Обґрунтування технології інженерно-геологічних вишукувань для забезпечення екологічної безпеки об'єктів реконструкції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ТА КУРОРТНОГО БУДІВНИЦТВА

АВТОРЕФЕРАТ

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНИХ ВИШУКУВАНЬ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ОБ'ЄКТІВ РЕКОНСТРУКЦІЇ

Дисертацією є рукопис

Дисертація виконана в інституті УкрНДІІНТВ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Науковий керівник:

доктор геолого-мінералогічних наук, професор Решетов Іван Костянтинович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри гідрогеології

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, Яковлєв Євген Олександрович, Інститут проблем національної безпеки при РНБ України (м.Київ), головний науковий співробітник

доктор технічних наук Адаменко Ярослав Олегович, Івано-Франківський національний технічний університет нафти та газу (м.Івано-Франківськ), завідуючий кафедрою екології

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії природоохоронного та курортного будівництва, за адресою: 95493, АРК, м.Сімферополь, вул.Павленка, 5, корп.2

Автореферат розісланий 17.11.2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 52.079.03 к.т.н., доцент Р.Ю. Захаров

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Важливою складовою екологічної безпеки є стан захищеності геологічного середовища (ГС) від впливу небезпечних природно-техногенних процесів. У теперішній час в Україні налічується 327 міст, які мають потребу в комплексному інженерному захисті від тих або інших небезпечних геологічних процесів. Так, 244 міста зазнають підтоплення підземними водами, в 144 спостерігаються активні зсувні процеси, в 50 - осідання ґрунтів основи і т. ін. Одним з наслідків є деформації та аварії будинків житло-побутового призначення й промислових споруд. З найбільш резонансних, слід зазначити аварію багатоповерхового житлового будинку в мікрорайоні «Тополь» у м.Дніпропетровськ, руйнування ряду житлових будинків у мм.Купянск, Краматорськ, Дніпродзержинськ тощо.

Очевидно, що інженерно-технічна безпека житла разом з іншими параметрами безпеки життєдіяльності (БЖД) є базовою потребою людини. Це положення знайшло своє відображення в Законах України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основи містобудування».

Безпека будівництва, реконструкції, експлуатації споруд, захист територій від небезпечних геологічних і техногенних процесів, оцінка впливу об'єктів будівництва та реконструкції на навколишнє середовище, оцінка рівня екологічної небезпеки повинні ґрунтуватися на повних і достовірних даних про стан і динаміку природно-техногенного геологічного середовища (ПТГС), що є предметом інженерних вишукувань.

Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції та на ділянках щільної забудови мають ряд специфічних особливостей. Ці особливості обумовлюються розмаїттям цілей реконструкції, інженерно-геологічних умов, котрі сформувалися в результаті техногенного впливу на ГС, умов проведення вишукувань і завдань, що повинні вирішуватися дослідниками. Діючі нормативні документи, в основному, орієнтовані на вишукування для нового будівництва на територіях, що не зазнавали техногенного впливу, в першу чергу на ГС, і недостатньо повно враховують специфіку інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції житлових і промислових споруд.

Все перераховане вище, а також очікування значного збільшення реконструкції житлового фонду у рамках загальнодержавної програми, свідчить про актуальність наукових досліджень, спрямованих на наукове обґрунтування технології інженерно-геологічних вишукувань для об'єктів реконструкції, як основи їх екологічної безпеки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках наукових програм, тем і для наукового обґрунтування нормативних документів всеукраїнського та міжнародного рівня. У рамках «Наукової програми із проблем стандартизації, сертифікації та еталонної бази» автор був науковим керівником розробки й відповідальним виконавцем наступних нормативних документів:

основного в сфері інженерних вишукувань (першого державного) ДБН «Інженерні вишукування для будівництва», який було розроблено інститутом УкрНДІІНТВ, згідно з наказом Державного Комітету України з будівництва та архітектури (№ 56 від 29.03.2005 р.) і введеного в дію з 1 липня 2008 р. наказом Мінрегіонбуду № 56 від 05.02.2008 р.;

Зміна №1 до СНиП 1.02.07-87 «Инженерные изыскания для строительства», введена в дію наказом Держбуду України № 54 від 31.03.2004 р.;

ДБН «Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування» (код 40205), введені в дію наказом Держбуду України № 101 від 17.06.2005 р.

Автор був відповідальним виконавцем тем, спрямованих на наукове обґрунтування методики інженерних вишукувань для цілей реконструкції:

«Аналіз особливостей і розробка рекомендацій із проведення інженерних вишукувань для реконструкції житлових будинків і діючих промислових підприємств» (УДК 624.131.1, реєстраційний номер 0195V031058), затверджену науково-технічною радою Держбуду України 4.02.1998 р.;

«Методика бурових робіт і польових досліджень ґрунтів при інженерно-геологічних вишукуваннях для реконструкції будинків і споруд» (И.2.1.2 (остаточ.), арх. № 21029);

«Рекомендації з інженерних вишукувань для реконструкції та технічного переозброєння діючих промислових підприємств» (И.2.2.30 (остаточ.), арх. № 21028).

Робота також є результатом наукового узагальнення виконаних досліджень, де автор був науковим керівником або відповідальним виконавцем по темах:

Мінхімпрому СРСР по забезпеченню стійкості будинків і споруд та оцінці забруднення навколишнього середовища на НВО «Краситель» у м.Рубіжне Луганської області (1989-1992 р., арх №№ 22390, 22655, 22661, 22669 та ін.);

Вивчення причин деформацій аварійних будинків і споруд цивільного й промислового призначення: гуртожиток медучилища й школа № 3 у м.Ізюм Харківської області (1982, 1988 р., арх.№№ 17863, 21881), будівель холодильнику м'ясокомбінату в м.Харкові (1982 р., арх.№ 18164), цеху заводу «Центролит» у м.Суми (1979 р., арх.№ 16074) та ін.;

Вивчення інженерно-геологічних умов на ділянках споруд, що підлягають реконструкції у м.Харкові: будинок обкому КП України (1980 р., арх.№ 17150), стадіон «Металіст» (1989 р., арх.№ 22954), універмаг «Центральний» (1991 р., арх.№ 23330) і багато інших.

Мета й завдання досліджень. Метою роботи є науково-методичне обґрунтування складу та структури інженерно-геологічних вишукувань для забезпечення екологічної безпеки споруд, що підлягають реконструкції, та споруд, що перебувають у зоні впливу процесу природно-техногенних змін ГС.

Для досягнення цієї мети в роботі сформульовані й вирішені такі завдання:

теоретичне обґрунтування вимог до інженерно-геологічних вишукувань для оцінки рівня екологічної небезпеки ПТГС та прийняття оптимальних рішень;

установлення, аналіз і систематизація факторів, що визначають специфіку інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції житлових і промислових споруд;

розробка науково обґрунтованих принципів геотехнічної типізації об'єктів реконструкції та геотехнічних категорій їх складності;

науково-методичне обґрунтування та розробка додаткових вимог до інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції на всіх етапах технологічного ланцюжка;

обґрунтування методики застосування спеціально розробленого вишукувального устаткування для підвищення інформативності та комплексності вишукувань при реконструкції.

Об'єкт досліджень - ґрунти основи та споруди, що підлягають реконструкції.

Предмет досліджень - комплексна оцінка інженерно-геологічних умов у районах техногенних змін ГС внаслідок забудови та специфіка вишукувань для цілей реконструкції.

Методи досліджень. Для вибору об'єкта та предмета досліджень виконано аналіз і узагальнення виданих та фондових матеріалів з екологічної безпеки об'єктів будівництва, розвитку несприятливих природно-техногенних геологічних процесів, змін фізико-механічних характеристик властивостей ґрунтів під дією техногенних впливів.

Наукові висновки зроблено на основі систематизації та аналізу результатів досліджень, виконаних на конкретних об'єктах реконструкції по стандартних і спеціальних програмах, з використанням методів моделювання й прогнозування в інженерній геології, моніторингу ГС на локальному об'єктному та регіональному рівнях.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тім, що в роботі:

вперше систематизовано та науково обґрунтовано фактори, що визначають специфіку інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції, їх види, обсяги та методику;

на основі теоретичних положень обґрунтовано та доповнено сферу застосування пропонованих технологій і методів;

уперше сформульовано критерії геотехнічної типізації об'єктів реконструкції, що дозволяють ураховувати тип споруд, строк експлуатації, ступінь вивченості інженерно-геологічних умов, характер і рівень техногенного впливу на ГС;

вперше науково обґрунтовано та розроблено геотехнічні категорії складності об'єктів реконструкції для цілей інженерно-геологічних вишукувань;

доповнено особливі вимоги до інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції на всіх етапах технологічного ланцюжка;

вперше науково обґрунтовано та рекомендовано методи досліджень не застосовувані при вишукуваннях для нового будівництва.

У дисертаційній роботі отримано наступні результати:

Виконано аналіз і систематизацію факторів, які визначають специфіку, види, обсяги та методи виконання інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції. інженерний геологічний екологічний споруда

Науково обґрунтовано та розроблено принципи геотехнічної типізації об'єктів реконструкції.

Вперше розроблено категорії геотехнічної складності об'єктів реконструкції для цілей інженерних вишукувань і забезпечення екологічної безпеки.

Науково обґрунтовано додаткові вимоги до технології інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції на всіх етапах технологічного ланцюжка, що підтверджено конкретними прикладами з реально виконаних досліджень.

Рекомендовано до застосування нові теоретично обґрунтовані, спеціально розроблені види устаткування для підвищення комплексності та достовірності досліджень при реконструкції.

Практичне значення отриманих результатів визначається їхньою спрямованістю на широке застосування в сучасній практиці інженерно-геологічних вишукувань, використання результатів досліджень при розробці нормативних документів, одержання достовірних даних про ПТГС та забезпечення на цій основі безпеки робіт і подальшої надійної експлуатації споруд, що підлягають реконструкції та прилеглих до них споруд.

Практично важливими є наступні результати:

На підставі проведених досліджень розроблено «Рекомендації з проведення інженерних вишукувань для реконструкції житлових будинків і діючих промислових підприємств», які схвалено та рекомендовано до практичного використання науково-технічною Радою Держбуду України (рішення № 14 від 4 лютого 1998 р.); розділи ДБН «Інженерні вишукування для будівництва», введеного в дію з 1 липня 2008 р. наказом Мінрегіонбуду № 56 від 05.02.2008 р.; розділ ДБН «Полігони твердих побутових відходів. Основні положення проектування» (код 40205), введені в дію наказом Держбуду України № 101 від 17.06.2005 р. (довідка Мінрегіонбуду України № 14/3-155 від 28.02.2008 р.);

Результати наукових досліджень використано при визначенні причин деформацій аварійних будинків і споруд: будинку гуртожитку медичного училища та школи в м.Ізюм, цех № 22 Рубіжанського НВО «Краситель», цех заводу «Центролит» у м.Суми, холодильний цех Харківського м'ясокомбінату та ін.

Результати наукових досліджень застосовувалися у якості виробничо-матеріальної основи при чисельних вишукуваннях на об'єктах реконструкції та в умовах щільної міської забудови з високою комплексністю змін стану ГС: обласна лікарня, будинок обкому КП України, універмаг «Центральний», Успенський собор, стадіон «Металіст» у м.Харкові та багатьох інших (довідки ТОВ «Інститут Харківпроект» № 370 від 25.02.2008 р. та Державного інституту з проектування учбових закладів УкрДІПРОУЗ № 2ГИ від 04.03.2008 р.).

Результати дисертаційних наукових розробок використовуються на геолого-географічному факультеті Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна при викладанні дисципліни «Інженерна геологія» (довідка геолого-географічного факультету Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна № 175 від 26.02.2008 р.).

Достовірність отриманих результатів і необхідність виконання інженерно-геологічних вишукувань, по запропонованих методиках, підтверджується відгуками фахівців проектних організацій, прийняттям на основі матеріалів вишукувань оптимальних проектних рішень, довгостроковою надійністю експлуатації об'єктів реконструкції та відсутністю негативного впливу на прилеглі споруди в різноманітних інженерно-геологічних умовах регіонів України.

Фактичний матеріал, що покладено в основу роботи - це самостійно отримані більш ніж за 30 років (1975ч2008 р.) результати вивчення інженерно-геологічних умов і наслідків техногенного впливу на численних площадках будівництва в Україні. Було проаналізовано результати польових дослідних, геофізичних випробувань, дослідно-фільтраційних робіт і велика кількість лабораторних досліджень ґрунтів (більше 4 тисяч різних аналізів).

Безпосередньо темою дисертації автор займається з 1987 року. За цей час були науково узагальнені результати досліджень, викладені більш ніж в 40 технічних звітах, присвячених вивченню інженерно-геологічних умов на площадках реконструкції та аварійних об'єктах.

Особистий внесок здобувача. Формування наукових і методичних положень, мети та завдання досліджень, а також розробка теоретичних положень, щодо розвитку науково-методичних основ та високо-технологічності інженерно-геологічних вишукувань виконані здобувачем самостійно.

У спільних публікаціях і наукових розробках особистий внесок автора складається в розробці базових розділів «Інженерно-геологічні вишукування для реконструкції». Автором самостійно розроблені та науково обґрунтовані принципи геотехнічної типізації об'єктів реконструкції, проведена розробка критеріїв та систематизація факторів, які обумовлюють специфіку інженерних вишукувань для реконструкції, запропоновані рекомендації з виконання подібних вишукувань у конкретних умовах, шляхи зниження геотехнічного та екологічного ризиків через підвищення якості інженерних вишукувань.

Апробація роботи. Основні результати та головні положення роботи доповідалися на наступних наукових форумах:

I Всесоюзний з'їзд інженерів-геологів, гідрогеологів і геокриологів, Київ, 1988 р.

Міжнародна науково-практична конференція «Раціональні енергозберігаючі конструкції, будинки й споруди в будівництві та комунальному господарстві, Бєлгород, Росія, 2002 р.

Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології управління екологічною безпекою, ресурсами й заходами в надзвичайних ситуаціях», Київ-Харків-Крим, 2002 р.

Третя науково-практична конференція «Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) об'єктів будівництва. Регіональні, галузеві проблеми; практика проведення ОВНС», Коктебель, Крим, 2002 р.

Друга міжнародна науково-практична конференція «Невідкладні питання вирішення проблеми підтоплення ґрунтовими водами територій міст і селищ міського типу», Харків, 2003 р.

Четверта науково-практична конференція «Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). Безпека навколишнього природного, соціального й техногенного середовища», Ялта, Крим, 2003 р.

П'ята науково-практична конференція «Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). Безпека навколишнього природного, соціального й техногенного середовища», Ялта, Крим, 2004 р.

Семінар-нарада «Сучасні проблеми інженерних вишукувань для будівництва», Харків, 2004 р.

Шоста науково-практична конференція «Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). Безпека навколишнього природного, соціального й техногенного середовища», Ялта, Крим, 2005 р.

Науково-практична конференція «Сучасні проблеми будівельного освоєння територій зі складними інженерно-геологічними та техногенними умовами», Гурзуф, Крим, 2006 р.

Восьма науково-практична конференція «Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВОС). Безпека навколишнього природного, соціального та техногенного середовища», Ялта, Крим, 2007 р.

Дев`ята науково-практична конференція «Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). Безпека навколишнього природного, соціального й техногенного середовища», Ялта, Крим, 2008 р.

Публікації. Результати досліджень, наведені в дисертаційній роботі, опубліковані в одній науковій брошурі, одинадцяти статтях (в тому разі п'яти у фахових виданнях, із них чотири власних) і десяти тезах наукових конференцій і семінарів.

Структура й обсяг роботи. Обсяг роботи становить 147 сторінок машинописного тексту, 11 малюнків, 13 таблиць, 4 фотографії, список використаних джерел та 6 додатків.

Дисертація виконана в інституті УкрНДІІНТВ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України на базі науково-технічних досліджень, у яких безпосередньо брав участь автор, у період з 1975 по 2008 роки. Особливу подяку за моральну й наукову підтримку автор виражає канд. геол.-мін. наук Стріжельчику Г. Г., д-ру техн. наук Абрамову І. Б., д-ру геол.-мін. наук Лущику А. В. і д-ру геол.-мін. наук Юровському Ю. Г.

Автор висловлює глибоку подяку своєму науковому керівнику, доктору геолого-мінералогічних наук, професору І.К.Решетову.

Основний зміст роботи

У введенні обґрунтовується актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання досліджень, висвітлені наукова новизна та практичне значення роботи, охарактеризовано особистий внесок здобувача, наведені відомості про апробацію результатів досліджень, публікації, практичне використання результатів досліджень.

У першому розділі «Вивченість теми та завдання досліджень», вивченість предмета досліджень - особливості інженерно-геологічних умов у районах існуючої забудови та специфіка досліджень для цілей реконструкції, розглядається по трьох складових:

вивченість впливу міських агломерацій і промислових комплексів на стан ГС;

питання спільного вивчення системи ПТГС «основа-фундамент»;

конкретні проблеми підвищення ефективності інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції, у межах щільної міської забудови з метою попередження негативного впливу змін ГС та забезпечення екологічної безпеки.

Питанням інженерної геології та гідрогеології міських агломерацій, зміні умов геологічного середовища під впливом діяльності людини присвячені роботи Ф.В.Котлова, В.П.Ломтадзе, В.І.Осіпова, В.І.Крутова, С.О.Акінфієва, Г.Л.Коффа, Г.Г.Стріжельчика та багатьох інших авторів. Питання спільного вивчення системи «основа-фундамент» освітлені в роботах П.О.Коновалова, Е.І.Далматова, В.М.Уліцького, В.О.Ільїчова, В.П.Петрухіна, Ю.Г.Трофіменкова, Л.Г.Маріупольського, В.В.Михєєва, Ю.К.Зарецького та ін., а також закордонних фахівців-геотехніків Brandl H., Clayton C.R.I., Dunnicliff I., Nichols R.W. і ін.

Темі інженерно-геологічних досліджень при реконструкції та у межах щільної міської забудови присвячені роботи М.В.Корольова, А.А.Каган, Н.Ф.Кривоногової, М.О.Солодухіна, О.Л.Рогозіна, Р.С.Зіангірова, В.М.Уліцького, О.Г.Шашкіна, Л.К.Тіхомірова, О.М.Гельдфанбейна, Л.А.Гєліс та ін. Автори звертають увагу, що раніше інженерно-геологічні вишукування в будівництві, головним чином, були орієнтовані на забезпечення безпеки самої споруди, що зводиться. При будівництві або реконструкції споруд в умовах щільної забудови ці заходи можуть чинити негативний вплив і на суміжні споруди, що перебувають на досить значній відстані. У той же час, більшість авторів не зупинялися на питаннях способів і можливості одержання повної та достовірної інформації про стан і динаміку природно-техногенних змін ГС, обмежуючись постановою завдань, які повинні бути вирішені при інженерно-геологічних вишукуваннях, не розглядаючи в повній мірі питання екологічної безпеки.

Тому, для забезпечення екологічної безпеки, пов'язаної з надійністю споруд і територій, що експлуатуються було сформульовано мету та завдання досліджень (див. стор. 4).

У другому розділі «Методика проведених досліджень» обґрунтовується вибір об'єкта та предмета досліджень, наведені етапи та методика виконаних дослідницьких робіт.

У третьому розділі «Достовірність і повнота інженерних вишукувань - основа оцінки рівня екологічної безпеки» викладено теоретичне обґрунтування значення повноти й вірогідності матеріалів інженерних вишукувань для забезпечення безпеки будівництва, реконструкції та експлуатації споруд, захисту території від небезпечних геологічних і техногенних процесів, оцінки впливу об'єктів будівництва та реконструкції на навколишнє середовище й оцінку рівня екологічної небезпеки.

При оцінці рівня екологічної небезпеки має значення оцінка стану середовища в зоні впливу об'єкта. Згідно В.О.Бокова й А.В.Лущика для визначення гостроти екологічної ситуації уявляється доцільним використовувати порівняння ступеню відхилення об'єкта або середовища від якоїсь норми або рівновісного фонового стану.

Відстань N-U фактично відповідає величині природних і техногенних змін ПТГС, коли є можливою самовідновлення її стану при зменшенні навантажень. У своїх дослідженнях Стріжельчик Г.Г. називає це ресурсом стійкості геологічного середовища до зовнішніх впливів, пропонуючи вважати його оцінку однією з головних цілей інженерно-геологічних досліджень. Із цього випливає й формула індексу запасу природних ресурсів:

де: R_o - вихідний запас природних ресурсів у регіоні в незбуреному стані; R_ti - обсяг вилучених на момент оцінки стану природних ресурсів; W_i - ваговий коефіцієнт i-го ресурсу.

Вказується, що сьогодні в сфері інженерних вишукувань діють фактори, що системно негативно впливають на вірогідність оцінки природно-техногенних умов ділянок нового будівництва або реконструкції.

Для створення об'єктивних умов, які зменшують ступінь ризику в області будівництва та реконструкції, необхідно виконати науково-методичні дослідження та здійснити комплекс адміністративних й організаційних заходів по удосконаленню вишукувань та оцінок стану ПТГС.

Цю роботу можна вважати частиною вказаної програми, тому що її метою є підвищення достовірності й інформативності матеріалів інженерно-геологічних вишукувань, як вихідних даних для оцінки ризиків і забезпечення екологічної безпеки будівництва та реконструкції, шляхом розробки теоретичних передумов для створення необхідних регламентуючих документів.

Четвертий розділ «Аналіз факторів, що визначають специфіку інженерних вишукувань для реконструкції» присвячено визначенню факторів, які обумовлюють специфіку, методичні особливості, види та обсяги інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції.

Під поняттям реконструкція будинків і споруд, насамперед, мається на увазі їх корінна перебудова з метою поліпшення, перепрофілювання, збереження або збільшення експлуатаційної надійності. Для промислових об'єктів поняття реконструкція включає технічне переозброєння, застосування нових технологій, виведення з експлуатації або ремонт аварійних споруд і т.ін.

Аналіз факторів дозволив науково обґрунтувати основну особливість інженерно-геологічних досліджень при реконструкції, якою є необхідність виконувати роботи на ділянках, які у більшому або меншому ступені зазнали техногенних перетворень ГС. Техногенний вплив на ґрунти основи викликає утворення декількох інженерно-геологічних елементів (ІГЕ), які мають різні водно-фізичні, фізико-механічні та геохімічні властивості у межах однієї літологічної відмінності.

Характерним прикладом значної зміни властивостей ґрунтів у результаті техногенного впливу може служити ділянка аварійного цеху підготовки ливарних матеріалів чавуноливарного заводу «Центролит» у м.Суми (вишукування виконувалися інститутом «УкрсхідДІІНТВ» в 1979 році, арх.№ 16074). Тут ґрунти основи технологічного устаткування - лесові суглинки, на окремих ділянках замочувалися водою, і як наслідок виявили просідні властивості. На інших ділянках ґрунти перебували під впливом витоків рідкого каустику (50% розчину NaOH) і виявили властивості набухання. Таким чином, у межах дотехногенного однорідного ІГЕ сформувалися як мінімум три ІГЕ, котрі значно відрізняються по своїм фізико-хімічним, деформаційним, міцнісним і фільтраційним характеристикам (див. таблицю 1). Особливо наочно ці відмінності характеризуються зміною міцнісних характеристик ґрунту (мал.1).

Таблиця 1 Результати визначення фізико-механічних властивостей суглинків на ділянці цеху заводу «Центролит» у м.Суми

Характеристики фізико-механічних властивостей	Показники фізико-механічних властивостей в умовах
	природної вологості	у водонасиче-ному стані	під впливом 50% розчину NaOH
Щільність ґрунту, кПа/м3	17,2	18,9	16,5
Питоме зчеплення, МПа	0,032	0,018	0,056
Кут внутрішнього тертя, град.	21	16	25
Модуль деформації, МПа	17	7	17
Відносна просадність при Р=0,2 МПа, д.о.	0,04	-	-
Відносне вільне набухання, д. о.	-	-	0,08
Тиск набухання, МПа	-	-	0,3
Коефіцієнт фільтрації, м/доб	1,6х10-1	1,6х10-1	5,1х10-3

Мал.1. Результати визначення міцнісних характеристик суглинків при природній вологості, у водонасиченому стані, під впливом розчину NaOH (ділянка цеху заводу «Центролит» у м.Суми)

Крім інженерно-геологічних вишукувань, що забезпечують проектування вищезгаданих робіт, до подібних необхідно віднести дослідження, котрі виконують для:

нового будівництва на ділянках зносу існуючої забудови;

будівництва нового об'єкта над одним або декількома старими;

нового будівництва в межах щільної міської забудови, в умовах безпосереднього примикання до існуючих споруд;

будівництва на ділянках, що зазнали значного техногенного впливу на ГС.

У зв'язку з вищевикладеним інженеро-геологічніі вишукування для реконструкції пропонується розглядати більш широко, як самостійний комплекс досліджень, що виконують на ділянках, котрі зазнали техногенного впливу, з метою одержання об'єктивної інформації про стан і динаміку ПТГС, для прийняття оптимальних проектних рішень і забезпечення екологічної безпеки.

Другою основною особливістю інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції є необхідність одержання інформації про глибину закладення, конструкцію та стан фундаментів споруди, що реконструюватиметься, тобто вивчення вже існуючої системи «основа-фундамент». В умовах щільної забудови подібну інформацію необхідно мати й для прилеглих будинків і споруд.

Аналіз теоретичних розробок, науково-методичної літератури та досвід виконання робіт на конкретних об'єктах реконструкції дозволив автору обґрунтувати та систематизувати фактори, котрі визначають специфіку, види та обсяги інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції та розділити їх на ряд груп: природні, техногенні, інженерні, конструктивні, ситуаційні, організаційні.

До природних факторів, насамперед, необхідно віднести розмаїття і складність інженерно-геологічних умов.

До техногенних факторів відносяться види та ступінь впливу, справленого на ґрунти основи при експлуатації існуючої споруди (фізичні, хімічні, термічні тощо).

Інженерні фактори поєднують весь спектр інформації, яку необхідно одержати в ході інженерно-геологічних вишукувань. До них можна віднести відмінний від природного стан ґрунтів під фундаментами будинку, глибину закладення, конструкцію та стан фундаментів будинку, що підлягає реконструкції. Ту ж інформацію необхідно одержати й для сусідніх споруд, які перебувають у зоні впливу об'єкта, який реконструюватимуть.

Конструктивні фактори - це конкретні технічні характеристики будинку, що підлягає реконструкції, ступінь його відповідальності, види, мета та методи реконструкції.

До ситуаційних факторів, насамперед, необхідно віднести наявність або відсутність у зоні впливу будинку, що підлягає реконструкції, інших споруд, безпеку яких треба забезпечити. До цієї групи факторів відноситься наявність джерел впливу на ґрунти основи: водонесущих комунікації, градирні, басейни, ділянки термічного впливу й т.п., а також інженерні споруди (підпірні стінки, дамби, штучні укоси), стан яких може вплинути на стійкість споруди, котра реконструюватиметься.

До організаційних факторів відносяться умови проведення інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції.

До цієї групи факторів можна віднести й відсутність у цей час повного обсягу нормативних і методичних документів, що регламентують інженерні вишукування для реконструкції.

Всі перераховані вище фактори, що визначають специфіку, види й обсяги інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції зведено в таблиці 2.

У реальній ситуації можливі різні комбінації з перерахованих факторів, умов і вимог, що створює величезне розмаїття ситуацій, урахування яких обов'язкове при вишукуваннях і проектуванні.

П'ятий розділ «Геотехнічна типізація об'єктів реконструкції для цілей інженерно-геологічних вишукувань» присвячено розгляду методичних положень геотехнічної типізації об'єктів реконструкції при інженерно-геологічних вишукуваннях.

На сучасному етапі закордонні й вітчизняні дослідники пропонують встановлювати геотехнічну категорію об'єкта будівництва (ГКОБ) по сукупності двох факторів:

категорії складності улаштування основ, фундаментів і підземних споруд міського призначення;

категорії складності інженерно-геологічних умов.

Визначення геотехнічної категорії складності об'єкта реконструкції (ГКОР) є більше складною, тому що необхідно вводити третій фактор - види й ступінь техногенного впливу на природне середовище.

Розвиваючи роботи вчених з м.Санкт-Петербург (В.М. Уліцкій, А.Г. Шашкін, М.А. Солодухін і ін.) автор пропонує для цілей інженерно-геологічних вишукувань виконувати визначення ГКОР на основі типізації об'єктів реконструкції й обліку категорій складності інженерно-геологічних умов.

При складанні типізації враховувалися наступні наукові передумови:

для міської забудови - найбільш характерним є техногенний вплив, пов'язаний з дією статичних навантажень і зміною режиму вологості ґрунтів, інтенсивність цих процесів багато в чому є функцією часу та типу забудови міських територій;

для визначення ГКОР визначальне значення мають цілі реконструкції й пов'язані з ними види будівельних робіт;

для промислових споруд - багато в чому вирішальним фактором при визначенні ГКОР є види й інтенсивність техногенних впливів.

Типізація будинків і споруд передбачує облік наступних критеріїв:

вид споруди (тип фундаменту);

вік (ступінь зношеності);

ціль реконструкції;

ступінь і види техногенного навантаження на природне середовище;

наявність і кондиційність матеріалів інженерно-геологічної вивченості.

На підставі науково обґрунтованих критеріїв автор вперше розробив типізацію об'єктів реконструкції (групи АчG) та геотехнічні категорії складності для цілей інженерно-геологічних вишукувань:

Групи будинків і споруд, що підлягають реконструкції

Будинки житлового й соціально-побутового призначення

Таблиця 2 Фактори, що визначають специфіку, види й обсяги досліджень для забезпечення екологічної безпеки об'єктів реконструкції

Фактори

природні

техногенні

інженерні

конструктивні

ситуаційні

організаційні

кількість, умови залягання та властивості літологічних шарів

наявність ґрунтів із специфічними властивостями

глибина залягання та динаміка підземних вод

можливість небезпечних геологічних процесів

всі види навантажень на ґрунти основи

замочування ґрунтів водою та хімічними розчинами

термічний вплив (випал, проморожування)

необхідність вивчення ґрунтів основи, конструкції та стану фундаментів

те ж саме для будівель і споруд, що розташовані в безпосередній близькості

можливість підсилення фундаментів та закріплення ґрунтів основи

можливість будівельного та експлуатаційного водозниження

конструктивні особливості будівель та споруд

відповідальність та стан будівель і споруд

передбачений склад робіт при реконструкції

наявність, віддаленість та стан прилеглих будівель і споруд

наявність джерел замочування та термічного впливу на ґрунти

наявність та стан інженерних споруд: підпірних стінок, дамб, укосів тощо

наявність ділянок штучного закріплення ґрунтів

складність організації, виконання та ліквідації вишукувальних робіт

утруднення в використанні стандартного вишукувального обладнання

додаткові вимоги з техніки безпеки

відсутність повного об'єму необхідних нормативних і методичних документів

Размещено на http://www.allbest.ru/

А. 2-4-х поверхові будинки в межах історичної забудови. Вік споруд близько 100 років. Побудовані по індивідуальних проектах, фундаменти різної конструкції з різного матеріалу, власна схема навантажень на фундаменти. Досить часто мають деформації зовнішніх конструкцій і фундаментів. Ціль реконструкції - перепрофілювання, пов'язане із внутрішнім переплануванням, надбудовою поверхів, прибудовою тощо.

Геотехнічна вивченість ділянок, у зв'язку з давниною забудови - недостатня, особливо відносно визначення фізико-механічних властивостей ґрунтів основи й гідрогеологічних умов (підтопленість) території.

В. 5-ти поверхові житлові будинки, будинки соціально-побутового призначення. Вік 40-50 років. Побудовані по типових проектах, постійні схеми навантажень на фундаменти. Деформації не мають масового характеру. Ціль реконструкції - поліпшення комфортності проживання, підвищення надійності конструкцій, перепрофілювання. Види робіт при реконструкції досить постійні - надбудова поверху, внутрішнє перепланування, будівництво ліфтових шахт, посилення конструкцій.

Геотехнічна вивченість площадок задовільна. Проект первісної забудови виконувався на основі інженерних вишукувань, матеріали яких можуть вимагати коректури у зв'язку з введенням нових нормативних документів і зміною гідрогеологічних умов ділянки.

С. Сучасні багатоповерхові (9-16 поверхів) житлові будинки. Вік 30 років і менше. Типове проектування, масове використання пальових фундаментів. Деформації осідання практично відсутні. Ціль реконструкції - розширення споживчої інфраструктури (кафе, магазини, перукарні й т. ін.). Види робіт - перепрофілювання й перепланування 1-х поверхів і підвалів, малоповерхова прибудова.

Геотехнічна вивченість хороша - вишукування виконувалися в достатньому обсязі по сучасних методиках.

Промислові будинки й споруди

D. Підприємства чорної та кольорової металургії, хімічної, коксохімічної, нафтопереробної й газової промисловості. Велика кількість джерел замочування ґрунтів основи, можливість хімічної суфозії, формування агресивних техногенних вод (насичена мережа водонесущих комунікацій, охолоджувальні басейни, градирні, відстійники й т.д.). Динамічний вплив, пов'язаний з роботою обладнання, розвитком внутрішньозаводської мережі залізниць. Термічний вплив від застосування потужних теплових агрегатів. Характерна наявність токсичних, вибухо- і пожежнонебезпечних виробництв, численних джерел агресивних виділень, загазованість у цехах і т.п.

Е. Підприємства машинобудівної галузі. Технологічне обладнання, залежно від його призначення, встановлюється на індивідуальних фундаментах, або на загальній залізобетонній плиті. У багатьох цехах під підлогою розміщені канали й тунелі для комунікацій, видалення стружки й ін. Джерела техногенного впливу ті ж, що й для підприємств категорії Д, однак інтенсивність їх дещо менша.

F. Підприємства харчової та м'ясо-молочної промисловості. Техногенний вплив проявляється, насамперед, через замочування ґрунтів основи. Характерним для підприємств є наявність потужних холодильних установок, що може викликати проморожування ґрунтів, і наявність змінних статичних навантажень на фундаменти, пов'язаних із циклічністю в технологічному процесі «завантаження - розвантаження» холодильників, складів і т.п.

G. Підприємства легкої промисловості. Характеризуються мінімальним рівнем техногенного впливу серед всіх виділених груп промислових підприємств.

Категорії складності інженерно-геологічних умов прийняті згідно «Зміни № 1» до СНиП 1.02.07-87.

Геотехнічні категорії об'єктів реконструкції (ГКОР) наведені в таблиці 3, де I - проста, II - середньої складності й III - складна. ГКОР визначає обсяг і методику інженерних вишукувань, особливості при проектуванні реконструкції.

Таблиця 3 Геотехнічні категорії об'єктів реконструкції по типах будинків і споруд, що підлягають реконструкції, з урахуванням екологічної складової оточуючого середовища

Категорії складності інженерно-геологічних умов	Будинки житлового та соціально-побутового призначення, які реконструюватимуть	Промислові будинки і споруди, які реконструюватимуть
	Групи будинків і споруд
	A	B	C	D	E	F	G
I. Проста	II	I	I	II	II	I	I
II. Середньої складності	II	II	II	III	III	II	II
III. Складна IIIa. Особливо складна IIIb. Екстремальні умови	III	III	III	III	III	III	III

Застосування в практиці вишукувань ГКОР дозволить більш достовірно вивчати стан природно-техногенного геологічного середовища в комплексі з технічними характеристиками споруди, що реконструюватимуть і на цій основі підвищити екологічну безпеку об'єкта реконструкції та прилеглих споруд.

Шостий розділ «Наукове обґрунтування вимог до проведення інженерно-геологічних вишукувань для забезпечення екологічної безпеки об'єктів реконструкції» присвячено розгляду додаткових вимог до виконання інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції на всіх етапах технологічного ланцюжка. На підставі існуючих теоретичних і методичних розробок, факторів викладених у розділах 3-5, а також аналізу результатів численних досліджень, виконаних автором на конкретних об'єктах реконструкції, науково обґрунтовані додаткові вимоги до інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції на всіх етапах технологічного ланцюжка.

Виконання цих вимог забезпечує комплексне вивчення умов ПТГС ділянки реконструкції та на цій основі дозволяє приймати оптимальні рішення по забезпеченню екологічної безпеки.

У розділі наведено приклади застосування різних методичних прийомів на конкретних об'єктах реконструкції, які стали основою авторської розробки додаткових вимог. Зокрема, виконання польових дослідних робіт, котрі моделюють реальні умови роботи, у системі «основа-фундамент», з випереджаючим виконанням геофізичних досліджень із метою одержання масової інформації про стан ґрунтів, оконтурення ділянок розвитку небезпечних геологічних процесів, виконання лабораторних робіт по спеціальних методиках тощо.

Для забезпечення екологічної безпеки об'єкта реконструкції дослідниками можуть проводитися спеціальні роботи, які при звичайних вишукуваннях для нового будівництва не виконуються. До подібних робіт можна віднести:

комплекс досліджень для визначення можливості закріплення ґрунтів основи;

вивчення місця розташування, форми та стану похованих конструкцій (фундаментів) у тому числі глибину занурення паль та ін.

Науково-технічний звіт для проекту реконструкції повинен додатково містити наступні розділи:

«дослідження конструкції й стану фундаментів»;

«оцінка стану ґрунтів основи на контакті з підземними конструкціями»;

«прогноз зміни інженерно-геологічних умов у межах зони деформування основ існуючих будинків у зв'язку з реконструкцією»;

«екологічний стан ділянки реконструкції».

При необхідності технічний звіт повинен містити главу «Аналіз причин деформації будинку, що підлягає реконструкції».

У розділі також наводиться опис приладів і обладнання, рекомендованого для вишукувань на ділянках реконструкції. Розглядається їх цільове призначення, умови застосування та здатність розв'язування. В процесі дисертаційних досліджень була обґрунтована необхідність використання спеціального устаткування для повного та достовірного вивчення інженерно-геологічних, геотехнічних та екологічних умов ділянок реконструкції. Особлива увага приділяється розробленій в інституті УкрНДІІНТВ, при особистій участі автора роботи, спеціальній установці горизонтального радіоактивного каротажу, створеній для виконання вишукувань для реконструкції.

Застосування установки УГЗК-1 служить загальній меті дисертаційної роботи - одержанню повної й достовірної інформації про інженерно-геологічний стан ПТГС і на цій основі забезпеченню екологічної безпеки об'єктів реконструкції. За розробку й впровадження в практику вишукувань цієї установки група авторів була нагороджена дипломом ВДНГ СРСР.

Висновки

У дисертаційній роботі досліджувались науково-методичні основи та технологія інженерно-геологічних вишукувань при вивченні стану та динаміки природно-техногенних змін геологічного середовища об'єктів реконструкції й на цій основі забезпечення їх екологічної безпеки.

Науково обґрунтовано, що інженерно-геологічні вишукування для реконструкції мають ряд специфічних особливостей, обумовлених компонентним техногенним впливом (фізичним, хімічним, механічним тощо) на геологічне середовище, розмаїттям цілей реконструкції, умов проведення вишукувань тощо. Діючі нормативні документи недостатньо повно враховують цю специфіку, що вимагає науково-методичного обґрунтування й вирішення задач отримання достовірних параметрів стану ПТГС.

Теоретично обґрунтовано значення достовірної оцінки стану й динаміки природно-техногенних змін геологічного середовища, як основи для забезпечення екологічної безпеки споруд, що реконструюватимуть, і прилеглих до них об'єктів будівництва.

Проведено науковий аналіз і класифікацію факторів, що визначають специфіку інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції.

Теоретично обґрунтовано принципи й виконано геотехнічну типізацію об'єктів реконструкції, розроблено категорії геотехнічної складності об'єктів реконструкції для цілей інженерно-геологічних вишукувань і забезпечення екологічної безпеки.

Науково обґрунтовано додаткові вимоги до технології інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції на всіх етапах технологічного ланцюжка. Вперше визначено та систематизовано спеціальні роботи, які виконуються тільки при інженерно-геологічних вишукуваннях для реконструкції.

Науково обґрунтовано застосування спеціально розробленого вишукувального обладнання при виконанні інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції.

Матеріали роботи послужили підставою для розробки відповідного розділу в першому державному нормативному документі по інженерних вишукуваннях ДБН «Інженерні вишукування для будівництва» та інших методичних документів по інженерних вишукуваннях для реконструкції.

Результати дисертаційного дослідження використані при численних вишукуваннях на об'єктах реконструкції й послужили основою оцінки впливу об'єктів реконструкції на навколишнє середовище та проектних рішень по забезпеченню їх екологічної безпеки.

Список головних наукових праць, опублікованих по темі дисертаційної роботи

1. Соловйов В.О. Підземні води. Екологічна геологія. Інженерна геологія. Використання та охорона надр : словник-довідник / В.О. Соловйов, В.А. Соколов, І.Б. Абрамов, І.К. Решетов [та ін.]. - Х. : “Тарбут Лаам”, 2005. - 248 с.

2. Соколов В.А. Геотехнічна типізація об'єктів реконструкції при інженерно-геологічних вишукуваннях // Вісник Харківського університету імені В.Н.Каразіна. - 2006. - № 736. - С. 112-115.

3. Соколов В.А. Зниження геотехнічного та екологічного ризиків через підвищення якості інженерних вишукувань // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. - 2006. - № 4. - С. 28-32.

4. Соколов В.А. Аналіз факторів, що визначають специфіку, види та обсяги інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції // Вісник Харківського університету імені В.Н.Каразіна. - 2007. - № 753. - С. 30-34.

5. Соколов В.А. Оцінка стану природно-техногенного геологічного середовища для забезпечення екологічної безпеки об'єктів реконструкції // Науковий вісник будівництва: зб. наук. пр. - Х. : Харківський держ. техн. ун-т будівн. та архіт., 2008. - № 49. - С. 318-323.

6. Соколов В.А. Геотехнічні аспекти інженерних вишукувань для будівництва / В.А. Соколов, Г.Г. Стріжельчик // Будівельні конструкції: міжвідомчий наук.-техн. зб. - К.: НДІБК. - 2008. - Т.1, № 71. - С. 63-68.

7. Стріжельчик Г.Г. Методологічні аспекти забезпечення геодинамічної стійкості міських територій / Г.Г. Стріжельчик, О.О. Крамаренко, В.А. Соколов // Сучасні проблеми інженерної геології та гідрогеології територій міст і міських агломерацій: зб. наук. пр. - М. : Наука, 1987. - С. 147-148.

8. Соколов В.А. Методичні аспекти інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції / В.А. Соколов, І.А. Закопайло // Раціональні енергозберігаючі конструкції, будинки та споруди в будівництві та комунальному господарстві : міжнар. наук.-практ. конф., 26-28 листоп. 2002 р. : зб. наук. праць. - Бєлгород : БелГТАСМ, 2002. - C. 228-233.

9. Соколов В.А. Про зниження ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій в умовах реконструкції / В.А. Соколов, І.А. Закопайло // Інформаційні технології управління екологічною безпекою, ресурсами та заходами в надзвичайних ситуаціях : міжнар. наук.-практ. конф., 8-11 вер. 2002 р. : зб. текстів виступів. - Х. : Націон. аерокосміч. ун-т ім. Н.Є. Жуковського “ХАІ”. - 2002. - C. 171-172.

10. Соколов В.А. Сучасні проблеми інженерних вишукувань для будівництва в Україні // Сучасні проблеми інженерних вишукувань для будівництва : семінар, 19-21 жовт. 2004 р. : матеріали. - Харків, 2004. - К.: ТОВ “Знання” України. - 2004. - C. 3-10.

11. Соколов В.А. Про розробку нових норм на інженерні вишукування / В.А. Соколов, Г.Г. Стріжельчик // Світ геотехніки. - К.: НДІБК, 2005. - № 2. - С. 14-15.

12. Соколов В.А. Інженерні вишукування в Україні / В.А. Соколов, Г.Г. Стріжельчик // Інженерна геологія. - М. : ПНИИИС, 2008. - С. 32-33.

13. Соколов В.А. Комплексна оцінка техногенного карсту в крейдо-мергельних породах Донбасу / В.А. Соколов, О.В. Жиров // Проблеми інженерної геології, гідрогеології та геокриології районів інтенсивного інженерного навантаження та охорона геологічного середовища : Всесоюзний з'їзд інженерів-геологів, гідрогеологів і геокриологів., 10-14 жовт. 1988 р. : тез. доповідей. - К. : Наукова думка. 1988. - C. 147-149.

14. Соколов В.А. Характеристика впливів проектованої діяльності на навколишнє техногенне середовище / І.Б. Абрамов, В.А. Соколов, В.Г. Чуніхін, // Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) об'єктів будівництва : третя наук.-практ. конф., 27-31 трав. 2002 р. : тез. доповідей. - Крим, Коктебель. - 2002. - C. 17-20.

15. Соколов В.А. Особливості інженерно-геологічних вишукувань для реконструкції історичної забудови на підтоплених територіях / В.А. Соколов, І.А. Закопайло // Нагальні питання вирішення проблеми підтоплення ґрунтовими водами територій міст та селищ міського типу : друга міжнар. наук.-практ. конф., 28-31 жовт. 2003 р. : тез. доповідей. - К. : НПЦ “Екологія. Наука. Техніка” ТОВ “Знання” України. - 2003. - C. 79-80.

16. Соколов В.А. Принципові підходи до аналізу регіональних обмежень розміщення техногенних впливів проектованих господарських об'єктів при ОВОС / В.А. Соколов, О.Д. Люшуков // Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). Безпека навколишнього природного, соціального та техногенного середовища : четверта наук.-практ. конф., 20-24 трав. 2003 р. : тез. доповідей. - Крим, Ялта. - 2003. - C. 27-30.

17. Соколов В.А. Оцінка впливу на набухаюче-усадні ґрунти у зв'язку з реконструкцією та будівництвом малоповерхових будинків і споруд / І.Б. Абрамов, О.В. Жиров, В.А. Соколов, В.Г. Чуніхін // Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). Безпека навколишнього природного, соціального та техногенного середовища : четверта наук.-практ. конф., 20-24 трав. 2003 р. : тез. доповідей. - Крим, Ялта. - 2003. - C. 31-42.

18. Соколов В.А. До розробки третьої редакції посібника до ДБН А.2.2-1-2003 “Склад та зміст матеріалів оцінки впливу на оточуюче середовище (ОВНС) при проектуванні та будівництві підприємств, будівель та споруд” / В.А. Соколов, І.Б. Абрамов // Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). Безпека навколишнього природного, соціального та техногенного середовища : п'ята наук.-практ. конф., 31 трав.-4 черв. 2004 р. : тез. доповідей. - Крим, Ялта. - 2004. - C. 4-5.

19. Соколов В.А. Сучасні підходи до оцінки впливу на підземну гідросферу / І.Б. Абрамов, В.А. Соколов // Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). Безпека навколишнього природного, соціального та техногенного середовища : шоста наук.-практ. конф., 30 трав.- 3 черв. 2005 р. : тез. доповідей. - Крим, Ялта. - 2005. - C. 26-27.

20. Соколов В.А. Зниження геотехнічного та екологічного ризиків через підвищення якості інженерних вишукувань // Сучасні проблеми будівельного освоєння територій зі складними інженерно-геологічними та техногенними умовами : наук.-практ. конф., 27 верес.- 1 жовт. 2006 р. : тез. доповідей. - Крим, Гурзуф. - 2006. - C. 38-40.

21. Соколов В.А. Основні напрямки розвитку оцінки впливу на навколишнє середовище / В.А. Соколов, І.Б. Абрамов // Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). Безпека навколишнього природного, соціального та техногенного середовища : восьма наук.-практ. конф., 28 трав.- 1 черв. 2007 р. : тез. доповідей. - Крим, Ялта. - 2007. - C. 10-12.

22. Соколов В.А. Основні аспекти подальшого розвитку ОВНС / В.А. Соколов, І.Б. Абрамов, Г.О. Перекута // Оцінка впливу об'єктів господарської діяльності на навколишнє середовище (ОВНС). Безпека навколишнього природного, соціального та техногенного середовища : дев`ята наук.-практ. конф., 26-30 трав. 2008 р. : тез. доповідей. - Крим, Ялта. - 2008. - C. 14-20.

Анотація

Соколов В.А. Обґрунтування технології інженерно-геологічних вишукувань для забезпечення екологічної безпеки об'єктів реконструкції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 - екологічна безпека. - Міністерство освіти та науки України. Національна Академія природоохоронного та курортного будівництва, Сімферополь, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячено питанню забезпечення екологічної безпеки об'єктів реконструкції та прилеглих споруд на основі отримання повної та достовірної інформації про стан природно-техногенного середовища об'єкта в ході інженерно-геологічних вишукувань.

У роботі наведено теоретичне обґрунтування значення матеріалів інженерно-геологічних вишукувань для забезпечення безпеки будівництва, реконструкції та експлуатації споруд.

...