Фунгіциди та бактерициди

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вступ

фунгіцид бактерицид захист хвороба

Фунгіциди -- хімічні сполуки або біологічні організми, що використовуються для знищення або затримання росту грибів та їх спор. Гриби можуть завдати істотної шкоди сільському господарству, спричиняючи зниження врожайності та якості отриманих продуктів. Фунгіциди використовуються як в рослинництві, так і для боротьби з грибковими інфекціями у тварин. Хімічні речовини, що використовуються для боротьби з ооміцетами, що не є грибами, також називаються фунгіцидами через використання ооміцетами подібного до грибів механізму інфікування рослин.

Фунгіциди захисної дії. Це такі препарати, діюча речовина яких здатна захистити всю рослину повністю або окремі її органи від зараження фітопатогенними грибами. Під її впливом збудник знищується повністю або стримується розвиток його спор і міцелію в місці ураження.

Такі препарати доцільно використовувати з метою запобігання ураженню надземних частин або сходів рослин збудниками, які поширюються повітрям або живуть у ґрунті. Ефективність фунгіцидів захисної дії визначається їх здатністю запобігати ураженню рослин фітопатогенними грибами. Тому для досягнення цієї мети обов'язковою вимогою є пряма дія препарату на збудника.

Захисні фунгіциди здатні знищувати лише проростаючі спори фітопатогенних грибів на поверхні вегетуючих органів рослин. У цій стадії розвитку спори чутливі до фунгіциду. Діюча речовина потрапляє в росткову трубку патогену до його проникнення в тканинирослиниживителя, після чого захисні фунгіциди стають малоефективними. Винятком можуть бути борошнисторосяні гриби, гаусторії яких проникають лише в поверхневий шар клітин. Такі захворювання мають масовий розвиток за наявності значної густоти популяціїпатогенів.

Фунгіциди терапевтичної (викорінювальної, лікувальної) дії.

Знищуюча (викорінювальна) дія фунгіцидів передбачає загибель збудника хвороби до виникнення перших симптомів захворювання, тобто виявлений патоген не розвивається і не поширюється в інші тканини та рослини. Однак рослині живителю вже завдано шкоди. Термін викорінення може використовуватися в широкому розумінні, але частіше він вживається стосовно фунгіцидів, які токсично діють на збудників і зберігаються на листковій поверхні рослин. Цей термін вживається і для фунгіцидів, які стримують ріст і розвиток патогенів після ураження рослиниживителя. У свою чергу, фунгіциди захисної і терапевтичної дії поділяють на препарати контактної і системної дії.

Контактні фунгіциди не здатні проникати в тканини рослин, а пригнічують спори і міцелій на поверхні листків, плодів, насіння тощо. Діючі речовини контактних фунгіцидів не переміщуються в рослинах у дозах, здатних пригнічувати розвиток фітопатогенів. Вони діють на збудників при безпосередньому контакті з репродуктивними органами(спорами) і запобігають зараженню рослин.

Системні фунгіциди проникають у тканини через надземні органи і кореневу систему рослин і в насіння, переміщуються по судинній системі і запобігають ураженню тканин, які знаходяться на певному віддаленні від місця нанесення фунгіциду.

Механізм дії

Механізм дій фунгіциди на збудника різний. Наприклад, при обробці хворих рослин мідним купоросом мідь, проникаючи в міцелій або спори гриба, викликає коагуляцію протоплазми, дінітроортокрезол роз'єднує процеси дихального фосфорилування, цинеб блокує активність ферментів. Спектр дії фунгіциди також неоднаковий і залежить в основному від здатності збудника поглинати той або інший препарат. Одні з них ртутьорганічні протравлюють, похідні карбамінової кислоти пригнічують збудників багатьох хвороб рослин, інші мають обмежений спектр дії наприклад, вітавакс токсичний в основному для базідіальних грибів -- збудників головешки, різоктоніоза, треті характеризуються винятковою специфічністю наприклад, гексахлорбензол, вживається проти твердої головешки пшениці, препарати міді -- проти помилкової борошнистої роси.

Способи використання

Способи використання фунгіцидів: обприскування і обпилювання рослин і ґрунту, протравлення насіння, фумігація насіння і сховищ. Форми препаратів -- дусти, емульсії, суспензії, порошки, що змочуються, аерозолі. При систематичному використанні одних і тих же фунгіциди ефективність їх може знижуватися унаслідок утворення стійких рас збудника. Щоб запобігти цьому явищу, необхідно суворо дотримуватися дозування витрат препарату і чергувати вживані фунгіциди.

Токсичність

Токсичність фунгіцидів для рослинних організмів залежить від хімічної природи, концентрації або дози препарату, віку рослин, анатомії і морфології їх тканин, особливостей метаболізму, погодних умов і ін. Обробка вегетуючих рослин динітроортокрезолом або нітрафенолом, дозволених до вживання лише в період спокою значно знижує врожайність. При завищених в порівнянні з рекомендованими дозах або концентраціях фунгіциди, наприклад, масляні розчини метафосу, фталана, можуть викликати опіки і відмирання тканин. Деякі фунгіциди забруднюють рослини і їх продукцію, передають їм свій неприємний запах і смак, наприклад, похідні гексахлорану. У малих дозах окремі фунгіциди стимулюють розвиток рослин.

Для теплокровних тварин (і людини) більшість фунгіциди є слабко токсичними -- летальна доза (ЛД), при якій гине 50%, від 500 до 11 000 міліграм на 1 кг маси. Роботи з фунгіцидами мають проводитися з дотриманням правил техніки безпеки, при обов'язковому використанні засобів індивідуального захисту - спецодяг, спецвзуття, респіратори і тощо. Більшість фунгіциди безпечні або малонебезпечні для комах, наприклад для бджіл.

Деякі фунгіциди, хлорорганічні з'єднання та інші, відрізняються підвищеною стійкістю в біологічних середовищах, повільно руйнуються, що створює небезпеку їх накопичення в природних умовах, у тому числі в рослинах, а отже, в рослинних продуктах - опускаються залишки 0,05--2 міліграм в 1 кг продукту. Унаслідок своєї універсальності окремі фунгіциди придушують також корисні мікроорганізми, комах, птахів, риб, що при систематичному вживанні може привести до порушення біологічної рівноваги в біоценозах.

Щоб уникнути несприятливого впливу фунгіцидів на довкілля, необхідно строго дотримувати правила використання фунгіцидів, особливо дози і термінів обробок. У багатьох країнах використання фунгіцидів регламентується законом.

Проблема розробки системних фунгіцидів та їх використання для захисту рослин від хвороб тривалий час привертала до себе увагу вчених і спеціалістів. Тільки в1972 р. було опубліковано понад1000 наукових праць, присвячених цій важливій проблемі. Це пояснюється тим, що системні фунгіциди мають цілу низку переваг порівняно з фунгіцидами контактної дії.

Під системною дією розуміють здатність фунгіцидів проникати в тканини вегетуючих рослин при обприскуванні, через кореневу систему при внесенні у ґрунт і посівний або садивний матеріал при протруюванні.

Застосування системних фунгіцидів дає змогу більш цілеспрямовано проводити захист сільськогосподарських культур від інфекційних хвороб. Вони здебільшого використовуються з невеликими нормами витрати. Завдяки особливостям механізму їх дії зменшується кількість обробок рослин за вегетаційний період. На їх ефективність меншою мірою впливають погодні умови(опади, сонячне світло), а також зменшується значення ступеня і щільності покриття, утримання, перерозподілу осаду препарату на рослинах, які є визначальними для ефективності контактних фунгіцидів.

На відміну від контактних фунгіциди системної дії інколи називають внутрішньорослинними або хомотерапевтичними. Вони проникають у рослини і засвоюються ними, переміщуються в безпечних для них концентраціях через кореневу систему, з насіння-- в стебла, із одного листка-- в інший і т.д. При цьому діюча речовина пригнічує розвиток збудника хвороби на певній відстані від місця нанесення препарату.

Системні фунгіциди під час інкубаційного періоду здатні обмежувати подальший розвиток збудників і їх спороутворення, тому спалаху хвороби можна запобігти на початку її розвитку, під час виявлення перших симптомів.

Фунгіциди використовують з метою запобігання епіфітотійному розвитку інфекційних грибних хвороб рослин. Антипатогенна дія фунгіцидів у польових умовах залежить не тільки від її механізму, норми витрати і строків застосування. На їх ефективність великий вплив мають: глибина розвитку патологічного процесу, фізіологіч ний стан рослин, погоднокліматичніумови і способи застосування.

Фунгіцид, який ефективний лише проти одного захворювання, тільки частково вирішує проблему збереження врожаю, оскільки спалахбудьякоїіншої хвороби завжди залишається можливим. До тепер одночасний захист рослин проти кількох хвороб був успішним тільки при застосуванні сумішей фунгіцидів за умови правильного добору компонентів, строків застосування і норми витрати. Остан нім часом на ринку пестицидів з'явилися фунгіциди широкого спектра дії, що дають можливість одночасно захищати рослини від комплексу грибних захворювань. За допомогою фунгіцидів широкого спектра дії можна активізувати і використати закладений у високо врожайних сортах потенціал. Фунгіцидів з вузьким спектром дії в сучасному асортименті значно менше, здебільшого вони використовуються проти пероноспорових грибів.

Важливо правильно вибрати препарат і визначити строки та спосіб його застосування. Це забезпечує максимальну біологічну і економічну ефективність фунгіцидів при захисті від фітопатогенів.

Застосування контактних фунгіцидів під час активного наростання вегетативної маси, але без урахування механізму дії препарату, спричинює ураження нових, не оброблених органів рослин. Запізніле використання контактних фунгіцидів під час розвитку патологічного процесу у рослин і накопичення інфекції збудника значно зменшує біологічну ефективність і стає економічно недоцільним.

Фітопатогенні організми проникають глибоко у тканини або судини рослин і спричинюють патологічний процес, який за відсутності захисних заходів негативно впливає на розвиток рослин, унаслідок чого вони передчасно відмирають або дають низький і неякісний врожай. Тільки здорові листки як основний постачальник енергії визначають нормальний ріст, розвиток рослин і формування якісного врожаю. Кожний міліметр зруйнованої або ураженої площі листка спричинює енергетичні втрати рослин і відповідної частини врожаю.

При організації стратегії і тактики захисту рослин від фітопатогенних організмів слід враховувати профілактичну і терапевтичну дію фунгіцидів. Профілактичне застосування має на меті не допустити взаємодії фітопатогенних організмів з тканинами рослини до її ураження. Для більшої ефективності фунгіциди необхідно застосовувати до масового поширення аерогенної(повітряної) інфекції. При використанні препаратів контактної дії робочі суміші повинні суцільно покривати вегетативні органи рослин. Фунгіциди системної дії застосовуються до початку інфікування тканин рослин живителів.

Терапевтична дія фунгіцидів передбачає запобігання розвитку патологічного процесу і виникненню симптомів хвороби на ураже них органах рослин. Профілактичне застосування фунгіцидів більш ефективне порівняно з терапевтичною дією. Кратність обробок фунгіцидами в період вегетації рослин зумовлюється біологічними особливостями розвитку збудника хвороби іфізикохімічними властивостями препарату.

БАКТЕРИЦИмДИ (від бактерії і лат. caedo - вбиваю) - речовини, здатні вбивати бактерії та інші мікроорганізми (гриби, водорості, віруси) або припиняти їх ріст. Б. характеризуються бактерицидністю. До Б. належать: хім. сполуки, гази (сірчистий, окис етилену, бромистий метил та ін.), а також антибіотики, сульфамідні препарати, аміди й тіоамідипіридин і пірозинкарбонових кислот. Серед хім. сполук виокремлюють: речовини, молекули яких містять актив. атом хлору (гіпохлорити, хлорне вапно тощо); йод та йодоформ; аромат. гідроксисполуки (феноли, крезоли, хлорфеноли, саліцилова кислота тощо); спирти (етанол, ізопропанол, бензиловий і дихлорбензиловий спирти); солі та комплексні сполуки срібла і ртуті; окисники (пероксид водню, надоцтова кислота, марганцевокислий калій). Б. використовують як антисептичні, хіміотерапевт. та дерматол. засоби, для дезінфекції, очищення води, захисту матеріалів і виробів від біол. руйнувань, боротьби з бактеріозами рослин, для запобігання розщеплення добрив ґрунтовими бактеріями. Б. мають різний механізм дії - вони денатурують білки мікроб. клітин, уражують їхні ферментативні системи, зменшують токсичність деяких токсинів, проявляють дезодораційну дію тощо. Б. входять до складу спец. мила (напр., зелене, борнотимолове, карболове тощо), а також до складу препаратів для прання білизни та ін.

Першою дезинфікуючою речовиною, яку було застосовано в 1867 в хірургічній практиці, була карболова кислота; вона вбиває мікроби і вважається типовим бактерицидним засобом. Ще сильнішим бактерицидом є сулема, широко вживана при обмиванні предметів, що стикалися із заразними хворими. Формальдегід у водному розчині (формалін) . Названі речовини вбивають мікроби, згортаючи їх білки. Легко проникаючи в клітини тварин, винний спирт звертає білки в мікроорганізмах і застосовується для дезинфекції. Перекис водню в також відноситься до бактерицидів, але механізм її дії інший: при зіткненні з органічними речовинами.

В акушерській та урологічній практиці, при зараженні крові і при лікуванні ран часто вдаються до бактерициду акрифлавіну (аналог риванола), готують синтетично з акридину; дію акрифлавіну бактерицидну.

Антибіотики щодо певних мікробів теж бактерицидні, як і ряд фітонцидів. Однак їх дія залежно від виду мікробів, кількості останніх, дози і концентрації взятого бактерициду і ряду інших умов може знизитися або зовсім не виявитися. Навпаки, сульфаніламідні препарати у відносно малих дозах володіють бактеріостатичною дією. Затримують і ускладнюють зростання і розмноження певних мікробів; але вводячи їх у великих дозах і повторно, в більш довгий термін домагаються бактерицидної дії. Отже, з наукової точки зору, можна сказати, що немає абсолютних бактерицидів, а є бактерицидною дією, що наступає відповідно до умов застосування дезінфікуючих або антисептичних засобів.

Список використаної літератури

фунгіцид бактерецид захист хвороба

1.Кучерявий В. П.Екологія: Підручник для студ. вуз. Львів: Світ, 2000. 499 с.

2.Бойчук Ю. Д. Екологія і охорона навколишнього середовища: Навчальний посібник. Суми: Університетська книга, 2002. 283 с.

3.Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посібник для студ. вуз. К.: Знання, 2004. 309 с.

4.Івашура А. А. Екологія: теорія та практика: Навчальний посібник. Харків: ВД "ІНЖЕК", 2004. 207 с.

5.Чайка В. Є. Екологія: Навчальний посібник Вінниця: КнигаВега, 2002. 407 с.

6.Врочинский К. К. Применение пестицидов и охрана окружающейсреды,. К.: Вища школа, 1979. 208 с.

7.Курдюков В.В. Последствие пестицидов на растительные и животные организмы. М.: Колос, 1982. 128 с.

Размещено на Allbest.ru