Система поводження з побутовими відходами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

ІФНТУНГ

Кафедра екології

Реферат

на тему: Система поводження з побутовими відходами

Виконала: Сисак Христина

Перевірила: Кундельська Т.В.

м. Івано-Франківськ 2015 р.



ЗМІСТ

ВСТУП

1. ЗБІР І СОРТУВАННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

2. ВТОРИННА ПЕРЕРОБКА ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

3. ПРОДУКТИ ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ

3.1 Будівництво екологічного хмарочоса з відходів

4. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ПО ПЕРЕРОБЦІ ТА УТИЛІЗАЦІЇ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВІДХОДІВ У ЛОНДОНІ

4.1 Специфіка правового регулювання підприємств з вироблення електроенергетики з відходів

5. НЕТРАДИЦІЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ У ЛОНДОНІ

5.1 Використання відходів як біопалива

5.2 Використання кавових відходів

ВИСНОВКИ



ВСТУП

З розвитком промисловості по випуску тари та упаковки, проблема побутових відходів почала стрімко зростати. Статистика фіксує щорічне наростання кількості сміття на 10 відсотків на душу населення розвинених країн. Це має значний вплив на екологію, адже разом зі сміттям в біосферу потрапляє біля 85 млн. тонн органічного вуглецю.

У Лондоні громадяни приділяють увагу цій проблемі і сортують відходи різних типів в різні сміттєві контейнери. Багато уваги влади Лондона приділяють екологічної освіченості населення, також уряд Великобританії впроваджує цілу серію заходів по скороченню відходів, включаючи накладення штрафів на тих людей, хто відмовляється збирати своє сміття роздільно. Завдяки цьому більшість видів сміття у Лондоні повторно переробляється або утилізується.



1. ЗБІР І СОРТУВАННЯ ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

Лондон - столиця і найбільше місто Великобританії. Його населення складає трохи більше 7,5 млн чоловік. Лондонці, в основному, живуть у приватних будиночках, але щільність населення в Лондоні висока: будинки менше і парків не так багато, як у багатьох європейських країнах. Клімат Лондона м'який, помірно-морський. Незважаючи на наявність парків, дерев на міських вулицях і платний в'їзд автомобілів до центру, особливо гарною екологією це місто похвалитися не може. Тому в Лондоні постійно намагаються придумати способи поліпшення екологічної ситуації та проблемі сміття приділяють досить багато уваги.

Види сміття, що збирають у Лондоні :

1. Папір - рециклюється;

2. Скляна тара - рециклюється;

3. Метал - рециклюється;

4. Пластмаса та поліетилен - рециклюються;

5. Органіка - вивозиться на полігони;

6. Садові відходи - вивозяться на полігони;

7. Машинне масло - утилізується;

8. Шини - вивозяться на полігони;

9. Принтерні картриджі - частково - рециклюються, частково - утилізуються;

10. Батарейки та акумулятори - повністю рециклюються;

Необхідно сказати про те, що в Лондоні немає системи повторної переробки автомобільних шин (покришок). Але зате повністю переробляються батарейки та акумулятори.

Основну роль в сортуванні сміття відіграють громадяни: у місті вже давно прийнято класти відходи різних типів в різні сміттєві контейнери.

Приватні домовласники зобов'язані сортувати своє сміття так:

Садові відходи і органіка - зелені баки;

Все сміття, що рециклюється - сині баки або пакети;

Все решта сміття - чорні баки або пакети.

Обов'язок сортувати сміття у Лондоні також підкріплений законом (штраф до 1000 фунтів).

А ось централізованого прийому "небезпечного" сміття в Лондоні поки немає. Є тільки розрізнені пункти з прийому такого сміття. Батарейки, лампочки і різну техніку приймають у магазинах електроніки. У Лондоні є термінали по прийому одягу та взуття, але немає системи збору справної, але непотрібної техніки. На своєму офіційному сайті, наприклад, влада району "Брент" пропонують збувати такі "непотрібності" через інтернет аукціони. Так більшість лондонців і робить.

У спеціальні контейнери можна здавати старий одяг, іграшки, несправну побутову техніку. Знайти такі контейнери легко - в кожному районі Лондона таких відразу декілька.

Шлях переробки сміття лежить через спеціальну станцію сортування. Так, спочатку ви сортуєте все самі, але не всі в силах відокремити щільний металевий прошарок від шару картону (упаковка соку) або, скажімо, зрозуміти, як правильно утилізувати речі, що містять і пластмасу і метал. Тому сміття сортують ще раз. Тільки потім він відправляється на переробний завод, звідки виходить вже у вигляді нових матеріалів. Результат всієї цієї діяльності ви можете купити в звичайному магазині - глянувши на пачку сиру або коробку з печивом можна знайти значок, що говорить про те, що ця пачка або коробка були зроблені з вдруге використаної сировини.

Багато уваги влади Лондона приділяють екологічної освіченості населення. Втім, городяни і самі цікавляться екологією. Для того щоб розповісти лондонцям куди і яке сміття їм необхідно здавати був створений спеціальний сайт "Recycle for London" та звичайно ж знята детальна відео-інструкція.

Практично щотижня в Лондоні виходять нові передачі про екологію. У тому числі і передачі про сміття. Наприклад, для дітей був знятий відеоролик, який закликає збирати батарейки в школі: спочатку батарейки упорядковують по вмісту, потім відправляють в піч, розігріту до 1000 градусів за Цельсієм, в результаті чого оболонка батарейки (дешевий метал) відділяється від нутрощі (дорогий метал - літій, натрій тощо).

У публічному лондонському зборі сміття є одна цікава особливість: у всіх парках стоять такі колектори "собачих відходів" (дослівний переклад фрази "dog waste").

Рис. 1.1 - Колектори собачих відходів



Рис. 1.2 - Сміттєзвалище Лондона

Рис. 1.3 - Стиснуті алюмінієві банки в лондонскому центрі переробки сміття "Haringey Council"



2. ВТОРИННА ПЕРЕРОБКА ПОБУТОВИХ ВІДХОДІВ

Органіка, як і несортоване сміття, в Лондоні відправляється на заміські полігони. Частина закопується, а частина - компостується (залежить від влади району, де були зібрані відходи). "Макінг Маршез" - основне звалище, на яке вивозять лондонські органічні відходи.

Рецикльоване сміття спочатку відправляється на підприємства по сортуванню відходів. А потім уже сортоване сміття розвозять по переробних заводах, звідки у свою чергу виходить матеріал для нових речей.

Варто сказати, що як і в багатьох розвинених країнах, у Великобританії модно користуватися речами виготовленими з повторно використаної сировини, тому рециклювання набуває все більшого поширення.

Рис 1.4 - Баки для садових відходів та органіки

Міністр з відходів і вторинної переробки Lord Taylor сказав: "Вторинна переробка зараз є частиною нашого повсякденного життя і ми менше ніж будь-коли направляємо відходів на звалище. Це гарна новина для домогосподарств і навколишнього середовища, але ми разом можемо зробити набагато більше . Працюючи всі разом з надання місцевим жителям таких послуг по вторинній переробці, яких вони хочуть і яких потребують, ми можемо досягти нашої кінцевої мети у вигляді економіки без відходів ". Відповідно з Базовою Директивою щодо відходів Європейського Союзу Великобританія до 2020 року повинна вдруге переробляти, компостувати або повторно використовувати 50% відходів домогосподарств. Уряд Великобританії впроваджує цілу серію заходів по скороченню відходів, включаючи накладення штрафів на тих людей, хто відмовляється збирати своє сміття роздільно, а в деяких районах країни скорочуючи щотижневий вивіз відходів зі сміттєвих ящиків до одного разу на два тижні. Великобританія як і раніше виробляє більше відходів домогосподарств на душу населення, ніж багато її європейських сусідів.

До речі, що стосується збору відходів зі сміттєвих ящиків один раз в два тижні, варто відзначити наступне: з 10 окружних рад - лідерів з переробки сміття 9 практикують саме цей спосіб. І хоча спочатку було багато не згодних, які заявляли, що це незручно і негігієнічно, раціоналізація взяла верх, адже приїжджати один раз замість двох просто дешевше.

Таким чином, ключовими факторами у скороченні відходів виявилися: забір їх раз на два тижні, окремий збір харчового сміття та змішаного сміття для вторинної переробки: консервних банок, пластику й паперу. При цьому останнє виявилося більш практичною альтернативою тому, щоб просити жителів сортувати сміття аж в дев'ять контейнерів або коробок.

Щороку Великобританія споживає величезний обсяг природних ресурсів, що дуже впливає на зміну клімату. Регулярно Англія виробляє 290 млн тонн сміття, яке завдає значної шкоди атмосфері і це стає причиною додаткових витрат для підприємств і вдаряє по кишені споживачів.

Звернемо увагу на деякі цифри.

За 2012 рік Англія переробила понад 40% побутового сміття, а в 2000-2001 було всього лише близько 11%. Все це завдяки вжитим заходам і свідомості населення Туманного Альбіону. Починаючи з 2006 року, вивезення твердих побутових відходів знизився на 90 кг, якщо враховувати кількість сміття, яке викидає одна людина.

Більше половини промислових і комерційних відходів перероблялося для вторинного застосування в 2012 році, а, наприклад, в 2003 році ця цифра становила близько 40%.

Великобританії вдається економити близько 18000000 тонн вуглекислого газу щорічно з допомогою переробки утилізованого сміття, що вельми позитивно позначається на атмосфері. Цей показник приблизно дорівнює вихлопам 5 млн машин.

Біорозкладаюче сміття обов'язково слід грамотно утилізувати, що дозволить зменшити виділення парникових газів від горіння таких відходів. Так, наприклад, якщо вести контроль над виділенням метану і його правильним використанням з однієї тонни харчового сміття, можна скоротити викиди вуглекислого газу наполовину.

Таким чином, з кожним роком проблема сміття в Англії починає ставати не такою гострою, і екологічна обстановка поліпшується.

утилізація екологічний хмарочос сортування



3. ПРОДУКТИ ПЕРЕРОБКИ ВІДХОДІВ

На заводі фірми Day Aggregates в Грінвічі багато років переробляли уламки бетону - роздрібнювали і відправляли назад в будівельні компанії. Декілька років тому з ініціативи мерії з'явилася організація London Re-made "Лондон відроджений" - впроваджуюча в столиці закордонні технології з переробки сировини.

"Лондон відроджений" допоміг налагодити в Грінвічі виробництво з виготовлення піску з пляшок. 400 пляшок, подрібнених під пресом, а потім перемелених, дають відро якісного, жорсткого, трохи зеленуватого піску. Хто сказав, що з пияцтва нічого путнього не вийде? Столичні паби, ресторани і смітника поставляють сюди десятки тисяч пляшок.

Керуючий Day aggregates Майлс Уіллінгейл розповідає, куди йде одержуваний з них матеріал: "Цей пісок використовують при мощенні вулиць, при виготовленні шин, в цементних і бетонних сумішах. За рік ми переробляємо 17-20 тонн пляшок. Перше уявлення про скло у людей пов'язано з чимось небезпечним, неприємним - скло гостре, воно ріже. Але коли пояснюєш, що зі скляного піску можна робити фільтри для води або використовувати його в піскоструминних апаратах для того, щоб стирати зі стін графіті - стає цікаво ".

З пінопластових стаканчиків для кави можна робити олівці, зі старих покришок - килимки для комп'ютерних мишей. Безкоштовні пластикові пакети з супермаркету, які забивають всі сміттєві баки, можна перетворити на теплі туристські джемпери модної фірми "Патагонія". Новорічні листівки все рідше роблять з вибіленого паперу і все частіше - з сіруватого, переробленого.



3.1 Будівництво екологічного хмарочоса з відходів

У столиці Великобританії планується спорудження екологічного хмарочоса, поверхи якого будуть «виростати» зі сміттєвих відходів. У цій будівлі можуть бути розміщені ресторани, фітнес-центри, кав'ярні, конференц-зали, кабінети і багато іншого.

Автори проекту надихалися бамбуковими помостами, які використовуються в Азії. Для свого хмарочоса вони придумали конструкцію, яка зможе добудовувати над собою поверхи, як тільки знадобиться додатковий простір. Пластиковий корпус нового хмарочоса буде зведений протягом року.

В основі кожного поверху будуть лежати переплетення з труб і будівельних матеріалів з відходів - в основному макулатури і пластикових пляшок. Спочатку будівля буде представляти із себе порожнисту структур, коли мешканці почнуть брати напрокат і купувати квартири та офісні приміщення на нижніх поверхах, на верхніх поверхах почнеться будівництво. Фахівці підрахували, що співробітники компаній, які розташуються в цій висотці, зможуть виробляти достатню кількість відходів, для створення нових поверхів. Один офісний працівник споживає близько 75 кілограмів паперу і 80 пластикових пляшок щороку, а цього достатньо, щоб зробити три нові панелі. При цьому процес «самобуду» не змусить себе чекати, оскільки обладнання для вторинної переробки буде розташовуватися в самому хмарочосі. Це призведе до того, що в хмарочосі не створюватиме непотрібного простору - він буде рости органічно у відповідь на попит і пропозицію. Після завершення будівництва хмарочос буде мати гладку, довгасту форму піраміди, покритої кристалічним шаром з перероблених матеріалів.

Авторами ідеї органічного хмарочоса є архітектори компанії Chartier-Corbasson. Вони планують його споруду на Shoreditch High Street біля ділового центру Лондона. На даний момент йдуть пошуки інвесторів для проекту. Метою створення «Органічного лондонського хмарочоса» від Chartier-Corbasson є зменшення кількості відходів при мінімальних витратах на будівництво. Напівпрозорий фасад буде заповнювати інтер'єр природним світлом, при цьому захищаючи від надлишкових сонячних променів. Порожні трубки у вбудованому покритті будуть оснащені невеликими вітровими турбінами для того, щоб хмарочос генерував власну електроенергію для своїх потреб.

Рис 3.1,2 - Макет органічного лондонського хмарочоса



4. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ПО ПЕРЕРОБЦІ ТА УТИЛІЗАЦІЇ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВІДХОДІВ У ЛОНДОНІ

В даний час у всьому світі спостерігається збільшення числа підприємств, які, з одного боку, утилізують небезпечні відходи, а з іншого - виробляють з них електроенергію і тепло.

Великобританія, будучи однією з провідних європейських країн, має розвинене законодавство, яке докладно регламентує порядок створення та функціонування подібних підприємств.

Правове регулювання утилізації небезпечних відходів в Англії практично повністю ґрунтується на законодавстві Європейського союзу (ЄС). Це пов'язано з підвищеною небезпекою подібного виду відходів для здоров'я людини і навколишнього середовища і, отже, діяльність з утилізації таких відходів передбачає централізацію правового регулювання і переважання імперативних норм над диспозитивними.

У законодавстві ЄС на сьогоднішній день одним з найважливіших документів у сфері регулювання утилізації відходів є Директива щодо відходів +2008 / 98 / ЕС3. Цей нормативний акт встановлює основні підходи та принципи регулювання утилізації відходів для країн - учасниць ЄС.

Саме спираючись на цей документ, законодавці держав -членів ЄС повинні видавати акти, що регулюють питання, пов'язані з утилізацією та переробкою відходів. Другим основоположним документом, що регулює сферу утилізації відходів в ЄС, є Рішення Європейської комісії 2000/532 / ЕС4, котра затвердила Європейський каталог відходів. Зазначений Європейський каталог відходів містить найбільш повний і докладний перелік відходів на сьогоднішній день в європейському праві і є орієнтиром для всіх держав - членів ЄС.

Законодавство Англії у сфері утилізації небезпечних відходів базується на нормативних актах, прийнятих відповідно до права ЄС. Основний принцип Регламенту поводження з небезпечними відходами - це необхідність суворої підзвітності державним органам підприємств, які здійснюють діяльність з переробки та утилізації небезпечних відходів. Так, на підприємствах, що займаються вищевказаної діяльністю, лежить обов'язок щорічно направляти повідомлення-звіти в Агентство з навколишнього середовища Великобританії з докладною інформацією про приміщення, де утримуються або звідки видаляються небезпечні відходи (ст. 21 Регламенту). У свою чергу, на Агентство з навколишнього середовища Великобританії покладаються зобов'язання з проведення періодичних перевірок виробників, складальників і перевізників небезпечних відходів.

Окрема увага приділяється контролю за перевезенням небезпечних відходів. Регламент встановлює особливу систему транспортних накладних, супроводжуючих небезпечні відходи при їх переміщенні (ст. 33). Дані накладні містять у собі інформацію про характеристики відходів, дані про перевізника відходів, а також дані про організацію або особу, відповідальну за остаточне знищення відходів. Виробник або особа, яка здійснює зберігання небезпечних відходів, повинні зберігати всі відповідні записи не менше трьох років з моменту передачі відходів іншій особі (ст. 49 (3) Регламенту), а перевізники - не менше одного року з моменту доставки відходів до кінцевого пункту призначення ( ст. 50 (2) ).

У Регламенті також передбачаються санкції за порушення встановлених Регламентом положень, що встановлюють максимальну міру відповідальності у вигляді дворічного тюремного ув'язнення і виплати штрафу (ст. 69).

4.1 Специфіка правового регулювання підприємств з вироблення електроенергетики з відходів

В останні роки все більше уваги як держави, так і бізнесу залучають проекти, які об'єднують в собі процеси щодо утилізації відходів та виробленні з них тепла і електрики (сектор «waste to energy»). Подібні проекти, з одного боку, дозволяють скоротити залежність країн - учасниць ЄС від імпорту енергоносіїв, а з іншого боку - домогтися встановлених в різних програмних документах цілей зниження рівня шкідливого впливу на навколишнє середовище і розвитку енергетики. Зокрема, Сьома програма дій в області захисту навколишнього середовища в рамках ЄС встановлює необхідність досягнення позначки споживання електроенергії з поновлюваних джерел в 20% до 2020 р.

Особливість правового регулювання функціонування підприємств з переробки відходів в електроенергію, головним чином, полягає в тому, що таке регулювання ґрунтується на двох блоках правових норм: 1) норми, що регулює процеси спалювання відходів; 2) норми, що регулюють вироблення, використання та продаж електроенергії та тепла, які виробляються за рахунок спалювання відходів.

Найважливішим документом, що регулює процес спалювання відходів в ЄС, є Директива про промислові викиди +2010 / 75 / EU8. Цей документ встановлює конкретні технічні вимоги, які повинні задовольняти установки, що спалюють відходи, у тому числі що мають на меті вироблення електроенергії (Додаток VI Директиви). У 2013 р зазначена Директива була імплементована в англійське законодавство поправками до Регламенту про дозволи у сфері довкілля.

Тим не менш, незважаючи на дотримання вимог, встановлених Директивою +2010 / 75 / EU, підприємство, переробне небезпечні відходи, не зможе приступити до роботи в Англії без отримання двох найважливіших документів:

1. Дозвіл на розробку інфраструктурного проекту національної значимості;

2. Дозвіл від Агентства з охорони навколишнього середовища Великобританії.

Положення Програми державної політики можна звести до наступних шести тезам, які були раніше сформульовані у Стратегії управління небезпечними відходами в Англії 2010 р опублікованій Міністерством навколишнього середовища, продовольства і сільського господарства Великобританії: 1. Дотримання принципу «ієрархії відходів» ;

2. Постійна увага до нових розробок у сфері утилізації небезпечних відходів; 3. Зменшення практики поховання відходів;

4. Відмова від змішування небезпечних відходів з іншими відходами;

5. Відмова від поховання небезпечних відходів органічного походження;

6. Припинення практики відступу від положень Директиви про поховання відходів 99/31 / EC, яка дотримується принципу зменшення самої практики поховання відходів.

Вищеназвані принципи також знаходять відображення в інших важливих нормативних актах Англії та ЄС (у тому числі в згаданої раніше Директиві по відходах 2008/98 / ЕС), що регулюють процеси утилізації відходів. Реалії сучасної Європи показують, що утилізація відходів сама по собі не досягає того екологічного та економічного ефекту, який можливий при утилізації відходів з подальшим виробленням тепла і електроенергії. Враховуючи стратегічні цілі ЄС зі зниження залежності від країн-експортерів енергоносіїв, кількість підприємств, що виробляють електроенергію з відходів («waste to energy»), у найближчі роки на території Англії та ЄС буде тільки рости.

Можна зробити висновок, що англійське законодавство передбачає дієві правові механізми, необхідні для запуску та функціонування вищезгаданих підприємств. З іншого боку, для розвитку сектора «waste to energy» необхідна ефективна система заходів заохочення виробників відповідних технологій. Такі заходи повинні бути як правового, так і економічного характеру і можуть включати в себе, зокрема, довгострокові кредити за низькими відсотковими ставками, податкові преференції, дотації з боку держави.



5. НЕТРАДИЦІЙНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ У ЛОНДОНІ

5.1 Використання відходів як біопалива

Утилізація сміття в Лондоні вже не перше десятиліття є серйозною проблемою британської столиці. Але, здається, влада міста знайшли дотепне рішення цього питання. Вони вирішили платити гроші за вивезення відходів авіакомпанії British Airways.

Ще три роки тому було експериментально доведено, що біопаливо абсолютно безпечно при використанні його в авіації. У 2011 році літак Gulfstream G450 здійснив трансатлантичний переліт з Нью-Джерсі в Париж на авіасалон в Ле Бурже, будучи частково заправленим паливом з біологічної сировини.

А зараз влада Лондона підписали з компанією British Airways договір про те, що остання стане вивозити сміття зі столиці Сполученого Королівства. За що місто буде платити їй гроші. Навіщо ж авіаперевізнику сотні тонн відходів? Для виробництва з них біопалива!

Виявляється, у Лондона є програма, яка полягає в зменшенні площі звалищ, що оточують місто. А British Airways планує до 2050 року скоротити вдвічі рівень викидів вуглекислого газу в атмосферу на всьому циклі свого функціонування. І ці дві великих структури об'єдналися заради досягнення високих цілей.

British Airways збирається побудувати завод для переробки сміття в біопаливо, а Лондон обіцяє регулярно поставляти сировину для цього, ще й доплачуючи за утилізацію відходів. Поки що підписано пробний контракт на суму 500 000 000 доларів. Початок запуску виробничих потужностей British Airways заплановано на 2015 рік.



5.2 Використання кавових відходів

Ідея використовувати неутилізовані кавові відходи як джерело енергії для автотранспорту не нова. Так наприклад кілька невеликих електростанцій, що працюють на відходах кавової гущі є у компанії "Kraft_Foods".

Разом з тим, спроби реалізації ефективного сучасного виробничого комплексу, здатного регулярно переробляти великі обсяги таких відходів до сьогоднішнього дня стикалися з низкою проблем. Потрібні були свіжі ідеї і такі ідеї зміг запропонувати Артур Кей (Arthur Kay) - творець та ідейний натхненник проекту Bio-bean.

Ідея створення компанії та однойменного проекту Bio-bean дозріла в 23-річного Артура під час підготовки університетської програми, присвяченій темі стійкої замкнутої системи з переробки відходів в енергію для енергопостачання житлових і промислових будівель. І вже на етапі стартапу Bio-bean зумів заручитися підтримкою представників впливової лондонській еліти, включаючи мера Лондона Бориса Джонсона.

В рамках проекту Bio-bean Кей зумів запропонувати власну високоефективну технологію переробки, що дозволяє використовувати кавову гущу в якості сировини для виробництва екологічно чистого біодизельного палива для транспорту і гранулярного композиту для опалення будівель.

12 вересня 2014 в рамках лотереї Green Challenge стартапу Bio-bean Артура Кея була присуджена перша премія в розмірі € 500,000 (США ~ $ 646 000), що дозволило приступити до реалізації проекту на практичному рівні.

Сьогодні проект Артура Кея динамічно розвивається, нарощуючи обсяги виробництва і розширюючи сферу присутності. Відходи, що звозяться з усього Лондона піддаються сушці на площі в 1860 кв. м. Олія, що міститься в кавовій гущі в концентрації до 20% виділяється з її складу в процесі біохімічної екстракції за участю гексану. При цьому розчинник, що використовується в процесі екстракції після завершення циклу практично в повному обсязі може бути використаний повторно. Близько 80% від загальної маси відходів, що залишаються після проходження стадій сушки та екстракції, гранулюють на пресувальному обладнанні. Як стверджують представники компанії, кількість калорій, що виділяється при спалюванні кавових гранул Bio-bean в котлах опалення в 1,5 рази перевищує те, що виділяє деревна тирса.

Одна з умов успішного функціонування повного виробничого циклу Bio-bean - безперечно налагоджена логістика. Ділові контакти у вищих колах Лондона дозволили ініціативним підприємцям за короткий термін створити велику партнерську мережу постачальників - великих промислових підприємств, виставкових і торгових центрів, офісів передових компаній, семи найбільших залізничних станцій Лондона, не кажучи вже про кав'ярні та інші альтернативні джерела відходів. Гуща витягується з кавових автоматів і передається службовцям Bio-bean абсолютно безкоштовно, засипається в мішки і поставляється на виробництво компанії в режимі реального часу.

Сьогодні виробництво Bio-bean розпоряджається оперативним потенціалом для переробки 50000 тон відходів щорічно. Щотижневий обсяг зібраних відходів на даному етапі обмежений кількома сотнями тонн. Але, виходячи з темпів розвитку і розрахункових даних, вже протягом 2016 року компанія зможе переробити до 50 000 тонн (більше 1040 тонн на тиждень), тобто повністю завантажити існуючі виробничі потужності. І навіть при таких обсягах виробництва ця цифра складе лише ј від загального обсягу регулярно виробленої жителями Лондона кавової гущі.

Планується розширювати і потужності, задіяні у виробництві біопалива для постачання міської транспортної інфраструктури і, в першу чергу, автобусів, що працюють на біодизелі.

Переваги, які відкриває перспективна технологія, виглядають досить переконливо. Кавові відходи, як сировина для виробництва біопалива, не розглядаються як конкурента сировини, використовуваному людиною в харчовому ланцюжку. Процес виробництва біодизеля з кавової гущі не припускає дорогого етапа фільтрації, як це має місце у випадку використання для цієї мети рослинного масла. Завдяки утилізації тисяч тонн кавових відходів, що піддаються анаеробному бродінню на міських звалищах великих мегаполісів вдасться суттєво скоротити обсяг викидів парникових газів, що позитивним чином відіб'ється на екології.

Вигідною технологія виявляється і для постачальників сировини, які заощаджують на вивезенні кавовій гущі на заміські звалища протягом року вельми круглі суми. Нарешті, необхідні обсяги виробничої сировини будуть доступні до тих пір, поки вирощується кава і не слабшає пристрасть людства до цього корисного і смачного напою.

У Bio-bean підрахували, що щорічний обсяг кавової гущі, що відправляється на звалища Великобританії обчислюється астрономічної цифрою в 500 000 тонн. Стратегічна мета Bio-bean на даному етапі - виробництво такої кількості паливних гранул, якого буде достатньо для опалення 15000 столичних будинків.



ВИСНОВКИ

Утилізація відходів - це глобальна екологічна проблема, для вирішення якої необхідне специфічне правове регулювання та високий рівень екологічної свідомості громадян.

У Лондоні широко практикується вторинна переробка твердих побутових відходів та зменшення їхньої кількості. Ключовими факторами у скороченні відходів виявилися: забір їх раз на два тижні, окремий збір харчового сміття та змішаного сміття для вторинної переробки: консервних банок, пластику й паперу.

Серед нетрадиційних методів використання відходів у Лондоні запроваджують виробництво з них біопалива для окремих авіаліній, розробку проекту будівництва хмарочоса з відходів, а також високоефективну технологію переробки, що дозволяє використовувати кавову гущу в якості сировини для виробництва екологічно чистого біодизельного палива для транспорту і гранулярного композиту для опалення будівель.

Завдяки утилізації тисяч тонн відходів, що піддаються анаеробному бродінню на міських звалищах мегаполісу вдасться суттєво скоротити обсяг викидів парникових газів, що матиме позитивний вплив на навколишнє середовище.

Размещено на Allbest.ru

...