Біоекологічне дослідження Івано-Франківської області
Фізико-географічна характеристика Івано-Франківської області: фізико-географічне положення і розміри території, рельєф і кліматичні умови, земельні ресурси, рослинний і тваринний світ. Промисловість як головний чинник забруднення атмосферного повітря.
| Рубрика | Экология и охрана природы |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.04.2016 |
| Размер файла | 37,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Біоекологічне дослідження Івано-Франківської області
ВСТУП
забруднення повітря атмосферний
Суспільство досягло такого ступеня залучення природних ресурсів і умов у господарський обіг, їх руйнування і забруднення, який призвів до виникнення складних екологічних проблем, що стали лімітуючим чинником соціально-економічного розвитку. Сучасні екологічні проблеми набули не тільки регіонального, але і загальнодержавного значення, стали одним із головних чинників національної безпеки України.
Внаслідок нераціонального використання природних ресурсів все помітніші ознаки погіршення екологічної ситуації - забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, грунтів; порушення земель внаслідок ерозії і гірничих розробок, розвиток несприятливих природних процесів (зсуви, селі, повені, підтоплення), виснаження природних ресурсів, втрата різноманіття рослинного і тваринного світу.
Ці чинники ускладнюють використання природних компонентів як виробничих ресурсів, знижують їх рекреаційну цінність, впливають на соціальні і демографічні процеси, якість середовища та здоров'я населення. У зв'язку з цим необхідний перехід до якісно нового рівня взаємовідносин людини і природи, при якому в системі "природа -суспільство - економіка" визначального значення набуває екологічний фактор. Така зміна поглядів започаткована на конференції ООН з навколишнього природного середовища, яка відбулася у 1992 році в Ріо-Де-Жанейро.
Процеси економічного і соціального розвитку, які здійснювались в Івано-Франківській області на принципах максимального використання природних ресурсів без адекватного урахування екологічних вимог сприяли збільшенню антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище і ресурсний потенціал, що призвело до повної деградації компонентів ландшафтів.
Навіть у сучасний період важкого економічного стану не можна керуватися лише економічними цілями і критеріями, тобто домагатися збільшення виробництва без урахування інших факторів, зокрема екологічних. Не можна відділити одне від одного - економічний розвиток від невиснажливого використання і необхідності розширеного відтворення природних ресурсів, охорони компонентів довкілля від забруднення, забезпечення безпечних умов проживання населення. Без взаємного розв'язання цих проблем будь-який розвиток неможливий. На відновлення природного середовища затрачається значно більше ресурсів і часу, ніж на його збереження.
Характерними рисами стану навколишнього природного середовища Івано-Франківської області є забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, а також активізація несприятливих природних процесів (повені, зсуви, селі, ерозія ґрунтів). Не відповідає екологічним вимогам стан запровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій у всіх галузях виробництва.
Природне середовище - фактор, від якого повністю залежать економічний розвиток суспільства і здоров'я населення. На жаль, не всі поділяють цю точку зору і вважають, що стан довкілля залежить від економіки, виходячи з міркувань - спочатку треба зміцнити економіку, що дасть змогу у майбутньому займатися вирішенням екологічних проблем. Однак, економіка є підсистемою більш глобальної системи -- системи природи (біосфери), яка виконує наступні функції: джерело сировини і енергії; простір для життя; місце для зберігання відходів; механізм для переробки води, повітря; одержання продуктів харчування.
Економічні системи, які ігнорують ці життєво важливі функції довкілля, ослаблюються і гинуть внаслідок знищення рослинності, зменшення запасів харчування, мінеральних, водних, атмосферних та інших ресурсів, тобто відбувається поступова втрата потенціалу для підтримки економічної діяльності. Від здоров'я довкілля залежить здоров'я економіки.
Одночасно, стан довкілля відіграє надзвичайно важливу роль і для здоров'я людини. Поширення серцево-судинних і ракових захворювань, алергії і хвороб дихальних шляхів пояснюються їх складною залежністю від якості довкілля, а також від генетичних змін. На думку спеціалістів, близько 10-15% всіх хвороб і проблем із здоров'ям пов'язані з факторами навколишнього середовища. Головним екологічним обґрунтуванням необхідності зменшення шкідливих викидів і скидів у природне середовище є те, що це сприятливо відобразиться на здоров'ї людей, а не тільки зменшить негативний вплив на екосистеми.
Сьогодні людство платить надзвичайно велику ціну за свої здобутки у різних галузях науки і техніки. Забруднені грунти, вода, повітря, загублені ліси, сотні зниклих видів рослин і тварин, ерозія та виснаження ґрунтів, екологічні катастрофи на зразок Чорнобильської і Закарпатської нагадують про обмеженість природних ресурсів, зниження самовідновлюючої і самоочищаючої здатності природних екосистем, а значить і про зростаючу небезпеку для життя людей.
Головні засади державної екологічної політики закріплено відповідними статтями Конституції України (1996р.), низкою прийнятих протягом 1991-2000р. законів України й відображено в "Основних напрямах державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", ухваленому Постановою Верховної Ради України (№ 188/98-ВР від 5 березня 1998р.). Цей документ визначає пріоритети природоохоронної діяльності та природокористування, механізми їх здійснення і є основою Національного плану дій України в галузі охорони навколишнього природного середовища.
РОЗДІЛ І. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.
1.1 Фізико-географічне положення і розміри території
Івано-Франківська область розміщена на південному заході України на стику двох великих природно-географічних областей - Східно-Європейської рівнини та Українських Карпат, недалеко від географічного центру Європи, розташованого в Рахівському районі Закарпатської області. Крайня північна точка її - у Рогатинському районі (с.Кам'янка ), південна - у Верховинському (с. Голошина), західна -у Долинському (с.Сенечів ), а східна -у Городенківському (с. Перед Івання ). Отже вся область розміщена у середніх широтах, помірному кліматичному поясі.
Площа Івано-Франківської області становить 13,9 тис. км., або 2,3 відсотка території всієї України. Серед областей країни вона займає 21 місце. Менші за площею тільки Чернівецька, Закарпатська та Тернопільська області. Якщо порівняти Івано-Франківщину з країнами світу, то вона приблизно відповідає території Ізраїлю (14 тис. км кв. ),або удвічі менша від Албанії ( 28,7 тис. км кв.) [1].
Територія Івано-Франківщини складається з 14 районів - Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківський, Долинський, Калуський, Коломийський, Косовський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський, Тисменицький Тлумацький, 5 міст обласного підпорядкування- Івано-Франківськ, Калуш, Коломия, Яремне, Болехів, 15 міст і 24 селищ міського типу а також 765 сіл. Адміністративний центр - м. Івано-Франківськ (237 тис населення ). Населення (станом на 01. 2004 р.-1397,8 тис. чол. ( 2,9% населення України ), у тому числі міського 43,4% і 56,6% сільського. Густота населення -105 чол. на 1 кв. км [ 1 ].
1.2 Загальні особливості рельєфу і кліматичні умови Івано-Франківської області
На території області виділяється три природні райони (зони ). Це рівнинне Придністров'я, Передкарпаття та гірські Карпати. Отже,у межах Івано-Франківщини є території з рівнинним і гірським рельєфом. Рівнини знаходяться в північно-східній частині області, займаючи 2/3 її площі. Решту займають гори Карпати. Межа гір чітко прослідковується вздовж лінії Болехів -Долина - Перегінське - Солотвино - Надвірна - Яблунів - Косів - Кути. Територія області в загальному плані знижується з північного заходу на південний схід. Найменші абсолютні висоти (140 м над рівнем моря ) приурочені до заплави Дністра біля східної межі області. Рівнини горбисті, густо порізані долинами річок, з абсолютними висотами 300 - 400 і навіть 500м. Найвища точка Івано-Франківщини знаходиться у горах Карпатах,якраз на межі із Закарпаттям.Це одночасно і найвища вершина України - гора Говерла (2061 м).Розміщена вона у Чорногірському масиві, де є ще три вершини " двотисячниці " (Ребра - 2001м, Піп Іван (Чорна Гора) - 2022м і Бребенескул -2037 м ).Більша частина гір має висоти 1000 -1500 м над рівнем моря [1].
На клімат Івано-Франківщини найбільше впливає, звичайно, географічна широта, а також висота над рівнем моря, віддаленість від океану, рельєф, що оточує територію області, характер підстилаючої поверхні. Клімат Івано-Франківської області має перехідний характер від помірно теплого вологого Західно - Європейського до континентального Східно - Європейського. Області властива вертикальна біокліматична поясність, що визначає лімітуючи чинники для сільських культур і природних біоценозів [1].
1.3 Земельні ресурси, рослинний і тваринний світ
Ґрунтовий покрив Івано-Франківської області дуже строкатий. Всього налічується 22 різновиди грунтів. Найбільшу площу займають бурі гірсько-лісові грунти , які поширені на висотах понад 1500 -1550 м в умовах трав'янистої і чагарникової рослинності, на них зростають переважно ліси. У передгірній зоні переважають буроземно-підзолисті поверхнево оглеєні грунти, а також дернові,болотні та торфоболотні грунти у долинах річок. У лісостеповій зоні поширені сірі грунти, а також чорноземи опідзолені і чорноземи вилугувані. Для Івано-Франківщини характерна значна територіальна різноманітність земельних ресурсів [2].
Земельний фонд складається із земель різного функціонального призначення. Загальна площа 1392,8 тис. га,із них станом на 1.01. 2004р. сільськогосподарські угіддя займають 635,3 тис. га ( 45,6% території області).У структурі сільськогосподарських угідь рілля займає 375,0 тис. га, перелоги -28,2 тис. га, багаторічні насадження - 16,0 тис. га,сіножаті -80,9 тис. га, пасовища - 131,8 тис. га. Площа лісів та інших вкритих лісом земель -635,8 тис. га (45,6% ). Під водою зайнято 23,5 тис.га, болотами -2,6 тис.га, забудовані землі - 60,4 тис. га. Область відноситься до регіонів з низькою землезабезпеченістю. В середньому на одного жителя припадає 1,0 га В цілому грунти області вимагають вапнування та внесення оптимальних доз органічних і мінеральних добрив,захисту від водної ерозії [2].
Рослинний світ характеризується такою ж різноманітністю, як і ґрунтовий, що пов'язано з географічним положенням Івано-Франківщини та різноманітністю рельєфу. В межах області нараховують близько 1500 видів насінних і вищих спорових рослин,що належать до 500 родів. Поширені та території області широколистяні ліси, де зустрічаються дуб, граб, бук, ясен, явір, клен польовий, липа,берест,осика,береза,черемха, інколи хвойні - смерека і ялина, смерека біла, сосна кедрова. У горах поширені букові ліси, хвойно-широколистяні, хвойні, криволісся, субальпійські і альпійські луки. Трав'яний покрив формують осока лісна, тонконіг,фіалка лісова, підсніжник. Степова рослинність представлена осокою низенькою,тирсою, ковилою волосистою, луки -вівсяницею лучною і червоною, тонконогом, конюшиною, у підліску представлені ліщина, вовче лико, бузина чорна і червона, а у трав'янистому покрові - квасниця,маренка запашна, папороті. Незначні ділянки- культурною рослинністю [3].
Найбільше тваринний світ визначається характером рослинності. Тому він теж досить різноманітний і представлений на Івано-Франківщині 328 видами хребетних, зокрема : 49 -риб, 15 - земноводних,11- плазунів,187 - гніздових птахів,66 -ссавців. Серед ссавців переважають полівка звичайна, заєць-русак, кріт, лисиця, дикий кабан, козуля, серед плазунів представлені ящірка, вуж звичайний ; земноводних - жаби,тритон звичайний ; птахів - зяблик шпак, іволга,синиці,польовий горобець, галка,сойка ; риб - щуки, коропові, в'юни, окуні. Цікавими є рідкісні для регіону види тварин,такі як : ящірка лучна, полоз лісовий і черепаха грецька,а також реліктовий вид риб - лосось дунайський ( у Пруті та Черемоші ). У Карпатах поширені тайгові і гірські види хребетних. Це, зокрема : форель струмкова й райдужна,тритон карпатський, саламандра плямиста, глухар карпатський, лелека чорний, ведмідь бурий, рись, кіт лісовий,білка карпатська,олень карпатський. А також живуть у горах борсук, ласка, кам'яна куниця,чорний і степовий тхори, вовк, дикий кабан, козуля [ 3].
РОЗДІЛ ІІ. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ
2.1 Загальні відомості про екологічний стан атмосферного повітря Івано-Франківської області
Івано-Франківська область продовжує бути однією із тих, що формують екологічну обстановку в цілому по Україні; частка її в загальних викидах по країні (за підсумками 2004 року) складає 3,5%. За обсягами викидів шкідливих речовин в довкілля від стаціонарних джерел та автотранспорту у розрахунку на душу населення вона знаходиться на п'ятому місці після промислово розвинутих Донецької, Дніпропетровської, Луганської та Запорізької областей. Цей показник, за підсумками 2004 року, становить 129,4 кг. шкідливих речовин, що відповідно на 3,7т (53,7%) та 18,3 кг (22,0%) більше, ніж в середньому по Україні [4].
Всього на території області згідно останніх уточнених даних є 500 підприємств, організацій та установ, які мають викиди в атмосферне повітря і які поставлені на державний облік і прозвітуються по формі 2-ТП (повітря). Від стаціонарних джерел (за підсумками 2004 року) викинуто 176,6 тисяч тонн забруднюючих речовин, в загальній кількості викидів 81% припадає на газоподібні та рідкі, серед яких переважають оксиди вуглецю, азоту та сірки і 19 %-на тверді. У структурі викидів в атмосферне повітря у 2004 році, як і в попередні роки, переважають речовини, що перебували у газоподібному та рідкому стані, зокрема: сірчистий ангідрид (59,3% до загального обсягу викидів, або 107,4 тис.т), вуглеводні (на 0,5 тис.т, або на 31,1% більше) районах (додатки А,Б) [4].
У 2004 році зменшилися шкідливі викиди в атмосферне повітря на 4,7тис.т порівняно з 2003р.(181,3 тис.т), але збільшилися порівняно з 1999р.( 139,3 тис.т),2000р.(140,9 тис. т),2001р.(143,78 тис. т),2002р.( 149,0 тис.т).
На території області з врахуванням природних умов та наявності виробничої інфраструктури з точки зору забруднення атмосфери сформувалися зони екологічно безпечних, умовно екологічно безпечних та екологічно небезпечних територій [4].
До екологічно безпечних належать гірські території районів: Косівського, Коломийського, Надвірнянського, Богородчанького, Рожнятівського, Верховинського і Долинського районів та м.Яремче, де практично відсутні забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.
Згідно сататистичних даних з кожним роком збільшується викид забруднюючих речовин від автотранспорту та потужні забруднювачі атмосфери і основними джерелами забруднення атмосфери є автотранспорт та джерела теплозабезпечення, які споживають в основному тверде паливо.
Екологічно небезпечними територіями залишаються Калуський, Галицький та Рогатинський райони, де відбувається розсіювання викидів шкідливих речовин від Бурштинської ТЕС та підприємств хімії та нафтохімії міста Калуша [5].
У 2004 році спостерігається тенденція до збільшення шкідливих викидів в атмосферу, порівняно з попереднім роком в 11 районах області. Найбільше зростання зафіксовано в Галицькому (на 7,6 тис.т, або 6,4%), Надвірнянському (на 1,6 тис.т, або 60,0%) та Городенківському (на 0,2 тис.т, або в 4,0 раза більше) [5].
Решта території області є умовно екологічно безпечними, забруднення атмосфери повітря яких відбувається за рахунок викидів автотранспорту, нафтогазовидобувної та деревообробної галузі, сільськогосподарського виробництва. Забруднення атмосфери цих територій, в основному, пов'язане з виникненням аварійних ситуацій, які зумовлюють наднормативні викиди і незначні перевищення гранично-допустимих концентрацій від стаціонарних джерел [5].
В розрахунку на одного жителя області у 2004році викинуто 106 кг шкідливих речовин, що на 4 кг більше порівняно з 2003 роком. При цьому в промислово розвинутих містах та районах (Галицький, Надвірнянський, Долинський, Богородчанський та в м.Калуш) на одного жителя викинуто відповідно 40, 45, 54, 87 та 24 кілограмів. Викиди на душу населення в рекреаційних зонах становили від 1,7 до 11 кг в рік [5].
За даними обласної санепідемстанції, майже в кожній сьомій з відібраних протягом 2004р. проб повітря, перевищення гранично допустимої концентрації в 1,5-2 раза зафіксовано по вмісту окису вуглецю, пилу, фенолу, в кожній восьмій - формальдегіду.
2.2 Промисловість як головний чинник забруднення атмосферного повітря
Оскільки на стан атмосферного повітря найбільше впливає діяльність різноманітних підприємств, то розглянемо розвиток промисловості як один із основних джерел забруднення даного компоненту довкілля на Івано-Франківщині [6].
В області працює понад 500 промислових підприємств, значна части на з яких відноситься до важкої індустрії. Найбільшу частину продукції дає зараз хіміко-індустріальний комплекс -24,8%, машинобудівний - 16,5% паливно-енергетичний - 16,3%. Близько 4% становить продукція промисловості будівельних матеріалів,а решта припадає на харчову індустрію та комплекс легкої промисловості [6].
Нафтопереробна і нафтохімічна промисловість є джерелом таких забруднювачів атмосфери: сірководню, сірчистого ангідриду, оксиду вуглецю, аміаку, вуглеводнів, у тому числі бенз(а)пірену, а ця промисловість залишається однією з провідних у паливно-енергетичному комплексі області. Основну кількість нафти видобувають у Долинському та Битківському родовищах. Переробку нафти здійснюють на Надвірнянському ВАТ " Нафтохімік Прикарпаття", який випускає більше двадцяти видів нафтопродуктів : бензин, бітум, парафін, кокс, мазут і т.д.
Газ видобувають у газових родовищах : Кадобнянському, Гринівському, Богородчанському та ін., а також у газоконденсатних : Битків-Бабчинському, Космацькому. Переробка газу здійснюється на Долинському газопереробному заводі. Основними забруднювачами є також нафтогазовидобувні управління " Надвірнанафтогаз" та "Долинанафтогаз".
Теплові електростанції забруднюють атмосферу викидами,що містять сірчистий ангідрид, двоокис сірки,окисли азоту,сажу,яка є носієм смолистих речовин, пил і золу, що містить солі важких металів. Основою сучасної електроенергетики в області є Бурштинська ТЕС, яка використовуючи низькосортне вугілля з домішками сірки спричиняє значні екологічні проблеми в області і цілому західному регіоні України. До великих електростанцій можна віднести і Калуську ТЕС, яка крім електроенергії дає і тепло для заводів та цехів концерну " Оріана ",а також житлових будинків міста. Калуська ТЕС до 2006 року працювала на вугіллі і мазуті,а потім перейшла на газ дим самим зменшивши забруднення атмосферного повітря [5].
Підприємства неорганічної і органічної хімії викидають в атмосферу велику кількість неорганічних і органічних речовин, що мають складний хімічний склад,окисли сірки і азоту, сірководень,аміак, сполуки фосфору, вільний хлор, оксид вуглецю,сполуки важких металів, сажі й пилу. На Івано-Франківську область припадає 45,6 відсотки загально-українського обсягу випуску калійних добрив, 17,6 - каустичної соди, 14,5 - пластмас і синтетичних смол, понад 20% різних хімічних засобів випуску калійних добрив, 17,6 -каустичної соди, 14,5 - пластмас і синтетик-них смол, понад 20% різних хімічних засобів [5].
Найбільшим підприємством хіміко-індустріального комплексу області є Калуський концерн "Оріана". Найважливішими видами продукції є високо-концентровані без хлорні добрива, каустична сода, карбомідна смола, аеросил, гранульований магній, хлорвініл,а також побутові синтетичні матеріали, шпалери, килимові покриття та інше. Але в кінці 90-х років відбувся дуже великий спад обсягів виробництва на цьому гіганті хімії Прикарпаття. Другим за величиною підприємством хімічної промисловості Івано-Франківщини є ТзОВ " Барва", що розміщена в с. Ямниця біля обласного центру. Основною продукцією тут є синтетичні барвники, а також різноманітні вироби побутової хімії, в тому числі шампуні.Хімічну продукцію для задоволення повсякденних потреб населення ( чорнила, лаки, фарби, пластилін, ялинкові прикраси, клей і т. д.) виробляють на Івано-Франківському ВАТ "Полімер",оліфу,миючі засоби тощо на Джурівському заводі " Ватра" [5].
Так, на ТзОВ "Барва ' викидається в атмосферу цілий букет речовин, вплив яких на екологічну ситуацію ще не визначений.
Машинобудування і металообробка. Викиди в атмосферу підприємств цього профілю містять аерозолі сполук кольорових і важких металів, зокрема пари органічних розчинників.
До машинобудівного комплексу області входять 40 підприємств, що спеціалізуються на верстатобудуванні приладобудуванні, виробництві устаткування для нафтогазового комплексу сільськогосподарської техніки, радіоелектроніки та електротехнічного обладнання. Найбільшими центрами машинобудування є міста Івано-Франківськ, Коломия, Калуш [4].
Верстатобудування представлене ВАТ " Автоливмаш " та ВАТ " Пресмаш ", які виробляють автоматичні ливарні лінії та ковальсько-пресоване устаткування. Налагоджують випуск деревообробних верстатів, зварювальних апаратів та іншої техніки зорієнтованої на місцевого споживача. На приладобудуванні (випуску газових лічильників, глибинних манометрів, електронних вимірюваних приладів тощо ) спеціалізується ВАТ Івано-Франківський завод " Промприлад". Устаткування для нафтогазового комплексу виробляється на ВАТ " Івано-Франківський арматурний завод". Значна частина продукції машинобудівних підприємств області мала військове призначення. У перспективі на машинобудівних підприємствах області планується випускати запасні частини до автомобілів, морозильні камери, газові та електроплити тощо [4].
Підприємства з виробництва будівельних матеріалів забруднюють атмосферне повітря пилом, що містить сполуки важких металів,фтору, двоокису кремнію,азбесту, гіпсу, і тонкодисперсним скляним пилом. Ця складова будівельно-індустріального комплексу має в області широку сировинну базу. До найбільших підприємств -забруднювачів атмосферного повітря даного профілю відносять ВАТ " Івано-Франківськцемент" ( с. Ямни-ця), який використовує як сировину мергелі Міжгірсько-Дубовецького і вапняки Дубовецького родовищ. Заводи,що виробляють залізобетонні конструкції діють в Івано-Франківську, Калуші, Долині, Бурштині. Випалювання вапна здійснюється на невеличких підприємствах Рогатинського, Тлумацького районів. Цегельно-черепичне виробництво зосереджене в Івано-Франківську, Калуші, Коломиї. В області ведеться видобуток гіпсу, гіпсо-ангідриду, пісковику,глин,гравію, піску і т. д [ 5].
Лісовиробничий комплекс має двосторонній вплив на атмосферне повітря. З одного боку лісові ресурси покращують стан атмосферного повітря, вбираючи шкідливі речовини, а з іншого - вирубка лісів, "переробка" (розпиловка, виготовлення меблів і т. д. ) деревини значно забруднюють атмосферу пилом і різноманітними хімічними речовинами , які входять до складу палива [4].
Лісовиробничий комплекс в області включає весь набір галузей, від лісового господарства до глибокої хіміко-механічної переробки деревини. Зараз лісове господарство відокремлене від виробничого комплексу. 15 підприємств, що входять у ВО "Прикарпатліс" закупляють деревину як у місцевих лісників,так і за межами області та України. Найбільше пиломатеріалів виробляється на Осмолодському, Надвірнянському, Верховинському та Ворохтянському лісокомбінатах виробничого лісопромислового об'єднання "Прикарпатліс". Випуск деревостружкових плит налагоджено на трьох підприємствах : Надвірнянському (ЗАТ "ЛК Інтерплит Надвірна" ), Брошнівському і Осмолодському лісокомбінатах, деревоволокнистих плит - Вигодському, фанери - на Болехівському та Солотвинському лісокомбінатах.Паркет,з листяних порід подільських районів області, виробляють на ВАТ "Лісокомбінат" в обласному центрі. На випуску меблів спеціалізуються ВАТ "Прикарпатський меблевий комбінат", Болехівський, Делятинський, Кутський та Брошнівський лісокомбінати, Снятинський меблевий комбінати [4].
Центром лісохімії в області є Вигода - ВАТ "Живиця". Продукція її різноманітна: клей, карбомідні смоли, розчинники тощо ( значні забрудники атмосфери ). На Івано-Франківщині виробляють тріску для виготовлення целюлози, деревних плит.
Івано-Франківщина дає лиш 1,7% від загальнодержавного виробництва продукції харчової промисловості. Профілюючими галузями у ній є м'ясна, молочна, борошномельна, хлібопекарська, кондитерська, цукрова [5].
Легкова промисловість представлена хутровою, текстильною, шерстяною, трикотажною, швейною і шкіряно-взуттєвою промисловістю. Одним з найдавніших підприємств легкої промисловості Івано-Франківщини є -хутрофірма "Тисмениця". Шерстяна промисловість спеціалізується на виробництві килимів і килимових виробів. Бавовна, шерсть та синтетична пряжа, що служить сировиною для трикотажної промисловості поступає з різних підприємств України та з з-за кордону [ 5].
Отже, одним із головних джерел забруднення атмосфери є підприємства паливно-енергетичного комплексу і різні машинобудівельні підприємства.
2.3 Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами в Івано-Франківській області
Атмосферне повітря Івано-Франківської області також зазнає негативного впливу від стаціонарних джерел забруднення.
В атмосферне повітря області у 2005р. від стаціонарних джерел забруднення 184 підприємств у повітря потрапило 176,6 тис.т забруднюючих речовин, що на 2,6% менше, ніж у 2004році, на 21,7 % більше, ніж у 2002 році. Діоксиду вуглецю у 2005р. було викинуто 9073,5 тис. тонн. Збільшення шкідливих викидів в атмосферу відбулось у 5 районах області -Богородчанському, Калуському, Рогатинському, Рожнятівському, Тлумацькому. У структурі викинутих забруднюючих речовин найбільшу питому вагу займає діоксид та інші сполуки сірки - 109,8 тис.т, або 62,2% до загального обсягу викидів, речовин у вигляді твердих суспендованих частинок (мікрочастинки та волокна) було викинуто 32,7 тис.тонн, або 18,5%, сполук азоту - 14,1 тис.т, або 8,0%, метану -13,4 тис. т (7,6%) [6].
У розрахунку на квадратний кілометр території області у 2005 році було викинуто 12,7 т шкідливих речовин, що на 0,3 т менше, ніж у попередньому році. У Галицькому районі, питома вага якого склала 85,1% у загальних викидах по області, в середньому на 1 квадратний кілометр обсяги викидів досягли тут 207,7 т, що в 16,4 раза більше, ніж в середньому по області; в Калуській міськраді-33,1 т на 1 кв.км, або в 2,6 раза більше. Найменшого антропогенного навантаження зазнало атмосферне повітря на території Верховинського (21 кг на 1 кв.км), Косовського (137 кг на 1 кв.км) районів та Болехівської і Яремчанської міських рад (відповідно 160 кг та 214 кг на 1 кв.км) [6].
Екологічну обстановку в області формують, в основному, підприємства по виробництву електроенергії тепловими електростанціями, виробів з волокнистого цементу, видобуванню вуглеводнів та трубопровідного транспортування газу. Від них у довкілля у 2005 році потрапило 171,0 тис.т шкідливих речовин, або 96,9 % всіх викидів по області, тоді як їх частка у загальній кількості підприємств, що мали викиди стаціонарними джерелами, становила лише 8,2 відсотка, у 2003 році - 177,0 тис.т шкідливих речовин, або 97,6% всіх викидів по області, тоді як їх частка у загальній кількості підприємств, що мали викиди стаціонарними джерелами, становила лише 5,3 відсотка, 2002 році-144,2 тис.т (на 8,1 тис.т, або 5,9% більше, ніж у 2001р.) шкідливих речовин, або 96,8% всіх викидів по області [6].
В 1999 році середньому одним підприємством викинуто в повітря 465,8 тонни забруднюючих речовин проти 638,2 тонни в 1998 році, у 2000 році 423,1 тонни забруднюючих речовин, у 2002 -396,3 т небезпечних речовин, а у 2005(як уже згадувалося) - 12,7 т шкідливих речовин, що на 0,3 т менше, ніж у попередньому році [6].
Основними забруднювачами повітря залишаються: Бурштинська ТЕС, викиди якої сягали дві третини від загальної кількості по області (1999р.), 84,4% від загальної кількості по області ( 2000р. ),82% (2001р.), 85% (2002р.), 85% (2003р.), 86% (2004р.), ВАТ " Оріана" ВАТ"Івано-Франківськцемент", підприємство Калуська ТЕЦ, ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", нафтогазовидобувні управління "Надвірнанафтогаз" та "Долинанафтогаз", Богородчанське та Долинське лінійні виробничі управління магістральних газопроводів, Богородчанське виробниче управління підземного зберігання газу і інші підприємства. Значне забруднення атмосферного повітря підприємствами пов'язане з тим, що основне технологічне та допоміжне газопилевловлююче обладнання цих підприємств морально та фізично застаріле і потребує реконструкції [6].
З метою покращення екологічного стану атмосферного повітря регіону при виробництві електричної та теплової енергії проводяться роботи по реконструкції електрофільтрів енергоблоків Бурштинської ТЕС, що дозволить більш ніж вдвоє зменшити викиди золи. Максимальні концентрації золи після електрофільтрів в залежності від навантаження енергоблоку становлять від 900 до 1500 мг/м3. Проведена реконструкція електрофільтра енергоблоку № 12 дозволила у 2002 році зменшити концентрацію викидів золи з 1300 до 250 мг/м3, а часткова реконструкція електрофільтра енергоблоку № 8 забезпечила зменшення концентрації викидів золи з 1100 до 500 мг/м3 [ 6 ].
На даний час знаходяться в капітальному ремонті електрофільтри енергоблоку №9,10.
Разом з тим повністю припинено виробництво синтетичних жирних кислот ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (зменшення викидів 124 т.) та чотирихлористого вуглецю на ВАТ "Оріана", встановлено сепаратори на цементних млинах ВАТ"Івано-Франківськцемент", що дозволяє навіть при збільшенні об'мів випуску цементу зменшити його викиди на 10 тонн [6].
На даний час дещо зросли викиди стаціонарних джерел в 6 районах області та м. Яремче за рахунок введення в дію нових об'єктів та облікуванню раніше не врахованих джерел викиду, особливо котелень санаторіїв та баз відпочинку, цегельних заводів бувших колгоспів, де спалюють низькоякісне високозольне вугілля. В звязку із зміною адміністративного підпорядкування 3-х підприємств в Тисменецькому районі зросли викиди шкідливих речовин [6].
За рахунок скорочення обсягів виробництва в меблевій галузі та машинобудуванні скорочено викиди летких вуглеводневих сполук.
Аналіз даних статистичної звітності показує, що незважаючи на зменшення викидів основними галузями промисловості залишається значний вплив на стан атмосферного повітря області енергетичної, хімічної, нафтохімічної та нафтогазової промисловості, лісопереробної та меблевої галузі, промисловості будівельних матеріалів [6].
2.4 Хімічне забруднення атмосфери транспортом в Івано-Франківській області
Важливим фактором, який визначає географію хімічного забруднення середовища, є автотранспорт. Причому географічні закономірності розповсюдження забруднювачів, які від нього надходять, дуже складні і визначаються не тільки конфігурацією мережі автомагістралей та інтенсивністю переміщення по них автотранспорту, але й великою кількістю перехресть, де транспорт працює на змінних режимах [5].
Забруднення навколишнього середовища автотранспортом - одне з найбільш небезпечних для здоров'я людини,бо вихлопні гази надходять у приземний шар повітря, звідки утруднене їх розсіювання ;до того ж будинки жилих кварталів, які знаходяться з автомагістралями,є свого роду екраном для вловлювання забруднювачів.
Викиди від автотранспорту, які надходять у повітряний басейн області, мають негативний вплив на стан довкілля і становлять п'яту частину (19,6%) валового викиду забруднюючих речовин. Оксид вуглецю, діоксид азоту, вуглеводні, сажа, сірчистий газ - це далеко не повний перелік токсичних речовин, що містяться у відпрацьованих газах автомобілів.
Викиди шкідливих речовин в атмосферу області в 2000 році становили понад 25% від усіх викидів області або 70% без врахування викидів Бурштинської ТЕС. В 2001 відбулося зменшення викидів автотранспорту в цілому по області на 0,55 тис. т, у зв'язку з зниженням об'ємів використання палива, а в 2002 році пересувними джерелами в атмосферу області викинуто було близько 41,75 тис.тон шкідливих речовин, що на 1,5тис.т (3,5%) менше, ніж у 2001р.У 2002 році надходження шкідливих речовин від автотранспорту в дев'яти районах та всіх містах обласного підпорядкування переважали над викидами від стаціонарних джерел [5].
Частка викидів у загальних обсягах по області складала 21,9%, або 65,1%, без врахування викидів Бурштинської ТЕС.
Серед викинутих автортанспортом небезпечних речовин оксиди вуглецю складали 33,2 тис.т, або 79,5%, вуглеводні - 5,6 тис.т (13,5%), окисли азоту - 2,6 тис.т (6,3%), сірчистий ангідрид - 0,2 тис.т (0,4%), сажа - 0,1 тис.т (0,3%).
Найбільші автомобільні викиди спостерігалися в містах Івано-Франківську (13,1тис.т, або 31,4% від загального обсягу викидів), Калуші (3,4тис.т, або 8,1%), Коломиї (2,7тис.т, або 6,6%), Надвірній (2,6тис.т, або 6,1%), Долині (2,3тис.т, або 5,4%). Але різні види автотранспорту по різному впливають на навколишнє середовище [5].
За 2002 рік переважна частка сумарних обсягів викидів - 25,8 тис.т (61,9%) надійшла в повітря від автомобілів індивідуальних власників. Питома вага викинутих шкідливих речовин індивідуальним автотранспортом населення в загальному обсязі викидів від всіх джерел забруднення складала 13,5%. Транспортом підприємств області у повітря було викинуто 15,9 тис.т забруднюючих речовин [5].
Викиди шкідливих речовин в атмосферу області в 2003 році становили 23% від всіх викидів області. Протягом цього року від автотранспорту, що використовувався підприємствами та населенням, у повітря надійшло 44,2 тис.т забруднюючих речовин, що на 5,9% (на 2,5 тис.т) більше, ніж у 2002р. Це збільшення в основному пов'язане із зростанням кількості автотранспорту, що перебуває у приватній власності населення, використанням палива низької якості, експлуатацією технічно-застарілого транспорту. Найбільшу питому вагу у структурі викидів від пересувних засобів займають автомобілі індивідуальних власників -29,3 тис.т, або дві третини. Автотранспортом суб'єктів господарської діяльності в атмосферу викинуто 14,9 тис.т, в тому числі вантажними автомобілями - 7,0 тис.т або 15,9% до загальних викидів автотранспортом, пасажирськими та спеціальними легковими автомобілями - 3,0 тис.т (6,7%), спеціальними нелегковими автомобілями власників -29,3 тис.т, або дві третини загальних викидів та пасажирськими автобусами - по 2,5 тис.т (5,6%) [6].
Основним видом палива, яке використовується, є бензин. Від його споживання у 2003 році в довкілля потрапило 40,9 тис.т (92,6%) забруднюючих речовин, у 2004 році - 41,4 тис. т (91,7%), від автомобілів, які працювали на дизельному пальному, було викинуто в атмосферне повітря у 2003 році 2,5 тис.т забруднюючих речовин (5,7%), в 2004р. - 2,9 тис. т забруднюючих речовин (6,4%), на зрідженому і стисненому газах у 2003 році - 0,8 тис.т (1,7%), а в2004 році на 0,1 тис. т більше [6].
У структурі викинутих шкідливих речовин найбільшу питому вагу займає оксид вуглецю - 79,9% (35,3 тис.т). Інші забруднюючі речовини розділились наступним чином: вуглеводні - 13,2% (5,8 тис.т), оксид азоту - 6,2% (2,7 тис.т), сірчистий ангідрид та сажа 0,4% (0,2 тис.т) і 0,3% (0,1 тис.т) відповідно. Найбільшого негативного впливу від викидів автотранспортом у 2003 році відчули на собі мешканці міст Надвірної -103,4 кг на 1 мешканця, Долини - 102,6 кг, та Калуша - 73,3 кг. В 2004 році -мешканці міст Калуша -71,9 кг на 1 мешканця, Івано-Франківська -64,7 кг, Коломиї - 48,7 кг. Це пояснюється найбільшою концентрацією в цих містах транспорту [6].
Протягом 2004 року від транспорту, що використовувався підприємствами та населенням, у повітря надійшло 46,3 тис.т забруднюючих речовин, що на 2,7% (на 1,2 тис.т) більше, ніж у 2003р. Як уже згадувалося, збільшення в основному пов'язане із зростанням кількості автотранспорту, що перебуває у приватній власності населення, використанням палива низької якості, експлуатацією технічно-застарілого транспорту. Найбільшу питому вагу у структурі викидів 2004 року,як і інших років, від пересувних засобів займають автомобілі індивідуальних власників -29,4 тис.т, або дві третини. Автотранспортом суб'єктів господарської діяльності в атмосферу викинуто [6].
РОЗДІЛ ІІІ. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Івано-Франківська область - це унікальний регіон України з багатими природними ресурсами, різноманітним рослинним і тваринним світом.
Одночасно на території області розміщено понад 500 промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазовидобувної, деревообробної та інших галузей. Більше 4 відсотків території зайнято нафтогазовими трубопроводами, пробурено понад 2000 свердловин, є 134 очисні споруди, 30 полігонів складування твердих побутових відходів, хвостосховища і полігони промислових відходів ВАТ “Оріана”, золовідвали Бурштинської ТЕС та інші. Ці об'єкти обумовлюють значне техногенне навантаження на всі компоненти природного середовища [4].
Сучасну екологічну ситуацію в Івано-Франківській області, як і в цілому в Україні, не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів [4].
До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію, належать:
1. Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей споживання і виробництва та розвитку територій.
2. Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу та інтегрального управління природними ресурсами, недостатнє екологічне обґрунтування обсягів використання ресурсів.
3. Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем,порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів наводозборах рік.
4. Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислово-виробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових зворотних вод.
5. Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування.
6. Розселення людей і забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та ймовірності затоплення території.
7. Розорювання земель на ерозійно-небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів.
8. Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень [6].
9. Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків.
На території області сформувались природно-територіальні комплекси:
§ промислово-міські (Івано-Франківський, Калуський, Бурштинський, Надвірнянський, Коломийський);
§ промислово-нафтогазовидобувні (Долинський, Рожнятівський, Пасічнянський, Битківський);
§ аграрно-промислові (Рогатинсько-Галицький, Тлумацько-Снятинський);
§ лісогосподарські (Верховинський, Осмолодський, Вигодський, Болехівський, Солотвинський, Ворохтянський).
До територій з найскладнішою екологічною ситуацією належать території Галицького (Бурштинська ТЕС), Калуського (ВАТ “Оріана”, ЗАТ “Лукор”), Надвірнянського (ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, ТОВ СП “Інтерплит”) та Тисменицького (ВАТ “Івано-Франківськцемент”, ВАТ “Хутрофірма “Тисмениця”) і Долинського (ТзОВ “Уніплит”, ВАТ “Шкіряник”) [6].
Несприятлива ситуація на ділянці ріки Бистриця нижче м. Івано-Франківська внаслідок скидання недостатньо очищених зворотних вод КП “Івано-Франківськекотехпром”, ріці Прут - після скиду недостатньо очищених вод з очисних споруд м. Коломиї (Коломийське ВУВКГ), ріці Дністер - після скидання недостатньо очищених зворотних вод ЗАТ “Лукор”, ріці Саджава - внаслідок забруднення недостатньо очищеними зворотними водами ТзОВ ”Уніплит”[5].
Основними екологічними проблемами, які відображають негативні наслідки нерегульованого антропогенно-техногенного впливу на навколишнє середовище, нераціонального освоєння території та наднормативного використання природних ресурсів, є:
Перша проблема:
? Забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів.
Потенційні викиди шкідливих речовин в атмосферу перевищують 600 тис. тонн в рік. І хоч порівняно з 1989 роком загальна кількість викидів у 2006 році менша у 1,5 раза і становить 318,4 тис. тонн, за показником викидів на 1 кмІ (23 т/кмІ) Івано-Франківська область займає 5 місце серед областей України [5].
Із загальної кількості викидів із стаціонарних джерел 80% припадає на Бурштинську ТЕС.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря області від стаціонарних джерел у 2006 році становили 269,3 тисячі тонн, що на 21,7% більше, ніж у 2005 році. Зростання викидів зумовлене збільшенням викидів Бурштинської ТЕС, яка наростила виробництво електроенергії на 34,3%.
Викиди пересувних джерел області у 2006 році становили 49,19 тис. тонн, що на 6% більше, ніж у 2005 році.
В розрахунку на одного жителя області від стаціонарних та пересувних джерел викинуто 229 кг шкідливих речовин, що на 48 кг більше, порівняно з 2005 роком.
При цьому в промислово розвинутих містах та районах (Галицький, Надвірнянський, Долинський, Богородчанський та у м. Калуші) на одного жителя викинуто від 95 до 2367 кілограмів. Викиди на душу населення в рекреаційних зонах становили до 11 кілограмів в рік [5].
Гострою залишається проблема забруднення поверхневих вод. Для потреб народного господарства у 1990 році в області було використано 289,1 млн. мі свіжої води, у 2006 році - 101,1 млн. мі.
Найбільшими споживачами води є такі галузі промисловості, як нафтохімічна, електроенергетика, житлово-комунальне господарство.
У водойми області у 2006 році скинуто 92,8 млн. мі зворотних вод, із них забруднених (недостатньо очищених і без очистки) - 26,1 млн. мі. Така ситуація обумовлена недостатньою потужністю очисних споруд у м. Івано-Франківську, Коломиї, Галичі і селищі Верховина та низьким ступенем очищення зворотних вод від солей (хлориди,сульфати, амонійні сполуки). Найбільшими забруднювачами поверхневих водойм є підприємства житлово-комунального господарства, хімічної та нафтохімічної промисловості, електроенергетики [5].
Друга проблема:
? Розвиток ерозійних процесів та агрохімічна деградація ґрунтів. Ці процеси є наслідком розорювання земель на схилах більше 5°, відсутності системи протиерозійних заходів на сільськогосподарських угіддях, переважання тракторного трелювання деревини на лісових землях та вторинне підкислення ґрунтів, погіршення гумусового стану, забруднення ґрунтів важкими металами і пестицидами [5].
Третя проблема:
? Активізація небезпечних геодинамічних процесів (зсуви, селі, карсти),затоплення території і руйнування берегів рік під час повеней, обміління рік. Причини:
§ зниження лісистості території (у гірській частині - у 1,5-2 рази, у передгірській
§ у 2-3 рази, рівнинній - у 5-10 разів);
§ порушення вікової і породної структури лісових насаджень;
§ відсутність стокорегулюючих заходів на водозборах рік.
Четверта проблема:
? Накопичення промислових і побутових відходів, засмічення території в населених пунктах, на берегах річок, у лісових насадженнях, вздовж автодоріг, залізниць.
Станом на 01.01.2007 р. на території області накопичено 46,1 млн. тонн відходів (33,2 т/душу населення), з них більшу частину (28 млн. тонн) становлять відходивиробництва електроенергії (зола, шлак). Щороку у спеціально відведених місцях видалення відходів захоронюється 600 тис. тонн відходів [5].
Основні проблеми регіону у сфері поводження з відходами пов'язані із необхідністю рекультивації накопичувачів відходів:
§ хвостосховища № 1 і № 2 ДП „Калійний завод” ВАТ “Оріана”;
§ золовідвалів Бурштинської ТЕС;
§ полігону токсичних відходів ТОВ “Оріана-Галев”;
§ закритого полігону твердих побутових відходів для м. Івано-Франківська (с. Підпечери) - цей полігон ще не рекультивовано.
Недостатньо вирішується питання використання відходів деревини (тирси), що призводить до утворення несанкціонованих звалищ.
Незадовільний стан полігонів твердих побутових відходів. Проблема поводження з ТПВ потребує вирішення, шляхом впровадження роздільного збирання ресурсно цінних компонентів побутових відходів у населених пунктах області.
ВИСНОВКИ
Івано-Франківщина повинна вирішувати екологічні проблеми, які накопичились протягом минулих десятиріч. В області понад 500 промислових підприємств, 370 агроформувань, 25 лісокористувачів, які займаються видобутком і переробкою нафти і газу, виробництвом електроенергії, випуском машин, хімічної продукції, меблів, заготівлею і переробкою деревини, вирощуванням сільськогосподарської продукції. Під великими електро-, газо-, нафтомагістралями зайнято 4 відсотки території області.
Івано-Франківська область володіє унікальними природними ресурсами, які можуть скласти основу забезпечення збалансованого (сталого) розвитку. Проте в області продовжує зберігатися екстенсивний тип розвитку економіки, що веде до нераціонального використання природних ресурсів, деградації ландшафтоформуючих компонентів, погіршення якості середовища життєдіяльності людей.
Основні напрямки роботи щодо поліпшення екологічної ситуації в області і оптимізації природокористування повинні передбачати систему заходів по збереженню і підвищенню біологічного різноманіття, лісовідведенню, оптимізації структури угідь на водозборах рік, зменшення техногенного навантаження (викидів і скидів шкідливих речовин у довкілля) шляхом дотримання наступних принципів:
1) перехід на збалансоване природокористування, яке передбачає оптимізацію співвідношення між економічним зростанням для задоволення потреб суспільства у матеріальних благах і поліпшення якісного стану природного середовища.
2) екологізація всіх галузей виробничої діяльності, впровадження ресурсозберігаючих технологій, дотримання екологічних критеріїв використання природних ресурсів, формування відповідної якості навколишнього середовища. Це середовище (життєвий простір) включає асоційовані людиною елементи природи, незайману природу і перетворене людиною середовище для ведення різних виробництв (промислового, аграрного, лісового), для проживання людини (урбанізовані території) і для будівництва доріг, ліній електропередач, газо-, нафтопроводів;
3) забезпечення розширеного відтворення природних ресурсів (відтворювального споживання) і природно-екологічних чинників навколишнього середовища (умов життя). Відтворювальне споживання природних ресурсів передбачає необхідність відновлення природи як: а) джерела предметів і засобів праці; б) просторового базису; в) середовища проживання людини;
4) здійснення грунтоводоохоронних заходів на водозборах рік, спрямованих на раціональне використання і охорону земельних ресурсів, усунення природно-антропогенних чинників шкідливої дії води; охорону водних ресурсів від виснаження і забруднення;
5) раціональне розселення людей, створення комфортних умов їх проживання;
6) створення агроформувань, території яких природно вписані у місцевість (ландшафти).
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Маринич Олександр Мефодійович, Шищенко Петро Григорович Фізична географія України. - К.: Знання, 2005.
2. Агрохімічний та агроекологічний стан грунтів Івано-Франківської області: Довідник - Івано-Франківськ.; 2005. - 78с.
3. Адаменко О. М. Регіональна екологія і природні ресурси (на прикладі Івано-Франківської області) / О. Адаменко, М. Приходько. - Івано-Франківськ.; 2000. - 278с.
4. Екологія міста Івано-Франківька / [О.М. Адаменко, Є.І. Крижанівський, Є.М. Нейко, Г.Г. Русинов, О.М. Журавель та ін.]. - Івано-Франківськ, 2004. - 197с.
5. Івано-Франківська область. Екологія і оптимізація природокористування / [М.М. Приходько, В.О. Сав'юк, Н.В. Дмитраш та ін.]. - Івано-Франківськ: 1996. - 137с.
6. Екологічні проблеми Прикарпаття: матеріали науково-теоритичної конференції, (м. Івано-Франківськ, 19 грудня 2005 р.) - Івано-Франківськ: 2005. - 111с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Оцінка еколого-геологічних умов Долинського району Івано-Франківської області, які, в основному, визначаються впливом нафтогазовидобутку. Основні джерела забруднення і забруднюючі речовини, їх вплив на поверхневі, підземні води і геологічне середовище.
дипломная работа [3,6 M], добавлен 18.02.2012Фізико-географічна характеристика Херсонської області. Вивчення погодних умов та стану атмосферного повітря. Історія створення та дослідження природних заповідників області. Спеціальні методи спостереження за рівнем забруднення природного середовища.
дипломная работа [701,4 K], добавлен 25.02.2014Загальна характеристика Чернігівської області. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря регіону. Загальне використання та рівень забруднення водних ресурсів. Земельні ресурси та грунти. Відходи як головний забруднювач довкілля.
реферат [1,8 M], добавлен 07.12.2010Еколого-географічна характеристика Ємільчинського району Житомирської області. Дослідження екологічного стану природних ресурсів: повітряний басейн, водні ресурси, ґрунти, рослинний і тваринний світ. Оцінка показників захворюваності населення району.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 03.11.2012Сучасний стан Сумської області: рівень забруднення атмосферного повітря, використання водних ресурсів, охорона біоресурсів. Основні етапи проведення екологічної експертизи, підготовка висновку. Характеристика фізико-кліматичних умов Сумської області.
реферат [31,7 K], добавлен 16.09.2010Фізико-географічна характеристика Запорізької області. Водні, земельні, біологічні, рекреаційні ресурси, аналіз і технологічні особливості їх видобутку та переробки; проблеми використання. Заходи щодо екологічної модернізації методів природокористування.
курсовая работа [77,2 K], добавлен 29.03.2011Кліматичні особливості і рельєф Київської області. Стан атмосферного повітря, його якість в населених пунктах. Використання водних ресурсів, оцінка якості вод. Лісові ресурси. Якість ґрунтів сільськогосподарського призначення. Накопичення відходів.
реферат [83,2 K], добавлен 12.02.2012Характеристика господарсько-виробничого комплексу Добропільського району Донецької області. Потенційні екологічні небезпеки території та визначення факторів екологічного ризику. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря.
курсовая работа [6,1 M], добавлен 18.03.2015Фізико-географічне положення та основні напрямки діяльності ВАТ "Рівнеазот", коротка характеристика діяльності його виробництв. Джерела забруднення атмосферного повітря на підприємстві та розробка заходів щодо зниження їх негативного впливу на екологію.
дипломная работа [340,5 K], добавлен 04.11.2010Фізико-географічна характеристика басейну річки Рудка. Умови формування поверхневого стоку. Гідрологічний режим річки. Природно-заповідні території Волинської області. Аналіз техногенного навантаження в басейні річки. Основні джерела забруднення річки.
дипломная работа [192,7 K], добавлен 01.11.2010Фізико-географічні умови Хмельницької області. Наявність об’єктів природно-заповідного фонду. Оцінка впливів діяльності друкарні на навколишнє природне та техногенне середовище. Рослинний, тваринний світ та об’єкти природно-заповідного фонду України.
курсовая работа [4,1 M], добавлен 29.11.2013Загальна характеристика навколишнього середовища Полтавської області. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Фізико-географічна характеристика та метеокліматичні умови майданчику будівництва. Оцінка впливу діяльності на ґрунтовий покрив.
курсовая работа [502,1 K], добавлен 06.12.2014Фізико-географічне та геоботанічне положення, кліматичні умови та гідрографія р. Дніпро. Характеристика тваринного та рослинного світу Дніпра. Стан підземних вод і радіаційне забруднення річки. Скидання забруднюючих речовин та проблеми збереження річки.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 27.02.2012Фізико-географічні умови Миколаївської області, оцінка структури земельного фонду та ґрунтового покриву. Гідрогеологічні параметри підземних вод, показники забруднення. Проект заходів відтворення родючості ґрунтів фермерського господарства "Радість".
курсовая работа [1,0 M], добавлен 03.01.2014Екологічна експертиза стану агроландшафтів області. Ядерна та радіаційна безпека. Виробничий комплекс, промисловість. Структура екологічного паспорта. Атмосферне повітря. Динаміка викидів в атмосферне повітря. Водні ресурси. Земельні ресурси та грунти.
курсовая работа [63,8 K], добавлен 24.03.2014Загальне оцінювання природних умов Харківської області. Основні об’єкти антропогенного забруднення. Загальне оцінювання екологічного стану. Земельні ресурси та ґрунти, стан поверхневих вод, зелених насаджень та підземної гідросфери Харківської області.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 14.03.2012Вплив джерел забруднень на екологічний стан природних компонентів та якість рослинної продукції. Поверхневі води, ґрунти, рослинність, тваринний світ та ландшафтні умови як фактори формування навколишнього середовища. Дослідження хімічного складу ґрунтів.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 07.10.2015Адміністративне положення та фізико-географічне районування території Корецького лісництва. Геотектоніка ділянки, її гідрологічні та кліматичні умови, стан ґрунтів та ландшафту. Ботаніко-морфологічна характеристика основних деревних лісоутворюючих видів.
дипломная работа [987,5 K], добавлен 21.12.2010Географічна і адміністративна характеристика району розміщення підприємства. Виявлення джерел забруднення. Оцінка впливу підприємства СП ЗАТ "ХЕМЗ-ІРЕС" на компоненти навколишнього середовища: воду, повітря, грунти, рослинний і тваринний світ.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 01.06.2012Дослідження ступеню забруднення атмосферного повітря Донецької області канцерогенними речовинами. Джерела викидів та визначення індексу забруднення атмосфери токсинами. Соціально-гігієнічний моніторинг ризику онкологічної захворюваності населення.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 03.07.2011
