Трансформаційна роль риючих ссавців у екосистемах верхів’я басейну Дністра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ і економіки

природокористування

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Трансформаційна роль риючих ссавців у екосистемах верхів'я басейну Дністра

03.00.16 - екологія

Куцериб ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Львівському національному університеті імені Івана Франка

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор

ЦАРИК Йосип Володимирович,

Львівський національний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри зоології.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

ПАРПАН Василь Іванович,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри біології та екології;

доктор біологічних наук, професор

ІВАНЦІВ Володимир Васильович,

Волинський національний університет імені Лесі Українки,

завідувач кафедри зоології.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед ссавців на особливу увагу заслуговують ті, які значний час проводять в товщі ґрунту. Ця група ссавців представлена землериями різного ступеня спеціалізації: помірно спеціалізованими і високо спеціалізованими, одним із яких є кріт європейський (Talpa europaea Linnaeus, 1758) з родини Talpidae. Помірно спеціалізованим ґрунториєм є кабан дикий (Sus scrofa Linnaeus, 1758).

Під час дослідження ролі ґрунториїв дослідники звертали увагу на ґрунтотворну роль ссавців, зокрема їх вплив на формування фізико-хімічних властивостей ґрунту [Абатуров Б.Д., 1966; Абатуров Б.Д., 1972; Булахов В.Л. 1975; Кучерук В.В. 1960]. Було встановлено якісні і деякі кількісні характеристики цього впливу [Булахов В.Л. 1989; Козло П.Г. 1970;
Пахомов А.Е. 1987; Пахомов А.Е. 1997; Пахомов А.Е. 1999; Полушина Н.А. 1975; Попова Н.А. 1962; Коробченко М. 2009; Рудишин М.П. 1998].

Однак, на теренах Заходу України таких досліджень проведено обмаль. Поза увагою дослідників залишилася активність ґрунториїв у різних біогеоценозах гірських екосистем протягом сезону, кількість винесеної або переміщеної ними землі, хімічний склад викидів та заростання їх рослинами. Весь цей комплекс питань і обумовив актуальність вибраної нами теми досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Робота виконана на кафедрі зоології Львівського національного університету імені Івана Франка за час перебування здобувачем кафедри зоології 2002-2006 рр., та під час навчання в стаціонарній аспірантурі 2006-2009 рр. Дослідження виконували в рамках держбюджетної теми кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка: «Моніторинг екосистем транскордонних територій Розточчя та Західного Полісся» (2006-2010 рр.), ОБ. - 83п,№ ДР: 0103U001914; та позабюджетної теми кафедри біології Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка: «Структурно-функціональна характеристика біоценозів Карпатського регіону Львівщини», а її результати представлені у звітах про виконання тем кафедрами.

Мета і завдання роботи. Метою нашої роботи було встановити риючу роль ссавців у гірських екосистемах, в межах території Верхньо-Дністровських Бескид (середньогір'я Карпат).

Для реалізації поставленої мети передбачалось вирішити такі завдання:

· встановити специфіку риючої діяльності досліджуваних тварин відповідно до їх екологічних груп (риючі копитні - кабан дикий та риючі комахоїдні - кроти);

· дослідити об'єм і масштаби механічного впливу риючих ссавців на едафотопи гірських біогеоценозів середньогір'я Карпат;

· дослідити морфологічні особливості наслідків риючої діяльності на поверхню ґрунту риючих копитних та риючих комахоїдних;

· зробити порівняльну оцінку впливу досліджуваних груп ссавців на просторові характеристики ґрунтового покриву, а саме: а) риючих комахоїдних (кріт європейський);б) риючих копитних (кабана дикого);

· дослідити зміни фізико-хімічного складу ґрунтів, що були піддані впливу ґрунториїв;

· встановити вплив досліджуваних видів ґрунториїв на поновлення (динаміку) рослинного покриву.

Об'єкт дослідження - трансформаційна діяльність ссавців-ґрунториїв у гірських біогеоценозах, закономірності її просторово-часової динаміки, чисельність та норова діяльність ґрунториїв і її наслідки у різних біотопах верхів'я басейну Дністра.

Предмет дослідження - риючі ссавці: кріт європейський (Talpa europaea Linnaeus, 1758) та кабан дикий (Sus scrofa Linnaeus, 1758).

Основні методи дослідження: польовий - вивчення умов поселення ссавців, розкопки нір та ходів крота, їх біотопного розподілу, обліки чисельності, площі пориїв та викидів; камеральний - опрацювання зібраних матеріалів, опрацювання літературних джерел та статистичні методи обробки даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для верхів'я басейну р. Дністра на території Верхньо-Дністровських Бескид (середньогір'я Карпат):

- досліджено і описано основні різновиди впливу риючих копитних ссавців та риючих комахоїдних на стан гірських ґрунтів;

- зроблена морфологічна оцінка трансформаційної діяльності досліджуваних ґрунториїв;

- досліджено і описано фізико-хімічні зміни у ґрунтах внаслідок впливу на них крота європейського та кабана дикого;

- досліджено і описано вплив досліджуваних ґрунториїв на стан та поновлення рослинного покриву в лісових та лучних екосистемах.

Практичне значення роботи. Отримані результати є науковою основою для розроблення практичних заходів спрямованих на оптимізацію ґрунтотворних процесів у природних і антропогеннозмінених екосистемах верхів'я басейну Дністра; результати досліджень знайдуть широке застосування у практиці ведення моніторингу та кадастру тваринного світу, при розробленні й реалізації програм раціонального використання біотичних ресурсів у західному регіоні України; матеріали наших досліджень використовуються під час написання курсових та дипломних робіт студентами, при читанні загальних курсів зоології хребетних та екології у Львівському національному університеті імені І. Франка та Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені І. Франка.

Особистий внесок. Польові та експериментальні дослідження, збір матеріалів, аналіз результатів, їх обробка здійснено безпосередньо автором; аналіз ґрунту проводили в лабораторії ґрунтово-агрохімічних досліджень при Львівському обласному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість”; підготовка наукових праць і доповідей виконані одноосібно (доля співавторів у двох працях становить 30%).

Автор щиро вдячна керівнику роботи доктору біологічних наук, професору Й.В. Царику, співробітникам кафедри зоології Львівського національного університету імені Івана Франка за вагому допомогу при написанні цієї дисертації та лабораторії ґрунтово-агрохімічних досліджень при Львівському обласному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції “Облдержродючість” за допомогу у проведенні фізико-хімічного аналізу ґрунтів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації пройшли представлення на 26-ти міжнародних та всеукраїнських конференціях, присвячених актуальним питанням екології, біології, теріології та ґрунтознавства: I Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасний стан та перспективи розвитку біо- і агроценозів в умовах постійного техногенного забруднення» (Дрогобич-Трускавець, 2006); V Міжнародній науковій конференції «Фальцфейнівські читання» (Херсон, 2007); IV - V Міжнародній науковій конференції «Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах. ZOOCENOZIS - 2007, 2009» (Дніпропетровськ, 2007, 2009); Міжнародній науковій конференції «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій» (Івано-Франківськ, 2007); VI - VIII Міжнародній науковій конференції «Проблеми екології та екологічної освіти» (Кривий Ріг, 2007, 2008, 2009); IV - VI Ogуlnopolskiej Mіodzieџowej Konferencji Naukowej «Mіodzi naukowcy - praktyce rolniczej» nt. „Nowe tendencje rozwoju rolnictwa i obszarуw wiejskich” (Rzeszow, Uniwersytet Rzeszowski, 2008, 2009, 2010); Міжнародній науковій конференції «Значення та перспективи стаціонарних досліджень для вивчення і збереження біорізноманіття» (Львів, 2008); Науковій конференції «Еколого-фауністичні особливості водних та наземних екосистем» (Львів, 2008); V - VI Всеукраїнській науково-практичній конференції «Перший крок у науку». (Луганськ, 2009, 2010, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції „Збереження та відтворення біорізноманіття Західного Полісся” (Сарни, 2009); IV міжнародній конференції молодих науковців «Біологія: від молекули до біосфери». (Харків, 2009);IХ конференції молодих учених «Наукові основи збереження біотичної різноманітності» (Львів, 2009); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми фундаментальної і прикладної екології, екологічної геології і раціонального природокористування» (Кривий Ріг, 2009);VI Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Сучасний соціокультурний простір 2009» (Київ, 2009); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми збалансованого природокористування» (Кам'янець-Подільський, 2009); I міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Фундаментальні та прикладні дослідження в біології» (Донецьк, 2009); III Всеукраїнській науково-практичній конференції «Географія та екологія: наука і освіта» (Умань, 2010); Науковій конференції «Перспективи розвитку лісового та садово-паркового господарства» (Умань, 2010); III Міжнародній конференції «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (Рівне, 2010); ІV Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва». (Сколе, Львівська область, 2010); II Міжнародна конференція молодих вчених та студентів «Сучасний стан та перспективи розвитку біо- і агроценозів в умовах постійного техногенного забруднення» (Дрогобич-Трускавець, 2010).

Публікації. Автором за темою дисертації опубліковано 32 наукові роботи (одноосібні та у співавторстві), 5 з них - статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 12 - статей і 15 тез у інших виданнях.

Структура та обсяг роботи. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 193 сторінки, із них основного тексту 130 сторінок. Робота складається із вступу, 6 розділів, висновків, додатків та бібліографії. Робота містить 24 таблиці, 37 рисунків та 15 додатків. Бібліографічний список становить 293 джерела, з яких 30 латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Аналіз літературних даних засвідчив, що останнім часом суттєво посилився інтерес до вивчення ролі ссавців у ґрунтотворних процесах та змінах рослинності. Цілком очевидно, що на характер і напрям ґрунтотворчого процесу безпосередньо мають вплив комплекс екологічних факторів, під впливом яких формується ґрунтовий покрив. Це перш за все кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні та біотичні фактори, зокрема фітоценотичні, зооценотичні і мікробоценотичні. Роль біотичних факторів обумовлена типом біогеоценозу і разом з кліматичними, геоморфологічними та гідрологічними чинниками вони утворюють біогеоценотичний системний комплекс в ґрунтотворному процесі.

ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Пробні площі розташовані на території Старосамбірського, Турківського та Самбірського районів Львівської області, у межах території Верхньо-Дністровських Бескид. Основні дослідження ми проводили у Старосамбірському районі, який знаходиться в зоні широколистяних лісів в північній частині, мішаних і хвойних - в південній. Найпоширеніші типи лісу: вологий буковий, вологий грабово-буковий яличник, вологий буково-смерековий суяличник, волога грабово-ялицева бучина. Основними лісоутворюючими породами є сосна (Pinus sylvestris L.), ялина європейська або смерека (Picea abies (L.) Karsten.), дуб (Quercus robur L.), бук лісовий (Fagus sylvatica L.), граб (Carpinus betulus L.), рідко ялиця біла (Abies alba Mill.). На даній території, переважаючими типами ґрунтів є бурі лісові опідзолені, дерново-підзолисті ґрунти, як слабо, так і сильно опідзолені, середньосуглинкові. Ґрунти цього типу кислі, майже безструктурні і погано пропускають воду.

Дослідження проводили на п'яти пробних площах розміром 1 га у таких біотопах: “Старий ліс”, “Молодий ліс”, “Сіножать”, “Пасовище” та “Орні землі”. Пробні площі відображають дегресивний ряд угрупувань. Пробна площа “Старий ліс” розташована також на території Головецького лісництва на межі сіл Тисовиця, Лопушанка-Хомина, Головецько, Лінина, Лаврів, і представлена насадженнями віком 65-90 років, в якому ростуть: сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), ялина європейська або смерека (Picea abies (L.) Karsten.), досить багато граба (Carpinus betulus L.) та бука лісового (Fagus sylvatica L.) та інших дерев. Пробна площа “Молодий ліс” розташована у Головецькому лісництві на території Верхньо-Дністровських Бескид у Старосамбірському районі. Тут ростуть молоді насадження смереки (Picea abies (L.) Karsten.), бука лісового (Fagus sylvatica L.) де-не-де ялиці (Abies alba Mill.) та багато інших деревних порід віком 8-12 та 40-65 років.

Пробна площа “Пасовища” розташована на території Головецького лісництва на межі зі старим лісом поблизу сіл Стрілки, Тисовиця, Лопушанка-Хомина, Ясениця Замкова з однієї сторони від території досліджень, а з іншої сторони сіл Гвоздець, Головецько, Лінина, Лаврів. Дана територія досліджень являє собою лучне угрупування з переважанням різнотрав'я і злаків, яке виникло на місці орних земель, на якому продовж останніх 15 років випасають корів та коней. Пробна площа “Сіножать“ закладена на території села Тисовиця Старосамбірського району. Територія досліджень межує з орними землями, пасовищами та старим лісом, та представляє собою лучне угрупування, що межує з лісовим, на якому один раз на сезон викошують злаки і різнотрав'я.

Пробна площа “Орні землі“ закладена неподалік села Тисовиця на приватних землі мешканців оточуючих сіл. Це поля на яких вирощують сільськогосподарські культури і раз на рік удобрюють органічними добривами.

Об'єкти і методи дослідження

Об'єктом досліджень послужив різноманітний вплив риючих ссавців на зміну фізико-хімічних і біотичних властивостей ґрунту в даних умовах. Досліджували у цьому процесі роль крота європейського (Talpa europaea L.), а для порівняння взяли наземну рийну діяльність кабана дикого (Sus scrofa L.).

Для виявлення впливу ссавців-ґрунториїв, загальним методичним прийомом є порівняльний метод, що полягає у вимірюванні параметрів, закладанні і проведенні експериментів та відборі проб як на площі з різними видами впливу тварин, так і на площі, що не підлягає цьому впливу (контрольна площа) в одних і тих же максимально подібних, тобто ідентичних умовах, і в один і той же час. Відбір проб ми проводили не менше ніж із шестиразовим повтором.

Підрахунок кротів ми проводили під час повної розкопки нір та їх ходів крота на пробних площах, встановленням живоловок. Чисельність особин дикого кабана підраховували за їх слідами.

На кожній досліджуваній ділянці підраховували всі види порушень ґрунту і ходів ссавців (нори, ходи, викиди, пориї, розпушування). Вимірювання масштабів діяльності риючих ссавців проводили прямим підрахунком різних пошкоджень ґрунтового покриву тваринами (кріт європейський і дика свиня). Викиди крота картували, а через певні проміжки часу (1, 3, 6, 12 місяців і т. д.) відмічали ті, що знову появилися (нові).

Відбір проб і хімічний аналіз зразків ґрунтів на вміст гумусу, хімічних елементів, рН та інших характеристик, проводили за загальноприйнятими методиками, викладеними в практичних рекомендаціях [Зирін Н.Г. і Орлов Д.С. (1964 р), Бельчикова Н.Г. (1965 р), Аринушкіна Е.В. (1970 р), Вадюніна А.Ф. і Корчагіна З.А. (1973 р), Каурічев І.С. (1980 р), Мінєєв В.Г. (1989 р)].

Для проведення аналізу на вміст хімічних елементів у викидах крота європейського (Talpa europaea L.) нами було відібрано відповідні проби ґрунту з викидів різного віку (травень 2005 р., травень 2007 р., вересень 2008 р. і травень 2009 р.), у них визначали вміст фосфору, азоту, калію, рН-ґрунту (актуальну кислотність), гідролітичну кислотність ґрунту, відсотковий вміст гумусу та суму вбірних основ. На кожній пробній площі було взято пробу в середньому масою 2 кг зі старої кротовини віком 4 роки, свіжої - віком 12 місяців, одноденного викиду та непошкодженого ґрунту (контроль). Проби відбирали таким чином: із десяти кротовин одного віку вибірково брали приблизно 200 г ґрунту, перемішували і сушили до повітряно-сухого стану, а вже після цього у лабораторії ґрунтово-агрохімічних досліджень при Львівському обласному проектнотехнологічному центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» проводили відповідні аналізи.

Облік чисельності ходів проводили методом перераховування їх на маршруті з застосуванням загальноприйнятого коефіцієнта заселення ходів крота, що в середньому складає чотири-п'ять особин на хід. Оцінку приблизної чисельності робили у перерахунку ходів і особин на 1 км маршруту.

Опрацювання отриманих результатів проводили методом варіаційної статистики по стандартних методиках з використанням персонального комп'ютера з сучасним набором програмного забезпечення.

Характеристика та масштаби впливу риючих ссавців на стан едафотопів верхньо-дністровських бескид

В розділі подано результати досліджень які відображають масштаби впливу основних видів ґрунториїв на гірські екосистеми верхів'я басейну Дністра. Для аналізу риючої активності крота європейського ми провели картування викидів, описали їх розміри і форму, оцінили об'єм винесеного на поверхню землі ґрунту та площу бокової поверхні кротовин, дослідили та описали ходи крота у різних біотопах. Встановлено, що відстань між викидами в середньому становить 120-140,0 см. Згідно наших досліджень весною до 80% ходів кріт прокладає на глибині 10-20 см, однак ближче до зими його ходи знаходяться на глибині 20-40 см, а це приблизно 90% ходів. За нашими даними середня довжина ходу крота становить 125,8-152,4 см на сіножатях, на пасовищах - 135,3-143,8 см, а на орних землях - 89,6-123,2 см.

Так на сіножатях на маршруті довжиною 2 км у 2007 році обліковано 23 ходи - виявлено 13 особин, з яких 3 мертві; у 2008 році було обліковано 16 внутріґрунтових ходів, та виловлено 12 особин, а у 2009 році розкопано 33 ходи і знайдено 35 особин.

Нами з'ясовано, що найбільше пориїв Sus scrofa L. є в молодому лісі (115 пориїв/га), в старому лісі їх - 85, на орних землях можна знайти до 25 пориїв, а на пасовищах їх - 17, та найменше - на сіножатях (15 пориїв/га). Показано, що кількість свіжих пориїв є значно меншою, ніж кількість кротовин. Так, наприклад, на 1 га площі кількість свіжих однорічних пориїв на сіножатях становить 3, довжиною приблизно 6 м та глибиною 7 см, загальною площею порию приблизно 20 м², а свіжих кротовин у молодому лісі - 125 з висотою викиду 28 см та діаметром 21,5 см, а це, за площею набагато більше в порівнянні з пориями дикого кабана.

Встановлено, що сезонна активність різних видів риючих ссавців різниться між собою, в основному вона залежить від специфіки діяльності, яка відрізняється у різні пори року, від виду та середовища існування ссавців. Так, на сіножатях протягом одного дня може появитись в середньому 12 кротовин, що у три рази більше ніж у старому лісі, де їх кількість становить - 4 кротовини на 10 м², у молодому лісі - 9 кротовин, на пасовищах - 8, а на орних землях - 5 кротовин. Однак кількість кротовин в основному залежить і від пори року. Так, появу перших кротовин протягом року виявлено в середині квітня - на початку травня, а осінніх - жовтні. За сезон найбільше “свіжих” кротовин виявлено на сіножатях (до 400 екз/га), у молодому лісі (120), на пасовищі (90), у старому лісі (70) і орній землі (20 екз/га).

Встановлено, що сумарний об'єм винесеної на поверхню ґрунту землі у молодому лісі становить - 1589719,3 см³ або приблизно 1,5 м³. Площа бокової або сферичної поверхні одноденної кротовини на пробній площі “сіножать” становить 351,9 м²/га, а її об'єм рівний 4728,2 см³, а у молодому лісі площа бокової поверхні такої ж кротовини дорівнює 341,8 м²/га, з її об'ємом відповідно 1591,6 см³. Сумарний об'єм винесеного ґрунту у різних біотопах сягає від 0,2 м³ на орних землях до 15,8 м³ на сіножатях.

Під час рийної діяльності кротів, на поверхню ґрунту виноситься значна його маса. Роль дикого кабана у цьому процесі є дещо меншою порівнянні з кротом європейським, але середовищетвірне значення його досить суттєве, що особливо стосується його діяльності на пасовищах, що призводить до створення оптимальних умов для проростання різних видів трав'яних рослин. риючий ссавець ґрунт копитний

Трансформаційний вплив ґрунториїв на зміни фізико-хімічних показників ґрунту

В розділі подано результати досліджень щодо впливу ґрунториїв на зміни фізико-хімічних показників ґрунту. Під впливом ссавців-ґрунториїв твердість ґрунту зменшується в 2,3-17 разів, аераційні властивості лісових ґрунтів зростають на 13-39%, а у зоні активної діяльності ґрунториїв (до 40 см) утворюються повітряні порожнини об'ємом від 1,7 до 25,0 м³/га [Булахов В.Л. (1983); Звягинцев Д.П. (1987); Пахомов А.Е. (1987, 1998, 1999); Grulich I. (1959)].

Ґрунториї своєю діяльністю сприяють переміщенню хімічних елементів, та й загалом сприяють, у принципі, похованню поверхневих шарів ґрунту. Наприклад, на “сіножатях” актуальна кислотність ґрунту майже не змінюється, дані коливаються від 3,95 до 4,10 у викидах різного віку, вміст фосфору рухомого в непорушеному ґрунті (контроль) становить 34 мг/кг, у одноденному викиді 10 мг/кг, у однорічному 17 мг/кг, а у старому викиді (4 роки) - 17 мг/кг. Вміст калію в непорушеному ґрунті дорівнює 42 мг/кг, в одноденному 24 мг/кг, в однорічному 40 мг/кг, а в старому 43 мг/кг; щодо вмісту азоту, то в непорушеному ґрунті його 204,4 мг/кг, а в одноденному, однорічному і старому викидах приблизно 140,0 мг/кг. Такі зміни вмісту фосфору, калію, азоту й інших показників у викидах крота пояснюються застосуванням мінеральних добрив на сіножатях. Беручи до уваги процентний вміст гумусу, гідролітичну кислотність та суму вбірних основ, то тут спостерігаємо такі зміни: гідролітична кислотність становить у непорушеному ґрунті 2,11 мг/екв, у одноденному викиді 1,63 мг/екв, у однорічному 1,82 мг/екв, а у старому викиді (4 роки) - 1,98 мг/екв; вміст гумусу такий: у непорушеному ґрунті - 3,43%, у одноденному викиді - 1,89%, у однорічному - 2,0%, а у старому викиді (4 роки) - 2,08%; сума вбірних основ становить у непорушеному ґрунті - 14,2 мг/екв, у одноденному викиді - 10,0 мг/екв, у однорічному - 10,2 мг/екв, а у старому викиді (4 роки) - 11,2 мг/екв.

Трансформаційний вплив ссавців-ґрунториїв на рослинний покрив

Риюча діяльність ссавців є фактором змін рослинного покриву, який проявляється в двох формах: перша - руйнування рослинного покриву внаслідок пориїв або викидів ґрунту. В цьому випадку рослинний покрив набуває рис мозаїчності; друга - зміна фізико-хімічних властивостей ґрунтів, складу їх мезофауни, а відтак субстрату на якому розвиваються ті або інші види рослин.

Ступінь впливу ґрунториїв ми визначали шляхом порівняльного аналізу рослинності у неушкоджених ґрунториями едафотопах (контроль) та на пошкоджених ділянках (експеримент). В перші місяці після виникнення кротовин чи пориїв кабана рослинний покрив зникає повністю, а вже через 3-10 місяців утворюється перша “бідна” за видовим складом рослинність, в основному за рахунок багаторічних рослин.

На лісових кротовинах першими поселяються лишайники і лише через
3-4 роки - квіткові рослини. Лише через 7-8 років рослинний покрив на переораній цими тваринами землі набуває характерний для даного типу фітоценозу вигляд. На порушених кротами ділянках землі збільшується кількість видів рослин в порівнянні з контролем (непошкоджений ґрунт). Зокрема там розвиваються такі види, як: Hypericum perforatum L., Campanula glomerata L., Centaurea jacea L., Calendula officinalis L., Arnica montana L. та Hieracium pilosella L., Polygonum persicaria L., Rumex confetus Wild. Новими рослинами, які появились є Centaurium erythraea Rafn., Oxalis acetosella L., рідко але трапляється Origanum vulgare L., Chamomilla recutita (L.) Rauschert., Cichorium intybus L., однак різко зменшилась кількість таких рослин як Taraxacum officinale Wigg., Tussilago farfara L. та інших видів.

Формування травостою відбувається за рахунок поступового відновлення чисельності особин рослин. Так за 7 років загальна чисельність особин трав'яних рослин на пошкоджених територіях майже зрівнюється із контролем і становить 212 екз/м² на старих викидах (контроль 231 екз/м²) (табл. 1).

Таблиця 1

Зміни рослинного покриву на сіножатях під впливом крота європейського (Talpa europaea L.)

Показники	Непошкоджений ґрунт (контроль)	Викиди крота
		Свіжі викиди (1-1,5 року)	Середньовікові викиди (2-3 роки)	Старі викиди (4-7років)
Кількість видів (на м2), з них:	16±4	12±3	24±6	27±9
трав'яних	16±4	11±2	17±3	23±6
молоді сходи: кущів	0	0	2±1	3±2
дерев	0	1±1	5±3	5±3
Щільність особин екз/м2, з них:	231±18	26±5	98±11	212±16
трав'яних	231±18	25±4	91±8	204±11
молоді сходи: кущів	0	0	2±1	3±1
дерев	0	1±1	5±2	5±3

Порівнявши старі та середньовікові викиди ми встановили, що частина видів тут відновилась, а деякі повністю зникли і появляються вони лише на шестирічних викидах. Це такі види як Elytrigia repens L., Urtica dioica L., Trifolium pratense L., Plantago major L., Equisetum arvense L., Achillea millefolium L. та інші види.

Однак, якщо порівнювати види активності підземних і наземних тварин, то вони суттєво відрізняються, оскільки наземні тварини у пошуках їжі та місць укриття переміщуються протягом доби з одного біотопу в інший, або в межах екосистеми, здійснюючи так звані добові міграції. При цьому відбувається значний механічний вплив на ґрунт, трав'яний покрив і тваринні угруповання. Проаналізувавши пошкоджений кабаном ґрунт ми знайшли на свіжих річних пориях 9 видів рослин, на середньовікових пориях - 14 видів, з яких 11 видів - трав'яні види, 2 види молодих сходів кущів та 1 вид молодих сходів дерев (табл. 2).

На старих 7-ми річних пориях виявлено 17 видів рослин, з них 10 видів - трав'яні види, 2 види кущів і 5 видів дерев, що перевищує видове різноманіття на непошкодженому ґрунті у 1,5 раза. Тут знаходимо молоді паростки дерев, серед яких Pinus sylvestris L., Fraxinus excelsior L., Acer platanoides L., Malus sylvestris Mill. та Betula pendula Roth., та кущів: Corylus avellana L. та Alnus incana L., а також нові види рослин, такі як Hypericum perforatum L., Centaurium erythraea Rafn., Rumex confetus Wild., Origanum vulgare L., Taraxacum officinale Wigg., Calendula officinalis L. та Plantago major L., Equisetum arvense L., Cichorium intybus L., Achillea millefolium L., Arctium lappa L., Arnica montana L., Hieracium pilosella L. і інші види.

Таблиця 2

Зміни чисельності рослинного покриву на пасовищах під впливом риючої діяльності кабана дикого (Sus scrofa L.)

Показники	Непошкоджений ґрунт (контроль)	Пориї кабана
		Свіжі пориї (1-1,5 року)	Середньовікові пориї (2-3 роки)	Старі пориї (4-7років)
Кількість видів (на м2), з них:	11±5	9±3	14±5	17±7
трав'яних	11±5	7±2	11±3	10±5
молоді сходи: кущів	0	1±1	2±1	2±1
дерев	0	1±1	1±2	5±2

Таким чином, формування травостою на пориях кабана проходить досить активно, оскільки на зритих кабаном ділянках покращуються умови для природного відновлення рослин, крім цього вони зашпаровують насіння деревних порід у ґрунт.

ВИСНОВКИ

На підставі проведених досліджень, продовж 2002-2010 років, в гірських екосистемах Верхньо-Дністровських Бескид зроблено комплексну оцінку риючої діяльності підземних комахоїдних та наземних копитних ссавців у природних та антропогеннозмінених екосистемах:

1. Встановлено, що основними ґрунториями в гірських біотопах верхів'я басейну Дністра, є кріт європейський (Talpa europaea L.) та кабан дикий (Sus scrofa L.). Зі всіх видів їх діяльності, найбільш ефективною є пронизуюча, механічна та виносна діяльність, які тісно між собою взаємопов'язані, і, тим самим підсилюють формування та розвиток ґрунтів, зміну рослинності.

2. Масштаби впливу землериїв на ґрунтовий покрив у гірських екосистемах є значні. Встановлено, що на поверхню ґрунту протягом 8 років досліджень кротами виноситься від 0,08 м³/га на орних землях до 8,6 м³/га ґрунту на сіножатях, а пориї кабана дикого сягають від 20 м²/га до 350 м²/га, в залежності від років та типу досліджуваного біотопу.

3. В дегресивному ряді біотопів: старий ліс > молодий ліс > пасовище > сіножать > орні землі, найвища діяльність кротів виявлена на сіножатях та пасовищах, а дикого кабана у молодому та старому лісі.

4. Трансформаційна діяльність ґрунториїв є важливим чинником зміни твердості ґрунту, його аерації, водопроникності та хімічних властивостей ґрунту гірських екосистем. Завдяки їхній діяльності здійснюється вертикальний перерозподіл хімічних елементів. З викидами крота, залежно від віку кротовин (одноденні, річні та старі) та біотопу, на поверхню ґрунту виноситься від 10,0 до 74,0 мг/кг фосфору, від 89,6 до 162,4 мг/кг азоту, від 13,0 до 60,9 мг/кг калію. Гідролітична кислотність не змінюється; рН-ґрунту - коливається від 3,70 до 4,90; процент гумусу сягає від 1,73 до 3,17%, сума вбірних основ в межах від 10,0 до 22,0 мг/екв.

5. В старих 4-6-річних кротовинах вміст фосфору, калію та азоту досягає величини, яка близька до їх вмісту в контролі. Що стосується гумусу, то величина його вмісту у викидах та пориях віком 4 роки стає близькою до контролю в старому лісі, сіножатях та орних землях.

6. Діяльність ґрунториїв призводить до поховання поверхневих шарів ґрунту і, тим самим, є одним із факторів сукцесій рослинного покриву. На старих викидах крота та пориях кабана через 4-9 років досліджень видове різноманіття рослин збільшується майже в 2 рази, в порівнянні із контрольними площами, а щільність особин зменшується приблизно у 0,3 рази. Збільшення видової різноманітності рослин досягається переважно за рахунок видів рудерального типу стратегій.

7. Середовищетвірна роль дикого кабана в порівнянні з кротом європейським є меншою, особливо на сіножатях та пасовищах. Суттєва вона у молодому і старому лісі, де призводить до створення оптимальних умов для проростання різних видів трав та природного лісопоновлення. На непошкоджених ссавцями ділянках не трапляються молоді паростки кущів і дерев, а на свіжих і старих пориях кабана та викидах крота вони появляються і нормально розвиваються. Рослинний покрив повністю відновлюється на старих викидах крота і пориях кабана через 7-8 років.

8. Трансформаційна роль ссавців-ґрунториїв є одним із важливих елементів складного механізму гомеостазу природних екосистем, яка сприяє перемішуванню ґрунту, зміні рослинності на сіножатях та пасовищах, і сприяє природному поновленню лісу та збільшенню біотичного різноманіття в місцях їхньої діяльності.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Куцериб Т.М. Рийна діяльність Talpa europaea L. у різних біогеоценозах на Старосамбірщині (Львівська область) / Т.М. Куцериб // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - Вип. 38. - 2004. - С.147-151.

2. Куцериб Т.М. Риюча діяльність Sus scrofa L. протягом літньо-осіннього сезону Старосамбірщині (Львівська область) / Т.М. Куцериб // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - Вип. 45. - 2007. - С. 121-126.

3. Куцериб Т.М. Характеристика риючої діяльності ссавців на прикладі крота європейського (Talpa europaea L.) у різних екосистемах / Т.М. Куцериб // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2009. - Вип. 49. - С. 91-96.

4. Куцериб Т.М. Характеристика хімічних показників ґрунту у викидах крота європейського (Talpa europaea L.) в екосистемах Верхньо-Дністровських Бескид / Т.М. Куцериб // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2010. Вип. 53. - С. 49-57.

5. Куцериб Т.М. Структура нір крота європейського (Talpa europaea L.) та специфіка їх будови / Т.М. Куцериб // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2011. - Вип. 55. - С. 100-109.

Статті в інших наукових виданнях

6. Куцериб Т.М. Фізико-хімічна характеристика ґрунтів в різних біогеоценозах в результаті дії риючих ссавців протягом 2002-2006 рр. (Львівська область) / Т.М. Куцериб // Збірник наукових праць. Фальцфейнівські читання. - Херсон: ПП. Вишемирський, 2007, - С. 189-192.

7. Куцериб Т.М. Характеристика фізико-хімічних показників ґрунту в різних біогеоценозах внаслідок риючої діяльності Talpa europaea L. у Львівській області / Т.М. Куцериб // Вісник Прикарп. нац. унів-ту ім. В. Стефаника, Матеріали міжнародної наукової конференції., серія Біологія., - Івано-Франківськ: Гостинець, 2007. Вип. VII-VIII., - С. 200-203.

8. Куцериб Т.М. Риючі ссавці в контексті екології ґрунтів на Львівщині / Т.М. Куцериб / MATERIAЈY IV Ogуlnopolskiej Mіodzieџowej Konferencji Naukowej «Mіodzi naukowcy - praktyce rolniczej» nt. „Nowe tendencje rozwoju rolnictwa i obszarуw wiejskich”. - Rzeszow, Uniwersytet Rzeszowski, 2008. - С. 226-228.

9. Куцериб Т.М. Спосіб життя та особливості риючої діяльності крота європейського (Talpa europaea L.) та сліпака звичайного (Spalax microphtaimus Guld.) / Т.М. Куцериб // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Збереження та відтворення біорізноманіття Західного Полісся”. - 2009., Ред. кол. Будз М. Д. та ін. - Рівне, ВАТ «Рівненська друкарня», -С. 473-478.

10. Куцериб Т.М. Вплив рийної активності Talpa europaea L. Та Sus scrofa L. на процеси ґрунтоутворення / Т.М. Куцериб // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перший крок у науку». Т.7. - Луганськ: Поліграфресурс, 2009. - С. 53-57.

11. Куцериб Т.М. Деякі аспекти діяльності ссавців-грунториїв / Т.М. Куцериб // MATERIAЈY V Ogуlnopolskiej Mіodzieџowej Konferencji Naukowej «Mіodzi naukowcy - praktyce rolniczej» nt. “Nowe tendencje rozwoju rolnictwa i obszarуw wiejskich”. - Rzeszow, Uniwersytet Rzeszowski, 2009. - С. 221-223.

12. Куцериб Т.М. Риючі ссавці та їх вплив на природні та антропогеннозмінені екосистеми верхів'я басейну Дністра / Т.М. Куцериб // “Сучасні проблеми збалансованого природокористування”. Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. - Кам'янець-Подільський, 2009. - С. 16-19.

13. Куцериб Т.М. Середовищеутворювальна діяльність ґрунториїв на прикладі крота європейського (Talpa europaea L.) / Т.М. Куцериб // Матеріали Шостої Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції “Сучасний соціокультурний простір 2009”. Част. 1., Біолог. науки. - Київ, 2009. - С. 1-4.

14. Куцериб Т.М. Ссавці-землериї та особливості їх діяльності / Т.М. Куцериб // “Перший крок у науку”. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Т.1. - Луганськ: Поліграфресурс, 2010. - С. 111-114.

15. Куцериб Т.М. Деякі аспекти збереження сучасного стану флори на території верхів'я басейну Дністра (Львівщина) / Т.М. Куцериб // “Сучасний стан та перспективи розвитку біо- і агроценозів в умовах постійного техногенного забруднення”. Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених та студ. Трускавець-Дрогобич: Вид-во Святослав Сурма, 2010. -С. 184-188.

16. Куцериб Т.М. Короткий опис стану флори на території Передкарпаття / Т.М. Куцериб, О.В. Наконечна // “Сучасний стан та перспективи розвитку біо- і агроценозів в умовах постійного техногенного забруднення”. Матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених та студ. Трускавець-Дрогобич: Вид-во Святослав Сурма, 2010. - С. 198-201.

Матеріали та тези доповідей з'їздів, симпозіумів, конференцій

17. Куцериб Т.М. Характеристика риючої діяльності Sus scrofa L. та Talpa europaea L. протягом одного вегетаційного періоду в різних екосистемах на Старосамбірщині (Львівська область) / Т.М. Куцериб // “Сучасний стан та перспективи розвитку біо- і агроценозів в умовах постійного техногенного забруднення”. Матеріали I міжнародної науково-практичної конференції. - Трускавець-Дрогобич: Вид-во Дрогобич, 2006. - С.44-48.

18. Куцериб Т.М. Риюча діяльність Talpa europaea L. протягом літньо-осіннього сезону 2005 р. на Старосамбірщині (Львівська область) / Т.М. Куцериб, М.М. Матис // “Сучасний стан та перспективи розвитку біо- і агроценозів в умовах постійного техногенного забруднення”. Матеріали I міжнар. наук.-практ. конференції. - Трускавець-Дрогобич: Вид-во Дрогобич, 2006., - С. 49-54.

19. Куцериб Т.М. Рийна активність Talpa europaea L. протягом літньо-осіннього сезону на Старосамбірщині (Львівська область) / Т.М. Куцериб // Матеріали IV міжнародної наукової конференції. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. - С. 493-495.

20. Куцериб Т.М. Короткий опис флори досліджуваних територій верхів'я басейну Дністра на Старосамбірщині (Львівська область) / Т.М. Куцериб // Матеріали VI міжнародної наукової конференції «Проблеми екології та екологічної освіти». - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. -С. 135-137.

21. Куцериб Т.М. Риюча діяльність крота європейського (Talpa europaea L.) в екосистемах Львівщини / Т.М. Куцериб / Матеріали міжнародної наукової конференції (до 100-річчя В.І. Здуна). - Львів, 2008. - С. 97-99.

22. Куцериб Т.М. Наслідки діяльності ссавців-грунториїв на Львівщині / Т.М. Куцериб / Матеріали міжнародної наукової конференції «Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманіття». - Львів, 2008 р., Інститут екології Карпат. - С. 97-99.

23. Куцериб Т.М. Формування ґрунтів під впливом ссавців-грунториїв на прикладі крота європейського (Talpa europaea L.) / Т.М. Куцериб // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми екології та екологічної освіти». - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2008. - С. 95-97.

24. Куцериб Т.М. Риюча діяльність ссавців як один із факторів процесів ґрунтоутворення / Т.М. Куцериб // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. - С. 54-56.

25. Куцериб Т. М. Деякі аспекти риючої діяльності ссавців на прикладі крота європейського (Talpa europaea L.) / Т.М. Куцериб // Матеріали I Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених - ДНУ, Донецьк: Вид-во «Вебер» (Донецька філія), 2009. - С. 203-204.

26. Куцериб Т.М. Риюча діяльність ссавців в природних і антропогеннозмінених екосистемах верхів'я басейну Дністра / Т.М. Куцериб // «ZOOCENOZIS». Матеріали V міжнародної наукової конференції. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ. (12-16 жовтня 2009 р.). - С. 342-343.

27. Куцериб Т.М. Риючі ссавці як учасники ґрунтотворних процесів / Т.М. Куцериб // «Наукові основи збереження біотичної різноманітності». Матеріали IX конференції молодих учених. - Львів, Ін-т. екол. Карпат. (1-2 жовтня 2009 р.) - С. 118-119.

28. Куцериб Т.М. Особливості риючої діяльності кабана дикого (Sus scrofa L.) на території верхів'я басейну Дністра (Львівська область) / Т.М. Куцериб // «Біологія: від молекули до біосфери». Матеріали IV міжнародної конференції молодих науковців. - Харків: ППВ «Нове слово», 2009. - С. 276-277.

29. Куцериб Т.М. Середовищетвірна діяльність ґрунториїв на Старосамбірщині (Львівська область) / Т.М. Куцериб // «Проблеми екології та екологічної освіти». Матеріали VIII міжнародної наукової конференції. Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. - С. 85-88.

30. Куцериб Т.М. Грунтовиносна діяльність крота європейського (Talpa europaea L.) на території верхів'я басейну Дністра / Т.М. Куцериб // "Географія та екологія: наука і освіта". Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Умань: Видавець «Сочінський», 2010. - С. 139-141.

31. Куцериб Т.М. Вплив риючої діяльності ссавців на рослинний покрив на території Верхньо-Дністровських Бескид / Т.М. Куцериб // MATERIAЈY VI Ogуlnopolskiej Mіodzieџowej Konferencji Naukowej «Mіodzi naukowcy - praktyce rolniczej» nt. „Nowoczesne systemy w technologii їywnoњci i zarz№dzaniu њrodowiskiem”. - Rzeszow-Iwonicz. Uniwersytet Rzeszowski, 2010. -С. 231-233.

32. Куцериб Т.М. Риюча діяльність ссавців-землериїв та її наслідки / Т.М. Куцериб // «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва». Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених. - Київ-Сколе: ТОВ «ДІА», 2010. - С. 280-282.

АНОТАЦІЯ

Куцериб Т.М. Трансформаційна роль риючих ссавців у екосистемах верхів'я басейну Дністра. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Інститут агроекології і економіки природокористування НААН України. - Київ, 2011.

Досліджено особливості риючої діяльності ссавців у гірських екосистемах Старосамбірщини Львівської обл. в межах Верхньо-Дністровських Бескид, описано основні типи середовищетвірної активності тварин і наведено висновки щодо наслідків їхньої життєдіяльності у лісових та лучних біотопах середньогір'я Карпат. Зроблено висновки, що рийна діяльність Talpa europaea L. та Sus scrofa L. суттєво впливає на ґрунтотворні процеси гірських екосистем, а також на рослинний покрив, дано коротку характеристику пориїв літом і осінню, проведено порівняння риючої діяльності Sus scrofa L. і Talpa europaea L., кількості їх викидів та пориїв, їх розмірів в різних біотопах, що появились протягом періоду досліджень.

Описано основні системи нір крота європейського (Talpa europaea L.) та проведено дослідження за слідами його землерийної активності, схематично зображено архітектуру нір. Наведено висновки щодо динаміки чисельності викидів крота, структури його нір і показано наслідки його життєдіяльності. Подано дані про вміст таких хімічних елементів, як фосфор рухомий, азот гідролізуючий, калій, кальцій, а також про рН ґрунту у викидах крота європейського (Talpa europaea L.) різного віку: одноденний, свіжий та старий викиди, та непошкоджений ґрунт (контроль). Показано, що перекопуючи ґрунт, ґрунториї створюють сприятливі умови для розвитку одних видів рослин, і пригнічують розвиток інших.

Ключові слова: Talpa europaea L., Sus scrofa L., едафотопи, рийна діяльність, біогеоценози, викиди, пориї, середовище, екосистема, аналіз, активність ґрунту, біорізноманіття, хімічні елементи.

Куцериб Т.М. Трансформационная роль роющих млекопитающих в экосистемах верховья бассейна Днестра. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. - Институт агроэкологии и экономики природопользования НААН Украины. - Киев, 2011.

Исследованы особенности роющей деятельности млекопитающих в разных экосистемах Старосамборщины Львовской обл., описаны основные типы почвотворной активности животных и приведены выводы относительно последствий их жизнедеятельности в лесных и лучных эдафотопах. Сделаны выводы, что роющая деятельность Talpa europaea L. и Sus scrofa L. существенно влияет на почвотворные процессы, дана краткая характеристика пороев летом и осенью в течение периода наблюдений, а также проведено сравнение роющей деятельности Sus scrofa L. и Talpa europaea L., количества их выбросов и пороев, их размеров в разных эдафотопах, которые появились в течение периода исследований.

Охарактеризованы особенности роющей деятельности крота европейского (Talpa europaea L.) в течение 2002-2010 гг. в разных экосистемах Верхне-Днестровских Бескид. Описаны основные системы нор крота европейского (Talpa europaea L.) и проведено исследование за следами его землеройной активности, схематически изображена архитектура нор. Приведены выводы относительно динамики численности выбросов крота, структуры его нор и показаны последствия его жизнедеятельности.

Поданы данные о содержимом таких химических элементов, как фосфор подвижной, азот гидролизующий, калий, а также рН почвы в выбросах крота европейского (Talpa europaea L.) разного возраста: однодневные выбросы, свежие выбросы (12 месяцев), старые выбросы (4 года), и неповрежденная почва (контроль). Сделаны выводы относительно особенностей роющей деятельности млекопитающих и их влияние на изменение химических показателей почвы выбросов.

Полученные результаты показывают о необходимости поддерживать стабильную численность почвороев так как они обеспечивают нормальное функционирование лесных экосистем, однако, и необходимость ограничения численности почвороев на пахотных землях и сенокосах.

Ключевые слова: Talpa europaea L., Sus scrofa L., роющая деятельность, биогеоценоз, выбросы, эдафотоп, порои, среда, экосистема, анализ, активность почвы, биомногообразие, почва, химические элементы.

Kutheryb T.М. A transformation role of fossorial mammals is in the ecosystems of riverhead of pool of Dnestr. - Manuscript.

Thesis for a PhD degree (biology), speciality 03.00.16 - Ecology. - The Institute of Agroecology and Economy of natureexploit of NAAN. - Kyiv, 2011.

The research work is dedicated to the actual problem - burrowing activity of mammals in the different ecosystems of the Starosambirshchyna Lviv region, within the limits of Overhead-Dnestr Beskid, the basic types of burrowing activity of animals are researched in relation to the consequences of their vital functions in forest and meadow geobiocenosis. It is concluded that burrowing activity of Talpa europaea L. and Sus scrofa L. significantly impacts on soil processes of mountain ecosystems, as well as vegetative cover, a brief description of the summer and autumn seasons, the comparison of rooting Sus scrofa L. and Talpa europaea L., the number of their release and pore sizes in different habitats, which appeared during the period of research (2002-2010).

In the research work the description of the basic system of burrows of the European mole (Talpa europaea L.) is given, and a study by the footsteps of his earth-moving activity schematically depicts the architecture of burrows. The author has given the conclusions of the dynamics of moles' emissions multitude, the structure of its burrows and shown the consequences of his life. The figures about the content of such chemical elements as rolling phosphorus, hydrolytic nitrogen, potassium, calcium, and the pH of soil emissions of the European mole (Talpa europaea L.) of different ages: one day, fresh and old projection, and soil intact (control ). It is shown that digging soil by moles creates favorable conditions for some species, and suppresses the development of others.

...