Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив екскрецій Alces alces (L.) на хімічні властивості лісових ґрунтів Степового Придніпров'я

Вступ

Органічна речовина - важливий і необхідний елемент едафотопу. Одним із можливих джерел поповнення органічної речовини у ґрунтах є екскреції тварин-фітофагів, до складу яких входять новоутворені гумінові кислоти, які виконують важливу біосферну функцію накопичення у ґрунтах елементів, необхідних для житєдіяльності рослин.

Відомо, що гумус можна розглядати як один із біологічних способів у поглинанні важких металів у ґрунті. Гумусові речовини здатні поєднуватись із важкими металами у метало-органічні утворення, знижуючи, таким чином, токсичну дію металів на біоту. Тому надзвичайно актуальним і важливим є дослідження екологічної ролі гумусових речовин у змінах хімічних показників ґрунту під дією металів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з науково-дослідними планами НДІ біології ДНУ (д/б тема № 3-022-03, № держреєстрації - 0103U000552; д/б тема № 01-129-00, № держреєстрації - 0100U005210; д/б тема № 3-025-03, № держреєстрації - 0103U000555), а також у складі Комплексної експедиції ДНУ та на кафедрі геоботаніки, ґрунтознавства та екології біолого-екологічного факультету Дніпропетровського національного університету.

Мета і завдання роботи. Мета представленої дисертаційної роботи - дослідити динаміку групового складу гумусу і комплексу NPK під впливом екскрецій, які розкладаються на ґрунтах та під дією важких металів.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:

1) визначити вміст гумусових речовин в екскреціях і ґрунтах; 2) з'ясувати протягом однорічного розкладу екскрецій утворення гумусових речовин, типи гумусу і ступінь гуміфікації в ґрунтах; 3) експериментально дослідити динаміку вмісту гумусових речовин і комплексу NPK при розкладі екскрецій на різних за гранскладом ґрунтах в присутності кадмію і нікелю; 4) оцінити вплив органічної речовини у вигляді витяжок з екскрецій і важких металів на ростові показники біотесту.

Об'єкт дослідження - екскреції, що розкладаються на поверхні лісових ґрунтів.

Предмет дослідження - хімічні властивості ґрунтів (уміст гумусових речовин і комплекс NPK) під час розкладу екскрецій на поверхні ґрунту.

Методи дослідження - використовувалися загальноприйняті екологічні фізико-хімічні методи дослідження екскрецій і ґрунтів, статистичні методи, методи планування експерименту.

Наукова новизна та значення отриманих результатів. Експериментально отримано оцінку впливу екскрецій великого фітофага Alces alces (L.) на хімічні показники різних за гранулометричним складом ґрунтів, забруднених металами. Визначено збільшення вмісту гумусових речовин у ґрунтах при розкладі екскрецій і зниження гумусових речовин і живильних елементів (нітратів і калію) при наявності важких металів.

У роботі застосовані методи планування експерименту, на підставі яких побудовані моделі.

Установлено, що при забрудненні ґрунту важкими металами екскреції під час розкладу позитивно корелюють вміст гумусових речовин у ґрунті. Ємність поглинання ґрунтом важких металів підвищується.

Практичне значення отриманих результатів.

Виявлено екологічну роль екскрецій у процесах ґрунтоутворення як біологічний бар'єр проти дії важких металів. Результати дослідження є основою для розробки практичних дій, спрямованих на поліпшення гумусового стану ґрунтів у природних і штучних лісових біогеоценозах степової зони.

Дисертаційни матеріали використовуються у навчальному процесі біолого-екологічного факультету при викладанні курсів “Зоологія хребетних”, “Екологія тварин”, “Функціональна зоологія”, “Моніторинг довкілля”, “Ґрунтознавство”.

Особистий внесок автора. Планування і проведення експериментів у природних і лабораторних умовах, основні роботи, пов'язані з відбором і аналізом ґрунтових зразків, узагальнення та інтерпретація результатів досліджень, складання таблиць, діаграм, графіків, побудова математичних моделей проведені автором особисто в період з 1999 по 2006 рр.

У роботах [5; 7] (співавтор О. Є. Пахомов) автором особисто виконано 50 % досліджень (відбір польового матеріалу, проведення експериментів, хімічні аналізи, інтерпретація одержаних матеріалів і формулювання висновків).

Апробація роботи. Результати проведених досліджень за 1999-2006 рр. доповідались на таких конференціях: Міжнародна конференція “Екологія кризових регіонів України”, 17-20 вересня 2001 р., м. Дніпропетровськ, ДНУ;

I Міжнародна наукова конференція “Проблеми екології і екологічної освіти”

26-28 грудня 2002 р., м. Кривий Ріг, КГПУ; II Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми екології і екологічної освіти”, 26-28 грудня 2003 р.,

м. Кривий Ріг, КГПУ; I Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих учених “Проблеми природокористування і охорона рослинного і тваринного світу”, 14-16 квітня 2004 р., м. Кривий Ріг, КГПУ; Всеукраїнська науково-практична конференція “Екологічні дослідження в промислових регіонах України”, 8-9 листопада 2005 р., м. Дніпропетровськ, ДНУ.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 26 наукових робіт. Основні положення дисертації висвітлені у 8 статтях, опублікованих у фахових виданнях, з яких 6 - самостійні.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, _6_ розділів, висновків, списку використаної літератури (538 джерел, з них 72 іноземніх). Основний вміст викладено на 234 сторінках, з яких основний текст займає 217 сторінок. Робота містить 42 таблиці, 33 рисунка.

Наведено роль гумусових речовин, зокрема тих, що утворилися у результаті розкладання екскрецій у ґрунті. Проаналізовано літературні відомості стосовно акумулятивної і протекторної функцій гумусових речовин.

Акумулятивна функція полягає у накопиченні у ґрунтах продуктів живлення, які необхідні для розвитку рослинних організмів. Цій функції присвячено багато праць як класичних, так і сучасних науковців (Комов, 1788; Павлов, 1825; Пиштяк, 1927; Вильямс, 1931; Христева, 1962; Чесняк, 1980; Булахов и др., 1973, 1991, 2002 а, 2004, 2005; Булахов, Пахомов, 1983, 1990, 1990 а, 1997, 2000; Міхєєв, Пахомов, 1999; Пахомов, 1998 б, 2004; Пахомов и др., 1993, 1998, 2002, 2003; Olsen, 1930; Liske, 1935 та ін.).

Протекторну функцію більшість дослідників розглядають як здатність гумусових речовин зв'язувати токсичні елементи в малорухомі або важкодисоціюючі утворення або сполуки (Пятницкий, 1948; Богдарина, Алексєєва, 1954; Богдарина, 1961; Христева й ін., 1973). На здатність гумінових сполук зменшувати або пом'якшувати шкідливий вплив різних забруднювачів, у тому числі і важких металів, указували ряд дослідників: Богдан (1971); Гродзинський, Богдан (1972, 1973); Кононова (1951, 1963, 1972); Александрова (1980); Кауричев (1889); Обухов (1989); Булахов и др., (1997, 1999, 2000, 2001, 2002, 2002 б, 2003, 2003 а, 2005); Булахов, Пахомов (2000, 2002 а); Соколова и др. (1996); Пахомов (2000, а); Пахомов и др., (1993, 1998, 2002, 2003); Багаутдинов, Хазиев (2000); Ванюшина, Травникова (2003); Плеханова (2003); Добровольский (2004); Хуа Ло (1991); Andersson (1975, 1976); Schnitzer (1978); Bloomfield (1981); Piccolo (1989) та ін.

У розділі подано відомості про еколого-географічні особливості району досліджень. Наведено загальну характеристику клімату, гідрологічних та геоморфологічних особливостей ґрунтового покриву, рослинного та тваринного світу району досліджень. Представлено екологічну ситуацію району досліджень. Дано опис ґрунтів пробних площ.

Об'єктом досліджень є різні за гранулометричним складом ґрунти: перший генетичний тип - у природних умовах: заплавний лучно-лісовой ґрунт свіжої липово-ясеневої діброви; у лабораторних умовах використовували чорнозем лісовий, середньосуглинистий свіжої липово-ясеневої діброви; другий генетичний тип - у природних умовах: заплавний лісовий ґрунт свіжої липово-ясеневої діброви; у лабораторних умовах: дерново-боровий супіщаний ґрунт свіжого субору.

Математична обробка даних проводилась за допомогою дисперсійного аналізу, а її результати представлені математичними моделями (Налимов, 1971; Дюк, 1997).

Обробка і підготовка зразків до аналітичних досліджень виконувалась відповідно до методик Орлова Д. С. (1969) і Аринушкіної К. У (1970). Загальний уміст органічного вуглецю визначався за Тюріним (1951); груповий склад гумусу ґрунтів - за методикою Кононової М. М. і Бєльчикової Н. П. (1950); уміст рухомих форм фосфатів і калію - за Чириковим (Аринушкина, 1970; Гинзбург, 1975; Замятина, 1969) фотоелектроколориметричним і полум'яно-фотометричним методами; уміст рухомих форм нітратного азоту визначався фотоелектроколориметрично з використанням хромотропової кислоти (Агрохімічні методи.., 1975; Замятина, 1975); досліди з насінням Triticum durum проводились за методикою Р. М. Клейна і Д. Т. Клейна (Рулонний метод закладки насіння, 1974).

Експериментальна частина даної роботи базується на порівняльному аналізі контрольних і експериментальних результатів, одержанні регресійних рівнянь.

1.Вплив екскрецій на формування гумусу у лісових ґрунтах, забруднених кадмієм і нікелем

Свіжі екскреції на відміну від перегорілих (термін розкладання 24 місяці) містять велику кількість вуглецю новостворених гумінових кислот і меншу - негідролізованого залишку.

Розглядався агрохімічний комплекс, було з'ясовано, що вміст нітратів і калію дуже високий, фосфатів у чорноземному ґрунті - середній, а у дерново-боровому ґрунті - дуже низький. У ґрунтах, забруднених кадмієм, уміст нітратів знижується до середнього. На зниження вмісту калію більш впливає нікель.

Штучне забруднення ґрунтів у природних умовах відбувалось у таких концентраціях: кадмій - 0,25 г/м2 ґрунту і нікель - 0,2 г/ м2 ґрунту, що відповідає 10 ГДК для обох металів; у лабораторних умовах: кадмій - 1,26 мг/100 г ґрунту і нікель - 74,3 мг/100 ґрунту, що відповідає 3 ГДК для обох металів. Екскреції використовувались у природному експерименті в кількості 200 г, у лабораторному - 5,5 г (суха вага). У лабораторному експерименті проби поливались дистильованою водою у кількості 75 мл (1раз у тиждень).

У чорноземі лісовому до початку експерименту спостерігався гуматний тип гумусу, у дерново-боровому супіщаному ґрунті - гуматно-фульватний. Під забрудненням металів відсоток умісту вуглецю гумінових кислот знижується: на динаміку вмісту загального вуглецю і вуглецю гумінових кислот найбільш негативно впливає присутність нікелю, особливо це стосується ґрунтів легкого гранулометричного складу (дерново-боровий ґрунт), а на динаміку вуглецю фульвокислот - кадмій (табл. 1). Тому в присутності нікелю у чорноземі гуматний тип перетворюєтся у фульватно-гуматний, а у дерново-боровому ґрунті - з гуматно-фульватного у фульватний.

Таблиця 1. Частка гумусових речовин (%) і агрохімічного комплексу NPK (мг/100 г ґрунту)

Ґрунт	С заг. %	Негідрол. залишок, %	Гідролізований залишок, %	NO3	P2O5	K2O
		у % до ваги ґрунту	від С заг. %	С г.к.	С ф.к.	Сг.к./ Сф.к
				у % до ваги ґрунту	від С заг. %	у % до ваги ґрунту	від С заг. %
Чорнозем лісовий середньосуглинистий
До початку експерименту	2,43 0,11	2 0,05	82,1 0,05	0,30,07	12,5 0,07	0,130,1	5,4 0,10	2,3	11,9 0,06	0,62 0,09	71 0,12
Під забруднен. кадмієм	1,68 0,07	1,4 0,08	84,3 0,08	0,20,08	10,6 0,08	0,10,05	5,1 0,05	2,1	4,18 0,07	0,62 0,07	51 0,1
Під забруднен. нікелем	1,44 0,06	1,20,11	86,6 0,11	0,10,09	8,1 0,09	0,10,08	5,3 0,08	1,5	8,68 0,05	0,48 0,06	42 0,07
Дерново-боровий супіщаний ґрунт
До початку експерименту	1,85 0,12	0,80,10	40,6 0,10	0,30,08	17,4 0,08	0,30,12	17,0 0,12	0,9	11, 0,06	0,37 0,12	54 0,12
Під забруднен. кадмієм	1,32 0,09	10,08	74 0,08	0,10,1	9,50,1	0,20,05	16,5 0,05	0,6	4,82 0,08	0,36 0,05	32 0,09
Під забруднен. нікелем	1,08 0,05	0,80,07	76,2 0,07	0,10,08	7,1 0,08	0,20,1	16,7 0,1	0,4	8,20 0,06	0,31 0,06	21 0,1

Установлено термін найбільшого поповнення вуглецю гумінових і фульвокислот у різних за генетичним типом ґрунтах при розкладанні екскрецій лося в період від 1 до 12 місяців (табл. 2).

З'ясовано, що процес розкладання (гуміфікація) більш ефективно відбувався на дерново-боровому супіщаному ґрунті (табл. 2) протягом усіх 12 місяців порівняно з чорноземом лісовим, і, як наслідок, спостерігається більший відсоток вуглецю гумінових і фульвокислот у дерново-боровому ґрунті, ніж у чорноземі лісовому, особливо на останньому етапі експерименту - через 12 місяців. Найбільший відсоток гуміфікації в обох видах ґрунту виявлено через 6 місяців від початку розкладання екскрецій, найменший - через 3 місяці у чорноземі лісовому і через 1 місяць - у дерново-боровому ґрунті. Ступінь гуміфікації в обох типах ґрунтів протягом усього експерименту відзначався дуже високий.

Таблиця 2. Динаміка ступеня розкладу екскрецій Alces alces (L.)

Термін експерименту, місяці	Негідролізований залишок, %	Гідролізований залишок, %	С заг.	Сг.к. %	Сф.к. %	Сг.к./ Сф.к. %	Ступінь гуміфі-кації, %
Чорнозем лісовий середньосуглинистий
1	66,2	33,8	3,5	10,4	23,5	0,4	297
3	82,9	17,1	5,8	11,4	5,8	2	197
6	58,5	41,5	2,4	25,1	16,4	1,5	1046
12	69,4	30,6	2,6	3,5	2,8	1,3	137
Дерново-боровий супіщаний ґрунт
1	56,2	43,8	2,3	19,2	24,6	0,8	835
3	70,9	29,1	2,4	21	8	2,6	875
6	44,2	55,8	1,4	39,6	16,2	2,4	2829
12	54,8	45,2	1,2	23,7	15,1	1,6	1975

Відомо, що екскреції фітофага являють собою тверді рослинні залишки, з якими після попередньої обробки у кишечнику тварини-фітофага локально надходить у ґрунт значна кількість речовини, різні групи мікрофлори, ферменти та ін. Можна припустити, що 1 місяць є невеликим терміном для істотного розкладання саме таких екскрецій, тому для дерново-борового ґрунту ступінь гуміфікації в цей період є найменшою. На початковому етапі разкладання органічної речовини спостерігалось у чорноземі лісовому фульватний, а у дерново-боровому - гуматно-фульватний тип гумусу. Надалі, через 3-12 місяців, у процесі розкладання екскрецій тип гумусу змінився на фульватно-гуматний і гуматний. Через 12 місяців, навпаки, основний процес розкладання вже пройшов, і в цей період відбувається гальмування розкладання для чорнозему.

Динаміка вмісту гумінових речовин в експериментах

Природні умови. У заплавному лучно-лісовому ґрунті (табл. 3) виявлено зниження вмісту загального вуглецю вниз по профілю та з терміном розкладання екскрецій. Уміст вуглецю гумінових кислот у контролі також знижується з часом і вниз по профілю, але в експерименті, навпаки, було виявлено збільшення вмісту Сг.к. униз по профілю і з терміном експерименту.

Уміст фульвокислот має тенденцію до зниження вниз по профілю і з часом експозиції, виняток складає дослід через 6 місяців від початку експерименту, де вміст Сф.к. у горизонті 10-20 см вищий, ніж у горизонті 0-10 см. Для всіх компонентів гумусу результати досліду перебільшують контрольні.Тип гумусу у контролі гуматний, а у досліді - гуматно-фульватний (через 1 місяць) і фульватно-гуматний (через 6 місяців).

Таблиця 3. Динаміка вмісту гумусових речовин у ґрунтах

Показники	Шари ґрунту	Контроль, %	Дослід, %	Контроль, %	Дослід, %
		1 місяць	6 місяців
Заплавний лучно-лісовий
С заг.	0-10	2,13 0,06	3,34 0,2	2,03 0,07	2,84 0,37
	10-20	1,11 0,05	1,45 0,19	0,62 0,09	0,85 0,17
С г.к. від С заг.	0-10	31,20 0,07	20,37 1,18	29,10 0,05	30,00 2,46
	10-20	28,5 0,04	28,34 1,78	21,2 0,07	32,97 3,23
С ф.к. від С заг.	0-10	14,2 0,07	23,0 1,8	21,24 0,07	20,8 1,77
	10-20	13,03 0,05	13,37 3,37	18,1 0,06	26,77 4,58
С г.к./ С ф.к.	0-10	2,2	0,8	1,4	1,4
	10-20	2,1	2,1	1,2	1,2
Заплавний лісовий
С заг.	0-10	1,23 0,06	1,70 0,08	1,06 0,07	1,44 0,07
	10-20	1,15 0,09	1,48 0,05	0,8 0,04	1,0 0,08
С г.к. від С заг.	0-10	16,21 0,06	18,34 0,10	17,03 0,04	30,57 0,09
	10-20	15,05 0,08	17,74 0,09	16,6 0,06	31,45 0,10
С ф.к. від С заг.	0-10	25,14 0,08	34,58 0,07	27,38 0,07	45,89 0,05
	10-20	30,36 0,05	31,08 0,04	30,07 0,09	47,49 0,08
С г.к./ С ф.к.	0-10	0,6	0,5	0,6	0,7
	10-20	0,5	0,6	0,6	0,7

У заплавному лісовому ґрунті також спостерігається зниження Сзаг. з ходом часу і вниз по профілю. Уміст вуглецю гумінових і фульвокислот має спільну динаміку: збільшення з часом ходу експерименту, зниження вниз по профілю через 1 місяць і збільшення через 6 місяців. При цьому вміст компонентів гумусу у досліді перебільшує контрольний, особливо через 6 місяців вуглець гумінових кислот на 13,54 % у горизонті 0-10 см і на 114,9 % у горизонті 10-20 см; дослідні результати вуглецю фульвокислот перебільшують контрольні у горизонті 0-10 см на 18,5 %, у горизонті 10-20 см - на 17,42 %.

Тип гумусу у заплавному лісовому ґрунті у контролі і досліді - гуматно-фульватний.

Лабораторні умови. Виявлено динаміку вмісту загального вуглецю і компонентів групового складу гумусу. Установлено характерні риси поводження гумінових речовин при розкладанні екскрецій і під впливом важких металів.

Загальний вуглець. Його запас поповнюється протягом річного розкладання екскрецій на 1,2 % відносно даних до початку експерименту 2,43 %. Найбільш сильне підвищення вмісту Сзаг. зафіксоване через 3 місяці у ґрунтах чорнозему лісового (рис. 2, зліва) під розкладанням екскрецій і без забруднення металами (6,1 %, що є більше на 3,7 %, ніж результати Сзаг. у “чистому” ґрунті). На дерново-боровому супіщаному ґрунті Сзаг. через 3 місяці більше на 0,6 % від умісту Сзаг. до початку експерименту (1,85 %).

С заг. і компонентів гумусу, %; за ординатою - експозиція експерименту, місяці); результати до початку експерименту - суцільна лінія; під забрудненням металу - пунктирна лінія

У ґрунтах, в які було штучно внесено кадмій, уміст загального вуглецю знижується на 0,8 % (у чорноземі) і на 0,5 % - у дерново-боровому ґрунті відносно вмісту Сзаг. до початку експерименту, а під впливом нікелю вміст Сзаг. знижується на 1 % і 0,8 % відповідно (табл. 1). На вміст загального вуглецю нікель має більший інгібуючий вплив, ніж як в ґрунті під забрудненням тільки металами, так і в експериментах, де розкладаються екскреції.

У ґрунтах, забруднених кадмієм, кількість загального вуглецю під впливом екскрецій не тільки відновлюється, але і значно зростає в порівнянні з Сзаг. у ґрунті під забрудненням металом: у чорноземі у середньому на 1,02 %, у дерново-боровому ґрунті - на 0,7 %.

У ґрунтах, забруднених нікелем під дією екскрецій, спостерігається в основному така сама закономірність: кількість Сзаг. зростає у чорноземі у середньому на 0,9 %, у дерново-боровому ґрунті - на 0,8 %. Отже, динаміка загального вуглецю залежить не стільки від того, який метал діє, скільки від генетичного типу ґрунтів.

У результаті експерименту з розкладом екскрецій і в присутності металів виявлено, що ефективніше вміст Сзаг. відновлюється у чорноземних ґрунтах, а з двох розглянутих металів найбільш шкідливим є кадмій.

Вуглець гумінових кислот. У результаті надходження екскрецій уміст Сг..к. зростає у чорноземних ґрунтах на 7,2 %, у дерново-борових - на 11 %. Вуглець гумінових кислот має чітку особливість поповнення запасу, яка залежить від гранулометричного складу ґрунту і вмісту металу: на обох типах ґрунту істотне підвищення вмісту Сг..к. відбувається через 6 місяців, причому найінтенсивніше - у дерново-боровому ґрунті (на 21,9 %) (рис. 3).

У чорноземі і у дерново-боровому ґрунті зниження вмісту Сг..к., після внесення кадмію складає 1,9 і 7,9 % відповідно; нікелю - 4,4 і 10,3 % (табл. 1). Найбільш сильний інгібуючий вплив у ґрунтах без екскрецій має нікель, а в експериментах із внесенням екскрецій - кадмій.

Під впливом екскрецій і під забрудненням кадмієм кількість вуглецю гумінових кислот зростає у середньому на 3,4 % у чорноземному ґрунті і на 6,03 % - у дерново-боровому відносно даних умісту Сг.к. у ґрунті, забрудненому тільки кадмієм (рис. 3, зліва). У ґрунтах, забруднених нікелем, під дією екскрецій спостерігається в основному така сама закономірність: кількість Сг.к. зростає на 9,3 % у чорноземі і на 13,8 % - у дерново-боровому ґрунті відносно вмісту Сг.к. на ґрунті, в який було внесено нікель (рис. 3, справа).

Показано, що ґрунти, збагачені гуміновими кислотами, більш стійкі до дії хімічних забруднювачів, зокрема важких металів. Так, через 6 місяців відбувалося наибільше підвищування вмісту вуглецю гумінових кислот, при цьому у дерново-боровому ґрунті під розкладом екскрецій і забрудненням кадмієм підвищування вмісту Сг.к. спостерігається на 14 % (результати вмісту Сг.к. під забрудненням кадмієм складають 9,5 %). Під забрудненням нікелем підвищення вмісту вуглецю гумінових кислот відбувається на 23,6 % (уміст Сг.к. під забрудненням нікелем складав 7,1 %) (рис. 3).

Більш ефективно відновлюється вміст вуглецю гумінових кислот у дерново-боровому ґрунті, а більш шкідливим є кадмій.

Вуглець фульвокислот. Фульвокислоти досить легко вимиваються з ґрунту, цим пояснюється максимальний приріст Сф..к. на початку розкладання екскрецій, тобто через 1 місяць - на 18,2 % у чорноземі і на 8,4 % - у дерново-боровому ґрунті. Потім у результаті постійного промивання в нижні шари сполук вуглецю вміст новоствореного Сф..к. знижується.

Вуглець фульвокислот у ґрунтах, забруднених кадмієм, зменшується на 0,3 і 0,5 % (чорноземи і дерново-борові ґрунти відповідно), а в присутності нікелю зменшується на 0,1 і 0,3 % відповідно (табл. 1). Кадмій більше, ніж нікель, впливає на зниження вмісту Сф..к. у ґрунтах без екскрецій, а також протягом усього експерименту під впливом екскрецій. Наприкінці експерименту (через 12 місяців) більш інгібуючий вплив має нікель.

У ґрунтах, забруднених кадмієм, кількість вуглецю фульвокислот під впливом екскрецій не тільки відновлюється, але і значно зростає наприкінці експерименту (через 12 місяців) порівняно з Сф..к. у ґрунтах, які знаходяться тільки під забрудненням металами, без екскрецій (рис. 4) у середньому на 40 % у чорноземних ґрунтах і на 68 % - у дерново-борових. У ґрунтах, забруднених нікелем, під дією екскрецій спостерігається така сама закономірність: уміст Сф.к. підвищується через 12 місяців у чорноземі на 25,6 % і у дерново-боровому ґрунті - у середньому на 34,2 %.

Уміст вуглецю фульвокислот краще відновлюється у дерново-борових ґрунтах, а більш шкідливим визначено нікель.

За отриманими даними можна припустити, що утворюються нестійкі і недовговічні метало-фульватні комплекси в порівнянні, наприклад, з метало-гуматними. Факт про нестійкість метало-фульватних комплексів був зазначений у роботах Жовинського і Кураєвої (2002).

Під розкладом екскрецій на поверхні ґрунтів, в які не були внесені метали, визначено, що на дерново-боровому ґрунті тип гумусу гуматний, а на чорноземі спостерігався фульватно-гуматний тип (виключно 1 місяць). В експериментах з екскреціями без металу тип гумусу відзначався найбільше у гуматний бік - у чорноземному ґрунті в присутності нікелю (гуматний), а з екскреціями і металами тип гумусу найбільш спрямований у фульватний бік, що вказує на здібність важких металів, які знаходяться у ґрунті, у цьому випадку гальмувати процеси утворення найбільш цінних для рослинних організмів гуматних ґрунтів. На дерново-боровому ґрунті в експериментах з нікелем також спостерігається утворення гумусу гуматного типу, з кадмієм - фульватно-гуматного (через 3 і 6 місяців) і фульватного (через 1 і 12 місяців). Таким чином, розклад екскрецій сприяє накопиченню у ґрунтах гумусу, особливо у дерново-боровому ґрунті. Але присутність у дерново-боровому ґрунті будь-якого з двох металів гальмує процес утворення гумусового типу ґрунтів. Для чорноземів присутність нікелю, навпаки, стимулює процес накопичення гумусу, що сприяє утворенню гумусового типу ґрунтів.

Модельні факторні експерименти в лабораторних умовах

При використанні методів повного факторного планування експерименту отримані рівняння регресії, які відображають динаміку вмісту компонентів групового складу гумусу під впливом різних чинників.

Математичні моделі, що описують поведінку факторів і їхню взаємодію, наприклад для вмісту загального вуглецю і вуглецю гумінових кислот на визначеній стадії експерименту, приймають вигляд:

Сзаг. = 1,87 - 0,3 Ex - 0,39 Ex Cd (R2 = 80 %),

Сг.к. = 23 + 12,5 Ex Cd (R2 = 83 %),

де Ex - кількість екскрецій; Ex Cd - взаємодія екскрецій і кадмію.

2.Вплив екскрецій на динаміку агрохімічного комплексу NPK у лісових ґрунтах, забруднених кадмієм і нікелем

екскреція ґрунт степовий

Розглянуто динаміку кожного компонента агрохімічного комплексу NPK та виявлено їх особливості.

Нітратний азот. У природних умовах його запаси поступово знижуються вниз по профілю і з тривалістю часу (від 1 до 6 місяців), але результати досліду значно перевищують контрольні, особливо у дерново-борових супіщаних ґрунтах.

В умовах лабораторних експериментів запаси NO3 постійно поповнюються протягом усього періоду розкладання екскрецій (порівняно з перевірочними результатами, отриманими до проведення експериментів) у середньому на 7,13 мг/100 г ґрунту у чорноземах і на 7,6 мг - у дерново-борових ґрунтах. Максимальний уміст NO3 зафіксовано по закінченні розкладання екскрецій, тобто через 12 місяців.

У ґрунтах, забруднених кадмієм, але без внесення екскрецій, NO3 у чорноземі знижується на 7,7 мг, а у дерново-боровому ґрунті - на 6,3 мг. В присутності нікелю NO3 знижується на 3,2 мг і 2,9 мг відповідно. Під дією кадмію вміст нітратів в обох типах ґрунтів знижується з високого до середнього. Таким чином, кадмій прямо чи посередньо більш шкідливий для збільшення вмісту нитратів, ніж нікель (табл. 1).

Виявлено, що метали у присутності екскрецій мають однаковий ефект і сприяють підвищенню вмісту азоту у ґрунтах. На різних за гранулометричним складом ґрунтах метали впливають на вміст NO3 по-різному: у чорноземі обидва метали стимулюють підвищення вмісту NO3, виняток складає період експерименту через 12 місяців. У дерново-боровому ґрунті, навпаки: присутність металів інгібує приріст нітратного азоту (при порівнянні з контролем, тобто експеримент без впливу металів), уміст NO3 у середньому зростає. На обох видах ґрунтів у присутності кадмію і нікелю характер динаміки вмісту NO3 на останньому етапі розкладання екскрецій однаковий. У цілому при розкладанні екскрецій лося вміст NO3 збільшується у присутності металів протягом усього експерименту: під кадмієм у чорноземі в середньому на 15,1 мг, у дерново-боровому ґрунті - на 12,4 мг; під нікелем у чорноземі - на 11,2 мг, у дерново-боровому - на 9,4 мг.

Таким чином, кадмій є більш шкідливим для підвишення вмісту нітратів, але при розкладі екскрецій і в присутності кадмію запаси NO3 відновлюються щвидше й ефективніше, ніж у присутності нікелю, особливо у дерново-боровому ґрунті.

Фосфати. У природних умовах запаси P2O5 поступово знижуються вниз по профілю і з тривалістю часу (від 1 до 6 місяців), при цьому контрольні результати перевищують дослідні.

У лабораторних умовах динаміка рухомих форм фосфатів є самою постійною з усіх компонентів комплексу NPK і незалежною від типів ґрунтів і металів. Протягом усього розглянутого періоду розкладання екскрецій спостерігається поступове підвищення вмісту фосфатів у порівнянні з перевірочнимі даними. Максимальний приріст P2O5 виявлений на останньому етапі розкладання екскрецій (через 12 місяців). P2O5 у дерново-борових ґрунтах збільшується на всіх етапах експозиції експерименту з максимальною ефективністю після річного впливу на ґрунт екскрецій, збільшення фосфатів через 12 місяців відбувалось у середньому на 0,53 мг/100 г ґрунту, у чорноземі збільшення вмісту P2O5 значно більше (на 1,03 мг).

Без екскрецій у ґрунті виявлено більш негативний вплив з боку нікелю на приріст вмісту P2O5 (табл. 1), але в експериментах обидва метали впливають однаково. Таким чином, під впливом кадмію вміст рухомих форм фосфатів ніяк не змінюється, під впливом нікелю знижується на 0,14 мг у чорноземі і на

0,06 мг у дерново-боровому ґрунті.

Протягом усього експерименту (1 рік) при розкладі екскрецій метали в основному активно стимулювали підвищення вмісту P2O5 у чорноземі (виняток складає кінцевий період (через 12 місяців). У чорноземі під забрудненням кадмієм з часом експерименту (від 1 до 12 місяців) вміст P2O5 у середньому зростає на 0,9 мг, а у дерново-борових ґрунтах уміст P2O5 зростає на 1,24 мг; у присутності нікелю у чорноземі - на 1,6 мг, у дерново-боровому ґрунті - на 1,4 мг.

Незважаючи на те, що під розкладом екскрецій у присутності металів уміст фосфатів значно збільшується, у ґрунтах його вміст оцінюється як дуже низький.

Калій. Уміст калію у природних умовах також поступово знижується вниз по профілю і з тривалістю часу, але його дослідні результати значно перевищують контрольні, особливо на дерново-боровому ґрунті.

У лабораторних умовах уміст калію з часом поступово знижується (від 1 до 6 місяців включно). Тому максимальний приріст K2O виявлений через 1 місяць. Збільшення вмісту K2O відбувалось: у чорноземних ґрунтах у середньому на

65 мг/ 100 г ґрунту, у дерново-борових - на 119 мг.

У забруднених металами ґрунтах без внесення екскрецій виявлено, що нікель прямо чи посередньо більше, ніж кадмій, ингібує приріст умісту калію (табл. 1). В експериментах з металами й екскреціями розходження у впливі на вміст K2O у присутності різних металів не виявлено. Під впливом кадмію вміст калію знижується на 20 і 22 мг (чорноземи і дерново-борові ґрунти відповідно), а під впливом нікелю K2O знижується на 29 і 33 мг відповідно.

Виявлено відмінності вмісту калію на різних видах ґрунтів. Усі значення вмісту K2O в експериментах з розкладом екскрецій вищі у дерново-борових ґрунтах, ніж у чорноземних, а за перевірочними результатами (до початку експерименту), навпаки, вміст K2O вищий у чорноземі, ніж у дерново-боровому ґрунті. Протягом усього періоду розкладання органічної речовини (1 рік) відзначений різний вплив металів на вміст K2O на різних типах ґрунтів: у чорноземі метали в основному стимулюють підвищення вмісту калію (виняток становить прикінцевий етап експерименту 12 місяців), а у дерново-борових ґрунтах, навпаки, - гальмує (виняток - період через 6 місяців). У чорноземних ґрунтах при розкладі екскрецій у присутності кадмію з травалістю експерименту від 1 до 12 місяців уміст K2O у середньому зростає на 91 мг (відносно результатів умісту K2O у ґрунті під забрудненням кадмієм). У дерново-борових ґрунтах уміст K2O зростає на 132 мг. При забрудненні ґрунту нікелем калій збільшується у чорноземі на 91 мг, у дерново-борових ґрунтах - на 144 мг.

Таким чином, динаміка вмісту доступного для засвоєння рослинами калію залежить від гранулометричного типу ґрунтів і не залежить від того, який з важких металів присутній. Уміст калію після експерименту оцінюється як високий.

На підставі аналізу первинних результатів і даних, отриманих у результаті проведених експериментів, можна сказати, що в обох типах ґрунтів (у чорноземі лісовому і у дерново-боровому ґрунті) відбувається істотне накопичення всіх компонентів комплексу NPK під впливом розкладання екскрецій. Для кожного розглянутого компонента агрохімічного комплексу NPK існує своя характерна риса. Динаміка вмісту нітратного азоту і калію залежить від гранулометричного складу ґрунтів, для динаміки фосфатів такого зв'язку не встановлено.

Виявлено вплив металів на динаміку вмісту всіх компонентів комплексу NPK: NO3 більше підданий негативному впливу з боку кадмію, а P2O5 і K2O - незалежно від гранулометричного складу ґрунту з боку нікелю. Чималий вплив металів виявлений у динаміці вмісту фосфатів, який має позитивний характер, стимулюючи підвищення вмісту легкозасвоювальних фосфатів у ґрунті.

В експериментах з екскреціями на ґрунті, забрудненому важкими металами, гранулометричний склад ґрунту має значення для змін умісту нітратів і калію.

Визначено, що в природних умовах уміст нітратів характеризується як середній і високий, фосфатів - дуже низький, калію - високий. У лабораторних умовах спостерігався високий уміст нітратів і калію, фосфатів -низький і дуже низький, але в присутності екскрецій і металів уміст фосфатів підвищувався до середніх норм.

3.Оцінка впливу екскреторного опаду на ростові показники TRITICUM DURUM (L.)

Для з'ясування впливу екскрецій на хімічні властивості ґрунту, підданого штучному забрудненню металами, нами були проведені експерименти з біотестом. Як біотест обрано проростки Triticum durum (L.) сорту “Рута” (урожай насіння 2003 р., схожість 95 %). Показниками біотесту були обрані довжина коренів і листків у стадії початку онтогенезу (стадія сходів).

Експеримент здійснювався при використанні водної витяжки екскрецій Alces alces (L.), розчину кадмію (або нікелю) різної концентрації і фактора часу. Екскреції в експериментах застосовувалися двох видів - свіжі і перегорілі (розкладені природним шляхом за 24 місяці); хімічна характеристика гумусового складу обох видів екскрецій наведена на рис. 1.

Були застосовані розчини солей Cd(NO3)2 х 4 Н2О у концентрації 2 х 10-4 М і Ni(NO3)2 у концентрації 1 х 10-5 М. Термін експерименту - 10 суток.

У табл. 4 наведено результати різних варіантів експериментів з пророщування біотесту на фоні водної витяжки з ґрунту: на дистильованой воді (контроль), на свіжих і перегорілих екскреціях, а також у присутності розчину солей кадмію і нікелю.

Для росту листків більш шкідливим виявився нікель (табл. 5). Так, у присутності кадмію та екскрецій ріст листків значно стимулювався, а в аналогічних експериментах, але з нікелем, навпаки, гальмувався.

Таблиця 4. Довжина коренів і листків Triticum durum (L.), мм

Гранулометричний склад ґрунту	Контроль	Варіанти експериментів
		з екскреціями	з внесеннем
		свіжі	перегорілі	кадмію	нікелю
Корені
Чорнозем лісовий	100 0,14	109 0,15	120 0,18	79 0,15	62 0,11
Дерново-боровий супіщаний	95 0,11	102 0,1	128 0,14	72 0,18	57 0,17
Листки
Чорнозем лісовий	58 0,14	79 0,17	83 0,1	59 0,15	54 0,14
Дерново-боровий супіщаний	57 0,11	84 0,13	83 0,15	57 0,14	50 0,11

Таблиця 5. Довжина коренів і листків Triticum durum (L.) в експериментах, мм

Водні витяжки з екскрецій	Розчин солей металів	Водні витяжки з ґрунтів
		Чорнозем лісовий	Дерново-боровий супіщаний
		корені	листки	корені	листки
Свіжі	Кадмію	130 0,12	108 0,16	119 0,15	97 0,1
	Нікелю	135 0,18	83 0,12	128 0,14	75 0,13
Перегорілі	Кадмію	120 0,1	86 0,14	105 0,1	92 0,11
	Нікелю	134 0,15	74 0,1	125 0,13	72 0,18

Без витяжок екскрецій на ріст кореневої системи більш негативно впливає нікель, а в присутності екскрецій - кадмій (табл. 5). Можна припустити, що при внесенні розчинених у воді екскрецій у розчин надходить гумінова кислота, яка має здатність зв'язуватися саме з кадмієм. Доказом цього припущення може служити факт зниження вмісту гумінових кислот у перегорілих екскреціях у порівнянні зі свіжими (рис. 1), і якщо припустити, що у взаємозв'язок з кадмієм вступає однакова кількість гумінових кислот (яка міститься у свіжих і в перегорілих екскреціях), стає ясно, чому довжина коренів пшениці, пророщеної на витяжці перегорілих екскрецій, поступає довжині коренів рослин, пророщених на витяжці свіжих екскрецій (експеримент із кадмієм).

В експериментах без металів збільшенню довжини коренів сприяли перегорілі екскреції, а в присутності металів - свіжі. Таким чином, витяжки зі свіжих екскрецій більш ефективно пом'якшують шкідливий вплив металів на ростові показники проростків рослин.

Примітний той факт, що на рост кореневої системи (як і на вміст вуглецю гумінових кислот) більш інтенсивний негативний вплив має нікель, а в присутності екскрецій - кадмій. Припустимо, що в присутності органічної речовини кадмій зв'язується в основному з “готовими” (за Л. М. Александровою, 1980) гуміновими кислотами, що утримуються в екскреціях.

М. М. Кононовою (1951) було відзначено, що в ґрунті після внесення екскрецій фітофагів відзначається більша кількість гумінових кислот, причому останні знаходяться у формі нестійкого зв'язку з мінеральною частиною ґрунту і навіть у вільному стані. Гумінові кислоти, отримані в результаті розкладання екскрецій тварин-фітофагів, мають трохи відмінну від ґрунтових структуру і властивості. Ґрунтові гумінові кислоти формуються протягом ста і навіть тисяч років, а ті, що були отримані після розкладання екскрецій, утворилися за дуже короткий термін - 1-12 місяців, вони є більш молодими і, можливо, ефективніше вступають у взаємодію з металами, особливо з двох розглянутих нами - з кадмієм. Таким чином, властивість і “поведінка” гумінових кислот зв'язуватися з важкими металами (кадмієм) аналогічна як для твердих ґрунтових структур, так і для ґрунтових розчинів у присутності екскрецій.

Висновки

екскреція ґрунт степовий

При екологічних дослідженнях установлено, що свіжі екскреції містять більше вуглецю новостворених гумінових кислот (48,1 %) і менше негідролізованого залишку (9,6 %), ніж екскреції після певного розкладу. Так, через 24 місяці розкладу у складі екскрецій визначено 35 % вуглецю гумінових кислот і 24,2 % - негідролізованого залишку. У чорноземному ґрунті до початку експерименту спостерігається гуматний тип гумусу, у дерново-боровому супіщаному - гуматно-фульватний, що відображає різні екологічні умови гумусоутворення.

В еколого-генетичному ряді ґрунтів чорнозем лісовий > дерново-боровий ґрунт на початковому етапі разкладання (1 місяць) у складі органічної речовини спостерігався відповідно фульватний і гуматно-фульватний типи гумусу. Процес гуміфікації при розкладанні екскрецій відбувається інтенсивніше у дерново-боровому ґрунті протягом усього експерименту. Найсильніший розклад екскрецій у напрямку гуміфікації спостерігався через 6 місяців від початку експерименту, і тип гумусу змінився на фульватно-гуматний (у чорноземі) і гуматний (у дерново-боровому ґрунті). Наприкінці експерименту в обох типах ґрунтів характерні типи гумусу змінилися на фульватно-гуматні.

Екологічна (акумулятивна) функція ґрунту: вміст загального вуглецю був визначений у лабораторних умовах у результаті розкладу екскрецій на поверхні ґрунтів. Найбільший уміст загального вуглецю спостерігався у чорноземах через 3 місяці від початку розкладання (6,1 %, результати вмісту загального вуглецю до початку експерименту складали 2,4 %); утворення вуглецю гумінових кислот краще відбувається у дерново-боровому ґрунті через 6 місяців розкладання (39,3 % від Сзаг., перевірочні результати складають 17,4 %; найбільша кількість вуглецю фульвокислот зафіксована також на дерново-боровому супіщаному ґрунті, але на початку експерименту - через 1 місяць і складає 25,4 %, вуглець фульвокислот до початку експерименту складав 17,0 %.

Негативний екологічний вплив установлено при штучному забрудненні ґрунтів кадмієм і нікелем. Визначено вибіркову залежність умісту загального вуглецю і вуглецю гумінових кислот від нікелю, а вуглецю фульвокислот - від кадмію.

Екологічним наслідком забруднення ґрунту важкими металами в присутності екскрецій під час розкладу у природних умовах є зниження вмісту загального вуглецю та збільшення вмісту вуглецю гумінових і фульвокислот через 6 місяців униз по профілю на обох типах ґрунтів. На початку експерименту (через 1 місяць) у чорноземі спостерігалось зниження вуглецю гумінових і збільшення вуглецю фульвокислот відносно контрольних результатів у шарі ґрунту 0-10 см.

У лабораторних дослідженнях виявлено екологічний вплив екскрецій на гумусову речовину у ґрунтах, забрудненних металами. Під забрудненням кадмієм кількість загального вуглецю при впливі екскрецій не тільки відновлюється, але і значно зростає в порівнянні з результатами в ґрунтах під забрудненням металами, особливо у чорноземах. Уміст загального вуглецю під розкладом екскрецій у присутності кадмію збільшувався у середньому на 1,0 %, у дерново-боровому ґрунті - на 0,7 %. Динаміка вмісту вуглецю гумінових кислот інтенсивніше відновлюється у дерново-боровому ґрунті в присутності нікелю - на 13,8 %. Відновлення вмісту вуглецю фульвокислот відбувається більш ефективно у чорноземному ґрунті, але тільки наприкінці експерименту - через 12 місяців, особливо в присутності нікелю - на 68 %. В експериментах з металами й екскреціями ефективніше відновлюється вміст загального вуглецю у чорноземах, а вміст вуглецю гумінових і фульвокислот - у дерново-боровому ґрунті. З двох розглянутих металів найбільш шкідливим на вплив загального вуглецю і вуглецю гумінових кислот є кадмій, а на вміст вуглецю фульвокислот - нікель.

Підвищення вмісту всіх компонентів агрохімічного комплексу NPK відбувається в обох типах ґрунтів, але більш інтенсивніше - у дерново-борових: уміст нітратів збільшився у середньому на 7,1 мг/100 г ґрунту у чорноземах і на 7,6 мг у дерново-борових ґрунтах; 0,5 мг/100 г ґрунту, у чорноземі збільшення вмісту P2O5 значно більше (на 1,0 мг); збільшення вмісту K2O відбувалось: у чорноземних ґрунтах у середньому на 65 мг/ 100 г ґрунту, у дерново-борових - на 119 мг/100 г ґрунту.

Визначено, що в природних екологічних умовах уміст нітратів характеризується як середній і високий, фосфатів - дуже низький, калію - високий. При штучному забрудненні ґрунтів кадмієм і нікелем (3 ГДК) спостерігається зниження вмісту всіх компонентів агрохімічного комплексу NPK. На нітрати більш негативно впливає присутність кадмію, а на вміст фосфатів і калію - нікелю.

При застосуванні екскрецій, які розкладались на поверхні забрудненого ґрунту, відзначається відновлення комплексу NPK. В усіх досліджених ґрунтах значно підвищується вміст нітратів, фосфатів і калію. Зі збільшенням часу розкладання екскрецій (від 1 до 12 місяців) під дією екологічних факторів ефективність відновлення NO3 і P2O5 зростає, K2O - зменшується. У лабораторних умовах спостерігається високий уміст нітратів і калію, а фосфатів - низький і дуже низький, але в присутності екскрецій і металів уміст фосфатів значно підвищується.

Унаслідок проведених біоіндикаційних досліджень було з'ясовано, що більш позитивний екологічний вплив на ріст коренів має присутність перегорілих екскрецій, особливо на витяжках з дерново-борового ґрунту, без екскрецій - з чорнозему. У присутності розчину солей металів на фоні витяжок з ґрунтів найбільш шкідливим на ріст коренів і листків є нікель.

В експериментах із застосуванням розчину солей металів на фоні витяжок з ґрунтів присутність екскрецій сприяє збільшенню ростових показників різних частин біотесту. На ріст кореневої системи у водному розчині, як і на вміст вуглецю гумінових кислот у ґрунті, більш негативний екологічний вплив має нікель, а в присутності екскрецій - кадмій. Також збільшення росту коренів спостерігається у присутності свіжих екскрецій, що вказує на здібність свіжих екскрецій, на відміну від перегоріліх, більш ефективно пом'якшувати шкідливий екологічний вплив металів на ростові показники проростків рослин.

Список робіт

Пилипко Е. Н. Динамика химического состава лизиметрических вод в эксперименте: почва - экскреции - никель // Вісник Дніпропетр. нац. ун-ту. -Д.: ДНУ, - 2002. - С. 183 - 188.

Пилипко Е. Н. Динамика содержания калия в процессе разложения экскреций лося Alces Alces (Mammalia, Artiodactyla.) в эксперименте // Вісник Дніпропетр. нац. ун-ту.- Д.: ДНУ, 2003. - Вип. 11, Т 1. С. 198 - 202.

Пилипко Е. Н. О динамике выщелачивания химических элементов в процессе разложения экскреций Alces Alces (Mammalia, Artiodactyla.) в эксперименте // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - Д.: ДНУ, 2003, - С. 212 - 226.

Пилипко Е. Н. Динамика группового состава гумуса при разложении экскреций Alces Alces в эксперименте // Ґрунтознавство. - Д.: ДНУ, 2003.- Т. 4, № 1-2. - С. 110 - 117.

Пахомов О. Є., Пилипко О. М. Аналіз зміни вмісту обмінних катіонів (Ca2+, Mg+, K+ та Na+) в процесі розкладу екскрецій Alces alces (L.) при забрудненні ґрунту солями Cd2+ // Питання біоіндикації та екології. - Запоріжжя: ЗДУ, 2003. - Вип. 8, № 2. - С. 157 - 166.

Пилипко Е. Н. Динамика содержания фосфора в процессе разложения экскреций Alces alces (L.) в эксперименте // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. - Д.: ДНУ, 2004, - С. 212 - 220.

Пахомов О. Є.; Пилипко О. М. Зміна вмісту гумінових кислот під впливом розкладу екскрецій Alces Alces (Mammalia) // Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія. - Чернівці, 2004. - Вип. 223. - С. 20 - 36.

Пилипко О. М. Реакція тест-об'єкта на вплив витяжок екскрецій та важких металів у лабораторному експерименті // Збірник науково-технічних праць Укр ДЛТУ. Науковий вісник: Стан і тенденції розвитку лісівничої освіти, науки та лісового господарства в Україні. - Львів: Укр ДЛТУ, 2004. - Вип. 14.5. - С. 212 - 216.

Пилипко Е. Н. Влияние экскреторной деятельности лося на водорастворимые соединения эдафотопа в условиях антропогенного воздействия в Нижегородских лесах России // Экология и молодежь. - Гомель, 1998. - Т 1. Ч.1. - С.42.

Грачова Л. В., Лукацька О. О., Замесова Т. О., Турло Т. Н., Пилипко О. М., Володимирова О. В. Роль середовищеутворювальної діяльності ссавців у відтворенні біорізноманіття та оптимізації екологічних умов у забруднених лісових екосистемах // Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України. - Умань: УДП, 2000. - С.58.

Грачева Л. В., Лукацкая Е. А., Пилипко Е. Н. Биогеоценотический эксперимент в изучении функциональной деятельности млекопитающих в экосистемах // Міжнародний симпозіум “Біоетика на порозі 111 тисячоліття”. - Харків, 2000. - С.141 - 142.

Пилипко Е. Н.. О темпах разложения и минерализации экскрементов Alces Alces в лабораторном эксперименте // Структура и функциональная роль животного населения в природных и трансформированных экосистемах - Д.:ДНУ, 2001. - С.190 - 191.

Пилипко Е. Н. О водорастворимых формах химических соединений натрия и кальция в субстратах микролизиметров при воздействии различных экологи-ческих факторов // Екологія кризових регіонів України. - Д.: ДНУ, 2001. - С.90.

Пахомов А. Е., Пилипко Е. Н. О динамике выщелачивания ионов калия при разложении экскреций Alces Alces (L.) на супесчаной почве // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2002”. - Д.:Наука і освіта, 2002. - С.23 - 24.

Пахомов А. Е., Пилипко Е. Н. О динамике выщелачивания ионов HCO3 при разложении экскреций Alces Alces (L.) // Проблеми екології та екологічної освіти. Матеріали І міжнародної наукової конференції. - Кривий Ріг.: І.В.І., 2002. - С.140 - 141.

Пилипко Е. Н. Влияние экскреций Alces Alces (L.) на кислотность почвы в лабораторном эксперименте // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Структурно-функціональна організація біогеоценозів України”. - Д.: Наука і освіта, 2003. - С.21 - 23.

Пилипко Е. Н. Особенности разложения экскреторного опада на шахтных породах в условиях эксперимента // Оптимізація агроландшафтів: раціональне використання, рекультивація, охорона. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Д.: Наука і освіта, 2003. - С.180 - 181.

Пахомов А. Е., Пилипко Е. Н. Влияние экскреторной деятельности Alces Alces (L.) на содержание фосфатов в условиях экспериментального загрязнения почв кадмием и никелем // Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах. ІІ Международная научная конференция. - Д.: ДНУ, 2003. - С. 237 - 239.

Пилипко Е.Н. Динамика содержания гуминовых кислот в эксперименте // Проблеми екології та екологічної освіти. - Кривий Ріг: Етюд-Сервіс, 2003. -

С. 122 - 123.

Пилипко Е. Н. Динамика содержания обменных оснований (Ca2+, Mg+, Na+ и K+) в природном эксперименте при разложении экскреций Alces alces (L.) в условиях загрязнения почвы тяжелыми металлами / Проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу. Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. - Кривий Ріг: Мінерал, 2004. - С.75 - 77.

Пилипко Е. Н. Динамика содержания почвенных фосфатов в эксперименте // Тезисы докладов ХI Международной конференции студентов и аспирантов по фундаментальным наукам “Ломоносов - 2004”. - М.: МГУ, 2004. - С 120 - 121.

Пилипко Е. Н. Динамика содержания почвенных фосфатов при разложении экскреций Alces аlces в эксперименте // III Международная научная конференция “ZOOCENOSIS-2005. Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах”, 4-6 октября 2005 г. - Д.: ДНУ, 2005. - С. 493 - 494.

Пилипко Е. Н. Содержание нитратного азота при разложении экскреций Alces аlces в эксперименте // III Международная научная конференция “ZOOCENOSIS-2005. Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах”, 4-6 октября 2005 г. - Д.: ДНУ, 2005. - С. 494 - 495.

Пилипко Е. Н. Влияние экскреций Alces Alces (Mammalia) на содержание общего углерода в эксперименте // Матеріали IІ Міжнародної наукової конференції “Відновлення порушених природних екосистем”, 6-8 вересня

2005 р. - Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2005. - С. 184 - 186.

Пилипко Е. Н. Динамика содержания калия при разложении экскреций Alces Alces в эксперименте // Екологічні дослідження у промислових регіонах України. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Д.: ДНУ, 2005. - С.123 - 125.

Пилипко Е. Н. Динамика содержания фульвокислот при разложении экскреций Alces Alces (L.) в эксперименте // Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів. Матеріали Третьої міжнародної науково-практичної конференції: Тези доповідей. - Д.: ДНУ, 2005. - С. 261-263.

Размещено на Allbest.ru

...