Природо-заповідна характеристика Закарпатської області

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра водогосподарської екології, гідрології та гідравліки

Самостійна робота

з навчальної дисципліни «Заповідна справа»

на тему:

«Природо-заповідна характеристика Закарпатської області»

Виконав:

студентIІІ курсу ННІАЗ група ЕКО-31

Кужель А.А.

Перевірила:

Косяк Д.С.

Рівне 2016

Зміст

Вступ

1.Особливо охоронні території

2.Основні засоби збереження територій та об'єктів ПЗФ

3. Розрахунок охоронних зон природних заповідників

4. Створення екологічної мережі

5.Статус, завдання та режим охорони біосферних заповідників

6. Статус, завдання та режим охорони національних природних парків

7. Статус, завдання та режим охорони заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ

8. Статус, завдання та режим охорони парків-пам'яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків

9. Міжнародне нормативно - правове співробітництво в галузі заповідної справи

10. Перспективи розвитку природо-заповідного фонду області

Список використаної літератури



Вступ

заповідник природний область закарпатський

Природно-заповідний фонд Закарпатської області cтаном на 01.01.2015 року в Закарпатської області нараховується 459 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, загальною площею 182384,0498 га. Серед них 34 території загальнодержавного значення, сумарною площею 158956,514 га. З них 1 біосферний заповідник (також 5 природних заповідників), 3 національні природні парки, 2 регіональні ландшафтні парки, 19 заказників, 9 пам'яток природи, 1 ботанічний сад, 1 парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.

Величезне значення для природи та населення Європи має густа мережа річок, потоків і льодовикових озер. Карпати - значне джерело прісних вод та чистого повітря, потужний кліматоутворюючий та водорегулюючий фактор на континенті. Це справжнє “зелене серце” Європи.

Природно-заповідний фонд (ПЗФ) Закарпатської області (Україна, 2010р.)

1. Ужанський національний природний парк. 2. Національний парк “Зачарований край”. 3. Національний парк “Синевир”. 4. Карпатський біосферний заповідник. 5. Регіональний ландшафтний парк “Притисянський”.

Українська частина Карпат складає лише 10,3 відсотка від їх загальної площі, але тут зосереджено понад півтора тисячі об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), площею майже півмільйона гектарів (8,6 відсотка). У Закарпатті знаходиться 456 об'єктів природно-заповідного фонду на площі 177 тис. га, серед яких Карпатський біосферний заповідник, Ужанський національний природний парк, Національні природні парки “Синевир” та “Зачарований край”, регіональний ландшафтний парк “Притисянський”, “Синяк”, 19 заказників загальнодержавного значення, 41 заказник місцевого значення, 11 пам'яток природи загально-державного значення, 329 пам'яток природи місцевого значення, 9 заповідних урочищ місцевого значення, 32 пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення та 4 дендропарки місцевого значення.



Розділ 1. Особливо охоронні території

Карпатський біосферний заповідник

Загальна інформація:

Адміністративно-територіальне розташування:

Карпатський біосферний заповідник знаходиться у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів Закарпатської області.

Площа: 53 630 га. Згідно з функціональним зонуванням території біосферного заповідника площа заповідної зони становить 16505,0 га, зони регульованого заповідного режиму -- 3268,0 га, буферної зони -- 15047,0 га, зони антропогенних ландшафтів -- 18810,0 га.

Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.

 Історія створення:

Карпатський біосферний заповідник створений для збереження типових та унікальних природних комплексів Українських Карпат.

Основою Карпатського біосферного заповідника був Карпатський державний заповідник, створений Постановою Ради Міністрів УРСР від 12 листопада 1968 р. № 568 на площі 12672 га на території Івано-Франківської та Закарпатської (Рахівський і Тячівський р-ни) областей. Площа і територіальний склад цього заповідника неодноразово змінювалися. В 1979 р. до нього приєднуються Широколужанський масив (Тячівський р-н) та «Долина нарцисів» (Хустський р-н), а масиви на території Івано-Франківської області вилучаються.

В 1990 р., завдяки включенню до складу заповідника Кузійського масиву (Рахівський р-н), його площа досягає 19899 га. У 1992 році заповідник отримав від ЮНЕСКО сертифікат про віднесення Карпатського заповідника до світової мережі біосферних резерватів. Згідно з Указом Президента України від 26 листопада 1993 року № 563 він набув статусу біосферного заповідника, до складу його території увійшли Стужицький (Великоберезнянський р-н) та Мармароський (Рахівський р-н) масиви.

У 1997 р. територія заповідника знову була розширена за рахунок заказників загальнодержавного значення -- «Чорна гора», «Юлівська гора» (Виноградівський р-н), «Кевелівський», «Рогнеска», «Свидовецький» (Рахівський р-н). На базі Стужицького масиву у вересні 1999 р. було створено окрему природоохоронну установу -- Ужанський національний природний парк.

Зараз загальна площа Карпатського біосферного заповідника становить 53630 га. Територія заповідника складається із семи відокремлених ділянок: Луж-Угольська, Свидовецько-Чорногірська, Рахівсько-Кузійська, Мармароська, «Долина нарцисів», а також «Чорна Гора» і «Юлівськ а Гора», які є ботанічними заказниками загальнодержавного значення

Таким чином створення Карпатського біосферного заповідника почалося із заповідання лісових масивів та організації заказників, а у 1968 році у Закарпатській області був організований Карпатський заповідник на площі 12,6 тис. га. Його територія неодноразово розширювалася. З 1992 року він входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Рис.1.1 Карпатський біосферний заповідник

Національний природний парк «Синевир»

Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:

Національний природний парк «Синевир» розташований на території Міжгірського району Закарпатської області. (Привододільні Горгани, Воловецько-міжгірна улоговина та Полонинський хребет), у верхів'ї річок Тереблі та Ріки.

Площа: 42704,0 га

Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України.

Найвищі вершини - Стримба (1719 мнад рівнем моря) та Негровець (1707 м).Найвідомішим об'єктом парку єозеро Синевир, яке утворилося близько 10 тис.років тому внаслідок гірського обвалу. Воно розташоване на висоті 989 м над рівнем моря, площа водного дзеркала - 7 га.

 Історія створення

Для збереження чарівного творіння природи - Синевирського озера - у 1974 році було організовано ландшафтний заказник державного значення «Синевирське озеро», а через три роки професор С. М. Стойко обґрунтував спочатку створення ландшафтного, а згодом -- національного парку, який було створено у 1989 році.

Перспективи розширення.

У НПП не включено місцевості, котрі становлять разом із теперішньою територією Парку цілісну еколого-гідро-геохімічну систему верхньої частини басейну р. Тереблі. Цією місцевістю, зокрема, є урочище «Кам'янка». Це надає всі необхідні передумови доцільності розширення території НПП «Синевир» за рахунок приєднання:

-- урочища «Кам'янка», Міжгірський держлісгосп, Міжгірське лісництво, кв. 10-12, Міжгірського району, Закарпатська обл. -- 377,8га;

-- земель запасу Міжгірської райради Закарпатської обл. -- 197,7га

Загальна площа пропонованого розширення складає 575,5га.

Рис. 1.2 НПП «Синевир»

Ужанський національний природний парк

Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:

Ужанський національний природний парк розташований у Великоберезнянському районі Закарпатської області.

Площа: 39159,3 га, у тому числі надано у постійне користування 14 904,6 га.

Підпорядкування:Міністерство екології та природних ресурсів України.

Історія створення

У межах сучасної території парку створення природоохоронних об'єктів розпочалося ще на початку минулого століття. У 1908р з метою збереження пралісових букових та яворово-букових угруповань у верхів'ях р. Стужичанка Міністерством сільського і лісового господарства Австро-Угорської імперії був створений один з перших в Карпатах лісовий резерват «Стужиця» на площі 331,8 га, а у верхів'ях р. Уж - лісовий резерват «Тиха» площею 14,9 га. Коли Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини (1919-1938 рр.), за ініціативи відомого чеського геоботаніка-лісівника А.Златніка, площа резервату «Стужиця» була розширена до 560 га, а резервату «Тихий» -- до 110 га. На горі Явірник був створений однойменний резерват площею 130 га. У 1974 році за підтримки Державного комітету охорони природи Української РСР створений лісовий ландшафтний заказник «Стужиця» республіканського значення на площі 2542 га. У квітні 1995 року на його базі створений регіональний ландшафтний парк «Стужиця», а 27 вересня 1999 року Указом Президента України -- Ужанський національний природний парк на площі 39159,3 га. В 1999 році парк увійшов до складу Міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати», а з 2009 року є членом федерації Європарк.

Рис. 1.3 Ужанський НПП

Регіональний ландшафтний парк «Притисянський»

Загальна інформація Адміністративно-територіальне розташування: Регіональний ландшафтний парк „Притисянський” розташований на території Ужгородського (4559,47 га), Берегівського (300,3 га), Виноградівського (4839,28 га) та Мукачівського районів (631,61 га) Загальна площа парку - 10330,66 га

Історія створення та природоохоронна діяльність Створений Рішення обласної ради від 07.08.2009 р. №908 „Про створення регіонального ландшафтного парку „Притисянський” Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою регіонального значення. РЛП створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів, цінних природних територій та обєктів у Приборжавській та Притисянській частинах Закарпатської рівнини, збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, зокрема унікальних не лише для Закарпаття та України, а й для Європи комплексних заплавних біотопів. Раритетна флора парку, яка нараховує 78 рідкісних видів, що становить понад 20 % рідкісної флори Закарпаття, із яких 28 червонокнижних видів. Видовий склад іхтіофауни налічує близько 63 видів. Зустрічаються такі рідкісні для України види, як йорж смугастий, чоп великий, чоп малий, зрідка стерлядь. Заплави парку відіграють виняткову роль у збереженні видового різноманіття птахів. Тут зустрічаються понад 20% видів занесених до Червоної книги України, близько 5-7 % видів Європейського Червоного списку та близько 65 % видів рідкісних для Закарпатської області. Особлива значимість заплав нижньої течії р. Латориця для мігруючих птахів в період осінніх та весняних міграцій. Тільки тут и можемо зустріти такі рідкісні для Закарпатської області та України види, як скопа, лелека чорний, гоголь, кроншнеп великий, сірий сорокопуд. Заплавні ділянки є ключовими територіями для збереження в Закарпатській області таких рідкісних видів, як лісовий кіт і видра. Парк є головним осередком природоохоронної мережі низовини Закарпаття і, зважаючи на суміжні з ним резервати Угорщини і Румунії, являється важливим для міжнародної співпраці з перспективою створення транскордонного природно-заповідного об'єкта вищого статусу. Налагодження такої міжнародної співпраці на території парку відповідатиме вимогам Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя.

Рис 1.4 Регіональний ландшафтний парк «Притисянський»

Національний природний парк «Зачарований край»

Загальна інформація

Адміністративно-територіальне розташування:

Національний природний парк „Зачарований край” розташований на території Іршавського району Закарпатської області, у басейні р. Боржава.

Загальна площа парку - 6101 га.

Підпорядкування: Міністерство екології та природних ресурсів України. 

Історія створення та природоохоронна діяльність

Створений Указом Президента України № 343 від 21.05.2009 року в Іршавському районі на базі однойменного регіонального ландшафтного парку, який діяв з січня 2002 року. Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Східних Карпат, що мають важливе природоохоронне, естетичне, наукове, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення у регіоні.

Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою загальнодержавного значення і є юридичною особою що перебуває у підпорядкуванні Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентство), оперативне управління Парком здійснює Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства (Закарпатське ОУЛМГ). 

Історико-культурні об'єкти

Замки: Бронецький замок, руїни якого знаходяться на околиці с. Бронька, Довжанський замок XV-XVIII ст. (реконструйований 1712 р.) околиці смт. Довге.

Дерев'яні церкви: Церква Покрови Пр. Богородиці 1839 р. в с. Дешковиця, Церква св. Арх. Михайла 1658 р. в с. Івашковиця, Церква Введенія Пр.Богородиці 1734 р. в с. Локоть, Церква Св. Духа 1922 р. в с. Климовиця.

Музеї: Музей-кузня „Гамора” в с. Лисечово. 

Структура парку

Лісовий відділ, Відділ охорони території, Науковий відділ, Відділ обліку і звітності, Відділ лісового господарства, Ільницьке лісництво, Підгірнянське лісництво, Господарська дільниця.

Сектори: Економічний сектор, Рекреаційно-туристична робота, Наукові полігони..

Перспективи розширення

На сьогодні значна частина об'єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення (6 об'єктів загальною площею -- 2897,01 га), що розташовані в зоні НПП «Зачарований край», знаходяться за межами території Парку та підпорядковані Державному підприємству «Довжанське лісомисливське господарство» (далі- ДП «Довжанське ЛМГ»).

Крім діючих об'єктів ПЗФ, на приграничній з НПП території ДП «Довжанське ЛМГ» зростають значні площі букових пралісів та старовікових лісів, які мають надзвичайно високу созологічну цінність. Знаходячись в лісогосподарській зоні, їм загрожує небезпека знищення.

Також в приграничній зоні НПП, але за його межами, залишилась більша частина водозбірної території р. Боржава, що негативно відбивається на перспективах збереження цілісної природної екосистеми басейну цієї річки.

Тому пропонується розширити територію національного природного парку «Зачарований край» за рахунок приєднання земельних ділянок ДП «Довжанське ЛМГ», Іршавський район на 13428,1 га.

У разі приєднання до НПП пропонованих земель, загальна площа Парку становитиме 19529,1 га, у тому числі 19077,1 га з вилученням та 452,0 га без вилучення.

Рис. 1.5 НПП «Зачарований край»

Регіонально ландшафтний парк «Синяк»

Адміністративно-територіальне розташування: Регіональний ландшафтний парк „Синяк” розташований на території Мукачівського району на земляк ДП „Мукачівське ЛГ” та Мукачівської РДА Загальна площа парку - 4631,2918 га

Історія створення: Створений Рішення обласної ради від 26 травня 2011 року №229 „Про створення регіонального ландшафтного парку місцевого значення „Синяк”. РЛП створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання ландшафтів гірської території Мукачівського району Закарпатської області з типовими та унікальними природними й історично-культурними комплексами. Що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, освітнє, рекреаційне та оздоровче значення, створення та розвитку в межах відповідних зон РЛП. Парк є природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою регіонального значення. Управління РЛП „Синяк” покладено на комунальне підприємство „Центр сприяння розвитку туризму „Синяк”, якому Кабінетом Міністрів України надано погодження на розміщення об'єкта - туристичного комплексу, що є складовою частиною регіонального ландшафтного парку місцевого значення „Синяк””

Фауна регіонального парку: На території РЛП зустрічається 10 видів риб, чотири види занесені до Червоної книги України: мінога карпатська, марена звичайна, марена дунайсько-дністровська та минь річковий. У межах території РЛП виявлено 9-13 видів земноводних та рептилій, 5 видів плазунів. Усі ці види охороняються Бернською конвенцією. Крім цього серед них 3 види, що охороняються Міжнародними союзом охорони природи (IUCN): тритон гребінчастий, тритон дунайський, кумка червоночерева. У межах територій виявлено 16 видів ссавців занесених до Червоної Книги України зокрема такі рідкісні види як, кутора мала, кіт лісовий, видра, підковик малий, підковик великий, нічниця довговуха, широко вух європейський. Слід відмітити що масиви Вулканічного хребта є осередком існування оленя благородного, козулі.

Рис. 1.6 Регіонально ландшафтний парк «Синяк»

Таблиця 1. Динаміка структури природно-заповідного фонду Закарпатської області

Категорії територій та об'єктів ПЗФ	На 01.01.2014 р.	На 01.01.2015 р.
	Кількість, шт	Площа, га	Кількість, шт	Площа, га
1	4	5	4	5
Природні заповідники	-	-	-	-
Біосферні заповідники	1	58035,8	1	58035,8
Національні природні парки	3	87964,3	3	87964,3
Регіональні ландшафтні парки	2	14961,9558	2	14961,9558
Заказники загальнодержавного значення	19	12368,0 (9218,0*)	19	12368,0 (9218,0*)
Заказники місцевого значення	49	6389,4159 45 км (5552,8159*)	49	6630,4159 45 км (5793,8159*)
Пам'ятки природи загальнодержавного значення	9	464,0 (192,0*)	9	464,0 (192,0*)
Пам'ятки природи місцевого значення	329	478,4816 (384,0516*)	329	478,6821 (384,2521*)
Заповідні урочища	9	1183,3 (881,3*)	9	1183,3 (881,3*)
Ботанічні сади загальнодержавного значення	1	86,414	1	86,414
Ботанічні сади місцевого значення	-	-	-	-
Дендрологічні парки загальнодержавного значення	-	-	-	-
Дендрологічні парки місцевого значення	2	34,9	2	34,9
Зоологічні парки загальнодержавного значення	-	-	-	-
Зоологічні парки місцевого значення	-	-	-	-
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення	1	38,0	1	38,0
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення	34	138,282	34	138,282
РАЗОМ	459	182142,8493 (177487,8193*)	459	182384,0498 (177729,0198*)
Фактична площа ПЗФ		177487,8193*		177729,0198*
% фактичної площі ПЗФ від площі АТО		13,92		13,94

Примітка: * - фактична площа без дублювання.

Розділ 2. Основні засоби збереження територій та об'єктів ПЗФ

В частині розвитку природно-заповідної справи в Україні область посідає одне з провідних місць.

На виконання Закону України від 21 вересня 2000 року № 1989-ІІІ "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 - 2015 роки”, Закону України від 24.06.2004р. №1864 ,,Про екологічну мережу України”, Указу Президента України від 23 травня 2005 року №838/2005 ,,Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”, рішення від 12 січня 2006 року № 695 "Про Програму перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки” протягом 2009 р. держуправлінням у частині збереження біорізноманіття та формування екомережі виконано наступні заходи:

Затверджено Положення про регіонально-рідкісні види рослин в межах Закарпатської області” (квітень, 2009 р). Вперше в області затверджено Перелік видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області, для 77 видів, у т.ч.: 56 видів птахів, 19 видів ссавців та 2 види риб (серпень, 2009).

На виконання Указу Президента України від 23 травня 2005 року №838/2005 "Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” та відповідних доручень Кабінету Міністрів України в області протягом 2009 року продовжувалась координація виконання заходів стосовно встановлення у натурі (на місцевості) меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Станом на 01.01.2010 р. заходами охоплено 447 об'єктів (98,4 %) загальнодержавного та місцевого значення загальною площею 124573,9 га (77,4 %). З метою створення електронної бази даних земельного кадастру об'єктів та територій природно-заповідного фонду та практичного використання у заходах з соціально-економічного розвитку з ОФ ОНПС на 2009 р. виділено додатково кошти у сумі 82,8 тис.грн, які спрямовано на виконання зазначених робіт для Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів.

Заходи зі встановлення меж у натурі для об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, які підпорядковані Мінприроди України, - Карпатського біосферного заповідника (для територій що увійшли до складу без вилучення 21653 га на суму 500,0 тис.грн) та НПП "Синевир” (по внутрішніх межах на площі 13399 га на суму 152 тис.грн) станом на 01.01.2010 р. не виконано. Для завершення заходів з винесення у натурі Карпатським біосферним заповідником та НПП ,,Синевир” протягом 2009 р. подавались запити до Мінприроди України, однак кошти не виділено.

Винесення внутрішніх меж у натурі по НПП ,,Синевир” з 2007 року призупинено у зв'язку із неузгодженням цих меж з боку сільських рад під приводом належності територій до власності та традиційного використання сільгоспугідь жителями сіл. З метою врегулювання питання щодо належності земель до складу парку облдержадміністрацією та обласною радою прийнято спільне розпорядження від 13.11.2009 № 15 ,,Про подальше функціонування Музею лісу і сплаву та заходи із винесення меж національного природного парку ,,Синевир” у натурі”. Держуправлінням двічі (листопад та грудень 2009 р.) вносились пропозиції щодо вирішення зазначеного питання на розгляд облдержадміністрації та обласної ради. Станом на 01.01.2010 р. з боку НПП ,,Синевир” не виконано протокольне доручення робочої групи облдержадміністрації та обласної ради щодо узгодження меж з територіальними громадами.

Розділ 3. Розрахункок охоронних зон природних заповідників

Стаття 39. Завдання охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

В разі необхідності охоронні зони можуть установлюватися на територіях, прилеглих до окремих ділянок національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також навколо заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.

Розміри охоронних зон визначаються відповідно до їх цільового призначення на основі спеціальних обстежень ландшафтів та господарської діяльності на прилеглих територіях.

Стаття 40. Основні вимоги щодо режиму охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду

Режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки її впливу на навколишнє природне середовище.В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку, встановленому законодавством України.

Положення, що визначають режим кожної з охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затверджуються державними органами, які приймають рішення про їх виділення.

Охоронні зони територій та об'єктів природно-заповідного фонду враховуються під час розробки проектно-планувальної та проектної документації.

Рис. 3.1 Територія НПП «Синевір»

Розрахунок охоронної зони НПП «Синевір»: маючи карту ( масштаб 1:125000) з межою заповідної території і знаючи масштаб цієї карти можемо за допомогою палетки порахувати площу охоронної зони. Прикладаємо палетку з розміром квадрату 2 мм:2 мм (що відповідно до масштабу 250:250 м) , та рахуємо кількість квадратів що лежать на охоронній зоні. Кількість квадратів складає 112 кв. .

Загальна площа зони складатиме 112 (кВ.) *250 ( м² ) = 28000 м² = 28 га.

Розділ 4. Створення екологічної мережі

У 2009 р. держуправлінням завершено виготовлення проекту схеми екомережі області. На 2010 р. заплановано виготовлення районних проектів схем екомережі та їх затвердження згідно вимог Закону України ,,Про екологічну мережу України”.

Площі земельних угідь - складових національної екологічної мережі за даними обласного Головного управління Держкомзему у Закарпатській області за період 2000 - 2009 рр. приведено у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1

Площі земельних угідь - складових національної екомережі за роками, тис.га

Категорії землекористування	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Землі природного призначення	115,4	155,7	146,4	178,3	178,4	178,2
Сіножаті та пасовища	234,5	226,4	225,9	225,6	225,7	225,3
Землі водного господарства (рибні ставки)	12,1 (0,3)	12,1 (0,3)	12,1 (0,3)	12,1 (0,3)	12,1 (0,3)	12,1 (0,3)
Землі водного фонду	18,3	18,3	18,5	18,5	18,4	18,3
у т.ч. площа рибних ставків	1,2	1,3	1,4	1,4	1,4	1,3
Землі оздоровчого призначення	0,9	0,9	0,4	1,0	1,0	0,9
Землі рекреаційного призначення	5,7	5,6	8,5	8,5	8,6	8,6
Землі історико-культурного призначення	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Ліси	658,2	657,6	657,8	657,8	657,8	657,4

По тенденції за останні роки щодо площ лісів в земельних угіддях національної екомережі можемо зробити висновок , що значний вплив несе незаконна вирубків лісі на території ПЗФ Закарпатської області, і що потрібно упровадити додатковий контроль для охорони цих територій.

У частині збільшення площі екомережі протягом 2009 року держуправлінням виконано наступні заходи:

Створено у Воловецькому районі лісовий заказник місцевого значення ,,Темнатик” на площі 1215 га (квітень, 2009 р.). На території Берегівського, Виноградівського, Мукачівського та Ужгородського районів створено регіональний ландшафтний парк ,,Притисянський” загальною площею 10,3 тис.га (серпень,2009 р.) без вилучення площі від землекористувачів, що відповідає вимогам Указу Президента України від 10.09.2008 № 826/2008 ,,Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 серпня 2008 року ,,Про реалізацію органами виконавчої влади заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації природного характеру в зонах надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей” у частині створення нових природних заповідників і національних парків на водозборах річок Дністер, Прут, Серет, Тиса. На виконання Указу Президента України від 21 травня 2009 року № 343/2009 ,,Про створення національного природного парку ,,Зачарований край” проводились заходи з передачі земель до складу національного парку.

За поданням держуправління у погодженні із райдержадміністраціями облдержадміністрацією затверджено План заходів, спрямованих на розвиток регіональної мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Закарпатської області на період 2009-2013 років, Ці заходи відповідають вимогам Указу Президента України від 14.08.2009 № 611/2009 ,,Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні”. На виконання зазначеного Плану заходів держуправлінням завершено на районному рівні збір погоджень на 3 об'єкти на площі 109,5 га у Берегівському районі на 1 об'єкт на площі 37,4 га у Виноградівському районі. Подання на розгляд обласної ради заплановане на 2010 рік.

На виконання Указу Президента України від 01.12.2008 р. 1129/2008 ,,Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів” держуправлінням забезпечено заходи розширення території національного природного парку "Синевир” на площі 2304,0 га за рахунок земель державного лісового фонду ДП "Хустське ЛДГ”, про що Президентом України прийнято Указ від 29.12.2009 №1118/2009 ,,Про розширення території національного природного парку "Синевир”.

На виконання Указів Президента України від 10.07.2008 № 633/2008 "Про впорядкування території гори Говерла та встановлення пам'ятного знака на її вершині” та від 01.12.2008 р. № 1129 ,,Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів” на обласному рівні завершено збір погоджень до проекту розширення території Карпатського біосферного заповідника на площі 7508,8 га, матеріали передано до Державної служби заповідної справи Мінприроди України.

Завдяки вище вжитим заходам площа територій та об'єктів природно-заповідного фонду складає 172,1 тис.га, відсоток заповідності площі області станом на 01.01.2010 року становить 13,4 відсотки (+0,7 %).

У 2009 р. держуправлінням завершено виготовлення проекту схеми екомережі області. На 2010 р. заплановано виготовлення районних проектів схем екомережі та їх затвердження згідно вимог Закону України ,,Про екологічну мережу України”.

Розділ 5. Статус, завдання, та режим охорони біосферних заповідників

Згідно Лісового Кодексу України в статті 17. Статус і завдання біосферних заповідників говориться, що біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного

моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, національних природних парків з включенням до їх складу територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій та інших земель і належать до всесвітньої глобальної мережі біосферних заповідників.

Для біосферних заповідників установлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням:

- заповідна зона - включає території, призначені для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними факторами природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;

- буферна зона - включає території, виділені з метою запобігання негативного впливу за заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим та порядок створення визначаються відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників;

- зона антропогенних ландшафтів - включає території традиційного землекористування, лісокористування, водокористування, місць поселення, рекреації та інших видів господарської діяльності.

У межах території біосферних заповідників можуть виділятися зони регульованого заповідного режиму, до складу яких включаються регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища з додержанням вимог щодо їх охорони, встановлених цим Законом.

Наукові дослідження, спостереження за станом навколишнього природного середовища та інша діяльність біосферних заповідників здійснюються з урахуванням міжнародних програм.

Біосферні заповідники створюють на базі природних заповідників, національних природних парків з включенням до їх складу територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій та земель.

Для різних територій біосферних заповідників установлюється диференціальний режим охорони. В залежності від поставлених завдань охорони, виділяють такі зони:

· заповідна, яка призначена для збереження і відновлення найбільш цінних природних та мінімально порушених антропогенними чинниками природних комплексів, генофонду рослинності і тваринного світу;

· буферна, яка виділяється з метою запобігання негативному впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях;

· антропогенних ландшафтів, що об'єднує території із земле-, лісо-, водокористуванням, поселеннями, рекреацією та іншими видами господарської діяльності.

Біосферні заповідники також можуть містити території з регульованим заповідним режимом (регіональні ландшафтні парки, заказники, заповідні урочища).

Особливістю біосферних заповідників є той факт, що наукові дослідження, спостереження за станом навколишнього природного середовища та інша діяльність здійснюються на міжнародному рівні.

Розділ 6. Статус, завдання, та режим охорони національних природних парків

Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України. До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

На національні природні парки покладається виконання таких основних завдань:

- збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів;

- створення умов для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об'єктів;

- проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій зпитань охорони навколишнього природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;

- проведення екологічної освітньо-виховної роботи.

На території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням:

- заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів, режим якої визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників;

- зона регульованої рекреації - в її межах проводяться короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам'ятних місць; у цій зоні дозволяється влаштування та відповідне обладнання туристських маршрутів і екологічних стежок; тут забороняються рубки лісу головного користування, промислове рибальство, мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони;

- зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об'єктів обслуговування відвідувачів парку; тут забороняється будь-яка господарська діяльність, що не пов'язана з цільовим призначенням цієї функціональної зони або може шкідливо вплинути на стан природних комплексів та об'єктів заповідної зони і зони регульованої рекреації;

- господарська зона - у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об'єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку. Зонування території національного природного парку, рекреаційна та інша діяльність на його території провадяться відповідно до Положення про національний природний парк та Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів, що затверджується центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища.

Забороняється проведення рубок головного користування та всіх видів поступових та суцільних рубок, вирубування дуплястих дерев, а також добування піску та гравію в річках та інших водоймах у заповідній зоні національних природних парків.

Розділ 7. Статус, завдання, та режим охорони заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ

Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

На території заказника обмежується або забороняється мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Пам'ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Оголошення пам'яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

На території пам'яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених пам'ятками природи, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Оголошення заповідних урочищ провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

На території заповідних урочищ забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до їх складу, відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заповідними урочищами, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Розділ 8. Статус, завдання та режим охорони парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, та зоологічних парків

Парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення є природоохоронними рекреаційними установами.

Оголошення парків-пам'яток садово-паркового мистецтва провадиться з вилученням у встановленому порядку або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва можуть проводитися наукові дослідження.

Зоологічні парки створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.

Зоологічні парки загальнодержавного значення є природоохоронними культурно-освітніми та науково-дослідними установами.

Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються зоологічним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

На території зоологічних парків з метою забезпечення виконання поставлених перед ними завдань виділяються зони:

експозиційна - призначена для стаціонарного утримання тварин і використання їх у культурно-пізнавальних цілях;

наукова - у її межах проводиться науково-дослідна робота; відвідування зони дозволяється в порядку, що встановлюється адміністрацією парку;

рекреаційна - призначена для організації відпочинку та обслуговування відвідувачів парку;

господарська - зона, де розміщуються допоміжні господарські об'єкти.

Розділ 9. Міжнародне нормативне правове співробітництво в галузі заповідної справи

За останні роки значно покращилось міжнародне співробітництво в галузі охорони якості поверхневих вод басейну ріки Тиса, зокрема, між Держуправлінням екоресурсів у Закарпатській області та аналогічними природоохоронними організаціями сусідніх областей Румунії, Угорщини, Словаччини. Так, спостереження за якістю поверхневих вод державні екологи Закарпаття проводять на 45 створах. Періодичність відбору проб: на 7-ми прикордонних створах -- по 12 разів у рік (щомісячно); на 2-ох прикордонних створах -- по 4 рази в рік; на інших 36-ти створах спостереження проводиться 2-4 рази в рік. На ріці Тиса ведеться контроль на 10-ти постійних створах, із яких на 5-ти створах здійснюється спостереження спільно з природоохоронними органами сусідніх країн (Угорська Республіка, Словацька Республіка, Румунія) на основі міжурядових двосторонніх угод.

Але крім міжнародного співробітництва в області захисту стану навколишнього середовища, слід було б і розвинути міжнародний зв'язок в області туризму і активного відпочинку , адже такий ми маємо надзвичайно цікаві, та унікальні природо-заповідні території, наприклад Карпатський біосферний заповідник в якому букові праліси , найбільші в Європі , а екосистема заповідника віднесена до найцінніших на нашій планеті. І є велика кількість унікальних територій на Закарпатті , наприклад , цей же біосферний заповідник має 6 частин і загальну площу 53 630 га. Зрозуміло що для цього слід серйозно зайнятися правилами роботи на території виділеної для туристичної роботи, підгоувати роботу до співпраці з іноземцями і догляд за додержанням всіх правил безпек як людей так і природо-заповідної території. Ця робота принесла б не абияку популярність Закарпатщині , та вивела її на новий міжнародний рівень , адже кількість заповідних територій розташована хаотично по всій області і крім екосистем було б і задіяно історичну потенціал міст.

Види фауни, що охороняються міжнародними договорами України

	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Загальна чисельність видів фауни , од.	30428	30428	30428	30428	30428
% до загальної чисельності видів України	68	68	68	68	68
Види фауни, занесені до Червоної книги України, од.	117	117	117	117	337
Види фауни, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES), од.	12	12	12	12	18
Види фауни, занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції), од.	237	237	237	237	244
Види, занесені до додатків Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції, CMS), од.	21	21	21	21	22
Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (AEWA), од.	-	-	-	-	16
Види, що охороняються відповідно до Угоди про збереження кажанів в Європі (EUROBATS), од.	21	21	21	21	23

За останні роки Міжнародними договорами охороняється все більше видів рослин і тварин, деякі з них під загрозою зникнення, а деякі відносяться до мігруючих тварин, та інші. Спотерігаючи і аналізуючи дану таблицю можна сказати що збільшуєть кількість видів що охороняються міжнародними договорами , а отже кількість осіб в популяції зменшується , це говорить про те , що слід більше уваги приділити захисту і збереженню даних видів, перебуваючих під загрозою зникнення.

Розділ 10. Перспективи розвитку ПЗФ в Закарпатській області

Щодо перспектив розвитку ПЗФ в Закарпатській області слід віднетси те , що вже сьогодні втілені в життя і виконуються проекти які передбачають розвиток природо-заповідного фонду і створення нових природо-заповідних об'єктів. Та крім цього , маючи відсоток ПЗФ території більше 14% , є проблеми з збереженням і охороною цих територій , тому варто посилити контроль на цих територіях .

Минулорічна пропозиція Карпатського екологічного клубу «Рутенія», яка стосувалася розвитку природно-заповідного фонду у верхів'ї басейну р. Латориця та передбачала створення 3 ботанічних заказників у Воловецькому районі, держуправлінням була підтримана та зараз успішно реалізується. Зокрема, спеціалістами держуправління, проводяться заходи з погодження на створення зазначених заказників загальною площею понад дві тисячі гектарів. Наразі отримано згоду на районному рівні щодо створення одного з них - ботанічного заказника місцевого значення «Привододільний» на площі 722 га.

Незабаром питання створення об'єкту буде розглянуте на сесії обласної ради. Надходять також пропозиції і від місцевих органів самоврядування. Зокрема, днями Великоберезнянська райдержадміністрація запропонувала розширити Ужанський НПП на 10 тис. га., від Мукачівської РДА надійшла пропозиція щодо створення ботанічного заказника «Острош» на площі 398,7 га, Іршавської - щодо розширення НПП «Зачарований край» на близько 6 тис га.

Аналізуючи наявні пропозиції, які надійшли до держуправління за останні 3 роки, можна зробити сміливе припущення того, що до 2015-2020 рр. створити нові та розширити існуючі площі ПЗФ в області можна буде до 100-120 тис. га, що збільшить відсоток заповідності до 20-22 відсотків.

Список використаної літератури

1. Дані Департаменту Екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації

2. Екологічни паспорт Закарпатської області за 2014 р.

3. Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О.М.Маринич (відпов. ред.) та ін. -- К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.

4. Указ Президента України від 27 вересня 1999 року № 1230/99

5. Ресурси інтернету:

- Все про Закарпаття

- Розвиток природно-заповідного фонду в Закарпатській області (регіональна доповідь)

- Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області

Размещено на Allbest.ru

...