Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективного використання лісових земель (на прикладі Карпатського регіону України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІСОТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

УДК 630*672.1.003.1 (477.8)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ ЗЕМЕЛЬ (НА ПРИКЛАДІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)

Спеціальність 08.00.06 - Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

САКАЛЬ ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА

ЛЬВІВ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному лісотехнічному університеті України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

Врублевська Олена Василівна, кандидат економічних наук, доцент, Національний лісотехнічний університет України Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, доцент кафедри економіки і менеджменту лісових підприємств.

Офіційні опоненти:

Лицур Ігор Миколайович, доктор економічних наук, старший науковий співробітник, ДУ "Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України", провідний науковий співробітник відділу економічних проблем лісокористування та природоохоронних територій;

Стойко Наталія Євгеніївна, кандидат економічних наук, Львівський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики та продовольства України, доцент кафедри землевпорядного проектування.

Захист відбудеться __________________ 2011 р. о ____ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.072.01 в Національному лісотехнічному університеті України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного лісотехнічного університету України за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 101.

Автореферат розісланий _______________ 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.С. Дудюк.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зменшення обсягу біофізичної пропозиції ресурсів і послуг лісових екосистем має низку причин, серед яких проблеми, пов'язані із використанням земель, є одними з основних. Загострення конфліктів з приводу використання земельних ресурсів як просторової бази існування лісових екосистем і збереження якісних властивостей лісових ґрунтів має місце як в Україні, так і в світі. Для збереження вигод, що надаються лісами, недостатньою є реалізація на практиці підходів сталого лісоуправління і лісокористування. Вирішення цього завдання потребує виходу за межі кола управлінських рішень, які стосуються лише лісів, і звернення уваги на аспекти, пов'язані з землекористуванням. Неефективні управлінські рішення, що стосуються використання лісових земель або встановлення лісогосподарського призначення земель, є частиною ширшої проблеми забезпечення сталого використання ландшафтів - сталого землекористування в цілому.

Можна виділити такі головні проблеми, пов'язані з використанням земель як просторового базису та джерела продуктивності лісових екосистем: 1) збереження площі лісових земель, що передбачає створення негативних стимулів до трансформації лісових земель в інші, зміни цільового призначення земель лісогосподарського і природоохоронного призначення, і до зменшення площі вкритих лісом земель; 2) заохочення трансформації інших елементів ландшафту в лісові землі і збільшення площ вкритих лісом земель; розв'язання цих двох проблем лежить у площині прийняття рішень щодо використання земель, встановлення суспільно оптимального цільового призначення земель, дотримання земельного законодавства, заохочення лісовідновлення і лісорозведення; 3) збереження і підвищення продуктивності лісових земель, що потребує застосування важелів впливу на земле- і лісокористувачів; 4) неефективне використання продуктивності лісових земель, що призводить до втрат потенційних вигод землевласника. Ця проблема не пов'язана з трансформацією земель, але її розв'язання також потребує застосування інструментів впливу на землекористувачів.

Різні аспекти окреслених проблем висвітлено у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Зокрема, еколого-економічні засади землекористування досліджували З.Ф. Бриндзя, П.Ф. Кулинич, Л.Я. Новаковський, О.С. Новоторов, Н.Є. Стойко, М.Г. Ступень, А.М. Третяк, М.В. Щурик, економічний механізм та інституційні засади використання земельних ресурсів у лісовому секторі - І.Я. Антоненко, Я.В. Коваль, П.В. Касьянов, І.М. Лицур, Є.В. Мішенін, О.В. Нєвєров, І.М. Синякевич, І.П. Соловій, М.А. Хвесик, E.Z. Baskent, M. Nijnik, Е.Ostrom, P.H. Pearse. Основоположні принципи економічної оцінки природних ресурсів, а також напрями вдосконалення економічного механізму лісокористування запропонував Ю.Ю. Туниця. Просторову парадигму формування екологічно збалансованої економіки і поняття екологічної пропозиції екосоціосистеми обґрунтовано Л.С. Гринів.

Незважаючи на значну кількість досліджень, недостатньо вивченим є зв'язок між результативністю організаційно-економічного механізму, з одного боку, і відповідною системою управління та інституційними рамками природокористування, з іншого. Невирішеними залишились питання стимулювання землевласників і землекористувачів на основі обґрунтування суспільної та індивідуальної ефективності рішень у сфері землекористування, розроблення системи оподаткування, спрямованої на більш повне вилучення доходу з лісових земель на користь власника лісової земельної ділянки, розв'язання яких в сукупності забезпечило б підвищення соціально-економічної віддачі від лісових та інших придатних для створення лісів земель.

Вважаємо, що причини вказаних вище проблем пов'язані із системою управління земельними ресурсами, інституційними засадами землекористування та недоліками економічного механізму стимулювання землекористування. Актуальність подальших розвідок у цьому напрямі обумовила постановку мети і визначення завдань дослідження. Виходячи з того, що лісові екосистеми є засобом забезпечення екологічної стабільності регіону та активом, необхідним для його сталого розвитку, вважаємо, що доцільно розглянути ті аспекти проблеми їх збереження, які лежать в сфері економічних відносин щодо землекористування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Окремі наукові результати дисертаційної роботи отримано в рамках таких науково-дослідних робіт кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств Національного лісотехнічного університету України: "Розроблення проекту Рекомендацій щодо визначення критеріїв та показників економічної оцінки еколого-соціальних функцій лісових екосистем" (№ держ. реєстрації 0107U006038), де дисертантом запропоновано методики економічного оцінювання ґрунтозахисної функції лісових екосистем та їх впливу на сільськогосподарське виробництво; "Теоретичне обґрунтування національної лісової політики" (№ держ. реєстрації 0109U001472), де дисертантом обґрунтовано необхідність стимулювання заліснення земельних ділянок з метою досягнення цілей Кіотського протоколу; "Цінова політика в лісовому господарстві України" (№ держ. реєстрації 0109U001473), де дисертантом досліджено проблему оренди земель державного лісового фонду і розроблено механізм оподаткування лісових земель.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного використання земельних ресурсів як просторової бази існування лісових екосистем, підвищення ефективності екологічної, лісової та земельної політики.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

- дослідити теоретико-методологічні засади формування механізму забезпечення ефективного використання земель для функціонування лісових екосистем;

- проаналізувати ефективність чинного організаційно-економічного механізму використання і охорони лісових та інших придатних для створення лісів земель в Карпатському регіоні у тісному взаємозв'язку з системою управління земельними ресурсами та інституційними передумовами;

- запропонувати шляхи удосконалення методичних засад обґрунтування рішень щодо використання земельних ділянок для створення (збереження) лісових екосистем;

- обґрунтувати важелі впливу на землекористувачів щодо стимулювання заліснення ділянок, не придатних для сільськогосподарського використання;

- розробити механізм оподаткування використання лісових земель.

Об'єктом дослідження є процеси регулювання використання лісових та придатних для заліснення земель у Карпатському регіоні України.

Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм та інституційні засади забезпечення ефективного використання земель як просторового базису розміщення лісових екосистем і ґрунтів як невід'ємного компонента лісових екосистем.

Методи дослідження. Теоретичною основою дослідження є положення економіки природокористування, екологічної економіки, теорії сталого розвитку, інституційного аналізу. Методологічну основу дослідження складає сукупність таких загальнонаукових і спеціальних методів, використаних для досягнення мети роботи: системний підхід, діалектичний метод пізнання та порівняльно-правовий аналіз, історичний підхід, метод причинно-наслідкових зв'язків - для дослідження основних категорій і явищ у їх розвитку, взаємозв'язку та взаємодії, формулювання висновків та рекомендацій; інституційний аналіз - для вивчення організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного використання земель і розроблення пропозицій щодо його вдосконалення; математичного моделювання, економіко-статистичні методи - для аналізу ефективності змін у землекористуванні, встановлення чинників впливу на рівень нормативного натурального доходу від лісових земель, оцінки факторного лісового доходу та обґрунтування оптимального варіанту оподаткування лісових земель.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш вагомими результатами дисертації, які відзначаються науковою новизною, є такі:

вперше:

- розроблено механізм оподаткування земель лісогосподарського призначення, який базується на оцінці сталого факторного доходу з земель лісогосподарського призначення;

удосконалено:

- методичні підходи до обґрунтування рішень щодо використання земель, зокрема, запропоновано схему фінансово-економічного аналізу вигод і витрат заліснення земельних ділянок, яка відрізняється від відомих рівнем деталізації, а відповідно й вірогідності результатів, і дозволяє одержати граничні оцінки і структуру вигод для розроблення рекомендацій щодо стимулювання землекористувачів;

- методичний підхід до економічного оцінювання впливу лісової екосистеми на сільськогосподарське виробництво на основі зміни врожайності сільськогосподарських культур шляхом врахування співвідношення площ угідь в регіоні і структури посівних площ;

- методичний підхід до економічного оцінювання ґрунтозахисної функції лісової екосистеми на основі недоодержаної ренти, який, на відміну від існуючого, передбачає диференціацію не витрат, а результатів лісовирощування з врахуванням ймовірності розвитку ерозії;

дістали подальшого розвитку:

- понятійно-категоріальний апарат обліку лісових і земельних ресурсів, зокрема, обґрунтовано необхідність уніфікації основних категорій у законодавстві України і доцільність застосування у земельно-статистичній звітності облікової категорії "ділянки, ізольовані від шумового забруднення";

- підходи до вивчення проблеми втрати лісів, зокрема, причини її вивчаються поза межами лісового господарства як такого, а механізм забезпечення ефективного використання земель для функціонування лісових екосистем розглядається як сукупність чинників, що впливають на розв'язання конфлікту між потребою у збереженні послуг наземних екосистем і дефіцитом земель для них;

- зміст категорії "трансформація ландшафту" у зв'язку із проблемою збереження лісових екосистем: виділено види трансформації ландшафтів, встановлено і класифіковано чинники впливу на цей процес;

- підхід до вивчення економічних відносин у сфері землекористування, який, на відміну від домінуючого вузького аналізу економічних стимулів, передбачає розгляд організаційно-економічного механізму у тісному взаємозв'язку з інституційними рамками і системою управління, від яких залежить ефективність економічних важелів;

- теоретико-методологічні засади економічних відносин у сфері землекористування, зокрема: дано авторське визначення організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного використання лісових та інших придатних для заліснення земель, встановлено взаємозв'язок між його складовими елементами та їхнє значення; запропоновано класифікацію економічних важелів, спрямованих на досягнення мети, залежно від створюваних стимулів; ідентифіковано і класифіковано зовнішні ефекти в сфері використання лісових та інших придатних для створення лісів земель за джерелом зовнішнього ефекту;

- теоретичні засади управління у сфері природокористування, зокрема, дано авторське визначення поняття "управління лісовими та іншими придатними для заліснення землями" і запропоновано критерії ефективності системи управління лісовими землями та індикатори.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні підходів, рекомендацій та важелів, які можуть бути використані органами державного управління в процесі формування і реалізації екологічної, земельної, лісової політики на загальнодержавному і регіональному рівнях.

Теоретичні положення роботи (зокрема, щодо обліку земель лісогосподарського призначення у Карпатському регіоні України, вітчизняного та зарубіжного досвіду застосування інструментів організаційно-економічного механізму забезпечення раціонального використання та охорони лісових земель) використано Інститутом регіональних досліджень НАН України при підготовці наукової записки "Сучасний стан та пріоритетні напрямки використання й охорони природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону", поданої до Мінприроди України (довідка №7/520 від 12.12.2008 р.). Результати дослідження використовуються Львівським обласним управління лісового і мисливського господарства для обґрунтування рішень щодо заліснення земель, придатних для створення лісів у Львівській області (довідка №364а від 16.03.2011 р.). Окремі результати дослідження використовуються в процесі викладання дисциплін "Лісова політика", "Економіка природокористування" у Національному лісотехнічному університеті України (акт від 24.03.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій автор розв'язує науково-практичне завдання забезпечення ефективного використання лісових та інших придатних для створення лісових насаджень земель, що має важливе значення для формування і реалізації державної і регіональної екологічної, земельної та лісової політики. На захист виносяться лише ті результати дослідження, що належать особисто автору. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались на VI та VII Всеукраїнських наукових конференціях "Екологічний менеджмент у загальній системі управління" (м. Суми, 2006 та 2007 рр.), міжнародній науково-практичній конференції "Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій" (смт. Славське, 2006 р.), Всеукраїнській науковій конференції "Господарський механізм екологічно збалансованого розвитку" (м. Суми, 2007 р.), науково-практичній конференції "Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку" (м. Київ, 2007 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Стратегія забезпечення сталого розвитку України" (м. Київ, 2008 р.), науково-технічних конференціях викладачів та аспірантів Національного лісотехнічного університету України (м. Львів, 2007, 2009, 2010 рр.), Другій науково-практичній конференції "Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях" (м. Бахчисарай, 2010 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи у наукових фахових виданнях опубліковано 6 статей, з них 2 у співавторстві, в яких особисто автору належать 2,22 др. ар., і 7 тез доповідей.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 276 найменувань, 19 додатків, 11 рисунків, 26 таблиць. Повний обсяг роботи становить 415 сторінок комп'ютерного тексту, з яких 154 сторінки основного тексту, список використаних джерел на 36 сторінках. Таблиці та рисунки, які займають цілу сторінку, викладені на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання, встановлено об'єкт, предмет і методи дослідження, охарактеризовано практичну цінність та новизну одержаних наукових результатів, наведено результати апробації дослідження.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади забезпечення ефективного використання земель для функціонування лісових екосистем" охарактеризовано сутність проблеми втрати лісів внаслідок трансформації ландшафтів, обґрунтовано вибір теоретико-методологічних підходів для її розгляду, розроблено етапи подальшого дослідження (рис. 1). Досліджено механізм забезпечення ефективного використання лісових та інших придатних для створення лісів земель: дано авторське визначення цього поняття та встановлено його складові. Проаналізовано організаційно-економічний механізм у зв'язку із зовнішніми ефектами землекористування.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурно-логічна схема дослідження

Механізм забезпечення ефективного використання земель розглядається нами як сукупність взаємопов'язаних чинників, які сприяють досягненню поставленої мети і охоплюють інституційні засади, систему управління і економічні важелі впливу (рис. 2). Кінцева мета управління лісовими та іншими придатними для створення лісів землями полягає у задоволенні попиту суспільства на ресурси і послуги лісових екосистем. Вона досягається шляхом виділення для їх створення (відновлення, підтримки функціонування) просторового базису - земельної ділянки з відповідними ґрунтами як джерелом існування наземної екосистеми.

Рис. 2. Механізм забезпечення ефективного використання лісових та інших придатних для створення лісів земель

Умовні позначення: прямий зв'язок; зворотній зв'язок.

Аналіз змісту терміну "управління" як процесу прийняття рішень та забезпечення їх реалізації з метою досягнення визначеної суб'єктом управління мети та змісту функцій управління земельними ресурсами дозволив запропонувати критерії оцінювання ефективності системи управління лісовими землями залежно від ступеня досягнення цілей кожної функції, а також принципи обліку земель лісогосподарського призначення як функції управління. Ретроспективний аналіз розвитку інституту власності на ліси та лісові землі в Україні та інших країнах, економічного та правового змісту інституту власності і користування лісовими землями доповнив характеристику механізму забезпечення ефективного використання земель.

Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективного використання лісових та інших придатних для створення лісів земель розглядається нами як сукупність організаційних заходів і економічних стимулів, створених регулятором для землевласників (землекористувачів) і спрямованих на збереження площі лісових земель, стимулювання трансформації інших елементів ландшафту в лісові землі, а також збереження, підвищення та ефективного використання потенціалу продуктивності ґрунтів. використання лісова політика ефективність

На основі вивчення економічного змісту, узагальнення зарубіжного та вітчизняного досвіду стимулювання запропоновано класифікацію економічних важелів, спрямованих на досягнення мети, залежно від створюваних стимулів: дестимулювання трансформації лісових земель в інші, стимулювання трансформації інших елементів ландшафту в лісові землі, стимулювання збереження потенціалу продуктивності земель та його підвищення, стимулювання ефективного використання потенціалу продуктивності земель. Ідентифіковано і класифіковано зовнішні ефекти в сфері використання лісових та інших придатних для створення лісів земель за джерелом зовнішнього ефекту. Запропонована класифікація зовнішніх ефектів пропонується як основа для вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання використання земель.

У другому розділі "Аналіз механізму забезпечення ефективного використання лісових та придатних для створення лісів земель в Карпатському регіоні" досліджено методологію, законодавчо-нормативну та інформаційну бази обліку земель.

Проаналізовано зміст лісоземельних облікових категорій в національному законодавстві на основі порівняльного аналізу земельного і лісового кадастрів, а також в законодавстві інших країн і міжнародних стандартах. Досліджено стан обліку земель лісогосподарського призначення у Карпатському регіоні України. Дано характеристику лісових та інших вкритих лісом земель у динаміці. Проаналізовано процес залучення інших земель до заліснення у Львівській області і ефективність чинного організаційно-економічного механізму у Львівській та Закарпатській областях.

Виявлено такі проблеми методологічного та інформаційного характеру у досліджуваній області: суперечності термінології та обліку лісових та інших лісовкритих земель у земельно-статистичній звітності лісогосподарських підприємств та Державному земельному кадастрі; несформованість (неповнота) нормативної бази щодо обліку земель лісогосподарського призначення, зокрема, лісових та інших лісовкритих земель за формами власності та користувачами; недотримання нормативної методології обліку на різних рівнях ведення Державного земельного кадастру; недоступність даних; ненадійність даних обліку за формами власності та користувачами; неможливість зіставлення даних в часі внаслідок змін, впроваджених чинним Лісовим кодексом України щодо форм власності на землі лісогосподарського призначення, та категорій лісів.

На основі аналізу доступних для створення лісових екосистем земельних ресурсів у Львівській області встановлено причини, що гальмують процес: незацікавленість керівників сільських (селищних) рад, сільських громад; висока вартість проектів відведення земельних ділянок під заліснення та оформлення державного акту на право постійного користування ділянкою; відсутність відповідних інструментів стимулювання.

Аналіз ефективності функціонування організаційно-економічного механізму у Львівській та Закарпатській областях дозволив зробити висновок, що адміністративні та економічні важелі стимулювання заліснення та лісовідновлення на землях, які надані або можуть бути надані для створення (відновлення) лісу, не виконують покладені на них функції.

У третьому розділі "Удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання використання лісових та придатних для створення лісів земель" обґрунтовано рекомендації щодо покращання механізму прийняття рішень і застосування економічних важелів впливу на користувачів земель. Розроблено методики економічного оцінювання впливу лісів на сільськогосподарське виробництво та ґрунтозахисної функції лісу для використання у процесі обґрунтування рішень в сфері лісо- і землекористування. Запропоновано деталізований підхід і виконано фінансово-економічний аналіз заліснення вільних земельних ділянок у Львівській області, на основі чого обґрунтовано важелі стимулювання землевласників і обчислено структуру вигод і витрат змін у землекористуванні. Шляхом застосування багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу розроблено моделі нормативного натурального доходу з лісоземельних угідь у Львівській області для цілей оподаткування. Запропоновано методику оцінки сталого факторного доходу з лісових земель для цілей оподаткування. Розроблено механізм оподаткування лісових земель і обґрунтовано ставки податку.

Оскільки при прийняті управлінських рішень щодо землекористування постає проблема оцінювання набору вигод, що надаються лісовими екосистемами, нами запропоновано дві методики економічного оцінювання вигод, що надаються лісовими екосистемами, які увійшли до загальної "Методики оцінювання вигод від виконання лісом еколого-соціальних функцій", розробленої групою дослідників під керівництвом І.М. Синякевича (2007) за участю автора дисертації. Методику економічного оцінювання впливу лісів на сільськогосподарське виробництво рекомендовано застосовувати в складі загальної методики для прийняття рішень щодо використання земель і продемонстровано в дисертаційній роботі на прикладі обґрунтування заліснення земельних ділянок у Львівській області. Методика оцінювання ґрунтозахисної функції лісів може бути застосована для визначення компенсації за порушення природоохоронного законодавства на землях лісогосподарського призначення суспільної власності.

Детальний фінансово-економічний аналіз доцільності заліснення вільних земельних ділянок малопродуктивних сільськогосподарських угідь виконано для ділянок з різним рельєфом у Львівській області за різних припущень про можливі очікувані вигоди та ступінь їх інтерналізації землевласником. Методика аналізу передбачає: 1) оцінювання вигод від виконання лісом еколого-соціальних функцій; 2) деталізовану оцінку витрат, пов'язаних із змінами у землекористуванні, з врахуванням витрат трансакції; 3) диференціацію суспільних та індивідуальних вигод і витрат і ставок дисконту; 4) оцінку чутливості граничних показників ефективності заліснення до інституційних та ринкових чинників. У результаті встановлено структуру теперішньої вартості суспільних та індивідуальних вигод і витрат змін у землекористуванні, одержано граничні оцінки показників суспільної та приватної ефективності заліснення (табл. 1), відповідно до яких розроблено рекомендації щодо застосування важелів впливу на землекористувачів.

З метою забезпечення більш повного вилучення доходу власником земель лісогосподарського призначення розроблено механізм оподаткування лісових земель, впровадження якого пов'язане з одночасним скасуванням кореневої плати. Запропонований механізм розроблено на засадах теорії факторів виробництва і розподілу факторних доходів, а в його основу покладено природну продуктивність земель лісогосподарського призначення.

Таблиця 1. Результати фінансово-економічного аналізу заліснення ділянок у Львівській області

Показники	Теперішня вартість (за весь період реалізації проекту), тис. грн./га
	Ділянка 1 (гірські умови)	Ділянка 2 (рівнинні умови)
Економічний аналіз
Всього суспільних вигод (за відсутності вигод від рекреації)
- мінімальні	53,310	69,107
- максимальні	165,921	183,054
Всього суспільних витрат	49,143	82,942
Чисті суспільні вигоди (збитки)
- при мінімальних суспільних вигодах	4,166	-13,835
- при максимальних суспільних вигодах	116,778	100,112
Термін окупності, років
- при максимальних суспільних вигодах	18	23
Фінансовий аналіз (за умов інтерналізації вигод від депонування вуглецю)
Всього індивідуальні вигоди
- мінімальні	3,179	4,435
- максимальні	26,956	38,516
Всього індивідуальні витрати	16,268	16,274
Чисті індивідуальні вигоди (збитки)
- при мінімальних індивідуальних вигодах	-13,089	-11,838
- при максимальних індивідуальних вигодах	10,688	22,242
Термін окупності, років
- при максимальних індивідуальних вигодах	19	7

Для розроблення механізму оподаткування послідовно виконано такі завдання:

- зібрано дані про лісовий фонд, обсяги заготівлі деревини від рубок головного користування та формування і оздоровлення лісів, економічні показники діяльності підприємств Львівського ОУЛМГ як найбільшого користувача земель лісогосподарського призначення у Львівській області за період 2002-2006 рр.;

- обчислено нормативний і фактичний дохід, одержуваний із земель лісогосподарського призначення, на основі емпіричних даних, проаналізовано відповідність фактичного доходу екологічним обмеженням;

- для цілей оподаткування розроблено багатофакторні регресійні моделі нормативного натурального доходу, одержуваного в середньому з 1 га вкритої лісовою рослинністю площі і з 1 га в експлуатаційних лісах;

- розроблено методику оцінювання сталого факторного доходу від використання ресурсів деревини на вкритих лісовою рослинністю землях як джерела сплати податку;

- проаналізовано прибутковість діяльності постійних лісокористувачів;

- розроблено і виконано порівняльний аналіз схем оподаткування земель, спрямованих на вилучення факторного лісового доходу, розрахунок рекомендованих ставок оподаткування.

Нормативний натуральний дохід лісовласника (держави), м ³/га, - це нормативний відносно стійкий "врожай" деревини, який може бути одержаний з одного гектара вкритих лісовою рослинністю земель у конкретних лісорослинних умовах. Факторний лісовий дохід, тобто дохід лісовласника (держави), який надав землі в користування економічному суб'єкту - постійному лісокористувачу, визначено як суму кореневої плати і економічного (наднормативного) прибутку. Оскільки одержання позитивного економічного прибутку може бути зумовлене високою продуктивністю природного фактора або заниженням кореневої плати, він повинен належати лісовласнику. Об'єктом оподаткування повинні бути нормативні вигоди від заготівлі деревини, які реалізуються у формі грошових доходів постійного користувача земель лісогосподарського призначення. Податок з вкритих лісовою рослинністю земель повинен встановлюватися відповідно до факторного доходу і забезпечувати його вилучення на користь власника природного фактора виробництва. Враховуючи, що факторний дохід не можна вважати сталим, якщо допущено перевищення нормативного обсягу заготівлі, запропоновано методику оцінки сталого факторного лісового доходу і на основі показників діяльності суб'єктів господарювання встановлено його значення для земель лісогосподарського призначення, наданих в користування підприємствам Львівського ОУЛМГ. Для розроблення схем оподаткування сталий факторний дохід виражено в абсолютних (вартісних і натуральних) одиницях і як відносний показник, у частках від нормативного натурального доходу лісовласника (табл. 2).

На основі порівняльного аналізу сталого факторного лісового доходу, нормативного натурального доходу і вивченого зарубіжного досвіду вилучення лісоресурсної ренти розроблено дві схеми оподаткування, в яких об'єктом оподаткування є: 1) площа вкритих лісовою рослинністю земель; 2) площа лісових ділянок, вкритих середньовіковими, пристигаючими, стиглими і перестійними насадженнями. В рамках кожної схеми розглядалися три підходи до встановлення ставки податку: 1) застосування індивідуальної максимальної ставки податку для кожного підприємства, що забезпечує повне вилучення сталого факторного лісового доходу на користь лісовласника; 2) застосування єдиних середньозважених за площею вкритих лісовою рослинністю земель ставок податку, диференційованих залежно від рельєфу місцевості (гірський/рівнинний); 3) застосування єдиних мінімальних ставок, диференційованих залежно від рельєфу.

Доведено, що найбільш прийнятним є застосування мінімальної ставки податку за першою схемою, згідно з якою суму податку пропонується визначати за формулою (1):

, (1)

де S - площа вкритих лісовою рослинністю земель, га; Y_c - нормативний натуральний дохід лісовласника (держави), м ³/га (згідно з розробленою багатофакторною регресійною моделлю); С - ставка податку, відсотках від Y_c; Ц - ціна знеособленого кубометра деревини у попередньому році, грн.

Таблиця 2. Сталий факторний лісовий дохід, що утворився на вкритих лісом землях, наданих в користування підприємствам Львівського ОУЛМГ, в 2006 р.

Користувачі земель лісогосподарського призначення	Сталий факторний лісовий дохід	Нормативний дохід у середньому, м3 на 1 га вкритих лісо-вою рослинністю земель в рік	Частка від Yс, %	Частка від Yс, %
	всього, тис. грн.	грн. на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель	м 3/га вкритих лісовою рослинністю земель	грн. на 1 га немолодняків	за польською схемою, м3 на 1 га немолод-няків
Позначення						Yс
ДП "Бiбрське ЛГ"	1954,58	78,11	0,44	102,51	0,49	1,70	26,12	28,78
ДП "Боринське ЛГ"	606,20	37,47	0,25	59,62	0,28	1,79	14,02	15,85
ДП "Бродiвське ЛГ"	350,24	15,25	0,13	18,93	0,09	2,48	5,11	3,64
ДП "Буське ЛГ"	883,01	42,11	0,38	51,13	0,24	2,31	16,60	10,56
ДП "Дрогобицьке ЛГ"	244,36	8,97	0,05	10,39	0,05	1,55	3,19	3,19
ДП "Золочiвське ЛГ"	5128,31	178,13	1,12	246,81	1,18	3,21	34,82	36,72
ДП "Львівське ЛГ"	2157,67	104,86	0,67	114,43	0,55	1,83	36,55	29,90
ДП "Жовківське ЛГ"	918,27	31,84	0,21	38,64	0,18	1,49	14,40	12,41
ДП "Рава-Руське ЛГ"	1402,48	51,65	0,46	64,79	0,31	2,07	22,14	14,93
ДП "Радехiвське ЛГ"	2004,85	65,12	0,47	83,57	0,40	2,10	22,61	19,00
ДП "Самбiрське ЛГ"	1095,24	34,40	0,24	39,84	0,19	1,65	14,60	11,50
ДП "Сколiвське ЛГ"	2492,15	123,74	0,74	156,56	0,75	2,65	27,79	28,16
ДП "Славське ЛГ"	2352,14	107,59	0,64	149,53	0,71	3,37	19,04	21,19
ДП "Ст. Самбiрське ЛГ"	894,16	30,49	0,21	38,15	0,18	1,66	12,52	10,98
ДП "Стрийське ЛГ"	1563,28	48,49	0,35	57,62	0,27	1,43	24,53	19,21
ДП "Туркiвське ЛГ"	990,14	59,50	0,40	74,74	0,36	1,78	22,55	20,03

Рекомендовані ставки оподаткування становлять для користувачів земель лісогосподарського призначення у Львівській області: в рівнинних умовах - 14,40 %, в гірських умовах - 12,52 %.

Доведено, що заміна чинної кореневої плати податком на вкриті лісовою рослинністю землі за мінімальною ставкою дозволить повніше охопити вигоди від усіх видів рубок. Підтверджено, що польська схема оподаткування лісових земель є прийнятною в умовах Львівської області, оскільки не порушує екологічних обмежень; рівень факторного доходу, за нашими оцінками, в більшості випадків є достатнім для стягнення податку на рівні того, що прийнятий в Польщі.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення науково-прикладного завдання щодо удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного використання лісових та інших придатних для створення лісів земель, що здійснено на основі екосистемного та ландшафтного підходів до організації землекористування, а також інституційного аналізу. Проведене дослідження дозволило обґрунтувати такі висновки і рекомендації:

1. Для збереження вигод, що надаються лісами, недостатньо реалізації на практиці підходів сталого лісоуправління і лісокористування, оскільки існують серйозні проблеми неефективних управлінських рішень щодо використання лісових земель або встановлення лісогосподарського призначення земель, які виникають на мезорівні. Такі проблеми приховані у конфлікті складових інституційного середовища землекористування. Розв'язання цієї проблеми лежить у площині прийняття рішень щодо використання земель (планування ландшафтів), встановлення суспільно оптимального цільового призначення земель, створення механізму передавання земельних ділянок зацікавленим особам, заохочення лісовідновлення (лісорозведення).

2. Причинами трансформації ландшафтів, які призводять до втрати лісового покриву є: неефективність системи управління землекористуванням, недоліки інституційного середовища та неефективність чинного економічного механізму збереження та відтворення потенційної продуктивності земель, зокрема, лісових.

3. Для вирішення проблеми втрати лісів, що пов'язана із землекористуванням, механізм забезпечення ефективного використання лісових та інших придатних для створення лісів земель слід розглядати як систему взаємопов'язаних чинників, що охоплюють не лише економічні важелі, а й систему управління та інституційні рамки землекористування і спрямовані на задоволення попиту суспільства на ресурси і послуги лісових екосистем шляхом забезпечення достатнього просторового базису - земельної ділянки з відповідними ґрунтами як джерелом існування наземної екосистеми.

4. На основі аналізу законодавчо-нормативного регулювання та статистичних даних виявлено недоліки методологічного та інформаційного характеру у сфері обліку земель в Карпатському регіоні України. Аналіз зарубіжного досвіду обліку земель та чинного організаційно-економічного механізму землекористування в Україні дозволив запропонувати виділяти у складі земель всіх категорій ділянки, ізольовані від шумового забруднення. Це забезпечить моніторинг ділянок, особливо привабливих для рекреації і створить передумови для відповідного стимулювання конвертації таких земель у лісові.

5. Аналіз правових та організаційно-економічних важелів стимулювання заліснення (лісовідновлення) на землях, які надані або можуть бути надані для створення (відновлення) лісу в Україні, засвідчує неефективність чинного механізму конверсії земель іншого цільового призначення у землі лісогосподарського призначення. Збільшення обсягу біофізичної пропозиції лісових благ потребує не лише збільшення площ вкритих лісовою рослинністю земель, для яких встановлено лісогосподарське призначення, а й створення стимулів до трансформації інших елементів ландшафту в лісові землі.

6. Результати фінансово-економічного аналізу заліснення земельної ділянки у Львівській області з гірським рельєфом (пасовище, Турківський район) та ділянки з рівнинним рельєфом (рілля, Бродівський район) свідчать про суспільну та індивідуальну ефективність і доцільність передачі під заліснення малопродуктивних сільськогосподарських угідь. Отримані приведені чисті суспільні та індивідуальні вигоди значно перевищують відповідні витрати. Таке перевищення досягнуто, насамперед, завдяки тому, що лісові екосистеми, окрім забезпечення потоку деревини, виконують інші, суспільно-екологічні функції, зокрема, депонування вуглецю та рекреаційну. У загальній сумі очікувані індивідуальні вигоди від рекреації становлять 84-96 % у гірських умовах, 92-97 % у рівнинних, очікувані суспільні вигоди - 49-75 % та 50-72 % відповідно. Термін окупності проектів заліснення за результатами економічного аналізу становить: в гірських умовах - 15-19 р., рівнинних - 17-23 р.; за результатами фінансового аналізу: в гірських умовах - 22-26 р., рівнинних - 23 р.

7. На основі фінансово-економічного аналізу заліснення земельних ділянок не придатних для сільськогосподарського використання у Львівській області розроблено пропозиції щодо застосування важелів стимулювання землевласників та землекористувачів. Як інструмент впливу запропоновано субсидування виготовлення проекту землеустрою і правовстановлюючих документів. З метою стимулювання приватних інвесторів до заліснення ділянок малопродуктивних сільськогосподарських угідь для збільшення індивідуальних вигод запропоновано інтерналізацію вигод від депонування вуглецю шляхом спрямування доходів від продажу на вуглецевому ринку квот, одержаних завдяки залісненню, індивідуальному інвестору.

8. У результаті проведеного багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу середнього нормативного натурального доходу лісовласника з вкритих лісовою рослинністю земель встановлено, що його величину для підприємств Львівського ОУЛМГ визначають такі фактори, як частка вкритих лісовою рослинністю земель під пристигаючими насадженнями, середній вік насаджень, частка вкритих лісовою рослинністю земель під сосновими, ялиновими, модриновими та ясеневими насадженнями, а також частка експлуатаційних лісів.

9. Розроблено механізм оподаткування використання лісових земель, спрямований на вилучення факторного лісового доходу від всіх видів рубок (лісоземельної ренти), який дозволяє зменшити можливі викривлення, пов'язані з поділом лісів за доступністю для експлуатації, забезпечити дотримання екологічних обмежень, простоту обчислення податку і мінімізацію можливостей для ухилення від його сплати. Обґрунтовано ставки оподаткування на прикладі земель лісогосподарського призначення у Львівській області. Перспективами подальших досліджень в цьому напрямі є встановлення ставок для інших регіонів на основі розроблених підходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Сакаль О.В. Характеристика земель лісогосподарського призначення у Карпатському регіоні України та проблеми їх обліку [Текст]/ О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2007. - Вип. 17.6. - С. 39-44.

2. Врублевська О.В. Економічне оцінювання ґрунтозахисної функції лісів [Текст]/ О.В. Врублевська, О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2007. - Вип. 17.8. - С. 133-139. Особистий внесок: встановлено чинники впливу на величину економічної оцінки, запропоновано вихідні припущення та джерела інформації; запропоновано систему коефіцієнтів для врахування ймовірності розвитку ерозії ґрунтів залежно від різних чинників для визначення економічної оцінки ґрунтозахисної функції лісу; зібрано вихідні дані, встановлено нормативи цінності (нормативи капітальної економічної оцінки втрат деревини при зниженні бонітету насадження за природними зонами); складено приклад розрахунку.

3. Сакаль О.В. Аналіз розвитку форм власності на ліси у Європі [Текст]/ О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2008. - Вип. 18.3. - С. 246-251.

4. Врублевська О.В. Економічне оцінювання впливу лісу на сільськогосподарське виробництво [Текст]/ О.В. Врублевська, О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Вісник Львівського державного аграрного університету. - 2008. - №15. - С. 672-678. - (Серія: Економіка АПК). Особистий внесок: встановлено чинники впливу на величину економічної оцінки, запропоновано вихідні припущення та джерела інформації; виконано розрахунки коефіцієнтів співвідношення площ угідь і оцінку граничних вигод і втрат від зміни вкритої лісом площі; поглиблено підхід до розрахунку оцінки полезахисної функції шляхом врахування структури посівних площ; складено приклади розрахунків.

5. Сакаль О.В. Стимулювання заліснення земельних ділянок як захід, спрямований на досягнення цілей Кіотського протоколу [Текст]/ О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Глобальні зміни клімату - загрози людству та механізми відвернення. Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2009. - Вип. 19.15 - С. 171-178.

6. Сакаль О.В. Оренда земель державного лісового фонду: світовий досвід і механізм ціноутворення [Текст]/ О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Механізм регулювання економіки. - 2010. - №4. - С. 113-119.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій:

7. Сакаль О.В. Розвиток інституційних засад лісокористування в країнах Центральної та Східної Європи [Текст]/ О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Екологічний менеджмент у загальній системі управління. Матеріали шостої щорічної Всеукр. наук. конф., м. Суми, 19-20 квітня 2006 р.: тези доповідей - Суми: СумДУ, 2006. - С. 132-134.

8. Сакаль О.В. Трансформація відносин власності на лісові землі як складова інституційних реформ в Україні [Текст]/ О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Сталий розвиток Карпат: сучасний стан та стратегія дій: Матеріали міжнар. наук. -практ. конф. 9-10 листопада 2006 р./ Редкол.: відп. ред. В.С. Кравців. - Львів: Ін-т регіональних досліджень НАН України, 2006. - С. 81-84.

9. Сакаль О.В. Аналіз механізму забезпечення ефективного використання земель лісогосподарського призначення в Україні [Текст]/ О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Господарський механізм екологічно збалансованого розвитку. Матеріали Всеукр. наук. конф., м. Суми, 22-24 травня 2007 р.: тези доповідей - Суми: СумДУ, 2007. - С. 138-140.

10. Сакаль О.В. Передумови удосконалення механізму забезпечення ефективного використання та охорони земель лісогосподарського призначення [Текст]/ О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Екологічний менеджмент у загальній системі управління. Матеріали шостої щорічної Всеукр. наук. конф., м. Суми, 24-25 квітня 2007 р.: тези доповідей - Суми: СумДУ, 2007. - С. 100-103.

11. Сакаль О.В. Трансформація відносин власності на землі лісогосподарського призначення як складова ринкових реформ у лісовому секторі України [Текст]/ О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Проблеми модернізації лісоресурсної сфери в контексті просторового розвитку: Матеріали науково-практичної конференції 20 квітня 2007 р., м. Київ / Під ред. Б.М. Данилишина / НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - К.: РВПС України, 2007. - С. 68-73.

12. Сакаль О.В. Забезпечення ефективного використання лісових земель в контексті розв'язання проблеми ландшафтів [Текст]/ О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: Матеріали міжнар. наук. -практ. конф. 20 травня 2008 р., м. Київ - У трьох частинах / Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - ч.1. - С. 275-278.

13. Сакаль О.В. Соціальні аспекти національної лісової політики України щодо управління лісовими землями [Текст]/ О.В. Сакаль; Національний лісотехнічний університет України // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях. Матеріали Другої наук. -практ. конф., м. Бахчисарай, 23-24 вересня 2010 р. / НДІ сталого розвитку та природокористування, РВПС України НАН України, Кримський інститут КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. - Сімферополь: Фєнікс, 2010. - С. 440-443.

АНОТАЦІЯ

Сакаль О.В. Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективного використання лісових земель (на прикладі Карпатського регіону України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Національний лісотехнічний університет України. - Львів, 2011.

У дисертаційній роботі виконано комплексний аналіз організаційно-економічного механізму та інституційних засад забезпечення ефективного використання лісових та інших придатних для створення лісів земель як системи взаємопов'язаних чинників, що охоплюють економічний механізм (економічні важелі), систему управління та інституційні засади землекористування і спрямовані на задоволення попиту суспільства на ресурси і послуги лісових екосистем шляхом забезпечення достатнього просторового базису - земельної ділянки з відповідними ґрунтами як джерелом існування наземної екосистеми. Проаналізовано ефективність чинного механізму на прикладі Карпатського регіону України. Запропоновано шляхи удосконалення теоретико-методологічних засад формування механізму і практичні рекомендації щодо підвищення ефективності окремих його складових.

Ключові слова: лісові землі, лісова екосистема, землекористування, економічне стимулювання, аналіз витрат та вигод.

АННОТАЦИЯ

Сакаль О.В. Организационно-экономический механизм обеспечения эффективного использования лесных земель (на примере Карпатского региона Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальный лесотехнический университет Украины. - Львов, 2011.

В диссертационной работе выполнен комплексный анализ организационно-экономического механизма и институционального базиса обеспечения эффективного использования лесных и других пригодных для облесения земель как системы взаимосвязанных факторов, включающей экономический механизм (экономические инструменты), систему управления и институциональные основы землепользования и направленных на удовлетворение общественного спроса на ресурсы и услуги лесных экосистем. Проанализирована эффективность действующего механизма в Карпатском регионе Украины. Предложены пути усовершенствования теоретико-методологических основ формирования механизма и практические рекомендации для повышения эффективности его составляющих.

В работе усовершенствован методический подход к обоснованию решений в сфере землепользования: предложена схема финансово-экономического анализа выгод и затрат облесения свободных земельных участков, предусматривающая оценку широкого спектра выгод и затрат, связанных с изменениями в землепользовании, учет издержек трансакции, дифференциацию общественных и индивидуальных выгод и затрат и ставок дисконта, оценку чувствительности показателей эффективности к изменению институциональных и рыночных факторов. Предложены инструменты стимулирования облесения земельных участков малопродуктивных сельскохозяйственных угодий.

Разработан механизм налогообложения земель лесохозяйственного назначения, не зависящий от фактического текущего объема заготовки древесины, на основе моделей нормативного натурального дохода с лесоземельных угодий и методики оценки устойчивого факторного дохода, обоснованы ставки налога для Львовской области.

Ключевые слова: лесные земли, лесная экосистема, землепользование, экономическое стимулирование, анализ затрат и выгод.

SUMMARY

Sakal O. Organizational and Economic Mechanism of Effective Use of Forest Lands (Case-Study for Carpathian Region of Ukraine). - Manuscript.

Thesis for a scientific degree of Candidate of Economics on specialty 08.00.06 - Economics of Nature Use and Environment Protection. - Ukrainian National Forestry University. - Lviv, 2011.

The thesis presents comprehensive analysis of organizational and economic mechanism and institutional framework of effective use of forest lands and other lands available for afforestation. The mechanism is considered as a system of interrelated factors including organizational and economic mechanism (economic instruments), governance and institutional framework for land use and designed to meet the demand for resources and services of forest ecosystems. The mechanism aimed at providing sufficient space base for forests - land with appropriate soils as a source of ecosystems vitality. The effectiveness of existing mechanism in Carpathian region is analysed. Options for improvement of theoretical and methodological principles of the mechanism and practical recommendations for raising the effectiveness of its components are proposed.

...