Стратегія використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону в контексті перспектив його сталого розвитку
Економічна сутність поняття "природно-ресурсний потенціал". Його місце в системі факторів забезпечення сталого розвитку регіонів. Огляд методів оцінки природних ресурсів в ринкових умовах. Критичний аналіз екологічних наслідків природокористування.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2015 |
| Размер файла | 84,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Стратегія використання природно-ресурсного потенціалу карпатського регіону в контексті перспектив його сталого розвитку
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
природокористування економічний ресурс
Актуальність теми. У суспільстві є принципове розуміння необхідності забезпечити сталий розвиток, але немає механізму його практичної реалізації. Визначний крок до сталості зростання - поступове реформування у сфері природокористування, що, зокрема, потребує розв'язання проблем методології та методики використання, відтворення й охорони природних ресурсів з позицій сучасної економічної теорії та практики. Адже потужність природно-ресурсного потенціалу, його різноманітність і ступінь залучення до господарського обігу істотно впливають на характер розміщення продуктивних сил, галузеву структуру та просторову організацію виробництва й активність зовнішньоекономічної діяльності.
Забезпечення сталого природокористування передбачає необхідність урахування регіональних особливостей розміщення природних ресурсів, визначення їх структури та оцінки соціально-економічної ефективності освоєння. Вирішення зазначених вище проблем особливо актуальне в контексті реалізації Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат.
З погляду практики ринкового господарювання важливо визначити роль і місце природно-ресурсного потенціалу в стратегії сталого розвитку регіонів, його кількісні та якісні параметри, розробити методи оцінки природних ресурсів та обгрунтувати оптимальні шляхи їх раціонального використання.
Теоретико-методологічні засади формування політики сталого розвитку та раціонального природокористування висвітлені в працях українських учених: В.І. Андрейцева, І.К. Бистрякова, Б.В. Буркинського, О.О. Веклич, С.А. Генсірука, З.В. Герасимчук, М.А. Голубця, М.Д. Гродзинського, Л.С. Гринів, Б.М. Данилишина, С.І. Дорогуцова, Я.В. Коваля, В.С. Кравціва, Л.Г. Мельника, В.С. Міщенка, В.І. Павлова, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, Ю.І. Стадницького, Ю.Ю. Туниці, С.К. Харічкова, М.А. Хвесика, Є.В. Хлобистова та ін., а також зарубіжних вчених: Баумоля У., Гофмана К.Г., Ендреса А., Корба Б., Началхаута П., Ніза А., Пахомової Н.В., Смітта Ф. та ін.
Проте залишається широке коло невирішених проблем формування та реалізації стратегії сталого природокористування, зокрема на регіональному рівні, на часі визначення ролі та місця природно-ресурсного потенціалу в системі факторів забезпечення сталого розвитку регіонів; потребують усебічного наукового обґрунтування пріоритетні напрямки використання природних ресурсів у контексті збалансованого розвитку регіональної економіки; не вироблено єдиної теоретичної бази формування регіональної стратегії сталого природокористування та механізму її реалізації.
Наведене вище і зумовлює актуальність теми дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася відповідно до планів науково-дослідних робіт Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича за темою „Регіональні фактори науково-технологічної (інноваційно-інвестиційної) моделі сталого екологічно безпечного розвитку” (реєстраційний номер 0199U001897), Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема, в рамках бюджетних тем: „Еколого-економічні засади формування та реалізації політики сталого розвитку гірських територій” (№ держреєстрації 0103U004999), „Розробка концептуальних засад формування і механізмів реалізації політики збереження, відтворення та ефективного використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону в умовах європейської інтеграції” (№ держреєстрації 0107U003250). У процесі їх виконання дисертантом розроблені методологічні та методичні основи формування та реалізації політики і ефективного використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону.
Мета і завдання дослідження. Мета роботи - розробити теоретико-методичні основи формування стратегії сталого природокористування в Карпатському регіоні та обгрунтувати шляхи її практичної реалізації.
Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:
- розкрити теоретичну суть і зміст поняття „природно-ресурсний потенціал”;
- визначити місце та роль природно-ресурсного потенціалу в системі факторів забезпечення сталого розвитку регіонів;
- оцінити сучасний стан використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону;
- сформулювати принципи формування регіональної стратегії сталого природокористування;
- визначити пріоритети використання природних ресурсів Карпатського регіону;
- обґрунтувати напрямки вдосконалення економічного механізму використання природних ресурсів у контексті забезпечення його сталого розвитку.
Об'єкт дослідження - процеси використання, охорони та відтворення природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону.
Предмет дослідження - теоретико-методичні основи формування та механізм реалізації регіональної стратегії сталого природоко-ристування.
Методи дослідження. Методологічною базою роботи є загальновизнані методи наукових досліджень. Теоретичну основу становлять фундаментальні положення економіки природокористування й охорони навколишнього середовища, передові наукові розробки з питань теорії та практики регіональної політики, праці провідних українських і зарубіжних учених з проблем охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.
У процесі дослідження застосовувалися такі методи: монографічний - для вивчення та узагальнення існуючих наукових підходів до визначення понять „природно-ресурсний потенціал”, „економічний потенціал”, дослідження взаємозв'язку між економічним розвитком і станом природних ресурсів, довкілля; історико-логічний - при узагальненні зарубіжного досвіду щодо методів оцінки природних ресурсів; економіко-статистичні та графічні методи - для аналізу сучасного стану природно-ресурсного потенціалу, оцінки екологічних наслідків природокористування; абстрактно-логічний та методи аналізу і синтезу - при обґрунтуванні висновків і розробці пропозицій стосовно вдосконалення економічного механізму використання природних ресурсів.
Інформаційною базою проведеного дослідження послужили Конституція України, Закони України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. У роботі використані офіційні статистичні дані та інформація Державного комітету статистики України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та їх територіальних органів.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі обґрунтовано теоретико-методичні основи формування регіональної стратегії сталого природокористування, розроблено пропозиції щодо вдосконалення економічного механізму використання природних ресурсів Карпатського регіону.
Одержані в процесі дослідження результати характеризуються науковою новизною:
вперше
- розроблена концептуальна модель регіональної стратегії сталого природокористування, застосування якої дозволяє досягти збалансованого використання природних ресурсів і забезпечити соціальну та економічну ефективність і екологічну безпеку їх господарського освоєння.
удосконалено
– визначення поняття „природно-ресурсний потенціал” як здатності природних ресурсів задовольняти ресурсні потреби процесу виробництва матеріальних, культурних і духовних благ у вигляді товарів та послуг для забезпечення життєдіяльності людини;
– процедуру обґрунтування пріоритетних напрямів використання природних ресурсів, що, на відміну від існуючої, враховує соціальні, економічні та екологічні критерії забезпечення збалансованого природокористування в регіоні.
одержали подальший розвиток
– принципи формування стратегії сталого природокористування в регіоні, дотримання яких забезпечить успішність переходу до політики сталого розвитку;
– методичні підходи до соціально-економічної оцінки природних ресурсів, застосування яких дозволяє обирати найбільш ефективні шляхи їх раціонального використання.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати використані органами законодавчої та виконавчої влади, огранами місцевого самоврядування в процесі розробки регіональних стратегій та програм соціально-економічного розвитку. Основні положення та пропозиції, викладені в дисертації, використані Чернівецькою обласною державною адміністрацією при розробці концепції соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 р. (лист від 27.09.2006 р. № 01/1746); Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області (лист від 10.04.2008 р. № 01/637); Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства (лист від 10.04.2008 р. № 02-34/509).
Окремі результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес економічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійно виконаного дослідження. Наукові розробки, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, є особистими розробками автора і відображені в наукових працях, опублікованих у фахових виданнях.
З наукових публікацій, виконаних у співавторстві, використано лише ті положення та ідеї, що одержані внаслідок особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на Міжнародній науково-практичній конференції „Регіональна політика: досвід європейського союзу та його адаптація до умов України” (Львів, 17 квітня 2003 року), XV Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації”„ (Чернівці, 27 січня 2004 року), XVI Міжнародній науково-практичній конференції „Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону” (Чернівці, 25-26 березня 2006 року), XV Міжнародній науково-практичній конференції „Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція” (Чернівці, 11-12 травня 2006 року), Міжнародній науково-практичній конференції „Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес” (Дніпропетровськ, 14-15 лютого 2008 року).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових праць, в тому числі 7 статей у фахових наукових виданнях, 6 - в інших виданнях, 1 монографія (у співавторстві).
Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (149 найменувань), 8-ми додатків. Загальний обсяг дисертації становить 262 сторінки комп'ютерного тексту, містить 18 таблиць і 7 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У першому розділі „Науково-методичні основи дослідження природно-ресурсного потенціалу сталого розвитку регіонів” обгрунтовано роль і місце природно-ресурсного потенціалу в системі факторів забезпечення сталого розвитку регіонів; показано регіональні особливості використання природно-ресурсного потенціалу; наведено аналіз методів оцінки природних ресурсів та їх застосування в ринкових умовах господарювання.
Регіональна економіка, як цілісна система і підсистема національної економіки України, спрямована на виконання двох груп завдань: забезпечення соціальних функцій відтворення, збереження і примноження природних ресурсів; здійснення виробничо-господарських функцій з метою раціонального використання природних ресурсів, виробництва промислової продукції, товарів народного споживання, надання послуг населенню.
Перший аспект досліджень дає змогу визначати природно-ресурсний потенціал як складову частину національного багатства країни, і з цих позицій оцінювати природно-ресурсний потенціал регіону. Другий - стосується питань, пов'язаних з визначенням перспектив раціонального природокористування.
Вирішення згаданих проблем вимагає вдосконалення економічного механізму використання природних ресурсів регіонів і держави в цілому. Головне тут не рівень (місцевий, регіональний, державний чи глобальний), а підхід, який полягає в оптимальному поєднанні об'єктивних суперечностей: обмеженість природних ресурсів і розвиток суспільного виробництва, який супроводжується зростанням антропогенного навантаження.
Це дає змогу визначати природно-ресурсний потенціал як здатність природних ресурсів задовольняти ресурсні потреби процесу виробництва матеріальних, культурних і духовних благ у вигляді товарів та послуг для забезпечення життєдіяльності людини.
Введення поняття природно-ресурсного потенціалу регіонального простору дає можливість зафіксувати фрагмент реальної природи як цілісність, на відміну від окремих природних ресурсів, які складають цей фрагмент. Завдяки цьому стає можливим і обов'язковим комплексне природокористування, яке протидіє погіршенню стану природно-ресурсного потенціалу території в цілому і сприяє водночас оптимізації взаємодії економіки і навколишнього природного середовища. Компонентні складові природно-ресурсного потенціалу: потенціал мінерально-ресурсного комплексу, потенціал земельних ресурсів, потенціал водних ресурсів, потенціал лісових ресурсів, потенціал фауністичних (мисливсько-рибальських) ресурсів, потенціал природно-рекреаційних ресурсів.
На сьогодні не розроблено єдину методологію формування соціально-економічної оцінки природних ресурсів, яка могла б застосовуватись у всіх галузях національного господарства, а тому використовуються локальні методичні підходи економічного виміру стосовно певних їх видів. Так, для економічної оцінки мінерально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів як елемента національного багатства визначається їх товарна вартість у надрах за середньосвітовими цінами.
Економічна оцінка земельних ресурсів здійснюється з урахуванням розташування ділянки через коефіцієнти впливу територіально-промислових центрів, населених пунктів на розвиток продуктивних сил.
В основу вартісної оцінки водних ресурсів покладений принцип відшкодування витрат на функціонування й охорону водних об'єктів, відтворення водних ресурсів і створення фінансової основи для перспектив розвитку в цій сфері діяльності, що враховується при визначенні плати за водокористування в Україні.
Економічна оцінка лісових ресурсів спирається на визначення економічного ефекту від комплексного і раціонального їх використання. Економічна оцінка рекреаційних ресурсів визначається через капіталізацію їх використання при повному залученні річної наявної ресурсної місткості.
На жаль, такий підхід лише фрагментарно задовольнятиме потреби у визначенні вартісного змісту й оцінювання природних ресурсів. Для адекватного визначення недостатньо лише загальної вартості природних ресурсів, базованої на наявних потребах і міркуваннях щодо їх використання. Необхідно зіставити її з можливостями економіки, вартістю суспільного продукту та його природно-ресурсного навантаженням за ринкових умов.
Рис. 1. Основні етапи соціально-економічної оцінки використання природно-ресурсного потенціалу регіону
Соціально-економічна оцінка являє собою процедуру зіставлення суспільних потреб у тому чи іншому природному ресурсі даного регіону із соціальними, економічними й екологічними можливостями їхнього задоволення. Основною метою такої оцінки використання природно-ресурсного потенціалу території є визначення стратегії освоєння природних ресурсів регіону.
На соціально-економічну оцінку природних ресурсів впливає множина чинників, тому доцільно проводити її в декілька етапів (рис. 1).
У процесі забезпечення сталого розвитку адміністративно-територіальних утворень і для соціально-економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу важливе значення має розробка регіональних кадастрів природних ресурсів і об'єктів (РКПР). Інформація РКПР слугує підставою для прийняття рішень державними і регіональними органами влади у сфері організації розміщення продуктивних сил; проведення еколого-ресурсних регламентацій використання території для встановлення екологічно обґрунтованих видів режимів її використання, лімітування і ліцензування природокористування; реалізації інвестиційних цільових програм розвитку територій; оцінки екологічних збитків від господарської діяльності; ресурсозбереження, раціонального природокористування й охорони навколишнього середовища; забезпечення санітарної й екологічної безпеки; приватизації природних об'єктів та ін.
У другому розділі „Природно-ресурсний потенціал Карпатського регіону та сучасний стан його використання” проаналізовано структуру природно-ресурсного потенціалу регіону, розкрито стан його використання і оцінено екологічні наслідки природокористування.
До Карпатського регіону належать адміністративні області, що характеризуються високим рівнем забезпеченості природно-ресурсного потенціалу, у структурі якого переважають: а) мінеральні, земельні та рекреаційні ресурси (Львівська область); б) лісові і рекреаційні ресурси (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька області). Наявні природні ресурси значно впливають на формування просторової та галузевої структури регіонального господарського комплексу, визначають пріоритетні напрямки його розвитку.
Мінерально-сировинна база регіону представлена 40 видами корисних копалин, які зосереджені майже у 600 родовищах, з яких близько 300 експлуатуються. Паливно-енергетичні ресурси - це кам'яне та буре вугілля, нафта, газ і торф. Важливим джерелом енергоносіїв є Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн. Інтенсивне освоєння родовищ призвело до того, що з 21 шахти половина майже відпрацювала свої поклади. Запаси нафти зосереджені на 41 родовищі, з них розробляються 27. Майже 65 % початкових розвіданих запасів вже видобуто. З 57 родовищ вільного газу розробляється 33 (Івано-Франківська, Львівська області). Близько 70 % їх початкових розвіданих запасів вже видобуто.
Карпатський регіон характеризується малою забезпеченістю земельними ресурсами, але досить освоєний сільським господарством - 63,1 % площі сільгоспугідь займає рілля. Понад 27 % її площі еродовані. На одного мешканця регіону припадає 0,27 га ріллі (по Україні - 0,63 га). Агровиробничі особливості земельного фонду регіону - це невеликий природно-ресурсний потенціал, оскільки гористий та передгірний рельєф місцевості спричиняє змив і розмив ґрунтів, зменшує площі природних пасовищ.
Використання сільськогосподарських угідь регіону має, окрім того, негативну тенденцію щодо змін у продуктивності землі. За останні 25 років відбувається інтенсивна дегуміфікація сільськогосподарських угідь, вміст гумусу зменшився з 2,5% до 2,1 %. Мають місце явні ознаки виснаження ґрунтів, зниження їх родючості, що пов`язано переважно з інтенсивним розвитком ерозійних процесів (табл.1). Щорічно з кожного гектара орних земель зноситься в середньому 16,3 т родючого ґрунту.
Таблиця 1 Площа сільськогосподарських угідь та земель у Карпатському регіоні, підданих водній і вітровій ерозії, тис. га
|
Область |
Загальна площа |
Піддані сумісній дії водної та вітрової ерозії |
Піддані водній ерозії |
Піддані вітровій ерозії |
|
|
Закарпатська |
456,8 |
- |
37,6 |
- |
|
|
Івано-Франківська |
627,6 |
- |
135.9 |
- |
|
|
Львівська |
1256,7 |
0,5 |
300,6 |
41.9 |
|
|
Чернівецька |
471.2 |
- |
200,3 |
- |
Водним ресурсам у природно-ресурсному потенціалі регіону належить провідне місце - вони концентрують у собі майже третину водних ресурсів України. На одного жителя припадає понад 3 тис. м3 прісної річкової води на рік, що утричі більше за середню водозабезпеченість по Україні.
Лісистість усіх областей регіону в 3-4 рази перевищує цей показник по Україні. Тут зосереджено більше 20 % лісового фонду України і 53 % спілих і перестійних насаджень. Запаси деревини складають 541,9 млн. м3.
Водночас Карпатський регіон - один із регіонів з найвищою територіальною концентрацією рекреаційних ресурсів. Тут зосереджена третина рекреаційного потенціалу України. У регіоні нараховується близько 800 джерел і пунктів мінеральної води практично всіх бальнеологічних типів з сумарним добовим дебітом понад 57,6 тис. м3. Серед них є унікальні високоефективні типи: трускавецька і східницька “Нафтуся”, моршинські розсоли, рідкісні арсеновмісні та хлоридно-натрієві підземні води (Шаяни).
Однак природно-рекреаційний потенціал Карпатського регіону задіяний далеко не повністю. Наприклад, досягнутий рівень використання для санаторно-курортного лікування вуглекислих мінеральних вод регіону, які відносять до відомих типів “Боржомі”, “Єсентуки”, “Нарзан”, становить лише 8,5% їх реального потенціалу.
На Карпатський регіон припадає майже 30 % площі лісів, що мають близько 15 % офіційно зареєстрованих місць відпочинку. Карпати мають потужний потенціал для розвитку різних видів туризму.
Водночас для більшої частини Карпатського регіону характерна суттєва антропогенна трансформованість ландшафтів і забрудненість середовища. Внаслідок обезлісення схилів спостерігається активізація зсувних процесів, збільшення кількості паводків на гірських ріках, зміна мікроклімату. Зміна мікроклімату особливо небажана для курортів, оскільки це знижує їх корисні властивості.
Відносно висока забрудненість повітря зумовлена наявністю на території регіону окремих агресивних виробництв, котрі дають основну частину забруднення. До іншої групи концентрованих викидів шкідливих речовин в атмосферу належать великі міста регіону, де 60 - 70% їх загальної кількості спричинено автотранспортом.
Діагностика використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону свідчить про наявність численних проблем у сфері природокористування. Нині практично складно виявити справжні запаси кожного виду природних ресурсів у розрізі адміністративно- територіальних і природно-територіальних одиниць усіх рангів.
У третьому розділі „Шляхи формування та реалізації регіональної стратегії сталого природокористування” викладено основні підходи до формування та реалізації стратегії розвитку сталого природокористування регіону; визначено пріоритетні напрямки використання природних ресурсів; запропоновано заходи щодо удосконалення економічного механізму їх використання.
Концептуальна модель регіональної стратегії розвитку має базуватися на принципах, що забезпечують успішність переходу до політики сталого розвитку, а саме:
пріоритетності забезпечення розвитку і соціальних гарантій людини, тобто метою розвитку має бути задоволення потреб і створення сприятливих умов її існування;
гармонійній взаємодії людини і довкілля;
раціональному використанні природно-ресурсного потенціалу та потенціалу географічного положення;
збереженні та відтворенні природних ресурсів як найголовнішого чинника забезпечення ресурсно-екологічної безпеки життєдіяльності нинішнього та майбутнього поколінь, підтриманні екологічної рівноваги, забезпеченні належної якості довкілля з погляду інтересів здоров'я людини;
диверсифікації функціональної структури господарства регіону, пов'язаної з розвитком нових форм господарювання та видів рекреаційної діяльності;
зменшенні частки природоексплуатуючих галузей матеріального виробництва і прискореному розвитку сфери послуг та об'єктів інфраструктури;
раціональному поєднанні ринкових і державних інструментів та важелів регулювання економічних відносин, тобто відносин між суспільством і природою;
ефективнішому виконанні регіоном своєї ролі в соціально-економічному розвитку країни та узгодженості обраних напрямків розвитку регіону з інтересами прилеглих територій та держави в цілому.
Як свідчать результати дослідження, Карпатський регіон не відзначається вагомим промисловим потенціалом та потужною виробничою інфраструктурою, але має сприятливі природно-ресурсні чинники для соціально-економічного поступу. Наявні запаси мінеральних, земельних, лісових, водних, рекреаційних ресурсів складають необхідний потенціал для пожвавлення функціонування підприємницького сектора, активізації зовнішньоекономічної діяльності, розширення туристично-оздоровчої сфери.
У малоземельних районах Карпатського регіону потрібне передусім визначення основних принципів реформування земельних відносин на засадах раціонального й ефективного використання землі, гарантування громадянам сіл, селищ і міст права власності на землю.
Першочергового значення набуває проблема принципово нового організаційно-економічного механізму розвитку лісогосподарського комплексу Карпатського регіону, в межах якого здійснюється перетворення лісосировинного потенціалу у блага життєдіяльності населення.
Саме тому в основу регіональної стратегії сталого природокористування слід покласти пріоритетні напрямки, які б дозволили перевести соціально-економічну систему регіону на ресурсно-екологічну модель сталого розвитку із використанням усього різноманіття існуючих організаційно-економічних форм господарювання. До них належать:
формування дієвої системи управління природокористуванням із відповідним інституційним забезпеченням;
упровадження нових форм підприємницької діяльності у сфері природокористування; формування грошово-кредитного механізму стимулювань розвитку підприємницького сектора у сфері природокористування;
структурна перебудова регіональної системи управління використанням природних ресурсів та охорони навколишнього середовища.
упорядкування міжбюджетних відносин у природно-ресурсному секторі;
удосконалення бюджетно-податкового регулювання використання природних ресурсів;
Рис. 2. Схема стратегічних документів з реалізації стратегії сталого природокористування регіону.
Механізмами реалізації стратегії сталого природокористування мають стати програмні документи, які розробляються виконавчими органами влади на державному та регіональному рівнях (рис. 2). До розробки слід залучати наукові та науково-дослідні установи.
Методологічною основою для розроблення регіональних програм використання природно-ресурсного потенціалу є чинне законодавство України, довгострокова стратегія розвитку національної економіки та її регіонів та ін.
Реалізація стратегії сталого природокористування Карпатського регіону має здійснюватися поетапно.
Досягнення стратегічної мети розвитку Карпатського регіону - підвищення якості життя населення, підвищення його добробуту та забезпечення сталого економічного зростання і екологічної безпеки краю на основі ефективного використання природних, людських, матеріально-технічних ресурсів - вимагає виконання таких основних завдань:
соціально зорієнтованої структурної перебудови господарського комплексу, оптимізації його територіально-галузевої структури;
вирішення екологічних проблем в районах функціонування гірничо-хімічних підприємств, зниження ризику техногенних аварій і катастроф, створення надійної системи протипаводкового захисту території;
забезпечення раціонального використання земельних, лісових і водних ресурсів, підвищення їх екологічних та рекреаційних функцій, розвиток природозаповідної справи;
державної підтримки розвитку гірських територій, забезпечення виконання в повному обсязі Закону України „Про статус гірських населених пунктів в Україні”;
створення високорозвиненої ринкової інфраструктури як необхідної передумови залучення в регіон іноземних інвестицій;
модернізації та розвитку матеріально-технічної бази санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку, розширення асортименту та поліпшення якості рекреаційних послуг;
збереження та відновлення історико-культурної спадщини, сприяння розвитку народних промислів, ремесел і традицій.
ВИСНОВКИ
Проведені дослідження дають підстави зробити такі висновки теоретичного та прикладного характеру.
1. Серед факторів забезпечення сталого розвитку регіонів істотне місце посідає природно-ресурсний потенціал. Узагальнення теоретичних засад дослідження дозволило розкрити економічну сутність і уточнити зміст поняття „природно-ресурсний потенціал” як здатність природних ресурсів задовольняти ресурсні потреби процесу виробництва матеріальних, культурних і духовних благ у вигляді товарів та послуг для забезпечення життєдіяльності людини. Критерієм оцінки природно-ресурсного потенціалу є комплексний соціально-економічний ефект від ресурсокористування у вигляді кінцевої продукції (від використання мінеральної сировини, земельних угідь, лісових, водних та рекреаційних ресурсів тощо)
2. Ефективне використання природно-ресурсного потенціалу та розвиток природно-сировинної бази забезпечує прискорення економічного зростання. Саме через раціональне ресурсоспоживання можна домогтися формування ефективної системи рентних відносин, створення потужної фінансової та технічної бази піднесення наукомістких галузей економіки, значного скорочення імпорту високотехнологічної продукції і товарів широкого вжитку.
3. На сьогодні не розроблено єдину методологію формування соціально-економічної оцінки природних ресурсів, яка могла б застосовуватись у всіх галузях національного господарства, тому використовуються локальні методичні підходи стосовно певних видів ресурсів. Для більш адекватного визначення недостатньо загальної вартості природних ресурсів, базованої на наявних потребах і міркуваннях щодо їх використання. Необхідно зіставити її з можливостями економіки, вартістю суспільного продукту та його природно-ресурсного навантаження за ринкових умов.
4. Для забезпечення об'єктивної соціально-економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу важливе значення має розробка регіональних кадастрів природних ресурсів і об'єктів. У дисертації обґрунтовано принципові підходи до розробки РКПР і показано сфери можливого практичного застосування акумульованої в них інформації. Зокрема, така інформація може використовуватися державними і регіональними органами влади в процесі прийняття рішень щодо: оптимізації розміщення продуктивних сил; обґрунтування еколого-ресурсних регламентів використання територіальних ресурсів з метою забезпечення екологічно безпечного режиму їх експлуатації; лімітування і ліцензування обсягів та видів використання природних ресурсів; підготовки і реалізації інвестиційних проектів у різних сферах соціально-економічної діяльності; розробки регіональних та місцевих програм ресурсозбереження, екологічної безпеки та охорони довкілля, приватизації природних об'єктів та ін.
5. Аналіз використання природно-ресурсного потенціалу Карпатського регіону свідчить про наявність численних проблем у сфері природокористування.
При виробленні конкретних планів дій щодо їх вирішення треба враховувати чинники суб'єктивного характеру, які тією чи іншою мірою впливатимуть на результативність природоресурсної політики. Серед них:
а) прогрес у сфері природокористування залежатиме від економічної ситуації в державі, що, з одного боку, фактично нівелює шанси на державну підтримку глобальних ініціатив і проектів, з іншого - вимагає запровадження нових форм підприємницької діяльності та виробничої кооперації у сфері природокористування;
б) відсутність чіткої державної політики у сфері взаємовідносин «людина-суспільство-природа». Характерна тенденція домінування економічних пріоритетів, недооцінка екологічного фактора у розміщенні продуктивних сил як на державному, так і на регіональному рівнях;
в) норми регулювання природокористування та екологічне законодавство України ще не повністю відповідають нормам міжнародного права.
6. Основними факторами, які визначають специфіку регіону і водночас обумовлюють його переваги щодо перспектив розвитку, є геополітичний, історичний, економічний, науково-технічний, транспортний, рекреаційний, екологічний.
Несприятливі фактори регіонального розвитку - політична нестабільність у суспільстві, дефіцит сільськогосподарських угідь, надлишковість трудових ресурсів регіону, складні умови проживання і господарської діяльності мешканців у гірській місцевості, вичерпаність або значне зменшення запасів родовищ мінерально-сировинних ресурсів. Це зумовлює необхідність розробки та реалізації регіональної стратегії сталого природокористування з метою збалансування та оптимізації використання природних ресурсів і вдосконалення регулювання забруднення навколишнього середовища.
Основне завдання - розробка організаційно-економічного механізму регулювання процесів природокористування, який включав би відповідні фінансові важелі стимулювання господарюючих суб'єктів до ведення таких видів діяльності, які послабили б негативний вплив на довкілля тих галузей, діяльність яких базується на використанні природних ресурсів.
У роботі обґрунтовано основні принципи розробки стратегії, визначено її пріоритетні завдання, запропоновано механізм реалізації.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:
Монографії
1. Білик Р.Р. Вдосконалення економічного механізму використання природних ресурсів. // Трансформація економіки України в глобальному економічному середовищі: (колективна монографія) / Р.Р. Білик. - Чернівці: Рута, - 2006. - 272 с.
Статті у наукових фахових виданнях
2. Білик Р.Р. Механізм венчурного (ризикового) фінансування інноваційних проектів / Р.Р. Білик // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 113. Економіка. Чернівці, 2001. - С.63-67.
3. Білик Р.Р. Економічні засади формування структур малого та середнього бізнесу в умовах ринкових трансформацій вітчизняної економіки / Р.Р. Білик, С.В. Ксьондз // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Вип. ІІІ. Економічні науки. - Чернівці: „Ант Лтд”, 2002. - 345 с. - С. 188-199. Особистий внесок здобувача: наведено економіко-виробничі, соціально-економічні, соціально-психологічні переваги малого підприємництва.
4. Білик Р.Р. Освоєння рекреаційного потенціалу як фактор забезпечення сталого розвитку Карпатського регіону / Р.Р. Білик, В.С. Кравців // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 162. Економіка. - Чернівці, 2002. - С. 33-36. Особистий внесок здобувача: висвітлено місце рекреаційних ресурсів в системі чинників забезпечення сталого розвитку Карпатського регіону.
5. Білик Р.Р. Природно-ресурсні передумови забезпечення сталого розвитку України / Р.Р. Білик, І.А. Колодійчук // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Зб. наук. праць. Випуск 5 (XLIII). Частина III. - Львів, 2003. - С. 91-100. Особистий внесок здобувача: показано роль екологічного фактора в системі природно-ресурсних передумов забезпечення сталого розвитку регіону.
6. Білик Р.Р. Місце та роль природно-ресурсного потенціалу в системі факторів забезпечення сталого розвитку регіонів / Р.Р. Білик // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. праць. Вип. 195-196. Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 2004. - С.67-71.
7. Білик Р.Р. Природно-ресурсний потенціал Карпатського регіону і пріоритетні напрями його збалансованого використання / Р.Р. Білик // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Зб. наук. праць. Випуск 2 (XLVI) - Львів, 2004. - С. 134-140.
8. Білик Р.Р. Деякі аспекти формування та реалізації стратегії сталого природокористування в регіоні / Р.Р. Білик // Регіональна економіка. - 2008. - №1. - С. 91-99.
Тези доповідей та інші публікації
9. Білик Р.Р. Природно-ресурсні передумови забезпечення сталого розвитку України / Р.Р. Білик, І.А. Колодійчук // Регіональна політика: досвід європейського союзу та його адаптації до умов України: міжнар. наук-практ. конф. - Львів. - Інститут регіональних досліджень НАН України, 2003. - С. 19-23. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано необхідність прискореного впровадження принципів раціонального природокористування.
10. Білик Р.Р. Структура природно-ресурсного потенціалу регіону та його параметри / Р.Р. Білик // Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації: XV міжн. наук.-практ. конф. - Чернівці: Рута, 2004. - С.141-146.
11. Білик Р.Р. Концепція соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 року / Р.Р. Білик, М.І. Гайнічеру, В.К. Євдокименко, В.Ф. Кифяк, М.І. Маниліч, Р.С. Осадчук, В.П. Руденко, Л.В. Шинкарук - Чернівці: Прут, 2004. - 114 с. Особистий внесок здобувача: систематизовані форми забезпечення регіональної економічної політики та рекомендації щодо розробки програми розвитку Чернівецької області.
12. Білик Р.Р. Принципи формування стратегії сталого природокористування в регіоні / Р.Р. Білик // Фінансово-економічні та інституційні чинники розвитку регіону: XVI міжн. наук. прак. конф., 25-26 березня 2005 р. - Чернівці, 2005. - С.325-328.
13. Білик Р.Р. Впровадження кластерних моделей у природно-ресурсному секторі регіону / Р.Р. Білик // Стратегічний розвиток регіону - економічне зростання та інтеграція: ХV міжн. науково-практ. конф., 11-12 травня 2006 р. Частина ІІ. - Чернівці, 2006. - С. 204-206.
14. Білик Р.Р. Науково-методичні основи дослідження природно-ресурсного потенціалу сталого розвитку регіонів / Р.Р. Білик, В.К. Євдокименко // Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: вплив на національну економіку та окремий бізнес: міжнар. наук-практ. конф.: зб. наук. праць. - Том 3. - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2008. - 104 с. - С. 22-25. Особистий внесок здобувача: обґрунтовано необхідність зміни класифікаційних ознак, за якими відбувається облік природних ресурсів.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особливості еколого-економічного розвитку Південного регіону України: особливості природокористування і економічна оцінка природних ресурсів. Якісні і кількісні характеристики природних ресурсів регіону, цілі і забезпечення їх функціонального розвитку.
реферат [18,8 K], добавлен 08.12.2010Методичні підходи до економічної оцінки природних ресурсів. Критерії екологічного оцінювання стану навколишнього природного середовища. Система екологічного законодавства України. Використання ринкових механізмів в природокористуванні та охороні довкілля.
реферат [34,6 K], добавлен 17.08.2009Сутність, види, завдання, функції, об’єкти, напрямки та концепції розвитку екологічного маркетингу, а також роль громадських рухів у його формуванні. Типи екологічних проблем та їх значущість для сталого розвитку. Сучасна екологічна ситуація в Україні.
реферат [133,8 K], добавлен 19.11.2009Державна система управління у сфері природокористування та природоохоронної діяльності. Сутність екологічної політики. Критерії сталого розвитку. Функції Міністерства екології та природних ресурсів України. Екологічна політика на рівні підприємства.
презентация [209,9 K], добавлен 12.02.2014Сутність економічного механізму. Законодавчо-нормативне забезпечення охорони НПС та природокористування. Принципи сучасної еколого-економічної політики. Оцінка природних ресурсів. Сутність рентної оцінки та системи платежів. Платність природокористування.
презентация [355,2 K], добавлен 12.02.2014Європейські норми сталого розвитку в принципах Карпатської конвенції. Пріоритети запровадження збалансованого природокористування Буковинських Карпат на екосистемних принципах. Екомережа Карпат і ключові складові концепції сталого ведення господарства.
презентация [89,4 M], добавлен 28.12.2012Системи й особливості системних уявлень. Управління в природокористуванні. Концепція "сталого розвитку" і основні умови переходу до сталого розвитку. Основи системного підходу до природоохоронної політики держави. Моделі еколого-економічної системи.
курс лекций [448,5 K], добавлен 24.02.2012Природні ресурси як основна категорія природокористування. Значення, види оцінки природних ресурсів. Джерела і екологічні наслідки забруднення атмосфери. Еколого-економічні проблеми використання водних, земельних ресурсів. Оптимизація природокористування.
реферат [61,0 K], добавлен 17.08.2009Вдосконалення науково-методичних засад формування і розвитку екомережі України та збереження потенціалу біотичних ресурсів. Характеристика агроекологічних умов і біорізноманіття Поділля. Функціонально-просторовий аналіз стану й розвитку екомережі регіону.
автореферат [565,6 K], добавлен 28.12.2012Міжнародне співробітництво України у справі ліквідації наслідків екологічних і техногенних катастроф. Перехід до моделі сталого розвитку як магістральний напрям вирішення глобальних екологічних проблем. Штрафи за порушення екологічного законодавства.
реферат [26,0 K], добавлен 13.02.2010Методологічні та практичні засади геомаркетингу, його завдання і функції. Здійснення екологічного управління на принципах сталого розвитку та збалансованості. Зростання якості життя в місті та роль екотуризму в системі урбоекологічного маркетингу.
реферат [19,3 K], добавлен 08.11.2010Сутність управління природокористуванням, особливості формування його регіональних систем. Роль держави в системі управління природокористуванням в Росії. Основи функціонування системи управління природокористуванням на засадах стійкого розвитку Росії.
реферат [1,3 M], добавлен 10.10.2010Зародження основ екологічного права України. Механізм його формування. Роль екологічного права в здійсненні екологічної політики держави. Його місце в системі екологічних і правових наук. Специфічні риси та методи сучасного екологічного права України.
курсовая работа [57,8 K], добавлен 10.10.2012Сучасний стан екологічної безпеки та соціально-економічного розвитку регіону. Методи аналізу та моделювання сталого розвитку, стану здоров'я населення та якості життя. Забезпечення регіонального системного екологічного управління Чернігівської області.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 16.09.2010Термін "екологія" на сучасному етапі розвитку суспільства. Поняття екологічного фактора, його критерії та рівні дії. Класифікація екологічних факторів. Поняття про лімітуючий фактор. Кліматичні та едафогенні фактори. Екологічна роль факторів харчування.
реферат [23,7 K], добавлен 23.02.2011Аналіз сучасного стану навколишнього природного середовища світу і України. Загальний стан природних ресурсів України, еколого-економічні проблеми їх використання. Вивчення основних причин розростання екологічної кризи. Охорона природно-заповідного фонду.
реферат [36,7 K], добавлен 02.11.2014Екологічна точка опри екологізації суспільного виробництва. Сутність екологізації розвитку продуктивних сил України. Природо-ресурсний потенціал продуктивних сил України: надрокористування, водоспоживання та використання повітряного басейну.
курсовая работа [40,2 K], добавлен 15.11.2008Проблеми ефективного природокористування. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Юридична відповідальність за порушення екологічного законодавства.
реферат [69,4 K], добавлен 02.12.2010Проблема екологічно-збалансованого використання природних ресурсів (водних, земельних, біотичних, рекреаційних) приморських територій та збереження біорізноманіїтя приморських екосистем. Вирішення соціальних проблем, які виникли внаслідок підтоплення.
реферат [24,4 K], добавлен 08.12.2010Методи стимулювання раціонального використання природних ресурсів. Ліцензування, страхування та система екологічної сертифікації. Раціональне і нераціональне природокористування. Причини виникнення "озонових дірок", шляхи покращення стану атмосфери.
курсовая работа [49,5 K], добавлен 10.04.2012
