Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут агроекології

Української академії аграрних наук

УДК 504.06:631.111.3:613.22

Спеціальність 03.00.16 - екологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарського наук

АГРОЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПЕЦІАЛЬНИХ СИРОВИННИХ ЗОН

Вдовиченко Андрій Васильович

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті агроекології Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, Макаренко Наталія Анатоліївна, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу агроекологічного моніторингу Інституту агроекології УААН, Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Дегодюк Едуард Григорович головний науковий співробітник ННЦ «Інститут землеробства УААН»

кандидат сільськогосподарських наук, Нагорнюк Оксана Миколаївна доцент кафедри методики навчання Національного аграрного університету

Захист відбудеться 17 грудня 2008 р. об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 в Інституті агроекології УААН за адресою: 03143, Київ, вул. Метрологічна, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту агроекології УААН за адресою: 03143, Київ, вул. Метрологічна, 12.

Автореферат розісланий 14 листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, Я.В. Чабанюк кандидат сільськогосподарських наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

сировинний зона дитячий

Актуальність теми. В умовах погіршення стану навколишнього природного середовища особливо гостро постає проблема забезпечення населення України високоякісними продуктами харчування. Загальновідомо, що якість сільськогосподарської продукції не завжди відповідає чинним українським, а тим більше міжнародним стандартам. Аналіз стану харчування найбільш вразливої і незахищеної категорії населення України - дітей, свідчить про тенденцію його погіршання. Водночас, вітчизняний ринок дедалі більше наповнюється імпортними продуктами сумнівної якості і високої вартості. Враховуючи це, важливим завданням сьогодення є розроблення науково-методичних засад та здійснення на державному рівні комплексу заходів, спрямованих на створення спеціальних сировинних зон, що може забезпечити дітей збалансованим, повноцінним харчуванням та стимулювати розвиток вітчизняного виробництва цих продуктів.

Протягом 1996 - 1998 рр. в Україні було розроблено і прийнято ряд нормативно-правових документів спрямованих на створення спеціальних сировинних зон для виробництва продуктів дитячого харчування (Постанова КМ України за № 679 «Про затвердження Положення про спеціальні сировинні зони для виробництва сільськогосподарської продукції», «Агроекологічні вимоги до спеціальних зон виробництва сировини і продуктів, призначених для дитячого і дієтичного харчування та режими їх експлуатації» та ін.). Проте, до 2005 року не проводили роботу з надання статусу спеціальних сировинних зон суб'єктам господарювання. Лише у 2006 році після прийняття Верховною Радою Закону України «Про дитяче харчування» робота активізувалася - Інститутом агроекології УААН разом з Міністерством агрополітики України та Національною асоціацією виробників дитячого харчування молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко» розроблено нормативно-правові документи, направлені на регулювання питань, пов'язаних зі створенням та експлуатацію спеціальних сировинних зон, основним з яких була Постанова КМ України №1195

«Про затвердження порядку надання статусу спеціальної зони з виробництва сировини, що використовується для виготовлення продуктів дитячого і дієтичного харчування». Не зважаючи на безсумнівний прогрес у вирішенні проблем дитячого харчування, на сьогодні залишаються актуальними питання визначення спеціальних сировинних зон на регіональному і місцевому рівнях, потребують розробки механізми контролю за дотриманням вимог при експлуатації спеціальних сировинних зон, створення і впровадження у виробництво спеціальних технологій виробництва сільськогосподарської продукції. Саме це коло питань визначило необхідність проведення дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили впродовж 2006 - 2008 рр., відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту агроекології УААН - НТП «Науково-практичне обґрунтування сталого розвитку агроекосистем України» (№ ДР 0106U004038), завдання 04.02.01./095 «Вивчити вплив екологічних чинників на стан земельних ресурсів та розробити науково-методичні основи створення спеціальних сировинних зон» (№ ДР 107U005312) та Міністерства аграрної політики України «Розробити науково-методичні рекомендації щодо агроекологічної оцінки сільськогосподарських підприємств на предмет їхньої відповідності вимогам біологічного землеробства» (№ ДР 0106U009462).

Мета і завдання дослідження. Основною метою роботи є науково-методичне обґрунтування створення та експлуатації спеціальних сировинних зон з виробництва продуктів дитячого харчування на регіональному і місцевому рівнях за результатами дослідження агроекологічного стану сільськогосподарських угідь.

Відповідно до мети дослідження передбачалося виконання наступних завдань:

здійснити аналіз наукової, правової, нормативної і методичної бази щодо створення спеціальних сировинних зон;

обґрунтувати і розробити методи агроекологічної оцінки сільськогосподарських угідь для визначення спеціальних сировинних зон на регіональному і місцевому рівнях;

провести агроекологічну оцінку земель Київської області і визначити території придатні для виробництва продуктів дитячого харчування;

провести агроекологічну оцінку окремих суб'єктів господарювання Київської області і визначити їх відповідність статусу спеціальної сировинної зони;

розробити форму екологічного паспорта сільськогосподарського підприємства для проведення екологічної експертизи і подальшого надання суб'єктам господарювання статусу спеціальної сировинної зони;

обґрунтувати і розробити вимоги до технологій виробництва продукції рослинництва у спеціальних сировинних зонах;

створити базу даних технологій вирощування сільськогосподарських культур у спеціальних сировинних зонах з врахуванням ґрунтово-кліматичних умов;

обґрунтувати і розробити процедуру контролю за експлуатацією спеціальних сировинних зон і дотриманням вимог виробництва сільськогосподарської продукції та апробувати її на прикладі конкретних сільськогосподарських підприємств Київської області.

Об'єкт дослідження - агроекологічний стан земель сільськогосподарського використання.

Предмет дослідження - оцінювання агроекологічного стану сільськогосподарських угідь з метою створення спеціальних сировинних зон для виробництва продуктів дитячого харчування.

Методи дослідження. Комплексну оцінку агроекологічного стану сільськогосподарських угідь проводили аналітико-синтетичними методами шляхом вивчення фондових матеріалів, нормативно-правової бази, літературних джерел. Контроль за використанням спеціальних сировинних зон здійснювали шляхом екологічної експертизи документації та обстеження суб'єктів господарювання. Визначення екотоксикологічних показників стану ґрунтів, якості кормів і сировини у спеціальних сировинних зонах проводили за використання лабораторного методу. Побудову картосхем придатності сільськогосподарських територій для створення спеціальних сировинних зон здійснювали за використання ГІС-технологій. Встановлення достовірності отриманих результатів здійснювали статистичними методами.

Наукова новизна результатів дослідження. Вперше на основі системного підходу та комплексного аналізу агроекологічного стану сільськогосподарських територій розроблено теоретичне підґрунтя для створення спеціальних сировинних зон з виробництва якісних і безпечних продуктів дитячого харчування.

Розвинуто та поглиблено теоретичні положення агроекологічної оцінки сільськогосподарських угідь О.О.Созінова, М.В.Козлова, В.В.Медвєдєва, В.І.Кісіля, М.К.Шикули, М.М.Городнього та інших, стосовно їх придатності для виробництва продуктів дитячого харчування, що дало можливість визначати спеціальні сировинні зони на різних рівнях організації сільськогосподарських територій - регіональному і місцевому.

Удосконалено методологію агроекологічного оцінювання сільськогосподарських територій для визначення їх придатності вимогам спеціальних сировинних зон. Запропоновано для комплексної агроекологічної оцінки використовувати інтегральний показник родючості ґрунту з подальшим відповідним ранжуванням ґрунтів.

Наукова новизна дослідження підтверджена Патентом на корисну модель №33772 «Спосіб визначення відповідності земель сільськогосподарського призначення вимогам до спеціальних сировинних зон».

Практичне значення одержаних результатів. Використання розроблених наукових положень щодо створення та експлуатації спеціальних сировинних зон є гарантією одержання якісних і безпечних продуктів дитячого харчування.

Основні положення агроекологічної оцінки викладено у методичних рекомендаціях «Оцінка придатності сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон», «Методичні рекомендації з надання статусу спеціальної сировинної зони та контролю за її використанням», які використовуються спеціальними комісіями територіальних органів виконавчої влади з питань аграрної політики при обласних державних адміністраціях.

Розробку використано для здійснення екологічної експертизи та підготовлення агроекологічного обґрунтування для надання статусу спеціальної сировинної зони суб'єктам господарювання Київської, Полтавської, Черкаської, Вінницької, Сумської областей.

Розроблену картосхему придатності земель Київської області для створення спеціальних сировинних зон передано у спеціальну комісію при Київській обласній державній адміністрації.

Розроблену базу даних технологій можна використовувати у сільськогосподарських підприємствах, які мають статус спеціальної сировинної зони, для оптимізації технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися у вищих навчальних закладах при викладанні курсів лекцій «Агроекологія», «Екологічна експертиза».

Особистий внесок здобувача. Автор дисертаційної роботи брав участь у розробленні методології визначення спеціальних сировинних зон, розробляв методи побудови картосхем інтегральної та комплексної оцінок придатності сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон; брав участь у створенні і наповненні бази даних екологобезпечних технологій; розробляв форму і структуру екологічного паспорта та процедуру екологічного аудиту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на конференції молодих вчених «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва» (Київ, 2007); міжнародній науково-практичній конференції «Екологія: вчені у вирішенні проблем науки, освіти і практики» (Житомир, 2007); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Екотрофологія - міст у майбутнє харчування людини» (Біла Церква, 2007); всеукраїнській науково-практичній конференції «Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва» (Київ, 2008); ІІ науково-практичній конференції молодих учених «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва» (Київ, 2008).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 11 наукових праць, в тому числі 3 статті у фахових виданнях, зареєстрованих у ВАК України, 1 патент на винахід, 3 науково-методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація у вигляді рукопису викладена на 204 сторінках машинописного тексту комп'ютерної верстки, має 5 розділів, 64 таблиці, 14 рисунків, висновки та пропозиції виробництву, 3 додатки. Список використаної літератури містить 202 джерела, серед них 22 латиницею. Додатки містять матеріали, що підтверджують практичне значення використання результатів досліджень.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Передумови створення спеціальних сировинних зон для виробництва продуктів дитячого харчування (огляд літератури)

Аналіз джерел літератури показав, що екологічна ситуація у багатьох регіонах України незадовільна, що може бути причиною погіршення здоров'я населення і, особливо, дітей. З огляду на це, потребує вирішення питання забезпечення цієї категорії населення якісними і безпечними продуктами харчування. Світовий досвід свідчить, що такі продукти можна отримати лише у сприятливих екологічних умовах та за застосування спеціальних технологій. В Україні залишаються невирішеними питання, пов'язані з порядком визначення спеціальних сировинних зон на державному, регіональному та місцевому рівнях; з процедурою контролю за дотриманням вимог до їх експлуатації, сертифікації та інспектування. Надзвичайно важливого значення набувають технології, які можна застосовувати для отримання сировини і продуктів дитячого харчування. Аналіз літератури показав доцільність використання досвіду розвинених країн щодо впровадження принципів органічного виробництва, які можуть бути гарантією якості і безпеки продуктів дитячого харчування.

Умови та методика проведення дослідження

Для проведення дослідження на регіональному рівні взято Київську область, на місцевому - сільськогосподарські підприємства Київської області: ВАТ «Синявське», Рокитнянського району; СТОВ «Агросвіт», Миронівського району; СТОВ «Пологівське» Васильківського району.

Оцінку придатності сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон на регіональному та місцевому рівнях проводили за використання результатів моніторингу грунтів, агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, інформації щодо застосування пестицидів та агрохімікатів, розташування промислових підприємств та об'єктів, що можуть забруднювати навколишнє природне середовище, автомобільних шляхів загальнодержавного і регіонального значення. Придатність сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон визначали згідно з критеріями та нормативами, наведеними у «Методичних рекомендаціях з надання статусу спеціальної сировинної зони та контролю за її використанням». Залежно від значень показників, сільськогосподарські угіддя поділяли на 3 категорії придатності: придатні (сільськогосподарські угіддя, агроекологічний стан яких не перешкоджає одержанню високоякісної сільськогосподарської сировини для виробництва продуктів дитячого харчування); обмежено придатні (сільськогосподарські угіддя, показники ґрунтової родючості яких не відповідають оптимальному стану і потребують заходів щодо їх покращення); непридатні (сільськогосподарські угіддя, на яких неможливо одержати сировину, придатну для виробництва продуктів дитячого харчування).

Картосхеми агроекологічної оцінки Київської області за показниками родючості ґрунтів, забруднення радіонуклідами, розташування промислових, комунальних та інших об'єктів - забруднювачів природного середовища, побудовано за допомогою програм Map Info Professional 5.0 і Adobe Photoshop CS. Позамасштабними знаками наносилися об'єкти, що можуть забруднювати навколишнє природне середовище.

Для проведення екологічного аудиту щодо дотримання господарствами вимог, які ставляться до спеціальних сировинних зон, здійснювали виїзди у господарства, проводили оцінку господарської діяльності у галузі рослинництва і тваринництва, контроль за станом ґрунтів, застосуванням систем удобрення та захисту рослин, якістю кормових культур, сировини та кінцевого продукту. З цією метою проводили відбір зразків ґрунту, кормових культур, кормів (силос, сінаж, різнотрав'я) згідно загальноприйнятих методик. Визначення вмісту важких металів в ґрунтах та кормах проводили з використанням атомно-абсорбційного методу, біохімічний аналіз кормів проводили згідно чинних в Україні нормативних документів (ГОСТ 27262, ГОСТ 27548, ГОСТ 13486.4, ГОСТ 13496.2,

ГОСТ 13496.14 та ін.)

Базу даних технологій вирощування сільськогосподарських культур у спеціальних сировинних зонах створювали за допомогою програмного забезпечення Microsoft Visual FoxPro (7.0).

Статистичну обробку експериментальних даних здійснювали за допомогою Microsoft Office Excel 2007.

Розроблення порядку визначення придатності сільськогосподарських угідь для створення спеціальних сировинних зон на регіональному рівні

(на прикладі Київської області)

Порядок визначення придатності сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон на регіональному рівні передбачає наступні основні етапи роботи:

· Оцінювання рівня родючості ґрунтів за окремими показниками, розрахунок інтегрального показника родючості, віднесення певної території до відповідної категорії придатності, побудова картосхем.

· Визначення територій, забруднених радіонуклідами і таких, що можуть підпадати під вплив інших джерел забруднення; побудова картосхем.

· Комплексне оцінювання агроекологічного стану сільськогосподарських угідь регіону; побудова комплексних картосхем.

Комплексні картосхеми, розроблені за таким принципом, доцільно використовувати при складанні перспективних планів розвитку регіону з метою визначення місць розташування спеціальних сировинних зон і переробних підприємств з виробництва продуктів дитячого харчування.

Для визначення відповідності сільськогосподарських угідь Київської області вимогам спеціальних сировинних зон використано дані VIIІ і ІХ-го турів суцільної агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, що проводилася Київським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість».

Оцінювання відповідності сільськогосподарських угідь Київської області вимогам спеціальних сировинних зон проведено у розрізі адміністративно-територіальних районів за основними показниками, що характеризують родючість ґрунту (вміст гумусу, реакція ґрунтового розчину (рН), вміст рухомого фосфору та обмінного калію).

Згідно з природно-сільськогосподарським районуванням, в Київській області виділяли Поліську, Лісостепову природно-сільськогосподарські зони та перехідну міжзональну територію землекористування. До перехідної території віднесено три адміністративні райони - Броварський, Києво-Святошинський і Макарівський.

Належність сільськогосподарських угідь до категорії придатності (П), визначали шляхом встановлення відповідності обстеженої площі вимогам спеціальних сировинних зон:

де S_n - площа угідь з показником родючості відповідно до певного рівня придатності, га; S - загальна обстежена площа угідь, га.

Сільськогосподарські угіддя району відносили до конкретної категорії придатності за умови переважання в них ґрунтів з певним рівнем родючості (> 50% від загальної площі).

Результати оцінювання території Київської області показали, що за вмістом гумусу в орному шарі ґрунту переважна більшість сільськогосподарських угідь «обмежено придатні» для створення спеціальних сировинних зон; за реакцією ґрунтового розчину всі сільськогосподарські угіддя відносяться до категорії «придатні»; за вмістом обмінного калію найбільш придатними є райони, що розташовуються у східній та південно-центральній частині області; за вмістом рухомого фосфору до категорії «придатні» відносяться Вишгородський, Броварський, Києво-Святошинський, Баришівський, Бориспільський, Васильківський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Яготинський, Кагарлицький, Рокитнянський, Миронівський, Богуславський, Тетіївський, Ставищанський райони.

З метою врахування всіх показників родючості ґрунту, які використовували для оцінювання, було введено «інтегральний показник родючості ґрунту». Інтегральний показник визначали методом експертних оцінок. Для цього було встановлено пріоритетний ряд щодо впливу окремих показників на загальний рівень родючості ґрунту та екологічну стійкість сільськогосподарських угідь: гумус > рН > Р₂О₅ > К₂О. Визначено ваговий внесок кожного показника в межах 100 бальної оціночної шкали: гумус - 55 балів, рН - 20, Р₂О₅ - 15, К₂О - 10 балів. Визначену кількість балів (в сумі - 100) приймали як еталонну, що відповідає оптимальному стану ґрунтів і надає можливість віднести їх до категорії «придатні». У визначенні інших категорій керувалися загальноприйнятими вимогами до екологічного нормування, а саме відхилення від оптимуму на 10% - задовільний стан, на 25% - незадовільний стан. Відповідно до цього, зниження рівня родючості відносно оптимального стану на 10% дозволяє віднести ґрунти до категорії «обмежено придатні», на 25% і більше - «непридатні». Згідно проведених розрахунків прийнято наступне ранжування ґрунтів щодо придатності вимогам спеціальних сировинних зон за інтегральним показником родючості: придатні >80 балів; обмежено придатні 80 - 50; непридатні < 50 балів.

За результатом розрахунку інтегральних показників родючості ґрунтів більшість районів Київської області (13 з 25-ти) можна віднести до категорії «обмежено придатні», 12 районів - до категорії «придатні». Необхідно відмітити, що райони найбільш придатні для створення спеціальних сировинних зон за інтегральним показником ґрунтової родючості розташовані, переважно, в східній та південно-центральні частині області, що пов'язано з відповідністю розповсюджених там ґрунтів оптимальним параметрам родючості (табл.1).

Аварія на ЧАЕС призвела до забруднення сільськогосподарських угідь за межами 30-км зони (у тому числі і протягом усього західного сліду від Поліського району Київської області до Волині). Враховуючи важливість вище зазначеного, постає необхідність у визначенні територій придатних для створення спеціальних сировинних зон, що не забрудненні радіонуклідами. На основі використання матеріалів радіаційної забрудненості України та згідно з методичними рекомендаціями з визначення спеціальних сировинних зон, було проведено оцінку рівня забруднення території Київської області цезієм - 137. Аналіз показав, що непридатними є північні райони - Поліський, Іванківський, Вишгородський, які найбільше постраждали від аварії на ЧАЕС. Локально забрудненими і тому частково непридатними для створення спеціальних сировинних зон виявилися Білоцерківський, Рокитнянський, Ставищанський й Таращанський райони. Практично не забрудненими цезієм - 137 виявилися райони, розташовані у лівобережній частині регіону: Броварський, Бориспільський, Баришівський, Згурівський, Яготинський, Переяслав-Хмельницький.

Для об'єктивнішої характеристики екологічної ситуації в регіоні було проведено оцінку можливих джерел антропогенного впливу, до яких відносяться промислові підприємства, електростанції, полігони промислових та будівельних відходів, сміттєзвалища, пункти зберігання пестицидів, небезпечних та радіоактивних відходів, магістральні й регіональні автомобільні шляхи та інші екологічно небезпечні об'єкти.

Таблиця 1.Придатність ґрунтів адміністративних районів Київської області вимогам спеціальних сировинних зон за рівнем родючості (бали)

№	Район	Гумус	рН	Р2О5	К2О	Сума балів	Придатність
1	Білоцерківський	40	20	10	7	77	Обмежено придатний
2	Богуславський	40	20	15	10	85	Придатний
3	Васильківський	40	20	15	10	85	Придатний
4	Володарський	40	20	10	10	80	Обмежено придатний
5	Згурівський	40	20	10	10	80	Обмежено придатний
6	Кагарлицький	40	20	15	10	85	Придатний
7	Миронівський	40	20	15	10	85	Придатний
8	Обухівський	40	20	15	10	85	Придатний
9	П.-Хмельницький	40	20	15	10	85	Придатний
10	Рокитнянський	40	20	15	10	85	Придатний
11	Сквирський	40	20	10	7	77	Обмежено придатний
12	Ставищенський	40	20	15	10	85	Придатний
13	Таращанський	40	20	10	7	77	Обмежено придатний
14	Тетіївський	40	20	15	10	85	Придатний
15	Фастівський	40	20	10	10	80	Обмежено придатний
16	Яготинський	40	20	15	20	85	Придатний
17	Баришівський	40	20	15	7	82	Придатний
18	Бориспільський	27	20	15	7	69	Обмежено придатний
19	Броварський	40	20	15	7	82	Придатний
20	Вишгородський	40	20	15	5	80	Обмежено придатний
21	К.-Святошинський	40	20	15	5	80	Обмежено придатний
22	Бородянський	40	20	10	5	75	Обмежено придатний
23	Іванківський	40	20	10	5	75	Обмежено придатний
24	Макарівський	40	20	10	5	75	Обмежено придатний
25	Поліський	40	20	10	7	77	Обмежено придатний

Аналіз ситуації показав, що на території Київської області розташовано 503 підприємства, які здійснюють викиди в атмосферне повітря; 340 підприємств, що утворюють та розміщують відходи; 73 підприємства, що здійснюють скид у водні об'єкти. Крім промислових підприємств, проведено оцінювання полігонів промислових та будівельних відходів, сміттєзвалищ, пунктів зберігання пестицидів та агрохімікатів, магістральних та регіональних автомобільних шляхів. Всі ці об'єкти було нанесено на картосхему позамасштабними знаками.

За результатами дослідження розроблено комплексну картосхему Київської області, що відбиває всі основні чинники, які впливають на агроекологічний стан сільськогосподарських угідь.

Результати комплексної оцінки показали, що найпридатливішими територіями для створення спеціальних сировинних зон є сільськогосподарські угіддя, розташовані у лівобережній частині області (Броварський, Баришівський, Згурівський, Яготинський та Переяслав-Хмельницький райони), більша частина правобережних лісостепових районів (Фастівський, Васильківський, Сквирський, Рокитнянський, Миронівський та Володарський), а також частково Тетіївський, Ставищенський, Богуславський та Кагарлицький райони.

Розроблення порядку визначення придатності сільськогосподарських угідь для створення спеціальних сировинних зон на місцевому рівні

Порядок визначення придатності сільськогосподарських угідь для створення спеціальних сировинних зон на місцевому рівні передбачає всебічну оцінку суб'єкту господарювання на предмет його відповідності статусу спеціальної сировинної зони. Для цього застосовують процедуру екологічної експертизи, в ході якої проводиться оцінювання антропогенного впливу на територію спеціальної сировинної зони внаслідок промислової та іншої діяльності; рівня родючості ґрунтів за комплексом агрохімічних і фізико-хімічних показників; рівня забруднення ґрунтів радіонуклідами, важкими металами, залишковими кількостями пестицидів; агротехнологій, які використовуються для отримання сировини і продуктів дитячого харчування. Експертизі підлягають матеріали, в яких документально зафіксовано вищезазначені характеристики. Як свідчить міжнародний досвід, для правильної організації цієї роботи повинен існувати уніфікований документ, який достатньо відбиває стан сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до цього, в ході виконання роботи розроблено «Екологічний паспорт спеціальної сировинної зони», який охоплює всі аспекти господарської діяльності, технології та технологічні процеси, що застосовують в виробництві, основні ризики та можливі антропогенні впливи на якість сільськогосподарської сировини та продукції. Водночас він є досить простим у застосуванні та адаптованим до вітчизняної нормативної бази. Екологічний паспорт складається з 4-х розділів:

1) загальні відомості про господарство (повна назва, керівник та головний агроном, поштова та юридична адреса, контактна інформація, банківські реквізити та інше);

2) характеристика території господарства (загальна площа господарства, площа сільськогосподарських угідь за категоріями - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та ін., несільськогосподарські угіддя, господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження та інші землі);

3) характеристика просторового розташування господарства відносно джерел можливого антропогенного впливу (промислові підприємства, сміттєзвалища, склади пестицидів та агрохімікатів та інші екологічно небезпечні об'єкти, магістральні та регіональні автомобільні шляхи, відстань до цих об'єктів та інше);

4) характеристика виробничої діяльності господарства (рослинництво - сівозміни, сільськогосподарські культури та сорти, системи удобрення, захисту, обробітку ґрунту; тваринництво - види та кількість тварин, кількість отриманого гною та органічних компостів, види кормів та харчових домішок, джерела надходження кормів; якісні показники основних видів кормів та молока).

Екологічний паспорт також включає матеріали агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (агрохімічні паспорти полів та земельних ділянок, видані в установленому порядку державними проектно-технологічними центрами охорони родючості ґрунтів і якості продукції в Автономній Республіці Крим та областях) та індексні кадастрові карти із зазначенням межі земельної ділянки та кадастрового номеру, видані відповідною державною або іншою землевпорядною організацією.

Відповідно до визначеного порядку, за результатами аналізу вищезазначеної документації проведено оцінку агроекологічного стану сільськогосподарських підприємств Київської області: ВАТ «Синявське», СТОВ «Агросвіт», СТОВ «Пологівське» на їх відповідність статусу спеціальних сировинних зон.

Визначено можливість забруднення сільськогосподарських угідь вищевказаних господарств внаслідок впливу антропогенних джерел. Приклад такої роботи у ВАТ «Синявське» представлено на рис.2.

В цілому, екологічна експертиза документації ВАТ «Синявське», СТОВ «Агросвіт», СТОВ «Пологівське» виявила загальні і специфічні недоліки, показала відповідність фактичних і нормативних показників стану сільськогосподарських угідь і ступінь відповідності суб'єктів господарювання статусу спеціальної сировинної зони. Проведена робота дозволила зробити загальні висновки, а саме: господарства можуть претендувати на статус спеціальної сировинної зони лише за умови проведення обстеження всіх полів на вміст радіонуклідів; дотримання позитивного балансу гумусу та основних поживних речовин у ґрунтах, забезпечення рослин мікроелементами; відмови від застосування пестицидів синтетичного походження при вирощуванні сільськогосподарських культур.

Розроблення науково-методичних основ експлуатації спеціальних сировинних зон

Основним питанням, що постає після визначення вимог до спеціальних сировинних зон та надання суб'єктам господарювання відповідного статусу, є уніфікація процедури підтвердження наданого статусу. Аналіз вітчизняної та зарубіжної нормативної бази показав, що перевірку дотримання суб'єктами господарювання загальних вимог до спеціальних сировинних зон доцільно проводити у межах процесу екологічного аудиту, який найбільше подібний до міжнародних процедур сертифікації та інспектування.

В ході розроблення процедури екологічного аудиту враховано основні чинники, що можуть негативно впливати на якість сільськогосподарської продукції та стан навколишнього природного середовища. Визначено, що процес проведення екологічного аудиту спеціальної сировинної зони доцільно розбити на 3 етапи:

1) аналіз наявної документації господарства (екологічного паспорта, матеріалів суцільного агрохімічного обстеження сільськогосподарських угідь, планів землекористування та інших картосхеми господарства; довідок щодо надходження та застосування в господарстві різних видів мінеральних та органічних добрив, сидератів, засобів захисту рослин, біологічно активних речовин; технологічних карт; довідок ветеринарної служби та ін.);

2) обстеження об'єкта екологічного аудиту (візуальне обстеження з метою ідентифікування видимих проявів забруднення навколишнього природного середовища; визначення джерел реального та потенційного забруднення; огляд виробничих процесів, стану інфраструктури господарства, господарських приміщень, природоохоронних споруд та ін.; відбирання та аналіз зразків ґрунту, сільськогосподарських рослин, кормів та сировини, що йде на виготовлення продуктів дитячого харчування);

3) формування висновків екологічного аудиту та подальше надання рекомендацій, щодо усунення недоліків.

На основі розробленого порядку проводили екологічний аудит

ВАТ «Синявське», СТОВ «Агросвіт», СТОВ «Пологівське», в процесі якого порівнювали результати екологічної експертизи 2005 - 2006 рр. з показниками 2007 року.

Результати аудиту виявили недоліки, які були характерними для всіх вищезазначених сільськогосподарських підприємств, а саме: відбулися зміни у територіальному розташуванні сільськогосподарських угідь, які пов'язані з приєднанням до господарств нових відділків на які відсутній статус спеціальної сировинної зони (в першу чергу це стосується ВАТ «Синявське», де площа сільськогосподарських угідь збільшилася з 1064 до 4065 га); залишилися необстеженими сільськогосподарські угіддя зазначених господарств на вміст радіонуклідів, що унеможливлює підготовку об'єктивних висновків про їх придатність; всі господарства при вирощуванні сільськогосподарських культур використовують пестициди та агрохімікати, заборонені для застосування у спеціальних сировинних зонах. В межах процедури екологічного аудиту здійснювали вибірковий контроль за станом ґрунтів, якістю кормових культур та кормів.

Аналіз зразків ґрунту на вміст важких металів показав, що їх концентрація у верхніх шарах знаходилася в межах допустимої і не спостерігалося тенденції до подальшого нагромадження (рис.3).

Аналіз кормових культур на вміст важких металів підтвердив отриману інформацію і показав незначну транслокацію Cu, Zn і Pb з ґрунту у рослини. Вміст важких металів у кормових культурах був значно нижчий за чинні в Україні нормативи (ГДК, мг/кг: мідь - 30, цинк - 50, свинець - 5) (табл.2).

Таблиця 2. Вміст важких металів у кормових культурах ВАТ «Синявське», СТОВ «Агросвіт», СТОВ «Пологівське»

ВАТ «Синявське»
Вміст металу, мг/кг	Бобово-злакова травосуміш	Зелена маса конюшини	Кукурудза на силос
Мідь	1,43±0,01	3,26±0,06	2,63±0,12
Цинк	8,68±0,05	8,15±0,10	9,94±0,02
Свинець	1,05±0,06	1,34±0,14	1,54±0,15
СТОВ «Агросвіт»
Вміст металу, мг/кг	Бобово-злакова травосуміш	Злакова травосуміш	Кукурудза на силос
Мідь	5,69±0,16	3,98±0,14	1,98±0,09
Цинк	13,08±0,10	4,49±0,13	9,82±0,04
Свинець	0,84±0,04	1,62±0,13	1,82±0,06
СТОВ «Плологівське»
Вміст металу, мг/кг	Кукурудза на зелену масу	Кукурудза на силос	Зелена маса люцерни
Мідь	3,11±0,13	2,92±0,17	5,86±0,18
Цинк	8,19±0,18	8,54±0,20	12,05±0,22
Свинець	2,25±0,10	1,28±0,10	1,15±0,17

Аналіз кормів, які безпосередньо використовувалися для відгодівлі ВРХ, показав відхилення в сторону погіршення деяких показників якості.

В цілому, одним з основних висновків екологічного аудиту було встановлення невідповідності технологій вирощування сільськогосподарських культур чинним вимогам.

Однією з умов ефективної експлуатації спеціальних сировинних зон є застосування спеціальних технологій, які повинні гарантувати отримання якісної і безпечної продукції, високий рівень рентабельності виробництва, а також збереження і охорону природних ресурсів. У зв'язку з цим було розроблено вимоги до технологій вирощування сільськогосподарських культур у спеціальній сировинній зоні та створено відповідну базу даних.

Створення бази даних технологій придатних для застосування у спеціальних сировинних зонах

Базу даних розроблено за структурою, яка враховувала ґрунтово-кліматичну зону України (Полісся, Лісостеп, Степ, гірська зона Карпат та субтропічна зона Південного берегу Криму), тип ґрунту, оптимальні сівозміни, агротехніку вирощування окремих сільськогосподарських культур, системи їх удобрення та захисту, економічні показники ефективності. Для управління базою даних було розроблено програмне забезпечення, за допомогою якого можна швидко підібрати необхідну технологію вирощування сільськогосподарських культур в певних ґрунтово-кліматичних умовах конкретної зони. Інтерфейс першої сторінки екранної форми бази даних наведено на рис.4.

Програмне забезпечення надає можливість користувачу знайти потрібну технологію за заданими параметрами, проглянути її складові у базі даних та, за необхідності, роздрукувати у вигляді документу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і новий підхід до комплексного аналізу агроекологічного стану сільськогосподарських територій для створення спеціальних сировинних зон з виробництва якісних і безпечних продуктів дитячого харчування. Розвинуто та поглиблено теоретичні положення агроекологічної оцінки сільськогосподарських угідь, що надало можливість визначати спеціальні сировинні зони на різних рівнях організації сільськогосподарських територій - регіональному і місцевому.

1. Розроблено порядок визначення придатності сільськогосподарських територій на регіональному рівні для створення спеціальних сировинних зон, який базується на комплексній та інтегральній оцінці агроекологічного стану сільськогосподарських угідь з урахуванням рівня родючості ґрунтів та антропогенного забруднення.

2. За використання розроблених підходів здійснено агроекологічну оцінку земель Київської області і визначено території придатні для виробництва продуктів дитячого харчування. Визначено, що придатними є сільськогосподарські угіддя, розташовані у лівобережній частині області (Броварський, Баришівський, Згурівський, Яготинський та Переяслав-Хмельницький райони), та більша частина правобережних лісостепових районів (Фастівський, Васильківський, Сквирський, Рокитнянський, Миронівський та Володарський, а також частково Тетіївський, Ставищенський, Богуславський та Кагарлицький райони).

3. Розроблено порядок проведення агроекологічної оцінки суб'єктів господарювання на їх відповідність статусу спеціальної сировинної зони, який включає процедуру екологічної експертизи документації щодо рівня родючості і забруднення ґрунтів, наявності джерел антропогенного впливу на сільськогосподарські угіддя та особливостей технологічних процесів отримання сировини.

4. Згідно розробленого порядку проведено оцінку агроекологічного стану сільськогосподарських підприємств Київської області - ВАТ «Синявське»,

СТОВ «Агросвіт», СТОВ «Пологівське» на відповідність статусу спеціальної сировинної зони. Визначено недоліки, які необхідно усунути для подальшого отримання статусу спеціальної сировинної зони.

5. Показано, що у практичній діяльності для встановлення статусу спеціальної сировинної зони і подальшого контролю за її експлуатацією необхідно мати уніфікований документ, затверджений у чинному порядку. Таким документом може бути екологічний паспорт сільськогосподарського підприємства. Розроблено структуру екологічного паспорту, яка включає загальні відомості про господарство, характеристику землекористування, галузей рослинництва та тваринництва.

6. Розроблено вимоги до експлуатації спеціальних сировинних зон, які представляють собою систему заборон і дозволів відносно певних видів господарської діяльності та сільськогосподарських технологій отримання сировини для виробництва продуктів дитячого харчування. Відповідно до визначених вимог створено електронну базу технологій виробництва сільськогосподарської продукції у спеціальних сировинних зонах з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов їх застосування.

7. З метою проведення контролю за експлуатацією спеціальних сировинних зон розроблено процедуру екологічного аудиту, яка передбачає контроль за документацією та натурні дослідження ґрунту, рослинної продукції, кормів, сировини для виготовлення продуктів дитячого харчування. Згідно розробленої процедури, проведено екологічний аудит сільськогосподарських підприємств Київської області - ВАТ «Синявське», СТОВ «Агросвіт», СТОВ «Пологівське» і встановлено їх відповідність наданому раніше статусу спеціальної сировинної зони.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Розроблені науково-методичні підходи до створення та експлуатації спеціальних сировинних зон рекомендується використовувати спеціальним комісіям при територіальних органах виконавчої влади з питань аграрної політики та суб'єктам господарювання для отримання статусу спеціальної сировинної зони.

Спеціальним комісіям при територіальних органах виконавчої влади з питань аграрної політики та суб'єктам господарювання рекомендовано у своїй роботі застосовувати основні положення агроекологічної оцінки, які викладено у методичних рекомендаціях «Оцінка придатності сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон», «Методичних рекомендаціях з надання статусу спеціальної сировинної зони та контролю за її використанням» та Патенті на корисну модель № 33772 «Спосіб визначення відповідності земель сільськогосподарського призначення вимогам до спеціальних сировинних зон».

Використання розроблених науково-методичних підходів до створення та експлуатації спеціальних сировинних є гарантією одержання якісних і безпечних продуктів дитячого харчування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вдовиченко А.В. Науково-методичні засади створення та експлуатації спеціальних сировинних зон / О.І.Фурдичко, Н.А.Макаренко, О.О.Ракоїд [та ін.] // Агроекологічний журнал - 2008. - № 2. - С. 5 - 10.

2. Вдовиченко А.В. Спеціальні сировинні зони: вимоги до технологій вирощування сільськогосподарських культур / Н.А. Макаренко, А.В. Вдовиченко, О.О. Ракоїд [та ін.] // Агроекологічний журнал. - Червень. - 2008. - С. 160 - 163.

3. Вдовиченко А.В. Екологічна оцінка регіону для створення спеціальних сировинних зон / Н.А. Макаренко, А.В. Вдовиченко, О.О. Ракоїд [та ін.] // Таврійський науковий вісник, 2008. - № 58. - С. 313 - 319.

4. Вдовиченко А.В. Агроекологічне обґрунтування створення та спеціальних сировинних зон / Макаренко Н.А., Ракоїд О.О., Козлов М.В. [та ін.] // Екологія: вчені у вирішені проблем науки, освіти і практики: зб. доп. учасн. міжнар. наук.-практ. конф., 24 - 25 трав. 2007 р. - Житомир: Вид. «Державний агроекологічний університет», 2007. - С. 46 - 50

5. Вдовиченко А.В. Агроекологічна оцінка сільськогосподарських угідь при створенні спеціальних сировинних зон / А.В. Вдовиченко // Енергозберігаючі в землеробстві за ринкових умов господарювання: мат. наук.-практ. конф. мол. вчен. і спец., 27 - 29 лист. 2006 р. Чабани. - К.: ЕКМО, 2006. - С.9 - 10.

6. Вдовиченко А.В. Оцінка сільськогосподарських угідь для створення ССЗ з використанням геоінформаційних технологій / А.В. Вдовиченко // Екологічні проблеми сільськогосподарського агровиробництва: мат. наук.-практ. конф. мол. вчен., 22 - 24 трав. 2007 р. - К., 2007. - С. 9 - 10.

7. А.В. Вдовиченко. «Екологічний аудит сільськогосподарських підприємств, що мають статус ССЗ // Матеріали ІІ науково-практичної конференції молодих вчених. «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва» 9 - 11вересня. Київ - 2008. - С. 7 - 8.

8. Оцінка придатності сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон / За ред. академіка УААН О.І. Фурдичка. - К., 2006. - 20с. - (Методичні рекомендації).

9. Методичні рекомендації з надання статусу спеціальної сировинної зони та контролю за її використанням / За ред. академіка УААН О.І. Фурдичка. - К., 2007. - 35 с. - (Методичні рекомендації).

10. Агроекологічна оцінка відповідності сільськогосподарських підприємств органічного агровиробництва / За ред. д.с.-г.н. Н.А. Макаренко.- К., 2007.- 37 с. - (Методичні рекомендації).

11. Пат. 33772 Україна, МПК (2006) B09C 1/00 E21C 41/00. Спосіб визначення відповідності земель сільськогосподарського призначення вимога до спеціальних сировинних зон / Макаренко Н.А., Ракоїд О.О., Вдовиченко А.В.; заявник та власник патенту Інститут агроекології УААН - № 200802882; заявл. 05.03.2008; 10.07.2008, Бюл. №13.

АНОТАЦІЯ

Вдовиченко А.В. Агроекологічне обґрунтування створення та експлуатації спеціальних сировинних зон. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16.- екологія. - Інститут агроекології УААН, Київ 2008.

Дисертація присвячена актуальній на сьогодні проблемі в Україні - отриманню високоякісних екологічно безпечних продуктів дитячого та дієтичного харчування.

В дисертації наведено методику визначення придатності сільськогосподарських угідь вимогам спеціальних сировинних зон (ССЗ) для вирощування сировини придатної для виготовлення продуктів дитячого харчування на регіональному та локальному рівнях. Визначено території придатні для створення ССЗ в Київській області та проведено оцінку сільськогосподарських підприємств щодо відповідності статусу спеціальних сировинних зон. Розроблено структуру екологічного паспорту ССЗ. З метою проведення контролю за експлуатацією спеціальних сировинних зон розроблено процедуру екологічного аудиту. Згідно розробленої процедури, проведено екологічний аудит сільськогосподарських підприємств Київської області. Відповідно до визначених вимог щодо експлуатації спеціальних сировинних зон, встановлено вимоги до технологій виробництва сільськогосподарської продукції в ССЗ. Створено електронну базу технологій виробництва сільськогосподарської продукції у ССЗ.

Ключові слова: дитяче харчування, спеціальні сировинні зони, сільськогосподарські угіддя, ґрунт, аудит, база даних.

АННОТАЦИЯ

Вдовиченко А.В. Агроэкологическое обоснование создания и эксплуатации специальных сырьевых зон. - Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 03.00.16. - экология. - Институт агроэкологии УААН, Киев 2008.

Диссертация посвящена актуальной проблеме в Украине - получению высококачественных экологически безопасных продуктов детского и диетического питания.

Разработаны научно-методические основы определения пригодности сельскохозяйственных территорий на региональном уровне для создания специальных сырьевых зон, которые базируются на комплексной и интегральной оценке агроэкологического состояния сельскохозяйственных угодий с учетом уровня плодородия почв и антропогенного загрязнения.

С использованием разработанных подходов проведена агроэкологическая оценка Киевской области и определены территории, где возможно производство продуктов детского питания. Определено, что наиболее пригодные, для создания специальных сырьевых зон, сельскохозяйственные угодья расположены в левобережной части области (Броварской, Барышевский, Згуровский, Яготинский и Переяслав-Хмельницкий районы), и большая часть правобережных лесостепных районов (Фастовский, Васильковский, Сквирский, Рокитнянский, Мироновский и Володаркий, а также частично Тетиевский, Ставыщенский, Богуславский и Кагарлицкий районы).

Разработан порядок проведения агроэкологической оценки субъектов землепользования на их соответствие статусу специальной сырьевой зоны, который включает процедуру экологической экспертизы документации относительно уровня плодородия и загрязнение почв, наличия источников антропогенного влияния на сельскохозяйственные угодья и особенностей технологических процессов получения сырья.

Согласно разработанному порядку проведена оценка агроэкологического состояния сельскохозяйственных предприятий Киевской области -

ОАО «Синявское», СТОВ «Агросвит», СТОВ «Пологовское» на соответствие статусу специальной сырьевой зоны. Определены недостатки, которые необходимо устранить для дальнейшего получения статуса специальной сырьевой зоны.

Показано, что в практической деятельности для установления статуса специальной сырьевой зоны и дальнейшего контроля над ее эксплуатацией необходимо иметь унифицированный документ, утвержденный в действующем порядке. Таким документом может быть экологический паспорт сельскохозяйственного предприятия. Разработана структура экологического паспорта, которая включает общие сведения о хозяйстве, характеристике землепользования, областей растениеводства и животноводства.

Разработаны требования к эксплуатации специальных сырьевых зон, которые представляют собой систему запретов и разрешений, относительно определенных видов хозяйственной деятельности и сельскохозяйственных технологий получения сырья для производства продуктов детского питания.

Согласно определенным требованиям относительно эксплуатации специальных сырьевых зон, установлено требования к технологиям производства сельскохозяйственной продукции, которые учитывают особенности применения пестицидов и агрохимикатов, севооборотов, подбор сортов сельскохозяйственных культур и др. Создана электронная база технологий производства сельскохозяйственной продукции в специальных сырьевых зонах с учетом почвенно-климатических.

С целью проведения контроля за эксплуатацией специальных сырьевые зоны разработана процедура экологического аудиту, которая предусматривает контроль за документацией и натурные исследования почвы, растительной продукции, кормов и сырья для изготовления продуктов детского питания. Согласно разработанной процедуре, проведено экологический аудит сельскохозяйственных предприятий Киевской области - ОАО «Синявское», СТОВ «Агросвит», СТОВ «Пологовское» и установлено их несоответствие предоставленному прежде статусу специальной сырьевой зоны.

Ключевые слова: детское питание, специальные сырьевые зоны, сельскохозяйственные угодья, почва, аудит, база данных.

SUMMARY

Vdovychenko A.V. Agroecological basing of the creation and exploitation of the special stuff zones. - Manuscript.

Thesis for searching of scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 03.00.16. - ecology. - Institute of agroecology UAAS, Kyiv 2008.

The summary is dedicated to actual on today problem in Ukraine - a reception of the high-quality ecological safe products for kids.

In summary is presented methods of the determination to fitness rural lands to requirements of the special stuff zones for cultivate cheese suitable to fabrication of the products of the kids feeding on regional and local level. Determine territory suitable to making SSZ in Kiev area and is organized estimation farms for correspondences to of the status SSZ. Designed structure of the ecological passport of the special stuff zones. For the reason undertaking the checking for usage special raw materials zones is designed procedure ecological audit. According to designed to procedure, is organized ecological audit the agricultural enterprise of the Kiev area. According to determined requirements for usages of the special raw materials zones, is installed requirements to technology production to agricultural product in special stuff zones. It is created electronic base technology production to agricultural product in special stuff zones.

The Keywords: baby power supply, special stuff zones, agricultural lands, ground, audit, the database.

Размещено на Allbest.ru

...