Застосування мікрокосмних моделей для визначення порушень трофічної структури річок Західного регіону України, забруднених нафтопродуктами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

УДК 574.64:574.58:502.175

03.00.16 - екологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Застосування мікрокосмних моделей для визначення порушень трофічної структури річок Західного регіону України, забруднених нафтопродуктами

Андрусяк Наталія Степанівна

Чернівці - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі екології та біомоніторингу біологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича МОН України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Костишин Степан Степанович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри екології та біомоніторингу.

Офіційні опоненти:

- доктор біологічних наук, професор Арсан Орест Михайлович, Інститут Гідробіології НАН України, завідувач відділу екологічної токсикології;

- доктор біологічних наук, професор Грубінко Василь Васильович, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка МОН України, завідувач кафедри загальної біології.

Захист відбудеться 19.11. 2008 р. о 1200 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, за адресою: вул. Лесі Українки, 25 (ІІІ корпус університету, аудиторія №81), м. Чернівці, 58012, Україна.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, (вул. Лесі Українки, 23), м. Чернівці, 58012, Україна.

Автореферат розісланий 16.10.2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Легета У.В.

Анотація

Андрусяк Н.С. Застосування мікрокосмних моделей для визначення порушень трофічної структури річок Західного регіону України, забруднених нафтопродуктами. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2008.

Дисертація спрямована на з'ясування еколого-токсикологічного стану малих річок і визначення порушень трофічної структури гідроекосистем у районах нафтодобування шляхом застосування мікрокосмних моделей.

Здійснено комплексну оцінку екотоксикологічного стану малих річок Лекече, Стримба та Тисмениця в районах нафтодобування за комплексом гідрохімічних показників та індексів забруднення водойм.

Установлено видовий склад діатомових водоростей та макрозообентосу малих річок і визначено його зміни в умовах нафтового забруднення.

Розроблено й апробовано метод створення лабораторних мікроекосистем акваріумного та блокового типів для визначення порушень трофічної структури малих річок Західного регіону України.

Запропоновано ряд чутливих тест-параметрів гідробіонтів, які доцільно використовувати під час біотестування нафтового забруднення у мікрокосмних моделях.

Проведено кореляційний аналіз залежності морфофункціонального стану гідробіонтів від вмісту нафтопродуктів у воді.

Визначено самоочисну здатність води малих річок Лекече, Стримба та Тисмениця, забруднених нафтопродуктами, у мікроекосистемах акваріумного та блокового типів.

Створено комп'ютерну автоматизовану базу даних для прогнозування наслідків забруднення малих річок Західного регіону України нафтопродуктами.

Ключові слова: мікрокосмні моделі, трофічна структура, гідробіонти, нафтове забруднення, малі річки.

Аннотация

Андрусяк Н.С. Применение микрокосмных моделей для определения нарушений трофической структуры рек Западного региона Украины, загрязненных нефтепродуктами. ? Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.16 - экология. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, Черновцы, 2008.

Диссертация направлена на выяснение эколого-токсикологического состояния малих рек и определение нарушений трофической структуры гидроэкосистем в районах нефтедобычи путем применения микрокосмных моделей.

Осуществлена комплексная оценку экотоксикологического состояния малых рек Лекече, Стрымба и Тысменица в районах нефтедобычи с использованием комплекса гидрохимических показателей и индексов загрязнения водоемов. Установлено, что по содержанию нефтепродуктов, аммонийного и нитратного азота качество воды малых рек не отвечает нормам ГДК для водоемов рыбохозяйственного назначения.

Определен видовой состав диатомовых водорослей и макрозообентоса малых рек, а также его изменения в условиях нефтяного загрязнения. Выделены наиболее стойкие виды диатомовых к нефтяному загрязнению, а также установлена закономерность снижения видового состава макрозообентоса в зонах повышеной концентрации нефтепродуктов.

Разработан и апробирован метод конструирования лабораторных микроэкосистем аквариумного и блокового типов для определения нарушений трофической структуры малых рек Западного региона Украины. Предложен ряд чувствительных тест-показателей, которые целесообразно использовать при биотестированиии нефтяного загрязнения в микрокосмных моделях. Среди них в качестве тест-параметра высших водных растений рекомендуется использовать изменения длины корней, у водорослей ? численность, биомассу и энергетическую ценность, у дафний ? численность, молюсок ? энергетическую ценность и биомассу, у рыб - биомассу и численность.

Определена самоочистительная способность воды малых рек Лекече, Стрымба и Тысменица, загрязненных нефтепродуктами в микроэкосистемах аквариумного и блочного типов. Установлено, что самоочистительная способность воды в микроэкосистемах аквариумного типа значительно выше, чем в блочных системах.

Проведен корелляционный анализ зависимости морфофункционального состояния гидробионтов от содержания нефтепродуктов в воде.

Разработана компьютерная автоматизированная база данных для прогнозирования последствий загрязнения малых рек Западного региона Украины нефтепродуктами.

Ключевые слова: микрокосмные модели, трофическая структура, гидробионты, нефтяное загрязнение, малые реки.

Annotation

Andrusyak N.S. Application of microcosm models for determination of trophic structure violations of Ukraine Western region rivers, by oil polluted. - Manuscript.

Thesis submitted for the PhD in Biological Science degree, specialty 03.00.16 - ecology. - Chernivtsy national university by Yuri Fedcovich, Chernivtsy, 2008.

The thesis is directed on finding out of the ecotoxicological state of the small rivers and determination of trophic structure violations of hydroecosystems in the oil production areas by application of microcosm models.

The complex estimation of the ecotoxicological state of the small rivers Lekeche, Strimba and Tismenitsya in the oil production areas for the complex of hydrochemical indexes were practicabled.

Specific composition of diatoms and macrozoobentoce of the small rivers and certainly change in the conditions of oil contamination is setted.

The method of creation of laboratory mikroekosistem aquarium and sectional types is developed and approved for determination of trophic structure violations of the small rivers. The row of sensible parameters of hydrobiontes which it is expedient to use for bioassay of oil contamination in microcosm models is offered. The correlation analysis of dependence of the morphofunctional state of hydrobionts is conducted from the maintenance of oil in water.

The self-clarification ability of the small rivers Lekeche, Strimba and Tismenitsya, oil polluted in microecosistems of aquarium and sectional types has investigated. The computer automated database is created for prognostication of consequences contamination of Ukraine Western region small rivers, by oil polluted.

Keywords: microcosm models, trophic structure, hydrobionts, oil contamination, small rivers.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Західний нафтогазоносний район ? один із найстаріших за видобутком нафти. Нафтові родовища розробляються тут ще з кінця минулого сторіччя і часто у складних гірничо-геологічних умовах (Адаменко, 1998; Вуль, 1999). Досі нафта і нафтопродукти залишаються одними з найпоширеніших енергоносіїв, тому обсяги їх добування з року в рік зростають. Однак у процесі підготовки нафти до переробки та транспортування виникає цілий ряд екологічно напружених ситуацій, що призводить до забруднення нафтопродуктами ґрунтів, підземних і поверхневих вод (Адаменко, 2005; Цайтлер, 2000; Джура 2007).

Територія Західного нафтогазоносного району характеризується густою гідрографічною мережею малих річок. Більшість з них належать до Карпатської гірської ділянки басейну Дністра і є основою формування його стоку. Саме тут сконцентрована велика кількість нафтодобувних та нафтопереробних підприємств, які негативно впливають на формування якості малих річок (Колодій, 1999; Спринський, 2000; Кундельська, 2004).

Переважна більшість опублікованих праць (Щербак, 2005; Черкашин, 2005; Стом 2003; Коваленко, 2004; Бутаев, 2001; Ратушняк, 2000; Михайлова, 1991; Рузанова, 1999; Пястолова, 1986) з питань оцінки впливу нафтового забруднення на біоту базуються на використанні лише одного з видів гідробіонтів. Однак це не дає можливості об'єктивно оцінити токсичність для всієї екосистеми, через те, що гідробіонти володіють різною чутливістю до присутності у воді нафтових вуглеводнів.

Актуальним залишається питання комплексної оцінки впливу нафтового забруднення водойм на гідробіонти, які формують основні ланки трофічної мережі гідроекосистем. Оскільки відомо, що реакція компонентів екосистеми, досліджених ізольовано, не відповідає реакції системи, дослідженої комплексно. Дана проблема частково знайшла розв'язання у працях деяких науковців (Одум, 1975; Гаузе, 1935), які ввели в світову гідроекологічну практику поняття "штучна мікроекосистема", або "мікрокосм".

Дослідження гідромікроекосистем досягло апогею у 70-80 рр. минулого століття, про що свідчать численні наукові публікації (Абакумов, 1978; Алексеев, 1980; Андрушайтис, 1984; Степанова, 1979; Филенко, 1984; Олейник, 1985; Бульон, 1976; Егоров, 1985; Рябов, 1985; Никаноров, 1985; Марцинкевича, 1984; Виноградов, 1984). Однак у цих публікаціях висвітлені окремі методичні підходи до створення мікрокосмів, які ґрунтуються на особливостях конкретного досліджуваного об'єкта. Крім того, переважна більшість створених мікрокосмних моделей великі за розмірами, що є досить трудомістким та економічно недоцільним.

Використання мікрокосмів широко впроваджено у зарубіжну гідроекологічну практику (Shuh-Ren, 2002; Cadotte, 2006; Kashian, 2007; Belmont, 2007; Sala, 2002; Sempirini, 2007; Shertzer, 2002), тоді як в Україні вони практично не використовуються.

Наведені вище аргументи зумовлюють актуальність, своєчасність і доцільність впровадження в гідроекологічну практику України мікрокосмних моделей. Це дає можливість дослідити вплив нафтопродуктів на основні ланки трофічної мережі і носить інноваційний характер за своїм методичним вирішенням

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі екології та біомоніторингу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в розрізі наукових тематик: "Розробка мікрокосмних моделей різних типів екосистем з метою дослідження їх стійкості до глобальних екологічних змін" (номер державної реєстрації 0103U002588), "Моделювання порушених конкурентних та трофічних структур локальних екосистем" (номер державної реєстрації 0107U001245). Автор брала безпосередню участь у науково-дослідній роботі кафедри екології та біомоніторингу ЧНУ ім. Ю. Федьковича, зокрема у розробці мікрокосмних моделей водних екосистем і моделюванні трофічної структури гідроекосистем, забруднених нафтопродуктами.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи ? розробка мікрокосмних моделей малих річок Західного регіону України для еколого-токсикологічної оцінки та визначення порушень їх трофічної структури в районах нафтодобування.

Відповідно до мети були визначені такі завдання:

1. Здійснити гідрохімічну оцінку якості води та визначити рівень забруднення малих річок у районах нафтодобування.

2. Провести біоіндикацію якості води малих річок за видовим складом діатомових водоростей та макрозообентосу.

3. Апробувати методику створення штучних мікроекосистем акваріумного та блокового типів, і провести біотестування якості води малих річок.

4. Визначити чутливі тест-показники гідробіонтів до забруднення річок нафтопродуктами у мікрокосмних моделях.

5. Оцінити самоочисну здатність води малих річок, забруднених нафтопродуктами, у мікроекосистемах.

6. На основі проведених досліджень створити автоматизовану системну базу даних для прогнозування наслідків забруднення малих річок у районах нафтодобування.

Об'єкт дослідження ? екотоксикологічний моніторинг малих річок в умовах нафтодобування.

Предмет дослідження ? морфофункціональні особливості основних трофічних ланок гідроекосистем у мікрокосмних моделях.

Методи досліджень. Екотоксикологічну оцінку води малих річок за гідрохімічними показниками здійснено загальноприйнятими методами хімічного аналізу, методом побудови модель-карт забруднення. Біоіндикацію нафтового забруднення здійснювали методом визначення видового біорізноманіття та з використанням індексу сапробності. Біотестування нафтового забруднення проводили у запропонованих мікроекосистемах акваріумного та блокового типів. Порушення трофічної структури гідроекосистем оцінювали за комплексом чутливих тест-ознак гідробіонтів. Використовували методи математичної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше здійснено комплексну оцінку еколого-токсикологічного стану малих річок Лекече, Стримба та Тисмениця в районах нафтодобування. На основі останньої побудовано модель-карти забруднення малих річок, які дозволяють визначити екологічний коефіцієнт якості води. Установлено видовий склад зоо- та фітобентосу малих річок і визначено його зміни в умовах нафтового забруднення.

Уперше розроблено й апробовано лабораторні штучні мікрогідроекосистеми акваріумного та блокових типів для визначення порушень трофічної структури малих річок Західного регіону України.

Запропоновано ряд чутливих тест-ознак гідробіонтів, які доцільно використовувати при біотестуваннні нафтового забруднення у мікрокосмних моделях. Побудовано модель-карти зміни тест-показників гідробіонтів для визначення індексу токсичності води малих річок у мікроекосистемах. Визначено найчутливіші ланки модельної трофічної мережі гідроекосистем до забруднення води нафтопродуктами у штучних мікроекосистемах. Побудовано регресійні моделі залежності морфофункціонального стану гідробіонтів у мікрокосмах від вмісту нафтопродуктів у воді малих річок.

На основі проведених досліджень створено комп'ютерну автоматизовану базу даних для прогнозування наслідків забруднення малих річок Західного регіону України нафтопродуктами.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи та їх узагальнення дозволяють обґрунтувати рекомендації щодо відновлення річкових екосистем, забруднених нафтопродуктами та підготувати матеріали для екологічних служб, які контролюють роботу нафтових свердловин і забезпечують їх паспортизацію. Запропонований та апробований метод мікрокосмних моделей може бути використаний для оцінки стану водних екосистем у районах нафтодобування.

Проведені дослідження доповнюють і поглиблюють методи вивчення впливу нафтопродуктів на гідроекосистеми, відіграватимуть важливу роль в удосконаленні методів установлення екологічних нормативів малих річок у районах нафтодобування.

Розроблена комп'ютерна інформаційна система може використовуватися для збереження й обробки результатів гідроекологічних досліджень, а також спрямована на прогнозування наслідків забруднення малих річок нафтопродуктами.

Матеріали та методи досліджень використовуються у навчальному процесі в курсах спеціальних дисциплін і лабораторно-практичних занять зі спеціальності "Екологія та охорона навколишнього природного середовища".

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи здійснено аналіз літературних джерел, проведено відбір матеріалу для досліджень, здійснено пошук і апробацію методів екологічних досліджень, і на їх основі розроблено та застосовано метод мікрокосмних моделей для вивчення впливу нафтопродуктів на трофічну структуру гідроекосистем, створено інформаційну комп'ютерну системну базу даних для прогнозування наслідків забруднення річок у районах нафтодобування, проведено статистичну, математичну обробку результатів, їх графічну інтерпретацію і аналіз. Особисто здійснено оформлення роботи, написано основні розділи, підготовлено публікації за результатами досліджень, а також представлено їх на наукових конференціях.

Формулювання завдань, висновків, аналіз результатів та їх інтерпретацію здійснено за участю наукового керівника - доктора біологічних наук, професора Костишина С.С.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Теорія і практика сучасного природознавства" (Херсон, 2005), V-VII Міжнародних науково-практичних конференціях "Екологія. Людина. Суспільство" (Київ, 2002-2004), ІІ-ІІІ Міжнародних наукових конференціях "Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти" (Львів, 2004, 2007), Міжнародній науковій конференції "Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій" (Івано-Франківськ, 2007), ІІІ-IV Міжнародних наукових конференціях "Молодь та поступ біології" (Львів, 2007-2008).

Публікації. За результатами дисертаційних досліджень опубліковано 16 наукових праці, з них - 6 статей у фахових наукових виданнях з переліку, затвердженого ВАК України, та 10 - у матеріалах і тезах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів, списку використаних джерел (усього 225, з них ? 35 іншомовних) і додатків. Обсяг роботи становить 150 сторінок друкованого тексту. Дисертація містить 66 рисунків і 28 таблиць.

2. Основний зміст роботи

В огляді літератури охарактеризовано особливості забруднення малих річок України нафтопродуктами. Проаналізовано вплив нафтопродуктів на основні ланки трофічної мережі гідроекосистем. Звернено увагу на фактичну відсутність прикладів використання комплексної оцінки під час проведення біомоніторингу нафтового забруднення. Проведено аналіз досвіду деяких вітчизняних і зарубіжних учених щодо застосування штучних мікроекосистем у гідроекологічних дослідженнях.

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проводили в межах Передкарпатської нафтогазоносної провінції, яка належить до Західного нафтогазоносного регіону України. Розташована на південному заході України у межах Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. У межах зазначених областей визначено нафтогазоносні родовища, на яких ведеться інтенсивне добування та транспортування нафти: Лопушнянське ? розташоване в урочищі Лекече Вижницького району Чернівецької області; Південно-Гвіздецьке ? у Надвірнянському районі Івано-Франківської області; Бориславське ? у Дрогобицькому районі Львівської області. Наша увага була зосереджена на 3-х водних об'єктах: малих річках Лекече, Стримба та Тисмениця, які протікають поблизу зазначених родовищ. Для проведення досліджень нами були визначені такі створи моніторингу: створ №1 ? контроль (500 м до нафтової свердловини); створ №2 ? біля нафтової свердловини; створ №3 ? на відстані 500 м від нафтової свердловини за течією річки; створ №4 ? 1000 м від нафтової свердловини за течією річки.

На основі запропонованих Н.Г. Булгаковим (2002) рекомендацій щодо проведення біомоніторингу нами було розроблено алгоритм-схему комплексної екотоксикологічної оцінки малих річок у районах нафтодобування (рис.1). Дослідження здійснювали за 3-ма послідовними етапами: екологічна діагностика малих річок (даний етап охоплює гідрохімічний аналіз якості води малих річок у районах нафтодобування та полягає у визначенні токсичних речовин, які можуть викликати погіршення якості води); екологічна оцінка (визначення змін екологічного стану малих річок за показниками біоіндикаторів (діатомових водоростей і зообентосу) та біотесторів у мікрокосмних моделях); екологічне прогнозування наслідків забруднення малих річок нафтопродуктами (створення комп'ютерної системної бази даних для прогнозування наслідків забруднення малих річок нафтопродуктами).



Рис.1. Алгоритм-схема визначення екотоксикологічного стану малих річок у районах нафтодобування

Гідрохімічний аналіз малих річок за показниками: О2, СО2, БСК5, ХСК, NO2-, NO3-, NН4+, нафтопродукти, здійснювали за загальноприйнятими у гідроекології методами (Методи гідроекологічних …., 2006). На основі визначених гідрохімічних параметрів обчислювали індекс забруднення водойм (ІЗВ) за методом В.І. Пелешенко (1997); рівень токсичного забруднення ? за кратністю перевищення ГДК (РТЗГДК) за С.І. Сніжко (2001); рівень токсичного забруднення за лімітуючим показником шкідливості РТЗЛПШ за Л.П. Брагінським (1985).

Для візуалізації комплексної оцінки якості води малих річок використали графічний метод побудови модель-карт забруднення (Яцик, 1999).

Видовий склад діатомових визначали згідно з "Определителем низших растений" (1953). Визначення сапробності малих річок проводили за видовим складом діатомових водоростей та їх кількісними показниками, а також за допомогою широко застосовуваної системи біологічного аналізу якості води, методом Пантле-Букка в модифікації В. Сладечека (1973).

Визначення видового складу макрозообентосу здійснювали за "Определителем пресноводных безпозвоночных ……" (1977). Видове багатство макрозообентосу малих річок, в умовах нафтодобування оцінювали за індексом Маргалефа (Margalef, 1969).

Визначення порушень трофічної структури гідроекосистем проводили методом біотестування у штучних мікроекосистемах. Для цього нами створені мікроекосистеми акваріумного та блокового типів. Запропоновані нами мікрокосмні моделі відповідно до конструкторських вимог: компактні, прості у використанні, матеріал резервуарів відповідав оптичним нормам щодо проникнення світлових променів у повному спектрі, необхідному для життєдіяльності гідробіонтів. Враховуючи просторове розміщення тест-об'єктів, кількість видів, а також необхідність транспортування річкової води, мікрокосми створювали об'ємом 6 та 7 дм3.

Акваріумний тип мікрокосмів дозволяв розміщувати гідробіонти в одному об'ємі води (рис. 2, А). Блоковий тип (7 дм3) мікроекосистем застосували для просторового розділення гідробіонтів різного систематичного рангу, але одночасно об'єднувати їх одним потоком води (рис. 2, Б). Такі системи поділені на 7 камер. У 6-ти розміщуються гідробіонти, а в останній передбачено встановлення компресора для аерації води. У перегородках між камерами знаходяться отвори діаметром 4 см, які закриваються планктонним гасом. Крізь нього проходить вода, а гідробіонти ізолюються в камерах.

Рис. 2. Схематична будова мікроекосистем акваріумного (А) та блокового (Б) типів

Мікроекосистеми утримували в лабораторії у факторостатних умовах, які відповідають найбільш оптимальним умовам функціонування гідробіонтів у природних екосистемах. Трофічні мережі мікроекосистем формували із гідробіонтів ? класичних тест-об'єктів, які застосовуються у світовій практиці біотестування (рис. 3).

Рис. 3. Схема трофічної мережі у штучних мікроекосистемах

гідрохімічний річка забруднення мікроекосистема

Кількісний склад гідробіонтів підбирали експериментальним шляхом, використовуючи численні комбінації. Такий склад тест-об'єктів забезпечував існування системи впродовж 30 діб. Нами обрано широкий спектр морфофізіологічних тест-параметрів гідробіонтів, які дали змогу визначити чутливість ланок трофічної мережі до забруднення річок нафтопродуктами за відсотком інгібування тест-показників (Кабиров и др., 1997).

Енергетичну цінність визначали за вмістом органічного Карбону у масі гідробіонтів методом біхроматного окислення за І.В. Тюріним (Практикум…, 1989). Вміст хлорофілів і каротиноїдів визначали спектрофотометрично (Мусієнко та ін., 2001). Індекс токсичності води малих річок визначали за зміною тест-показників гідробіонтів щодо контролю, методом побудови модель-карт (Яцик, 1999). Взаємозалежності між гідрохімічними показниками та зміною гідробіологічних характеристик гідробіонтів визначали шляхом регресійного та кореляційного аналізу. Математичні розрахунки й інтерпретацію отриманих результаів проводили за допомогою редактора MS Excel 2003, програмного пакета Statistica 6.0.

3. Результати досліджень та їх обговорення

Хімічний склад води малих річок. Під час проведення гідрохімічного аналізу води малих річок Лекече, Стримба та Тисмениця використовували принцип, який базується на визначенні репрезентативних і фонових гідрохімічних показників (Щитиков, 2002). У нашому випадку до репрезентативних показників належать нафтопродукти, оскільки відбір проб води здійснювали поблизу нафтовидобувних підприємств. У якості фонових показників обрано: O2, CO2, БСК5, ХСК, NH4+, NO2-, NO3-. Нами встановлено достовірне підвищення концентрації нафтопродуктів у всіх досліджуваних малих річках при протіканні останніх біля нафтової свердловини (рис. 4).

Рис. 4. Вміст нафтопродуктів у воді малих річок в умовах нафтодобування

Примітки: 1.* - достовірна відмінність від контролю (Р < 0,05). 2. Cтвор №1 - контроль, 500 м до нафтової свердловини; створ №2 - біля нафтової свердловини; створ №3 - 500 м нижче за течією річки; створ №4 - 1000 м нижче за течією річки.

За концентрацією нафтопродуктів у воді малих річок перевищення ГДК виявлено у всіх створах дослідження. Такий рівень забруднення води нафтопродуктами можна класифікувати як критичний. Так, безпосередньо біля нафтової свердловини у воді р. Тисмениця зафіксовано перевищення ГДК у 90 разів, річки Стримба ? у 60 разів, а у воді річки Лекече у 58 разів. Крім того, у воді всіх досліджених річок визначено суттєве перевищення ГДК за амонійним і нітритним Нітрогеном. Значення O2, CO2, БСК5, ХСК не перевищують ГДК. Проведений парний кореляційний аналіз показав високий прямий зв'язок між вмістом нафтопродуктів та іншими гідрохімічними показниками.

Оцінка якості води малих річок за інтегральними індексами забруднення. Для оцінки якості води малих річок у районах нафтодобування нами використані індекси забруднення водойм ? ІЗВ, РТЗГДК, РТЗЛПШ, які характеризують ступінь забруднення води у відповідному створі спостережень. За ІЗВ високий рівень забруднення води малих річок спостерігався безпосередньо біля нафтових свердловин, вода у цих створах належить до VII класу якості та класифікується як "надзвичайно брудна". Вниз за течією річок якість води річок Лекече та Стримба поліпшується, однак і на відстані 1000 м від нафтової свердловини характеризується як "брудна". Вода р. Тисмениця залишається достатньо забрудненою навіть на відстані 1000 м від нафтової свердловини за течією річки і належить до VI класу якості та характеризується як "дуже брудна". За показником РТЗЛПШ води малих річок у всіх створах спостережень належать до гіпертоксичних. РТЗГДК усіх досліджуваних річок за вмістом O2, CO2, БСК5, ХСК характеризується як низький. Високий рівень забруднення зафіксовано, за вмістом нафтопродуктів (річки Лекече, Стримба, Тисмениця), амонійного (р. Стримба) та нітритного (річки Лекече, Стримба, Тисмениця).

Біоіндикаційна оцінка якості води малих річок за видовим складом діатомових водоростей та макрозообентосу. На досліджуваних ділянках малих річок визначено 23 види діатомових водоростей, які належать до 14 родів. У контрольних створах малих річок діатомові представлені родами Cimbella, Diatoma, Girosigma, Flagilaria, Neidium, Meridion, Surirella, Navicula та характеризуються полідомінантністю. Вниз за течією річки через високий вміст нафтопродуктів зменшує видове різноманіття діатомей. Полідомінантна структура діатомового комплексу набуває статусу монодомінантної і представлена в основному родами Navicula та Nitzschia. Причому збільшення їх кількості зафіксовано саме у зонах високого нафтового забруднення - біля нафтових свердловин і на відстані 500 м нижче за течією річок. За сапробністю ділянки малих річок у зонах найбільшого нафтового забруднення (біля нафтових свердловин та на відстані 500 м від них униз за течією річки) характеризуються як в -мезосапробні та належать до "помірно забруднених".

Зообентос досліджуваних річок характеризується як слабо виражений. У річках Лекече, Стримба та Тисмениця визначено 6 таксономічних груп безхребетних: Hirudinea, Crustacea, Ephemeroptera, Plecoptera, Trichoptera, Coleoptera. Відзначено, що зі збільшенням концентрації нафтопродуктів зникають веснянки і одноденки, які починають знову з'являтися у воді зі зменшенням кількості нафтопродуктів та із підвищенням концентрації кисню. Ядро чисельності та біомаси безхребетних досліджуваних малих річок формують представники виду Rivulogammarus lacustris. Результати досліджень підтверджують, що збільшення концентрації нафтопродуктів призводить до зменшення кількісних показників окремих видів і зообентосу в цілому, що узгоджується з літературними даними.

Біотестування нафтового забруднення малих річок із застосуванням мікрокосмних моделей. Гідробіонтів, які формували основні ланки трофічної модельної екосистеми, культивували протягом 30 діб у мікроекосистемах блокового й акваріумного типів. За результатами експерименту визначено вірогідну зміну щодо контролю тест-показників гідробіонтів і відсоток інгібування морфофізіологічних показників у токсичному середовищі. Відзначено, що максимально чутливою ознакою Lemna minor L. та Elodea canadensis Michx до нафтового забруднення є довжина коренів. Причому даний тест-параметр чутливий у обох типах мікроекосистем. Найчутливішими показниками Chlorella vulgaris Berjie відзначено чисельність, біомасу та енергетичну цінність, Daphnia magna Straus ? чисельність. Максимально чутливі показники Planorbius var rubra L. у акваріумних мікроекосистемах ? енергетична цінність і біомаса, у екосистемах блокового типу ? чисельність. Характерними особливостями Poecilia reticulata Peters у мікроекосистемах як акваріумного, так і блокового типів є зміна біомаси та чисельності за дії нафтового забруднення.

Для інтегральної оцінки токсичності води малих річок на основі сукупності тест-параметрів гідробіонтів враховували лише значущі тест-ознаки, виділені в процесі порівняльного аналізу. На основі зміни тест-параметрів побудовано модель-карти, що дало можливість визначити токсичність водного середовища за морфофункціональними особливостями досліджених гідробіонтів. Сутність побудови модель-карт полягає у визначенні відхилення (у %) значень досліджуваних показників біотесторів від контролю. На пелюсткову діаграму зі шкалами радіусами наносили відносні значення тест-параметрів і контролю. Область, яку займали контрольні значення, вважали "контролем", а площу, зайняту фактичними даними біотестування, ? "дослідом". Коефіцієнт токсичності проби (Т) обчислювали як відношення площі діаграми, зайнятої "контролем" (Sk), до площі із фактичними даними біотестування ? "досліду" (Sf ). Такі модель-карти побудовано для всіх ланок модельної мережі у мікроекосистемах акваріумного та блокового типів. Коефіцієнти токсичності води малих річок для гідробіонтів знижуються з віддаленням від нафтової свердловини. Така закономірність підтверджує високу токсичність води саме біля нафтових свердловин.

На рисунках 5-9, для прикладу, представлені модель-карти токсичності води р. Стримба.



Рис. 5. Модель-карти токсичності води р. Стримба (тут і надалі А - біля нафтової свердловини; Б -500 м після нафтової свердловини за течією річки; В - 1000 м після нафтової свердловини за течією річки) для Elodea canadensis Michx у мікроекосистемах блокового типу: Дп ? довжина головного пагона, Дк ? довжина коренів, Дбп ? довжина бічних пагонів, Нл ? некротизовані листки, Б ? біомаса, Ч ? чисельність, Ен ? енергетична цінність, Хл а ? вміст хлорофілу а, Хл б ? вміст хлорофілу б, Кар ? вміст каротиноїдів

Рис. 6. Модель-карти токсичності води р. Стримба для Lemna minor L. у мікроекосистемах акваріумного типу. Кл ? кількість лопатей, Дк ? довжина коренів, Пл ? площа лопатей, Нл ? некротизовані лопаті, Б ? біомаса, Ч ? чисельність, Ен ? енергетична цінність, Хл а ? вміст хлорофілу а, Хл б ? вміст хлорофілу б, Кар ? вміст каротиноїдів

Рис. 7. Модель-карти токсичності води р. Стримба для Chlorella vulgaris Berjie у мікроекосистемах акваріумного типу: Б ? біомаса, Ч ? чисельність, Ен ? енергетична цінність



Рис. 8. Модель-карти токсичності води р. Стримба для Poecilia reticulate Peters у мікроекосистемах акваріумного типу: Дт ? довжина тіла, Б ? біомаса, Ч ? чисельність, Ен ? енергетична цінність

Рис. 9. Модель-карти токсичності води р. Стримба для Planorbarius corneus var rubra L. у мікроекосистемах блокового типу: Вч ? висота черепашки, Шч ? ширина черепашки, Б ? біомаса, Ч ? чисельність, Ен ? енергетична цінність

Зауважимо, що у мікроекосистемах акваріумного типу гідробіонти виявляють більшу чутливість до наявної у воді концентрації нафтопродуктів, ніж у блокових системах. Так, у акваріумних мікроекосистемах виявлено опосередковану дію токсиканта на полікультуру біотесторів, а це дозволяє припустити, що причиною загибелі риб у мікроекосистемах є зниження чисельності популяції дафній. Отже, чутливість організмів вищих трофічних рівнів залежить від гідробіонтів нижчого рівня організації.

Використані нами біотестори досить чутливо реагують на забруднення води нафтопродуктами. Однак виявлено їх видову специфічність у мікроекосистемах акваріумного та блокового типів. Визначено, що у мікроекосистемах акваріумного типу максимальною чутливістю до забруднення річок нафтопродуктами володіють Chlorella vulgaris Berjie (річки Лекече та Стримба) та Poecilia reticulata Peters (р.Тисмениця), натомість Planorbarius corneus var rubra L. (річки Лекече і Стримба) та Lemna minor L. (р. Тисмениця) виявляли найменшу чутливість до забруднення води нафтопродуктами.

Зовсім інша тенденція виявлена у мікроекосистемах блокового типу. Так, найчутливішою ланкою трофічної мережі визначено Planorbarius corneus var rubra L. (р. Лекече) та Planorbarius corneus var rubra L. і Poecilia reticulata Peters (річки Тисмениця та Стримба), а найменш чутливою ? Lemna minor L. (річках Лекече та Тисмениця) та Chlorella vulgaris Berjie (р. Стримба).

Самоочисна здатність води малих річок у штучних мікроекосистемах. Визначення вмісту нафтопродуктів до та після проведення мікрокосмного експерименту засвідчило, що у мікрокосмах акваріумного та блокового типів концентрації нафтопродуктів зменшилися щодо початкових значень. Однак тільки вода р. Лекече у створі № 4 повністю очистилася від нафтопродуктів. У інших мікроекосистемах вміст нафтопродуктів суттєво вищий за ГДК. Самоочисна здатність води у мікроекосистемах акваріумного типу вища, ніж у блокових системах. Максимальну здатність до самоочищення виявлено у воді річки Лекече. Наприклад, у мікроекосистемах акваріумного типу вода р. Лекече очистилася на 98 (біля нафтової свердловини та на відстані 500 м за течією річки) і на 100% (на відстані 1000 м вниз за течією річки), а у блокових на 96%. Значно нижчою здатністю до самоочищення володіють річки Стримба та Тисмениця. У мікроекосистемах акваріумного типу вода річки Стримба самоочистилася на 73% ? біля нафтової свердловини, 81% ? на відстані 500 м за течією річки та 92% ? на відстані 1000 м вниз за течією річки. У мікроекосистемах блокового типу самоочисна здатність води р. Стримба коливається в межах 63-75%. Найнижчою здатністю до самоочищення володіє вода р. Тисмениця. В акваріумних мікроекосистемах самоочисна здатність складає 68-76%, у блокових системах ? 60-72%. Припускаємо, що ефективне самоочищення води у мікроекосистемах відбувається завдяки налагодженому механізму функціонування природних фільтруючих систем: сукупність безхребетних гідробіонтів-фільтраторів (дафнії); макрофіти (ряска, елодея), які затримують нафтопродукти; мікроорганізми як деструктори.

Прогнозування порушень трофічної структури малих річок у мікрокосмних моделях, забруднених нафтопродуктами. Отримані в результаті досліджень дані проаналізовані шляхом множинної покрокової регресії. За результатами регресійного аналізу найбільш значущий фактор впливу на морфофункціональні параметри основних ланок модельної трофічної мережі ? вміст нафтопродуктів у воді малих річок. Саме тому, з метою подальшого прогнозування впливу нафтопродуктів на трофічну структуру гідроекосистем, нами виведено лінійні кореляційні залежності зміни максимально чутливих тест-показників гідробіонтів від рівня забруднення водойм нафтопродуктами (табл. 1).

Таблиця 1

Рівняння лінійної кореляційної залежності зміни морфофізіологічних показників біотесторів від вмісту нафтопродуктів у мікрокосмних моделях

Кореляційна залежність	Коефіцієнт кореляції
Мікроекосистеми акваріумного типу
р. Лекече
Y біомаса Poecilia reticulata = 0,04543 - 0,0146 X нафтопродукти (1)	r = - 0,93
Y біомаса Poecilia reticulata = 0,04543 - 0,0146 X нафтопродукти (2)	r = - 0,93
Y енергетична цінність Daphnia magna = 9,7290 - 1,368 Х нафтопродукти (3)	r = - 0,97
Y енергетична цінність Planorbarius corneus = 12,549 - 2,682 Х нафтопродукти (4)	r = - 0,99
Y довжина коренів Lemna minor = 2,7440 - ,9803 X нафтопродукти (5)	r = - 0,92
Y довжина коренів Elodea canadensis = 11,757 - 4,290 Х нафтопродукти (6)	r = - 0,92
р. Стримба
Y біомаса Poecilia reticulata = 0,102 - 0,023 Х нафтопродукти (7)	r = - 0,94
Y біомаса Planorbarius corneus = 1,1999 - 0,3130 X нафтопродукти (8)	r = - 0,96
Y чисельність Daphnia magna = 35,919 - 8,649 X нафтопродукти (9)	r = - 0,95
Y енергетична цінність Chlorella vulgaris = 6,3873 - 0,6448 X нафтопродукти (10)	r = - 0,82
Y довжина коренів Lemna minor = 0,50193 - 0,1750 X нафтопродукти (11)	r = - 0,99
Y довжина коренів Elodea canadensis = 9,4822 - 3,656 X нафтопродукти (12)	r = - 0,85
р. Тисмениця
Y енергетина цінність Planorbarius corneus = 14,561 - 2,106 X нафтопродукти (13)	r = - 0,91
Y чисельність Daphnia magna = 23,678 - 4,029 Х нафтопродукти (14)	r = - 0,93
Y довжина коренів Lemna minor = 3,6353 - 0,8907 X нафтопродукти (15)	r = - 0,98
Мікроекосистеми блокового типу
р. Лекече
Y енергетична цінність Chlorella vulgaris= 7,3954 - 1,140 X нафтопродукти (16)	r = - 0,96
Y вміст хлорофілу б у рослин Lemna minor = 0,93718 - 0,2236 Х нафтопродукти (17)	r = - 0,99
Y довжина пагонів Elodea canadensis = 0,94199 - 0,2648 X нафтопродукти (18)	r = - 0,97
р. Стримба
Y довжина коренів Elodea canadensis =1,3660 - 0,3861 X нафтопродукти (19)	r = - 0,93
Y довжина коренів Lemna minor = 1,1009 - 0,2338 Х нафтопродукти (20)	r = - 0,82
р. Тисмениця
Y чисельність Daphnia magna = 30,523 - 4,631 X нафтопродукти (21)	r = - 0,99
Y чисельність Chlorella vulgaris = 0,06025 - 0,0077 X нафтопродукти (22)	r = - 0,98

Наведені у таблиці 1 залежності характеризуються високим достовірним оберненим кореляційним зв'язком, що свідчить про інгібування морфофункціональних характеристик представників трофічних мереж з підвищенням концентрації нафтопродуктів у воді. Отримані дані гідрохімічного аналізу, морфофункціональні характеристики біотесторів у мікрокосмах та виведені рівняння кореляційних залежностей слугували матеріалом для створення комп'ютерної системної бази даних для прогнозування наслідків забруднення малих річок у мікрокосмних моделях (рис. 10). Основна функція створеної системи ? накопичення, збереження та обробка отриманих експериментальних результатів, на основі яких будуються прогностичні криві порушень основних ланок трофічних мереж гідроекосистем.



Рис. 10. Ком'пютерна системна база даних для прогнозування наслідків забруднення малих річок у мікрокосмних моделях: а ? робоче вікно обробки гідрохімічних показників; б ? робоче вікно обробки тест-параметрів гідробіонтів; в ? робоче вікно прогностичної функції

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблеми, що виявляється у застосуванні методу мікрокосмних моделей для встановлення та прогнозування порушень трофічної структури річок Західного регіону України, забруднених нафтопродуктами.

1. Встановлено, що води малих річок Лекече, Стримба та Тисмениця у створах моніторингу не відповідають установленим нормам рибогосподарських ГДК за вмістом нафтопродуктів, амонійного та нітритного Нітрогену. За токсикологічним станом вони розташовуються у такому порядку: р. Лекече < р. Стримба < р. Тисмениця.

2. Доведено, що токсикорезистентними до нафтового забруднення із діатомових водоростей є представники родів Navicula та Nitzchia, які характеризуються максимальною чисельністю у ділянках найбільшого нафтового забруднення і можуть бути використані в якості біоіндикаторів. За індексом органічного забруднення малі річки характеризуються як в-мезосапробні та належать до "помірно забруднених".

3. Установлено закономірність залежності видового складу макрозообентосу від вмісту нафтопродуктів у воді річок Лекече, Стримба та Тисмениця.

4. У модельних гідроекосистемах акваріумного типу максимальною чутливістю до забруднення води нафтопродуктами володіють Chlorella vulgaris Berjie (річки Лекече та Стримба) та Poecilia reticulata Peters (р. Тисмениця). Найменша чутливість виявлена для Planorbarius corneus var rubra L. (річки Лекече і Стримба) та Lemna minor L. (р. Тисмениця). У мікроекосистемах блокового типу найбільш чутлива ланка трофічної мережі ? Planorbarius corneus var rubra L. (р. Лекече) та Poecilia reticulata Peters (річки Тисмениця та Стримба). Найменш чутлива ? Lemna minor L. (у річках Лекече та Тисмениця) та Chlorella vulgaris Berjie (р. Стримба), що пояснюється різницею у просторовому розміщенні ланок трофічних мереж гідроекосистем.

5. У якості тест-параметрів вищих водних рослин до впливу нафтопродуктів у мікроекосистемах доцільно використовувати зміну довжини коренів; у водоростей ? чисельність, біомасу та енергетичну цінність; у дафній ? чисельність; у молюсків ? енергетичну цінність та біомасу; у риб ? біомасу та чисельність.

6. Доведено, що у мікроекосистемах акваріумного типу (полікультура) чутливість гідробіонтів до нафтопродуктів і самоочисна здатність води вища, ніж у мікрокосмах блокового типу (монокультура). Виявлено високу спроможність до самоочищення малих річок у штучних мікроекосистемах. За рівнем самоочищення досліджувані малі річки розташовуються у такому порядку: р. Лекече > р. Стримба > р. Тисмениця.

7. Експериментально доведено, що застосовані нами мікроекосистеми блокового та акваріумного типів доцільно використовувати у дослідженнях впливу нафтопродуктів на трофічні рівні гідроекосистем, а також для вивчення механізмів дії нафтового забруднення на гідробіонти різного систематичного рангу, які пов'язані трофічними зв'язками.

8. На підставі регресійного та кореляційного аналізу отриманих результатів досліджень створено комп'ютерну автоматизовану базу даних для прогнозування наслідків забруднення малих річок нафтопродуктами.

Список публікацій за темою дисертації

1. Хорбут Н.С. Использование микрокосмов для исследования экологического состояния гидроэкосистем под воздействием загрязнения нефтепродуктами / Н.С. Хорбут, С.С. Костышин // Гидробиологический журнал. - 2008.- Т. 44, №3. С. 89-94. (Дисертантом проведено дослідження впливу нафтопродуктів на трофічні ланки малих річок із застосуванням мікроекосистем, статистично оброблено та проаналізовано результати, підготовлено матеріал до друку).

2. Костишин С.С. Морфофізіологічні зміни Lemna minor та Elodea canadensis в умовах нафтового забруднення / С.С. Костишин, Н.С. Хорбут // Екологія та ноосферологія. - 2007. - Т. 18, №1-2. - С. 68-76. (Дисертантом проведено дослідження морфофізіологічних змін вищих водних рослин за дії нафтового забруднення, статистично оброблено та проаналізовано результати, підготовлено матеріал до друку).

3. Хорбут Н.С. Гідроекологічний аналіз якості води р. Лекечі в районі нафтодобування / Н.С. Хорбут, С.С. Костишин // Наукові записки Тернопільського педуніверситету ім. В. Гнатюка. Серія: "Біологія". - 2006. - №3-4 (30).- С. 115-120. (Дисертантом проведено гідрохімічний аналіз р. Лекече, статистично оброблено та проаналізовано результати, підготовлено матеріал до друку).

4. Хорбут Н.С. Біоіндикаційна оцінка якості води в районах нафтодобування (за допомогою макрофітів) / Н.С. Хорбут, С.С. Костишин // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: "Біологія". - 2006. - Вип. 20. - С. 63-65. (Дисертантом проведено біоіндикаційну оцінку якості води з використанням макрофітів, статистично оброблено та проаналізовано результати, підготовлено матеріал до друку).

5. Хорбут Н.С. Застосування штучних прісноводних екосистем для біотестування якості води малих річок / Н.С. Хорбут // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. - Вип. 343: Біологія. - Чернівці: Рута - 2007. - С. 266-272.

6. Костишин С.С. Дослідження продуктивності водних екосистем у мікрокосмних моделях в умовах нафтового забруднення / С.С. Костишин, Н.С. Хорбут // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. - Вип. 293: Біологія. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 102-106. (Дисертантом проведена оцінка продуктивності гідроекосистем у мікрокосмних моделях, статистично оброблено і проаналізовано результати, підготовлено матеріал до друку).

7. Хорбут Н.С. Порівняльний аналіз рівня небезпеки підприємств м. Чернівці за гідрохімічними та біоіндикаційними показниками / Н.С. Хорбут, С.С. Костишин // Наука і освіта 2005: матеріали VIII міжнар. наук.-практ. конф., 7-21 лютого 2005 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - Т. 17 (екологія) - С. 86-88.

8. Хорбут Н.С. Биоиндикация загрязнения рек нефтепродуктами с использованием искусственных экологических систем / Н.С. Хорбут // Материалы XIV Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых "Ломоносов", 11-14 апреля 2007 г. - Т. 1. ? М.: СП "Мысль", 2007. - С. 108-109.

9. Хорбут Н.С. Особливості хімічного складу річкової води в умовах нафтодобування / Н.С. Хорбут, С.С. Костишин // Сучасні проблеми біології, екології та хімії: матеріали міжн. конф., 29 березня - 1 квітня 2007 р. - Запоріжжя, 2007. - С. 490-493.

10. Татаренко М.С. Використання штучних водних екосистем для дослідження забруднення водойм нафтопродуктами / Н.С. Хорбут, М.С. Татаренко // Молодь та поступ біології: матеріали ІІІ міжн. конф., 23-27 квітня 2007 р. - Львів, 2007. - С. 248-249.

11. Хорбут Н.С. Вміст фотосинтетичних пігментів у рослинах Elodea canadensis Michx в умовах нафтового забруднення / Н.С. Хорбут, С.С. Костишин // Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти: матеріали ІІІ міжн. конф. 4-6 жовтня 2007 р. - Львів, 2007. - С. 214.

12. Хорбут Н. Дослідження забруднення малих річок нафтопродуктами методом штучних мікроекосистем / Н.С. Хорбут // Молодь та поступ біології: матеріали ІV міжнар. конф. студентів і аспірантів 7-10 квітня 2008 р. - Львів, 2008. - С. 238.

13. Грицюк С.Б. Дослідження біоіндикаційних можливостей ряски малої (Lemna minor L.) для оцінки антропогенного впливу забруднювачів річкових екосистем / С.Б. Грицюк, Н.С. Хорбут // Актуальні проблеми забруднення довкілля: зб. наук. праць СумДПУ. - Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2004. - С. 64-67.

14. Костишин С.С. Біоіндикаційна оцінка впливу нафтопродуктів на Elodea canadensis Michx у мікрокосмних моделях водних екосистем / С.С. Костишин, Н.С. Хорбут // Теорія та практика сучасного природознавства: зб. наук. праць. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2005. - С. 90-95.

15. Хорбут Н.С. Інноваційні технології біотестування водних екосистем / Н.С. Хорбут, С.С. Костишин // Наукові вісті Інституту менеджменту та економіки "Галицька Академія". - Івано-Франківськ, 2007. - С. 95-101.

16. Хорбут Н.С. Зообентос малих річок в умовах нафтового забруднення / Н.С. Хорбут // Вісник Прикарпатського Національного університету ім. В. Стефаника. - Вип. VII-VIII: Біологія. - Івано-Франківськ: Гостинець, 2007. - С. 204-206.

Размещено на Allbest.ru

...