Водяний перець. Однорічна трав'яниста рослина з повзучим кореневищем. Стебла вузлуваті, з розтрубами (перетинчастими трубочками, що охоплюють стебло). Листки подовгасто-ланцетні, звужені до вершини, голі. Квітки дрібні, зеленувато- або білувато-рожеві, зібрані у вузькі переривчасті пониклі грона. Плід - тригранна матова сім'янка. Характерною ознакою рослини є його пекучий, гірко-перцевий смак, яким воно і відрізняється від інших подібних видів горців. Висота 30-60 см. Цвіте у липні - серпні. Росте на вологих лугах і біля рік, канав, по сирих місцях. (Додаток 2).

Рогіз вузьколистий. Багаторічна водяна рослини з повзучим кореневищем. Надземні стебла - до 2 м заввишки, вкриті листками. Листки дуже довгі, лінійно-мечоподібні, з великими повітряними камерами. У стеблах і листках багато провідних пучків. Від кореневища відходять тонкі корені: спрямовані вгору йдуть у воду і вбирають з неї поживні речовини, воду і кисень; занурені в мул - відіграють роль опори і також вбирають з мулу поживні речовини. Квітки дрібні, одностатеві, зібрані в густі, циліндричні бурі або чорно-бурі суцвіття-початки. У нижній частині суцвіття - маточкові квітки; у верхній - тичинкові. Плід - сухий, горіхоподібний. Цвіте в червні-липні. Росте на берегах озер, ставків, у неглибоких водоймах, малих річках з повільною течією по всій Україні. (Додаток 3).

Лепеха звичайна. Водяна або прибережна рослина з товстим, довгим (іноді до 50 см і більше) повзучим, губчастим кореневищем з приємним запахом, на смак пекуча. Листки мечоподібні, загострені, м'ясисті, довгі (80-130 см), сплюснуті жовтуваті з одного боку і гостро-ребристі з іншого.

Уся рослина має приємний пряний запах. Цвіте в червні - липні. Дрібні двостатеві квітки з жовтувато-зеленуватою оцвітиною зібрані в суцвіття - початок довжиною 4-12 см, відхилений від стебла і неначе бічний. Від основи початка з одного боку відходить довге зелене мечоподібне покривало, яке нагадує листок і ніби безпосередньо продовжує стебло. Плід шкірястий. (Дт.4).

Ряска. Багаторічна трав'яниста рослина родини ряскових. Корінці нитковидні. Стебло має вигляд маленької (2-4,5 мм завдовжки і 2-3 мм завширшки) зеленої круглястої пластинки, що плаває на поверхні води. Листки не розвинені. Квітки дуже редуковані, одностатеві, в суцвіттях з двох тичинкових і однієї маточкової квіток, розташованих біля основи пагонів у бічній кишеньці або в ямці на поверхні пагона;. Плід - горішковидний, однонасінний, нерозкривний. Цвіте дуже рідко (у травні - червні). (Дт. 11).

Очерет звичайний. Трав'яниста багаторічна блакитнувато-зелена рослина родини злакових (0,8-4 м заввишки), з довгим повзучим кореневищем.

Стебло прямостояче, кругле, товсте (до 12 мм), голе, гладеньке.

Листорозміщення чергове, стебло до верхівки облистнене. Листки лінійно-ланцетні (1-5 см завширшки). Листя очерету повертається ребром до вітру, а гнучка соломина згинається, але не ламається. Квітки дрібні, непоказні, зібрані у велике (10-30 см завдовжки) волотисте суцвіття. Волоть густа, пухнаста, під час цвітіння розлога, звичайно з пониклою верхівкою. Гілочки волоті гострошорсткі. Нижні квітки в суцвітті тичинкові, решта - двостатеві. Росте у вільшняках, на лісових та низинних болотах, у плавнях. Часто утворює густі зарості. Тіньовитривала рослина. (Додаток 5).

Осока затінкова. Трав'яний щільнодернинний багаторічник з коротким кореневищем. Стебла 15 - 40 см заввишки, зі світло-бурими піхвами, розщепленими на прості волокна. Листки плоскі, 2 - 3 мм завширшки, дорівнюють стеблам. Суцвіття з 2 - 4 зближених колосків. Верхній колосок чоловічий, решта колосків жіночі, довгасті, на коротких ніжках.. Плід - горішок. Цвіте в квітні-червні. Плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням і вегетативно. Під час дослідження було виявлено ще два види осоки - осока звичайна та осока остюкова. (Додаток 6)

М'ята водяна. Багаторічна трав'яниста рослина родини губоцвітих. Стебло висхідне, чотиригранне, опушене або майже голе, галузисте 20-80 см заввишки. Листки супротивні, черешкові, яйцевидні або довгасто-яйцевидні, при основі округлі або широко-клиновидні, на верхівці тупувато-загострені, пилчасті, голі або опушені. Квітки дрібні, у кільцях, які розміщені у пазухах приквіткових листків, що не перевищують кілець, і утворюють на верхівці стебла суцвіття у вигляді кулястих або овальних головок; чашечка правильна, віночок рожевий або рожево-ліловий, майже правильний, лійковидний, з 4-лопатевим відгином. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних часток. Цвіте з липня по вересень. (Додаток 7).

Ірис болотний. Багаторічна трав'яниста рослина 60-150 см заввишки, з товстим, коротким, розгалуженим кореневищем. Стебло прямостояче, округле, трохи стиснуте, облистнене. Листки чергові, мечовидні, сірувато-зелені, по краю перетинчасті, нижні - такої самої довжини, як стебло. Квітки великі, правильні, жовті, з простою 6-роздільною віночковидною оцвітиною. Плід - багатонасінна коробочка. Цвіте в червні - липні. (Додаток 8).

Стрілолист. Багатолітні трав'янисті рослини, які повністю ростуть у воді або частково в неї занурені (гідрофіти за життєвою формою).

З короткого товстого кореневища з бульбоносними пагонами виходить тригранне стебло. Воно досягає від 20 до 110 см завдовжки, але при цьому знаходиться під водою і сповнене повітряноносною тканиною (аеренхімою).

Для стрілиці характерне явище гетерофілії: листя має різну форму. Підводне листя простої подовженої форми, частіше схоже на тонкі нитки (стрічкоподібне) до 1,2 м завдовжки. Плаваюче листя - еліптичне. Надводне листя формою нагадує стрілу, від якого походить назва роду, зазвичай досягає довжини 25-30 см. Квітки переважно одностатеві, зібрані в китицеподібні суцвіття . Квітне з середини червня до кінця серпня. Плід - крилата сім'янка з носиком, плаваюча на поверхні води. (Додаток 9).

Калюжниця болотна. Багаторічна трав'яниста рослина (10- 40 см заввишки) з мичкуватою кореневою системою, що складається з численних товстих шнуроподібних коренів. Стебло м'ясисте, прямостояче або висхідне, як і вся рослина, голе. Звичайно воно просте або вгорі розгалужене. Листки чергові, темно-зелені, блискучі, гладенькі, зарубчасті і зарубчасто-зубчасті, рідше цілокраї. Нижні листки великі, черешкові, пластинка округло-серцеподібна. Середні й верхні листки дрібніші від нижніх, короткочерешкові або майже сидячі, напівстеблообгортні, з ниркоподібно-серцевидними листковими пластинками. Прилистки плівчасті, буруваті або зелені при основі. Плід - складна листянка, плодики 8-12 мм завдовжки. (Додаток 10).

2. Фактори антропогенного впливу на рослинність досліджуваної території

Незадовільний стан прибережної зони річок не потребує доказів, особливо гостро постає ця проблема у регіонах де використовують берегову зону для відпочинку, господарських потреб, забудов. Все це призводить до замулення річища, ерозії схилів та деградації рослинного покриву річкових долин. Не стала винятком і прибережна зона у м. Нетішині.

Під час проведення досліджень було виявлено такі фактори антропогенного впливу на фіторізноманіття прибережної зони р. Горинь:

- деградація флори в наслідок витоптування рослинності (в рекреаційній зоні та випасання худоби);

- забруднення побутовими відходами, що призводять не лише до погіршення стану водойми, а й знищення та спричинення хвороб прибережної рослинності;

- несанкціоновані звалища відходів.

Відбувається значний антропогенний вплив на природне середовище. Результатами такого впливу є деградація природних комплексів у результаті безпосереднього впливу людини на природу. Надмірна відвідуваність окремих природних об'єктів, засмічення природного середовища, його забруднення діяльністю транспортних засобів та об'єктів рекреаційної інфраструктури є основними причинами деградації природи.

Під час виконання даної роботи, учнівський загін який складався із семи чоловік, здійснив п'ять виходів на досліджувані ділянки р. Горинь. Перша ділянка « міський пляж», друга «територія старого млина», третя «міст». Учасниками було виявлено порушення які негативно впливають на розвиток прибережної рослинності.

Перша ділянка - за всі 5- виходів було зафіксовано засмічення території та прибережної зони побутовими відходами (Див. додатки).

Друга ділянка - порушення були виявлені під час усіх виходів, витоптування, знищення, забруднення території відпочиваючими та випасання худоби. (Додаток)

Третя ділянка - виявилася найчистішою, оскільки тут було виявлено порушення лише під час двох контролюючих виходів (Додаток).

Отже основними чинниками, що створюють загрозу рослинності прибережної зони річки Горинь, це неконтрольоване викидання різноманітного сміття (обгортки, пластик, скло і тд.), витоптування флори людьми та худобою, та відсутність контролю за станом прибережної рослинності.

3. Заходи збереження рослинності прибережної зони р. Горинь у місті Нетішині

Ми часто чуємо, що природу слід охороняти. Тривалий час люди уявляли себе «царями природи» і були впевнені, що мають право на перебудову довкілля. Та чи маємо ми право розпоряджатися долею живих істот, та які наслідки від зміни довкілля чекають на людство? На жаль, в наслідок жорсткої, безвідповідальної діяльності людини багато рослин зникли або їх чисельність катастрофічно зменшується. В Хмельницькій області спостерігається зменшення площ територій водно - болотних угідь, які є основою біорізноманіття. Забруднюючи, знищуючи природні середовища, людина несе загрозу і для життя організмів, які там проживають. Також на різноманітність та стан рослинності прибережної смуги впливає і якість води у річці.

Довготерміновими цілями раціонального використання і відтворення водних ресурсів та екосистем є:

- зменшення антропогенного навантаження на прибережні зони;

- забезпечення екологічно стійкого функціонування водних екосистем;

- підтримання у належному стані діючих очисних споруд і устаткувань;

- забезпечення своєчасного прибирання сміття;

- дотримання законодавства щодо режиму використання прибережних смуг та водних об'єктів.

В результаті проведеної роботи учасниками загону було запропоновано провести такі заходи, щодо збереження прибережної рослинності р. Горинь:

1. обладнати належну кількість сміттєвих баків та своєчасне їх вивезення;

2. зробити інвентаризацію зелених насаджень;

3. позначити рідкісні рослини в зоні відпочинку та поряд;

4. видалити підлісок;

5. фіксувати та повідомляти про порушення у правоохоронні органи.

Висновки

Уперше перелік рідкісних рослин (164 види) території Хмельницької області, які не занесені до Червоної книги України, було укладено у 2006 р. На території нашого міста у прибережній зоні річки Горинь червонокнижних рослин виявлено не було, але наявні раритетні види - лепеха звичайна та осока остюкова. Під час роботи пошукового загону було визначено три види осоки, звичайна(найбільш поширена), затінкова та остюкова, що є малопоширеними на даній території. Причинами зникнення цих рослин є рекреація берегових зон, що призводить до зменшення територій зростання даної флори.

Також, було звернено увагу на неконтрольоване збирання лепехи, зривають не тільки надземну частину пагона а й кореневище, що вже не дає можливості рослині відновитися. Досить рідкісним у пребережних зонах р. Горинь став стрілолист звичайний - однією із причин скорочення кількості рослин є забруднення річкової системи та неконтрольоване використання прибережної смуги для відпочинку, випасання худоби та інших господарських потреб.

Під час виконання даної роботи було виконано такі завдання:

- вивчено основний склад рослинності прибережної зони р. Горинь у м. Нетішин;

- виявлено види рослин, які потребують охорони;

- встановлено основні фактори антропогенного впливу на прибережну флору річки Горинь;

- проведено агітаційну роботу серед населення, щодо значення та охорони біорізноманіття берегової смуги р. Горинь у Нетішині;

- підготовлено фотоматеріали про проведені роботи.

Знищення природи відбувається щоденно, кожному з нас приємно спостерігати за чистими водами річок, краплями ранкової роси на пелюстках водяної лілії чи жовтогарячих ірисах, але чи задумувались ми над тим, чи зможуть побачити цю красу наші нащадки. Основною метою даної роботи є активізація природоохоронної роботи через різні форми еколого-краєзнавчої діяльності, проведення учнями спостережень та моніторингу місць зростання рідкісних та зникаючих рослин у прибережній зоні; вивчення учнями методів оцінки стану рослинних угруповань та тенденції скорочення їх поширення під впливом антропогенного навантаження, виховання екологічної, природоохоронної свідомості, формування екологічного світогляду, екологічної компетентності та засад раціонального природокористування.

рослина прибережний річка антропогенний

Додаток 1

Рогіз вузьколистий

Лепеха звичайна