33

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мііністерство освіти і науки україни

Національний університет

водного господарства та природокористування

Спеціальність 08.00.06 економіка природокористування та

охорони навколишнього середовища

Петрук Ірина Ростиславівна

Рівне - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти і науки України, м. Рівне.

Науковий керівник: член-кореспондент УААН, доктор економічних наук,

професор, Заслужений діяч науки і техніки України Хвесик Михайло Артемович,

Рада по вивченню продуктивних сил України

Національної академії наук України, в.о. голови Ради.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Стадницький Юрій Іванович;

Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут Міністерства освіти і науки України, проректор із навчально-методичної роботи;

кандидат економічних наук, доцент

Горбач Людмила Миколаївна,

Волинський національний університет ім. Лесі Українки, доцент кафедри державних фінансів.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Господарська діяльність людини в басейнах річок чинить значний і різнобічний вплив на земельні ресурси, наслідком чого є перетворення зовнішнього вигляду ландшафтів, зміна флори та фауни. Природні комплекси, які утворилися протягом багатьох років, трансформуються, у них встановлюється новий рівноважний стан, що відповідає новій ситуації, або спостерігається природна деградація, якщо антропогенний вплив перевищує всі допустимі норми. Вплив людини на навколишнє природне середовище нерідко здійснюється без достатнього наукового обґрунтування та урахування законодавства про охорону природи, з порушенням технології будівництва інженерних комунікацій і спорудження спеціальних споруд, призначених для захисту певних об'єктів від стихійних явищ. Це пояснюється споживчим відношенням до ресурсів, переслідуванням відомчих інтересів і бажанням отримати якнайшвидшу користь, що в кінцевому підсумку сприяє активізації і підсиленню стихійних явищ.

Нерегульоване господарське освоєння території Карпатського регіону, з однієї сторони, а з іншої - часті дощові паводки, нерідко катастрофічного характеру, наносять тут великі збитки населеним пунктам, промисловим об'єктам, гідротехнічним спорудам, сільськогосподарським угіддям, лініям транспорту і зв'язку. Крім цього, в останньому і нинішньому столітті з кожним наступним паводком збитки на освоєних територіях постійно зростають. У зв'язку з цим зростає актуальність розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування та практичного здійснення системи ефективних протипаводкових заходів.

Такі природні умови потребують великої уваги при розробленні заходів щодо захисту від паводків. Проблема захисту земель від впливу паводків є надзвичайно актуальною, оскільки з безперервним збільшенням потреби промисловості у сільськогосподарській сировині, регулярним скороченням площі орних земель з розрахунку на одного жителя, і поступовим зменшенням можливості їх розширення необхідно звертати увагу на збереження землі як базису виробництва, джерела життя людей та обходитися з нею раціонально, бережливо й економно.

Вагомий внесок у розвиток теоретичних і практичних засад розв'язання проблем, пов'язаних з економіко-екологічним обґрунтуванням протипаводкового захисту, підвищенням ефективності природокористування та охорони навколишнього середовища зробили у своїх працях А.Б. Авакян, Н.А. Алексєєв, І.К. Бистряков, П.П. Борщевський, З.Ф. Бриндзя, Б.Я. Голояд, А.С. Даниленко, Б.М.Данилишин, М.І. Долішній, В.П. Долинський, С.І. Дорогунцов, Е.А. Зінь, В.С. Кравців, В.І. Павлов, М.М. Паламарчук, Ю.І. Стадницький, А.М.Третяк, В.М. Трегобчук, М.А.Хвесик тощо. Проте не зважаючи на значимість і цінність проведених досліджень, на сучасному етапі ці питання вивчені ще недостатньо.

Важливість та загальнодержавне значення цієї проблеми обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили мету, завдання, структуру та зміст дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрями дисертаційного дослідження увійшли до науково-дослідних робіт Національного університету водного господарства та природокористування „Економіко-екологічне обґрунтування використання природних ресурсів (на прикладі підприємств Західного регіону України)” (номер державної реєстрації 0106U010488); „Комплексної програми проведення протипаводкових заходів на 1994 - 2000 рр.”, „Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року”, затверджених Постановами Кабінету Міністрів України за №37 від 26.01.1994 р. та №1173 від 26.07.2000 р. відповідно; Закону України „Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства України” затвердженого 17.01.2002 за № 2988-III.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є удосконалення науково-методичних підходів до оцінки економіко-екологічної ефективності протипаводкових заходів для розроблення довгострокової стратегії зменшення збитків від проходження паводків і створення безпечних умов проживання населення, захисту виробничих об'єктів та сільськогосподарських угідь, досягнення екологічно безпечного й економічно вигідного використання водних і земельних ресурсів.

Багатогранність і актуальність поставленої проблеми визначила вирішення комплексу взаємопов'язаних завдань, до яких відносяться:

- економіко-екологічна оцінка збитків, втрат і витрат на ліквідацію наслідків паводків та обґрунтування обсягів капіталовкладень у протипаводкові заходи;

- розроблення методики оцінки економіко-екологічної ефективності протипаводкового захисту сільськогосподарських угідь;

- розроблення методики оцінки економіко-екологічної ефективності капіталовкладень у протипаводкові споруди;

- удосконалення моделі прогнозування паводків з метою запобігання негативних явищ, мінімізації можливих збитків і підвищення економіко-екологіч-ної ефективності протипаводкового захисту;

- розроблення системного підходу протипаводкового захисту з урахуванням гірського, передгірського та рівнинного поясів на основі оцінки головних факторів, що спричиняють формування паводків та існуючих методів запобігання їх негативному впливу.

Об'єкт дослідження. Процес формування і негативного впливу дощових паводків на навколишнє середовище, об'єкти економіки та населення Карпатського регіону.

Предмет дослідження. Теоретико-методологічні засади економіко-екологічного обґрунтування протипаводкового захисту Карпатського регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення сучасної економічної науки, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем раціонального природокористування й охорони природного навколишнього середовища, економіко-екологічного обґрунтування протипаводкових заходів. В теоретичну основу досліджень закладені принципи взаємодії теорії і практики, економічних та організаційних заходів впливу на економіко-екологічну ситуацію в процесі протипаводкового захисту.

Для досягнення визначеної в дисертаційній роботі мети використані такі методи дослідження: факторний аналіз - при вивченні чинників, що зумовлюють взаємозв'язок між об'ємом паводків, обсягом капіталовкладень у протипаводковий захист і розміром збитків; економіко-статистичний метод - при вивченні динаміки збитків, втрат і витрат на ліквідацію наслідків паводків; економіко-математичний - при побудові моделей оцінки економіко-екологічної ефективності протипаводкових заходів за системним підходом та прогнозування об'єму й ходу дощового стоку з метою зменшення збитків і підвищення економіко-екологічної ефективності протипаводкових заходів; метод аналізу та синтезу - при дослідженні економіко-екологічних і організаційних механізмів забезпечення сталого розвитку довкілля до оцінки фінансово-господарської діяльності підприємств з урахуванням фактору паводків; системний підхід - при розробці та обґрунтуванні критеріїв для вибору оптимальних обсягів капіталовкладень у протипаводкові споруди; метод порівняльного та графічного аналізу - при визначенні площі затоплення сільськогосподарських культур та економіко-екологічної ефективності протипаводкового захисту 1 га сільськогосподарських угідь при різних ймовірностях паводку.

Інформаційну базу дослідження склали закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, статистичні публікації міністерств і відомств, аналітичні документи, економічні огляди, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних авторів, статистичні дані та фінансова звітність діяльності підприємств Карпатського регіону.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені дослідження дали змогу отримати нові наукові результати, які полягають у тому, що:

· вперше:

- розроблено модель оцінки економіко-екологічної ефективності протипаводкових заходів за системним підходом;

- обґрунтовано методику оцінки протипаводкового захисту сільськогосподарських угідь, яка дозволяє визначати й порівнювати економіко-екологічну ефективність різних варіантів капіталовкладень у будівництво інженерних захисних споруд з метою вибору оптимального варіанту, що в підсумку покращить використання існуючих сільськогосподарських угідь, підвищить їх економічну цінність і створить сприятливі умови для росту сільськогосподарського виробництва;

· удосконалено:

- методику визначення обсягу протипаводкових заходів і частки капіталовкладень кожної галузі у частині вибору розрахункового відсотку ймовірності забезпечення паводку та обґрунтування економічної ефективності;

- математичну модель прогнозування об'єму й ходу дощового стоку на річкових водозборах у частині трансформації, випаровування та інфільтрації дощової води, а також антропогенного впливу на басейн при формуванні паводку, що дає змогу зменшити збитки і підвищити економіко-екологічну ефективність протипаводкових заходів;

· подальшого розвитку набули:

- систематизація науково-методичних підходів до оцінки економіко-екологічної ефективності комплексу відповідних протипаводкових заходів для гірського, передгірського та рівнинного поясів еколого-гідрологічних систем Карпатського регіону, що дає змогу правильно визначити спосіб захисту та оптимізувати обсяги капіталовкладень;

- методика оцінки економіко-екологічної ефективності капітальних вкладень у протипаводкові інженерні споруди, яка, на відміну від існуючих, дозволяє враховувати затрачені кошти на меліорацію земель та існуючі протипаводкові споруди, розраховані на захист від паводків більш високої ймовірності забезпечення і відповідно одержувані від них ефекти, а також ефект від попередження соціального збитку.

Практичне значення одержаних результатів. Реалізація запропонованих методик у практичній діяльності дозволить за системним підходом при всебічному урахуванні місцевих умов правильно визначити спосіб протипаводкового захисту, оптимізувати обсяги капіталовкладень кожної галузі у захисні споруди з урахуванням затрачених коштів, завчасно оцінювати ситуацію та приймати оптимальні рішення пов'язані з регулюванням паводку, і тим самим мінімізувати розмір збитку від нього, а також зменшити параметри проектних протипаводкових споруд, що у підсумку знизить витрати на їх будівництво чи реконструкцію, підвищить рівень безпеки життя населення й ефективність суспільного виробництва, поліпшить якість придатних для використання земельних, лісових, водних та інших ресурсів, що в підсумку збільшить національне багатство Карпатського регіону.

Розроблені в дисертаційній роботі рекомендації використані Держводгоспом України при розробленні положень Закону України „Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства України” від 17.01.2002 р. №2988-ІІІ, „Комплексної програми захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001 - 2005 роках та прогноз до 2010 року”, „Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області на 2002 - 2006 роки та прогноз до 2015 року”, при розробленні і впровадженні проектів протипаводкового захисту Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей (довідка №ВС/01-268 від 07.04.2004 р.), Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при розробленні „Схеми (прогнозу) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу” (довідка №25/249-19-4 від 09.04.2004 р.) та у навчальному процесі Національного університету водного господарства та природокористування при викладанні дисциплін „Економіка природокористування”, „Економіка водного господарства” і „Страхування” (довідка №53 від 28.05.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, що становлять основний зміст дисертаційної роботи, отримані автором особисто. У публікації, яка написана у співавторстві, здобувачу належать результати досліджень причин формування, закономірностей і наслідків паводків, а також запропонований разом з ним комплекс відповідних економіко-екологічно обґрунтованих протипаводкових заходів для гірського, передгірського та рівнинного поясів еколого-гідрологічних систем Карпатського регіону.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались, обговорювались й отримали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях та семінарах: науково-практичній конференції „Проблеми ринкової економіки України” (м. Рівне, 1997 р.); науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів Української державної академії водного господарства (м. Рівне, 1998 р.); науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Рівненського державного технічного університету (м. Рівне, 1999-2000 рр.); міжнародній науково-практичній конференції „Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність” (м. Вінниця, 2000 р.); міжнародній науковій конференції „Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель” (м. Київ, 2000 р.); науково-практичній конференції „Водне господарство: завдання в період реформування економіки і перспективи розвитку” (м. Київ, 2003 р.); ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (м. Рівне, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 13 наукових працях загальним обсягом 3,6 друк. арк., у тому числі 7 у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 225 сторінок, з них 178 сторінок основного тексту, який містить14 таблиць і 7 рисунків. 18 додатків викладено на 32 сторінках і список використаних джерел із 171 назви на 15 сторінках.

основний Зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, показано зв'язок роботи з науковими програмами, сформульовано мету, завдання, предмет, об'єкт і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію про апробацію основних положень і відомості про публікації за темою дисертаційного дослідження.

Розділ 1 „Теоретико-методичні основи економіко-екологічної оцінки ефективності протипаводкових заходів” присвячено визначенню теоретичних основ та економіко-екологічного обґрунтування необхідності протипаводкового захисту; оцінюванню ефективності існуючих методів запобігання негативному впливу паводків і їх прогнозуванню, а також викладено основи методики еколого-економічної оцінки ефективності протипаводкових заходів.

Науково-технічний прогрес і зростання народонаселення викликають стрімке вторгнення людини у природні процеси, нераціональне використання природних ресурсів, порушення екологічної рівноваги, спричиняють зростання частоти, інтенсивності й тривалості стихійних явищ, що може призвести до необоротних наслідків. Згідно до оцінок експертів 52% з усіх катастроф належать паводкам, які в Україні проявляються на 27% території (165 тис. км²), при цьому страждає в середньому 20% населення (10,4 млн чол.). Найбільшої шкоди ці стихійні лиха спричиняють гірським і передгірським районам Карпат (площа - 37000 км²), які відносяться до одного із найбільш паводконебезпечних регіонів Європи.

В роботі встановлено, що розмір збитку, який наноситься паводком, залежить від висоти і швидкості підняття рівня води, площі затоплення, своєчасності його прогнозу, наявності та стану інженерних захисних споруд, від ступеня заселення і сільськогосподарського освоєння річкових долин та заплав.

Проведена у дисертаційній роботі оцінка існуючих методів запобігання руйнівній дії паводків у Карпатському регіоні засвідчила, що воно зводилось, в основному, до захисту окремих населених пунктів від затоплення та сільськогосподарських угідь від перезволоження і заболочення. Таке локальне вирішення нерідко призводить до ще більших негативних наслідків. Оскільки, наприклад, одамбування окремих ділянок річок спричиняє зростання висоти та швидкості паводку нижче за їх течією і відповідно збільшення збитків на незахищеній території.

Економіко-екологічний аналіз результатів проведених досліджень показав, що існує тенденція до зростання розмірів збитків від паводків. Це зумовлено збільшенням вартості та кількості об'єктів, що знаходяться на паводконебезпечних територіях, а також зростанням руйнівної сили паводків, їх частою повторюваністю у зв'язку з інтенсивним освоєнням водозбірних басейнів річок і порушенням на них природних стокорегулюючих чинників. Крім цього, темпи освоєння затоплюваних територій значно випереджують темпи будівництва протипаводкових споруд. Автором систематизовано головні причини, через які їх будівництво не знаходить достатнього застосування на практиці. По-перше, через занадто велику вартість; по-друге, через те, що кількість продукції, яка вирощується на сільськогосподарських угіддях і випускається підприємствами, суто від будівництва захисних споруд, як правило, суттєво не збільшується. Доцільність захисних заходів виявляється у запобіганні збитків сільському господарству, промисловості та населенню. По-третє, методи оцінювання збитків і визначення ефективності протипаводкових заходів ще недостатньо розроблені.

Встановлено, що навіть за наявності всього комплексу технічних засобів протипаводкових заходів ефективне запобігання чи зменшення збитків від паводків, а також оптимальне використання паводкових вод для забезпечення водними ресурсами економічних потреб регіону можливі лише при наявності завчасних і достовірних прогнозних даних про об'єм і динаміку водного режиму річок, ставків, водосховищ, осушувальної мережі тощо, у майбутньому періоді. Такі прогнози дозволяють завчасно оцінювати ситуацію та приймати оптимальні рішення, пов'язані з регулюванням паводку, евакуацією, при потребі, населення і матеріальних цінностей й тим самим значно зменшити величину збитків від нього, а також зменшити параметри проектних інженерних протипаводкових споруд, що у підсумку зменшить витрати на їх будівництво чи реконструкцію і підвищить їх економічну ефективність.

Проведеним дослідженням встановлено, що в нашій країні відсутній систематичний облік збитків, а існуючі дані мають переважно вибірковий або випадковий характер, крім того враховуються лише прямі збитки, а непрямі економічні та соціально-екологічні збитки не враховуються взагалі через відсутність єдиної методики їх розрахунків. Відсутня і єдина загальноприйнята методика економічної оцінки ефективності протипаводкових заходів.

Ґрунтовне вивчення літературних джерел свідчить, що найбільш досконала і поширена методика економічної оцінки ефективності інженерних протипаводкових заходів розрахована на визначення економічної ефективності будівництва протипаводкових споруд для захисту сільськогосподарських угідь та об'єктів народного господарства, які підлягають затопленню, але ще не захищені від паводків. Однак, вона не дозволяє об'єктивно визначити ефективність захисту території, яка уже частково захищена, але періодично затоплюється паводками меншої ймовірності забезпечення, ефекту від меліорації земель та соціального ефекту.

У розділі 2 „Економіко-екологічна оцінка ефективності протипаводкового захисту у Карпатському регіоні” висвітлено особливості природно - кліматичних умов Українських Карпат і головні причини формування паводків; виконано економічну оцінку стану та вартості об'єктів протипаводкового захисту, економіко-екологічну оцінку збитків, втрат і витрат на ліквідацію наслідків дощових паводків і їх впливу на сільськогосподарське виробництво.

Обґрунтовано, що основними факторами, які спричиняють формування частих руйнівних паводків у регіоні, є: природні умови (кліматичні умови басейнів річок, які характеризуються різкими змінами температури повітря та значними опадами; великі похили річок і схилів балок, крутизна схилів на всіх річках у гірській частині спостерігається від 0,15 до 0,35, що сприяє переміщенню крихко-обломкових порід по руслах річок з великими швидкостями, які відкладаються у понижених ділянках піднімаючи дно річки; важкий склад ґрунтів, що спричиняє дуже повільну інфільтрацію атмосферних опадів), антропогенний вплив і нерегламентована господарська діяльність.

У дисертаційній роботі за системним підходом узагальнено дані про водозахисні споруди в Карпатському регіоні з деталізацією за їх видами (табл. 1).

Таблиця 1

Петрук І.Р. Економіко-екологічне обґрунтування протипаводкових заходів у Карпатському регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 економіка природокористування та охорони навколишнього середовища. - Національний університет водного господарства та природокористування. - Рівне, 2009.

Дисертація присвячена удосконаленню науково-методичних підходів до оцінки економіко-екологічної ефективності протипаводкових заходів за системним підходом при всебічному урахуванні місцевих умов для розроблення довгострокової стратегії зменшення збитків від проходження паводків, правильного визначення способу протипаводкового захисту, оптимізації обсягів капіталовкладень кожної галузі у захисні споруди з урахуванням затрачених коштів, завчасного оцінювання ситуації та прийняття оптимальних рішень, створення безпечних умов проживання населення, захисту виробничих об'єктів та сільськогосподарських угідь, досягнення екологічно безпечного й економічно вигідного використання водних і земельних ресурсів.

Ключові слова: паводок, економіко-екологічна оцінка, збитки, втрати, витрати, протипаводковий захист, економіко-екологічне обґрунтування, ефективність капіталовкладень, охорона навколишнього середовища.

Петрук И.Р. Экономико-экологическое обоснование противопаводковых мероприятий в Карпатском регионе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук за специальностью 08.00.06 - экономика природопользования и охраны окружающей среды. - Национальный университет водного хозяйства и природопользования. - Ровно, 2009.

Диссертация посвящена усовершенствованию научно-методических подходов к оценке экономико-экологической эффективности противопаводковых мероприятий, для разработки долгосрочной стратегии уменьшения убытков от прохождения паводков и создания безопасных условий проживания населения, защиты производственных объектов и сельскохозяйственных угодий, достижения экологически безопасного и экономически выгодного использования водных и земельных ресурсов.

Проведенные исследования свидетельствуют, что паводки в Карпатах - это обычные для этой территории природные явления, которые повторяются на местных реках 3 - 8 раз в год, от которых страдает около 5 млн человек.

Защита земель и объектов народного хозяйства региона от паводков является общегосударственной задачей. Кроме того, все реки Закарпатской области отделены от водного бассейна Украины Карпатским водоразделом, текут на запад и имеют значительное влияние на экономику стран Восточной Европы, поэтому вопрос зарегулирования и безопасного пропуска паводков носит международный характер.

Проведенным исследованием установлено, что в Украине отсутствует систематический учет убытков, а существующие данные имеют преимущественно выборочный или случайный характер, кроме того, учитываются лишь прямые убытки, а непрямые экономические и социально-экологические убытки не учитываются вообще из-за отсутствия единственной методики их расчетов.

За результатами проведенного экономико-экологического анализа убытков, потерь и расходов на ликвидацию последствий паводков установлено, что они значительно превышают те средства, которые необходимо выделять на противопаводковую защиту территории, а тенденции размеров убытков от паводков свидетельствует об их постоянном увеличении.

В диссертационной работе впервые разработано модель оценки экономико-экологической эффективности противопаводковых мероприятий за системным подходом.

Также впервые обоснованно методику оценки противопаводковой защиты сельскохозяйственных угодий, которая позволяет определять и сравнивать экономико-экологическую эффективность разных вариантов капиталовложений в строительство защитных сооружений с целью выбора оптимального варианта, что в итоге улучшит использование существующих сельскохозяйственных угодий, повысит их экономическую ценность и создаст благоприятные условия для роста сельскохозяйственного производства. Выполнена оценка экономико-экологической эффективности противопаводковой защиты сельскохозяйственного использования урочища „Черный Мочар”.

Усовершенствованно методику определения объема противопаводковых мероприятий и части капиталовложений каждой отрасли, при выборе расчетного процента вероятности обеспечения паводка и обоснования экономической эффективности, которая дает возможность усовершенствовать существующую систему противопаводковой защиты.

Усовершенствовано математическую модель прогнозирования объема и хода дождевого стока на речных водосборах в части трансформации, испарения и инфильтрации дождевой воды, а также антропогенного влияния на бассейн при формировании паводка, которые позволят на практике заблаговременно оценивать ситуацию и принимать оптимальные решения, связанные с регулированием паводка, и тем самым значительно уменьшить величину убытка от него, параметры инженерных противопаводковых сооружений, что в итоге сократит расходы на их строительство или реконструкцию и повысит их экономическую эффективность.

Последующее развитие получили методические подходы оценки экономико-экологической эффективности капитальных вложений в противопаводковые сооружения, которые, в отличие от существующих, позволяют учитывать затраченные средства на имеющиеся противопаводковые сооружения (в Карпатском регионе уже защищено 311,1 тыс. га) и осуществление мелиорации земель (807,6 тыс. га), рассчитанных на защиту от паводков высшей вероятности обеспечения и соответственно получаемые от них дополнительные эффекты, а также эффект от предупреждения социального убытка.

Последующее развитие получила систематизация научно-методических подходов к оценке экономико-экологической эффективности комплекса инженерно-технических, лесохозяйственных, природоохранных, сельскохозяйственных и эколого-образовательных противопаводковых мероприятий для горного, предгорного и равнинного поясов эколого-гидрологических систем Карпатского региона. Ее реализация снизит вероятность наступления паводков, повысит уровень жизни населения и эффективность общественного производства, уменьшит негативное влияние паводковых вод на окружающую среду и улучшит ее состояние, которое проявляется в улучшении качества пригодных для использования земельных, лесных, водных и других ресурсов, и определяется конкретными социальными и экономическими результатами, что в итоге увеличит национальное богатство Карпатского региона.