Еколого-економічна ефективність землеустрою в умовах трансформації земельних відносин в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Еколого-економічна ефективність землеустрою в умовах трансформації земельних відносин в Україні

Тихенко Р.В.

08.00.06 -охорона навколишнього середовища

Київ - 2009

Вступ

Актуальність теми. Досвід реформування земельних відносин в Україні підтвердив необхідність невідкладного вдосконалення державної політики в галузі управління землекористуванням, у тому числі шляхом землевпорядкування.

На сучасному етапі розвитку землеустрою потрібно планувати й використовувати земельні ресурси на комплексній основі. Комплексний підхід доцільно застосовувати з урахуванням екологічних і соціально-економічних чинників та компонентів навколишнього середовища і природних ресурсів.

Аналіз практики показав, що розподіл земельного територіального ресурсу за цільовим призначенням не має достатнього економічного та екологічного обґрунтування. Тому структура й екологічна незбалансованість землекористування значно знижує ефективність використання та охорони земельних угідь.

Нині великої шкоди земельним ресурсам завдають процеси інтенсивного використання земель без урахування сівозмінних вимог, дотримання заходів щодо захисту земель від ерозії. Насамперед це стосується окремих регіонів. Указане має місце внаслідок послаблення ролі й оцінки ефективності сучасного землеустрою у вирішенні раціоналізації землекористування в ринкових умовах.

Проблемам еколого-економічної оптимізації сільськогосподарського землекористування на основі землевпорядних розробок та їхньої оцінки присвячені наукові праці таких учених, як Д.І. Бабміндра, С.Ю. Булигін, В.В. Горлачук, Б.М. Данилишин, Д.С. Добряк, С.І. Дорогунцов, О.П. Канаш, В.М. Кілочко, В.О. Леонець, А.Г. Мартин, В.Я. Месель-Веселяк, Л.Я. Новаковський, П.Т. Саблук, А.Я. Сохнич, В.М. Трегобчук, А.М. Третяк, М.М. Федоров, М.А. Хвесик, М.К. Шикула, В.В. Юрчишин, А.Д. Юрченко та ін.

Разом із тим багато питань досліджуваної проблеми, особливо регіональних аспектів комплексної оцінки землеустрою сільськогосподарського землекористування в ринкових умовах, залишаються нерозв'язаними або є дискусійними і потребують глибшого науково-методологічного обґрунтування в умовах формування ринкового середовища та в контексті сталого розвитку.

Таке розуміння вказаної проблеми й зумовило вибір теми, визначення мети і завдань дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася в складі програми наукових досліджень кафедри землевпорядного проектування Навчально-наукового інституту земельних ресурсів, правознавства та педагогіки Національного аграрного університету відповідно до завдань НДР "Розробка наукових основ економіки землекористування та землевпорядкування" (номер державної реєстрації 0104U003801), у рамках якої автором розвинуто методологічні засади оцінки ефективності землеустрою сільськогосподарських підприємств (довідка від 26.03.2009 р. № 18).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні еколого-економічної ефективності землеустрою в умовах трансформації земельних відносин.

Згідно із метою дослідження розв'язувалися такі наукові завдання:

поглиблення теоретико-методологічних основ ефективності землеустрою в умовах трансформації земельних відносин;

удосконалення науково-методологічних підходів до оцінки еколого-економічної ефективності землеустрою при різних формах власності на землю та формуванні сталого землекористування;

обґрунтування системи показників еколого-економічної ефективності землеустрою у ринкових умовах;

здійснення еколого-економічної оцінки сучасних прогнозних і проектних землевпорядних розробок на загальнодержавному та регіональному рівнях;

обґрунтування шляхів подальшого вдосконалення еколого-економічної ефективності землеустрою на регіональному й місцевому рівнях.

Об'єкт дослідження - процес удосконалення оцінки еколого-економічної ефективності землеустрою в умовах трансформації земельних відносин на регіональному рівні у контексті сталого розвитку землекористування. Для апробації результатів дослідження вибрано Черкаську область, де відбуваються значні зміни у землекористуванні в результаті трансформації земельних відносин.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні основи, методичні підходи та практичні напрями вдосконалення еколого-економічної ефективності землеустрою в умовах трансформації земельних відносин на регіональному рівні й у контексті формування сталого розвитку сільськогосподарського землекористування.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених в галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, економічного відтворення, сталого розвитку, принципи сучасної концепції сталого й екологобезпечного розвитку, теоретичні та методологічні розробки установ економічного профілю, а також законодавчі й нормативні акти України з питань раціонального природокористування та охорони довкілля.

У процесі дослідження були використані такі методи: економіко-математичного моделювання (визначення оптимальної структури посівних площ), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення щодо підходів використання й охорони земельних ресурсів у ринкових умовах та формування висновків), рядів динаміки і порівняння (аналіз показників еколого-економічної ефективності землеустрою, використання земельних ресурсів по роках), статистичних групувань середніх величин (аналіз сучасного стану використання та охорони земельних ресурсів у сільськогосподарському виробництві, визначення оптимальних розмірів землекористування новостворених агроформувань).

Інформаційну базу дослідження становлять дані Державного комітету статистики України, Державного комітету України із земельних ресурсів, звіти і оперативні дані Головного управління Держкомзему у Черкаській області, дані річних звітів сільськогосподарських підприємств, рекомендації науково-дослідних установ, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, симпозіумів, наукових публікацій.

Наукова новизна одержаних результатів. Одержані результати дисертаційного дослідження, які винесені на захист, є новими й визначають сутність теоретичних, методологічних та прикладних положень, висновків і рекомендацій щодо вдосконалення оцінки еколого-економічної ефективності землеустрою в умовах трансформації земельних відносин в Україні на регіональному й місцевому рівнях. До найвагоміших наукових результатів належать такі:

вперше:

запропоновано для комплексної оцінки ефективності землеустрою визначати її за схемою натуральних і вартісних показників, що адекватно пов'язується із зростанням продуктивності та вартості землі, яка полягає у визначенні суспільної та комерційної ефективності землеустрою з урахуванням зміни структури та екологічної стабільності землекористування;

удосконалено:

методологічні основи оцінки еколого-економічної ефективності землеустрою в умовах реформування земельних відносин, що ґрунтуються на екологічних, економічних та соціальних аспектах і територіальному принципі землеустрою;

основні положення сучасного землеустрою у забезпеченні формування екологобезпечного й економічно ефективного сільськогосподарського землекористування та створення умов для його розвитку на конкурентоспроможних засадах і динамічному реагуванні в ринковому середовищі;

зміст землеустрою у подальшому розвитку земельних відносин на регіональному й місцевому рівнях, в основу якого покладено конкретні відповідні особливості територіального і внутрішньогосподарського аспектів;

методичні підходи до оцінки суспільної та комерційної ефективності землеустрою, які ґрунтуються на забезпеченні раціонального використання та охорони земель і створенні сприятливого навколишнього середовища й поліпшенні природних агроландшафтів;

встановлено:

ефективність землеустрою необхідно розглядати у кількох аспектах: відносно навколишнього природного середовища, матеріального виробництва і суспільства в цілому;

набули подальшого розвитку:

землеустрій як інструмент структуризації сільськогосподарських угідь і землекористування в частині формування екологічно збалансованих агроландшафтів;

методичні підходи до оцінки землевпорядних заходів щодо організації землекористування, які полягають у зіставленні результатів виробництва з витратами, що відображаються в показниках прибутку та рівні рентабельності.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в роботі наукові результати мають важливе практичне значення для обґрунтування, розробки та оцінки проектів землеустрою на регіональному і місцевому рівнях. Результати дисертаційного дослідження були використані Головним управлінням Держкомзему України у Черкаській області (довідка № 246 від 25.03.2009 р.), ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" при розробці проектів землеустрою і програми розвитку земельних відносин у Черкаській області на 2005-2015 рр. (довідка від 19.03.2009 р. № 294 ) і ННІ земельних ресурсів та правознавства НУБІП України (довідка від 16.03.2009 р. № 14).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові положення, висновки і пропозиції належать особисто авторові та є його науковим доробком. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв'язання важливого наукового завдання - еколого-економічної ефективності землеустрою в умовах трансформації земельних відносин в Україні.

Наукові результати дисертаційного дослідження є внеском у розвиток економічної науки з питань природокористування й охорони навколишнього середовища.

Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті положення, які одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Науковий зміст основних результатів дослідження дисертанта та їх практичне застосування апробовано на Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема: "Землевпорядна освіта, наука та виробництво: сьогодення та перспективи очима молодих вчених" (м. Київ, 25 лют. 2003 р.); "Реформування земельних відносин і охорона земель" (м. Львів, 26-27 верес. 2003 р.); "Збереження водно-болотного та наземного біорізноманіття на сільськогосподарських землях за допомогою оптимізації ландшафтів" (м. Київ, 11-12 квіт.2005 р.) ; "Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні" (м. Київ, 13-14 квіт. 2006 р.); „Раціональне землекористування рекультивованих та еродованих земель" (м. Дніпропетровськ, 7-9 черв. 2006 р.); "Організація збалансованого землекористування: проблеми теорії і практики" (м. Львів, верес. 2006 р.); "Розвиток земельних відносин в Україні: здобутки, стан та перспективи" (м. Київ, 28-30 верес. 2006 р.); "Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний грунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства" (м. Харків, 3-5 жовт. 2006 р.); „Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти" (м. Київ, 17-18 листоп. 2006 р.); „Аграрна наука - виробництву" (м. Біла Церква, 23-25 листоп. 2006 р.); „Аспекти сучасного розвитку аграрного виробництва в ринкових умовах України" (м. Миколаїв, 22-24 листоп. 2006 р.); „Аграрний форум - 2007" (м. Суми, 4-5 квіт. 2007 р.); „Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство" (м. Тернопіль, 17-18 трав. 2007 р.); "Розвиток земельних відносин в умовах ринкової економіки" (м. Львів, 19-21 верес. 2007 р.); "Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку" (м. Кіровоград, 14-16 берез. 2007 р.); "Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ" (м. Київ, 4-5 жовт. 2007 р.); на підсумкових науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та наукових працівників Національного університету біоресурсів і природокористування України (м. Київ, 2003-2009 рр.).

Публікації результатів досліджень. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано в 23 наукових працях, із них 15 - у наукових фахових виданнях загальним обсягом 7,5 друк. арк. Двадцять публікацій належать особисто авторові.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків.

Повний обсяг дисертації - 202 сторінки. Обсяг основної частини становить 161 сторінку. Дисертація містить 37 таблиць, 19 рисунків, 16 формул, 11 додатків. Список використаних джерел налічує 210 найменувань, викладених на 20 сторінках, із них три іноземних.

1. Основний зміст роботи

У першому розділі "Теоретичні основи еколого-економічної ефективності землеустрою" розкрито сутність землеустрою як регуляторної системи земельних відносин і основоположного державного механізму управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів, який пройшов значний еволюційний шлях.

У різні періоди розвитку суспільних відносин і стану продуктивних сил землеустрій мав відповідні пріоритети щодо співвідношення соціальних, економічних та екологічних аспектів. У дореволюційний період домінували технічні й правові аспекти, в пострадянські роки пріоритет землеустрою становили соціально-економічні чинники, нехтуючи при цьому екологічними. В сучасних умовах головною метою землеустрою залишається забезпечення раціонального та ефективного використання й охорони земельних ресурсів, формування сприятливого життєдіяльного довкілля.

Розвиток ринкових земельних відносин зумовлює необхідність удосконалення функцій землеустрою, а саме забезпечення формування екологобезпечного та економічно ефективного сільськогосподарського землекористування й створення умов для його розвитку на конкурентоспроможних засадах і динамічному реагуванні на ринкове середовище.

Трансформація земельних відносин в Україні на основі змін та розвитку різних форм власності на землю сприяла формуванню їх як суспільних відносин з користування, володіння і розпорядження земельними ділянками та переходу цих прав до інших осіб. Вказане зумовило і відповідні пріоритети у формуванні сутності й змісту землеустрою як інструмента здійснення земельної реформи, тобто становлення, розвиток і закріплення власності на землю юридичними та фізичними особами.

Погіршення екологічного стану навколишнього природного середовища, яке відбувається при проведенні земельної реформи, потребує включення в землеустрій екологічних пріоритетів, які забезпечили б поліпшення навколишнього природного середовища й надійний захист земельних угідь від негативної дії деградаційних процесів.

Землеустрій як основний інструмент організації землекористування реалізується в кількох сферах: навколишньому природному середовищі, матеріальному виробництві та суспільстві в цілому. Відповідно до цього його ефективність проявляється в екологічних, економічних і соціальних аспектах (табл. 1).

Таблиця 1 Взаємозв'язок ефективності землеустрою зі складовими частинами й цілями виробництва в умовах ринкової економіки

Зіставлення результатів виробництва з витратами досягається в показниках прибутку і рівня рентабельності. Отже, землеустрій як інструмент організації землекористування, основного засобу виробництва в сільському господарстві, у конкретному сільгосппідприємстві є показником його ефективності.

Для комплексної оцінки ефективності землеустрою доцільно визначати її за схемою натуральних і вартісних показників. Аналіз практики свідчить про те, що після здійснення землеустрою цінність земельних ділянок підвищується. Тому сукупний ефект землеустрою адекватно пов'язується із зростанням продуктивності та вартості земель і полягає у визначенні суспільної та комерційної ефективності землеустрою з урахуванням зміни структури та екологічної стабільності землекористування.

Враховуючи підвищення цінності земельної ділянки в результаті проведення землеустрою, значно підвищується її інвестиційна привабливість, що в ринкових умовах є важливим чинником для економіки країни.

У другому розділі "Сучасний стан сільськогосподарського землекористування та його землевпорядкування в Черкаській області" виявлено особливості і проведено оцінку використання та охорони земельних ресурсів в умовах трансформації земельних відносин на регіональному рівні.

Таблиця 2 Динаміка екологічного стану землекористування за показниками середньозваженого вмісту гумусу в ґрунтах Черкаської області

Аналіз структури природно-ресурсного потенціалу досліджуваного регіону показує, що 67,7 % його сукупного потенціалу припадає на земельні ресурси. Тому їхній потенціал має безумовну пріоритетність в удосконаленні подальшого розвитку АПК як галузі, що експлуатує найбільшу частку ресурсного потенціалу області.

Унаслідок посилення ерозійних процесів щорічні втрати гумусу від водної ерозії становлять близько 200 тис. т, площа ярів перевищує 5,6 тис. га, у зв'язку з цим прогресує тенденція зниження вмісту гумусу за 20-річний період від 3,26 % до 3,09 %. За такої тенденції ґрунтовий покрив протягом короткого в історії ґрунтоутворення часу може зазнати катастрофічних змін (табл. 2).

Аналіз якісного стану ґрунтового покриву Черкаської області свідчить про те, що близько 151 109 га земель (11,75% загальної площі угідь) відповідають критеріям деградованості та низької продуктивності.

Враховуючи природно-кліматичні, рельєфні й ґрунтові особливості досліджуваного регіону, в ринкових умовах господарювання землеустрій набуває регіональних особливостей, які характеризуються обов'язковим застосуванням при захисті земельних ресурсів такого комплексу природоохоронних заходів - організаційно-територіальних, спеціальних агротехнічних та лісомеліоративних із поєднанням гідротехнічних споруд. Вказані підходи зумовлюють доцільність здійснення землеустрою одночасно і поетапно на території адміністративного регіону. Це дасть змогу досягти максимально збалансованої захисної дії зазначеного комплексу природоохоронних заходів.

Особливе занепокоєння викликає те, що в період реформування земельних відносин не виконуються роботи з обстеження ґрунтового покриву, не відстежуються ті негативні процеси, які призводять до деградації земель, зниження їхньої родючості. Нині не проводяться роботи із землеустрою нових агроформувань, порушені науково обґрунтовані сівозміни, не здійснюється комплекс протиерозійних заходів на основі контурно-меліоративної організації території (КМОТ).

Триває процес подальшого поділу й зменшення розмірів землекористування сільськогосподарських підприємств усіх форм господарювання, що зрештою погіршує об'єктивні умови ефективного господарювання і раціонального використання земельних ресурсів

Створення землекористувань нових агроформувань ринкового типу на основі оренди приватизованих земельних часток, як свідчить практика, здебільшого необґрунтоване й здійснюється без проектів землеустрою. Як видно з таблиці 3, проекти землеустрою розроблялися не в повному обсязі, а нині їх взагалі не розробляють.

Таблиця 3 Розробка й освоєння проектів землеустрою з КМОТ (1986-1998 рр.)

Примітка. Після 1998 р. проекти землеустрою не розроблялися

Розробка науково обґрунтованих проектів землеустрою дала б змогу оптимізувати використання та охорону земель сільськогосподарського призначення, запровадити нові конкурентоспроможні й прогресивні форми організації землекористування, вдосконалити структуру і розміщення земельних угідь, посівних площ, системи сівозмін та сіножате- і пасовищезмін.

Дослідження у регіоні свідчать про те, що економічна ефективність сільськогосподарських землекористувань залежить не тільки від площі сільськогосподарських угідь, але й від структури земельних угідь, їхньої організації та устрою території агроформувань. Аналіз земельних перетворень в області показав, що подрібнення землеволодінь і порушення їхньої організаційно-виробничої структури призводять до зниження ефективності використання земельних ресурсів у сільському господарстві. Так, зміна організаційно-територіальної структури в 1955-1965 рр. у зв'язку з розукрупненням господарств зумовила зниження ефективності використання землі, а більш рентабельними й менш збитковими виявилися господарства, територіальна структура яких зазнала мінімального впливу. Аналогічна ситуація спостерігається і тепер. У сільськогосподарських підприємствах, які зберегли організаційно-територіальну структуру, вищий рівень рентабельності та кращі інші показники виробничої діяльності порівняно із сільськогосподарськими підприємствами, що зазнали суттєвих територіальних змін у процесі реструктуризації. В цілому можна стверджувати, що для сільськогосподарських підприємств Черкаської області характерним є недостатній, відповідно до сучасних вимог, рівень ефективності використання земель. Це пояснюється тим, що організація їхнього використання під час проведення земельної реформи здійснювалася переважно без відповідного землевпорядного забезпечення, що й спричинило значні недоліки у сільськогосподарському землекористуванні: посилюється деградація ґрунтів, знижуються економічні показники, погіршується стан навколишнього природного середовища.

Необхідність врегулювання земельних відносин у новостворених агроформуваннях потребує розробки відповідних проектів організації території сільськогосподарських підприємств у відповідності з ринковими умовами.

У третьому розділі "Напрями вдосконалення оцінки еколого-економічної ефективності землеустрою сільськогосподарських землеволодінь та землекористувань" обґрунтовано пріоритетні напрями вдосконалення оцінки еколого-економічної ефективності землеустрою, які зумовлені сприятливими змінами в земельному фонді, а саме: формуванням і розвитком різних форм власності на землю, орендних відносин у землекористуванні, введенням платності землекористування, формуванням на ринкових засадах нових агроструктур.

Великі обсяги землевпорядних робіт в регіоні викликають необхідність удосконалення методичних підходів щодо їхньої оцінки з економічних, екологічних і соціальних аспектів на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. На загальнодержавному й регіональному рівнях оцінка ефективності землеустрою характеризується соціальною, економічною та екологічною ефективністю і визначається шляхом розробки відповідних програм удосконалення розвитку земельних відносин або програм використання й охорони земельних ресурсів та оцінки системи заходів, які цими розробками передбачено. Зокрема, в результаті реалізації проекту Програми розвитку земельних відносин на 2005-2015 рр. у Черкаській області регіон додатково може отримати близько 10 млн грн.

На місцевому рівні оцінка ефективності проектів землеустрою характеризується економічною ефективністю й здійснюється методом порівняння існуючого стану економіки землекористування, показників на проектний період та сучасного стану економіки господарства. У даному випадку здійснено порівняльний аналіз по одному господарству - ТОВ "Головківка" (колишній колгосп "Іскра") Чигиринського району Черкаської області.

Колгосп "Іскра" було реформовано в КСП, а потім на його базі створено ТОВ "Головківка" без зміни організації землекористування. Сівозміни, поля, робочі ділянки освоєні й залишилися без змін, на основі проекту землеустрою. Це дає змогу здійснити порівняльний аналіз впливу землеустрою на рівень ефективності використання та охорони земель (табл. 4).

Таблиця 4 Рівень ефективності використання земель, ц/га

Вплив землеустрою підтверджується також індексом екологічної невідповідності використання орних земель, коефіцієнтом екологічної стабільності землекористування, рівнем рентабельності сільськогосподарського виробництва, продуктивністю праці та середньомісячною заробітною платою в досліджуваному підприємстві у порівнянні з регіональними показниками (табл. 5, 6).

Вказане свідчить про те, що показники ТОВ "Головківка" значно вищі за всіма параметрами. Так, за валовою продукцією вони на 60 % вищі, ніж в Україні й на 9 % порівняно з областю; за показниками валової доданої вартості - відповідно на 47 % і 24 %; рівнем рентабельності, продуктивністю праці та середньомісячною заробітною платою найманих працівників набагато кращі,ніж у середньому по Україні і області.

Таблиця 5 Порівняльний аналіз екологічних показників

Отже, наведені дані показують, що стабільність землекористування та впровадження природоохоронних заходів, передбачених проектом землеустрою, дає змогу перевести його на сталий розвиток, який забезпечує узгодження економічних, екологічних і соціальних аспектів сільськогосподарського землекористування й свідчить про значну ефективність проектів землеустрою.

Висновки

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання щодо еколого-економічної ефективності сучасного землеустрою в умовах трансформації земельних відносин в Україні. За результатами дослідження сформульовано такі висновки.

У процесі здійснення земельної реформи та формуванні ринкових земельних відносин удосконалюються функції землеустрою, які впливають на методичні підходи й показники оцінки його еколого-економічної та соціальної ефективності.

Трансформація земельних відносин в Україні на основі змін і розвитку різних форм власності на землю сприяла формуванню їх як суспільних відносин з користування, володіння та розпорядження земельними ділянками і переходу цих прав до інших осіб. Указане зумовило й відповідні пріоритети у формуванні сутності та змісту землеустрою як інструмента здійснення земельної реформи, а саме становлення, розвиток і закріплення власності на землю юридичними та фізичними особами. Ці положення викликають необхідність перегляду існуючих підходів до оцінки землеустрою в сучасних умовах.

Розглядаючи землеустрій як важливий державний механізм формування ринкових земельних відносин і організації екологобезпечного землекористування, оцінка його ефективності виходить за рамки господарської цінності, як це здійснювалося попереднім підходом на основі окупності витрат на впровадження протиерозійних заходів у конкретному сільгосппідприємстві. Сучасний землеустрій є цілісною системою організації території на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. Отже, сучасний землеустрій ґрунтується на територіальному принципі. Відповідно до цього його ефективність проявляється в екологічних, економічних та соціальних аспектах.

Установлено, що для комплексної оцінки ефективності землеустрою її доцільно визначати за схемою натуральних і вартісних показників. Аналіз практики свідчить про те, що після здійснення землеустрою цінність земельних ділянок підвищується. Тому сукупний ефект землеустрою адекватно пов'язується із зростанням продуктивності та вартості землі і полягає у визначенні суспільної та комерційної ефективності землеустрою з урахуванням зміни структури та екологічної стабільності землекористування. Одночасно, підвищення цінності землекористування шляхом землеустрою зумовлює і його інвестиційну привабливість, що в ринкових умовах є важливим чинником економіки регіону, країни.

Аналіз структури природно-ресурсного потенціалу досліджуваного регіону показує, що 67,7 % його сукупного потенціалу припадає на земельні ресурси. Тому їхній потенціал має безумовну пріоритетність щодо першочергового вдосконалення розвитку сільськогосподарського землекористування.

Враховуючи природно-кліматичні, рельєфні й ґрунтові особливості досліджуваного регіону, організацію його території в ринкових умовах на засадах сталого розвитку землекористування та максимального досягнення збалансованої дії комплексу природоохоронних заходів, землеустрій доцільно здійснювати одночасно й поетапно на території адміністративного регіону (регіональні програми, схеми землеустрою адміністративно-територіальних утворень, проекти землеволодінь і землекористувань).

Унаслідок посилення ерозійних процесів щорічні втрати гумусу від водної ерозії становлять близько 200 тис. т, площа ярів перевищує 5,6 тис. га, що значно знизило вміст гумусу в основних ґрунтах за 20-річний період від 3,26 до 3,09 %. Вказані процеси негативно впливають на екологічний стан сільськогосподарського землекористування, розбалансовують стійкість агроландшафтів та зумовлюють необхідність проведення сучасного землеустрою як на регіональному, так і місцевому рівні. Ці негативні процеси призводять до перевищення витрат над вартістю валової продукції, яку одержують із земельних ділянок, від 65 грн /га і більше.

Установлено, що ті негативні зміни, які відбуваються в сільськогосподарському землекористуванні у результаті трансформації земельних відносин, зумовлюються багатьма чинниками, насамперед відсутністю державної регуляторної політики в земельних відносинах та землекористуванні й недооцінці у сучасних умовах землеустрою, який забезпечив би формування екологобезпечного землекористування на засадах сталого розвитку та підвищення його економічної ефективності, тобто уникнення значних негативних наслідків, зокрема: реформування земельних відносин, нестабільність землекористування.

Незадовільний стан використання й охорони земельних ресурсів у досліджуваному регіоні викликав необхідність удосконалення сільськогосподарського землекористування шляхом його структуризації на основі землепридатності та оптимізації розмірів сільськогосподарських підприємств. Вказане можна здійснити лише шляхом проведення землеустрою на регіональному та місцевому рівнях. Ефективність оптимізації землекористування шляхом землеустрою можна оцінити через показники економічної, екологічної та соціальної ефективності землеустрою, які враховують підвищення продуктивної спроможності земельних ресурсів, продуктивності праці та її оплати у сільськогосподарському землекористуванні.

Великий спектр заходів із землеустрою в регіоні зумовлює необхідність удосконалення методичних підходів їх оцінки з економічних, екологічних і соціальних аспектів на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях. На загальнодержавному й регіональному рівнях оцінка ефективності землеустрою відображається через розробку відповідних заходів у програмах, схемах, проектах землеустрою. Наприклад, як засвідчує проект Програми розвитку земельних відносин на 2005-2015 рр. у Черкаській області додатково регіон може отримати при її реалізації близько 10 млн грн за рахунок структуризації земельних угідь шляхом консервації деградованих і малопродуктивних ґрунтів орних земель та оптимізації розмірів землекористування.

На місцевому рівні оцінка проектів землеустрою здійснюється методом порівняння показників на час розробки проекту землеустрою, показників на проектний період із відповідними регіональними показниками. З методологічного погляду необхідно розрізняти фактичну і розрахункову ефективність землеустрою. Зокрема, у досліджуваному господарстві здійснено порівняльний аналіз, а саме в ТОВ "Головківка" (колишній колгосп "Іскра") Чигиринського району Черкаської області. Умови коректності витримані: розмір землекористування і організація його території не змінилися в результаті формування відносин власності на землю і майно.

За основними соціально-економічними показниками господарювання спостерігається значне зростання: за рівнем використання земель, рентабельності, продуктивністю та оплатою праці порівняно з існуючим станом на момент проектування, а також із відповідними показниками у середньому по області та в цілому по Україні.

земельний економічний екологічний

Список праць опублікованих за темою дисертації

1. Тихенко Р.В. Сучасні проблеми оптимізації сільськогосподарського землекористування в Черкаській області / Р.В. Тихенко // Наук. вісн. НАУ. - 2003. - Вип. 68. - С. 247-253.

2. Тихенко Р.В. До питання зміни форм власності і форм господарювання та їх значення для ефективного використання земельних ресурсів (на прикладі Черкаської області) / Р.В. Тихенко // Землевпорядкування. - 2003. - № 4. - С. 56-61.

3. Тихенко Р.В. Вплив деградації ґрунтів на стан земельних ресурсів у Черкаській області / Р.В. Тихенко // Землеустрій і кадастр. - 2005. - № 4. - С. 54-61.

4. Тихенко Р.В. Історичні та соціально-економічні передумови розвитку землеустрою / Р.В. Тихенко // Землевпоряд. вісн. - 2005. - №4. - С. 24-29.

5. Кривов В.М. Оптимізація структури земельних угідь сучасних агроландшафтів у новоутворених сільськогосподарських підприємствах та формування екологічної мережі / В.М. Кривов, Р.В. Тихенко // Наук. вісн. НАУ. - 2006. - Вип. 93. - С. 89-95 (особистий внесок: обґрунтовано принцип формування збалансованої системи природокористування в новоутворених агроформуваннях).

6. Мартин А.Г. Генезис землеустрою та його понятійного апарату: ретроспективний аналіз і сучасне розуміння / А.Г. Мартин, Р.В. Тихенко // Землеустрій і кадастр. - 2006. - № 1. - С. 16-26 (особистий внесок: аналіз розвитку змісту землеустрій).

7. Тихенко Р.В. Визначення ефективності аграрного землекористування: порівняльна методологія / Р.В. Тихенко // Землеустрій та кадастр. - 2006. - № 2. - С. 73-80.

8. Тихенко Р.В. Землеустрій - як один із шляхів розв'язання соціально - економічних проблем розвитку сільських територій / Р.В. Тихенко // Землеустрій і кадастр. - 2006.- № 3. - С. 83-87.

9. Тихенко Р.В. Екологічна оптимізація сільськогосподарського землекористування в Черкаській області / Р.В. Тихенко // Вісн. Львівського державного аграрного університету. - 2006. - № 9. - С. 94-97.

10. Тихенко Р.В. Сучасний стан та особливості землевпорядкування радіоактивних земель Черкаської області / Р.В. Тихенко // Наук. вісн. НАУ. - Вип. 104. - 2006. - С. 262-269.

11. Тихенко Р.В. Консервація деградованих та малородючих ґрунтів - як елемент еколого-економічної оптимізації сільськогосподарського землекористування (на прикладі Черкаської області) / Р.В. Тихенко // Землевпоряд. вісн. - 2006.- № 4. - С. 50-55.

12. Тихенко Р.В. Щодо ролі землевпорядних заходів у забезпеченні екологічної безпеки при використанні земельних ресурсів / Р.В. Тихенко // Землеустрій і кадастр. - 2007.- № 1. - С. 63-67.

13. Тихенко Р.В. Землеустрій: формування категорійно-понятійного апарату в ретроспективі та сучасних умовах / Р.В. Тихенко // Вісн. Сумського державного аграрного університету - 2007.- № 1. - С. 46-50.

14. Тихенко Р.В. Реорганізація сільськогосподарських підприємств: наслідки та перспективи (на прикладі Черкаської області) / Р.В. Тихенко // Вісн. Львівського державного аграрного університету. - 2007. - № 10. - С. 146-152.

15. Барвінський А.В. Про співвідношення категорій «система» і «механізм» та їх використання в економіці землекористування / А.В. Барвінський, Р.В. Тихенко // Землеустрій і кадастр. - 2009. - № 1. - С. 63-69 (особистий внесок: аналіз змісту «система» і «механізм»).

16. Тихенко Р.В. Ефективність землеустрою - запорука сталого землекористування в контексті просторового розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. "Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні " (м. Київ, 13-14 квіт. 2006 р.) / Р.В. Тихенко - К.: РВПС України, 2006. - С. 146-149.

17. Тихенко Р.В. Консервація земель - як невід'ємна частина екологічної оптимізації земельних ресурсів // Раціональне землекористування рекультивованих та еродованих земель: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 7-9 черв. 2006 р.) / Р.В. Тихенко. - Дніпропетровськ, 2006. - С. 193-195.

18. Тихенко Р.В. Агроекологічний стан земель Черкаської області: окремі аспекти: матеріали Міжнар. наук. конф. студ., асп. і молодих вчен. до 190-річчя ХНАУ ім. В.В. Докучаєва "Екологізація сталого розвитку агросфери, культурний грунтогенез і ноосферна перспектива інформаційного суспільства" (м. Харків, 3-5 жовт. 2006 р.) / Р.В. Тихенко. - Харків, 2006. - С. 133-134.

19. Тихенко Р.В. Проблема охорони земельних ресурсів на регіональному рівні: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. „Аспекти сучасного розвитку аграрного виробництва в ринкових умовах України" (м. Миколаїв, 22-24 листоп. 2006 р.) / Р.В. Тихенко // Вісн. аграр. науки Причорномор'я: Спец. вип. 4 (37). - Том № 2. - 2006. - С.134-139.

20. Тихенко Р.В. Екологічні проблеми України та шляхи їх вирішення: матеріали V держ. наук.-практ. конф. „Аграрна наука - виробництву" (м. Біла Церква, 23-25 листоп. 2006 р.) / Р.В. Тихенко. - Біла Церква, 2006. - С. 113-114.

21. Тихенко Р.В. Землеустрій - проблеми та перспективи // Агропромислове виробництво України - стан та перспективи розвитку: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Кіровоград, 14-16 берез. 2007 р.) / Р.В. Тихенко // Вісн. Степу - Вип. 4 - 2007. - С. 226-229.

22. Тихенко Р.В. До питання оцінки ефективності землеустрою в ринкових умовах // „Аграрний форум-2007": матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Суми, 4-5 квіт. 2007 р.) / Тихенко Р.В. - Суми: Університет. книга, 2007. - Ч. II. - С. 163-164.

23. Тихенко Р.В. Рекультивація земель: природоохоронне значення на регіональному рівні: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. „Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство" (м. Тернопіль, 17-18 трав. 2007 р.) / Р.В. Тихенко. - Тернопіль, 2007. - С. 82-83.

Размещено на Allbest.ru