Особливості морфологічної будови зникаючих і вимираючих видів рослин України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості морфологічної будови зникаючих і вимираючих видів рослин України

З часом чисельність рослин зменшуються. Ті що були занесені до зникаючих - вимирають, і натомість чисельність зникаючих і вимираючи видів поповнюється новими. Людська діяльність безпощадно знищує природу і оточуючий світ. Саме в період приходу весни актуально згадати про раньоцвітучі. Адже вони так, як ніякі інші зазнають у цей період сильного удару. Їх масово збирають, продають з метою збагачення. Раньоцвітучі мають велике декоративне значення, проте люди не правильно використовують їхні декоративні властивості. Оскільки їхнє завдання прикрашати природу, навколишній світ весною, а не вазу декілька днів. І жахливо звучить те, що люди зривають ці дорогоцінні квіти, просто не знаючи те, що вони занесенні до Червоної книги України, що їх потрібно оберігати, як це було зазначено в статті «Квіти, які не мають майбутнього» 11.03.16 Львівська Пошта. Екологи бють на сполох. [2] Тому тема «Особливості морфологічної будови зникаючих і вимираючих видів рослин України» є актуальною. Масовим знищенням на продаж є такі квіти: підсніжники, проліски, білоцвіти, сон-трава, шафрани.

Підсніжник білосніжний - це один із видів рослин, які мають природоохоронний статус виду неоцінений. З'являється раньою весною, відноситься до раньоцвітучих. Ранньою весною місцями в лісах утворює на ґрунті чудовий білий мереживний килим. Цвіте у березні -- квітні (навіть у лютому, якщо тепла зима). Плодоносить в травні-липні.

На вигляд дуже тендітна квітка, з білою оцвітиною. Коли бутон підсніжника розкривається, спочатку розходяться три зовнішні, довгі чисто-білі листочки, потім відкриваються три внутрішні, коротші.

Підсніжник - зимостійка, дрібно-цибулинна рослина, що належить до родини амарилісових. Рослина невисока, в середньому 8-20 сантиметрів, з плоскими лінійними листками, що з'являються одночасно з квітконосом.

Квітка поникла, за формою нагадує дзвіночок. На вигляд дуже тендітна квітка, з білою оцвітиною. Пелюстки і чашолистки у квітки розрізнити неможливо. Видно лише шість чисто-білих часток оцвітини: три зовнішні - довгі, еліптичні і три внутрішні, більш короткі, клиновидні, з зеленою плямою на вершині, видні тільки в розкритому бутоні. Коли бутон підсніжника розкривається, спочатку розходяться три зовнішні, довгі чисто-білі листочки, потім відкриваються три внутрішні, коротші. Усередині заховано шість тичинок і маточка.

Плід підсніжника - м'ясиста коробочка, округлої форми з трьома стулками, в яких зріють нечисленні насіння. Соковитий придаток на насінні приваблює мурах, які розтягують насіння, тим самим поширюючи рослини підсніжника білосніжного.

Це багаторічна трав'яна рослина 8-20 см заввишки із підземною цибулиною, обгорнутою трьома бурими шкірястими лусками. Прикореневі листки лінійні, сірувато-зелені, виходять із піхвових лусок. Стебло прямостояче. Квітки на пониклих квітконіжках, поодиноко виходять із піхов приквітка. Зовнішніх листочків оцвітини 3, вони білі, видовжені; внутрішні листочки вдвічі коротші, дзвоникоподібні, прямі, із зеленкуватою плямкою на кінці. Плід тригнізда коробочка. Розмножується цибулинами та насінням. Цибулина отруйна.[1, с. 63]

Шафран вузьколистий, або сузський -- багаторічна рослина родини Півникових. Вид занесений до Червоної книги України в статусі «Неоцінений», 2 категорії. Друга назва шафрану - крокус. Це одна з найдавніших культуризованих рослин. Його вживають як пахощі і дорогоцінні ліки. підсніжник природоохоронний шафран рослинний

Багаторічна трав'яна рослина 5-15 см заввишки. Бульбоцибулина з сітчасто-волокнистими оболонками. Листки (до 7 шт.), лінійні, до 0,5 см завширшки, відігнуті, з білою повздовжньою смужкою. Покривало дволисте. Оцвітина з довгою трубкою, із 6 жовтих пелюсток, на яких проглядаються 3 бурі смужки або плямами бронзового кольору. Цвіте у лютому-квітні. Плодоносить у червні. Розмножується насінням і бульбоцибулинами. [1, с. 117]

Надає перевагу сонячним місцям, невелике затінення. Не переносять застійної вологи. Мають високу стійкість до заморозків. Віддають перевагу піщаним або кам'янистим грунтам без органіки.

Білоцвіт весняний -- вид родини амарилісових, занесених в Червону Книгу. Латинська назва білоцвіт, Leucojum, сходить до словосполучення "біла фіалка". Цей рід об'єднує близько 10 видів трав'янистих цибулинних багаторічних рослин, квітучих навесні, влітку або восени. Білоцвіт зацвітає одним з перших - у березні, цвіте й у квітні. Плодоносить у липні.

Багаторічна трав'яна рослина 10 - 35 см заввишки з яйцеподібною цибулиною та широкодзвониковидними квітками. Завдяки поживним речовинам, нагромадженим у цибулині, швидко розвивається квітконіс з трьома-чотирма лінійними приземними листками. Листки (3-5), лінійні, яскраво-зелені, кірясті, блискучі. Два приквіткові листки зрослися в перетинчасте крило з двома кілями. Квітконіжки пониклі. На верхівці квітконоса в пазусі приквіткового листка на довгій зігнутій квітконіжці красується велика, наче фарфорова, квітка (рідше дві). Оцвітина до 3 см завдовжки, широкодзвоникувата, з 6-роздільними білими листочками, з жовтою або зеленою плямою біля верхівки кожного з них. Головне призначення плями -- показувати запилювачам шлях до нектару. Основна нектароносна тканина міститься на дні квітки. Тичинки з білими нитками і яскраво-жовтими пиляками. Плід -- м'ясиста коробочка. Розмножується насінням і вегетативно. [1, с. 66]

Є багато видів сон-трави (Сон кримський, Сон великий, Сон лучний (чорніючий), Сон розкритий, Сон Шерфеля (білий), які занесені до списків зникаючих і рідкісних рослин - Червоної книги України. Поодинокі дзвоникові квітки великі, яскраві, в залежності від виду мають різне забарвлення. Розпускаються раніше появи листків або одночасно з ними. Пелюстки покриті м'якими волосками, маточок і тичинок багато. Після цвітіння з'являється плід з багатьма горішками. Розмноження - насінням і вегетативними частинами кореневища.

Жовтецевих, яка має прямостоячі, добре опушені стебла до 40 сантиметрів заввишки, які при цвітінні значно подовжуються, несучи розетку з трьох зрощених підставами листків. Прикоренева розетка, що утворюється після цвітіння, складається з черешкового або пальчато-розсіченого листя. Кореневище вертикальне або косе.

Сон розкритий -- одна з найпопулярніших ранньовесняних лісових рослин. Природоохоронний статус виду неоцінений Червоної книги. Цвіте у квітні-травні, плодоносить у травні-червні.

Багаторічна трав'яна рослина, 7-15 (45) см заввишки, кореневище вертикальне; стебла прямостоячі, вкриті густими відстовбурченими м'якими волосками; прикореневі листки на негусто волосистих черешках, в обрисі округлосерцеподібні, тричі розсічені, з ромбічними глибоко двічі-тричі роздільними сегментами й зубчастими дольками з гострими пластинками, з'являються після цвітіння; стеблові листки, які утворюють покривало, сильно волосисті. Квітконоси прямі; оцвітина 3-4 см завдовжки, вузькояйцеподібна, синьо-фіолетова, зовні волосиста; плодики довгасті, разом зі стовпчиками до 4-6 см завдовжки, сильно волосисті.[1, с. 565]

Отже, раньоцвітучі мають деякі спільні ознаки (наявність цибулини, розмножуються насінням, мають світлі кольори оцвітини такі як жовтий, білий, блакитний, синій і т.д., не надто високі, тендітні та красиві на виляд та ін..). Але так як і будь які інші рослини мають свої особливості морфологічної будови, проте це не є причиною їхнього вимирання. Адже вони стійкі до морозів, не вибагливі, пристосовані до свого середовища проростання, та екологічних умов. Основну загрозу до зникання цих рослин є діяльність людини. Раньоцвітучі мають не тільке велике декоративне значення, їх використовують як ліки, пахощі, вони є частиною екологічних пірамід, без яких може призвести до зруйнування цих пірамід, зменшення популяції деяких тварин. А також є джерелом творчості, що є основним засобом виховання та фомування особистості. Їх вимирання може призвести до великих негативних наслідків. Тому важливо кожній людині переусвідомити цінність цих рослин, змінити своє ставлення до них сприяти розвитку збільшення їх популяцій, підвищити охорону.

Крім рідкісних видів рослин, існують й унікальні рослинні угрупування, які також потребують охорони. Вирішення цієї проблеми зумовило необхідність створення Зеленої книги України - списку унікальних і типових рослинних угрупувань нашої країни, що потребують охорони. Тому потрібно оберігати не тільки окремі види, а й цілі угрупування. Для цього варто просто не шкодити природі, не втручатися, не знищувати задля своєї вигоди.

Література

1. Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я.П. Дідуха -- К.: Глобалконсалтинг, 2009.- 900 с.

2. Стеблянко М.І. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. Навч. посібник для студ. природ. фак. пед. навч. закладів [Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г.] -- К. : Вища школа, 1995. -- 384 с.

Размещено на Allbest.ru