Біорізноманіття і перспективи лісових культур на ділянці земельної рекультивації відвалу шахти "Павлоградська" на Донбасі

10,5

Робінія звичайна

11,3

3,9

12

4,3

12,4

4,6

14,2

4,7

14,7

5,6

В'яз низький

9,6

5,4

10,2

6,2

11,3

6,8

11,9

7,3

12,2

7,3

Сосна кримська

9,3

4,5

9,4

4,7

10,6

5

11

5,1

11,2

5,2

Скумпіязвичайна

9,8

3,2

9,9

3,4

10

3,7

10,2

4

10,8

4,3

Клен татарський

3,2

2,4

3,3

2,7

3,6

2,7

4

3,3

4,2

3,5

Дуб звичайний

7,2

3,6

7,9

4,3

8,1

5,2

8,2

5,6

8,4

5,8

Смородина золотиста

1,1

1,5

1,7

1,2

1,3

1,6

0,9

1

1

1,2

Маслинка вузьколиста

4,2

4,5

5,3

5,2

5,6

5,9

4,3

6,2

5,7

6,6

Таблица 7

Деревина порода	№ оцінки життевості кожного варіанта
	1 варіант	2 варіант	3 варіант	4 варіант	5 варіант
Ялівець віргинський		2	3	3	4
Робінія звичайна	3	4	4	4
В'яз низький		3	4	5	5
Сосна кримська	3	1		4
Скумпія звичайна			3	4	3
Клен татарський	5	5	5	5	5
Дуб звичайний			4		4
Смородина золотиста			4	5	4
Маслинка вузьколиста	3	3	4	4	4

Перспективи розвитку окремих типів лісових культур

Ряд важливих показників росту і розвитку лісових культур в умовах експерименту послужив для діагностики перспективності створених типів насаджень. Стійкість насаджень, характер і темпи розвитку родючості і лісорослинного ефекту едафону залежать від початкової потужності, складу і стратиграфічної будови штучних ґрунтів, їхнього екологічного об'єму, а також від динаміки розподілу, біогенної міграції й акумуляції речовини і мікроелементів у різних типах насаджень на шахтних відвалах (Зверковський, 2007).

Кожний зі створених варіантів насипки має власну амплітуду лісорослинних можливостей і сприятливий для тієї або іншої групи випробуваних рослин. Серед останніх у роботі не виявлено зовсім непридатних для рекультивації териконів. Однак в умовах експериментально-виробничих ділянок рекультивації на усіх варіантах штучних ґрунтів деякі деревні і чагарникові культури недостатньо продуктивні.



ВИСНОВКИ

1. Західний Донбас є одним із джерел масштабного техногенного впливу ,де руйнуванню піддається біогоценотичний покрив у цілому.

У системі освоєння порушених земель Західного Донбасу лісова рекультивація є основою для поліпшення техногенних ланшавтів , підвищення родючості й відновлення господарського потенціалу площі , зайнятих відвалами.

2. В результаті проведених досліджень біло встановлено , що життєвість дерново-чагарникових культур на чистій шахтній породі незадовільна. Найвищі показники життєвості на штучних грунтах мають такі культури: маслинка вузьколиста, ялівець віргінський, клен гостролистий, дуб звичайний , сосна кримська, смородина золотиста, в' яз низький, бирючина звичайна .

3. Встановлено, що на всіх ділянках спостерігається інвазія інших культур. При розрахунку індексу біологічного різноманіття встановлено , що на 2 суглинистому варіанті переважає порода ялівець віргінський ,що свідчить про придатність умов для розповсюдження та розростання інших видів деревних порід на даній ділянці .Найрозповсюдженіші з них - робінія , бирючина звичайна та в'яз низький . Зустрічаються також горіх грецький та фруктові дерева .

У даний час на рекультивованих ділянках відбуваються процеси відновлення лісових культур. Визначається інтенсивне насіннєве поновлення білої акації , маслинки вузьколистої , в'яза вузького, ясеня зеленого, дуба звичайного , які захоплюють прогалини на площах з відсталими у розвитку культурами.

4.У результаті загальної таксації та оцінки життєвості штучних лісових насаджень на ділянці лісової рекультивації № 1 були виявлені перспективні для відновлення порушених земель лісові культури.

5.Із результатів розрахунку коефіцієнту спільності Жаккара маємо такі данні: найвищий показник спільності зафіксовано у клена гостролистого та ялівця віргінського. Найнижчий показник спільності має сосна кримська. За цими результатами встановлено, що для клена гостролистого та ялівця віргінськогобезчорноземні, менш фінансово затратні, варіанти штучних ґрунтів є цілком придатними. Для в'яза низького та сосни кримської слід враховувати суттєву різницю едафічних умов на чорноземних і безчорноземних варіантах насипів.

6.У категорію найбільш перспективних і стійких культур на штучних насипах входить клен татрський . Ця древесна порода якраз найкраще зростає на солонкуватому чорноземі,який був привезений іх присамар'я . Тож я рекомендую використовуваи цю культура для відовлення стану груну шахтних відвалів.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алехин В. В. Основные понятия и основные единицы в фитоценологии. «Сов. ботаника», 1935, № 5.

2. Анучин Н. П. Лесная таксация. - М.: Лесная промышленность, 1977. С. 280-287.

3. Анучин Н. П. Лесоустройство. - М.: Экология, 1991. - С. 27-43.

4. Баланчук О. В. Оценка устойчивости лесних биогеоценозов степної зони / О. В. Баланчук, С. П. Петречка, М. Н. Цветкова, А. А. Дубина // Ученые записки Таврического национального университета. - 2001. - Т. 14 (53), № 1, 15 с.

5. Баранник Л. П. Экологическая оценка пригодности древесных кустарниковых пород для лесной рекультивации в Кусбассе // Восстановление техногенных ландшафтов Сибири. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1977. С. 120-139.

6. Баранник Л. П. О возможности биологияческой рекультиваш песчаных субстратов отвалов Абагурской аломерационной фабрики Л П Баранник, Е. Р. Кандрашин, В. И, Щербатенко // Восстановление техногенных ландшафтов Сибири. - Новосибирск: Наука. Сиб отд-ние, 1977.-С. 149-154.

7. Баранник Л. П. Проэктирование лесной рекультивации на нарушеных землях для использования их в лесохозяйственных и рекреационных целях при разработке эксперментальных схем рекультивации в Кемеровской области // Биологическая рекультивация земель в Сибири и на Урале. Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1981. - С. 28-46.

8. Баранник Л. П. Биоэкологические принцыпы лесной рекультивации. Новосибирск: Наука, 1988. - С. 36-77.

9. Баранник Л. П. Лесная рекультивация отвалов угольных резервов Кузбассе / Л. П. Баранник, А. М. Шмонов // Лесное хозяйство. - 1990. - №4. -С. - 32-34.

10. Бекаревич М. О. Рекультивація земель: проблеми, рішення, перспективи / М. О. Бекаревич, М. Т. Масюк, I. П. Чабан та ін.. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2002. - №2. - 17 с.

11. Бекаревич Н. Е. Модели искусственных эдафотопов для рекультивации земель степи Украины / Н. Е. Бекаревич, М. Т. Масюк, И. П. Чабан и др. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. - 2001. - №2. -16 с.

12. Белова Н. А. Экология, микроморфология, антропогенез лесных почв степной зоны Украины. - Д.: ДГУ, 1997 - С. 29-35.

13. Бельгард А. Л. Лесная растительность юго-востока УССР. К.: Киевский госуниверситет им. Т. Г. Шевченко, 1950. - С. 88-119.

14. Бельгард А. Л. К теории структуры исскуственного лесного сообщества в степи // Искусственные леса степной зоны Украины. - Харьков: ХГУ, 1960.-С.17-33.

15. Бельгард А. Л. Введение в типологию искусственных лесов степной зоны // Искусствные леса степной зоны УССР. - X., 1960. - С. 33-55.

16. Бельгард А. Л. Степное лесоведение. - М.: Лесная промышленность, 1971. - 277с.

17. Бельгард А. Л. Путеводитель по основным типам биоценозов Присамарья / А. Л. Бельгард, А. П. Травлеев. - Д.: ДГУД981. - С. 9-30.

18. Бровко Д. Ф. Лісові культурфітоценози на відвальних ландшафтах Юрківського буровугільного розрізу // Національний аграрний університет. Науковий вісник: 36. Наук. Прац. - К.: НАУ, 2001. - Вип. 46. - С. 246-253.

19. Бровко Ф. М. Лісові культури на відвалах Стрижівського буровугільного родовища // Національний аграрний університет. Науковий вісник: 36. Наук. Прац. - К.: НАУ, 1999. - Вип. 17. - С. 229-235.

20. Бровко Ф. М. Способи передпосадкового обробітку ґрунту та принципи добору деревних рослин при залісненні відвальних ландшафтів придніпровської височини розрізу // Національний аграрний університет. Науковий вісник: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2001. - Вип. 46. - С. 263-268.

21. Булахов В. Л. Начальные этапы формирования фауны позвоночных животных на участках лесной рекультивации шахтных отвалов в Западном Донбассе/ В.Л. Булахов, А. А. Губкин, Л. В. Доценко и др..// Сб.науч.труд. - Д.: ДГУ,1980. - С. 119-131.

22. Булахов В. Л. Современное состояние фауны позвоночных степных и сопредельных экосисем промышленно-степного Приднепровья / В. Л. Булахов, А. А. Губкин. // Кадастровые исследования степных биоценозов Присамарья Днерповского, их антропогенная динамика и охрана.-Д.: ДГУ, 1991.-С. 97-105.

23. Бурлака В. Шахты и екологии (экологические проблемы угольной промышленности Украины) / В. Бурлака, В. Назарчук //ТЭК. - 2006. - №7 . -23 с.

24. Бурыкин А. М. Некоторы теоретические и практические вопросы рекультивации техногенних ландшафтов / А. м. Бурыкин, А. И. Стифеев // Проблемы охраны, рационального использования и рекультивации черноземов. - М.: Наука, 1989. - С. 132-139.

25. Васильева Н. П. Рост лесных культур на токсических отвалах открытых угольных разработок. // Лесоведение. - 1991. - №5 - С. 48-50.

26. Вербин А. Е. Опыт рекультивации пород разведением лесных очвоведение №2, 1974.-С. 110-120.

27. Высоцкий Г. Н. Избранные труды. - М.: Гос. изд. сель Литературы, 1961. - С. 31-78.

28. Гончар М. Т. Лесная рекультивація земель, нарушеных открытой подземной добычей серы в условиях Прикарпатья. / М. Т. Гончар, Б.А. Собан // Вопросы рекультивации земель в западном регионе Украины: Сб. науч. ст.. - Л.: ЛСИ, 1986. - С. 25-39.

29. Горб А. С. Клімат Дніпропетровської області / А. С. Горб, Н. М. Дук Д.: ДНУ, 2006.-С. 146-153.

30. Горбунов М. И. Пригодность пород Западного Донбасса для биологической рекультивации. / М. И. Горбунов, Б. М. Туник, Э. Л. Додатко// Структурно-функциональные особенности естественных и искуственнных биогеоценозов. - Д.: ДНУ, 1978. - С. 226-227.

31. Грицан Ю. И. Екологічні основи перетворюючого впливу лісової рослинності на степовесередовище. - Д.: ДДУ, 2000. - 87, 150 с.

32. Губкин А. А. К анализу орнитологических комплексов байрачных пойменных лесов Приднепровья. \\ Boп. степ, лесоведения. - Д.: ДГУ, 1972.-Вып.2.-С. 85-88.

33. Губкин А. А. Гнездящаяся орнитофауна лесных насаждений Приднепровщины, ее распределение и относительная численность. // Воп. степ. лесоведения, биогеоценологии и охраны природы - Д.: ДГУ, 1979. Вып.9.-С. 68-74.

34. Емельянов И. Г. Разнообразие и его роль в функциональной устойчивости и эволюции экоситем. - К.: Международный Соломонов університет, 1999. - С. 9-23.

35. Зайцев Г. А. Облесение отвалов горных пород в Подмосковном басейне // Лесное хозяйство. - 1968. - №9. - С. 42-45.

36. Зайцева Г. А. Лесная рекультивация. / Г. А. Зайцева, Л. В. Моторина, В. Н. Данько - М.: Лесная промыпшенность, 1977. - С. 46-55.

37. Зарудный И. Н. Основы лесного хозяйства и таксация леса. / И. Н. Зарудный, В. С. Моисеев, И. В. Логвинов - М.: Лесная промышленность, 177-196.

38. Зверковский В. Н. Особенности развития лесных насаждений в многолетнем эксперименте по рекультивации отвала шахты «Павлоградская»// Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель: Зб. наук. праць. - Д.: РВВ ДНУ, 2002. - Вип. 6. -С. 21-30.

39. Зверковский В. Н. Фитотоксичные соединения шахтных пород в процессах лесной рекультивации нарушенных земель // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Біологія. Екологія. - Д: ДГУ, 1997. - Вип. 3. -С. 144-150.

40. Зверковский В. Н. К вопросу о температурном режиме фенологических особенностях насаждений участка лесной рекультива в Западном Донбассе / В. Н. Зверковский, А. Г. Лындя, Ю. И. Грицани др..

41. Камышев Н. С. Взаимоотношения полезащитных полос с окружаю¬щими полями. Труды В ГУ, вып. 5, Воронеж, 1939.

42. Ковда А. В. Проблемы охраны, рационального использования и рекультивации черноземов. - М: Наука, 1989. - 213 с.

43. Колесников Б. П. Методы изучения БГЦ в техногенних ландшафтах// Программа и методика исследования техногенних БГЦ - М., 1978. - С. 5-12.

44. Кондратюк Е. Н. Биогеоценологические аспекты оптимизациитехногенних ландшафтов / Е. Н. Кондратюк, А. И. Хархота//Биогеоценологические исследования на Украине. Тез. докл. - Л., 1984. - С. 12-13.

45. Масюк М. Т. Розвиток деяких наукових уявлень в області загальної і сільськогосподарської екології. - Д., 1997. - С. 37-40.

46. Мегарран Е. Экологическое разнообразие и его измерение // Пер.с англ. - М.: Мир.1992. - С.11-37.

47. Меркулов В. А.. Охрана природы на угольных шахтах. - М., 1981. -С.356-361.

48. Матеріали делегатських зборів ІХ з'їзду Українського товариства ґрунтознавців та агрохіміків (м. Миколаїв, 30 червня - 4 липня 2014 р.). - Харків: Українське товариство ґрунтознавців та агрохіміків, 64 с.

49. Сукачев В. Н. Терминология основных понятий фитоценологии. Сов. ботаника, 1935, № 5.

Размещено на Allbest.ru

...