Екологія орнітофауни Сеньківської затоки Червоноскільського водосховища

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

В останні десятиріччя антропогенна трансформація найбільше торкнулась навколоводних просторів і перш за все долинних ландшафтів. Одним із найбільш істотних чинників перетворення довкілля є водосховища. Створення на території Харківської області великих водосховищ (Печенізького, Червонооскільського, Краснопавлівського, Орільківського, Рогозянського, Трав'янського тощо) призвело до істотних перетворень у населенні птахів Харківщини, які виразилися у зміні його якісно-кількісних показників, просторової структури, гніздової біології окремих видів тощо. Орнітофауна поповнилась елементами, нетиповими для внутрішньоматерикових водойм, або видами що вкрай рідко зустрічались до появи водосховищ. З'явились птахи - мешканці морських узберіжжь, що в пролітний час зустрічаються на великих озерах і водосховищах, і зимують на незамерзаючих ділянках моря. Збільшилось видове різноманіття, змінився статус і чисельність водоплаваючих і навколоводних птахів.

Червоноскільське водосховище характеризується значним різноманіттям гніздових орнітокомплексів, є важливою ділянкою міграційного коридору в басейні Сіверського Дінця. Є ключовою територією Оскільського екокоридору екологічної мережі Харківської області.

Мета роботи: дослідити орнітофауну Сеньківської затоки Червоноскільського водосховища.

Завдання:

Встановити видовий склад водно-болотного та лучного орнітокомплексів Сеньківської затоки Червонооскільського водосховища;

Дослідити біотопічний розподіл та визначити статус видів птахів на виділених для обстеження ділянках;

Дослідити сезонні міграції водно-болотних птахів в зоні водосховища.

1. Огляд літератури

Створення на території Харківської області великих водосховищ (Печенізького, Червонооскільського, Краснопавлівського, Орільківського, Рогозянського, Трав'янського тощо) призвело до істотних перетворень у населенні птахів Харківщини, які виразилися у зміні його якісно-кількісних показників, просторової структури, гніздової біології окремих видів тощо. Орнітофауна поповнилась елементами, нетиповими для внутрішньоматерикових водойм, або видами що вкрай рідко зустрічались до появи водосховищ. З'явились птахи - мешканці морських узберіжь, що в пролітний час зустрічаються на крупних озерах і водосховищах, і зимують на незамерзаючих ділянках моря. Збільшилось видове різноманіття, змінився статус і чисельність водоплаваючих і навколоводних птахів. З появою великих водосховищ збільшилось число мартинових, що гніздяться. Так, не складає рідкісності на гніздування мартин звичайний. В ранзі звичайних видів значаться річковий, чорний і світлокрилий крячки. Стали гніздитися невеликі групи білощокого і малого крячків, які раніше зрідка зустрічалися на прольоті. Стали частіше зустрічі зальоти сивого і сріблястого мартинів. Розширює на північний захід ареал вусата синиця, що освоює очеретяні зарості великих водосховищ.

З 1935 року і протягом десятка післявоєнних років на кафедрі зоології хребетних Харківського університету під керівництвом професора І.Б. Волчанецького здійснювались дослідження за програмою “Формування орнітофауни штучних лісонасаджень”. В цей час були зібрані матеріали, що дозволили характеризувати зміни фауни птахів за період з виходу робіт М.М. Сомова. Зокрема, вийшла стаття “К орнитофауне лесов бассейна Северского Донца” та інші, що детально висвітлювали видовий склад птахів в лісах різного типу. За даними Л.І. Тараненко в долині Сіверського Дінця, з видів, що відмічалися М.М. Сомовим (1897) зникли: рожевий шпак, чорний і зелений дятли, тетерук, орябок, степовий журавель, дика форма сизого голуба; припинились зальоти пронурка, саджі; припинили гніздитися: дрохва, беркут, степовий орел, огар; майже зникли змієїд і чорний лелека; зменшилось видове різноманіття пролітних куликів; стали рідкісними лежень, степовий дерихвіст, великий кульон, дупель, а також лебідь-кликун, морянка, голуб-синяк; багаторазово знизилась чисельність і скоротились межі розповсюдження сірого журавля, хохітви, сірої качки, широконіски, пугача, совки, багатьох денних хижих птахів, в тому числі боривітра звичайного, балабана, степового і лучного лунів, яструба-тювика, осоїда, орла-карлика, великого підорлика, могильника, орлана-білохвоста. Однак на фоні загального збіднення фауни присутність цих видів, багато з яких занесені до Червоної книги України і Росії, робить басейн Сіверського Дінця виключно перспективним в плані можливого їх відновлення і охорони, тим самим - збереженням безцінного генофонду. З нових видів за вказаний період в басейні Дінця з'явився акліматизований фазан, з 60-х років розселилась кільчаста горлиця, ще пізніше сірійський дятел, чорна горихвітка, жовтоголова і гірська плиска. Змінився статус деяких видів: стали гнідитись дрізд-горобинник, строката мухоловка, вусата синиця, трав'янка чорноголова. Розширились межі розповсюдження білого лелеки, лебідя-шипуна, малого і степового жайворонків, малого пісочника. 160 видів птахів, що гніздяться на території Харківщини, в більшій чи меншій мірі є мешканцями біотопів басейну Сіверського Дінця. Розширює ареал на схід білий лелека, відновлюють чисельність велика і мала білі чаплі, що спорадично зустрічаються в південно-східній частині басейну Сіверського Дінця. Розширює на північний захід ареал вусата синиця, що освоює очеретяні зарості великих водосховищ. Основу орнітофауни долини Сіверського Дінця складають птахи деревно-чагарникового комплексу - 75 видів і водно-болотно-лучного - 65 видів. Птахи відкритих ландшафтів (польові і степові форми) - 18 видів, а ті, що гніздяться переважно в яругах і берегових схилах - 12. 8 видів в своїй біології пов'язані з мешканням поблизу людини. В останнє століття з складу орнітофауни зникло більше 20 видів, в тому числі крупних хижих птахів. Тому актуальними є дослідження орнітокомплексів річкових долин, виділення найбільш екологічно цінних ділянок для збереження видового різноманіття і кількісного багатства птахів, створення на цих територіях об'єктів мережі природно-заповідного фонду Харківській області і введення їх до структури національної екологічної мережі (Програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр. (1999 р.).

2. Матеріал та методи досліджень

водосховище антропогенний орнітофауна

Дослідження проводились протягом 2014-2016 років на території Сеньківської затоки Червонооскільського водосховища Куп'янського району.

Вивчено видовий склад гніздового водно-болотного та лучного орнітокомплексів, біотопічний розподіл птахів, чисельність та особливості біології окремих представників орнітокомплексів. Досліджувались сезонні міграції водоплавних та навколоводних птахів на Червонооскільському водосховищі (терміни, видовий склад, чисельність).Оскільки дослідження проводились в різних біотопах, а облік охоплював види з неоднаковою гніздовою біологією, був застосований комплекс взаємодоповнюючих методик. У нього входили: облік птахів над колонією (на важкодоступних ділянках водойми) (мартини, крячки), методика стрічкового обліку з фіксованою шириною облікової смуги; маршрутний облік і метод крапкового обліку. Для визначення виду птахів використовувся визначник “Птахи фауни України”. Спостереження проводились за допомогою 12-кратного бінокля. В тому випадку, якщо птах знаходився від спостерігача на відстані, що виключає її точне визначення за зовнішнім виглядом, визначення здійснювалося за голосом (піснею), згідно голосовому визначнику “Голоси птахів Росії” Б.Н. Вепринцева. Проводилась фото- та відеозйомка птахів та біотопів.

3. Фізико-географічна характеристика району досліджень

Червонооскімльське водосховище - велике руслове водосховище на річці Оскіл, розташоване у Куп'янському районі Харківської області.

Місце географічного розташування району - Донецький коридор, що розташований між відрогами Середньо-Руської височини та Донецького кряжу. Територіально район займає крайню східну частину Харківської області. Район межує: на півночі - з Дворічанським і Великобурлуцьким, на заході - Шевченківським та Ізюмським, на півдні - з Борівським районами Харківської області, на сході - зі Сватівським районом Луганської області. Куп'янщина розташована в зоні лісостепу.Довжина Осколу в межах району 49 км, включаючи й частину Червонооскільського водосховища із зоною водоохоронних лісів. Площа водосховища в цих же межах - 4232 га. Водне дзеркало ставків, розташованих на території району, має площу 640 га. Оскіл - річка в Росії та Україні, ліва притока Сіверського Дінця (басейн Азовського моря).

Основні параметри водосховища: нормальний підпірний рівень - 72,5 м; форсований підпірний рівень - 74,8 м; рівень мертвого об'єму - 65,5 м; повний об'єм - 435,1 млн мі; корисний об'єм - 409,0 млн мі; площа дзеркала - 12300 га; довжина - 139 км; середня ширина - 0,88 км; максимальні ширина - 0,50 км; середня глибина - 3,88 м; максимальна глибина - 10,50 м.

Основні гідрологічні характеристики. Площа водозбірного басейну - 14700 кмІ. Річний об'єм стоку 50% забезпеченості - 1210 млн мі. Паводковий стік 50% забезпеченості - 650 млн мі. Максимальні витрати води 1% забезпеченості - 2600 мі/с.

4. Результати дослідження та їх обговорення

Орнітотофауна Сеньківської затоки Червоноскільського водосховища.

На території водосховища поширені евгідрофітні рослинні угруповання з домінуванням видів ряски, рдесника, куширу, жабурника звичайного. Водно-болотні угіддя Червоноскільського водосховища мають високу екологічну цінність для збереження видового різноманіття і кількісного багатства птахів в регіоні. Орнітокомплекси є типовими для долин річок лісостепової зони. Мозаїчність біотопів (відкрите водне дзеркало з глибокими і мілководними ділянками, затоки з заростями гігрофітів (рогозово-очеретяно-схеноплектові), заболочені мілководдя, піщані мілини, деревно-чагарникова рослинність по берегах водосховища і яружно-балкових системах на схилах берегів зумовлюють високе фауністичне різноманіття птахів. Водно-болотні угіддя Червоноскільського водосховища є місцем гніздування, важливим міграційним коридором і місцем зупинки на весняному і осінньому прольоті великої кількості птахів (гусей, качок, лебедів, журавлів, мартинів, крячків, куликів, чапель, лелек, деяких соколоподібних, горобцеподібних), зокрема рідкісних видів: Глобально вразливих, занесених до Європейського Червоного списку, до Червоної книги України та до списку рідкісних видів фауни Харківської області.За період досліджень 2014-2016 рр. на обстежених ділянках Сеньківської затоки Червоноскільського водосховища у складі водно-болотних орнітокомплексів нами зареєстровано Склад водно-болотної орнітофауни Сеньківської затоки Червоноскільського водосховища представлений в табл. 1.

Таблиця 1

У складі гніздового водно-болотного орітокомплексу представлено 19 видів. Гніздовий лучний орнітокомплекс включає 8 видів.

Видовий склад водно-болотних орнітокомплексів Сеньківської затоки Червоноскільського водосховища та статус видів птахів представлені табл. 2.

Таблиця 2. Видовий склад водно-болотного орнітокомплексу Сеньківської затоки Червоноскільського водосховища

Позначення: Гн. - гніздиться; Пр. - пролітний; Ос. - осілий.

Ряд Пірникозоподібні (Podicipediformes) представлений пірникозою великою (Podiceps cristatus). У затоках водосховища гніздиться 5-8 пар пірникоз.

Ряд Лелекоподібні (Ciconiiformes) представлений 6 видами: бугай (Botaurus stellaris), бугайчик (Ixobrychus minutus), чапля сіра (Ardea cinerea), чапля руда (Ardea purpurea), чепура велика (Egretta alba), квак (Nycticorax nycticorax L.), лелека білий (Ciconia ciconia).

Ряд Гусеподібні (Anseriformes) представлений 13 видами. У затоках водосховища гніздиться 3-5 пар лебедів-шипунів (Cygnus olor) (Червоний список Харківщини). Під час прольоту спостерігаються лебеді-кликуни (Cygnus cygnus).

Біологія лебедя-шипуна (Cygnus olor).

В Україні лебідь-шипун - гніздовий на значній частині території, а також пролітний і зимуючий вид. Гніздяться лебеді зараз і в заплаві середнього Дніпра і його притоків. Нерегулярно виводять пташенят лебеді і на прилеглих болотах. Декілька десятків пар лебедів-шипунів гніздиться на озерах заплави р. Оріль у Харківській та Дніпропетрівській областях. Спочатку лебеді з'явилися біля села Котовка Магдалинівського району, у 1976 році - біля села Комінтерн Новомосковського району, в 1980 р. - біля села Преображенка Царичанського району, потім в Харківській області (в 1981 році - на декількох озерах в Зачепилівському районі). Лебеді з'явилися також і в басейні Сіверського Дінця спочатку на озерах заплави річки Оскіл в Харківській області (з 1981 року біля хутора Кучерники Куп'янського району і села Новоєгорівка Дворічанського району, з 1982 р. - біля села Новоселівка, а у 1983 році - в затоці Краснооскільського водосховища і біля села Сеньково Куп'янського району, а також біля села Піски-Радьківські Борівського району, дещо пізніше - в заплаві Сіверського Дінця в Харківській області. В 1984 році пара шипунів виявлена на ставках Печенізького рибгоспу Чугуївського району.В заплавах притоків Сіверського Дінця (ріки Айдар і Деркул) у 1985 році гніздилося 3-4 пари лебедів-шипунів.

В очеретяно-рогозових заростях по берегах Сеньківської затоки Червоноскільського водосховища в значній кількості гніздяться качки - крижень (Anas platyrhynchos), чирянка велика (Anas querquedula), попелюх (Aythya ferina); на прольоті зустрічаються і інші види качок: чирянка мала, нерозень, шилохвіст, широконіска, гоголь (Bucephala glangula) (Червона книга України), крохалі тощо.

Тисячні зграї гусей (гуска сіра, гуска білолоба, гуменник) концентруються на водосховищі під час весняної і осінньої міграції.

Ряд Соколоподібні (Falconiformes) представлений 5 видами. В очеретяно-рогозових заростях в затоках гніздиться лунь очеретяний (до 8-10 пар), на лучних ділянках зустрічається рідкісний вид - лунь лучний (Circus pygargus) (Червона книга України, 2009). Шуліка чорний (Milvus migrans) гніздиться у лісовому масиві на правому березі водосховища, живиться рибою в акваторії.

На території Червоноскільського водосховища, у гніздовий період та під час сезонних міграцій, живляться рідкісні хижі птахи - скопа (Pandion haliaetus L.) та орлан-білохвіст (Heliaeetus albicilla L.), занесені Червоної книги України (2009).

Ряд Журавлеподібні (Gruiformes) представлений 5 видами. Фонова група пастушкові: пастушок (Rallus aquaticus), курочка водяна (Gallinula chloropus), лиска (Fulica atra). Журавель сірий (Crus grus) (Червона книга України, 2009) зустрічається під час міграцій.

На заплавних луках гніздиться деркач (Crex crex) - рідкісний вид, занесений до Європейського Червоного списку (1991).

Ряд Сивкоподібні (Charadriiformes) представлений 16 видами (мартинами, крячками, куликами): мартин звичайний (Larus ridibundus), мартин жовтоногий (Larus cachinans Pall.) (Червоний список Харківської області), крячок річковий (Sterna hirundo L.) (Червоний список Харківської області), крячок чорний (Chlidonias niger), крячок білокрилий (Ch. leucopterus), крячок білощокий (Ch. hybrida), чайка (Vanellus vanellus), коловодник звичайний (Tringa totanus), баранець звичайний (Gallinago gallinago). Під час весняної та осінньої міграції на території зустрічається кулик слуква (Scolopax rusticola).

Особливу екологічну цінність має територія водосховища для підтримання популяцій мігруючих куликів: грицика великого, чайки, коловодника звичайного, баранця великого, пісочника малого тощо. Серед пролітних видів куликів найбільш чисельні брижач (турухтан), коловодник болотяний (фіфі). Серед рідкісних видів куликів під час міграцій зустрічаються кулик-довгоніг (Hiemantopus hiemantopus), занесений до Червоної книги України (2009).

На території водосховища під час міграцій скупчуються сотні крячків: крячок білокрилий, крячок білощокий, крячок чорний. Зустрічається в невеликій кількості річковий крячок. З мартинів гніздиться мартин звичайний.

Ряд Совоподібні (Strigiformes). Сова болотяна (Asio flammeus Pontopp.) (Червона книга України (2009) гніздиться на заболочених луках на узбережжі Сеньківської затоки водосховища (1-3 пари).

У складі водно-болотного та лучного орнітокомплексів Сеньківської затоки Червоноскільського водосховища зареєстровано 15 рідкісних видів, серед яких 2 види занесені до Європейського Червоного списку, 6 видів - до Червоної книги України (2009), 8 видів - до Червоного списку Харківської області. Червоноскільське водосховище характеризується значним різноманіттям гніздових орнітокомплексів, є важливою ділянкою міграційного коридору в басейні Сіверського Дінця. Є ключовою територією Оскільського екокоридору екологічної мережі Харківської області. Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, їхня частка становить 92% . Екологічний стан області ускладнюється через невирішені проблеми в поводженні з відходами. Стан звалищ твердих побутових відходів в області не відповідає діючим санітарно-екологічним нормам, відсутність проектно-кошторисної та дозвільної документації на їх експлуатацію значно ускладнює проблему видалення побутових відходів, сприяє виникненню стихійних звалищ.

Висновки

Актуальність теми зумовлена тим, що орнітофауна поповнилась елементами, нетиповими для внутрішньоматерикових водойм, або видами що вкрай рідко зустрічались до появи водосховищ. З'явились птахи - мешканці морських узберіжь, що в пролітний час зустрічаються на великих озерах і водосховищах, і зимують на незамерзаючих ділянках моря. Збільшилось видове різноманіття, змінився статус і чисельність водоплаваючих і навколоводних птахів.

Новизна роботи полягає у встановлені видового складу водно-болотного та лучного орнітокомплексів Сеньківської затоки Червонооскільського водосховища.

1. Оскільки дослідження проводились в різних біотопах, а облік охоплював види з неоднаковою гніздовою біологією, був застосований комплекс взаємодоповнюючих методик. У нього входили: облік птахів над колонією (на важкодоступних ділянках водойми) (мартини, крячки), методика стрічкового обліку з фіксованою шириною облікової смуги; маршрутний облік і метод крапкового обліку. Уcтaновлено, що гніздова орнітофaунa cоcнового ліcу в околицях сел. Зaлютино (м. Харків) предcтaвленa 52 видами, які у cиcтемaтичному відношенні нaлежaть до 8 рядів тa 23 родин. Серед них 25 є гніздовими осілими видами тa 29 гніздових перелітних. У зaлежноcті від типу гніздування птахи розподілені за 4 екологічними групами: гніздяться на землі - 6 види, дуплогніздники - 14 видів, відкритогніздні птахи чaгaрникового ярусу - 6 види, відкритогніздні птахи деревного ярусу - 14 видів. Виявлено 8 ландшафтно-генетичних фауністичних комплексів, де переважають неморали 41% (9 видів), лісостеповий та прадавньо-неморальний по 20% ( по 9 видів)

2. Виявлено в орнітофауні листяного ліcу (діброви) в околицях сел. Зaлютино (м. Харків) 45 видів, які у cиcтемaтичному відношенні нaлежaть до 19 рядів тa 6 родин. Серед них 12 гніздових осілих видів тa 28 гніздових перелітних. У зaлежноcті від типу гніздування птахи розподілені за 6 екологічними групами: гніздяться на землі - 7 видів, дуплогніздників - 12 видів, відкритогніздних птахів чaгaрникового ярусу - 5 види, відкритогніздні птахи деревного ярусу - 6 видів.

В цілому зміст роботи відповідає темі, вся інформація подана у науково-дослідницькій доповіді є достовірною.

Література

Атемасов А.А. / А.А. Атемасов, Т.А. Атемасова / Встречи редких видов птиц в бассейне Северского Донца // Птицы бассейна Северского Донца. Мат. 6 и 7 конф. «Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца». - Донецк, 2000. - Вып. 6-7. - С. 70-71.

Баник М.В. Места остановок гусей на весеннем пролете в Харьковской области / М.В Баник, А.А. Атемасов, Т.А. Атемасова, Г.Л. Гончаров, Т.Н. Девятко, С.В. Коноваленко // Птицы бассейна Северского Донца. - Вып. 10: Мат. 13-14 конф. “Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца”. - Харьков, 2007. - С.52-61.

Баник М.В., Вергелес Ю.И. Новая находка гнездовой колонии ходулочника в Харьковской области // Беркут. - Т. 2. - Чернівці, 1993. - С. 55.

Баник М.В., Джамирзоев Г.С. Залеты черноголового хохотуна в Харьковскую область // Беркут. - Т. 5. - Вып. 2. - Чернівці, 1996. - С. 205-206.

Ветров В.В. / В.В. Ветров / Состав и распределение хищных птиц бассейна Северского Донца // Птицы бассейна Северского Донца: Материалы конф. «Изучение и охрана птиц бассейна Северского Донца». - Донецк, 1993. - С. 33-38.

Клімов О.В. / О.В. Клімов, О.В. Філатова, Г.С. Надточій та ін. / Екологічна мережа Харківської області. - Харків, 2008. - 168с.

Клімов О.В. / О.В. Клімов, О.Г. Вовк, О.В. Філатова та ін. / Природно-заповідний фонд Харківської області. - Харків: Райдер, 2005. - 304с.

Размещено на Allbest.ru