Вплив локально-катастрофічних сукцесій на еколого-біохімічні особливості амфібій в умовах степового Придніпров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Олеся Гончара

УДК 591.5:581.524.3

ВПЛИВ ЛОКАЛЬНО-КАТАСТРОФІЧНИХ СУКЦЕСІЙ НА ЕКОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АМФІБІЙ В УМОВАХ СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ'Я

03.00.16 - екологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

МАРЧЕНКОВСЬКА ОЛЕКСАНДРА ОЛЕКСІЇВНА

Дніпропетровськ 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в відділі екології та охорони природи НДІ біології та на кафедрі зоології та екології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Місюра Андрій Миколайович., Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, НДІ біології, старший науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Гайченко Віталій Андрійович, Київський національний аграрний університет, кафедра радіобіології та радіоекології, професор

кандидат біологічних наук, доцент Шабанов Дмитро Андрійович, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, кафедра зоології та екології тварин, доцент

Захист дисертації відбудеться «2» грудня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.04 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49010, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 72, корп. 17, факультет біології, екології та медицини, ауд. 611

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Міністерства освіти і науки України за адресою: 49010, м. Дніпропетровськ, вул.. Казакова, 8.

Автореферат розісланий «15» жовтня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук,

доцент А.О. Дубина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність роботи. Вивчення впливу антропогенних чинників на видове різноманіття й особливості динаміки угруповань амфібій, формування структури популяцій та зміни на рівні фізіолого-біохімічних особливостей організму є надзвичайно важливим в умовах локально-катастрофічних сукцесій біогеоценозів, які набули значного поширення в промислових регіонах України.

Крайні прояви антропогенної дії виявляються на урбанізованих територіях, для яких характерні особливі форми землекористування, вплив транспорту, наявність промислових ділянок, зон рекреації і меліорації. Захист природного середовища від дії антропогенних чинників різного рівня є однією з глобальних проблем, які стосуються інтересів усього людства. В природне середовище Дніпропетровської області надходить 79917 т небезпечних речовин, зокрема у водне середовище - 1351,2 млн. м³ на рік промислових стоків, в атмосферу - 1751 тис. т викидів на рік. До складу хімічно шкідливих речовин належать також відходи сільськогосподарського виробництва та їх метаболіти (Кораблева и др., 1997).

Наслідком техногенезу є вилучення (концентрація) (Au, Ag, Pt, Fe) і розсіяння хімічних елементів (Cd, Hg, As, F, Pb, Al, Cr) у біосфері або поєднання обох процесів одночасно. Локалізація та інтенсивність надходження техногенних потоків хімічних елементів обумовлюють формування аномалій і нових біогеохімічних провінцій з різним ступенем екологічної напруженості. У межах таких територій під впливом токсичних речовин у тварин і людини виникають патологічні порушення. Перетворення середовища призводить до збіднення флористичного та фауністичного складу біогеоценозів, зникнення видів і порушення видової структури угруповань, зниження біорізноманіття біогеоценозів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Матеріали проведених досліджень використовувалися при складанні звітів за держбюджетними науково-дослідними темами Міністерства вищої освіти України по ДНУ № 01-6-97 «Дослідження розвитку структурно-функціональних особливостей зооценозу як елементу біологічних систем та розробка шляхів підвищення стійкості фауністичних комплексів і довкілля в екстремальних умовах Придніпров'я» (№ 0197U000680; № 01-129-00); «Дослідження основних закономірностей впливу різних полютантів на фізіолого-біохімічні, популяційні та генеративні особливості тваринних організмів та розробка шляхів знешкодження їх синергічної шкідливої дії» (№ 0100U005210; № 3-022-03); «Стан біорізноманіття фауністичних угруповань промислових регіонів, шляхи його відтворення та раціонального використання тваринних ресурсів промислових регіонів Придніпров'я» (№ 0103U000552; № 3-120-06); «Біогеоценотичні і популяційні основи охорони, відтворення та раціонального використання тваринних ресурсів промислових регіонів Придніпров'я» (№ 0106U000793).

Робота також виконувалася в рамках досліджень української групи в Міжнародній програмі «Дослідження зникаючих популяцій земноводних» від Declining Amphibian Populations Task Force (DAPTF), що проводиться Міжнародним союзом охорони природи (IUCN).

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень полягає у вивченні динаміки екологічних властивостей угруповань та популяцій земноводних, а також біохімічних показників і вмісту мікроелементів в органах і тканинах особин амфібій, що мешкають у біогеоценозах степового Придніпров'я, які знаходяться на різних фазах локально-катастрофічних сукцесій.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

1. Установити закономірності динаміки різноманіття угруповань амфібій на різних етапах локально-катастрофічних сукцесій в умовах Придніпровського регіону.

2. Визначити головні напрямки трансформації популяційної структури домінантних видів амфібій регіону під впливом техногенного забруднення.

3. Надати характеристику морфофізіологічним і біохімічним процесам, які відбуваються на рівні організму амфібій як реакція на техногенний стрес.

4. Визначити закономірності накопичення в органах і тканинах амфібій біогенних і токсичних мікроелементів та оцінити вплив на зміни мінерального обміну організму тварин.

5. Розрахувати коефіцієнти біонакопичення в органах і тканинах амфібій, а також оцінити роль амфібій у міграції мікроелементів у біогеоценозах Придніпров'я.

6. Установити біоіндикаційно значущі показники угруповань амфібій для оцінки наслідків забруднення навколишнього середовища.

7. Дати рекомендації для відновлення екологічного потенціалу угруповань амфібій у техногенних регіонах України.

Об'єкт досліджень - техногенні сукцесії в аспекті впливу на угруповання безхвостих амфібій степового Придніпров'я.

Предмет досліджень - динаміка амфібій на рівні угруповань, популяцій та організму на різних етапах сукцесії, викликаної техногенними факторами. амфібія сукцесія придніпровський екологічний

Методи досліджень - біоекологічні (польове збирання вибірок із популяцій досліджуваних видів; визначення структури популяцій), морфофізіологічні (визначення морфофізіологічних показників тварин), біохімічні (визначення вмісту білків, ліпідів та вуглеводів у тканинах амфібій), фізико-хімічні (визначення показників мінерального обміну амфібій), біометричні.

Наукова новизна отриманих результатів. Внаслідок проведених досліджень:

1. Визначено екологічні особливості угруповань амфібій з різних за ступенем антропотехногенного впливу біотопів Придніпровського регіону, у результаті чого встановлені закономірності динаміки різноманіття угруповань амфібій на різних етапах динаміки локально-катастрофічних сукцесій в умовах Придніпровського регіону.

2. Визначено головні напрямки трансформації популяційної структури домінантних видів амфібій регіону під впливом техногенного забруднення навколишнього середовища.

3. Установлено закономірності динаміки морфофізіологічних та біохімічних показників амфібій з різних біотопів і зроблено їх порівняльний аналіз. Надано характеристику захисним процесам, які відбуваються на рівні організму амфібій як реакція на техногенний стрес.

4. Визначено роль фонового виду амфібій Придніпровського регіону озерної жаби (Pelophylax ridibundus Pallas, 1771) у шляхах міграції мікроелементів у навколоводних біогеоценозах на різних етапах локально-катастрофічних сукцесій.

5. Установлено взаємовідношення між показниками вмісту біогенних і токсичних елементів в органах і тканинах амфібій з різних за ступенем забруднення біотопів.

6. Установлено інформаційно значущі біоіндикаційні показники, які відображають стан окремих особин, популяцій та угруповань амфібій, а також зооценозу і природного середовища у різних за ступенем антропотехногенного впливу біотопах степового Придніпров'я.

Практичне значення отриманих матеріалів. Представлені в дисертаційній роботі матеріали використовуються в науково-дослідній роботі лабораторії біомоніторингу НДІ біології ДНУ, при складанні звітів з різної наукової тематики, при написанні наукових статей і участі у конференціях різного рівня, а також у навчальній роботі при виконанні студентами кафедри зоології та екології біолого-екологічного факультету ДНУ курсових і дипломних робіт, а також різними організаціями (Дніпровсько-Орільським природним заповідником, Дніпропетровською організацією Екологічної ліги). Отримані дані можуть бути використані для впровадження рекомендацій щодо відновлення угруповань амфібій у різних біогеоценозах Придніпровського регіону.

Особистий внесок здобувача. Для виконання дисертаційної роботи автором власноручно було зібрано матеріал з природних місць існування тварин (період 1989-2008 рр.), проведено його обробку в лабораторних умовах (морфологічні, фізіологічні, біохімічні дослідження), а також виконано статистичну обробку отриманого матеріалу і підготовлено матеріали для створення банку даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації пройшли апробацію на науково-практичній конференції в Гомелі, 1998 г.; конференції «Роль охоронюваних природних територій у збереженні біорізноманітності», присвяченій 75-й річниці Канівського природного заповідника, Канів; VII Зоологічній науковій конференції «Структурно-функціональний стан біологічної різноманітності тваринного світу Білорусі», Мінськ, 1999; II-IV Міжнародних науково-практичних конференціях «Структурно-функціональна роль тваринного населення в природних і трансформованих екосистемах», Дніпропетровськ, 2003, 2005, 2007; на конференціях Українського герпетологічного суспільства, 2005; 2007; 2008; конференції, присвяченій 140-річчю ОДУ, Одеса, 2005; конгресах герпетологічного товариства СНД, СПб, 2003; Пущіно, 2006.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 60 робіт, серед яких 16 - у наукових журналах і збірниках наукових праць.

Структура дисертації. Матеріал дисертації викладено на 242 сторінках, з яких тексту 183 сторінки. Дисертація складається зі вступу, 10 розділів, висновків і рекомендацій, списку використаної літератури; 4 розділів додатків. Текст ілюстровано 49 таблицями, 13 рисунками. Список використаної літератури містить 445 джерел, серед яких 105 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методологічну основу досліджень становлять учення В.І. Вернадського про еволюцію біосфери (1938), учення про біогеоценози В.М. Сукачова (1942), типології природних і штучних лісів степової зони України О.Л. Бельгарда (1971); учення про морфофізіологічні індикатори С.С. Шварца (1968).Дослідження проводилися у складі Комплексної експедиції НДІ біології Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара в період з 1989 по 2008 роки.

СУЧАСНИЙ СТАН АМФІБІЙ ТА ЇХ РОЛЬ В ЕКОСИСТЕМАХ

У розділі на основі аналізу літературних джерел наведено стислий огляд історії дослідження угруповань амфібій в Україні. Показано, що амфібії є функціонально важливою групою зооценозу (Терент'єв, Шварц, 1968). Велику роль у вивченні структури популяції відіграє характеристика вікової структури, питанням вивчення якої були присвячені роботи В.Г. Іщенко (1992, 1998). Важливі правильний вибір і уніфікація методів визначення чисельності амфібій (Кузьмін, 1993; Лада, 1993; Хейер, 2003; Вершинін, 2007). Значна кількість досліджень як в нашій країні, так і за кордоном в останні 25 років присвячені вивченню біохімічних показників амфібій у різних умовах (Bradford, 1984; Withers, 1987; Laumbordis, 1988; Goebel, 1999). Більшість з перерахованих вище досліджень виконані на тваринах у модельних умовах в лабораторіях, що накладає свій відбиток на результати. Це вимагає проведення повноцінних еколого-біохімічних досліджень амфібій з різних місць існування при впливі на них різних антропотехногенних чинників. Питання впливу локально-катастрофічних сукцесій на еколого-біохімічні особливості амфібій вивчено не достатньо.

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНІВ ДОСЛІДЖЕНЬ (ІНДУСТРІАЛЬНЕ СТЕПОВЕ ПРИДНІПРОВ'Я)

Дослідження проводилися в біогеоценозах Придніпровського регіону, що знаходяться у степовій зоні південного сходу України на території Дніпропетровської області, яка належить до степової зони і розташована в південно-східній частині України, у підзоні різнотравно-типчаково-ковилових степів (Бельгард, 1971). Як модельні біогеоценози, які знаходяться на послідовних етапах катастрофічної сукцесії, були досліджені: Дніпровсько-Орільський природний заповідник (ДОПЗ) - умовно чиста зона, вихідний етап сукцесії; заплава р. Оріль - малотрансформовані біогеоценози, початкові етапи сукцесії; головні сукцесійні чинники - рекреація, урбанізація, агропромисловий вплив. У цих біотопах відсутній вплив дії відходів промислових підприємств. Біогеоценози поблизу каналу Дніпро-Донбас (додається вплив зміни гідрологічного режиму значної території) та Діївських плавнів (головний чинник - рекреація) - середньотрансформовані; зона надходження промислових стоків хімічних підприємств м. Дніпродзержинська - катастрофічні біогеоценози.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводилися протягом 1989-2008 рр. Як модельні було обрано 5 територій, на кожній з яких проведено кількісний облік угруповань амфібій на 7 пробних площах з використанням для наземних амфібій 7 траншей. Щорік дослідження вели протягом 90 облікових днів (весна, літо, осінь). Облік тварин здійснювався шляхом невибіркового вилову тварин у різний час доби за допомогою сачка і з підсвічуванням ліхтарем за стандартними методиками (Гаранин, 1987). Маршрут обліку і вилову становив від 1,0 до 5,0 км уздовж берега водоймищ або в різних наземних біотопах при ширині трансекти 1,0-2,5 м.

Досліджено шість видів безхвостих амфібій степового Придніпров'я: озерна жаба (Pelophylax ridibundus Pallas, 1771) (2144 екз.), гостроморда жаба (Rana arvalis Nilsson, 1842) (76 екз.), червоночерева кумка (Bombina bombina Linnaeus, 1761) (253 екз.); звичайна часничниця (Pelobates fuscus Laurenti, 1768) (248 екз.), зелена ропуха (Bufo viridis Laurenti, 1768) (134 екз.); звичайна квакша (Hyla arborea Linnaeus, 1758) (78 екз.).

Біорізноманіття угруповань амфібій оцінювали за Шенноном (1981):

H = -У (n_i /N) log₂ (n_i /N),……………………………(1)

де n_i - кількість особин і-го виду; N - чисельність угруповання.

Також використовували індекс Маргалефа (1965):

D = S-1/lnN, ……………………………………..(2)

де S - число виявлених видів; N - чисельність угруповання.

Вирівняність розподілу видів в угрупованні оцінювали за Пієлу (1972):

P=H/log₂ S, ………………………………………(3)

де Н - біорізноманіття угруповання; S - кількість видів амфібій в угрупованні.

Для окремих екземплярів амфібій було встановлено: стать, розмір тіла від кінця морди до клоакального отвору (з точністю до 1 мм), масу тіла з точністю до 0,01 г, масу органів: печінки, нирок, селезінки, серця, легенів, гонад, жирових тіл, кишечнику, шлунку (з точністю до 0,001 г) (Банников, Денисова, 1956). Вік амфібій визначали за перетинами стегнової кості (Клейненберг, Смирина, 1969; Смирина, 1972) з урахуванням поправок на резорбцію лінії склеювання (Смирина, 1976).

Оцінку морфофізіологічних показників організму тварин проведено за методикою П.В. Терент'єва (1943), С.С. Шварца та ін. (1968).

Загальні ліпіди визначали спектрофотометрично за методом Кабара (1985). Уміст білка визначали за методикою Лоурі (1957). Виявлення вмісту глікогену проведено з антроновим реактивом спектрофотометрично при довжині хвилі 620 нм (Мешкова, Северин, 1979).

Уміст мікроелементів визначали методом атомної абсорбції на спектрофотометрі AAS-30 фірми Карл Цейс Йена (Німеччина) (Хавезов, Цалев, 1983).

Статистичну обробку отриманого матеріалу проведено за допомогою пакету програм “STATISTICA 6.0”.

угруповання амфібій НА РІЗНИХ ЕТАПАХ АНТРОПОТЕХНОГЕННОЇ ДИНАМІКИ БІОГЕОЦЕНОЗІВ

Було встановлено, що на території Дніпровсько-Орільського природного заповідника мешкає 8 видів безхвостих амфібій, відносна чисельність яких становить (тут і далі наведено усереднені дані за період досліджень): кумка червоночерева - 7,2%; часничниця звичайна - 8,4%; ропуха звичайна - 0,6%; ропуха зелена - 0,2%; квакша звичайна - 6,1%; жаба гостроморда - 7,9%; жаба озерна - 66,5%; жаба ставкова - 3,1%. З них три види є настільки нечисленними (ставкова жаба, зелена ропуха, сіра ропуха), що їх повноцінне дослідження не представилося можливим без нанесення істотного збитку популяціям. Дослідження показали наявність у біотопах заплаві р. Оріль 6 видів амфібій: озерна жаба (53,2% від загальної чисельності), червоночерева кумка (30,1%), звичайна часничниця (8,8%), зелена ропуха (6,4%), серед яких два види є украй нечисленними - сіра ропуха (0,3%), звичайна квакша (1,2%).

Установлено, що в біогеоценозах поблизу каналу Дніпро-Донбас угруповання амфібій складаються з чотирьох видів, що мешкають тут постійно. З них два види гігрофільних - червоночерева кумка (27,4%) і озерна жаба (50,9%); два види наземних: звичайна часничниця - 12,3% і зелена ропуха - 9,4%.

У біогеоценозах зони Діївських плавнів мешкає 4 види безхвостих амфібій: кумка червоночерева (2,9%); ропуха зелена (8,4%); квакша звичайна (3,5%); жаба озерна (85,2%).

У біогеоценозах на катастрофічних етапах сукцесії угруповання амфібій складаються з найбільш толерантних видів: озерна жаба (91,7%); червоночерева кумка (3,2%); звичайна часничниця (5,1%).

Аналіз популяцій різних видів амфібій показує, що чисельність молоді у всіх біотопах змінюється залежно від типу і рівня антропогенного впливу. У трьох біотопах, які підпадають під вплив урбанізації і рекреації, домінантом є синантропний вид - зелена ропуха (р. Оріль, територія каналу Дніпро-Донбас, Діївські плавні). У зоні забруднення тільки в озерної жаби присутньою в популяції молодь, яка мігрує сюди на початку осені з місць, які зазнають меншого антропогенного впливу.

Найбільш збалансованими за чисельністю молоді і статевозрілих особин слід вважати популяції озерної жаби. Це свідчить про високу резистентність цього виду до впливу середовища і дії полютантів на особини різних вікових груп цього виду безхвостих амфібій.

Видове різноманіття угруповань амфібій найбільше в біотопах Дніпровсько-Орільського природного заповідника (Н=1,46). На етапах локально-катастрофічних сукцесій відбувається поступове зниження видового різноманіття. У зоні промислових стоків підприємств м. Дніпродзержинська на кінцевих етапах сукцесії індекс Шеннона становить 0,35 (табл. 1).

Таблиця 1

Видове різноманіття угруповань амфібій з біогеоценозів, що знаходяться на різних етапах техногенної сукцесії

Індекси	Етапи сукцесій
	Природні БГЦ (ДОПЗ)	Малотрансфор- мовані БГЦ (заплава р. Оріль)	Середнє-трансформовані БГЦ (канал Дніпро -Донбас)	Середнє-трансформовані БГЦ (Діївські плавні)	Катастрофічні БГЦ (промислова зона)
Шеннона	1,53	1,46	1,42	0,54	0,35
Маргалефа	1,27	1,18	0,67	0,57	0,38
Пієлу	0,70	0,76	0,79	0,30	0,30

Біотопи Дніпровсько-Орільського заповідника Біотопи заплави р. Оріль

Біотопи району канала Дніпро-Донбас Біотопи Діївських плавнів

Біотопи промзони м. Дніпродзержинська

Рис. 1 Характеристика відносної чисельності амфібій

ДИНАМІКА МОРФОФІЗІОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ АМФІБІЙ БІОТОПІВ РІЗНОГО СТУПЕНЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Аналіз одержаних результатів дозволив рекомендувати як індикатори використовувати відносну вагу таких органів, як печінка, серце, легені, нирки, селезінка, жирові тіла, гонади.

Найпоширенішим і стійким до впливу антропотехногенних чинників є озерна жаба, тому оцінку стану амфібій необхідно почати з даного виду тварин (табл. 2).

Таблиця 2

Характеристика морфофізіологічних індексів Pelophylax ridibundus у БГЦ на різних етапах локально-катастрофічних сукцесій (дані наведено в ‰)

ОРГАНИ	Етапи сукцесій
	Природні БГЦ (ДОПЗ)	Малотрансформовані БГЦ (заплава р. Оріль)	Середньотрансформовані БГЦ (канал Дніпро-Донбас)	Середньотрансформовані БГЦ (Діївські плавні)	Катастрофічні БГЦ (промислова зона)
Печінка	34,42±0,83	27,60±0,76	21,90±1,39	38,43±3,16	47,53±1,39
Нирки	5,84±0,22	4,41±0,28	4,32±0,21	6,04±1,21	6,35±0,17
Селезінка	1,98±0,10	1,63±0,1	0,54±0,12	2,05±0,08	2,25±0,1
Серце	4,38±0,16	3,55±0,17	3,63±0,39	4,16±1,02	5,02±0,01
Легені	5,08±0,18	5,56±0,52	5,89±0,53	5,98±0,56	6,37±0,14
Жирові тіла	28,77±0,92	22,40±1,29	8,35±1,65	7,16±2,15	5,80±0,65
Гонади (самка)	46,86±1,32	45,03±1,61	24,45±4,38	40,45±3,46	17,40±2,56
Гонади (самець)	6,17±0,66	3,32±0,28	2,33±0,44	2,38±0,44	1,82±0,21

Виявлено істотні відмінності морфофізіологічних показників особин озерної жаби з природних БГЦ (ДОПЗ) та катастрофічних БГЦ. Установлено достовірне збільшення відносної ваги печінки, нирок, селезінки та жирових тіл амфібій в умовах забруднення навколишнього середовища. Установлено зниження рівня мінливості (коефіцієнтів варіації) відносної ваги органів в умовах забруднення, що є свідченням активації антистресових механізмів в організмі амфібій.

Особини червоночеревої кумки в зоні промислового забруднення характеризуються значно вищими показниками відносної ваги печінки і нирок (38,04 і 7,96‰) при зниженні відносної ваги гонад (80,02‰), жирових тіл (18,38‰) і особливо селезінки (1,31‰), порівняно з особинами з біотопів ДОПЗ (печінка - 30,42‰; нирки - 7,07‰; гонади - 96,24‰; жирові тіла - 24,79‰; селезінка - 3,73‰). Імовірно, це свідчить про порушення процесів кровотворення, а на популяційному рівні - про зниження відтворювального потенціалу амфібій цієї зони. Відмічено тенденцію до зниження відносної ваги легенів (6,34‰) і серця (4,58‰) у особин з катастрофічних БГЦ порівняно з тваринами малотрансформованих біотопів (легені - 6,99‰; серце - 4,86‰).

Установлено зниження показників коефіцієнта варіації відносної ваги органів амфібій з катастрофічних БГЦ (печінка - 40,42%; нирки - 22,10%; серце - 32,10%; легені - 35,6%) порівняно з тваринами малотрансформованих БГЦ зони (печінка - 42,8%; нирки - 35,7%; серце - 40,9%; легені - 55,3%).

У особин звичайної часничниці з катастрофічних БГЦ установлено значне збільшення відносної ваги печінки і нирок (34,76‰ і 7,17‰) порівняно з тваринами малотрансформованої зони (26,56‰ і 6,11‰). Спостерігається тенденція до збільшення індексу жирових тіл при одночасному зниженні індексів гонад і селезінки. Ці зміни свідчать про посилення функціональної діяльності печінки і нирок, внаслідок чого активізується детоксикуюча функція. Зниження відносної ваги селезінки є індикатором порушення функції кровотворення під впливом токсикантів. Зміна відносної ваги гонад негативно позначається на репродукції. Наслідком дегенерації гонад на популяційному рівні є повна відсутність цьогорічок і молоді амфібій у біотопах зони забруднення.

Таким чином, установлено значні відмінності між показниками відносної ваги печінки, нирок, легенів, серця в особин амфібій, які мешкають у БГЦ на різних етапах локально-катастрофічної сукцесії. Токсичний вплив є найважливішим чинником, який викликає перебудови морфофізіологічної організації амфібій. Залежність динаміки морфофізіологічних індексів від інтенсивності впливу полютантів є основою для використання цих показників як тест-маркерів у системі біомоніторингу природного середовища Придніпровського регіону.

ДИНАМІКА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ АМФІБІЙ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЛОКАЛЬНО-КАТАСТРОФІЧНИХ СУКЦЕСІЙ

У всіх видів амфібій у досліджених біотопах найвищий уміст білка встановлено в селезінці, а ліпідів і глікогену - у жирових тілах і печінці відповідно. Вплив забруднення призводить до зниження вмісту білка в більшості органів і тканин амфібій. Установлено токсикогенне підвищення рівня глікогену в печінці особин озерної жаби, червоночеревої кумки і звичайної часничниці (на 15,9; 16,4 і 9,2% відповідно). Усі види амфібій характеризуються низьким рівнем білка в жирових тілах і гонадах, що може свідчити про уповільнення їх розвитку або про недорозвинення гонад. Так, у озерної жаби токсикогенне зниження рівня білка в жирових тілах і гонадах відбувається на 31,1 і 33,5%. Установлено зростання вмісту ліпідів у жирових тілах і гонадах у цього виду на 39,2 і 38,2% внаслідок забруднення середовища. У червоночеревої кумки токсикогенне зниження рівня білка в жирових тілах і гонадах відбувається на 51,0 і 31,0%, а рівень ліпідів підвищується у жирових тілах на 18,0% та знижується в гонадах на 38,9%. Звичайна часничниця на забруднення реагує зниженням рівня білка в жирових тілах і гонадах на 43,5 і 28,1% та підвищенням рівня ліпідів у жирових тілах на 27,7% і зниженням у гонадах на 66,9% відповідно. Пов'язане з цим порушення репродуктивної функції на популяційному рівні проявляє себе через відсутність у водоймах у зоні катастрофічних етапів сукцесії кладок ікри і личинок амфібій у весняний період.

Проведений статистичний аналіз дозволив установити, що між біохімічними показниками органів і тканин амфібій існують позитивні та негативні кореляційні зв'язки. Важливою ознакою лінійної компоненти інтегративного статусу біохімічних процесів є кількість статистично вірогідних коефіцієнтів кореляції у відповідній матриці.

Найбільшу інтегративну роль у біохімічних процесах амфібій відіграє вміст в органах і тканинах білка та ліпідів. Найменшу кількість кореляційних зв'язків установлено між біохімічними параметрами амфібій, що мешкають у зоні катастрофічних етапів сукцесії. Це свідчить про дезінтеграцію метаболізму і нестабільність діяльності фізіолого-біохімічних систем організму тварин.

Аналіз умісту ферментів мікросомальної фракції білка печінки - цитохромів Р₄₅₀ і В₅, які виконують важливу роль у детоксикації органічних полютантів, показав, що серед досліджених видів їх рівень найвищий у звичайної часничниці (2,6 і 0,69 нмоль/мг білка відповідно). За ступенем їх зниження види амфібій можна розташувати в такий ряд: звичайна часничниця, озерна жаба, червоночерева кумка, гостроморда жаба, звичайна квакша.

Порівняльний аналіз умісту ферментів мікросомальної фракції білка печінки цитохромів Р₄₅₀ і В₅ у амфібій з біогеоценозів на різних етапах локально катастрофічної сукцесії показує найнижчий їх рівень в особин озерної жаби біотопів ДОПЗ, надалі збільшуючись у амфібій біотопів р. Оріль, каналу Дніпро-Донбас і біотопів Діївських плавнів. Найвищого рівня він досягає у тварин катастрофічних БГЦ (1,61 і 0,83 нмоль/мг білку відповідно), що відбиває активізацію неспецифічних адаптаційних механізмів у відповідь на токсичний вплив органічних ксенобіотиків (табл. 3).

Таблиця 3

Характеристика вмісту цитохромів у печінці озерної жаби з БГЦ на різних етапах локально-катастрофічної сукцесії (у нмоль/мг мікросомального білка)

Цитохроми	Етапи сукцесій
	Природні БГЦ (ДОПЗ)	Малотрансформовані БГЦ (заплава р. Оріль)	Середньотрансформовані БГЦ (канал Дніпро-Донбас)	Середньотрансформовані БГЦ (Діївські плавні)	Катастрофічні БГЦ (промислова зона)
Р450	0,5±0,13	0,55±0,14	0,62±0,17	0,72±0,19	1,61±0,42
В5	0,36±0,08	0,42±0,11	0,54±0,15	0,63±0,16	0,83±0,24

БІОГЕННІ ТА ТОКСИЧНІ МІКРОЕЛЕМЕНТИ В ОРГАНАХ І ТКАНИНАХ АМФІБІЙ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ЛОКАЛЬНО-КАТАСТРОФІЧНОЇ СУКЦЕСІЇ

Порівняльний аналіз умісту мікроелементів в органах і тканинах особин озерної жаби з катастрофічних БГЦ показує значне збільшення всіх досліджуваних біогенних і токсичних елементів в органах і тканинах тварин порівняно з їх рівнем у тварин з малотрансформованих біотопів, а також і у тварин з біотопів середнього ступеня трансформації. Це збільшення складає 31,8% для заліза в печінці, 86,2% - для марганцю в кістковій тканині, 81,7% - для міді в печінці, 59,0% - для цинку в кишечнику, 43,7% - для нікелю в серці, свинцю і кадмію 198,3% в серці і 122,2% - для легенів відповідно.

Показники вмісту мікроелементів в органах і тканинах озерної жаби характеризуються статистично вірогідними позитивними (синергізм) і негативними (антагонізм) кореляційними зв'язками.

Позитивні кореляційні зв'язки спостерігаються в накопиченні біогенних елементів, а також між показниками вмісту біогенних і токсичних елементів. Токсичні елементи (свинець і кадмій) також демонструють взаємозв'язок в своїй динаміці (особливо це стосується таких органів, як шкіра, печінка, нирки, кишечник, гонади). Установлено негативний кореляційний зв'язок між показниками вмісту токсичних елементів свинцю і кадмію та біогенних елементів у печінці тварин (залізо, марганець, мідь, цинк) - катастрофічні БГЦ та біогеоценози в зоні каналу Дніпро-Донбас; легенях (залізо, марганець, мідь) - біогеоценози р. Оріль, каналу Дніпро-Донбас, катастрофічні БГЦ; шлунку (мідь, цинк) - біогеоценози р. Оріль, ДОПЗ; селезінці (залізо, мідь, цинк) - біогеоценози ДОПЗ, каналу Дніпро-Донбас, Діївських плавнів. В той самий час установлено позитивні кореляційні зв'язки між показниками вмісту токсичних і біогенних елементів у репродуктивних тканинах амфібій - жирових тілах (марганець-свинець; цинк-свинець) у амфібій біотопів ДОПЗ, а також залізо-кадмій; цинк і нікель-кадмій у амфібій біотопів ДОПЗ і каналу Дніпро-Донбас, а в гонадах: мідь-свинець, кадмій - у тварин біотопів р. Оріль; цинк-свинець - у амфібій біотопів Діївських плавнів. Аналогічні коефіцієнти встановлені в інших органах і тканинах амфібій з різних біотопів: шкіра (залізо-свинець; марганець-свинець) - у тварин біотопів ДОПЗ; (мідь-кадмій) - у тварин каналу Дніпро-Донбас; печінка: (марганець-свинець, кадмій) - у тварин біотопів зони забруднення, Діївських плавнів; нирки: (залізо-свинець, кадмій) - у тварин каналу Дніпро-Донбас, біотопів р. Оріль; легені: (мідь-свинець, кадмій) - у тварин каналу Дніпро-Донбас.

Існування позитивних та негативних кореляційних зв'язків між показниками накопичення біогенних та токсичних елементів свідчить про певне співвідношення факторів екзогенної та ендогенної природи в їх динаміці. Цей факт з урахуванням кореляційних зв'язків між біохімічними та морфофізіологічними показниками свідчить про цілісну реакцію організму амфібій на токсичне навантаження. Саме в цьому полягає можливість використання морфофізіологічних та біохімічних показників амфібій для цілей біоіндикації.

КОЕФІЦІЄНТИ БІОНАКОПИЧЕННЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ В ОРГАНІЗМАХ АМФІБІЙ

Аналіз показників коефіцієнтів біонакопичення (Кн) мікроелементів дозволив установити, що всі органи і тканини озерної жаби слід віднести до макроконцентраторів. Ця особливість найбільшою мірою проявляє себе у тварин з біогеоценозів р. Оріль та каналу Дніпро-Донбас. У декілька меншому ступені макроконцентраторами є органи і тканини амфібій біотопів ДОПЗ. Найменшими коефіцієнтами біонакопичення характеризуються органи і тканини амфібій біотопів Діївських плавнів.

Для особин озерної жаби з біотопів ДОПЗ установлено, що макроконцентраторами заліза, насамперед, є такі органи як, кишечник, печінка, гонади; марганцю - серце, селезінка, легені; міді - нирки, гонади, легені; цинку - серце, легені, гонади; нікелю - легені, кишечник, гонади; свинцю - кишечник, серце, жирові тіла; кадмію - серце, легені, нирки. Показники коефіцієнтів біонакопичення мікроелементів в органах і тканинах особин озерної жаби біотопів р. Оріль і каналу Дніпро-Донбас знаходяться на більш високому рівні порівняно з амфібіями біотопів ДОПЗ, що, насамперед, виявляється в накопиченні таких елементів, як цинк, мідь, а для окремих органів і тканин - свинцю (кишечник, серце, шлунок) і кадмію (легені, кишечник, серце) У амфібій біотопів каналу Дніпро-Донбас високими показниками накопичення цинку характеризуються гонади, серце, легені, шлунок. Макроконцентраторами міді є легені, печінка, гонади. Коефіцієнт накопичення свинцю найвищий у кишечнику, легенях, кістковій тканині, гонадах, а кадмію - у нирках, легенях, кишечнику. Значними коефіцієнтами накопичення марганцю і нікелю характеризуються легені, серце, кишечник. У біотопах Діївських плавнів мікроконцентраторами марганцю, міді, цинку, кадмію є м'язова тканина, а нікелю - шлунок. М'язова тканина є деконцентратором нікелю (Кн=0,63).

У зоні катастрофічних БГЦ найменшими показниками Кн характеризуються залізо (кісткова тканина - 6,35; кишечник - 69,77). Показники Кн кадмію змінюються в межах 47,79 (м'язова тканина) - 575,86 (гонади). Макроконцентраторами мікроелементів насамперед є органи дихання (легені), кровообігу (серце), а також детоксикації (печінка) і виведення (кишечник). За ступенем зниження коефіцієнтів біонакопичення мікроелементів місця мешкання амфібій можна розташувати в такому порядку: канал Дніпро-Донбас, біотопи р. Оріль, біотопи ДОПЗ, біотоп зони надходження стічних вод підприємств м. Дніпродзержинськ, біотопи Діївських плавнів.

Дані досліджень показують можливість використання амфібій у цілях біоіндикації забруднення природної середи мікроелементами. Для біоіндикації можна використовувати органи-макроконцентратори як біогенних, так і токсичних елементів. Такими органами в амфібій є селезінка, легені, нирки, серце.

ОХОРОНА, ДІАГНОСТИКА І ВИКОРИСТАННЯ УГРУПОВАНЬ АМФІБІЙ У СИСТЕМІ БІОМОНІТОРИНГУ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Найважливішими напрямками попередження негативних процесів антропогенної динаміки герпетофауни є створення мережі територій, що особливо охороняються, а також охорона місць мешкання рідкісних видів і природоохоронна оптимізація різних форм господарської дії.

Як біомаркери в системі біомоніторингу стану природного середовища та компонентів зооценозу можуть бути використані такі показники:

1. для оцінки стану популяцій тварин та їх прогнозу інформаційно важливими є дані про чисельність молоді та статевозрілих особин у різних за ступенем впливу антропотехногенних чинників біогеоценозах;

2. коефіцієнти видового різноманіття (за Шенноном, Маргалефом або інші);

3. важливими біомаркерами є морфофізіологічні та біохімічні показники органів і тканин амфібій. Нами встановлено, що відносна вага основних органів (печінка, легені, серце, селезінка, нирки), збільшується із зростанням інтенсивності їх діяльності, що особливо важливо в умовах дії на тварин антропотехногенних чинників. Указані органи слід рекомендувати як біоіндикатори, що реагують по-різному на антропогенне навантаження;

4. як біомаркери стану організму тварин можуть бути використані показники вмісту білка в селезінці і нирках, в окремих випадках - у шкірі і тканинах кишечника озерної жаби, а також вміст ліпідів в органах репродукції - жирових тілах і гонадах та вміст ферментів мікросомальної фракції печінки Р₄₅₀ і В₅;

5. оцінку рівня забруднення природного середовища і зооценозу важкими металами можна провести з використанням показників їх умісту в селезінці, легенях, серці і печінці.

ВИСНОВКИ

1. Послідовні етапи локально-катастрофічних сукцесій супроводжуються зменшенням видового різноманіття угруповань амфібій. За кількістю видів амфібій та індексами видового різноманіття (за Шенноном і Маргалефом) на першому місці знаходиться Дніпровсько-Орільський природний заповідник, за яким слідує р. Оріль і біотопи її заплави; канал Дніпро-Донбас і біотопи прилеглої території; біотопи Діївських плавнів. Катастрофічні біогеоценози в зоні впливу промислових підприємств характеризуються найменшим видовим багатством.

2. У всіх досліджуваних біотопах домінуючим видом амфібій є озерна жаба, що свідчить про вищу резистентність даного виду до впливу біотичних, абіотичних та антропотехногенних чинників.

3. Популяційний аналіз дозволив установити, що чисельність молоді у всіх біотопах змінюється залежно від типу і рівня антропогенного впливу. У біотопах, які зазнають найбільшого впливу урбанізації та рекреації, в угрупованнях амфібій на першому місці знаходиться синантропний вид - зелена ропуха. У зоні забруднення тільки в озерної жаби присутньою в популяції є молодь, мігруюча сюди восени.

4. Вплив полютантів від підприємств хімічної і металургійної промисловості призводить до зміни відносної ваги селезінки, печінки, легенів, серця, нирок, що виявляється у всіх трьох видів амфібій, а також органів, що беруть участь у репродукції (гонади і жовті жирові тіла) залежно від видової приналежності і способу життя амфібій.

5. Дослідження вікової динаміки морфофізіологічних показників амфібій показало, що найвищими показниками відносної ваги печінки, нирок, серця і легенів характеризуються амфібії молодших вікових груп, тоді як у тварин з катастрофічних БГЦ найвищі показники встановлено в самок семирічного віку.

6. Порівняльний аналіз біохімічних параметрів організму амфібій (уміст у органах і тканинах білка, ліпідів, глікогену) показав видові відмінності у вмісті білка, ліпідів і вуглеводів, а також їх зміни, пов'язані із впливом різних біотичних, абіотичних і антропогенних чинників.

7. У всіх видів амфібій в досліджуваних біотопах найвищий уміст білка встановлено в селезінці, а ліпідів і глікогену - у жирових тілах і печінці відповідно. Токсичний вплив призводить до зниження вмісту білка в більшості органів і тканин амфібій. Установлено підвищення рівня глікогену в печінці в особин озерної жаби, червоночеревої кумки і звичайної часничниці. Усі види амфібій з катастрофічних БГЦ характеризуються низьким рівнем білка в жирових тілах і гонадах, що свідчить про уповільнення їх розвитку або про недорозвинення гонад. Це підтверджується відсутністю у водоймищах кладок ікри і личинок амфібій у весняний період.

8. Між біохімічними показниками органів і тканин амфібій існують позитивні і негативні кореляційні зв'язки. Важливою ознакою лінійної компоненти інтегративного статусу біохімічних процесів є кількість статистично вірогідних коефіцієнтів кореляції у відповідній матриці. Найбільшу інтегративну роль у біохімічних процесах амфібій відіграють уміст в органах і тканинах білка та ліпідів. Найменша кількість кореляційних зв'язків установлена між біохімічними параметрами амфібій, що мешкають у зоні катастрофічних етапів сукцесії. Це свідчить про дезінтеграцію метаболізму і нестабільність діяльності фізіолого-біохімічних систем організму тварин.

9. Рівень цитохромів Р₄₅₀ і В₅ у мікросомальній фракції печінки найвищий у звичайної часничниці (2,6 і 0,69 нмоль/мг білка відповідно). За ступенем їх зниження досліджувані види амфібій можна розташувати в такому порядку: звичайна часничниця, озерна жаба, червоночерева кумка, гостроморда жаба, звичайна квакша.

10. Уміст цитохромів Р₄₅₀ і В₅ у мікросомальній фракції тканини печінки найнижчий в особин озерної жаби на початкових етапах локально-катастрофічної сукцесії (біотопи ДОПЗ), надалі збільшуючись в амфібій біотопів р. Оріль, каналу Дніпро-Донбас і біотопів Діївських плавнів. Найвищого рівня він досягає в тварин катастрофічних БГЦ (1,61 і 0,83 нмоль/мг білка відповідно), що відбиває активізацію неспецифічних адаптаційних механізмів у відповідь на токсичний вплив органічних ксенобіотиків.

11. Найвищими показниками вмісту мікроелементів в амфібій характеризуються селезінка, легені, серце, печінка. За ступенем зниження в органах і тканинах амфібій досліджувані мікроелементи можна розташувати так: залізо, цинк, нікель, марганець, мідь, свинець, кадмій. У тварин з послідовних етапів локально-катастрофічної сукцесії вміст мікроелементів збільшується.

12. Існування позитивних та негативних кореляційних зв'язків між показниками накопичення біогенних та токсичних елементів свідчить про певне співвідношення факторів екзогенної та ендогенної природи в їх динаміці. Цей факт з урахуванням кореляційних зв'язків між біохімічними та морфофізіологічними показниками свідчить про цілісну реакцію організму амфібій на токсичне навантаження. Саме у цьому полягає можливість використання морфофізіологічних та біохімічних показників амфібій для цілей біоіндикації.

13. Отримані результати досліджень біохімічних параметрів і показників мінерального обміну органів і тканин амфібій можуть бути використані як біомаркери в системі біотестування біогеоценозів техногенних регіонів, визначення фонових територій і фонових показників тварин, що вкрай необхідно для проведення біомоніторингу екосистем степового Придніпров'я і України.

РЕКОМЕНДАЦІЇ для відновлення екологічного потенціалу угруповань амфібій в техногенних регіонах

Для запобігання впливу антропотехногенних чинників необхідно проведення таких заходів.

1. Попередження негативних процесів антропогенної динаміки герпетофауни шляхом створення мережі територій, що особливо охороняються, а також охорона місць мешкання рідкісних видів.

2. Природоохоронна оптимізація різних форм господарської дії.

3. Створення природоохоронних і заповідних акваторій та територій з наявністю водної і наземної рослинності та кормової бази, необхідної для репродукційного процесу і нагулу тварин як після метаморфозу, так і статевозрілих особин.

4. Зменшення впливу антропотехногенних чинників за рахунок переходу промислових підприємств різного типу на технологічні процеси з використанням безвідходного виробництва.

5. Установлення охоронної зони заповідника та визначення режиму господарської діяльності в цій зоні.

6. Розробка системи лімітів вилучення кожного з видів амфібій для використання з навчальною, науковою та медичною метою.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рева А.А. Сравнительная характеристика содержания микроэлементов в органах и тканях земноводних и млекопитающих из биотопов в зоне выбросов Приднепровской тепловой электростанции и Днепровско-Орельского заповедника / А.А. Рева, А.Н. Мисюра, А.А. Марченковская, А.А. Земляной // Вісник ДНУ. Cер. “Біологія, екологія”. Д.: ДНУ, 2000. Вип. 7. C. 20-26. (особистий внесок - 40%: збір польового матеріалу, обробка та хімічні дослідження)

2. Марченковська О.О. Еколого-біохімічна характеристика червоно-черевої джерелянки з різних за ступенем трансформації місць проживання // Вісник Дніпропетровського університету: Вид-во ДДУ, 2000. Вип. 7. С. 265-270.

3. Мисюра А.Н. Использование данных по моделированию состояния популяции амфибий из биотопов в зоне поступления промышленных сточных вод химических предприятий для долгосрочного прогнозирования состояния зооценоза / А.Н. Мисюра, А.А. Марченковская // Міжвід. зб. наук. пр. "Питання біоіндикації та екології". Запоріжжя. Вип. 7. № 2-3, 2002. С. 216-222 (особистий внесок - 50% досліджень: збір польового матеріалу, обробка, хімічні дослідження).

4. Мисюра А.Н. Эколого-биохимическая характеристика озерной лягушки в условиях урбанизации / А.Н. Мисюра, А.А. Марченковская // Вісник ДНУ. Сер. «Біологія. Екологія». Д.: ДНУ, 2003. Вип. 9, т. 2. С. 185-190 (особистий внесок - 50% досліджень збір польового матеріалу, обробка, хімічні дослідження)

5. Марченковская А.А. Состояние популяций водных амфибий Днепровско-Орельского природного заповідника // Вісник ДНУ. Сер. Біологія Екологія. Д.: ДНУ, 2003. Вип. 11, т. 1. С. 183-188.

6. Марченковская А.А. Влияние тепловых электростанций на накопление тяжелых металлов в органах и тканях различных видов земноводних / А.А. Марченковская, А.Н. Мисюра // Вісник ДНУ. Сер. «Біологія. Екологія». Д.: ДНУ, 2003. Вип. 11, том 1. С. 56-60 (особистий внесок - 50% досліджень збір польового матеріалу, обробка, хімічні дослідження).

7. Марченковская А.А. Экологическая характеристика обыкновенной квакши (Hyla arborea) из биотопов Днепровско-Орельского заповідника / А.А. Марченковская, А.Н. Мисюра // Межвуз. зб. наук. пр. “Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель.”. Д.: РВВ ДНУ, 2003. С. 226-230 (особистий внесок - 50% досліджень збір польового матеріалу, обробка, хімічні дослідження).

8. Мисюра А.Н. Модель миграционных процессов в популяциях с неоднородной областью обитания / А.Н. Мисюра, А.А. Марченковская, С.В. Чернышенко // Вісник ДНУ. Сер. «Біологія. Екологія». Д.: ДНУ, 2002. Вип. 10, т. 1. С. 209-217 (особистий внесок - 30% досліджень збір польового матеріалу, обробка, хімічні дослідження).

9. Марченковская А.А. Характеристика некоторых экологических показателей представителей батрахофауны в условиях города / А.А. Марченковская, А.Н. Мисюра // Вісник ДНУ. Сер. «Біологія. Екологія». Д.: ДНУ, 2004. Вип. 12, т. 1. С. 93-100 (особистий внесок - 50% досліджень збір польового матеріалу, обробка, хімічні дослідження).

10. Марченковская А.А. Анализ некоторых биохимических показателей в организмах водных видов амфибий из биотопов Днепровско-Орельского природного заповідника // Вісник ДНУ. Сер. «Біологія Екологія». Д.: ДНУ, 2004. Вип. 12, т. 2. С. 154-161.

11. Марченковская А.А. Сравнительный анализ морфофизиологических показателей бесхвостых видов амфибий из разных по степени техногенного влияния зон обитания / А.А. Марченковская, А.Н. Мисюра.// Вісник ДНУ. Сер. «Біологія Екологія». Д.: ДНУ, 2005. Вип. 13, т. 1..С. 150-158 (особистий внесок - 50% досліджень збір польового матеріалу, обробка, хімічні дослідження).

12. Марченковская А.А. Гидросооружения как фактор влияния на состояние популяций наземных видов бесхвостых амфибий Придніпров'я // Вісник ДНУ. Сер. «Біологія. Екологія» - Д.: ДНУ, 2005. Вип. 13, т. 2. С. 120-126

13. Марченковская А.А. Характеристика биохимических параметров двух гигрофильных видов амфибий из биотопов канала Днепр-Донбасс // Вісник ДНУ. Біологія Екологія. Д.: ДНУ, 2006, № 3/1. С. 114-118.

14. Мисюра А.Н. Влияние различного типа промышленного загрязнения на видовое разнообразие земноводных в техногенных экосистемах Приднепровского региона / А.Н. Мисюра, А.А. Марченковская.// Межвед. сб. научн. «Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона», ДонНУ, 2005. С. 84-94 (особистий внесок - 50% досліджень, збір польового матеріалу, обробка, хімічні дослідження).

15. Марченковская А.А. Влияние гидротехнических сооружений на биохимические параметры наземных видов амфибий Приднепровского региона // Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: Межвед. сб. научн. работ. Донецк: ДонНУ, 2006, вып. 6. С. 136-139.

16. Мисюра А.Н. Характеристика содержания ферментов микросомальной фракции белков печени цитохромов Р₄₅₀ и В₅ амфибий из биотопов c различным уровнем антропогенного влияния / А.Н. Мисюра,, А.А. Марченковская // Межвед. сб. научн. «Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона» - ДонНУ, 2008, Вып. 8. С. 119-123 (особистий внесок - 50% досліджень збір польового матеріалу, обробка, хімічні дослідження).

17. Марченковская А.А. Характеристика некоторых экологических показателей краснобрюхой жерлянки из биотопов Днепровско-Орельского заповедника // Матер. науч.-практ. конф., посв. 60-летию образ. Госуд. запов. “Беловежская пуща”. Минск, 1999. С. 316-318.

18. Мисюра А.Н. Накопление некоторых микроэлементов в органах и тканях озерной лягушки в условиях Карадагского заповедника / А.Н. Мисюра, А.А. Марченковская, Н.А. Дейнека // Матер. науч.-практ. конф., посв. 60-летию образ. Госуд. запов. “Беловежская пуща”. Минск, 1999. С. 321-323.

19. Мисюра А.Н. Изменение видового состава амфибий в разных по степени загрязнения биотопах / А.Н. Мисюра, А.А. Марченковская // Тез. докл. 7-й зоол. научн. конф. “Структурно-функциональное состояние биологического разнообразия животного мира Беларуси”. Минск, 1999. С. 164-165.

20. Мисюра А.Н. Сравнительная характеристика накопления токсичных элементов свинца и кадмия в органах и тканях различных групп земноводных и возможность использования их в качестве биоиндикаторов среды / Мисюра А.Н., Марченковская А.А. // Матер. Межд. экол. конгресса “Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности”. Санкт-Петербург, 2000. С. 252-254.

21. Місюра А.М. Різноманітні групи тварин як біоіндикатори забруднення природнього середовища важкими металами / А.М. Місюра, В.Я. Гассо, Н.І. Загубіженко, О.В. Жуков, Ю.Л. Кульбачко, О.О. Марченковська // Наук. вісник «Сучасна екологія, проблеми сталого розвитку суспільства». зб. наук.-техн. пр. Львів: УкрДЛТУ, 1999. Вип. 9, 8. С. 76-79.

...