Організаційно-економічні основи управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.00.06 - Економіка природокористування

та охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Організаційно-економічні основи управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру

Скиданенко Юлія Павлівна

Суми - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор економічних наук, доцент

Лапін Євген Васильович,

ВАТ «Сумихімпром», голова правління

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, доцент

Козьменко Ольга Володимирівна,

Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України»,

професор кафедри менеджменту

кандидат економічних наук, доцент

Боронос Вікторія Георгіївна,

Сумський державний університет, доцент кафедри фінансів.

Захист відбудеться “4” червня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.051.01 Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, ауд. М-209.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету за адресою: 40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.

Автореферат розісланий “29 ” квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Таранюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнім часом у країні та за її межами все частіше виникають надзвичайні ситуації природного характеру. Їх запобігання та ліквідація наслідків є достатньо важливим фактором подальшого розвитку суспільства. Наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру розглядаються як серйозна загроза безпеці людині та навколишньому середовищу, а також сталому розвитку економіки країни. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру потребує значних коштів держави та населення. Формування достатніх обсягів фінансових ресурсів на ці цілі та їх

раціональне використання передбачають розроблення відповідного організаційно-економічного механізму, метою якого є забезпечення управління їх наслідками. Основою цього механізму є система бюджетно-фінансових інструментів, що визначають джерела фінансування, умови фінансування та акумуляцію необхідних коштів. Однією з важливих проблем є визначення економічних збитків, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру. Питання щодо оцінки економічних збитків та фінансового забезпечення заходів щодо запобігання та ліквідації цих наслідків знаходяться в полі зору урядових та неурядових структур, страхових компаній, аудиторських та консалтингових фірм, а також провідних вітчизняних та зарубіжних вчених.

Дослідженню проблем економіки надзвичайних ситуацій природного характеру присвячені наукові праці О.Ф. Балацького, Ю.Л. Воробйова, К.Г. Гофмана, А.О. Гусєва, Б.М. Данилишина, Л.В. Жарової, В.М. Кислого, С.М. Козьменка, Г.Л. Коффа, Л.Г. Мельника, О.В. Рюміної, Б.А. Семененка, П.В. Тархова, О.М. Теліженка, С.К. Харічкова, М.А. Хвесика, Є.В. Хлобистова та багатьох інших.

Незважаючи на значущість проведених вітчизняних і зарубіжних досліджень, на сьогодні недостатньо розробленими є науково-методичні підходи до оцінки економічних збитків внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру, формування ефективної системи бюджетно-фінансових інструментів організаційно-економічного механізму управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру на рівні території.

Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження полягає в об'єктивній необхідності подальшого вдосконалення організаційно-економічного механізму управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру, зокрема його основної складової - системи бюджетно-фінансових інструментів на основі комплексної економічної оцінки їх впливу на економічний потенціал території. Недостатня розробленість і значення теоретико- та науково-методичних положень управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру обумовили основну мету і завдання дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук на 2009-2013 роки (Постанова президії НАН України від 25.02.2009 року №55), а саме відповідно до таких пріоритетних комплексних міждисциплінарних досліджень: п. 4.1.15 - проблеми раціонального природокористування; п. 4.1.16 - регіональний розвиток; Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р. № 880-р, та Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 р. (Постанова Кабінету Міністрів України від 25.07.2006 р. № 1001).

Тематика дисертаційного дослідження відповідає державним, галузевим та регіональним науковим програмам і темам, тематиці наукових досліджень Сумського державного університету. Наукові результати, висновки та рекомендації дисертації були використані під час виконання науково-дослідної теми «Розробка теорії інтегральної оцінки пореципієнтних питомих показників еколого-економічного збитку від забруднення атмосферного повітря» (№ держ. реєстр. 0108U000671), де автором узагальнено методичні підходи до оцінки економічних збитків від надзвичайних ситуацій природного характеру; під час виконання науково-дослідної теми «Організаційно-економічний механізм управління якістю атмосферного повітря на міждержавному рівні» (№ держ. реєстр. 0107U009208), де автором запропоновано науково-методичний підхід до визначення ризику виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення теоретико-методичних положень щодо розроблення системи бюджетно-фінансових інструментів організаційно-економічного механізму управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі основні завдання:

- визначити економічну сутність і чинники формування економічних наслідків від надзвичайних ситуацій природного характеру;

- дослідити взаємозв'язок між величиною економічного потенціалу регіону та наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру;

- удосконалити науково-методичні підходи до визначення та оцінки ризиків виникнення економічних наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру;

- провести аналіз та узагальнення принципів і методів інтегральної оцінки економічного потенціалу території;

- удосконалити методичні підходи до визначення величини економічного потенціалу території з урахуванням імовірності виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру;

- розвинути теоретико-методичні принципи формування організаційно- економічного механізму управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру; надзвичайний природний фінансовий

- визначити необхідні та достатні умови застосування бюджетно-фінансових інструментів для попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру;

- розробити механізм розподілу коштів резервного фонду Державного бюджету України на запобігання та компенсацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру на основі врахування зниження економічного потенціалу регіону.

Об'єкт дослідження - система бюджетно-фінансових інструментів організаційно-економічного механізму управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру.

Предметом дослідження є економічні відносини щодо ефективного використання фінансових ресурсів резервного фонду державного бюджету, які акумулюються для попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

Методи дослідження. Теоретико-методичну основу дисертаційного дослідження склали фундаментальні положення загальної економічної теорії та економіки природокористування й охорони навколишнього середовища, праці вітчизняних і зарубіжних вчених у галузі економіки катастроф.

Для вирішення поставлених завдань у дисертації використовувалися такі методи наукового дослідження: абстрактно-логічний i системно-структурний аналіз - під час розроблення структурних схем системи бюджетно-фінансових інструментів організаційно-економічного механізму управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру; порівняльний аналіз і групування- при дослідженні взаємозв'язків між економічним потенціалом та економічним збитком; розрахунково-аналітичний - під час визначення та розрахунку економічного потенціалу території, ризику виникнення та зміни економічного потенціалу території внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру, трансфертів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

Інформаційну базу дисертаційної роботи склали: зібрані, опрацьовані й узагальнені особисто автором первинні матеріали економічних досліджень і звітні дані страхових компаній Сумської області; офіційні матеріали Державного комітету статистики України, обласних управлінь статистики, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних та зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

- розроблено науково-методичний підхід до формування системи бюджетно-фінансових інструментів розподілу коштів резервного фонду державного бюджету на запобігання та компенсацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру, який базується на врахуванні зміни економічного потенціалу регіону внаслідок природних катастроф;

удосконалено:

- науково-методичний підхід до інтегральної оцінки величини економічного потенціалу регіону, який на відміну від існуючих базується на використанні показників індексу людського розвитку та величини трудового потенціалу території з урахуванням фактора часу;

- сутнісну складову поняття «економічні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру», яке визначене як сукупність втрат та (або) погіршення властивостей суспільно корисних результатів праці, втраченої вигоди, зменшення величини економічного потенціалу території, додаткові витрати на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру;

дістали подальшого розвитку:

- науково-методичний підхід до формування алгоритму розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів на запобігання та компенсацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру, який на відміну від існуючих враховує показники зниження економічного потенціалу та дефіцит фінансових ресурсів території на ліквідацію цих наслідків;

- методичний підхід до визначення зміни величини економічного потенціалу території внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, який на відміну від існуючих враховує взаємозв'язок економічних наслідків і ризиків настання надзвичайних ситуацій природного характеру.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки і рекомендації, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування системи бюджетно-фінансових інструментів організаційно-економічного механізму управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру і можуть бути практично застосовані державними та регіональними органами управління та суб'єктами господарювання.

Науково-методичні та практичні результати дисертаційного дослідження були використані: Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Сумської обласної державної адміністрації під час розроблення «Програми створення i використання регіонального матеріального резерву для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного i природного характеру та їх наслідків на 2009-2013 роки» у частині обґрунтування шляхів i засобів розв'язання проблем, обсягів та джерел фінансування, визначення номенклатури, обсягу та норм накопичення регіонального матеріального резерву (довідка про впровадження №01/107 від 10.02.2010 року); ВАТ «Сумихімпром» під час розроблення «Програми технічного розвитку ВАТ «Сумихімпром» до 2015 року» (розділ «Охорона навколишнього середовища») при визначенні ймовірностей та ризику настання надзвичайних ситуацій природного характеру та економічного збитку економічному потенціалу підприємства (довідка про впровадження №2855 від 05.02.2010 року).

Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Сумського державного університету під час викладання дисциплін «Регіональний менеджмент» та «Управління природоохоронною діяльністю», що підтверджено відповідним актом від 15 лютого 2010 року.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою роботою, в якій викладено авторський підхід до розроблення теоретичних і методичних засад щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру. Сформульовані в дисертаційній роботі наукові положення, висновки та рекомендації належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які запропоновані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися і отримали позитивну оцінку на таких наукових та науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науковій конференції «Екологічний менеджмент у загальній системі управління» (21-22 квітня 2005 р., 19-20 квітня 2006 р., 24-25 квітня 2007 р., м. Суми); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарський механізм екологічно-збалансованого розвитку» (22- 24 травня 2007 р., м. Суми); Другій заочній міжнародній науково-практичній конференції «Система управління екологічною безпекою» (25 травня 2008 р., м. Єкатеринбург, Російська Федерація); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (20 травня 2008 р., м. Київ).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях загальним обсягом 3,24 друк. арк. (з них особисто автору належить 3,04 друк. арк.), у тому числі в 5 статтях у наукових фахових виданнях (із них 1 - у співавторстві), 6 публікацій у матеріалах конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 180 найменувань і 6 додатків. Загальний обсяг дисертації - 215 сторінок, у тому числі 31 таблиця на 14 сторінках, 10 рисунків на 5 сторінках, список використаних джерел на 20 сторінках, 6 додатків на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, з'ясовано ступінь її дослідженості, сформульовано мету, завдання, об'єкт та предмет дисертаційного дослідження, а також відображено наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів, отриманих автором.

У першому розділі «Теоретичні основи управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру» розкрито понятійний апарат економіки катастроф, досліджено особливості понять «надзвичайна ситуація», «аварія», «катастрофа», «стихійне лихо». Проаналізовано та узагальнено класифікацію надзвичайних ситуацій. Проведено аналіз методичних підходів до визначення збитків від надзвичайних ситуацій природного характеру. Досліджено систему управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру.

Проведений аналіз статистичних даних щодо надзвичайних ситуацій природного характеру показав, що кількість надзвичайних ситуацій природного характеру змінюється за роками. Так, у 2008 році було зареєстровано 126 таких надзвичайних ситуацій, що на 17,8% менше, ніж у 2007 році. Проте, незважаючи на зменшення їх кількості, збитки внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру зростають у середньому на 38 % на рік за останній період.

У результаті дослідження питань, що стосуються економіки катастроф, виявлено певну залежність між категоріями, які становлять понятійний апарат цієї галузі знань. Будь-яка надзвичайна ситуація відбувається внаслідок катастрофи або аварії. У роботі узагальнено та систематизовано класифікацію надзвичайних ситуацій (рис.1). Зроблено висновок про доцільність класифікації надзвичайних ситуацій за ризиком їх виникнення. Високий інтегральний збиток від надзвичайних ситуацій за певний період часу досягається за рахунок поєднання частоти їх виникнення та збитку від кожної надзвичайної ситуації. Запропоновано виділяти масові надзвичайні ситуації, що характеризуються високою ймовірністю їх виникнення та незначними збитками; рідкісні, що характеризуються невисокою ймовірністю виникнення, але збитки від них можуть бути значними; унікальні, що характеризуються виключно низькою ймовірністю виникнення.

Оцінка економічного збитку від надзвичайних ситуацій природного характеру має широке практичне застосування. Незважаючи на постійне вдосконалення методичних принципів кількісної оцінки економічних збитків, існуючі на сьогодні методики недостатньо враховують фактори, що впливають на розмір i якість цих збитків.

У роботі проведений порівняльний аналіз методичних підходів до оцінки економічних збитків від надзвичайних ситуацій природного характеру.

Рис. 1. Класифікація надзвичайних ситуацій

Спираючись на загальну теорію економічних збитків, проведений системний аналіз причинно-наслідкових зв'язків у системі «надзвичайна ситуація природного характеру-економічні наслідки», визначене поняття «економічні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру», під яким потрібно розуміти сукупність втрат та (або) погіршення властивостей суспільно корисних результатів праці, втраченої вигоди, зменшення величини економічного потенціалу території, додаткові витрати на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

Проведений аналіз дозволив виявити проблемні місця в існуючій системі управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру. Так, ця система представлена інституційними підрозділами, що належать до різних рівнів управління: державного, регіонального та місцевого. В той же час, як показала практика, взаємодія в межах цих рівнів недостатньо скоординована.

У другому розділі «Розроблення науково-методичних підходів до визначення складових збитку від надзвичайних ситуацій природного характеру» досліджено сутність ризику виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, методики його визначення. Розглянуто складові економічного потенціалу території, досліджено особливості його оцінки.

У роботі визначено, що аналітично ризик виражає частоту реалізації небезпек стосовно можливого їх числа. Ризик реалізується через збиток, набуваючи конкретних і вимірних форм. Найбільші соціальні й економічні збитки виявляються через катастрофічні ризики. Відповідно до теорії ймовірностей ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру запропоновано визначати за такою формулою:

, (1)

де R - ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру; - ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру; - кількість загиблих унаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру; - кількість постраждалих унаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру; - населення України.

У результаті аналізу теоретичних підходів до сутності категорії економічного потенціалу території зроблено висновок про її складний багатоаспектний характер. У роботі доведено, що надзвичайні ситуації природного характеру та їх наслідки можуть негативно впливати на економічний потенціал території. Економічних втрат унаслідок природних надзвичайних ситуацій зазнають окремі складові економічного потенціалу території, такі як природне середовище, населення, промисловість, сільське господарство тощо. Негативним результатом дії є зниження матеріально-технічної бази території, пошкодження основних фондів, матеріальних запасів, що розглядаються як складові виробничого потенціалу; порушення життєдіяльності населення, демографічної ситуації, здоров'я населення, що є складовими трудового потенціалу; пошкодження природних ресурсів, відновлюваних (лісові, водні, тваринний та рослинний світ, повітря) та невідновлюваних (земельні, паливно-енергетичні, мінерально-сировинні), що є складовими природно-ресурсного потенціалу; недоотримання наукових знань, практичного досвіду, інформаційних ресурсів, що є складовими інноваційного потенціалу; зниження ефективності функціонування системи територільного управління, що є складовою інституційного потенціалу.

Доведено, що основу економічного потенціалу територіїї становить трудовий потенціал, під яким потрібно розуміти соціально-економічну категорію, яка містить сукупність якостей, що визначають працездатність людей, їхній фізичний, психологічний, інтелектуальний рівні, які виражаються у здатності створювати нові духовні й матеріальні цінності. Проаналізовано сутність методичних підходів до економічної оцінки трудового потенціалу.

Використовуючи оцінку трудового потенціалу Сумської області, яку було проведено раніше, скориговано його величину з використанням інтегральних коефіцієнтів людського розвитку регіонів та індексів споживчих цін.

Виходячи зі структурного співвідношення трудового потенціалу в системі економічного потенціалу, у роботі запропонований науково-методичний підхід до інтегральної оцінки величини економічного потенціалу, який враховує індекс людського розвитку скоригований на індекс споживчих цін. Величина економічного потенціалу розраховується за формулою

(2)

де - економічний потенціал i-го регіону; - трудовий потенціал базової області, за яку прийнято Сумську область;- економічно активне населення Сумської області;- частка трудового потенціалу у загальному обсязі економічного потенціалу території приймається на рівні 0,385;- економічно активне населення i-го регіону; - індекс людського розвитку i-го регіону;- індекс споживчих цін.

У загальному вигляді величина зміни економічного потенціалу території визначається за формулою

, (3)

де - величина, на яку змінюється економічний потенціал внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру; П - економічний потенціал території, що перебуває в зоні дії надзвичайної ситуації природного характеру.

При цьому економічний потенціал території, що перебуває в зоні дії надзвичайної ситуації природного характеру, визначається за формулою

, (4)

де- населення, що перебуває в зоні дії надзвичайної ситуації природного характеру; - населення i-го регіону.

У третьому розділі «Удосконалення системи управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру в Україні» запропоновані заходи щодо вдосконалення системи управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру. Здійснено розрахунок зміни величини економічного потенціалу внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру по регіонах України, результати якого було використано для впровадження системи бюджетно-фінансових інструментів при розподілі міжбюджетних трансфертів на запобігання та компенсацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

На основі розробленого методичного підходу до визначення зміни величини економічного потенціалу території (), були проведені розрахунки, які показали, що найбільших втрат зазнають західні й південні регіони України (табл.1).

У 2008 році збитки від надзвичайних ситуацій природного характеру південних регіонів України коливаються в межах 190-220 млн грн, у західних областях - 245-280 млн грн. Найбільш характерними для них є гідрологічні, геологічні та метеорологічні надзвичайні ситуації природного характеру. Як доведено в роботі, спостерігається тенденція зростання збитків від надзвичайних ситуацій природного характеру.

Таблиця 1

Економічні збитки (зниження потенціалу території) внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру

Регіон	2004 рік	2006 рік	2008 рік
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
АР Крим	12861	3,71	19664	4,82	208403	3,97
Вінницька	10093	2,91	13724	3,37	153006	2,92
Волинська	14753	4,25	19018	4,66	278541	5,31
Дніпропетровська	10917	3,15	14845	3,64	165416	3,15
Донецька	9872	2,85	8357	2,05	117118	2,23
Житомирська	8695	2,51	10019	2,46	153671	2,93
Закарпатська	18800	5,42	17931	4,40	262720	5,01
Запорізька	13640	3,93	20856	5,11	220956	4,21
Івано - Франківська	18990	5,48	18112	4,44	265357	5,06
Київська	7964	2,30	9176	2,25	140815	2,69
Кіровоградська	11534	3,33	15685	3,85	174724	3,33
Луганська	11141	3,21	9431	2,31	132042	2,52
Львівська	17850	5,15	17025	4,17	249535	4,76
Миколаївська	14549	4,19	22246	5,46	235601	4,49
Одеська	13770	3,97	21055	5,16	223048	4,25
Полтавська	9887	2,85	13444	3,30	149903	2,86
Рівненська	18420	5,31	17569	4,31	257446	4,91
Сумська	8939	2,58	10300	2,53	157956	3,01
Тернопільська	17661	5,09	16844	4,13	246898	4,71
Харківська	9148	2,64	7744	1,90	108590	2,07
Херсонська	13770	3,97	21055	5,16	223048	4,25
Хмельницька	18230	5,26	17387	4,26	254809	4,86
Черкаська	9990	2,88	13584	3,33	153593	2,93
Чернівецька	19940	5,75	19018	4,66	278541	5,31
Чернігівська	8614	2,48	9926	2,43	152243	2,90
Київ	5120	1,48	5899	1,45	90822	1,73
Севастополь	11690	3,37	17876	4,38	189572	3,61
Україна	346838	100	407790	100	5244374	100

У дисертації обґрунтовується висновок, що діючі в Україні фінансові механізми, які забезпечують ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру, не є досконалими. Найбільш дієвим механізмом є формування і використання резервного фонду України та коштів місцевих бюджетів. Пропонується алгоритм прийняття рішення щодо розподілу цих коштів, який подано на рис. 2.

Рис. 2. Алгоритм прийняття рішення щодо розподілу коштів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру

Запропонований алгоритм (рис.2) дозволяє формалізувати зв'язки між учасниками суб'єктно-об'єктних відносин території та держави в цілому. Доведено, що ефективні розподіл i використання фінансових ресурсів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру території ґрунтується на оцінці економічного потенціалу області та її валового регіонального продукту.

Міжбюджетні відносини здійснюються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України на основі «Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та бюджетом Автономної Республіки Крим, обласними бюджетами, бюджетами мм. Києва та Севастополя, бюджетами міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного та районного значення, районними бюджетами, бюджетами сіл, селищ».

У той же час цей механізм не враховує величину та структуру збитків від надзвичайних ситуацій природного характеру, тому пропонується науково-методичний підхід до розподілу фінансових ресурсів на основі використання коригувальних коефіцієнтів, що враховують ці фактори. Розрахунок інтегрального коригувального коефіцієнта здійснюється за формулою

, (5)

де k - інтегральний коригувальний коефіцієнт; - середнє значення зміни економічного потенціалу по регіонах України внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру; - значення зміни економічного потенціалу i-го регіону внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру.

Коригувальний коефіцієнт , який показує дефіцит фінансових ресурсів території на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру розраховується за формулою

, (6)

де - коригувальний коефіцієнт; 1/27РФ - доля i-го регіону в обсязі резервного фонду України; - валовий регіональний продукт i-го регіону; - валовий регіональний продукт України; - частка валового регіонального продукту, яка може бути спрямована на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру; - значення зміни економічного потенціалу України внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру.

Виходячи з цього, формула розподілу міжбюджетних трансфертів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру матиме такий вигляд:

(7)

де - сума трансфертів на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

За результатами розрахунків можна зробити висновок, що не всі обласні бюджети України мають можливість самостійно ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру, тому необхідне збільшення обсягів резервного фонду України на ці цілі.

Розроблена методика коригування обсягів трансфертів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру дозволяє запропонувати алгоритм обґрунтування джерела їх фінансування (рис. 3).

Рис. 3. Блок-схема алгоритму обґрунтування джерела фінансування наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру

Якщо економічні збитки від надзвичайних ситуацій природного характеру області значні, тобто інтегральний коригувальний коефіцієнт k менший за одиницю, а валовий регіональний продукт області більший, ніж середній по Україні, то фінансування доцільно здійснювати з місцевого бюджету та (або) з резервного фонду України. Якщо збитки від надзвичайних ситуацій природного характеру області незначні, тобто k більший або дорівнює одиниці, а валовий регіональний продукт області менший або дорівнює середньому значенню валового регіонального продукту по Україні, то фінансування доцільно здійснювати за рахунок трансфертів з резервного фонду України. Якщо економічні збитки є значними, тобто k менший за одиницю, а валовий регіональний продукт області менший за середнє значення валового регіонального продукту по Україні, то фінансування доцільно здійснювати з резервного фонду України. Аналогічно досліджуються інші ситуації.

Проведені розрахунки дозволяють виявляти загальні тенденції змін і визначити джерела фінансування ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру з резервного фонду України та місцевих бюджетів (табл.2).

Таблиця 2

Взаємозв'язок між обсягом резервного фонду України, валового регіонального продукту та обсягів трансфертів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено узагальнення теоретичних та методичних підходів до розвитку організаційно-економічних основ управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру на основі врахування зміни величини економічного потенціалу території та вдосконалення системи бюджетно-фінансових інструментів розподілу міжбюджетних трансфертів щодо запобігання і компенсації наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

Результати дослідження дозволили зробити такі висновки:

1. На основі дослідження та узагальнення методичних положень до оцінки економічних збитків унаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру в роботі під економічними наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру розуміється сукупність втрат та (або) погіршення властивостей суспільно корисних результатів праці, втраченої вигоди, зменшення величини економічного потенціалу території, додаткові витрати на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

2. У результаті досліджень було доведено, що існує взаємозв'язок між економічним потенціалом і наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру. Зокрема негативним результатом дії надзвичайних ситуацій природного характеру є: зниження матеріально-технічної бази території, пошкодження основних фондів і матеріальних запасів як складових виробничого потенціалу; порушення якості життя, демографічної ситуації і здоров'я населення, що є складовими трудового потенціалу; пошкодження природних ресурсів, відновлюваних (лісові, водні, тваринний і рослинний світ, повітря) та невідновлюваних (земельні, паливно-енергетичні, мінерально-сировинні), що є складовими природно-ресурсного потенціалу; недоотримання наукових знань, практичного досвіду, інформаційних ресурсів, що є складовими інноваційного потенціалу; зниження ефективності функціонування системи територіального управління, що є складовою інституційного потенціалу.

3. Запропонована в роботі інтегральна оцінка величини економічного потенціалу регіону базується на використанні показників величини трудового потенціалу території та індексу людського розвитку з урахуванням фактора часу.

4. Узагальнення та вдосконалення науково-методичних підходів до визначення ризику виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру показують доцільність урахування ймовірностей виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру та їх наслідків. У результаті розрахунків встановлено, що в Україні ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру коливається в межах від залежно від виду надзвичайної природної ситуації та території її виникнення.

5. Аналіз науково-методичних підходів до оцінки економічного потенціалу території дозволив установити залежність величини економічного потенціалу території внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру з урахуванням ризику їх виникнення і кількості об'єктів виробничої та невиробничої сфер, що знаходиться в зоні дії надзвичайних ситуацій природного характеру.

6. Алгоритм розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів на запобігання і компенсацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру враховує показники економічного потенціалу території, валового регіонального продукту та величини резервного фонду України.

7. У результаті проведених розрахунків встановлено, якщо економічні збитки від надзвичайних ситуацій природного характеру області значні, тобто інтегральний коригувальний коефіцієнт k менший за одиницю, а валовий регіональний продукт області більший, ніж середній по Україні, то фінансування доцільно здійснювати з місцевого бюджету та (або) з резервного фонду України. Якщо збитки від надзвичайних ситуацій природного характеру області незначні, тобто k більше або дорівнює одиниці, а валовий регіональний продукт області менший або дорівнює середньому значенню валового регіонального продукту по Україні, то фінансування доцільно здійснювати за рахунок трансфертів з резервного фонду України. Якщо економічні збитки є значними, а валовий регіональний продукт області менший за середнє значення валового регіонального продукту по Україні, то фінансування доцільно здійснювати з резервного фонду України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

Скиданенко Ю.П. Аналіз методологічних підходів до визначення збитків від природних катастроф / Ю.П. Скиданенко // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2007. - № 1. - С. 5259.

Скиданенко Ю.П. Аналіз підходів до розрахунку витрат екологічно безпечного функціонування підприємства / Ю.П. Скиданенко // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. - 2007. - № 2. - С. 6974.

Скиданенко Ю.П. Розробка науково-методичних підходів до визначення ризику виникнення природної катастрофи та економічного збитку від нього / Ю.П. Скиданенко // Економіка природокористування і охорони довкілля. - 2008. - С. 112117.

Скиданенко Ю.П. Методичні підходи до розрахунку економічного збитку внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру / Ю.П. Скиданенко // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2009. - №3. - С. 84-92.

Лапін Є.В. Методичні підходи до перерозподілу фінансових ресурсів для компенсації збитків внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру / Є.В. Лапін, Ю.П. Скиданенко // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка.- 2010. - №1. - С. 28-34. Особистий внесок: розроблено науково-методичний підхід до розподілу коштів резервного фонду України та місцевих бюджетів на компенсацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

Матеріали наукових конференцій

Скиданенко Ю.П. Эколого-экономические инструменты реализации Киотского протокола / Ю.П. Скиданенко // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: матеріали П'ятої щорічної всеукраїнської наукової конференції, 21-22 квітня 2005 р. - Суми, 2005. - С. 9296.

Скиданенко Ю.П. Экономический ущерб как негативное следствие природных катастроф / Ю.П. Скиданенко // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: матеріали Шостої щорічної всеукраїнської наукової конференції, 19-20 квітня 2006 р. - Суми, 2006. - С. 135137.

Скиданенко Ю.П. Управління безпекою підприємства внаслідок надзвичайних ситуацій / Ю.П. Скиданенко // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: матеріали Сьомої щорічної всеукраїнської наукової конференції, 24-25 квітня 2007 р. - Суми, 2007. - С. 106108.

Скиданенко Ю.П. Методи оцінки економічного збитку від надзвичайних ситуацій / Ю.П. Скиданенко // Господарський механізм екологічно збалансованого розвитку: матеріали Всеукраїнської наукової конференції, 22-24 травня 2007 р. - Суми, 2007. - С. 147-149.

Скиданенко Ю.П. Визначення величини природного ризику надзвичайної ситуації / Ю.П. Скиданенко // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 20 травня 2008 р. - Київ, 2008. - С. 163-164.

Скиданенко Ю.П. Оценка природного риска территории в условиях устойчивого развития общества / Ю.П. Скиданенко // Система управления экологической безопасностью: материалы Второй заочной международной научно- практической конференции, 25 мая 2008 р. - Екатеринбург, 2008. - С. 204 - 209.

АНОТАЦІЯ

Скиданенко Ю.П. Організаційно-економічні основи управління наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Сумський державний університет, Суми, 2010.

У дисертації обґрунтовано необхідність формування системи бюджетно-фінансових інструментів щодо розподілу міжбюджетних трансфертів на запобігання і компенсацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру, який базується на врахуванні зміни економічного потенціалу регіону внаслідок надзвичайних ситуацій природного характеру.

Удосконалено науково-методичний підхід до проведення інтегральної оцінки величини економічного потенціалу регіону, який базується на використанні показників індексу людського розвитку з урахуванням фактора часу та величини трудового потенціалу території. У дисертації поглиблено економічну сутність поняття «економічні наслідки надзвичайних ситуацій природного характеру», яке визначено як сукупність втрат та (або) погіршення властивостей суспільно корисних результатів праці, втраченої вигоди, зменшення величини економічного потенціалу території, додаткові витрати на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру.

Удосконалено методичний підхід до визначення зміни величини економічного потенціалу території внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій природного характеру, який враховує взаємозв'язок економічних наслідків і ризиків настання надзвичайних ситуацій природного характеру.

Ключові слова: економічні наслідки, потенціал території, надзвичайна ситуація природного характеру, ризик, система бюджетно-фінансових інструментів, міжбюджетні трансферти.

АННОТАЦИЯ

Скиданенко Ю.П. Организационно-экономические основы управления последствиями чрезвычайных ситуаций природного характера. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Сумский государственный университет, Сумы, 2010.

В диссертационной работе осуществлено обобщение теоретических и методических подходов к оценке изменения величины экономического потенциала территории в результате влияния чрезвычайных ситуаций природного характера. Представлено авторское решение научной задачи развития организационно-экономических основ управления последствиями чрезвычайных ситуаций природного характера на основании учета изменения величины экономического потенциала территории и усовершенствования системы бюджетно-финансовых инструментов распределения межбюджетных трансфертов на предотвращение и компенсацию последствий чрезвычайных ситуаций природного характера. На основе исследования и обобщения методических положений относительно оценки экономических последствий чрезвычайных ситуаций природного характера в работе проведен анализ и углублена экономическая сущность понятия «экономические последствия чрезвычайных ситуаций природного характера». Под «экономическими последствиями чрезвычайных ситуаций природного характера» понимается совокупность потерь и (или) ухудшения свойств общественно полезных результатов труда, упущенной выгоды, уменьшение величины экономического потенциала территории, дополнительные расходы на ликвидацию последствий чрезвычайных ситуаций природного характера.

Доказана взаимосвязь между экономическим потенциалом и последствиями чрезвычайных ситуаций природного характера. Это проявляется в снижении материально-технической базы территории, повышенном износе основных фондов, повреждении материальных запасов, которые являются составляющими производственного потенциала; негативном влиянии на жизнедеятельность населения, демографическую ситуацию, здоровье населения, которые в совокупности являются составляющими трудового потенциала; нерациональном использовании природных ресурсов, в том числе восстановимых (лесные, водные, животный и растительный мир, воздух) и невосстановимых (земельные, топливно-энергетические, минерально-сырьевые), которые представляют природно-ресурсный потенциал; недополучении научных знаний, как составляющих инновационного потенциала; снижении эффективности функционирования системы территориального управления, как составляющей институционального потенциала.

Обобщены и усовершенствованы научно-методические подходы к определению риска возникновения экономических последствий чрезвычайных ситуаций природного характера. Определяется риск на основе учета вероятностей возникновения чрезвычайных ситуаций природного характера и их последствий.

Доказана возможность оценки изменения экономического потенциала территории на основе учета взаимосвязи экономических последствий и рисков возникновения чрезвычайных ситуаций природного характера. Предложена методика интегральной оценки величины экономического потенциала региона, которая базируется на выявленной взаимосвязи экономического и трудового потенциалов и учитывает индекс человеческого развития территории.

Усовершенствован алгоритм расчета величины межбюджетных трансфертов на предотвращение и компенсацию последствий чрезвычайных ситуаций природного характера, который учитывает показатели снижения экономического потенциала и дефицит финансовых ресурсов территории на ликвидацию этих последствий.

Определена взаимосвязь между объемом резервного фонда Украины, валовым региональным продуктом и объемами трансфертов на ликвидацию последствий чрезвычайных ситуаций природного характера.

Ключевые слова: экономические последствия, потенциал территории, чрезвычайная ситуация природного характера, риск, система бюджетно- финансовых инструментов, межбюджетные трансферты.

SUMMARY

Skydanenko Y. Organizationally economic bases of managament consequences of emergency situations of natural character. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.06 - an economy of ecological economy and guard of environment. Sumy state university, Sumy, 2010.

The thesis grounds the necessity of forming of budgetary-financial instruments on the distribution of intergovernmental transfers for prevention and compensation consequences of emergency situations of natural character, which is based on taking into account probabilistic change of economic potential of the region as a result of emergency situations of natural character.

The thesis uses the improved scientific and methodical approach to the integrated analysis of the economic potential of the region, which is based on the use of indicators of human development index and value of employment potential of the territory, taking into account the factor of time.

Thesis shows the deeper economic essence of the notion «economic consequences of emergency situations of natural character», which is defined as the aggregate of loss or deterioration of properties of socially useful work results, lost profit, reducing the size of the economic potential of the territory, the additional cost for the liquidation of the emergency situation consequences of natural character.

It is also used improved methodical approach to determination of size changes of economic potential of the territory due to emergencies of natural character, which considers the relationship of economic consequences and risk of emergency situations of natural character.

Keywords: economic consequences, potential of the region, emergency situations of natural character, risk, system of budgetary-financial instruments, intergovernmental transfers.

Размещено на Allbest.ru

...