Літописи природи 2007 та 2012 р. Ужанського національного природного парку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

ІНСТИТУТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

6.040106. "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування"

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Моніторинг довкілля"

на тему: "Літописи природи 2007 та 2012 р. Ужанського національного природного парку"

Львів

2014



Зміст

Вступ

Розділ 1. Територія ужанського національного природного парку

Розділ 2. Природні умови Ужанського національного природного парку

2.1 Гідрографія

2.2 Грунти

2.3 Клімат

Розділ 3. Фауна Ужанського національного природного парку

3.1 Порівняльна характеристика видового різноманіття фауни Ужанського національного природного парку в 2007 - 2012 р.

3.2 Види ссавців відмічені вперше в 2012 р.

3.3 Дослідження фауни рукокрилих

3.4 Охорона кажанів на території Ужанського НПП

3.5 Зимовий облік чисельності мисливської фауни Ужанського національного природного парку в 2007 і 2012 р.

Розділ 4. Антропогенний вплив

4.1 Відновлювальні, регуляторні біотехнічні заходи



Вступ

Літопис природи -- є головною науковою темою, яка ведеться постійно, а результати досліджень щорічно оформляються у вигляді окремих томів.

Він є основним науковим документом заповідника, в якому сконцентровані основні результати спостережень за природними процесами і явищами, а також самостійна програма наукових досліджень, в завдання якої входить не тільки збір і реєстрація фактичних даних, але й аналіз отриманих результатів, з'ясування закономірностей спостережуваних природних процесів і причин, що їх викликають, а також прогнозування їх подальшого розвитку.

Літопис природи ведеться відповідно до затверджених методичних посібників. У ньому подаються основні дані про:

календар природи;

фізико-географічні умови;

рослинний і тваринний світ;

режими охорони;

антропогенний вплив на природно-заповідну територію.

Окремим розділом також подається характеристика досліджень за іншими темами.

Літопис природи складається на основі первинних спостережень, в зборі яких беруть участь не тільки наукові, але й науково-технічні співробітники, а також інспектори з охорони природи, які проводять спостереження за скороченою і спрощеною програмою, а також ті, хто працює тимчасово на його території (співробітники інших науково-дослідних установ, аспіранти, студенти). Він акумулює в собі всю інформацію про поточний стан екосистем та їх компонентів.



Розділ 1. Територія ужанського національного природного парку

Ужанський національний природний парк розташований у західній частині Закарпаття в басейні річки Уж і простягається з південного заходу від с. Забродь (226 м н. р. м.) на північний схід до Ужоцького перевалу (852 м н. р. м.). Площа його становить 39159 га.

Він має видовжену форму довжиною 45 км, шириною 3-18 км. Географічні координати центральної частини парку становлять - 49°00' пн.широти та 22°40' сх.довготи.

Згідно з природним районуванням центральна частина парку відноситься до Верховинської (північна окраїна) і Завигорлатської (південна окраїна) фізико-географічних областей.

В адміністративному відношенні територія належить до Великоберезнянського району Закарпатської області.



Розділ 2. Природні умови Ужанського національного природного парку

2.1 Гідрографія

Територія Ужанського НПП відноситься до басейну річки Уж. Парк практично повністю (за винятком ділянки у районі г.Красія, зокрема її південно-східні схили) розташований у межах басейнової системи цієї ріки. Річка Уж у межах парку за системою А.С.Стралера -є водотоком V-го порядку, починається біля підніжжя Вододільного хребта, має два витоки (Уж і Ужок), які беруть початок відповідно на висотах 1250 і 1000 м н.р.м.

Особливість водного режиму р. Уж полягає у накопиченні твердих опадів у зимовий період та у значній кількості опадів у літню пору. Тому, у його басейні періодично бувають небезпечні повені та паводки. В середньому за рік спостерігається 5 - 7, а іноді 10 - 12 паводків зі значними руйнуваннями берегів та берегоукріплюючих споруд річок і струмків у смт. Великий Березний, сіл Лубня, Тихий, Загорб, Забрідь, Верховина Бистра, Стужиця. Інтенсивність зростання рівня води може досягати 1 - 2 м протягом доби.

Під час осінніх та весняних паводків спостерігається активізація річкової ерозії. Вона проявляється через розмиви берегів, що супроводжуються осипищами та обвалами. При цьому відбувається руйнація шляхів сполучення, які дуже часто прокладено в прируслових частинах річкових долин.

Цінними гідрогеологічними об'єктами є виходи мінеральних вод. Всі вони приурочені до розривних порушень та до зон контактів літологічних порід. На території парку і на безпосередньо прилеглих до нього територіях є 21 джерело мінеральних вод, які використовуються населенням з лікувальною метою і в народному господарстві. Найвідоміші серед них виявлені у селах Сіль (1 свердловина і 2 джерела), Кострино (2 джерела), Стужиця (3 джерела), Ужок (3 джерела).

Мінеральні джерела відносяться до типу вуглекислих з підвищеним вмістом бору, приурочені до розривних порушень. Вміст розчиненого у воді СО2 сягає 3 г/л, Н3ВО3 - 0,04-0,09 г/л, Н2SіО3- 0,13 г/л, Ре - 0,014-0,018 г/л.

2.2 Грунти

У межах парку поширені переважно бурі гірсько-лісові грунти (буроземи), серед яких виділяються два підтипи: темно-бурі та світло-бурі гірсько-лісові грунти. На післялісових луках поширені дерново-буроземні грунти. Вздовж річок на сучасних алювіальних відкладах поширені дерново-алювіальні грунти. Іноді на сучасних алювіальних відкладах зустрічаються дерново-буроземні, дерново-глейові та світло-бурі грунти.

На найвищих гіпсометричних рівнях (800-1200 м н.р.м.) поширені темно-бурі гірсько-лісові грунти, їх межі переважно співпадають з висотами прохолодної кліматичної зони. Потужність темно-бурих гірсько-лісових грунтів складає 58-85 см. У ґрунтовому профілі виділяються:

лісова підстилка - Н0 (0-4 см),

гумусовий -Н (4-24 см),

перший перехідний - Нр (24-39 см),

другий перехідний - НР (39-64 см),

слабогумусована материнська порода - Рh (64-85 см),

материнська порода - Р (85-110 см і більше).

Характерними особливостями даних грунтів є: повільне розкладання підстилки; переважаючими фракціями дрібнозему є фізичний пісок (54,28%) і фізична глина (45,72%); перерозподіл мулистих частинок (3,5-8%) свідчить про наявність слабкого лесиважу; вологість грунту зростає від гумусового горизонту до корінної породи (відповідно від 2,67% до 4,3%). Ґрунтово-поглинаючий комплекс, ємність якого незначна (11,80-10,97 мг-екв. на 100 г грунту), сильно насичений основами (3,3-4,7%). Загальна обмінна кислотність (4-6 мг-екв. на 100 г грунту) представлена обмінним алюмінієм. Забезпеченість гумусом достатня (5,2-6,6%).

Значні площі в лісництвах (70-90 % від їх площі) займають світло-бурі гірсько-лісові грунти. Це переважно грунти середньої потужності, середньоскелетні, суглинкові.

2.3 Клімат

Ужанський НПП розташований в південно-західній підобласті атлантико-континентальної кліматичної області помірного поясу, в низькогірній зоні помірного відносно вологого клімату.

Абсолютні максимуми температури найчастіше бувають у липні - серпні і становлять +34°С - +37°С, в окремі роки припадають на квітень - травень. Абсолютні мінімуми температури припадають на січень - лютий і характеризуються показниками -28°С - -32°С.

Середньорічна кількість опадів становить 856 - 909 мм і коливається в окремі роки від 712 до 1223 мм . Їх кількість змінюється залежно від пори року. Максимальна кількість опадів випадає літом (червень і липень) - відповідно 103,96 мм; мінімальна - у зимово-весняний час (лютий і березень) - відповідно 57,40 мм. Для району НПП характерні обкладні дощі, рідше - зливові. Селище Великий Березний вважається найбільш грозовим містом України. Тут буває до 43 грозових днів на рік.

Значна кількість опадів та часті тумани обумовлюють високу відносну вологість повітря. У зимовий період на території УНПП випадає понад 120 мм твердих опадів. Середня висота снігового покриву у регіоні становить 35 см.



Розділ 3. Фауна Ужанського національного природного парку

Багатство рельєфу, різноманітність рослинності лісів і луків території Ужанського НПП, наявність унікальних пралісових фітоценозів зумовлює і надзвичайно велике різноманіття тваринного світу, яке об'єднує види, які призвичаїлись до високогірних лісів і луків, та видів, які надають перевагу рівнинній місцевості.

На сьогодні загальна кількість зареєстрованих видів тварин становить 1446 видів.

Але ця цифра не вичерпує всього різноманіття тваринного світу, особливо безхребетних. І кожного року як результат досліджень науковців список поповнюється новими видами.

3.1 Порівняльна характеристика видового різноманіття фауни Ужанського національного природного парку в 2007 - 2012 р.

Фауна безхребетних вражає видовим багатством і невичерпним полем досліджень. На сьогодні вже виявлено 17 червонокнижних видів:

метелики - мнемозина, махаон, ведмедиця велика, ведмедиця пані;

жуки - вусач альпійський і вусач мускусний, жук-олень;

бабки - красуня-діва і кордулегастери.

Серед безхребетних тварин у верхніх ділянках потоків і струмків, які беруть початок у букових пралісах часто зустрічаються представники ракоподібних - бокоплави із роду гаммарус (Gammarus). Близькими родичами гаммарусів є ніфаргуси (Niphargus) - сліпі білі бокоплави, яких зрідка можна зустріти в джерелах. Вони вважаються реліктами третинного періоду, що збереглись у підземних водотоках і звідки потрапляють в холодні затінені поверхневі води.

З дня формування парку найбільшу кількість видів було зафіксовано з Класу Комах, а саме Ряд Рівнокрилі, Напівтвердокрилі, Твердокрилі і Луккокрилі.

На сьогоднішній день виявлено 61 вид ссавців, з яких - 24 червонокнижні. Великі ссавці представлені звичайними видами:

козулею європейською,

оленем благородним,

кабаном,

вовком,

господарем глибоких лісів - ведмедем.

Сукупність отриманих даних свідчить про те, що в останні 5 - 6 років на території Ново-Стужицького лісництва та на суміжній території Польщі та Словаччини більш-менш постійно мешкають тварини, які являють собою елементарне (найменше за чисельністю) соціально-біологічне угрупування. В старих букових лісах ховаються від людей дикий кіт і рись. З дрібніших ссавців поширені куниця лісова і кам'яна, ласка, тхір, борсук, бурозубка мала і альпійська, жителі гірських річок і потічків - кутора велика і мала, видра. Старі ліси з великою кількістю дуплястих дерев, численні печери і штольні населяють рідкісні рукокрилі, яких виявлено 18 видів і список цей поповнюється нововиявленими видами ,серед яких є надзвичайно рідкісні види, яких на території України виявлено лише декілька одиничних особин.

3.2 Види ссавців відмічені вперше в 2012 р.

Вечірниця мала - Nyctalus leisleri.

Рідкісний вид ряду Рукокрилих з родини Лиликових. Лісовий, дендрофільний вид. Типовий мігрант, виводкові колонії розміщує у дуплах старих листяних дерев, або під дахом будівель. Вперше єдину особину самки вечірниці малої відмітили під час літніх обліків.

3.3 Дослідження фауни рукокрилих

ВИДОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ, ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ УЖАНСЬКОГО НПП

Фауна кажанів у регіоні Ужанського НПП до кінця XX ст. була вивчена досить слабо. Тут були відомі лише фрагментарні спостереження кількох видів. Від часу створення парку був розпочатий моніторинг кажанів штольні, „Загорб", обстежені Лубнянські прчери. Таким чином, до початку досліджень в 2012 р. на території Ужанського НПП було виявлено 4 види кажанів. У результаті досліджень 2012 р., на території парку загалом виявлено 18 видів кажанів, що становить 68% фауни кажанів регіону Українських Карпат і 60,7% рукокрилих України.

Під час проведення досліджень кажанів використані такі основні методи:

v ловля павутинними сітками,

v ультразвукові дослідження,

v візуальні обстеження місць придатних для поселення кажанів.

Для з'ясування видової різноманітності та чисельного багатства кажанів, проводили їх регулярні відловлювання павутинними сітками, які здебільшого були розташовані в трофічних біотопах або на пролітних коридорах -- берегах водойм, узліссях і галявинах, лісових дорогах. Видову ідентифікацію здійснювали за низкою морфологічних ознак (розміри та форма вух, крил і козелків, забарвлення черевної та спинної сторін), з використанням відповідних визначників.

В особин визначали стать і вік, знімали морфометричні проміри та відпускали.

Одним з важливих методів дослідження було детекторне обстеження території. Дослідження проводили у два етапи: вечірній і ранковий. Вечірні обліки розпочиналися з настанням сутінків і тривали здебільшого до 0-2 годин ночі, ранкові -- за 1-1,5 годин до світанку.

Окрім вище описаних методів, здійснювали також обстеження місць, придатних для поселення кажанів: різного роду будівель (переважно горищ, дахів, тріщин і порожнин у стінах і т. п.), мостів, дупел і щілин у деревах, підземель тощо у літній і міграційний періоди. У зимовий період проводили обстеження потенційних місць гібернації кажанів: підземних порожнин природного та антропогенного походження (печер, штолень, підвалів будинків, погребів тощо).

3.4 Охорона кажанів на території Ужанського НПП

Висока видова різноманітність фауни кажанів підтвердила значну природну цінність території Ужанського НПП. Специфіка видового складу хіроптерофауни цієї території зумовлена наявністю великих лісових масивів, зокрема старих листяних і мішаних лісів, а також сусідством Закарпатської низовини з її порівняно теплішими кліматичними умовами. Це зумовило трапляння на його території як лісових та евритопних, так і середземноморських (печерних) видів кажанів. Антропогенна трансформація ділянок нижчих надзаплавних терас р. Уж та її головних приток і, в результаті цього, побудова населених пунктів та знелісених і лучно- чагарникових ділянок призвело до появи тут евритопних видів кажанів.

З точки зору охорони кажанів важливим є подальше збереження, насадшеред, їх природних місць поселення (ділянок., старих лісів з дуплистими деревами, горищ будівель і церков, підземних частин будівель та ін.), кормодобувних біотопів і, зокрема, виявлених виводкових колоній. Стан популяцій кажанів, їхня видова різноманітність і чисельні показники безпосередньо залежать від охорони такого роду ключових об'єктів і ділянок, а насамперед тих, де формуються виводкові або гібернаційні скупчення цих тварин.

Значне видове різноманіття і чисельне багатство рукокрилих Ужанського НПП становить вагому підставу для подальших фауністично-екологічних досліджень, а також підтверджує актуальність територіальної охорони і надає більш обгрунтовані аргументи для забезпечення її реалізації.



3.5 Зимовий облік чисельності мисливської фауни Ужанського національного природного парку в 2007 і 2012 р.

Спільно із службою державної охорони на території парку проводиться щорічний облік чисельності фауни.

Для зимового обліку тварин був використаний:

Ш відносний непрямий облік, а саме облік маршрутним методом ( за слідами по снігу);

Ш відносний прямий облік - на стадіях перебування (місцях зимових скупчень) біля підніжжя гір, схилів, на вирубках; облік малочисельних та рідкісних видів проводили опитовим методом. За показниками обліку приймаємо число відмічених на обліковому маршруті слідів певного виду тварин, і підраховуються тільки „свіжі" сліди останньої доби і відразу затираються. Наступного дня на цьому ж маршруті проводиться підрахунок лише достеменно відомих нових слідів. Довжину маршруту встановлювали в залежності від багатьох факторів:

v стану снігового покриву,

v довжини світлового дня,

v рельєфу місцевості.



Розділ 4. Антропогенний вплив

На території парку господарська діяльність проводилась у відповідності з діючим Положенням про Ужанський НПП, лімітами та дозволами, затвердженими Державною службою заповідної справи і Державним управлінням екології та природних ресурсів в Закарпатській області. фауна мисливський рукокрилий біотехнічний

Основні види господарської діяльності зводяться до:

Ш рубок лісу, пов'язаних з веденням лісового господарства;

Ш випасання худоби;

Ш сінокосіння;

Ш заготівлі дикоростучих плодів, ягід і грибів.

Рубки лісу, пов'язані з веденням лісового господарства, на

території Ужанського НПП

На території парку відсутні екологічно шкідливі підприємства, які б загрожували забрудненням навколишньому середовищу. Працює декілька деревообробних цехів, які, головним чином, використовують деревину отриману від лісозахисних рубок, що проводяться в окремих лісництвах.

4.1 Відновлювальні, регуляторні біотехнічні заходи

З метою покращення санітарного та естетичного стану лісонасаджень, збереження природних комплексів, відтворення лісової фауни та покращення рекреаційно-туристичної привабливості території парку проводились відповідні заповідно-режимні заходи.

В 2007 році вибіркові санітарні рубки проведені на 147,2 га, загальна маса склала 2119 м , в т.ч. 326 м ділова. Рубки догляду в молодняках проведено на площі 35,7 га з вибіркою 422 м³ загальної маси, в тому числі 11м³ ділової та 185 м дрова. Посадка лісових культур проведена на площі 9,2 га, догляд за лісовими культурами здійснено на площі 9,5 га.

В 2012 році вибіркові санітарні рубки проведені на 8,1 га, загальна маса склала 1027 м3. Проведено посадку новорічних ялинок на площі 1,5 га. Догляд лісових культур проведено на площі 35,81 га.

З метою відтворення мисливської фауни проведено ряд біотехнічних заходів:

Біотехнічні заходи	2007 рік	2012 рік
Заготівля сіна для фауни	8,2 тонн	4 тонни
Відремонтовано і споруджено нових годівниць	4 шт.	6 шт.
Влаштовано солонців	35 шт.	40 шт.
Викладено солі	1,5 тонн	0,75 тонн
розселення і огорожа мурашників	-	31 шт.
виготовлення і влаштування штучних гнізд	-	74 шт.
створення кормового поля	-	1 га

Рекреаційні роботи

Для покращення рекреаційно-туристичного потенціалу території Ужанського НПП було проведено наступні рекреаційні роботи:

Рекркаційні роботи	2007 рік	2012 рік
ремонт екологічних стежок	47 км	-
влаштовано нових стежок	4 км	-
влаштовано нових місць відпочинку	20 шт.	-
влаштування інформаційних стендів	2 шт.	3 шт.
ремонт інформаційних стендів	-	1 шт.
влаштування аншлагів	-	4 шт.
ремонт аншлагів	-	4 шт.
ремонт рекреаційної зони	-	3 шт.
реконструкція лісового будинку	1 шт.	1 шт.
влаштування навісів	7 шт.	3 шт.
влаштування альтанок	-	5 шт.
облапгговано джерел питної води	12 шт.	21 шт.

Спільно з Федерацією скаутів „Галицька Русь" та клубом воєнної історії „Бескиди"(Словаччина) в 2012 році проведені роботи по облаштуванню військових кладовищ Першої світової війни в селі Волосянка, Ужок та на горі Черемха.

Санітарний стан лісів Ужанського НПП

За звітний період 2007 року в лісових насадженнях парку вітровалів та буреломів не було. Лісопатологічне обстеження проведено на площі 2,5 тис. га.

На початок 2007 року налічувалось 93,3 га осередків хвороб лісу. Виникло у звітному 2007 році 193,3 га.

За рахунок санітарних рубок ліквідовано 139,6 га осередків, в тому

числі:

1) Опеньок -31,7 га

2) Рак ялиці - 23,9 га

3) Трутовик - 84,0 га

На кінець 2007 року налічується 147 га пошкоджених насаджень. Спалахів розмноження хвоє- і листогризучих шкідників та короїдів не виявлено.

За 2012 рік в лісових насадженнях парку виникли вітровали на площі 27,0 га, ліквідовано -- 16 га. Лісопатологічне обстеження проведено на площі 2,5 тис. га.

На початок 2012 року налічувалось 144,4 га осередків хвороб лісу. Виникло у звітному році 116,0 га.

За рахунок санітарних рубок ліквідовано 23,9 га осередків, в тому

числі:

1) Опеньок -- 10,3 га

2) Трутовик -- 13,6 га У

На кінець 2012 року налічується 220,5 га пошкоджених насаджень, з них 168,3 га пошкоджених хворобами та 22,6 га пошкоджених вітроломами. На площі 29,6 га планується провести очищення лісу від захаращення.

Порушення заповідного режиму парку

2007 рік	2012 рік
На протязі звітного періоду браконьєрства та розорювання земель чи самовільного захоплення сінокосів не було. Однак, в зв'язку з частковим руйнуванням інженерно-технічних споруд на прикордонних територіях було здійснено ряд спроб випасу худоби у заповідній зоні. Такі спроби були своєчасно припиненні працівниками державної охорони, що в результаті, викликало незадоволення окремих громадян. У 2007-му році було виявлено 3 порушення заповідного режиму -- самовільні рубки загальною кубомасою 34,53 м.	На протязі звітного періоду службою державної лісової охорони фіксовано незаконне влаштування місця відпочинку (2 випадки), розпалювання вогнища в не встановлених місцях ( 4 випадки), заготівля березового соку (1 випадок). Видано приписи на незадовільне очищення місць рубок (0,10 га), складування сміття в не відведених місцях (6 випадків). Самовільні рубки виявлено на двох ділянках.

Размещено на Allbest.ru

...