Формування поля забруднення донних відкладів Бузького лиману важкими металами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата геологічних наук

21.06.01 - екологічна безпека

ФОРМУВАННЯ ПОЛЯ ЗАБРУДНЕННЯ ДОННИХ ВІДКЛАДІВ БУЗЬКОГО ЛИМАНУ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ

СМИРНОВ Віктор Миколайович

Київ-2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України

Науковий керівник

доктор геологічних наук

Долін Віктор Володимирович

Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України

завідувач відділу

Офіційні опоненти:

доктор геолого-мінералогічних наук

ГОРЛИЦЬКИЙ Борис Олександрович

Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України

завідувач відділу

доктор геолого-мінералогічних наук, професор

ОГНЯНИК Микола Степанович

Інститут геологічних наук НАН України

завідувач відділу

Захист відбудеться 19 жовтня 2010 р. об 11⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 26.192.01 в Інституті геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України за адресою: 03680 м. Київ, пр. Палладіна, 34-а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України за адресою: 03680 р. Київ, пр. Палладіна, 34.

Автореферат розісланий 31 серпня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.192.01

кандидат геологічних наук Жебровська К.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.

Проблема забезпечення належного екологічного стану водноресурсного потенціалу є актуальною для всіх регіонів України. Практично всі поверхневі водні ресурси України зазнають забруднення, виснаження і деградації. У районах розміщення потужних промислових і сільськогосподарських комплексів відбувається накопичення продуктів техногенної діяльності, зокрема, важких металів (ВМ) у компонентах водних екосистем (донних відкладах (ДВ), зависях, гідробіонтах). Акумулюючи ВМ, токсичні органічні речовини, ДВ з одного боку сприяють самоочищенню водного середовища, а з іншої - є постійним джерелом вторинного забруднення водойм. Більшість ВМ відрізняються біологічною активністю, здатністю до міграції у харчові ланцюги, накопичення в живих організмах в токсичних концентраціях.

Основна частина забруднюючих речовин у водних екосистемах осідає з води, внаслідок чого ДВ часто містять їх високі концентрації, водночас, їх концентрація у воді може і не бути підвищеною. Проте оцінка екологічного стану водних об'єктів, за правило, базується на визначенні вмісту забруднювачів саме у воді. Наразі в Україні дослідження просторового розподілу і формоутворення важких металів у ДВ представлені фрагментарно і здебільшого носять прикладний характер.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до статутних завдань Інституту геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України за бюджетною темою : „Оцінка впливу потенційно небезпечних об'єктів на навколишнє середовище та визначення основних чинників природно-техногенної небезпеки ” (№ ДР 0107U002694), грантом Президії НАН України: „Особливості розподілу важких металів у біогеоценозах зони впливу радіаційно небезпечних об'єктів ” (№ ДР 0107U003915).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є визначення закономірностей просторового розподілу, формоутворення і міграції важких металів у компонентах екосистеми Бузького лиману, комплексна оцінка екологічної безпеки водного об'єкту.

Відповідно до мети даної роботи ставилися наступні задачі:

1. Дослідження особливостей просторового розподілу забруднення донних відкладів Бузького лиману важкими металами.

2. Дослідження форм знаходження важких металів у донних відкладах.

3. Визначення параметрів накопичення важких металів у гідробіонтах.

4. Оцінка міграційної здатності важких металів в системі «поверхневі води - придонні води - донні відклади - гідробіонти».

Об'єктом дослідження є процеси формування просторового розподілу важких металів в екосистемі Бузького лиману, їх формоутворення та міграція.

Предмет дослідження - фізико-хімічні форми знаходження важких металів (мідь, цинк, нікель, хром, залізо, марганець, свинець) в донних відкладах, поверхневих, придонних водах, гідробіонтах Бузького лиману.

Методи досліджень. Експериментальні методи дослідження включають пробовідбирання, пробопідготування, хімічний, спектральний аналіз. Основний аналітичний метод, застосований в даному дослідженні - це атомна абсорбційна спектрофотометрія. Для статистичного оброблення результатів застосовано факторний, кореляційний, регресійний методи аналізу. Просторова інтерпретація аналітичних результатів здійснювалася з використанням аналітичного модуля Spatial Analyst ArcGIS 9.2.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне еколого-геохімічне опробування екосистеми Бузького лиману, вивчено просторовий розподіл ВМ у біотичних та абіотичних компонентах, побудовано карти забруднення з використанням ГІС-технологій. Вперше визначено форми знаходження ВМ у ДВ і придонній воді Бузького лиману. Вперше оцінено міграційну здатність ВМ в системі вода - донні відклади - гідробіонти. Вперше проведено комплексну оцінку водойми за еколого-геохімічними та санітарно-гігієнічними критеріями.

Наукова новизна визначається наступними положеннями:

1. За геохімічними критеріями (коефіцієнт концентрації) у донних відкладах акваторії Бузького лиману виділена техногенна асоціація важких металів: Cu (10,6), Pb (10,1), Mn (5,3), Zn (4,8), Ni (3,4). За санітарно-гігієнічними критеріями (коефіцієнт небезпеки) небезпека забруднення зменшується в ряду: Cu (4,82), Ni (2,73), Zn (2,11), Mn (1,77), Pb (1,19), Cr (0,79).

2. Міграційна здатність важких металів у донних відкладах Бузького лиману зростає в ряду: Pb < Fe < Cr < Ni < Cu < Zn < Mn. Високомолекулярні органічні речовини природного походження виконують провідну роль у фіксації міді та нікелю в донних відкладах, більш ніж на 90 % зв'язаних у гумінові комплекси, меншою мірою - Cr (30 %). Міграційна здатність цинку, заліза і марганцю визначається неорганічними формами.

3. Забруднення донних відкладів важкими металами, локалізоване в зонах впливу техногенних об'єктів, визначає забруднення поверхневих вод і гідробіонтів до надзвичайно високих рівнів та розвиток катастрофічної екологічної ситуації, що дає підстави для віднесення біогеосистеми Бузького лиману до зони екологічного лиха. Екологічна небезпека забруднення риб сімейства бичкових збільшується в ряду: Zn<Cu<Cr<Ni<Fe<Pb<Mn.

Обгрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій визначається застосуванням сучасного аналітичного модуля Spatial Analyst ArcGIS 9.2 для просторової інтерпретації експериментальних даних, а також сучасних вітчизняних та міжнародних нормованих методів оцінки екологічної безпеки морських акваторій. Основою для аналітичних та експериментальних робіт є матеріали опробування, які одержані автором впродовж 2006-2010 рр. Визначено форми знаходження 7 металів в 35 пробах ДВ, 35 пробах риб сімейства бичкових, 7 пробах водної рослинності, 35 пробах придонної і 15 - поверхневої води. Наукові положення і висновки ґрунтуються на статистично достовірній вибірці даних: загалом отримано і оброблено близько 3000 аналітичних результатів.

Наукове значення роботи. Робота спрямована на вирішення проблеми взаємодії та взаємозв'язку абіотичного (донних відкладів, поверхневих вод) та біотичного (гідробіонти) середовищ в умовах техногенного навантаження. Результати досліджень свідчать про недосконалість сучасних методів оцінки екологічної безпеки морських акваторій та необхідність суттєвого корегування нормативної бази щодо оцінювання стану природно-техногенних екосистем.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати дають уявлення про якісний, кількісний склад і просторовий розподіл ВМ у компонентах екосистеми Бузького лиману та можуть слугувати основою для розроблення заходів щодо мінімізації техногенного навантаження. Виявлення та картографування зон підвищеної концентрації забруднювачів у ДВ є базовими для розроблення практичних рекомендацій щодо локалізації екологічних ризиків. Проведена комплексна оцінка екологічної безпеки Бузького лиману визначає необхідність суттєвого корегування нормативно-правової бази. Результати дисертації використано Державним управлінням охорони навколишнього середовища у Миколаївській області для оптимізації системи моніторингу.

Особистий внесок здобувача. Основні результати дисертаційної роботи одержані автором особисто. Здобувач брав безпосередню участь у постановці завдань, виконанні експериментальних досліджень (пробовідбирання, пробопідготування), систематизації матеріалу, обговоренні результатів дослідження і формуванні висновків. Автором особисто одержано більше 2500 аналітичних результатів щодо форм знаходження ВМ у ДВ, поверхневих і придонних водах, гідробіонтах Бузького лиману, виконано узагальнення експериментальних даних, обґрунтовано теоретичні положення щодо закономірностей просторового розподілу, міграційної здатності ВМ та екологічної безпеки акваторії Бузького лиману.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, основні положення і висновки дисертаційної роботи були викладено, апробовано та надруковано в матеріалах наукових конференцій: Всеукраїнська науково-практична конференція «Екологія міст і рекреаційних зон» (Одеса, 2008); Всеукраїнська наукова конференція «Моніторинг природних і техногенних середовищ» (Сімферополь 2008); Регіональна нарада «Можливості супутникових технологій у сприянні вирішення проблем Миколаївщини» (Миколаїв 2008); Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених «Сучасні проблемі геологічних наук» (Київ, 2009), на еколого-геохімічному семінарі ІГНС НАН та МНС України (Київ, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 4,0 ум. друк. арк., зокрема 4 статті у фахових наукових журналах, 5 - у збірках тез і доповідей конференцій.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків і шести додатків, викладених на 239 сторінках комп'ютерного набору. Вона містить 21 рисунок, 49 таблиць та список літератури, який складається з 139 джерел.

Автор висловлює особливу подяку науковому керівникові доктору геол. наук Доліну В.В. за підтримку та допомогу у виконанні досліджень. Автор щиро вдячний за консультації доктору хім. наук Самчуку А.І., доктору геол. наук Кураєвій І.В., канд. геол.-мін. наук Пушкарьову О.В., старшому науковому співробітнику канд. біол. наук Орлову О.О., науковому співробітнику Іщуку О.О., співробітникам Державного управління охорони навколишнього середовища у Миколаївській області Седлецькому Є.О. і Кравцовій Т.М.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, сформульовані цілі і задачі дисертаційної роботи, її наукова новизна і практична значущість.

У РОЗДІЛІ 1 «ЕКОЛОГо-геохімічні АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ДОННИХ ВІДКЛАДів ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ» проаналізовано літературні джерела щодо забруднення донних відкладів морських акваторій ВМ. Дана характеристика природних та техногенних джерел надходження металів в навколишнє середовище. З позицій біологічної активності і токсичних властивостей ВМ обґрунтовано небезпеку їх накопичення у ДВ. Наведено ландшафтно-геохімічну характеристику степового району, розглянуто гідрохімічні та гідрологічні особливості Бузького лиману. Визначено техногенні джерела формування забруднення Бузького лиману та перелік основних ВМ, що надходять у лиман внаслідок промислового виробництва, неочищеного поверхневого стоку через міські зливові водовипуски, а також через забруднені водотоки: Fe, Zn, Ni, Cu, Cr, Mn, Pb.

У РОЗДІЛІ 2 «МЕТОДИ дослідження просторового розподілу та фізико-хімічних форм важких металів у донних відкладах» обґрунтовано застосований автором комплексний підхід до вивчення стану екосистеми Бузького лиману. Стратегія опробування базується на наступних принципах:

-розташування точок пробовідбирання безпосередньо у межах зон впливу джерел забруднення внаслідок прямого скиду забруднюючих речовин в акваторію лиману та поверхневого змиву атмосферними опадами (зливові водовипуски);

-максимального наближення мережі опробування до регулярної з кроком опробування 1-3 км згідно «Вимог до еколого-геологічних досліджень масштабу 1:50 000 - 1:25 000» (ВСЕГИНГЕО, 1990) ;

-застосування пробовідбірного обладнання (батометр, ковшовий дночерпатель з площею захвату 1/40 м²) згідно ГОСТ Р 51592-2000;

-визначення переліку контрольованих ВМ згідно звітів підприємств про використання води форми «2-ТП Водгосп»

-вивчення органічних і неорганічних форм знаходження ВМ у ДВ методом послідовного вилуговування;

-графічна інтерпретація просторового розподілу забруднення ДВ важкими металами з використанням сучасного аналітичного модуля Spatial Analyst ArcGIS 9.2 і топооснови 1:200 000;

-використання у якості критеріїв оцінки ступеня забруднення еколого-геохімічних та санітарно-гігієнічних показників: коефіцієнт концентрації (Кс), коефіцієнт небезпеки (Ко), коефіцієнт донної акумуляції (КДА), коефіцієнт накопичення у гідробіонтах (Кн), сумарний коефіцієнт забруднення ДВ (Zc), гідрохімічний індекс забруднення води (ІЗВ), показник хімічного забруднення (ПХЗ).

Згідно розробленої програми опробування було відібрано 35 проб ДВ, 35 проб риб сімейства бичкових, 7 проб водної рослинності, 35 проб придонної води, 15 проб поверхневих вод. ВМ (Zn, Pb, Cu, Cr, Ni, Mn, Fe) в компонентах екосистеми Бузького лиману визначали методом атомної абсорбційної спектрофотометрії на ААС-115М1. Хімічний склад ДВ визначали спектральним методом та методом полум'яної фотометрії.

Визначення форм знаходження ВМ у ДВ проводили шляхом послідовного вилуговування іонообмінних (1М розчин ацетату амонію з рН=4,8З), доступних (0,1 М соляна кислота) та фіксованих (озолення, концентрована азотна кислота при нагріванні) форм (рис. 1, ліва частина схеми). Паралельно проводили виділення водорозчинних форм (деіонізована вода з вмістом хлоридів, що відповідає складу поверхневих вод лиману), гумінових та фульвокислот (рис. 1, права частина схеми).



Рис. 1. Схема розділення форм знаходження важких металів у ДВ.

Проби придонної води фільтрували на паперовому фільтрі «синя стрічка», визначали вміст важких металів у фільтраті та зависі. Оскільки при такому розділенні у фільтрат переходить значна частина колоїдів, вміст важких металів у фільтраті ідентифікували як «умовно розчинені форми».

Оцінку екологічної небезпеки забруднення ДВ важкими металами проводили методом нормування за еколого-геохімічними та санітарно-гігієнічними показниками:

-коефіцієнт небезпеки (Ко) являє собою відношення концентрації забруднювача (С) до його гранично допустимої концентрації (ГДК): Ко = С/ГДК;

-коефіцієнт концентрації (Кс) являє собою відношення концентрації забруднювача (С) до його регіональної фонової концентрації (Сф): Кс = С/Сф;

-сумарний коефіцієнт забруднення являє собою суму коефіцієнтів концентрації забруднювачів, що перевищують 1: , де n - кількість сумованих величин;

-коефіцієнт донної акумуляції (КДА) являє собою відношення валового вмісту ВМ у донних відкладах і розчинених форм у воді: КДА = С_ДВ/С_В;

-коефіцієнт накопичення у гідробіонтах розраховували як відношення концентрації ВМ у пробах рослинності і риби та придонної води: Кн = С_Гб/С_В;

_-гідрохімічний індекс забруднення води являє собою середню частку перевищення ГДК: ; де n - число контрольованих забруднювачів;

-показник хімічного забруднення являє собою формалізований інтегральний параметр, що розраховується по 10 показникам, вміст яких найбільше перевищує ГДК: . Зважаючи на число контрольованих ВМ, ПХЗ у цій роботі розраховувався за меншим числом показників.

Оцінку забруднення та екологічного стану водного об'єкту виконували відповідно до методичних рекомендацій, викладених у роботах Ю.Є. Саєта та ін. (1990), Н.К. Андросової (2000), В.К. Шитікова та ін. (2003) (табл. 1).

Таблиця 1. Критерії оцінки забруднення компонентів водних екосистем

Контрольовані параметри	Категорії забруднення
	Допустима	Помірно небезпечна	Небезпечна	Надзвичайно небезпечна
	Оцінка екологічного стану
	Відносно задовільний	Напружений	Кризовий (надзвичайний)	Катастрофічний (екологічне лихо)
Ко забруднення донних відкладів, частка ГДК
1 клас небезпеки (Zn, Pb)	< 1	1 - 2	2 - 3	> 3
2 клас небезпеки (Cu,Ni,Cr)	1	1 - 5	5 - 10	>10
Ко забруднення поверхневих вод, частка ГДК
1-2 клас небезпеки (Zn,Pb, Cu,Ni,Cr)	< 1	1-5	5-10	> 10
3-4 клас небезпеки (Fe,Mn)	< 1	1-50	50-100	> 100
Інтегральні параметри
КДА	< 10	10 - 103	103 - 104	> 104
Кн	< 10	10 - 104	104 - 105	> 105
ПХЗ (1-2 кл.)	< 1	1-35	35-80	> 80
ПХЗ (3-4 кл.)	< 10	10 - 500	500	> 500
ІЗВ	< 1	1 - 4	4 -10	> 10
Zc	< 10	10 - 30	30 - 100	> 100

У РОЗДІЛІ 3 «ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ДОННИХ ВІДКЛАДАХ БУЗЬКОГО ЛИМАНУ» розглядається хімічний склад і валовий вміст ВМ за результатами опробування.

Осади Бузького лиману представлені зеленувато-сірими з дрібно і крупноалевритовими (Md=0.014--0.057), середньо і поганосортованними (S0=1.72-6.64) детритусово-раковинными мулами. В Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. Н.П. Семененко досліджено хімічний склад відібраних проб ДВ: SiO₂, TiO₂, Al₂O₃, Fe₂O₃, FeO, MnO, MgO, CaO, Na₂O, K₂O, P₂O₅, H₂O, SO_3. Співвідношення мінеральних і органічних речовин змінюється з глибиною водоймища: при збільшенні глибини спостерігається тенденція до зростання кількості органічних речовин у складі ДВ (С_орг.) і зменшення мінеральних (SiO₂) (рис. 2, 3).

Рис. 2. Регресійна залежність між вмістом мінеральної фракції ДВ та глибиною лиману.	Рис. 3. Регресійна залежність між вмістом органічної фракції ДВ і глибиною лиману.

Забруднення ДВ важкими металами змінюється у широкому діапазоні - в межах 4-х порядків (табл. 1). За середніми значеннями коефіцієнта небезпеки для металів 1 і 2 класів небезпеки ДВ Бузького лиману відносяться до «небезпечної» і «надзвичайно небезпечної» категорій забруднення. За сумарним показником забруднення - до помірно небезпечного ступеня забруднення. Характер просторового розподілу ВМ свідчить про наявність ряду техногенних аномалій, локалізованих у районі розташування промислових об'єктів.

Серед елементів 1 класу небезпеки в даній роботі вивчалися цинк і свинець.

Цинк. Виділяються дві техногенні аномалії забруднення ДВ Zn. Найбільша приурочена до водовипусків заводу Дамен Шипярдс Океан (ДШО), де концентрації перевищують 4000 мгЧкг-¹ (31,5 ГДК). Аномалія забруднення в межах 5-10 ГДК, значна частина якої приурочена до цього ж заводу, займає площу близько 5 км², близько 1 км² - в районі торгового морського порту. Забруднення ДВ в межах 3-5 ГДК у верхній і середній частинах лиману пов'язано з проведенням робіт по очищенню фарватеру і накопичення в цих місцях продуктів виймання. Верхня частина Бузького лиману від Варваровського мосту до створу Козирка-Галициново, за виключенням ділянки від с. Велика Корениха до с. Мала Корениха, характеризується підвищеним (1-3 ГДК) вмістом цинку у ДВ. Вміст Zn у ДВ нижньої частини лиману не перевищує 140 мгЧкг-¹.

Свинець. Найвищі рівні забруднення ДВ Pb (більше 3 ГДК) знайдено в районі Морського торгового порту і Чорноморського суднобудівельного заводу (ЧСЗ). До цього ж району приурочена аномалія забруднення в межах 2-3 ГДК площею близько 2 км². Забруднення ДВ Pb в межах 1 -2 ГДК знайдено у верхній частині лиману в районі впадання р. Інгул, міського звалища (с. Велика Корениха), на ділянці між с. Мала Корениха і с. Радсад, де розташовані порт, суднобудівельний завод і зливові випуски, в зоні впливу ДШО і стоків міських очисних споруд (с. Галіциново). Основна частина донних відкладів (78 % акваторії) не забруднена свинцем.

Таблиця 2. Діапазон забруднення ДВ Бузького лиману

Показник	Вміст, мгЧкг-1	Ко
Zn	9,38-4415 294	0,17-80,3 5,34
Pb	0,1-407 68,6	0,003-12,7 2,14
Ni	7,44-1368 95,75	0,37-68,4 4,8
Cu	9,22-1115 169	0,28-33,8 5,12
Cr	0,006-458 56,7	0,00006-4,6 0,57
Mn	131-10510 2651	0,09-7 1,77
Fe	59,15-230000 25904	Не нормується
ZC	1,0-160 27,8
Примітка для цієї таблиці та нижче: над рискою наведено граничні значення, під рискою - середнє арифметичне для 35 проб; межі визначення, мгЧдм--3: Fe - 0,03; Cu - 0,02; Ni - 0,04; Cr - 0,005; Zn - 0,005; Mn - 0,001; Pb - 0,1.

До наведених у цьому дослідженні елементів 2 класу небезпеки відносяться нікель, мідь і хром.

Нікель. Аномалії забруднення Ni приурочені до зони впливу Морського торгового порту (до 40 ГДК площею 2,5 км²); ЧСЗ і міських зливових водовипусків, а також накопиченням мулу внаслідок днопоглиблювальних робіт в районі маяка Сіверсів (5-10 ГДК площею до 4 км²); вищезазначених об'єктів, а також міського звалища в районі с. Велика Кореніха (3-5 ГДК площею понад 9 км²). ДВ основної частини акваторії (близько 60 %) забруднені в межах 1-3 ГДК. Площа незабрудненої акваторії становить близько 30 %.

Мідь. Аномалії забруднення ДВ Cu приурочені до зон впливу суднобудівельних заводів ДШО і ЧСЗ, Морського торгового порту. Поблизу цих об'єктів концентрації міді досягають 1 гЧкг-¹ (понад 30 ГДК). Основна територія акваторії (70 %) по забрудненню ДВ міддю відноситься до рівнів 1-3 ГДК.

Хром. Основна частина ДВ акваторії Бузького лиману (до 95 %) не забруднена Cr. Найзабрудненіші ділянки приурочені до зони впливу суднобудівельних заводів ДШО (до 7 ГДК), ЧСЗ, Морського торгового порту (2-3 ГДК).

Марганець відноситься до забруднювачів 3 класу небезпеки. Аномалії забруднення ДВ понад 5 ГДК знайдені у верхній частині лиману (впадання р. Інгул) і в районі с. Радсад. Остання аномалія, ймовірно, відноситься до зони впливу виноробного підприємства. Забруднення ДВ Mn у межах 3-5 ГДК знайдено також в районі міського звалища. Значна частина ДВ лиману (близько 60 %) відноситься до допустимої категорії забруднення Mn.

Z_C. За сумарним показником забруднення основна частина ДВ акваторії Бузького лиману (понад 50 %) відноситься до допустимої категорії забруднення (Z_C < 10). До небезпечної категорії відносяться ділянки у верхній частині лиману (в районі впадання р. Інгул), зон впливу суднобудівельних заводів, порту і міського звалища (Z_C від 30 до 100). В районі впливу суднобудівельних заводів ЧСЗ і ДШО, морського та річкового портів сформувалися надзвичайно небезпечні рівні забруднення ДВ (Z_C 100-156) (рис. 4а).

Значна частина ДВ акваторії лиману (84 %) забруднена міддю в концентраціях, що перевищують допустимі рівні, Ni - 70 %, Mn - 40 %, Zn - 34 %, Pb - 19 %, Cr - 7 %.

У РОЗДІЛІ 4 «ФОРМИ ЗНАХОДЖЕННЯ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ДОННИХ ВІДКЛАДАХ БУЗЬКОГО ЛИМАНУ» викладено результати дослідження рухомих та фіксованих органічних та неорганічних форм ВМ у ДВ, виділених шляхом послідовного вилуговування (див. рис. 1). Співвідношення форм ВМ у ДВ Бузького лиману варіює в широких межах (табл. 3) і значною мірою залежить від локалізації техногенних об'єктів.



а - сумарний коефіцієнт забруднення донних відкладів, категорії забруднення: < 10 - допустима, 10-30 - помірно небезпечна, 30-100 небезпечна, > 100 - надзвичайно небезпечна; б - показник хімічного забруднення води елементами 1 та 2 класу небезпеки: > 80 - надзвичайно небезпечна категорія забруднення (зона екологічного лиха); в - забруднення риб сімейства бичкових свинцем: ГДК - 1 мгЧкг-¹, г - показник хімічного забруднення риб, частки ГДК.

Рис. 4. Просторова інтерполяція показників забруднення компонентів екосистеми Бузького лиману

Таблиця 3. Рухомі форми важких металів в донних відкладах Бузького лиману, %

Метал	Форми знаходження
	Іонообмінна	Доступна	Фіксована
Zn	0,0-33,7 6,8	1,1-75,8 29,8	3,3-98,0 62,5
Cu	0,7-38,1 12,5	0,8-53,2 15,9	18,5-98,5 71,6
Cr	0,0-64,3 11,3	0,0-34,4 3,2	35,5-100 85,5
Ni	0,0-20,4 2,0	0,0-99,9 20,5	0,0-99,9 77,5
Fe	0,0-1,26 0,1	0,0-66,8 8,8	33,2-99,9 91,0
Mn	3,2-63,5 14,5	6,9-92,7 34,2	0,5-88,8 51,3

В цілому за збільшенням рухомості метали можна розташувати в ряду: Pb<Fe<Cr<Ni<Cu<Zn<Mn (рис. 5). У більшості проб вміст іонообмінних та доступних форм Pb - нижче чутливості приладу. За збільшенням частки іонообмінних форм ВМ у складі ДВ можна побудувати ряд: Pb<Fe<Ni<Zn<Cr?Cu?Mn, доступних: Pb<Cr<Fe<Cu<Ni<Zn<Mn.

Рис. 5. Форми знаходження важких металів у донних відкладах Бузького лиману

За відносним вмістом ВМ у складі гумусових речовин ДВ Бузького лиману виділяються три групи елементів. До першої відносяться Cu, Ni, основна частина яких (понад 90 %) у ДВ представлена гуматами. Окремо виділяється Cr, близько 30 % якого зв'язано в гумінові комплекси. До третьої групи відносяться Zn, Fe, Mn, менше 10 % яких зв'язано в гумінові комплекси. За зменшенням зв'язування ВМ органічною речовиною ДВ можна побудувати ряд: Cu?Ni>Cr>Zn?Fe?Mn (табл. 4, рис. 6). При порівнянні з аналогічним рядом, побудованим А.І. Самчуком та ін. для ґрунтів, спостерігається інверсія Zn та Ni. Найімовірніше ця невідповідність пов'язана з техногенною аномалією забруднення донних осадів: при концентраціях цинку, що сягають більше 4 гЧкг-¹, основна частина його надходить у водний об'єкт у вигляді нерозчинного гіодрооксиду.

Таким чином, міграційна здатність важких металів в донних відкладах Бузького лиману визначається типом і локалізацією техногенної діяльності. При зниженні валового змісту ВМ у ДВ до фонових значень, їх міграційна здатність збільшується. Міграційна здатність важких металів в донних відкладах Бузького лиману зростає в ряду: Pb<Fe<Cr<Ni<Cu<Zn<Mn.

Екологічна небезпека забруднення ДВ, оцінена за вмістом іонообмінних форм ВМ, більша, ніж за валовим їх вмістом. За даними просторового (ГІС) аналізу ореоли надзвичайно високого вмісту іонообмінних форм ВМ спостерігаються переважно у зонах впливу техногенних об'єктів, проте більш «розмиті» порівняно з аномаліями валового вмісту ВМ у ДВ. Небезпека забруднення екосистеми Бузького лиману за міграційною здатністю металів зрос-

тає у ряду (в дужках зазначено частину акваторії, що відноситься до допустимої категорії забруднення): Ni(95 %)<Zn(92 %)<Cr(88 %)<Mn(34 %)<Cu(6 %). Враховуючи гідрохімічні особливості, зокрема, слабо лужну реакцію води (рН понад 8), мідь, на 90 % пов'язана у гумінові комплекси у ДВ, є найбільш міграційноздатним елементом в екосистемі Бузького лиману.

Таблиця 4. Форми ВМ, пов'язані з органічною речовиною у ДВ

Метал	Водорозчинна	Фульвокомплекси	Гумінові комплекси	Негідролізований залишок
Zn	0,01-3,2 0,2	0,01-21,0 2,0	0,01-96,7 8,7	2,9-99,9 89,2
Cu	0,1-1,1 0,3	0,1-4,1 0,7	59,4-99,6 96,2	0,1-40,3 2,9
Cr	0,01-7,4 0,6	0,01-5,7 0,7	0,01-99,6 27,2	0,01-99,9 71,5
Ni	0,01-1,2 0,3	0,01-3,4 1,0	8,1-99,5 90,9	0,4-91,1 7,8
Fe	0,01-0,3 0,01	0,01-1,6 0,1	0,01-62,2 9,1	37,4-99,9 90,7
Mn	0,01-6,3 0,6	0,01-0,7 0,2	0,01-91,8 8,9	8,1-99,8 90,4

Рис. 6. Органічні форми важких металів у донних відкладах Бузького лиману: ВР - водорозчинні (водно-сольова витяжка); ФК - фульвокислоти; ГК - гумінові кислоти; НЗ - негідролізований залишок.

У РОЗДІЛІ 5 «РОЗПОДІЛ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ПОВЕРХНЕВИХ та ПРИДОННИХ ВОДАХ Бузького лиману» наведена характеристика забруднення придонних вод лиману, дано аналіз багаторічних даних моніторингу якості поверхневих вод. Для аналізу критичних показників забруднення поверхневих вод Бузького лиману ВМ використані дані спостережень Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Миколаївській області за 2002-2006 рр., які ведуться в 15 точках акваторії. важкий метал екосистема бузький

Порівняльний аналіз вмісту ВМ у придонній воді і водно-сольовій витяжці з ДВ дозволяє стверджувати про надходження металів з твердої фази ДВ в умовно розчинену форму. Найдинамічнішими є сполуки марганцю, заліза, міді і нікелю (табл. 5). Водночас у системі «ДВ - поверхнева вода» проявів вторинного забруднення ВМ не спостерігається. Одержані дані свідчать про надходження умовно розчинених форм Mn, Fe, Cu, Ni, з ДВ у придонні води та накопичення умовно розчинених форм Cr, Zn, Pb у придонних шарах води (рис. 7).

Аналіз співвідношення вмісту ВМ у ДВ та зависі придонних вод свідчить про суттєве зменшення сучасного техногенного навантаження на екосистему Бузького лиману унаслідок модернізації при зростанні обсягів виробництва на 20 % порівняно з 1990 р. Водночас спостерігається міграція рухомої частки мулу із зон аномального забруднення у порівняно чисті ділянки нижньої частини лиману, а також збагачення зависі порівняно з ДВ сполуками Fe, Mn, Zn, меншою мірою - Pb в місцях аномального забруднення ДВ.

Таблиця 5. Умовно розчинні форми важких металів, мгЧдм-3

Метал	Поверхнева вода	Придонна вода	ВP форма у ДВ
Pb	< 0,1	0,01 - 0,634 0,197	0,01 - 1,743 0,095
Zn	< 0,005	0,005 - 5,461 0,55	0,005 - 6,218 0,289
Cu	0,05 - 0,67 0,20	0,023 - 1,754 0,168	0,331 - 1,9 0,701
Ni	0,05 - 0,60 0,282	0,096 - 1,362 0,313	0,04 - 1,942 0,555
Cr	0,001 - 0,013 0,006	0,604 - 2,15 1,09	0,001 - 2,44 0,327
Fe	0,001 - 0,014 0,004	0,03 - 4,27 0,41	0,003 - 4,67 0,70
Mn	< 0,001	0,028 - 8,365 0,583	0,108 - 32,2 4,05

Рис. 7. Вертикальний розподіл умовно розчинних форм ВМ в екосистемі Бузького лиман

Екологічна набезпека забруднення поверхневих шарів води Бузького лиману визначається сполуками Cu (до 400 ГДК для водойм рибогосподарського призначення) i Ni (до 40 ГДК), які відносяться до 2 класу небезпеки. Водночас ГДК Cu, встановлені для водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення у поверхневих шарах води більшої частини акваторії, не перевищено. Нікелеве забруднення являє значну небезпеку за перевищенням ГДК для обох типів водойм. За інтегральними показниками ПХЗ та ІЗВ забруднення поверхневих шарів води Бузького лиману відноситься до надзвичайно небезпечної категорії, що відповідає катастрофічному екологічному станові. Значення КДА Fe, Cr, Mn перевищують 10⁴, що також визначає розвиток катастрофічних процесів у водній екосистемі.

У всіх точках відбирання придонних шарів води спостерігається значне перевищення ГДК, встановлених для водойм рибогосподарського призначення, для всіх ВМ; більша частина акваторії забруднена Cu, Cr, Zn та Ni до надзвичайно високих рівнів, що є підставою для віднесення екосистеми до зони екологічного лиха. За критерієм забруднення води водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення Pb та Cr в екосистемі Бузького лиману склалася надзвичайна екологічна ситуація, нікелем - напружена (табл. 6). За інтегральними показниками забруднення придонних шарів води елементами 1 та 2 класів небезпеки в екосистемі склалася катастрофічна екологічна ситуація (зона екологічного лиха) (див. рис. 4б, табл. 1).

Таким чином, за показниками забруднення водних товщ ВМ, градієнту їх концентрації у системі «вода-ДВ» акваторія Бузького лиману відноситься до надзвичайно небезпечної категорії забруднення, що відповідає зоні екологічного лиха. Забруднення поверхневих шарів води визначється умовно розчиненими сполуками Cu, Ni, придонних - Cu, Cr, Ni, Zn.

Таблиця 6. Ко забруднення придонних шарів води Бузького лиману, частка ГДК

Показник	Тип водойми
	РГ	ГП та КП
Pb	0,1-6,3 2,0	0,3-21,1 6,6
Zn	0,50-546 55,0	0,005-5,3 0,5
Cu	23-1754 168	0,02-1,7 0,2
Ni	9,6-136 31,3	1,0-13,6 3,1
Cr	60,4-215 109	6,0-21,5 10,9
Fe	0,3-42,7 4,1	0,1-12,9 1,2
Mn	Не встановлено	0,2-64,3 4,5
ПХЗ (1+2)	97-2035 366
ПХЗ (3)	0,5-85 8,6
ІЗВ	19,5-407 73,2

Примітка: РГ - рибогосподарського призначення, ГП та КП - господарсько-питного та культурно-побутового призначення, в дужках зазначено клас небезпеки.

У розділі 6 «Накопичення важких металів у гідробіонтах» розглянуто закономірності просторового розподілу ВМ у прикріплених видах рослинності та рибах сімейства бичкових, що відрізняються невеликим ореолом міграції.

На опробуваній території абсолютно домінують прикріплені водні види, а серед них - рдесник пронизанолистий (Potamogeton реrfoliatus L.). Решта рослинних угрупувань на більшій частині лиману зустрічається лише як домішки.

Таблиця 7. Накопичення важких металів рдесником пронизанолистим

Метали	Вміст, мгЧкг-1	Кн, мгЧкг-1/мгЧдм-3
Zn	<0,005-64,3 33,5	15,6-212 94,4
Pb	< 0,1	-
Cu	10,2-24,1 18,7	372-861 570
Cr	<0,005-29,7 18,85	10,2-43,3 26,7
Ni	15,0-67,5 29,1	579-385 192
Mn	1740-7480 3217	(8,3-96,1)Ч103 44,9Ч103
Fe	931-5091 3222	(7,3-169,7)Ч103 72,6Ч103

Вміст ВМ у вищій водній рослинності зменшується в ряду: Fe,Mn>Ni>Cu>Zn>Cr (табл. 7). Інтенсивність залучення важких металів в біогеохімічні цикли міграції (Кн) водними рослинами зменшується в ряду: Fe>Mn>Cu>Ni>Zn>Cr. Отже, рдесник пронизанолистий - макроконцентратор по відношенню до Fe і Mn, меншою мірою - Ni і Cu та деконцентратор по відношенню до Cr.

Риби сімейства бичкових вибрані у якості індикаторного виду з міркувань їх поширення по всій акваторії лиману, невеликим ореолом міграції, адаптивних властивостей у широкому діапазоні зміни умов існування. За вмістом ВМ у рибах сімейства бичкових можна побудувати ряд: Fe>Mn>Zn>Cu>Pb>Cr>Ni (табл. 8). Інтенсивність залучення металів у трофічний ланцюг за коефіцієнтом накопичення зменшується в ряду: Fe>Cu?Mn>Pb> >Zn>Ni>Cr.

Забруднення риб з позицій екологічної безпеки передусім визначається сполуками Pb (до 25 ГДК) (див. рис. 4в) та Cr (до 91 ГДК). За цими показниками акваторія лиману практич-

но повністю відноситься до надзвичайно небезпечного рівня забруднення, що визначає розвиток катастрофічної екологічної ситуації. За середнім значенням Ко небезпека забруднення риб сімейства бичкових зростає у ряду: Zn<Cu<Ni<Mn<Fe<Pb<Cr. За інтегральним показником забруднення гідробіонтів акваторія лиману відноситься до зони екологічного лиха (див. рис. 4г).

Таблиця 8. Параметри забруднення риб сімейства бичкових важкими металами

Метали	Вміст, мгЧкг-1	Кн, мгЧкг-1/ /мгЧдм-3	Ко, частка ГДК
Zn	1,9-25 8,2	2,4-49 18,4	0,049-0,62 0,21
Pb	0,97-25 4,4	3,8-105 24,5	0,97-25 4,5
Cu	4,7-25 11	14-697 280	0,47-2,5 1,1
Ni	0,28-1,6 0,73	0,38-13,6 4,7	0,55-3,1 1,5
Cr	<0,005-28 2,3	<0,003-24,7 1,7	<0,017-91 7,5
Fe	23-173 71	24,6-5021 1140	0,78-5,8 2,4
Mn	3,9-50 16	2,6-1013 223	0,38-5,0 1,6

За даними статистичного аналізу основними параметрами, що визначають забруднення гідробіонтів, є: валовий вміст металів у ДВ, сумарний показник забруднення ДВ, коефіцієнт донної акумуляції, інтегральні показники хімічного забруднення води ПХЗ, ІЗВ. Надходження сполук міді у трофічні ланцюги визначається вмістом гуматів Cu у ДВ.

Для проведення комплексної оцінки стану екосистеми Бузького лиману використано власні експериментальні дані щодо валового вмісту ВМ та вмісту їх іонообмінних форм у ДВ, забруднення поверхневих, придонних шарів води та гідробіонтів. Ранжування акваторії виконувалося сучасними засобами аналітичного модуля Spatial Analyst програми ArcGIS за санітарно-гігієнічними та еколого-геохімічними критеріями по категоріям забруднення: «допустима», «помірно небезпечна», «небезпечна», «надзвичайно небезпечна» (див. табл. 1). Вказані категорії відповідають оціночним рівням екологічної ситуації: «відносно задовільна», «напружена», «кризова (надзвичайна)», «катастрофічна (екологічне лихо)» (рис. 8).

За валовим вмістом ВМ у ДВ, в середньому, 57 % акваторії відноситься до допустимої категорії забруднення, 36 % - до помірно небезпечної, 4 % - до небезпечної, 3 % - до надзвичайно небезпечної. Небезпека забруднення донних відкладів зростає у ряду: Cr<Pb<Zn<Ni<Cu. Аномалії забруднення локалізовані в акваторіях, прилеглих до суднобудівельних заводів, портів, очисним спорудам, звалищам.

За вмістом іонообмінних форм ВМ у ДВ до 70 % акваторії відноситься до допустимої категорії забруднення, 14 % - до помірно небезпечної, 12 % - до небезпечної, 4,5 % - до надзвичайно небезпечної. Небезпека забруднення збільшується у ряду: Pb<Ni<Zn<Cr<Mn<Cu. Аномалії забруднення локалізовані у зоні впливу техногенних об'єктів, проте більш «розмазані» у просторовому відношенні.

За забрудненням поверхневих вод Бузького лиману, як водойми рибогосподарського призначення, умовно розчиненими формами Cu, Cr, Ni, Zn та інтегральним показником хімічного забруднення акваторія повністю відноситься до надзвичайно високої категорії забруднення, що визначає катастрофічний екологічний стан біогеосистеми. Небезпека забруднення зростає у ряду: Fe<Pb<Zn<Ni<Cr,Cu. Найвищі концентрації ВМ в умовно розчиненій формі приурочені до зон впливу техногенних об'єктів.

Ступінь небезпеки забруднення ВМ водних товщ лиману, як водойми господарсько-питного та культурно-побутового призначення, суттєво менша. За ступенем забруднення води Cr, Pb, Ni екологічна ситуація може бути охарактеризована як кризова (надзвичайна).

За величиною КДА небезпека забруднення зростає в ряду: Cr<Pb<Ni<Zn<Cu<Mn<Fe. Значна диференціація вмісту Fe та Mn у воді та ДВ визначає надзвичайно високу категорію забруднення та катастрофічний екологічний стан.

Рис. 8. Ранжування акваторії Бузького лиману за ступенем забруднення компонентів екосистеми важкими металами.

Забруднення гідробіонтів в цілому відображає загальну картину забруднення ДВ. Небезпека забруднення риб сімейства бичкових зростає у ряду: Zn<Cu<Cr<Ni<Fe<Pb<Mn. За ступенем забруднення гідробіонтів сполуками Pb і Mn та інтегральним ПХЗ більша частина акваторії відноситься до зони екологічного лиха.

В цілому екологічний ризик забруднення компонентів екосистеми Бузького лиману ВМ зростає від напруженого до катастрофічного екологічного стану в ряду: донні відклади, поверхневі води, гідробіонти, що свідчить про недосконалість сучасної нормативної бази для оцінки стану природно-техногенних екосистем.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі висвітлено актуальну наукову проблему екологічної безпеки морських естуарій в умовах техногенного навантаження. На основі власних експериментальних даних визначено закономірності формування просторового розподілу Zn, Pb, Cu, Cr, Fe, Mn, Ni, особливості формоутворення, водної міграції та біологічної доступності ВМ у ДВ, придонних та поверхневих шарах води, наведено оцінку екологічної безпеки біогеосистеми Бузького лиману.

1. Унаслідок техногенної діяльності уздовж берегів Бузького лиману в зонах впливу промислових підприємств сформувалися локальні аномалії забруднення донних відкладів важкими металами. Провідну роль у формуванні техногенних аномалій забруднення виконує суднобудівельне виробництво. За геохімічними критеріями (Кс) виділена техногенна асоціація ВМ: Cu (10,6), Pb (10,1), Mn (5,3), Zn (4,8), Ni (3,4). За санітарно-гігієнічними критеріями (Ко) небезпека забруднення зменшується в ряду: Cu (4,82), Ni (2,73), Zn (2,11), Mn (1,77), Pb (1,19), Cr (0,79). За критеріями екологічної безпеки забруднення ДВ більшої частини акваторії лиману відноситься до помірно небезпечної категорії (напружена екологічна ситуація).

2. Міграційна здатність ВМ у ДВ Бузького лиману зростає у ряду: Pb<Fe<Cr<Ni<Cu<Zn<Mn. Високомолекулярні органічні речовини природного походження виконують провідну роль у фіксації Cu і Ni (90 %), меншою мірою - Cr (30 %) у ДВ. Міграційна здатність Zn, Fe і Mn визначається неорганічними формами. У зоні впливу побутових і виробничих зливових скидів у ДВ підвищується частка водорозчинних, іонообмінних і доступних форм ВМ, а також гуматів і фульватів. Екологічна небезпека забруднення ДВ, за оцінкою по вмісту іонообмінних форм ВМ, відповідає напруженій екологічній ситуації.

3. За інтегральними показниками забруднення водних товщ важкими металами, градієнтом їх концентрації у системі «Вода - ДВ» акваторія Бузького лиману відноситься до надзвичайно високої категорії забруднення, що відповідає зоні екологічного лиха. Забруднення поверхневих шарів води визначається умовно розчиненими сполуками Cu (до 400 ГДК), Ni (до 40 ГДК), придонних - Cu (до 1750 ГДК), Cr (до 215 ГДК), Ni (до136 ГДК), Zn (до 550 ГДК). Процеси самоочищення поверхневих вод визначаються седиментацією твердофазних частинок, що містять Ni, Fe, Mn, Cu. Забруднення водної товщі цими металами має вторинне походження і відбувається внаслідок гідролізації їх сполук у донних відкладах. Міграція Pb, Zn, Cr в умовно розчиненій формі обмежена системою «Придонна вода - ДВ» з накопиченням їх у придонних шарах води.

4. Риби сімейства бичкових є біоіндикатором забруднення екосистеми Бузького лиману. Основними чинниками, що визначають забруднення гідробіонтів ВМ є: валовий вміст ВМ у ДВ, КДА, інтегральні показники хімічного забрудненя води. Екологічна небезпека забруднення трофічного ланцюга зростає у ряду: Zn<Cu<Cr<Ni<Fe<Pb<Mn. За забрудненням риб сімейства бичкових сполуками Pb (до 25 ГДК) i Mn (до 5 ГДК) більша частина акваторії відноситься до надзвичайно небезпечного рівня забруднення, що визначає розвиток катастрофічної екологічної ситуації у біогеоценозі Бузького лиману.

5. Оцінка забруднення компонентів екосистеми Бузького лиману ВМ за діючими нормативами не відповідає закону спряжених середовищ. Локальне забруднення ДВ визначає надзвичайно небезпечний рівень забруднення поверхневих вод та розвиток катастрофічної екологічної ситуації (по забрудненню гідробіонтів). Результати досліджень свідчать про необхідність суттєвого корегування нормативної бази щодо оцінювання стану природно-техногенних екосистем.

6. Отримані дані дозволяють рекомендувати встановлення категоричної заборони на виловлювання риби та оголошення Бузького лиману зоною екологічного лиха, що визначає необхідність суттєвого розширення системи моніторингу і розроблення науково обґрунтованої системи заходів щодо поліпшення екологічної ситуації.

ПУБЛІКАЦІЇ

1. Смирнов В.Н. Экологические показатели состояния поверхностных вод Бугского лимана в пределах Николаевской городской агломерации / Смирнов В.Н., Кравцова Т.Н // Зб.наук.праць ІГНС НАН та МНС України. - К., 2007. - Вип. 14. - С. 142-148. (Автором проаналізовано основні показники забруднення поверхневих вод Бузького лиману важкими металами).

2. Долин В.В. Методические подходы к оценке степени техногенной загрузки на донные отложения (на примере Южно-Бугского лимана) / Долин В.В., Смирнов В.Н., Смирнова С.М. // Пошукова та екологічна геохімія. - К., 2007. - №1(6). - С. 36-42. (Автором визначений основний методичний підхід до оцінки ступеня техногенного навантаження на донні відклади).

3. Стеценко Д.О. Аналіз балансового розподілу важких металів у компонентах лісової екосистеми / Стеценко Д.О., Смирнов В.М., Долин В.В. // Зб.наук.праць ІГНС НАН та МНС України. - К., 2007. - Вип. 15. - С. 109-114. (Автором отримано дані вмісту важких металів у компонентах екосистеми).

4. Смирнов В.Н. Формы нахождения тяжелых металлов в донных отложениях Бугского лимана / Смирнов В.Н., Долин В.В // Геохімія та рудоутворення. - 2008. - № 26. - С. 101-107. (Автором визначено форми знаходження важких металів в донних відкладах Бузького лиману, проаналізовано закономірності формоутворення в межах техногенних аномалій забруднення).

5. Смирнов В.Н. Экологические показатели состояния поверхностных вод Бугского лимана в пределах Николаевской городской агломерации / Смирнов В.Н., Кравцова Т.Н., Смирнова С.М. // Зб. доп. всеукр. наук-прак. конф. «Екологія міст та рекреаційних зон». - Одеса, 2008.- с. 175.

6. Смирнов В.Н. Оценка экологической безопасности донных отложений Бугского лимана / Смирнов В.Н., Долин В.В., Смирнова С.М. // Сб.докл. всеукр. науч. конф. «Мониторинг природных и техногенных сред». - Симферополь, 2008. - с. 48.

7. Смирнов В.Н. Формирование поля загрязнения донных отложений Бугского лимана / Смирнов В.Н., Долин В.В., Ищук А.А. // Матер. наради «Можливості супутникових технологій у сприянні вирішення проблем Миколаївщини». - Миколаїв, 2008. - с. 23.

8. Смирнов В.Н. Тяжелые металлы в донных отложениях Бугского лимана [Електронний ресурс] / Смирнов В.Н., Ищук А.А., Долин В.В. // Зб. доп. всеукр. наук. конф. мол. вч. «Сучасні проблеми геологічних наук» 6-8 квітня 2009 р.. - К: КНУ им. Т.Г. Шевченко, 2009. - 11 с. - 1 електр.-опт.диск (CD-ROM). - Системні вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 98/2000/NT/XP.

9. Долин В.В. Формирование поля загрязнения донных отложений Бугского лимана [Электронный ресурс] / Долин В.В., Ищук А.А., Смирнов В.Н. // ДНВЦ «Природа»: Режим доступа http://www.pryroda.gov.ua/ua/index.php?newsid=1127.

АНОТАЦІЯ

Смирнов В.М. Формування поля забруднення донних відкладів Бузького лиману важкими металами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за фахом 21.06.01-екологічна безпека. - Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено вивченню процесів формування просторового розподілу, накопичення і міграції важких металів в екосистемі Бузького лиману. Проведено облік та аналіз основних джерел техногенного навантаження. За результатами досліджень побудовано карти забруднення абіотичних та біотичних компонентів екосистеми Бузького лиману важкими металами зі застосуванням ГІС-технологій. Виявлено ареали з підвищеним техногенним навантаженням, локалізація яких приурочена до розташування промислових підприємств. Визначено закономірності вертикального розподілу умовно розчинених та завислих форм мікроелементів в екосистемі Бузького лиману. Вивчено накопичення важких металів у гідробіонтах. Дано комплексну оцінку екологічного стану лиману, що відповідає розвитку катастрофічної екологічної ситуації.

Ключові слова: важкі метали, донні відклади, ГІС, форми знаходження, поверхневі і придонні води, гідробіонти, міграція.

АННОТАЦИЯ

Смирнов В.Н. Формирование поля загрязнения донных отложений Бугского лимана тяжелыми металлами. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата геологических наук по специальности 21.06.01 - экологическая безопасность. - Институт геохимии окружающей среды НАН и МЧС Украины, Киев, 2009.

В условиях возрастания техногенной нагрузки актуализируется необходимость комплексного подхода к изучению закономерностей распределения загрязнителей в морских эстуариях, являющихся барьером на пути миграции загрязни...