Оцінювання економіко-екологічних ризиків використання осушуваних земель

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

КРАСОВСЬКА ЮЛІАНА ВІКТОРІВНА

УДК 330.131.7

ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ВИКОРИСТАННЯ ОСУШУВАНИХ ЗЕМЕЛЬ

08.00.06 - економіка природокористування та охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Рівне - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України, м. Рівне.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Костриченко Валентина Михайлівна,

Національний університет водного господарства та природокористування, доцент кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Грановська Людмила Миколаївна, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри гідромеліорацій та економіки природокористування, м. Херсон;

кандидат економічних наук, доцент

Файфура Василь Васильович, Тернопільський національний економічний університет, доцент кафедри управління персоналом і регіональної економіки, м. Тернопіль.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету водного господарства та природокористування за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Приходька, 75.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Н.Е. Ковшун

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Досягнення сталого соціально-економічного розвитку України потребує узгодження стратегій, що спрямовані на економічне зростання і охорону навколишнього природного середовища. Ринковий механізм не забезпечує автоматичного вирішення екологічних проблем в цій сфері, результатом чого є складне становище природних екосистем, причому існує серйозна небезпека подальшого його погіршення.

В свою чергу, розв'язання проблеми підтримки продовольчої безпеки країни неможливе без подальшого розвитку водогосподарсько-меліоративного комплексу, в практиці господарювання якого не завжди досягається мета відновлення і покращення початкових властивостей природи. Тому розгляд питань прогнозування, попередження і зниження економіко-екологічних втрат набуває особливого значення для подальшого розвитку економіки України та окремих її галузей. Це зумовлює потребу у вивченні економіко-екологічних ризиків в сфері землекористування та у розробці стратегії зменшення їх негативного впливу на результати.

Проведене дослідження має велике екологічне значення, оскільки сприятиме оптимізації структури природокористування, зниженню техногенного навантаження на екосистеми та підвищенню їх стійкості, а також відновленню їх якісного стану.

В останні роки здійснено низку наукових досліджень і експериментальних прикладних розробок щодо аспектів управління ризиками, економіки катастроф та екологічної безпеки. Значний внесок в їхній розвиток внесли вітчизняні і закордонні науковці, найбільш відомі серед них: А.Альгін, В.Андрійчук, Л.Бауер, І.Балабанов, І.Бузько, В.Вітлінський, П.Грабовий, Л.Грановська, І.Гречановська, Б.Данилишин, С.Дорогунцов, Е.Жуковський, С.Ілляшенко, В.Кардаш, Ю.Куракіна, В.Леонець, І.Ляшенко, Г.Марковіц, А.Мур, С.Наконечний, Б.Райзберг, В.Романов, М.Селман, П.Скрипчук, В.Трегобчук, А. Федорищева, М.Хвесик, Є.Хлобистов, А.Хорін, Т.Хоружая, В.Чепурко, Г.Черевко, В.Шарп, В.Шебеко, О.Шубравська, О.Ястремський, А.Яцик та ін.

В той же час багатоплановість, складність і недостатня розробленість проблеми формування організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту екологічних небезпек, необхідність їх системної наукової розробки і практичного застосування, наявність ряду дискусійних питань і невирішених задач обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили мету і структуру дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках Постанови Кабінету Міністрів від 16 листопада 2000 року №1704 «Про комплексну програму розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушуваних угідь у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року». Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідної роботи Національного університету водного господарства та природокористування «Економіко-екологічне обґрунтування використання природних ресурсів (на прикладі підприємств Західного регіону України)» (номер державної реєстрації 0106U010488). Особистим внеском автора є удосконалення методів оцінювання та врахування економіко-екологічних ризиків при прогнозуванні результатів використання осушуваних земель.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є удосконалення теоретичних та методичних положень щодо оцінювання та урахування економіко-екологічних ризиків при обґрунтуванні доцільності інвестицій у будівництво та реконструкцію осушувальних систем, а також розробка практичних рекомендацій стосовно формування та реалізації системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту в аграрному використанні осушуваних земель.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі були поставлені такі основні завдання: ризик осушуваний земля аграрний

удосконалити понятійний апарат щодо визначення термінів «економіко-екологічний ризик» та «економіко-екологічний ризик аграрного використання осушуваних земель»;

обґрунтувати та систематизувати фактори економіко-екологічних ризиків, що виникають при використанні осушуваних земель, з метою їх повного охоплення та врахування;

провести аналіз сучасного стану аграрного використання осушуваних земель та оцінити рівень існуючого економіко-екологічного ризику;

розкрити особливості формування нових економічних відносин в аграрному використанні осушуваних земель;

удосконалити методичні підходи до оцінювання економіко-екологічних ризиків шляхом прогнозування та врахування їх під час прийняття управлінських рішень в аграрному використанні осушуваних земель;

обґрунтувати врахування економіко-екологічних ризиків інвестування в осушувальні меліорації через встановлення рівня оптимальної водозабезпеченості;

сформувати систему економічних інструментів управління в аграрному використанні осушуваних земель.

Об'єктом дослідження є процес зменшення негативного впливу економіко-екологічних ризиків аграрного використання осушуваних земель за допомогою системного підходу до їх оптимізації в сучасних умовах господарювання.

Предмет дослідження -- сукупність теоретико-методичних та прикладних засад оцінювання і врахування економіко-екологічного ризику як підґрунтя для прийняття еколого-орієнтованих управлінських рішень в процесі аграрного використання осушуваних земель.

Методи дослідження. Методологічну основу виконаного дослідження склали теоретичні положення економічної науки, праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених в області проблем взаємодії природи і суспільства, економічної ефективності природокористування, інвестування, ризик-менеджменту.

У процесі дослідження використано загальнонаукові методи дослідження, такі як: діалектика наукового пізнання, єдність сходження від абстрактного до конкретного, формалізація економічних процесів і явищ через аналіз відповідних економічних категорій, а також спеціальні методи, а саме: логічного та якісного аналізу і синтезу (для характеристики існуючих взаємовідносин учасників аграрного виробництва на осушуваних землях та встановлення напрямків їх вдосконалення); системного підходу (при визначенні комплексу економіко-екологічних ризиків аграрного використання осушуваних земель); статистичні (при розрахунку ймовірностей настання ризикових подій); економіко-математичні (в ході моделювання економіко-екологічних ризиків при обґрунтуванні доцільності інвестицій у будівництво та реконструкцію осушувальних систем на основі розрахункової водозабезпеченості та при виборі стратегії зниження ризику шляхом диверсифікації); «теорія ігор» (при визначенні критеріїв вибору варіанту осушення), «дерева рішень» та експертних оцінок (при встановленні коефіцієнтів упевненості для оцінки сумісних та несумісних ризиків); основні положення мікро- і макроекономіки та ризик - менеджменту (при оцінці рівня ризику).

Інформаційною базою дослідження є закони України, правові та нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств та відомств, інших органів державного управління. Використано аналітичні огляди, звіти та статистичні матеріали з питань економічного розвитку та природокористування в Україні та окремих її регіонах, монографічну літературу, періодичні наукові видання та результати власних досліджень автора.

Науковою новизною є такі результати дослідження:

вперше:

- з метою врахування рівня економіко-екологічного ризику розроблено альтернативний підхід до обґрунтування рівня розрахункової забезпеченості стоку, як ключового параметру меліоративної системи. Це, на відміну від існуючого нормативного методу, дає змогу обирати варіант інвестування осушення з оптимальним поєднанням максимізації очікуваного доходу та мінімуму ризику і встановлювати більш реальні терміни окупності проектів;

удосконалено:

- тлумачення економічної сутності поняття «економіко-екологічного ризику» в аграрному використанні осушуваних земель, яке, на відміну від існуючого (статичного), враховує динамічний характер його дії у тривалому періоді;

- класифікацію економіко-екологічних ризиків аграрного використання осушуваних земель в частині доповнення такими ознаками: за причинами виникнення, в залежності від впливу на ефективність, за стадіями прийняття рішень, що дозволить в повній мірі врахувати та оцінити ризик на всіх стадіях життєвого циклу інвестиційного процесу та підвищити результативність аграрного землекористування;

- методичні підходи оцінювання економіко-екологічних втрат та їх ймовірностей в аграрному використанні осушуваних земель шляхом визначення коефіцієнтів упевненості на основі побудови «дерева рішень», які дають можливість передбачати негативні наслідки, а отже здійснювати превентивне управління;

дістали подальшого розвитку:

- систематизація методів якісної та кількісної оцінки економіко-екологічних ризиків в аграрному використанні осушуваних земель з урахуванням галузевих особливостей, що дозволить в повній мірі використати їх потенціал;

- методики обґрунтування страхового захисту від економіко-екологічних ризиків в аграрному використанні осушуваних земель, формування накопичувального фонду для компенсації ризиків, мінімізації ризиків через диверсифікацію сівозмін на основі моделювання, які дозволять комплексно захистити землекористувача від потенційних втрат в разі настання ризикових подій.

Практичне значення одержаних результатів. Порядок оцінювання та врахування економіко-екологічного ризику прийнято Державним комітетом України по водному господарству для використання при розробці проектної документації з метою вибору варіанту проекту осушення (довідка № 3292/5/11-08 від 04.08.2008). Врахування показника економіко-екологічного ризику дозволить об'єктивно оцінювати вартість земельних ділянок. Методичні рекомендації визначення вартості земельних ділянок з врахуванням ризику їх використання прийняті до впровадження Головним управлінням Державного комітету земельних ресурсів у Рівненській області (довідка № 01-18-61 від 11.08.2008). Теоретичні узагальнення, висновки та пропозиції, викладені в матеріалах дисертації, використовуються при проведенні лекційних та практичних занять з дисциплін «Економіка природокористування», «Економічний ризик та методи його вимірювання», «Регіональна економіка» (довідка Національного університету водного господарства та природокористування № 6 від 4.09.2008).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення, розробки, висновки та практичні рекомендації, викладені в дисертаційній роботі, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження і положення дисертаційної роботи доповідались і були схвалені на таких наукових конференціях та семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції «Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність» (м. Вінниця, ВТЕІ КДТЕУ, 2000 р.); VIII з'їзді Українського географічного товариства (м. Луцьк, ВДУ ім.. Лесі Українки, 2000 р.; ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу в контексті євроінтеграції» (м. Рівне, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій» (м.Чернівці, Буковинський університет, 2007 року); міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (м. Київ, РВПС України НАН України 2008 рік).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 13 наукових працях (2,75 друк. арк.). З них 8 - у фахових наукових виданнях (2,00 друк. арк.), здобувачу особисто належить 1,75 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 251 сторінок, з них 196 сторінки основного тексту, який містить 37 таблиць (з них 5 займають 9 повних сторінок) і 27 рисунків (з них 3 займають повну сторінку). Список використаних джерел із 201 найменування викладено на 17 сторінках, 15 додатків - на 54 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади оцінювання економіко-екологічних ризиків використання осушуваних земель» визначено сутність та розроблено класифікацію ризиків в аграрному використанні осушуваних земель; науково обґрунтовано особливості врахування економіко-екологічних ризиків в оцінюванні ефективності використання осушуваних земель; узагальнено методичні підходи до оцінювання економіко-екологічних ризиків та визначення шляхів їх оптимізації.

Особливість аграрного використання осушуваних земель полягає в наявності широкого спектру факторів погодно-кліматичного та екологічного впливу на результати, що посилюється дією зворотного реагування екосистем на її перетворення за допомогою гідромеліорацій. Тому розглядати погодно-кліматичні та екологічні фактори окремо, в умовах їх тісного синергетичного поєднання, недоцільно. Враховуючи, що основними індикаторами оцінки ризиків, зумовлених цими факторами, є економічні показники, при оцінюванні потенційних результатів використання осушуваних земель слід вести мову про економіко-екологічні ризики.

В дисертаційній роботі пропонується використання уточненого терміну «економіко-екологічний ризик» як економічної категорії, що характеризує очікування економічних та екологічних втрат ресурсів від сукупності негативних впливів на навколишнє природне середовище (з врахуванням динамічного характеру їх прояву) в результаті прийняття управлінських рішень. В свою чергу, економіко-екологічний ризик в аграрному використанні осушуваних земель визначаємо як очікування економічних та екологічних втрат ресурсів та їх якісних характеристик (в т.ч. родючості земель та незворотної деградації екосистем) від втручання в навколишнє природне середовище в результаті проведення осушувальних меліорацій як в поточному періоді, так і у віддаленій перспективі (понад 20 років), що має місце в процесі прийняття управлінських рішень щодо оптимального землекористування.

Існуючі в ризикології класифікації ризиків не враховують в повній мірі специфіку аграрного землекористування в умовах осушення. Для забезпечення врахування впливу всіх факторів економіко-екологічних ризиків на кінцеві результати діяльності на осушуваних землях та збереження системності проведено узагальнення комплексу економіко-екологічного ризику для осушуваних земель з дотриманням двосторонньої логічної ув'язки за такими блоками: «сутність ризику», «можливі наслідки», «фактори ризику». Це дозволило виділити три основні класифікаційні групи: за причинами виникнення, в залежності від етапу прийняття рішення та від впливу на результати (рис.1). Використання класифікації за першою ознакою дала змогу максимально врахувати фактори, що спричиняють ризиковані ситуації. Групування за другою ознакою визначає специфіку оцінювання. На стадії проектування та будівництва економіко-екологічний ризик є складовим компонентом інвестиційного ризику, що за своєю природою виступає спекулятивним ризиком, тому він оцінюється за показниками математичного сподівання, центральною дисперсією та центральним середньоквадратичним відхиленням. В той же час, економіко-екологічний ризик використання осушуваних земель на стадії експлуатації осушувальних систем є чистим ризиком, який оцінюється показниками очікуваних збитків та втрат, точковою дисперсією та середньоквадратичним відхиленням. Виділення ризиків за третьою ознакою дозволить правильно підібрати показники та методи оцінки збитків та втрат від настання ризикових подій, що також підвищує точність оцінювання ризиків.

Ключовим фактором економіко-екологічного ризику використання осушуваних земель є незадовільний меліоративний стан цих земель внаслідок нормативного, а не економічно доцільного підходу в обґрунтуванні параметрів систем, а саме -- розрахункової забезпеченості стоку. Тому першочерговим завданням для його поліпшення стає реконструкція систем, економічне обґрунтування якої рекомендуємо здійснювати за трьома напрямками: встановлення розміру інвестиційних витрат; прогнозування ймовірних втрат в результаті проведення заходу; розрахунок показників ефективності проекту. Оцінювання та врахування економіко-екологічного ризику повинно здійснюватись за кожним вказаним напрямком. Це дасть змогу реально встановити економіко-екологічну доцільність інвестування, обґрунтувати варіант інвестування з врахуванням ризику і тим самим підвищити гарантію повернення капітальних вкладень.

Узагальнення існуючих методичних підходів до оцінювання ризиків дозволило сформувати комплекс показників, методів та критеріїв, які лягли в основу запропонованої в дисертаційному досліджені методики прогнозування рівня економіко-екологічного ризику аграрного використання осушуваних земель. Узагальнення наукових досліджень в галузі ризик - менеджменту дозволило автору визначити стратегічні напрямки, методи та заходи зниження рівня економіко-екологічного ризику в цій сфері.

У другому розділі «Діагностика сучасного рівня економіко-екологічного ризику у використанні осушуваних земель» досліджено місце і роль використання осушувальних меліорацій в системі підвищення ефективності землекористування, проведено ретроспективний аналіз економіко-екологічного ризику використання осушуваних земель, проаналізовано передумови та механізми формування ефективного аграрного використання осушуваних земель.

Аналіз фактичного рівня економіко-екологічних ризиків проведено з використанням статистичних методів оцінювання за показниками середньоквадратичного відхилення (у) та коефіцієнта варіації (С_v). При цьому, екологічна складова ризику використання осушуваних земель оцінювалась в роботі коливанням оціночного балу меліоративного стану земель (x_i) від оптимального (x_опт), а не середнього (1), (2). Економічна - недобором урожайності на осушуваних землях, порівняно з проектною (за тими ж формулами).

(1); С_v = у/x_опт *100 (2).

Інтегральний показник економіко-екологічного ризику розраховано на основі кореляційної залежності коливання врожайності від меліоративного стану земель.

Результати оцінювання ризиків за наведеною методикою в розрізі природно-

географічних зон показали, що рівень екологічного ризику складає для поліських та перехідних районів 40-45%; для районів, що належать до лісостепової природно-географічної зони -- 35-40%. Рівень економіко-екологічного ризику використання осушуваних земель є також досить високим (таблиця1).

Сільськогосподарські осушувальні меліорації здатні в значній мірі підвищити ефективність землекористування, оскільки дозволяють впливати на погодну складову ризику. Однак ігнорування екологічних чинників на стадіях проектування, будівництва та експлуатації осушувальних систем призвело до значного (в 1,5 рази) підвищення рівня економіко-екологічного ризику порівняно з неосушуваними землями. Основні причини такого високого рівня економіко-екологічного ризику: незадовільний технічний стан осушувальних систем, незадовільний меліоративний стан земель, зруйновані економічні відносини в системі «землекористувач - послуги водогосподарських організацій -- оплата послуг». Для зміни такої ситуації гостро виникає потреба у формуванні нових економічних відносин в аграрному використанні осушуваних земель.

Таблиця1

Інтегральний економіко-екологічний ризик недоотримання врожайності в результаті незадовільного меліоративного стану земель, %

Назва культур	Полісся	Перехідні райони	Лісостеп
	2005	2006	2007	2005	2006	2007	2005	2006	2007
1. Пшениця озима	31,3	53,9	46,3	15,1	22,5	21,5	15,6	24,9	7,5
Всього зернові	39,5	56,5	59,1	28,4	31,5	28,8	25,1	31,9	20,6
2. Льон довгунець волокно	3,1	49,9	68,0	-	-	-	-	49,9	68,0
3. Цукровий буряк	42,0	53,6	64,4	24,8	33,2	22,4	14,2	10,0	-
4. Картопля	1,5	33,2	28,5	9,2	12,2	14,3	6,8	23,7	34,2
5. Овочі відкритого ґрунту	32,1	40,2	64,8	19,6	64,8	72,0	18,7	23,2	-
6. Кормові коренеплоди	20,1	28,9	42,7	10,5	17,0	14,1	-	-	-
7. Кукурудза на силос	32,5	17,8	29,0	21,9	14,7	45,9	17,2	-	11,4

Як показало узагальнення закордонного досвіду (Німеччини, Іспанії, Франції, США), ефективне господарювання на меліорованих землях забезпечується оптимальним поєднанням ринкових важелів, дія яких базується на приватній власності на землю та меліоративні фонди, з державною підтримкою в рамках інвестиційної та протекціоністської політики. Перша складова забезпечується через кооперування дрібних землевласників та спільне володіння або користування ними меліоративними системами (із збереженням зацікавленості в економічно ефективному їх використанні) та відповідальності (за екологічний стан). Друга - через правове регулювання діяльності таких об'єднань, їх фінансову підтримку та використання системи контролю, в тому числі екологічного аудиту стану осушуваних земель.

Аналіз існуючої нормативно-правової бази підтвердив, що передумови для переходу на економічно взаємовигідні відносини між учасниками процесу аграрного використання та обслуговування осушуваних земель в Україні в цілому сформовані: існує низка законів, що підтримують розвиток підприємницької діяльності в галузі, законодавчо-нормативна база, що дозволяє створювати цільові об'єднання підприємств з можливістю оренди меліоративних систем або їх частин, прийнято програму розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушуваних угідь у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року, прийнято Закон України «Про екологічний аудит», що закріплює функцію контролю за екологічним станом земель з боку державних органів, практично завершена передача внутрігосподарських частин осушувальних систем підприємствам-землекористувачам.

Проведена за результатами ретроспективного аналізу діагностика проблем, пов'язаних з відновленням ефективного аграрного використання осушуваних земель дозволила обґрунтувати модель реалізації економіко-екологічного механізму формування передумов ефективного аграрного використання осушуваних земель. Вона складається з декількох блоків, нерозривно поєднаних між собою (рис. 2.). Реалізацію кожного з них рекомендуємо здійснювати за обґрунтованою автором схемою у наступному порядку:

- розробка перспективних загальнодержавних комплексних програм використання земель, розробка планів землекористування на місцевих рівнях та в галузевому розрізі, контроль за використанням приватних земель та розробка системи штрафів і заохочень, відповідно, за погіршення або збереження (покращання) фізико - хімічних та репродуктивних властивостей ґрунтів, створення і підтримання автоматизованих систем моніторингу територій, проведення екологічної експертизи проектів будівництва чи реконструкції осушувальних систем, контроль за ціновою політикою водогосподарських організацій в рамках антимонопольного законодавства, зниження рівня економіко-екологічного ризику, підвищення ефективності використання земель;

- формування підприємницьких мереж, право користування меліоративними фондами, зниження витрат, можливість впливу на формування ціни, зниження рівня ризику, підвищення ефективності використання земель;

- право користування меліоративними фондами, економічна зацікавленість у взаємовідносинах, підвищення якості послуг, зниження рівня економіко-екологічного ризику, підвищення ефективності використання земель;

- пільгове кредитування підприємницьких мереж, відстрочення повернення кредитів на 2-3 роки, розробка комплексу заходів по зниженню ризику, підвищення ефективності використання земель, акумуляція коштів для самофінансування, підвищення ефективності використання земель;

- оцінювання економіко-екологічного ризику, моделювання ризику, управління ризиком, підвищення ефективності використання земель.

Причому процедури оцінювання, оптимізації ризику та управління ним доцільно здійснювати на рівні сільськогосподарського підприємства, яке зацікавлене в отриманні прибутків від використання осушуваних земель.

У третьому розділі «Вдосконалення методики оцінювання економіко-екологічних ризиків використання осушуваних земель» виділено особливості оцінювання економіко-екологічного ризику використання земель в умовах осушення, проведено моделювання оптимальної величини розрахункової водозабезпеченості для осушувальних меліорацій, запропоновано шляхи оптимізації процесів управління ризиками при використанні осушуваних земель.

Для забезпечення превентивного управління ризиками екстраполяція ретроспективних показників їх оцінювання на майбутні результати не може бути використана, оскільки не враховує можливу зміну набору та характеру дії факторів ризику. Основним показником оцінювання потенційних економіко-екологічних ризиків з метою попередження їх негативних наслідків пропонуємо використати очікувані (сподівані) збитки. В основу їх розрахунку автором покладено прогнозування ймовірності настання збитків за допомогою коефіцієнтів упевненості, що розраховуються поєднанням об'єктивних методів - «побудови дерева рішень» з врахуванням всього комплексу екологічних та економічних факторів ризику, статистичного розрахунку ймовірностей та правил комбінування, а також розрахунок потенційних збитків методом прямого рахунку, що підвищує точність оцінювання прив'язкою до конкретних умов використання осушуваних земель.

Використання наведених методичних підходів для господарств поліської та лісостепової природно-географічних зон показав, що ризики незабезпечення рівня ґрунтових вод (РГВ) відповідно до сільськогосподарських потреб є вищими для зони Полісся: а) рівень економіко-екологічного ризику, спричинений недостатнім пониженням РГВ в період сіяння становить для лісостепової зони 3,22 грн./га (0,4%),а для Полісся - 646,88 грн./га (3,5%), пов'язаний з недоосушенням в період формування врожаю, відповідно, - 37,51 грн./га (4,3%) та 1172,95 грн./га (6,3%); б) ризик, пов'язаний з надмірним пониженням РГВ в період сіяння для лісостепових районів становить - 38,67 грн./га (4,4%),а для поліських - 722,10 грн./га (3,9%), викликаний переосушенням в період формування врожаю, відповідно, -- 18,74 грн./га (2,1%) та 626,81 грн./га (3,9%). Це обумовлено гіршими природно-кліматичними умовами господарювання. Ризики, спричинені дією цінових факторів розподіляються за такою ж закономірністю: для районів Лісостепу величина їх сягає 9,57 грн./га або 1,1% , а для Полісся - 233,04 грн./га або 16,4%. В той же час, ризик погіршення меліоративного стану ґрунтів, включаючи зниження родючості, ущільнення ґрунтів та погіршення інших характеристик, однаково високий (на рівні 41-43%) для представників обох зон. Це пояснюється однаково незадовільним екологічним станом земель.

За результатами використання наведеної удосконаленої методики оцінювання економіко-екологічного ризику встановлено, що для забезпечення зниження його рівня необхідно провести реконструкцію осушувальних систем. Обґрунтування варіанту проекту реконструкції на базі вибору розрахункової забезпеченості стоку пропонується здійснити за розробленою оптимізаційною моделлю. Вихідними даними для неї будуть: передпосівний модуль стоку (q - м³/с/га) та передпосівний стік для території осушення за певний проміжок часу(Q - м³/с); площа, що піддається впливу осушення ( S - га), в т.ч. площа осушуваних земель та площа активного впливу; дані про врожайність конкретної культури: при вирощуванні на осушуваних територіях (У₁ - ц/га) (при досягненні проектних норм осушення); при вирощуванні на переосушених територіях (У₂ - ц/га) (при РГВ нижче норм осушення); при вирощуванні на богарних землях (У₃ - ц/га); середній чистий дохід при вирощуванні 1 ц культури на осушуваних землях (с - грн./ц.), g(Q) - чистий дохід з 1 га земель зони активного впливу (в залежності від напряму використання та рівня пониження ґрунтових вод), р₁ р₂, р₃ - ймовірності, відповідно, досягнення норм осушення, їх перевищення та недосягнення.

Основним завданням моделі є вибір таких параметрів осушувальної системи, за яких аграрне землекористування в її межах та зоні активного впливу давало б максимальний очікуваний дохід при мінімумі ризику його недоотримання. Функція чистого доходу з площі S матиме вигляд (3):

(3)

Середньорічний чистий дохід з площі S визначається за формулою (4).

>max (4)

Економіко-екологічні ризики втрат в разі незабезпечення необхідного РГВ розраховуються за залежностями (5),(6).

>min (5)

>min (6)

При цьому результуючими параметрами пропонуємо: розрахункові витрати води системи і ймовірність того, що фактичний стік не перевищить цього показника.

Подальше обґрунтування доцільності інвестицій передбачає визначення рівня систематичного (за допомогою коефіцієнта чутливості в) та несистематичного ризику (розраховується за запропонованою методикою), а також визначення потреби в інвестиціях та розрахунок показників доцільності проекту, таких як: чиста теперішня вартість проекту, індекс прибутковості, термін окупності та внутрішня норма доходності. Всі наведені параметри математично пов'язані між собою, тому для прийняття рішення достатньо розрахунку одного з наведених індикаторів. В рамках моделі пропонується використати внутрішню норму доходності (IRR) для визначення доцільності інвестицій (I) та вибору варіанту проекту, оскільки цей показник дає можливість провести оцінку не тільки в реальних, але і в потенційно можливих умовах реалізації інвестиційного процесу (7).

; IRR> max; (7)

Остаточний вибір оптимального варіанту проектування для внутрішньої норми доходності доцільно здійснювати за критеріями Байєса, Ходжеса-Лемана та Вальда. Використання запропонованої моделі забезпечує зниження рівня ризику на стадії проектування, а також передбачає формування резерву коштів на відшкодування потенційних втрат.

Використання розробленої моделі для осушувальних систем поліської та лісостепової зон, результати якого наведено в таблиці 2, показало: 1) для представника поліської природно-географічної зони оптимальним варіантом є нижча забезпеченість стоку -- 5% забезпеченість при орієнтації на середній очікуваний результат або 25% забезпеченість стоку на основі більш обережних критеріїв, в той же час для системи з лісостепової зони кращими параметрами є відповідно 30 та 75% забезпеченість (тут переосушення виступає більшим фактором ризику); 2) для обох систем, внутрішня норма доходності не перевищує рівень ризику таких проектів в існуючих економічних умовах. Так, для системи «Головниця», яка розташована в зоні лісостепу, внутрішня норма доходності по проекту перевищує лише рівень несистематичного ризику (12,14% > 7,0%), але набагато нижча ніж загальний ризик. В той же час, для системи «Печалівка», яка розташована в поліській зоні, внутрішня норма доходності навіть для найкращого варіанту набагато нижча за рівень ризику (3,2%<<56%).

Це свідчить про те, що проведення реконструкції цих осушувальних систем має супроводжуватись розробкою стратегії управління економіко-екологічним ризиком в рамках індивідуального підходу до умов господарювання.

Порядок обґрунтування варіанту стратегії зниження рівня економіко-екологічного ризику використання осушуваних земель повинен включати комплексне поєднання аналізу витрат на її реалізацію та моделювання результатів. Для забезпечення реалізації такого підходу в роботі запропоновано: 1) алгоритм формування компенсаційного фонду ризику шляхом включення до ціни пропозиції надбавки за ризик та пільги в оподаткуванні, що стосується порядку розподілу виручки від реалізації; 2) методику обґрунтування екологічного страхування, яка дозволить проводити землекористувачам об'єктивну економічну оцінку необхідності його здійснення; 3) модель диверсифікації сівозмін, що дасть можливість врахувати рівень економіко-екологічного ризику по окремих культурах і зменшити його рівень в цілому по господарству.

Таблиця 2

Результати моделювання різних варіантів осушення з механічною водоподачею за показником внутрішньої норми доходності для різних природно-географічних зон

Варіант проектування	Водність року,%	Внутрішня норма доходності*, % за критеріями
		Поліська зона, на прикладі системи «Печалівка», Костопільського району	Лісостепова зона, на прикладі системи «Головниця», Корецького району
		за критеріями	за критеріями
		Байеса	Вальда	Ходжеса - Лемана	Байеса	Вальда	Ходжеса - Лемана
				л=0,2	л=0,4	л=0,6	л=0,8			л=0,2	л=0,4	л=0,6	л=0,8
В1	1	3,192	0,020	2,256	2,490	2,724	2,958	10,805	0,112	8,523	9,093	9,664	10,234
В2	5	3,199	0,103	2,284	2,513	2,742	2,971	10,998	0,569	8,691	9,267	9,844	10,421
В3	10	3,178	0,210	2,315	2,531	2,747	2,963	11,251	1,167	8,912	9,497	10,082	10,666
В4	15	3,194	0,322	2,356	2,565	2,775	2,985	11,521	1,798	9,146	9,740	10,333	10,927
В5	20	3,181	0,439	2,393	2,590	2,787	2,984	11,807	2,198	9,394	9,997	10,600	11,203
В6	25	3,188	0,562	2,436	2,624	2,812	3,000	12,111	2,261	9,658	10,271	10,884	11,497
В7	30	3,105	0,678	2,428	2,598	2,767	2,936	12,144	2,274	9,707	10,316	10,926	11,535
В8	50	2,784	0,689	2,373	2,476	2,578	2,681	12,076	2,288	9,736	10,321	10,906	11,491
В9	75	2,416	0,000	2,318	2,342	2,367	2,391	12,045	0,000	9,817	10,374	10,931	11,488
Максимум	3,199	0,689	2,436	2,624	2,812	3,000	12,144	2,288	9,817	10,374	10,931	11,535

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дисертаційного дослідження можна зробити такі висновки:

1. Поняття «екологічного ризику», розроблене в попередніх наукових дослідженнях, не характеризує в повній мірі особливості прояву негативних наслідків від впливу існуючих осушувальних меліорацій на стан земельних ресурсів та інші компоненти навколишнього природного середовища і не враховує можливості використання економічних інструментів для мінімізації таких наслідків. Тому в роботі пропонується уточнене визначення поняття економіко-екологічного ризику аграрного використання осушуваних земель, яке враховує динамічний характер його прояву та особливості економічного оцінювання екологічних втрат.

2. Розроблена в дисертаційній роботі в рамках причинно-наслідкового методу класифікація ризиків за причинами виникнення, в залежності від характеру впливу на результати та за стадіями прийняття господарських рішень дозволить підвищити достовірність прогнозування ризику та оцінювання його впливу на результати аграрного землекористування через повне врахування факторів такого ризику, як на стадії проектування реконструкції та будівництва осушувальних систем, так і на стадії аграрного використання осушуваних земель.

3. Проведений ретроспективний аналіз економіко-екологічних ризиків використання осушуваних земель за період з 1996 по 2006 роки у господарствах поліської та лісостепової зон показав: екологічні наслідки осушення (наслідки зворотного впливу) на таких землях значно підвищили ризикованість їх використання. В цілому, ризик недоотримання врожайності на осушуваних землях в 1,5 рази вищий, ніж ризик використання всіх земель (богарних і меліорованих) і в 2 рази перевищує рівень ризику, який мав місце на осушуваних землях в період активного проведення гідромеліорацій (1976 - 1980 рр.).

4. Аналіз діючих передумов формування нових економічних відносин в сфері аграрного використання осушуваних земель показав, що в сучасних умовах існує чотири основні проблеми, які необхідно вирішувати на шляху такої трансформації: знайти суб'єктів інвестування, джерела інвестиційних коштів на відродження галузі, створити механізм зацікавленості в інвестуванні та підвищити рівень гарантованості повернення вкладених коштів. Розв'язання цих проблем має бути комплексним і передбачати зміну системи економічних взаємовідносин між учасниками процесу аграрного використання осушуваних земель, створення об'єднань сільськогосподарських підприємств на основі спільного використання осушувальних систем, враховуючи досвід розвинених країн світу, забезпечення законодавчої та фінансової підтримки їх діяльності.

5. Запропонована в дисертаційній роботі методика оцінки ризику передбачає використання статистичної інформації про погодні умови на території, коливання ринкових цін на сільськогосподарську продукцію та ресурси для вирощування та збирання врожаю, даних про технічні характеристики осушувальних систем, що проектуються та інформації про меліоративний стан земель. На відміну від існуючих, ця методика дає змогу передбачати негативні наслідки, а не констатувати їх, дозволяє прогнозувати значення потенційних збитків на основі аналітико-математичних методів, встановлювати об'єктивні ймовірності їх настання шляхом побудови «дерева рішень» та визначення коефіцієнтів упевненості.

6. Розрахунки абсолютних, відносних та інтегрального показників економіко-екологічного ризику стануть основою передбачення результатів аграрного використання земель та розрахунків реальних показників окупності інвестицій. Застосована методика для умов поліської природно-географічної зони показала, що рівень ризику недоотримання виручки від реалізації продукції, вирощеної на осушуваних землях, становить 68,2%, в тому числі за рахунок негативного меліоративного стану земель - 43,2%, для умов лісостепової зони відповідний показник ризику дещо менший - 48,3%, що пояснюється більш сприятливими погодно-кліматичними умовами та кращою якістю ґрунтів, проте частка його за рахунок негативного меліоративного стану так само висока - 41,5% .

7. Значний потенціал економіко-екологічного ризику аграрного використання осушуваних земель пов'язаний з існуючим до сьогоднішнього часу необґрунтованим вибором розрахункової забезпеченості річкового стоку при проектуванні будівництва та реконструкції осушувальних систем. Розроблена за результатами дисертаційного дослідження модель оптимізації передбачає багатоваріантний підхід при виборі рівня розрахункової забезпеченості стоку, на відміну від існуючого нормативного. Її застосування дозволить знизити рівень несистематичного ризику аграрного землекористування.

8. Для забезпечення ефективного використання осушуваних земель моделювання ризику необхідно супроводжувати розробкою заходів, що зменшать ймовірність ризику або величину потенційних збитків від настання ризикової події і захистять осушувані землі від деградації та інших екологічних наслідків. Запропонований в дисертаційному дослідженні алгоритм розробки системи економічних інструментів ризик-менеджменту передбачає послідовність кроків з обґрунтування стратегії компенсації (внутрішніми засобами і за допомогою страхування) та запобігання ризиків (за допомогою розробленої автором моделі диверсифікації сівозмін).

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях

1. Костриченко В.М. Застосування теорії сподіваної корисності в оцінці погодно-екологічних ризиків аграрного природокористування на осушених землях / В.М. Костриченко, Ю.В.Ткач // Економіка природокористування і охорона довкілля: зб. наук. праць. - 2001. - К.: РВПС України НАН України . - С.191-193. (Здобувачу належить: 0,18 д.а. Особистий внесок: обґрунтовано концептуальні підходи використання математичного апарату для прогнозування ефективності використання осушуваних земель)

2. Красовська Ю.В. Сучасні аспекти управління еколого-економічними ризиками при використанні водних ресурсів / Ю.В. Красовська, О.Я. Романів // Вісник УДУВГП. - 2003. - Випуск 3 (22). Економіка - С. 54-59. (Здобувачу належить: 0,13 д.а. Особистий внесок: запропоновано процедуру перманентної оцінки еколого-економічних ризиків використання водних ресурсів)

3. Костриченко В.М. Використання математичного моделювання в процесі оптимізації ризику при обґрунтуванні інвестицій в аграрне природокористування на осушених землях / В.М. Костриченко, Ю.В. Красовська // Проблеми раціонального використання соціально-економічного і природно-ресурсного потенціалу регіону. Фінансова політика та інвестиції 2005. - Випуск ХІ, №4. - Рівне: НУВГП. - С. 91-96. (Здобувачу належить: 0,22 д.а. Особистий внесок: розроблено методичні основи прогнозування аграрного використання осушуваних земель при різних рівня розрахункової водозабезпеченості)

4. Костриченко В.М. Методика оцінки погодно-екологічного ризику при проектуванні осушення земель на основі розрахункової водозабезпеченості / В.М. Костриченко, Ю.В. Красовська // Вісник НУВГП. - 2006. - Випуск 1 (33). Економіка. - Рівне: НУВГП - С. 55-59. (Здобувачу належить: 0,22 д.а. Особистий внесок: запропоновано систему показників прогнозування розміру збитків використання осушуваних земель та ймовірності їх настання при різних параметрах систем і погодних умовах)

5. Костриченко В.М. Механізм використання елементів активної цінової стратегії для мінімізації еколого-економічних ризиків в аграрному використанні осушених земель / В.М. Костриченко, Ю.В. Красовська // Вісник НУВГП. - 2006. - Випуск 4 (36), частина 2. Економіка. - Рівне: НУВГП. - 2006. - С.76-82. (Здобувачу належить: 0,25 д.а. Особистий внесок: запропоновано порядок формування та використання компенсаційного фонду на випадок настання ризикових подій через відповідної складової до ціни пропозиції на сільськогосподарську продукцію)

6. Красовська Ю.В. Аналіз впливу економіко-екологічних ризиків на ефективність аграрного використання осушених земель Рівненської області / Ю.В. Красовська // Вісник НУВГП. - 2007. - Випуск 2 (38). Економіка. - Рівне: НУВГП, 2007. - С.108-115.

7. Красовська Ю.В. Комплексне оцінювання економіко-екологічного ризику при обґрунтуванні інвестицій в осушувальні меліорації / Ю.В. Красовська //Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Економіка та менеджмент». - 2007. - Випуск 6-7 (26 - 27). - С.372 - 377.

8. Красовська Ю.В. Економіко-екологічні засади відновлення механізму ефективного аграрного використання осушуваних земель / Ю.В. Красовська // Культура народов Причерноморья. - 2007. - N120. - С. 124-127.

Додаткові публікації

1. Костриченко В.М., Ризикологія і аграрне природокористування /В.М.Костриченко, Ю.В. Ткач // Науковий вісник: сучасна екологія і проблеми сталого розвитку суспільства: Зб. наук.-тех. праць. - Вип. 9. 11. - Львів, 1999. - С. 253 - 258. (Здобувачу належить: 0,17 д.а. Особистий внесок: розроблено класифікацію ризиків аграрного використання осушуваних земель)

2. Ткач Ю.В.Системний підхід у визначенні комплексу ризиків аграрного природокористування при обґрунтуванні його інвестування / Ю.В. Ткач // Економічні та гуманітарні проблеми розвитку суспільства у третьому тисячолітті: Зб. наук. праць Рівненського економіко-гуманітарного інституту. - Рівне:Тетіс, 2000. - С. 231-232.

3. Ткач Ю.В. Система ризиків в аграрному природокористуванні / Ю.В.Ткач // Україна та глобальні проблеми: географічний вимір: Зб. наук. праць [В 3-х томах] - Том 1. - Київ-Луцьк, 2000.- С. 169 - 172.

4. Красовська Ю.В. Механізм відновлення ефективного аграрного використання осушених земель / Ю.В. Красовська // Відтворення господарського комплексу регіону: методологія, механізми, інструментарій: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 2007. - С. 287-295.

5. Красовська Ю.В. Управління економіко-екологічними ризиками агарного використання осушуваних земель в контексті сталого розвитку сільськогосподарського виробництва / Ю.В. Красовська // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [у трьох частинах] - Ч. 1. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - С. 95-98.

АНОТАЦІЇ

Красовська Ю.В. Оцінювання економіко-екологічних ризиків використання осушуваних земель. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 -- Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища. -- Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне, 2008.

В дисертації удосконалено теоретичні та методичні положення щодо визначення, оцінювання та урахування економіко-екологічних ризиків при використанні осушуваних земель. Визначено складові механізму відновлення ефективного використання осушуваних земель та окреслено характер їх дії. Розроблено методику оцінювання економіко-екологічних ризиків аграрного використання осушуваних земель на базі прогнозування розвитку негативних явищ за допомогою коефіцієнтів упевненості. Запропоновано економіко-математичну модель обґрунтування доцільності інвестицій у будівництво та реконструкцію осушувальних систем шляхом оптимізації параметрів систем на основі вибору рівня розрахункової забезпеченості стоку. Розроблено практичні рекомендації стосовно формування та реалізації системи організаційно-економічних інструментів ризик-менеджменту при використанні осушуваних земель.

Ключові слова: економіко-екологічний ризик, аграрне використання осушуваних земель, оцінювання економіко-екологічних ризиків, збитки від втручання в навколишнє природне середовище.

Красовская Ю.В. Оценивание экономико-экологических рисков использования осушаемых земель. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - Экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальный университет водного хозяйства и природопользования, Ровно, 2008.

В диссертационной работе рассмотрены проблемы ухудшения экономических и экологических результатов использования осушаемых земель, что напрямую связано с повышением уровня риска. В работе предложено системный подход при формировании комплекса экономико-экологических рисков на основании причинно-следственной увязки факторов и результатов их действия.

Проведенный в работе анализ показал, что наиболее подвержены влиянию экономико-экологического риска земли, которые находятся в наименее благоприятных природно-географических зонах, а также наиболее интенсивно эксплуатируемые. Для улучшения ситуации необходимо кардинально изменить стратегию проведения осушительных мелиораций от крупномасштабных с нормативными подходами при обосновании параметров систем до локальных, привязанных к местности с научным обоснованием параметров, учитывающих уровень экономико-экологического риска.

В диссертации предложена методика прогнозирования уровня экономико-экологического риска на базе использования коэффициентов уверенности в наступлении негативных последствий, что позволяет в полной мере сохранять в расчетах степень влияния различных экономико-экологических факторов риска и их сочетаний на результаты использования земель. Разработанная в работе модель оптимизации параметров осушительных систем позволяет наиболее полно учесть фактор риска на стадии проектирования. Для повышения отдачи капитальных вложений в осушительные мелиорации и улучшения использования земель предложено соблюдение основных принципов риск-менеджмента в данной сфере, что заключается в комплексном внедрении в хозяйственную практику приемов и методов минимизации, компенсации и предупреждения рисков. С целью их реализации в работе разработано методики формирования компенсационного фонда, обоснования использования экологического страхования и диверсификации севооборотов путем моделирования результатов.

Ключевые слова: экономико-экологический риск, аграрное использование осушаемых земель, оценивание экономико-экологических рисков, убытки от вторжения в окружающую среду.

Krasovska Y.V. Economic and ecological risks of the drained earths use evaluation. - Manuscript.

The dissertational for an academic degree of Candidate of Economic Science in speciality 08.00.06 - Economic of Nature Use and Environment Protection. - National university of Water Management and Nature Resources Use, Rivne, 2008.

In the dissertation theoretical and methodical positions are improved in relation to determination, evaluation and account of economic and ecological risks at the use of the drained earths. Constituents of proceeding in the drained earths effective agrarian use mechanism are defined and their action character outlined. The method of the drained earth's agrarian use economic and ecological risks evaluation is developed on the base of negative phenomena development prognostication by the coefficients of confidence. The economic mathematical model of investments expedience ground is offered in building and reconstruction of the drainage systems by optimization of the systems parameters on the basis of calculation material flow well-being level choice. Practical recommendations are developed in relation to forming and realization of the risk management organizationally economic instruments system in the agrarian use of the drained earths.

...