Забезпечення екологічної безпеки функціонування газорозподільчих станцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Аналіз функціонування газорозподільчих станцій (ГРС) і проблеми забезпечення їх екологічної безпеки

1.1 Структура та функціонування сучасних газорозподільних станцій

1.2 Характеристика ГРС с. Соколове Харківського ЛВУ МГ

2. Аналіз та оцінка екологічних аспектів діяльності ГРС с. Соколове Харківського ЛВУ МГ

2.1 Ідентифікація факторів впливу ГРС на навколишнє середовище

2.2 Методичні підходи до розрахунків і нормуванню викидів ГРС

2.3 Оцінка впливів ГРС на навколишнє середовище

3. Забезпечення екологічної безпеки функціонування ГРС

3.1 Загальні вимоги до забезпечення екологічної безпеки при експлуатації ГРС

3.2 Заходи та рекомендації щодо забезпечення екологічної безпеки функціонування ГРС

4. Охорона праці

4.1 Техніка безпеки під час ліквідації аварій

4.2 Техніка безпеки під час роботи з одорантами

4.3 Перелік первинних засобів пожежогасіння на газорозподільних станціях

Висновки

Перелік посилань



Вступ

Газорозподільні станції (ГРС) призначені для постачання газом від магістральних і промислових газопроводів населених пунктів, підприємств та інших великих споживачів. Подавати газ споживачеві потрібно в заданій кількості і під певним тиском, з необхідним ступенем очищення, підігріву та одоризації газу (при необхідності). При цьому повинна забезпечуватися комерційна передача газу споживачам відповідно до діючої нормативної документації Держстандарту України.

Отримуючи газ від газотранспортної компанії, регіональна компанія по реалізації газу веде розрахунки з нею за кількість придбаного газу по інформації, зібраної на ГРС і від пунктів обліку газу у споживачів. Тому ГРС є об'єктом інтересів як газотранспортних, так і регіональних компаній з реалізації газу та газорозподільних організацій.

На сьогоднішній день система управління і обліку на ГРС повинна стати як засобом забезпечення безаварійності, так і засобом збору вихідних даних для прийняття оперативних управлінських рішень. Інформація про роботу ГРС, передана в корпоративну базу даних, може використовуватися для аналізу і планування роботи як даної ГРС, так і всіх організацій, що постачають і розподіляють газ.

Оптимальною є інтеграція системи управління і обліку на ГРС з системою управління бізнес-процесами, що дозволить всім організаціям у будь-який момент отримувати оперативну й достовірну інформацію в зручній для обліку та аналізу формі. При цьому для підвищення ефективності управління підприємствами, які забезпечують поставку і реалізацію газу, стоїть завдання забезпечення достовірності та повноти передається від ГРС інформації з найменшими витратами, у найкоротші терміни і в зручній для користувача формі.

Достовірність інформації забезпечується мінімізацією похибки приладів і методів обчислення відповідно до вимог, а також передачею даних без спотворень. Повнота інформації передбачає контроль всіх необхідних облікових параметрів, отримання алармов (сигналізацій) про порушення нормальних режимів роботи і аварійних повідомлень. Збір інформації в режимі реального часу забезпечують прилади вимірювання і корекції витрати газу - турбінні, діафрагмові, вихрові та ротаційні витратоміри в комплекті з коректорами витрати або комп'ютерами витрати, поточні прилади вимірювання якості газу - плотноміри, калориметри, аналізатори температури точки роси і хроматографи.

Системи забезпечення пожежної безпеки, контролю загазованості та охорони об'єкта також передають інформацію до бази даних системи обліку і управління.

Мінімізувати витрати можна, наприклад, шляхом застосування інтелектуальних багатопараметричних датчиків, що скорочує витрати з монтажу та на кабельну продукцію, а також здешевлює обслуговування. Заощадити на дорогому хроматографі або калориметре можна, у виправданих випадках, використовуючи для обчислення калорійності недорогий вібраційний щільності. Використання сучасних засобів зв'язку дозволяє отримувати інформацію в режимі реального часу і без спотворень, виключаючи людський фактор. Деякі вимірювально-обчислювальні расходомерные комплекси мають вбудовані модеми для зв'язку з робочим місцем оператора.

Зручність подання даних підвищує швидкість і якість роботи оператора. Сучасні системи збору і обробки інформації дозволяють зберігати інформацію в базах даних і автоматично формувати звіти за необхідні періоди, переглядати інформацію у вигляді діаграм і таблиць, з прив'язкою до місцевості за допомогою геоінформаційних технологій (електронні карти).

Транспортування і доставка природного газу споживачу, якими є: об'єкти малих і середніх населених пунктів; електростанції; промислові, комунально-побутові підприємства і населені пункти великих міст, пов'язана з великими втратами газу на кожній ділянці від розробленої свердловини у родовища, дотискуючих станцій і газорозподільних станцій до установок шафових газорегуляторних і газового обладнання в кожному житловому будинку. Раціональне використання і скорочення втрат природного газу при транспорті і в промисловості за рахунок створення і використання нових енергозберігаючих технологій та більш точного обліку споживання стає дуже актуальною задачею, так як на ГРС введених в експлуатацію в кінці 1970 начале1980 р. р., облік витрат газу і розрахунки із споживачем за надане кількість газу, проводиться за допомогою приладів ДСС-712, ТМС і ДИСК-250. У зв'язку з тим, що дані прилади морально і фізично застаріли, то виникають розбіжності за кількістю газу наданій споживачеві. В цілях врегулювання розбіжностей, що виникають при проведенні розрахунків між постачальниками, споживачами газу та газорозподільними організаціями, що надають послуги з транспортування газу, з питання обліку втрат газу прискорити збір інформації, підвищити точність у вимірюванні та обліку витрати газу.

Газорозподільна станція ГРС Харківського ЛВУ МГ призначена для подачі газу підприємствам, сільським господарствам і комунально -- побутовим споживачам м. Харкова з заданим тиском, температурою, при заданих витратах, необхідним ступенем очищення та одоризації газу. ГРС знаходиться у віддаленні від Харківського ЛВУ МГ, що ускладнює збір інформації і веде до розбіжностей із споживачами. Створення системи автоматизованого контролю та управління газорозподільною станцією дозволяє збирати інформацію без виїзду на ГРС і передавати її споживачам.



1. Аналіз функціонування газорозподідьчих станцій (ГРС) і проблемі забезпечення їх екологічної безпеки

1.1 Структура та функціонування сучасних газорозподільних станцій

Газорозподільна станція, або скорочено ГРС, необхідна для зменшення тиску газу до рівня, який буде відповідати умовам його безпечного споживання.

За своїм призначенням сьогодні виділяють наступні види газорозподільних станцій:

- станції, які розміщені на відгалуженні газопроводу. Вони встановлені на кінцевому ділянці відгалуження до промислового об'єкта або ж населеного пункту. Їх продуктивність складає від 5 до 500 тисяч кубічних метрів на годину;

- промислова станція, яка призначена для підготовки газу або видалення вологи і пилу з нього при видобутку на промислі. Також така ГРС може використовуватися для забезпечення газом населеного пункту, розташованого в безпосередній близькості до промислу;

- контрольно-розподільчі пункти, які встановлюються на відгалуженнях від магістральних газопроводів до сільськогосподарських або промислових об'єктів. Також вони використовуються для живлення кільцевої системи газопроводів, які розташовані навколо міста. Їх продуктивність складає від 2 до 12 тисяч кубометрів кожну годину;

- автоматична газорозподільна станція, яка призначена для забезпечення газом маленьких населених пунктів, колгоспних і радгоспних селищ, які розташовані на відгалуженнях від магістральних газопроводів. Їх продуктивність складає від 1 до 3 тисяч кубометрів на годину.

У свою чергу серед автоматичних газорозподільних станцій виділяють газорегуляторні пункти (ГРП), і газорегуляторні установки. Так, ГРП призначені для зменшення тиску газу, а також підтримання його на необхідному рівні, який задається міськими газовими мережами середнього або високого тиску. Газорегуляторні установки використовуються для живлення газових мереж або об'єктів. Витрата газу на них становить до півтора тисяч кубометрів на годину.

Газорозподільні станції, які встановлені на магістральному газопроводі в ході своєї роботи знижують початковий тиск газу. Технологічна схема автоматичної ГРМ включає в себе всі необхідні елементи, а також комплектується сучасним обладнанням.

До складу газорозподільних станцій входять основні блоки:

- комутаційних пристроїв;

- очищення газу;

- попередження гідратоутворення (при необхідності);

- автоматичного редукування (регулювання тиску, вимірювання витрати газу);

- автоматичної одоризації газу.

Газ із вхідного газопроводу надходить до блоку комутаційних пристроїв і подається на очищення в оливні пиловловлювачі абовісцинові фільтри блоку очистки, потім надходить до блоку автоматичного регулювання тиску. Далі газ надходить до вихідних газопроводів низького тиску, де проводяться вимірювання витрати, її кількісний облік і одоризація. Кількість ліній редукування на газорозподільній станції залежить від витрати газу; одна з ліній передбачається як резервна.

Автоматизовані газорозподільні станції оснащуюються комплектом запірної арматури, яка при аварійній ситуації забезпечує автоматичне введення в дію і відключення робочих і резервних ліній редукування. Для безперебійного постачання споживачів газом в разі виходу з ладу регулятора тиску, заміни, ремонту або огляду обладнання передбачається обвідний газопровід(байпас) з ручним регулюванням тиску. Найбільшого поширення набули газорозподільні станції, які споруджені за типовими проектами, або блочні заводського виготовлення.

Вимірювання рівня витрат газу на газорозподільній станції здійснюється за допомогою ротаційних або турбінних газолічильників, які розміщуються на газопроводі середнього тиску безпосередньо на виході із самої станції.

Температура газу вимірюється за допомогою термометра на вході в ГРС, а також на лініях редукування, які знаходяться за газовим лічильником. Як правило, вимірювання об'єму споживаного газу здійснюється з допомогою звужують пристроїв, наприклад, таких як діафрагма, або ж сопла Вентурі.

Захисна система автоматики на сучасних ГРС працює за принципом резервування, тобто при виході з ладу одного з регуляторів тиску природний газ для споживача подається з системи резервування (газгольдерів, підземних сховищ газу). ГРС обладнана вимірювальними приладами, захисною автоматикою, звуковою і світловою сигналізацією. Автоматизація ГРС дозволяє здійснювати безвахтенное обслуговування. Обслуговуються ГРС двома операторами, які розміщуються в будинках операторів, розташованих від ГРС на відстані 300-500м. При виникненні несправності в будинок оператора надходять світловий і звуковий сигнали. Якщо пропускна здатність ГРС становить понад 200000 м3/годину, то її обслуговування здійснюється вахтовим персоналом. При великих витратах і перепадах тиску газу регулятори тиску працюють нестабільно і створюють великий шум (з яким можна боротися, встановивши додатково шумоглушники). Виходячи з цього, зниження тиску на ГРС при великих перепадах тиску газу і витрати здійснюють у дві стадії. При певних значеннях температури і тиску вологого газу в газопроводі утворюються кристаллогидратные сполуки, що складаються з води і нестійких сполук вуглеводнів. Кристалогідрати знижують пропускну здатність газопроводу і навіть можуть повністю перекрити його перетин. Крім цього, різко погіршується робота регуляторів тиску. З метою запобігання утворення кристалогідратів здійснюється попередня осушка газу або підігрів його у водяних теплообмінниках рекуператорні типу на ГРС.

Як правило, більшість газорозподільних станцій були побудовані в середині і наприкінці сімдесятих років. Частина ГРС вже вимагає заміни.

1.2 Характеристика ГРС с. Соколове Харківського ЛВУ МГ

ГРС с. Соколове розташована в Харківській області. ГРС с. Соколове Зміївського району, Рис 1.2.1 входить до складу Харківського ЯВУ МГ УМГ „Харківтрансгаз". Область знаходиться на стику Середньоруської височини, Дніпровсько-Донецької низовини та Донецького кряжу, тут переважають степові і лісостепові ландшафти. Рельєф представляє собою горбкувату рівнину з річковими долинами, ярами і балками. Абсолютні відмітки рельєфу складають 160-203 м над рівнем моря.

Рис.1.2.1 Розташування ГРС

Вхідний трубопровід ГРС діаметром 50 мм, вихідний - 100 мм. Фактична продуктивність ГРС складає 2,0 млн. м³ за 2013 рік (III категорія). Після редукування газ надходить споживачам у с. Соколове.

Рис.1.2.1 ГРС с. Соколове - АГРС-3

Територію ГРС обладнано сітчастою огорожею висотою 1,80 м, під'їздом з твердим покриттям. На території ГРС знаходяться первинні засоби пожежогасіння:

- ящик із піском місткістю - 0,5 м³;

- совкова лопата - 1 шт.;

- відро -1 шт.;

- пожежний багор - 1 шт.;

- вогнегасник ОП-9 - 2 шт.

Форма обслуговування - надомна, кількість операторів - дві людини, один оператор - старший.

Електропостачання ГРС с. Соколове здійснюється від існуючих трансформаторних підстанцій.

Територію ГРС захищено системами блискавкозахисту, захисного заземлення.

ГРС с. Соколове зв'язана радіотелефонним зв'язком з диспетчерським пунктом Харківського ЯВУ МГ УМГ „Харківтрансгаз" (на базі системи GSM).



2. Аналіз та оцінка екологічних аспектів діяльності ГРС с. Соколове Харківського ЛВУ МГ

2.1 Ідентифікація факторів впливу ГРС на навколишнє середовище

Під час проведення планованих робіт на даному об'єкті необхідні наступні природні ресурси:

- водні: для промивання та гідровипробування ділянки газопроводу.

Для проведення будівельно-монтажних робіт використовуються наступні матеріальні ресурси:

- зварювальні електроди (типу Э42-Ц);

- ізоляційні матеріали;

- трудові ресурси: тимчасово на період виконання будівельних робіт.

Основною речовиною технологічного процесу є неодорований природний газ.

Склад транспортованого газу характеризується такими усередненими показниками: метан (СЕЦ) - 98,5 %, етан (С₂Н₆) - 0,5 %, пропан - 0,15 %, азот - 0,8 %, а також у незначних долях бутан, пентан, гексан, діоксид вуглецю, кисень.

Неодорований природний газ безбарвний, не має запаху, значно легший за повітря (питома вага газу складає 0,6 від питомої ваги повітря). Густина газу складає 0,68 кг/м³.

Природний газ пожежо- і вибухонебезпечна речовина. Нижня і верхня концентраційні межі спалахування в суміші з повітрям складають відповідно 5 % і 15%.

За токсикологічною характеристикою природний газ не має класу небезпечності (за метаном): максимально-разова, середньодобова гранично допустима концентрація (ГДК), а також концентрація в повітрі робочої зони (ГДКср, ГДК_мр, ГДКрз) не нормуються.

Санітарно-гігієнічні показники встановлюються в перерахунку на його складові:

- орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) за метаном - 50 мг/м^-5;

- ГДК в повітрі робочої зони, в перерахунку на вуглець - 300 мг/м°;

- 4 клас небезпечності (мало небезпечні речовини) - в перерахунку на вуглець.

Завдяки своїй властивості швидко звітрюватись у верхні шари атмосфери, природний газ не створює значних концентрацій у приземному шарі повітря, навіть під час значних витікань. Мінімально впливає на погіршення стану повітряного середовища та здоров'я людини.

Природний газ має задушливі властивості. Зниження кисню в повітрі, в результаті збільшення концентрації газу до рівня не нижче 16 %, переноситься без відчутних наслідків, до 14 % - призводить до легкого фізіологічного розладу, до 12 % - спричиняє тяжкі фізіологічні розлади, а до 10 % - може призвести до загибелі людини. Допустимою границею концентрації природного газу в повітрі приміщень є концентрація не більше 1,0 % .

Метан (СН4) - основна складова природного газу - безбарвний сильно летючий газ, ОБРВ - 50 мг/м³. Швидко розсіюється в атмосфері, не створюючи високих концентрацій. Під час можливих викидів у приземному шарі повітря радіусом 50 м, навіть за найбільш несприятливих умов (підвищена вологість, складний рельєф тощо), будь-яких суттєвих концентрацій газу виявити не вдається. Метан мінімально впливає на погіршення стану повітряного середовища та здоров'я людини.

Пари важких вуглеводнів (С_ХН_У) на відміну від метану, мають більш токсичні властивості і можуть осідати або розсіюватися, в залежності від метеорологічних умов, на значні відстані. Діють на центральну нервову систему людини, а в більш високих концентраціях мають наркотичну дію.

У разі загоряння газу під час аварійних ситуацій, а також під час проведення будівельно-монтажних робіт у повітряне середовище поступають оксиди азоту (Ж)_х) та окис вуглецю (СО).

Азоту двоокис (N02) - бурий газ з задушливим запахом, за температури більше ніж 140°С починає розкладатись на окис азоту та кисень.

Оксиди азоту можуть негативно впливати на здоров'я людини самі по собі й у комбінації з іншими забруднюючими речовинами. Пікові концентрації діють сильніше, ніж інтегрована доза. Короткочасний вплив 3000-9400 мкг/м"' двоокису азоту спричиняє зміни в легенях. Крім підвищеної сприйнятливості до респіраторних інфекцій, вплив двоокису азоту може призвести до підвищеної чутливості до бронхостенозу (звуженню просвіту бронхів) у чутливих людей.

Азоту окис (N0) - високотоксичний газ, без кольору, швидко окислюється в двоокис азоту. Швидкість окислення залежить від температури навколишнього середовища, атмосферного тиску і концентрації окису азоту. Окис азоту - кров'яна отрута. Він переводить гемоглобін у метагемоглобін. Справляє пряму дію на центральну нервову систему людини.

Окис вуглецю (СО) - газ без кольору і запаху. Підвищення рівня окису вуглецю в повітрі сприяє виникненню туманів, смогів, погіршує загальний стан атмосферного середовища.

У присутності окису вуглецю в крові погіршується віддача кисню тканинам організму. Внаслідок токсикації наступає слабкість, можливий головний біль, нудота тощо.

Для зварювання труб застосовуються електроди типу 342-Ц Показники емісії забруднюючих речовин у повітря під час зварювання наведено в таблиці 2.1.1.



Таблиця 2.1.1. - Показники емісії забруднюючих речовин у повітря під час зварювання

Забруднюючі речовини	Кількість забруднюючих речовин, г/кг
Заліза оксид (Fе203)	8,57
Марганцю оксид (МnО2)	1,00
Хрому оксид (Сr203)	1,43
Фториди	1,5
Водень фтористий	0,001

У процесі капітального ремонту обладнання ГРС виникають наступні відходи:

а)тверді:

- будівельні відходи від демонтажу, недогарки від електродів, відходи ізоляційних матеріалів, бочкотара тощо;

б)рідкі:

- промивні води після гідровипробування газопроводу, що містять глинисті з'єднання, окалину, іржу, шматки електродів.

Після завершення робіт щодо будівництва проектованої діяльності нитку газопроводу очищують і випробують на міцність. Проектом передбачено випробування гідравлічним способом. Воду для гідравлічного випробування передбачається доставляти автоцистернами, погодивши це питання з зацікавленими організаціями.

Очищення та випробування порожнини газопроводу здійснюється згідно з ВСН 011-88 у термін, встановлений календарним планом.

Вода, яку закачують у газопровід для промивання і гідровипробування, повинна відповідати 6-му класу чистоти і містити не більше 200 мг/л зважених речовин.

Порядок проведення робіт з очищення порожнини газопроводу, а також його випробування здійснюється згідно інструкції та схеми, складеної замовником і будівельною організацією. Контроль за якістю води після її відстоювання перед подальшою утилізацією веде генеральний підрядник разом із замовником і представником санепідемстанції.

Основний шумовий вплив під час реалізації планованої діяльності має місце в період проведення будівельно-монтажних робіт і є наслідком пересування автотранспорту, роботи будівельних машин і механізмів та виконання зварювальних робіт. Джерелами шуму відповідно є автотранспорт, працююча будівельна техніка, зварювальні агрегати, продувочні свічі під час спорожнення частини трубопроводу для проведення капітального ремонту.

Інтенсивність і періодичність шуму залежить від характеру виконуваних робіт та графіка їх проведення. Рівень шуму для людей, що працюють на будівельному майданчику не повинен перевищувати встановлений гранично допустимий норматив - 80 дБа.

У процесі експлуатації ГРС короткочасні шумові впливи спостерігаються під час технологічних продувок. Частота продувок залежить від умов експлуатації та графіка проведення ремонтів. Створюваний шум має короткочасний характер (тривалість продувки не перевищує 1 годину) і має переважно відлякуючий вплив на тварин.

Під час будівництва газопроводу проводиться 100 % контроль зварних швів радіографічним методом. Джерелом іонізуючого випромінювання є рентгенівська установка.

Для всіх робіт з пристроями, що генерують іонізуюче випромінювання вказується їх характер, обмежувальні умови, а також засоби забезпечення протирадіаційного захисту персоналу і населення, а також фізичного захисту джерела.

Діяльність на даному об'єкті повинна проводитись відповідно до інструкції СТП 320.30019801.040-2001 „Радіаційна безпека на об'єктах магістральних газопроводів" ,в яких регламентується:

- порядок проведення робіт, обліку, збереження, видачі і транспортування джерел, збирання і видалення радіоактивних відходів, утримання приміщень;

- засоби індивідуального захисту;

- засоби радіаційної безпеки під час роботи із джерелами; засоби попередження, виявлення і ліквідації радіаційних аварій; організація проведення радіаційного контролю.

Вимоги до придбання, постачання, розміщення, установлення і експлуатації установок і приладів з джерелами, генеруючими випромінювання, регламентуються відповідними нормами та правилами.

Виконавці робіт несуть відповідальність за збереження джерел з моменту одержання до їхнього повернення чи списання. У випадку звільнення (переходу) осіб, допущенних до робіт із джерелами, вони зобов'язані здати за актом усі джерела, що числяться за ними. Прилади, гарантійний термін експлуатації яких минув, або використання яких у подальшому не передбачається, необхідно протягом місяця перевести у режим зберігання з подальшою передачею іншому підприємству, виготовлювачу або на захоронення у терміни, погоджені з територіальними органами Держсанепідслужби МОЗ України.

Радіаційний контроль є невід'ємною частиною системи радіаційної безпеки і включає дозиметричний, радіометричний, спектрометричний і радіохімічний контроль, здійснюваний за допомогою приладів і розрахункових методів.

Як у період капітального ремонту, так і в процесі експлуатації ГРС можуть виникнути несправності та аварійні ситуації, попередження та усунення яких регламентовано СТП 320.30019801.033.

Перелік основних можливих несправностей та аварійних ситуацій на ГРС наведено в таблиці 2.1.2.



Таблиця 2.1.2 - Перелік основних можливих несправностей та аварійних ситуацій на ГРС

Назва несправності та аварійної ситуації	Заходи щодо усунення несправностей та аварійних ситуацій
1 Зниження тиску газу в лінії подавання газу споживачам:
а) різке зниження з причини пошкодження (розриву) на лінії подавання газу споживачам;	Відключення несправної лінії подавання газу споживачам.
б) різке зниження з причини обриву штока регулятора тиску;	Перехід на резервну лінію редукування.
г) поступове - з причини витоку газу на лінії живлення регулятора задавання (задавача);	Перехід на резервну лінію редукування.
д) поступове - з причини обмерзання імпульсної лінії або клапана на імпульсній лінії високого тиску;	Переведення регулятора задавання (задавача) на живлення зі сторони низького тиску.
є) поступове - з причини утворення гідратів у лініях редукування;	Перехід на резервну лінію редукування, руйнування гідратів.
ж) поступове - з причини несправності крана із пневмоприводом.	Ручна перевірка працездатності крана.
2 Зниження тиску на вході ГРС:
а) розрив (пошкодження) газопроводу - відгалуження високого тиску;	Від'єднання ГРС від газопроводу - відгалуження за умови тиску, близького до вихідного (якщо точно встановлено розрив). У разі можливості - перекриття крана на відгалуженні, попередження споживачів.
б) падіння тиску у вхідному газопроводі та системі магістральних газопроводів;	Перехід на подавання газу споживачам через байпас, попередження споживачів.
в) утворення гідратів у системі очищення газу.	Переведення подавання газу на блок редукування по байпасній лінії вузла очищення, попередження споживачів.
3 Підвищення тиску газу на виході ГРС з причини:
а) несправності регулятора тиску;	Перехід на резервну лінію редукування.
б) розриву мембранного полотна (діафрагми) регулятора тиску;	Замінення регулятора (мембранного полотна), перевірка справності регулятора-задавача.
в) несправності давана тиску газу;	Перехід на резервну лінію редукування.
г) несправності пружинного запобіжного крана або спеціального пружинного запобіжного крана (ПЗК або СПЗК).	Випробування ПЗК (СПЗК) вручну, перевірка положення триходового крана перед ПЗК (СПЗК).
4 Сильне витікання газу в приміщенні редукування (блоку редукування).	Переведення ГРС на роботу через обвідну (байпасну) лінію, стравлювання газу з блоку (вузла) редукування, ліквідація витоку.
5 Сильне витікання газу з блоку підігрівання газу.	Відключення блоку підігрівання газу, перехід на подавання газу через бай пас блоку.
6 Розрив газопроводу на проммайданчику ГРС із загорянням газу.	Від'єднання ГРС від газопроводу- відгалуження та від вихідного газопроводу, стравлювання газу, ліквідація наслідків розриву.
7 Несправність регуляторів тиску газу на водогрійному котлі.	Вимкнення лінії відбору газу до регулятора тиску, ремонт регулятора.
8 Витікання газу чєрез гідрозатвор.	Перевірка рівня рідини в гідрозатворі, регулювання величини тиску газу для живлення котла.
9 Несправність автоматики безпеки горіння водогрійного котла.	Несправна автоматика підлягає заміні, а котел - виключенню з роботи.

Аварійні ситуації під час капітального ремонту та експлуатації виникають у результаті порушення правил виконання будівельно-монтажних робіт та правил техніки безпеки.

Про всі виявлені аварійні ситуації та відмови обладнання працівники ГРС повинні повідомити диспетчера ЛВУ.

Додатково необхідно вжити заходи щодо:

- попередження мешканців населених пунктів про виявлену небезпеку;

- припинення руху транспорту в сторону ГРС;

- організації, у випадку необхідності, об'їзду по автомобільній дорозі, яка проходить поблизу ГРС;

- ліквідації небезпеки в найкоротший строк.

Під час реалізації даного проекту джерелами впливу на ті чи інші компоненти навколишнього середовища є:

а)під час капітального ремонту:

- будівельна техніка;

- зварювальні електроди;

- свічка запобіжних клапанів, що скидає в атмосферу метан під час проведення монтажних робіт.

б)під час експлуатації:

- продувальна свічка одоризаційної установки під час стравлювання газу із підземної місткості та розхідного бачка для заповнення їх одорантом;

- продувальна свічка місткості для збирання конденсату під час стравлювання газу в -атмосферу в періоди її заповнення, ремонту, внутрішнього огляду і гідравлічних випробувань;

- свічка запобіжних клапанів, що скидає в атмосферу метан під час планово-попереджувального ремонту (ППР) регулювальних клапанів, перекривної арматури, пиловловлювачів, фільтрів, лічильників газу, у разі настроювання запобіжних клапанів на необхідний тиск спрацьовування;

- труби підігрівачів газу або котлів опалення ГРС (в опалювальний сезон), що скидають в атмосферу продукти спалювання природного газу: окис вуглецю, окис та двоокис азоту.

2.2 Методичні підходи до розрахунків і нормуванню викидів ГРС

На ГРС здійснюються такі технологічні операції:

- Очищення газу від механічних домішок і від конденсату.

- Підігрів (при необхідності) газу перед його редукуванням;

- Замір витрати газу;

- Зниження тиску газу до необхідної величини і підтримання цієї величини на виході;

- Одоризація газу (при вступі неодорованого або недостатньо одорованого газу).

Нормування підлягають викиди шкідливих (забруднюючих) речовин від встановленого технологічного обладнання. Перелік речовин представлений в таблиці 2.2.1



Таблиця 2.2.1 - Перелік забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря на ГРС

Код	Назва речовини	ПДКмр. (ОБУВ)	Джерело виділення
0410	Метан	50	мг/м3	Технологічне обладнання
1716	Одорант- СПМ	5·10-5	мг/м3
Продукти згорання природного газу
0301	Діоксид азоту	0,2	мг/м3	Котельня, підогріви газу
0304	Оксид азоту	0,4	мг/м3
0330	Діоксид сіри	0,5	мг/м3
0337	Оксид вуглерода	5	мг/м3
0703	Бенз/а/пирен	1·10-6	мг/м3

При експлуатації ГРС допускаються викиди природного газу (що включають одорант, якщо газ надходить одоруватися), величина яких залежить від складу і типу встановленого технологічного обладнання:

- При продувці пиловловлювачів в конденсатозбірник (залповий викид) при централізованому обслуговуванні - 1 раз на тиждень;

- При періодичних відключеннях пиловловлювачів або фільтрів для внутрішнього огляду або ремонту, очищення або заміни змінних елементів (залповий викид) - 1 раз на рік;

- При перевірці працездатності запобіжних клапанів (залповий викид) - 1 раз в 10 днів взимку і 1 раз на місяць влітку;

- З блоку редукування тиску при ремонті-огляді регуляторів тиску (залповий викид) - 1 раз на рік;

- При аварійних витоках з запірної арматури або технологічного обладнання при їх несправності;

- При ремонтних роботах на обв'язці і технологічному обладнанні (підбурювання, продування газу в атмосферу) - по мірі необхідності.

Джерелами виділення продуктів згоряння природного газу на ГРС, АГРС залежно від встановленого обладнання можуть бути:

- Підігрівачі природного газу;

- Котельні малої продуктивності.

Залпові (короткочасні) викиди природного газу враховуються в річних нормативи викидів.

У проектах нормативів ПДВ дається розрахункова оцінка впливу залпових викидів на атмосферне повітря (потужність викидів вг/сі приблизне максимальне забруднення в найближчій житловій забудові).

Аварійні викиди не нормуються. Організовується облік фактичних аварійних викидів за минулий рік, що включаються в річну звітність за формою № 2-ТП (повітря). Для їх запобігання розробляються і проводяться профілактичні заходи.

Для попередження та своєчасної ліквідації витоків передбачений систематичний контроль герметичності обладнання, арматури, сальникових ущільнень, зварних і фланцевих з'єднань, трубопроводів.

Передбачені заходи щодо попередження витоків:

- Регулярний профілактичний огляд запірної арматури на всіх лініях редукування, включаючи свічки;

- Періодична набивка мастила в крани;

- Контроль загазованості в залі редукування за допомогою газоаналізаторів-сигналізаторів;

- Використання фторопластових ущільнень;

- Виявлення джерел витоків омилюванням.

Постійні неорганізовані викиди на ГРС (включаючи і від запірної арматури) відсутні. Експлуатація негерметичної запірної арматури категорично забороняється.

При проведенні розрахунків розсіювання забруднюючих речовин, максимальний рівень забруднення визначається для умов повного завантаження основного технологічного обладнання та їх нормальної роботи, а також за умови, що залпові викиди одночасно не виробляються. Рівень забруднення атмосфери розраховується окремо для кожного шкідливої речовини. газорозподільний станція викид екологічний



2.3 Оцінка впливів ГРС на навколишнє середовище

Клімат місцевості, де розташовано ГРС с. Соколове, помірно- континентальний. Зима м'яка, з хмарною погодою. Літо тепле, з великою кількістю сонячних днів. Опади у вигляді дощів, злив. Влітку характерні посухи та суховії.

Відповідно до СНІП 2.01.01 клімат території Харківської області України характеризується такими метеопараметрами:

- кліматична зона - II;

- кліматичний район - II;

- середньорічна температура - 6,9 °С;

- абсолютна мінімальна температура - мінус 36 °С;

- абсолютна максимальна температура - 3 9 °С;

- найхолодніший місяць - січень, середня температура - мінус 7,3 °С;

- найтепліший місяць - липень, середня температура - 20,8 °С;

- тривалість періоду з температурою нижче 0 °С - 126 діб;

- кількість опадів за рік - 609 мм;

- глибина промерзання ґрунту -1,1м;

- висота сніжного покрову - до 0,6 м;

- середньорічна швидкість вітру - 3,4 м/с;

- коефіцієнт рельєфу місцевості - 1.

Середню місячну і річну температуру повітря в Харківській області наведено в таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1 - Середня місячна і річна температура повітря в Харківській області

Місяці	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Температура, °С	-7,3	-6,9	-1,7	7,7	15,1	18,6	20,8	19,7	14,0	7,1	0,3	-4,8	6,9



Середньорічна швидкість вітру складає 3,4 м/с. Максимальна середньомісячна швидкість 4,0 м/с (квітень). Швидкість вітру, ймовірність якого складає 5% - 15 м/с. Середню швидкість вітру в Харківській області наведено в таблиці 2.3.2.

Таблиця 2.3.2 - Середні швидкості вітру в Харківській області

Місяці	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	Рік
Швидкість вітру, м/с	3,3	3,6	3,7	4,0	3,6	3,4	3,2	3,3	3,4	3,6	3,3	3,0	3,4

У регіоні віють переважно вітри східного (17%) і південно-східного (15%) напрямків зимою та північно-західного (21%) і північного (17%) напрямків літом.

Напрямок вітру за сторонами світу наведено в таблиці 2.3.3.

Таблиця 2.3.3 - Напрямок вітру за сторонами світу

Сторони світу	Півн.	Півн.-Схід	Сх.	Півд.- Схід	Півд.	Півд.- Захід	Зах.	Півн.- Захід
Повторюваність напрямку вітру, %	січень	9	12	16	17	10	12	13	11
	липень	17	14	12	9	4	9	14	21

Харківська область належить до зони недостатньої вологості. Кількість річних опадів складає 609 мм. Найбільша кількість опадів: за рік 744 мм, за місяць 149 мм, за добу 74 мм. Середня місячна відносна вологість повітря о 13 годині:

- найбільш холодного місяця - 81%;

- найбільш теплого місяця - 47%.

Середня дата утворення сніжного покриву - остання декада листопада. Найбільш повний схід сніжного покриву визначено в середині лютого, кінцевий схід снігу - в середині березня. Середня кількість днів зі сніжним покривом складає 80.

Джерелами забруднення атмосферного повітря під час капітального ремонту є автотранспорт, будівельна техніка, зварювальні роботи, викиди природного газу в атмосферу під час проведення демонтажних робіт.

Характер впливу - тимчасовий (лише під час проведення будівельно- монтажних робіт).

Приймаючи до уваги швидкість руху та щільність автотранспортних потоків, територіальне розміщення майданчикових споруд і тривалість капітального ремонту, можна прогнозувати, що викиди забруднюючих речовин від автотранспорту не спричинять незворотних наслідків в атмосферному повітрі і, як свідчить досвід будівельно-монтажних робіт на аналогічних об'єктах, не завдадуть шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людини.

Кількість забруднюючих речовин, що виділяються під час зварювання,

визначається згідно до показників емісії забруднюючих речовин у повітря під час зварювання та наплавлювання металів.

Для зварювання труб потреби складають:

- електроди 342-Ц - 0,2 кг.

Показники розрахунку викидів забруднюючих речовин у повітряне середовище під час проведення зварювальних операцій наведено в таблиці 2.3.4.

Таблиця 2.3.4 - Показники розрахунку викидів забруднюючих речовин у повітряне середовище під час проведення зварювальних операцій

Забруднюючі речовини	Кількість забруднюючих речовин, г/кг	Усього, г
Заліза оксид (Fе203)	8,57	1,714
Марганцю оксид (Мn02)	1,00	0,2
Хрому оксид (Сr2O3)	1,43	0,286
Фториди	1,5	0,3
Водень фтористий	0,001	0,0002



Розрахунок виявив незначний вплив викидів забруднюючих речовин під час проведення зварювальних робіт.

У розрахунку визначення кількісного значення викиду природного газу в атмосферу під час проведення демонтажних робіт прийнято варіант максимально можливого викиду. Розрахунок проведено за Методикою визначення питомих витрат природного газу під час його транспортування газотранспортною системою та зберігання в підземних сховищах .

Результати розрахунку зведено в таблицю 2.3.5.

Таблиця 2.3.5 - Розрахунок витрат і викидів природного газу під час проведення демонтажних робіт

Найменування параметра	Познака, формула	Значення
Тиск газу, МПа	Р	0,3
Температура газу, К	Т	283
Густина газу в ст. у., кг/м^	Ро	0,7
Тиск газу в ст. у., МПа	Ро	0,1013
Температура газу в ст. у., К	То	293
Діаметр, м	Ё	0,17
Товщина стінки, м	H	0,035
Довжина, м	L	20
Діаметр свічки, м	J	0,01
Геометричний об'єм, м3	V =L * 3,14 * (d - 2 * h)2 / 4	0,157
Відносна густина газу за повітрям	А = р0/ 1,206	0,5804
Критична температура газу, К	Ткр= 114,9 х (?-0,55)/0,49 + + 190,5	197,7488
Критичний тиск газу, кгс/см2	Ркр = 2,4 х (? - 0,55) / 0,49 + + 47,1	47,2514
Зведена температура газу	Tзв=T/Tкр	1,4311
Зведений тиск газу	Рзв= 0,0981 * Р/Ркр	0,0648
Коефіцієнт регресії А	А = - 0,0208869366 + 0,44193099036 х Рзв + 0,01340688358 * Рзв2- 0,010678120982 * Рзв3	0,0078
Коефіцієнт регресії В	В = - 2,49252726 -1,451180827 х Р38 +0,7306672766 х Рзв2 - 0,1375526455 х Рзв3	-2,5835
Коефіцієнт регресії С	С = 1,0075 - 0,0021 х Рзв + + 0,0079 х Рзв2 - 0,0022 х Рзв3	1,0074
Коефіцієнт стисливості газу	Z = С - А х Тзвв	Г 1,0043
Газова стала, Дж/(кг*К)	R = 288/?	496,1829
Швидкість критичного витікання газу в атмосферу, м/с	Wкр = (Z *R*T)1/2	375,5334
Миттєві витрати газу, м3/с	Q1=wкр*(3,14*j2 /4)*Р*Т0/ (Р0 * Т * Z)	0,09
Викид газу (метану), г/с	Е = 103*Q1*р0	63
Витрати газу на стравлення, м3	Qстр = V*Р*Т0 / (Р0*Т*Z)	0,4793

Розрахунок виявив мінімальні викиди метану та витрати газу під час проведення демонтажних робіт. Природний газ, швидко звітрюючись у верхні шари атмосфери, не створить суттєвих концентрацій у приземному шарі повітря і не справить суттєвого впливу на стан повітряного середовища та здоров'я людини.

Під час спалювання природного газу викидаються оксид вуглецю, оксиди азоту в перерахунку на діоксид азоту, неметанові легкі органічні сполуки (НМЛОС).

Валові та миттєві викиди забруднюючих речовин за опалювальний період наведено в таблиці 2.3.6.

Таблиця 2.3.6 - Розрахунок витрат газу і викидів забруднюючих речовин за опалювальний період

Найменування параметра	Познака, формула	Значення
Густина газу в ст. у., кг/м3	Ро	0,7
Номінальні витрати паливного газу, м3/год	Вн	2,55
Нижча теплотворна здатність паливного газу, МДж/кг	Q	47,85
Показник емісії діоксиду азоту NO2, г/ГДж	kNO2	50
Показник емісії оксиду вуглецю СО, г/ГДж	kCO	70
Показник емісії НМЛОС, г/ГДж	kНМЛОС	5
Обліковий період, годин		4320
Витрати паливного газу за період, т	В = 10-3 * Вн* p0 * t	7,711
Викиди діоксиду азоту N02 за період, т	EN02= 10-6 * kNO2* Q * В	0,1845
Викиди оксиду вуглецю СО за період, т	Есо = 10-6 * kCO * Q * В	0,2583
Викиди НМЛОС за період, т	Енмлос = 10-6 * kНМЛОС * Q * В	0,0184
Миттєві викиди діоксиду азоту NO2, г/с	МNO2 = 103 * ЕNO2 / (t * 3600)	0,0012
Миттєві викиди оксиду вуглецю СО, г/с	Мсо= 103 * ЕCO / (t * 3600)	0,0017
Миттєві викиди НМЛОС, г/с	МНМЛОС = 103 * ЕНМЛОС / (t * 3600)	0,0001
Витрати за період, м3	Вгазу = Вн * t	11016



За даними розрахунку перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин відсутні. Розрахунок проведено для найгіршого з варіантів, фактичні викиди, як правило, досягають менших значень, що обумовлено економічною доцільністю, тому перевищення встановлених нормативних значень не прогнозується.

Запланована діяльність не суперечить законам України „Про флору", „Про фауну", „Про природно-заповідний фонд".

Вплив запроектованого об'єкта на рослинний і тваринний світ є обмеженим у просторі і часі. Він не загрожує видам та популяціям, що перебувають під особливим захистом. За умов здійснення передбачених у проекті відповідних захисних, відновлювальних та компенсаційних заходів, вплив запроектованої діяльності на флору і фауну можна вважати виправданим і прийнятним.

У період експлуатації впливів на рослинний і тваринний світ не очікується.



3. Забезпечення екологічної безпеки функціонування ГРС

3.1 Загальні вимоги до забезпечення екологічної безпеки при експлуатації ГРС

Екологічна безпека роботи ГРС гарантується розробленням та здійсненням комплексу технічних, організаційних та інших заходів щодо запобігання аваріям, а також ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків.

Керівники підрозділів, об'єктів і філій ДК "Укртрансгаз" несуть відповідальність за дотримання норм і правил екологічної безпеки, раціональне використання та відновлення до рівня встановлених нормативів земель, вод, інших природних ресурсів, а також за додержання встановлених нормативів викидів і скидів забруднювальних речовин у навколишнє природне середовище та розміщення в ньому відходів.

Основними джерелами забруднення довкілля на ГРС є:

- продувальна свічка одоризаційної установки під час стравлювання газу із підземної місткості та розхідного бачка для заповнення їх одорантом;

- продувальна свічка місткості для збирання конденсату під час стравлювання газу в атмосферу в періоди її заповнення, ремонту, внутрішнього огляду і гідравлічних випробувань;

- свічка запобіжних клапанів, що скидає в атмосферу метан під час ППР регулювальних клапанів, перекривної арматури, пиловловлювачів, фільтрів, замірних діафрагм, у разі настроювання запобіжних клапанів на необхідний тиск спрацьовування;

- труби підігрівачів газу або котлів опалення ГРС (в опалювальний сезон), що скидають в атмосферу продукти спалювання природного газу: окис вуглецю,, окис та двоокис азоту.

Річні розрахунки фактичних викидів забруднювальних речовин на ГРС повинні здійснювати спеціалісти служби ГРС на підставі "Типового проекту нормативів гранично - допустимих викидів для ГРС МГ України".

З метою недопущення попадання одоранту і газового конденсату в повітря і на грунт керівники виробничих підрозділів та їх служб зобов'язані забезпечити:

- виконання операцій із зливання і наливання, транспортування, зберігання і застосування одоранту закритим способом;

- очищення суміші парів одоранту з природним газом в установці нейтралізації або її утилізацію під час заповнення одорантом підземної місткості і витратного бачка;

- безпечне зберігання запасу одоранту, необхідного для одоризації газу, в герметичній підземній місткості;

- зливання вловленого конденсату в підземні місткості, а в подальшому - перекачування його в пересувну місткість (автоцистерну тощо) для перевезення і використання за призначенням.

Згідно з "Правилами охорони магістральних трубопроводів" навколо проммайданчика ГРС встановлюється охоронна зона радіусом (100 - 350) м залежно від діаметра газопроводу - відгалуження і робочого тиску.

Керівники філій і підрозділів ДК "Укртрансгаз" зобов'язані:

- забезпечити збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

- не допускати скидання стічних вод із проммайданчика ГРС, використовуючи рельєф місцевості (балки, кар'єри, пониззя тощо);

- забезпечити дотримання відповідного санітарного стану на території ГРС і не допускати винесення дощовими водами сміття, продуктів ерозії грунтів, сировини тощо;

- організовувати проведення в установленому порядку еколого-теплотехнічних обстежень ГРС.

Проммайданчик ГРС після закінчення будівельно-монтажних робіт, прибирання будівельного сміття та вертикального планування підлягає озелененню згідно з проектом.



3.2 Заходи та рекомендації щодо забезпечення екологічної безпеки функціонування ГРС

З метою захисту атмосферного повітря від забруднення і зменшення можливого впливу на стан повітряного середовища проектом передбачається:

а)під час капітального ремонту:

- розроблення і дотримання графіка роботи будівельної техніки і робочого устатковання на режимах з найменшою кількістю викидів забруднюючих речовин (ЗР);

- виключення роботи машин і механізмів на форсованих режимах;

- розподіл у часі зайнятості одиниць техніки, яка не задіяна в єдиному технологічному процесі, таким чином, щоб виключався ефект підсилення і сумарної дії ЗР;

- регулювання двигунів внутрішнього згоряння будівельної техніки;

- заборона виїзду на лінію автотранспортних засобів (включаючи

особистий транспорт) з невідрегульованими двигунами;

- періодичний контроль за технічним станом машин і механізмів, які експлуатуються, особливо технічних засобів, що можуть викликати загоряння;

- виконання транспортно-перевізних операцій з максимальною

ефективністю і при повному завантаженні техніки;

- використання резервів більш якісного палива;

- заборона спалювання відходів виробництва і сміття на території проведення робіт;

б)під час експлуатації:

- продувка ділянок газопроводу на ГРС в період сприятливих метеорологічних умов;

- попередження і своєчасне ліквідування аварійних ситуацій.

Для зменшення впливу на водне середовище необхідно дотримуватися наступних заходів:

- після гідровипробувань злив води в привізні ємності для одноразових випробувань;

- забороняється миття будівельної техніки у водоймах, злив паливно- мастильних матеріалів поза спеціально пристосованих для цієї мети місць.

Якість використаної води повинна відповідати таким вимогам:

- зважених часток < 5 мг/л;

- запаху та кольору немає;

- реакція БПК < 3 мг/л;

- вміст заліза < 0,5 мг/л;

- отруйних речовин немає.

Відповідно до СТП 320.30019801.039 [24] відходи IV класу небезпеки можуть зберігатися відкрито на промисловому майданчику у вигляді конусоподібної купи, звідки їх автонавантажувачем перевантажують у самоскидний автотранспорт і доставляють у місця утилізації або захоронення.

Місце і спосіб зберігання відходів повинні гарантувати наступне:

- відсутність або мінімізацію впливу розміщення відходів на навколишнє природне середовище;

- запобігання втрати відходами властивостей вторинної сировини під час неправильного збирання і зберігання;

- зведення до мінімуму ризику займання відходів;

- недопущення займання відходів;

- зручність вивезення відходів.

Дрібні будівельні і побутові відходи передбачається збирати в спеціальні інвентарні контейнери.

Тверді відходи, у тому числі сипкі, які зберігаються в контейнерах, у пластикових, паперових пакетах або мішках необхідно видаляти з території протягом двох діб.

Необхідно передбачити роздільне збирання ресурсоцінних відходів (металобрухт, відпрацьовані оливи, гумові та полімерні відходи та інше).

Тріски, відходи ізоляції, обрізки поліхлорвінілової ізоляції від оброблення кінців кабельної продукції, шматки рулонних покрівельних матеріалів, бій скла і тверді відходи споживання підлягають захороненню на найближчих сміттєвих звалищах за договором будівельної організації з місцевими комунальними службами й органами санітарного нагляду.

Відпрацьована олива робочої техніки зливається в цистерни, переробляється і повторно використовується в народному господарстві. На території проведення робіт злив мастил суворо забороняється.

Промивні води після гідровипробування, скидаються в спеціальні ємності.

За умови дотримання всіх передбачених проектом вимог щодо управління відходами, цей вид забруднення не повинен негативно вплинути на стан і якість навколишнього природного середовища.

Для забезпечення безпеки під час проведення капітального ремонту необхідно суворо дотримуватися діючих нормативних документів та виробничих інструкцій і заходів з охорони праці, які наведено в загальній пояснювальній записці 87.08-ГРС-ПЗ у розділі 87.0...