Главная Коллекция "Revolution" Экология и охрана природы Гігієнічна оцінка впливу атмосферного забруднення на морфофункціональний стан новонароджених м. Дніпропетровська

Гігієнічна оцінка впливу атмосферного забруднення на морфофункціональний стан новонароджених м. Дніпропетровська

Оцінка рівня і характеру викидів в атмосферу промислових і непромислових міст в динаміці часу у взаємозв’язку з їх надходженням із джерел забруднення. Порівняльна характеристика вмісту техногенних полютантів у повітрі дослідного і порівняльного міст.

Рубрика	Экология и охрана природы
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	27.08.2015
Размер файла	22,9 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Антропогенне забруднення навколишнього середовища здійснює суттєвий вплив на формування популяційного здоров'я (Сердюк А.М., 2007; Тимченко О.І., 2005; Агарков В.И., 2001), який особливо посилюється у зв'язку з різким погіршенням соціально-економічних умов, що особливо важливо для мешканців промислово розвинутих населених міст України (Бердник О.В., 2003; Иваницкая Н.Ф. и др., 2007; Гапон В.О., 2003; Киреева И.С., Черниченко И.А., Литвиченко О.Н., 2007; Курляндский Б.А., 2001; Присяжнюк В.Є., 2003; Табакова С., 1987; Jedrychowski W., 1998). Особливу значущість має вплив факторів оточуючого середовища і, перш за все - найбільш небезпечного аерогенного забруднення на стан і розвиток плоду, новонародженого і дитини у подальшому, оскільки в період раннього онтогенезу вони володіють високою вибірковістю, а темпи розвитку різних органів і функціональних систем характеризуються найбільшою швидкістю (Вельтищев Ю.Е.,1999; Быстрых В.В., 1995; Кацнельсон Б.А., 2007). Подібне подвійно небезпечне поєднання аерогенного впливу на високочутливий організм дитини потенціюється важливими методологічними важелями гігієни дитинства - більша вразливість дітей, неможливість у дітей самоконтролю для захисту від шкідливого впливу, гігієнічна регламентація чинників розроблена на стандартах для дорослих (Сердюк А.М., Тимченко О.І., 2006).

Незважаючи на суттєву активізацію фахівцями гігієнічної діагностики стану довкілля і зміни вектору досліджень в площину визначення стану здоров'я під впливом тих чи інших чинників, в сфері гігієни дитинства аспекти фізичного розвитку новонароджених промислових регіонів характеризуються не тільки обмеженістю даних, але і їх суперечливістю, виконанням їх переважно за кордоном, та, головним чином, педіатрами, акушерами, генетиками; недостатністю порівняльних спостережень немовлят сільської місцевості та непромислових міст із даними промислових і урбанізованих міст; недосконалістю методичних підходів у епідеміологічних дослідженнях подібного характеру; не всі дослідження виконуються з урахуванням статі новонароджених та аналізуються в хронологічному напрямку тощо.

Тому дослідження регіональних особливостей вмісту аерогенних полютантів в повітрі, як найбільш важливому життєзабезпечуючому середовищі, визначення впливу токсикантів на показники морфофункціонального розвитку новонароджених промислового міста, розробка математичних моделей залежності атмосферних забруднюючих речовин в системі «атмосферне повітря - організм матері - організм новонародженого» та розробка профілактичних заходів для мінімізації негативного впливу атмосферного забруднення на здоров'я і фізичний розвиток новонароджених є актуальним напрямком профілактичної медицини.

Мета дослідження: визначення впливу техногенного забруднення атмосферного повітря на показники фізичного розвитку новонароджених для розробки адекватних профілактичних заходів запобігання його порушенням і зміцнення здоров'я.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі:

1. Вивчити та оцінити рівень і характер атмосферного забруднення промислового і непромислового міст в динаміці часу у взаємозв'язку з їх надходженням із джерел забруднення.

2. Здійснити порівняльну характеристику вмісту техногенних полютантів у повітрі дослідного і порівняльного міст.

3. Проаналізувати показники фізичного розвитку новонароджених промислового і непромислового міст з урахуванням статевих особливостей.

4. Вивчити вміст важких металів в біосубстратах доношених новонароджених та 20-тижневих плодах вагітних дослідного і порівняльного міст.

5. Встановити вплив атмосферного забруднення на фізичний статус новонароджених.

6. Розробити профілактичні заходи для мінімізації негативного впливу атмосферного забруднення на здоров'я і фізичний розвиток новонароджених.

1. Матеріали та методи дослідження

Дослідження проведені в містах Дніпропетровської області - Дніпропетровську (промислове) і Новомосковську (контрольне). Для досягнення поставленої мети та виконання задач дослідження здійснювались із використанням сучасних адекватних і високочутливих методів.

Дослідження обсягів валових викидів у повітря від стаціонарних джерел проведено шляхом викопіювання і подальшого аналізу даних Головного управління статистики Дніпропетровської області за формою №2 ТП - повітря «Охорона атмосферного повітря» за 1989-2006 рр. Для оцінки атмосферного забруднення приземного шару повітря викопійовані дані Держкомгідромету за 1999-2006 рр. та проведені власні дослідження. Проаналізовані разові, середньодобові, середньомісячні і середньорічні концентрації основних забруднюючих речовин - пилу, діоксиду сірки і азоту, оксиду вуглецю, а також специфічних полютантів, як то: фенолу, сірководню, аміаку, формальдегіду, бенз(а)пірену (БП), свинцю, кадмію, хрому, марганцю, нікелю, міді, цинку, заліза. Загальна кількість даних складає 315 075 досліджень.

Для дослідження стану фізичного розвитку новонароджених опрацьовувались первинні статистичні документи архівів пологових будинків м. Дніпропетровська (№2, МЛ №9) та м. Новомосковська (ТМО), а саме: історія пологів - ф. №096/у; журнал обліку новонароджених - ф. №102/у; історія новонародженого - ф. №097/у за період 1989-2006 рр. Необхідну інформацію викопійовували за спеціальною картою, в яку були включені: соціальні і паспортні дані, ускладнення вагітності і пологів, антропометричні дані новонароджених та ін. Аналізували базові таксономічні показники - масу і довжину тіла, у кожній групі і підгрупі розраховували питому вагу маловагових (менше 2500г) і великовагових (більше 4000г) немовлят, як фенотипів із крайніми значеннями ознак. Також обчислювали відносні показники антропометричного статусу новонароджених (масо-ростовий коефіцієнт (МРК) та Пондераловий індекс (ПІ)), рівень життєздатності дитини за шкалою Апгар. Загальна кількість досліджень становить 30 610 показників фізичного розвитку у 6 122 новонароджених обох статей.

Проведений біомоніторинг вмісту важких металів (свинець, кадмій, мідь, цинк, хром, нікель, залізо) в пуповинній крові, сечі, меконії новонароджених. Досліджений аутопсійний матеріал мертвонароджених плодів 18-20 тижнів. Відбір біосубстратів новонароджених проводився співробітниками пологових будинків, аутопсійний матеріал - працівниками Дніпропетровського обласного патологоанатомічного бюро (зав. - І.Ю.Орлова). Всього виконано 1554 дослідження біосубстратів новонароджених та 664 дослідження аутопсійного матеріалу 20-тижневих плодів.

Математична обробка даних включала обчислення первинних статистичних показників, визначення статистичних відмінностей, встановлення взаємозв'язку факторіально-результативного характеру за допомогою кореляційного аналізу, встановлення виду залежностей та розрахунок критичних значень діючих факторів за допомогою регресійного аналізу. Математична обробка виконувалась на ПК з використанням стандартних статистичних пакетів Statgraphics та STATISTICA 5.5., Microsoft Excel.

2. Результати дослідження та їх обговорення

При проведенні просторово-часового дослідження стану атмосферного повітря такого потужного індустріального центру, як м. Дніпропетровськ встановлено, що головними джерелами надходження атмосферних забруднюючих речовин є стаціонарні викиди підприємств металургійної, коксохімічної, металопереробної, хімічної, машинобудівної промисловості. Їх загальна кількість нараховує більш як 200, які мають 7500 стаціонарних джерел викидів в атмосферу, з них 6600 джерел (89%) - організовані. Пересувні джерела - це головним чином автотранспорт, загальний парк якого становить 250 тис. одиниць, в тому числі 180 тис. автомобілів, викиди яких обумовлюють 40% атмосферного забруднення.

Особливості клімато-географічних, соціально-економічних, урбаністично-індустріальних умов м. Дніпропетровська логічно віддзеркалюють диференціацію його на дві умовні частини - Лівобережну та Правобережну, які формують нерівномірний розподіл, характер і рівень антропогенного навантаження повітряного басейну міста.

Аналіз даних управління статистики Дніпропетровської області свідчить, що перелік забруднюючих речовин м. Дніпропетровська нараховує більш як 80 шкідливих сполук. Їх середньорічних обсяг становить 22-67 тис.т для твердих і 71-206 тис.т для газоподібних речовин. Аналіз динаміки обсягів повітряних викидів за 1989-2006 рр. свідчить про їх скорочення у 2 рази, а по пилу - навіть у 3 рази, яке почалось з 1995 р. та триває і досі.

Аналогічна динаміка значного зниження об'ємів атмосферних викидів притаманна і м. Новомосковську. Загальний обсяг викидів цього міста значно нижчий - у 102-107 разів, ніж у промисловому, що підтверджує правомірність вибору його у якості контрольного.

Основні забруднюючі речовини техногенного походження становлять левову частку викидів - 99,8%. Їх ранжування виводить на перше місце діоксид сірки (37-45%), на друге - пил (21-24%), на третє - діоксид азоту (17-19%) , на четверте - оксид вуглецю (13-20%), а обсяг специфічних полютантів дуже незначний - 0,1 - 0,2 %. У приземному шарі атмосфери сельбищної зони промислового міста визначаються такі забруднюючі речовини, як пил, SO2, NO2, СО, фенол, формальдегід, БП, важкі метали (ВМ), середньодобові концентрації яких у 1,5-2,7 раза вищі від ГДК для пилу, NO2, NH3, формальдегіду і БП з достовірним перевищенням на території Правобережної його частини, що зумовлено кращими умовами розсіювання шкідливих домішок Лівобережної частини міста, яка має площинний рельєф (табл. 2). Максимально разові концентрації вищі за ГДК у 1,8 - 9,0 раза для всіх контамінантів, особливо значне - для NO2 і суттєво нижчі на території Лівобережжя, де кратність перевищення ГДК нижча - 1,0-4,7 раза.

Вміст аерогенних полютантів за максимально разовими концентраціями пилу, NO2 і формальдегіду у промисловому місті у 1,2-12,8 раза вищий по відношенню до контрольного, що підтверджує техногенність їх походження.

Разом з тим, у повітрі контрольного міста тільки вміст пилу відповідає фоновим значенням незабруднених територій, що пов'язано з глобальністю техногенного забруднення, його трансграничним переносом і збільшенням автопотоків, що створює нову гігієнічну проблему охорони атмосфери в малих містах України.

В динаміці спостережень 1999-2006 рр. в атмосферному повітрі промислового і непромислового міст відбувається поступове зниження у 1,3-2,0 раза вмісту тільки SO2, пилу, NH3 та БП при зростанні СО у 1,3 раза, що пов'язано із зменшенням промислових викидів на тлі збільшення автотранспорту. В процесі математичної обробки отриманих даних для більшості середньорічних концентрацій полютантів у приземному шарі повітря не встановлено кореляційних зв'язків з обсягами промислових викидів у повітряний басейн міста, за винятком СО, що зумовлено зростанням автомобільних викидів і кількості малих та середніх підприємств. Сумарне атмосферне забруднення Правобережної частини міста становить 7 ум.од., що удвічі більше, ніж у Лівобережній його частині, і у 2,0-3,5 раза, ніж у місті порівняння.

Антропометричні показники новонародженої дитини відносяться до інтегральних показників її здоров'я і стабільності фізичного розвитку, які підтримуються апаратом спадковості індивідуальної регуляції в умовах модифікуючого впливу зовнішнього середовища. За умов промислово розвинутого міста Дніпропетровська базові таксономічні показники немовлят - маса та довжина тіла, величина ПІ, % великовагових дітей знаходяться в межах існуючих фізіологічних стандартів та аналогічних даних інших промислових міст, але кількість маловагових немовлят утричі збільшена у порівнянні із середньостатистичними та удвічі - з подібними даними інших промислових міст, рівень життєдіяльності був на 0,4-0,5 бали статистично достовірно нижчий від норми (р<0,01), а величина МРК - на нижній її межі. В той же час фізичний розвиток новонароджених непромислового міста за абсолютними та відносними показниками практично відповідають фізіологічним нормам.

Порівняльна гігієнічна оцінка доводить (табл. 3), що новонароджені промислового міста мають достовірно більшу масу тіла, але нижчу його довжину (р<0,05) по відношенню до аналогічних даних контрольного міста. Гармонійність немовлят промислового міста за величиною МРК відрізняється від контрольного на 0,6-0,9 ум.од. (р<0,05), що характеризує їх більшу диспропорційність. Рівень життєдіяльності у новонароджених індустріального міста був статистично достовірно нижчим від контрольного на 0,36 балів.

Статевий диморфізм характерний практично для всіх антропометричних показників новонароджених хлопчиків і дівчаток обох міст - і промислового, і непромислового. Разом з тим, для новонароджених хлопчиків промислового міста притаманна закономірність достовірного зниження маси і довжини тіла, їх дисгармонійність, зменшення рівня життєздатності у порівнянні з контрольним містом (р<0,05). В той же час морфофункційні показники дівчаток м. Дніпропетровська практично не відрізняються від контрольного, за винятком зниження рівня життєдіяльності (р<0,05).

В динаміці 17-річного періоду спостереження у немовлят промислового міста відбуваються негативні зміни показників фізичного розвитку - зниження маси і довжини тіла (на 187,5 г (р<0,05) і 2,7 см (р<0,01) відповідно), дисгармонійність, погіршення життєздатності новонароджених на 0,6 балів, що характерно переважно для хлопчиків. В той же час фізичний статус новонароджених дітей непромислового міста за цей же період теж змінювався, але не суттєво, без статистичних доказів, а їх функціональний стан навіть покращився - за шкалою Апгар достовірно зріс на 0,44 бали для хлопчиків та 0,33 бали для дівчаток (р<0,05).

Для доказу впливу атмосферного забруднення на показники здоров'я і фізичний статус новонароджених проведений біомоніторинг ВМ в інформативних біосубстратах, вміст яких в організмі більш об'єктивний і показовий у порівнянні з газоподібними полютантами. Встановлено, що абіотичні свинець, кадмій, нікель в крові новонароджених промислового міста визначались в концентраціях, які в 2,7-8,3 рази вищі за нормативи та у 2,0-5,7 раза - від значень контрольного міста, що слугує доведенням техногенності їх походження. Ренальна елімінація у немовлят індустріального міста характеризується підвищеним відносно контрольного вмістом у сечі ВМ як техногенного походження (у 5-16 разів), так і есенціального значення (у 2-24 рази). Меконій, як біосубстрат кумуляції, містить ВМ, рівень яких у новонароджених промислового міста у 3,0-7,8 разів вищий від контрольного внаслідок збільшеного техногенного вантажу організму матерів під час вагітності, здатністю ВМ до трансплацентарного проникнення в організм плоду та його спроможності до резорбції цих ксенобіотиків в дистальному відділі шлунково-кишкового тракту, як форму ентеральної екскреції.

В організмі 20-тижневих плодів, матері яких - мешканки промислового міста, встановлені підвищені концентрації свинцю, кадмію, нікелю в кістках, мозку, нирках, крові при одночасному зниженні в них вмісту мікроелементів, що може бути пов'язано з фізіологічною незрілістю фетоплацентарного бар'єру на даний строк гестації плоду, коли токсиканти можуть навіть шляхом простої дифузії проникати через плаценту і, таким чином, вірогідно мімікрують біогенні мікроелементи, тобто незрілий плід приймає їх за життєво важливі і накопичує. В антенатальний період в крові плодів і новонароджених відбуваються поступові зміни вмісту ВМ у відповідністю із залежністю «доза-час-ефект» (рис. 2), а саме: інтенсивне зростання абіогенних металів - свинцю та кадмію на тлі більш уповільненого підвищення в крові мікроелементів - цинку і міді внаслідок зростання аеротехногенного навантаження за 20 тижнів гестації, біоантагонізму цих металів між собою, аліментарної гіпоцинкемії і гіпокупремії у вагітних ( Білецька Е.М.,1999; Головкова Т.А., 2004).

Проведені дослідження дозволили отримати переконливі докази взаємозв'язку та взаємозалежності показників фізичного розвитку новонароджених із ступенем забруднення атмосферного повітря промислово розвинутого міста. Так, на концептуальному етапі епідеміологічного дослідження встановлено, що фізичний статус доношених новонароджених промислово розвинутого урбанізованого міста гірший за подібний міста порівняння. Маса тіла немовлят при народженні на 41-62 г достовірно вища, а довжина тіла - на 0,2-0,5 см менша (р<0,05), ніж у дітей контрольного міста, гармонійність та рівень життєздатності нижчі на 0,6-0,9 од. (р<0,05) та 0,4-0,5 бали (р<0,01) відповідно, що в цілому дозволяє припустити їх залежність від інтенсивності аерогенного забруднення.

На етапі кореляційного та регресійного математичного аналізів нами доведено детермінованість параметрів фізичного статусу новонароджених основними аерогенними полютантами, яке відбувається опосередковано через організм матері під час її вагітності та пов'язано з порушеннями фетоплацентарної системи, т.з. екологічно-генеративним дисонансом плаценти.

Встановлено, що аерогенні полютанти промислового міста, з певною мірою вірогідності, визначають погіршення фізичного стану новонароджених (r=-0,38 - r=-0,76; р<0,05 - р<0,001). Особливо це стосується пилу, діоксиду азоту, формальдегіду, бенз(а)пірену, свинцю та кадмію, від вмісту яких найбільш залежні абсолютні таксономічні ознаки (маса та довжина тіла) і рівень життєздатності немовлят при народженні.

В процесі опрацювання результатів для новонароджених розраховані критичні значення середньодобових і максимально разових концентрацій аерогенних полютантів, на рівні яких прогнозується достовірне погіршення фізичного стану немовлят, оскільки ці значення у 0,2-9,1 разів нижчі від існуючих ГДК.

Узагальнення отриманих результатів та їх аналіз дав можливість обґрунтувати доцільність попереджувальних заходів, розробити систему профілактики несприятливого впливу атмосферного забруднення на стан фізичного розвитку та стану здоров'я новонароджених промислових міст.

Висновки

техногенний полютант атмосфера

Комплексна гігієнічна оцінка просторово-часових особливостей аерогенного забруднення промислово-урбанізованого міста у сукупності з епідеміологічним аналізом морфофункціонального стану новонароджених дозволило встановити їх вплив на фізичний статус дітей та науково обґрунтувати систему профілактичного характеру.

1. Повітряний басейн м. Дніпропетровська забруднюється потужними атмосферними викидами 80 видів полютантів від 6600 стаціонарних джерел, загальні щорічні обсяги яких становлять 21,9-66,9 тис.т пилу і 71,4-206,1 тис.т газів із перевагою у структурі діоксиду сірки, пилу, діоксиду азоту і оксиду вуглецю, які в динаміці часу з 1989 року зменшились в 2-3 рази та у 102-107 разів перевищують аналогічні дані у контрольному місті - Новомосковську.

2. Незважаючи на спад атмосферних промислових викидів, техногенне забруднення повітря м. Дніпропетровська залишається значним та перевищує гігієнічні нормативи. Пріоритетними забруднюючими речовинами атмосфери за рівнем вмісту, класом небезпечності, питомою вагою, ефектом біосумації є пил, діоксид азоту, аміак, формальдегід та БП, середньодобові та максимально разові концентрації яких у 1,5-2,7 раза і 1,8-9,0 раза більші відповідних ГДК, з перевищенням головним чином у Правобережній його частині. Протягом 1999-2006 рр. їх вміст у приземному шарі атмосфери сельбищної території міста зменшився у 1,3-2,0 раза за винятком зростання у 1,3 раза концентрації оксиду вуглецю. Отримані дані не дозволили довести кількісний взаємозв'язок фактичних концентрацій полютантів у приземному шарі атмосфери з обсягами їх промислових викидів, що зумовлено неврахованістю автомобільних викидів і зростанням малих та середніх підприємств.

3. Антропометричні показники новонароджених промислового міста загалом відповідають фізіологічним нормам, за винятком утричі збільшеної частоти маловагових немовлят і зниженого на 0,4-0,5 бала рівня їх життєдіяльності (р<0,01). Немовлята промислового міста мають гірший фізичний статус, ніж міста порівняння, а саме: зменшену довжину тіла, знижений рівень життєдіяльності та дисгармонійність розвитку (р<0,05); підвищений відсоток великовагових немовлят, що особливо характерно для хлопчиків, оскільки соматичні ознаки новонароджених дівчаток обох міст спостереження статистично достовірно не відрізняються.

4. Протягом 17-річного періоду спостережень фізичні показники немовлят дослідного міста значно погіршились - зменшилась їх маса і довжина тіла (на 187,5 г (р<0,05) і 2,7 см (р<0,01)), МРК, а також рівень життєдіяльності за шкалою Апгар на 0,6 бала, що характерно переважно для хлопчиків, у той час як соматометричний статус немовлят міста порівняння за цей же період практично не змінився.

5. Встановлена опосередкована дія важких металів на 20-тижневий плід вагітної, вміст яких в біосубстратах для абіотичних елементів у 1,2-28,5 раза вищий за норматив, а есенціальних - у 1,7-24,0 раза нижчий, що зумовлено незрілістю плаценти в цей критичний період онтогенезу, біоантагонізмом та ефектом мімікрії біотичних та абіотичних металів. Доведено дозозалежне накопичення важких металів в крові, вміст яких у крові новонароджених по відношенню до 20-тижневих плодів зростає у 7,2-26,0 раза, що особливо характерне для токсичних елементів. У крові доношених немовлят промислового міста вміст абіотичних металів у 2,7-8,3 раза вищий за норматив, у 2,0-5,7 раза - за дані дітей контрольної групи; у сечі та меконії - у 5,0-16,0 і у 3,0-7,8 раза відповідно, що є беззаперечним доказом техногенності їх походження.

6. Встановлений несприятливий вплив атмосферного забруднення промислового міста, що доведено концептуальним, кореляційним та регресійним методами математичного аналізу і дозволяє стверджувати, що аерогенні полютанти, з певною мірою вірогідності, визначають погіршення фізичного статусу новонароджених, яке характерно для пилу, діоксиду азоту, формальдегіду, БП, свинцю та кадмію, оскільки саме від їх вмісту у повітрі найбільш залежні маса і довжина тіла та рівень життєдіяльності немовлят при народженні (r=-0,38 - r=-0,76; р<0,05 - р<0,001). Розраховані критичні значення концентрацій атмосферних забруднюючих речовин, на рівні яких має місце достовірне погіршення антропометричних показників, які у 0,2-9,1 раза нижчі існуючих ГДК, що є науковим підґрунтям необхідності їх перегляду.

7. Результати проведених досліджень дозволили науково обґрунтувати, розробити і впровадити комплекс гігієнічних рекомендацій щодо профілактики негативних наслідків впливу аерогенних полютантів на стан фізичного розвитку та здоров'я новонароджених промислово розвинутих міст, які включають попереджувальні заходи загального характеру в системі санітарної охорони атмосферного повітря та індивідуального характеру з використанням диференційованого підходу при оцінці морфофункціонального стану немовлят з урахуванням еколого-гігієнічних особливостей території проживання та статі, згідно розроблених нами регіональних методичних рекомендацій.

Література

1. Екологічно обумовлені зміни стану здоров'я дітей та пошук шляхів їх корекції / Е.М. Білецька, О.В. Антонова, Т.А. Головкова, П.І. Демченко, В.І. Главацька, Л.Є. Чуб, Т.Д. Землякова, С.Ф. Плачков // Гігієна населених місць. - К., 2004. - Вип.44. - С.540-546.

2. Плачков С.Ф. Антропометричні показники новонароджених м. Новомосковська та їх фізіолого-гігієнічна оцінка / С.Ф. Плачков // Медичні перспективи. - 2007. - Т. XII, №3. - С. 94-98.

3. Плачков С.Ф. Морфофункційні показники фізичного розвитку новонароджених індустріального міста та їх гігієнічна оцінка / С.Ф. Плачков // Медичні перспективи. - 2008. - Т. XIII, №3. - С. 43-47.

4. Плачков С.Ф. Стан атмосферного забруднення промислово-урбанізованого міста та його гігієнічна оцінка / С.Ф. Плачков // Питання експериментальної та клінічної медицини: Збірник статей. - Донецьк, 2008. - Вип. 12, Т. 2. - С. 150-158.

5. Плачков С.Ф. Важкі метали в плодах вагітних - мешканок великого індустріального міста та їх гігієнічна оцінка / С.Ф. Плачков // Медичні перспективи. - 2008. - Т. XIII, №4. - С. 69-71.

Размещено на Allbest.ru

...

автореферат "Гігієнічна оцінка впливу атмосферного забруднення на морфофункціональний стан новонароджених м. Дніпропетровська" скачать

Подобные документы

Екологічна оцінка стану атмосферного повітря в зоні впливу викидів стаціонарного техногенного джерела
Географічні, метеокліматичні, геологічні та інші характеристики, що впливають на розповсюдження в атмосфері забруднюючих речовин. Характеристика техногенних викидів та їх впливу на реципієнтів. Розрахунок дальності розповсюдження домішок зони забруднення.

курсовая работа [122,5 K], добавлен 24.12.2012
Аналіз канцерогенних ризиків мешканців промислових міст Донецької області
Дослідження ступеню забруднення атмосферного повітря Донецької області канцерогенними речовинами. Джерела викидів та визначення індексу забруднення атмосфери токсинами. Соціально-гігієнічний моніторинг ризику онкологічної захворюваності населення.

дипломная работа [2,2 M], добавлен 03.07.2011
Екологічні проблеми міст України
Причини виникнення екологічних проблем. Урбанізація та її вплив на природне середовище. Шумове та електромагнітне забруднення міст. Екологічний стан м. Київ. Портове місто Одеса. Шляхи поліпшення стану міст в Україні. Чорнобиль: відлуння подій.

курсовая работа [45,8 K], добавлен 25.09.2010
Визначення розмірів плати за забруднення атмосферного повітря та розробки заходів щодо очистки шкідливих викідів
Практика оцінювання впливу промислових підприємств, енергетичних установок на стан атмосферного повітря та розрахунок розміру виплат компенсації за шкоду, заподіяному атмосферному повітрі. Аналіз дії основних забруднюючих речовин на організм людини.

лабораторная работа [41,7 K], добавлен 20.10.2008
Забруднення навколишнього середовища важкими металами
Атмосфера промислових міст та забруднення повітря викидами важких металів. Гостра інтоксикація ртуттю: причини, симптоми та наслідки. Основні джерела забруднення миш’яком, його вплив на організм людини. Способи захисту від впливу важких металів.

реферат [66,1 K], добавлен 14.10.2013
Процеси викидів та міграції в атмосфері шкідливих речовин по ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод"
Екологія та екологічні проблеми в Україні. Характеристика та екологічна оцінка Хмельницької області. Вербальний опис ТОВ "Дунаєвецький арматурний завод". Умови забруднення атмосферного повітря. Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

дипломная работа [2,1 M], добавлен 09.09.2014
Оцінка впливу СП ЗАТ "ХЕМЗ-IРЕС" на стан навколишнього середовища
Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.

дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012
Причини деградації природних компонентів. Нормативні показники якості природного середовища. Гранично допустима концентрація
Визначення сумарного канцерогенного рівня ризику для окремих міст України, побудування графіків зміни ризику. Забруднення повітря міст, погіршення прозорості атмосфери, зміна теплового балансу. Ліквідація наслідків тривалого впливу людства на природу.

практическая работа [61,9 K], добавлен 17.03.2014
Оцінка впливу на довкілля виробництва магнезіальної добавки на ВАТ "Рівнеазот"
Сучасний стан та шляхи вирішення проблем забруднення довкілля відходами промислових виробництв. Оцінка впливу виробництва магнезіальної добавки в аміачну селітру на навколишнє середовище. Запобігання шкідливого впливу ВАТ "Рівнеазот" на екологію.

магистерская работа [1,9 M], добавлен 24.09.2009
Гідрометцентр як суб’єкт екологічного моніторингу
Створення та структура Донецького Гідрометцентру. Стан виконання заходів охорони атмосферного повітря підприємствами металургійної і коксохімічної промисловості. Аналіз стану забруднення атмосферного повітря міст Донецька та Макіївки за 2010 рік.

отчет по практике [710,1 K], добавлен 05.12.2013
Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля
Технічна оснащеність та стан розвитку галузей харчової промисловості. Проблеми харчової галузі України. Характеристика джерел забруднення на підприємстві ЗАТ "Юрія" м. Черкаси. Розрахунок плати за забруднення та категорії небезпечності підприємства.

курсовая работа [1,4 M], добавлен 04.01.2011
Оцінка рівня забруднення автотранспортом повітря оксидом вуглецю м. Черкаси
Проблеми екології автомобільного транспорту України, застосування альтернативних видів палива. Сполуки у вихлопних газах автомобілів. Заходи по зниженню забруднення чадним газом. Оцінка рівня забруднення повітря оксидом вуглецю ділянок в м. Черкаси.

курсовая работа [1,1 M], добавлен 23.05.2009
Оцінка забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту
Оцінка наслідків забруднень атмосферного повітря автомобільними викидами, склад, масштаби забруднень. Завантаження вулиць міста автотранспортом, оцінка ступеню забрудненості атмосферного повітря відпрацьованими газами автомобілів, шляхи їх зменшення.

лабораторная работа [14,4 K], добавлен 11.05.2010
Розрахунок та оцінка викидів забруднюючих речовин у атмосферу від автотранспорту
Забруднюючі речовини що викидають автомобілі та їхній вплив на навколишнє середовище і здоров'я людей. Комплексний вплив автомобільного транспорту на довкілля. Оцінка забруднення атмосферного повітря, автотранспортом за концентрацією оксиду вуглецю.

курсовая работа [60,8 K], добавлен 11.09.2014
Акумулювання радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення
Перелік основних джерел радіоактивного забруднення. Аналіз впливу Чорнобильської катастрофи на екологічну ситуацію в агроекосистемах Білорусі, а також оцінка її наслідків. Особливості акумуляції радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення.

курсовая работа [28,0 K], добавлен 02.12.2010
Розрахунок рівней викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами автомобільних двигунів та рівней екокомпенсацій
Методики розрахунку викидів речовин з відпрацьованими газами в атмосферу автомобільним транспортом. Оцінка рівнів екокомпенсацій за забруднення атмосфери. Розрахунок доцільності впровадження на автомобілях типу ГАЗ-31 системи каталітичної нейтрації.

контрольная работа [120,3 K], добавлен 12.09.2010
Забруднення атмосферного повітря атомобільним транспортом в м. Києві
Загальна характеристика складу атмосферного повітря. Викиди автомобiльного транспорту як джерело забруднення довкiлля. Методологічні аспекти дослідження стану повітря м. Києва. Еколого-економічні розрахунки збитків, завданих державі в результаті викидів.

дипломная работа [121,9 K], добавлен 28.02.2009
Аналіз сучасного екологічного стану Джарилгацької затоки Чорного моря
Загальна характеристика антропогенного впливу на екологічний стан Джарилгацької затоки. Джерела забруднення води. Природні негативні зміни акваторії та берегів затоки. Методи покращення екологічної ситуації. Оцінка впливу рисосіяння на стан води.

дипломная работа [354,0 K], добавлен 16.09.2014
Динаміка вмісту забруднених речовин
Автотранспорт та промислові об'єкти як головні джерела забруднення атмосферного повітря м. Ужгород. Аналіз чинників, які впливають на рівень забруднення. Дослідження вмісту шкідливих речовин у поверхневих водах. Моніторинг земельних ресурсів та надр.

курсовая работа [671,2 K], добавлен 26.07.2015
Стан атмосферного повітря Чуднівського району
Вивчення проблемних аспектів охорони атмосферного повітря. Вплив на забруднення атмосфери відсутності установок по вловлюванню газоподібних сполук, які надходять від котелень. Необхідність впровадження сучасних технологій очищення промислових викидів.

курсовая работа [387,3 K], добавлен 11.12.2013

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу атмосферного забруднення на морфофункціональний стан новонароджених м. Дніпропетровська"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.