Оптимізація водоохоронних зон річок Українського Полісся

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

11.00.07 - Гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Оптимізація водоохоронних зон річок Українського Полісся

Косяк Діана Святославівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі водогосподарської екології, гідрології та природокористування Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП), Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор, академік УААН

Яцик Анатолій Васильович

Національний університет водного господарства та

природокористування, завідувач кафедри

водогосподарської екології, гідрології та природокористування

Офіційні опоненти: доктор географічних наук,

Вишневський Віктор Іванович,

завідувач науково-методичного відділу,

Київський славістичний університет

кандидат географічних наук, доцент кафедри

гідрології та гідроекології,

Дубняк Сергій Сергійович

географічний факультет, Національний університет імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться “ 24 ” червня 2010 р. о 10 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, МСП 680, Проспект Глушкова 2, географічний факультет

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ - 33, вул. Володимирська, 64

Автореферат розісланий “ 19 ” травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22

кандидат географічних наук В.В. Гребінь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Упорядкування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок є одним із важливих заходів з охорони і раціонального використання водних ресурсів. Ці заходи необхідні для зменшення скиду забрудненого схилового стоку, азотних, калійних, фосфорних сполук, які застосовуються для удобрювання сільськогосподарських угідь, отрутохімікатів тощо. Для виконання своїх захисних функцій ці зони повинні відповідати розмірами, характером рослинності, конкретним задачам, виходячи з рівня господарського освоєння басейну річки чи озера, водосховища, ставка, а також від екологічного їх стану.

Водозбори річок Полісся України під впливом діяльності людей втратили свій природний стан внаслідок розорювання, вирубки лісів, осушення боліт тощо. Впорядкування басейнів, застосування інтегрального управління водними ресурсами річки дозволять у свій час створити сприятливі умови для формування доброго екологічного стану річки та її басейну.

У басейнах річок необхідно досягти такої екологічної рівноваги, при якій найповніше збереглося і збільшилося б різноманіття екосистем, а власне річки могли б самоочищуватися, самовідновлюватися і саморегулюватися. Для цього необхідно в першу чергу оптимізувати водоохоронні зони, тобто надати цим зонам найвигідніших характеристик чи співвідношень.

Покращення екологічного стану річок Українського Полісся через оптимізацію водоохоронних зон і захисних смуг є актуальним ще й тому, що зростають об'єми водокористування і збільшується антропогенне навантаження на басейни річок.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Обраний напрям досліджень пов'язаний з тематикою наукових розробок, які виконувалися в Українському науково-дослідному інституті водогосподарсько-екологічних проблем (УНДІВЕП) за участю кафедри Водогосподарської екології, гідрології та природокористування Національного університету водного господарства та природокористування на замовлення Мінприроди і Держводгоспу. Дослідженнями встановлено, що екологічний стан річок і якість води в багатьох випадках залежить від стану території, їх водоохоронних зон і прибережних захисних смуг. Результати цих досліджень викладено у розробленій в інституті “Методиці упорядкування водоохоронних зон річок України”, яка затверджена Державним комітетом України з водного господарства (наказ від 29.04.1998 р. № 46) і погоджена з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 16.02.2004 р. № 1173/20-8.

“Методика упорядкування водоохоронних зон річок України” включає основні принципи та методи визначення розмірів водоохоронних зон і прибережних захисних смуг. У ній викладено методичні основи оцінки екологічного та санітарного стану річок, визначення стану водних екосистем за макробезхребетними організмами, ландшафтно-ценотичної оцінки стану долин річок і впливу господарської діяльності на них, оцінки якості поверхневих вод за показниками іхтіофауни. В методиці обґрунтована необхідність проектування комплексу водоохоронних заходів на основі розрахунку балансу біогенних елементів і залишкового біогенного навантаження з площі водозбору, створення водоохоронної смуги. Розроблені вимоги щодо господарської діяльності у водоохоронних зонах і прибережних захисних смугах; організації рекреацій в їх межах, екологічне обґрунтування та оцінка ефективності інженерних, біотехнічних заходів упорядкування водоохоронних зон, приклади розрахунків.

Мета і завдання дослідження.

Метою роботи є наукове обґрунтування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг вздовж малих річок Українського Полісся, аналіз та оцінювання екологічного стану річок зони Полісся, економічне обґрунтування та оцінювання ефективності інженерних та біотехнічних заходів з упорядкування водоохоронних зон річок.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

- дослідити природні умови формування екологічного стану річок Українського Полісся; водоохоронний полісся річка

- провести збір, структурування та систематизацію вихідних даних по річках, просторовому та часовому розподілу показників для оцінювання екологічного стану річок;

- провести аналіз та оцінювання екологічного стану річок Українського Полісся на прикладі репрезентативної річки Турія;

- визначити теоретично-методологічні підходи до розробки заходів щодо упорядкування водоохоронних зон досліджуваних басейнів річок;

- провести еколого-економічне оцінювання ефективності заходів щодо упорядкування водоохоронних зон річок Українського Полісся.

Об'єктом дослідження є басейни малих річок Українського Полісся та їхні водоохоронні зони (рр. Турія, Лютиця, Рудка, Путиловка, Цир (Волинської області), Замчисько, Зульня, Тусталь, Жильжанка, Бобер, Веселуха (Рівненської області), Церем, Хотоза, Жерів, Норин, Таранька (Житомирскої області), Жерева, Болотна, Таль, Пісковка (Київської області), Тетева, Крюкова, Мостище, Стратива, Бегач (Чернігівської області)).

Предметом дослідження є оптимізація водоохоронних зон річок Українського Полісся (основні антропогенні та природні чинники, що впливають на встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок).

Наукова новизна отриманих результатів:

- встановлено основні теоретико-методологічні підходи до визначення водоохоронних зон річок Українського Полісся;

- на основі загальних та гідрографічних характеристик, рельєфних і режимних показників річок, даних про використання водних, земельних ресурсів та їх забруднення проведено порівняльний аналіз басейнів річок Українського Полісся;

- на основі порівняльного аналізу встановлено репрезентативну річку Турія для Українського Полісся, для якої виконано екологічне оцінювання за такими блоками показників: гідрохімічними, дослідженнями водної екосистеми за макробезхребетними організмами, іхтіологічними, ландшафтно-ценотичним оцінюванням долини річки та впливом на неї господарської діяльності, організацією рекреацій у водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі;

- виконано розрахунок стоку хімічних компонентів у річках Українського Полісся;

- визначено теоретичні параметри природних фільтрів та розроблено заходи щодо упорядкування водоохоронних зон досліджуваних басейнів;

- розроблено алгоритм визначення параметрів природних фільтрів у басейнах річок Українського Полісся;

- здійснено еколого-економічне оцінювання ефективності заходів щодо упорядкування водоохоронних зон річок Українського Полісся.

Практичне значення отриманих результатів.

Результати досліджень можуть бути використані при обґрунтуванні та розробці водоохоронних зон річок Полісся. Результати роботи становлять інтерес для суб'єктів управління та моніторингу водних екосистем, для фахівців природоохоронних, експлуатаційно-виробничих і проектних організацій і вже використовуються ними в практичній роботі при проектуванні водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на річках Українського Полісся, що підтверджено у роботі актами впровадження у Рівненському і Волинському управліннях водного господарства.

Особистий внесок здобувача.

Дисертаційна робота є особистим науковим доробком здобувача, що полягає у виконанні впродовж 2000-2007 років наукових досліджень: проведенні теоретичного аналізу отриманих результатів, вивченні систематизації архівних матеріалів, здійсненні оцінювання екологічного стану репрезентативної річки Турія в сучасний та ретроспективний періоди та в обґрунтуванні і розробці заходів щодо упорядкування водоохоронних зон річок Українського Полісся і їх картографічному представленні.

Теоретичні положення та висновки належать автору. Підготовлено наукові статті як особисто так і в співавторстві. У статтях, опублікованих у співавторстві, внесок автора полягає у зборі та обробці вихідної інформації, проведенні розрахунків, участь в підготовці самих статей.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення роботи викладені у “Методиці упорядкування водоохоронних зон річок України”. Результати досліджень доповідалися і обговорювалися на міжнародних конгресах, форумах, науково-практичних конференціях (Вода: экология и технология, ЭКВАТЭК в Москві в 2002, 2004, 2006 роках), Міжнародному водному форумі в Мінську “Современное состояние, проблемы и перспективы использования транграничных водних объектов” в 2006 році, V і VII Міжнародному водному форумі у Києві “Вода та довкілля” в 2007, 2009 роках, науково-практичних семінарах викладачів факультету та кафедри, наукових університетських конференціях.

Публікації.

Основні наукові положення і результати за темою дисертаційної роботи опубліковано в 15 наукових працях з них: 7 статтей (4 - у збірниках, які рекомендовані ВАК України, 3 - не рекомендовані ВАК України, з них 5 - є самостійним доробком дисертанта); 1 методика підготовлена у співавторстві, 7 публікацій у тезах і матеріалах конференцій. Загальний обсяг опублікованих наукових праць складає 175 сторінки.

Структура, обсяг дисертації.

Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків, основних термінів та визначень. Загальний обсяг роботи складає 214 сторінок, з них 120 сторінок комп'ютерного тексту; 25 - таблиць (на 30 сторінках); 14 - рисунків, списку використаних джерел (129 позицій на 13 сторінках), додатків (13 найменувань на 29 сторінках), основних термінів та визначень (69 найменувань на 8 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи. Сформульовано мету і завдання досліджень, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів. Наведено дані про публікації та апробацію результатів дослідження.

Перший розділ “Природні умови формування екологічного стану басейнів річок Українського Полісся”. Українське Полісся займає північну частину України. Вона є частиною зони мішаних лісів Східноєвропейської рівнини, в межах якої виділяється Поліська провінція, що розташована на територіях України, Росії й Республіки Білорусь. Поширення у Західному Поліссі і на сході лівобережної частини Українського Полісся карбонатних порід (крейда, мергель) зумовили збільшенню загальної мінералізації і твердості (жорсткості) поверхневих і підземних вод. У межах близького до денної поверхні залягання кристалічних порід Українського щита (це Житомирське і частково Київське Полісся) гідрокарбонатно-кальцієві води мають малу мінералізацію і невелику твердість.

Для природних умов зони характерні піщані і піщано-глинясті відклади, густа річкова мережа, широкі річкові долини, достатнє зволоження, високий рівень грунтових вод, переважання дерново-підзолистих грунтів, значне поширення соснових лісів.

Українське Полісся характеризується досить помітними змінами кліматичних умов між західними і східними регіонами. Кліматичні умови поглиблюють територіальну диференціацію природних ландшафтів Полісся.

Плоский, без значних перепадів відміток поверхні рельєф, переважання атмосферних опадів над випаровуванням зумовило застійний характер поверхневих вод, розвиток боліт та торфо-болотних, лучно-болотних кислих з низькою природною родючістю грунтів.

Річкові долини погано виражені, їхні водозбори значно заболочені з поступовим переходом від інтенсивно заболочених заплав і надзаплавних терас до низьких і часто також заболочених вододілів. Наявність органогенних грунтів, торфових боліт, значна лісистість території зумовлює наявність у воді поліських річок великої кількості органічних речовин, в тому числі органічних кислот. Основні екологічні проблеми Полісся пов'язані насамперед з наслідками Чорнобильської катастрофи, надмірним осушенням боліт та вирубкою лісів.

Отже, при дослідженнях зміни і причин екологічного стану річок Полісся необхідно враховувати особливості природних умов і їх зміни під впливом антропогенних чинників.

Другий розділ “Теоретичні та прикладні засади встановлення водоохоронних зон річок”. Водоохоронна зона - це природоохоронна територія регульованої господарської діяльності, на якій забороняється використання стійких сильнодіючих пестицидів, скид неочищених стічних вод, утворення кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації.

До складу водоохоронних зон обов'язково входять: заплави річки, перша надзаплавна тераса, бровки і круті схили берегів, а також прилеглі балки та яри. Основною складовою водоохоронної зони є прибережна захисна смуга. Існує зовнішня та внутрішня межа водоохоронних зон. Внутрішня - збігається з мінімальним рівнем води у водному об'єкті. Зовнішня - прив'язується до наявних контурів сільськогосподарських угідь, шляхів, лісосмуг, меж заплав, надзаплавних терас, бровок схилів, балок та ярів і визначається найбільш віддаленою від водного об'єкта лінією: затоплення при максимальному повеневому (паводковому) рівні води, що повторюється один раз в десять років; берегоруйнування, меандрування; тимчасового та постійного підтоплення земель; ерозійної активності; берегових схилів і сильноеродованих земель.

На основі аналізу літературних джерел визначено теоретичні та прикладні засади встановлення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг та розроблена схема їх меж.

Для встановлення меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг достатньо враховувати лише рекомендації Водного кодексу України. Але для більш якісного оцінювання екологічного стану річки необхідно враховувати показники залісненості, розораності басейну, безповоротного водокористування та зарегульованості стоку, об'ємів внесення добрив, пестицидів, скидів забруднених стічних вод.

Одним із показників забруднення водойм є накопичення біогенних елементів у прибережних смугах та водоохоронних зонах, зокрема фосфору, який більш детальніше досліджувався у роботі. Надлишок фосфору у грунті - небажане явище, так як, зв'язуючись з іншими хімічними елементами, він може утворювати нерозчинні токсичні сполуки, які нагромаджуються у верхніх шарах грунту (зафосфачування) і сприяють “цвітінню” водойм. Якісне та кількісне оцінювання екологічного стану річки залежить від стану її водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, зокрема від можливостей цих зон і смуг затримувати біогенні елементи. А тому розширення цих можливостей і є основною задачею оптимізації, впорядкування водоохоронних зон і захисних смуг.

Третій розділ “Аналіз та оцінювання екологічного стану річок”. Збільшення антропогенного навантаження на малі річки призвело до виникнення несприятливої ситуації у їх гідрологічному режимі, санітарному стані, грунтовому покриві та ландшафтній структурі басейнів річок. Підходи у виборі річок визначалися з урахуванням актуальних для даного регіону проблем, зокрема на Поліссі - здійснення меліоративних робіт та регулювання стоку річок. Специфічні умови річок Полісся спонукали провести детальні наукові дослідження, спрямовані на пошук оптимальних рішень щодо інженерно-біотехнічного упорядкування їх ВЗ та ПЗС. Ці дослідження є цікавими у разі порівняння їх результатів на ділянках, що зазнали значного антропогенного впливу, та на ділянках, де цей вплив практично ще не набув вирішального значення. На основі загальних та гідрографічних характеристик, рельєфних і режимних показників річок, даних про використання водних, земельних ресурсів та їх забруднення проведено порівняльний аналіз басейнів річок Українського Полісся. Це було зроблено з метою визначення репрезентативної річки для даної зони.

Репрезентативною річка Турія для Українського Полісся є за показником гідрографічної сітки (довжиною, шириною, падінням, ухилом водозбору, висотою водозбору, звивистістю, лісистістю, озерністю, залуженістю, розореністю, урбанізованістю, еродованістю), за рельєфом (будовою та типом долин, заплави, русла, заростанням русла, тривалістю затоплення, меліорованістю), за ландшафтною структурою (ярами, балками, довжиною та густотою балкових мереж), за режимом річки (типом живлення, температурою води, льодовими явищами, товщиною льоду, хімічним складом води, характеристиками якості води), за показником інтенсивного використання природних ресурсів (земельних, водних, рекреаційних). Для даної репрезентативної річки вперше виконано екологічне оцінювання за такими блоками показників: гідрохімічними, дослідженнями водної екосистеми за макробезхребетними організмами, іхтіологічними, ландшафтно-ценотичним оцінюванням долини річки та впливом на неї господарської діяльності, організацією рекреацій у водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі. А також проведено дослідження за типологічними ділянками річки (від витоку до гирла) її ландшафтних комплексів та рослинності, господарського використання територій та запропоновані заходи для ландшафтної реконструкції долини річки.

Характеристика якості поверхневих вод здійснюється на основі екологічної класифікації якості поверхневих вод суші та естуаріїв України. Оцінювання стану екосистем річки та визначення якості води за макробезхребетними організмами виконується біологічним тестуванням, який включає два методи: 1) за індикаторними організмами; 2) за результатами порівняння річки на забруднених і не забруднених ділянках. Якість води і екологічний стан річки Турії від витоку до м. Ковеля оцінюється як задовільний нижче м. Ковеля в окремі роки, а також у межень, екологічний стан і якість води дещо погіршується, але залишається в межах задовільних. Ландшафтно-ценотичне оцінювання долини річки та вплив на неї господарської діяльності, організація рекреацій у водоохоронній зоні та прибережній захисній смузі показали, що басейн річки практично позбавлений природних біофільтрів, його водозбори або розорані майже до урізу води, або нищівно експлуатуються іншими способами. Це забезпечує безперешкодне потрапляння поверхневого стоку, що містить цілий комплекс різноманітних забруднювачів, безпосередньо до русла. Існуючі ж прибережні захисні смуги зведено до 1-2 рядів дерев уздовж берегів у більшості складаються з таких порід дерев, які не ефективно виконують берегозахисну функцію. І як наслідок, виникає значне антропогенне навантаження у басейні річки, яке веде до обміління, заболочення, пересихання, зникнення типових річкових тварин, погіршення якості води у річці. А тому, для зменшення антропогенного впливу на такі водні екосистеми, необхідно розробити раціональні та ефективні заходи щодо упорядкування водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок.

Четвертий розділ “Теоретико-методологічні підходи до розробки заходів щодо упорядкування водоохоронних зон досліджуваних басейнів річок”. У роботі проводиться дослідження стоку хімічних компонентів у річках Українського Полісся, так як він суттєво впливає на формування хімічного складу річкових вод зони Українського Полісся, на якість води у них, а також на розробку заходів щодо упорядкування водоохоронних зон досліджуваних басейнів річок.

Антропогенна складова іонного та біогенного стоку річок Українського Полісся залежить від інтенсивності різних видів господарської діяльності., Тому при таких швидких темпах розвитку народного господарства ці навантаження необхідно регулювати природоохоронними та водоохоронними заходами, щоб уникнути негативних наслідків і зберегти малі річки від кількісного й якісного виснаження їх вод, замулення і зникнення. Цю думку підтримують багато авторів, дослідників, науковців, зокрема Хільчевський В. К., Сніжко С. І., Горєв Л. М., Ромась І. М., Ромась М. І., Пелешенко В. І. (Київський університет імені Тараса Шевченко), Яцик А. В., Бишовець Л. Б., Богатов Є. О. (УНДІВЕП) та інші.

Дослідженнями встановлено, що формування хімічного складу води річок відбувається під впливом цілого комплексу природних та антропогенних факторів. Так, при збільшенні витрат води мінералізація річкових вод зменшується, а при їх зменшенні - збільшується.

Більшість річкових вод Українського Полісся відносяться до гідрокарбонатно кальцієвої (подекуди натрієвої, магнієвої) хімічної групи води. Мінералізація вод змінюється із заходу на схід. Іонний стік та стік хімічних компонентів () у роботі розраховується за формулою: , де - середня багаторічна витрата води, м3/с; - середня багаторічна мінералізація води або концентрація хімічного компонента, мг/дм3. Дослідженнями встановлено, що концентрація іонів у досліджуваних річках змінюються у межах від 54,9 мг/л (р. Хотоза) до 341,71 мг/л (р. Путиловка), іони - у межах від 17,6 мг/л (р. Крюкова) до 192 мг/л (р. Бегач), іони - від 5,1 мг/л (р. Бегач) до 51,4 мг/л (р. Жильжанка), іони - від 18,03 мг/л (р. Тетева) до 110 мг/л (р. Церем), іони - від 1,20 мг/л (р. Зульня) до 32,8 мг/л (р. Таранька), іони + - від 2,30 мг/л (р. Зульня) до 79,0 мг/л (р. Веселуха). Загальна сума концентрацій головних іонів у річках коливається у межах від 161,1 мг/л (р. Жерів) до 565,39 мг/л (р. Путиловка).

Показник іонного стоку, або стоку хімічного компонента (, т/км2) визначався за формулою: , де - площа водозбору, км2. При цьому також враховувалося, що більшість річок за площею відносяться до малих, тому стік хімічних компонентів розраховувався в кг на км2.

За сумарною концентрацією головних іонів, органічних речовин та біогенних компонентів у річках, використовуючи комп'ютерну програму Xara та STATISTICA (кластерний аналіз двохвходового об'єднання) були розроблені карти розподілу стоку хімічних компонентів в річках Українського Полісся. З них випливає, що іонний стік у річках Українського Полісся коливається у межах від 291,61 кг/км2 (р. Путиловка) до 17,43 кг/км2 (р. Хотоза), стік органічних речовин - від 9,695 кг/км2 (р. Тетева) до 0,344 кг/км2 (р. Хотоза), стік біогенних компонентів - від 2,259 кг/км2 (р. Норин) до 0,084 кг/км2 (р. Зульня). На цей розподіл стоку хімічних компонентів суттєво вплинула сумарна кількість забруднень і площа водозбору річки.

Результати досліджень можуть бути використані у майбутньому для розрахунків різних гідрохімічних балансів у річках даної фізико-географічної зони за певний період. Дослідження стоку хімічних компонентів у річках Українського Полісся показали, що результати є суттєвими і впливають на формування хімічного складу річкових вод на даній території, на якість води у них, але для розробки заходів щодо упорядкування водоохоронних зон річок цього недостатньо. Тому що при розробці таких заходів необхідно розглядати всю площу водозбору річки, а не окрему його частину (від створа до гирла), так як вона містить багато джерел забруднення, якими знехтувати не можна і якими вона поповнюється постійно по всій своїй довжині. Тому були проведені подальші розрахунки, зокрема розрахунок можливого залишкового фосфорного навантаження у басейнах річок, який може суттєво вплинути на стік хімічних компонентів у річках Українського Полісся і вцілому на загальний екологічний стан водних об'єктів даної території.

Згідно “Методики упорядкування водоохоронних зон річок України” фосфор (мінеральні і органічні сполуки фосфору) є основним показником при розрахунку можливого біогенного навантаження. Надходження та накопичення біогенних елементів у водних об'єктах викликає забруднення річкових вод та їх евтрофікацію. З досліджень випливає, що загальний фосфор у багатьох водах річок не досліджувався, так як у такій формі зустрічається мало, а от у складі мінеральних та органічних сполуках у грунтах - більше. Їх залишки виносяться схиловими стоками у водні екосистеми - річки. Тому необхідно досліджувати саме можливі залишки фосфорних добрив у водоймах, а не окремо загальний фосфор. У зв'язку з цим, а також враховуючи, що результати досліджень динаміки фосфору в басейні річки можуть дати уяву про динаміку інших біогенних елементів, досліджувалося саме фосфорне навантаження.

До можливого біогенного навантаження відносимо можливе залишкове фосфорне навантаження, яке розраховуємо у роботі згідно “Методики упорядкування водоохоронних зон річок України”. Це таке навантаження, яке не затримується, не поглинається природним фільтром (лісом, луками, болотом) і внаслідок цього виноситься стічними водами у річку.

Дослідженнями встановлено, що існує ряд басейнів річок Українського Полісся, яким необхідні природоохоронні заходи, по зменшенню біогенного навантаження у басейнах річок, так як фосфор не повністю поглинається природними фільтрами. Площа досліджуваних басейнів річок (водозборів) коливається у межах від 28,9 км2 (р. Бегач) до 2900 км2 (р. Турія), тому було визначене можливе залишкове фосфорне навантаження на 100 км2.

Дослідження показали, що середня загальна площа природних фільтрів у басейнах річок Українського Полісся дорівнює 52,18 % (лісів - 34,16 %, луків - 14,87 %, боліт - 3,15 %), тоді як середнє можливе залишкове фосфорне навантаження складає -28,803 т

Це говорить про те, що природними фільтрами у басейнах річок можливе залишкове фосфорне навантаження поглинається повністю. Але розрахунок необхідно вести по кожній річці окремо, так як біогенне навантаження у басейнах різне і оцінювати його у комплексі тільки середнім показником буде невірно. Тому були проведені подальші дослідження та розрахунки цього розділу, які являються особистим внеском здобувача.

Провести розробку водоохоронних заходів щодо зменшення біогенного навантаження у басейнах цих річок можна шляхом розширення площ природних фільтрів (лісів, луків, боліт).

Для визначення теоретичних параметрів природних фільтрів необхідно визначити середній коефіцієнт можливого поглинання фосфору природними фільтрами, так як він необхідний для визначення додаткової площі природних фільтрів. З розрахунку можливого залишкового біогенного навантаження у басейнах річок Українського Полісся випливає, що середній коефіцієнт можливого поглинання фосфору природними фільтрами може коливатися в залежності від розширення сумарних площ природних фільтрів за рахунок зменшення площ сільськогосподарських угідь, або коли сумарна площа природних фільтрів не змінюється.

Можливо проводити упорядкування річок без зміни співвідношень площ природних фільтрів існуючих водоохоронних зон за рахунок їх розширення шляхом зменшення сільськогосподарських площ на величину додаткової площі природного фільтра, км2. До заходів упорядкування ВЗ можна віднести такі випадки: 1) розширення додаткових площ природних фільтрів тільки за рахунок площ лісів, луків (площу боліт рахувати сталою, так як її площу змінювати економічно не вигідно); 2) сумарну площу природних фільтрів не змінювати (у випадку, коли біогенне навантаження поглинається природними фільтрами повністю); 3) варіант зміни співвідношень між площами природних фільтрів луків і боліт, або луків і лісів.

У роботі визначені залежності середнього коефіцієнта можливого поглинання фосфору природними фільтрами (т/км2*рік) від співвідношення і для басейнів річок Українського Полісся, де , , - сумарні площі природних фільтрів (лісів, луків, боліт) у басейнах річок, км2.

Розробку природоохоронних заходів шляхом зміни площ співвідношення лісів і луків, проводимо у тих басейнах, де площа додаткових природних фільтрів вийшла більшою за площу водозбору річки (Бегач, Норин, Таранька), а зміни площ співвідношення луків і боліт проводимо для річок Турія, Лютиця, але тільки після економічних розрахунків доцільності заходу, тобто його ефективності, так як він є дорогим.

Отже, визначення теоретичних параметрів природних фільтрів шляхом зміни площ їх співвідношень у басейнах річок Бегач, Норин, Таранька, Турія, Лютиця показав, що даним річкам необхідні штучні фільтри, тобто очисні споруди, які б зменшували біогенне навантаження у цих басейнах.

Порядок всіх розрахунків показаний у алгоритмі визначення параметрів природних фільтрів у басейнах річок Українського Полісся.

З метою поліпшення екологічного стану, збереження та збільшення водності річок розроблені комплекс заходів, що зможуть покращити існуюче інженерне та біотехнічне упорядкування водоохоронних зон (ПЗС) річок. До них входять організаційно-технічні, технічні, гідроагротехнічні та гідролісомеліоративні заходи. Дослідженнями встановлено басейни річок, які потребують розширення площ лісів, зміну співвідношень природних фільтрів у басейнах річок, а також визначені басейни річок, які найменше зазнали антропогенного впливу, але вони також потребують комплексного упорядкування та розширення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг. По областях розроблені заходи для всіх басейнів річок Українського Полісся.

У роботі також визначена ширина водоохоронної зони для кожної досліджуваної річки Українського Полісся за її довжиною і площею водозбору.

П'ятий розділ “Еколого-економічне оцінювання ефективності заходів щодо упорядкування водоохоронних зон річок”. Еколого-економічне оцінювання ефективності заходів щодо упорядкування ВЗ здійснювалася шляхом порівняння еколого-економічних результатів (ефективності) з відповідними затратами на впровадження цих заходів, методом розрахунку показників: річної загальної (абсолютної) економічної ефективності витрат; річного (чистого) економічного ефекту. Чистий (господарський) економічний ефект від здійснення запроектованих заходів обчислюється як різниця між величиною річного економічного ефекту та величиною приведених витрат, які зумовили його отримання.

Для репрезентативної річки Турія показник загальної економічної ефективності витрат становить 4,1 млн.грн./рік, а величина річного (чистого) економічного ефекту складає 1,21 млн.грн., термін окупності капітальних вкладень - 1,9 років. Отже, розраховані показники ефективності внаслідок здійснення водоохоронних та санітарних заходів підтверджують економічну доцільність у їх здійсненні. Для інших річок зроблені аналогічні розрахунки і визначений річний чистий економічний ефект, який коливається у межах від 0,4 млн.грн. (р. Мостище) до 7,9 млн.грн. (р. Таранька). Термін окупності капітальних вкладень у басейнах річок Українського Полісся складає від 0,7 років (р. Лютиця) до 8,3 років (р. Норин).

Основні затрати при оптимізації водоохоронних зон є при посадці лісу і впорядкуванні луків. На рівень 2006 року середні капітальні вкладення на посадку 1 га лісу складають 550 грн., а луків - 1300 грн., експлуатаційні витрати при цьому становлять для лісу 200 грн., для луків 356 грн.

Ці дані та встановлені в розділі 4 дані про необхідні додаткові площі лісів і луків для басейнів малих річок лягли в основу розрахунків капітальних вкладень у водоохоронні заходи та їх окупність.

Визначені додаткові площі лісів та луків, які необхідні для повного можливого поглинання фосфору природними фільтрами. Капітальні вкладення для посадки додаткових площ лісів у басейнах коливаються у межах від 0,24 млн. грн. (р. Стратива) до 11,45 млн. грн. (р. Путиловка), а для посадки луків - від 0,38 млн. грн. (р. Стратива) до 9,64 млн. грн. (р. Церем). З розрахунків можна зробити висновок, що чим більші капітальні вкладення у водоохоронні заходи вкладаються, тим більший термін їх окупності, а отже, чим більшими є додаткові площі посадок лісів та луків у басейнах річок, тим більшими будуть їхні капітальні вкладення на ці заходи, а також термін їх окупності. Тому, необхідно більш якісно і раціонально використовувати виділені кошти для додаткових посадок лісів та луків, особливо у басейнах річок Путиловка та Церем.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Екологічний стан річок тісно пов'язаний із станом їх басейнів, особливо із станом їх долин. Порушення природних комплексів останніх призводить до значних змін у гідрологічному, гідробіологічному та гідрохімічному режимах водотоку. Придолинні і прируслові частини (зони, смуги) водозборів є надзвичайно важливими стосовно впливу процесів, які відбуваються на іншій частині басейну, на екологічний стан річки. Тому впорядкуванню водоохоронних зон і захисних смуг, надання їм властивостей максимально поглинати забруднення, які надходять із стоком з водозбору, приділяється велика увага.

2. Аналіз літературних джерел дозволив визначити, що якісний і кількісний екологічний стан річок залежить від ступеня використання природних ресурсів (в першу чергу водних, земельних, лісових), забруднення біогенними речовинами сільськогосподарських угідь, хімічних засобів захисту рослин, будівництва ферм і великих тваринницьких комплексів. Стік хімічних компонентів у річках є суттєвим і впливає на формування хімічного складу річкових вод на даній території, на якість води у них. Тому був визначений іонний стік у річках Українського Полісся, який коливається у межах від 291,61 кг/км2 (р. Путиловка) до 17,43 кг/км2 (р. Хотоза), стік органічних речовин - від 9,695 кг/км2 (р. Тетева) до 0,344 кг/км2 (р. Хотоза), стік біогенних компонентів - від 2,259 кг/км2 (р. Норин) до 0,084 кг/км2 (р. Зульня). Дослідження показали, що цих розрахунків недостатньо для розробки заходів щодо упорядкування водоохоронних зон річок. Тому що при розробці таких заходів необхідно розглядати всю площу водозбору річки, а не окрему його частину, так як вона постійно поповнюється джерелами забруднення по всій довжині. Також одним із показників забруднення водойм є накопичення біогенних елементів у водоохоронних зонах і прибережних захисних смугах, особливо фосфору, як одного з основних біогенів. Можливе залишкове навантаження біогенів (розраховане за фосфором) в басейнах річок Українського Полісся змінюється у межах від 0,271 т / км2*рік (р. Бобер) до 24,605 т / км2*рік (р. Таранька).

3. Щоб визначити величину необхідних площ лісів і луків (як природних фільтрів) запропонована залежність середнього коефіцієнта можливого поглинання фосфору “природними фільтрами” від співвідношення сумарних площ боліт, лісів і луків у басейні річки. Додаткову площу цих “природних фільтрів” потребують річки: Болотна, Крюкова, Мостище, Стратива, Бегач, Церем, Норин, Таранька, Лютиця та Путиловка.

4. Визначення теоретичних параметрів природних фільтрів шляхом зміни площ їх співвідношень у басейнах річок Бегач, Норин, Таранька, Турія, Лютиця показав, що даним річкам необхідні штучні фільтри, тобто очисні споруди та обладнання, які б зменшували біогенне навантаження у цих басейнах.

5. У результаті досліджень по темі встановлено, що в басейнах Путиловки, Рудки, Циру, Лютиці, Турії, Бобра, Жильжанки, Веселухи, Зульні, Замчисько та Тусталі необхідні такі заходи: залуження еродованих земель, розчистка окремих ділянок русла, реконструкція очисних споруд.

Для басейнів річок Хотози, Церема, Нориня, Жерева, Тараньки основними природоохоронними заходами є: регулювання поверхневого стоку шляхом оранки поперек схилів, буферні смуги на схилах, снігозатримання, регулювання танення снігу та інші; розчистка русла, реконструкція очисних споруд. Для басейнів річок Пісковки, Болотної, Таль, Жерева, Тетеви, Мостище, Бегач, Стративи та Крюкова необхідні такі ж заходи. На окремих з них потрібне обвалування тваринницьких комплексів. Для всіх річок, що досліджувалися, визначена оптимальна ширина водоохоронних зон.

6. Для басейнів річок визначений річний чистий економічний ефект, який коливається у межах від 0,4 млн.грн. (р. Мостище) до 7,9 млн.грн. (р. Таранька). Термін окупності капітальних вкладень у басейнах річок Українського Полісся складає від 0,7 років (р. Лютиця) до 8,3 років (р. Норин).

7. Основні затрати при оптимізації водоохоронних зон є при посадках лісу і впорядкування луків. На рівень 2006 року середні капітальні вкладення на посадку 1 га лісу складають 550 грн., а луків - 1300 грн., експлуатаційні витрати при цьому становлять для лісу 200 грн., для луків 356 грн.

Ці дані та встановлені в розділі 4 дані про необхідні додаткові площі лісів і луків для басейнів малих річок лягли в основу розрахунків капітальних вкладень у водоохоронні заходи та їх окупність.

8. Визначені додаткові площі лісів та луків, які необхідні для повного можливого поглинання фосфору природними фільтрами.

Капітальні вкладення для посадки додаткових площ лісів у басейнах коливаються у межах від 0,24 млн. грн. (р. Стратива) до 11,45 млн. грн. (р. Путиловка), а для посадки луків - від 0,38 млн. грн. (р. Стратива) до 9,64 млн. грн. (р. Церем). З розрахунків можна зробити висновок, що чим більші капітальні вкладення у водоохоронні заходи вкладаються, тим більший термін їх окупності, а отже, чим більшими є додаткові площі посадок лісів та луків у басейнах річок, тим більшими будуть їхні капітальні вкладення на ці заходи, а також термін їх окупності.

Тому, необхідно більш якісно і раціонально використовувати виділені кошти для додаткових посадок лісів та луків, особливо у басейнах річок Путиловка та Церем.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Методика упорядкування водоохоронних зон річок України / [Косяк Д. С., Яцик А. В., Томільцева А. І. та ін.] ; під керів. А. В. Яцика. - К. : Оріяни, 2004. - 128 с. Автору належить збір, обробка вихідної інформації для аналізу і розрахунків, оцінка екологічного стану річки Турія, розрахунок залишкового біогенного навантаження на її басейн.

2. Косяк Д. С. Визначення теоретичних параметрів природних фільтрів та розробка природоохоронних заходів шляхом зміни площ їх співвідношень у басейнах річок Українського Полісся / Д. С. Косяк // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія : наук. зб. - К. : ВГЛ “Обрії”, 2009. - Т. 17. - С. 201 - 207.

3. Косяк Д. С. Визначення додаткових площ лісів та луків у басейнах річок Українського Полісся та капітальних вкладень для їх посадок / Д. С. Косяк // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія : наук. зб. - К. : ВГЛ “Обрії”, 2008. - Т. 14. - С. 257 - 261.

4. Косяк Д. С. Водогосподарські еколого-економічні аспекти упорядкування водоохоронних зон річок Українського Полісся (на прикладі річки Турія) / Д. С. Косяк // Водне господарство України. - 2009. - № 1. - С. 28 - 32.

5. Косяк Д. С. Визначення параметрів природних фільтрів у басейнах річок Українського Полісся / Д. С. Косяк, А. В. Яцик // Водне господарство України. - 2007. - № 4. - С. 31 - 37. Автору належить визначення параметрів природних фільтрів у басейнах річок Українського Полісся; Яцик А. В. - методичне керівництво.

6. Косяк Д. С. Еколого-економічна оцінка ефективності заходів щодо упорядкування водоохоронних зон на прикладі річки Турія (Українського Полісся) / Д. С. Косяк, А. В. Яцик // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : наук. зб. - Рівне, 2007. - Вип. 3 (39). Ч. 2. - С. 74 - 80. Автору належить збір, обробка вихідної інформації та економічна оцінка ефективності заходів щодо упорядкування водоохоронних зон річки Турія; Яцик А. В. - методичне керівництво.

7. Косяк Д. С. Теоретичні та прикладні засади створення водоохоронних зон річок України / Д. С. Косяк // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : наук. зб. - Рівне, 2007. - Вип. 4 (40). Ч. 1. - С. 291 - 296.

8. Косяк Д. С. Оцінка екологічного стану річки Турія - репрезентативної річки Українського Полісся / Д. С. Косяк // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування : наук. зб. - Рівне, 2009. - Вип. 3 (47). Ч. 1. - С. 46 - 52.

9. Косяк Д. С. Розробка заходів щодо ландшафтної реконструкції річки Турія / Д. С. Косяк // VІІ Міжнародний водний форум AQUA UKRAINE - 2009 : наук. - практ. конф., 10 - 13 листопада 2009 р. - К. : Міжнародний виставковий центр, 2009. - С. 80 - 81.

10. Косяк Д. С. Інженерне та біотехнічне упорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок України / Д. С. Косяк // Природно-ресурсний комплекс Західного Полісся : історія, стан, перспективи розвитку : наук. - практ. конф., 25 - 26 квітня 2007 р. - Березне : НСІ, 2007. - С. 87 - 88.

11. Косяк Д. С. Еколого - економічна оцінка ефективності заходів щодо упорядкування водоохоронних зон (на прикладі річки Болотна, Українське Полісся) / Д. С. Косяк // V Міжнародний водний форум AQUA UKRAINE - 2007 : наук. - практ. конф., 9 - 12 жовтня 2007 р. - К. : Міжнародний виставковий центр, 2007. - С. 68 - 69.

12. Косяк Д. С. Актуальность создания и обустройства водоохранных зон водных объектов / Д. С. Косяк, А. В. Яцык, А. И. Томильцева // Вода : экология и технология (ЭКВАТЄК - 2006) : сборн. доклад. 7 - го междун. конгр., 30 мая - 2 июня 2006 г. - Москва : СИБИКО Интернэшнл, 2006. Ч. 1. - С. 14 - 15. Автору належить збір, обробка вихідної інформації, актуальність створення і упорядкування водоохоронних зон водних об'єктів; Яцик А. В., Томільцева А. І. - методичне керівництво та супровід вирішення задачі.

13. Косяк Д. С. Наукове обґрунтування створення водоохоронних зон річок України / Д. С. Косяк, А. В. Яцик, А. І. Томільцева // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія : тези доп. Другої Всеукр. наук. конф., 24 - 26 листопада 2003 р. - К. : Ніка - Центр, 2003. - С. 150 - 151. Автору належить збір, обробка інформації, наукове обґрунтування створення водоохоронних зон річок України; Яцик А. В., Томільцева А. І. - методичне керівництво та супровід вирішення задачі.

14. Косяк Д. С. Основные принципы установления границ и размеров водоохранных зон рек Украины / Д. С. Косяк, А. В. Яцык, А. И. Томильцева // Современное состояние, проблемы и перспективы использования трансграничных водных объектов : материалы Междунар. Форума, 1 - 2 марта 2006 г. - Минск : Бэлсэнс, 2006. - С. 33 - 34. Автору належить збір, обробка інформації та принципи встановлення розмірів водоохоронних зон на річках України; Яцик А. В., Томільцева А. І. - методичне керівництво та супровід вирішення задачі.

15. Косяк Д. С. Разработка и перспектива внедрения “Методики обустройства водоохранных зон рек Украины” / Д. С. Косяк, А. В. Яцык, А. И. Томильцева // Вода : экология и технология (ЭКВАТЄК - 2002) : сборн. доклад. 5 - го Междун. конгр., 4 - 7 июня 2002 г. - Москва : СИБИКО Интернэшнл, 2002. - С. 14 - 15. Автору належить збір, обробка вихідної інформації, перспективи впровадження ”Методики упорядкування водоохоронних зон річок України” ; Яцик А. В., Томільцева А. І. - методичне керівництво, розробка методики та супровід вирішення задачі.

АНОТАЦІЯ

Косяк Д. С. Оптимізація водоохоронних зон річок Українського Полісся. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.07 - гідрологія суші, водні ресурси, гідрохімія. - Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2010.

У роботі висвітлено теоретичні та прикладні засади створення водоохоронних зон, оптимізаційні принципи та методи встановлення розмірів водоохоронних зон і прибережних захисних смуг річок Українського Полісся, проведений аналіз і оцінка екологічного стану річок. Викладено методологічні підходи розробки заходів щодо упорядкування водоохоронних зон досліджуваних басейнів річок, вимоги до ведення господарської діяльності у водоохоронних зонах, організації рекреації, економічного обґрунтування й оцінки ефективності інженерно-біотехнічних заходів упорядкування водоохоронних зон річок Українського Полісся.

Ключові слова: річки, комплексні дослідження, екологічний стан, біогенне навантаження, джерела забруднення, природні фільтри, прибережна захисна смуга, водоохоронна зона, інженерне та біотехнічне упорядкування, водоохоронні заходи.

АННОТАЦИЯ

Косяк Д. С. Оптимизация водоохранных зон рек Украинского Полесья. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата географических наук из специальности 11.00.07 - гидрология суши, водные ресурсы, гидрохимия. - Географический факультет Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, Киев, 2010.

В работе отражены теоретические и прикладные принципы создания водоохранных зон, оптимизационные принципы и методы установления размеров водоохранных зон и прибрежных защитных полос рек Украинского Полесья, проведен анализ и оценка экологического состояния рек. Изложены методологические подходы разработки мероприятий по упорядочению водоохранных зон исследуемых бассейнов рек, требования к ведению хозяйственной деятельности в водоохранных зонах, организации рекреации, экономического обоснования и оценки эффективности инженерно-биотехнических мероприятий упорядочения водоохранных зон рек Украинского Полесья.

Исследования проводились с целью выбора репрезентативной реки Украинского Полесья и начинались с выбора прибрежных защитных полос (ПЗП) рек и их водоохранных зон, выбора опытных участков на реках за "Методикой упорядочения водоохранных зон рек Украины.

Подходы в выборе рек определялись с учетом актуальных для данного региона проблем, в частности на Полесье - осуществление мелиоративных работ и регулирования стока рек. Специфические условия рек Полесья, которые подверглись также вмешательству хозяйственной деятельности (проведение мелиоративных работ в их поймах и регулирования стока), побудили провести детальные научные исследования, направленные на поиск оптимальных решений по инженерно-биотехническому упорядочению их ВЗ и ПЗП. Эти исследования являются интересными в случае сравнение их результатов на участках, подвергшихся значительному антропогенному воздействию, и на участках, где это влияние практически еще не получило решающего значения.

Проведенные комплексные исследования на участках рек складывались по изучению инженерно-геологических и гидрогеологических условий; осуществление фитоценотических, гидробиологических, ихтиологических, гидрохимических, эколого-экономических натурных наблюдений; организации рекреаций в ВЗ и ПЗП, сбор исходной информации о производственно-хозяйственной деятельности в бассейне исследуемой реки.

Упорядочение водоохранных зон и прибрежных защитных полос рек является одним из важных мероприятий по охране и рациональному использованию водных ресурсов. Эти меры необходимы для уменьшения сброса загрязненного склонового стока, азотных, калийных, фосфорных соединений, которые применяются для удобрения сельскохозяйственных угодий, ядохимикатов и т.д. Для выполнения своих защитных функций эти зоны должны соответствовать размерам, характеру растительности, конкретным задачам, исходя из уровня хозяйственного освоения бассейна реки или озера, водохранилища, пруда, а также от экологического их состояния.

В бассейнах рек необходимо достичь такого экологического равновесия, при которой наиболее полно сохранилось и увеличилось бы разнообразие экосистем, а собственно реки могли бы самоочищаться, самовосстанавливаться и саморегулироваться. Для этого необходимо в первую очередь оптимизировать водоохранные зоны, т.е. придать этим зонам выгодных характеристик или соотношений.

Улучшение экологического состояния рек Украинского Полесья путем оптимизации водоохранных зон и защитных полос является актуальным еще и потому, что растут объемы водопользования и увеличивается антропогенная нагрузка на бассейны рек.

Ключевые слова: реки, комплексные исследования, экологическое состояние, биогенная нагрузка, источники загрязнения, естественные фильтры, прибрежная защитная полоса, водоохранная зона, инженерное и биотехническое упорядочение, водоохранные мероприятия.

ANNOTATION

Kosiak D. S. Optimization of waterguard areas of the rivers of Ukrainian Polissya. it is Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of geographical sciences from speciality 11.00.07 is hydrology of dry land, resources of waters, waterchemistry. - it is the Geographical faculty of the Kievan national university of the name of Tarasa Shevchenko, Kyiv, 2010.

Theoretical and applied principles of creation of waterguard areas, principles of optimizations and methods of establishment of sizes of waterguard areas and off-shore defences zonal of the rivers of Ukrainian Polissya, are reflected in work, an analysis and estimation of the ecological state of the rivers is conducted. Methodological approaches of development of measures are expounded on organization of waterguard areas of the explored river, requirement basins to the conduct of economic activity in waterguard areas, organization of recreation, economic ground and estimation of efficiency of engineering-biotechniques measures of organization of waterguard areas of the rivers of Ukrainian Polissya.

Keywords: rivers, complex researches, ecological state, biogenic loading, sources of contamination, natural filters, off-shore defence zonal, waterguard area, engineering and biotechniques organization, waterguard measures.

Размещено на Allbest.ru

...