Еколого-агрохімічне обґрунтування переробки органічних відходів агропромислового комплексу в добрива нового покоління

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук 03.00.16 - екологія

ЕКОЛОГО-АГРОХІМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПЕРЕРОБКИ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ В ДОБРИВА НОВОГО ПОКОЛІННЯ

СЕНДЕЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

Дніпропетровськ - 2011

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

біодобриво органічний відхід субстрат

Актуальність теми. Однією із найбільш важливих проблем сучасної науки і практики є утилізація і переробка органічних відходів тваринницьких комплексів, птахофабрик і інших підприємств. Органічні відходи, що накопичуються як побічні продукти техногенезу, є чужими біосфері, не вписуються в природний біологічний кругообіг. Це призводить до забруднення повітря, води, землі, сільськогосподарської продукції, в кінцевому результаті, негативно впливає на здоров'я людини.

Сьогогодні в світі існує багато технологій переробки органічних відходів, більшість з яких не є безвідходними. Вагомою альтернативою існуючим технологіям утилізації і переробки органічних відходів, згідно даних світової і вітчизняної науки, є їх біоконверсія з допомогою вермикультури. Біотехнологічна трансформація органічних відходів є безвідходною технологією, що дає можливість одержати нове екологічно чисте добриво - «Біогумус» і біологічну масу-вермикультуру. А тому еколого-агрохімічне обґрунтування і розробка ефективних методів утилізації органічних відходів агропромислового комплексу з допомогою вермикультури в сучасному аграрному секторі є своєчасною, необхідною і актуальною.

Звязок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематики досліджень Подільського державного аграрно-технічного університету за темою «Еколого-агрохімічне обґрунтування переробки органічних відходів агропромислового комплексу в добрива нового покоління» (номер державної реєстрації 0108U011084).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було удосконалення, розробка, теоретичне і економічне обґрунтування технології переробки органічних відходів агропромислового комплексу методом вермикультивування для отримання екологічно чистого органічного добрива нового покоління «Біогумус» та біостимулятора «Вермийодіс», визначення впливу «Біогумусу» на урожайність і якість зерна кукурудзи та впливу біостимулятора «Вермийодіс» на урожайність і якість капусти.

Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішення наступних питань:

- розробити та теоретично обгрунтувати технологію виробництва органічного добрива «Біогумус» методом вермикультивування і одержання біологічного стимулятора «Вермийодіс»;

- провести агрохімічну та екологічну оцінку нових видів добрив «Біогумус» та біостимулятора «Вермийодіс»;

- визначити вплив різних доз добрива «Біогумус» на екологічний стан та родючість ґрунтів;

- встановити вплив різних доз добрива «Біогумус» на врожайність і якість зерна кукурудзи та біостимулятора «Вермийодіс» на врожайність і якість капусти;

- обрахувати економічну ефективність органічного добрива «Біогумус» та біостимулятора «Вермийодіс».

Об'єкт дослідження: Органічні відходи АПК, дощові червоні каліфорнійські черв'яки, органічні добрива «Біогумус», біостимулятор росту і розвитку рослин «Вермийодіс».

Предмет досліджень: технологічні аспекти одержання екологічно чистого органічного добрива «Біогумус» методом вермикультивування, технологія виробництва біостимулятора росту і розвитку рослин «Вермийодіс».

Методи досліджень: лабораторні, польові та вегетаційні досліди, математично-статистичні, вимірювально-вагові, розрахунково-порівняльні.

Наукова новизна одержаних результатів:

- обґрунтовано, розроблено і запатентовано технологічні прийоми утилізації (переробки) органічних відходів агропромислового комплексу методом вермикультивування;

- розроблено та запатентовано технологію одержання біологічного стимулятора росту і розвитку рослин «Вермийодіс»;

- проведено агрохімічну та екологічну оцінку нових видів органічних добрив «Біогумус» та біологічного стимулятора росту і розвитку рослин «Вермийодіс»;

- встановлено, що застосування органічних добрив «Біогумус» покращує родючість грунтів через оптимізацію їх біологічних та покращення агрохімічних властивостей;

- визначено оптимальні дози органічного добрива «Біогумус» при вирощуванні кукурудзи та біостимулятора «Вермийодіс» при вирощуванні капусти, які підвищують їх продуктивність і покращують якість.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено і запатентовано технологію переробки органічних відходів АПК методом вермикультивування в органічні добрива «Біогумус» і вперше в Україні розроблено і запатентовано технологію одержання біологічного стимулятора росту і розвитку рослин «Вермийодіс».

Наукові розробки пройшли перевірку і впроваджені у підрозділах асоціації «Біоконверсія» Івано-Франківської області, в ТОВ «Подільський господар-2004» - Шепетівського району Хмельницької області, ФГ «Бутенко» - Менського району Чернігівської області.

Розроблено рекомендації по вермикультивуванню, виробництву і використанню органічного добрива «Біогумус» в технологіях вирощування кукурудзи, впроваджено технологію виробництва біостимулятора росту і розвитку рослин «Вермийодіс» та його застосуванню при вирощуванні капусти.

За результатами досліджень отримано три деклараційних патента України (№№ 42505, 54613, 55998).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором. Здійснено аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної літератури за темою роботи, проведено польові та лабораторні досліди, зроблено аналіз отриманих результатів, статистичну обробку експериментальних даних, сформовані наукові висновки і рекомендації виробництву. Більшість публікацій підготовлено самостійно та в співавторстві, при цьому здобувачем узагальнено результати досліджень і підготовлено статті до друку.

Апробація результатів дисертації. Матеріали результатів досліджень оприлюднені на міжнародних конгресах, симпозіумах, конференціях асоціації «Біоконверсії» (2007-2010), на засіданнях вченої ради та конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів Подільського державного аграрно-технічного університету (2007-2010), на Міжнародній науково-практичній конференції «Вермикомпостування і вермикультивування як основа екологічного землеробства в ХХІ столітті (Мінськ, 2007), Міжнародний науково-практичній конференції «Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва» в інституті екології УААН (Київ, 2009), на п'ятій міжнародній науково-практичній конференції «Гумінові речовини і фітогормони в сільському господарстві» (Дніпропетровськ, 2010), на V міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми збалансованого природокористування» (ПДАТУ, 2010).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 15 наукових праць, серед них 10 статей - в наукових виданнях, в т.ч. 7 - у фахових, видано одні методичні рекомендації, оформлено 3 деклараційних патенти України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 204 сторінках комп'ютерного набору, включає 12 таблиць, 25 рисунків, 42 додатки. Складається із вступу, восьми розділів, висновків та рекомендацій виробництву. Список використаної літератури складає 230 джерел, у тому числі 37 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - «Розвиток і сучасний стан концепції біотехнологічної утилізації органічних відходів агропромислового комплексу (огляд літератури)», на основі узагальнених літературних даних, висвітлені науково-практичні дослідження вітчизняних авторів (І. Мельника, М. Городнього, А. Бикіна, С. Гармаш та інших) і зарубіжних (К. Баретта, К. Феруччі, Ю. Морева, А.Ігоніна,

Г. Жарікова та інших) по проблемах накопичення та утилізації органічних відходів. Проаналізовано результати досліджень щодо переробки органічних відходів методом вермикультивування.

В результаті аналізу літературних джерел встановлено перелік актуальних питань та перспективи їх подальшого вивчення, сформульовано мету та обґрунтовано необхідність проведення дослідження за даною темою.

У другому розділі - «Умови та методика проведення досліджень» було визначено умови виконання досліджень, методику їх проведення. Експериментальні та виробничі дослідження по розробці технології вермикультивування та технології виробництва біостимулятора «Вермийодіс» проводилися в Івано-Франківській області у науково-виробничому товаристві «Відродження», ПП «Біоконверсія» та асоціації «Біоконверсія» на протязі 2007-2009 років. В дослідженнях використовувалися червоні дощові каліфорнійські черв'яки науково-виробничого товариства “Відродження”, органічні відходи агропромислового комплексу: гній ВРХ, свиней, пташиний послід, кінський гній, органічні відходи Городенківського цукрового заводу, консервного цеху, м'ясокомбінату, осад очисних споруд м. Івано-Франківська, рослинні рештки (пшеничну солому, стебла кукурудзи, відходи овочівництва), тирсу, пісок, цеоліт, рослини кропиви.

Було закладено дослід для вивчення співвідношення компонентів при підготовці компостної суміші для вермикультивування.

Дослід 1. Вивчення співвідношення компонентів при підготовці компостної суміші для вермикультивування.

Варіант 1: гній ВРХ, кінський гній, подрібнена солома;

Варіант 2: гній ВРХ, пташиний послід, листя;

Варіант 3: гній ВРХ, гній свинний, осад очисних споруд, цеоліт, тирса;

Варіант 4: гній ВРХ, відходи цукрового заводу, консервного цеху, пісок;

Варіант 5:гній ВРХ, відходи цукрового заводу, відходи м'ясокомбінату, пісок.

Експериментальну частину досліджень по вивченню впливу органічного добрива «Біогумус» на продуктивність і якість кукурудзи та біологічного стимулятора «Вермийодіс» на продуктивність і якість капусти проводили в с.Підпечари Тисменицького району Івано-Франківської області. Було закладено наступні досліди:

Дослід 2. Вивчення впливу органічного добрива «Біогумус» на врожайність і якість кукурудзи:

1	Контроль;
2	Внесення гною -30т/га;
3	Внесення добрива «Біогумус» -3 т/га;
4	Внесення добрива «Біогумус» - 6т/га;
5	Внесення добрива добрива «Біогумус» - 10т/га.

Дослід 3. Вивчення впливу біологічного стимулятора «Вермийодіс» на врожайність і якість капусти:

1.Контроль;

2.«Біогумус» - 6т/га + двохразове оприскування «Вермистим» - по 10л/га;

3.«Біогумус» -6т/га +одноразове оприскування «Вермийодіс» - по 6л/га;

4.«Біогумус» - 6т/га +одноразове оприскування «Вермийодіс» - по 10л/га;

5.«Біогумус» - 6т/га +двохразове оприскування «Вермийодіс» - по 6л/га;

6.«Біогумус» - 6т/га + двохразове оприскування «Вермийодіс» - по 10л/га.

Дослідження проводили на кукурудзі - гібрид «Заліщицький 191СВ», капусті - сорт «Амагер». Попередник для кукурудзи і капусти - озима пшениця.

Досліди було закладено методом розщеплених ділянок. Площа облікової ділянки становила 52 м², повторність у досліді триразова. Спостереження, дослідження та облік урожаю проводили відповідно до вимог методики польових дослідів.

Грунти дослідного поля - дернові, глибоко опідзолені, глинуваті, характеризуються такими показниками: вміст лужногідролізованого азоту -

95-112 мг/кг, рухомого фосфору - 101-126 мг/кг, обмінного калію - 87-118 мг/кг, pH сол -5,7-6,2, вміст гумусу -2,92-3,47%.

Агротехніка в дослідах - загальноприйнята для західної частини Західного Лісостепу України.

Погодні умови в період росту і розвитку кукурудзи та капусти дещо відрізнялися по роках досліджень, однак коливалися у межах характерних для Західного Лісостепу України.

Аналіз органічних відходів і органічних добрив «Біогумус» проводили по методиці ВНДІОТ (2003).

Грунтові зразки відбирали та проводили їх підготовку до аналізів згідно з ГОСТ 28168-89 та ДСТУ ISO11464-2001. У відібраних зразках грунту визначали: рН_сол - потенціометричним методом (ДСТУ ISO 10390-2001), вміст гумусу - за Тюріним, вміст лужногідралізованого азоту - за Корнфілдом, фосфору і калію - за Чиріковим (ДСТУ 4115-2002).

Збирання кукурудзи і капусти проводили вручну. Для контролю якості продукції визначали: вміст протеїну в зерні кукурудзи-за методом Кієльдаля, вміст сухої речовини в головках капусти - за гравілетричним методом, вітаміну С - за методом Мурі, цукри - за методом Бертрана, вміст нітратного азоту - потенціометричним методом. Мікробіологічні дослідження проводили по методиці К.Андреюк і Д.Звягінцева. Економічну ефективність визначали за загальноприйнятими методиками на основі чинних нормативів. Опрацювання та узагальнення результатів досліджень проводилось, використовуючи методи математичної статистики, викладені у Б.А.Доспехова (1985).

У третьому розділі - «Розробка екологічно безпечної технології отримання органічного добрива «Біогумус» із органічних відходів методом вермикультивування» представлено результати досліджень впливу субстратів на розвиток вермикультури, визначено оптимальні параметри вермикультивування та розроблена технологія отримання органічного добрива «Біогумус» з відходів агропромислового комплексу.

Дослідження впливу складу субстратів на розвиток вермикультури. Визначено оптимальні склади компонентів органічних відходів (гній тварин і птиці, відходи м'ясокомбінатів, цукрових заводів, консервних цехів, осад очисних споруд, рештки овочівництва, садівництва, рослинництва та ін.) для підготовки субстратів, із оптимальним вмістом азоту і вуглецю, де співвідношенням становить 1:25-1:30, з метою отримання органічного добрива «Біогумус», а саме:

Варіант 1. - 60% гною ВРХ, 10% кінського гною, 30% подрібненої соломи;

Варіант 2. - 40% гною ВРХ, 40% пташиного посліду, 20% листя;

Варіант 3. - 30% гною ВРХ, 20% гною свиней, 25% осаду очисних споруд, 5% цеоліту, 20% тирси;

Варіант 4. - 60% гною ВРХ, 15% відходів цукрового заводу, 20% відходів консервного цеху, 5% піску;

Варіант 5. - 60% гною ВРХ, 15% відходів цукрового заводу 20%, органічних відходів м'ясокомбінату, 5% піску.

На всіх варіантах всі компоненти ретельно змішували.

Після дозрівання компосту в буртах, його, як базовий субстрат, закладали у вільні ложі. Зважаючи на те, що він ізолює черв'яків від поверхні грунту, його товщина становить 15 см влітку і 25-30 см зимою.

Базовий субстрат на протязі 4-х днів зволожували 1 раз в день (при сухій погоді - 2 рази), потім, на протязі місяця - 1 раз в тиждень. При промивці субстрат збагачувався киснем, вимивалися рештки сечовини, частково розчинявся вуглекислий кальцій і нейтралізувалася надмірна кислотність.

Через 16-30 днів ретельно виміряли всі показники субстрату і заселяли ложі черв'яками.

Нами було проведено дослідження по вивченню впливу настою кропиви на термін адаптаційного періоду вермикультури, кількість відкладених коконів, довжину інкубаційного періоду, величину популяції. Для цього, після заселення підготовленого субстрату черв'яками, його 1-2 рази в місяць поливали настоєм кропиви (1 кг кропиви на 20 л води).

Адаптаційний період в цілому по варіантах досліду тривав від 7 до 12 днів. Інкубаційний період розвитку зародків в досліді особливо не відрізнявся і складав 15-18 днів. Найбільш швидко червоні дощові каліфорнійські черв'яки адаптувались до субстрату, де в склад субстрату входили 60% гною ВРХ, 15% відходів цукрового заводу, 20% відходів консервного цеху, 5% піску. Адаптаційний період тут становив 7 днів, кількість відкладених коконів за 3 місяці становила 32-40 шт., кількість черв'яків через 3 місяці - 141шт.

Визначення оптимальних умов вермикультивування.

Інтенсивність фізіологічних і біохімічних процесів в організмі черв'яків знаходиться в прямій залежності від температури місця існування і відповідній з нею температурі тіла самих черв'яків. Теоретична точка біологічного нуля для їх розвитку 5-6 ⁰С. Встановлено, що в субстраті при температурі 3-4 ⁰С черв'яки ще зберігають рухливість і харчуються. Після перших осінніх заморозків вони збираються в глибині шару субстрату.

При температурі 30-32 ⁰С, особливо при надлишковій вологості субстрата, у відповідь на температурний подразник, знижується активність і вага тіла черв'яків за рахунок збільшення виділення захисного слизистого секрету. При 37 ⁰С черв'яки гинуть.

Досліджено, що найбільш сприятлива температура, при якій Eisenia fetida andrei зростає з максимальною швидкістю і зберігає високу активність, становить 18-28 ⁰С (рис.1).

Рис.1. Вплив температури на збільшення ваги Eisenia fetida andrei.

Результати досліджень виявили пряму залежність швидкості росту вермикультури від вологості середовища при постійній температурі 25 °С. Дослідженнями встановлено, що оптимальна вологість, при якій спостерігався найбільший вихід біомаси вермикультури, становить 80%. При цій вологості на варіанті, де в склад субстрату входило 60% гною ВРХ, 15% відходів цукрового заводу, 20% відходів консервного цеху, 5% піску, вихід біомаси вермикультури складав 6,12 кг/ложе (рис.2).



Рис.2. Вплив вологості на біомасу черв'яків Eisenia foetida різного складу компонентів субстрату за 2007-2009 рр., кг/ложе

Примітка:1. - 60% гною ВРХ, 10% кінського гною, 30% подрібненої соломи; 2. - 40% гною ВРХ, 40% пташиного посліду, 20% листя; 3. - 30% гною ВРХ, 20% гною свиней, 25% осаду очисних споруд, 5% цеоліту, 20% тирси; 4. - 60% гною ВРХ, 15% відходів цукрового заводу, 20% відходів консервного цеху, 5% піску; 5. - 60% гною ВРХ, 15% відходів цукрового заводу, 20% органічних відходів м'ясокомбінату, 5% піску.

Знижена вологість до 60% сповільнила розвиток черв'яків на всіх варіантах, а вологість нижче 60% призвела до різкого зменшення біомаси. Збільшення вологості до 90% затруднювало доступ кисню в субстрат, що призводило до розвитку анаеробних процесів розкладу субстрату в результаті чого сповільнювався ріст і розвиток черв'яків.

Визначення кислотності обов'язкове для кожної нової партії субстрату. Нами встановлено, що оптимальним для черв'яків є нейтральне середовище з рН = 7,0. Допускається використання субстрату з рН від 6,2 до 8,0. Черв'яки можуть загинути, якщо реакція середовища кисла (рН ?5,5) або сильнолужна (рН?8,5). Субстрат слід періодично спушувати для забезпечення проникнення кисню в глибокі шари субстрату і виділення газів, що там накопичуються (аміак, метан, сірководень і СО₂₎. Нами встановлено, що оптимальний вміст кисню становить 11-14%, щільність - 1,3-1,4 кг/дм^3.

Розробка методики формування лож. Всі розрахунки, пов'язані з впорядкуванням ділянки, годуванням черв'яків, доглядом за ними, збором продукції виконуються в перерахунку на стандартну грядку розміром 2 х 1 м, так зване ложе.

Дослідженнями встановлено, що в залежності від технологічних режимів щільність заселення становить:

- в режимі вермикультивування - 25 - 35 тис/ложу;

- в режимі вермикомпостування - 40 - 50 тис/ложу.

Дослідженнями виявлено у ложі черв'яків всіх вікових груп: 10-25% дорослих- довжиною 4-8 см, 60-80% молодих - у вигляді малих білих черв'ячків довжиною 1,5-2 мм, 10-15% коконів - в формі кільця, зовнішній діаметр якого до 5 мм, внутрішній до 3 мм.

Експериментально визначено, що на одне ложе необхідно 10-12 ц органічних відходів на рік, з яких 40% йде на забезпечення життєвих потреб черв'яків, 60% виділяється у вигляді копролітів, тобто біогумусу. Таким чином, одне ложе може дати щорічно 5-6 ц органічного добрива «Біогумус» і біля 100 кг біомаси черв'яків.

Схема організації вермигосподарств. В даний час відомі такі основні типи технології вермикультивування: вермибурти, вермиложа, вермиконтейнери і вермиреактори. На Прикарпатті і в наближених до нього природно-кліматичних зонах нашої країни вермикультивування проводять як на відкритих площадках, так і в закритих приміщеннях.

Встановлено, що оптимальна кількість лож для вермигосподарства - 1200 шт. розміщених на площі не менше 1 га. Господарство середньої величини із 350-400 лож може вести одна людина. Таке господарство, при дотриманні технології, через 18 місяців після його закладення може виробляти за рік 200 т біогумусу і 40 т біомаси. (рис. 3).



Рис.3. Схема вермигосподарства на 1200 лож

Примітка: 1 - площадка для накопичення компонентів; 2 - площадка для змішування компонентів; 3 - площадка для ферментації субстрату; 4 - збірник стоків; 5 - вермиложа; 6 - зимовник; 7 - резервуар води; 8 - насос для поливу водою; 9 - резервна площадка; 10 - навіс для біогумусу; 11 - навіс для біомаси; 12 - навіс для інвентаря; 13 - пересувна автовага; 14 - транформаторна станція; 15 - агрохімлабораторія з побутовою кімнатою; 16 - туалет.

Ділянки для буртування і ферментації субстрату розміщують на території господарства або поблизу нього, передбачають шляхи транспортування субстрату до лож, забезпечують джерела водопостачання, так як вода для зволоження субстрату повинна відповідати певним вимогам. Ложі краще всього розміщувати на ділянках з певним нахилом для забезпечення доброго стоку води під час дощів. Крім того, бажано, щоб земля була піщана або кам'яна.

Дощові черв'яки дуже бояться вітру, тому слід вибирати місця, захищені від нього. Вибираючи територію, слід перевірити, чи нема на ній слідів кротів. Щоб звести до мінімуму фінансові витрати, промислове розведення черв'яків рекомендується закладати на непридатних для землеробства площах

За останні роки значно збільшилися площі під дачними і присадибними ділянками і їх проблему удобрення можна вирішити за допомогою вермикультивування. З метою переробки різних органічних відходів в органічне добриво «Біогумус», нами розроблена технологія вирощування червоних дощових каліфорнійських черв'яків на присадибних і дачних ділянках в ложах, грядках, дерев'яних, пластмасових ящиках і декількох типів вермиконтейнерах, які відрізняються між собою тільки деякими деталями - наявністю зливних кранів для дренажної рідини, підставки або ніжки для підтримування вермиконтейнера, з'ємного піддону або сітчастого дна для видалення надлишків рідини.

Контроль за ростом та розвитком вермикультури. Для того, щоб щомісячно прораховувати чисельність черв'яків і визначати їх біомасу, нами удосконалено систему контролю за їх ростом і розвитком. Для цього, в шаховому порядку робиться декілька проб субстрату з черв'яками на всю його глибину площею 10х10 см. З узятих зразків проб вибирають всіх черв'яків, підраховують їх кількість і визначають масу. Потім отримані середні результати множать на 100 і таким чином встановлюють середню чисельність і біомасу черв'яків на 1 м² субстрату.

У господарстві по розведенню каліфорнійського черв'яка рекомендується всі ложі і сектори нумерувати, при цьому вказувати тип корму, дату його внесення, початок і закінчення приготування базового субстрату, кількість отриманого гумусу або дорослих черв'яків.

На основі проведених досліджень нами розроблена і впроваджена технологія вермикультивування конкретно до умов України, яка передбачає можливість роботи вермигосподарства в двох технологічних режимах:

- вермикультивування - режим роботи, спрямований на вирощування дощових черв'яків промислової популяції;

- вермикомпостування - режим роботи, спрямований на виробництво біогумусу.

У четвертому розділі - «Вплив органічних добрив «Біогумус» на агрохімічні і біологічні властивості грунтів» показано, що у органічному добриві «Біогумус» акумульована велика кількість макро- і мікроелементів безпосередньо засвоюваних рослинами, міститься ряд ростових речовин, вітамінів, антибіотиків, амінокислоти і корисна мікрофлора. Елементи живлення тут знаходяться в органічній формі, більш надійно зберігаються від вимивання і служать джерелом пролонгованої дії. Розкладання його мікроорганізмами вивільняє макро- і мікроелементи і забезпечує рослини вуглецем, який необхідний для фотосинтезу рослин. Воно володіє і іншими цінними властивостями, такими, як висока вологоємність, вологостійкість, гідрофільність, механічна міцність, відсутність насіння бур'янів рослин, здатне утримувати до 70% води і є в 15-20 раз ефективнішим за будь-яке органічне добриво. При внесенні «Біогумусу», який характеризується високою буферністю, не створюється надлишкової концентрації солей в грунтовому розчині, що відбувається при внесенні високих доз мінеральних добрив.

Агрохімічні властивості органічного добрива «Біогумус», одержані в наших дослідженнях мають такі показники: вологість - 45,8-55,2%; вміст органічної речовини - 44,8-54,2%; гумусу - 9,7-12,3%; кислотність (рН) - 7,2-8,0; загального азоту - 1,8-3,1%; фосфору (Р₂0₅) - 1,3-2,6%; калію (К₂0) - 1,6-3,8%; кальцію - 6,2-7,5%; магнію - 1,4-2,1%; заліза - 0,5-2,5%; міді - 13,1-18,4 мг/кг; марганцю 0,02-0,03%; цинку - 0,20-0,30 мг/кг; сірки - 0,24-0,30%.

Вплив органічного добрива «Біогумус» на агрохімічні властивості грунтів. Нами вивчено вплив органічного добрива «Біогумус» на вміст гумусу в дернових, глибоко-опідзолених грунтах Західного Лісостепу України. Дослідженнями встановлено, що внесення органічних добрив «Біогумус» під кукурудзу в дозах

3-10 т/га забезпечило збільшення вмісту гумусу в шарі грунту 0-30 см, порівняно з контролем, на 0,06-0,18%. Найістотніше збільшення вмісту гумусу в грунті було на варіанті, де вносили під кукурудзу по 10т/га органічного добрива «Біогумус».

В 2007 році вміст гумусу в грунті становив 3,28% або на 0,16% - більше, ніж на контролі і на 0,08 % більше, ніж на варіанті, де вносили 30 т/га гною, в 2008 році - 3,41%, або на 0,20% більше, ніж на контролі і на 0,11% більше, ніж на варіанті, де вносили 30 т/га гною, в 2009 році відповідно на 0,18% і 0,10%.

В результаті досліджень встановлено, що органічні добрива «Біогумус» істотно впливали на реакцію середовища. Порівняно з контролем, найістотніше зменшення кислотності на 1,19 pHсол було на варіанті, де вносили 10т/га органічного добрива «Біогумус». Зменшення кислотності спостерігалося в усі роки досліджень. Так в 2007 р. рНсол на варіанті, де вносили 6-10 т/га було 6,92 і 7,08 або відповідно на 0,99 і 1,15 рНсол більше, ніж на контролі, в 2008р. - на 1,0 і 1,18 рНсол, в 2009р. - на 0,85 і 0,89 рНсол. В середньому за три роки досліджень в залежності від кількості внесеного органічного добрива «Біогумус» відбувалося зменшення кислотності, порівняно з контролем, на 0,57-1,19 pHсол.

Дослідження по трансформації гідролітичної кислотності в грунті, де вносились органічні добрива «Біогумус», показали, що ця форма кислотності більш консервативна, ніж показник рНсол і під впливом різних доз органічних відходів вона по-різному змінюється. Пояснюється це підвищенням буферності грунту та більш складним процесом обміну катіонів у вбирному комплексі грунту. В середньому за три роки досліджень впливу органічних добрив «Біогумус» при внесенні їх в дозі 6 і 10 т/га на період посіву кукурудзи в шарі грунту 0-30см гідролітична кислотність зменшилась відповідно на 0,13 і 0,15 мг/екв100гр грунту.

Вплив органічних добрив «Біогумус» на поживний режим грунтів. Враховуючи, що органічні добрива «Біогумус» мають значні переваги перед традиційними органічними добривами, ми вивчили їх вплив на поживний режим грунтів при внесенні в різних дозах під кукурудзу.

Дослідженнями встановлено, що органічні добрива «Біогумус» позитивно впливали на азотний режим в грунті і, порівняно з контролем, забезпечили збільшення лужногідролізованного азоту. В усі роки досліджень найкращі агрохімічні показники були на варіанті, де вносили на початку сівби кукурудзи органічні добрива «Біогумус» в дозі 10т/га. Так, в 2007 році, порівняно з контролем, збільшення вмісту лужногідролізованного азоту було на 31,6 мг/кг, в 2008 році - на 30,3 і в 2009 році - на 21,2 мг/кг.

Дослідженнями встановлено, що органічні добрива «Біогумус» значно впливали на вміст нітратного азоту. При внесенні органічного добрива «Біогумус» на початку сівби кукурудзи в дозах 3, 6, 10 т/га в шарі грунту 0-30 см, в середньому за три роки, вміст нітратного азоту збільшувався, порівняно з контролем, відповідно на 8,2, 15,9 і 34,7 мг/кг.

В усі роки досліджень під дією органічного добрива «Біогумус» спостерігалося збагачення грунту рухомим фосфором. Найбільше накопичення рухомого фосфору було на варіантах, де вносили органічні добрива «Біогумус» на початку сівби кукурудзи в дозі 6 і 10 т/га, яке досягало в середньому за три роки досліджень в шарі грунту 0-30 см 139,8 і 146,5 мг/кг, що на 20,9 і 27,6 мг/кг більше, ніж на контролі

Встановлено, що на всіх варіантах де вносили 3-10 т/га органічного добрива «Біогумус» на початку сівби кукурудзи, порівняно з контролем, збільшувався вміст обмінного калію на 14,7-28,3 мг/кг (рис.4).



Рис.4. Динаміка нітратного азоту, рухомого фосфору і обмінного калію під впливом органічного добрива «Біогумус» до посіву кукурудзи в шарі ґрунту 0-30см, мг/кг

Примітка: 1. Контроль; 2.Гній -30 т/га, 3. «Біогумус» 3 т/га; 4. «Біогумус» 6 т/га; 5. «Біогумус» 10 т/га.

Подібна тенденція спостерігалася по роках і станом на період збирання кукурудзи (рис.5).

Рис.5. Динаміка нітратного азоту, рухомого фосфору і обмінного калію під впливом органічного добрива «Біогумус» після збирання кукурудзи в шарі ґрунту 0-30см, мг/кг

Примітка: 1. Контроль; 2.Гній -30т/га, 3. «Біогумус» 3 т/га; 4. «Біогумус» 6 т/га; 5. «Біогумус» 10 т/га.

Зменшення вмісту поживних речовин в грунті за період від початку сівби до кінця вегетації кукурудзи, свідчить про засвоювання їх рослиною для формування врожаю.

Вплив органічного добрива «Біогумус» на біологічну активність грунту. Проведеними дослідженнями встановлено, що використання «Біогумусу» забезпечувало підвищення відносної стійкості мікробного ценозу порівняно з контролем, а за окремими показниками - і з гноем. Вказана закономірність проявляється в тому, що у варіантах, де застосовували органічне добриво «Біогумус», створювались умови для мікроорганізмів, що утилізують органічний і мінеральний азот. Це сприяє блокуванню деструкційного метаболізму грунтової мікрофлори і зниженню напруги мінералізаційних процесів. Про такий напрям біологічних процесів свідчить величина коефіцієнту мінералізації. Найкращу збалансованість між деструкційними і іммобілізаційними процесами відмічено в варіантах, де вносили 6 і 10т/га органічного добрива «Біогумус».

По своїх показниках органічне добриво «Біогумус» володіє високою біологічною активністю внаслідок вмісту в ньому великої кількісті корисних мікроорганізмів. При внесенні його в грунт збільшується кількісний і якісний склад мікроорганізмів, що є запорукою підвищення його родючості.

У п'ятому розділі - «Вплив органічних добрив «Біогумус» на урожайність і якісні показники кукурудзи» результати досліджень показали, що внесення органічних добрив «Біогумус» під кукурудзу гібриду Заліщицький 191СВ в середньому за три роки досліджень, порівняно з контролем, забезпечило приріст урожайності зерна 1,66-3,87 т/га (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив органічного добрива «Біогумус» на урожайність гібриду кукурудзи «Заліщицький 191СВ», т/га.

№	Варіанти	2007	2008	2009	Середнє	Приріст	%
1	Контроль	5,42	4,96	5,63	5,34	-	-
2	Внесення гною 30т/га	7,13	6,87	7,20	7,07	1,73	32,4
3	Внесення добрива «Біогумус" - 3т/га	7,07	6,78	7,15	7,00	1,66	31,1
4	Внесення добрива «Біогумус" - 6т/га	8,24	7,93	8,07	8,08	2,74	51,3
5	Внесення добрива «Біогумус" - 10т/га	9,20	9,06	9,38	9,21	3,87	72,4
	НІР 095	0,216	0,182	0,218

Внесення органічного добрива «Біогумус» в дозі 3т/га забезпечило, порівняно з контролем, приріст урожайності кукурудзи гібриду Заліщицький 191СВ в середньому за три роки досліджень 1,66 т/га, в дозі 6 т/га приріст урожайності в середньому за три роки становив 2,74 т/га до контролю і на 1,01 т/га був більший, ніж на варіанті, де вносили 30 т/га гною.

Найбільша врожайність - 8,08-9,21 т/га за три роки була на варіанті, де вносили органічні добрива «Біогумус» під кукурудзу в дозі 10 т/га. Найкращі показники на цьому варіанті становили 9,38 т/га в 2009 році.

Дослідженнями встановлено, що вміст протеїну в зерні кукурудзи варіює залежно від умов росту рослини і залежить від норм внесення органічних добрив, виготовлених методом вермикультивування, «Біогумус».

За результатами проведених досліджень було встановлено, що найвищий вміст протеїну у зерні кукурудзи - 11,39%, був на варіанті, де вносили під кукурудзу 10 т/га органічного добрива «Біогумус» або на 0,78% більше контролю і на 0,24% більше варіанту, де вносили під кукурудзу 30 т/га гною.

У шостому розділі - «Технологія виробництва біологічного стимулятора росту рослин «Вермийодіс» і його вплив на урожайність та якість капусти» представлена розроблена технологія виробництва біологічного стимулятора росту рослин "Вермийодіс", для одержання якого використовували біостимулятор росту "Вермистим -К", вироблений методом гідродинамічної кавітації з органічного добрива "Біогумус", до якого при допомозі спеціального обладнання додавали водний розчин біологічно-активного йоду.

Дослідженнями встановлено, що біологічний стимулятор росту і розвитку рослин «Вермийодіс» при застосуванні його в технології вирощування капусти у всі роки досліджень забезпечив збільшення врожайності капусти.

Встановлено, що найбільша прибавка була на варіанті, де вносили під передпосівну культивацію 6 т/га органічного добрива “Біогумус” і проводили дворазове внесення “Вермийодісу” в дозі по 10 л/га під час вегетації рослин капусти білоголової, перший раз у фазі 3-5 справжніх листочків капусти, другий раз - на початку закладення головок капусти білоголової. Вона становила 15,5 т/га, або 71,2 % до контролю і на 6,2 т/га більше, ніж на варіанті, де вносили під передпосівну культивацію 6 т/га органічного добрива “Біогумус” і проводили дворазове внесення «Вермистим» по 10л/га. (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив біостимулятора «Вермийодіс» на урожайність капусти (т/га), 2007-2009 рр.

№	Варіанти	2007	2008	2009	Середнє	Приріст
						+/- т/га	%
1	Контроль	21,4	21,0	23,0	21,8	-	-
2	«Біогумус»- 6т/га +дворазове оприскування «Вермистим» по 10л/га	31,5	26,4	31,4	31,1	9,3	42,7
3	«Біогумус»- 6т/га + одноразове оприскування «Вермийодіс» 6л/га	33,2	29,8	32,8	32,6	10,8	49,5
4	«Біогумус»- 6т/га + одноразове оприскування «Вермийодіс» 10л/га	33,8	34,0	34,7	34,5	12,7	59,3
5	«Біогумус»- 6т/га + двохразове оприскування «Вермийодіс» по 6л/га	36,2	35,0	35,2	35,8	14,0	64,2
6	«Біогумус»- 6т/га + двохразове оприскування «Вермийодіс» по 10л/га	36,6	37,3	38,0	37,3	15,5	71,2
	НІР095, т/га	0,118	0,068	0,104
	Sx, %	1,24	0,72	1,067

Дослідженнями встановлено, що біологічний стимулятор росту і розвитку рослин «Вермийодіс» позитивно впливав на якісні показники капусти білоголової. Так, в середньому за роки досліджень, внесення біологічного стимулятора росту і розвитку рослин «Вермийодіс» при одноразовому обприскуванні рослин капусти білоголової під час вегетації в дозі по 6 і 10 л/га забезпечили збільшення вмісту сухої речовини в порівнянні з контролем було на 0,2%, при двохразовому оприскуванні біологічним стимулятором росту і розвитку рослин «Вермийодіс» капусти білоголової під час вегетації - на 0,3-0,4%.

Встановлено, що застосування біологічного стимулятора росту і розвитку рослин під час вегетації забезпечило збільшення в головках капусти білоголової вмісту вітаміну С. Так, в середньому за роки досліджень при одноразовому внесенні біостимулятора росту і розвитку рослин «Вермийодіс» в дозі 10 л/га вміст сухої речовини вітаміну С в головках капусти білоголової становив 50,1 мг/кг, що на 3,6 мг / кг більше, ніж на контролі. При двохразовому внесенні «Вермийодіс» по 10 л/га (перший раз в фазі 3-5 справжніх листочків, другий раз - в фазі початку закладання головок капусти білоголової), вміст сухої речовини вітаміну С становив 51,7 мг/кг, або на 5,2 мг/кг більше, ніж на контролі.

Результати досліджень показали, що застосування біостимулятора «Вермийодіс» при одноразовому і двохразовому оприскуванні рослин капусти білоголової під час вегетації забезпечило на всіх варіантах збільшення вмісту цукру в головках капусти білоголової на 0,06 - 0,21%. Найістотніше збільшення вмісту цукру в головках капусти білоголової в усі роки досліджень було на варіанті, де проводили двохразове оприскування біостимулятором росту і розвитку рослин капусти білоголової під час вегетації в дозі по 10 л/га.

Застосування біологічного стимулятора росту і розвитку рослин «Вермийодіс» позитивно вплинуло на вміст нітратів в головках капусти білоголової. Так, в середньому за роки досліджень при одноразовому внесенні біостимулятора «Вермийодіс» в дозі 6-10 л/га вміст нітратів в головках капусти білоголової порівняно з контролем зменшився на 48,41-52,0 мг/кг, при дворазовому обприскуванні рослин капусти білоголової на 57,01-61,4 мг/кг.

Зменшення нітратів в головках капусти білоголової спостерігалося в усі роки досліджень на всіх варіантах, де проводили одноразове і двохразове оприскування біостимулятором «Вермийодіс». Це пояснюється позитивною дією гумусових речовин біостимулятора «Вермийодіс» в суміші з водним розчином йоду в регулюванні процесу перетворення нітратів в рослинах.

У сьомому розділі - «Виробниче випробування і впровадження технології біопереробки органічних відходів методом вермикультивування в господарствах України» показано впровадження розробленої технології по переробці органічних відходів методом вермикультивування на протязі 2008-2010 років: в підрозділах асоціації «Біоконверсія» - НВТ «Відродження» ПП «Біоконверсія» Івано-Франківської, ТЗОВ «Подільський господар» Шепетівського р-ну Хмельницької, ПП Токорчин Стрийського р-ну Львівської, ФГ «Бутенко» Менського р-ну Чернігівської областей. Проведеними виробничими дослідженнями по вивченню впливу застосування різних доз органічного добрива «Біогумус» на урожайність і якість зерна кукурудзи встановлено, що урожайність кукурудзи на варіанті, де вносили 10 т/га «Біогумус» була на 3,18 т/га більшою порівняно з контролем.

У восьмому розділі - «Еколого-економічна ефективність застосування органічного добрива «Біогумус» і біологічного стимулятора «Вермийодіс» економічними розрахунками встановлено, що в залежності від вартості компонентів органічних відходів, які використовуються для вермикультивування, транспортних витрат, затрат на електроенергію і т.п., термінів вермикультивування рентабельність виробництва однієї тони органічного добрива «Біогумус» становить 94 %.

Враховуючи показники урожайності зерна кукурудзи та виробничі витрати на внесення різних доз органічних добрив нового покоління «Біогумус» та збір додаткової продукції, проведеними економічними аналізами встановлено, що прибутки отримано на всіх варіантах. У варіантах, де вносили органічне добриво «Біогумус» в дозах 3-6 т/га, було отримано з кожного гектара 2208-3342 грн. умовного чистого прибутку. Найвищий умовний прибуток - 4211 грн., був на варіанті, де вносили по 10 т/га органічного добрива «Біогумус». Проведеними економічними розрахунками встановлено, що застосування біостимулятора росту і розвитку рослин «Вермийодіс» в технології вирощування капусти білоголової забезпечило одержання додаткового умовного прибутку в розмірі 7130-13620 грн. з гектара. Найбільше умовного прибутку одержано на варіантах, де вносили під передпосівну культивацію органічне добриво «Біогумус» в дозі 6 т/га і проводили двохразове оприскування біостимулятором росту і розвитку рослин «Вермийодіс» по 6 і 10 л/га, перший раз у фазі 3-5 листочків, другий раз - на початку формування головок. На цих варіантах було одержано умовного прибутку, на 1 грн. додаткових затрат, відповідно 3,56 і 3,97 грн.

Новий напрямок біотехнології - вермикультивування (промислове розведення дощових черв'яків) - дозволяє вирішити на біологічній основі актуальні екологічні і господарські проблеми: утилізацію органічних відходів, підвищення родючості грунту, одержання високоякісного екологічно чистого органічного добрива, збільшення виробництва якісної сільськогосподарської продукції. Метод вермикультувування істотно обмежує або виключає небезпеку забруднення навколишнього середовища полютантами і дозволяє отримати органічне добриво «Біогумус» основними агроекологічними властивостями якого є: багатство корисної мікрофлори; пролонгована дія; оптимальна реакція середовища для розвитку рослин; відсутність насіння бур'янів; значний вміст біологічно активних речовин, які підвищують стійкість рослин до захворювань й зменшують їх стресовий стан. Внесення добрива «Біогумус» в ґрунт створює сприятливі умови для підвищення родючості грунту, що сприяє активізації процесів розвитку та формування урожайності сільськогосподарських культур.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягає в розробці технології переробки органічних відходів агропромислового комплексу методом вермикультивування в органічне добриво нового покоління «Біогумус», вивчено його вплив на екологічні, мікробіологічні, агрохімічні властивості ґрунтів та продуктивність кукурудзи, розроблено технологію виробництва біологічного стимулятора росту рослин "Вермийодіс" і вивчено його вплив на урожайність і якість капусти.

1. Розроблена, запатентована і впроваджена технологія переробки органічних відходів агропромислового комплексу в органічні добрива нового покоління «Біогумус» методом вермикультивування, що включає промислове агровермикультивування відповідно до умов регіонів України, і передбачає можливість роботи вермигосподарства в двох технологічних режимах: вермикультивування, спрямованого на вирощування дощових черв'яків промислової популяції і вермикомпостування - спрямованого на виробництво біогумусу.

2. Розроблено і запатентовано спосіб одержання біологічного стимулятора росту рослин «Вермийодіс», що включає одержання з органічних добрив "Біогумус" методом гідродинамічної екстракції біостимулятора «Вермистим - К», до якого за допомогою спеціального обладнання додають водний розчин йоду з концентрацією його для допосівної обробки насіння 0,02-0,08 мг на один літр, для позакореневої обробки вегетуючих рослин - 5,0-40 мг на 1 га площі. Залежно від призначення біологічного стимулятора вводять додатково мікроелементи в хелатній формі з можливістю цільового використання під певні сільськогосподарські культури.

3. Розроблено основні технологічні аспекти технології вирощування червоних дощових - каліфорнійських черв'яків в домашніх умовах (присадибних і дачних ділянках) в ложах, грядах, дерев'яних і пластмасових ящиках, контейнерах, теплицях.

4. Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільш результативно проходить вермикультивування з одержанням високоякісного біогумусу із наступним складом компонентів: 60% гною ВРХ, 15% відходів цукрового заводу, 20% відходів консервного цеху, 5% піску.

Встановлено,що полив субстрату 1-2 рази в місяць настоєм кропиви (1кг кропиви на 20л води) позитивно впливає на процес вермикультивування, в тому числі - на довжину адаптаційного періоду, кількість відкладених коконів, проходження інкубаційного періоду, на величину популяції.

5. Встановлено, що основними вимогами для аеробного вермикультивування до компонентів субстрату (компосту) є:

- співвідношення вмісту азоту до вуглецю (N:C) - 1:25-1:30;

- температура-18-28 ⁰С;

- вологість - 70-80%;

- вміст кисню в субстраті - 11-14%;

- щільність - 1,3-1,4кг/дм³;

- кислотність (pH) - 6,2 до 8,0.

6. В процесі вермикультивування було одержано органічне добриво «Біогумус» з наступними агрохімічними показниками: вміст гумусових речовин -9,7-12,3%; загального азоту - 1,8-3,1%; рухомого фосфору (Р₂0₅) - 1,3-2,6%; обмінного (К₂0) - 1,6-3,8%.

7. Застосовування органічних добрив «Біогумус» забезпечило покращення агрохімічних властивостей грунту, вміст гумусу порівняно з контролем при нормі внесення 10 т/га в шарі грунту 0-30 см збільшувався на 0,18%, кислотність pHсол. зменшувалася на 1,20 од.

8 Органічні добрива «Біогумус» позитивно впливали на поживний режим грунту, внесення їх в дозі 6 і 10 т/га забезпечило збільшення, порівняно з контролем, лужногідролізованного азоту, відповіно на 13,5 і 16,3, рухомого фосфору - на 20,9 і 27,6, обмінного калію - на 20,0 і 28,3 мг/кг ґрунту.

9. Доведено, що найвища урожайність кукурудзи в середньому за три роки була в варіанті, де вносили органічне добриво «Біогумус» в дозі 6 т/га - 8,1 т/га і 10 т/га - 9,2 т/га, приріст до контролю склав відповідно 2,7 т/га і 3,9 т/га.

10. Встановлено, що органічні добрива «Біогумус» покращили біохімічні властивості зерна кукурудзи. Найвищий вміст протеїну у зерні кукурудзи був на варіанті, де вносили під кукурудзу 10 т/га органічного добрива «Біогумус»-11,39% або на 0,78% більше контролю і на 0,24% більше варіанту, де вносили під кукурудзу 30 т/га гною.

11. Досліджено, що застосування біостимулятора росту і розвитку рослин «Вермийодіс» при вирощуванні капусти на варіантах, де вносили під передпосівну культивацію органічне добриво «Біогумус» в дозі 6 і т/га і проводили двохразове оприскування біостимулятором росту і розвитку рослин «Вермийодіс» по 6 і 10л/га перший раз у фазі 3-5 листочків, другий раз - на початку формування головок забезпечило збільшення врожайності 14,0 і 15,5 т/га і збільшення умовного прибутку на 1 грн. додаткових затрат відповідно 3,56 і 3,97 грн.

12. Проведеними економічними розрахунками встановлено, що прибутки отримано на всіх варіантах. При внесенні органічного добрива «Біогумус» в дозах 3-6 т/га, було отримано з кожного гектара 2208-3342 грн. умовного чистого прибутку, але найвищий чистий умовний прибуток - 4211 грн., був на варіанті, де вносили органічного добрива «Біогумус» по 10 т/га.

13. Технологія вермикультивування відіграє значну роль у вирішенні гострих природозахисних проблем, пов'язаних з забрудненням навколишнього середовища, дозволяє вирішити на біологічній основі актуальні екологічні проблеми - утилізації органічних відходів, одержання високоякісного екологічно чистого органічного добрива та виробництво на його основі якісної сільськогосподарської продукції, зменшення забрудненості повітря, води, грунту.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою охорони навколишнього середовища, підвищення родючості ґрунтів, збільшення врожайності, якості сільськогосподарської продукції рекомендуємо переробляти органічні відходи агропромислового комплексу методом вермикультивування в органічне добриво нового покоління «Біогумус» та на його основі виробляти біологічний стимулятор «Вермийодіс», а саме:

1. Впроваджувати технологію виробництва органічних добрив нового покоління методом вермикультивування, що включає промислове вермикультивування відповідно до умов регіонів України, і передбачає можливість роботи вермигосподарств в двох технологічних режимах:

- вермикультивування - режим роботи, спрямований на вирощування дощових черв'яків промислової популяції;

- вермикомпостування - режим роботи, спрямований на виробництво біогумусу.

2. В технологіях вирощування сільськогосподарських культур слід вносити:

- під кукурудзу - під передпосівну культивацію - 10 т/га органічного добрива «Біогумус»;

- під капусту - під передпосівну культивацію - 6 т/га органічного добрива «Біогумус» та під час вегетації проводити дворазове підживлення біологічним стимулятором росту «Вермийодіс» в дозі по 10 л/га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сендецький В.М.. Переробка органічних відходів агропромислового комплексу в біодобриво «Біогумус» методом вермикультивування

/В.М.Сендецький // Збірник наукових праць ПДАТУ. - 2009. - №17. - С.93-97.

2. Сендецький В. М. Переробка органічних відходів у «Біогумус»ав методом вермикультивування /В.М.Сендецький// Збірник наукових праць інституту землеробства УААН. - 2009. - №1,2. - С. 50-55.

3. Сендецький В.М. Еколого-агрохімічне обґрунтування переробки органічних відходів агропромислового комплексу в біодобриво «Біогумус» методом вермикультивування /В.М.Сендецький // Агроекологічний журнал. - К., 2009.-

С. 295-297.

4. Сендецький В.М. Технологічні та екологічні аспекти органічного землеробства в Україні /І.П.Мельник, В.М.Сендецький., В.С.Гнидюк// Агроекологічний журнал. - К., 2009. - С.206-208.(Проведені дослідження, підготовлено рекомендації).

5.Сендецький В.М. Вплив органічних добрив «Біогумус», виготовлених методом вермикультивування, на урожайність та якість кукурудзи.

/В.М.Сендецький // Збірник наукових праць ПДФТУ. - 2010. - -№18. - С.150-155.

6.Сендецький В.М. Технологічні аспекти переробки органічних відходів агропромислового комплексу методом вермикультивування: Монографія

/В.М.Сендецький, Н.М.Колісник, І.П.Мельник// - Івано-Франківськ: «Фоліант», 2010. - 55 с. (Монографія написана на основі проведених досліджень)

7. Сендецький В.М. Переробка органічних відходів агропромислового комплексу в біодобриво «Біогумус» методом вермикультивування та гумінових препаратів методом кавітації /В.М.Сендецький// Збірник науковх праць п'ятої міжнародної конференції в ДДАУ. - Дніпропетровськ: «Ю.С.Овсяніков», 2010. -

С. 73-74

8. Сендецький В.М. Виробництво органічних добрив нового покоління «Біогумус» з органічних відходів агропромислового комплексу методом вермикультивування і його вплив на урожайність сільськогосподарських культур /В.М.Сендецький// Збірник наукових праць Білоцерківського національного аграрного університету. Агробіологія. - 2010. - №4 (80). - С.72-78.

9. Сендецький В.М. Рекомендації по переробці органічних відходів агропромислового комплексу методом вермикультивувння /В.М.Сендецький//- Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2010. - 25 с.

10. Сендецький В. М. Вермикультивування та вермикомпостування, як основа екологічного землеробства в 21 столітті /В. М. Сендецький// Збірник наукових праць ПДАТУ. - 2010. - (Спецвипуск). - С.197-200.

11. Сендецький В.М.Технологія переробки органічних відходів у «Біогумус». /В.М.Сендецький// Вісник аграрної науки. - 2010. - №12. - С.76-78.

12. Сендецький В.М. Переробка органічних відходів агропромислового комплексу в біодобриво «Біогумус» методом вермикультивування /В.М.Сендецький// Вісник Львівського національного аграрного університету, Агрономія, Львів 2010, №14(2), С.318-323.

...