Інструментарій підтримки ефективності природокористування у курортному регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

УДК 330.15

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ІНСТРУМЕНТАРІЙ ПІДТРИМКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У КУРОРТНОМУ РЕГІОНІ

Спеціальність 08.00.06 - Економіка природокористування і охорона навколишнього середовища

ФЕНЕНКО ГАННА СЕРГІЇВНА

Одеса - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Ячменьова Валентина Мар'янівна, доктор економічних наук, доцент, Національна академія природоохоронного та курортного будівництва Міністерства освіти і науки України, завідуюча кафедрою менеджменту.

Офіційні опоненти:

Александров Іван Олександрович, доктор економічних наук, професор, Інститут економіки промисловості НАН України, завідувач сектору економіко-екологічних досліджень;

Рассадникова Світлана Іванівна, кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, старший науковий співробітник відділу економічного регулювання природокористування.

Захист відбудеться "10" грудня 2009 року о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.177.01 у Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України за адресою: 65044, Одеса-34, вул. Французьський бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України за адресою: 65044, Одеса-44, вул. Французьський бульвар, 29.

Автореферат розіслано 9 листопада 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Степанов В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективність природокористування в умовах інтеграційних процесів набуває особливої значущості, оскільки є одним з чинників конкурентоспроможності для курортного регіону. Потреба в оцінці ефективності природокористування виникла за різних причин: по-перше, надмірна експлуатація природи, як місця існування, впродовж декількох століть змінила свої якісні і кількісні характеристики, по-друге, за умов інтенсивного розвитку техніки і технології природокористування стало неконтрольованим, що, у свою чергу, призвело до дефіциту або обмеженості природних ресурсів; по-третє, в більшості випадків, природні ресурси стали товаром, їх видобуток і продаж стали за темпами на багато вищі, ніж відтворення цих ресурсів у природних умовах. До учених, які займаються проблемою ефективного природокористування на рівні регіону можна віднести Т.С. Хачатурова, Б.В. Буркинського, С.К. Харічкова, П.Я. Бакланова, Т.П. Галушкіну, В.П. Каракана, В.Ф. Семенова, М.А. Хвесика, О.Л. Михайлика, Л.Г. Мельника, Л. Хенса, В.О. Лукьянихіна, В.Я. Шевчука, Ю.М. Саталкіна, Г.О. Білявського, П.І. Коренюк, І.В. Бутирську, І.О. Александрова щодо національної безпеки раціональне природокористування розглядають Г.В. Козаченко, О.М. Ляшенко, В.Л. Тамбовцев, В.Д. Куценко і так далі, але при цьому, єдиного походу до формування понятійно-категоріального апарату та оцінки ефективності природокористування не запропоновано. На сьогодні ми маємо багато суджень та підходів щодо ефективного природокористування, але єдиного способу чи методу для його визначення не існує, це говорить про те, що проблему невирішена. Таким чином, необхідність у оцінці ефективності природокористування та пошуку способів підтримки цієї ефективності очевидні. Особливо вразливими є ресурси курортних регіонів. Вони не мають власника, не враховуючи органів місцевого самоврядування, які на сьогодні не знають, яким чином визначити їх обсяг, і, найголовніше, оцінити економічну ефективність природокористування. Інша проблема полягає в тому, що більшість курортоутворюючих ресурсів не представляється можливим виміряти кількісно, а частина з них є не матеріалізованою, тому їх складно формалізувати. Саме ці проблеми лягли в основу нашого дослідження, а відсутність ефективних методів і способів оцінки економічної ефективності природокористування визначили його актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно плану наукових досліджень Національної академії природоохоронного і курортного будівництва. При виконанні теми 08.08.01 "Механізм управління регіональним розвитком в умовах трансформаційної економіки" (ДР №0101U002980, 2005-2006 рр.) здобувачем запропоновано підходи до оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні АРК. Запропонована система показників, яка дозволяє формалізувати курортоутворюючі чинники і адекватно оцінити рівень економічної ефективності природокористування в регіоні, як складову природних ресурсів регіону в цілому, знайшла застосування при виконанні теми 10.02.02 "Підходів до економічної оцінки природних ресурсів берегової зони морів" (ДР №0104U003267, 2005 р.). При виконанні теми "Принципи і методи управління регіональним розвитком в умовах транзитивної економіки" (ДР №0108 001337), в рамках якої автором запропоновано способи підтримки економічної ефективності природокористування в курортному регіоні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних і практичних основ теорії природокористування за допомогою розробки методики оцінки її ефективності в курортному регіоні.

Для досягнення поставленої мети в роботі були вирішено такі завдання:

дослідити сучасну парадигму природокористування;

вивчити категорії ефективного і раціонального природокористування в курортному регіоні;

проаналізувати сучасні підходи до управління курортним регіоном;

виявити особливості управління курортною територією і чинники, що впливають на ефективність природокористування;

розглянути передумови оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні;

розробити принципіальні підходи щодо формування системи показників оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні;

розробити методику комплексної оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні;

розробити способи підтримки ефективності природокористування в курортному регіоні.

Об'єктом дослідження є процес природокористування в курортному регіоні.

Предметом дослідженням є ефективність природокористування.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів наукового пізнання, методів і прийомів, які використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною основою дослідження послугували наукові роботи вітчизняних і зарубіжних учених у сфері природокористування та ефективності природокористування в курортному регіоні.

Інформаційною базою роботи є дані Головного управління статистики України в АРК, комітету з "Охорони навколишнього природного середовища", Міністерства курортів і туризму АР Криму, положення і основні відомості про курорти державного і місцевого значення, статистична звітність комітетів і фондів, а також результати власних досліджень.

У роботі використані: метод узагальнення і порівняння (при визначенні сутності управління курортом, тлумаченні понять "ефективність" і "ефективність природокористування"); структурно-логічний аналіз (при розробці принципів оцінки економічної ефективності природокористування); метод інтеграції (при проведенні оцінки економічної ефективності природокористування); метод найменших квадратів та метод найменших модулів (при визначенні ресурсного коридору щодо ефективного природокористування); метод пірамідального аналізу (при побудові інтегральної характеристики економічної ефективності природокористування); метод нечіткої логіки (при побудові шкали рівня економічної ефективності природокористування, розробці бази правил інтерпретації рівня економічної ефективності природокористування і розробці методики оцінки економічної ефективності природокористування в курортному регіоні).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці комплексної оцінки та способів підтримки економічної ефективності природокористування в курортному регіоні.

Наукова новизна основних результатів дослідження полягає у такому:

вперше:

об'єднано в комплексному оцінюванні ефективності природокористування в курортному регіоні якісні та кількісні показники, за допомогою угрупування їх, використані рівні і чинники їх формування з подальшою інтеграцією приватних оцінок їх складових на різних рівнях;

обґрунтовано спосіб кількісної оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні на підставі збалансованості інтересів суб'єктів підприємництва, які здійснюють свою діяльність на цієї ж території;

вдосконалено:

склад чинників, що впливають на ефективність природокористування, шляхом угрупування їх відповідно спеціалізації курортного регіону, його системі управління і зовнішньої ієрархії суб'єктів управління курортами України;

систему показників оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні, шляхом угрупування їх, як констатуючих і динамічних, якісних і кількісних показників, визначенні їх ролі і ступеня впливу на збереження статусу курортних територій;

способи підтримки ефективності природокористування в курортному регіоні, шляхом визначення оптимального ресурсного коридору для курортоутворюючих ресурсів та коефіцієнтів, що підвищують платежі за надмірне використання природних ресурсів;

дістало подальший розвиток:

послідовність процедури оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні, шляхом визначення багатоплановості використання результатів оцінки, підвищення їх достовірності і використанні загальнодоступних джерел інформації.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Викладені в дисертації теоретичні положення, розроблені способи і отримані результати доведені до рівня методичних положень і прикладного інструментарію, які дозволяють провести комплексну оцінку ефективності природокористування в курортному регіоні. До результатів дослідження, що мають найбільшу практичну значущість, відносяться пропозиції, що стосуються:

процедури оцінювання ефективності природокористування в курортному регіоні за рівнем збалансованості інтересів суб'єктів підприємництва що формують інфраструктуру курортної території;

процедури оцінки ресурсного коридору ефективності природокористування в курортному регіоні, за рівнем оптимального використання природних ресурсів;

бази правил інтерпретації рівня ефективності природокористування в курортному регіоні та сформованої таблиці коефіцієнтів, що підвищують або знижують ставки обов'язкових платежів, за користування природними ресурсами;

програмного забезпечення процедури комплексного оцінювання ефективності природокористування в курортному регіоні "КОЕП".

Розробки і рекомендації автора використані в практичній діяльності курортного регіону, що підтверджується відповідними документами, що містяться в додатках до дисертації: комітет ОНПС АРК (акт упровадження №01/277/1 від 19.02.09р.), кущове відділення м. Саки (довідка №1-25 від 15.02.09р.), курорт Саки (довідка №420/3-150 від 20.02.09 р.), Міністерство курортів і туризму АРК (акт упровадження №1-25 від 15.02.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора щодо методу комплексної оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні.

З наукових публікацій, виданих в співавторстві, в роботі використані тільки ті положення, які є результатом дослідження автора.

Конкретний особистий внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи докладалися на: Науково-практичній конференції "Пути ускорения финансово-экономического развития региона" (м. Сімферополь, 23 лист. 2001 р.); Всеукраїнській міжвузівській конференції "Управление социально-экономическим развитием регионов Украины в АР Крым" (м. Сімферополь, 17 травня 2002 р.); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції "Управління регіональним розвитком" (м. Сімферополь, 6 груд. 2002 р.); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції "Проблеми і перспективи транзитивної економіки" (м. Сімферополь, 20 груд. 2002 р.); Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції "Формування регіонального механізму управління народногосподарським комплексом України" (м. Сімферополь, 25 груд. 2003 р.); IХ Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності" (м. Алушта, 16 травня 2004 р.); Всекримській науковій конференції "Проблемі наукового росту молодих вчених" (м. Сімферополь, 14 жовт. 2005 р.); VI Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми економічної стійкості підприємств санаторно-курортного комплексу" (м. Ялта, 2_3 груд. 2005 р.); VII Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми економічної стійкості підприємств санаторно-курортного комплексу" (м. Ялта, 1-2 груд. 2006 р.); VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми економічної стійкості підприємств України" (м. Ялта, 28-29 лист. 2007 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 19 наукових працях, серед яких 7 статей у наукових журналах, 2 статті у збірниках наукових праць і 10 - у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 5,95 д.а., з яких авторові належить 5,31 д.а.

Структура і об'єм роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 207 сторінках комп'ютерного тексту, в тому числі 27 таблиць і 42 рисунки, які вміщено на 36 сторінках. Список використаних джерел з 311 найменування уміщено на 28 сторінках, 4 додатки - на 61 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У дисертаційній роботі за результатами проведеного автором дослідження розглянуто такі теоретичні положення.

Розділ 1. "Теоретичні основи ефективного природокористування в курортному регіоні". У науковій літературі існує декілька підходів до визначення сутності поняття ефективності: з позиції отриманих результатів та витрачених ресурсів, з позиції досягнення поставлених цілей, з позиції отриманого ефекту. Проте, для розкриття сутності поняття ефективності природокористування вказані підходи не прийнятні, оскільки процеси природокористування носять комплексний характер, а їх результати формуються в трьох напрямах - екологічна, економічна та соціальна. Тому автор визначає ефективність природокористування в курортному регіоні як комплексний показник результативності, що відображає ефективність використання природних ресурсів з урахуванням їх поновлюваності; забезпеченні відтворення природних ресурсів; забезпеченні мінімального рівня забруднення навколишнього середовища; фінансування заходів природокористування (рис. 1).

Специфіка оцінки економічної ефективності в курортному регіоні пов'язана з особливостями курортного регіону та використання природних ресурсів. Специфіка Криму як курортно-рекреаційного регіону відбивається у використанні природних ресурсів і навколишнього середовища, що є передумовою до вирішення проблеми вибору підходу до оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні.

З метою вибору підходу до оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні були проаналізовані найбільш поширені підходи до оцінки, які дозволяють отримати конкретний результат: підхід, що базується на ринковій оцінці; підхід, що базується на ренті; витратний підхід; результативний підхід; витратно-ресурсний підхід; підхід альтернативної вартості; відтворювальний підхід; монопольно-відомчий підхід; підхід загальної економічної цінності (вартості). Кожному з вивчених підходів властиві певні недоліки, які є серйозним обмеженням при їх використанні в оцінці економічної ефективності природокористування в курортному регіоні. У зв'язку з цим автором запропонований комплексний підхід, особливістю якого є агрегація в оцінці результатів природокористування в екологічній, економічній і соціальній сферах.

Розділ 2. "Дослідження передумов оцінки ефективності природокористування". Природокористування - це ефективне використання природних ресурсів на окремо узятій території, відповідно до її спеціалізації, яка дозволяє зберегти еколого-економічний баланс і забезпечує комфортні умови життєдіяльності людини. Для курортно-рекреаційного регіону в економічному плані природні ресурси виконують роль засобів праці, предметів праці і є сприятливими умовами життя людини.

Функціонування курортів має свої особливості, не тільки щодо своєї спеціалізації, але і з погляду складності управління, фінансування, підлеглості і співпідлеглості суб'єктів підприємництва за поданням курортних послуг, прав власності, юридичної адреси та територіальної приналежності.

Під структурою управління курортними територіями розуміється упорядкована сукупність взаємозв'язаних елементів, що знаходяться між собою в стійких стосунках, які забезпечують їх функціонування як єдиного цілого. Основним завданням щодо управління курортами є не тільки оптимальний розподіл функцій, права та відповідальності між його учасниками, тобто визначення логічних взаємин між функціональними структурами різних рівнів управління з метою досягнення стратегічних цілей курортів, але і ефективне природокористування (рис. 2).

Основним питанням розробки системи управління залишається визначення відповідальності учасників, виявлення регулюючих важелів і формування системи контролю якості послуг, що надаються, та економічної ефективності природокористування. До ланок управління відносяться відповідні відомства, громадські організації і окремі менеджери, що здійснюють певні функції управління на різних рівнях, зокрема регулювання і координацію діяльності учасників. Керовані ланки - це безпосередні користувачі природних ресурсів, до яких відносяться фізичні особи і суб'єкти підприємництва, які здійснюють курортну діяльність на території та формують курортні послуги.

Завдання оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні - охарактеризувати поточний стан, динаміку і тенденції рівня відтворення природних ресурсів, стану по рівню забруднення навколишнього середовища, рівня фінансування заходів природокористування, рівня ресурсного використання, які є характеристиками економічної ефективності природокористування в курортному регіоні. Кожна з вказаних характеристик за своїм складом є складним показником, побудованим на основі приватних показників оцінки. Аналіз даних показників повинен забезпечити ухвалення рішень, в т. ч. обґрунтувати оптимальні напрями інвестування засобів, включаючи гарантію безпечних умов життя людини, підтримку рівноважних процесів в природних системах, стійкий розвиток економіки, створення умов для духовного розвитку людини.

Специфіка оцінки ефективності природокористування визначається специфікою самого регіону, що і визначає відбір конкретних показників в систему оцінки. Для оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні пропонується використовувати інтегральний показник, який по своїй будові є складним і формується на основі системи показників, що відображають окремі характеристики ефективності природокористування в курортному регіоні.

Побудова системи показників оцінки повинна задовольняти наступним принципам: зіставності; лаконічності; інформаційної забезпеченості; обґрунтованість; за своєю суттю показники мають бути ключовими або індикаторними і підлягати повній або частковій формалізації; доступність для сприйняття; легкість інтерпретації; гнучкість адаптації до нових ситуацій; пристосованість до опису міжсистемних явищ; масштабність і динамізм; глобальність; достовірність; економічність. Систему показників, що характеризують ефективність природокористування в курортному регіоні, можна представити у вигляді логічного дерева, представленого на рис. 3.

Приватні показники оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні різні по своєму вимірюванню. Тому для їх одночасного використання в системі показників оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні їх необхідно привести до чисел, що знаходяться в інтервалі [0,1] таким чином, що мінімальне значення показника відповідатиме 0, максимальне значення показника відповідатиме 1. Отже, значення всіх приватних показників оцінки знаходитимуться в інтервалі [0,1], що дозволить надалі їх аґрегувати для отримання однозначної оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні.

Перші три характеристики ефективності природокористування в курортному регіоні - стан по рівню забруднення навколишнього середовища, рівень фінансування заходів природокористування, рівень ресурсного використання - оцінюються за кількісними показниками, джерелом інформації про значення яких є державна статистика. Четверта характеристика - рівнем відтворення природних ресурсів, оцінюється на основі якісних показників оцінки. При цьому необхідно враховувати, чи підлягає використовуваний природний ресурс відновленню, тобто чи може він бути повністю відновлений, частково відновлений або він не може бути відновлений взагалі. В даному випадку для оцінки приватних показників рівня відтворення природних ресурсів слід використовувати експертні оцінки. природокористування ефективність оцінювання курортна

Як інструмент оцінювання рівня ефективності природокористування в курортному регіоні вибраний метод нечіткої логіки теорії нечітких множин. Вибір обґрунтований тим, що визначення рівня економічної ефективності природокористування в курортному регіоні пов'язане з невизначеністю, яка виявляється у формі неоднозначності або неточності інтерпретації рівня складових ефективність природокористування, а також рівня економічної ефективності природокористування в цілому. Пропонована нечітко-множинна модель оцінки ефективності природокористування є ієрархічним взаємозв'язком між вхідними змінними, групами вхідних змінних і вихідний змінної (інтегральний показник економічної ефективності природокористування в курортному регіоні).

Оцінка ефективності природокористування в курортному регіоні є комплексною і включає наступні етапи: визначення складових оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні; формалізація рівнів ефективності природокористування в курортному регіоні; формування системи показників оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні; розрахунок приватних показників, що відображають основні напрями ефективності природокористування в курортному регіоні; приведення значень вхідних показників до зіставного вигляду; інтерпретація рівня ефективності природокористування в курортному регіоні; визначення інтегрального показника ефективності природокористування в курортному регіоні; визначення характеристик ефективності природокористування в курортному регіоні. Значення інтегрального показника ефективності природокористування в курортному регіоні може знаходитися в інтервалі [0;1]. Для опису функції приналежності була вибрана трапецієвидна функція.

Функції приналежності для інтегрального показника ефективності природокористування в курортному регіоні було задано за допомогою стандартного п'ятирівневого класифікатору; функції приналежності для агрегованих характеристик ефективності природокористування в курортному регіоні задані за допомогою стандартного трирівневого класифікатора. Визначення рівнів агрегованих характеристик ефективності природокористування в курортному регіоні здійснене на основі розрахунку коефіцієнта істинності, який дозволив отримати їх однозначну ідентифікацію і інтерпретацію.

Для визначення рівня ефективності природокористування в курортному регіоні була побудована база правив, в якій враховані всі існуючі варіанти можливих рівнів агрегованих характеристик ефективності природокористування в курортному регіоні. Активізація цих правил здійснена за наслідками розрахунків коефіцієнта істинності. Для набуття чисельного значення рівня ефективності природокористування в курортному регіоні був застосований метод центру тяжіння, який визначив кількісне значення рівня ефективності в межах об'єднаних активних правил. Лінгвістична інтерпретація рівня ефективності природокористування у курортному регіоні отримана на підставі процедури фазифікації.

Методику оцінки ефективності природокористування в курортному регіоні було апробовано в Автономній республіці Крим, що дозволило:

· однозначно оцінити рівень ефективності природокористування в курортному регіоні (Курорт Саки, Велика Ялта, Східний Крим);

· охарактеризувати поточний стан, динаміку і тенденції рівня відтворення природних ресурсів, стан за рівнем забруднення навколишнього середовища, рівня фінансування заходів природокористування, рівня ресурсного використання, які є характеристиками ефективності природокористування в курортному регіоні;

· виявити проблеми природокористування в курортному регіоні і визначити напрями їх подолання.

Розділ 3. "Способи підтримки ефективності природокористування в курортному регіоні". Розроблену методику оцінювання економічної ефективності природокористування в курортному регіоні було апробовано в трьох курортних регіонах Автономної республіки Крим - Велика Ялта, Саки, Східний Крим. У табл. 1 приведено оцінки характеристик економічної ефективності природокористування у вибраних курортних регіонах, а також підсумкове значення та лінгвістична інтерпретація рівня економічної ефективності природокористування в курортних регіонах.

Отримані результати оцінювання характеристик ефективності природокористування в досліджених курортних регіонах мають невеликий діапазон розмаху по рівню показників, що в цілому позитивно характеризує Автономну республіку Крим, як курорт України.

Отримані результати матимуть свого користувача на різних рівнях законодавчих та виконавчих властей, а саме: на рівні держави - Міністерство ОНПС і Кабінет Міністрів України (при розробці загальнодержавних програм розвитку і цільового фінансування); на рівні регіону - управління (комітет) ОНПС і Рада Міністрів АРК (при розробці регіональних програм, виборі пріоритетних територій, контролі і регулюванні природокористування); на рівні території - органи самоврядування і кущове регіональне управління (при визначенні потреби у фінансуванні, моніторингу найбільш небезпечних територій, з точки зору ефективності природокористування і розвитку самої території).

Таблиця 1. Оцінка характеристик ефективності природокористування в курортних регіонах: Курорт Саки, Велика Ялта і Східний Крим

Характеристика ефективності природокористування в курортному регіоні	Курорт Саки	Велика Ялта	Східний Крим
1. Рівень відтворення природних ресурсів	0,8 високий	0,75 високий	0,55 середній
2. Стан по рівню забруднення навколишнього середовища	0,21 низький	0,28 низький	0,15 низький
3. Рівень фінансування заходів природокористування	0,6 середній	0,62 середній	0,45 середній
4. Рівень ресурсного використання	0,74 високий	0,65 середній	0,61 середній
Рівень ефективності природокористування в курортному регіоні	0,636 вище за середній	0,545 середній	0,312 нижче за середній

Було вивчено економічні важелі екологічного управління, що використовуються як в зарубіжній практиці, так і в Україні. Найбільш ефективні, на думку автора, наступні інструменти: екологічні податки, експорт забруднення, екологічне страхування, штрафи за понадлімітні викиди і порушення природоохоронного законодавства, платежі за забруднення природного середовища і спеціальне використання ресурсів, створення екологічних фондів. У економіці України поширення набули тільки три останні механізми захисту навколишнього природного середовища від забруднення і виснаження.

Підвищити ефективність природокористування в курортному регіоні можливо шляхом підвищення оцінок характеристик стану по рівню забруднення навколишнього середовища; рівню фінансування заходів природокористування; рівню ресурсного використання; рівню відтворення природних ресурсів. Проте у зв'язку з тим, що не всі природні ресурси є поновлюваними, а також фінансування заходів природокористування в даний час не можна назвати відповідним потребам, основну увагу при розробці або виборі інструментів підвищення ефективності природокористування в курортному регіоні слід направити на вивчення рівня забруднення навколишнього середовища і рівня ресурсного використання.

Підвищити рівень характеристики ефективності "стан за рівнем забруднення" можливо шляхом вдосконалення системи штрафів за забруднення. Для цього було побудовано допустимі межі викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище і виявлено курортні регіони, в яких спостерігаються аномально високі викиди шкідливих речовин в атмосферу та воду. У табл. 2 представлено підсумкові результати виявлення регіонів з аномальними викидами шкідливих речовин в атмосферу.

Таблиця 2. Визначення регіонів з аномальними викидами шкідливих речовин в атмосферу

Регіон	Об'єм викидів шкідливих речовин в атмосферу
Сімферополь	низький
Алушта	високий
Армянськ	норма
Джанкой	норма
Євпаторія	високий
Керч	високий
Красноперекопськ	низький
Саки	норма
Судак	норма
Феодосія	високий
Ялта	норма
Бахчисарай	високий
Білогорський	норма
Джанкойський	норма
Кировський	норма
Красногвардійський	високий
Красноперекопський	низький
Ленінський	норма
Нижньогірський	норма
Першотравневий	норма
Раздольненський	низький
Сакський	високий
Сімферопольський	високий
Советський	низький
Чорноморський	низький

Результати розрахунків доводять, що є регіони з аномальним викидом шкідливих речовин в атмосферу. Щоб уникнути концентрації шкідливих речовин в курортному регіоні необхідно посилити контроль і підвищити платежі за викиди шкідливих речовин. Це можна зробити диференційовано, використовуючи коефіцієнти підвищення або зниження тарифів обов'язкових платежів за користування природними ресурсами. Рівень коефіцієнта, що підвищує, буде залежати від того, наскільки віддалено значення аномального викиду від нормативного коридору, і його значення завжди буде більше одиниці. Якщо територія за рівнем викиду шкідливих речовин в атмосферу знаходитиметься нижче за нормативний коридор, то значення коефіцієнта завжди буде менше одиниці, тим самим знижуватиметься тариф обов'язкового платежу за користування природним ресурсом.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального науково-практичного завдання щодо вдосконалення процедури оцінювання ефективності природокористування в курортному регіоні. Основні висновки та результати, одержані в ході дослідження, зводяться до такого.

1. В дисертації доведено, що природокористування в курортному регіоні слід розглядати як складний процес, в якому виділено такі складові: використання природних ресурсів з урахуванням їх поновлюваності; забезпечення відтворення природних ресурсів; забезпечення мінімального рівня забруднення навколишнього середовища; фінансування заходів природокористування. Ефективність природокористування в курортному регіоні слід розглядати як комплексну характеристику эколого-соціально-економічної результативності використання природних ресурсів та експлуатації природного середовища.

2. В дослідженні показано, що передумовою забезпечення ефективності природокористування в курортному регіоні є оцінка її рівня. Під оцінюванням ефективності природокористування в курортному регіоні розуміється процес оцінювання якісних і кількісних характеристик досліджуваного об'єкту. Оцінка ефективності природокористування в курортному регіоні - це процес встановлення (визначення) її величини в кількісному виразі і її лінгвістична інтерпретація.

3. Проведені здобувачем дослідження проблем оцінювання ефективності природокористування доводять, що єдиного підходу до оцінювання ефективності природокористування в курортному регіоні не існує. Аналіз існуючих підходів до оцінювання ефективності природокористування довів, що вони не дозволяють розглядати ефективність як комплексну характеристику еколого-соціально-економічної результативності використання природних ресурсів та експлуатації природного середовища. Таким чином, запропоновано еколого-соціально-економічний підхід до оцінювання ефективності природокористування в курортному регіоні, який базується на розгляді ефективності як комплексної характеристики результативності процесів природокористування - використання природних ресурсів з урахуванням їх поновлюваності; забезпечення відтворення природних ресурсів; забезпечення мінімального рівня забруднення навколишнього середовища; фінансування заходів природокористування.

4. В дисертаційній роботі показано, що для отримання однозначної оцінки рівня ефективності природокористування в курортному регіоні слід використовувати інтегральний показник, який має бути побудований на основі системи кількісних та якісних показників, що відображають різні аспекти природокористування в курортному регіоні - використання природних ресурсів з урахуванням їх поновлюваності; забезпечення відтворення природних ресурсів; забезпечення мінімального рівня забруднення навколишнього середовища; фінансування заходів природокористування.

5. Інтегральний показник - це узагальнена оцінка рівня ефективності природокористування в курортному регіоні. При відхиленні фактичного значення інтегрального показника від бажаного його можна розкласти на складові з необхідним ступенем деталізації для виявлення проблем в природокористуванні по окремих його складових.

6. Проблему формалізації рівня ефективності природокористування в курортному регіоні в дисертаційній роботі вирішено за допомогою методу нечіткої логіки теорії нечітких множин, яка дозволяє враховувати в моделі оцінки якісні аспекти, що не мають точної числової оцінки. Побудована нечітко-множинна модель оцінки ефективності природокористування є ієрархічним взаємозв'язком між вхідними змінними (часткові кількісні та якісні показники оцінки), групами вхідних змінних (агреговані характеристики використання природних ресурсів з урахуванням їх поновлюваності; забезпечення відтворення природних ресурсів; забезпечення мінімального рівня забруднення навколишнього середовища; фінансування заходів природокористування) і вихідної змінної (інтегральний показник ефективності природокористування в курортному регіоні). Визначення рівнів складових ефективності природокористування у курортному регіоні здійснено на підставі розрахунку коефіцієнту істинності, який дозволив отримати їх однозначну ідентифікацію та інтерпретацію.

7. Основну увагу при розробці або виборі інструментів підвищення ефективності природокористування в курортному регіоні має бути спрямовано на вивчення рівня забруднення навколишнього середовища і рівня ресурсного використання. Підвищити рівень характеристики ефективності "стан по рівню забруднення" можливо шляхом вдосконалення системи штрафів за забруднення.

8. Здобувачем доведено, що для вдосконалення системи штрафів за забруднення слід побудувати допустимі межі викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище і виявити курортні регіони, в яких спостерігаються аномально високі викиди шкідливих речовин в атмосферу і воду.

9. Одержані результати дослідження матимуть свого користувача на різних рівнях законодавчої та виконавчої гілках влади.

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Фененко А.С. Условия и факторы функционирования предприятия в рекреационном регионе / А.С. Фененко // Экономика и управление. - 2003. - №2. - С. 50-52.

2. Фененко А.С. Формирование региональной системы экологического менеджмента / А.С. Фененко // Культура народов Причерноморья. - 2003. - №45. - С. 100-103.

3. Фененко А.С. Эколого-экономические показатели оценки устойчивого развития курортных регионов / А.С. Фененко, Т.Н. Чугунова // Культура народов Причерноморья. - 2004. - №55. - С. 64-67. Особистий внесок здобувача: проаналізовано еколого-економічні показники, що впливають на стійкість розвитку курортного регіону та визначено чинники ефективного природокористування.

4. Фененко А.С. Структурно-логическая модель информационного обеспечения управления природоохранной деятельностью: региональные аспекты / А.С. Фененко, Т.Н. Чугунова // Экономика и управление. - 2005. - №2_3. - С. 75-78. Особистий внесок здобувача: проаналізовано джерела інформаційного забезпечення та їх достовірність.

5. Фененко А.С. Особенности природопользования в курортном регионе / А.С. Фененко // Економіка Менеджмент Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 2. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2006. - С. 6-11.

6. Фененко А.С. Организационно-экономические аспекты управления природоохранной деятельностью в курортных регионах / А.С. Фененко, Т.Н. Чугунова // Экономика и управление. - 2007. - №4_5. - С. 167-169. Особистий внесок здобувача: проаналізовано економічні та організаційні важелі управління, що впливають на ефективність природокористування.

7. Фененко А.С. Сущность понятий эффективное и рациональное природопользование / А.С. Фененко // Культура народов Причерноморья. - 2007. - №121. - С. 103-107.

8. Фененко А.С. Социально-ориентированный подход к оценке эффективности природопользования в регионе / А.С. Фененко // Економіка Менеджмент Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 19(2). - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2008. - С. 16-23.

9. Фененко А.С. Способы поддержки эффективности природопользования в курортном регионе / А.С. Фененко // Культура народов Причерноморья. - 2008. - №129. - С. 103-107.

Матеріали наукових конференцій:

10. Фененко А.С. Основные предпосылки формирования региональной системы экоменеджмента / А.С. Фененко // Пути ускорения финансово-экономического развития региона: науч.-практ. конф., 23 ноябр 2001 г.: тезисы докл. - Сімферополь: КАПКС, 2002. - С. 130-131.

11. Фененко А.С. Экономические рычаги экологического менеджмента в рыночных условиях / А.С. Фененко // Управление социально-экономическим развитием регионов Украины в АР Крым: Всеукраинской межвузов. конф., 17 мая 2002 г.: тезисы докл. - Сімферополь 2002. - С. 167-170.

12. Фененко А.С. Проблемы эколого-экономической оценки состояния окружающей среды / А.С. Фененко // Управление региональным развитием: Всеукраинской межвузов. конф., 6 дек. 2002 г.: тезисы докл. - Сімферополь: КАПКС, 2003. - С. 85-87.

13. Фененко А.С. Повышение эффективности инструментов экологического менеджмента / А.С. Фененко // Проблемы и перспективы транзитивной экономики: Всеукраинской межвузов. науч.-практ. конф., 20 дек. 2002 г.: тезисы докл. - Сімферополь: ТНУ, 2003. - С. 58-60.

14. Фененко А.С. Проблемы управления рекреационными ресурсами в курортных регионах / А.С. Фененко // Формирование регионального механизма управления народнохозяйственным комплексом Украины: Всеукраинской межвузов. науч.-практ. конф., 25 дек. 2003 г.: тезисы докл. - Симферополь: ТНУ, 2004. - С. 226-227.

15. Фененко А.С. Проблемы формирования системы управления природоохранной деятельностью в курортном регионе / А.С. Фененко // Актуальные вопросы развития инновационной деятельности: междунар. науч.-практ. конф., 16 мая. 2004 г.: тезисы докл. - Симферополь, 2004. - С. 108-111.

16. Фененко А.С. Управление качеством окружающей среды в курортных регионах Крыма / А.С. Фененко // Проблеми наукового росту молодих вчених: Всекрімська наук. -практ. конф., 14 жовт. 2005 р.: тези допов. - Сімферополь, 2005. - С. 249-251. (рус., укр.).

17. Фененко А.С. Проблемы исследования развития курортных регионов / А.С. Фененко // Проблемы экономической устойчивости предприятий санаторно-курортного комплекса: VI Всеукраинская науч.-практ. конф., 2-3 дек. 2005 г.: тезисы докл. - Сімферополь: НАПКС, 2006. - С. 249^-251.

18. Фененко А.С. Проблемы финансирования природоохранной деятельности в курортном регионе / А.С. Фененко // Проблемы экономической устойчивости предприятий санаторно-курортного комплекса: VII Всеукраинской науч.-практ. конф., 1-2 дек. 2006 г. - Сімферополь: НАПКС, 2006. - С. 112-114.

19. Фененко А.С. Комплексная социльно-эколого-экономическая оценка курортных регионов / А.С. Фененко // Проблемы экономической устойчивости предприятий Украины: VIII Всеукраинская науч.-практ. конф., 28-29 нояб. 2007 г. - Симферополь, 2007. - С. 166-169.

АНОТАЦІЯ

Фененко Г.С. Інструментарій підтримки ефективності природокористування у курортному регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 - Економіка природокористування та охорона навколишнього середовища. - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень Національної академії наук України, Одеса, 2009.

Досліджено сутність та зміст природокористування в курортному регіоні. Вивчено поняття ефективності природокористування в курортному регіоні. Визначено складові ефективності природокористування в курортному регіоні. Досліджено підходи до оцінювання ефективності природокористування. Запропоновано еколого-соціально-економічний підхід до оцінювання ефективності природокористування в курортному регіоні. Проаналізовано особливості курортних регіонів АР Крим. Визначено кількісні та якісні показники оцінки ефективності природокористування за її складовими. Розроблено процедуру комплексного оцінювання ефективності природокористування в курортному регіоні із використанням методу нечіткої логіки. Побудовано модель оцінювання ефективності природокористування в курортному регіоні на підставі методу нечіткої логіки. Проаналізовано існуючи способи підтримки ефективності природокористування. Запропоновано напрями та способи підтримки рівня ефективності природокористування в курортному регіоні. Способи підтримки рівня ефективності природокористування в курортному регіоні дуальні, вони з одного боку дозволяють забезпечити ефективність природокористування, з іншого боку є інструментом стимулювання ефективного природокористування як для курортних установ, так і для інших організацій.

Ключові слова: ефективність, ефективність природокористування, курортний регіон, оцінка, еколого-соціально-економічний підхід, метод нечіткої логіки.

АННОТАЦИЯ

Фененко А.С. Инструментарий поддержки эффективности природопользования в курортном регионе. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.06 - Экономика природопользования и охрана окружающей среды. - Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований Национальной академии наук Украины, Одесса, 2009.

Исследованы сущность и содержание природопользования в курортном регионе, которое предопределяет эффективное использование природных ресурсов на отдельно взятой территории в соответствии с ее специализацией, что в свою очередь позволяет сохранить эколого-экономический баланс. Определена существенная разница между понятиями рациональное природопользование и эффективное природопользование, которые отличается по смысловой нагрузке, сущности и конечному результату Выделены основные процессы природопользования в курортном регионе. Изучены особенности природопользования в курортном регионе АР Крым в соответствии с его специализацией, с учетом интересов участников регионального рынка.

Изучено понятие эффективности природопользования в курортном регионе, как результативность экономической деятельности экономических программ и мероприятий на конкретной территории, которая определяется как отношение полученного общего эффекта к затратам факторов и ресурсов, обусловивших получение этого результата. Выделены соответствующие составляющие эффективности природопользования в курортном регионе, которые определены как: использование природных ресурсов с учетом их возобновляемости, обеспечение воспроизводства природных ресурсов, обеспечение минимального уровня загрязнения окружающей среды и финансирование мероприятий природопользования на конкретной территории.

Исследованы подходы к оценке эффективности природопользования. Выявлены ограничения их использования при оценке эффективности природопользования в курортном регионе. Предложен эколого-социально-экономический подход к оцениванию эффективности природопользования в курортном регионе.

Определены количественные и качественные показатели оценки эффективности природопользования по ее составляющим. Сформирована система показателей комплексной оценки эффективности природопользования в курортном регионе. Обосновано применение метода нечеткой логики для оценки уровня эффективности природопользования в курортном регионе. Разработана процедура комплексного оценивания эффективности природопользования в курортном регионе с использованием метода нечеткой логики. Построена модель оценивания эффективности природопользования в курортном регионе на основе метода нечеткой логики. Дана количественная и лингвистическая интерпретации уровней эффективности природопользования в курортных регионах АР Крым. На основе результатов оценки определены направления повышения или поддержки уровня эффективности природопользования в курортном регионе АР Крым.

Проанализированы существующие способы поддержки эффективности природопользования. Предложены направления и способы поддержки уровня эффективности природопользования в курортном регионе.

Ключевые слова: эффективность, эффективность природопользования, курортный регион, оценка, эколого-социально-экономический подход, метод нечеткой логики.

ANNOTATION

Fenenko A. Tool of support efficiency of nature usage in a health region. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences on specialty 08.00.06 - Economy of nature usage and protecting of environment. Institute of problems of market and economy-ecological researches of the National academy of sciences of Ukraine, Odessa, 2009.

Essence and maintenance of nature usage in a health region explored. The concept of economic efficiency of nature usage is studied in the health region. Constituents of efficiency of nature usage in a health region are certain. Approaches are explored to the evaluation of efficiency of nature usage. Еcology-sоcial-economic approach to the evaluation of efficiency of nature usage is offered. The features of health regions are analyzed. The quantitative and high-quality indexes of estimation of efficiency of nature usage are certain. Procedure of complex evaluation of economic efficiency of nature usage is developed in a health region with the use of method of fuzzy logic. The system of indexes is built for estimation of efficiency of nature usage. The model of evaluation of economic efficiency of nature usage is built in a health region on the basis of method of fuzzy logic. Existing methods of support of efficiency of nature usage is analyzed. Directions and methods of support of level of economic efficiency of nature usage are offered in a health region.

Keywords: efficiency, efficiency of nature usage, health region, estimation, ecology-social-economic approach, method of fuzzy logic.

Размещено на Allbest.ru

...