Комплексні маловідходні технології захисту гідросфери від забруднення промисловими скидами
Розробка технологій реагентного очищення високо- та низькоконцентрованих стічних вод на основі феритного методу видалення шкідливих речовин з водних розчинів. Технології знешкодження рідких та твердих токсичних відходів з отриманням корисних продуктів.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.08.2015 |
| Размер файла | 680,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
В результаті застосування описаного методу утворюється суспензія твердих часток з магнітними властивостями, котрі на першому етапі утилізації можуть бути використанні в якості сорбентів для очищення забруднених вод від різних шкідливих домішок. Звичайно, в даному випадку мова не йде про утилізацію твердих часток, але використання їх в процесах очищення води магніто-сорбційним методом дозволяє суттєво збільшити загальну ефективність процесу їх знешкодження. Суть методу полягає в тому, що в очищувану воду додають суспензію фериту або магнетиту, котру отримують завчасно. Перемішування суміші проводять в реакторі на протязі 5 - 30 хв в залежності від речовин, що видаляються. За час контакту магнітних часток з водою вони сорбують шкідливі домішки. Магнітні частинки від очищуваної води легко відділяються з допомогою магнітного поля.
Досить ефективним виявилося використання часток магнетиту в якості сорбентів для очищення стічних вод від важких металів, змулених речовин, радіонуклідів та нафтопродуктів. В процесі досліджень було встановлено, що при збільшенні коефіцієнта К ефективність видалення нафтопродуктів також зростає, що зумовлено збільшенням дисперсності часток твердої фази та кількості іонів заліза (ІІ) на поверхні часток. Поєднання обох факторів супроводжується збільшенням маси поглинутих нафтопродуктів і, відповідно, збільшенням ступеню очищення води. Максимальна ефективність видалення нафтопродуктів зафіксована для К=2,8.
Було також встановлено, що цілком достатнім для того, щоб часточки магнетиту розподілилися в олеофільній фазі і надали їй магнітних властивостей, є час перемішування більше 2-3 години. Більш тривале перемішування сорбенту з очищуваною водою не супроводжується відповідним ростом ефективності очищення, тому вважається недоцільним.
Досліджено можливість використання часток магнетиту в процесах очищення стічних вод від змулених речовин. Встановлено, що використання лише часток магнетиту не дозволяє досягнути необхідної ефективності. Тому були досліджені можливості магніто-сорбційного методу при очищенні вказаних вод з використанням допоміжних реа-гентів - коагулянтів та флокулянтів. Як видно з рис. 17 та 18, підбираючи відповідні типи коагулянтів та флокулянтів, можна суттєво підвищити ефективність видалення змулених часток.
Рис. 17. Залежність ефективності коагулянтів при освытленны води від рН (концентрація змулених речовин - 136 мг/дм3; концентрація магнетиту - 230 мг/дм3; концентрація коагулянту - 50 мг/дм3; t=23 С; 1 - Al2(SO4)3; 2 - FeCl3; 3 - FeSO4.
Рис.18. Залежність ефективності флокулянтів при очищенні стічних вод процесу переробки макулатури від рН (концентрація змулених речовин - 158 мг/дм3; концентрація магнетиту - 230 мг/дм3; концентрація флокулянту - 3 мг/дм3): 1 - ВПК-402; 2 - ПАА; 3 - ПЕІ.
Оскільки шлам після феритного та магніто-сорбційного очищення стічних вод - це суміш магнетиту та феритів, то найпрос-тішим та найбільш реальним шляхом їх утилізації є використання таких шламів в якості сировини для приготування залізного сурику та флюсу в металургії.
Порівняння фізико-хімічних показників осаду з вимогами ДСТУ 1438-94 (ГОСТ 8135-74) приведено в табл. 4.
Як видно з таблиці, найбільш суттєве перевищення спостерігається по сульфатах, хлоридах, рН водної витяжки, маслоємності та укривистості.
Тому очевидно, що використання осаду в якості пігменту неможливе без додаткової обробки. Перш за все, необхідно відмити осад від надлишку солей. Як показали дослідження, після п'ятикратного промивання декантацією параметри осадів відповідають стан-дарту. Відносно збільшеної маслоєм-ності та укривистості, то ними можна знехтувати, враховуючи відносну деше-визну пігменту та одночасне вирішення екологічних проблем. Таким чином, після додаткової обробки осад магне-титу може бути використаний в якості пігменту для приготування масляних фарб типу МА-15 "сурик залізний". Більш раціональним нам видається утилізація осаду шляхом використання його в якості сорбенту при очищенні низькоконцентрованих стічних вод промислових підприємств.
Таблиця 4. Фізико-хімічні показники залізного сурику, отриманого із шламів феритного очищення стічних вод
|
№ п/п |
Показник |
Значення |
|||
|
по ДСТУ 1438-94 |
для осаду магнетиту, отриманого в лабораторії |
для шламу впровадженої технології |
|||
|
1. |
Масова частка оксидузаліза, % |
не менше 65 |
69,840 |
77,210 |
|
|
2. |
Масова частка води і летких сполук, % |
не більше 1.0 |
0,360 |
0,899 |
|
|
3. |
Масова частка сполук, розчинних у воді, % |
не більше 1.0 |
8,321 |
3,193 |
|
|
4. |
рН водної витяжки |
6.5-7.5 |
11,4 |
6,6 |
|
|
5. |
Масова частка сполук хлору в перерахунку на Cl, % |
не більше 0.30 |
3,590 |
0,580 |
|
|
6. |
Масова частка загальної сір-ки в перерахунку на SO4, % |
не більше 0.1 |
4,670 |
4,353 |
|
|
7. |
Маслоємність, г/100 г сурику |
15-25 |
35 |
73 |
|
|
8. |
Укривистість, г/м2 |
не більше 20 |
29 |
65 |
Для вирішення проблеми зневоднення осадів нами було розроблено та досліджено два типи обладнання на основі рукавних та плоских фільтрів. В наших розрахунках ми виходили із очевидного твердження, що найбільш продуктивним в даному випадку буде обладнання, котре вміщуватиме найбільший об'єм шламу при найбільшій площі поверхні, з якої передбачається випаровування вологи. Встановлено, що при однаковому робочому обємі шлам в рукавному фільтрі через 8 годин обробки досягає вологості в 16 %. В плоскому фільтрі при тих же умовах лише через 12 годин висушування досягається вологість шламу в 16,3 %. Таким чином, при використанні рукавних фільтрів витрата електроенергії знижується в 1,5 рази.
В результаті відповідних розрахунків отримано рівняння регресії для процессу видалення із води твердих часток:
Y=87,05 - 0,55·К1 - 0,15·К2 + 1,37·рН - 0,01·К1·К2 -0,12· К1·рН + 0,003·К2 ·pH + 0,001·К1·К2 ·pH,
де К1=[Cзр]/[Cм] - співвідношення між концентраціями завислих часток та магнетиту; К2=[Cзр]/[Cф] - співвідношення між концентраціями завислих часток та флокулянту; рН - водневий показник; Y - ефективність виділення завислих часток.
У шостому розділі наведені технологічні схеми розроблених процесів очищення промислових стоків та результати апробації їх в умовах підприємств. При розробці реальних технологічних схем виходили із необхідності попередження утворення відходів, подальша утилізація чи переробка котрих гальмується в результаті тих чи інших факторів. Так як більшість забруднювачів у досліджених процесах переводиться у тверду фазу, то в технологічних схемах передбачається їх повторне використання чи утилізація з отриманням корисних вторинних продуктів. Оскільки в ряді випадків утилізація осадів передбачається на інших підприємствах, то для зручності їх транспортування в технологічних схемах необхідно передбачати попередню обробку шляхом фільтрування чи термічного зневоднення.
Кожна з розроблених схем представляє собою окремий технологічний процес, що задовільняє вимогам мети даної роботи. При цьому в тій чи іншій мірі забезпечується повторне використання води та цінних ресурсів чи перетворення їх в безпечні для довкілля продукти. Найбільш просто реалізується схема іонообмінного процесу для видалення з промивних вод іонів міді та кадмію (рис. 19).
Оскільки іони міді та кадмію легко відновлюються при електролізі кислих регенераційних розчинів, то можна використовувати технологічну схему із одноступеневим катіонуванням та з кислою регенерацією катіоніту. При цьому промивні води пропускають через катіоніт КУ-2-8 в Н+-формі (фільтр 7) та через аніоніт АН-31 в ОН--формі (фільтр 8) та повертають для повторного використання при промивці деталей. На катіонообмінному фільтрі (7) затримуються катіони ВМ, на аніонообмінному фільтрі (8) - аніони сильних кислот. Регенерацію сильнокислотного катіоніту КУ-2-8 слід проводити 7%-им розчином H2SO4. Після регенерації розчин направляється в електролізер (14), де після виділення кадмію або міді у вигляді металевого порошку розчин направляється в резервуар (4), де проводять корекцію вмісту кислоти.
Після цього розчин повторно використовують для регенерації катіоніту. Промивні води після промивки катіоніту рециркулюють до тих пір, доки концентрація іонів металів у них не знизиться до допустимого рівня. Після цього їх направляють в нейтралізатор (15), куди крім цього направляють відпрацьований регенераційний розчин, що утворюється після регенерації аніонообмінного фільтру (8), та промивні води після промивки цього ж фільтру. Для регенерації аніонообмінного фільтру використовують 5%-вий розчин соди. Для нейтралізації промивних вод та регенераційного розчину з фільтру (8) передбачено подачу кислоти в нейтралізатор. Вода після нейтралізатора може скидатись в каналізацію, якщо її скид не призводить до перевищення допустимого солевмісту в стічних водах підприємства. В іншому разі розчини розводять або випаровують.
Рис. 19. Принципова технологіч-на схема вилучення іонів кадмію та міді з промивних вод гальва-нічних виробництв: 1 - ванна промивки деталей; 2,9 - насос; 3,5 - резервуари промивних вод; 4 - резервуар розчину H2SO4; 6 - резервуар розчину соди; 7 - катіонообмінний фільтр (КУ-2-8 у Н+- формі); 8 - аніонообмінний фільтр (АН-31 в ОН-формі); 10,12 - резервуари для збирання промивних вод; 11 - резервуар відпрацьованого кислого регене-раційного розчину; 13 - резерву-ар відпрацьованого регенерацій-ного розчину соди; 14 - електро-лізер; 15 - нейтралізатор; 16 - подача води; 17 - подача H2SO4; 18 - подача соди; 19 - повер-нення металів у виробництво; 20 - скид у каналізацію.
Більш складними є технологічні схеми для видалення іонів цинку, кадмію та міді із двохступеневим катіонування або нікелю із реагентним вилученням іонів нікелю з регенераційних розчинів (рис. 20). В першому випадку іони важких металів видаляються на першій стадії катіонування, а іони натрію - на другій. Аніони вилучаються на аніоніті АН-31 в основній формі. Катіоніт КУ-2-8 на першій стадії катіонування використовується в Na+-формі, на другій стадії - в Н+-формі. Вода з ванни промивки за допомогою насосу проходить через катіонообмінний фільтр першого ступеню, де вилучаються іони цинку, кадмію або міді. Далі вода поступає на катіонообмінний фільтр другого ступеню, де вилучаються іони натрію та аніонообмінний фільтр, де з води вилучаються аніони. Знесолена вода повертається у ванну промивки деталей. У другому випадку (рис. 20) нікель виділяють у вигляді гідроксиду після нейтралізації регенераційного розчину. Освітлений розчин після вилучення гідроксиду нікелю використовують повторно для регенерації катіоніту.
Розроблені відповідні технологічні схеми і для феритного методу, котрий використовуються для знешкодження стічних вод та концентрованих розчинів, що не піддаються обробці іонообмінними методами (рис. 21). Для розчинів, що містять суміш іонів важких металів, передбачається дозування розчину солей заліза (ІІ) та заліза (ІІІ) в стічну воду у відповідності до залежностей:
[Fe2+] = У4[Cu2+] + 15[Cr6+] + 4[Ni2+] + 19[Zn2+]; [Fe3+]= У10[Ni2+] + 40[Zn2+].
При цьому початкова сумарна концентрація іонів металів повинна бути
У [Fe2+] + [Fe3+] + [Cu2+] + [Cr6+] + [Ni2+] + [Zn2+] ? 1 г/дм3.
Ефективне видалення суміші іонів важких металів Cu (ІІ), Cr (VI), Ni (II) та Zn (II) з водних розчинів забезпечується при зміні співвідношень іонів металів в межах
У[Fe2++Fe3+]/У[Me]?46 та [Fe2+]/[Fe3+]=0.6 ч 1.2.
Рис. 20. Принципова технологічна схема вилучення іонів нікелю із промивних вод процесів нікелювання: 1 - бак промивної води; 2,3,4 - баки регенераційних розчинів; 5,6 - катіонообмінні фільтри; 7 - аніонообмінний фільтр; 8 - резервуар знесоленої води; 9,12 - насоси; 10, 13, 15 - резервуари відпрацьованих регенераційних розчинів; 11, 14, 16 - резервуари промивних вод; 17 - реактор; 18 - тонкошаровий відстійник; 19 - фільтрпрес; 20 - нейтралізатор; 21 - подача води на очищення; 22 - подача води на розведення реагентів та промивку; 23 - подача Na2SO4; 24 - подача H2SO4; 25 - подача Na2CO3; 26 - повернення води на виробництво; 27 - подача NaOH; 28 - гідроксид нікелю на переробку; 29 - скид в каналізацію.
Температура розчину підтримується на рівні 45 - 50 ?С. В реакторі-змішувачі (4) шляхом дозування NaOH встановлюється рН 9 - 10. Отриману суміш перемішують протягом 30 хв для дозрівання осаду. Після відділення на магнітних фільтрах (5,6) шлам відмивають від аніонів, висушують та в подальшому використовують як пігмент для фарб. Очищену воду при необхідності нейтралізують та розбавляють, після чого скидають в каналізацію.
Рис. 21. Технологічна схема очищення води від іонів важких металів феритним методом: 1 - розчинний бак лугу; 2 - дозатор лугу; 3 - резервуар-дозатор стічних вод, що містять іони заліза; 4 - реактор-змішувач; 5 - магнітний фільтр грубого очищення; 6 - магнітний фільтр тонкого очищення; 7 - витратний бак кислоти; 8 - нейтралізатор; 9 - фільтр-прес; 10 - подача стиснутого повітря для аерації та перемішування; 11 - подача води на промивку та розведення реагентів; 12 - подача лугу; 13 - подача кислоти; 14 - подача стічної води на очищення; 15 - відведення очищеної води; 16 - відведення шламу на фільтр-прес; 17 - відведення шламу на переробку; 18 - подача стічних вод, що містять іони заліза; 19 - повернення шламових вод на очищення; 20 - часткове відведення шламу на рециркуляцію.
Для реалізації магніто-сорбційної технології (рис. 22) очищувану воду подають у реактор-змішувач 4, де її корегують до оптимальних значень рН, додаючи розчин лугу. Завчасно у феритизаторі 1 шляхом осадження суміші розчинів іонів заліза (ІІ) та заліза (ІІІ) лугом отримують суспензію часток магнетиту, котру після витримування в маточному розчині протягом не менше 0,5 год перекачують у дозатор 2, де, при необхідності, розводять чистою водою. Отриманий продукт дозується у змішувач 4, куди при необхідності дозується також розчин флокулянта. Після перемішування в реакторі протягом 0,5 ч 1,0 год оброблена вода подається на систему грубого та тонкого фільтрування з використанням електромагнітних фільтрів, де розділяється тверда та рідка фази. При видаленні нафтопродуктів у феритизатор 1 в процесі отримання суспензії магнетиту додатково додають гідрофобізатор у вигляді 2-гексилімідазоліну в оптимальних співвідношеннях, що забезпечує суттєве збільшення сорбційної здатності часток магнетиту. При видаленні нафтопродуктів магніто-сорбційним методом відпадає необхідність в дозуванні флокулянтів, а фільтр-прес необхідно замінити на спеціальні високоградієнтні магнітні сепаратори, котрі розділяють тверду фазу на частки магнетиту та нафтопродукти, що дозволяє повторно використовувати перші та легко утилізувати другі.
Рис. 22. Технологічна схема очищення води від змулених речовин та іонів важких металів магніто-сорбційним методом: 1 - феритизатор для отримання суспензії магнетиту; 2 - дозатор суспензії магнетиту; 3 - резервуар-дозатор розчину флокулянту; 4 - реактор-змішувач; 5 - магнітний фільтр грубого очищення; 6 - магнітний фільтр тонкого очищення; 7 - витратний бак кислоти; 8 - нейтралізатор; 9 - фільтр-прес
Розроблені технологічні схеми при відповідних умовах можуть бути викориcтані окремо і забезпечувати ефективне очищення стічних вод. Поєднання їх в одну комплексну схему дозволяє реалізувати маловідходну екологічно безпечну технологію, здатну захистити гідросферу від негативного впливу токсичних скидів промислових підприємств. Комплексна схема очищення стічних вод (рис. 23) передбачає, що частина промивних вод, котрі містять іони одного металу або малокомпонентні розчини, знешкоджуються на локальних іонообмінних установках з поверненням очищеної води для повторного використання. Частина промивних вод, що містять іони кількох металів одночасно і знешкодження котрих іонообмінними методами високозатратне або взагалі неможливе, подається на комплекс споруд для феритної очистки. Сюди ж дозуються відпрацьовані електроліти та частина складних регенераційних розчинів, що утворюються в процесі роботи лінії іонообмінних установок. В якості джерела іонів заліза (ІІ) використовуються відпрацьовані розчини травлення сталі, відходи залізного купоросу чи відходи стальної стружки, попередньо розчинені в кислоті. Очищена вода скидається в каналізаційну систему, відділений шлам зневоднюється та прокалюється для переведення його в пігмент, чи продукт для отримання виробів радіотехнічної промисловості. Частина отриманого шламу використовується в якості сорбенту для знешкодження промивних вод після знежирювання деталей. Після використання в технологічному процесі шлам відділяється від води, прокалюється та додається до загального потоку. Реалізація описаної схеми дозволяє реалізувати поставлену мету даної роботи.
Проведено успішну апробацію отриманих наукових результатів на впроваджених іонообмінних установках гальванічних дільниць НДІ спеціальних видів друку (м. Київ), ДЕЗ «Авіаприлад» (м. Київ), ВАТ «Київський завод «Аналітприлад» (м. Київ). Запропоновано технологічні схеми видалення із стічних вод магніто-сорбційним методом важких металів, змулених речовин, нафтопродуктів. Отримано підтвердження наукових результатів при натурних випробуваннях на заводі «Еталон» (м. Київ) та впровадженні розроблених технологічних процесів на гальванічній дільниці депо “Оболонь” Київського метрополітену (м. Київ) та Монетного двору НБУ (м. Київ). З метою покращення умов відбору, зберігання та утилізації відділеної твердої фази розроблено та впроваджено на станції нейтралізації ДАХК «Артем» системи зневоднення та сушіння шламів, котрі дозволяють при незначних затратах отримувати продукт у повітряно-сухому стані, зручному для накопичування та транспортування.
Рис. 23. Комплексна маловідходна технологічна схема захисту довкілля від шкідливих скидів промислових підприємств.
Висновки
Виходячи з аналізу сучасного стану гідросфери в Україні можна стверджувати, що створення та розвиток технологій очищення води є своєчасними та актуальними і сприяє збереженню та відновленню навколишнього середовища. При цьому основною вимогою до таких технологій є економічна доцільність та відсутність вторинного забруднення навколишнього середовища. Виконані системні багатопланові дослідження дозволили вирішити важливу наукову проблему захисту гідросфери від забруднення промисловими скидами та раціонального використання природних ресурсів. В результаті було:
1. Вивчено процеси сорбції та десорбції іонів міді на іонітах різного типу та в присутності іонів жорсткості. Встановлено, що присутність іонів жорсткості суттєво знижує обмінну ємкість всіх типів іонітів, а значна селективність іонів кальцію знижує ефективність іонообмінного методу при видаленні іонів важких металів.
2. Вивчено процеси десорбції іонів кадмію, цинку, нікелю та міді з катіоніту КУ-2-8 в нейтральному середовищі розчинами сульфату натрію. Показано, що ефективність десорбції зростає із підвищенням концентрації сульфату натрію. При питомій витраті регенераційних розчинів до 10 см3/см3 ступінь регенерації сягає 90 ч 100 % при концентраціях сульфату натрію 50-150 г/дм3.
3. Визначено вплив реакції середовища, концентрації сульфату натрію та питомої витрати розчину на ефективність десорбції іонів кадмію, нікелю та міді з катіоніту КУ-2-8. Встановлено, що ефективність регенерації іоніту зростає із підвищенням концентрації сульфату натрію та питомої витрати реагентів. Реакція середовища при рН < 10 практично не впливає на ступінь регенерації іоніту.
4. Встановлено, що іонообмінний метод дозволяє ефективно вилучати іони міді з травильних розчинів, одночасно з іонами амонію та хлорид-аніонами при використанні катіоніту КУ-2-8 та аніоніту АН-31. Показано, що регенераційні розчини, отримані при десорбції іонів міді з катіоніту КУ-2-8 придатні для використання в процесах травлення друкованих плат.
5. Вивчено кінетику та динаміку процесів десорбції хромат-аніонів з аніоніту АВ-17-8. Встановлено вплив складу регенераційних розчинів та рН середовища на ефективність регенерації аніоніту. Показано, що процес десорбції інтенсифікується при підвищенні рН середовища при застосуванні значного надлишку лугу та в присутності хлорид-аніонів в розчині. Сульфат-аніони в концентрації ~ 68 г/дм3 на ефективність регенерації аніоніту практично не впливають. Вивчено процеси відновлювальної регенерації аніонітів.
6. Детально вивчено процеси електрохімічного виділення іонів цинку, кадмію, нікелю та міді з нейтральних регенераційних розчинів, що містять сульфат натрію в концентрації 50-150 г/дм3. Показано, що іони кадмію та міді легко виділяються в однокамерних електролізерах, іони цинку, кадмію та міді - в електролізерах з електродним простором, розділеним аніонною мембраною. Іони нікелю виділяються в електролізері з аніонообмінною мембраною лише при щільності струму до 0,4 А/дм2. Підтверджено низьку ефективність та технологічну складність реагентного видалення з відпрацьованих регенераційних розчинів іонів цинку, нікелю, кадмію та амонію.
7. Визначено умови застосування феритного методу при очищенні стічних вод від іонів Fe (II), Fe (III), Cr (VI), Cu (II), Ni (II), Zn(II). Показано, що феритний метод забезпечує більш швидке та ефективне очищення води, а найважливішою умовою його застосування в процесах очищення води є наявність в ній суміші іонів Fe (II) та Fe (III) при співвідношенні початкових концентрацій К= [Fe2+]/[Fe3+] на рівні 0,5. Встановлено, що суттєво на процеси феритоутворення впливає водневий показник та температура маточного розчину. При обробці залізомістких стічних вод із К=0,5 для забезпечення найбільшої ефективності процесу очищення достатньо підтримувати рН в діапазоні 9,5 ч 11,0 та температуру на рівні 40 - 50 єС. Показано, що у порівнянні із традиційним реагентним методом при застосуванні феритного методу утворюється в кілька разів менший об'єм осаду, а тверді частки седиментують у 3-5 разів швидше.
8. На основі детального аналізу процесів, що мають місце при обробці залізомістких розчинів методом феритизації розроблено метод контролю її протікання, котрий базується на вимірюванні Eh маточного розчину в процесі очищення води. Ефективність розробленого методу підтверджено експериментальними дослідженнями.
9. Детально вивчено процеси видалення із стічних вод сполук хрому (VI). Показано, що використання феритного методу дозволяє проводити очищення без попереднього відновлення хрому (VI) до хрому (ІІІ). Визначено вплив основних факторів на процес видалення з водного середовища сполук хрому (VI). Встановлено, що для отримання осадів із максимальними магнітними властивостями співвідношення К1 = [Fe2+]/[Сr6+] у стічній воді повинно знаходитись в діапазоні 11 ч 17, а температуру розчину необхідно підтримувати на рівні 50 єС при рН=9,5.
10. Встановлено залежність магнітних властивостей осадів, що утворюються при використанні феритного методу, від співвідношення різних компонентів у вихідних розчинах. Визначено вплив різноманітних факторів та особливості протікання процесу феритоутворення при одночасному видаленні із стічних вод іонів Fe (II), Fe (III), Cr (VI), Cu (II), Ni (II), Zn (II). Встановлено, що при дотриманні визначених умов проведення процесу феритизації в маточному розчині забезпечується гранична норма на скид в каналізацію, а очищені стічні води не потребують доочищення від вище вказаних іонів.
11. Розроблено метод видалення ізотопів Cs-137 феритним методом з допомогою колектора - фероціаніду нікелю та визначено прийнятні умови очищення води (рН, температура, співвідношення іонів заліза, початкова концентрація іонів заліза, концентрація фероціаніду нікелю, час перемішування). При дотриманні визначених умов ефективність видалення вказаних ізотопів сягає 99,3 %.
12. Оцінено можливість використання суспензії магнетиту для тонкого очищення води від нафтопродуктів. Встановлено, що сорбційна здатність «чистого» магнетиту по відношенню до нафтопродуктів досить низька і не забезпечує ГДК на скид оброблених стічних вод в поверхневі водойми. Вперше розроблено методику гідрофобізації магнетиту різноманітними органічними сполуками, в результаті чого забезпечується ефективне вилучення нафти і нафтопродуктів з води у широкому діапазоні реакції середовища.
13. Визначено ефективність магніто-сорбційного методу при видаленні змулених речовин у стічних водах ЦПП. Вивчено вплив на ефективність процесу реакції середовища, концентрації магнетиту та додаткових реагентів - коагулянтів та флокулянтів. Вибрано найбільш ефективні сучасні реагенти та підібрано умови їх використання. Запропоновано метод утилізації твердої фази після застосування феритного та магніто-сорбційного очищення стічних вод. Встановлено, що найбільш вірогідним може бути використання таких осадів в якості сировини для отримання фарб та пігментів. Для зневоднення осадів після відділення від води вивчено ефективність рукавного та плоского фільтрів.
14. Розраховано рівняння регресії процесу регенерації катіоніту КУ-2-8 від іонів цинку розчинами сульфату натрію, феритного очищення води при видаленні сполук заліза та при видаленні одночасно сполук заліза, міді, хрому, нікелю та цинку, процесу видалення змулених речовини магніто-сорбційним методом з використанням флокулянтів.
15. Розроблено технологічні схеми для вилучення іонів цинку, кадмію, нікелю та міді з гальваностоків, очищення стічних вод від іонів важких металів феритним методом, локальну систему видалення ізотопів Cs-137 з водних розчинів феритним методом, технологічні схеми видалення із стічних вод магніто-сорбційним методом важких металів, змулених речовин, нафтопродуктів. Запропоновано комплексну маловідходну технологію очищення скидів промислових підприємств, котра суттєво підвищує їх екологічну безпеку та дозволяє раціонально використовувати природні ресурси.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Гончарук В. В. Отримання та використання високодисперсних сорбентів з магнітними властивостями / Гончарук В. В., Радовенчик В. М., Гомеля М. Д. - К,: НТУУ "КПІ", 2003. - 263 с. Здобувачем розроблено класифікацію методів очищення води з використанням часток з магнітними властивостями, запропоновано структуру роботи та експрес-метод контролю реакції феритоутворення.
Гомеля М. Д. Сучасні методи кондиціювання та очистки води в промисловості / Гомеля М. Д., Радовенчик В. М., Шаблій Т. О. - К.: Графіка, 2007. - 168 с. Здобувачем запропоновано метод використання часток з магнітними властивостями в процесах видалення нафтопродуктів з водного середовища.
Радовенчик В.М. Дослiдження процесiв утилiзацiї залiзомiстких розчинiв / В. М. Радовенчик, М. Д. Гомеля, С. I. Лук'яник // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1994. - №5-6. - С.79 - 83. Здобувачем запропоновано методику досліджень, узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М. Водоочистка с использованием магнитных полей / В. М. Радовенчик, А. П. Шутько, Н. Д. Гомеля // Химия и технология воды. - 1995. - 17, №3. - С. 274 - 300. Здобувачем поставлено завдання по роботі, узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М. Исследование процессов утилизации железосодержащих растворов ферритным методом / В. М. Радовенчик, Н. Д. Гомеля, О. Н. Терещенко // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1995. - №4. - С. 61 - 64. Здобувачем розроблено методи отримання часток з магнітними властивостями, узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М. Измеренение окислительно-восстановительного потенциала при аэрации железосодержащих растворов / В. М. Радовенчик, Н. Д. Гомеля, С. И. Лукяник // Химия и технология воды. - 1997. - 19, №2. - С.339 - 344. Здобувачем теоретично обґрунтовано зміну Еh при зміні зовнішніх умов, узагальнено отримані експериментальні результати.
Гомеля М. Д. Дослідження процесів регенерації аніонітів від хромат-аніонів / М. Д. Гомеля, І. С. Сагайдак, В. М. Радовенчик // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1997. - № 4. - С. 56-59. Здобувачем визначена методика експерименту, узагальнено отримані результати.
Гомеля М. Д. Визначення оптимальних умов очистки промивних вод гальванічних виробництв за допомогою аніоніту АВ-17-8 від хроматів / М. Д. Гомеля, І. С. Сагайдак, В. М. Радовенчик // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1997. - № 5. - С. 54-56. Здобувачем визначена методика експерименту, узагальнено отримані результати.
Дослідження процесів очистки води від кадмію на катіоніті КУ-2-8 / М. Д. Гомеля, О. В. Глушко, І. С. Сагайдак, В. М. Радовенчик // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1998. - № 1. - С. 53-56. Здобувачем запропоновано методики експериментів, узагальнено отримані результати.
Гомеля М. Д. Вплив рН на ефективність механічної очистки стічних вод виробництва картону / М. Д. Гомеля, А. В. Превер, В. М. Радовенчик // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1998. - №2. - С.62-65. Здобувачем виконані експериментальні дослідження з вивчення ефективності механічної очистки стічних вод.
Радовенчик В. М. Извлечение изотопов 137Cs из водных растворов ферритным методом / В. М. Радовенчик, О. Н. Терещенко, Л. Л. Прусс // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1998. - №2. - С. 60 - 62. Здобувачем визначено напрямок досліджень, узагальнено отримані результати.
Превер А.В. Оценка эффективности коагулянтов при очистке сточных вод картонного производства / А. В. Превер, В. М. Радовенчик, // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1999. - №1. - С. 65 - 68. Здобувачем визначено напрямки досліджень, синтезовано коагулянти, узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М. Ефективність флокулянтів при очистці стічних вод виробництва картону / В. М. Радовенчик, А. В. Овсяник, Т. В. Костюк // Наукові вісті НТУУ «КПІ». - 1999. - №2. - С. 155 - 158. Здобувачем визначено напрямок досліджень, узагальнено отримані результати.
Утилизация скопа. Влияние реагентов на эффективность фильтрования скопа / Н. Д. Гомеля, А. В. Превер, С. Ф. Примаков, В. М. Радовенчик // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 1999. - №5. - С. 47 - 50. Здобувачем розроблено експериментальну установку, проведено ряд експериментальних досліджень.
Радовенчик В. М. Очистка низкоконцентрированных железосодержащих вод ферритным методом / В. М. Радовенчик, Е. И. Иваненко // Химия и технология воды. - 1999. - 21,№5. - С. 534 - 540. Здобувачем поставлена задача по очищенню стічних вод, проведена оцінка запропонованого методу та узагальнено отримані результати.
Очистка стічних вод підприємств переробки макулатури магніто-сорбційним методом / В. М. Радовенчик, А. В. Превер, В. А. Кириченко, В. О. Овсянкіна // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 2000. - №4. - С. 28 - 32. Здобувачем визначено напрямок досліджень, синтезовано магнетит, узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М. Совместная утилизация железо- и хромсодержащих растворов / В. М. Радовенчик, Е. И. Иваненко, В. Д. Коростятинец // Экотехнологии и ресурсосбережение, 2001. - №1. - С. 36 - 38. Здобувачем визначено напрямок досліджень, узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М. Исследование эффективности выделения ионов железа из водних растворов ферритным методом / В. М. Радовенчик, В. Д. Коростятинец, Е. И. Иваненко // Химия и технология воды. - 2001. - 23,№2. - С. 172 - 176. Здобувачем визначено напрямок досліджень, узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М., Очистка стічних вод від іонів нікелю феритним методом / В. М. Радовенчик, О. І. Іваненко // Наукові вісті НТУУ„КПІ”. - 2001. - № 3. - С. 140 - 143. Здобувачем визначено напрямок досліджень, узагальнено отримані результати.
Гомеля Н. Д. Использование ферромагетиков для объемной очистки воды от нефти / Н. Д. Гомеля, В. М. Радовенчик, А. П. Хохотва // Экотехнологии и ресурсосбережение, 2001. - №4. - С.37-40. Здобувачем запропоновано методику синтезу магнетиту та напрям експериментальних досліджень.
Радовенчик В. М. Окисление Fe (II) кислородом воздуха для получения суспензии магнетита / В. М. Радовенчик, Е. И. Иваненко // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 2001. - №5. - С. 37 - 48. Здобувачем визначено напрямок досліджень, узагальнено отримані результати.
Утилізація осадів у виробництві картону. Відстоювання і фільтрування осадів, в яких міститься волокно / М. Д. Гомеля, Т. В. Крисенко, А. В. Овсяник, В. М. Радовенчик // Наукові вісті НТУУ «КПІ». - 2002. - №3. - С. 107 - 112. Здобувачем розроблено експериментальну установку, проведено ряд експериментальних досліджень.
Гомеля М. Д. Вивчення процесів очистки води від хроматів на аніоніті АВ-17-8 / М. Д. Гомеля, О. В. Глушко, В. М. Радовенчик // Экотехнологии и ресурсосбережение, 2002. - №4. - С. 41 - 44. Здобувачем поставлені задачі по виконанню роботи, проведено оцінку та обробку отриманих результатів.
Гомеля М. Д. Видалення масел з води з використанням магнетиту, модифікованого амінами / М. Д. Гомеля, В. М. Радовенчик, О. П. Хохотва // Экотехнологии и ресурсосбережение, 2003. - №5. - С. 45-47. Здобувачем запропоновано методику синтезу магнетиту та напрям експериментальних досліджень.
Ионообменная очистка воды от хроматов / Н. Д. Гомеля, Е. В. Глушко, Е. П. Желибо, В. М. Радовенчик // Химия и технология воды. - 2003. - 25, №5. - С. 438 - 445. Здобувачем виконані експериментальні дослідження сорбції хроматів на сильноосновному аніоніті.
Радовенчик В. М. Видалення іонів амонію із стічних вод хімічним осадженням / В. М. Радовенчик, О. В. Глушко, Д. В. Коломицев // Экотехнологии и ресурсосбережение. - 2004. - №5. - С. 55 - 58. Здобувачем визначена мета роботи, напрямки та методи дослідження, узагальнено отримані результати.
Гомеля Н. Д. Повышение степени осветления оборотных вод при производстве бумаги и картона с применением магнетита / Н. Д. Гомеля, В. М. Радовенчик, А. С. Коваль // Химия и технология воды. - 2005. - 27,№3. - С. 283 - 293. Здобувачем запропоновано методику синтезу магнетиту та напрям експериментальних досліджень.
Глушко О.В. Вилучення нікелю з промивних вод гальванічних виробництв / О. В. Глушко, В. М. Радовенчик // Наукові вісті НТУУ„КПІ”. - 2006. - № 2. - С. 123 - 127. Здобувачем визначена мета роботи, напрямки та методи дослідження, узагальнено отримані результати.
Гомеля Н. Д. Малоотходная ионообменная технология очистки гальваностоков от ионов цинка / Н. Д. Гомеля, Е. В. Глушко, В. М. Радовенчик // Экотехнологии и ресурсосбережение, 2006. - №5. - С. 60 - 63. Здобувачем виконані експериментальні дослідження сорбції іонів цинку на сильнокислотному катіоніті.
Гомеля Н. Д. Очистка гальваностоков от ионов кадмия ионообменным методом / Н. Д. Гомеля, Е. В. Глушко, В. М. Радовенчик // Екологія і ресурси, 2007. - Вип. 16. - С. 57 - 62. Здобувачем виконані експериментальні дослідження сорбції іонів кадмію на сильнокислотному катіоніті.
Гомеля И. Н. Натрий-катионное умягчение воды в присутствии ионов железа / И.Н. Гомеля, Ю. А. Омельчук, В. М. Радовенчик // Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження, 2008. - №1. - С. 67 - 70. Здобувачем проведено критичний аналіз та оцінку отриманих результатів.
Mikhailovsky V.L. Water and Wastewater Treatment Using Ferrites / V.L. Mikhailovsky, V.M. Radovenchik // Chemical Water and Wastewater Treatment. IV Proceedings of the 7th Gothenburg Symposium, Edinburgh, Scotland, 1996. - P.49 - 60. Здобувачем розроблена методика експерименту, узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М. Очищення стічних вод від іонів заліза та цинку / В. М. Радовенчик, О. І. Іваненко // Проблеми збору, переробки та утилізації відходів: Зб. наук. ст. / ОЦНТЕІ - Одеса. - 2001. - С. 285 - 289. Здобувачем визначена мета роботи, напрямки та методи дослідження, узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М. Утилизация медьсодержащих растворов / В. М. Радовенчик, Е. И. Иваненко // Междунар. науч.- техн. конф. «Новые технологии рециклинга вторичных ресурсов» (24 - 26 октября 2001, г. Минск). - Минск. - 2001. - С. 266 - 269. Здобувачем визначено напрямок досліджень, узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М. Утилизация шламов при очистке сточных вод ферритным методом / В. М. Радовенчик, Е. И. Иваненко // Междунар. науч.- техн. конф. «Новые технологии рециклинга вторичных ресурсов» (24 - 26 октября 2001, г. Минск). - Минск. - 2001. - С. 206 - 208. Здобувачем визначено напрямок досліджень, узагальнено отримані результати.
Утилізація скопу на Київському картонно-паперовому комбінаті / М. Д. Гомеля, А. В. Овсяник, С. П. Примаков, В. М. Радовенчик // Перспективные направления развития экологии, экономики, энергетики : Сб. научн. ст. / ОЦНТЭИ. - Одесса. - 1999. - С. 75 - 80. Здобувачем запропоновано та розглянуто один із методів утилізації скопу.
Гомеля Н. Д. Оценка эффективности коагулянтов при очистке сточных вод картонного производства / Н. Д. Гомеля, А. В. Овсяник, В. М. Радовенчик // Докл. VI Междунар. н.-техн. конф. ”PAP-FOR 2000” (11-12 сентября 2000 г, Санкт - Петербург). - Санкт - Петербург. - 2000. - С. 54 - 56. Здобувачем виконано частину експериментальних досліджень, оброблено та узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М. Використання феритного методу для очищення стічних вод від іонів важких металів / В. М. Радовенчик, О. І. Іваненко // Праці наук. конф. "Охорона водного басейну та контроль якості води". - К: ІКХХВ НАНУ. - 2004. - С.30 - 33. Здобувачем визначено напрямок досліджень, узагальнено отримані результати.
Радовенчик В. М. Утилізація сорбентів після очищення стічних вод в процесах виготовлення будівельних матеріалів та конструкцій / В. М. Радовенчик, С. І. Лук'яник // Сб. науч. статей «Проблемы сбора, переработки и утилизации отходов» (8-9 апреля 2004., г. Одесса). - Одесса. - 2004. - С. 345 - 349. Здобувачем визначена мета роботи, напрямки та методи дослідження, узагальнено отримані результати.
Гомеля М. Д. Іонообмінне очищення стічних вод гальванічних виробництв від іонів кадмію / М. Д. Гомеля, О. В. Глушко, В. М. Радовенчик // Труди міжнар. наук.-практ. конф. "Сучасні проблеми охорони довкілля, раціонального використання водних ресурсів та очистки природних і стічних вод" (23-27 квітня 2007 р. м. Миргород). - К.: Знання, 2007. - С.62 - 64. Здобувачем виконані експериментальні дослідження сорбції іонів кадмію на сильнокислотному катіоніті.
Пат. № 30224А Україна, МКП6 С 01 G 37/00. Спосіб регенерації аніоніту від хромат - аніонів / М. Д. Гомеля, В. М. Радовенчик, І. С. Сагайдак.; заявник і власник патенту - автори - №98010490; заявл. 29.01.98; опубл. 15.11.00, Бюл. №6 (ІІч). Здобувачем запропонована методика експериментальних досліджень та узагальнено отримані результати.
Пат. 30225А Україна, МКП6 C 08 F 1/42. Система очистки води від хроматів / М. Д. Гомеля, В. М. Радовенчик, І. С. Сагайдак.; заявник і власник патенту - автори - №98010491; заявл. 29.01.98; опубл. 15.11.00, Бюл. №6 (ІІч). Здобувачем запропонована технічна ідея патенту та методика експериментальних досліджень.
Пат. № 30226А Україна, МПК6 С 01 G 37/00. Спосіб регенерації аніоніту методом відновлення / М. Д. Гомеля, В. М. Радовенчик, І. С. Сагайдак.; заявник і власник патенту - автори - №98010492; заявл. 29.01.98; опубл. 15.11.00, Бюл. №6 (ІІч). Здобувачем запропонована методика експериментальних досліджень та узагальнено отримані результати.
Пат. №30664А Україна, МПК6 С 01 G 11/00, С 02 F 1/42. Спосіб регенерації від кадмію іонітних фільтрів / М. Д. Гомеля, В. М. Радовенчик, І. С. Сагайдак.; заявник і власник патенту - автори - №98041656; заявл. 01.04.98; опубл. 15.12.00, Бюл. №7 (ІІч). Здобувачем запропонована методика експериментальних досліджень та узагальнено отримані результати.
Пат. 34764А Україна. Спосіб обробки залізомістких вод / В. М. Радовенчик, О. І. Іваненко.; заявник і власник патенту - автори - №99073776; заявл. 02.07.99; опубл. 15.01.01, Бюл. №2. Здобувачем запропонована технічна ідея патенту та методика експериментальних досліджень.
Пат. 39891 Україна, МКВ С 01 G 49/06. Спосіб контролю протiкання реакцiї феритоутворення / В. М. Радовенчик.; заявник і власник патенту - ДНВП "Енвітек" - №96030819; заявл. 04.03.96; опубл. 16.07.01, Бюл. №6.
Пат. № 42498 А Україна, МКВ C02F1/28; C02F1/48. Cпосіб очистки стічних вод від нафтопродуктів / М. Д. Гомеля, В. М. Радовенчик, О. П. Хохотва.; заявник і власник патенту - НТУУ "КПІ" - №2001031781; заявл. 16.03.01; опубл. 15.10.01, Бюл. №9. Здобувачем запропонована методика експериментальних досліджень та узагальнено отримані результати.
Пат. 45062А Україна. Спосіб очистки водних розчинів від іонів нікелю / В. М. Радовенчик, О. І. Іваненко.; заявник і власник патенту - НТУУ "КПІ" - №2001042700; заявл. 20.04.01; опубл. 15.03.02, Бюл. №3. Здобувачем запропонована технічна ідея патенту та методика експериментальних досліджень.
Пат. №33123 А, Україна, МКП6 C 02 F 1/56. Спосіб отримання флокулянта / М. Д. Гомеля, А. В. Превер, В. М. Радовенчик.; заявник і власник патенту - автори - №98126395; заявл.03.12.98; опубл. 15.02.01, Бюл. №1. Здобувачем запропонована методика експериментальних досліджень та узагальнено отримані результати.
Пат. 32873А Україна, МКП6 C 01 F 7/56. Спосіб отримання основних хлоридів алюмінію / М. Д. Гомеля, В. М. Радовенчик, А. В. Овсяник.; заявник і власник патенту - автори - №98063402; заявл.30.06.98; опубл. 15.02.01, Бюл. №1. Здобувачем запропонована методика експериментальних досліджень та узагальнено отримані результати.
Пат. №47012 А Україна, МКП6 C 02 F 1/64. Спосіб очистки води від радіоізотопів цезію - 137 / В. М. Радовенчик, О. І. Іваненко.; заявник і власник патенту - автори - №2001063864; заявл.17.06.01; опубл. 17.06.02, Бюл. №6. Здобувачем запропонована технічна ідея патенту та методика експериментальних досліджень.
Пат. №18747 Україна, МПК6 С 01 G 9/00, С 02 F 1/42. Спосіб очищення води від іонів цинку / М.Д.Гомеля, О.В.Глушко, В.М. Радовенчик.; заявник і власник патенту - НТУУ "КПІ" - №u200606033; заявл. 31.05.06; опубл. 15.11.06, Бюл. №11. Здобувачем запропонована методика експериментальних досліджень та узагальнено отримані результати.
Пат. №22853 Україна, МПК6 С 02 F 1/42. Спосіб очищення води від іонів нікелю / М. Д. Гомеля, О. В. Глушко, В. М. Радовенчик.; заявник і власник патенту - НТУУ "КПІ" - №u200613908; заявл. 27.12.06; опубл. 25.04.07, Бюл. №5. Здобувачем запропонована методика експериментальних досліджень та узагальнено отримані результати.
Радовенчик В.М., Гомеля М.Д., Срібний Л.Є. Очистка стічних вод від хроматів магніто-сорбційним методом / Тези Міжнародн. конф. по екології Карпатського регіону "CERECO-94". - Ужгород, 1994. - Ч.II. - С. Р86. Здобувачем визначено задачі роботи, проведено узагальнення одержаних результатів.
Гомеля Н.Д., Радовенчик В.М., Сагайдак И.С. Ионообменная очистка воды от ионов кадмия // Труды Междунар. конф. “Переработка отходов и очистка сточных вод”. - Мариуполь. - 1996. - С. 50-51. Здобувачем виконані експериментальні дослідження сорбції іонів кадмію на сильнокислотному катіоніті.
Радовенчик В. М. Извлечение соединений железа из промывных вод гальванических производств / Тез. докл. Мариупольской экологической конференции “Переработка отходов и очистка сточных вод”. - Мариуполь. - 1996. - С.60 - 61.
Гомеля Н.Д., Радовенчик В.М., Сагайдак И.С. Очистка промывных вод гальванических производств от кадмия // Тезисы докладов семинара “ Экология воды и здоровье человека”. - Ялта. - 1996. - С.19-20. Здобувачем виконані експериментальні дослідження сорбції іонів кадмію на катіонітахі.
Радовенчик В.М., Терещенко О.Н. Удаление радиоизотопов Sr90 из водных растворов ферритным методом // Мариупольская экологическая конференция “Переработка отходов и очистка сточных вод”. - Мариуполь, 1996. - С.49-50. Здобувачем визначено напрямки досліджень, узагальнено отримані результати.
Гомеля Н.Д., Радовенчик В.М., Сагайдак И.С. Очистка сточных вод от хроматов // Тезисы докладов семинара “ Экология воды и здоровье человека”. - Ялта. - 1996. - С.17-18. Здобувачем виконані експериментальні дослідження сорбції хроматів на сильноосновному аніоніті.
Гомеля Н.Д., Радовенчик В.М., Сагайдак И.С. Исследование процессов регенерации анионита АВ-17-8 от хроматов // Мариупольская конф. "Переработка отходов и очистка сточных вод". - Мариуполь. - 1996. - С.54. Здобувачем виконані експериментальні дослідження регенерації аніоніту АВ-17-8.
Определение эффективности коагулянтов при очистке сточных вод картонного производства / Н.С.Купреенков, А.В.Превер, В.М.Радовенчик, Т.В.Костюк // Тез. докл. Мариупольской экологической конференции «Экология промышленного города - 97». - Мариуполь. - 1997. - С. 76. Здобувачем визначені напрямки досліджень, узагальнено одержані результати.
Использование флокулянтов для очистки сточных вод картонного производства / Н.Д. Гомеля, А.В. Превер, В.М. Радовенчик, Т.В. Костюк // Тез. докл. Мариупольской экологической конференции «Экология промышленного города - 97». - Мариуполь. - 1997. - С. 75. Здобувачем визначені напрямки досліджень, узагальнено одержані результати.
Радовенчик В.М., Иваненко Е.И. Использование ферритного метода в процессах очистки воды // Тез. докл. VI Международного симпозиума "Чистая вода в России - 2001" - Екатеринбург. - 2001. - С. 183. Здобувачем запропоновані методики досліджень, узагальнені отримані результати.
Гомеля Н.Д., Коваль А.С., Радовенчик В.М. Влияние флокулянтов на качество картона при повторном использовании волокносодержащих отходов // Мат. Третьего Международного конгресса по управлению отходами ”WasteTech - 2003” (3-6 июня 2003, г. Москва). - Москва. - 2003. - С. 189. Здобувачем запропонована методика експериментальних досліджень та узагальнено одержані результати.
Гомеля Н.Д., Коваль А.С., Радовенчик В.М. Использование магнетита для осветления оборотных вод производства бумаги и картона // Материалы 6-го международного конгресса "ЭКВАТЕК-2004". - М. - 2004. - С. 875 - 876. Здобувачем синтезовано магнетит та узагальнено одержані результати.
Гомеля М.Д., Глушко О.В., Радовенчик В.М. Очистка стічних вод гальванічних виробництв від іонів цинку іонообмінним методом // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції „I-й Всеукраїнський з'їзд екологів” (4-7 жовтня 2006 р. м. Вінниця). - Вінниця, 2006. - С. 198-199. Здобувачем запропонована методика експериментальних досліджень.
АНОТАЦІЯ
Радовенчик В.М. Комплексні маловідходні технології захисту гідросфери від забруднення промисловими скидами. - Рукопис.
Дисертація на здобуття ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 21.06.01 - екологічна безпека. - Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київ, 2011.
Розроблено наукові засади для створення на промислових підприємствах комплексних маловідходних технологій очищення та повторного використання стічних вод, ефективного знешкодження рідких та твердих токсичних відходів, що утворюються в процесах очищення, відпрацьовано нові підходи та інженерні рішення, що дозволяють одночасно утилізувати рідкі відходи різних галузей промисловості з отриманням корисних продуктів та повторним їх використанням в народному господарстві. Детально вивчено окремі аспекти іонообмінного вилучення важких металів в присутності іонів жорсткості, особливості процесів сорбції із багатокомпонентних розчинів, можливість та ефективність використання в процесах очищення води різних типів іонітів. Розроблено ефективні та перспективні технології регенерації іонітів та утилізації регенераційних розчинів. Створено технологічні схеми видалення із води іонів важких металів, що забезпечують можливість формування локальних замкнутих систем водопостачання з регенерацією та утилізацією цінних компонентів. Розроблено технології очищення стічних вод, що не можуть бути оброблені методами іонного обміну. Вивчено та розроблено технологію очищення промислових скидів з використанням феритного та магніто-сорбційного методів. Відпрацьовано нові підходи при розробці комплексної маловідходної технології очищення та повторного використання стічних вод. Представлено результати апробації розроблених технологій на промислових підприємствах України.
...Подобные документы
Характеристика токсичних речовин та шляхи їх надходження до водних екосистем. Основні водні об`єкти м. Чернігова. Забруднення водних систем міста комунальними, промисловими стоками. Використання методу біотестування для оцінки якості води водних об`єктів.
курсовая работа [65,0 K], добавлен 21.09.2010Аналіз наслідків забруднення природного середовища газоподібними, рідкими та твердими відходами. Джерела утворення промислових відходів, їх класифікація. Полігони по знешкодженню і похованню токсичних промислових відходів. Технологія складування відходів.
контрольная работа [132,5 K], добавлен 23.12.2015Методи очищення стічних вод харчової промисловості: механічне, фізико-хімічне та біохімічне очищення стоків від забруднюючих речовин. Результати очищення та газогенерації при безперервному збродженні стічних вод. Стоки шкіряних заводів та їх очищення.
реферат [55,7 K], добавлен 18.11.2015Загальна характеристика токсичних речовин та шляхи їх надходження до водних екосистем. Основні водні об`єкти м. Чернігова та їх забруднення комунальними та промисловими стоками. Метод біотестування для оцінки якості води основних водоймищ м. Чернігова.
курсовая работа [164,0 K], добавлен 25.09.2010Поняття, сутність та класифікація відходів, а також шляхи їх знешкодження та утилізації. Загальна характеристика головних джерел промислових відходів в Україні. Аналіз основних методів очищення стічних вод. Правові аспекти ізоляції радіоактивних відходів.
реферат [22,5 K], добавлен 03.11.2010Проблема твердих побутових відходів (ТПВ). Визначення якісного і кількісного складу твердих побутових відходів. Визначення ТПВ в домашніх умовах. Основні фактори забруднення та його вплив на навколишнє середовище. Знешкодження та захоронення відходів.
курсовая работа [65,6 K], добавлен 04.06.2011Географічне розташування і кліматичні особливості Луганської області; аналіз стану довкілля міста. Правове регулювання процесів знешкодження та утилізації відходів. Розробка системи управління твердими промисловими відходами на основі зарубіжного досвіду.
курсовая работа [11,5 M], добавлен 12.05.2011Характеристика методів очищення стічних вод міста. Фізико-хімічні основи методу біохімічного очищення: склад активного мулу та біоплівки; закономірності розпаду органічних речовин. Проект технологічної схеми каналізаційних очисних споруд м. Селідове.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 18.05.2014Суть і основні характеристики водних ресурсів, їх забруднювачі та загальне екологічне становище. Характеристика методів очищення стічних вод. Забруднення і охорона водних ресурсів Житомирської області та Коростишівського району, покращення питної води.
дипломная работа [379,2 K], добавлен 01.11.2010Ситуація в Україні з полігонами твердих побутових відходів - спеціальними спорудами, призначеними для ізоляції та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ). Характеристика Бориспільського полігону. Технічні параметри діючого полігону захоронення ТПВ.
презентация [742,2 K], добавлен 08.10.2016Основні джерела забруднення атмосфери. Відходи, які утворюються в процесі хімічних виробництв. Основні способи утилізації хімічних відходів. Утилізація газових, рідких,твердих, відходів. Шляхи удосконалювання процесів охорони навколишнього середовища.
курсовая работа [641,3 K], добавлен 25.09.2010Підприємство як джерело забруднення навколишнього середовища. Наявність і характеристика обладнання для обрахування використання вод і їх лабораторного аналізу. Показники токсичності стічних вод. Суть і сфери застосування біологічного очищення води.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 05.09.2014Поняття про відходи та їх вплив на довкілля. Проблема накопичення промислових та побутових відходів. Існуючі способи знешкодження, утилізації та поховання токсичних відходів. Шляхи зменшення небезпечності відходів. Альтернативне використання відходів.
доклад [147,2 K], добавлен 25.12.2013Поводження з відходами, їх накопичення в Україні та класифікація. Особливості радіаційних відходів. Міжнародне співробітництво у сфері поводження з відходами, їх знешкодження, переробка та утилізація, проблеми поводження з ними в сільській місцевості.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 01.06.2010Екологічний стан підземних вод, механізм їх утворення. Види та джерела їх забруднення. Характеристика промислових відходів. Проблема ліквідації та утилізації твердих побутових відходів. Гігієнічний моніторинг впливу їх полігону на якість ґрунтових вод.
курсовая работа [138,6 K], добавлен 19.05.2013Схема очищення стічних вод та регенерування активованого вугілля. Розрахунок адсорберу, визначення об'єму подачі хлороформу і водяної пари з урахуванням витрати стічних вод, швидкості фільтрування, питомої ваги вугілля, концентрації забруднюючих речовин.
контрольная работа [102,8 K], добавлен 01.11.2010Основні напрями інженерного захисту природного довкілля. Очищення повітря від аерозольних домішок. Термохімічне знешкодження та конденсація газоподібних викидів. Гідромеханічні способи очищення стічних вод. Економічні методи природокористування.
реферат [82,3 K], добавлен 27.01.2009Перелік основних екологічних проблем. Домішки у стічних водах: тонкодисперсна суспензія, колоїди, гази та органічні сполуки, солі та кислоти. Методи очищення стічних вод: механічний, хімічний, фізичний та біологічний. Розгляд їх недоліків і переваг.
курсовая работа [569,3 K], добавлен 08.11.2011Забруднення продуктів радіонуклідами та нітратами. Характеристика показників безпеки зернових культур. Шляхи надходження чужорідних речовин в продукти харчування. Порівняння допустимих рівнів токсичних елементів. Вплив антибіотиків на якість м’яса.
реферат [36,3 K], добавлен 02.12.2014Поняття і показники стану води. Сучасний стан природних вод. Основні джерела забруднення природних вод. Заходи із збереження і відновлення чистоти водойм. Хімічні і фізико-хімічні способи очистки виробничих стічних вод від колоїдних і розчинних речовин.
реферат [24,8 K], добавлен 19.12.2010
