Екологічна ситуація Волинської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Екологічна ситуація Волинської області у контексті екологічної кризи України

2. Найважливіші екологічні проблеми Волинської області

2.1 Загальний огляд екологічних проблем Волинської області

2.1.1 Забруднення атмосфери викидами промислових підприємств та автотранспорту

2.1.2 Забруднення водних об'єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства

2.1.3 Проблеми щодо умов скидання шахтних і кар'єрних вод у водні об'єкти

2.1.4 Забруднення підземних водоносних горизонтів

2.1.5 Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону

2.1.6 Підтоплення земель та населених пунктів регіону

2.1.7 Проблеми поводження з відходами І-Ш класів небезпеки

2.1.8 Проблеми переробки відходів гірничодобувної, металургійної, енергетичної та інших галузей промисловості

2.1.9 Організація контролю радіаційної безпеки за впливом на навколишнє природне середовище: АЕС, об'єктів з радіоактивними відходами, при ліквідації накопичувачів відходів виробництв з підвищеними рівнями радіоактивності та рекультивації земель, що мають радіоактивне забруднення

2.1.10 Поширення екзогенних геологічних процесів

2.2 Екологічні проблеми області, які вимагають вирішення на міждержавному рівні

2.3 Екологічні проблеми області, які вимагають вирішення на державному рівні

2.4 Екологічні проблеми області, які вимагають вирішення на місцевому рівні

3. Особливості змістового наповнення науково-дослідницьких робіт екологічного спрямування

3.1 Екологія атмосфери

3.2 Екологія гідросфери

3.3 Екологія літосфери

3.4 Екологія живих організмів

Словник понять і термінів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

На всіх етапах історії розвитку людина перебувала у найтіснішому взаємозв'язку з природою. І в наш час, в епоху інтенсивного розвитку науки і техніки, усіх галузей господарського і духовного життя людства цей зв'язок не тільки не послабився, а зміцнів і набув нових форм.

На перших етапах свого становлення людина користувалася благами природи, не змінюючи помітно природного середовища. Протягом останніх двох-трьох століть її вплив на природу значно посилився, внаслідок чого місцями відбувся штучний перерозподіл води і суші, дещо змінився кількісний і якісний склад рослинного і тваринного світу. Цей вплив значно сприяє поліпшенню умов життя людства.

Але, на жаль, є й інший, негативний бік діяльності людини. Це, по-перше, дедалі інтенсивніше використання всіх природних багатств - корисних копалин, будівельних матеріалів, рослинних та тваринних ресурсів, ґрунтів тощо; по-друге - забруднення навколишнього середовища (водних джерел, ґрунтів, атмосферного повітря) різними відходами промислових підприємств, побутовими викидами, хімічними речовинами, які застосовуються у сільському та лісовому господарствах тощо.

Виснаження природних багатств і забруднення навколишнього середовища різними речовинами, серед яких є й отруйні, такі, що їх природа не може асимілювати, набуло тепер настільки загрозливих масштабів, що викликає серйозне занепокоєння всього людства. Гостро постала проблема охорони природи [4].

Критична неврівноваженість екологічної ситуації в Україні змушує далекоглядних людей задуматися над можливим майбутнім своїх нащадків. Як житимуть люди через сотню років, чи зможуть дихати у загазованій атмосфері, чи ростимуть мутовані рослини на забруднених ґрунтах і чи придатною для пиття буде вода у природних водоймах? Ці всі питання вже можна назвати риторичними за умови незмінного руху техногенного прогресу людства вперед. Якщо людина не озирнеться і не побачить, що нищить природу, а головне, не зрозуміє неприпустимості такого ставлення до природних багатств, то дуже швидко зруйнує ту бездоганну систему, яка дала homo sapiens життя та забезпечувала стабільне існування. Людині потрібно перебудувати свій світогляд: від антропоцентричного типу мислення, при якому в центрі життя людини стоїть її головна цінність - власне “Я”, еволюціонувати до екологічного мислення, при якому людина сприймає себе як невід'ємну частину природи, цінує її і поважає. Екологічне мислення повинне виховуватися змалку і супроводжувати людину все життя. Вже зараз люди починають помічати свій згубний вплив на оточуючий світ, після чого приходить розуміння необхідності змін. Для цього мають бути такі передумови:

- люди повинні бути обізнані з реальною екологічною ситуацією у світі, країні та регіоні;

- кожній людині потрібно визначитися, в якому світі вона хоче жити, розуміючи при цьому, що часу для роздумів залишилося не так і багато;

- людині потрібно запропонувати альтернативні моделі поведінки та можливі шляхи подолання екологічної кризи, хоча б на персональному рівні.

Тільки тоді, коли кожна людина відчує необхідність покращити світ навколо себе, розпочнеться нова ера екологічно свідомих громадян світу.

Проте, на нашу думку, екологічне мислення (яке є рушієм прогресу формування природоохоронної свідомості людства) необхідно виховувати в дітях вже з перших класів. Сьогодні у школах активно популяризується ідея екологічного гуманізму (за В.О.Сухомлинським) на уроках біології, але незважаючи на постійні вкраплення екологічних тем у навчальний процес, все ж цього недостатньо, щоб повною мірою виявити недосконалість природоохоронної діяльності людства. Дуже часто поодинокі екологічні уроки не в змозі впоратися з важливою просвітницькою місією. Ці заняття губляться у різноманітті наших освітніх програм і просто не здатні здійснити перебудову світогляду школяра. Допомогти вчителям загальноосвітніх навчальних закладів у нелегкій, але необхідній просвітницькій роботі покликане позашкілля. Яскравим прикладом результативної роботи в позашкільній освіті є діяльність Малої академії наук. Школярі, які займаються в секціях Малої академії наук мають змогу навчатися за авторськими прогресивними програмами, поглиблено вивчаючи окремі теми. Юні манівці мають змогу займатися науково-дослідницькою пошуковою діяльністю, для якої в секціях Малої академії наук створюються оптимальні умови. Вже понад 10 років школярі Волинської області мають змогу займатися в різнопрофільних секціях МАН, зокрема і у секції екології. Такі пізнавальні заняття заповнюють прогалину у шкільній програмі, яка обумовлена недостатньою кількістю занять з екології та складністю форм подачі інформації у зв'язку з нестачею часу. Робота в екологічних секціях дозволяє дітям проявити свій творчий потенціал у виборі теми власного дослідження, спроектувати вже набуті у школі знання на конкретну, характерну для території їх населеного пункту, екологічну проблему, вивчити її, провести експеримент, правильно оформити проведену роботу.

Заняття з екології в МАН необхідні сучасним школярам, оскільки тут вони опановують основи написання науково-дослідницьких робіт, вчаться працювати з науковою літературою, мають можливість проводити експерименти, отримують знання і навички, які стануть їм у нагоді при написанні наукових і дипломних робіт під час навчання у вищих навчальних закладах, а, можливо, і у майбутній дорослій науково-дослідницькій діяльності.

Для ефективних екологічних занять педагогам та учням потрібне методичне забезпечення, якого не вистачає, оскільки екологія у школах вивчається порівняно недавно. Це спричинило появу багатьох проблем під час проведення наукових досліджень юних екологів: вибір перспективної теми, дієвих методів, дослідження конкретного об'єкту та предмету дослідження.

У запропонованих методичних рекомендаціях здійснена спроба ознайомити читачів з перспективними напрямами екологічних досліджень у Волинській області, що допоможе, сподіваємось, спрямувати наукові дослідження талановитих школярів у правильному й актуальному напрямі.



1. Екологічна ситуація Волинської області у контексті екологічної кризи України

Якість природного середовища кожної країни значною мірою залежить від характеру взаємодії господарської діяльності людини з природними процесами. Необхідно комплексно вирішувати проблеми негативного впливу на довкілля. Одними з найважливіших передумов погіршення екологічної ситуації в Україні є нераціональне використання природних ресурсів та байдуже ставлення влади до низького рівня розвитку програм, що відповідають за очищення та переробку небезпечних відходів виробництва промисловості. Відсутність очисних споруд та низький рівень розвитку очисних технологій зумовлюють високий рівень забруднення території країни та накопичення шкідливих відходів безпосередньо на спеціально відведених територіях та на територіях промислових виробництв. Будь-яке забруднення проявляється через надмірну концентрацію тих чи інших хімічних елементів або енергії вище фонових, або допустимих норм. Воно може бути природного й техногенного походження, і може викликати якісні зміни характеристик основних компонентів природи та їх складових і негативно впливати на живі організми.

Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів: інтенсивності прояву речового складу забруднювачів та здатності природи до самоочищення. Остання властивість лежить в основі поняття стійкості окремих компонентів природи до антропогенного навантаження на основі відмінностей у поширенні забруднювачів у різних середовищах. Тверді, рідкі й газоподібні викиди забруднюючих речовин поступають у всі компоненти природи: води, ґрунти, атмосферне повітря. Найбільше викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні речовини поширюються в інші компоненти природи, підвищуючи тим самим уже існуючий у них рівень забруднення. У процесі довготривалої дії забруднювачів погіршуються чи порушуються основні природні, соціально-економічні функції природного середовища. Слід зважити також на явище синергізму (сукупної дії чинників, яке характерне як для самого процесу забруднення, так і для викликаних ним наслідків).

Важливо відмітити властивість деяких хімічних елементів поступово накопичуватися в об'єктах середовища, що призводить до посилення пагубної дії при їх проходженні біологічними ланцюгами.

На стан екологічної ситуації в регіонах України впливає також прояв еколого-географічних проблем. Серед них для України загалом та для Волинської області зокрема характерними є:

· зменшення запасів корисних копалин, вичерпання ресурсів, зниження їх якості й розмаїття, небезпека порушення середовища внаслідок добування корисних копалин тощо. У Волинській області існують проблеми, пов'язані із реструктуризацією шахт Нововолинського регіону, що полягають у незадовільному фінансуванні природоохоронних заходів;

· зміна структури земельних ресурсів унаслідок вилучення земель під господарські потреби й забудови, а також через розвиток негативних процесів у ландшафтах (ерозії, абразії, карсту, суфозії та просідання ґрунтів, підтоплення і заболочення тощо). Загальний земельний фонд Волинської області становить 2014,4 тис. га, і характеризується досить позитивною структурою розподілу земельних угідь, зокрема, станом на 01.01.2003р., серед сільськогосподарських угідь нараховується: ріллі - 673,5 тис. га, що становить 33,4% , оптимальний рівень - 40%, багаторічних насаджень - 11,4 тис. га, сіножатей - 156,6 тис. га, пасовищ - 213,2 тис. га, крім того лісистість території області становить 31,7%, оптимальний рівень - 30%;

· зниження родючості ґрунтів унаслідок вимивання гумусу, засолення, підтоплення тощо та забруднення важкими металами, пестицидами й іншими речовинами. Наприклад, у Волинській області досі є невирішеним питання очищення від забруднення нафтопродуктами ґрунтів, підземних водоносних горизонтів в районі авіаційно-технічної бази м. Луцька. Існує загроза забруднення нафтопродуктами р. Стир;

· зменшення запасів і забруднення поверхневих та підземних вод унаслідок посиленого водозабору, внесення забруднюючих речовин у водні об'єкти в процесі виробництва й ведення комунального господарства. Зокрема, у Волинській області досить проблемним є нерегульований забір води у річці Прип'ять на шлюзування Дніпро-Бузького каналу (Республіка Білорусь), що призводить до деградації озер Святе, Волянське, Біле, які входять в межі водно-болотних угідь міжнародного значення;

· забруднення повітря та зміна його складу внаслідок промислових та інших викидів у атмосферу. Основними забруднювачами атмосферного повітря у Волинській області є підприємства гірничо-добувної і будівельної промисловості, цукрові заводи, котельні, Волинське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів;

· скорочення розмаїття рослинного й тваринного світу та зміни в його генофонді. Для прикладу, у Волинській області дуже гостро стоїть питання збереження популяції зубрів;

· зменшення біологічної продуктивності ландшафтів. Для Волинської області важливою проблемою є масштабне, довготривале затоплення і підтоплення територій, що прилягають до заплав річок Прип'ять, Стохід, Турія під час проходження повені внаслідок перерозподілу стоку річок області в результаті осушувальної меліорації, що проведена в 60 - 80 роки, а також в результаті локального підходу до вирішення водогосподарських проблем при проектуванні і будівництві гідротехнічних споруд;

· погіршення геогігієнічних та санітарно-епідеміологічних умов життєдіяльності людини та існування живих організмів. Зокрема, із 33 міст і селищ міського типу Волинської області полігонами твердих побутових відходів, які відповідають вимогам екологічної безпеки, охоплено лише вісім.

Ці проблеми виникли тому, що структура господарства України, що розвивалося десятиліттями, не відповідала в багатьох регіонах їх інтегральному потенціалу. При цьому не враховувались об'єктивні потреби й інтереси людей, що тут проживали, та екологічні можливості конкретної території [2].

Провідними галузями господарства в Україні є енергетика, гірничо- та вугледобувна, хімічна промисловість, машинобудування. Фізично й морально застаріле устаткування в цих галузях обумовило інтенсивне використання енергії, води, землі та інколи не контрольовані викиди забруднюючих речовин у всі компоненти природи. Щорічно в процес виробництва залучається біля 1,5 млрд. т первинної сировини, а обсяг відходів цих галузей промисловості становить біля 15 млрд.т.

Таким чином, на сьогодні для України стан розвитку виробництва є головним еколого-формуючим фактором. Акцентуємо увагу, що стан природи в Україні (як і у Волинській області) - критичний, а в деяких регіонах країни деградація має незворотний характер.



2. Найважливіші екологічні проблеми Волинської області

2.1 Загальний огляд екологічних проблем Волинської області

Волинська область розташована у північно-західній частині України в зоні Українського Полісся. Загальна площа 20,2 тис. кв. км. Її територія простяглася з півночі на південь на 187 км, а з заходу на схід - на 163 км і становить три відсотки від загальної території України. Область займає вигідне географічне положення, знаходиться на перехресті європейських торгових шляхів. Через Волинь проходять шляхи між Києвом, Варшавою та Берліном, Балтійським і Чорним морями. Екологічна ж ситуація Волинської області, як і України загалом, є дуже несприятливою, оскільки для неї характерними є і загальнодержавні екологічні проблеми, і свої власні, що залежать від специфічних природних умов області та спеціалізованої господарської діяльності волинян. Серед найважливіших екологічних проблем області можна виділити ряд найбільш актуальних.

2.1.1 Забруднення атмосфери викидами промислових підприємств та автотранспорту

В останні роки намітилась тенденція зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, що зумовлено зменшенням обсягів виробництва, а також переходом на більш сучасні енергозберігаючі технології.

Найбільше навантаження по викидах в атмосферу несуть міста: Луцьк, Ковель, Нововолинськ, Володимир-Волинський і прилеглі райони до міжнародної траси Варшава - Київ.

За даними обласного управління статистики в 2008 році в атмосферне повітря надійшло 63,3 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 0,95% менше, ніж у 2007 році. Щільність викидів від стаціонарних та пересувних джерел у 2008 році становила 3,1 тонни на 1 км² території. На кожного мешканця області припало по 61,1 кг забруднюючих речовин ( у 2007 році - 64 кг).

Динаміка викидів свідчить, що в області зменшується надходження забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних джерел викидів. У 2008 році від автотранспорту в атмосферне повітря надійшло 53,3 тис. тонн шкідливих речовин, що становить 84,2% від загального обсягу викидів. На противагу 2007 року, у 2008 - викиди від пересувних джерел зменшились на 1,6 тис. тонн, або на 1% ( з урахуванням перерахунку викидів за 2007 р.) Від 205 підприємств та організацій області в атмосферне повітря було викинуто 10 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 1,5 тис. тонн, або на 1% менше, ніж у 2007 році.

2.1.2 Забруднення водних об'єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства

Основним джерелом водних ресурсів області є поверхневий стік річок, а також підземні водоносні горизонти. Водоресурсний потенціал області включає 132 річки, 221 озеро, 12 водосховищ і 439 ставків.

Скид зворотних вод у поверхневі водні об'єкти області в 2008 році збільшився на 0,5 млн. м³ порівняно з 2007 роком за рахунок збільшення скиду комунальних підприємств. Кількість забруднених стічних вод через неефективну роботу очисних споруд комунальних підприємств збільшилася у порівнянні з 2007 роком на 0,5 млн.м³. Проблемним залишається вирішення питання очистки від забруднення підземних вод у районі військового аеродрому м. Луцька та очистки зворотних вод Маневицької виправної колонії.



2.1.3 Проблеми щодо умов скидання шахтних і кар'єрних вод у водні об'єкти

На Нововолинській групі шахт застосовується тільки механічна очистка скиду шахтних вод у поверхневі водойми. Спостерігається перевищення ГДК у скидах шахтних вод у поверхневі водойми Нововолинської шахти №1 у 4,7 рази по ХСК.

2.1.4 Забруднення підземних водоносних горизонтів

Залишається невирішеним питання ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами території в районі колишньої авіаційно-технічної бази Міноборони України (в/ч А-1416) біля м. Луцька (на даний час - база зберігання авіаційної техніки ( в/ч А-3186 МО України).

Згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 17.08.2007 року №429 “Про передачу військового майна” в жовтні 2007 року для проведення гідрогеологічних спостережень ПДРГП "Північгеологія" було передано мережу спостережних свердловин (40 св.) на перший від поверхні водоносний горизонт на території, що прилягає до військового аеродрому м. Луцька. В кінці листопада 2007 року матеріали по забрудненій нафтопродуктами території були передані на баланс Рівненської геологічної експедиції.

Станом на 30.09.2008 року, Рівненською геологічною експедицією ПДРГП "Північгеологія" згідно Протоколу Державної геологічної служби України від 03.12.07 року № 12-12-7 проведено ліквідацію 30 свердловин із мережі спостережних свердловин на перший від поверхні водоносний горизонт на території, що прилягає до військового аеродрому м. Луцька, які були передані на баланс експедиції в листопаді 2007 року. Для проведення регулярних режимних спостережень було залишено мережу із 10 свердловин, які потребують очищення стволу від замулення.

Регулярні режимні спостереження по мережі спостережних свердловин на перший від поверхні водоносний горизонт на забрудненій Рівненською геологічною експедицією ПДРГП "Північгеологія" за відсутністю затвердженого плану та виділення коштів були розпочаті в жовтні 2008 року.

За результатами, які представлені Рівненською геологічною експедицією ПДРГП "Північгеологія" від 24.11.08 р. №04/551, при обстеженні ділянки забруднення, що прилягає до військового аеродрому в м. Луцьку, за замірами статичних рівнів води першого від поверхні водоносного горизонту і нафтопродуктів по мережі із 10 спостережних свердловин було встановлено: екологічний забруднення атмосфера вода

- при обстежені ділянки забруднення в жовтні 2008 року був визначений незначний вміст нафтопродуктів в свердловині № 2Е (пробуреної ЕкоГідроГЕО біля закиданої свердловини № 136) та в свердловині № 138. Товщина плівки становила відповідно 2,0 та 0,7см;

- при повторному обстеженні 22.10.2008р. в свердловині 2Е товщина нафтопродуктів збільшилась до 42 см (очевидно, при піднятті рівнів води під час значних дощів адсорбовані нафтопродукти були видавлені водою з суглинків). В інших свердловинах нафтопродукти не виявлені;

- 18 листопада 2008 р. нафтопродукти товщиною 6,0 см були виявлені в свердловині № 132. Заміри в свердловині № 2Е, в якій в жовтні шар нафтопродуктів становив 42 см, в листопаді провести виявилось неможливим, оскільки вона закидана сторонніми предметами до глибини 6,0 м.

2.1.5 Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону

На даний час суттєвої шкоди водним об'єктам на території м. Луцька завдає скид дощових та талих вод. Централізованої дощової каналізаційної мережі та відповідних загальноміських очисних споруд в місті немає, а тому дощові стічні води з території міста без очистки потрапляють у р. Сапалаївку, Омеляник, Жидувка, погіршуючи їх санітарний стан.



2.1.6 Підтоплення земель та населених пунктів регіону

Волинська область відноситься до регіонів, що характеризуються надмірними опадами та рівнинним рельєфом території, що обумовлює процеси перезволоження, підтоплення і затоплення територій, сільськогосподарських угідь і населених пунктів на значній її частині.

Площа заболочених та перезволожених (підтоплених) земель становить 845 тис. га, або 42 відсотки території області. Повеневими водами річок, талими і дощовими водами постійно підтоплюються садиби в більшості населених пунктів у північній (поліській) частині області.

За характерними причинними ознаками підтоплення пов'язане з природнім перезволоженням та проходженням повеней і паводків. Ситуація щодо затоплення та підтоплення земель викликана зміною гідрологічного режиму річок, що обумовлена значним збільшенням протяжності часу стояння повеневої води на заплаві.

Основною причиною такого стану є деградація русел річок, що полягає в їх недостатній пропускній спроможності, затруднених умовах проходження водного потоку по заплаві під час повеней і паводків внаслідок дії природних факторів, а також господарського і техногенного втручання в руслоформуючі процеси.

2.1.7 Проблеми поводження з відходами І-Ш класів небезпеки

Станом на 01.01.2009 на території області зберігалося понад 1658,6 тонни небезпечних відходів, в тому числі І класу небезпеки понад 158,3 тонни, II класу небезпеки - 223,1 тонни, III класу небезпеки - 1277,2 тонни. Основну групу небезпечних відходів становлять заборонені до застосування та непридатні пестициди - 359,2 тонни, відходи гальванічного виробництва - 28,6 тонни, відходи використання фарб, емалей та лаків - 0,5 тонни, нафтовідходи - 3,1 тонни, свинець та його сполуки - 1,3 тонни та інші групи відходів.

За матеріалами інвентаризації, яка проведена в січні 2009 року на виконання постанови Верховної Ради України від 06.10.05 № 2967-IV "Про стан виконання законодавства у сфері поводження з відходами в Україні та шляхи його вдосконалення", в11 районах області зберігалося 359,22 тонни непридатних та заборонених до використання ХЗЗР, в тому числі 44,78 тонни у рідкому стані.

Кількість складів, де зберігаються непридатні та заборонені пестициди, скоротилася з 20 до 11, що зменшило ризик виникнення надзвичайних ситуацій при поводженні з даними небезпечними відходами.

Ліцензії на поводження з небезпечними відходами у суб'єктів господарської діяльності, які забезпечують централізоване зберігання ХЗЗР, відсутні, що є порушенням Закону України "Про відходи". Викликає занепокоєння часта зміна власників районних підприємств, на складах яких зберігаються непридатні ХЗЗР. Нові суб'єкти господарської діяльності відмовляються від цих небезпечних відходів. Не врегульоване питання укладення договорів про відповідальне зберігання непридатних ХЗЗР та про охорону складів, де централізовано зберігаються непридатні ХЗЗР, з метою недопущення доступу сторонніх осіб.

За рахунок коштів Євросоюзу та місцевих бюджетів охорони навколишнього природного середовища в сумі 2431,24 тис. грн. у 2008 році вивезено на знешкодження на підприємство “Елга” (Сумська обл.) 184,24 тонни непридатних ХЗЗР, що зберігалися в області.

2.1.8 Проблеми переробки відходів гірничодобувної, металургійної, енергетичної та інших галузей промисловості

На териконах шахт м. Нововолинська накопичено близько 33 млн. тонн відходів вуглевидобутку. Лише незначна кількість відходів утилізується підприємствами будівельної промисловості при виготовленні цегли.



2.1.9 Організація контролю радіаційної безпеки за впливом на навколишнє природне середовище: АЕС, об'єктів з радіоактивними відходами, при ліквідації накопичувачів відходів виробництв з підвищеними рівнями радіоактивності та рекультивації земель, що мають радіоактивне забруднення

У 2008 році проведено щорічний дозиметричний моніторинг 167 населених пунктів зони радіоактивного забруднення області. Виконання робіт було покладено на Волинську обласну, Камінь-Каширську, Любешівську і Маневицьку районні санепідемстанції. Відібрано і проаналізовано 1660 проб молока на вміст цезію -137, (по 10 з кожного населеного пункту, в с.Софіянівка Маневицького району проби молока не відбирались у зв'язку з відсутністю корів у приватному секторі), 83 проби молока на вміст стронцію-90, 835 проб картоплі (по 5 проб з кожного населеного пункту) на вміст цезію-137 та 83 проби на вміст стронцію-90. Як показали результати досліджень, максимальні показники рівнів забруднення молока цезієм-137 перевищують 100 Бк/л (ДР-2006) у 87 пробах молока. Забруднення картоплі цезієм-137 з перевищенням допустимих рівнів 2005 року ( 60 Бк/кг) не виявлено. Перевищень забруднення стронцієм-90 не зафіксовано ні в пробах картоплі, ні в пробах молока.

Ці показники свідчать про зниження середнього рівня забруднення молока у корів приватного сектору порівняно з минулим роком на 14,3 %. Кількість перевищень вмісту цезію-137 в молоці згідно ДР-2006 порівняно з минулим роком зменшилась майже вдвічі. Зокрема, в Камінь-Каширському районі середні рівні забруднення молока цезієм-137 порівняно з минулим роком знизились на 25%, кількість перевищень вмісту цезію-137 зменшились у три рази. У Любешівському районі середні рівні забруднення молока порівняно з минулим роком залишились без змін, кількість перевищень ДР-2006 також залишилась на тому ж рівні. У Маневицькому районі середні рівні забруднення молока в поточному році порівняно з минулим знизились на 14,7%. Кількість перевищень ДР-2006 знизилась майже на половину.

У 2008 році проведено дослідження вмісту радіоцезію в організмі 5000 осіб за допомогою лічильника випромінювання людини, з них у Камінь-Каширському районі обстежено 1750 осіб, у Любешівському районі - 1500, у Маневицькому районі - 1750 осіб. Перевищення контрольних рівнів вмісту радіоцезію в організмі людей зафіксовано у 176 осіб, з них у 152 дітей і у 24 дорослих.

Збільшення накопичення вмісту радіоцезію в організмах людей у 2008 році пояснюється зростанням споживання продукції лісу (грибів і ягід), які є одним з вагомих складників раціону харчування місцевого населення, адже показники забруднення продукції лісу радіонуклідами залишаються ще на високому рівні.

Завдяки проведеним за останні 10 років контрзаходам у сільськогосподарському виробництві, природним процесам автореабілітації територій, забруднення рослинної продукції, що вирощується у приватних господарствах, знизилось майже у 3 рази. Випас приватної худоби на культурних луках і пасовищах дозволив значно знизити рівні забруднення молока від корів приватного сектору.

Радіологічне обстеження забруднених територій, а саме сільськогосподарських угідь, розпочато Волинським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» у 2006 році. Зокрема, у тому ж році було проведено радіологічне обстеження забруднених територій Маневицького району, обстежено 33 тис. га земель, які знаходяться у сільськогосподарському користуванні. Результати досліджень показали, що забруднення радіонуклідами ґрунту та сільськогосподарської продукції, що вирощується на цих землях, не перевищує показників ДР-2006. У 2007 році були обстежені сільськогосподарські угіддя тільки навколо тих населених пунктів Любешівського і Камінь-Каширського районів, де дозове навантаження на організм людини в рік перевищує 1 мЗв. Обстеження населених пунктів Камінь-Каширського та Любешівського районів завершено у 2008 році. В результаті проведеного обстеження сільських рад встановлено наступні рівні щільності забруднення:

за вмістом цезію -137: менше 0,5 Кі/км - 28583 га (99,5 % від обстежених), від 0,5 до 1,0 Кі/км² - 135 га (0,5% - Бірківська, Великоглушанська, Великокурінська сільські ради Любешівського району, Броницька та Воєгощанська сільські ради Камінь-Каширського району);

за вмістом стронцію-90: менше 0,02 Кі/км - 28718 га.

Порівняно з результатами обстеження попередніх років слід констатувати, що показник забруднення ґрунту радіоцезієм знизився. Проте і на сьогодні ¹³⁷Cs залишається основним джерелом надходження радіонуклідів в сільськогосподарську продукцію. Зменшення площ із підвищеним вмістом радіонуклідів відбулося за рахунок природного розпаду ізотопів та вжитих контрзаходів на сільськогосподарських угіддях.

У 2008 році Поліською дослідною станцією національного наукового центру “Інститут ґрунтознавства і агрохімії імені О.Н. Соколовського” проведено аналіз радіаційного стану сільськогосподарської продукції, що вирощується на радіоактивно забрудненій території. В результаті спектрометричного аналізу 2450 проб різноманітної продукції встановлено, що вміст радіоцезію-137 та стронцію-90 знаходиться в межах ДР-2006. Проте у 26 пробах молока з 200 відібраних, що складає 13%, були виявлені перевищення вмісту цезію-137. В результаті дослідження відібраних проб продукції встановлено, що проведення контрзаходів (обробіток ґрунту, застосування меліорантів, добрив і спеціальних речовин, впровадження науково-обґрунтованої сівозміни) забезпечують зменшення переходу радіонуклідів з ґрунту в продукцію рослинництва і кормовиробництва.

Залишаються до цього часу необстеженими ліси зони радіоактивного забруднення, хоча вони займають тільки у Маневицькому районі майже 70% території. На даний час найбільш забрудненою залишається лісова продукція, при споживанні якої і формується висока доза накопичення радіонуклідів в організмах людей.

2.1.10 Поширення екзогенних геологічних процесів

Різноманітні та специфічні особливості рельєфу Волинської області, строкатість літологічної основи району сприяють розвитку на її території екзогенних геологічних процесів, таких як карст, розвіювання пісків, заболочування, бокова, площинна та лінійна (глибинна) ерозія. Формування цих процесів проходить у тісному зв'язку з неотектонічними рухами території.

Карст. Територія Волині по схемі районування карста України розташована в межах Західно-Поліської карстової області, яка характеризується змішаним типом карсту - поверхневим та глибинним.

Поверхневий карст особливо інтенсивно розвинутий на піднятій поверхні верхньокрейдяних відкладів в центральній та північно-західній частині території області (район міст Любомля, Ковеля та Турійська). Тут в крейдяних відкладах повсюдно є воронки, площа розповсюдження яких коливається від 1%-3% в межах Волинської височини до 20% в межах Турійсько-Костопільської денудаційної рівнини.

В руслах або в заплавах та перших надзаплавних терасах річок Турія, Стохід, Стир, Воронка широко розповсюдженою формою карсту є воронки, які сформовані виходом напірних вод. Глибина воронок сягає 10 м при глибині русла до 2 м.

Зона глибинного закарстовування крейдяних порід є вмісткою товщею основного водоносного горизонту, який використовується і є перспективним для цілей водопостачання населення та промислово-господарських об'єктів.

Вітрова ерозія. Цей геологічний процес має місце в північній частині області, поширений в долинах річок, найчастіше на бровках терас. На міжрічкових просторах еолові процеси розвинуті меншою мірою, тут еолові піщані дюни опоясують крупні болотні масиви та ізометричні озерні котловани.

В результаті вітрової ерозії сформувались різноманітні по формі піщані пагорби і дюноподібні підвищення висотою від 2 до 15м. Вітрова ерозія на даний час поширена також на осушених торфовищах, які утворилися в результаті осушення заплав малих річок. На даний час еолові форми рельєфу в більшості випадків закріплені лісовими насадженнями.

Заболочування. Процес заболочування найбільш поширений в межах Волинського Полісся. Особливо розповсюджено це явище в долинах річки Прип'ять і її правих притоках: Вижівки, Турії та Стоходу, де болотні масиви займають до 60-70% території.

Значно менше боліт та заболочених територій на півдні та центральній частині Волинського Полісся - до 40%. Заболочування цієї території можна пояснити згладжено-рівнинним рельєфом, незначним поверхневим стоком вод і слабою фільтруючою властивістю нижче залягаючих відкладів.

На півдні області, в межах Волинської лесової височини, болота розвинуті лише в долинах річок Західний Буг, Луг, Стир та їх притоків.

Водна ерозія. В межах області ерозійні процеси розвинуті в долинах річок (бокова ерозія) і Волинської височини, де завдяки їх діяльності утворилась розгалужена мережа ярів та балок.

Бокова ерозія має незначне розповсюдження і проявляється в підмиванні і руйнуванні русел і берегів річок Західний Буг і Стир, меншою мірою Турії, Стоходу та Прип'яті. Інтенсивність бокової ерозії різко зростає в періоди паводків.

Найбільші берегові вертикальні обриви розташовані в долинах річок басейну Західного Бугу і Стиру в межах Волинської лесової височини. Висота окремих обривів сягає 20-22 м, відстань до 1-2 км.

Площинна та лінійна ерозія (балки та яри) розвинуті виключно в межах Волинської лесової височини. Найбільші площі, що уражені ярами, спостерігаються в Луцькому, Горохівському та на південному-заході Володимир-Волинського району.



2.2 Екологічні проблеми області, які вимагають вирішення на міждержавному рівні

На початку 90-х років на південь від с.Хотислав Малоритського району Брестської області Республіки Білорусь, на віддалі 300 м від державного кордону з Україною, було розпочато будівництво потужного комплексу по добуванню та виробництву будівельних матеріалів, до складу якого входить кар'єр «Хотиславський», а також виробничі потужності по переробці сировини.

Кар'єр, площею біля 240 га глибиною 35м, розташований поблизу озера Турське, а також біля меж Шацького національного природного парку, який включає понад 30 унікальних озер переважно карстового походження.

Розробка кар'єру планується протягом 45 років з щорічним відпрацюванням 4-5 га на повну потужність розрізу. Водовідлив з кар'єру становитиме в перший рік експлуатації 10тис.м³/добу з наступним збільшенням до 48 тис. м³/добу. Здійснення робіт по водозниженню у кар'єрі може призвести до обміління озер та їх загибелі. Крім цього, в зону впливу кар'єру потрапляє 11 населених пунктів та біля 40 тис. га сільськогосподарських та лісових угідь, що може призвести до зникнення води у криницях та переосушення території впливу.

Протягом 1991-1994 років у зв'язку з початком будівництва Малоритського комбінату будівельних матеріалів, українською стороною, а саме: за участю Волинської обласної ради, Міністерства охорони природи України, Держводгоспу України, наукових установ, громадськості, питання освоєння родовища крейди «Хотиславське» розглядалося на рівні міжурядових відносин.

Через певні економічні обставини, у зв'язку з тимчасовим припиненням будівництва Малоритського комбінату будівельних матеріалів, а також відсутністю коштів на фінансування моніторингових робіт, ці роботи в кінці 90-х років українською стороною були зупинені, проведено часткову ліквідацію і консервацію спостережних свердловин та повністю припинено стаціонарні спостереження.

Виходячи із сучасної ситуації, коли роботи по будівництву Хотиславського кар'єру відновлюються, на виконання доручення Першого віце-прем'єр-міністра О. Турчинова від 18.02.09 №6584/1/1-09 з питання звернення депутатів Волинської обласної ради до Президента України Ющенка В.А., Прем'єр-міністра України Тимошенко Ю.В., Голови Верховної Ради України Литвина В.М. щодо загрози зникнення озер Шацького національного природного парку необхідно:

відновити в повному обсязі систему моніторингу в зоні впливу Хотиславського кар'єру, а також на території Шацького НПП, що потребує фінансування в обсязі біля 300 тис. гривень (за розрахунками Інституту гідротехніки і меліорації УААН). Ці роботи доцільно доручити вказаному інституту, який має досвід і достатній обсяг фактичного матеріалу для продовження моніторингових робіт в зоні впливу кар'єру;

відновити співпрацю між Україною та Республікою Білорусь на міждержавному рівні, як це планувалось у 90-х роках;

-на міждержавному рівні клопотати перед білоруською стороною стосовно надання проектної документації будівництва об'єкту (з можливими змінами);

- провести державну екологічну експертизу проектної документації будівництва Хотиславського кар'єру з метою оцінки його впливу на територію України, зокрема Шацького національного парку.

На території Республіки Білорусь функціонує Білозірська водоживильна система, за допомогою якої здійснюється подача води з річки Прип'ять (через Вижівський водозабір, що розташований в районі с. Залухово Ратнівського району Волинської області України) на поповнення Дніпро-Бузького каналу (ДБК) Республіки Білорусь. Головною проблемою у цьому питанні є гарантія дотримання стабільного гідрологічного режиму води у р. Прип'ять та в озерах Святе, Волянське, Біле, які знаходяться на території Волинської області і використовуються як джерела забору та накопичення води для потреб ДБК.

З метою врегулювання цього питання між Волинською обласною державною адміністрацією та Брестським обласним виконавчим комітетом була підписана відповідна угода про умови експлуатації Білозірської системи водопостачання ДБК.

Крім того, врегулювання питань водокористування для водопостачання ДБК (погодження регламентів експлуатації, обмін інформацією, ведення водного моніторингу, стан і оцінка ефективності заходів, пропуск повеневих і паводкових вод тощо) здійснюється на міждержавному рівні Держводгоспом України.

На території Волинської області структурною одиницею Держводгоспу є Волинський облводгосп, який тісно співпрацює з білоруською стороною, а саме - підприємством „Дніпро-Бузький водний шлях", м. Пінськ, що здійснює експлуатацію Вишівського водозабору, Білогірської водоживильної системи та ДБК.

Необхідно Мінприроди вирішити питання щодо доцільності отримання дозволу на спецводокористування підприємством „Дніпро-Бузький водний шлях".

2.3 Екологічні проблеми області, які вимагають вирішення на державному рівні

Багато екологічних проблем Волинської області залишаються поза увагою чиновників, або їх вирішенню приділяють надто мало часу. Серед них такі:

- чинним законодавством України необхідно передбачити фіксований відсоток відрахування від платежів за використання природних ресурсів бюджетів усіх рівнів на виконання природоохоронних заходів;

- кошти місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища поступають до сільських, селищних та міських рад, які є розпорядниками фондів. Це, в свою чергу, призводить до розпорошення коштів, невикористання їх протягом року, відсутності розроблених та затверджених в установленому порядку "Положень про фонд", відсутності або невірного складання переліків (кошторисів) видатків з цих фондів;

- знешкодження та утилізація непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, яких станом на 10.01.09 нараховується 359,22 тонни;

- покращення фінансування природоохоронних заходів при закритті (реструктуризації) Нововолинської групи шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну;

- вирішення питання збільшення обсягів переробки утилізації відходів, що накопичені на териконах Нововолинської групи шахт (близько 33 млн. тонн).

2.4 Екологічні проблеми області, які вимагають вирішення на місцевому рівні

У Волинській області особливо актуальною стає діяльність громадських організацій і спілок, яка спрямована на охорону навколишнього середовища:

- вирішення питання утилізації відходів переробки деревини та виробництва фанерного виробництва, що накопичені на території ДП "Ратнівське ЛМГ";

- вирішення питання фінансування будівництва полігонів твердих побутових відходів в населених пунктах області. Із 26 міст і селищ лише 10 мають такі полігони, які відповідають проектним та експлуатаційним вимогам;

- відсутність регіональної програми розвитку мінерально-сировинної бази області, раціонального використання і охорони надр із врахуванням в ній природоохоронних вимог. Створення в області єдиного територіального органу для забезпечення виконання функцій державного управління і контролю у сфері геологічного вивчення, використання та охорони надр.

У кожному населеному пункті існують екологічні проблеми, вирішення яких не вимагає залучення значних матеріальних (фінансових) ресурсів:

- паспортизація місць видалення твердих побутових відходів - сільських та селищних сміттєзвалищ;

- покращення стану поводження з твердими побутовими відходами, розробка схем санітарного очищення населених пунктів та правил благоустрою територій населених пунктів.



3. Особливості змістового наповнення науково-дослідницьких робіт екологічного спрямування

Екологія - наука, хоч і порівняно молода, але в умовах нашого сьогодення як жодна інша актуальна, а тому достатньо перспективна. З кожним роком прибічників екологічного руху стає все більше, у тому числі і серед школярів. Юні науковці щороку займаються розробкою екологічних досліджень та вивченням екологічних проблем Волинської області. Результатом цієї праці стають учнівські науково-дослідницькі роботи, які беруть участь в обласних конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт слухачів Волинської обласної Малої академії наук. З 1995 по 2009 роки на обласний етап Всеукраїнського конкурсу-захисту було подано 76 робіт екологічного спрямування.

Кожне дослідження спрямоване на вивчення певної екологічної проблеми області чи району або характеризує екологічний стан природного чи створеного людиною об'єкту. Пропонуємо аналіз тем науково-дослідницьких робіт учасників обласного конкурсу-захисту за основними напрямами сучасної екології. Водночас варто зауважити, що наукові дослідження старшокласників не завжди відповідають основним стандартам Українського класифікатора нормативних документів, а тому в наступному параграфі подаємо основні стандарти якості води, повітря, ґрунту; перелік методів досліджень; джерела забруднення та вибіркову класифікацію забруднених об'єктів.

3.1 Екологія атмосфери

Склад повітря та його кількість - один з найважливіших, життєво необхідних екологічних чинників, від яких залежать колообіги хімічних елементів, життєдіяльність живих організмів, функціонування всієї біосфери.

Забруднення атмосфери відбувається як природним, так й антропогенним шляхами. Природне забруднення атмосфери відбувається внаслідок надходження до неї вулканічного газу, природного пилу, спор грибів, різних мікроорганізмів, пилку рослин тощо. Антропогенне забруднення атмосфери - наслідок непродуманої виробничої діяльності людини. Загалом, забрудненістю атмосфери називають несприятливі зміни стану атмосферного повітря, цілком або частково зумовлені діяльністю людини тощо. Шкідливі речовини, що потрапляють в атмосферу від промислових і сільськогосподарських підприємств, енергетичних установок, транспортних засобів, розчиняються у повітрі та переносяться рухомими потоками повітря на великі відстані. Розсіювання забруднень призводить до зниження концентрації шкідливих речовин у зонах їх викиду та до одночасного збільшення площ із забрудненим повітрям.

Найбільшими джерелами забруднення атмосферного повітря є крупні промислові підприємства, особливо металургійні, хімічні і нафтохімічні, будівельних матеріалів, електростанції, котельні, тобто ті галузі економіки, де використовується величезна кількість палива. Значні обсяги забруднюючих речовин надходять в атмосферне повітря і від діяльності транспортних засобів.

Проблему забруднення та охорони атмосфери було висвітлено у таких роботах учасників обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт:

1. Забруднення атмосферного повітря підприємствами Ківерцівського району (Мазниця І.О. , учениця 10 кл. Ківерцівської районної гімназії, 2003 р.).

2. Проблеми охорони атмосферного повітря (Наумук О. , учениця 10 кл. СШ № 25 м. Луцька, 1995 р.).

3. Оцінка стану атмосферного повітря в місті Ковелі та його вплив на показники захворюваності населення (Логвинюк А. О., учениця 9 кл. Ковельської гімназії, 2009 р.).

Як бачимо, за формулюванням теми є загальними і неконкретними, в них чітко не вказано, які показники якості повітря досліджувалися, і яку саме оцінку стану атмосферного повітря здійснювали автори робіт. Та все ж своїми дослідженнями юні науковці ще раз довели той факт, що атмосферне повітря лише умовно можна назвати невичерпним природним ресурсом. Річ у тім, що повітря необхідне певної якості, а під впливом антропогенної діяльності хімічний склад та фізичні властивості повітря дедалі погіршуються. Якщо ж розглядати якість атмосфери, то це сукупність властивостей атмосфери, за визначенням ступеня впливу фізичних, хімічних та біологічних факторів на людей, рослинний і тваринний світ, а також на матеріали, конструкції і довкілля загалом.

Існує кілька показників якості повітря: показник забруднення (комплексний, середній по містах і галузях промисловості), концентрація домішок в атмосфері (приземна, разова, середньодобова, середньомісячна, середньорічна), орієнтовний безпечний рівень забруднюючої атмосферу речовини тощо.

Для вимірювання якості повітря використовують такі одиниці:

для газів та пару за показниками - об'ємної долі і масової концентрації основних компонентів, газоподібних забруднювальних речовин;

для часток за показниками - масової концентрації завислих речовин, розміру часток, атмосферного пилу, біологічних, мікробіологічних та інших завислих речовин;

для одиниць вимірювання стану газу за показниками - термодинамічної температури, тиску, відносної вологості;

для метеорологічних показників - швидкості і напрямку вітру, інтенсивності опадів, освітлення, атмосферного тиску.

Що ж до контролю якості повітря, то він відбувається за таким алгоритмом:

1. Організація контролю, встановлення трьох категорій постів спостереження: стаціонарний, маршрутний, пересувний.

2. Розміщення постів спостереження.

3. Формування програми і встановлення термінів спостереження.

4. Відбір проб.

5. Характеристика забруднення атмосфери - вимірювання концентрації домішок у відібраних пробах, оформлення отриманих результатів відповідно до методик досліджень.

У повітрі визначають вміст пилу та його гранулометричний склад, концентрацію води, оксидів сульфуру, нітрогену, карбону (IV), кислот; якщо аналізують газові викиди підприємств чи повітря поблизу них, то визначають і специфічні сполуки, характерні для нього (гідрогенсульфур, бензол, важкі метали тощо) [3].

В умовах шкільної лабораторії, при наявності необхідного списку реактивів (дистильована вода, 10%-й розчин сульфатної або хлоридної кислоти) та приладів (аналітичні терези, вимірник витрат повітря, насос для просмоктування повітря (ПРУ), секундомір, термостат, мікроскоп), можна провести такі дослідження:

- оцінка запиленості повітря (визначення відносної запиленості повітря, визначення якісного складу пилу, кількісне визначення концентрації пилу);

– визначення вмісту вуглекислого газу (оксиду карбону (IV));

– оцінка забрудненості повітря за допомогою лишайників (ліхеноіндикація).

Отже, можна зробити висновок, що якість повітря - це комплексна характеристика, яка включає значну кількість необхідних для виміру і розрахунку показників.

3.2 Екологія гідросфери

У Волинській області до водних об'єктів, які потребують вивчення, належать річки, озера, штучні водойми, болота, підземні та стічні води. Вода - менш мінливе, ніж повітря, середовище. Хімічний склад води, її фізичні характеристики, швидкість трансформації забруднювачів залежать від природних чинників (хімічного складу ґрунту берегів і мулу, температури, рослинного і тваринного світу водойм, швидкості течії, глибини водойми, рН води, вмісту розчиненого кисню) та антропогенних (сусідства тваринницьких ферм і звалищ, сільськогосподарських угідь, промислових підприємств тощо). У Волинській області, як і по всій території України, антропогенний вплив на водні об'єкти дуже відчутний, тому для юних науковців є безліч можливостей для дослідження екологічного стану водних об'єктів на близькій території. Нижче представлені деякі теми науково-дослідницьких робіт школярів, які працювали у сфері вивчення екології гідросфери і брали участь у обласному конкурсі-захисті:

1. Проблеми охорони водних ресурсів (Артьома Н., уч. 9 кл. Волинського обласного ліцею, 1995 р.).

2. Аналіз екологічного стану антропогенного навантаження озера Світязь (Карпович А.М., уч. 11 кл. ЗОШ № 7 м. Луцька, 2004 р.).

3. Дослідження і оцінка стану витоку річки Турія (Качковська О.В., уч. 11 кл. Затурцівської ЗОШ І-ІІІ ст. Локачинського району, 2005 р.).

4. Дослідження методів очистки стічних вод (Масюк А.В., уч. 11 кл. СЗШ № 6 м. Нововолинська, 2006 р.).

5. Дослідження і оцінка стану болота - витоку річки Турія (Кочмарук О.Й., уч. 10 кл. Затурцівської ЗОШ І-ІІІ ст. Локачинського р-ну, 2006 р.).

6. Біоіндексація і екологічний стан Ковельського водосховища (Меченко В.Ю., уч. 10 кл. НВК № 13 м. Ковеля, 2006 р.).

...