СВВ складений прогноз їх зміни в часі (табл. 3).

Таблиця 3

Прогнозні еколого-економічні показники СВВ в Україні, 2009-2011рр.*

Показник	2009	2010	2011
Рівень очищення стічних вод, %	41,6	44,4	46,6
Швидкість зміни питомих скидів стічних вод, од.	4,5	4,7	4,9
Показники планової калькуляції послуг підготовки води і відведення стічних вод, грн.:
повна собівартість	3,10	2,9	2,4
середній тариф	3,5	3,3	3,1
Питомі витрати електроенергії, кВт год/м3	0,99	0,95	0,9
Невраховані втрати та витоки в системі, млрд.м3	1,3	1,2	1,1
Ступінь зношеності обладнання та мережі, %	30	28,5	27

*Джерело: [розрахунки автора].

Переважання екологічних пріоритетів над економічними передбачає перебудову всього механізму еколого-економічної оцінки, у тому числі на рівні суб'єктів господарювання. Специфіка цих структурних підрозділів потребує застосування принципово нових підходів, пов'язаних зі змінами у сфері суспільного виробництва, планування та оцінки результатів виробничо-господарської діяльності. Особливу роль повинна відгравати і громадська думка, яка формує у особистості розуміння необхідності охорони, збереження та відтворення водноресурсного потенціалу. Для широкої участі громадськості в обговорені і вирішенні питань підвищення ефективності функціонування водогосподарських систем розроблена бальна оцінка еколого-економічної ефективності систем водопідготовки та водовідведення. Такий прийом дозволить громадянам більш чітко зрозуміти, які саме питання необхідно вирішувати першочергово і яка їх роль у забезпеченні збереження та відтворення водно-ресурсного потенціалу.

Ефективним стимулом для досягнення екологічних пріоритетів діяльності суб'єктами господарювання нині є тариф за надані послуги. Плата за надання послуг СВВ повинна включати два елементи - економічний і екологічний. Економічний - це плата за підготовку води та очищення стічних вод, яка базується на тарифі за підготовку і відведення 1 м³ стічних вод на основі витрат кінцевого споживання. Екологічний - розраховується для кожного абонента індивідуально і включає нововведену плату за неповне використання водоохоронних потужностей за умови понаднормативного зниження рівня очищення води.

В умовах нестачі фінансових та інших видів ресурсів згідно з ресурсним підходом і керуючись висхідним принципом економічної доцільності необхідно вдосконалити алгоритм формування еколого-економічних показників функціонування СВВ, який передбачає регулювання існуючого рівня їх ефективності на основі циклічної схеми здійснення господарської діяльності щодо виробництва води. Особливо важливо визначити рівень необхідної ефективності систем водопідготовки та водовідведення або нормативні показники зниження рівня очищення води.

Таким чином, бальна еколого-економічна оцінка системи водопідготовки та водовідведення враховує стратегічні пріоритети технічного, технологічного, природного, соціально-економічного і політико-правового напрямів підвищення ефективності роботи власне в той час, коли стимулом до раціонального використання, відтворення та охорони повинна стати плата за підготовку і відведення води, в основу якої покладено економічні й екологічні елементи.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота містить теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукової проблеми, що полягає в подальшому погіршенні стану водоресурсних джерел України. Дослідження поглиблює теоретико-методологічні засади економіки природокористування та охорони навколишнього середовища. Зокрема, автором запропонована циклічна схема підготовки та очищення води, реалізація якої можлива за рахунок відновлення бар'єрних функцій систем водопідготовки та водовідведення між виробничим та природним середовищем. Основні наукові та практичні результати дисертаційного дослідження полягають у наступному:

1. Системи водопідготовки та водовідведення - це структурні частини водогосподарського комплексу, які входять до складу зовнішніх систем водозабезпечення і водоохорони, їх діяльність забезпечує відновлення бар'єрних функцій природоохоронних потужностей та подолання негативних наслідків затратної господарської діяльності, які проявляються у погіршенні джерел водозабезпечення галузей економіки і населення. Ефективна робота цих систем в остаточному підсумку має забезпечувати сталий екологозбалансований розвиток економіки без шкідливих наслідків для водоресурсного потенціалу країни.

2. При вирішенні еколого-економічних проблем формування і функціонування систем водопідготовки та водовідведення варто враховувати сучасні процеси водокористування та розвитку загальної системи "економіка - людина - природа". Важливе значення мають системи водопідготовки і водовідведення в забезпеченні переходу до сталого розвитку всього водогосподарського комплексу. При цьому встановлено, що перехід на ресурсоощадливі технології затратний для економічного розвитку держави, проте саме ці технології дадуть змогу в найближчому майбутньому подолати негативні наслідки антропогенної господарської діяльності.

3. Обґрунтовано два підходи до оптимізації діяльності систем водопідготовки і водовідведення, а саме ресурсний та нормативний. У першому вихідними є нормативні параметри стану водоресурсного потенціалу, у другому - економічні параметри оптимізації водовідведення (ліміти об'ємів водовідведення).

4. Запропоновано систему водопідготовки та водовідведення розглядати з урахуванням принципів соціальної спрямованості в забезпеченні населення водою, у тому числі через наближення до споживача, урізноманітнення форм власності у сфері водокористування, підвищення економічної ефективності роботи, збалансованості та пропорційності розвитку, єдності відтворення водних ресурсів. Реалізація саме таких принципів забезпечить узгодження інтересів населення, галузей економіки без незворотних негативних наслідків для природних екосистем.

5. Основою еколого-економічної оцінки є визначення екологічного ефекту та економічної ефективності водокористування, а також порівняння запланованих і фактичних показників роботи водогосподарських систем. Системи водопідготовки та водовідведення займають важливе місце у водогосподарському балансі, що сприяє підвищенню природоохоронних можливостей всього водогосподарського комплексу.

6. Загальною тенденцією водовідведення в Україні є постійне збільшення стоків без належного рівня їхнього очищення. Адміністративно-територіальний аналіз виявив регіональні особливості систем водовідведення та їх велику енергозатратність, матеріало- і капіталоємність. При цьому найбільші об'єми забруднених стічних вод у джерелах забезпечення водою за станом на 01.01.2009 вносять Донецька і Дніпропетровська (22,5% від загального водовідведення) та Запорізька області (17%). У галузевому розрізі найбільші об'єми водовідведення без очищення здійснює електроенергетика (40% від загального водовідведення без очищення в Україні), металургійна промисловість (25%), житлово-комунальне господарство (17%), на які разом припадає 82% скиду забруднених стічних вод.

7. Виявлено ознаки природної монополії при здійсненні господарської діяльності з виробництва, розподілу та подачі води та визначено основні негативні чинники, які впливають на якість води в розподільчих системах. Показана провідна роль постійного зниження собівартості в підвищенні ефективності роботи водопровідно-каналізаційних підприємств, яка досягається шляхом інтенсифікації виробництва, оптимізації подачі води, автоматизації виробничого процесу.

8. Господарська діяльність систем водовідведення і водопідготовка характеризуються високою матеріалоємністю та енергозатратами на перекачування води. Це зумовлене насамперед великою довжиною мереж і вартістю обладнання й матеріалів, необхідністю залучення значних територій через великі розміри обладнання і витрат часу на проходження всіх технологічних процесів. Сучасний стан економіки нашої держави та орієнтація на соціальну спрямованість не дають змоги підтримувати на належному рівні діяльність таких систем, тому вони перебувають у кризовому стані, що, у свою чергу, негативно впливає на навколишнє природне середовище.

9. Сьогодні у природокористуванні найбільш широко застосовуються такі регулятори природоохоронної діяльності, як плата за водокористування та забруднення водних об'єктів, причому остання формується з величини збитку, завданому водному джерелу. Запропоновано двохкомпонентний варіант тарифу за послуги систем водопідготовки і водовідведення, а саме: звичайний тариф за 1 м³ стічних вод на основі витрат кінцевого споживання, що розраховується для кожного абонента індивідуально, і другий елемент, який містить нововведену плату за неповне використання водоохоронних потужностей у випадку понаднормативного зниження рівня очищення води.

10. Пріоритетними напрямами підвищення еколого-економічної ефективності роботи систем водопідготовки і водовідведення є технічні і технологічні (використання сучасних матеріалів і процесів у виробництві), природні (створення системи захисних лісонасаджень, біологічних ставків), соціально-економічні та політико-правові (підвищення платіжної дисципліни, чіткий розподіл повноважень у сфері водокористування). Особливо важлива системна підтримка держави на рівні місцевих бюджетних програм із залученням додаткових джерел фінансування.

11. На основі алгоритму вдосконалення показників функціонування СВВ запропонована бальна оцінка ефективності роботи систем водопідготовки і водовідведення на місцевому рівні, яка включає втрати води, витрати електроенергії в системах, ступінь зношення обладнання, мережі водопідготовки та водовідведення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Розділи у колективних наукових виданнях :

1. Чередніченко Ю.Г. Водні ресурси на рубежі ХХІ ст.: проблеми раціонального використання, охорони та відтворення / [М.А. Хвесик, О.В. Яроцька, І.Л. Головинський, та ін.]; за ред. М.А. Хвесика. - К.: РВПС України НАН України, 2005. - 568 с. Особистий внесок: висвітлені актуальні проблеми функціонування систем водовідведення та очищення стічних вод у комунальному господарстві та промисловому комплексі України.

2. Чередніченко Ю.Г. Продуктивність водоресурсних джерел України: теорія і практика / [М.А. Хвесик, І.Л. Головинський, П.П. Пастушенко та ін.]; за ред. Б.М. Данилишина. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - 412 с. Особистий внесок: аналіз основних тенденцій водовідведення на регіональному, галузевому та басейновому рівнях в Україні.

3. Чередніченко Ю.Г. Формування стратегічного потенціалу продуктивних сил регіонів України та забезпечення прогресивної динаміки його розвитку // Стратегічний потенціал продуктивних сил регіонів України / [за ред. д.е.н., проф., академіка НАН України Б.М. Данилишина ]. - К.: РВПС України НАН України, 2009. - 324 с. Особистий внесок : аналіз сучасного стану водовідведення та розробка стратегічних напрямів оптимізації систем водовідведення в регіонах України.

Статті в наукових фахових виданнях :

4. Чередніченко Ю.Г. Проблеми водокористування і водопідготовки в харчовій промисловості / Ю.Г. Чередніченко // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2002. - С. 339-343.

5. Чередніченко Ю.Г. Водний фактор у стратегії розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів у ХХІ ст. / [М.А. Хвесик, І.Л. Головинський, Н.М. Радкевич та ін.] // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 2003. - №7. - С. 35-41. - (Економічні науки). Особистий внесок: шляхи вирішення проблеми антропогенного впливу на водні ресурси при збільшенні об'ємів водовідведення.

6. Чередніченко Ю.Г. Еколого-економічні проблеми басейну р.Дніпро / Ю.Г. Чередніченко // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2003. - С. 90-96.

7. Чередніченко Ю.Г. Розвиток продуктивних сил і управління природокористуванням в умовах глобалізації та регіоналізації / Чередніченко Ю.Г., Хвесик М.А. // Вісник українського державного університету водного господарства та природокористування: [зб. наук. праць]. - Рівне: УДУВГП, 2004. - Вип. 2(26), ч. ІІ. - С. 142-146. - ( Cерія "Економіка"). Особистий внесок: аналіз впливу ринкових механізмів регулювання природокористування на розвиток продуктивних сил України.

8. Чередніченко Ю.Г. Проблеми та перспективи розвитку ринку бутильованої води в Україні / Ю.Г. Чередніченко // Вісник національного університету водного господарства та природокористування: [зб. наук. праць]. - Рівне: НУВГП, 2004. - Вип. 4(28), ч. VІ. - С. 351-356. - ( Серія "Економіка").

9. Чередніченко Ю.Г. Роль водних ресурсів в економічному просторі / Ю.Г. Чередніченко // Вісник національного університету водного господарства та природокористування: [зб. наук. праць]. - Рівне: НУВГП, 2006. - Вип. 4(36), ч. ІІ. - С. 176-181. - ( Серія "Економіка").

10. Чередніченко Ю.Г. Еколого-економічна оцінка водовідведення як оптимізуючий фактор охорони і раціонального використання водних ресурсів / Ю.Г. Чередніченко // Вісник національного університету водного господарства та природокористування: [зб. наук. праць]. - Рівне: НУВГП, 2007. - Вип. 4(40), ч. ІІ. - С. 336-341. - ( Серія "Економіка").

11. Чередніченко Ю.Г. Шляхи підвищення ефективності водовідведення регіонів України / Ю.Г. Чередніченко // Економіка природокористування і охорони довкілля: [зб. наук. праць]. - К.: РВПС України НАН України, 2007. - С. 342-347.

Матеріали наукових конференцій:

12. Чередніченко Ю.Г. Оцінка перспектив забезпечення населення України якісною питною водою / Ю.Г. Чередніченко, М.А. Хвесик // Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) об'єктів будівництва. Регіональні, галузеві проблеми; практика проведення ОВНС: ІІІ наук.-практ. конф., 27-31 трав. 2002 р.: тези допов. - К., 2002. - С. 61-62. Особистий внесок: еколого-економічна оцінка ефективності роботи споруд біологічного очищення в містах Поліського регіону України.

13. Чередніченко Ю.Г. Проблеми водокористування та водопідготовки в харчовій промисловості / Ю.Г. Чередніченко // ІІ Міжнар. водний форум ["Аква Україна - 2004"] : наук.-практ. конф., 21-23 верес. 2004 р.: тези допов. - К., 2005. - С. 176-177.

14. Чередніченко Ю.Г. Підвищення ефективності методів водопідготовки для питних потреб / Ю.Г. Чередніченко // ІІІ Міжнар. водний форум ["Аква Україна - 2005"] : наук.-практ. конф., 4-7 жовт. 2005 р.: тези допов. - К., 2005. - С. 176-177.

15. Чередніченко Ю.Г. Зниження антропогенного навантаження на водні ресурси басейну р.Дніпро / Ю.Г. Чередніченко // Актуальні проблеми економічного розвитку України : наук. конф. молодих учених, 1 листоп. 2005 р.: тези допов. - К., 2006. - С. 52-53.

16. Чередніченко Ю.Г. Регіональні аспекти підвищення ефективності водовідведення / Ю.Г. Чередніченко // Региональные аспекты развития в условиях европейского выбора: междунар. науч.-практ. конф., 13-16 сент. 2007 г.: тезисы докл. - Симферополь, 2007. - С. 128-129.

17. Чередніченко Ю.Г. Пріоритетні напрями раціонального використання водних ресурсів в контексті завдань сталого розвитку / Ю.Г. Чередніченко // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: міжнар. наук.-практ. конф., 20 трав. 2008 р.: тези допов. - К., 2008. - Ч.2. - С. 55-56.

18. Чередніченко Ю.Г. Екологічні проблеми економічного обґрунтування очистки стічних вод / Ю.Г. Чередніченко // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення: міжнар. наук. конф., 20 берез. 2009 р.: тези допов. - К., 2009. - Ч.3. - С. 202-203.

АНОТАЦІЯ

Чередніченко Ю.Г. Економіко-екологічна оцінка ефективності систем водопідготовки та водовідведення - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2010.

Дисертація присвячена розробці науково-методологічних засад еколого-економічної оцінки систем водопідготовки і водовідведення щодо забезпечення раціонального використання, відтворення та охорони водоресурсного потенціалу України. В роботі уточнено місце та роль систем водопідготовки та водовідведення у водогосподарському комплексі України, розкрито особливості адміністративно-територіального водовідведення в країні. Викладено основні методологічні передумови структурних змін у системах відтворення водоресурсного потенціалу, які необхідні для реалізації циклічної схеми виробництва, розподілу та очищення води, в основі якої лежить широке запровадження маловодних і безводних технологій. На основі комплексного аналізу обґрунтовано пріоритетні напрями підвищення еколого-економічної ефективності систем водопідготовки та водовідведення; визначено фактори, які негативно впливають на якісний склад води, тим самим підвищуючи її вартість і знижуючи ефективність функціонування систем відтворення водоресурсного потенціалу країни.

Ключові слова: системи водопідготовки і водовідведення, еколого-економічна оцінка, водогосподарський комплекс, рівень очищення стічних вод.

АННОТАЦИЯ

Чередниченко Ю.Г. Экономико-экологическая оценка систем водоподготовки и водоотведения - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2010.

Диссертационная работа посвящена разработке научно-методологических и методических принципов эколого-экономической оценки систем водоподготовки и водоотведения в Украине, что является необходимым в условиях ухудшения состояния источников обеспечения водой населения и отраслей экономики страны.

Авторским подходом к решению проблемы усовершенствованы методические аспекты оценки эколого-экономической эффективности водохозяйственных систем; алгоритм оптимизации водоотведения, который предусматривает ресурсный и нормативный подходы.

Углублено понятие водохозяйственного комплекса и дополнено системно-структурными единицами природоохранного значения.

Получили дальнейшее развитие комплексная оценка современного уровня водоотведения, в основе которой заложены отраслевые и региональные особенности систем водоподготовки и водоотведения, а также критерии оценки эффективности функционирования водохозяйственных систем.

Методология эколого-экономической оценки эффективности водохозяйственных систем имеет множество природоохранных критериев. Однако на сегодняшний день качество источников обеспечения водой не улучшается.

В таких условиях необходимо научное обоснование принятия радикальных решений, касающихся повышения барьерных функций систем водоподготовки и водоотведения и, как следствие, разработка новых критериев эколого-экономической оценки. Установлено, что водохозяйственные системы необходимо рассматривать с позиций ресурсного и нормативного подходов, поскольку зависимость от наличия энергетических, финансовых и природных ресурсов ограничивает развитие систем водоподготовки и водоотведения.

В роботе уточнено место и роль систем водоподготовки и водоотведения в водохозяйственном комплексе Украины, раскрыты особенности административно-территориального водоотведения в целом по стране.

Изложены основные методологические предпосылки структурных изменений в системах восстановления водоресурсного потенциала, которые необходимы для реализации циклической схемы производства, распределения и очищения воды, в основе которой лежит внедрение маловодных и безводных технологий.

Функционирование таких систем базируется на принципах социальной направленности, экономической целесообразности, приближения к потребителю, сбалансированности и пропорциональности, единства восстановления и разнообразия форм собственности. При этом необходимо также постоянно совершенствовать формы и методы прогнозирования влияния негативных факторов на ресурсы поверхностных вод, направленные на предотвращение или максимальное ограничение возможных отрицательных последствий влияния на природную экосистему в целом.

Повышение эколого-экономической эффективности систем водоподготовки и водоотведения необходимо проводить по направлениям технического и технологического характера, которые включают мероприятия касающиеся преодоления негативных последствий использования устаревших технологий и структурных недостатков водохозяйственных систем.

...