Обгрунтування екобезпечного ведення сільськогосподарської діяльності з використанням методів математичного моделювання (на прикладі Полтавської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АГРОЕКОЛОГІЇ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 631.95:519.876.5

03.00.16 - екологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Обгрунтування екобезпечного ведення сільськогосподарської діяльності з використанням методів математичного моделювання

(на прикладі Полтавської області)

Шмиголь Юлія Валентинівна

Київ - 2008



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України та Інституті агроекології УААН

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Калініченко Антоніна Володимирівна, Полтавська державна аграрна академія Міністерства аграрної політики України, завідувач кафедри інформаційних систем і технологій

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Шерстобоєва Олена Володимирівна, Інститут агроекології УААН, завідувач відділу біологічного моніторингу

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Коваленко Наталія Петрівна, ННЦ "Інститут землеробства УААН", старший науковий співробітник лабораторії сівозмін

Захист відбудеться “14” травня 2008 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 в Інституті агроекології УААН за адресою: 03143, Україна, м. Київ, вул. Метрологічна, 12.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту агроекології УААН за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 12.

Автореферат розісланий “ 11“ квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Я.В. Чабанюк



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Історично рівень суспільного та економічного розвитку нашої держави значною мірою визначається станом аграрної галузі. Саме тому гармонізація розвитку суспільства та забезпечення його екологічної стабільності безпосередньо пов'язані із ефективністю функціонування сільськогосподарського виробництва (Трегобчук В.М., 1996; Черніков В.О., 2000 та ін.).

У комплексі проблем з формування умов для збалансованості розвитку агроекосистем України важливою ланкою є збирання, опрацювання та інтерпретація інформації щодо реального стану регіональних агроекосистем і динаміки зовнішніх чинників, що впливають на її структурно-функціональні показники, з наступним аналізом інформації й моделюванням можливих сценаріїв розвитку в часі і просторі, обґрунтуванням управлінських рішень щодо збереження та відновлення основних природних ресурсів - ґрунтів, води та біоти, удосконалення систем землекористування й агротехнологій та отримання достатньої кількості екобезпечної сільськогосподарської продукції високої якості.

Таким чином, за нинішнього екологічного стану аграрного виробництва життєво важливим є впровадження комплексної системи екобезпечного розвитку сільськогосподарського землекористування для кожного регіону із урахуванням конкретних природно-кліматичних, соціальних, економічних та інших регіональних факторів. Для розробки наукових засад практичного переходу до такої системи найбільш доцільним є використання методів математичного моделювання (Вольтер В., 1931; Бородій С.О., 2001; Ясковець І.І., 2002 та ін.). Це можливо, якщо за оціночний критерій ефективності управлінських рішень та результатів господарської діяльності прийняти економіко-екологічний підхід.

Екологобезпечне аграрне природокористування має бути основою стабілізації розвитку аграрної сфери всіх регіональних АПК. Врахування природної родючості ґрунтів, збереження високих рівнів продуктивності праці в аграрній сфері та урожайності сільськогосподарських культур (Данилишин Б.М., 1996; Шикула М.К., 1998; Трегобчук В.М., 2003; Медвєдєв В.В., 2005 та ін.) у поєднанні із цілеспрямованим і послідовним переведенням аграрної діяльності на інноваційну модель функціонування та принципи збалансованого, екологічно безпечного та ефективного розвитку є актуальним завданням сьогодення.

Усі вищезазначені питання лягли в основу проведених досліджень і вказують на їх актуальність. У роботі представлено власний підхід до формування екологічно збалансованих та високопродуктивних регіональних агроекосистем методами математичного моделювання із реалізацією моделей на ЕОМ на основі аналізу особливостей функціонування та розвитку окремих сільськогосподарських підприємств Полтавщини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили протягом 2002-2007 рр. відповідно до завдання „Розробити теоретичні основи і екологічно безпечні технології відтворення родючості ґрунтів і системи управління цим процесом шляхом раціонального землекористування, створення моделей ґрунтозахисних систем землеробства, високоефективних добрив та хімічної меліорації, що забезпечують одержання високоякісної продукції та охорони навколишнього середовища” (№ ДР UA 01002372 Р); НТП УААН „Наукові основи сталих агроекосистем” (№ ДР 0196 U002976); НТП УААН ”Агроекологічний моніторинг і моделювання сталих ландшафтів та агроекосистем” (№ ДР 0101 U003294), „Розробка та впровадження ресурсозберігаючих, відповідаючих вимогам охорони праці і екологічної безпеки технологій вирощування екологічно чистої продукції рослинництва” (№ ДР 0198 U0071244).

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень - теоретичне обґрунтування та розробка моделей оптимізації впливу екологічних, соціальних та економічних факторів на рівні окремих сільськогосподарських підприємств на процес формування екологічно безпечних та високопродуктивних агроекосистем.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: агроекосистема економічний безпечний соціальний

дослідити й узагальнити основні підходи до формування високопродуктивних збалансованих агроекосистем;

встановити основні принципи формалізації моделей локальних агроекосистем;

розробити оптимізаційні моделі ведення екологобезпечного сільськогосподарського виробництва для конкретних підприємств Полтавської області;

за допомогою моделей встановити екологобезпечні заходи з підвищення продуктивності агроекосистем та гармонійного розвитку галузей рослинництва і тваринництва;

дослідити еколого-економічні проблеми на підприємствах, що функціонують в умовах невизначеності чи конфлікту.

Об'єкт дослідження - процеси формування та ефективного функціонування екологічно безпечних агроекосистем.

Предмет дослідження - методика математичного моделювання технологій ведення сільськогосподарського виробництва за показниками еколого-економічного впливу на стан складових агроекосистем.

Методи досліджень:

польовий метод - для визначення впливу різних агрозаходів на агрономічні та агрофізичні властивості ґрунтової системи, кількісні і якісні показники продуктивності сільськогосподарських культур, тварин;

статистичний метод - встановлення на основі регресійного, дисперсійного, кореляційного методів достовірності отриманих результатів, функціональних залежностей між різними факторами і процесами;

метод математичного моделювання - представлення конкретного агроекологічного об'єкту чи процесу з метою його аналізу, імітації, оптимізації, прогнозування тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. У результаті узагальнення експериментальних даних уперше теоретично обґрунтовано доцільність моделювання екологобезпечного розвитку сільськогосподарських підприємств на основі методології теорії оптимізації, теорії ігор та теорії масового обслуговування.

Уперше на прикладі аграрних підприємств різних форм власності Полтавської області представлено особливості застосування оптимізаційних моделей вирощування сільськогосподарських культур за лімітованого антропогенного впливу, використання технічних засобів за критерієм енергозбереження, підбору стратегій оптимального комбінування систем удобрення і ґрунтозахисного обробітку.

Уперше розроблено еколого-економічні заходи підвищення ефективності функціонування аграрного підприємства на основі оптимального поєднання галузей.

Практичне значення одержаних результатів. На прикладі аграрних підприємств Полтавської області, на основі методології математичного моделювання із використанням ЕОМ сільськогосподарському виробництву рекомендовані екобезпечні шляхи функціонування та розвитку на основі еколого-економічних критеріїв, що знайшли своє відображення у відповідних рекомендаціях для сільськогосподарського виробника, посібниках, комп`ютерних розробках.

Одержані результати досліджень, висновки, пропозиції використані для рекомендацій щодо забезпечення раціонального функціонування сільськогосподарських підприємств та охорони середовища функціонування у зазначеному регіоні як основи формування екологічно збалансованих і високопродуктивних агроекосистем, підвищення їх екологічної безпечності, енергозбереження та отримання сільськогосподарської продукції високої якості.

Вищезазначені наукові розробки та методичні рекомендації використані для проведення лекційних і лабораторно-практичних занять зі студентами вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача. Дисертант брала участь у розробці програми досліджень і проведенні польових та інших експериментальних досліджень, аналізі економіко-організаційних результатів діяльності сільськогосподарських підприємств різної форми власності. Узагальнила одержані результати у друкованих наукових працях, сформулювала висновки, підготувала рекомендації виробництву, розробила оптимізаційні моделі: поєднання галузей, використання машинно-тракторного парку, внесення добрив; моделі теорії ігор для формування сценаріїв комбінування різноманітних агротехнічних заходів, брала участь у апробації технологій точного землеробства та розробці відповідних навчальних програм для студентів вищих навчальних закладів аграрного профілю.

За надану методичну допомогу у підготовці дисертаційної роботи автор щиро вдячний співробітникам кафедри інформаційних систем і технологій та студентам факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії (ПДАА), зав. лабораторії аграрного маркетингу ПДАА - к.е.н., доценту Писаренку В.В. та зав. лабораторії автоматизації сільськогосподарського виробництва ім. братів Сакало - к.т.н. Сакало В.М. Окрема подяка завідувачу Полтавської лабораторії агроекологічного моніторингу Інституту агроекології УААН, д.с.-г.н., професору Писаренку П.В., під керівництвом якого було проведено ряд досліджень.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень, викладених у дисертації, доповідались на 18 Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних конференціях, семінарах, серед яких: Міжнар. наук.-практ. конф. “Методи, шляхи та способи поліпшення якості продукції рослинництва” (Полтава, 2004), Всеукр. наук.-практ. конф. „Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи” (Київ, 2005), IV International Conference “Natura 2000, Architecture of Landscape and Planning of Space as basic factor for protection of native animal species - moulding the stage of succession in forest areas” (Poland, Warsaw Agricultural University, Association of Sustained Development, 2005), IV Міжнар. наук.-практ. конф. „Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції” (Суми, 2005), Наук.-практ. конф. „Агроекологічні проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення” (Полтава, 2005), Міжнар. наук. конф. “Екологія: проблеми адаптивно-ландшафтного землеробства” (Житомир, 2005), Міжнар. наук. конф. „Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель” (Харків, 2005), Міжнар. наук.-практ. конф. „Інтенсифікація і сталий розвиток сільськогосподарського виробництва” (Харків, 2006), V International Conference “Landscape Architecture and spatial planning as the basic element of protection of native species - planning of space in the water catchment area” (Poland, Warsaw Agricultural University, Association of Sustained Development, 2006), IV Міжнар. наук. конф. „Корми і кормовий білок” (Вінниця, 2006), Міжнар. наук.-практ. конф. „Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств” (Полтава, 2006), Всеукр. наук. конф. молодих учених (Умань, 2007), Міжнар. конф. „Математичне моделювання, обернені задачі та застосування” (Хмельницький, 2007), І Міжнар. наук.-практ. конф. „Інформаційне забезпечення навчального процесу у вищій школі” (Одеса, 2007), VI International students` workshop on landscape architecture and regional planning „Landscape Architecture and Regional Planning as a basic factor for protection of native species - European Strategy for Soil Protection, Biodiversity Convention, Climate Change Convention and Natural 2000” (Poland, Warsaw Agricultural University, Association of Sustained Development, 2007), Третя міжнар. наук.-практ. конф. „Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури” (Мелітополь, 2007), ІІ наук.-практ. конф. „Розвиток інноваційної культури суспільства: проблеми і перспективи” (Ялта, 2007), Міжнар. наук.-практ. конф. „Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації” (Полтава, 2007) та щорічно протягом 2003-2008 рр. на Внутрішньовузівських наукових конференціях і семінарах у Полтавській державній аграрній академії та протягом 2005-2008 рр. на засіданнях вченої ради і методичної комісії Інституту агроекології УААН.

Публікації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи викладено у 27 наукових та методичних публікаціях, із яких 6 - статті у фахових виданнях, 13 - тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг роботи 175 сторінок, із них основного тексту - 151 сторінка. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів, загальних висновків, пропозицій виробництву, 15 додатків. Список використаних джерел включає 180 найменування, із них 8 - іноземною мовою. Дисертаційна робота ілюстрована 51 таблицею, 12 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Наведено аналіз теоретичних розробок і експериментальних даних, опублікованих зарубіжними та вітчизняними дослідниками щодо ретроспективи пошуку шляхів розв`язання глобальних екологічних проблем, моделювання сценаріїв подальшого розвитку людства та розробки стратегій інтеграції економічних, соціальних і екологічних цілей. Крім того, розглянуто існуючі підходи до визначення показників і критеріїв екобезпечного розвитку та функціонування сільськогосподарського виробництва, а також основні положення методології формування продуктивних агроекосистем з максимізацією економіко-екологічного ефекту. На основі здійсненого аналізу обґрунтовано актуальність і перспективність проведення дослідження.

умови та методика проведення Досліджень

Розробка математичних моделей зональних агроекосистем Полтавщини проведена, переважно, на основі статистичних даних, аналізу та узагальнення експериментальних досліджень на аграрних підприємствах різних форм власності Полтавської області в 2002-2007 рр. Напрямки екологічно безпечного використання землі встановлювали на основі відповідних моделей. Для створення локальних агроекологічних моделей вивчали адміністративно-господарський стан, показники фінансової діяльності та особливості вирощування, транспортування, переробки та збуту сільськогосподарської продукції.

Математичне моделювання технологій ведення сільськогосподарського виробництва здійснювали за показниками екологічного впливу на стан складових агроекосистем. Усі дослідження проводили у межах Полтавського регіону, який знаходиться в середній частині Лівобережної України. Регіон має вигідне фізико-географічне положення, рівнинний рельєф, помірний континентальний клімат, чорноземні ґрунти, густу мережу річок i значні запаси мінеральних ресурсів. За кліматично-погодними умовами регіон проведення досліджень відноситься до районів із м'яким, континентальним кліматом, прохолодною зимою, в основному з жарким, інколи сухим літом із недостатнім зволоженням (середньорічна кількість опадів знаходиться в межах 450-525 мм).

У сільськогосподарському виробництві області зайнято близько 2 млн. га землі, з них 1,5 - ріллі. Домінуючими є чорноземні ґрунти, що займають 90% площ. Основу агропромислового комплексу складає сільське господарство, яке характеризується розвиненим виробництвом зерна, молока, технічних культур.

Ґрунтовий покрив Полтавської області в основному представлений вісьмома типами. Основні з них - чорноземи різних видів (до 93%) і сірі лісові (2,6%). За механічним складом переважають важкі та середньосуглинкові ґрунти.

Серед чорноземів основними є типові та звичайні малогумусні й середньогумусні на лесових породах (59,5%). Кількість гумусу в шарі 0-20 см від 3,3 до 4,2%. Це найбільш родючі ґрунти, придатні для вирощування всіх сільськогосподарських культур. Типові середньогумусні ґрунти займають 52%, а звичайні малогумусні - 7,8% орних земель. Протягом останнього століття спостерігаються значні втрати гумусу на всій території області.

Ґрунтовий покрив області в значній мірі піддається впливу водної та вітрової ерозії. При аналізі стану ґрунтового покриву виявлено, що в області налічується 420,3 тис. га еродованих земель, із яких водній ерозії піддається 369,3 тис. га, а вітровій - 51,0 тис. га. Окремою проблемою для території Полтавської області є повені та паводки, в області 120 сільських населених пунктів на 110 тис. га сільськогосподарських угідь мають сталі прояви підтоплення.

За показниками вологозабезпечення та родючості ґрунту територія Полтавщини умовно поділяється на чотири грунтово-кліматичні підзони, у яких річна кількість опадів зменшується із заходу на схід, а забезпеченість теплом зростає з півночі на південь.

Природно-кліматичні умови області є сприятливими для отримання високих урожаїв практично всіх сільськогосподарських культур, але вимагають проведення комплексу заходів щодо раціонального використання добрив та хімічної меліорації, дотримання науково-обґрунтованих сівозмін, удосконалення агротехніки, використання найбільш прийнятних сортів із урахуванням конкретних умов кожної підзони.

У процесі вивчення стану агроекосистем Полтавщини дослідження проводили у 18 підприємствах 15 районів усіх грунтово-кліматичних підзон. Апробацію, впровадження та верифікацію моделей проводили у 5 сільськогосподарських підприємствах 5 районів Полтавської області, що належать до 3-х грунтово-кліматичних підзон: І підзона (центральна лісостепова) - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Щорса Гадяцького району; ІІ підзона (східна лісостепова) - сільськогосподарський кооператив „Дружба” Котелевського району, аграрне орендно-приватне підприємство “Великосорочинське” Миргородського району, товариство з обмеженою відповідальністю „Бурат-Агро” Решетилівського району; ІІІ підзона (перехідна південна) - підсобне сільське господарство „Світанок” Машівського району.

Дослідження проводили в 4-10-пільних сівозмінах за різних фонів живлення та способів обробітку ґрунту. Агротехніка вирощування - загальноприйнята для умов області. Обробіток ґрунту проводили в оптимальні строки у відповідності до затверджених схем.

Вирощували сільськогосподарські культури районованих сортів. Строки посіву, норми висіву, способи посіву й догляду за посівами здійснювали відповідно до існуючих рекомендацій. Застосування агрохімікатів проводили відповідно до методик Трибеля С.О. (2001).

Площі ділянок у виробничих посівах дослідних господарств Полтавської державної аграрної академії складали 100-200 м2, облікових 50 м2, повторення дослідів чотириразове.

Добрива (NPK) використовували у вигляді аміачної селітри, суперфосфату, хлористого калію і вносили: органічні та мінеральні фосфорно-калійні під основний обробіток ґрунту, азотні - навесні під ярі культури під передпосівний обробіток ґрунту, під озимі - у підживлення.

Облік урожаю перераховували на 100% чистоту і 14% вологість. Структурний аналіз урожаю зернових культур здійснювали за методикою В.І. Сазонова (1962). Фенологічні спостереження за ростом і розвитком сільськогосподарських рослин проводили згідно методики держкомісії з сортовипробування.

Визначення екологічного стану окремих елементів навколишнього середовища здійснювали за методиками, описаними в практикумі Білявського Г.О. зі співавт. (2002).

Статистичну обробку проводили із використання спеціалізованого програмного забезпечення (Царенко О.М., 2000; Карлберг К, 2002; Мур Дж., 2004).

Для формалізації та моделювання окремих ситуацій сільськогосподарського виробництва були використані наступні типи моделей оптимальних рішень: теорія лінійного програмування, теорія ігор, теорія масового обслуговування, моделі оптимального поєднання галузей. Для усіх видів моделювання представлено реалізацію алгоритмів на ЕОМ.

У додатках до дисертації наведено експериментальні дані, що не увійшли до основної частини. Зокрема, це територіальний поділ Полтавської області на грунтово-кліматичні підзони, показники техногенної небезпеки, економіко-фінансові показники, розрахунки до математичних моделей тощо.

СУЧАСНИЙ стан та перспективи розвитку агроекосистем

Полтавщини

Україна має сприятливі природно-кліматичні умови, вигідне географічне розташування й високий природний потенціал, але досить тривалий час неефективна економічна система сприяла нераціональному, виснажливому використанню природних ресурсів. Саме тому основним пріоритетом сучасної природоохоронної політики є раціоналізація споживання природних ресурсів та сприяння розвитку природоохоронних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій.

Природно-ресурсний потенціал території Полтавської області характеризується сукупною продуктивністю її природних ресурсів як засобів виробництва і предметів споживання, що виражається в їх суспільній споживчій вартості. Найвищий рівень природно-ресурсного потенціалу властивий Кременчуцькому району (із перевагою мінеральних ресурсів), Гадяцькому району (із великим рівнем потенціалу мінеральних, лісових ресурсів), Миргородському району (із високим рівнем потенціалу мінеральних вод, водних та рекреаційних ресурсів) та Глобинському району (із найвищим рівнем земельних ресурсів і високим рівнем водних ресурсів). Еколого-економічна система регіону належить до аграрно-промислового природоємного типу господарської діяльності.

Установлено, що для Полтавщини в цілому найбільш потужним є потенціал земельних ресурсів, адже вона є однією із найбільш багатих областей, у структурі ґрунтового покриву яких переважають чорноземи (9/10 площі орних земель). Полтавські чорноземи придатні для вирощування практично всіх видів сільськогосподарської продукції, притаманної зазначеній кліматичній зоні, і навіть деяких південних видів (винограду, персиків та ін.). 77,9% земельного фонду області займають сільськогосподарські угіддя, структура яких наведена на рис. 1.

У ході аналізу систем землекористування виявлено велику кількість проблем, серед яких найбільш актуальними є: високий рівень розораності ґрунтів; значна кількість порушених і відпрацьованих земель (табл. 1); процеси закислення, засолення, ерозії земель; збільшення площ заболочених і перезволожених земель.

Проведено детальний аналіз районів, які досліджували, та агроекосистем Полтавщини із визначенням пріоритетних проблеми їх екологічного стану. Проаналізовано наявну інформаційну базу. Як основні фактори, які впливають на процес стабілізації (дестабілізації) агроекосистем регіону, розглядали фактори як

Таблиця 1 - Динаміка показників стану земель Полтавської області

Показник стану земель	рік
	2001	2002	2003	2004	2005
Порушено земель, га	5683	5661	5618	5620	5956
Відпрацьовано земель, га	659	647	613	618	601
Рекультивовано земель, га	203	113	176	118	97
Показник екологічної рівноваги	0,036	0,020	0,031	0,021	0,016

природного походження (температура повітря, опади, тривалість дня), так і антропогенного (види добрив, структура посівних площ, техногенне навантаження на ґрунти, трудові ресурси, економічний стан підприємств). Визначено основні районовані культури, системи удобрення, основні напрямки та спеціалізацію агроекосистем. Для п'яти аграрних підприємств трьох грунтово-кліматичних підзон Полтавщини досліджено і встановлено основні екологічні, економічні, фінансові показники діяльності, які найкраще відображають існуючий агроекологічний стан регіону в цілому.

Оптимальне поєднання галузей в умовах екобезпечного виробництва

Рівень збалансованості та продуктивності агроекосистем багато в чому залежить від ступеня спеціалізації сільськогосподарського виробництва та оптимального співвідношення галузей рослинництва та тваринництва. Оптимальне поєднання цих галузей аграрного виробництва дає позитивний результат як з економічної точки зору (у вигляді максимально можливого прибутку або мінімально можливих витрат), так і з агроекологічної.

На Полтавщині більшість аграрних підприємств, крім вузькоспеціалізованих, розвиває кілька галузей, які знаходяться у певному співвідношенні (поєднанні). Комбінації поєднання галузей сільськогосподарського виробництва за їх переліком, розмірами, співвідношенням в одному виробничому комплексі визначаються не тільки економічними, але й багатьма іншими умовами: грунтово-кліматичними, біологічними, технологічними, екологічними, соціальними. Це робить проблему визначення поєднання галузей надзвичайно складною, адже в кожному окремому випадку вона має безліч допустимих розв'язків. Від вибору одного із них багато в чому залежить успіх виконання виробничої програми підприємства, добробут його працівників та екологічний стан середовища функціонування.

Дослідження проводили на базі СТОВ ім. Щорса Гадяцького району. Для побудови економіко-математичної моделі оптимального поєднання галузей аграрного виробництва було враховано показники собівартості, фінансових витрат, реалізаційні ціни культур, і затрати праці, урожайності культур і якості зерна та інші показники, а також рівень механізації вирощування тієї чи іншої культури та можливість його підвищення.

Змінними у моделі виступали площі культур на товарні та кормові цілі, поголів'я ВРХ та свиней, трудові ресурси тощо. Коефіцієнти змінних у цільовій функції, що виражають товарні рослинницькі галузі, показують умовно чистий прибуток з 1 га посіву, а коефіцієнти невідомих, що позначають тваринницькі галузі, - прибуток на 1 голову тварин, за кормовими культурам - витрати на 1 га посіву.

Згідно розрахунків, для раціонального ведення виробництва доцільно на 5,0% посівної площі вирощувати картоплю; 4,0 % відвести під трави багаторічні на сіно; 12,3% - під трави багаторічні на зелений корм та 0,6% засіяти травами багаторічними на силос. За цього частка посівів для товарних цілей складає 46,0%, для кормових ? 54,0% (це дозволить поліпшити стан кормової бази та збільшити поголів'я ВРХ у 2,7 рази). Для цієї структури посівних площ обсяги використання трудових ресурсів зменшуються на 16,9%.

Таким чином, оптимальне поєднання галузей тваринництва сприяє покращанню структури ґрунтів, їх фітосанітарного стану та водного і повітряного режимів (за рахунок впровадження науково-обґрунтованих сівозмін, використання органічних добрив), забезпечує збереження кругообігу важливих біогенних елементів (за рахунок використання відходів продукції тваринництва в якості добрив, заорювання сидератів), а також покращує економічну ситуацію в господарстві.

оптимізація використання технічних засобів у рослинництві

Сільське господарство, як і будь-яка галузь суспільного виробництва, базується на використанні матеріальних ресурсів. Характер споживання енергії в аграрному виробництві вирізняється тим, що енергія передається від машини предмету праці у ході виконання різноманітних технологічних операцій. Підвищення ефективності використання технічних засобів - одна з найбільш важливих задач, розв'язання якої дозволяє підвищити ефективність аграрного виробництва та знизити собівартість продукції.

Для обґрунтування раціонального використання комплексу машин важливо дати кількісну оцінку ресурсів, використовуючи їх енергетичні еквіваленти. Це дозволяє сформулювати інженерну задачу з кількісним критерієм і реалізувати системні принципи проектування технології з використанням математичного моделювання на ЕОМ.

У ході дослідження на базі АОПП „Великосорочинське” Миргородського району проведено розробку автоматизованого способу розв'язання задачі оптимізації використання сільськогосподарської техніки у період весняно-літніх польових робіт на основі використання теорії масового обслуговування.

Ймовірність (Р0) вільного стану всіх каналів обслуговування становить: (0 к n), де f - приведена щільність потоку заявок; к - кількість зайнятих каналів, n - загальна кількість каналів.

У результаті пошуку оптимального значення методами ТМО шляхом підбору параметру шуканої кількості каналів обслуговування (рис. 2) за критерієм мінімізації функції сумарного часу простою усіх використаних видів техніки було виявлено, що збільшення кількості заправників, які обслуговують розкидачі органічних добрив, на 33% дозволяє зменшити час простою розкидачів з 68,81% до 4,08%, довжина їх черги за цього скорочується з 4,28 до 0,25 одиниць. Сумарний час простою усіх видів техніки зменшується з 2,24 до 1,24 години.

На базі ПСГ „Світанок” Машівського району побудовано модель оптимального використання машинно-тракторного парку, у якій на основі використання енергетичних еквівалентів реалізовано енергозберігаючу модель мінімізації енергетичних витрат за виконання стандартних операцій під час осінньо-польових робіт. Зменшення енергоємності сільськогосподарського виробництва сприятиме підвищенню урожайності вирощуваних культур, зменшенню витрат негативного впливу на структуру ґрунту.

підходи до вибору Оптимальних систем удобрення в екобезпечному виробництві

Основним підходом до збереження та відтворення ґрунтового покриву, особливо під такими культурами, як: соняшник, буряки цукрові, є застосування математичного апарату теорії ігор для оптимізації норм внесення мінеральних добрив за різних варіантів ґрунтозахисного обробітку. Нами досліджено особливості ведення аграрного виробництва за різних температурних режимів у сільськогосподарському підприємстві СК „Дружба” Котелевського району.

Назване підприємство вирощує горох після попередника пшениця озима. Підвищення урожайності сільськогосподарської культури, яку досліджували, залежить від кількості внесених мінеральних добрив, що в свою чергу впливає на її поживність (ц кормових одиниць з 1 га), та глибини ґрунтозахисного обробітку. Господарство може вносити під горох мінеральні добрива за наступними нормами: N70P50K50, N90P70K70, які відповідно забезпечують урожайність цієї культури в залежності від глибини ґрунтозахисного обробітку. Сума активних температур розраховувалася за даними Котелевської метеостанції. Шість варіантів вирощування гороху були прийняті за шість стратегій із відповідними позначеннями S1, ..., S6, а три можливих діапазони коливання температур відповідно позначено t1, t2, t3 t₁ = +14 - +16C, t₂ = +17 - +19C, t₃ = +20 - +22C.

Підбір оптимальної стратегії (чистої або змішаної) вирощування гороху, яка б за довільної варіації температурних режимів у межах вибраного діапазону забезпечувала поживність гороху не нижчу певного гарантованого рівня, зводився до парної матричної гри з нульовою сумою, де і-й рядок - стратегії вирощування, а j-й стовпчик - температурні режими. Після реалізації моделі на ЕОМ з'ясували, що за будь-яких із трьох вибраних температурних діапазонів поживність гороху буде не нижчою гарантованого рівня - 21,6 ц кормових одиниць з 1 га за дотримання оптимальної комбінації двох стратегій S2 (N90P70K70, обробка - 20-22 см) та S3 (N70P50K50, обробка - 10-12 см).

Оптимізація розподілу добрив під вирощування п'яти культур: пшениці озимої, кукурудзи на зерно, ріпаку озимого, кукурудзи на зелений корм та буряків цукрових, які вирощуються на ґрунтах різних відмін, проведена в ТОВ „Бурат-Агро” Решетилівського району. У моделі передбачалося, що внесення добрив забезпечуватиме приріст урожаю до базового (середнього рівня), збереження родючості ґрунтів і максимальну ефективність за економічними вимогами до доцільного рівня продуктивності. В одержаному оптимальному плані площі, які удобрювали, за базисної урожайності у першій ґрунтовій відміні склали: пшениці озимої - 97 га, кукурудзи на зерно - 2000 га, ріпаку озимого - 0 га, кукурудзи на зелений корм - 500 га, буряків цукрових - 122 га; у другій ґрунтовій відміні - відповідно 520, 1000, 474, 600, 110 га. Приріст урожаю у другій ґрунтовій відміні склав 1311 ц ріпаку озимого. Розподіливши наявні фонди добрив в ц діючої речовини: азотних ? 2869,0, фосфорних ? 3089,2, калійних ? 2246,0, заплановано отримання додаткової валової продукції на суму до 1,27 млн. грн.



ВИСНОВКИ

1. У процесі встановлення залежності темпів формування екозбалансованого аграрного виробництва від швидкості зміни структури агроландшафтів, удосконалення технологій вирощування та організації агровиробництва виявлено, що для призупинення сучасних негативних процесів і створення передумов збалансованого розвитку агроекосистем доцільним є використання можливостей математичного моделювання із урахуванням конкретних природно-кліматичних, екологічних та економічних факторів.

2. Формування конкурентоспроможних, високопродуктивних ресурсо- й енергозберігаючих локальних агроекосистем доцільно здійснювати на основі методології екологобезпечного підходу з максимізацією економіко-екологічного ефекту.

3. Аналіз стану галузі тваринництва досліджуваних аграрних підприємств показав, що вона є збитковою: рівень виробництва м'яса, молока у СТОВ ім. Щорса Гадяцького району, ПСГ „Світанок” Машівського району та СК „Дружба” Котелевського району протягом останніх трьох років постійно знижується зі швидкістю до 10% за рік. Шляхом оптимізації структури кормових угідь запропоновано збільшення поголів'я тварин на 500 - 740 голів у названих підприємствах, що дасть можливість підвищити рівень виробництва продукції тваринництва.

4. Оптимізація галузевої структури у ТОВ ім. Щорса Гадяцького району на основі розробленої моделі оптимального поєднання галузей дозволила на 5,5 тис. грн. скоротити витрати на закупівлю добрив, на 251,8 га збільшити площі під багаторічні трави, на 16,9% скоротити використання трудових ресурсів, удвічі збільшити поголів'я ВРХ, у 2,5 рази підвищити обсяг грошових надходжень.

5. На основі математичного апарату теорії масового обслуговування в АОПП „Великосорочинське” Миргородського району доведено доцільність збільшення на 33% кількості заправників, які обслуговують розкидачі рідких органічних добрив, що дозволяє зменшити час простою розкидачів з 68,81% до 4,08%, довжина їх черги за цього скорочується з 4,28 до 0,25 одиниць. Сумарний час простою усіх видів техніки скорочується вдвічі.

6. Використання математичного апарату теорії ігор для оптимізації норм внесення мінеральних добрив за різних варіантів ґрунтозахисного обробітку під посіви гороху в СК „Дружба” Котелевського району Полтавської області дозволяє суттєво зменшити рівень невизначеності за прийняття управлінських рішень щодо особливостей ведення аграрного виробництва. Виявлено, що за дотримання оптимальної комбінації стратегій, за довільної варіації температурних режимів у межах вибраного діапазону поживність гороху буде не нижчою гарантованого рівня - 21,57 ц кормових одиниць з 1 га.

7. Встановлено, що використання еколого-оптимізаційних моделей для складання оптимального плану розподілу добрив в ТОВ „Бурат-Агро” Решетилівського району під різні культури, які вирощують на ґрунтах різних відмін, дозволяє додатково отримати валової продукції на суму до 12,7 млн. грн. та зменшити застосування мінеральних добрив у структурі агроландшафтів на 7,2%.

8. На основі використання енергетичних еквівалентів реалізовано енергозберігаючу модель із мінімізації енергетичних витрат за виконання стандартних операцій під час осінньо-польових робіт в ПСГ „Світанок” Машівського району, що сприяє зменшенню енергетичного навантаження майже вдвічі (з 288 до 122 ГДж) та обумовлює необхідність скорочення машинно-тракторного парку підприємства.

9. Упровадження у практику діяльності аграрних підприємств Полтавської області математичних моделей з їх реалізацією на ПЕОМ дозволило оптимізувати рівень використання лімітованих природно-антропогенних ресурсів, забезпечити відповідність спеціалізації унікальним регіональним умовам та розробити ймовірні сценарії формування стратегії і тактики функціонування аграрних підприємств на основі еколого-економічних критеріїв.

рекомендації виробництву

1. Виробникам сільськогосподарської продукції потрібно використовувати можливості математичного моделювання для визначення найкращих способів управління аграрним виробництвом з метою отримання максимуму грошових надходжень за одночасного збереження екологічного середовища функціонування та його здатності до самовідтворення.

2. Упровадження представлених оптимізаційних моделей підвищує продуктивність сільськогосподарського виробництва із забезпеченням єдності екологічних, природоохоронних та соціально-економічних факторів. Сільськогосподарському виробнику рекомендується до використання оптимізаційна модель ефективного поєднання галузей тваринництва і рослинництва для удосконалення структури посівних площ, збільшення посівів трав багаторічних, поголів'я худоби, що зменшить витрати трудових ресурсів на 12,5-16,9%, а фінансових - на 5,2%; підвищить обсяги отриманої товарної продукції у співставних цінах до 7,2%-30,4%.

3. Використання теорії ігор дозволить здійснити підбір оптимального комбінування стратегій удобрення та ґрунтозахисного обробітку під конкретні сільськогосподарські культури.

4. Застосовувати моделі, що базуються на теорії масового обслуговування для зменшення втрат від простою техніки у період інтенсивних польових робіт та запобігання надмірному ущільненню ґрунтів, а також моделі оптимального використання машинно-тракторного парку для зниження енергетичних витрат та раціонального використання наявного парку технічних засобів.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових виданнях

1. Шмиголь Ю.В., Калініченко А.В. Балансове моделювання екологічної стійкості природно-антропогенних систем // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - Т. 3 (22). - С. 314-317. (Збір та узагальнення матеріалів, літературний аналіз).

2. Шмиголь Ю.В., Калініченко А.В. Моделі продукційного процесу рослин // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - Т. 4 (23). - С. 228-230. (Збір та узагальнення матеріалів, літературний аналіз).

3. Писаренко П.В., Шмиголь Ю.В., Калініченко А.В. Моделювання еколого-економічних процесів засобами кореляційно-регресійного аналізу // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2005. - № 2. - С. 8-12. (Участь у виконанні побудови моделі, реалізація експерименту в електронному середовищі, формування висновків).

4. Шмиголь Ю.В., Калініченко А.В., Протас Н.М. Еколого-економічна оптимізація землевикористання в аграрному виробництві // Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2005. - Вип. 3-4. - С. 253-257. (Збір, аналіз та узагальнення експериментальних даних).

5. Калініченко А.В., Писаренко В.М., Шмиголь Ю.В. Основні підходи до оптимізації структури агроекосистем // Агроекологічний журнал. - 2005. - № 4. - С. 3-6. (Збір та узагальнення матеріалів, літературний аналіз).

6. Калініченко А.В., Шмиголь Ю.В., Байганова С.Г. Екологічний виклик і сталий розвиток агроекосистем Полтавщини // Вісник Харківського національного аграрного університету. - 2006. - № 1. - С. 143-147. (Участь в експериментальній роботі, збір та аналіз експериментальних та статистичних даних).

7. Калініченко А.В., Сакало В.М., Шарун Т.А., Шмиголь Ю.В. Використання теорії ігор для прийняття ефективних управлінських рішень у аграрному виробництві // Корми і кормовиробництво. - 2006. - № 57. - С. 234-247. (Збір та узагальнення матеріалів, літературний аналіз).

8. Калініченко А.В., Шмиголь Ю.В., Копішинська О.П., Сакало В.М. Особливості постановки та розв'язання спряжених задач лінійного програмування в аграрному виробництві // Вісник Хмельницького національного університету. - 2007. - № 1. - С. 218-223. (Збір та аналіз даних, опрацювання результатів, написання статті).

9. Калініченко А.В., Костоглод К.Д., Балдінська Н.О., Малинська Л.В., Шмиголь Ю.В. Здобутки, проблеми і перспективи України на шляху до екологічно збалансованого розвитку // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. - 2007. - Вип. 52. - С. 52-57. (Збір та узагальнення матеріалів, літературний аналіз).

10. Калініченко А.В., Сакало В.М., Шмиголь Ю.В. Автоматизація технологічних процесів у рослинництві - крок до екологічної безпеки аграрного виробництва // Збірник наукових праць Кіровоградського державного технічного університету „Техніка в сільськогосподарському виробництві, галузеве машинобудування, автоматизація”. - 2007. - Вип. 19. - С. 82-86. (Участь у побудові схем, збір та узагальнення матеріалів, літературний аналіз, формування висновків).

11. Шмиголь Ю.В., Калініченко А.В. Розв'язання конфліктних ситуацій в екобезпечному землеробстві // Вісник Хмельницького національного університету. - 2007. - № 1. - С. 203-212. (Збір та аналіз даних, опрацювання результатів, написання статті).

Підручники, посібники, методичні рекомендації

12. Калініченко А.В., Шмиголь Ю.В., Шарун Т.А. Основні підходи до створення агропрогнозів. / Методичні рекомендації (гриф Міністерства аграрної політики України). - Інститут агроекології та біотехнології УААН, Полтавська державна аграрна академія, 2005. - 60 с. (Участь у побудові схем та моделей в електронному середовищі, збір та узагальнення матеріалів, редагування, формування висновків).

13. Калініченко А.В., Шмиголь Ю.В., Шарун Т.А. Методи прийняття ефективних рішень у аграрному виробництві / Методичні рекомендації (гриф Міністерства аграрної політики України). - Інститут агроекології та біотехнології УААН, Полтавська державна аграрна академія, 2005. - 36 с. (Участь у побудові схем та моделей в електронному середовищі, збір та узагальнення матеріалів, редагування, формування висновків).

14. Калініченко А.В., Костоглод К.Д., Шмиголь Ю.В. Дослідження операцій / Лекції для студентів економічних спеціальностей вищих аграрних закладів освіти. - Полтава: Полтавська державна аграрна академія, 2007. - ч.2. - 80 с. (Участь у формуванні тексту, збір та узагальнення матеріалів, редагування, підбір теоретичної літератури, постановка задач).

Матеріали наукових конференцій, з`їздів тощо

15. Шмиголь Ю.В. Математична екологія та концепція сталого розвитку // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи”. - К.: Національний аграрний університет, 2005. - Ч. ІІ. - С. 199-201.

16. Шмиголь Ю.В., Калініченко А.В., Протас Н.М. Особливості оптимізації земле використання // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції „Економічні проблеми виробництва та споживання екологічно чистої агропромислової продукції”. - Суми: Сумський національний аграрний університет, 2005. - С. 248-250. (Збір, аналіз та узагальнення експериментальних даних).

17. Шмиголь Ю.В. Основні принципи екологічного прогнозування сталого розвитку екосистем // Матеріали науково-практичної конференції „Агроекологічні проблеми сьогодення та шляхи їх вирішення”. - Полтава: Полтавська державна аграрна академія, 2005. - С. 48-49.

18. Шмиголь Ю.В., Калініченко А.В., Горб О.В. Деякі аспекти сталого розвитку агроландшафтів // Матеріали міжнародної наукової конференції “Екологія: проблеми адаптивно-ландшафтного землеробства”. - Житомир: Державний агроекологічний університет, 2005. - С. 59-63. (Збір, аналіз та узагальнення експериментальних даних).

19. Шмиголь Ю.В., Матвієць В.І. Обґрунтування необхідності сталого розвитку агроекосистем // Матеріали міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів „Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання і охорони земель”. - Харків: Харківський національний аграрний університет, 2005. - С. 302-303. (Збір, аналіз та узагальнення експериментальних даних, побудова плану публікації, написання тез).

20. Шмиголь Ю.В. Доцільність балансового моделювання до покращення екологічного стану регіону // Тези звітної науково-практичної конференції викладачів за 2005 рік. - Полтава: Полтавська державна аграрна академія, 2006. - С. 112-113.

21. Kalinichenko A., T. Sharun, Y. Shmygol Agroecological monitoring as a tool for sustained development in Ukraine // Materials of IV International Conference “Natura 2000, Architecture of Landscape and Planning of Space as Basic Factor for Protection of Native Animal Species - Modeling of the Stage of Succession in Forest Areas”. - Poland, Warsawа: Agricultural University, 2006. - P. 146-148. (Збір, аналіз та узагальнення теоретичних даних, формування висновків).

22. Шмиголь Ю.В., Горб О.О. Екологічна безпека застосування гербіцидів // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Роль інформаційних технологій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємств”. - Полтава: Полтавська державна аграрна академія, 2006. - С. 258-260. (Збір, аналіз та узагальнення експериментальних даних, побудова плану публікації та моделі, написання тез, формування висновків).

23. Шмиголь Ю.В., Орехівський В.Д. Екологічне землеробство - основа збалансованого розвитку агроекосистем // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених. - Умань: Уманський державний аграрний університет, 2007. - ч. 1.: Агрономія. - С. 16-18. (Збір, аналіз та узагальнення теоретичних даних, побудова плану публікації, написання тез, формування висновків).

24. Шмиголь Ю.В., Орехівський В.Д. Основи прогнозування збалансованого розвитку агроекосистем // Матеріали конференції професорсько-викладацького складу по результатах дослідницької роботи за 2006 рік. - Полтава: Полтавська державна аграрна академія, 2007. - С. 131-133. (Збір, аналіз та узагальнення теоретичних даних, побудова плану публікації, написання тез, формування висновків).

25. M. Patyka, A. Kalinichenko, J. Shmygol Ecological problems of balanced development of Ukrainian agrosphere // Materials of V International Conference “Landscape Architecture and Spatial Planning as the Basic Element in the Protection of Native Species - Planning of Space in the Water Catchment Areas”. - Poland, Warsawа: Agricultural University, 2007. - P. 136-139. (Збір, аналіз та узагальнення теоретичних даних, формування висновків).

26. Калініченко А.В., Калініченко В.М., Шмиголь Ю.В. Сучасні проблеми розвитку сільських територій // Материалы ІІ научно-практической конференции „Развитие инновационной культуры общества: проблемы и перспективы”. - Симферополь: “АЗГОЛ-ПРЕСС”, 2007. - С. 70-73. (Збір, аналіз та узагальнення теоретичних даних, редагування).

27. Шмиголь Ю.В., Красильний В.О., Мінькова О.Г. Розвиток інформаційних технологій як необхідна передумова конкурентоздатності бізнесу // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Формування конкурентоспроможності підприємств АПК в умовах глобалізації”. - Полтава: Полтавська державна аграрна академія., 2007. - С. 209-210. (Збір, аналіз та узагальнення теоретичних даних, побудова плану публікації, написання тез, формування висновків).



АНОТАЦІЯ

Шмиголь Ю.В. Обґрунтування екобезпечного ведення сільськогосподарської діяльності з використанням методів математичного моделювання (на прикладі Полтавської області) (рукопис). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 - екологія. - Інститут агроекології УААН, Київ, 2008. Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці науково-методичних засад, практичних заходів, методів і моделей оптимізації впливу екологічних, соціальних та економічних факторів на рівні окремих сільськогосподарських підприємств на процес формування екобезпечних високопродуктивних агроекосистем. Метою створення моделей було виявлення шляхів ефективного стратегічного управління розвитком аграрних підприємств, розробка рекомендацій щодо технологій екобезпечного вирощування сільськогосподарських культур за лімітованого антропогенного впливу, оптимального використання технічних засобів на засадах енергозбереження. Упровадження у практику діяльності аграрних підприємств Полтавської області моделей з їх реалізацією на ПЕОМ дозволяє підвищити продуктивність сільськогосподарського виробництва із забезпеченням єдності соціально-економічних, екологічних, природоохоронних факторів (зокрема, скоротити сумарний час простою техніки у 1,8 рази, зменшити довжину черги технічних засобів, які використовуються при внесенні добрив, у 8 разів, збільшити фінансові надходження у 2,5 рази за оптимального поєднання галузей сільськогосподарського виробництва), забезпечити відповідність спеціалізації сільськогосподарських підприємств унікальним регіональним умовами та розробити ймовірні сценарії формування стратегії і тактики функціонування аграрних підприємств на основі соціально-екологічно-економічних критеріїв. Ключові слова: агроекосистема, агроекологічні умови, математична модель, поєднання галузей, оптимізаційні задачі.

АННОТАЦИЯ

Шмыголь Ю.В. Обоснование экобезопасного ведения сельскохозяйственной деятельности с использованием методов математического моделирования (на примере Полтавской области) (рукопись).

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 - экология. - Институт агроэкологии УААН, Киев, 2008.

Диссертационная работа посвящена теоретическому обоснованию та разработке научно-методических основ, практических мероприятий, методов и моделей, оптимизации влияния экологических, социальных и экономических факторов на процесс формирования экологически сбалансированных и высокопродуктивных агроэкосистем.

Методика математического моделирования технологий ведения сельскохозяйственного производства исследуется по показателям экологического влияния на состояние агроэкосистем на основе информации относительно состояния агроландшафтов, систем землепользования, технологий выращивания сельскохозяйственных культур, с учетом почвенно-климатических условий, запланированной продуктивности системы и показателей административно-хозяйственного состояния аграрных предприятий и их финансовой деятельности.

Целью создания моделей было определение путей эффективного стратегического управления развитием товарных и фермерских хозяйств и средств обеспечения конкурентоспособности сельскохозяйственной продукции, разработка рекомендаций относительно технологий экобезопасного выращивания сельскохозяйственных культур при лимитированном антропогенном влиянии, оптимального использования технических средств и средств формирования экобезопасных, сбалансированных и высокопродуктивных локальных агроэкосистем.

...