Вдосконалення підготовки води з поверхневих джерел для господарсько-питного водопостачання міста Харківської області

Кількість отворів, які доводяться на одне відгалуження:

шт

Крок отворів при робоча ширині фільтра Ар = 3,7 м складе:

м.

Отвори розташовуються в 2 ряди в шаховому порядку під кутом 45° по 16 отворів у кожному ряді.

Розрахунок пристроїв для збору й відводу промивної води. Для збору й відводу промивної води необхідно передбачити жолоби напівкруглого й п`ятикутного перетину. Відстань між ними повинне бути не більше 2,2 м. Приймається відстань між осями жолобів 2,0 м; тоді кількість жолобів в одній камері складе:

 шт.

Усього nж = 6 шт.

Витрата води через один жолоб:

де = 687 л/с - витрата води на промивання одного фільтра.

Ширина жолоба визначається по формулі:

де аж - відношення висоти прямокутної частини жолоба до половини його ширини;

Кж = 2,1 коефіцієнт для п`ятикутних жолобів.

м;

м,

де - висота прямокутної частини жолоба.



Конструкція висоти жолоба з урахуванням стінки S = 8 см:

м.

Лотки жолобів повинні мати ухил 0,01 до центрального каналу:

м.

Конструктивна висота жолоба в його кінці буде дорівнювати:

м.

Висота крайки жолоба над фільтруючою поверхнею:

м.(3.124)

де Нз - висота фільтруючого шару;

аз = 25 % - відносне розширення.

Конструктивна висота жолоба дорівнює 0,64 м (менше за Нж=0,84м), а відстань між низом жолоба й верхом піску повинна бути не менше за 5 см, h1 = 0,75-0,64 = 0,11 м, тоді висота краю жолоба над піском буде дорівнює 0,75 м. Якщо висота шару води над фільтруючим завантаженням дорівнює 2 м, а висота краю жолоба над фільтруючим завантаженням - 0,75 м, то жолоба заглиблені на 1,25 м.

Абсолютна оцінка жолобів:



Витрата води на промивання всіх фільтрів визначена за вираженням:

м3/доб

де n - кількість промивань на добу;

Vпр - обсяг води на промивання одного фільтра, м3;

N - кількість фільтрів.

Витрата води у відсотках на промивання одного фільтра, %:

,

де W1 - обсяг води, яка використається на промивання одного фільтра.

м3 ,

де qгод - годинна витрата станції;

N - кількість фільтрів;

t1 = 6 хв - час промивання фільтрів;

Т - тривалість роботи фільтра між промиваннями.

,

де Т0 = 8 година. - тривалість фільтрації;

t2 = 20 хв. = 0,33 год - час, пов'язане з операцією промивання фільтра.

Т= 8 - (0,1+0,33) = 7,57 год

Відстань від дна жолоба до дна збірного каналу:

,

де Вкан - 1,0 м

Поперечний розріз каналу:

.

Швидкість руху води наприкінці центрального каналу:

Визначення втрат тиску при промиванні фільтрів. Втрати тиску складаються з наступних параметрів:

де о - коефіцієнт гідравлічного опору;

,

де кn - коефіцієнт перфорації, тобто відношення сумарної площі отвору до площі поперечного переріза труби або до площі поперечного переріза збірного каналу;

Vk = 0,8 - 1,2 м/с - швидкість руху води на початку колектора;

Vб.в. = 1,6 - 2,0 м/с - швидкість руху води на початку бічних відгалужень.

Vk = 1,08 м/с qпр = 687 л/с d = 900 мм.1000 i = 1,43

Vб.в. = 1,86 м/сd = 100 мм.

м2;

- втрати тиску у фільтруючому шарі:

при висоті тиску шару фільтруючого завантаження:

Нф. з. = 1,8 м;

при a = 0,76 та b = 0,017 складатиме

-втрати тиску в підтримуючому гравійному шарі:



м.

- втрати тиску в тисковому трубопроводі, який подає промивну воду:

d = 700 мм

1000 ? i = 5,08 l = 200 м м.

- місцевих втрат тиску, які становлять до 30 % від втрат тиску по довжині

м.

- втрати тиску в усмоктувальній лінії:qтр = 687 л/с.Vб.в. = 1,35 м/сd = 800 мм.1000 ? і = 2,55l = 30 м та м.

-місцевих втрат тиску в усмоктувальній лінії: вхід в усмоктувальну трубу овх = 0,5;засувка 1 шт. оз = 0,15; перехід 1 шт. оп = 0,25; коліно 90° 1 шт. окіл = 1

- втрати тиску в машинному залі насосної станції hст = 2,5 м

- втрати тиску теоретичної висоти підйому води (різниця відміток верхнього краю розділових жолобів й min рівня води в резервуарі):

м.

Потрібний тиск насосу:

м.

при витраті на промивання фільтрів

Резервуар чистої води

Загальний обсяг РЧВ повинен включати регулюючий (Wp). недоторканний протипожежний обсяг води (Wпож) і обсяг води на промивання фільтрів (Wnp); крім того, варто передбачати обсяг воли, необхідний для контакту її із хлором тривалістю не менш 1 години, тобто:

Wрчв=Wp+Wпож+Wпр

Регулюючий обсяг резервуара чистої води можна визначити по поєднаних графіках роботи насосів першого й другого підйому. Для побудови таких графіків за заданим коефіцієнтом годинної нерівномірності приймається годинне споживання води містом і будується графік водоспоживання [24].

Регулююча ємність РЧВ у відсотках від корисної витрати очисних споруд становить Wp = 6,5%.

при корисній витраті Qпов = 52196 м3/доб регулююча ємність

м3

Недоторканний протипожежний обсяг води при тривалості пожежі, рівної 3 год визначається по формулі:

Wпож=Qпож+Qмакс-Q1

де Qпож - витрата води для гасіння пожежі, Qпож=88,875 м3/год=2133 м3/доб,

Qмакс -сумарна витрата за 3 год найбільшого водоспоживання (приймається за графіком),

Q1 - сумарна витрата води що надходить від насосної станції 1-го підйому в резервуар чистої води, за 3 години,.

м3

Wпож=2133 + 7986 - 653 = 9466 м3

Запас води на промивання фільтрів слід передбачати з обліком двох промивань одного фільтра. З розрахунку фільтрів приймаємо витрату води для промивання одного фільтра 687 л/с і визначаємо обсяг води, необхідний для двох промивань:

687 3,6 0,1 2=494,64 м3

Загальний обсяг резервуара чистої води:

Wрчв=3392,74+9466+494,64=13353,38м3:6700=2шт.

Приймаємо два резервуари чистої води обсягом 6700 м3 кожний з розмірами: ширина - 50 м, довжина - 50 м, висота (будівельна) - 2,7 м.

3.7 Повторне використання промивної води

Споруди повторного використання дозволяють виключити скидання неочищених промивних вод й опадів у відкриті поверхневі джерела. Стічні води для повторного використання на станціях водопідготовки утворюються при промиванні фільтрів або контактних освітлювачів, при видаленні осадів з відстійників або освітлювачів, при промиванні баків для розчинення й зберігання реагентів.

На двоступеневих фільтрувальних станціях промивні води фільтрів збирають у резервуар-усереджувач, звідки без відстоювання перекачують насосом у змішувач станції. Обсяг резервуару-усереджувача повинен дорівнювати обсягу промивних вод від двох послідовних промивань фільтра тривалістю по 10 хв кожне. Подача насоса для перекачування промивних вод з резервуару-усереджувача в змішувач повинна становити 8 % витрати води, яка надходить на очистку. У головній частині резервуару-усереджувача повинен бути розташований пускоуловлювач для затримки піску, який вимивається з фільтрів при порушенні режиму промивання. На одноступеневих фільтрувальних станціях вода від промивання фільтрів збирається у відстійники періодичної дії (не менш двох секцій). При надходженні води від промивання фільтрів у відстійники її обробляють ПАА (0,08-0,16 мг/л), після чого вода відстоюється 1 год. Освітлену воду відкачують до змішувача станції, осад надходить на зневоднювання. Стічні води від промивання реагентних баків приєднують до стоків від промивання фільтрів або відстійників.

Промивна вода від фільтрів надходить у резервуар-усереджувач, з якого рівномірно на протязі доби перекачується у вихровий змішувач.

Для видалення піску із промивної води перед резервуаром-усереджувачем встановлюється горизонтальний пускоуловлювач. Пісок з осадової частини його транспортується за допомогою ежектора на площадки для зберігання піску [25].

Розрахунок пускоуловлювача. Витрата води на основне промивання фільтрів:

л/с = 0,864 м3/с,

де F - загальна площа однієї споруди;

W - інтенсивність промивання.

Приймаємо пускоуловлювач, який складається із двох відділень. З огляду на, що нормативна швидкість руху води в пускоуловлювачі нn = 0,3 м/с, знаходимо робочу площу живого перетину кожного відділення пускоуловлювача:

м2

де n - кількість відділень у п пускоуловлювачі.

Глибина проточної частини прийнята hпр = 0,8 м, ширина відділення складе:

м.

Глибина осадової частини:

м.

Запас будівельної висоти над рівнем води в пускоуловлювачі прийнятий рівним 0,2 м. Приймаючи тривалість знаходження води в пускоуловлювачі tn = 30 с, знаходять довжину робочої частини пускоуловлювача:

м.

Кут нахилу стінок камери для піску до обрію дорівнює б = 60°.

Пускоуловлювач обладнений скребковим механізмом із самохідним візком. Пісок згрібається до приямку стаціонарного сталевого гідроелеватора, за допомогою якого по пульпопроводам транспортується в резервуар. Резервуар, який перебуває на пісковій площадці, обладнано дренажною системою, яка складається з труб із щілинними ковпачками. Відфільтрована вода з резервуара самопливом направляється до пускоуловлювача. Пісок з піскового резервуара тельфером з перекидною баддею подається на піскову площадку. Обсяг робочої частини піскового резервуара прийнятий рівним обсягам осадової частини обох відділень пускоуловлювача:

м3.

До установки прийнятий залізобетонний резервуар розмірами 3х3 і висотою 2,5 м.

Розрахунок резервуару-усереджувача. Резервуар-усереджувач призначено для збору промивної води. Це залізобетонний резервуар, який складається з 2-х секцій. Обсяг резервуару-усереджувача визначено у ході розрахунків, відповідно до якої регулююча ємність резервуару-усереджувача дорівнює Wр.у. = 1268,75 м3. Приймаємо стандартний резервуар-усереджувач зі збірного залізобетону ємністю 1000 м3, шириною 20 м, довжиною 20 м і висотою 2,5 м, розділений перегородкою на дві секції шириною по 10 м. Вода з резервуара-усереджувача перекачується до змішувача станції водоочистки.

4. Результати та обговорення

4.1 Вдосконалення і модернізація існуючої технології очищення природних вод для господарсько-питних цілей за допомогою сучасного коагулянту нового покоління ПОЛВАК®

У якості коагулянту застосовуються в основному солі алюмінію і заліза: сульфат алюмінію, сульфат заліза (II і III), хлорид заліза, оксихлорид алюмінію, алюмінат натрію, а також суміші солей алюмінію і заліза в різних співвідношеннях.

Солі алюмінію.

Сульфат алюмінію є основним коагулянтом, який застосовується для освітлення і знебарвлення води. Цьому сприяє його відносно низька вартість, простота одержання, гарна розчинність, відсутність особливих вимог до звертання із сухим і розчиненим продуктом, висока ефективність при очищенні води.

Очищений сульфат алюмінію являє собою плити сірувато-жовтого кольору. Його щільність - 1,62 г/см3, розчинність у воді при температурі 200С.

Недоліком сульфату алюмінію є його чутливість до температури і рН оброблюваної води.

Алюмінат натрію одержують розчиненням гидроксида або оксиду алюмінію в розчині їдкого натрію. На відміну від сульфату алюмінію алюмінат натрію - лужний реагент, його використання дає можливість одержати воду з показником стабільності, близьким до одиниці. Застосування алюмінату натрію в наслідок його досить високої вартості обмежується випадками низьких значень рН оброблюваної води (звичайно кислі стічні води).

Оксихлорид алюмінію являє собою зеленуваті кристали; виготовляється розчиненням свежеосажденного гидроксида алюмінію в розведеній соляній кислоті. Коагулянт має в порівнянні із сульфатом алюмінію цілий ряд переваг, які роблять його застосування досить перспективним: більше ніж у 3 рази вміст водорозчинного алюмінію, висока ефективність як у лужному, так і в кислому середовищі, менше ступінь зниження лужності води і підвищення її солевмісту, велика швидкість хлоп`єутворення й осадження зкоагулированої суспензії, менша витрата коагулянту при обробці малокольорових вод, невелика кількість надлишкового алюмінію в оброблюваній воді.

Солі заліза.

Солі заліза як коагулянти мають ряд переваг у порівнянні із солями алюмінію: більш широкий діапазон оптимальних значень рН і сольового складу оброблюваної води, краща дія при низьких температурах, велика міцність і гідравлічна крупність хлоп`єв. До недоліків коагулянтів відносяться: корозуюча дія розчинів на апаратуру, менш розвита поверхня хлоп`єв, утворення з органічними сполуками сильнокольорових розчинних комплексів.

Хлорид заліза являє собою темні кристали з металевим блиском, сильно гигроскопичні.

Сульфат заліза (II) являє собою прозорі кристали зеленого кольору, що порівняно легко буріють на повітрі в результаті окислювання іонів Fe2+ у Fe3+. Недоліком використання сульфату заліза (II) є необхідність завчасного перекладу двовалентного заліза в тривалентне в зв'язку з тим, що окислювання комплексів заліза, яке утворилося у результаті гідролізу сульфату заліза (II) розчиненим у воді киснем, протікає повільно в нейтральному або кислому середовищі. Це призводить до неповного осадження гидроксида (II) і незадовільному ходові коагуляції. Тому в техниці водопідготовки при використанні сульфату заліза (II) вводять у воду вапно або сильний окислювач (наприклад, хлор). Кращі результати при використанні як коагулянт сульфату заліза (II) досягаються при окислюванні двовалентного заліза хлором і зсуві рівноваги гідролізу наступним підлужуванням води вапном.

Сульфат заліза (III) одержують обробкою Fе2О3 сірчаною кислотою. Змішаний коагулянт одержують у результаті змішання розчинів сульфату алюмінію і хлориду заліза в співвідношеннях FеСl3:Аl2(S04)3= 1:1 або 2:1 (по масі). У процесі коагулювання відбувається адсорбція колоїдного гидроксида алюмінію на гидроксиді заліза, спільне хлоп`єутворення та осадження. Тому ефект очищення води змішаним коагулянтом визначається в основному властивостями гидрокису заліза.

Змішаний коагулянт має всі позитивні властивості залізних коагулянтів. У той же час застосування змішаного коагулянту забезпечує в порівнянні з використанням одного хлориду заліза більш рівномірне осадження хлоп`єв, більш повне освітлення води у відстійниках, менше навантаження на фільтри, збільшення тривалості міжпромивочного періоду.

Найбільш розповсюдженим коагулянтом в Україні, а також у країнах СНД, є сульфат алюмінію очищений (ДСТУ-12966-85), хімічна формула Al2(SO4)3х18H2O. Своєю популярністю сульфат алюмінію зобов'язаний у першу чергу відносно дешевому і простому способу виробництва, заснованому на взаємодії сірчаної кислоти і гидроксида алюмінію. Сьогодні найбільш перспективними коагулянтами, які мають ряд істотних переваг перед сульфатом алюмінію, є гидроксихлорид і гидроксихлорсульфат алюмінію, по міжнародній класифікації стосовні до класу PAC (polyaluminiumchlorid). Ці коагулянти вдало сполучать у собі простоту використання сульфату алюмінію й ефективність дії флокулянтів.

З листопаду 1999 року на українському Пологовском хімічному заводі "Коагулянт" під торговельною маркою ПОЛВАК® розпочато випуск гидроксихлорида алюмінію (ТУ В 19155069.001-1999), нового реагенту, призначеного для очищення питної води господарсько-питного призначення - гидроксохлорида алюмінію, що відповідає по європейській класифікації коагулянтам типу РАС. Закордонними аналогами цього продукту є: КЕМРАС, виробництва KEMIRA (Фінляндія) і WAC, виробництва ELF АТОСНЕМ (Франція). Новий коагулянт, що випускається у виді водного розчину, має основность 65 - 80% і концентрацію Аl2О3 від 10 до 13%. Це єдине в Україні підприємство, яке у промислових обсягах освоїло випуск нового коагулянту. Крім того, у лабораторії заводу на досвідченій установці ведуться роботи з одержання нових видів коагулянтів, у тому числі гидроксихлорсульфата алюмінію. Основна мета експериментальних робіт - освоєння цілого ряду реагентів, які повинні в повному обсязі задовольняти потреби підприємств водоочистки.

Коагулянт ПОЛВАК® використовується для підготовки води господарсько-питного призначення, очищення побутових і промислових стоків, а також у технологічних процесах у паперовій, текстильній і іншій областях промисловості. ПОЛВАК® являє собою водний розчин гидроксихлорида алюмінію й описується формулою: Al2(OH)nCl6-n.ПОЛВАК® одержують при взаємодії гидроксида алюмінію із соляною кислотою і гидроксидом натрію. ПОЛВАК® предназначений для очищення води господарсько-питного і промислового призначення. ПОЛВАК® - це водний розчин гидроксихлорида алюмінію.

ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ. Коагулянт повинен бути виготовлений відповідно до вимог дійсних технічних умов ТУ В 19155069.001-1999 за технологічним регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

*У деяких випадках (наприклад, кондиціонування опадів стічних вод або концентрованих промислових стоків) ПОЛВАК® може застосовуватися у виді товарного продуктові без розведення.

ВКАЗІВКИ ПО ЗАСТОСУВАННЮ. Коагулянт (гидроксихлорид алюмінію - ПОЛВАК®) застосовують для очищення води господарсько-питного призначення замість (поряд) сульфату алюмінію за ДСТ 12966-85. Коагулянт використовується у виді водного розчину. Розчин готують у видаткових баках, розрахунок яких виробляється за БНіП 2.04.02-84. Для перемішування розчину коагулянту використовується стиснене повітря з інтенсивністю (3-5) л/с м2. Концентрація розчину коагулянту у видаткових баках - до 10% за чистим товарним продуктом. Концентрація розчину визначається титруванням. Дози коагулянту змінюються в залежності від якості води в джерелі водопостачання і технологічної схеми очищення. Оптимальні дози коагулянту складають 5-30 г/м3 у перерахуванні на Al2О3. Оптимальна доза коагулянту встановлюється дослідним шляхом у лабораторії методом спробного коагулювання. Ефективність коагулянту залишається високої в холодний час року і при низькому лужному резерві оброблюваної води. Для транспортування і дозування розчину коагулянту варто застосовувати кислотостойкие матеріали й устаткування у відповідності зі СНиП 2.04.02-84.

ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЛЮВАЧА. Виготовлювач гарантує відповідність якості коагулянту вимогам дійсних технічних умов при дотриманні споживачем установлених правил транспортування, збереження і застосування. Гарантійний термін збереження 6 місяців із дня виготовлення при дотриманні температурного режиму в межах від - 18 0С до + 40 0С.

Масова частка домішок Fe, Mn, Cu, Zn, Pb, As, Mo, Se, Sr, Hg, Cd, Ni, Cr, Sn у воді при застосуванні коагулянту, відповідає вимогам ДСТУ 2874-82.

ПОЛВАК® використовується у виді робочого розчину, з концентрацією товарного продукту 1-10%. У деяких випадках (наприклад, кондиціонування опадів стічних вод або концентрованих промислових стоків) ПОЛВАК® може застосовуватися у виді товарного продукту без розведення.

За бажанням споживачів відвантаження коагулянту здійснюється залізничним або автомобільним транспортом.

У порівнянні із сульфатом алюмінію, ПОЛВАК® має цілий ряд переваг, які роблять його застосування досить перспективним:

– кращий ефект коагулювання;

– прискорений процес хлоп'єутворення та осадження з коагульованої суспензії при зменшеній витраті коагулянтові;

– прискорюється хлоп`єутворення та осадження з коагульованої суспензії;

– збільшений діапазон значень рн оброблюваних вод, висока ефективність у широкому діапазоні значень температур і рн;

– ефективність дії коагулянтові залишається високої в холодний година долі і при низькому лужному резерві води, яка очищається;

– незначний ступінь зниження лужності води;

– кількість залишкового алюмінію в освітленій воді залишається низьким, навіть при передозуванні реагентові;

– обробка води гидроксихлоридом алюмінію призводить до незначного підвищення змісту солей у воді, яка очищається, що є найбільш актуальним при підготовці води для потреб деяких галузей промисловості (теплоенергетики, виробництва целюлози й у деяких інших галузях виробництва).

Переваги коагулянтів серії ПОЛВАК®

Застосування коагулянтові ПОЛВАК® (розчинів гидроксихлоридів алюмінію різного ступеня основності) дає наступні переваги в порівнянні із сульфатом алюмінію:

– прискорення утворення пластівців дозволяє знизити навантаження на фільтри і підвищити продуктивність очисних споруд;

– підтримка концентрації залишкового алюмінію в очищеній воді в межах, які задовольняють вимогам ДеСанПіН України;

– збереження ефективної коагуляції при низьких температурах;

– розширення робочого діапазону по рН і лужному резервові, збереження цих показників на практично незмінному рівні;

– спрощення роботи через відсутність оптимальної дози;

– досягнення нормативних показників по каламутності і кольоровості при менших дозах коагулянтові;

– висока міцність пластів, що збільшує ефективність фільтрації і чіткість границі зони при відстоюванні;

– ПОЛВАК® у 5-10 разів менш токсичний, ніж сульфат алюмінію.

Впровадження ПОЛВАК® спростить і зробить більш «ощадливою» роботові реагентного господарства за рахунок:

– спрощення операцій по розвантаженню;

– виключення стадії розчинення коагулянті;

– ПОЛВАК® транспортується і зберігається в місткостях з кислотостійких матеріалів. Температура замерзання -19°С.

Тому для вдосконалення і модернізація існуючої технології очищення природних вод для господарсько-питних цілей на об`єкті дипломного проектування - комплексі очисних споруд міста з чисельністю населення 120 тис. чол. в якості коагулянту замість сульфату алюмінію рекомендовано використовувати коагулянт нового покоління ПОЛВАК® ОАО «Пологовський хімічний завод «Коагулянт» (Україна, м. Пологи).

4.2 Заходи з охорони навколишнього середовища

Санітарній охороні у сфері питної води та питного водопостачання підлягають джерела та об'єкти централізованого питного водопостачання незалежно від їх типу, форми власності та підпорядкування з метою охорони та збереження природних властивостей води у місцях її забору, запобігання забрудненню, засміченню та передчасному виснаженню водних об'єктів, а також забезпечення безпеки виробництва, постачання і споживання питної води.

Залежно від типу джерела питного водопостачання (поверхневе, підземне), ступеня його захищеності і ризику біологічного, хімічного та радіаційного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються зони санітарної охорони та окремі пояси особливого режиму цих зон.

Встановлення меж зон санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання здійснюється у процесі розроблення проекту землеустрою.

Межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються органами місцевого самоврядування за погодженням з місцевими органами виконавчої влади з водного господарства та органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Зони санітарної охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання входять до складу водоохоронних зон і поділяються на три пояси особливого режиму:

- перший пояс (суворого режиму) включає територію розміщення водозабору, майданчика водопровідних споруд і водопідвідного каналу;

- другий і третій пояси (обмеження і спостереження) включають територію, що відводиться для забезпечення охорони джерел та об'єктів централізованого питного водопостачання.

У межах зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується.

Забороняється розміщення, будівництво, введення в дію, експлуатація та реконструкція підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі дотримання всіх вимог і виконання заходів, передбачених у проектах зон санітарної охорони, проектах на будівництво та реконструкцію, інших проектах.

У межах першого поясу зони санітарної охорони забороняється:

- скидання будь-яких стічних вод, а також купання, прання білизни, вилов риби, випасання, водопій худоби та інші види водокористування, що впливають на якість води;

- перебування сторонніх осіб, розміщення житлових і громадських будівель, організація причалів плаваючих засобів, застосування пестицидів, органічних і мінеральних добрив, прокладення трубопроводів, видобування гравію чи піску, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд і мереж;

У межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється:

- розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, шламосховищ та інших об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод;

- використання хімічних речовин без дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби;

- розміщення кладовищ, скотомогильників, полів асенізації та фільтрації, зрошувальних систем, споруд підземної фільтрації, гноєсховищ, силосних траншей, тваринницьких і птахівничих підприємств та інших сільськогосподарських об'єктів, що створюють загрозу мікробного забруднення води, а також розміщення полігонів твердих відходів, біологічних та мулових ставків;

- зберігання і застосування пестицидів та мінеральних добрив;

- розорювання земель (крім ділянок для залуження і залісення), а також заняття садівництвом та городництвом;

- осушення та використання перезволожених і заболочених земель у заплавах річок;

- заготівля деревини в порядку рубок лісу головного користування;

- видобування з водного об'єкта піску та проведення інших днопоглиблювальних робіт, не пов'язаних з будівництвом та експлуатацією водопровідних споруд;

- влаштування літніх таборів для худоби та випасання її ближче ніж за 300 метрів від берега водного об'єкта;

- закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти, підземне складування твердих відходів та розробка надр землі;

- забруднення територій сміттям, гноєм, відходами промислового виробництва та іншими відходами.

У межах третього поясу зони санітарної охорони забороняється:

закачування відпрацьованих (зворотних) вод у підземні горизонти з метою їх захоронення, підземне складування твердих відходів і розробка надр, що можуть призвести до забруднення водоносного горизонту;

- розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод;

- відведення у водні об'єкти стічних вод, що не відповідають санітарним правилам і нормам.

5. Охорона праці та безпека життєдіядьності

5.1 Загальні положення

Конституцією України згідно статті 43, закріплюється право громадян на працю, одночасно встановлює, що дане право повинне здійснюватися в умовах, що відповідають вимогам безпеки і гігієни, гарантуються права працівників на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні І здорові умови праці, створювані власником.

В Україні є Закон «Про охорону праці», що визначає основні положення по реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності. Закон регулює, за участю відповідних державних органів, відношення між власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом і працівником по питаннях безпеки, гігієна праці і виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувальнопрофілактичних заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Законодавство про охорону праці складається із Закону України «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України і інших нормативних актів. В разі, якщо міжнародними договорами або угодами, в яких бере участь Україна, встановлені вищі вимоги до охорони праці, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору або угоди (ст. 3 Закону «Про охорону праці») [42].

Роботодавець створює службу охорони праці на своєму підприємстві незалежно від форм власності згідно вимог ДНАОП 0.00.4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці» і згідно якого служба охорони праці здійснює свою діяльність. Зокрема вона проводить навчання з охорони праці з працівниками, це різноманітні інструктажі [18].

Всі види інструктажів проводить служба охорони праці згідно вимог ДНАОП 0.00.4.12-05 «Типове положення про навчання працiвникiв з питань охорони праці». При інструктажі особливу увагу треба приділяти робітникам із стажем до 1 року, а також дослідним робітником з великим стажем. Ці категорії робітників найбільш схильні до травматизму. У першому випадку - із-за недосвідченості, в другому - із-за надмірної самовпевненості. По характеру і часу проведення інструктажі підрозділяють на:

ввідний;

первинний на робочому місці;

повторний;

позаплановий;

цільовий.

Організація охорони праці здійснюється відповідно до Закону України "Про охорону праці". Керівництво і відповідальність за організацію роботи по охороні праці в Екологічній інспекції проводится відповідно до статті 13 Закону України "Про охорону праці" покладається на виконавчого директора. В обов'язки керівника входить створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. За недотримання або порушення відповідних вимог керівник несе безпосередню відповідальність.

Екологічна інспекція - організація, яке володіє достатньо великим об'ємом інформації, яку ручним способом обробляти дуже складно, тому практично всі робочі місця комп'ютеризовані. У відділі бухгалтерії кожний працівник має на своєму робочому місці комп'ютер. При експлуатації ЕОМ підприємство керується затвердженими ДНАОП 0.00-11.31-94 «Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ».

Приміщення оснащенні системою автоматичної пожежної сигналізації та вогнегасниками відповідно до вимог ДБН В .1.2-7-2008 «Пожежна безпека. Основні вимоги до будівель і споруд» та ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту».

Надані умови праці особам, що працюють з ЕОМ II класу згідно ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.» та вимог ГН 3.3.5-8-6.6.1-2014 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості і небезпеки чинників виробничого середовища, тяжкості і напруженості трудового процесу».

Природне і штучне освітлення відповідає вимогам ДБН В.2.5- 28-2006
«Природне та штучне освітлення» згідно якому освітлення виконано у вигляді переривистих ліній світильників, які розташовуються в стороні від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників, при цьому рівень освітлення на робочому столі знаходиться в межах 300-500 лк;

Має місце система опалювання, припливно-витяжна вентиляція відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування», яке необхідне для підтримки оптимального рівня температури повітря, сприяючого для плідної праці;

Рівні електромагнітного випромінювання і магнітних полів відповідають вимогам ДНАОП 0.03-3.30-96 «Державні стандартні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.»

Електробезпека відповідає вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила улаштування електроустановок (ПУЕ)», ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

На кожну ЕОМ надані сертифікати якості від виробників, задовольняючі вимоги державних стандартів [19].

Організація робочого місця користувача ЕОМ в організації забезпечує відповідність всіх елементів робочого місця і їх розташування ергономічним вимогам ГОСТу 12.2,032 «Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования к характеру й особенностям трудовой деятельности». Площа, виділена для одного робочого місця з персональною ЕОМ складає не менше 6 м2, а об'єм - не менше 20м3 Природне світло падає переважно з лівого боку. При розташуванні робочих місць з персональним ЕОМ в організації виконані наступні вимоги:

- робочі місця з персональними ЕОМ розташовуються на відстані не менше 1м від стін з світловими отворами;

- відстань між бічними поверхнями відеотерміналів не менше 1,5 м;

- відстань між тильною поверхнею одного відеотерміналу і екраном

іншого більше за 2,5 м;

- прохід між рядами робочих місць повинен бути не менше 1м.

Оскільки для працівників бухгалтерії користування персональною ЕОМ є основним видом діяльності, то вказане устаткування на основному робочому місці розташовується з лівого боку [43].

Відзначимо також параметри мікроклімату, які переважають в відділі Екологічної інспекції. Отже, температура повітря в холодну пору року складає 21-23°С, в теплу - 22-24°С; відносна вогкість повітря 40-60%; швидкість руху повітря 0,1 м/с, що відповідає нормам ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

Згідно вимоги ДНАОП 0.03-4.02-94 «Положення про медичний огляд робітників певних категорій», всі працівники Екологічної інспекції, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням, наладкою і ремонтом ЕОМ, підлягають обов'язковому медичному огляду -- попередньому під час оформлення на роботу і періодичному протягом трудової діяльності - в порядку, з періодичністю і медичними протипоказаннями зазначеними в даному Положенні.

5.2 Безпека в надзвичайних ситуаціях

З 1 липня 2013 року вступив у дію “Кодекс цивільного захисту України”. Відповідно до Кодекса, цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особлий період [20].

І. Організація виконання заходів захисту учасників виробничого процесу, працівників і території об'єкту при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій.

- уточнюється достовірність отриманої інформації;

- начальник штабу ЦЗ разом з співробітниками штабу ЦЗ узагальнює інформацію про обстановку. Начальник штабу ЦЗ доповідає начальнику ЦЗ, голові комісії з надзвичайних ситуацій висновки та пропозиції щодо виконання необхідних заходів;

- начальник ЦЗ - керівник, приймає рішення щодо підготовки до надзвичайної ситуації;

- збирається: комісія з надзвичайних ситуацій, керівний склад структурних підрозділів. Доводиться інформація про обставини, що складаються і рішення щодо підготовки до надзвичайної ситуації. При загрозі виникнення надзвичайної ситуації проводиться засідання комісії з надзвичайних ситуацій, на якому приймається рішення щодо вжиття заходів із запобігання або зниження впливу наслідків надзвичайної ситуації, організації захисту працівників;

- запроваджується режим підвищеної готовності функціонування підприємства;

- приводиться до повної готовності система управління, зв??язку та оповіщення;

- організується цілодобове чергування керівного складу: комісії з надзвичайних ситуацій, штабу ЦЗ, структурних підрозділів.

- вводиться в дію відповідно до обстановки, що склалася розділ плану ЦЗ;

- уточнюється порядок оповіщення та інформування структурних підрозділів;

- організується отримання від підпорядкованих структурних підрозділів, відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення району інформації про обстановку і характер можливої надзвичайної ситуації;

- уточнюється: порядок дій учасників виробничогопроцесу і працівників, розрахунки за видами захисту працівників: з забезпеченності засобами індивідуального захисту, - з проведення евакуації у безпечний район.

- підсилюється пропускний режим та охорона у будівлях;

- приводиться у готовність (при необхідності): штаб ЦЗ, евакуаційна комісія, пункти видачі засобів індивідуального захисту, оперативна група для заміської зони, рятувальна команда ЦЗ, санітарні дружини, група охорони громадського порядку, пост радіаційного та хімічного спостереження, відділення пожежогасіння, підрозділ дозиметричного та хімічного спостереження, аварійно-технічні ланки [44].

– проводяться організаційні заходи: з заміни відсутніх співробітників у складі невоєнізованого формування, евакокомісії, аварійно-технічних ланках, пунктів видачи ЗІЗ; видаються прилади, майно, спецодяг і інше НФЦО; створюються запаси матеріально-технічних засобів для забезпечення робіт з попередження та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; проводяться організаційні, технічні, інженерні заходи, щодо зниження впливу надзвичайної ситуації та недопущення необгрунтованих матеріальних збитків; перевіряється стан системи життєзабезпечення: енерго,- тепло,- водо,- газопостачання, зв?язку, готуються необхідні метеріали для їх ремонту; уточнюється взаємодію зі службами ЦЗ міста, району, області; надаються доповідні та донесення про обстановку та хід ведення робіт до відділу з питань НС та ЦЗН відповідного району, Міністерства аграрної політики та продовольства України.

При виникненні надзвичайних ситуацій

– уточнюється достовірність отриманої інформаціі;

– проводиться оповіщення та збір керівного складу структурних підрозділів;

– проводиться оповіщення структурних підрозділів по виробничих корпусах у разі їх попадання до зони надзвичайної ситуації;

– штабом ЦЗ, членами комісії з надзвичайних ситуацій узагальнюється отримана інформація, робляться висновки та пропозиції щодо вжиття необхідних заходів, залучення сил і засобів;

– проводиться засідання комісії з надзвачайних ситацій на якому готуєтся рішення шодо ліквідаціїї надзвичайної ситуації та її наслідків (залучення сил і засобів)

– начальник ЦЗ - керівник, приймає рішення щодо здійснення повного обсягу заходів з ліквідації надзвичайної ситуації та захисту працівників, призначає відповідального за виконання робіт, дотримання техніки безпеки;

– приводяться до готовності сили і засоби підприємства згідно з планами взаємодії з районом;

– ставляться завдання органам управління й силам, що залучаються, організується виконання робіт з локалізації та ліквідації надзвичайної ситуації, її наслідків і захисту працівників;

– вжаваються заходи з надання допомоги постраждалим з числа працівників;

– роботи проводяться до повної ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків;

– надаються доповідні та донесення про обстановку та хід ведення робіт до відділу з питань НС та ЦЗН відповідного району, Міністерства аграрної політики та продовольства України [46].

Висновки

За результатами проведених досліджень було зроблено наступні висновки:

1. Забезпечення водою населення України в повному обсязі ускладнюється через незадовільну якість води водних об'єктів. Якість води більшості з них за станом хімічного і бактеріального забруднення класифікується як забруднена і брудна .

2. Виконано дослідження та розрахунки по розробці системи очищення води і доведення її якості до встановлених санітарних норм.

3. На підставі данних виконано креслення технологічної схеми очищення поверхневих вод з відстійниками та фільтрами.

4. У якості коагулянту застосовуються в основному солі алюмінію і заліза: сульфат алюмінію, сульфат заліза (II і III), хлорид заліза, оксихлорид алюмінію, алюмінат натрію, а також суміші солей алюмінію і заліза в різних співвідношеннях.

– Сульфат алюмінію є основним коагулянтом, який застосовується для освітлення і знебарвлення води. Недоліком сульфату алюмінію є його чутливість до температури і рН оброблюваної води.

5. На українському Пологовском хімічному заводі "Коагулянт" під торговельною маркою ПОЛВАК® розпочато випуск гидроксихлорида алюмінію. Основна мета - освоєння цілого ряду реагентів, які повинні в повному обсязі задовольняти потреби підприємств водоочистки. Використовується для підготовки води господарсько-питного призначення, очищення побутових і промислових стоків, а також у технологічних процесах у паперовій, текстильній і іншій областях промисловості.

6. Дає наступні переваги в порівнянні із сульфатом алюмінію:

7. - прискорення утворення пластівців дозволяє знизити навантаження на фільтри і підвищити продуктивність очисних споруд;

8. - підтримка концентрації залишкового алюмінію в очищеній воді в межах, які задовольняють вимогам ДеСанПіН України;

- збереження ефективної коагуляції при низьких температурах;

- розширення робочого діапазону по рH і лужному резерву, збереження цих показників на практично незмінному рівні;

- досягнення нормативних показників по каламутності і кольоровості при менших дозах коагулянту.

Для вдосконалення і модернізація існуючої технології очищення природних вод для господарсько-питних цілей на об`єкті дипломного проектування - комплексі очисних споруд міста з чисельністю населення 120 тис. чол. в якості коагулянту замість сульфату алюмінію рекомендовано використовувати коагулянт нового покоління ПОЛВАК® ОАО «Пологовський хімічний завод «Коагулянт» (Україна, м. Пологи).

Список використаних джерел

1. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. Навч. посібник. - 3-є вид. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. - 309с.

2. Будівельні норми й правила. Норми проектування. Водопостачання. Зовнішні сети й спорудження. (СНиП 2.04.02-84) - М.: Стройиздат, 1985.

3. Николадзе Г.И. Технологія очищення природних вод: Підр. для вузів. - М.: Висш. шк., 1987.

4. Кульский Л.А., Строкач П.П. Технологія очищення природних вод. - К.: Вища шк. Головне з, 1986.

5. Довідник проектувальника. Водопостачання населених місць і промислових підприємств / Під ред. И.А. Назарова. - М.: Стройиздат, 1977.

6. Кожинов В.Ф. Очищення питної й технічної води. Приклади й розрахунки..- М.: Стройиздат, 1971.

7. Кульский Л.А., Булова М.Н., Горнвский И.Т. й ін. Проектування й розрахунок очисних споруджень водопроводів. - К.: Будівельник, 1972.

8. Шевелев Ф. А., Шевелев А. Ф. Таблиці для гідравлічного розрахунку водопровідних труб. Довідковий посібник. М. Стройиздат, 1984.

9. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-10), 2010.

10. Абрамов Н. Н. Водопостачання. - М.: Стройиздат, 1982.

11. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 005-88 ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони.

12. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 004-83. ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги.

13. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 044-4.91 ССБТ. Пожежонебезпека речовин.

14. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 046.-85 ССБТ. Норми посвітління будівельних площадок.

15. СНиП 11-4-79. Природне й штучне висвітлення.

16. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.0. 003-74. Небезпечний і шкідливі виробничі фактори.

17. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.3. 006-75. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори специфічні для водопровідно-каналізаційного господарства.

18. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 030 - 81 ССБТ. Електробезпечність, захисне заземлення, занулення.

19. Итоги и перспективы научных исследований по проблеме экологии человека и гигиены окружающей среды; под ред. академика РАМН Ю. А. Рахманина. -- М., 2006. -- С. 306--316.

20. Карелин В. Я., Минаев А. В., Насоси й насосні станції, - М. Стройиздат, 1986.

21. ОНД-86. Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що втримуються у викидах підприємств. - М. Госкомиздат, 1986.

22. ДБН А. 2.2. -1-95. Состав і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище при будівництві й проектуванні підприємств, зданий і споруджень. Основні положення проектування. - К., 1996.

23. Душкин Г. Г., Країв И. О. Експлуатація мереж водопостачання й водоотведения. УСДОУ, - К., 1993.

24. Турк В.И., Минаев А.В., Карелин В.Я. Насоси й насосні станції. - М: Стройиздат, 1976.

25. Малишевский Г.М., Кондратьев Н.И. й ін. Водопровідні й каналізаційні насоси й насосні станції. - Харків: Видавництво ХГУ, 1960.

26. ОНД-86. Госкомгидромет. Методика розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що втримуються у викидах підприємств. М: Гидрометиздат, 1987.

27. СН 245-71. Санітарні норми проектування промислових підприємств.

28. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88. Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення припустимих викидів шкідливих речовин промислових підприємств.

29. Ю.Брежнов В.И., Трескунов В.М. Охорона праці при експлуатації систем водопостачання й каналізації. -М: Стройиздат, 1983.

30. Снип 111-4.80. Техніка безпеки в будівництві. - М: Стройиздат. 1981.

31. Снип 10-4-79 Природне й штучне висвітлення. - М: Стройиздат, 1979.

32. Яцик А.В., Хорєв В.М. Водне господарство в Україні. - К.: Генез, 2000. - 456 с.

33. Кравченко В.С. Водопостачання та каналізація. Підручник. - Київ: Кондор, 2003. - 288 с.

34. Cмирнов Д.Н. «Автоматическое регулирование процессов очистки сточных и природных вод». М., Стройиздат,1974 г. - 256 с.

35. Т.А. Карюхина, И.Н. Чубанова. Контроль качества воды. - М: Строойиздат, 1997 г.

36. Національна доповідь «Про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2006 році». -- К., 2007. -- 349 с.

37. Красовский Г. Н. Итоги гармонизации гигиенических нормативов водного санитарного законодательства / Г. Н. Красовский, Н. А. Егорова.

38. Яцик А. В. Водогосподарська екологія: у 4 т., 7 кн. -- К.: Генеза. -- Т.1, кн. 1, 2. -- 2003. -- 400 с.

39. Державні санітарні правила і норми «Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання» (ДСаНПіН), затверджені Наказом МОЗ України від 23.12.1996 р. №383. Зареєстровано Міністерством юстиції України від 15.04.1997 р. №136/1940.

40. Барановський В. А. Екологічні проблеми природних вод та їх картографування // Екологічний вісник. - 2004. - №3. - с. 4-7.

41. Буравльов Є. П., Копаниця О. Б. Моніторинг сучасного водокористування. Проблеми природокористування і охорони навколишнього середовища. - 2006. - № 13. - с. 91-97.

42. Закон України «Про охорону праці» - К., 1992.

43. Орлів Г. Г. Інженерні рішення по охороні праці в будівництві. Довідник. - М. Стройиздат, 1985.

44. Абрамов Н. Н. Водопостачання. - М.: Стройиздат, 1982.

45. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 005-88 ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони.

46. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 004-83. ССБТ. Пожежна безпека. Загальні вимоги.

47. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 044-4.91 ССБТ. Пожежонебезпека речовин.

48. ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 046.-85 ССБТ. Норми посвітління будівельних площадок.

Размещено на Allbest.ru

...