Формування компенсаційного механізму природокористування в транскордонному контексті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

УДК 330.3:504.06

Спеціальність 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

формування компенсаційного механізму природокористування в транскордонному контексті

Костецька Катерина Олегівна

Одеса - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Галушкіна Тетяна Павлівна, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, головний науковий співробітник відділу економічного регулювання природокористування

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Мішенін Євген Васильович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри теоретичної та прикладної економіки

- доктор економічних наук, старший науковий співробітник Громова Олена Миколаївна, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, головний науковий співробітник відділу економіко-екологічних проблем розвитку приморських регіонів

Захист відбудеться "24" червня 2011 р. о 14.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий "24" травня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Степанов В.М.

Анотації

Костецька К.О. Формування компенсаційного механізму природокористування в транскордонному контексті. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, м. Одеса, 2011.

В дисертації розроблено теоретичні та організаційні-економічні основи формування компенсаційного механізму природокористування на транскордонному рівні, розглянуто основні передумови його розвитку, проведено аналіз міжнародної та вітчизняної практики та обґрунтовано напрями стимулювання природоохоронної діяльності на транскордонному рівні.

У дисертаційному досліджені проаналізовано передумови формування компенсаційного механізму природокористування в транскордонному контексті як невід'ємної складової процесів еколого-економічного розвитку. Розглянуто шляхи забезпечення розвитку компенсаційних відносин у сфері природокористування на основі трансформації інституційних передумов, а також інформаційного забезпечення.

Ключові слова: компенсаційний механізм природокористування, компенсаційні відносини, еколого-економічні протиріччя в транскордонному контексті

Костецкая Е.О. Формирование компенсационного механизма природопользования в трансграничном контексте. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Институт проблем рынка и экономика-экологических исследований НАН Украины, г. Одесса, 2011.

В диссертации разработаны теоретические и организационно-экономические основы формирования компенсационного механизма природопользования на трансграничном уровне, рассмотрены основные предпосылки его развития, проведен анализ международной практики и обоснованно направления стимулирования природоохранной деятельности на трансграничном уровне.

В диссертации проанализированы предпосылки формирования компенсационного механизма природопользования в трансграничном контексте как неотъемлемой составляющей процессов эколого-экономического развития. Рассмотрены пути обеспечения развития компенсационных отношений в сфере природопользования на основе трансформации институциональных предпосылок, а также информационного обеспечения.

Обоснованы методические подходы к оценке эколого-экономического ущерба как теоретического базиса реализации компенсационного механизма природопользования. Предложены теоретико-организационных принципы относительно нивелирования эколого-экономических противоречий в трансграничном измерении.

Получили развитие предложения по усовершенствованию законодательно-нормативной базы рационального природопользования в пределах трансграничных территорий, которые учитывают современные тенденции и международные подходы реализации компенсационного механизма в реалиях развития "зеленой" экономики.

Установлено, что реализация компенсационного механизма на межрегиональном уровне выступает рычагом инвестиционной привлекательности территории и экономии природоохранных затрат, а на трансграничном уровне служит инструментом достижения национальной безопасности.

На базе изложенного выявлено научное виденье относительно путей активизации развития компенсационных отношений в сфере природопользования, которое, в отличие от других, имплементирует международный опыт в формировании экологобезопасной среды трансграничных территорий и служит базисом выбора эффективных эколого-экономических инструментов в его достижении.

Ключевые слова: компенсационный механизм природопользования, компенсационные отношения, эколого-экономические противоречия на трансграничном уровне.

Kostetskaya K.O. - Formation of the compensation mechanism of nature in a transboundary context. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of Candidate of Economic Science; Specialty - 08.00.06 - Economics of Natural Recourses Usage and Environmental Protection. - The Institute of Market Problems and Economic and Ecological Researches of the National Academy of Science of Ukraine, Odessa, 2011.

In the thesis theoretical, organizational and economic foundation of natural compensation mechanism for cross-border level are developed, the analysis of international and domestic practice, the directions and incentives for environmental protection activities on cross-border level.

The dissertation researches the background of the compensation mechanism of nature in a transboundary context, as an integral part of ecological processes and economic development. The ways of providing compensation in the nature of relations based on the transformation of the institutional prerequisites, and information provision.

Key words: compensatory mechanism of nature, compensatory relationship, ecological and economic contradictions in a transboundary context.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В зв'язку з кризовою ситуацією з'явилась необхідність поглиблення теоретико-організаційних засад формування компенсаційного механізму, спрямованого на відновлення ресурсного потенціалу країни як на міжрегіональному так і міждержавному рівнях. Особливої уваги потребують регіони з високим рівнем техногенного та антропогенного навантаження, до яких здебільшого належать транскордонні. Транскордонні відносини на сучасному етапі розвитку характеризуються інтенсивними інтеграційними процесами, тобто слід констатувати, що Україна має великі потенційні можливості щодо їх розвитку, оскільки 19 з 25 регіонів держави є прикордонними, а зовнішній кордон найдовший серед європейських країн.

Головною метою регулювання транскордонного забруднення є створення умов для збалансованого розвитку територій, усунення основних міжрегіональних диспропорцій, підвищення рівня життя населення. Невирішеною частиною загальної проблеми є те, що на сьогодні немає єдиної міжнародно-узгодженої бази взаємозв'язків і системи економічних стимулів для розвитку транскордонного співробітництва (ТКС) на основі сталості. Тому виникає необхідність застосування еколого-економічних важелів регулювання впливу на забруднення довкілля, які би враховували процеси глобалізації економіки, розвиток в країні ринкових відносин та рішення Київської конференції міністрів навколишнього природного середовища "Довкілля для Європи" (2003р.), Всесвітнього Саміту зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (2002р.), положення ряду міжнародних зобов'язань України в області охорони навколишнього природного середовища.

Формуванню теоретичних підвалин компенсаційного механізму природокористування присвячені роботи багатьох вчених різних наукових шкіл. Проте, недостатньо ще визначеними залишаються саме організаційно-економічні аспекти його становлення на транскордонному рівні як ефективного важелю регулювання стану довкілля. Це вимагає значних зусиль по налагодженню чіткої, оперативної співпраці між державами та регіонами, а також формування адекватної компенсаційної політики в сфері природокористування. Саме це підтверджує актуальність обраної теми, обумовлює вибір об'єкта та предмета дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у відповідності до тематики комплексних науково-прикладних досліджень Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, а саме за темою: "Механізми та інструменти забезпечення збалансованого природокористування в локальних та регіональних економіко-екологічних системах" (номер держреєстрації 0107U001071, термін виконання - 2007-2009 рр.), де особисто автором визначено напрями формування моделі компенсаційного механізму природокористування на транскордонному рівні; "Екологічний аудит в системі екомоніторингу водогосподарських систем регіону" (номер держреєстрації 0110U007319, термін виконання - 2010 р.), де особисто автором запропоновано шляхи забезпечення мінімізації транскордонного забруднення поверхневих вод; "Інноваційна модель екологічної інфраструктури в Україні" (номер держреєстрації 0109U006351, термін виконання - 2010-2012 рр.). Крім того, здобувач приймав участь в ініціативних темах: "Механізм реалізації екоаудиту на регіональному рівні на прикладі промислово-рекреаційної зони "Пересип-Лузанівка" (2006 р.) та "Обґрунтування концептуальної моделі сталого розвитку промислово-рекреаційної території "Пересип-Лузанівка" (2007 р.), в яких наведена авторська версія нівелювання існуючих еколого-економічних протиріч.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є поглиблення науково-організаційних засад розвитку та реалізації компенсаційного механізму природокористування на транскордонному рівні.

Досягнення поставленої мети визначило розв'язання таких наукових завдань:

ь визначити понятійний апарат та наукові засади компенсаційного механізму природокористування;

ь ідентифікувати екологічні проблеми та пріоритети екологічного менеджменту щодо їх вирішення на транскордонних територіях;

ь проаналізувати методичні підходи до оцінки еколого-економічного збитку як теоретичного базису реалізації компенсаційного механізму природокористування;

ь поглибити теоретико-організаційні засади стосовно нівелювання еколого-економічних протиріч в транскордонному вимірі;

ь визначити достатність і дієвість законодавчо-нормативної бази щодо реалізації компенсаційного механізму природокористування на міжрегіональному та міждержавному рівнях;

ь дослідити шляхи забезпечення розвитку компенсаційних відносин в сфері природокористування;

ь обґрунтувати інституційні передумови для реалізації моделі компенсаційного природокористування;

ь розробити організаційно-економічні важелі активізації компенсаційного механізму природокористування на транскордонному рівні.

Об'єктом дослідження є регулювання компенсаційних відносин щодо забруднення довкілля на транскордонному рівні.

Предметом дослідження є теоретико-організаційні засади формування компенсаційного механізму природокористування з урахуванням транскордонних протиріч та суспільних інтересів.

Методи дослідження. Теоретичним базисом дисертаційного дослідження є класичні положення сучасної економічної теорії, економіки природокористування, міжнародної економіки, регіональної економіки та теорії управління, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених. Методологічною основою дослідження є комплексний підхід до аналізу категорії "компенсаційний механізм природокористування" та сучасні гіпотези застосування економічних інструментів екологічної політики в моделях трансформаційних зрушень транскордонних регіонів, а також існуючі концепції забезпечення сталого розвитку України.

Наукові дослідження виконувались на основі використання загальнонаукових методів і прийомів: наукової обструкції, аналізу та синтезу, причинно-наслідкових зв'язків у певній логічно обґрунтованій послідовності.

В роботі використані елементи системного підходу - при обґрунтуванні теоретико-концептуальних положень дисертаційного дослідження; методу порівняльного і структурного аналізу - при оцінці впливу екологічних факторів на стан довкілля в транскордонному контексті; причинно-наслідкових зв'язків - при визначенні основних передумов формування компенсаційного механізму природокористування; а також графоаналітичний метод відображення результатів наукового дослідження. Інформаційну базу дослідження складають нормативно-правова база в сфері природокористування, щорічні звіти, методичні та статистичні матеріали Міністерства екології та природних ресурсів України, Державного комітету статистики та інших міністерств і відомств, матеріали досліджень міжнародних організацій з економічних проблем природокористування, дослідження вітчизняних та зарубіжних монографій, спеціальної періодичної літератури тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш значними науковими результатами дисертаційного дослідження, що характеризуються науковою новизною, є такі:

вперше:

ь запропоновано організаційно-економічна модель реалізації компенсаційного механізму природокористування в транскордонному контексті, яка відображає сучасне наукове уявлення щодо комплексного забезпечення принципів екологічної безпеки та сталого розвитку як на міжрегіональному, так і на міждержавному рівнях за умови розвитку відповідної екологічної інфраструктури;

ь обґрунтовано інституціональні передумови екологічного менеджменту транскордонних територій, які слугують підґрунтям створення мережі необхідних інституцій (структур), дієвого законодавчо-правового середовища та інформаційного забезпечення для реалізації компенсаційного природокористування;

удосконалено:

ь понятійний апарат та визначення сутності дефініцій "компенсаційний механізм природокористування в транскордонному контексті" та "еколого-економічні відносини на транскордонному рівні", які, на відміну від існуючих, базуються на еколого-економічній домінанті врахування суспільних інтересів та інноваційній моделі їх забезпечення;

ь наукове бачення стосовно шляхів активізації розвитку компенсаційних відносин в сфері природокористування, яке базується на імплементації міжнародного досвіду в формуванні еколобезпечного середовища транскордонних територій та слугує базисом вибору ефективних еколого-економічних інструментів в його досягненні;

дістало подальший розвиток:

ь обґрунтування критеріїв та принципів еколого-безпечного природокористування в транскордонному контексті, які, на відміну від інших, базуються на синтезі обов'язкових умов компенсаційності та еколого-економічної відповідальності за завдану навколишньому природному середовищу шкоду;

ь пропозиції щодо удосконалення законодавчо-нормативної бази раціонального природокористування в межах транскордонних територій, які на відміну від існуючих, враховують сучасні тенденції та міжнародні підходи стосовно реалізації компенсаційного механізму в нинішніх реаліях розвитку "зеленої" економіки;

ь визначення існуючих протиріч в транскордонному контексті та обґрунтування пропозицій щодо їх нівелювання, які базуються на комплексному підході до оцінки еколого-економічного ризику та компенсації нанесеного збитку на різних просторових рівнях управління.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційному дослідженні наукові положення мають вагоме науково-прикладне значення, оскільки можуть слугувати основою для розробки рекомендацій щодо впровадження компенсаційного механізму природокористування на транскордонному рівні та удосконалення економічних важелів стимулювання охорони довкілля в Україні. Наукові положення, висновки і рекомендації, які розроблені в дисертації, знайшли своє відображення в "Розробці концепції стійкого розвитку промислово-рекреаційної зони "Пересип-Лузанівка" (довідка № 3415/1 від 24.12.2007). Пропозиції щодо вдосконалення економічних механізмів природокористування на прикладі зон поліфункціонального статусу були використані в ході реалізації муніципального проекту за підтримки Одеської міської ради "Реалізація процедури екологічного аудиту на прикладі промислово-рекреаційній зони "Пересип-Лузанівка" для досягнення її сталого розвитку" (довідка № 1685/1 від 26.12.2006). Окремі теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження рекомендовані Управлінням освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації до впровадження в освітніх програмах (довідка № 215/н від 25.12.2008). Також авторські пропозиції щодо забезпечення мінімізації транскордонного забруднення були позитивно оцінені Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області (довідка № 51/01 від 17.01.2011) та Державною академією післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України (довідка № 34 від 25.01.2011).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем самостійно. Одержані в ній результати досліджень належать особисто авторові. З наукових праць, опублікованих в співавторстві, в роботі використано лише ті положення й ідеї, що є результатом особистих досліджень здобувача. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційних досліджень доповідались та обговорювались на регіональних та міжнародних наукових і науково-практичних конференціях, зокрема таких: "Теорія і практика економіки і підприємництва" (с. Алушта, 2005 р.), "Екологізація економіки як інструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища" (м. Львів, 22-23 вересня 2005 р.), "Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні" (м. Київ, 13-14 квітня 2006 р.), "Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті Євроінтеграції" (м. Рівне, 19-20 жовтня 2006 р.), "Еколого-економічні проблеми Дністра" (м. Одеса, 4-6 жовтня 2006 р.), "Інформаційні технології в управління туристичною та курортно-рекреаційною економікою" (м. Бердянськ, 13-14 вересня 2007 р.), "Природні та природно-техногенні ризики берегової зони морів" (м. Одеса, 7-11 вересня 2008 р.), "Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті Євроінтеграції" (м. Рівне, 9-10 жовтня 2008 р.), науково-практична конференція Одеського державного економічного університету (м. Одеса, 28-29 квітня 2008 р.), "Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях" (м. Бахчисарай, 16-17 квітня 2009 р.), науково-практична конференція Одеського державного економічного університету (м. Одеса, 28-29 квітня 2009 р.), "Міжнародна співпраця і управління транскордонним басейном для оздоровлення річки Дністер" (м. Одеса, 30 вересня - 1 жовтня 2009 р.), "Сталий розвиток та екологічна безпека в економічних трансформаціях" (Сімфереполь, 23-24 вересня 2010 р), міжнародна конференція молодих вчених "Еколого-збалансоване управління меліорованими ландшафтами" (Херсон, 22-23 квітня 2010 р.), "Екологічний менеджмент в загальній системі управління" (м. Суми, 20-21 квітня 2010 р.), "Екологія міст та рекреаційних зон" (3-4 червня 2010 р.) "Еколого-економічні проблеми Дністра" (м. Одеса, 7-8 жовтня 2010 р.), "Шляхи та інструменти модернізаційного прориву економіки України" (м. Одеса, 21-22 жовтня 2010 р.), "Структурні реформи і трансформації в промисловості: перспективи і пріоритети" (м. Донецьк, 17 грудня 2010 р.).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у розділах 8-х колективних монографій, 12 статтях у збірниках наукових праць, у 15 матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг наукових праць - 11,2 д.а., з них 5,1 д.а. належить особисто авторові.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 270 сторінок комп'ютерного тексту, з них 180 стор. основного тексту. Робота містить 13 таблиць, 15 рисунків. Список використаних джерел із 263 найменувань викладено на 30 стор., 13 додатків - на 40 стор.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано: мету, задачі, предмет, об'єкт та методи дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, їх апробацію, наведено відомості про публікації автора, структуру та обсяг дисертації.

В першому розділі "Теоретичні основи формування компенсаційного механізму природокористуванні в транскордонному контексті" наведено трактування понятійного апарату, визначені вихідні передумови та критерії компенсаційного механізму природокористування, а також проаналізовано нормативно-правове підґрунтя його формування.

В роботі доведено, що основні проблеми охорони навколишнього природного середовища виникають саме в транскордонній площині; для вирішення цього питання активно розвивається як національне, так і міжнародно-правове регулювання транскордонного забруднення, яке складається з величезного масиву міжнародних договорів та угод, укладених у різні часи на багатосторонній і двосторонній основі. Транскордонне поширення забруднень не має меж, тому екологічні проблеми необхідно розглядати у тісному взаємозв'язку з глобальними. Зважаючи на вищевикладене, можна констатувати, що в існуючому законодавчому полі поняття "компенсаційний механізм" ще остаточно та однозначно не задекларовано. На наш погляд, одним із ефективних шляхів вирішення цього питання має стати систематизація еколого-правових норм щодо компенсації шкоди та розгляду її як економічної категорії у єдиному регламенті, що імплементував би міжнародні та національні законодавчі підходи.

Поряд з цим, доречно виокремити поняття "компенсаційний механізм", як самостійний об'єкт дослідження, який на міжрегіональному рівні виступає важелем інвестиційної привабливості території та економії державних бюджетних витрат, тоді як на транскордонному (міждержавному) рівні метою його впровадження є перш за все зменшення техногенного навантаження на навколишнє природне середовище та досягнення екологічної безпеки. В зв'язку з цим в роботі розглядаються та аналізуються сутнісні відмінності щодо визначення понять "еколого-економічний збиток", "шкода, заподіяна екологічним правопорушенням" та "компенсація".

При цьому доведено, що ефективність застосування компенсаційного механізму залежить від рівня його організації з боку держави, розміру державних субсидій та дотацій в екологонебезпечні галузі господарства, а також від забезпечення дієвості належної екологічної інфраструктури.

Резюмуючи викладене, можна констатувати, що під поняттям "компенсаційний механізм природокористування в транскордонному контексті" розуміється система законодавчо-нормативних, інституційних та економічних важелів забезпечення дієвості раціонального природокористування на відплатній (компенсаційній) основі як на міждержавному, так і міжрегіональному рівнях. Щодо останнього пункту можна констатувати, що формування інституціонального забезпечення функціонування компенсаційного механізму дозволить удосконалити систему транскордонних компенсаційних розрахунків, що передбачатиме надходження додаткових коштів до бюджету транскордонних регіонів на відтворення трудоресурсного потенціалу.

Таким чином, можна стверджувати, що основними передумовами формування компенсаційного механізму в транскордонному контексті є:

ь підвищене антропогенне та техногенне навантаження, яке з року в рік посилюється;

ь високий ризик ймовірності виникнення техногенних аварій, катастроф, надзвичайних ситуацій як на міжрегіональному, так і на міждержавному рівні;

ь втрачений для регіонів економічний інтерес за результати транскордонного природокористування;

ь недостатньо сформоване інституційне середовище.

Серед критеріїв формування компенсаційного механізму можна виділити:

чітке дотримання правових норм функціонування компенсаційних інституцій в сфері природокористування;

ефективний контроль за надходженням компенсаційних виплат за забруднення з боку держави (чи регіону) - забруднювача;

визнання чіткого механізму розподілу коштів на компенсацію локалізованого забруднення в межах транскордонного регіону;

поширення нормативно-економічних важелів компенсаційного механізму на транскордонні програми в сфері природокористування.

Узагальнюючи методичні підходи до розрахунку компенсаційних виплат в сфері природокористування та визначаючи сутнісні відмінності щодо понятійного апарату, в роботі аналізуються також основні прогалини в законодавчо-нормативній площині, які заважають повноцінному відтворенню природо-ресурсного потенціалу. Можна стверджувати, що на сьогодні саме економічна складова в вищезазначеному сенсі є найбільш уразливим та неспроможним елементом компенсаційного механізму природокористування як на міжрегіональному, так і на міждержавному рівні.

У другому розділі "Оцінка розвитку компенсаційних відносин в сфері природокористування (на рівні транскордонних територій)" проаналізовано сучасна динаміка та тенденції в транскордонному контексті, а також наявне методичне підґрунтя компенсаційних розрахунків та рівень існуючих протиріч в транскордонному вимірі.

Результати аналізу офіційних статистичних даних, проведених в межах дисертаційного дослідження, свідчать, що на рівні деяких транскордонних областей антропогенне навантаження значно вище в порівнянні з іншими (табл.1), а це потребує відчутних компенсаційних заходів.

Між тим, існуючий рівень компенсаційних відносин в сфері природокористування не можна визнати задовільним.

Так, в роботі доведено, що майже відсутня належна практика розрахунку компенсації екологічної шкоди внаслідок поточної господарської діяльності, в тому числі на міжрегіональному рівні. Крім того, недостатньо обґрунтованим та дієвим є методичний апарат компенсаційних розрахунків. Визначальною особливістю компенсаційного підходу є те, що будь-які економічні рішення в сфері екологічної відповідальності повинні давати позитивний екологічний ефект, або бути (як мінімум) екологічно нейтральними, тобто забезпечувати подвійний виграш - економічний і екологічний. З урахуванням цього особливого практичного значення набуває вивчення проблем ефективного застосування спеціальних еколого-економічних інструментів компенсаційного механізму, безпосередньо спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку та екологічної безпеки як на міждержавному, так і міжрегіональному рівні.

Найбільш ефективними інструментами в цій площині, як свідчить досвід ЄС, є впровадження процедур стратегічної екологічної оцінки, екологічного аудиту та страхування в розрізі територіальних угрупувань. Значна кількість законодавчих та міжнародно-правових актів, що регулюють питання, пов'язані з охороною довкілля в Україні у цілому стимулює природоохоронну діяльність традиційними економічними механізмами. Але, якщо мати на увазі транскордонні моделі управління навколишнім природним середовищем на принципах компенсаційності та партнерства, то слід зробити акцент саме на недосконалості їх застосування:

ь відсутня послідовність в організаційно-економічних заходах щодо забезпечення ефективності екологічного регулювання в транскордонному контексті;

ь спостерігається недостатня узгодженість нормативно-правової бази на міжнародному та національному рівнях;

ь виникає невідповідність між ступенем транскордонних забруднень і еколого-економічним механізмом забезпечення юридичної відповідальності за їх появу;

ь відмічається недосконалість нормативно-методичної бази щодо транскордонної компенсації за забруднення та перерозподіл коштів на природоохоронні заходи (недостатня опрацьована економічна складова еколого-безпечної діяльності в транскордонному контексті).

Таблиця 1. Перевищення норм ГДВ та ГДС в регіональному розрізі (2009 р.)*

Область	Атмосферне повітря	Водні ресурси
	Середньоарифметичний показник перевищення ГДВ від стаціонарних джерел, порівняно з 2008р	Середньоарифметичний показник перевищення ГДС, порівняно з 2008р
Одеська	Збільшилось в 1,3 рази	Збільшилось в 6 разів
Луганська	Збільшилось в 2,2 рази	Збільшилось в 4 рази
Львівська	Збільшилось в 1,7 рази	Збільшилось в 3 рази
Волинська	Збільшилось в 1,2 рази	Збільшилось в 2 рази
Закарпатська	Збільшилось в 1,4 рази	Збільшилось в 5 разів
АР Крим	Зменшилось в 0,85 рази	Збільшилось в 0,5 разів
Вінницька	Зменшилось в 0,68 рази	Зменшилось в 0,6 разів
Дніпропетровська	Зменшилось в 0,83 рази	**
Донецька	Збільшилось в 1,1 рази	**
Житомирська	Зменшилось в 0,23 рази	Зменшилось в 3 рази
Запорізька	Зменшилось в 1,2 рази	**
Івано-Франківська	Зменшилось в 1,14 рази	Зменшилось в 0,74 рази
Київська	Зменшилось в 1,05 рази	**
Кіровоградська	Збільшилось в 0,78 рази	Збільшилось в 0,05 рази
Миколаївська	Зменшилось в 1,06 рази	Зменшилось в 9 разів
Полтавська	Зменшилось в 1,13 рази	Зменшилось в 1,6 рази
Рівненська	Зменшилось в 1,62 рази	Зменшилось в 1,6 рази
Сумська	Зменшилось в 1,02 рази	Зменшилось в 1,02 рази
Тернопільська	Зменшилось в 1,18 рази	Зменшилось в 1,1 рази
Харківська	Зменшилось в 1,23 рази	Зменшилось в 3 рази
Херсонська	Зменшилось в 1,27 рази	Зменшилось в 3,88 рази
Хмельницька	Зменшилось в 0,27 рази	Збільшилось в 0,9 рази
Черкаська	Зменшилось в 0,77 рази	Збільшилось в 0,9 рази
Чернівецька	Зменшилось в 1,15 рази	**
Чернігівська	Зменшилось в 1,03 рази	Зменшилось в 1,17 рази
*розрахунки здійснено згідно аналітичних довідок Міністерства екології та природних ресурсів України **інформація відсутня

В роботі зазначається, що відсутня достатня координація між відповідними державними інституціями на транскордонному рівні стосовно забезпечення мінімізації компенсаційних витрат та нівелювання еколого-економічних збитків, які настали внаслідок нераціональної господарчої діяльності суб'єктів природокористування. Така ситуація, між іншим, посилюється нерівномірним розподілом видатків бюджету на виконання природоохоронних заходів серед транскордонних областей України (табл.2), що призводить до виникнення певних протиріч як в міжрегіональному, так і міжнаціональному зрізах.

Таблиця 2. Надходження до бюджету та видатки на охорону довкілля по транскордонним областям у 2009 році*

Область	Надходження до бюджету, тис.грн	Видатки бюджету, тис.грн
	Збір за спеціальне використання природних ресурсів	Збір за забруднення навколишнього природного середовища	На виконання природоохоронних заходів
Одеська	84616,60	3054,30	20269,70
Луганська	280523,22	62459,93	11557,60
Львівська	48600,00	10000,00	10000,00
Волинська	13251,60	912,50	2549,55
Закарпатська	13500,00	1400,00	1835,30
Всього по Україні	3196366,2	257081,4	125949,4
*за даними зведеного бюджету за областями

Аналіз ситуації свідчить, що з деяких транскордонних областей лише Львівська область використовує повністю збір за забруднення довкілля на природоохоронні цілі. Всі інші (крім Луганської) подекуди значно перевищують цей норматив, тим самим спричиняючи прецедент нерівномірності витрачання державних екологічних витрат в міжрегіональному вимірі. Це обумовлює необхідність формування в подальшому ефективної та дієвої моделі компенсаційної політики в сфері природокористування.

У третьому розділі "Напрями забезпечення дієвості компенсаційного механізму природокористування в транскордонному контексті" обґрунтовуються організаційно-економічні важелі формування компенсаційного механізму природокористування на транскордонному рівні шляхом гармонізації законодавчої бази в сфері охорони довкілля, забезпечення належної дієвості інституційного середовища та з урахуванням пріоритетів сталого розвитку територій.

В роботі доведено, що серед основних напрямів розвитку екологічної політики України в форматі "зеленої" економіки та міжнародних ініціатив особливо необхідно виокремити гармонізацію національного природоохоронного законодавства, стандартів екологічної безпеки господарської діяльності та забезпечення всебічної адаптації їх до європейських вимог. Одним із ефективних напрямів вирішення цих питань може стати систематизація еколого-правових норм стосовно компенсації екологічної шкоди у формі кодифікації в єдиному законі або ж в розділі проекту Екологічного кодексу України. Тому важливим є нагальне виключення застарілих регламентів та таких, що не застосовуються на практиці; усунення внутрішніх протиріч між ними, а також напрацювання доктринальних пропозицій по їх удосконаленню. При цьому проблема полягає у відсутності законодавчо обґрунтованого регламенту компенсаційного механізму природокористування на транскордонному рівні. Досягнення цієї мети потребує ідентифікації основних аспектів діяльності та стратегічних векторів розвитку через формування організаційно-економічної моделі реалізації компенсаційного механізму природокористування в транскордонному контексті (рис. 1).

Спираючись на проект Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на період з 2011 - 2015 роки можна виокремити і транскордонний зріз основних регламентів, а саме щодо формування інвестиційної стратегії транскордонних територій в напрямі екологізації їх розвитку:

ь визначення системи індикаторів ефективності реалізації регіональних планів дій з охорони навколишнього природного середовища, а також конкретних програм, проектів, планів, заходів за стратегічними цілями та складовими державної екологічної політики;

ь конкретизація акценту не лише на зовнішньоекономічній діяльності прикордонних регіонів, а і врахування між регіональних інстересів;

ь посилення повноважень органів місцевого самоврядування у прийнятті рішень щодо здійснення спільних із суб'єктами транскордонного співробітництва іноземних держав заходів щодо перерозподілу інвестиційних потоків на раціональне використання природних ресурсів та забезпечення їх ефективної санації;

ь запровадження комплексного еколого-економічного підходу до організації транскордонного та прикордонного (міжрегіонального) співробітництва;

ь подолання бар'єрів по неможливості співфінансування проектів транскордонного співробітництва у сфері природокористування та охорони здоров'я;

ь залучення недержавних підприємств, установ, а також громадських організацій до здійснення заходів у рамках транскордонного співробітництва.

Рис. 1 Організаційно-економічна модель реалізації компенсаційного механізму природокористування в транскордонному контексті

Таким чином, доведено, що крім початкових рішучих заходів, спрямованих на усунення перешкод для розвитку транскордонних територій та їх екологічного відновлення (санації) потрібно здійснити належні реформи у сфері економічного регулювання і контролю, щоб забезпечити сталий розвиток цих територій.

В роботі обґрунтовано, що активізація імплементації екологічної санації в практику транскордонної політики базується на:

ь формуванні організаційно-економічних передумов відтворення ресурсного потенціалу в транскордонній площині, які слугуватимуть каталізатором загального оздоровлення території;

ь внесенні пропозицій щодо удосконалення компенсаційного механізму природокористування на національному та транскордонному рівні;

ь забезпеченні належного інституційного середовища розвитку компенсаційних відносин в сфері природокористування.

При цьому нагальної уваги потребують питання узгодженості інституціональних перетворень з довгостроковими цілями загальних економіко-екологічних перетворень в країні.

На наш погляд, інституціональне забезпечення природокористування в транскордонному контексті повинно бути трансформовано в напрямі:

ь налагодження комунікаційних зв'язків між різними сегментами ТКС та ефективної взаємодії між місцевими органами державної влади і представниками бізнес-середовища;

ь розумінні центральними органами державної влади суті та значення ТКС, як важливого напряму європейської інтеграції нашої держави, яке, подекуди, оцінюється на місцях як фактичне ігнорування транскордонного аспекту міжнародної співпраці регіонів;

ь подоланні обмежень щодо використання адміністративних і фінансових важелів органів місцевого самоврядування в Україні, порівняно із сусідніми державами Європи.

ь належному кадровому забезпеченні, як на рівні органів місцевого самоврядування, так і на щаблі центральних і місцевих органів державної влади.

Враховуючи вищезазначене, в роботі доведено, що напрями реалізації компенсаційного механізму природокористування на транскордонному рівні передбачають формування екологоорієнтованого середовища, яке б стимулювало, з одного боку, економічне зростання на основі природоохоронних перетворень, а з іншого - подолання нагромадження суперечностей в транскордонному контексті.

Висновки

природокористування транскордонний компенсаційний

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-прикладного завдання - формування організаційно-економічної моделі компенсаційного механізму природокористування на транскордонному рівні. Основними результатами дисертаційного дослідження є:

1. На основі наукового обґрунтування доведено, що в умовах активізації зусиль, пов'язаних з регулюванням транскордонної співпраці необхідно більш активно розвивати еколого-економічні відносини в напрямі забезпечення балансу інтересів щодо збереження довкілля. Для досягнення цього запропоновано удосконалити важелі формування дієвого компенсаційного механізму та посилення екологічного регулювання в межах транскордонних територій.

2. В дослідженні висвітлено існуючі тенденції природокористування в транскордонному контексті через призму показників збалансованого розвитку території. Було виявлено високий ступінь ризику техногенного та антропогенного навантаження на довкілля, який не має економічної ув'язки щодо системи компенсації заподіяної екологічної шкоди. Встановлено, що в умовах сьогодення ідентифікація існуючих пріоритетів вирішення екологічних проблем потребує переорієнтації існуючих принципів екологічної політики на транскордонному рівні згідно прогресивної практики та міжнародних регламентів.

3. Обґрунтовано передумови реалізації компенсаційного механізму в транскордонному контексті, серед яких виділено наступні: підвищене техногенне навантаження; великий ризик виникнення техногенних аварій, катастроф, надзвичайних ситуацій; відсутність системи контролю за отриманням природоохоронних надходжень з транскордонних об'єктів; втрачений економічний інтерес за результати транскордонного природокористування. Крім того, визначальним є трансформація інституційного середовища, що передбачає впровадження комплексу заходів в напрямі формування екологічної інфраструктури.

4. В дисертації удосконалено та поглиблено понятійний апарат по темі дослідження. В цьому ж контексті визначена сутність дефініцій "компенсаційний механізм" та "еколого-економічні відносини". Крім того обґрунтовано, що ефективність застосування компенсаційного механізму залежить від рівня його організації з боку держави; забезпечення безумовної адресності отриманих зисків та коштів від використання їх винятково на природоохоронні цілі; зменшення державних субсидій та дотацій в екологонебезпечні галузі господарювання тощо.

5. Визначаючи сутнісні відмінності та особливості компенсаційних розрахунків в залежності від масштабу просторового виміру, в роботі аналізуються основні прогалини в законодавчо-нормативній площині, які заважають повноцінному відтворенню природо-ресурсного потенціалу транскордонних територій. На базі узагальнення існуючих підходів до розрахунку компенсаційних виплат в сфері природокористування, сформульовано рекомендації щодо удосконалення національної законодавчо-нормативної бази та її імплементації стосовно міжнародних вимог. Вважається доречною систематизація еколого-правових норм стосовно компенсації екологічної шкоди в єдиному законі або ж в розділі проекту Екологічного кодексу України.

6. Доведено, що визначальною особливістю компенсаційного підходу є те, що будь-які економічні рішення в сфері екологічної відповідальності повинні давати позитивний екологічний ефект. З урахуванням цього особливого практичного значення набуває вивчення проблем ефективного застосування спеціальних еколого-економічних важелів компенсаційного механізму, безпосередньо спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку та екологічної безпеки як на міждержавному, так і міжрегіональному рівні.

Впровадження вищезазначених пропозицій в практику транскордонного природокористування дозволить значно послабити техногенний тиск на довкілля та покращити соціально-екологічну ситуацію транскордонних територій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії та розділи в монографіях:

1. Екологічний менеджмент та аудит рекреаційних територій (концептуальні засади та організаційний механізм) / [Галушкіна Т.П., Новосельська Л.І., Сударкін О.О. ті ін.]; за наук. ред. Т.П. Галушкіної. - Одеса.: ТОВ "ІНВАЦ", 2006. - С. 15-19, 113-116.

2. Еколого-економічна оцінка розвитку територій (на прикладі промислово-рекреаційної зони "Пересип - Лузанівка" [Галушкіна Т.П., Харічков С.К., Грановська Л.М. та ін.]; за наук. ред. Т.П. Галушкіної - Одеса: Видавництво ТОВ "ІНВАЦ", 2007. - С. 6-12.

3. Еколого-збалансовані пріоритети розвитку територій: концептуальні засади та організаційний механізм /Галушкіна Т.П., Грановська Л.М. - Одеса, ІПРЕЕД, 2009.- С. 66-81

4. Стратегічні вектори регіональних трансформаційних зрушень: Монографія / за наук. ред. Т.П. Галушкіної. - Сімферополь: Фенікс, 2009. - С. 116-133

5. Екологічний аудит водогосподарських систем / За науковою редакцією Т.П. Галушкіної. - Одеса - Саки: ПП "Підприємство "Фєнікс", 2010. - С. 341-351.

6. "Зелена" економіка крізь призму трансформаційних зрушень в Україні / [Буркинський, Т.П. Галушкіна, В.Є. Реутов]. - Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2011. - 346 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

7. Костецька К.О. Напрями стимулювання природоохоронної діяльності на транскордонному рівні / К.О. Костецька // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. праць. - Одеса, 2010. - Вип. № 39 . - С. 349-352.

8. Костецька К.О. Ресурсний менеджмент як передумова формування інвестиційної стратегії регіону / К.О. Костецька, А.Й. Жемба // Економічні науки Серія "Економічна теорія та економічна історія": зб.наук.праць. - Луцьк, 2010. - № 7 (28). - Ч. 2. - С. 25-31. Особистий внесок здобувача: розглянуто економічні чинники економічного зростання транскордонних територій.

9. Костецька К.О. Глобальна екологічна доктрина та забезпечення мінімізації викидів парникових газів / Т.П. Галушкіна, К.О. Костецька // Науковий вісник НЛТУ України: глобальні зміни клімату - загрози людству та механізми відвернення. - Львів: РВВ НЛТУ України. - 2009. - № 19.4. - С. 22-27.

10. Костецька К.О. Регулювання екологічної безпеки на рівні транскордонних регіонів // Економічні інновації: зб. наук. праць / К.О. Костецька, О.О. Карпенко. -Одеса, 2009. - Вип. № 35. - С. 372-381.

11. Костецька К.О. Економічні важелі регулювання впливу транскордонного забруднення // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. праць / К.О. Костецька. - Одеса, 2009. - Вип. № 36. - С. 274-278.

12. Костецька К.О. Еколого-економічні аспекти транскордонного співробітництва в Азово-Чорноморському регіон // Економічні інновації: зб. наук. праць / К.О. Костецька. -Одеса, 2008. - № 34. - С. 193-196.

13. Костецька К.О. Еколого-економічні пріоритети в контексті забезпечення національної безпеки // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. праць / К.О. Костецька. - Одеса, 2008. - № 34. - С. 328 - 333.

14. Костецька К.О. Эколого-экономические механизмы и рычаги трансграничного сотрудничества // Вісник національного університету водного господарства та природокористування: зб. наук. праць / Т.П. Галушкина, К.О. Костецька, Е.Г. Гордийчук. - Рівне, 2008. - № 1(41) - С. 32-37

15. Костецька К.О. Формування стратегії ефективного використання економічних ресурсів в умовах інтеграції і світової глобалізації // Вісник національного університету водного господарства та природокористування: зб. наук. праць / К.О. Костецька. - Рівне, 2008. - № 4(44) - С. 76-80.

16. Костецька К.О. Анализ и оценка существующего международного опыта в области экологического регулирования // Економічні інновації: зб. наук. праць / К.О. Костецькая, Е.Г. Гордийчук, Д.А. Бочкарев. - Одеса, 2007. - № 26. - С. 320-329.

17. Костецька К.О. Принципи та механізми екологічно безпечного розвитку регіону // Вісник соціально-економічних досліджень: зб. наук. праць / Т.П. Галушкіна, К.О. Костецька, Є.Г. Гордійчук. - Одеса, 2007. - № 26. - С. 77-83

18. Костецька К.О. Загальноєвропейські вектори розвитку в галузі охорони довкілля та природокористування в Україні // Вісник національного університету водного господарства та природокористування: зб. наук. праць / Т.П. Галушкіна, Є.Г. Гордійчук, К.О. Костецька. - Рівне, 2006. - № 4 (36). - С. 10-15

Матеріали науково-практичних конференцій:

19. Костецька К.О. Глобалізація і трансформація еколого-економічних реформ в Україні / Т.П. Галушкіна, К.О. Костецька // Екологічний менеджмент у загальній системі управління: Десята всеукраїнська наукова конференція, 20-21 квітня 2010 р.: тези доповідей - Суми, 2010. - С. 54-56.

20. Костецька К.О. Сталий розвиток транскордонних територій (на прикладі Кучурганського водосховища) /К.О. Костецька // Сталий розвиток та екологічна безпека в економічних трансформаціях: Друга науково-практична конференція, 23-24 вересня 2010 р.: тези доповідей - Сімфереполь, 2010. - С. 90- 92

21. Костецька К.О. Компенсаційний механізм в транскордонних регіонах / К.О. Костецька // Еколого-збалансоване управління меліорованими ландшафтами: Збірник матеріалів Міжнародної конференції молодих вчених, 22-23 квітня 2010 р.: тези доповідей - Херсон: РВВ "Колос", 2010. - С.111-112

22. Костецька К.О. Транскордонні відносини як пріоритетний напрям розвитку конкурентоспроможності країни / К.О. Костецька //Шляхи та інструменти модернізаційного прориву економіки України: Матеріали міжнародної конференції, 21-22 жовтня 2010 р.: тези доповідей - Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2010. - С. 79-80

23. Костецька К.О. Ресурсний менеджмент як складова регіональної політики в зоні Кучурганського водосховища / К.О. Костецька, Т.П. Галушкіна, С.П. Фурса // Эколого-экономические проблемы Днестра: 7-8 октября 2010 р.: тези докладов - Одесса, 2010. - С. 11-12.

24. Костецька К.О. Стратегічні вектори рекреаційного природокористування в транскордонних регіонах / Т.П. Галушкіна, К.О. Костецька, А.Й. Жемба // Екологія міст та рекреаційних зон: Наук.-практ. конф., 23-24 квітня 2009 р.: тези доповідей - Одеса, 2009. - С. 282-284.

25. Костецька К.О. Розвиток транскордонного співробітництва в умовах сталого розвитку / К.О. Костецька // Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях розвитку та природокористування: наук.-практ. конф., 16-17 квітня 2009 р.: тези доповідей - Бахчисарай, 2009. - С. 86-88.

26. Костецька К.О. Транскордонне співробітництво в регіональному вимірі / Т.П. Галушкіна, К.О. Костецька // Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів: міжнар. наук.-практ. конф.,. - Луцьк, 2008. - С. 15.

27. Костецька К.О. Проблеми природокористування в береговій зоні у транскордонному контексті / К.О. Костецька // Природні та природно-техногенні ризики берегової зони морів: міжнар. конф., 7-11 вересня 2008 р.: тези доповідей - Одеса, 2008. - С. 144-145.

28. Костецька К.О. Рыночные рычаги развития экологического менеджмента / Галушкіна Т.П., Шевченко М.П., Костецька К.О. // Теория и практика экономики и предпринимательства: міжнар. наук.-практ. конф., 24-27 травня 2005 р. - Алушта, 2005. - С. 4

Размещено на Allbest.ru

...