Еколого-економічні засади раціонального використання та охорони земель природно-заповідних територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 332.33:332.5; 502.33

ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ТЕРИТОРІЙ

08.00.06 - економіка природокористування та

охорони навколишнього середовища

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Гетманьчик Іванна Петрівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН України Третяк Антон Миколайович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри землевпорядного проектування

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки Горлачук Валерій Васильович, Чорноморський державний університет ім. П. Могили, завідувач кафедри економіки підприємств

кандидат економічних наук, доцент Леонець Володимир Олександрович, Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, заступник директора Навчально-наукового інституту економіки природних ресурсів та екології землекористування

Захист відбудеться 8 червня 2010 р. о 10⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.17 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус № 4, кім. 28

Автореферат розісланий «06» травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.В. Паламарчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах суспільного розвитку, перетворень у системі земельних еколого-економічних відносин в Україні особливої актуальності набувають проблеми забезпечення умов створення сталого землекористування і екологізації виробництва. Це передбачає приведення у функціональний режим комплексу факторів природоохоронного, середовище стабілізуючого, організаційного і соціально-економічного характеру. У країнах Європи, зокрема, Німеччині, Австрії, Швейцарії заповідні землі сягають 18,2-37,5 % від їх площі, тоді як в Україні лише 4,9 %.

За таких умов, наукові дослідження з проблем формування та організації землекористування природно-заповідних територій в складі екологічної мережі, а також вивчення еколого-економічних засад використання та охорони їх земель набувають значної актуальності та практичної значимості.

Значний внесок у дослідження теоретико-методологічних і практичних аспектів використання та охорони земель заповідних територій зробили відомі вчені: Д.І. Бабміндра, В.В. Горлачук, Б.М. Данилишин, Д.С. Добряк, О.П. Канаш, В.М. Кривов, Л.Я. Новаковський, О.С. Новоторов, В.О. Леонець, А.Г. Мартин, Я.В. Мовчан, С.О. Осипчук, А.Я. Сохнич, А.М. Третяк, М.І. Шквир, Й.М. Дорош та ін. В той же час еколого-економічні засади розвитку та функціонування землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України на основі вдосконалення землеустрою та оцінювання використання земель все ще залишаються недостатньо дослідженими. Значною дискусійністю відзначаються підходи до вирішення проблем формування землекористування заповідних територій і природоохоронних обмежень у використанні земель, а також еколого-економічної оцінки ефективності природоохоронного землекористування, що вимагає більш глибоких наукових досліджень та обґрунтувань.

Актуальність вказаних проблем та їх недостатня вивченість зумовили вибір теми дисертаційної роботи, а також формулювання загальної мети і завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з програмою наукових досліджень кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів та природокористування України відповідно до завдань НДР «Розробка наукових основ економіки землекористування та землевпорядкування» (номер державної реєстрації - 0104U003801), у рамках якої здобувач обґрунтувала оцінку впливу обмежень у використанні земель на територіях, включених до природно-заповідних об'єктів, а також еколого-економічну ефективність землекористування територій земель природно-заповідного фонду.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення еколого-економічних засад розвитку та функціонування землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України на основі вдосконалення землеустрою та оцінювання використання земель. Для досягнення цієї мети були поставлені та розв'язувались такі завдання:

- поглибити теоретико-методологічні засади організації землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду як складової частини сталого землекористування;

- сформувати принципи і методологічні засади формування землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду у складі екологічної мережі України;

- удосконалити сутність організації просторових умов збереження біорізноманіття шляхом формування природоохоронного режиму землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

- здійснити оцінку сучасного стану використання земель природно-заповідного фонду;

- розробити підходи щодо визначення структури та змісту проектів землеустрою щодо організації землекористування території біосферних заповідників;

- розвинути землевпорядні інструменти оптимізації землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Об'єкт дослідження - процес удосконалення формування та еколого-економічної оцінки раціонального використання і охорони земель природно-заповідного фонду шляхом землеустрою. Базовими територіями для дослідження обрано землекористування території біосферних заповідників «Асканія-Нова», Чорноморського та Дунайського.

Предмет дослідження - сукупність теоретичних, методичних та практичних положень удосконалення землеустрою і еколого-економічної оптимізації землекористування території та об'єктів природно-заповідного фонду. землекористування природний заповідний екологічний

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження побудовано на основі використання загальнонаукових і спеціальних методів наукового пошуку, що у поєднанні дозволили отримати достовірні, науково-значимі та практично цінні результати. Методологія досліджень ґрунтується на комплексному поєднанні таких відомих прийомів досліджень, як монографічний, статистичний, економічного аналізу, розрахунково-аналітичний, балансовий, експериментального проектування, моделювання тощо. Прийоми аналізу та синтезу дозволили структурувати процеси функціонування, виявити видові прояви економічних механізмів діяльності земель заповідних територій, а також запропонувати авторські визначення, узагальнення та рекомендації. Ключові теоретичні розробки дисертації базуються на сучасних досягненнях, положеннях і постулатах економічної теорії, економіки природокористування, прикладних дослідженнях світового та національного рівня щодо використання заповідних територій.

Інформаційну базу дослідження склали: статистичні та аналітичні матеріали Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України із земельних ресурсів, Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, міжнародних установ (Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Eurostat, Aquastat), виробничих об'єднань та підприємств, наукові доробки вітчизняних і зарубіжних учених з проблем функціонування природно-заповідного фонду, матеріали науково-практичних конференцій, симпозіумів, семінарів, власні розрахунки здобувача.

Наукова новизна одержаних результатів. Результати наукових досліджень, наведені в дисертації, дають змогу розв'язати важливе наукове завдання - поглибити еколого-економічні засади розвитку та функціонування землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України на основі вдосконалення його землеустрою та еколого-економічного оцінювання використання земель. Найважливіші результати дослідження, які характеризуються науковою новизною, полягають в такому:

вперше:

- сформовано основні принципи формування землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду як складової національної екологічної мережі, до яких належать: забезпечення збереження та збагачення просторової і видової різноманітності та цілісності ландшафту, природних комплексів та об'єктів; поєднання екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства територіальних громад та окремих громадян, підприємств, організацій; забезпечення всебічної зваженості під час прийняття рішень про створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду; поступове розширення землекористування територій природно-заповідного фонду; забезпечення державної підтримки, економічного стимулювання, раціонального використання та охорони земель на територіях природно-заповідного фонду; забезпечення участі громадськості у розробленні проектів землеустрою щодо створення та організації території природно-заповідного фонду;

удосконалено:

- підходи щодо визначення структури та змісту проектів землеустрою з організації території біосферних заповідників, які на відміну від існуючих, передбачають визначення землевпорядно-правових та економічних механізмів регулювання організації землекористування через встановлення природоохоронних режимів у використанні земель;

- сутність організації просторових умов збереження біорізноманіття при створенні землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду, що передбачає обов'язкове формування природоохоронних обмежень у використанні земель та їх державна реєстрація;

- методичні підходи до оцінки сучасного використання земель в межах території природно-заповідного фонду із застосуванням грошової оцінки;

- логічну структуру екологічної моделі управління землекористуванням територій та об'єктів природно-заповідного фонду, яка включає: ефективний менеджмент землекористування; еколого-технологічні удосконалення і нововведення у методах використання земель; ефективні економічні методи стимулювання землеохоронних заходів; екологічно стабільне землекористування щодо збереження, відновлення та охорони біорізноманіття;

набули подальшого розвитку:

- землевпорядні інструменти формування землекористування території природно-заповідного фонду, в основу яких покладено класифікацію земель за їх цільовим призначенням та дозволеним використанням.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в роботі наукові результати мають важливе практичне значення для обґрунтування і розробки системи заходів щодо раціонального використання, відтворення і розвитку земель заповідних територій України в ринкових умовах господарювання. Запропоновані здобувачем основні положення щодо поглиблення еколого-економічних засад розвитку та функціонування землекористувань територій природно-заповідного фонду України на основі вдосконалення землеустрою цих територій та еколого-економічного оцінювання використання земель можуть бути застосовані в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування при розробці регіональних програм з природоохоронної діяльності.

Окремі результати та наукові положення дослідження здобувача використані ТОВ «Центром земельної реформи України» при розробці НТР (договір CSCL-18 від 19.05.2004р.) «Приватизаційні проблеми та використання земель в зоні Азово-Чорноморського коридору» (довідка № 03-01/10 від 18.01.2010 року), а також ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»при розробці НДР (номер державної реєстрації -0108U008085) «Розробити проект галузевого стандарту у сфері землеустрою «Землеустрій. Правила розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення» (довідка № 01/02-04/317 від 16.03.2010 року).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки та пропозиції належать особисто здобувачу та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій досліджено та розроблено науково-методичні та практичні підходи щодо забезпечення ефективного використання та відтворення земель заповідних територій в ринкових умовах господарювання.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Реформування земельних відносин і охорона земель» (м. Львів, 26-27 вересня 2003 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель» (м. Харків, 4-7 жовтня 2005 р.); Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів «Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний ґрунтогенезис і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (м. Харків, 3-5 жовтня 2006 р); Міжнародній науково-практичній конференції «Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти» (м. Київ, НАУ, 17-18 листопада 2007 р.); засіданнях кафедри землевпорядного проектування ННІ земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Публікації. Результати дослідження за темою дисертації відображено у 11 наукових працях, у тому числі 5 одноосібних статей, опублікованих у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 236 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі основна частина -229 сторінок. Дисертація містить 30 таблиць, 7 рисунків, 4 формули та 3 додатки. Список використаних джерел налічує 148 найменувань, з них іноземних - 3.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи організації використання земель природно-заповідних територій» - здобувачем розглянуто теоретичні та практичні проблеми організації використання природно-заповідних територій як складової сталого землекористування, сутність організації просторових умов збереження біологічного різноманіття в Україні шляхом формування землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду, удосконалено класифікацію земель природоохоронного призначення, поглиблено механізм еколого-економічного обґрунтування використання земель з особливим правовим режимом.

Визначено, що перспективи вирішення екологічних проблем на сучасному етапі пов'язуються, як правило, з реалізацією концепції «сталого розвитку» - стабільного співіснування людства і природи. Відзначено, що практична екологізація тісно пов'язана з державним регулюванням процесів формування природоохоронного режиму землекористування. Існує об'єктивна необхідність втручання держави в природно-екологічну сферу з метою досягнення збалансованого розвитку землекористування в умовах нових земельних відносин.

Протягом 2000-2008 рр. площа землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду зросла на 590,9 тис. га або на 1,2 %. Однак темпи зростання площ природно-заповідного фонду не відповідають завданням загальнодержавної Програми (табл. 1).

За цей період не були сформовані теоретико-методологічні засади наукового обґрунтування щодо формування землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду в складі екомережі України. Більш того протягом цього часу не було розроблено і прийнято закон України «Про порядок використання земель іншого природоохоронного призначення». У цей час відбувся перерозподіл земель за формами власності та типами використання без урахування необхідності змін екологічних та економічних відносин власності на землю в умовах нових земельних відносин. Однак достатнє наукове обґрунтування цих відносин відсутнє.

Таблиця 1

Тенденції розвитку землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду України

Категорія територій та об'єктів природно-заповідного фонду	Площа земельних угідь, тис. га
	на 1.09.00	на 1.01.06	на 1.01.07	на 1.01.08	на 2015 (прогноз)
Національні природні парки	600,0	670,9	718,7	765,9	2329
Природні заповідники	160,0	164,3	164,3	164,3	422
Біосферні заповідники	212,0	226,3	226,3	226,3	301
Інші категорії	1427,0	1854,7	1854,7	1833,5	3223
Разом	2399,0	2807,1	2854,5	2989,9	6275

Встановлено, що біологічне та ландшафтне різноманіття, які належать до найважливіших складових національного багатства України не враховується при формуванні правового режиму землекористування сільськогосподарського призначення, що включено до природно-заповідного фонду. Площа земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення в Україні є недостатньою і залишається значно меншою, ніж у більшості країн Європи, де середній рівень заповідності становить 15 %.

Нами запропоновано класифікацію земель територій та об'єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, що базується на урахуванні багатоманітності біорізноманіття і дозволеного використання земельних угідь у складі цільового призначення земельних ділянок. Зокрема, у ній виділено види цільового призначення земельних ділянок: для створення та функціонування природного заповідника, біосферного заповідника, природного парку, ландшафтного парку; для охорони заказника, пам'ятки природи, заповідного урочища; для створення та функціонування ботанічного саду загальнодержавного та місцевого значення, дендрологічного парку загальнодержавного та місцевого значення, зоологічного парку загальнодержавного та місцевого значення, парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного та місцевого значення; для охорони водно-болотних угідь не віднесених до земель водного фонду та лісогосподарського призначення, природних об'єктів, що мають особливу економічну, наукову, естетичну, господарську та історико-культурну цінність. У кожному виді цільового призначення земельних ділянок виділено підвиди дозволеного використання їх за складом угідь: пасовища; під господарськими дворами і будівлями; під господарськими шляхами і прогонами; інші захисні насадження; лісові землі; не вкриті лісовою рослинністю; інші лісові землі; чагарники; I група лісів; II група лісів; ліси для захисної, природоохоронної та біологічної мети; землі, які використовуються у комерційних цілях; під гідротехнічними спорудами; відкриті заболочені землі; сухі відкриті землі з особливим рослинним покривом; відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом; піски; яри; природні водотоки (річки та струмки); штучні водотоки (канали, колектори, канави); озера, прибережні замкнуті водойми, лимани; ставки; штучні водосховища; з усіх земель природоохоронного призначення.

З цією метою пропонується здійснювати формування землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду як складової національної екологічної мережі на таких основних принципах: забезпечення збереження та збагачення просторової і видової різноманітності та цілісності ландшафту, природних комплексів та об'єктів; поєднання екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства територіальних громад та окремих громадян, підприємств, організацій; забезпечення всебічної зваженості під час прийняття рішень про створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду; поступове розширення землекористування територій природно-заповідного фонду в міру підвищення ефективності використання земельних та інших природних ресурсів; забезпечення державної підтримки, економічного стимулювання, раціонального використання та охорони земель на територіях природно-заповідного фонду; забезпечення участі громадськості у розробленні проектів землеустрою щодо створення та організації території природно-заповідного фонду.

Обґрунтовано, що сучасні проекти землеустрою повинні максимально характеризувати землекористування і містити варіанти проектних рішень, які дозволяють вирішити економічні, соціальні та екологічні завдання, які стоять перед власниками чи землекористувачами, територіальними громадами та суспільством. У результаті розробки і наступної реалізації таких проектів необхідно, насамперед, створити стійкий природний каркас ландшафту, який повинен забезпечити підтримання агро- та екосистем у стійкому стані за рахунок здійснення спеціальних земле- та природоохоронних заходів і технологій використання земель, а також механізмів регулювання земельних відносин та режиму землекористування.

У другому розділі «Стан та оцінка землекористування територій природно-заповідного фонду» детально проаналізовано сучасний стан використання земель природно-заповідного фонду в Україні, наведено характеристику землекористування територій біосферних заповідників Причорноморського економічного району, а також оцінку впливу обмежень у використанні земель на територіях, включених до природно-заповідних об'єктів. Обґрунтовано підходи до оцінки еколого-економічної ефективності землекористування території земель природно-заповідного фонду.

Проаналізовано, що за останні десятиріччя площа територій та об'єктів природно-заповідного фонду зросла більш як удвічі. Особливо збільшилася площа територій заповідників та національних природних парків. На основі аналізу обліково-звітної інформації показано, що в сучасних умовах відношення площі природно-заповідного фонду до площі держави (показник заповідності) становить 4,9 % (7346 об'єктів загальною площею 2990,0 тис. га). Більшість об'єктів мають порівняно невелику площу (зокрема, заказники і пам'ятки природи), а наслідком цього є те, що природно-заповідний фонд в Україні має надзвичайно мозаїчну структуру, що значно ускладнює збереження біологічного і ландшафтного різноманіття.

Доведено, що виникнення нових економічних, соціальних і екологічних відносин, що спираються на нові збалансовані структури землекористування, нові технології використання земель та форми інвестицій, спричинює необхідність трансформації національних систем екологічного управління землекористування природно-заповідного фонду та інших складових екомережі України на локальному, регіональному і державному рівнях, головним завданням яких є гармонізація відносин у системі «земля-природа-суспільство».

Визначено, що зміна форм власності на землю, форм господарювання та системи землекористування негативно вплинули на використання та охорону земель. Економічні перетворення, що здійснюються в Причорноморському економічному районі, докорінні зміни земельних відносин, приватизація сільськогосподарських земель суттєво знизили обсяги виконання основних видів робіт з охорони земель, що вплинуло на екологію землекористування.

Запропоновано підходи до удосконалення економічного механізму регулювання земельних відносин при здійсненні землеустрою, щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які передбачають коригування нормативної грошової оцінки та розміру плати за землю (земельного податку) щодо земельних ділянок, що перебувають в межах охоронної зони природоохоронної території. Обґрунтовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок орних земель, щодо використання яких встановлено природоохоронні обмеження, внаслідок їх розміщення поблизу об'єктів природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, має враховувати такі обмеження, які впливають на зменшення показників оцінки орних земель на 23,3-27,5 % залежно від регіону (табл. 2). Зокрема при загальній площі орних земель 135 тис. га в складі природно-заповідного фонду зниження вартості земель складатиме 416 млн грн, або 3083 грн на 1 га.

Зменшення показників нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення внаслідок наявності обмежень у їх використанні, слід вважати важливою запорукою встановлення справедливого оподаткування земельних ділянок у межах охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Запропоновано підхід до оцінки еколого-економічної ефективності організації території земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, що базується на порівняльній оцінці показників грошової оцінки земельних ділянок, що включаються до складу екологічної мережі України.

Доведено, що при створенні нових або розширенні існуючих територій природно-заповідного фонду за рахунок малопродуктивних і сильнодеградованих земельних угідь сільськогосподарського призначення нормативна грошова оцінка еколого-стабілізуючих угідь у середньому зростає на 21378 млн грн, або на 236 %, що сприяє збільшенню надходжень від плати за землю в місцеві бюджети (табл. 3).

У третьому розділі «Удосконалення еколого-економічних засад формування землекористування територій природно-заповідного фонду» викладено екологічні засади формування землекористування територій природно-заповідного фонду в складі екологічної мережі України, обґрунтовано особливості розроблення проектів землеустрою щодо організації території біосферних заповідників, розроблено пропозиції щодо підвищення ефективності управління землекористуванням територій природно-заповідного фонду шляхом запровадження ефективного менеджменту землекористування; здійснення еколого-технологічних удосконалень і нововведень у методах використання земель; введення ефективного економічного стимулювання землеохоронних заходів та екологічно стабільного землекористування щодо збереження, відновлення та охорони біорізноманіття.

Серед заповідних об'єктів України особливе місце належить біосферному заповіднику «Асканія-Нова», який є одним із перших об'єктів розбудови заповідної справи в нашій державі. Площа біосферного заповідника становить 33307,6 га, а в межах плану - 33471,1 га, різниця у 163,5 га - це інші землекористувачі, площа яких не ввійшла до земель, закріплених за дослідними господарствами. Обґрунтовано функціональне зонування біосферного заповідника: заповідна зона ? 11054 га, буферна зона ? 6909 га (до якої входять дендрологічний парк площею 196,6 га та зоологічний парк площею 61,6 га), зона антропогенних ландшафтів ? 15344,6 га. Грошова оцінка земель заповідного степу з урахуванням коефіцієнта індексації на 01.01.2010 р. становить 1341,7 тис. грн, земель дендрологічного парку - 26,7 тис. грн, земель під зоологічним парком - 8,8 тис. грн, а загальна нормативна грошова оцінка земель, наданих біосферному заповіднику у користування складає 1377,2 тис. грн.

Таблиця 3

Порівняльний аналіз ефективності створення природоохоронних територій за рахунок земель сільськогосподарського призначення

Показники	Одиниці виміру	Величина показника
Площа природно-заповідного фонду	тис. га	2990
Нормативна грошова оцінка земель природно-заповідного фонду	грн/га	38060
Вартість земель природно-заповідного фонду	млн грн	113799,4
Площа малопродуктивних і деградованих сільськогосподарських угідь, які пропонується включити до земель природно-заповідного фонду	тис. га	800,0
Нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь	грн/га	11337,3
Вартість малопродуктивних і деградованих сільськогосподарських угідь, які пропонується включити до земель природно-заповідного фонду	млн грн	9069,8
Вартість сільськогосподарських угідь за нормативно-грошовою оцінкою земель природно-заповідного фонду, які пропонується включити до його складу	млн грн	30448
Приріст вартості	млн грн	21378,2
	%	236

Відповідно до Закону України «Про екологічну мережу України» проектування екомережі здійснюється шляхом розроблення регіональних схем формування екомережі Автономної Республіки Крим та областей, а також місцевих схем формування екомережі районів, населених пунктів та інших територій України. Нами пропонується здійснювати розробку проектів землеустрою, щодо формування землекористування екомережі територій сільських, селищних та міських рад. Першим етапом формування землекористування екомережі є аналіз та оцінка специфіки землекористування складових екомережі в межах адміністративних утворень за рядом позицій. Практично кожне адміністративне утворення з точки зору природної структури як одиниця, тою чи іншою мірою, штучна. Адміністративні утворення, як правило, не збігаються з природними межами, тому ні флористичні, ні синдинамічні критерії, незважаючи на їх природність та безумовну необхідність не є достатніми. Тому формування землекористування, особливо сільськогосподарського і природоохоронного, необхідно здійснювати з врахуванням ландшафтних критеріїв. Вони є визначальними для комплексного аналізу природних умов адміністративних утворень та враховують як сукупність фізико-географічної інформації по землекористуваннях, так і дані щодо антропогенної трансформації їх земельних та інших природних ресурсів.

Ландшафтні критерії тісно корелюють з біологічними (флористичними та геоботанічними), які є основними для вибору земельних угідь, що включаються в екомережу. Особливо важливим є тісний зв'язок між показниками біорізноманіття та характеристиками просторової структури ландшафту, під яким розуміється кількісне співвідношення та просторове розподілення різних елементів ландшафту. Аналіз землекористування в межах адміністративно-територіальних утворень бажано проводити з використанням картографічних та інших матеріалів із землеустрою. Це дозволяє виділити ландшафтні елементи різних груп за ступенем змін ландшафту. Таку мережу ландшафтних утворень необхідно розглядати, як територію структурного елементу екомережі локального масштабу. Структурні елементи формування землекористування екомережі, в тому числі природно-заповідного фонду визначаються за об'єктивно обумовленими природними чинниками, просторовими параметрами екосистем та інших типів територіальних утворень, відповідно до сформованих нами принципів (табл.4).

Таким чином, структурні елементи формування землекористування територій природно-заповідного фонду як складової частини екомережі включають: землекористування основних територій та об'єктів природно-заповідного фонду, землекористування буферної території, землекористування відновлювальної території. Вони у своїй неперервній єдності утворюють землекористування екомережі, яке функціонально об'єднує осередки біорізноманіття в єдину регіональну та національну систему.

Розроблена структура моделі екологічним управлінням землекористуванням територій та об'єктів природно-заповідного фонду (рис.1), яка включає: ефективний менеджмент землекористування; еколого-технологічні удосконалення і нововведення методів використання земель; ефективні економічні методи стимулювання землеохоронних заходів; екологічно стабільне землекористування щодо збереження, відновлення та охорони біорізноманіття.

Обґрунтовано, що під екологічним управлінням землекористування слід розуміти діяльність суспільства, щодо організації раціональної взаємодії між людською діяльністю і раціональним використанням та охороною земель.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в поглибленні теоретичних засад і розробці практичних способів раціонального використання, охорони земель природно-заповідних територій та збереження їх біорізноманіття.

ВИСНОВКИ

1. За період здійснення земельної реформи в Україні не були сформовані теоретико-методологічні засади щодо формування землекористування природно-заповідного фонду як складової національної екомережі. Зокрема, за цей період відбувся перерозподіл земель за формами власності та типами використання. У зв'язку з цим змінилися екологічні та економічні відносини власності на землю. Однак наукове обґрунтування цих відносин відсутнє.

2. Сутність організації просторових умов збереження біорізноманіття полягає у комплексній характеристиці та оцінці всіх природних і біологічних біорізноманіть на певних територіях адміністративно-територіальних утворень, де формується землекористування екомережі, в тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Враховуючи, що біорізноманіття це «мінливість живих організмів» усіх екосистем, включаючи земні, водні екосистеми та екологічні комплекси, частиною яких вони є, то під поняттям землекористування екомережі в тому числі природно-заповідного фонду слід розуміти територіальний комплекс оптимізації взаємозв'язків ґрунту, організмів через склад і структуру земельних угідь, систему типів землекористування.

3. Екологічні засади формування землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду як складових екологічної мережі мають бути побудовані на таких принципах: забезпечення збереження та збагачення просторової та видової різноманітності та цілісності ландшафту, інших природних комплексів та об'єктів; поєднання екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства територіальних громад та окремих громадян, підприємств, організацій; забезпечення всебічної зваженості під час прийняття рішень про створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду; поступове розширення землекористування територій природно-заповідного фонду по мірі підвищення ефективності використання земельних та інших природних ресурсів; забезпечення державної підтримки, економічного та іншого стимулювання, раціонального використання та охорони земель на територіях природно-заповідного фонду; забезпечення участі громадськості у розробленні проектів землеустрою, щодо створення та організації території природно-заповідного фонду.

4. Обґрунтовано, що землеустрій виступає основним механізмом формування землекористування територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Для підвищення ефективності заходів землеустрою необхідно здійснити класифікацію земель в межах типів землекористування за цільовим призначенням та дозволеним використанням. Здійснення вказаної класифікації підвищить об'єктивність екологічної та економічної оцінки ефективності землекористування, формування обмежень у використанні земель та дозволить розробити механізми екологічних та економічних відносин власності на землю в межах територій природно-заповідного фонду.

5. Природно-заповідний фонд в Україні має дуже мозаїчну структуру, а це істотно ускладнює збереження біологічного і ландшафтного різноманіття. Порівняльна оцінка землекористування територій земель природно-заповідного фонду свідчить, що землі природно-заповідного фонду мають вартість у грошовому виразі більшу ніж землі сільськогосподарського призначення. Враховуючи, що в окремих регіонах, де низька питома вага земель природно-заповідного фонду, там землекористування в цілому характеризується екологічною нестабільністю. Тому в цих регіонах пропонується здійснити збільшення площі землекористування територій природно-заповідного фонду за рахунок малопродуктивних та еродованих земельних угідь сільськогосподарського призначення, що буде сприяти підвищенню вартості земельного фонду і відповідно і ефективності використання земель.

6. Зміна форм власності на землю, форм господарювання та системи землекористування негативно вплинули на використання та охорону земель. У процесі трансформації земельних відносин має місце скорочення площ цінних сільськогосподарських угідь. Зокрема, економічні перетворення, що здійснюються в Причорноморському економічному районі, корінні зміни земельних відносин, реформування сільськогосподарських підприємств суттєво знизили обсяги виконання основних видів робіт з охорони земель та підвищення продуктивності малопродуктивних угідь.

7. Приватизаційні процеси у галузі земельних відносин відповідно вплинули на формування та дотримування правового режиму землекористування біосферних заповідників та прилеглих до них територій. У цілому прилеглі території до біосферних заповідників «Асканія-Нова» і Дунайського характеризуються коефіцієнтом екологічної стабільності в межах 0,36 - 0,37, що вказує на нестабільність землекористування і вимагає здійснення кардинальних заходів з охорони довкілля та земель. Коефіцієнт екологічної стабільності природоохоронної і прилеглої території Чорноморського біосферного заповідника рівний 0,5, що вказує на нестійку стабільність землекористування та вимагає заходів з охорони довкілля. Для поліпшення екологічного стану землекористування в межах зони його впливу на об'єкти природно-заповідного фонду, необхідно здійснити оптимізацію структури угідь.

8. Встановлено, що основними елементами формування землекористування територій природно-заповідного фонду в складі екомережі є землекористування основних територій та об'єктів природно-заповідного фонду, землекористування буферної території, землекористування відновлювальної території.

9. Удосконалено структуру та зміст проектів щодо організації території біосферних заповідників, яка на відміну від існуючих, враховує необхідність застосування економіко-правового механізму регулювання земельних відносин (відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, запровадження податкових пільг щодо сплати земельного податку, формування охоронної зони особливо цінного природного об'єкта із врегулювання економіко-правових відносин).

10. Запропонована модель екологічного управління сучасним еколого-економічним збалансованим землекористуванням, при якій, на відміну від існуючих, стимулами еколого-економічно збалансованого землекористування буде екологічний аудит землекористування, землеустрій території на еколого-ландшафтній основі, формування природоохоронних обмежень та обтяжень.

11. Обґрунтовано, що в результаті реалізації проекту землеустрою щодо організації території біосферного заповідника «Асканія-Нова» буде забезпечене збереження видового і ценотичного різноманіття типчаково-ковилового степу, наближення перелогів до стану типових степових екосистем, поліпшиться режим охорони території. Запропоновані заходи дозволять зберегти біорізноманіття заповідного степу, стабілізувати екологічну ситуацію навколо природного ядра біосферного заповідника, поглибити фундаментальні дослідження функціонування типчаково-ковилових екосистем в умовах заповідного режиму, розв`язанню питань інтродукції деревної рослинності в аридні зони, адаптації тварин до нових умов існування, вивчення їх біології, екології і фізіології в умовах посушливого клімату.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кривов В.М. Основи землевпорядкування: навч. посіб. для підготовки бакалаврів у вищ. навч. зак. ІІ-ІV рівнів акредитації / В.М.Кривов, Р.В. Тихенко, І.П. Гетманьчик; за ред. Кривова.2-ге вид., доп. К.: Урожай, 2009. 324 с. (Здобувач визначила структуру та зміст проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду).

2. Гетманьчик І.П. Проблеми екологізації використання земель регіональних ландшафтних парків / І.П. Гетманьчик // Наукові доповіді НАУ. 2006. Вип.2(3). Режим доступу: http://nd.nauu.edu/ua/2006-2/06gipplu.html.

3. Гетманьчик І.П. До питання створення (формування) національної екологічної мережі / І.П. Гетманьчик // Науковий вісник НАУ.2008. Вип. 93. С. 257-261.

4. Гетманьчик І.П. Землеустрій як інструментарій еколого-економічного обґрунтування організацій земель біосферних заповідників / І.П. Гетманьчик // Вісник Львівського державного аграрного університету. 2007. № 10.

С. 75-79.

5. Гетманьчик І.П. Управління у сфері використання та охорони природно-заповідного фонду / І.П. Гетманьчик // Землеустрій і кадастр. 2007. № 1. С. 68-72.

6. Кривов В.М. Розробка еколого-економічних заходів щодо формування сталого землекористування в Причорноморському економічному районі / В.М. Кривов, І.П. Гетманьчик // Землеустрій і кадастр. 2007. № 3. С. 26-32.

(здобувач обґрунтувала еколого-економічні заходи щодо формування сталого землекористування).

7. Гетманьчик І.П. Екологічні аспекти використання земель природно-заповідного фонду / І.П. Гетманьчик // Науковий вісник НАУ. 2008. Вип. 128. С. 129-132.

8. Гетманьчик І.П. Використання земель природно-заповідного фонду Причорноморського економічного району / І.П. Гетманьчик // Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель: Матеріали міжнародної наукової конференції, 4-7 жовтня 2005 р.: тези доповідей. Х., 2005. С. 192-193.

9. Гетманьчик І.П. Оцінка екологізації сільськогосподарського землекористування / І.П. Гетманьчик // Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний ґрунтогенезис і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: Матеріали міжнародної наукової конференції, 3-5 жовтня 2006 р.: тези доповідей. Х., 2006. С. 173-175.

10. Гетманьчик І.П. Деякі аспекти формування обмежень у використанні земельних ділянок / І.П. Гетманьчик // Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 17-18 листопада 2007 р.: тези доповідей. К., 2007. С. 45-48.

11. Гетманьчик І.П. Питання екологізації землекористування на території сільської ради / І.П. Гетманьчик // Реформування земельних відносин і охорона земель: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 26-27 вересня 2003 р.: тези доповідей. Л., 2003. С. 96-100.

АНОТАЦІЯ

Гетманьчик І.П. Еколого-економічні засади раціонального використання та охорони земель природно-заповідних територій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. - Національний університет біоресурсів та природокористування України, Київ, 2010.

У дисертації поглиблено еколого-економічні засади розвитку та функціонування землекористувань територій природно-заповідного фонду України на основі вдосконалення землеустрою цих територій та еколого-економічного оцінювання використання земель.

Досліджено теоретико-методологічні основи організації використання земель природно-заповідних територій. Обґрунтовано теоретичні та практичні проблеми організації використання природно-заповідних територій як складової сталого землекористування. Визначено сутність організації просторових умов збереження біологічного різноманіття в Україні шляхом формування землекористувань територій природно-заповідного фонду. Розроблено класифікацію земель природоохоронного призначення. Досліджено землеустрій як основний механізм еколого-економічного обґрунтування використання земель з особливим правовим режимом.

Проаналізовано стан землекористування територій природно-заповідного фонду. Проведено оцінку землекористування територій біосферних заповідників Причорноморського економічного району. Здійснено оцінку впливу обмежень у використанні земель на територіях, включених до природно-заповідних об'єктів. Обґрунтовано еколого-економічну ефективність землекористування території земель природно-заповідного фонду.

Запропоновано підходи до удосконалення еколого-економічних засад формування землекористування територій природно-заповідного фонду, зокрема, в складі екологічної мережі України. Визначено особливості розроблення проектів землеустрою щодо організації території біосферних заповідників. Удосконалено методику розроблення проектів землеустрою щодо організації території біосферних заповідників. Подано еколого-економічну оцінку організації території біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна. Обґрунтовано методологічні підходи щодо підвищення ефективності управління землекористування територій природно-заповідного фонду.

Ключові слова: природно-заповідний фонд, організація території, землекористування, еколого-економічна ефективність, екологічна мережа.

АННОТАЦИЯ

Гетманьчик И.П. Эколого-экономические основы рационального использования и охраны земель природно-заповедных территорий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2010.

В диссертации углублены эколого-экономические основы развития и функционирования землепользований территорий природно-заповедного фонда Украины на основе усовершенствования землеустройства этих территорий и эколого-экономического оценивания использования земель.

Исследованы теоретико-методологические основы организации использования земель природно-заповедных территорий. Обоснованы теоретические и практические проблемы организации использования природно-заповедных территорий как составляющей устойчивого землепользования. Определена сущность организации пространственных условий сохранения биологического многообразия в Украине путем формирования землепользований территорий природно-заповедного фонда. Разработана классификация земель природоохранного назначения. Исследовано землеустройство как основной механизм эколого-экономического обоснования использования земель с особым правовым режимом.

Проанализировано состояние землепользования территорий природно-заповедного фонда. Проведена оценка землепользования территорий биосферных заповедников Причерноморского экономического района. Осуществлена оценка влияния ограничений по использованию земель на территориях, включенных в природно-заповедные объекты. Обоснована эколого-экономическая эффективность землепользования территории земель природно-заповедного фонда.

Предложены подходы к усовершенствованию эколого-экономических основ формирования землепользования территорий природно-заповедного фонда, в частности, в составе экологической сети Украины. Определены особенности разработки проектов землеустройства относительно организации территории биосферных заповедников. Усовершенствована методика разработки проектов землеустройства по организации территории биосферных заповедников. Представлена эколого-экономическая оценка организации территории биосферного заповедника «Аскания-Нова» им. Ф.Е. Фальц-Фейна. Обоснованы методологические подходы к повышению эффективности управления землепользованием территорий природно-заповедного фонда.

Разработана логическая структура экологической модели управления землепользованием территорий и объектов природно-заповедного фонда, которая включает: эффективный менеджмент землепользования; эколого-технологические усовершенствования и нововведения в методах использования земель; эффективные экономические методы стимулирования землеохранных мероприятий.

Ключевые слова: природно-заповедный фонд, организация территории, землепользование, эколого-экономическая эффективность, экологическая сеть.

SUMMARY

Getmanchik I.P. Environmental and Economic Principles of Rational Land Use and Protection of Natural Protected Areas. - Manuscript.

The thesis for the degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.06 -Environmental Economics and Environmental Protection - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2010.

In dissertation deepened ecological-economic framework for the development and operation of land-use areas of nature reserve fund of Ukraine on the basis of land management improvement and environmental-economic evaluation of land use.

The theoretical and methodological foundations of the organization of land use nature-protected areas are investigated. The theoretical and practical problems of organization of nature-protected areas as a component of sustainable land use are described. The essence of spatial organization of the conditions of conservation of biological diversity in Ukraine through the formation of land-use areas of nature reserve fund is determined. The classification of nature-fund lands is given.

The state land-use areas of nature reserve fund are analyzed. Assessment of land use areas of biosphere reserves of the Black Sea economic region is provided. Evaluation of the impact of restrictions on the use of land in the territories included in the nature-protected sites is implemented. Ecological and economic efficiency of land use of nature reserve fund is substantiated.

An approach to improving the ecological and economic bases of the formation of land-use areas of nature reserve fund, in particular, in the ecological network in Ukraine is given. The features of the development of land management projects on the organization of biosphere reserves are proposed. Methods of land development projects on the organization of biosphere reserves are improved. It's submitted the economic evaluation of the organization of the biosphere reserve «Askania-Nova» them. F.E. Falz-Fein. The methodological approaches to improve land use management areas of nature reserve fund are given.

Key words: natural-reserve fund, organization of territory, land use, environmental and economic efficiency, ecological network.

Размещено на Allbest.ru

...